РОЗВИТОК ЄВРОРЕГІОНІВ В СИСТЕМІ ТРАНСКОРДОННОГО СПІВРОБІТНИЦТВА УКРАЇНИ :

ОСТАННІ НОВИНИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ОСТАННІ ВІДГУКИ

Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!
Сработали прекрасно, нервы железные. На хамство и угрозы отреагировали адекватно и с пониманием. Можете пользоваться услугами сайта.



  • Назва:
  • РОЗВИТОК ЄВРОРЕГІОНІВ В СИСТЕМІ ТРАНСКОРДОННОГО СПІВРОБІТНИЦТВА УКРАЇНИ
  • Кількість сторінок:
  • 248
  • ВНЗ:
  • ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ І МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
  • Рік захисту:
  • 2011
  • Короткий опис:
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
    ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ І МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН





    ЛУЦЬКА НАТАЛІЯ ІВАНІВНА

    УДК 339.92


    РОЗВИТОК ЄВРОРЕГІОНІВ В СИСТЕМІ ТРАНСКОРДОННОГО
    СПІВРОБІТНИЦТВА УКРАЇНИ




    Спеціальність 08.00.02 – світове господарство
    і міжнародні економічні відносини


    ДИСЕРТАЦІЯ

    на здобуття наукового ступеня
    кандидата економічних наук






    КИЇВ – 2011

    ЗМІСТ

    Вступ .................................................................................................................. 3
    РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ У ПРИКОРДОННИХ РЕГІОНАХ ...................................

    10
    1.1. Транскордонне спiвробiтництво як стратегічний чинник сучасного розвитку зовнішньоекономічної діяльності прикордонних регіонів ...............................................................................................................

    10
    1.2. Єврорегіональна форма транскордонних відносин ......................... 21
    1.3. Методологічні засади генезису транскордонного співробітництва
    ……………………………………………………………………………...
    51
    Висновки до розділу 1 ................................................................................ 73
    РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ РІВНЯ ВПЛИВУ ТРАНСКОРДОННОГО СПІВРОБІТНИЦТВА НА РОЗВИТОК ПРИКОРДОННИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ ………………………………………………….........

    77
    2.1. Стратегічне регулювання розвитку транскордонного співробітництва в Україні …………................................................................
    77
    2.2. Єврорегіоналізація зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних прикордонних регіонів .....................................................................................
    92
    2.3. Оціночні моделі визначення рівня транскордонного співробітництва .................................................................................................
    122
    Висновки до розділу 2 ................................................................................ 146
    РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНИХ ВАЖЕЛІВ СТИМУЛЮВАННЯ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ ЧЕРЕЗ РОЗВИТОК ТРАНСКОРДОННОГО СПІВРОБІТНИЦТВА .................

    149
    3.1. Інструменти державної підтримки розвитку транскордонного співробітництва .................................................................................................
    149
    3.2. Розвиток кооперування регіонів у рамках єврорегіональних процесів ………………………………………………………………………..
    168
    3.3. Пріоритетні напрямки удосконалення стратегії розвитку транскордонного співробітництва в Україні ..................................................
    185
    Висновки до розділу 3................................................................................. 202
    Висновки ............................................................................................................ 205
    Список використаних джерел .......................................................................... 212
    Додатки .............................................................................................................. 237






    ВСТУП

    Актуальність теми. Розширення Європейського Союзу на схід суттєво вплинуло на характер економічних, соціальних та гуманітарних відносин України, створивши відповідні умови для диверсифікації транскордонного співробітництва та формування нових інституційних моделей системної конвергенції в Європі. Серед численних форм економічного співробітництва прикордонних територій континенту найбільш ефективними вважаються єврорегіони, які значною мірою впливають на розвиток різнобічних економічних контактів між сусідніми державами та створення в них спільної інфраструктури, логістичних центрів, розширення обсягів експортно-імпортних операцій, стимулювання технологічної взаємодії тощо. Розвиток транскордонного співробітництва сприяє успішному вирішенню цілого ряду спільних проблем при максимальному використанні при цьому національного i регіонального потенціалу. Водночас ця форма взаємодії є своєрідним плацдармом для подальшої інтеграції країни з Європейським Союзом, адже, як показує досвід розвинених країн континенту, саме така організація співробітництва призводить до естраполяції локальних об’єднавчих процесів та винесення їх на якісно новий рівень міжнаціональної співпраці. Разом з тим розвиток єврорегіонального співробітництва дає можливість не тільки з найбільшою вигодою для держав-учасниць використовувати статичні та динамічні ефекти євроінтеграції, а й поліпшувати координацію прикордонної взаємодії з сусідніми країнами, що має сприяти прискоренню їх регіонального економічного розвитку, припливу зовнішніх інвестицій, динамізації руху факторів виробництва. З огляду на це надзвичайно актуальною є потреба у розробці та реалізації сучасної стратегії розвитку регіону в умовах посилення динаміки прикордонної співпраці України з урахуванням усіх специфічних факторів зовнішнього і внутрішнього впливу.
    Дослідженню транскордонного співробітництва та механізмів його активізації присвячені праці таких іноземних авторів, як Т.Возняк, В.Дентерс, В.Мальчус, П.Маскелл, Г.Торнквіст, М.Перкманн, С.Райх, Р.Ратті, С.Ребіш, Ч.Рік, І.Сулі-Закар, та багатьох інших провідних учених. Серед вітчизняних науковців вагомий внесок у вивчення особливостей цих процесів зробили П.Ю.Бєлєнький, І.В.Бураковський, О.К.Вишняков, С.М.Гакман, А.С.Гальчинський, В.М.Геєць, І.А.Грицяк, М.І.Долішній, І.Є.Журба, Є.Б.Кіш, М.О.Лендьел, Ю.В.Макогон, О.Ф.Михайленко, Н.А.Мікула, В.Є.Новицький, А.А.Пересада, В.І.Пила, А.М.Сохацька, І.В.Студенніков, Т.В.Терещенко, А.М.Ткаченко, В.В.Чередниченко, О.С.Чмир, В.І.Чужиков, М.Г.Чумаченко, В.Я.Шевчук, І.М.Школа та ін.
    Процес диверсифікації трансрегіональної кооперації в Європі новий і незвичний для України, а тому потрібен певний час, щоб і на державному, і на регіональному рівнях спробувати організувати та забезпечити оптимальну участь регіонів у транскордонному співробітництві з метою стимулювання економічної співпраці, більш ефективного використання природно-ресурсного потенціалу територій та зростання доходів населення.
    Разом з тим особливо актуальним є, дослідження розвитку єврорегіонів, зокрема в умовах посилення транскордонного співробітництва в Європі. Розроблення та запровадження нових механізмів та інструментів міжрегіональної соціально-економічної дифузії в процесі реалізації політики згуртування в ЄС, а також осмислення позиції України у фінансовій архітектурі континенту та селектування міжрегіональних пріоритетів у ньому не знайшло достатньо глибокого висвітлення як у вітчизняній науковій літературі, так і у працях іноземних фахівців. Це обумовило вибір теми дослідження, а також його мету, завдання структуру та зміст дисертації.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Основні положення дисертаційного дослідження мають тісний зв’язок з науково-дослідною держбюджетною темою Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету "Фактори сталого розвитку регіональної економічної системи в умовах євроінтеграції та глобалізації" (номер державної реєстрації 0107U001382), у якій застосовуються авторські розробки щодо розвитку єврорегіону в системі транскордонного співробітництва. Особисто автором було підготовлено підрозділ, що був присвячений дослідженню форм транскордонних відносин в умовах євроінтеграції.
    Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексне вивчення суті, особливостей, чинників розвитку єврорегіонів у процесі посилення транскордонного співробітництва України та ЄС.
    Для досягнення мети необхідно було вирішити такі завдання:
    – розкрити методологічні засади розвитку єврорегіонів у процесі диверсифікації транскордонного співробітництва в Європі;
    – охарактеризувати сучасний стан розвитку транскордонного співробітництва в Україні;
    – дослідити та узагальнити передумови, а також перешкоди ефективного функціонування транскордонного співробітництва;
    – визначити та конкретизувати роль державних механізмів регулювання в процесі розвитку транскордонної співпраці в Україні;
    – сформулювати основні підходи щодо підвищення ефективності транскордонного співробітництва;
    – обґрунтувати пріоритетні напрямки розвитку та реформування транскордонного співробітництва в Україні;
    – виявити особливості алгоритмізації розвитку транскордонного співробітництва в Україні.
    Об`єктом дослідження є процеси диверсифікації розвитку єврорегіонів для посилення транскордонного співробітництва на європейському континенті.
    Предмет дослідження - розвиток механізмів єврорегіонального співробітництва України в умовах поглиблення зовнішньоекономічної діяльності прикордонних регіонів.
    Гіпотеза дослідження ґрунтується на тому, що теоретичні розробки та положення, висновки і пропозиції, отримані в дисертації, сприятимуть виробленню раціональної та ефективної державної і регіональної політики транскордонного співробітництва, а впровадження запропонованих механізмів та заходів – прискоренню інтеграційних процесів і соціально-економічного розвитку регіонів, що повинно забезпечити стале підвищення рівня добробуту населення.
    Методи дослідження. Методологічною основою дисертації слугують праці провідних вітчизняних та зарубіжних вчених, у яких розкрито сутнісні основи та особливості розвитку єврорегіонів у процесі диверсифікації транскордонного співробітництва в Європі.
    У ході вирішення поставлених завдань у роботі застосовано системний підхід при визначенні чинників зовнішньоекономічної діяльності прикордонних територій та пропозицій автора щодо удосконалення стратегії розвитку транскордонного співробітництва України та ЄС (п. 1.1. та 3.1); метод порівняльного аналізу використаний при визначенні особливостей єврорегіональних форм транскордонних відносин та стратегічного регулювання розвитку транскордонного співробітництва (п.1.2 та 2.1); метод економічного моделювання був застосований при дослідженні зовнішньої економічної відкритості регіональної господарської системи (п. 2.3), графоаналітичні методи використані для візуалізації систематизації ознак єврорегіонального співробітництва та при розробці моделей його диверсифікації (п.1.3, 3.2 – 3.3).
    Джерелами та статистичною базою, на яких ґрунтується дисертація, є закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, дані Державного комітету статистики України, дані європейських інституцій та органів ЄС (Євростат, Європейська Комісія, Рада ЄС, Рада регіонів), Асоціації Європейських прикордонних регіонів, результати наукових досліджень ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Інституту світової економіки і міжнародних відносин, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інституту регіональних досліджень НАН України.
    Наукова новизна одержаних результатів. У процесі проведення дослідження одержано такі найбільш суттєві наукові результати, які розкривають особистий внесок автора у розроблення досліджувальної проблеми та характеризують новизну роботи:
    Вперше:
    - визначено дифузну сутність єврорегіону, під якою слід розуміти процес обміну соціально-економічними, культурними та ментальними цінностями, у ході чого знижується асиметрія двох або більше прикордонних територій, формується сталість їх відносин шляхом мінімізації витрат на створення спільних об’єктів інфраструктури, диверсифікації прикордонної торгівлі, мобільності трудових ресурсів, спільного інвестування, доступності до інформації про спільну діяльність сторін, які задіяні в реалізації транскордонних проектів;
    – обґрунтовано селективну модель оцінювання ефективності транскордонного співробітництва (ТКС), яка являє собою ієрархічну поліструктурну сукупність реалізованих заходів та моніторингового ідентифікування щодо їх результатів на макро- (ухвалення рішення щодо розвитку, визначення його місця, компаративного аналізу існуючих форм та моделей), мета- (оцінка місця ТКС у вирішенні проблем регіону, систематизуванні його індикаторів, формуванні масиву аналітичної інформації щодо реалізації спільних процесів) та мікрорівнях (оцінка зведених результатів реалізації системи спільних заходів та формування подальшої моделі розвитку);
    удосконалено:
    – визначення транскордонного співробітництва, яке в умовах реалізації політики згуртування в ЄС та використання механізмів системної конвергенції регіонів, підвищення їх конкурентоспроможності та європейської територіальної кооперації через селективні інструменти наднаціональних фондів (регіонального розвитку, соціального згуртування) слід розуміти як диверсифікований, поліструктурний процес спільних економічних, соціальних, науково-технологічних, економічних, інституціональних та гуманітарних дій, який скерований на системну гармонізацію розвитку прикордонних територій;
    – обґрунтування концептуальної основи стратегії розвитку ТКС за рахунок фінансової диверсифікації залучених коштів, яка передбачає створення комплементарних основ спільного бюджетування (структурні фонди ЄС, місцеві та державні бюджети, альтернативні джерела), випереджувального розвитку інноваційних систем (організація технопарків, технополісів, бізнес-інкубаторів, кластерних моделей високотехнологічних лабораторій), поглиблення інституалізації через функціональне розмежування сфер впливу та консолідації взаємодії між Радою єврорегіону, агенціями регіонального та інноваційного розвитку, а також агенціями щодо залучення інвестицій;
    дістали подальшого розвитку:
    – експертне оцінювання та ранжування перешкод транскордонному (насамперед єврорегіональному) співробітництву, яке в Україні визначається такими чинниками: відсутність системного прогностичного підходу до організації співпраці, низький рівень залучення недержавних організацій, недостатній ступінь підготовки кадрів, відсутність належного фінансового забезпечення, повільне запровадження сучасних організаційних методів, ускладнення щодо імплементації ієрархічних моделей управління єврорегіоном, слабке регулювання правової бази, недосконалість транскордонної статистики;
    – розкриття сутності генезису транскордонних відносин, який слід розуміти як поліструктурний процес системного зближення прикордонних регіонів, прискорення їх соціально-економічного розвитку завдяки запровадженню узгодженої системи заходів та організаційних дій, що скеровані на досягнення статичних та динамічних ефектів взаємного зближення господарських систем, та внаслідок цього набуття цілого ряду додаткових синергетичних переваг.
    Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження розширюють і поглиблюють наукові знання щодо розвитку єврорегіонів у системі транскордонного співробітництва України і можуть стати підґрунтям для практичного підвищення ролі держави у регулюванні транскордонного співробітництва та створення нових єврорегіонів. Матеріали дисертації також можуть бути застосовані в навчальному процесі при підготовці лекційних курсів, зокрема спецкурсів "Транскордонне співробітництво", "Міжнародна економіка", а також семінарських занять з цих предметів.
    Окремі висновки та рекомендації використані у практичній діяльності Головного управління з питань туризму, євроінтеграції, зовнішніх зв’язків та інвестицій Івано-Франківської обласної державної адміністрації (акт впровадження від 24.06.2010р.); Івано-Франківської торгово-промислової палати (акт впровадження 25.06.2010р.); на Приватному підприємстві «Вест Юкрейн девелопмент консалтинг груп» (акт впровадження від 14.04.2010р.) та в навчальному процесі Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького при вивченні спецкурсу «Транскордонне співробітництво України» (акт впровадження 13.05.2010р.).
    Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним дослідженням автора. Висновки і рекомендації, у тому числі й ті, що характеризують її наукову новизну, одержані нами особисто. Розробки співавторів, з якими були підготовлені окремі публікації, у дисертації не використовувались.
  • Список літератури:
  • ВИСНОВКИ
    У дисертаційній роботі на теоретичному й практичному рівнях вирішене актуальне наукове завдання щодо формування концептуальних основ стратегічного управління розвитку вітчизняних регіонів в умовах посилення транскордонного співробітництва, а також розроблення рекомендацій щодо ефективного функціонування механізмів державної підтримки розвитку транскордонної співпраці з метою прискорення інтеграційних процесів, сталого економічного зростання та підвищення життєвого рівня громадян України. Результати проведеного дослідження дозволяють зробити такі висновки:
    1. Транскордонне співробітництво являє собою сукупність спільних дій, що спрямовані на пожвавлення та розвиток добросусідських відносин між територіальними громадами прикордонних регіонів сусідніх країн, які реалізуються через укладання міжрегіональних угод та досягнення цілого ряду домовленостей між ними. Транскордонне співробітництво є формою співпраці між місцевими та територіальними органами влади, паралельно з якою в Європі розвиваються ще й такі форми співробітництва, як транснаціональне, міжтериторіальне та співробітництво у рамках Європейських Асоціацій.
    Диверсифікація транскордонного співробітництва, яка мала місце в Європейському Союзі у 90-х роках ХХ ст., призвела до кількісного і якісного зростання єврорегіонів, що стали своєрідною дифузною моделлю соціально-економічного, культурного та ментального обміну цінностями, перетворивши, таким чином, прикордонні території раніше ворогуючих країн у зони довіри, гармонізації національних інтересів, розвитку міжнародних контактів. Успішне функціонування єврорегіонів залежить від чіткого, стратегічно вивіреного управління ними, зумовленого державною і наднаціональною підтримкою їхнього розвитку та належним фінансовим забезпеченням спільної діяльності.
    Комплементарна модель фінансування єврорегіонів на цей час є найбільш ефективною формою співпраці, адже дозволяє залучати ресурси з різних джерел, у т.ч. зі структурних фондів ЄС, національних бюджетів, бюджетів місцевих громад, недержавних фондів, а також місцевого бізнесу. Такий поліструктурний підхід дає можливіть максимально розширити коло учасників єврорегіонального процесу і водночас звести до мінімуму споживацькі устремління певної частини установ, які розраховують на постійне надходження коштів з бюджету Євросоюзу.
    2. Активне транскордонне співробітництво сприяє не тільки економічному прогресу держав-учасниць, а й технологічному, а все разом зміцнює конкурентні позиції країн у глобальній економіці. Ось чому Україна намагається брати активну участь в інтеграційних процесах, у розвитку яких важливу роль відіграє транскордонне співробітництво насамперед щодо прикордонних територій. Наша держава завдяки вигідному геополітичному положенню має великі потенційні можливості щодо активної диверсифікації цього виду співробітництва, оскільки 19 з 25 регіонів є прикордонними.
    Узагальнення особливостей розвитку транскордонного співробітництва в Україні показує, що:
    – транскордонне співробітництво в нашій державі є відносно новим процесом економічної діяльності, і сьогодні з-поміж чотирьох можливих його форм найбільш розвиненою є співпраця в рамках єврорегіонів;
    – чинна на сьогодні законодавча та нормативно-правова база лише частково створює сприятливі умови для подальшого розвитку транскордонного співробітництва;
    – транскордонне співробітництво у рамках єврорегіонів має розглядатися у двох площинах – як інструмент розвитку прикордонних територій і як чинник реалізації інтеграційних устремлінь країни;
    – найбільш важливими для України економічними сферами співпраці в рамках єврорегіонів є механізми створення спільних бюджетів, розвиток прикордонної (міжрегіональної, у межах регіонів ЄС) торгівлі, консолідації спільної інфраструктури, активного проектування високотехнологічних моделей (технопарки, технополіси, іннотехи), організації спільних логістичних центрів.
    3. Успішний розвиток єврорегіонального співробітництва є неможливим без запровадження нової моделі міждержавного менеджменту, яка передбачає перехід до нової форми організації взаємодії між країнами, створення системи операційних програм та ефективного управління ними, консолідованої дії структурних підрозділів місцевих органів влади. Структурна ж роль, яку мають відігравати державні та регіональні органи влади, полягає у:
    – визначенні пріоритетних напрямів державної підтримки розвитку транскордонного співробітництва, у розробленні та виконанні відповідних державних та міждержавних програм;
    – прийнятті необхідних нормативно-правових актів, які регламентують транскордонне співробітництво та створюють сприятливі умови для його розвитку;
    – співучасті України у фінансовому забезпеченні діяльності єврорегіонів;
    – створенні інституційних та організаційних засад розвитку транскордонного співробітництва, наданні методичної та інформаційної підтримки його суб’єктам та учасникам транскордонного співробітництва;
    – проведенні постійного моніторингу та аналізу діяльності єврорегіонів на базі транскордонної статистики, що дасть змогу оцінювати їхню ефективність, вибирати основні напрями подальшої співпраці та приймати обґрунтовані управлінські рішення.
    Успішний розвиток прикордонного регіону значною мірою залежить від взаєморозуміння та узгодженості дій між місцевими органами влади щодо транскордонного співробітництва, адже характер та напрями державної підтримки, які надходять до прикордонного регіону, активно сприяють стимулюванню інтеграційних процесів, активізації торговельно-економічних зв’язків, надходженню інвестицій, усуненню перешкод на шляху отримання технічної, кредитної та грантової допомоги, що в цілому приводить до покращання соціально-економічного розвитку країни.
    4. Передумовами подальшого розвитку транскордонного співробітництва є посилення торговельно-економічних відносин між прикордонними державами, перетворення України у велику транзитну державу глобального товаропотоку – "Захід-Схід", конвергенція економічних моделей держав Європи, створення Спільного європейського економічного простору, налагодження технологічного співробітництва між Україною та ЄС тощо. Участь регіонів у транскордонному співробітництві може і має бути більш ефективною за умов подолання цілого ряду перешкод, які суттєво гальмують процес подальшого розвитку різних форм взаємодії прикордонних територій. Найважливішими з них є такі:
    – відсутність комплексного підходу до організації транскордонного співробітництва, зокрема брак кваліфікованих кадрів, здатних забезпечувати підготовку необхідних проектів транскордонного співробітництва та встановлювати контакти з представниками територіальних громад іноземних держав, а все разом потребує високого фахового рівня та мовних навичок державних службовців;
    – незадовільний рівень фінансування діяльності єврорегіонів, зокрема з державного бюджету, що призводить до неспроможності органів місцевого самоврядування належно виконувати більшість з тих функцій, що визначені їхніми повноваженнями;
    – низький рівень самостійності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування при прийнятті рішень щодо спільних заходів із суб’єктами транскордонного співробітництва іноземних держав;
    – недостатньо відпрацьований механізм залучення недержавних підприємств, установ, а також громадських організацій для здійснення заходів у рамках транскордонного співробітництва.
    5. Незважаючи на переважно ринкові механізми регулювання соціально-економічної сфери, яка і в Україні, і в ЄС є панівною, роль держави та наднаціональних структур в управлінні транскордонним співробітництвом оцінюється доволі високо, адже функцію координаційного, стимулювального та організаційного центру на себе традиційно беруть державні установи, делегуючи до інституцій єврорегіону та його основних робочих органів своїх представників, а також здійснюючи фінансування селективних проектів, які мають відповідну синергетичну дію як для певного регіону ієрархічного рівня NUTS-2, так і для самого єврорегіону. Реформування системи транскордонного співробітництва в Україні передбачає поступову імплементацію європейської моделі регіонального згуртування. З огляду на це особливо важливим був би розвиток фандрайзингових механізмів залучення коштів, які б дозволили суттєво вдосконалити систему фінансової підтримки розвитку транскордонної співпраці. Адже за таких умов, крім бюджетних коштів (що надходять як з боку держави в цілому, так і від адміністративно-територіальних утворень), джерелами фінансування мають стати кошти структурних фондів та Фонду згуртування Європейського Союзу, а також численні альтернативні джерела фінансування (фінансово-кредитні установи, міжнародні організації та фонди, неурядові організації, приватний сектор тощо).
    Найважливішим інституційним заходом для розвитку транскордонного співробітництва України може стати створення Українського фонду регіонального розвитку, який був би основним інструментом регіональної (у т.ч. транскордонної) політики нашої країни. Натомість основними механізмами за аналогією з ЄС могли б вважатися численні операційні програми, скеровані на розвиток ТКС.
    6. Підвищення ефективності розвитку транскордонного співробітництва в Україні потребує глибокого системного осмислення та вироблення низки заходів щодо його оптимізації, зокрема:
    – сформувати багаторівневий організаційно-інституціональний комплекс, який включав би вищий спеціалізований державний орган з питань регулювання транскордонних процесів, а також регіональні та місцеві органи управління транскордонним співробітництвом, управління при обласних адміністраціях, які б розробили стратегію й опікувалися питаннями транскордонної співпраці;
    – розробити збалансований за роками та пріоритетами механізм залучення коштів на транскордонне співробітництва прикордонних регіонів України як у напрямі державного фінансування, так і шляхом участі в європейських програмах та фондах, пов’язаних з регіональним розвитком; задля цього необхідно постійно проводити ефективну презентацію інтересів місцевих органів влади на форумах європейських інституцій та організацій, пов’язаних з транскордонним співробітництвом;
    – організувати відповідне інформування громадськості та бізнесових кіл щодо успішності транскордонного співробітництва (у тому числі підготовку і запровадження спеціальної форми звітності щодо транскордонної статистики, яка б стала основою для розробки спільних міжнародних проектів, стратегій соціально-економічного розвитку та просторового облаштування прикордонних територій);
    – ввести спеціалізовану підготовку кадрів, які були б компетентними у питаннях транскордонного співробітництва. При цьому важливим механізмом має стати підготовка спеціалістів з питань проектного менеджменту, основ регіональної політики (у тому числі європейської), нормативно-правового забезпечення тощо;
    – постійно проводити моніторинг діяльності єврорегіонів та давати оцінку основним результатам, для чого слід виробити та запровадити єдині методичні підходи щодо принципів та порядку здійснення оцінки ефективності транскордонної співпраці;
    – створити систему загальнодержавного та регіонального прогнозування і планування розвитку транскордонного співробітництв, залучаючи до цього наукові інститути та громадсько-аналітичні центри.
    7. У сучасних умовах від розвитку і поглиблення транскордонного співробітництва залежить формування позитивного іміджу держави на міжнародній арені, зміцнення зовнішніх економічних зв’язків, надходження іноземних інвестицій, оптимізація територіального (міжнародного, міжрегіонального) поділу праці, зменшення територіальних диспропорцій і, зрештою, повноцінна інтеграція України до ЄС. Удосконалення ТКС значною мірою залежить від алгоритмізації системи органів управління держави, регіону та їхньої взаємодії із зарубіжними партнерами. У той же час реформування транскордонного співробітництва повинно мати чіткі часові рамки та селектовані пріоритети. З огляду на це загальний алгоритм розвитку ТКС мав би виглядати так:
    - 2011-2012 рр. – розробка диверсифікаційної моделі ТКС, формування механізму розподілення коштів бюджетів на розвиток єврорегіонів;
    - 2013-2014 рр. – запровадження нової моделі ТКС, розробка моніторингового механізму оцінки ефективності;
    - 2015-2016 рр. – повна конвергенція європейських і вітчизняних механізмів та інструментів ТКС, гармонізація та валідізація документальної основи розвитку спільних з Україною єврорегіонів в інституціях ЄС.

    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Акти європейського права: Корот. довід. / За заг. ред. В.М. Литвина. – К.: Парламент. вид-во, 2004. – 256 с.
    2. Бажал Ю.М. Інвестиційні ресурси та пріоритетні напрями інноваційного розвитку / Бажал Ю.М., Одотюк І.В. // Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / За ред. В.М. Гейця; Ін-т екон. прогнозування. – К.: Фенікс, 2003. – 1008 с.
    3. Бакуменко В.Д. Теоретичні та організаційні засади державного управління: Навч. посіб. / Бакуменко В.Д., Надолішний П.І. – К.: Міленіум, 2003. – 256 с.
    4. Баштанник В. Оптимізація системи місцевого самоврядування в Україні у контексті запровадження європейських стандартів регіонального управління / Баштанник В., Лукашова В. // Вісник УАДУ. – 2003. – № 2. – С. 274-283.
    5. Бєлєнький П.Ю. Фактори і механізми забезпечення конкуренто-спроможності регіону: Наук. доп. / Бєлєнький П.Ю., Мікула Н.А., Гомольська Н.І. – Л.: ІРД НАНУ, 2005. – С. 53-56.
    6. Бєлєнький П.Ю. Конкурентність на транскордонних ринках. / Бєлєнький П.Ю., Мікула Н.А., Матвєєв Є.Е. – Л.: ІРД НАН України, 2005. – 214 с.
    7. Биков В.Ю., Бушуєв С.Д., Тімінський О.Г. Методичні рекомендації для слухачів дистанційного курсу навчальної дисципліни „Управління проектами” / Биков В.Ю., Бушуєв С.Д., Тімінський О.Г. – К.: Міленіум, 2003. – 67 с.
    8. Білинська М. Конкурентноспроможність недержавного вищого навчального медичного закладу: аналіз внутрішнього середовища / Білинська М. // Економічний розвиток і державна політика : Практикум. Вип. 11: Державна політика та економіка охорони здоров'я в Україні / М. Білинська, В. Григорович, Л. Жаліло та ін.; За заг. ред. І.В. Розпутенка. – К.: Вид-во „К.І.С”, 2002. – 214 с.
    9. Бройде З. НАТО і єврорегіони Східної Європи: спільні інтереси та потенціал співробітництва у сфері безпеки / Бройде З. // Проблеми прикордонних регіонів у контексті розширення НАТО: Матеріали наук.-практ. семінару, (м. Чернівці, 9 листопада. 2000 р.) – Чернівці: БУКРЕК, 2001. – 120 с.
    10. Брусак Р. Спільна польсько-українська стратегія транскордонного співробітництва / Брусак Р. // Актуальні проблеми державного управління в Україні: Матеріали щоріч. наук.-практ. конф. (м. Київ, 20 січ. 2006 р.) / За наук. ред. Я.Й.Малика: У 2 ч. Ч. 2 – Л.: ЛРІДУ НАДУ, 2006. – С. 21-24.
    11. Бураковський І. Теорія міжнародної торгівлі. / Бураковський І. – К.: Основи, 2000. – с. 241.
    12. Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 р. № 2542. – Офіц. Вид. - // Відом. Верховної Ради. – 2001. – № 37–38. – С. 189.
    13. Вишняков О. Правові аспекти транскордонного співробітництва між територіальними громадами або властями / Вишняков О. // На шляху до Європи. Український досвід єврорегіонів / Є.Кіш, О.Вишняков, М.Лендьел та ін.; За ред. С.Максименка, І.Студеннікова. – К.: Логос, 2000. – С. 35-49.
    14. Відкритість, дієвість, результативність: Програма діяльності Кабінету Міністрів України вiд 17 березня 2003 р. – Офіц. Вид. - // Уряд. кур’єр. – 2003. – № 173.
    15. Власюк О. Завдання, проблеми та перспективи транскордонного співробітництва України / Власюк О. // Безпосереднє сусідство України з ЄС: закриті кордони чи нові імпульси до співпраці?: Матеріали міжнар. „круглого столу” експертів (м. Ужгород, 7-9 листопада 2002 р.) / НІСД, Закарпат.філ.; Фонд Фрідріха Еберта, Регіон. бюро в Україні, Білорусі та Молдові; Фонд „Європ. Дім”. – Ужгород: Вид-во В.Падяка, 2002. – С. 67-71.
    16. Волошко В. Реалії та перспективи транскордонного співробітництва України / Волошко В. // Регіон. економіка. – 2005. – № 4. – С. 123-132.
    17. Воротін В.Є. Макроекономічне регулювання в умовах глобальних трансформацій: Монографія. / Воротін В.Є. – К.: Вид-во УАДУ, 2002. – 392 с.
    18. Вюртенбергер Т. Регіональна політика Європейського Союзу / Вюртенбергер Т. // Укр.-Європ. журн. міжнар. та порівняльн. права. – 2001. – Спец. вип. – С. 91-94.
    19. Газда Л. Програмно-цільове планування в контексті формування українсько-угорського транскордонного регіону / Газда Л. // Регіон. економіка – 2005. – № 2. – С. 132-139.
    20. Гакман С. Державне регулювання процесів запобігання етнополітичним конфліктам у контексті транскордонного співробітництва / Гакман С. // Вісник НАДУ. – 2005. – № 3. – С. 406-413.
    21. Гакман С. Єврорегіон „Верхній Прут” у контексті транскордонного співробітництва / Гакман С. // На шляху до Європи. Український досвід єврорегіонів / Є.Кіш, О.Вишняков, М.Лендьел та ін.; За ред. С.Максименка, І.Студеннікова. – К.: Логос, 2000. – С. 133-145.
    22. Гакман С. Інститут єврорегіонів і перспективи регулювання міжетнічних відносин на прикордонні / Гакман С. // Вісник НАДУ. – 2004. – № 2. – С. 323-329.
    23. Геєць В.М. Національна інноваційна система та інноваційно-інвестиційна діяльність / Геєць В.М. // Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / За ред. В.М.Гейця; Ін-т екон. прогнозування. – К.: Фенікс, 2003. – 1008 с.
    24. Гриневецький С. Транскордонне співробітництво як крок до визначення концепції регіональної політики / Гриневецький С. // На шляху до Європи. Український досвід єврорегіонів / Є.Кіш, О.Вишняков, М.Лендьел та ін.; За ред. С.Максименка, І.Студеннікова. – К.: Логос, 2000. – С. 90-93.
    25. Грицяк І. Правове регулювання транскордонного співробітництва / Грицяк І. // Упр. сучас. містом. – 2004. – № 4/6. – С. 67-73.
    26. Грицяк І. Правові вимоги та співучасть у транскордонному співробітництві: чи існує „ідеальна” правова структура? / Грицяк І. // Транскордонне співробітництво / І.Бондарчук, І.Грицяк, А.Даруліс; За заг. ред. Б.Лессера та І.Розпутенка. – К.: Вид-во “К.І.С.”, 2003. – С. 40-59.
    27. Губський Б. Євроатлантична інтеграція України. / Губський Б. – К.: Логос, 2003. – 328 с.
    28. Гулич О.І. Євроінтеграційні та регіональні аспекти сталого розвитку Карпатського регіону / Гулич О.І. // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональна політика: досвід Європейського Союзу та його адаптація до умов України / ІРД НАН України; За ред. М.І.Долішнього. Ч.ІІІ. – Л.: 2003. – С. 101-107.
    29. Декларація щодо регіоналізму в Європі. – Страсбург: Асамблея Європ. Регіонів. - 1997.
    30. Демченко В.В. Новий інститут сприяння розвитку транскордонного співробітництва / Демченко В.В. // Регіон. економіка. – 2005. – № 4. – С. 181-182.
    31. Деякі питання розвитку транскордонного співробітництва та єврорегіонів: Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квіт. 2002 р. № 587 // Офіц. вісн. України. – 2002. – № 18. – С. 938.
    32. Деякі питання розвитку транскордонного співробітництва у межах єврорегіону „Верхній Прут”: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2002 р. № 59 – Б.м., 2002.
    33. Договір про відносини добросусідства і співробітництва між Румунією та Україною від 02.06.1997 р. – Б.м., 1997.
    34. Додатковий протокол до Європейської рамкової конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями 1980 року (ETS №159): / Зб. договорів Ради Європи. – К.: Парламент. вид-во. 2000. – С. 213-218.
    35. Долішній М. Україна – ЄС: перспективи регіональної інтеграції / Долішній М. // Вісник Тернопільської акад. народ. госп-ва. – 2001. - Спец. вип. – С. 136-142.
    36. Долішній М. Концептуальні підходи до створення польсько-українського єврорегіону „Сян” на основі узагальнення досвіду єврорегіонів на західному кордоні Польщі / Долішній М., Демченко В., Мікула Н. // Регіон. економіка. – 2003. – № 1. – С. 69-82.
    37. Досвід країн Вишеградської четвірки на шляху до ЄС: Можливості для України: Аналіт. оцінки / Нац. ін-т стратег. дослідж. (Закарпат. філ.); Фонд ім. Фрідріха Берта; під ред. В.І.Андрійко, О.С.Власюк, С.І.Мітряєва. – Ужгород: Вид-во В.Падяка, 2003. – 136 с.
    38. Європейська конвенція про основні принципи транскордонного співробітництва між територіальними общинами або органами влади 1980 року (ETS № 106): Зб. договорів Ради Європи. – К.: Парламент. вид-во, 2000. – С. 208-212.
    39. Європейська хартія місцевого самоврядування та розвиток місцевої регіональної демократії в Україні: Наук.-практ. посіб. / Упоряд. О.В.Бейко, А.К.Гук, В.М.Князєв; За ред. М.О.Пухтинського, В.В.Толкованова. – К.: Крамар, 2003. – 396 с.
    40. Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки: Послання Президента України до Верховної Ради України – К.: Інформ.-видавн. центр Держкомстату України, 2002. – 74 с.
    41. Європейський Союз: Консолідовані договори. – К.: Вид-во „Port-Royal”, 1999. – 206 с.
    42. Європейський Союз: основи політики, інституційного устрою та права: Навч. посіб. / За ред. В.Пятницького. – К.: Вид-во „Заповіт”, 2001. – 368 с.
    43. Закон України про внесення змін до Постанови Верховної Ради України „Про приєднання України до Європейської конвенції про основні принципи транскордонного співробітництва між територіальними общинами або органами влади 1980 року” та про ратифікацію додаткових протоколів до Європейської рамкової конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями. – офіц. вид. - // Відом. Верховної Ради. – 2000. – № 50. – С. 534.
    44. Закон України про державні цільові програми. – офіц. вид. - // Відом. Верховної Ради. – 2000. – № 25. – С. 352.
    45. Закон України про місцеве самоврядування в Україні. – офіц. вид. - // Відом. Верховної Ради. – 1997. – № 24. – С. 170.
    46. Закон України про місцеві державні адміністрації. – офіц. вид. - // Відом. Верховної Ради. – 1999. – № 20–21. – С. 190.
    47. Закон України про ратифікацію Європейської хартії місцевого самоврядування. – офіц. вид. - // Відом. Верховної Ради. – 1997. – № 38. – С. 249.
    48. Закон України про режим іноземного інвестування. – офіц. вид. - // Відом. Верховної Ради. – 1996. – № 19. – С. 80.
    49. Закон України про стимулювання розвитку регіонів. – офіц. вид. - // Відом. Верховної Ради. – 2005. – № 51. – С. 548.
    50. Закон України про транскордонне співробітництво. – офіц. вид. - // Відом. Верховної Ради. – 2004. – № 45. – С. 499.
    51. Звіт щодо прогресу запровадження Програми сусідства Польща-Білорусь-Україна: Інтеррег ІІІ/А Тасіs 2004-2006 рр. – Варшава, 2005.
    52. Зейботе З. Економічна інтеграція в регіоні Балтійського моря – модель успішної співпраці / Зейботе З. // Транскордонне співробітництво / І.Бондарчук, І.Грицяк, А.Даруліс та ін.; За заг. ред. Б.Лессера та І.Розпутенка. – К.: Вид-во „К.І.С.”, 2003. – С. 143-156.
    53. Кирюхин А. От взаимного интереса – к общему успеху / Кирюхин А. // Европа-Центр. – 2005. – № 3(9). – С. 100-103.
    54. Кирюхін О. Транскордонне співробітництво у російсько-українських відносинах / Кирюхін О. // Україна: Стратегічні пріоритети: Аналіт. оцінки: Монографія. – К.: НІСД, 2006. – С. 432-438.
    55. Кілієвич О.І. Застосування методів економічного аналізу в процесі підготовки керівних управлінських кадрів / Кілієвич О.І. // Ефективність державного управління та управлінських кадрів в умовах змін: Зб. наук. пр. / Кол. авт.: І.В.Розпутенко, О.Г.Пухкал, О.Д.Брайченко та ін.; За заг. ред. І.В.Розпутенка; НАДУ, Ін-т підвищення кваліфікації керівн. кадрів. – К.: Вид-во НАДУ, 2005. – С. 52.
    56. Кіш Є. Європейські критерії транскордонного співробітництва України „Інтеррегіо” / Кіш Є. // Єврорегіони: потенціал міжетнічної гармонізації: Зб. наук. пр. – Чернівці: Букрек, 2004. – С. 29-45.
    57. Кіш Є. За стандартами транскордонної взаємодії / Кіш Є. // Політика і час. – 2003. – № 10. – С. 79-84.
    58. Кіш Є. Проблеми транскордонного співробітництва України і Євросоюзу / Кіш Є. // Політ. менеджмент. – 2006. – № 5. – С. 131-144.
    59. Кіш Є. Україна-Угорщина: сучасні пріоритетні напрями співробітництва / Кіш Є. // Персонал. – 2006. – № 10. – С. 13-19.
    60. Ковбасюк Ю.В. Європейський банк реконструкції і розвитку: аспекти діяльності: Монографія. / Ковбасюк Ю.В. – К.: Вид-во УАДУ, 2002. – 268 с.
    61. Ковбасюк Ю.В. Україна і міжнародні фінансові організації: Навч. посіб. / Ковбасюк Ю.В. – К.: Вид-во НАДУ, 2004. – 40 с.
    62. Конгрес місцевих та регіональних влад України: Проблеми регіональної політики України. Стан місцевого самоврядування та правова політика Конгресу: Зб. док. і матеріалів (груд. 2003 р.) / Упоряд.: В.А.Негода, В.М.Тихонов. – К., 2004. – 176 с.
    63. Конституція України / Верховна Рада України: Офіц. вид. – К.: Парламент. вид-во, 2006. – 160 с.
    64. Кравчук І.В. Гармонізація національних правових систем з правом ЄС. / Кравчук І.В., Парапан М.В. – К.: Видавн. дім „Свобода”, 2004. – 320 с.
    65. Куйбіда В.С. Сучасні проблеми і регіональні особливості місцевого самоврядування в Україні. / Куйбіда В.С. – Л.: Літопис, 2001. – 176 с.
    66. Кулаков О. Про взаємовідносини та співробітництво України з Європейським Союзом: Парламентські слухання. / Кулаков О., Бурячок Т., Платян С. – К.: ЦТІ „Енергетика та електрифікація”, 2003. – 254 с.
    67. Кушнарьов Є.П. Регіональна складова державної інноваційної політики / Кушнарьов Є.П. // Утвердження інноваційної моделі розвитку економіки України: Матеріали наук.-практ. конф. – К.: НТУУ „КПІ”, 2003. – С. 172-178.
    68. Кушніренко О.М. Валюта нового покоління: перші результати та очікувані наслідки запровадження / Кушніренко О.М. // Економічний розвиток і державна політика. Вип. 9. Фінансовий менеджмент у системі державного управління: Практикум / Ю.Бажал, Д.Ремі, В.Жданов та ін.; За заг. ред. І.Розпутенка. – К.: Вид-во „К.І.С.”, 2002. – С. 202-215.
    69. Кушніренко О.М. Державна підтримка розвитку транскордонного співробітництва в Україні / Кушніренко О.М. // Упр. сучас. містом. – 2005. – № 1 - 2/1-6(17-18). – С. 118-126.
    70. Кушніренко О.М. Екологічна політика Європейського Союзу / Кушніренко О.М. // Ефективність державного управління. Вип. 3: Економіка природних ресурсів і довкілля: Практикум / Ю.Бажал, В.Бакуменко, С.Буряк та ін.; За заг. ред. І.Розпутенка. – К.: Вид-во „К.І.С.”, 2003. – С. 227-263.
    71. Кушніренко О.М. Економіка України та європейський вибір / Кушніренко О.М. // Європейська інтеграція та Україна: Навч.-метод. посіб. / В.Будкін, І.Бураковський, Л.Віткін та ін. – К.: Макрос, 2002. – С. 409-421.
    72. Кушніренко О.М. Економічна теорія і державна політика України в перехідній економіці: Навч. посіб: У 2 кн. Кн. 2. / Кушніренко О.М. / Ю.Бажал, А.Бауманіс, Л.Вілкончюс та ін.; За заг. ред. І.Розпутенка та Б.Лессера – К.: Вид-во „К.І.С.”, 2004. – Ч.5. – Розд. 1, п.1.4. – С. 50-60; Розд. 3, п.3.5. – С. 159-169; Розд. 4, п.4.15. – С. 232-254.
    73. Кушніренко О.М. Нова валюта на європейському континенті / Кушніренко О.М. // Вісник УАДУ. – 2002. – № 3. – С. 93-99.
    74. Кушніренко О.М. Політика конкуренції європейських держав: принципи, особливості та законодавче регулювання / Кушніренко О.М. // Ефективність державного управління. Вип. 2. Конкурентна політика: Практикум / Ю.Бажал, З.Борисенко, В.Жданов та ін.; За заг. ред. І.Розпутенка. – К.: Вид-во „К.І.С.”, 2003. – С. 236-269.
    75. Кушніренко О.М. Проблеми і перспективи розвитку єврорегіонів за участю України / Кушніренко О.М. // Державне управління в умовах інтеграції України в Європейський Союз: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю (29 трав. 2002 р., м. Київ): У 2 т. Т. 2 / За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. – К.: Вид-во УАДУ, 2002. – С. 258-259.
    76. Кушніренко О.М. Процес європейської інтеграції та його витоки – взірці, чинники і етапи розвитку / Кушніренко О.М. // Європейська інтеграція та Україна: Навч.–метод. посіб. / В.Будкін, І.Бураковський, Л.Віткін та ін. – К.: Макрос, 2002. – С. 12-21.
    77. Кушніренко О.М. Рівні та форми транскордонного співробітництва / Кушніренко О.М. // Актуальні проблеми внутрішньої політики. – 2005. – Вип. 1(5). – С. 156-163.
    78. Кушніренко О.М. Соціальна політика в країнах-членах ЄС: основні напрямки, проблеми та шляхи їх подолання / Кушніренко О.М. // Економічний розвиток і державна політика. Вип. 8: Соціальна політика: Практикум / Ю.Бажал, Н.Грицяк, С.Дзюбик та ін.; За заг. ред. І.Розпутенка. – К.: Вид-во „К.І.С.”, 2002. – С. 202-212.
    79. Кушніренко О.М. Створення нової моделі транскордонного співробітництва / Кушніренко О.М. // Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю (28 трав. 2004 р., м.Київ): У 2 т. Т. 2 / За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. – К.: Вид-во УАДУ, 2004. – С. 122-123.
    80. Кушніренко О.М. Транскордонне співробітництво латвійських прикордонних регіонів. Досвід єврорегіону „Балтика” / Кушніренко О.М. // Розвиток суспільства: Монографія / Е.Афонін, Ю.Бажал, В.Бакуменко та ін.; За заг. ред. І.Розпутенка та Б.Лессера. – К.: Вид-во „К.І.С.”, 2004. – С. 123-132.
    81. Кушніренко О.М. Транскордонне співробітництво як одна з категорій співпраці місцевих та регіональних органів влади / Кушніренко О.М. // Транскордонне співробітництво / І.Бондарчук, І.Грицяк, А.Даруліс та ін.; За заг. ред. Б.Лессера та І.Розпутенка. – К.: Вид-во „К.І.С.”, 2003. – С. 59-124.
    82. Кушніренко О.М. Трудова міграція в Європі: її причини, роль та наслідки / Кушніренко О.М. // Економічний розвиток і державна політика. Вип.: 10. Ринок праці в умовах перехідної економіки: Практикум / Ю.Бажал, Т.Вюртенбергер, С.Грищенко та ін.; За заг. ред. І.Розпутенка. – К.: Вид-во „К.І.С.”, 2002. – С. 129-152.
    83. Кушніренко О.М. Україна – ЄС: нові програми прикордонного співробітництва / Кушніренко О.М. // Міжнародне економічне співробітництво України (правові проблеми): Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. / Відп. ред. В.Ф.Опришко. – К.: КНЕУ, 2004. – С. 325-328.
    84. Кушніренко О.М. Фінансова підтримка розвитку єврорегіонів / Кушніренко О.М. // Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю (31 трав. 2006 р., м.Київ). У 2 т. Т. 2 / За заг. ред. О.Ю.Оболенського, В.М.Князєва. – К.: Вид-во НАДУ, 2006. – С. 406-408.
    85. Кушніренко О.М. Формування правового поля розвитку транскордонного співробітництва / Кушніренко О.М. // Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю (29 травня 2003 р., м.Київ): У 2 т. Т. 1 / За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. – К.: Вид-во НАДУ, 2003. – С. 131-133.
    86. Кушніренко О.М. Єврорегіон як форма міжрегіонального співробітництва / Кушніренко О.М., Романюк О.П. // Економічний розвиток і державна політика. Вип. 12: Регіональній розвиток і підприємництво: Практикум / О.Глагола, С.Дідківська, О.Кушніренко, Б.Лессер та ін.; За заг. ред. І.Розпутенка. – К.: Вид-во „К.І.С.”, 2002. – С. 41-73. – Авторські: с. 41-71.
    87. Кушніренко О.М. Охорона здоров’я населення в країнах-членах Європейського Союзу / Кушніренко О.М., Романюк О.П. // Економічний розвиток і державна політика. Вип. 11: Державна політика та економіка охорони здоров’я в Україні: Практикум / М.Білинська, В.Григорович, Л.Жаліло та ін.; За заг. ред. І.Розпутенка, І.Солоненка. – К.: Вид-во „К.І.С.”, 2002. – С. 150-191. – Авторські: с. 150-160.
    88. Лавренчук А. Шляхи оптимізації регіональної євроінтеграції України / Лавренчук А. // Вісник УАДУ. – 2003. – № 2.– С. 277-285.
    89. Лендьел М. Досвід Карпатського Єврорегіону: поштовх до переосмислення моделі транскордонного співробітництва / Лендьел М. // На шляху до Європи. Український досвід єврорегіонів / Є.Кіш, О.Вишняков, М.Лендьел та ін.; За ред. С.Максименка, І.Студеннікова. – К.: Логос, 2000. – С. 49-71.
    90. Лендьел М. Механізми реалізації регіональної політики в Україні. Досвід становлення Агентств регіонального розвитку / Лендьел М. // Інститути та інструменти розвитку територій. На шляху до європейських принципів / Київ. центр Ін-ту Схід-Захід; За ред. С.Максименка. –.К.: Міленіум, 2001.– 244 с.
    91. Лихочвор В. Транскордонне співробітництво України та Польщі в сфері місцевого самоврядування / Лихочвор В., Шустерук З., Шустерук О. // Регіональні умови розвитку сільських прикордонних регіонів Польщі і України / Жешов. ун-т; За ред. А.Чудця. – Жешов: Fosze, 2003. – С. 219-231.
    92. Луговий В.І. Роль і місце Національної академії державного управління при Президентові України у створенні системи підготовки державних службовців в умовах європейської та євроатлантичної інтеграції / Луговий В.І. // Вісник НАДУ. – 2006. – № 1. – С. 13-18.
    93. Луцька Н.І. Вплив економіки світогосподарської системи на розвиток регіонів / Луцька Н.І. // Наук. вісник ЧТЕІ КНТЕУ. Вип. ІІ. – 2003. –– С. 127-137.
    94. Луцька Н.І. Екстерналії та захист від них в умовах впровадження інновацій / Луцька Н.І. // Інвестиції: практика і досвід. – 2008. – №13. – С. 12-14.
    95. Луцька Н.І. Інвестування розвитку зеленого туризму / Луцька Н.І. // Інвестиції: практика та досвід. - 2007. – №5. – С. 22-24.
    96. Луцька Н.І. Інтеграційний вектор української економіки: загальний та регіональні аспекти / Луцька Н.І. // Транскордонне співробітництво як фактор активізації євроінтеграційних процесів: Матеріали ХVІІ Міжнародної науково-практичної конференції. – Чернівці: АНТ Лтд, 2008. – С. 44-46.
    97. Луцька Н.І. Координація інвестиційної діяльності Івано-Франківської області / Луцька Н.І. // Університетські наукові записки // Часопис Хмельницького університету управління і права. – 2008. - №2. – С. 363-365.
    98. Луцька Н.І. Державне регулювання інноваційної діяльності в ринкових умовах /Н.І. Луцька, І.З. Криховецький // Інвестиції: практика і досвід. – 2009. – №7. – С. 15-18.
    99. Луцька Н.І. Пріоритетні напрямки розвитку єврорегіонів в системі транскордонного співробітництва України / Н.І. Луцька // Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького. – 2011. – Вип. ІІІ. – С. 182-189.
    100. Луцька Н.І. Регулювання дії державних структур в процесі розвитку інноваційної політики / Луцька Н.І. // Наук. вісник ЧТЕІ КНТЕУ. Вип. ІV. – Чернівці: АНТ Лтд, 2004. –– С. 40-46.
    101. Луцька Н.І. Регулювання інноваційної діяльності державою / Луцька Н.І. // Інвестиції: практика та досвід. – 2007. - №20. - С. 21-22.
    102. Луцька Н.І. Регулювання структурних зрушень в економіці регіону у ринкових умовах / Луцька Н.І. // Інвестиції: практика та досвід. - 2008. – №1. – С. 51-52.
    103. Луцька Н.І. Розвиток регіональних тенденцій зовнішньоекономічної діяльності України / Луцька Н.І. // Економіка та держава: Наук. журнал. – 2008. – №1. – С. 32-33.
    104. Луцька Н.І. Сільський туризм як складова формування іміджу Івано-Франківської області / Луцька Н.І. // Економіка та держава: Наук. журнал. – 2007. – №3. – С. 83-84.
    105. Луцька Н.І. Теоретичні основи і практика запровадження інновацій в Україні / Луцька Н.І. // Інвестиції: практика і досвід. – 2005. – №20. – С. 26-28.
    106. Луцька Н.І. Транскордонне співробітництво як підсистема глобальної інтеграції на субрегіональному рівні / Луцька Н.І. // Глобальні світоцивілізаційні процеси та економічна політика європейських країн, що розвиваються: Матеріали міжнародної наук.-практ. Конференції (17-18 червня 2010). – Тернопіль, 2010. – С. 85-88.
    107. Межрегиональное и приграничное сотрудничество государств-участников СНГ: проблемы и перспективы: Информационно-аналитический доклад / Содружество Независимых Государств; Исполнит. ком. СНГ. – М.: Производств.-издат. комбинат ВИНИТИ, 2006. – 240 с.
    108. Мертенс О.В. Аналіз проектів у суспільному секторі / Мертенс О.В. // Економічний розвиток і державна політика: Навч. посіб. / Ю.М. Бажал, О.І. Кілієвич, О.В. Мертенс та ін.; За заг. ред. Ю.І. Єханурова, І.В. Розпутенка. – К.: Вид-во УАДУ, 2001. – 478 с.
    109. Микієвич М. Міжнародно-правові аспекти співробітництва Європейського Союзу з третіми країнами: Монографія. / Микієвич М. – Л.: Видавн. центр ім. І.Франка, 2001. – 200 с.
    110. Михайленко О.Ф. Державні програми транскордонного співробітництва як інструмент міжнародної інтеграції / Михайленко О.Ф. // Державне регулювання економіки України; методологія, напрями, тенденції, проблеми / Л.І.Антошкіна, Н.М.Бабіч, В.Ф.Бесєдін та ін.; За ред. М.М.Якубовського. – К.: НДЕІ М-ва економіки України, 2005. – С. 348-353.
    111. Мікула Н. Єврорегіони: досвід та перспективи. / Мікула Н. – Л.: ІРД НАН України, 2003. – 222 с.
    112. Мікула Н. Міжтериторіальне та транскордонне співробітництво: Монографія. / Мікула Н. – Л.: ІРД НАН України, 2004. – 395 с.
    113. Мікула Н. Транскордонне співробітництво регіонів України: стан та перспективи / Мікула Н. // Україна: Стратегічні пріоритети: Аналіт. оцінки: Монографія. – К.: НІСД, 2006. – С. 423-432.
    114. Мікула Н.А. Організаційно-правове забезпечення транскордонного співробітництва в Україні / Мікула Н.А. // Соціально-економічні дослідження в перехідний період: Конкурентний потенціал і європейська інтеграція (регіональні аспекти) Зб. наук. пр. / ІРД НАН України. – Л., 2006. – № 1 (57). – С. 12-26.
    115. Місцевий та регіональний розвиток в Україні: Досвід Закарпаття / Центр Ін-ту Схід-Захід; За ред. М.Лендьел. – К.: Міленіум, 2001. – 152 с.
    116. Мітряєва С. Вплив розширення ЄС на транскордонне співробітництво України з центральноєвропейськими сусідами / Мітряєва С., Торпо
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины