МЕХАНІЗМИ ТРАНСФОРМАЦІЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ: ТЕОРІЯ, МЕТОДОЛОГІЯ, ПРАКТИКА




  • скачать файл:
  • Назва:
  • МЕХАНІЗМИ ТРАНСФОРМАЦІЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ: ТЕОРІЯ, МЕТОДОЛОГІЯ, ПРАКТИКА
  • Альтернативное название:
  • МЕХАНИЗМЫ ТРАНСФОРМАЦИИ РЕГИОНАЛЬНОЙ СТРУКТУРЫ И СОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ ОРГАНИЗАЦИИ ТУРИСТИЧЕСКОЙ ОТРАСЛИ: теория, методология, практика
  • Кількість сторінок:
  • 401
  • ВНЗ:
  • ДВНЗ «ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
  • Рік захисту:
  • 2014
  • Короткий опис:
  • МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
    ДВНЗ «ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

    На правах рукопису


    МАРЧЕНКО ОКСАНА АНАТОЛІЇВНА

    УДК: 338.48:332


    МЕХАНІЗМИ ТРАНСФОРМАЦІЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ: ТЕОРІЯ, МЕТОДОЛОГІЯ, ПРАКТИКА

    08.00.05 розвиток продуктивних сил і регіональна економіка


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    доктора економічних наук


    Науковий консультант:
    Сарапіна Ольга Андріївна
    доктор економічних наук, професор


    Херсон 2014









    ЗМІСТ






    ВСТУП................................................................................................................


    4




    РОЗДІЛ1.ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ НА ОСНОВІ МАРКЕТИНГОВИХ СТРАТЕГІЙ ТА МЕХАНІЗМІВ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ...


    16




    1.1.Функціонування галузі туризму та її місце у складі регіональної та національної економіки ....................................................


    16




    1.2.Сучасний туристичний ринок, його сегменти та структура..


    40




    1.3.Використання теорії конкурентних переваг у механізмах управління, організації та механізмах розвитку туристичної галузі


    63




    Висновки до розділу 1.


    78




    РОЗДІЛ2.МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ ТА РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ НА ОСНОВІ РЕГІОНАЛЬНИХ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ


    89




    2.1.Концепція маркетингу у галузі туризму та її реалізація на регіональному рівні...........................................................................................


    89




    2.2.Управління брендами організацій у механізмах розвитку туристичної галузі..............................................................................................


    106




    2.3.Принципи та механізми формування структури й конкурентоспроможності брендів у галузі туризму на регіональному рівні


    118




    Висновки до розділу 2.


    139




    РОЗДІЛ3.ОЦІНКА МЕХАНІЗМІВ ТРАНСФОРМАЦІЙ РЕГІОНАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ ТА УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ..........


    142




    3.1.Вплив регіональних та глобальних чинників на вибір нових організаційних механізмів та форм туристичної галузі


    142









    3.2.Врахування інтеграційних процесів у механізмах функціонування та структурних змін туристичної галузі..


    153




    3.3.Мотивація працівників та підвищення корпоративної культури для забезпечення якості туристичних послуг...............................


    174




    Висновки до розділу 3...


    214




    РОЗДІЛ4.МЕХАНІЗМИ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ГАЛУЗІ ТУРИЗМУ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ ЇЇ СТРУКТУРИ


    217




    4.1.Економічна оцінка туристичного потенціалу та механізми його використання у галузі туризму регіону..................................................


    217




    4.2.Концептуальні засади регіонального розвитку галузі туризму та курортів...........................................................................


    235




    4.3.Механізми підвищення конкурентоспроможності розвитку та оптимізації регіональної структури туристичної галузі на історико-культурних засадах ...............................................................................


    260




    Висновки до розділу 4


    283




    РОЗДІЛ5.МЕХАНІЗМИ УДОСКОНАЛЕННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ ТА СТРАТЕГІЯ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ГАЛУЗІ ТУРИЗМУ.........................................................................


    287




    5.1. Формування інноваційних туристичних кластерів як конкурентної переваги регіональної структури та розвитку туризму.........


    287




    5.2.Фінансування та інвестування удосконалення регіональної структури галузі туризму..............................................................................


    300




    5.3.Розбудова інфраструктури, іміджевих брендів та маршрутів за напрямами туристичної діяльності...................


    325




    Висновки до розділу 5


    343




    ВИСНОВКИ.......................................................................................


    347




    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..........................................


    353




    ДОДАТКИ..........................................................................................


    387










    ВСТУП


    Актуальність теми. У сучасних умовах глобалізації соціально- та виробничо-економічної діяльності, інноваційного розвитку транспорту та засобів зв’язку, формування економіки знань, зростає теоретичне та практичне значення досліджень структури та розміщення галузі туризму, а також обгрунтування механізмів трансформації та управління нею на регіональному рівні. Це пояснюється сукупним впливом ряду важливих чинників. По-перше, у багатьох країнах світу (понад 50,0%) туризм як галузь національної економіки увійшов у сукупність 5 провідних галузей (поряд з машинобудуванням, металургією, харчовою промисловістю та ін.), які формують національний бюджет, забезпечують зайнятість населення, сприяють прискореному розвитку інших галузей та регіональних економік. По-друге, туризм як галузь економіки має значні комплексоутворюючі функції. Так, якщо сільське господарство є своєрідним модератором” та інвестором для розвитку принаймні 4-х суміжних галузей, то туризм виконує такі функції для 11. По-третє, галузь туризму у своєму розвитку та розміщенні здійснює м’який” виробничо-економічний вплив на довкілля, не вимагає надскладних технологій та навіть використовує в якості туристичного продукту пам’ятки далекого минулого. Це значно спрощує його економічні джерела та сприяє високій рентабельності.
    По-четверте, у вік високих технологій, прискореного розвитку всіх видів життєдіяльності люди все більше потребують засобів відновлення сил та здоров’я. Таким дієвим засобом є туризм та всі види відпочинку. Це потребує прискореного розвитку галузі та його всебічного наукового обґрунтування. По-п’яте, в умовах глобалізації та масової доступності транспорту та комунікацій галузь туризму сприяє всебічному соціально-культурному обміну між народами та країнами, налагодженню економічного співробітництва, розвитку інтеграційних процесів у інших сферах життєдіяльності. Туризм у цьому контексті є джерелом виховання патріотизму та інтернаціоналізму, особливо молоді. По-шосте, з огляду на велике значення та масштаби розвитку туризму як галузі його особливості необхідно враховувати у здійсненні регіонального та національного управління держав та регіонів, у міжнародному співробітництві, в обґрунтуванні маркетингових, ресурсних та інноваційно-інвестиційних стратегій розвитку, у формуванні освітніх послуг та зайнятості населення (ринку праці) у місті та на селі.
    По-сьоме, велике значення у підсумку всього сказаного має розбудова та модернізація структури та розміщення власне галузі туризму, обґрунтування його нових видів та напрямів, конкурентоспроможності та конкурентних переваг на галузевому та регіональному рівнях. Мова йде також про розробку теоретико-методологічних засад управління туризмом на рівні регіонів та держави, концепцій маркетингу та брендів туристичного продукту, корпоративної культури та роботи персоналу, оцінку туристичного потенціалу регіонів, впровадження інновацій та інвестиційного забезпечення галузі.
    При обґрунтуванні важливості обраної теми дослідження окремо слід зупинитися на регіональній зумовленості галузі туризму. Дійсно, у своєму функціонуванні та розвитку туризм спирається насамперед на природні ресурси та умови регіонів розміщення, визначні культурно-історичні, археологічні, архітектурні та інженерні об’єкти як туристичні атракції, трудові ресурси та інфраструктурне забезпечення територій. Від їх наявності та синергетичного впливу залежить спеціалізація та ефективність галузі туризму, її конкурентоспроможність та перспективи розвитку на регіональному, державному, глобальному рівнях організації та управління. Це ще раз вказує на актуалізацію регіонального підходу в забезпеченні розвитку галузі туризму та обгрунтуванні механізмів удосконалення її структури.
    Необхідно відзначити, що тривалий час у вітчизняній практиці господарювання та науці сприйняття туризму як галузі мало другорядний характер. Закон України Про туризм” був прийнятий тільки у 1995 р. Увага з боку вчених-економістів до обґрунтування механізмів його розвитку, трансформації та удосконалення структури також не була проявлена належним чином. У 70-90-х роках минулого століття туризм з огляду на його регіональну специфіку досліджували переважно економісти-географи. Насамперед, це О.Бейдик, М.Крачило, М.Костриця, О.Любіцева, О.Ігнатенко, І.Смаль та інші науковці. У їх роботах переважно досліджені географічна зумовленість галузі, її ресурсний потенціал, види атракцій та напрями і форми здійснення туристичних послуг.
    У 2000-х роках активний інтерес до вирішення проблем розвитку галузі на теоретичному та практичному рівні почали проявляти вчені-економісти. Так, були опубліковані роботи В.Липчука, Л.Мармуль, Т.Пінчук, О.Сарапіної, інших науковців, у яких досліджені особливості організаційно-економічного механізму здійснення туристично-рекреаційної діяльності, обґрунтовано необхідність розвитку аграрного та сільського зеленого туризму, виявлена їх соціально-економічна ефективність. У роботах Л.Забуранної розглянуті особливості туристичної діяльності у контексті розвитку сільських територій, М.Мальською досліджено основи ведення туристичного бізнесу. Формуванню регіональної структури туристичної галузі присвячені роботи Д.Стеченка, Л.Чернюк. Основи менеджменту туристичної діяльності висвітлені у роботах І.Школи, маркетингу туризму Ю.Правик.
    Серед публікацій зарубіжних дослідників слід відзначити роботи В.Квартальнова, Дж.К.Холловея, Н.Тейлора, К.Адамса та ін. учених. Теоретико-методологічні засади були сформовані на основі фундаментальних праць Л.Антошкіної, О.Бородіної, В.Буркінського, М.Бутка, В.Гейця, І.Грішової, Б.Данилишина, О.Єрмакова, І.Іртищевої, А.Ключник, В.Кравціва, О.Красноруцького, В.Лагодієнка, Е.Лібанової, М.Маліка, П.Макаренка, О.Наумова, О.Непочатенко, О.Панухник, В.Писаренка, В.Топіхи, В.Ткач, Л.Транченко, І.Соловйова, Г.Черевка, К.Шапошникова, фундаментальних положень з регіональної економіки, економічної теорії, економіки галузі туризму.
    Проте багато проблем розвитку галузі туризму на теоретичному та практичному рівні, особливо у регіональній економіці, потребують поглиблених досліджень. Мова йде насамперед про обґрунтування теоретичних засад трансформації й формування регіональної структури та розміщення туристичної галузі на основі маркетингових стратегій та конкурентних переваг, виявлення регіональних особливостей сучасного туристичного ринку з урахуванням глобальних впливів, визначення методологічних засад обгрунтування механізмів удосконалення регіональної структури туристичної галузі шляхом досягнення та врахування конкурентних переваг, розробки туристичних брендів, підвищення їх конкурентоспроможності, використання ресурсних та маркетингових стратегій.
    Поглиблених досліджень та обгрунтування потребують стратегії регіонального розвитку галузі туризму з урахуванням впливів глобалізації на вибір нових організаційних механізмів та форм управління, інтеграційних процесів у структурі туристичної діяльності, роль персоналу та корпоративної культури у поліпшенні якості туристичних послуг. Разом з оцінкою туристичного або туристично-рекреаційного потенціалу регіонів це дасть можливість визначити механізми та напрями впровадження інновацій у галузі, виявити фінансово-інвестиційні джерела забезпечення удосконалення її структури. У якості практичного впровадження пропонується розробка концепції розвитку туристичної галузі на регіональному рівні з урахуванням регіональних іміджевих брендів. Це зумовило вибір теми, формулювання мети, постановку завдань, результати та новизну дисертаційної роботи.
    Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації пов’язана з тематикою науково-дослідних робіт Херсонського державного аграрного університету Організаційно-економічний механізм функціонування підприємницьких структур, систем ціноутворення, фінансово-кредитних відносин, страхування” (номер державної реєстрації 0102U003197). У її межах автором визначені теоретичні та методологічні засади трансформації та ефективного розвитку туристичної галузі на основі конкурентних переваг, іміджевого брендингу, маркетингових стратегій, концептуальні положення інноваційної кластеризації, форми, механізми та напрями удосконалення структури та розвитку галузі туризму на регіональному рівні.
    Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є формування теоретико-методологічних засад і практичних рекомендацій удосконалення механізмів трансформації регіональної структури, організації та підвищення ефективності регіонального розвитку галузі туризму на основі конкурентних переваг, іміджевого брендингу, маркетингових та ресурсних стратегій.
    Для досягнення поставленої мети були визначені та вирішені наступні завдання:
    - обґрунтувати галузь туризму як ефективну соціально-економічну складову національної та регіональної економіки;
    - визначити особливості, структуру, сегментацію сучасного туристичного ринку, чинники його розвитку;
    - обґрунтувати використання теорії конкурентних переваг у механізмах трансформації, організації та регіонального розвитку туристичної галузі;
    - розробити концепцію використання маркетингу у здійсненні трансформацій структури галузі туризму та її ефективного розвитку на регіональному рівні;
    - обґрунтувати методологічні принципи здійснення брендингу з метою трансформацій та удосконалення регіональної структури та організації галузі туризму;
    - виявити вплив чинників глобалізації на вибір нових механізмів та форм організації й управління галузі туризму на регіональному рівні
    - визначити роль персоналу, механізмів його мотивації та корпоративної культури у поліпшенні якості туристичних послуг;
    - здійснити оцінку туристичного потенціалу, складників, розміщення та механізмів галузевого використання на рівні регіону;
    - обґрунтувати концептуальні засади трансформацій регіональної структури, організації та розвитку галузі туризму та курортів;
    - удосконалити механізми підвищення конкурентоспроможності розвитку та оптимізації регіональної структури туристичної галузі;
    - обгрунтувати формування інноваційних туристичних кластерів як конкурентної форми регіональної структури, організації та регіонального розвитку галузі туризму;
    - визначити джерела фінансово-інвестиційного забезпечення удосконалення регіональної структури та організації галузі туризму;
    - обгрунтувати розбудову інфраструктури, створення іміджевих брендів та нових маршрутів як засобів диверсифікації у механізмах удосконалення туристичної галузі на рівні регіону.
    Об’єктом дослідження є процеси удосконалення механізмів трансформації регіональної структури, організації та управління розвитком галузі туризму на засадах конкурентоспроможності, іміджевого брендингу, кластеризації, маркетингу регіональних туристичних ринків.
    Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та практичні аспекти формування та удосконалення механізмів трансформації регіональної структури, створення нових форм організації та ефективного управління конкурентоспроможним розвитком галузі туризму.
    Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є наукові положення сучасної економічної теорії, регіональної економіки, економіки туризму, наукові праці і розробки провідних вітчизняних та закордонних вчених з проблем конкурентоспроможності, маркетингу, механізмів господарювання, регіонального управління; міжнародні, національні та регіональні законодавчі акти й нормативно-методологічні та методичні матеріали, які стосуються механізмів трансформації структури, організації та розвитку галузі туризму.
    У процесі досліджень була використана система загальнонаукових і економічних методів: історико-діалектичний, теорії конкурентних переваг (при визначенні етапів розвитку галузі туризму на національному та регіональному рівнях, причинно-наслідкових зв’язків, які його супроводжують та впливають на трансформації структури галузі); абстрактно-логічний (при обґрунтуванні структурних зрушень як загальноекономічного, так і галузевого та регіонального характеру); групувань та SWOT-аналізу (при оцінці ресурсного потенціалу галузі, групуванні його за складниками, визначенні конкурентних переваг та їх використання у механізмах господарювання); анкетування або опитувань (при виявленні чинників галузевих трансформацій, можливостей впровадження нових форм організації та маркетингових стратегій розвитку галузі на рівні менеджменту), системно-структурний аналіз (при виявленні структурних трансформацій на регіональному рівні та обґрунтуванні механізмів їх удосконалення у перспективі); економіко-статистичні методи (при оцінці кількісних показників розвитку галузі туризму та трансформацій її структури на глобальному, національному та регіональному рівнях), програмно-цільовий (при розробці концепцій, програм та планів конкурентоспроможного розвитку галузі туризму у регіонах); бізнес-планування та інноваційно-інвестиційного проектування (при обґрунтуванні пріоритетних напрямів удосконалення регіональної структури галузі); іміджевого брендингу, кластеризації (при визначенні нових форм організації галузі туризму та нових напрямів туристичної діяльності); маркетингових стратегій (при удосконаленні механізмів удосконалення регіональної структури та ефективного управління розвитком галузі туризму на основі сегментації регіональних туристичних ринків, оцінки попиту і пропозиції туристичних послуг, їх динаміки та еластичності).
    Інформаційну базу дослідження становили нормативно-законодавчі акти, аналітичні і статистичні матеріали періодичних, наукових та інтернет-видань, публікації вітчизняних і зарубіжних авторів, матеріали Державної служби статистики України з предмету дослідження, звітні дані підприємств, бізнесових та регіональних владних структур, що стосуються механізмів трансформації регіональної структури та удосконалення організації туристичної галузі, особисті спостереження автора.
    Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у системному обґрунтуванні теоретико-методологічних засад та розробці практичних рекомендацій щодо удосконалення механізмів трансформації регіональної структури та організації галузі туризму, управління її конкурентоспроможним розвитком.
    Основні результати дисертаційного дослідження, що характеризується науковою новизною, визначаються наступним:
    вперше:
    - обґрунтована галузь туризму як комплексо- та потенціально бюджетоутворююча (поряд з металургією, важкою промисловістю, сільським господарством) в умовах вітчизняної регіональної економіки, особливо для регіонів із значним туристично-ресурсним потенціалом;
    - визначено методологічні принципи здійснення іміджевого брендингу з метою удосконалення структури та організації галузі туризму на регіональному рівні (на засадах франчайзингу, стратегічних альянсів, окремих визначних туристичних ресурсів та атракцій);
    - розроблено концепцію трансформацій регіональної структури та організації галузі туризму на основі маркетингових стратегій (оцінки та співвідношення туристичних ресурсів та продуктів регіону в якості пропозиції та платоспроможного попиту споживачів з врахуванням сегментації та динаміки регіонального, національного та міжнародного туристичних ринків);
    - в якості складників та засобів удосконалення механізмів трансформації регіональної структури та організації галузі туризму вперше обґрунтовані конкурентні переваги, іміджевий брендинг, кластеризація, маркетингові стратегії;
    удосконалено:
    - особливості, чинники формування та структуру регіональних туристичних ринків на основі всебічної оцінки туристично-ресурсного потенціалу території розміщення, глобальних, національних та регіональних тенденцій і традицій відпочинку і туризму, маркетингових засобів сегментації структури;
    - використання теорії конкурентних переваг у механізмах трансформації регіональної структури та організації галузі туризму, в якості яких розуміються ресурсна складова, інтеграційні та коопераційні процеси у готельно-ресторанному господарстві (готельні мережі, франчайзинг закладів громадського харчування), кваліфікація персоналу, зростання капіталізації;
    - концепцію маркетингу в обґрунтуванні трансформацій регіональної структури, організації та управління розвитком галузі туризму, яка розуміється не тільки як збутова стратегія туристичних продуктів та послуг, але й система заходів їх ресурсного забезпечення, виробництва, диверсифікації та надання;
    - сукупність глобальних чинників, які впливають на трансформації регіональної структури та вибір нових форм організації галузі туризму (стрімке зростання доступності туристичних послуг через розвиток усіх видів транспорту, комунікацій, нових механізмів замовлень, розрахунків та реалізації туристичного продукту на основі програмних технологій та використання мережі Інтернет, світову моду на відпочинок та здоровий спосіб життя);
    - механізми трансформації регіональної структури, удосконалення організації та управління галузі туризму через посилення мотивації персоналу, підвищення його професійних навичок та кваліфікації, зацікавленості в обсягах продаж туристичних продуктів та послуг;
    - оцінку туристично-рекреаційного потенціалу території розміщення галузі туризму через включення до його складу, крім традиційних природно-ресурсних та культурно-історичних елементів, об’єктів ностальгійного, сільського зеленого, спортивно-оздоровчого, соціально-дозвіллєвого туризму;
    набули подальшого розвитку:
    - організація галузі туризму на регіональному рівні та управління її розвитком через утворення інноваційних кластерів, диверсифікованих за туристичними послугами, підгалузями та новими туристичними продуктами, відповідними туристичній спеціалізації регіону;
    - фінансово-інвестиційні джерела удосконалення регіональної структури та управління конкурентоспроможним розвитком галузі туризму (приватні кошти спеціальних інноваційно-інвестиційних фондів, проектів, спілок та фундацій, грошові надходження від державно-приватного партнерства, фізичних осіб, меценатів, спонсорів тощо);
    - подальші трансформації та удосконалення регіональної структури туристичної галузі засобами розбудови виробничої та соціальної інфраструктури загального та галузевого призначення, територіальної організації на основі використання існуючого потенціалу туристичних атракцій та маршрутів.
    Практичне значення одержаних результатів. Одержані автором результати дослідження з теорії, методології і практики вирішення проблем удосконалення механізмів трансформації регіональної структури та організації галузі туризму, управління її конкурентоспроможним розвитком доведені до рівня методичних і практичних розробок. Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання їх при визначенні стратегії розвитку туристичної галузі, формуванні галузевих і регіональних програм розвитку, у практичній діяльності органів регулювання економіки.
    Наукові результати, які мають прикладний характер, знайшли практичне застосування у діяльності: Департаменту агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації (довідка № 8-600-7/376 від 16.07.2014 р.); Департаменту економічного розвитку та торгівлі Херсонської обласної державної адміністрації (довідка № 8-600-9/169 від 16.09.2014 р.); Бердянської міської ради (довідка № 142 від 10.12.2014 р.); туристичних організацій ТОВ Синбад” (довідка № 05-11/54 від 05.11.2014р.) і ПМП ВІТТ” м. Запоріжжя (довідка № 168 від 20.11.2014 р.); у науково-навчальному процесі Херсонського державного аграрного університету (довідка № 67-10/235 від 15.10.2014 р.), Херсонського національного технічного університету (довідка №21-10/101 від 21.10.2014р.), Херсонського державного університету (довідка № 48-11/154 від 11.11.2014 р.), Запорізького національного технічного університету (довідка № 358/11 від 21.11.2014 р.).
    Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є кваліфікованою, самостійно виконаною науковою працею та підсумком багаторічних наукових досліджень, у якій викладено авторський підхід до формування та удосконалення механізмів трансформації регіональної структури та організації галузі туризму, управління її конкурентоспроможним розвитком на засадах конкурентних переваг, іміджевого брендингу, мотивації та підвищення кваліфікації персоналу, кластеризації, маркетингових стратегій.
    Закінчене дослідження містить особисті наукові здобутки, має наукове й практичне значення, у якому всі результати одержані безпосередньо автором і відображені в наукових працях та апробовані на наукових конференціях. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у роботі викладені ті ідеї та положення, що є результатом власних розробок і розрахунків.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення дослідження знайшли апробацію на: Всеукраїнській науково-практичній конференції Розвиток наукової думки на півдні України: проблеми і пошуки” (м.Мелітополь, 27-28 вересня 2006 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції Сучасні тенденції наукової парадигми географічної освіти України” (м. Донецьк, 9 грудня 2009 р.); Международной общественно-научной конференции Развитие туризма в Балтийском регионе: предпосылки, современное состояние и перспективы” (г.Псков, 2010 г.); Міжнародній науковій конференції Рекреація і туризм:національний та міжнародний досвід” (м. Львів, 2012 р.); Міжнародній науковій конференції, присвяченій 100-річчю М.О. Алєксєєва Мій рідний край Мелітопольщина” (м. Мелітополь, 2012 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції (з міжнародною участю) Економіка та екологія: наука і освіта” (м. Умань, 10-11 квітня 2014 р.); Міжнародній науково-практичній конференції Научный потенциал мира 2014” (Софія, 15-22 сентября 2014 р.); International scientific and practical conference Scientific horizons 2014” (Шефілд, 30 September - 7 October 2014 r.); Mezinárodní vědecko-praktická konference Nastolení moderní vědy 2014” (Прага, 27 září 05 října 2014 r.); Міжнародній науково-практичній конференції Україна-Польща: діалог культур в контексті євроінтеграції” (м. Запоріжжя, 25-27 вересня 2014 р.); Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji Nauka i inowacja 2014” (Пшемишль, 07-15 października 2014); Всеукраїнській науково-практичній конференції Можливості та розвиток сучасного туризму” (м.Запоріжжя, 16-17 жовтня 2014р.); Международной научной практичной конференции Образование то и науката на XXI век 2014” (Софія, 17-25 октомври 2014г.); щорічних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Херсонського державного аграрного університету (2011-2014рр.).
    Публікації. Результати дисертації відображено у монографії обсягом 18,5ум. друк. арк., у 45 наукових працях, у т.ч. у 31 статті у наукових фахових виданнях загальним обсягом 10,2 друк. арк.

    Обсяг і структура дисертації. Робота складається із вступу, п'яти розділів, п`ятнадцяти підрозділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 402 сторінки, у тому числі 352сторінки основного тексту, який включає 56 таблиць, 19 рисунків. Список використаних джерел налічує 339 найменувань на 34сторінках. У роботі вміщено 4 додатки.
  • Список літератури:
  • ВИСНОВКИ


    Виконання дисертаційного дослідження дозволило зробити важливі теоретичні та практичні висновки щодо формування та використання механізмів удосконалення регіональної структури галузі туризму та підвищення конкурентоспроможності її розвитку.
    1.Туризм як сучасна галузь регіональної та національної економіки розуміється нами як просторове організаційно-економічне утворення, що має загальну спеціалізацію та ідентіфіковане місце у територіальному поділі праці, загальні функції, завдання, мету розвитку. Від інших галузей її відрізняють підвищена соціальна орієнтованість, екологічна адаптованість, інноваційно-інвестиційна сприятливість, у т.ч. на рівні сільського туризму, можливості використання різноманітних механізмів удосконалення структури та ефективного конкурентоспроможного розвитку (інституційного, організаційно-економічного, приватно-державного партнерства, кластеризації, маркетингових та ресурсних стратегій, програмно-цільового забезпечення, індикативного планування).
    2.Було встановлено, що найбільш значимою ідентифікаційною рисою галузі туризму є її регіональна структура як така, що формується з урахуванням туристичного потеціалу території розміщення та визначає інші структурні складники (підприємства й організації, кластери, туристичні продукти та послуги), інтеграційні диверсифікаційні процеси, організацію та управління, впливає на рівень конкурентоспроможності, вибір стратегій завоювання туристичного ринку, підвищення прибутковості. В свою чергу, регіональна структура галузі туризму є досить динамічною категорією, яка перебуває у стані постійної трансформації та потребує удосконалення, у т.ч. через вплив відповідних механізмів функціонування галузі та прийняття управлінських рішень.
    3.При цьому важливе значення має використання теорії конкурентних переваг у регіональному розвитку галузі туризму. Вона означає чітку сегментацію цільового ринку, подальшу диференціацію продуктів і послуг, туристичніх марок та брендів. Теорія конкурентних переваг передбачає всебічне залучення інноваційно-інвестиційних механізмів та стратегій розвитку, спрямованих на формування нових туристичних продуктів, маркетингову діяльність, рекламу, використання інформаційних технологій. Це істотно впливає на зменшення ціни туристичних послуг та підвищення конкурентоспроможності галузі.
    4.Методологічні підходи в обґрунтуванні механізмів трансформації та удосконалення регіональної структури галузі туризму передбачають необхідність забезпечення їх найбільшої результативності. Це означає встановлення їх відповідності комплексу завдань, які постають у процесі розвитку галузі та вибір оптимальних для вирішення кожної з них; використання тих або інших методів для розвитку відповідних видів туристичної діяльності (туристичних підгалузей) або розв’язання проблемних питань функціонування. Це можуть бути інституційні, інноваційно-інвестиційні, організаційні, управлінські, економічні, соціальні механізми, окремі їх елементи (планування, прогнозування, моделювання, ціноутворення, оподаткування, митна політика, державний протекціонізм тощо). Отже в залежності від змісту, функцій, напрямів впливу вказані механізми можна класифікувати.
    5.У зв’язку з подальшою трансформацією структури туристичної галузі та ринку туристичних послуг їх динамікою особлива роль належить маркетинговим складовим механізмів господарювання. Серед них виділяється брендинг як технологія створення та просування фірмових туристичних послуг, діяльність із формування довгострокових конкурентних переваг на їх основі. Брендинг на регіональному рівні означає зобов’язання не тільки туристичних організацій, але й регіональної та місцевої влади надати споживачеві туристичні продукти, які відповідають визначеному набору властивостей і переваг. З іншої сторони, саме використання відомих брендів забезпечує туристичній галузі регіонів низку конкурентних переваг.
    6.Сучасні умови конкуренції вимагають від організацій галузі туризму подальшої диференціації продуктів та послуг, з урахуванням специфіки наявних регіональних ресурсів або потреб окремих груп споживачів. При цьому використовуються різноманітні методи та механізми здійснення брендингу. Мова йде насамперед про лідерство у витратах, диференціацію продукції, концентрацію ресурсів та зусиль, ранній вихід на ринок, інтеграцію та кластеризацію. При цьому диференціація брендів здійснюється за продуктовим, ресурсним, сервісним, кадровим, іміджевим принципами. Диференціація брендів для туристичної організації означає можливість отримання додаткових продуктів порівняно з іншими галузями. Нами визначено, що на вибір нових форм, методів та механізмів удосконалення регіональної структури галузі туризму здійснюють вплив чинники глобалізації. Основна ідея глобалізації у контексті цього полягає у визначенні загальних характеристик ринків і цільових груп споживачів туристичної галузі, використання переваг світового маркетингу. Це призводить до кооперації, інтеграції, кластеризації туристичної діяльності з утворенням не тільки регіональних, але й міжнародних туристичних компаній, альянсів та груп.
    7.Об’єднання туристичних організацій має значно більші переваги серед конкурентів. В основі інтеграції у галузі туризму лежать механізми об’єднання власності, ресурсів, сфер діяльності. Організаційні процеси інтеграції туристичних підприємств здійснюються у формі франчайзингу, готельних ланцюгів (мереж), укладання контрактів на управління, консорціумів незалежних готелів. При цьому доцільно виділити принаймні чотири основні види консорціумів: повні, маркетингові, системи бронювання, направлені. Основним мотивом подібних туристичних інтеграційних об’єднань є спонукання купівлі продуктів або послуг однієї компанії з одночасним стимулюванням придбання в іншій.
    8.Було встановлено, що важливою складовою частиною кінцевого продукту у галузі туризму на всіх регіональних рівнях є персонал. Якість обслуговування, рівень продаж у туризмі залежить від сумління та підготовки трудових ресурсів. Регіональна структура туристичної галузі на рівні персоналу може бути сформована на основі двох моделей підготовки та діяльності. Перша це корпоративна культура, діловий менталітет, орієнтований на високі стандарти якості обслуговування і через них до високої прибутковості та конкурентоспроможності. Друга модель передбачає швидке вирішення економічних проблем великих туристичних компаній, які прагнуть до прибутковості і вдаються до великих втрат, але не здатне перебудувати свій діловий менталітет та корпоративну культуру. Якість послуг при цьому побічний продукт. Тому у даному випадку потрібна переорієнтація управління та механізмів господарювання шляхом підвищення ефективності використання персоналу.
    9.Ресурсний потенціал галузі туризму охоплює соціально-культурну та природну складові. До першої відносяться історичні та архітектурні пам’ятки, об’єкти ностальгійного туризму, об’єкти індустрії розваг, фізкультури та дозвілля, заклади відпочинку та тимчасового проживання. Природна складова представлена рекреаційними ресурсами різного спрямування (бальнеологічні, водні, мінеральні, пляжні тощо). Регіональні особливості їх поєднання визначають регіональну структуру туристичної галузі: розміщення та спеціалізацію туристичних підприємств та маршрутів, брендів, продуктів та послуг, об’єднань та кластерів, районів та зон (санаторно-лікувальні, відпочинково-рекреаційні, екскурсійні тощо).
    10.Концептуальні засади розвитку галузі туризму та удосконалення її структури у регіоні досліджень передбачають використання маркетингових та ресурсних стратегій вирішення поставлених завдань, інноваційно-інвестиційне забезпечення та кластеризацію, включення у механізми здійснення приватно-державного партнерства, соціальних ініціатив. Обґрунтована подальша диверсифікація, спеціалізація та інтеграція туристичної діяльності передбачає виділення у структурі туристичного регіону курортів Бердянськ, Кирилівка та Приморськ; рекреаційних угідь тривалого й тимчасового відпочинку (Новопетрівські, Луначарські, Орловські, Радивонівські, Чкалівські, Ботієвські, Степанівські). Прі цьому Бердянськ характеризується як багатофункіональний курорт, Кирилівка бальнеологічний, Приморськ оздоровчий. Туристичну цінність представляють акваторії та береги рік, міста.
    11.Механізми здійснення концепції передбачають вирішення конфлікту між багатим туристичним потенціалом та техногенним перевантаженням регіону. Вони повинні бути направлені насамперед на розвиток лікувального, рекреаційного, спортивного, пізнавального, релігійного та ностальгійного видів туристичної діяльності. Слід також розвивати природні заповідники та заказники. Важлививми є питання санітарної охорони курортних територій. Алгоритм здійснення концепції забезпечують інноваційно-інвестиційні проекти та регіональна програма розвитку галузі туризму.
    12.Внутрішньою формою інтеграції та кооперування у галузі туризму є кластеризація. Вона допомагає забезпечити стійкість регіональної структури, синергетичні ефекти та протидію тиску глобальної інтеграції. У регіоні доцільно сформувати дискретні, процесні, інноваційні турестичні кластери. Розроблена модель туристичного кластера на інноваційній основі передбачає залучення наявних ресурсів, використання сучасних механізмів господарювання. Тому здійснення діагностики ресурсозабезпечення, особливо фінансування туристичної галузі у процесі кластеризації її структури має першочергове значення. Джерелами її фінансування є приватні кошти туристичних організацій, бюджетне фінансування окремих закладів. Важливе значення має маркетингова стратегія функціонування туристичної галузі. Її результатом має стати формування мережі економічно самодостатніх туристичних центрів та курортів рекреаційної та лікувальної спеціалізації.
    13.Обґрунтовні механізми трансформації та удосконалення регіональної структури туристичної галузі направлені на створення іміджевих брендів та маршрутів, розвиток туристичної інфраструктури. Мова йде у т.ч. про іміджевий бренд Запоріжжя історичне”, музей-заповідник Кам’яна могила”, національний заповідник Хортиця”, історико-культурний туристичний комплекс Запорізька січ”, архітектурний музей-заповідник Садиба Попова”. Вказана діяльність спрятиме сталому розвитку регіону в цілому, підвищенню рівня та якості життя населення, удосконаленню регіональної інфраструктури діяльності.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


    1. Агафонова Л.Г. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: Ціноутворення, конкуренція, державне регулювання / Л.Г. Агафонова, О.Є.Агафонова. К.: Знання України. 2002. 358 с.
    2. Александрова А.Ю. Международный туризм / А.Ю. Александрова. М.: Аспект Пресс. 2001. 464 с.
    3. Алимов О.М. Економічний розвиток України: інституціональне та ресурсне забезпечення/О.М.Алимов, А.І.Даниленко, В.М.Трегобчук. К.:Об’єднаний ін-т економіки НАН України, 2005. 540 с.
    4. Аналітичний звіт про роботу Державної служби туризму і курортів у 2013 р. // Новости турбизнеса. 2014. №5. С. 8-13.
    5. Андрущак Б.І. Сільский зелений туризм на Буковині / Андрющак Б.І., Приказка В.М., Слюсаренко А. О. // Матер. міжнар. наук.-практ. конф. Туризм у XXI столітті: глобальні тенденції і регіональні особливості”. К.: Знання Украни. 2002. 476 с.
    6. Ансофф И. Стратегическое управление / И. Ансофф. Экономика. 1999. 519 с.
    7. Антошкіна Л.І. Стан довкілля: моделі та прогноз / Л.І. Антошкіна, М.М. Біляєв, Є.Д. Коренюк, В.К. Хрущ. Дніпропетровськ.: Наука і освіта, 2003. 246 с.
    8. Балашова Р. І. Концептуальні підходи до економічного розвитку туристичних підприємств / Р.І. Балашова // Актуальні проблеми економіки. 2012. № 2. С. 110-117.
    9. Бартошук О. В. Оцінка розвитку туризму в Україні / О.В. Бартошук // Інвестиції: практика та досвід. 2012. №7. С. 82-86.
    10. Барышев А.Ф. Маркетинг в туризме и гостеприимстве / А.Ф. Барышев. М.: Финансы и статистика, 2007. 160 с.
    11. Басюк Д. Формування туристичного бренда як фактор регіональної політики / Д. Басюк // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. 2010. №1. С. 139-147.
    12. БезносюкВ.Д. Туризм і його місце в соціально-економічному розвитку України/В.Д.Безносюк// Регіональна економіка. 2001. № 1. С. 232-235.
    13. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристичні ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування / О.О. Бейдик К.: Київ, ун-т, 2001. 395 с.
    14. Белявский И.К. Маркетинговое исследование: информация, анализ, прогноз / И.К. Белявский. М.: Финансы и статистика, 2001. 320 с.
    15. Биржаков M.Б. Введение в туризм / М.Б. Биржаков. СПб. : Герда, 2007. 576 с.
    16. Биржаков М.Б. Экономическая безопасность туристской отрасли / М.Б. Биржаков. СПб. : Герда, 2007. 464 с.
    17. Біла С.О. Структурна політика в системі державного регулювання трансформаційної економіки: [монографія] / О.С. Біла. К.: Видавництво УАДУ, 2001. 408 с.
    18. Біль М. Механізм державного управління туристичною галуззю (регіональний аспект) // Біль М.: наук. розробка / М. Біль, Г. Третяк, О. Крайник. К.: НАДУ, 2009. 40 с.
    19. БлизнюкА.М. Розмежування повноважень центрального та місцевих органів виконавчої влади у сфері туризму/А.М.Близнюк, Н.Й.Коніщева, Л.І.Давиденко // Вісник ДІТБ. 2006. №10. С. 87-93.
    20. Богалдин-Малых В.В. Маркетинг и управление в сфере туризма и социально-культурного сервиса: туристические, гостинично-ресторанные и развивательные комплексы / В.В. Богалдин-Малых. М., Воронеж, 2004. 560 с.
    21. Бойко М.М. Регіональна глобалізація економіки основа сталого розвитку / М.М. Бойко, М.Ю. Цицика // Науковий вісник УжНУ. Спец. випуск. Серія Економіка. Вип. 9. 2001. С. 51-57.
    22. Бойко М.Г. Ціннісно орієнтоване управління в туризмі: [монографія] / М.Г. Бойко. К.: КНТЕУ, 2010. 524 с.
    23. БойкоМ.М. Засади формування пріоритетних напрямів туристичної політики України/М.М.Бойко, Л.О.Гопкало // Регіональна економіка. 2005. №1. С. 222 229.
    24. Борущак М.А. Стратегия развития туристического региона: теория, методология, практика /М.А.Борущак. Минск: БГЭУ, 2002. 166 с.
    25. БорущакМ.А. Концептуальні підходи до визначення дефініції «туристичний регіон» // Вісник ДІТБ. 2006. №10. С. 104111.
    26. Бучко Ж. І. Народні традиції в туристичній індустрії Карпатського регіону / Ж.І. Бучко, А.І. Гольча, В.П. Чупак // Зб. наук. пр. VI Міжнар. наук.-практ. конф. «Розвиток сфери розваг основа сучасної концепції підвищення ефективності туристичного бізнесу». Донецьк, 2006. С. 231-234.
    27. Вакуленко В.О. Міський маркетинг як інструмент стратегічного планування економічного розвитку міста / В.О. Вакуленко // Управління сучасним містом. 2002. - № 4-6. С. 92-95.
    28. Варналій 3.С. Мале підприємництво: основи теорії і практики / З.С. Варналій. К.: Знання, 2001. 277 с.
    29. ВасильєвВ.М Десять років розвитку сільського зеленого туризму в Україні: проблеми та перспективи/В.М.Васильєв // Туризм: теорія і практика. 2005. №1. 53 с.
    30. Вачевський М.В. Маркетинг в сферах послуг / М.В. Вачевский, В.Г. Скотний. К.: Центр навчальної літератури, 2004. 232 с.
    31. Веденин Ю.В. Культурный ландшафт как объект наследия / Ю.А. Веденин, М.Е. Кулешова. М.: «Институт Наследия», 2004. 620 с.
    32. ВойнаренкоМ.П. Кластерні технології в системі залучення інвестицій в економіку регіонів/М.П.Войнаренко// Регіони України: можливості та перспективи розвитку: матеріали 3-го Пленуму Спілки економістів України та економічного форуму / Під заг. ред. В.В.Оскольського. К., 2004. 68 с.
    33. Воскресенский В.Ю. Международный туризм и основы туристического страноведения / В.Ю. Воскресенский. М.: МосГ, 2004. 32 с.
    34. Гаврилюк С.П. Конкурентоспроможність підприємств у сфері туристичного бізнесу / С.П. Гаврилюк. К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2006. 180 с.
    35. Гайдук А.Б. Процеси глобалізації та концентрації як фактор розвитку європейського та світового туристичних господарств / А.Б. Гайдук // Регіональна економіка. 2003. № 1. С. 227-233.
    36. ГайдукА.Б. Формування туристичної ринкової інфраструктури як фактор підвищення ефективності функціонування ринку туристичних послуг/А.Б.Гайдук// Регіональна економіка. 1999. № 1. С. 25-30.
    37. Гальчинський А.С. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004-2015 роки) "Шляхи Європейської інтеграції" / А.С. Гальчинський, В.М. Геєць. К.: ЮЦ Держкомстату України, 2004. 406 с.
    38. Гарбар Г. Підготовка кадрів для сфери туризму як соціальне завдання / Г. Грабар // Вища освіта України. 2011. №4. С. 49-55.
    39. Геєць В.М. Перехідна економіка/ В.М.Геєць, Є.Г.Панченко, Е.М.Лібанова та ін. // За ред. В.М.Гейця. К.: Вища школа, 2003. 591 с.
    40. Герасимчук 3.В. Класифікація соціально проблемних регіонів та напрямки формування в них сталого розвитку / З.В. Герасимчук. Регіональна економіка. 2001. - № 2. С. 25-31.
    41. Герасимчук З.В. Регіональна політика розвитку природокористування: механізми формування та реалізації / З.В.Герасимчук, Н.В.Коленда, Л.М.Черчик; Луц. держ. техн. ун-т. Луцьк: Надстир’я, 2007. 172 с.
    42. Гетьман В. І. Екотуризм чи екологічний туризм: теорія і реальність / В.І. Гетьман. Вид.: Рідна природа. 2002. - № 3. С. 24-29.
    43. Гетьман В. І. Рекреаційна діяльність у межах природно-заповідного фонду // Заповідна справа в Україні / Під заг. ред. М. Д. Гродзинського і М. П. Стеценка. К.: Географія, 2003. С. 162-175.
    44. Гетьман В. І. Рекреація: правові засади розвитку (у національних природних парках України) // Зб. наук. пр. VI Міжнар. наук.-практ. конф. Розвиток сфери розваг основа сучасної концепції підвищення ефективності туристичного бізнесу”. Донецьк, 2006. С. 154-158.
    45. Гетьман В.І. Теоретико-методичні питання визначення рекреаційних навантажень на ландшафтні комплекси природно-заповідних територій / В.І. Гетьман. Вид.: Екологічний вісник. 2004. С. 4-8.
    46. Горішевський П.В. Сільський зелений туризм: організація гостинності на селі / П.В. Горішевський, В.П. Васильєв, Ю.В. Зінько. Івано-Франківськ: Місто-Н, 2003. 158 с.
    47. Горлачук В.В. Сучасні проблеми управління землями природно-заповідного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення / В.В.Горлачук, В.Г.В’юн, А.Я.Сохніч, І.С.Качурець. Л.: Укр. технології, 2002. 196 с.
    48. Готелі та інші місця для короткотермінового проживання: Стат. бюл. К.: Держкомстат України, 2014. 77 с.
    49. Грибківська О.В. Оцінка існуючих підходів до бізнес-планування господарської діяльності туристичних підприємств / О.В. Грибківська // Інвестиції: практика та досвід. 2012. №9 . С. 4749.
    50. Грицку-Андрієш Ю.П. Впровадження кластерних технологій у розвиток туристично-рекреаційної діяльності/ Ю.П. Грицку-Андрієш, Л.О. Мармуль., О.А. Сарапіна // Таврійський науковий вісник: зб. наук. праць. - Вип. 71. Херсон: Айлант, 2010. С. 162-169.
    51. Грицку-Андрієш Ю.П. Фестивальний туризм у системі рекреаційно-туристичної діяльності / Ю.П. Грицку-Андрієш // Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. праць. Вип. 5. Чернівці: ЧНУ, 2010. С. 56-60.
    52. Грішнова О.А. Людський капітал: формування в системі освіти і професійної підготовки / О.А. Грішнова. К.: Знання, КОО, 2001. 254 с.
    53. Грущинський Є. Агротуризм як елемент багатофункціонального розвитку села / Є. Грущинський // Вісн. Львів, держ. аграрного ун-ту: Землевпорядкування і земельний кадастр. 2004. - №7. С. 22-27.
    54. Грущинський Є. Агротуризм як важливий чинник активізації розвитку сільських територій: польський досвід і українські перспективи / Грущинський Є., Краков'я-Баль А., Казьмір Л. // Зб. наук. пр. Економіка. Екологія. Туризм: Регіональні студії”. Ніжин, 2007. С. 244-245.
    55. Гудзь П.В. Економічні проблеми розвитку курортно-рекреаційних територій / П.В. Гудзь. Донецьк: Юго-Восток, 2001. 270 с.
    56. Гуляев В.Г. Туризм: экономика и социальное развитие / В.Г. Гуляев. М.: Финансы и статистика, 2003. 369 с.
    57. Дамберга Aнтра. Синергія, або яким чином туризм може допомогти сільській економіці[Електронний ресурс]/Антра Дамберга[Латвійська асоціація з розвитку зеленого туризму Laukuceļotājs”: літня школа]. Яремче. 2006. Режим доступу:http://www.euracademy-urtl.org.
    58. Данилишин Б.М.Сфера та ринок послуг у контексті соціальної модифікації суспільства: [монографія] / Б.М.Данилишин, В.І.Куценко, Я.В.Остафійчук. К.: Нічлава, 2005. 328 с.
    59. Данильчук В.Ф. Методология оценки рекреационных территорий/ В.Ф.Данильчук, Г.М.Алейникова, А.Я.Бовсуновская, С.Н.Голубничая. Донецк:Донецкий ин-т туристического бизнеса, 2003. 197 с.
    60. Державна програма розвитку туризму в Україні на 2002-2010 рр. Постанова №583 від 29.04.2002 р.
    61. Дехтярь Г.М. Индустрия туризма. Правовые акты. Деятельность компаний-перевозчиков / Г.М. Дехтярь. М.: Финансы и статистика, 2007. 122 с.
    62. Дмитрук О.Ю. Екологічний туризм: сучасні концепції менеджменту і маркетингу / О.Ю. Дмитрук. К.: Альтерпрес, 2004. 192 с.
    63. Дмитрук О.Ю. Урбанізація та екологічний туризм: теорія і практика конструктивно-географічного дослідження / О.Ю. Дмитрук. К.: Видавничо- поліграфічний центр «Київський університет», 2002. 76 с.
    64. Дядечко Л.П. Економіка туристичного бізнесу / Л.П. Дядечко. К: Центр учбової літератури, 2007. 224 с.
    65. Енджейчик И. Современный туристский бизнес. Экостратегии в управлении фирмой / И. Енджейчик. М.: Финансы и статистика, 2003. 320 с.
    66. Жук М.В. Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів України / М.В. Жук, В.П. Круль. К.: Кондор, 2004. 296 с.
    67. Жукова МА. Индустрия туризма: менеджмент организации/ М.А. Жукова. М.: Финансы и статистика, 2006. 200 с.
    68. Забуранна Л.В. Зарубіжний досвід розвитку сільського зеленого туризму / Л.В. Забуранна // Економіка АПК. К., 2011. №6. С.178-183.
    69. Забуранна Л.В. Особливості комплексу маркетингу на підприємствах сфери туризму / Л.В. Забуранна, К.В. Сіренко // Актуальні проблеми економіки. 2010. - №10. С. 58-63.
    70. Закон України "Про туризм" від 15.09.1995 р. № 324/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. 1995. - № 31. 242c.
    71. Закон України Про внесення змін до Закону України Про туризм” // Укр. турист. вісн.: інформ. бюллетень. К., 2004. - №1. С. 18-34.
    72. Закон України Про Генеральну схему планування території України” від 07.02.2002 р. №3059-ІІІ [Електрон. ресурс]. Режим доступу: www.rada.gov.ua. Назва з екрану.
    73. Закон України Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки” від 21 вересня 2000 р. // Голос України. 2000. №209. С. 4-6.
    74. Закон України Про транскордонне співробітництво” (Із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 21 січня 2010 р., №1833-VI) [Електрон. ресурс]. Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/1_doc2.nsf/link1/TO41861.html. Назва з екрану.
    75. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про туризм» // Український туристичний вісник. Інформаційний бюлетень. К., 2004. - №1. С. 18-34.
    76. Закон України «Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки». Київ, 2000.
    77. Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. Постанова BP України № 30.
    78. Закон України «Про ліцензування певних видів діяльності» від 01.06.2000 р. № 1775-ІІІ //Відомості Верховної Ради України. 2000. - №36. 299 c.
    79. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 р. №1264-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. 1991. - №41. 546 c.
    80. Законодавчі акти при організації діяльності у сфері сільського зеленого туризму // Новости турбизнеса. 2006. №21 (71) . С. 31 34.
    81. Здоров А.Б. Экономика туризма / А.Б. Здоров. М.: Финансы и статистика, 2007. 272 с.
    82. Зіемеле Астана. Аналіз сучасного стану та перспективи розвитку сільського зеленого туризму в Україні / Астана Зіемеле. Туризм сільський зелений. 2004. - № 1. С. 8-13.
    83. Зікько Ю.В. Шанси і загрози розвитку сільського туризму в Україні / Ю.В. Зікько // Матер. конф. "Відпочинок у сільській місцевості в Україні в XXI столітті: проблеми та перспективи". Переяслав-Хмельницький, 2000. С. 34 - 36.
    84. Зінько М. Ще раз про сільський туризм, агротуризм, екотуризм і зелений туризм / Зінько М., Кінаш Г., Дідик Я. [та ін.] // Туризм сільський зелений (спецвипуск) 2002. - №2. С. 5-7.
    85. Злупко С.М. Екогомологія новий науковий напрям сучасності (причини і умови формування) / С.М. Злупко. Регіональна економіка. 2004. - №3. С. 33-36.
    86. ЗоринИ.В. Энциклопедия туризма:[справочник]/И.В.Зорин, В.А.Квартальнов. М.:Финансы и статистика, 2000. 368 с.
    87. Зорина Г.И. Основы туристской деятельности / Г.И. Зорина, Е.Н. Ильина, Е.В. Мошняга [и др.]. М.:Совстский спорт. 2000. 200 с.
    88. Ивченко А.С. Вся Украина / А.С. Ивченко. К.: ГНПП «Картографія», 2005. 656 с.
    89. Ігнатенко М.М. Організація та розвиток аграрного туризму в регіоні. Моделювання та бізнес-планування розвитку агротуристичної діяльності / М.М. Ігнатенко, Т.А. Пінчук. Херсон: Айлант, 2008. С. 137-160.
    90. Ігнатенко М.М. Проблеми та перспективи розвитку сільського туризму в Україні / М.М. Ігнатенко // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З.Гжицького. Серія «Економічні на
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ОСТАННІ СТАТТІ ТА АВТОРЕФЕРАТИ

Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)
БАЗИЛЕНКО АНАСТАСІЯ КОСТЯНТИНІВНА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (на прикладі студентського самоврядування)