Алшарф Ібрахім Ахмад Мохамад Формування механізму управління ефективністю діяльності медичних підприємств та установ

Короткий опис

Алшарф Ібрахім Ахмад Мохамад, декан, Арабсько-Африканська Академія досліджень м Тріполі (Лівія). Назва дисертації: «Формування механізму управління ефективністю діяльності медичних підприємств та установ». Шифр та назва спеціальності 08.00.04 економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). Спецрада Д79.051.01 Чернігівського національного технологічного університету Міністерства освіти і науки України

МІЖНАРОДНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису

АЛШАРФ ІБРАХІМ АХМАД МОХАМАД

УДК 65.011.4:614.21

ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ ЕФЕКТИВНІСТЮ ДІЯЛЬНОСТІ МЕДИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ ТА УСТАНОВ

Спеціальність 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Подається на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело

______________________І.А.М. Алшарф

Науковий керівник Гончарук Анатолій Григорович доктор економічних наук, професор

Одеса - 2020

ЗМІСТ
Вступ 18
Розділ 1. Теоретико-методологічні аспекти оцінки та управління
ефективністю діяльності медичних підприємств та установ 25
1.1. Сутність та типологія ефективності в охороні здоров'я 25
1.2. Теоретико-методичні підходи до оцінки ефективності діяльності
медичних підприємств та установ 35
1.3. Теоретико-методологічні основи управління ефективністю діяльності
медичних підприємств та установ 59
Висновки до Розділу 1 79
Розділ 2. Емпіричне дослідження ефективності діяльності медичних
підприємств та установ 84
2.1. Аналіз стану та ефективності системи охорони здоров'я України в
міжнародному контексті 84
2.2. Аналіз економічної ефективності діяльності небюджетних медичних
підприємств та установ України 98
2.3. Аналіз ефективності діяльності бюджетних медичних установ м.Одеса 124
Висновки до Розділу 2 130
Розділ 3. Науково-практичні аспекти формування механізму
управління ефективністю діяльності медичних підприємств та
установ 135
3.1 Інституціональні засади підвищення ефективності сфери охорони
здоров’я в умовах проведення медичної реформи в Україні 135
3.2 Сутність і структура механізму управління ефективністю діяльності
медичних підприємств та установ 151
3.3 Методичне забезпечення механізму управління ефективністю
діяльності медичних підприємств та установ 159
Висновки до Розділу 3 192
Загальні висновки та рекомендації 195
Список використаних джерел 206
Додатки 227

18

ВСТУП

Актуальність теми. Реформування української системи охорони здоров'я, введення медичного страхування неминуче супроводжуються розвитком ринкових відносин в цій сфері. У даних умовах питання підприємництва та впровадження сучасного менеджменту набувають особливої актуальності.

Основною метою підприємництва є отримання прибутку, що можливо лише при здійсненні ефективної господарської діяльності. Але для того, щоб діяльність залишалася ефективною і позитивно розвивалася, необхідний якісний менеджмент, який здатний орієнтувати систему управління на отримання високих результатів з найменшими витратами ресурсів. І теорія управління ефективністю, що виникла наприкінці ХХ століття, і покликана забезпечити такий рівень менеджменту на підприємствах різних сфер діяльності.

Нині існує достатньо досліджень і розробок, які дозволяють реалізовувати основні положення теорії та методології управління ефективністю на підприємствах різних сфер діяльності. Серед них можна виділити роботи таких вітчизняних і зарубіжних вчених, як М. Армстронг, А. Барон, Е. Барроуз, Т. Говорушко, А. Гончарук, Д. Джірасін, Дж. Грем, Р. Каплан, Н. Климаш, В. Куценко, О. Літвінов, С. Назарко, Е. Нілі, З. Раднор, С. Хатчінсон, С. Хетфілд, Е. Холдсворд та ін. Однак сфера охорони здоров'я ними поки слабко охоплена. Разом з тим, соціальна важливість цієї сфери і зростання підприємницької активності в ній підвищують вимоги до забезпечення високої ефективності діяльності медичних підприємств та установ. У зв'язку з цим в Україні, особливо виникає потреба у формуванні дієвого механізму управління ефективністю діяльності сфери охорони здоров'я в умовах започаткованої реформи.

Актуальність зазначених проблем, недостатній рівень їх наукової та прикладної розробки зумовили вибір теми дисертації, визначили мету, завдання та логіко-структурну побудову дослідження.

19

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри бізнес-адміністрування і корпоративної безпеки Міжнародного гуманітарного університету за темою «Удосконалення механізмів управління ефективністю діяльності та інтенсифікації бізнес-процесів підприємств виробничого та невиробничого секторів економіки» (номер державної реєстрації 0115U001935). Зокрема автором у рамках цієї теми особисто розроблено методичні підходи до створення ефективних команд в медичних установах, до проведення аналізу ефективності небюджетних та бюджетних медичних установ, до прийняття управлінського рішення в управлінні ефективністю медичних установ, а також системи тактичних та оперативних ключових індикаторів ефективності і мотивації персоналу медичних установ України. Крім того, окремі положення дисертації, зокрема, методологічні аспекти оцінки ефективності роботи медичних установ було розроблено автором при виконанні НДР за темою «Методологія управління підприємствами різних організаційно-правових форм та форм власності» (державний реєстраційний номер 0107U001146).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних та організаційно-методичних підходів і науково-практичних рекомендацій щодо формування механізму управління ефективністю діяльності медичних підприємств та установ. Для досягнення цієї мети в роботі сформульовано та вирішено такі основні завдання:

систематизація та узагальнення теоретико-методологічних аспектів управління ефективністю діяльності медичних підприємств та установ;

розробка методичних підходів до аналізу ефективності небюджетних та бюджетних медичних підприємств та установ;

емпіричне дослідження (діагностика, бенчмаркінг та факторний аналіз)

ефективності діяльності медичних підприємств та установ;

розробка теоретичних, методичних, організаційних та науково-

практичних положень щодо формування механізму управління ефективністю

20

діяльності медичних підприємств та установ.

Об’єктом дослідження є процес управління ефективністю діяльності медичних підприємств та установ.

Предметом дослідження є сукупність теоретико-методологічних, методичних і прикладних питань управління ефективністю діяльності медичних підприємств та установ.

Методи дослідження. Методичним підґрунтям дослідження виступає сукупність загальнонаукових і спеціальних методів, яка дозволила дослідити процеси та явища у їх взаємозв’язку і вирішити поставлені наукові та прикладні завдання. Серед загальнонаукових методів пізнання необхідно виділити історичний, діалектичний, індукції та дедукції, аналізу й синтезу, що використані при систематизації та узагальненні теоретико-методологічних аспектів управління ефективністю діяльності підприємства. Серед спеціальних методів в дослідженні активно використовувались: методи статистичного аналізу (для емпіричного дослідження динаміки та стану системи охорони здоров’я України, порівняльного аналізу показників соціально-економічної ефективності систем охорони здоров'я України та сусідніх країн); економіко-математичні методи, зокрема, математичне програмування (для оцінки та аналізу відносної ефективності діяльності медичних установ), метод найменших квадратів (для оцінки параметрів трифакторної виробничої функції); метод кореляційного аналізу (в дослідженні факторів мотивації різних груп персоналу медичних установ); методи економічного аналізу (для оцінки ефективності використання основних факторів операційної діяльності); графічний метод (для виявлення розбіжностей у мотивації для різних груп персоналу, моделювання механізму управління ефективністю); метод системних характеристик візуалізації (для представлення конкретних результатів досліджень).

Інформаційну базу дослідження склали Конституція України, Закони України, Постанови Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти, що регулюють діяльність медичних підприємств та установ, офіційні дані

21

Державної служби статистики України, Міністерства охорони здоров’я України та Всесвітньої організації охорони здоров’я, фундаментальні положення та результати досліджень, які опубліковані у наукових роботах вітчизняних і зарубіжних вчених, довідкова література, річні звіти вітчизняних та зарубіжних медичних компаній та установ, фінансово-господарська документація та дані управлінського обліку медичних закладів.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у розвитку теоретико-методологічних підходів та розробці практичних рекомендацій щодо формування механізму управління ефективністю діяльності медичних підприємств та установ.

Основні результати дисертації, одержані особисто автором, які визначають її наукову новизну, полягають у наступному:

вперше:

розроблено організаційний механізм управління ефективністю діяльності медичних підприємств та установ, що пов'язує авторські пропозиції по формуванню територіальних центрів медичної інформації з внутрішніми структурами, а також міжнародними асоціаціями, які забезпечують акумулювання даних про роботу медичних підприємств та установ, сприяють обміну даними і управлінськими технологіями та проведенню бенчмаркінгу,

котрі у сукупності забезпечує стійке підвищення ефективності діяльності медичних підприємств та установ.

удосконалено:

теоретико-методологічні положення управління ефективністю діяльності медичних підприємств та установ, що відрізняється від існуючих підходів його дефініційним наповненням, визначенням взаємозв’язку між медичною, соціальною та економічною ефективністю, формулюванням характеристик, якими повинна володіти дієва система вимірювання та методів оцінки ефективності на основі бенчмаркінгу і його ключових індикаторів;

методичні підходи щодо проведення аналізу економічної ефективності небюджетних та бюджетних медичних підприємств та установ,

22

що на відміну від існуючої практики, використовують непараметричні методи статистичного аналізу, зокрема базові та спеціальні моделі аналізу середовища функціонування, індекс сукупної факторної продуктивності Малмквіста, які забезпечують виконання важливих етапів процесу управління ефективністю діяльності, а саме оцінки, аналізу і підготовки управлінських рішень;

систему мотивації персоналу вітчизняних медичних підприємств та установ, в якій використано результати авторського опитування медпрацівників та студентів-медиків, яка складає основу механізму спонукання, що, у свою чергу рухає економічний механізм управління ефективністю відповідної сфери економічної діяльності;

прагматичний підхід до створення ефективних команд в медичних підприємствах та установах, що на відміну від існуючих підходів, включає характеристики основних етапів і враховує специфіку роботи різних медичних закладів та психотипи їх працівників;

критеріальні виміри процесу прийняття рішень в управлінні ефективністю, що дозволяє керівникам не інтуїтивно, а раціонально передбачати, що у порівнянні з існуючою практикою, спираються на кількісний аналіз та цілі управління;

дістало подальший розвиток:

система контролю ефективності діяльності медичних підприємств та установ шляхом запровадження систем тактичних та оперативних ключових індикаторів, які в сукупності із запропонованим впровадженням інформаційних панелей дозволяють всебічно оцінювати прогнозовану медичну, соціальну, економічну, технічну і фінансову результативність роботи підприємств у режимі реального часу та допомагають керівникам оперативно реагувати на зміни у функціонуванні закладів і корегувати рішення, спрямовані на стійке зростання ефективності їх діяльності;

сутнісні характеристики механізму управління ефективністю діяльності медичних закладів, зокрема, сформульовано поняття «механізм управління ефективністю діяльності медичного підприємства (установи)», та

23

запропоновано операційну модель управління ефективністю діяльності з поетапним розкриттям порядку його функціонування.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці рекомендацій щодо формування механізму управління ефективністю діяльності медичних установ. Основні наукові положення роботи доведено до рівня методичних рекомендацій, які можна використовувати у практиці господарювання медичних установ України.

До результатів, які мають найбільше практичне значення, належать такі як система мотивації персоналу медичних установ; методичні підходи до управління ефективність та створення ефективних команд в менеджменті медичних установах; системи ключових тактичних та оперативних індикаторів ефективності; запровадження системи бенчмаркінгу у проведенні аналізу економічної ефективності небюджетних та бюджетних медичних установ.

Отримані наукові результати впроваджені в діяльність ТОВ ―Медичний центр «Містодент»‖ (Довідка № 17-04 від 2.10.2017 р.), ТОВ «Центр сучасної стоматології DG Clinic» (Довідка № 181-1017 від 2.10.2017 р.) Та ПП «Гранддент» (Довідка № 7 від 26.12.2019 р.), де вони забезпечують підвищення ефективності праці та господарської діяльності.

Результати дослідження використовуються в навчальному процесі при викладанні дисциплін «Економіка охорони здоров’я», «Менеджмент у галузі охорони здоров’я», «Управління проектами в галузі охорони здоров’я», «Інформаційні системи в менеджменті» для студентів спеціальності 073 «Менеджмент» в Міжнародному гуманітарному університету (довідка № 45-97/14 від 27.09.2017 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові розробки, представлені в дисертації, що виносяться на захист, є результатом власних досліджень і авторських здобутків. Це стосується також наукових праць, виданих автором за досліджуваною темою. Із наукових праць, виконаних у співавторстві, використано лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи автора і вказані в переліку основних публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження

24

доповідались та одержали схвалення на Міжнародній науково-практичній конференції «Перспективи ефективних управлінських рішень в бізнесі та проектах» (м. Одеса, 2015 р.), I Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених «Гуманітарний та інноваційний ракурс професійної майстерності: пошуки молодих учених» (м. Одеса, 2015 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальные проблемы экономики и финансов на современном этапе развития» (м. Сочі, РФ, 2015 р.), І Міжнародній науково-практичній конференції «Фінансові аспекти розвитку держави, регіонів та суб’єктів господарювання: сучасний стан та перспективи» (м. Одеса, 2015 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми соціально-економічних систем в умовах трансформаційної економіки» (м. Дніпропетровськ, 2016 р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Перспективи ефективних управлінських рішень в бізнесі та проектах» (м. Одеса, 2016 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Приоритеты и пути развития экономики и финансов» (м. Сочі, РФ, 2016 р.), ІІІ

Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми соціально-економічних систем в умовах трансформаційної економіки» (м. Дніпро, 2017 р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Перспективи ефективних управлінських рішень в бізнесі та проектах» (м. Одеса, 2017 р.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано у 20 наукових працях, у тому числі: у 2 монографіях, 5 статтях у фахових наукових журналах та збірниках наукових праць, 9 – у матеріалах конференцій. Загальний обсяг публікацій складає 25,85 ум.-друк.арк., з яких 5,49 ум.-друк.арк. належать особисто автору.

Загальна структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст викладено на 187 сторінках, в тому числі 25 таблиць на 10 сторінках, 28 рисунків. Список використаних джерел із 206 найменувань викладено на

сторінці, 7 додатків – на 13 сторінках.

Список літератури

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

дисертаційнійроботіпредставленорезультатитеоретико-

методологічного та емпіричного дослідження процесу управління ефективністю діяльності медичних закладів, яке дозволило знайти нове вирішення важливого науково-практичного завдання щодо формування механізму управління ефективністю діяльності медичних закладів та розробити відповідні методичні підходи та практичні рекомендації. Основні наукові та практичні результати, а також рекомендації щодо їх використання є такими:

1. Досліджуючи теоретико-методологічні аспекти управління ефективністю діяльності медичних підприємств та установ, автор встановив, що стосовно охорони здоров'я виділяють три основних типи ефективності: соціальну; медичну; економічну. В умовах комерціалізації охорони здоров'я підхід, пов'язаний з пріоритетним досягненням медичної та соціальної ефективності в роботі медичних підприємств та установ, є не зовсім коректним, оскільки саме економічна ефективність в ринкових умовах функціонування визначає життєздатність, можливості і перспективи розвитку медичного закладу. Економічна ефективність – це економічна категорія, що виражає здатність медичного закладу досягати поставлених тактичних і стратегічних цілей з оптимальними витратами ресурсів, які найбільш повно забезпечують реалізацію економічних інтересів його власників. Вона більшою мірою, ніж в інших секторах економіки схильна до впливу суспільства, навколишнього середовища, а також інших факторів. На відміну від інших сфер бізнесу, охорона здоров'я не може стимулювати обсяги продажів товарів і послуг своїм клієнтам, що було б неетично. Тому його економічна ефективність в частині фактичних результатів роботи значно залежить від зовнішніх факторів. У більшості країн охорона здоров'я характеризується внутрішнім конфліктом між сильним традиційним ієрархічним управлінням професійною діяльністю і сучасним адміністративним управлінням. Незважаючи на слабку розробленість науково-практичної проблеми забезпечення ефективності медичних установ і охорони здоров'я в Україні, в світовому масштабі дана проблема є однією з

196

ключових.

Встановлено, що оцінка ефективності забезпечує адміністрацію медичних підприємств та установ твердими доказами про існуючу практику,

значеннях, думках і припущеннях, і дозволяє їй розробити системні засоби виявлення недоліків і поліпшення ефективності роботи установи. Українська система охорони здоров'я не може бути економічно ефективною, оскільки економічні критерії навіть не розглядаються при оцінці ефективності роботи медичних підприємств та установ та стимулюванні праці їх персоналу. В умовах, коли показники економічної ефективності не розраховуються, не нормуються і не плануються, окремі медичні установи і вся система охорони здоров'я приречені бути ресурсоємними і низькоефективними. Для виправлення такої жалюгідної ситуації необхідне реформування даної галузі, спрямованої на комерціалізацію діяльності і модернізацію системи управління як на макрорівні, так і на рівні окремих підприємств та установ.

Критичний аналіз існуючих систем вимірювання ефективності організації дозволив автору сформулювати наступні характеристики, якими повинна володіти дієва система вимірювання ефективності: вимір ефективності за кількома взаємопов'язаним перспективам; достовірність, надійність і простота у використанні; зв'язок з цінністю і стратегією організації; чутливість до змін у зовнішньому і внутрішньому середовищі організації, повинні містити ключові показники ефективності; орієнтованість на порівняння, моніторинг прогресу; Підставою на ключових факторах успіху і драйвери ефективності. І найважливіше, щоб така система не була автономною. Вона повинна бути частиною системи управління ефективністю діяльності організації.

Автор визначив, що процеси відходу від централізованого управління системою охорони здоров'я, посилення комерціалізації даної галузі і орієнтації

на споживача медичних послуг, безумовно, приведуть до підвищення конкуренції між медичними установами. Перенесення центру прийняття рішень з Міністерства та місцевих органів влади в бік менеджменту медичних підприємств та установ вимагає перегляду підходів до оцінки ефективності їх

197

діяльності. У зв'язку з цим корисним є накопичений зарубіжний досвід управління і системи оцінки ефективності медичних підприємств та установ, в яких вони розглядаються як одиниці приймають рішення.

Аналізуючи існуючі методи і методичні підходи, автором встановлено, що для оцінки ефективності діяльності медичних підприємств та установ доцільно використовувати метод Аналізу середовища функціонування (АСФ), який дозволяє використовувати кілька вхідних (результатів) і вихідних (ресурсів) параметрів.

Автор встановив, що більшою мірою українська теорія управління ефективністю розроблялася для виробничих або торговельних підприємств, а тому, в силу певної специфіки роботи, не може в повній мірі використовуватися для поліпшення роботи закладів охорони здоров'я. На відміну від інших сфер діяльності для успіху роботи таких медичних підприємств та установ особливу важливість має психологічний стан співробітників (поведінкова складова),

особливо медичного персоналу (лікарів, медсестер та ін.).

Автором визначено поняття «управління ефективністю діяльності медичного підприємства (установи)» як систематичний і безперервний (циклічний) процес вдосконалення різних аспектів діяльності, що включає планування, оцінку, моніторинг результатів роботи і управління поведінкою працівників, спрямований на забезпечення сталого зростання ефективності діяльності медичного закладу. Для виконання основних функцій і координації процесу управління ефективністю медичні установи та їх підрозділи повинні очолювати професійні менеджери, які мають спеціальну освіту і добре знайомі зі специфікою роботи закладів охорони здоров'я. Керівником медичного закладу, на погляд автора, має бути не головний лікар, який крім адміністративних функцій займається лікуванням та іншими відволікаючими обов'язками, що не дають йому можливість зосередиться на вирішенні стратегічних і оперативних управлінських проблем установи, а професійний менеджер, добре знайомий зі специфікою роботи в сфері охорони здоров'я і має необхідні навички та компетенції з управління ефективністю роботи медичних

198

підприємств та установ.

Управління ефективністю має забезпечувати використання як зовнішніх, так і внутрішніх стимулів для успішної роботи медперсоналу та менеджерів медичних закладів, а також поліпшення видимості пацієнтів медперсоналом і видимості менеджерами результатів роботи медперсоналу. Причому, якщо технічний персонал медичних підприємств та установ досить стимулювати, використовуючи лише зовнішні мотиватори, то для медперсоналу і менеджерів необхідні як зовнішні, так і внутрішні мотиватори.

Визначено, що сьогодні найбільш поширеним методом управління ефективністю в охороні здоров'я за кордоном є Збалансована система показників (ЗСП) з використанням ключових індикаторів ефективності (КІЕ). Враховуючи існуючи недоліки і формуючи обґрунтований набір КІЕ, можна розробити систему управління ефективністю для українських медичних підприємств та установ. Однак застосування добре зарекомендованих за кордоном систем управління ефективністю в вітчизняних умовах може зіткнутися з такими основними проблемами: невідповідність параметрів зарубіжних систем управління ефективністю місцевих умов роботи; поведінкові відмінності в роботі зарубіжних і вітчизняних менеджерів, лікарів, медичного і технічного персоналу; несумісність і неможливість адаптації ряду успішних зарубіжних систем управління ефективністю вітчизняними медичними установами; відсутність дієвого механізму управління ефективністю вітчизняних підприємств та установ охорони здоров'я. Перераховані проблеми можуть бути вирішені за допомогою: складання системи КІЕ для вітчизняних медичних підприємств та установ, які враховують специфіку їх роботи; вироблення системи мотивації (внутрішньої і зовнішньої), що сприяє вироблення у менеджерів і персоналу поведінки, необхідного для успішної реалізації стратегії і цілей управління ефективністю медичних підприємств та установ; застосування бенчмаркінгу ефективності, який дозволяє здійснювати пошук оптимального еталона для переймання і адаптації кращого вітчизняного та зарубіжного досвіду в сфері охорони здоров'я;

199

формування дієвого механізму управління ефективністю вітчизняних підприємств та установ охорони здоров'я.

Бенчмаркінг істотно збільшує можливості управління ефективністю, підключаючи як внутрішні резерви медичного закладу, знаходячи і розповсюджуючи кращий досвід всередині організації, так і зовнішні резерви, реалізація яких можлива за допомогою вивчення і перейняття кращих вітчизняних і міжнародних практик у сфері охорони здоров'я. Тому його застосування разом з КІЕ і ЗСП зможе забезпечити дієві важелі, які запускають

підтримують механізм управління ефективністю діяльності медичних підприємств та установ.

За результатами емпіричного дослідження ефективності діяльності медичних підприємств та установ автором встановлено, що за роки незалежності (1991-2018 рр.) кількісні показники, що характеризують забезпеченість населення лікарняними ліжками і медичними установами погіршилися майже вдвічі. Таке скорочення могло бути виправданим у разі порівнянного скорочення захворюваності і поліпшення здоров'я населення.

Однак статистика говорить про те, що таке скорочення було незначним (на 16,7%), а по ряду найбільш небезпечних для життя захворювань навпаки спостерігався приріст: по новоутворенням + 18,1%; по захворюваннях системи кровообігу + 60,9%; по вроджених аномалій + 17,1%. Крім того, кадрове забезпечення системи охорони здоров'я також істотно погіршився: відбувалося скорочення кількості лікарів усіх спеціальностей. Все це говорить про ослаблення системи охорони здоров'я і зниженні її захисної функції, що ймовірно сприяло зростанню смертності населення і скорочення його загальної чисельності.

Україні зберіглася система охорони здоров'я, створена за радянських часів, існування якої в ринкових умовах проблематично, оскільки вона вимагає великих асигнувань. Структура медичних послуг за цією системою деформована – на первинному рівні починається і закінчується лікування менше третини всіх випадків і домінує спеціалізована і стаціонарна медична

200

допомога.

За результатами порівняльного аналізу показників соціально-економічної ефективності систем охорони здоров'я України та сусідніх країн, визначено, що, завдяки відносно невисокому рівню життя, Україна має найвищий серед країн Східної Європи фінансовий важіль для збереження і продовження життя людей. Тобто кожен долар, вкладений в українську систему охорони здоров'я, дає найвищий приріст очікуваної і збереженої життя жителів країни різних вікових груп. Однак, через відносно низьких інвестицій в здоров'я, українці в середньому втрачають 0,5% життя від хвороб і травм. За даним показником найкраща ситуація в Польщі, а найгірша в Росії, де такі втрати ще вище, ніж в Україні.

За результатами аналізу економічної ефективності діяльності небюджетних медичних підприємств та установ України, проведеного за запропонованою автором методикою, встановлено, що:

в період 2013-2018 рр. мало місце погіршення результативності та ефективності роботи небюджетних медичних підприємств та установ України;

найефективніше в галузі працювали столичні медичні центри

(комплекси, інститути), найменш ефективно працювали лікувально-оздоровчі комплекси, а санаторії (санаторні комплекси) мали середній рівень ефективності;

за період 2013-2018 рр. в досліджуваній вибірці в цілому відбувалося поліпшення ефективності масштабу, значення якої в середньому зросла з 0,742

до 0,860. Кілька підприємств та установ досягли оптимального (ефективного) розміру своєї діяльності. Однак зміна характеру ефекту масштабу з зростаючого на спадаючий, свідчить про те, що небюджетний сектор системи охорони здоров'я України, перш за все за рахунок великих санаторних об'єднань, виявився дещо «перегрітою»: при подальшому його розширенні швидкість наростання витрат буде перевищувати темпи зростання прибутковості, що негативно відіб'ється на економічній ефективності даного сектора. Разом з тим, група найменш ефективних представників сектора -

201

лікувально-оздоровчих комплексів і раніше має зростаючий ефект масштабу і мають перспективи прискореного зростання ефективності в разі розширення профільної діяльності;

за період 2013-2018 рр. в досліджуваній вибірці в цілому відбувалося скорочення сукупної факторної продуктивності, головним чином, через негативні технологічних змін, що призвели до зсуву операційної кордону ефективності. Лише двом столичним медичним центрам вдалося одночасно

забезпечити високу ефективність, зростання сукупної факторної продуктивності і поліпшення операційних технологій. Найгірші технологічні зрушення спостерігалися в санаторному секторі системи охорони здоров'я,

найбільші представники якого потребують модернізації та розукрупнення;

через стрімке падіння обсягів надання медичних послуг мало місце падіння всіх середніх показників ефективності використання ресурсів підприємств та установ вибірки: основні фонди і сукупні активи більшості підприємств та установ використовуються вкрай неефективно; собівартість послуг, що надаються в більшості підприємств та установ завищується;

незважаючи на значне скорочення персоналу, збитковість даного сектора системи охорони здоров'я України стрімко поглиблюється. Виявлене зниження внутрішнього галузевого потенціалу зростання ефективності свідчить про вичерпання значної частини внутрішніх резервів вітчизняних небюджетних медичних підприємств та установ;

міжнародний аналіз ефективності за даними 56 медичних компаній з 10

країн встановив, що країни, що розвиваються створюють значно менше доданої вартості в секторі охорони здоров'я, ніж розвинені. Це пов'язано, перш за все, з відносно невисоким рівнем оплати праці персоналу медичних підприємств та установ, що розвиваються стан, а також відносно низькою вартістю наданих медичних послуг, що знижує їх доходи. На жаль, Україна опинилася гіршій з усіх розглянутих показниками.

у вітчизняних медичних компаній існує значний резерв зниження витрат по всіх досліджуваних ресурсів, який забезпечує високий потенціал зростання

202

їх ефективності. Досягнення зазначених показників можливо, при вивченні і впровадженні кращого вітчизняного та зарубіжного досвіду здійснення операційної діяльності. По кожній з українських компаній вибірки встановлені компанії-еталони, які найбільше підходять для здійснення бенчмаркінгу, та розроблено практичні рекомендації щодо підвищення ефективності їх діяльності.

За результатами аналізу ефективності діяльності бюджетних медичних установ м. Одеса, проведеного за запропонованою автором методикою,

встановлено, що:

більша частина установ знаходиться на кордоні ефективності, а їх значення ефективності незначно відхиляються від середнього рівня, що свідчить про відносну стабільність даного сектора;

відмінною рисою бюджетних медичних установ є те, що жодна з них не має підвищує ефекту масштабу. Це означає, що для забезпечення зростання ефективності бюджетного сектора охорони здоров'я м Одеса необхідне скорочення його масштабів. Причому даний фактор є визначальних в переважній більшості неефективних установ вибірки.

є істотні резерви скорочення бюджетного фінансування (на 51,9%) за рахунок його неефективного використання 4-ма установами вибірки, а також невеликі резерви скорочення чисельності персоналу і ліжко-місць. Повне використання виявлених резервів дозволить підвищити ефективність роботи бюджетного сектора охорони здоров'я м. Одеси на 7,9%;

незважаючи на те, що внутрішній потенціал зростання ефективності даного сектора не настільки великий, його можна підвищити шляхом реформування системи охорони здоров'я, комерціалізації галузі та введення системи страхової медицини.

Підсумовуючи результати аналізу, автор визначив, що сьогодні система охорони здоров'я України потребує проведення певних управлінських і організаційних заходів, спрямованих на її реформування. Перш за все, вони повинні стосуватися оновлення механізмів управління галуззю, а також

203

наукового обґрунтування і практичного впровадження нових методів управління, які б концентрували зусилля органів державної влади на рішення протиріч і усунення невідповідностей між фактичними потребами населення в медичній допомозі та послугах і реальними можливостями системи охорони здоров'я по якісного задоволення цих потреб в умовах трансформаційних перетворень. Все це може бути реалізовано за допомогою дієвого механізму управління ефективністю діяльності медичних підприємств та установ.

Розробляючи науково-практичні основи формування механізму управління ефективністю діяльності медичних підприємств та установ, автор визначив поняття «механізм управління ефективністю діяльності медичних підприємств та установ» як систему методів, операцій, організаційних структур

їх взаємозв'язків, що визначають зміст процесу управління ефективністю і, в сукупності вирішують основну його завдання – забезпечення стійкого підвищення ефективності діяльності медичних підприємств та установ.

Організаційно такий механізм має включати структури (команди) на рівні кожного медичного закладу, а також територіальні і міжнародні центри, що сприяють обміну даними і управлінськими технологіями. На міжнародному рівні такими центрами можуть стати спеціальні міжнародні асоціації охорони здоров'я, які здійснюють порівняльні дослідження для виявлення методів, що поліпшують загальні операції своїх організацій-членів.

Автором обґрунтовано створення територіальних центрів медичної інформації (ТЦМІ) на базі обласних управлінь охорони здоров'я, які акумулюють дані про роботу медичних підприємств та установ регіону, які використовуються для проведення бенчмаркінгу ефективності, в здійсненні якого зацікавлені не тільки керівники медичних підприємств та установ, а й влади, які бажають поліпшити рівень медичного обслуговування населення регіону.

Представлені автором моделі організаційного механізму управління ефективністю діяльності медичної установи пов'язують такі центри з внутрішніми структурами (командами) медустанов, а також міжнародними

204

асоціаціями.

Автором також представлена операційна модель механізму управління ефективністю діяльності медичної установи, що включає 12 основних етапів, кожен з яких реалізується за допомогою спеціальних методів, що мають різну природу, інструментарій та характер застосування.

Для виконання кожного з основних етапів механізму управління ефективністю діяльності медичного підприємства (установи) автором розроблений ряд методичних положень, що містить:

- систему мотивації персоналу медичних підприємств та установ України, яка заснована на проведеному автором опитуванні медпрацівників та студентів медінституту м. Одеси і є основною мотиваційного механізму, який забезпечує рух організаційного механізму, а той, у свою чергу, рухає економічний механізм управління ефективністю медичного підприємства

(установи);

методику створення ефективних команд в медичних установах, що включає п'ять основних етапів і враховує специфіку роботи різних медустанов і психотипи людей;

методику проведення поглибленого аналізу економічної ефективності небюджетних медичних підприємств та установ і методику аналізу ефективності бюджетних медичних установ, що використовують різні моделі АСФ, які забезпечують виконання важливих етапів процесу управління ефективністю діяльності медичних підприємств та установ - оцінка, аналіз і підготовка управлінських рішень;

методику прийняття управлінського рішення в управлінні ефективністю медичних підприємств та установ, що включає п'ять основних етапів і забезпечує керівникам такої установи прийняття не інтуїтивних, а раціональних управлінських рішень, що базуються на кількісному аналізі та цілях управління ефективністю;

систему тактичних ключових індикаторів ефективності (КІЕ), що включає 13 груп і 58 індикаторів, розрахованих на щомісячне оцінювання, які в

205

сукупності всебічно оцінюють ефективність роботи медичного закладу:

медичну, соціальну, економічну, технічну і фінансову;

систему оперативних КІЕ, які в режимі реального часу допомагають керівнику оперативно реагувати на зміни в роботі установи і приймати своєчасні управлінські рішення, спрямовані на стійке зростання ефективності діяльності медустанови.

Автором також запропоновано впровадження інструментальних панелей ефективності в діяльність українських медичних підприємств та установ, дієвість яких продемонстрована на прикладі одного з напрямків роботи операційної – апендектомії.

Таким чином, результати дослідження дозволили автору завершити

процес науково-практичного обґрунтування механізму управління ефективністю діяльності медичних підприємств та установ та зробити відповідні висновки та рекомендації, необхідні для прийняття обґрунтованих управлінських рішень щодо підвищення ефективності діяльності медичних підприємств та установ та системи охорони здоров’я в цілому.

Основні результати даного дослідження можуть бути використані:

на рівні центральних органів влади при здійсненні функцій державного регулювання та управління системою охорони здоров’я;

на рівні місцевих органів влади – при розробці та виконанні регіональних програм розвитку системи охорони здоров’я;

на рівні медичних закладів при здійсненні різних аспектів господарської, аналітичної та управлінської діяльності, спрямованої на підвищення ефективності діяльності;

у навчальному процесі – при підготовці магістрів економічних та управлінських спеціальностей за спеціалізаціями «Економіка та управління в галузі охорони здоров’я», а також «Управління проектами в охороні здоров’я» в якості окремих розділів навчальної дисципліни «Управління ефективністю діяльності медичних закладів» або в якості одного з розділів загальних дисциплін, пов'язаних з економікою, аналізом та управлінням господарською діяльністю.