ОСОБЛИВОСТІ збереження і регенерації історико-архітектурного СЕРЕДОВИЩА в умовах надмірної вологості та радонових забруднень

Короткий опис

Міністерство освіти і науки України
національний університет Львівська політехніка”

На правах рукопису

курілла франтішек

УДК 719:728.004.67+699.887.5

ОСОБЛИВОСТІ збереження і регенерації
історико-архітектурного СЕРЕДОВИЩА в умовах надмірної вологості та радонових забруднень

Спеціальність 18.00.01
теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури

Науковий керівник
Печеник Олег Миколайович
кандидат технічних наук, доцент

Львів - 2006

Зміст

Стор.

Вступ

4

Розділ1.Огляд і аналіз стану досліджень щодо збереження і регенерації історико-архітектурного середовища в умовах дії надмірної вологості і радону

13

1.1.

Узагальнення досягнень попередників у дослідженнях впливу дії вологості і радону на архітектурне середовище, будівлі, їх конструкції, архітектурні деталі та забезпечення їх захисту

13

1.2.

Аналіз теоретичних розробок визначення впливу вологості в конструкціях будівель і споруд

18

1.2.1.

Класифікація дії вологості

18

1.2.2

Класифікація сил, які спричиняють рух води

20

1.2.3.

Визначення місць проникнення і напрямку руху води.

31

1.3.

Аналіз результатів дослідження дії радону в архітектурному середовищі

33

Висновки до розділу 1

41

Розділ2.Теоретичні основи проведення досліджень впливу дії вологості і радону в архітектурно-історичному середовищі

43

2.1.

Методи і засоби дослідження спільної дії поширення вологи і радону в архітектурному середовищі

43

2.2.

Методика вимірювання дифузії радону в конструкціях і архітектурному середовищі

53

2.3.

Схема досліджень наявності вологи і радону в архітектурному середовищі історичних міст

56

2.4.

Діагностика наявності і дії радону в архітектурному середовищі

60

Висновки до розділу 2

63

Розділ3.Засоби захисту об’єктів архітектурного середовища від сумісної дії вологості і радону

65

3.1.

Способи захисту від вологості і її додаткового усунення в середовищі будівель і споруд

65

3.1.1.

Конструктивні засоби захисту і усунення вологості

65

3.1.2.

Інфузійні методи осушування конструкцій стін будівель і споруд

69

3.2.

Визначення методів захисту об’єктів історичної забудови в залежності від стану і характеру сумісної дії вологості і радону

72

3.3.

Спеціальні методи визначення способів і характеристик матеріалів протирадонового захисту об’єктів архітектурного середовища

87

3.3.1.

Визначення параметрів дифузної дії радону

87

3.3.2.

Спеціальні засоби захисту архітектурного середовища від радонових забруднень

88

3.3.3.

Вибір захисних бар’єрів в залежності від допустимої норми радонових забруднень

92

Висновки до розділу 3

96

Розділ4.Рекомендації щодо захисту архітектурного середовища та пам’яток архітектури від вологи, радону та їх сумісної дії

98

4.1.

Містобудівні методи і засоби захисту середовища від сумісної дії вологості і радону

98

4.2.

Архітектурно-конструктивні методи та засоби захисту від сумісної дії вологості і радону

107

4.3.

Врахування засобів і методів захисту від сумісної дії вологи і радону при консервації і реставрації історичних будівель і споруд

114

4.4.

Рекомендації по усуненню вологості із конструкцій стін існуючих будівель і споруд

121

4.5.

Аналіз результатів впровадження методів і засобів захисту архітектурного середовища

130

Висновки до розділу 4

135

Загальні висновки

139

Список використаних джерел

145

Додатки

151

Вступ

Актуальністьтеми.В житловому і громадському фонді історичної забудови міст Центральної Європи, і серед них України, Словаччини, Польщі, переважають приміщення, більшість з яких має надмірну вологість. Волога в стіни будівель і споруд потрапляє різними шляхами. Одним з них є залишки після будівельних робіт, але вона може втягуватися до конструкції і згодом, коли всі різноманітні заходи, спрямовані проти її проникнення, перестають бути діючими. В процесі старіння будівель надходить час, коли вони стають неспроможними опиратися просочуванню вологи і зволожуються. Вогкість поступово зростає і перебування чи мешкання в такій будівлі стає не тільки неприємним, але й загрозливим для здоров’я людини.
Внаслідок руйнування зволожених будівельних матеріалів може порушитися статична робота цілої споруди. Негативним наслідком зволоження архітектурної конструкції є погіршення її теплоізоляційних властивостей. В результаті споруда стає неможливою для користування за її прямим призначенням.
Ця проблема стосується також санації і збереження архітектурної спадщини пам'яток архітектури, як окремих будівель і споруд, так і архітектурних комплексів.
Вирішальну роль при прийнятті рішення відносно збереження, санації, перепрофілювання або зносу цих історично цінних споруд відіграють не тільки вологість, але також наявність і потужність джерел радону, шляхи і інтенсив­ність його поширення, а також запобіжні заходи проти проникнення його в приміщення, зменшення його концентрації і ризику для здоров'я лю­дей.
Радон (Rn) це безбарвний газ без смаку і запаху. Він утворюється при радіоактивному розпаді радію226. Належить до групи інертних газів, таких як аргон (Ar), криптон (Kr) та ксенон (Хе). Радон має період піврозпаду 3,8 дні. Продукти його розпаду, наприклад, полоній (218Ро), свинець (214Рв), вісмут (214Ві), мають короткий період піврозпаду (вимірюється хвилинами) і, на відміну від газоподібного радону є металами. Радон не горючий, розчинний у воді, та деяких органічних речовинах спирті, сірковуглеці та ін. Сам радон не є дуже шкідливим, але радіоактивні продукти його розпаду самі, або зв’язані з частинками пороху можуть вдихатися разом із повітрям. Продукти розпаду накопичуються в дихальних трактах, а наступне опромінювання легеневих тканин спричиняє рак легенів.
Результати наукових досліджень UNSCEAR (United Nations Commitee on the Effects of Radiation) підтверджують, що первинним джерелом радону в екологічному середовищі є уран (238U).
Другим джерелом радону є ґрунтова вода. Третім джерелом радону в архітектурному об'єкті можуть бути будівельні матеріали, виготовлені з геологічних пород із значним вмістом урану, радію та радону.
Беручи до уваги розчинність радону у воді, вплив дифузії, конвекції та різниці температур, необхідно відзначити тісний зв’язок між зволоженням елементів будівель і поширенням радону, що є відмітною особливістю їх сумісної дії.
Для збереження і регенерації архітектурного середовища історичної забудови міст необхідно виявити природу вологи і радону, види їх впливу, а також розробити запобіжні заходи від їх сумісної дії.
Радон вивільняється з різною інтенсивністю з ґрунту, в залежності від його проникності, а також цільності забудови території. Тому існують зони з високими і поміркованими рівнями радонового ризику.
Цим питанням досі не приділялося системної уваги. В Європі мали місце тільки поодинокі інженерні рішення. Відсутні також дослідження по виявленню джерел радону і розробці засобів і методів збереження і регенерації об'єктів архітектурного середовища в Україні від його шкідливої дії архітектурно-планувальними і архітектурно-інженерними засобами.
Реалізація цих засобів, як визначальних компонентів захисту в сучасних конструкціях та технологіях, вимагають ґрунтовних досліджень, що знаходяться у стадії пошуку та науково-теоретичних міркувань, а отже вимагають подальшого розвитку в няпрямку:
1.Створення нормативної бази оцінки потужності джерел радону і сумісної шкідливої дії радону і вологості в архітектурному середовищі об’єктів історичної забудови міст Словаччини і України.
2.Формування сучасних напрямків захисту і регенерації об’єктів архітектурних комплексів історико-культурної спадщини від вказаних шкідливих факторів в залежності від архітектурно-конструктивних, об’ємно-планувальних і містобудівних рішень з метою підвищення якості архітектурного середовища.
3.Дослідження і використання ефективних матеріалів в якості непроникних бар’єрів для ізоляції архітектурного середовища від вологи і радонових забруднень.
4.Використання традиційних і новітніх технологій реконструкції і консервації об’єктів історичної забудови в умовах надмірної вологи і радонових забруднень.
Актуальність таких досліджень стає очевидною, оскільки автори попередніх наукових досліджень зосереджували свою увагу виключно на окремих аспектах походження і дії згаданих шкідливих чинників і значно менше на запобіжних заходах, особливо архітектурних. Не бралася до уваги спільна дія цих шкідливих компонентів, як на архітектурно-будівельні об'єкти в цілому, їх окремі частини, так і на архітектурне середовище. Вцілому саме тут прослідковується брак узагальнюючих підходів з огляду на досить швидкий розвиток новітніх технологій та матеріалів. А нові вимоги щодо збереження житлового і громадського фонду та архітектурних пам'яток в історично сформованих частинах міст вимагають нових сучасних підходів до їх реалізації на практиці.
Зв'язок роботи з науковими програмами. Проведене автором дослідження співпадає з основними завданнями та напрямками наукової діяльності кафедр Архітектурні конструкції” та Реставрація та реконструкція архітектурних комплексів” Національ­ного університету "Львівська політехніка" - "Дослідження питань будівельної фізики по покращенню комфортних умов матеріального середовища, дослідження залізобе­тонних і легкобетонних конструкцій будинків" і "Архітектурна спадщина та її збе­реження. Реставрація та реконструкція будівель: методологія проведення передпроектних досліджень в реставрації, реконструкції та ревалоризації архітектурних комплексів, історія розвитку архітектурних та містобудівельних комплексів".
Мета дослідження полягає у розробці методів і засобів захисту архітектурного середовища від шкідливої сумісної дії вологості і радону в умовах регенерації історичних центрів міст.
Для досягнення мети дисертантом поставлені і розв’язані такі завдання:
· розглянути стан наукових досліджень дії вологи і радону та виявити напрямки вирішення захисту архітектурного середовища;
· визначити теоретичні основи досліджень впливу та характеристик дії вологи і радону в середовищі будівель і споруд;
· визначити методи захисту будівель і споруд від сумісної дії вологості і радону і провести аналіз ефективності впроваджень використання методів захисту архітектурного середовища;
· розробити способи усунення вологості із стін будівель житлового і адміністративного призначення старої частини історичної забудови міст, а також захисту архітектурного середовища, об’єктів нового будівництва від сумісної дії вологи і радону;
· визначити засоби, матеріали і технології формування захисту елементів архітектурно-історичного середовища від сумісної дії вологості і радону;
· запропонувати в контексті архітектурно-будівельної практики рекомендації застосування доцільних об’ємно-планувальних і конструктивних рішень, матеріалів, технологій захисту від дії вологості і радону, що дають можливість покращити експлуатаційні якості елементів і об’єктів архітектурного середовища
· визначити категорії рівнів шкідливої дії радону і внести їх в Державні Норми України по проектуванню житлових і громадських будинків;
Об’єктом дослідження є архітектурне середовище історичної забудови міст, будинки і споруди житлового і громадського призначення.
Предметом дослідження є впливи сумісної дії вологості і радону та методи і засоби захисту від них архітектурного середовища при реставрації і реконструкції об’єктів архітектурної спадщини.
Методи дослідження. Відповідно до поставлених у дослідженні завдань використані
загально-наукові:
- метод аналізу наукової літератури стосовно поширення вологи і радону в будинках і спорудах, зокрема пам’ятках архітектури;
- метод порівняльного факторного аналізу при вивченні джерел і шляхів поширення вологи і ра­дону, а також їх спільного шкідливого впливу на архітектурне середовище та об'єкти історичної забудови;
архітектурні:
- методики попереднього обстеження при дослідженні залежності проникнення радону від архітектурно-планувальних рішень будинків архітектурної спадщини;
спеціальні:
- метод математичного моделювання дифузійних експериментів при визначенні характеристик архітектурно-будівельних матеріалів для протирадонових захисних бар'єрів;
- цілісна методика аналізу впливу сумісної дії вологості і радону і визначення характеристик ефективних матеріалів і технологій по захисту архітектурного середовища будівель історичної забудови;
авторська:
- методика визначення потужності джерела радону за допомогою розробленого автором (у співавторстві) монітора об’ємної активності радону продовженої дії.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці теоретичних основ, вдосконаленні методичних засад дослідження поширення вологості і радону та обґрунтуванні прийомів і засобів захисту середовища історичної забудови міст від їх сумісної дії.
Проведені автором дослідження дозволили отримати такі наукові результати
вперше:
· здійснено комплексний розгляд джерел походження і спільної шкідливої дії вологи і радону в архітектурному середовищі історичної забудови міст;
· розроблено методику оцінки потужності джерела радону за допомогою створеного автором (у співавторстві) монітора об'ємної активності радону продовженої дії;
· встановлено характер і класифікацію сумісної дії вологості і радону на архітектурне середовище в залежності від об’ємно-планувальних рішень будівель і споруд;
· розроблено рекомендації щодо об’ємно-планувальних і конструктивних рішень для уникнення шкідливої дії надмірної вологості і радонових забруднень в архітектурному середовищі при проектуванні, будівництві і реконструкції будівель і споруд;
· подано в Державні Норми України по проектуванню житлових і громадських будинків категорії радонового ризику в архітектурному середовищі історичної забудови міст Карпатського регіону Східної Словаччини і західних територій України
дістало подальший розвиток:
· методика експериментів по визначенню характеристик матеріалів протирадонових бар'єрів та визначення їх ефективності;
· використання у проектно-практичній діяльності нових технологій і матеріалів для ізоляції підземних частин архітектурних пам’яток і їх підвальних приміщень від дії вологи, створення протирадонових захисних бар'єрів і підтвердження їх ефективності на основі отриманих експериментальних даних.
Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність одержаних результатів дисертаційної роботи полягає у розробці і реалізації методів і засобів захисту архітектурного середовища в умовах сумісної дії вологості і радону.
Розроблені теоретичні положення та практичні рекомендації можуть використовуватися при визна­ченні проектних альтернатив архітектурних та архітектурно-конструктивних вирі­шень, новітніх технологій і матеріалів для архітектурного середовища, будівель і споруд архітектурних пам’яток.
Використання математичної моделі процесу проникнення радону в архітектурне середовище сприяє раціональному вибору ізоляційних матеріа­лів для проти-радонових бар'єрів.
Втілення результатів дослідження розширює діапазон визначення домінуючих руйнівних і шкідливих факторів для будинків і споруд пам’яток архітектури і архітектурного середовища у цілому.
Переважна більшість отриманих автором результатів досліджень апробована і знайшла практичне використання в архітектурно-конструктивних рішеннях по захисту будинків і споруд архітектурних пам'яток історично сформованого середовища у містах Словаччини Бардейові, Прешові, Міхаловце (довідка про впровадження від 28.01.2003року) та в навчальному процесі в Інституті архітектури Національного університету Львівська політехніка” (акт впровадження від 07.04.2006року).
Розроблені автором науково-практичні рекомендації використані при його участі і авторському нагляді при проектуванні і реалізації робіт по реконструкції і реставрації об’єктів у наступних районах Східної Словаччини:
· район м.Бардейова м.Бардейов, вул.Родиго, пл.Ратушна;
· район м.Михаловце м.Михаловце, Ратуша; костел у м.Поздішовце;
· район м.Прешова м.Прешов, вул.Главна (вул.Ради Словацької Республіки) буд№№96, 94, 92, 80, 82, 84, 98, 100, 102, 104, 106, 108, 116, 114, 112, 110, 124, 122, 120, 118.
Особистий внесок здобувача. Усі наукові дослідження, викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі враховано лише те, що є результатом особистих досліджень здобувача, а саме: сформульовані умови використання методів захисту від дії вологості, використовуваних в Словаччині; обґрунтовано негативний вплив радону на матеріальне середовище будинків; обґрунтовано ефективність використання інфузійного методу «Тізол»; розроблено методи і засоби захисту та збереження архітектурного середовища містобудівними, архітектурно-конструктивними та реставраційнимиметодами.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження були розглянуті на 4-ох міжнародних науково-практичних конференціях „ВUІLDING АND ЕNЕRGY (ВUDOVА А ЕNЕRGІА)". Неrl’аnу 1820.10.1995; Technike vykresy pre 21 storočie. Prešov, 45 februara 1997; "Житло, енергія, екологія", Львів, 1998; Іntеnzіfikасіа осhrаnу stаvеbnусh оbjеktоv рrоtі vlhkоsti v рrосеsе оzdrаvоvаniа vnutоrnеj klіmу. Vуšné Ruzbасhу, Sерtеmbеr 2002 та на щорічних конференціях на кафедрі Архітектурні конструкції” НУ Львівська політехніка” в 1999 2003 роках.
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 6 наукових праць, загальним обсягом 3,7 д.а., з яких 2,05 д.а. належить автору, в т.ч. 4 у фахових виданнях України і 2 у фахових виданнях Словаччини.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, 4-х розділів, висновків, переліку використаної літератури кількістю 115 позицій, 4-х текстових та ілюстративних додатків. Загальний обсяг дисертації 182 сторінок тексту та 45 ілюстрацій.

Список літератури

Загальні висновки

1. З метою ефективного попередження негативних наслідків дії радону необхідне подолання складеного стереотипу, що тільки радіаційні аварії або витоки високорадіоактивних відходів можуть створювати несприятливі умови для проживання і загрозу для здоров’я великих контингентів людей. Основним джерелом радону є геопатогенні зони (розломи) земної кори, з яких радон утворюється в результаті природного радіоактивного розпаду. Радон-222 є продуктом розпаду радію-226 радіоктивної речовини, поширеної повсюдно. Проникаючи через тріщини і щілини у фундаментах, підлозі, стінах радон потрапляє в перші поверхи і підвальні приміщення, затримується в них і накопичується. Існують території з різним вмістом радону в повітрі, що пов’язано з природним вмістом радію в ґрунті і щільністю забудови. Тому вміст радону, що звільнюється з земної кори, значно відрізняється в різних місцях земної кулі, в окремій країні, регіоні. Беручи до уваги розчинність радону у воді, враховуючи його постійну присутність в ґрунтовому повітрі, коливання рівня ґрунтових вод, необхідно підкреслити подвійну шкідливу дію вологи і радону. До зон особливого ризику необхідно віднести будівлі і споруди архітектурного середовища історико-культурної спадщини Словаччини, України, Польщі, де відсутні дослідження по виявленню джерел радону, а також сумісної дії цих небезпечних чинників. Розробка засобів захисту в умовах збереження і регенерації цінного архітектурного середовища вимагає ґрунтовних досліджень і подальшого розвитку.
2. На основі проведеного аналізу існуючих досліджень і визначених особливостей дії радону в структурній організації архітектурно-предметного середовища в роботі розроблено теоретичні моделі, методики визначення характеристик та цілісної картини сумісної дії вологості і радону. Це дозволило визначити наявність і рівні об’ємної активності радону (OAR) в конструкціях фундаментів і стін, в приміщеннях будівель, в ґрунті основи тротуарів і доріг, декоративних архітектурних деталях предметного середовища
3. Проаналізовано методи і прилади вимірювання радону і його похідних сцинтиляційні і іонізаційні камери, двофільтрові методи, електрети, детектори слідів у твердій фазі, авторський метод з використанням монітору OAR продовженої дії. В результаті власних досліджень вдосконалено метод математичного моделювання проникнення радону в архітектурне середовище.
4. Спираючись на результати авторських експериментів на 580-ти архітектурних об’єктах різних за часовими, стилістичними, архітектурно-просторовими та конструктивно-будівельними ознаками, 187 з яких були відібрані для ілюстрації експериментів (об’єкти в 5ти містах Словаччини), проаналізовано ефективність заходів захисту при реставрації і пристосуванні об’єктів культурно-історичної спадщини, при реконструкції і регенерації сформованого архітектурно-містобудівного середовища.
Встановлено, що проникнення радону в приміщення знаходиться у взаємозв’язку з об’ємно-просторовим і архітектурно-планувальним рішенням будівель: приміщення цокольних поверхів над підвалами мають вдвічі менші показники OAR ніж ті, що знаходяться безпосередньо на фундаментах і ґрунті основи, а OAR у підвальних приміщеннях і на перших поверхах вищі, в порівнянні з приміщеннями вищих поверхів.
5. На основі отриманих наукових результатів доведено, що застосування заходів збереження і регенерації історичного архітектурного середовища (архітектурно-будівельні заходи від містобудівельних до архітектурно-конструктивних) у поєднанні із застосуванням методів і засобів захисту від сумісної дії вологості і радону зменшує ризик забруднення середовища, а застосування сконструйованих автором універсальних бар’єрів захисту від їх сумісної дії забезпечує зниження еквівалентної об’ємної активності радону (EOAR) на 80%. Для ще більшого ефекту санації середовища приміщень будівель історичної забудови з середнім і високим радоновим ризиком автором рекомендується влаштування систем примусової вентиляції із всмоктуванням свіжого повітря на відмітках вищих за рівень поверхні ґрунту.
6. При розробці засобів по захисту історичної забудови міст автором запропоновані комплексні методи досліджень, експериментальні розрахунки, методи оптимізації архітектурного середовища, досвід і програми міжнародних організацій (IKОMOS, IFLA), апробовані вченими Словаччини, України, Польщі, Канади.
7. Розроблено рекомендації по використанню засобів, матеріалів і технологій для захисту від сумісної дії вологи і радону різних структурних рівнів центру міста, вузла, кварталу та на архітектурному рівні будівель, подвір’їв з метою зменшення концентрації радону і його шкідливого впливу на здоров’я людей.
За результатами проведених експериментів рекомендовано впровадження розроблених автором конструкцій протирадонових бар’єрів, в яких враховані особливості фізико-механічних і хімічних властивостей та довговічність їх матеріалів: з гуми, поліетилену (ПЕ), полівінілхлориду (ПВХ), алюмінієвої фольги, модифікованого асфальту. Розроблено методику таких бар’єрів в різних умовах і різних типах будівель і споруд.
8. Автором запропоновано поділ територій історичної забудови міста на три умовні зони за критерієм рівня шкідливої дії і можливих комбінацій захисту:
· зона А (будівлі);
· зона Б (площі, двори, майданчики);
· зона В (відкриті території); ця зона, в свою чергу, поділена на: зону В1 (найбільшого ризику), зону В2 (поміркованого ризику).
9. В результаті досліджень розроблені методи і засоби захисту в умовах збереження і регенерації історичного середовища, територій, будівель і споруд від вологості, радону та їх сумісної дії, головними з яких є:
· Архітектурно-містобудівні і захисту ландшафту і мереж:
дотримування умов експлуатації інженерно-планувальної структури території: захист від підтоплення, благоустрій берегових зон, запобігання зсувів (зона В1);
введення в конструкцію доріг, кварталів, подвір’їв, тротуарів, алей, майданчиків спеціальних протирадонових бар’єрів з поліетиленової плівки, модифікованого асфальту, влаштування спеціального водовідводу для видалення продуктів розпаду радону (зона В1);
озеленення, висадженого в ґрунт із спеціальним підбором дерев для відбирання вологи з ґрунту і захисту від пилу; застосування мобільного типу озеленення (кашпо і інші типи розміщення в спеціальних пристроях) в місцях частого відвідування і скупчення значної кількості людей (для відокремлення проїзжої частини доріг від відкритих кафе, магазинів зона В2).
· Архітектурно-конструктивні (зони А і Б):
влаштування колодязів-відстойників для радону, обладнаних вертикальними вентиляційними каналами і вентиляторами для відведення радону за межі площин покрівель;
використання об’ємно-планувальних засобів при реконструкції: перебудова, вставки, перепланування поверхів із застосуванням усіх видів протирадонових бар’єрів; використання підвалів для розбавлення” концентрації радону;
використання всіх видів протирадонових бар’єрів: поясів, екранів, перекрить при реставрації і зміни історичної функції на нову в підвальних, напівпідвальних, цокольних приміщеннях;
використання в приміщеннях, що мають комунікаційну функцію, систем автоматичного відкривання-закривання дверей і вентиляції;
влаштування підповерхової вентиляції (в межах підлоги або підвісної стелі) і видалення радону назовні; використання при реконструкції, реставрації і новому будівництві всіх доцільних і економічно виправданих заходів в залежності від категорії радонового ризику.
· Технічні конструктивні (зона А):
влаштування бар’єрів подвійної дії в підвалах: методом поступового пробивання в стінах, ін’єктуванням інфузійних речовин і ін.; в безпідвальних будівлях: методом поступового пробивання або ін’єктування з розкриттям цоколів фасадів;
влаштування примусової вентиляції підвальних і житлових приміщень з видаленням радону за межі площини покрівлі;
штучне підняття тиску в приміщеннях з регулюванням режимів роботи вентиляторів, підігрівом повітря і ретельним ущільненням віконних і дверних прорізів.
10.Ефективність впровадження розроблених рекомендацій із захисту підтверджена експериментально на конкретних об’єктах історико-культурної спадщини із врахуванням їх об’ємно-планувальних і конструктивних рішень. Виконано експерименти на 187 об’єктах, які показали зниження радонових забруднень на 70...80% в результаті застосування рекомендованих методів і засобів.
В Державні Норми і Правила з проектування житлових і громадських будинків запропоновано внесення категорій радонового ризику в ґрунтовому повітрі, а також максимальну вагову активність радію 226Rа на рівні 120 Bq·кг1 при перевірці будівельних матеріалів на наявність природних радіонуклідів з метою охорони здоров’я громадян.
11.Реалізація заходів і методів захисту історичних будівель і пам’яток архітектури повинна враховувати наступні принципи:
конструктивні елементи захисту повинні застосовуватися із гармонією по відношенню до споруди і архітектурного оточення;
відбір матеріалу для протирадонового бар’єру визначається його фізико-механічними і хімічними властивостями, а також їх відповідністю автентичності матеріалу споруди;
заходи з захисту при консервації і реставрації виконуються із використанням спеціальних протирадонових бар’єрів, тиньків, деталей.

Список використаних джерел

1. Абизов В.А. Методологічні основи розвитку архітектурно-будівельних систем (в умовах реформування житлової та містобудівної політики України: дис. доктора арх.: 18.00.01 / В 1 т. К., 2001р.
2. Австрійський патент 335-689-1976.
3. Австрійський патент Й.Йетлера №218215.
4. Бевз М.В. Методологічні основи збереження та регенерації заповідних архітектурних комплексі історичних міст (на прикладі Західної України). Автореферат дис. доктора арх..: 18.00.01. Харків, 2004.
5. Вадімов В.М. Методологічні еколого-містобудівного освоєння прирічкових урбанізованих територій (в умовах України).
6. Глазирін В.Л. Архітектурно-розпланувальне формування громадських приморських центрів у структурі Одеси та її міської агломерації. Автореферат дис. кандидата арх.: 18.00.01. Київ, 1998. 13с.
7. Гоцуола П., Дайфуку Х., Коннели Є.А. и др. Консервация и реставрация памятников и исторических зданий. (Музеи и памятники. 14). Перев. с французского. М.: Стройиздат, 1978. 320с.
8. Диба Ю.Р. Архітектура українських храмів ротонд другої половини Х першої половини XIV століть. Автореферат дис. кандидата арх..: 18.00.01 Львів, 2000. 18с.
9. Дідик В.В., Павлів А.П. Планування міст: Навч.посібник. Львів: Видавництво Національного університету Львівська політехніка”, 2003. 412с.
10.Дьомін М.М., Фільваров Г.Й., Фомін І.О. Проблеми і перспективи містобудування в Україні // Вісник УАА. К.: 1998. №5. С.1221.
11.Єжов В.И. Научные основы формирования и типизации общественных зданий в условиях комплексной застройки жилых районов (на примерах практики проектирования и строительства в Украинской СССР), в 2-х томах: Диссертация док. арх.: 18.00.02. М., 1982: Т.1. 325с.; Т.2. 489с.
12.Казанцева Т.Є. Типи фактур в архітектурі Львова 1870-х 1930-х рр. та принципи їх сучасного збереження. Автореф. дис. кандидата арх.: 18.00.01. Львів, 2004. 20с.
13.Лаврик Г.И. Кардинальный вопрос архитектурного творчества // Сучасні проблем архітектурного містобудування. Науковий збірник. К.: КНУБА. 2001. №9. С.46-57.
14.Лаврик Г.І. Системні методи аналізу в архітектурних дослідженнях і проектуванні. К.:
15.Мардер А.П. Питання визначення майнової вартості пам’яток архітектури // Сучасні проблем архітектурного містобудування. Науковий збірник. К.: КНУБА. 2001. №9. С.66-74.
16.Мироненко В.П. Эргономические принципы архитектурного проектирования (теоретико-методологический аспект). Харьков: Основа, 1997. 112с.
17.Нойферт Э. Строительное проектирование / Пер. с нем. К.М.Фельдмана, Ю.М.Кузьминой; под ред. З.И.Острова и Е.С.Раевой. 2-е изд. М.: Стройиздат, 1991. 392с.
18.Панченко Т.Ф. Туризм у сучасних умовах // Вісник УАА. К.: УАА, 1988. №5. С.33-36.
19.Петрик В.М. Аорхітектурно-просторова організація стольних городів Галицької землі ХХІІІ століть. Автореф. дис. кандидата арх.: 18.00.01. Львів, 2003. 20с.
20.Прибєга Л.В. Методика охорони та реставрації пам’яток народного зодчества України. К.:, 1997.
21.Проскуряков В.І. Принципи розвитку архітектурної типології українського театру. В 2-ох томах: Дис. доктора архітектури: 18.00.02. К.,2002: Т.1.
22.Раллєв О.Б. Еволюція об’ємно-просторових форм в архітектурі арабських країн Близького Сходу. Автореф. дис. доктора арх..: 18.00.01. Київ, 1996. 32с.
23.Рудницький А.М. Управління міським середовищем: Навчальний посібник. К., 1991.
24.Русанова І.В., Шульга Г.М. Інженерний благоустрій територій. Конспект лекцій з курсу Інженерний благоустрій територій”. Львів: Державний університет Львівська політехніка”, 1996. С.72-78, 88-105.
25.Слєпцов О.С. Архітектура цивільних будівель на основі відкритих збірних конструктивних систем. Автореф. дис. доктора арх.: 18.00.02 Київ, 1999. 35с.
26.Стасюк О.С. Формуванн архітектурного середовища Вищих навчальних закладів другої половини ХІХ першої половини ХХ століття (на прикладі Львова). Автореф. дис. кандидата. арх.: 18.0.01. Львів, 2003. 20с.
27.Тарас В.Я. Формування ландшафтного та планувально-композиційного укладу монастирських садів Галичини (Х середина ХІХ століття). Автореф. дис. кандидата. арх.: 18.0.01. Львів, 2001. 20с.
28.Тимофієнко В.І. містобудівне мистецтво Північного Причорномор’я другої половини XVIII початку ХІХ століття. Автореф. дис. доктора. арх.: 18.0.01. Київ, 1993. 40с.
29.Уреньов В.П. Принципи комплексного архітектурно-планувального формування підприємств громадського харчування. Автореф. дис. доктора арх.: 18.00.02 Київ, 1997. 34с.
30.Устенко Т.В., Нудельман В.І., Економов А.О. Проблеми містобудування в Україні на сучасному етапі // Вісник УАА. К., 2002. Автореф. дис. доктора арх.: 18.00.01 Київ, 2003. 36с.
31.Фомін І.О. Основи містобудування. К.: Наукова думка, 1997.
32.Французький патент №1247804.
33.Яців М.Б. Архітектурно-просторова організація світлового середовища української церкви. Автореф. дис. кандидата арх.: 18.00.01 Львів, 2002. 18с.
34.Ackenheil A.C., Pennsylvannia ERASES ITS Mining Scars, Civil Engineering, 40, p. 54, Oktober.
35.Bamet, I.: Radonové riziko z podloží. Radonová problematika v bytech, Ostrava (1991).
36.Basic Safety Standards for the Protection of the Health of Workers and the General Public against the Dangers arising from Ionizing Radiation. EURATOM, Brussel 1996.
37.Beisetzer L. Konätrukcie pozemného staviteľstva /Vodotesné izolácie/ SVTL, Brstislava, 1963.
38.Beláň, T. a kol.: "Investigation of radionuclide variations in the Bratislava air." Rure Nuclear Process, Warld Scientific 1992, pp 345.
39.Bielek M. Panelové stavby. Teória stykoy z hľadiska vetra a dažtía .Alfa/SKTL, Bratislava/ Praha, 1979.
40.Bigu, J., Raz, R., Golden, K., Dominiguez, P.: Nuclear Instr. and Methоd. in Physics Research, 225, 399, 1984.
41.Bigu, J.: Nuclear Instruments and Methods in Physics Research A251, 366, 1986.
42.Bem, H., Domanski, T., Bakir, Y.Y., Al-Zenki, S.: Indoor radon levels in Kuwait houses. IRPA 9 1996 International Congres on Radiation Protection, Proceedings, Vol 2, pp 101-103, Vienna, Austria, April 1996.
43.Bochicchio, F.: Scenario of radon indoors in Italy and regulatory policy.” International Conference Healthy Building 95, Book of proceedings, pp 653-654, Milano, September 1995.
44.Burian, I.: Use of SSNTD for radon measurement in the Czech Republic.” IRPA 9 1996 International Congres on Radiation Protection, Proceedings, Vol 2, pp 34, Vienna, Austria, April 1996.
45.Bruington A., Seanes F. Operation a Sea Water Barrier Project, Proc. Am. Soc. Civil Engs., Irrigation and Drainage Div., Paper 4264, p. 117, March 1965.
46.Bruington A.E. Progress on Barrier to Sea Water Intrusion, Proc. Am. Soc. Civil Engs., Irrigation and Drainage Div., Paper 2159, p. 89, September 1959.
47.Burian, I.: ”Use of SSNTD for radon measurement in the Chech Republic”. IRPA 9 1996 International Congress on Radiation Protection, Proceedings, Vol 2, pp. 34, Vienna, Austria, 1996.
48.Castrén, O.K., Winquist, I., Mäkeläinen: Radon measurements in Finisch Houses.” Radiat. Prot. Dosim. 7: 333 336, 1984.
49.Chrobák V. Tajmír M. Poruchy stavieb, Alfa, Bratislava, 1979.
50.Collé,R., Hutchinson, J., Unterwegen, M.: J.Res.Natl.Inst.Stand. Technol. 95, 155, 1990.
51.Davydov S.S. Vypočty podzeaních konstrukcí /preklad/. Technické nakladatelstyí, Praha 1951.
52.Ďurčík, M., Havlík, F., Vičanová, M. Nikodemová, D.: "Metodiky prospekcie v bytoch. Vnútorná klíma budov. legislatíva, meracie metódy a prístroje. Tatranská Lomnica 1994, str.139-143.
53.National Residential Radon Survey”, Summary Report, EPA US, Washington, D.C., 1992.
54.Folkerts K.H., Keller G. and Huth H.: Rad. Prot. Dosim. 9, 27 (1984).
55.Green, M., Kendal, G.; Miles, J.: Domestic exposure to radon in the UK.” Radiological Protection Bulletin,
56.Gastand, H., Gellerman, R.: Appl.Radiat.Iso., Vol 39, No.9, 1015, 1988.
57.Grunau E.B. La lutte contre Í humidité dans les facades Editions Eyrollesy Paris 1960.
58.Hafez A.F. and Somogyi G: Nuclear Tracks 12, 697 (1986).
59.Hansen, J.S., Damkjaer, A.: Health Phys. 53, 455 (1987).
60.Havlík, F., Ďurčík M., Nikodemová D.: Štátne metrologické stredisko pre radónové veličiny, I. radónová komora a etalonážny systém EISPP, Bezpečnosť jadrovej energie 1 (39), 1993, č.3, str.107-111.
61.Havlik, F., Ďurčík, M., Nikodemová, D., Vičanová, M.: ANRI, No.1 (1995).
62.Health Statistic Cancer 1989, UZSI, Praha, 1991.
63.Health Statistics Yearbook of the Slovak Republic, UZIS, Bratislava, 1993.
64.Holkko, J. and Liukkonen, S.: Health Phys. 64, 132 (1993).
65.Hot Well Water Cooled for Use in City Distribution System, Eng. News Record, 118, p.130, 1957.
66.Hsnuš a kol. Staviteľstvo IV. SVTL, Bratislava 1960.
67.Hulka, J.: "Měříci metody v radónovem programu". Konference radonový program v ČR, Jihlava, únor 1995, str.78-85.
68.Ilic.R., Križman, M., Skvarč, J., Jeran, Z.: A National Survey of Indoor Radon Concentrations in Dwellings in Slovenia.” Symposium oh Radiation Protection in Neighbouring Countries in Central Europe, Book of Abstracts, Portorož, September 1995.
69.Jiránek, M.: Determination of Radonproof Insulation Effectiveness and Method of its Design. Proc. of the European Conference on Protection against Radon at Home and at Work, 105, Praha (1997).
70.Kenawy, M.A., Morsy, A.A.: Measurements of environmental radon-222 concentration in indoor and outdoors in Egypt.” Nucl.Tracks Radiat.Meas. 19: 343-345, 1991.
71.Kos J. Lebeda J. Učebnice elekzroosmotického vysoušení budov. Dom techniky ČSVTS, Bratislava 1968.
72.Kos J. šereda M. Praktické Metody vysoušení zdiva / Práca, Prsha 1966.
73.Kotrappa, P., Dempsey, J., Stieff, L.: Rad.Prot.Dos. 47, 461, 1993.
74.Kusnetsov A.M. The Phenonena of Gas Formation in the Foundation of Concrete Dams, Tech. Trans. №1310, National Research Council of Canada, Ottawa, 1967, (Trans, From Gidrotekh. Stroit.).
75.Kutnar Z. Izolace proti vodé a vlhkosti. Stavební ročenka 1978. SKTL, Praha 1977.
76.Langroo, M.K., Wise, K.N., Duggleby, J.G.: A nation-wide survey of radon and gama radiation levels in Astralian homes.” Health Phys. 61: 753-761, 1991.
77.Letoumeau, E.G., McGregor, R.G., Walker, W.B.: Designed and interpretation of large survey for indoor exposure to radon daughters. Radiat.Prot.Dosim., 7: 303-308, 1984.
78.Luccas, H.: Rev.Sci.Instrum., 28, 1957, 689.
79.Mac Gregor W.M., Lyra F.H. Furhas-electric Scheme, Brazil; Closune of Diversion Tunnels, Proc. Ins. Civil. Engs., 36, p. 21,
80.Massari G. Batiments Husiides et Insalubres pratique de leur assainissement Editions Eyrolles, Paris 1971.
81.Meloun, M., Militký, J.: Statistické spracování experimentálních dat. PLUS, ISBN 80-85297-56-6, Praha (1994).
82.Moritz K. Richtig und Falsch im Wäraeschutz, Feuchtigkei'tsschutz Bautenschutz. Temperaturspannungen. Dainpfdifusaion Feuchtigkeitsausfall. Eigenfeuchtig-keit Ausbluhüngen. Bauverlag GMBH Wiesbaden-Berlin, 1965.
83.Nikl, I.: Indoor radon concentration and gama dose in Hungarian dwellings.” IRPA 9 1996 International Congres on Radiation Protection, Proceedings, Vol 2, pp 122-124, Vienna, Austria, April 1996
84.Nielson, K.K., Rogers, V.C., Holt, R.B., Pugh, T.D., Grondzik, W.A. and de Meijer, R.J.: Health Phys. 73, 668 (1997).
85.Nkodemová D., Vičnova M., Ďurčik M., Havlik F. Hodnotenie vplyvu radónu na zdravie odyvatelov SR. Pracovný seminár organizovaný v rámci Roka ochrony európskej prirody, Bratislava, marec 1995, str. 79-82.
86.Novák F. a J. Vysušování zdiva infúzními netodani v ČSS3 Pozeniní stavíy 12/1977, Praha 1977.
87.Personal communication From Dr. J.Silar, Prague:See also, Silar J., Czechslovak Mineral Springs, Geotimes, 13, p. 10, maj june 1968.
88.Put, L.W., Meijer, R.J., Hogeweg, B.: Survey of Radon Concnetrations in Dutch Dwellings.” Sci.Total Environ. 45: 441-448, 1985.
89.Quindos, L.S., Fernandez, P.L, Soto, J.: Exposure to natural sources of radiation in Spain.” International Conference on the Implications of the New ICRP Recommendation on Radiation Protection Practites and Interventions, Salamanca, 1991.
90.Rambousek F. a kol. Stаvebné konštrukcie. II Alfa, Bratislava 1971.
91.Rannou, A., Tymen, G.: Les resultats des campagnes de mesure de radon et facteurs explicatif.” Exposition au Radon dans les Habitations - Aspects Technique et Sanitaries. SFRP, Paris, 1989.
92.Recommendation of the International Commission on Radiological Protection, Publ.60, Annals of ICRP, Vol.21, No.13, 1990, London, Pergamon Press.
93.Robertson, M.K., Randle, M.W., Tucker, L.J.: Natural radiation in New Zeland Houses. NRL 1988/6, 1988
94.Statens Institut for Strahlengyhiejne. Natural radiatin in Danisch homes. Riso, Denmark, 1987.
95.Strand, T.B., Grenn, B.M.R., Lomas, P.R.: Radon in Norwegian dwellings.” Radiat.Prot.Dosim. 45: 503-508, 1992.
96.Surbeck, H., Volkle, H.: Radon in Switzerland.” International Symposium on Radon and Radon; Reduction Technology, Book of Proceedings, Philadelphia, 1991.
97.Sweedjemark, G.A., Mellander, H., Mjones, L.: Radon Levels in Swedish Housing Stock.” International Conference on Indoor Air Quality and Climate, Book of Proceedings, Helsinky, 1993.
98.Vanmarke, H. Studiencentrum voor Kernenergie, Mol, Belgium. Communication to the UNSCEAR; secretariat, 1991.
99.Tajovský V. Ízolace stayeb proti vode a vlhkosti SNTL, Prahaб 1979.
100. Thomas, J.: "Příčiny přítomnosti radonu v domech." Konference radonový program v ČR, Sborník přednášek, Jihlava, únor 1995, str.125-129.
101. Thomas, J.: "Vliv radonu na zdraví člověka", Konference Opatření proti radonu, Sborník přednášek, listopad 1992, Jihlava, str.95-109.
102. Thomas, J.W., Clare, P.: Health Phys. 18, 113, 1970.
103. Thomas, J.W.: Health Phys. 23, 783, 1972.
104. UNSCEAR-Report 1982: Ionizing Radiation: Sources and Biological Effects United Nations, New York, 1982.
105. UNSCEAR-Report 1988: Sources, Effects and Risk of Ionizing Radiation. United Nations, New York, 1988.
106. UNSCEAR-Report 1993: Sources and Effects of Ionizing Radiation. United Nations, New York, 1993.
107. Unusual Flood in Ohio Town, Eng. News Record, 119, p. 40, 1937.
108. Vičanová M., Ďurčík M., Nikodemová, D.: "Indoor Radon Exposure of Slovak Population" Europan Conference Protection against Radon at Home and at Work, Book of Proceedings, Prague, Jun 1997.
109. Vičanová, M., Nikodemová, D., Ďurčík, M., Havlík, F.: "Indoor radon concentrations in hot spots locations of Slovakia." International Conference Healthy Buildings 95, Book of Proceedings, pp715-720, Milano, September 1995.
110. Vičanová, M., Nikodemová, D., Streubel, G., Lewitz, J.Ch.: "Vyšetrovanie detekčných vlastností detektorov stôp v pevnej fáze typu CR-39 pre využitie v dozimetrii alfa žiarenia." XVI. rádiohygienické dni. Štrbské pleso 1992, str.11.
111. Vyhláška MZ SR o požiadavkách na obmedzenie ožiarenia z radónu a ďalších prírodných rádionuklidov, 406/92 Zb., jún 1992.
112. Ward, D.C. and Borak, T.B.: Health Phys. 61, 799 (1991).
113. Wilkening, M.: "Radon in the Environment", Elsevier, Amsterdam 1990.
114. Zapalac, G.H.: Health Phys. 45, 377 (1988).
115. Zoega J., Kristinsson. The Reykijavik District Heating System, Proc. U.N. Conference on Resources, 2, p. 3, Rome, August 1961.

116. Державні гігієнічні Норми 6.6.1 6.5.001.98. Норми радіаційної безпеки України НРБУ97.