Козачук Наталія Олександрівна. ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ЕЛЕКТРИЧНОЇ АКТИВНОСТІ КОРИ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ПРИ ТВОРЧОМУ МИСЛЕННІ У ЧОЛОВІКІВ І ЖІНОКЗ РІЗНИМИ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИМИ ОСОБЛИВОСТЯМИ

Короткий опис

Козачук Наталія Олександрівна. Назва дисертаційної роботи: "ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ЕЛЕКТРИЧНОЇ АКТИВНОСТІ КОРИ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ПРИ ТВОРЧОМУ МИСЛЕННІ У ЧОЛОВІКІВ І ЖІНОКЗ РІЗНИМИ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИМИ ОСОБЛИВОСТЯМИ "

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ
На правах рукопису
КОЗАЧУК НАТАЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА
УДК 612.825:612.813:159.955:159.954.4-055.1-055.2
03.00.13 – фізіологія людини і тварин
ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ЕЛЕКТРИЧНОЇ
АКТИВНОСТІ КОРИ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ПРИ
ТВОРЧОМУ МИСЛЕННІ У ЧОЛОВІКІВ І ЖІНОК
З РІЗНИМИ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИМИ
ОСОБЛИВОСТЯМИ
03.00.13 – фізіологія людини і тварин
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора
біологічних наук
Науковий консультант
Доктор біологічних наук
Коцан Ігор Ярославович
Луцьк -2015
2
ЗМІСТ
Вступ……………………………………………………………………….. 5
Розділ 1. Відображення різних видів інтелектуальної діяльності у
показниках ЕЕГ (огляд літератури)…..………………………………….. 13
1.1 Особливості статевого диморфізму у різних видах
когнітивної діяльності…………………………………………… 13
1.2 Електрична активність кори головного мозку в процесі
інтелектуальної діяльності у чоловіків і жінок………………… 23
1.3 ЕЕГ-кореляти творчого мислення…………………..................... 30
1.4 Особливості просторової організації ЕЕГ, залежні від
психофізіологічних характеристик особистості………………... 60
Розділ 2. Матеріали і методи дослідження……….………………………. 77
2.1. Контингент обстежуваних…………………………………………. 77
2.2. Загальна характеристика етапів обстеження…………………….. 77
2.3. Психофізіологічне тестування…………………………………….. 79
2.4. Реєстрація електричної активності кори головного мозку……… 80
2.4.1. Методика електроенцефалографії………………………... 80
2.4.2. Реєстрація ЕЕГ «Виконання завдань конвергентного і
дивергентного типу»……………………………………………... 82
2.4.3. Реєстрація ЕЕГ «Лабільність інтелектуальних стратегій» 86
2.5. Електроенцефалографічні показники, які аналізувалися………... 88
2.5.1. Показники, які аналізувалися в ЕЕГ-дослідженні
«Виконання завдань конвергентного і дивергентного типу»… 89
2.5.2. Показники, які аналізувалися в ЕЕГ-дослідженні
«Лабільність інтелектуальних стратегій»………………………. 90
2.6. Методи статистичної обробки даних……………………………… 91
Розділ 3. Статеві та психофізіологічні особливості ефективності
розумової діяльності………………………………………………………. 94
3.1 Психофізіологічні особливості прояву креативності
3
студентів………………………………………………………….. 94
3.2 Статеві особливості продуктивності та оригінальності
розумової діяльності в обстежуваних чоловічої і жіночої статі 96
3.3 Зв’язок психофізілогічних характеристик обстежуваних з
продуктивністю конвергентного і дивергентного мислення….. 100
3.4 Психологічні особливості налаштування на розумову
діяльність обстежуваних різної статі…………………………... 103
Розділ 4. Внутрішньокоркові взаємодії в спокої та під час виконання
завдань конвергентного і дивергентного типу ………………………….. 105
4.1 Внутрішньокоркові взаємодії в стані спокою як прояв реакції
готовності до розумової діяльності……………………………... 105
4.1.1. Динаміка потужності ЕЕГ під час переходу від стану
спокою із закритими очима до спокійного споглядання у
чоловіків і жінок з різною продуктивністю дивергентного
мислення…………………………………………………………... 105
4.1.2. Зміни рівня та характеру просторової синхронізації ЕЕГ
під час переходу від стану спокою із закритими очима до
спокійного споглядання у чоловіків і жінок з різною
продуктивністю дивергентного мислення……………………… 119
4.2 Статеві відмінності у показниках когерентності
біопотенціалів кори головного мозку: зв’язок з ефективністю
розумової діяльності конвергентного типу.................................. 125
4.3 Просторова організація електричної активності кори
головного мозку під час дивергентного мислення……………... 134
4.4 Взаємодія передньо- і задньоасоціативних ділянок кори
головного мозку обстежуваних з різною продуктивністю
дивергентного мислення…………………………………………. 142
4.5 Особливості потужності ЕЕГ у чоловіків і жінок з різною
продуктивністю виконання завдання конвергентного типу…... 160
4
4.6 Аналіз змін потужності ЕЕГ, пов’язаних з продуктивністю
виконання завдання дивергентного типу………………………. 168
4.7 Локальна і просторова синхронізація ЕЕГ, пов’язана з
оригінальністю дивергентного мислення………………………. 172
4.8 Показники кореляційної розмірності, пов’язані зі статтю та
рівнем продуктивності виконання завдань дивергентного типу 180
4.9 Відображення різних стратегій виконання інтелектуальних
завдань в показниках ЕЕГ……………………………………….. 187
Розділ 5. Прояв психофізіологічних характеристик в ЕЕГ-патернах
процесу виконання інтелектуальних завдань чоловіків і жінок………... 194
5.1 Локальна і просторова синхронізація ЕЕГ у чоловіків і жінок з
різним рівнем інтелекту………………………………………….. 194
5.2 Локальна і просторова синхронізація альфа-активності
обстежуваних з аналітичним і синтетичним когнітивним
стилем в процесі конвергентного і дивергентного мислення… 212
5.3 Полезалежність/поленезалежність обстежуваних та її прояв у
показниках ЕЕГ…………………………………………….......... 220
5.4 Локальна і просторова синхронізація ЕЕГ під час
дивергентного мислення у обстежуваних з гнучким/ригідним
когнітивним стилем……………………………………………… 227
5.5 Взаємозв’язок ритмічної активності кори головного мозку з
проявом імпульсивності/рефлективності……………………….. 233
Розділ 6. Нейромережева модель прогнозування високого рівня
креативності………………………………………………………………... 250
Розділ 7. Узагальнення та обговорення результатів дослідження ……... 258
Висновки…………………………………………………………………… 277
Практичні рекомендації…………………………………………………… 280
Список використаної літератури…………………………………………. 282
Додатки……………………………………………………………………... 337
5
ВСТУП
Актуальність теми. Творче мислення, а саме, дивергентне, яке
розглядається як здатність людини мислити в різних напрямках, дає
можливість індивіду вийти за межі стандартних характеристик об’єктів і
явищ та завдяки цьому знайти множинні чи оригінальні способи вирішення
завдання [297]. Важливим у вирішенні проблеми творчого мислення є
визначення рівня креативності, який властивий людині. Психологічні методи
дозволяють це зробити не повною мірою, оскільки високі показники
тестування значимо виявляють тільки найбільш креативних осіб. Проте,
низькі результати тестування не можуть достовірно свідчити про відсутність
креативності у людини, оскільки творчі прояви спонтанні й не можуть
регулюватися самою ситуацією. Психологічні методики діагностики творчих
здібностей призначені, в першу чергу, для фактичного виявлення креативних
осіб в даній вибірці на момент тестування [195]. Цілком очевидно, що для
більш точного виділення креативних осіб доцільно використовувати не
тільки психологічні методики діагностики креативності. На наш погляд,
сучасні методи аналізу та інтерпретації активності мозку як субстрату
психічної діяльності, досягли того рівня, коли їх можна ефективно
застосовувати для виявлення, вивчення, прогнозування та практичного
розвитку навичок креативного мислення. ЕЕГ-показники є достатньо
чутливими і водночас досить специфічними параметрами для оцінки
поточної когнітивної активності. Одним із найбільш перспективних напрямів
в розробці таких ЕЕГ-критеріїв креативності є виділення характерних
патернів взаємодії між різними відділами кори головного мозку, які, на
думку [278; 377; 424], дають можливість оцінити інтенсивність та напрямок
обміну інформацією між різними нейронними структурами кори та мають
специфічний характер для різних типів розумової активності.
6
Згідно з теорією функціональних систем [6; 200] дослідження певних
функцій організму людини повинно здійснюватися на основі
результативності його діяльності. З цих позицій функціональний стан кори
головного мозку, на нашу думку, має розглядатися саме з врахуванням
результативності інтелектуальної діяльності.
Численні психологічні дослідження [45; 82; 153; 259; 307; 361; 438; 447]
довели існування гендерних відмінностей в тих чи інших видах інтелектуальної
діяльності та поставили питання про вивчення нейрофізіологічних механізмів
досягнення високого результату інтелектуальної діяльності у чоловіків і жінок,
що особливо важливо для дивергентного мислення.
Нейродинаміка мозку в осіб різної статі в процесі досягнення високого
результату творчого мислення, значною мірою залежить від типу і складності
завдання [140; 155; 160; 203; 391] та відображує психофізіологічні
характеристики самих обстежуваних [281]. Однак, дослідженню
взаємозв’язку психофізіологічних властивостей та нейрофізіологічних
механізмів, які лежать в основі реалізації складних форм розумової
діяльності людини, присвячена лише незначна кількість робіт [144; 145; 148;
208; 307; 392; 420]. Поодинокі ЕЕГ-дослідження, пов’язані з виділенням груп
людей за когнітивним стилем, проведені на різних вікових групах, часто без
врахування статі обстежуваних і з різними методичними підходами. Тому
отримані результати сьогодні дуже важко систематизувати і узагальнювати. В
той же час, навіть ці результати свідчать про те, що стиль сприйняття та
обробки інформації (когнітивний стиль) впливає на стратегію досягнення
високого результату розумової діяльності і корелює з деякими
ЕЕГ-патернами [160; 366].
Таким чином, викладене вище свідчить про актуальність проведення
наукових досліджень в такому напрямі фізіології як розкриття особливостей
нейрофізіологічних механізмів найскладнішої інтелектуальної діяльності –
творчого (дивергентного) мислення.
7
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота є фрагментом одного із пріоритетних наукових напрямів
Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки
«Нейрофізіологічні механізми та вегетативне забезпечення когнітивної
діяльності людини (віковий, екологічний та індивідуально-типологічний
аспекти)». Основні результати роботи отримані під час виконання
держбюджетних тем «Регуляторні механізми і системна організація
психофізіологічної активності людини (віковий аспект)» (2007–2009 рр.; номер
державної реєстрації №0107U000740) та «Фізіологічні кореляти способу
реалізації когнітивних операцій» (розпочата у 2014 році; номер державної
реєстрації №0114U002417).
Мета і завдання дослідження. З’ясувати загальні неокортикальні
механізми і особливості електричної активності головного мозку в процесі
творчого (дивергентного) мислення чоловіків та жінок з різними
особистісними характеристиками.
Відповідно до мети були поставлені такі завдання:
1. Визначити особливості локальної і просторової синхронізації ЕЕГ
під час виконання завдань конвергентного і дивергентного типу у
чоловіків і жінок.
2. Дослідити особливості неокортикальних механізмів
дивергентного мислення у чоловіків і жінок.
3. Дослідити електричну активність кори головного мозку під час
дивергентного мислення у чоловіків і жінок з різним рівнем
інтелекту.
4. Оцінити взаємозв’язок когнітивних стилів та функціональної
організації кори головного мозку чоловіків і жінок в процесі
конвергентного і дивергентного мислення.
5. З’ясувати значення факторів статі та особистісних властивостей
чоловіків і жінок для продуктивної творчої діяльності.
8
6. Розробити математичну модель прогнозування рівня креативності на
основі показників електричної активності кори головного мозку та
психофізіологічних характеристик особистості.
Об’єкт дослідження: нейрофізіологічні механізми та когнітивні
закономірності творчого мислення у чоловіків і жінок.
Предмет дослідження: стан і динаміка параметрів електричної
активності кори головного мозку людини під час конвергентного та
дивергентного мислення з урахуванням статі та індивідуальних
психофізіологічних особливостей людини.
Методи дослідження. Для проведення дослідження застосовувалися такі
методи: фізіологічні (реєстрація електричної активності кори головного мозку),
психологічні (тестування, анкетування) і статистичні (методи кореляційного,
дисперсійного аналізу, регресійного та кластерного аналізу, нейромережеве
моделювання).
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлено, що
основу творчої діяльності складають кортикальні нейромережі пам’яті,
мотивації та критико-ініцюючого контролю. Показано, що високий результат
дивергентного мислення реалізується шляхом посилення взаємодії
темпорально-парієтальних ділянок неокортексу та зменшення впливу лівої
півкулі, зокрема, її критико-ініціюючої програми. У молодих людей різної статі
виявлений тісний взаємозв’язок цих механізмів та інтелекту, когнітивного
стилю, ментальної стратегії. Вперше показано, що процес творчого мислення
пов’язаний з особливостями внутрішньокоркових взаємодій в дельта-діапазоні
ЕЕГ, які проявляються формуванням фокусу когерентних зв’язків в задньоскроневій ділянці правої півкулі кори, що свідчить про активну роботу з
репрезентаціями на тлі високої внутрішньої мотивації до успіху. Вперше
доведено, що недостатній стан готовності неокотексу до сприйняття
інформації, який проявляється в локальній топографічно неспецифічній депресії
біопотенціалів альфа-ритму (особливо альфа-1 та альфа-3) в стані спокою з
9
відкритими очима вказує на низьку ймовірність досягнення високої
продуктивності дивергентного мислення в осіб обох статей. Показано, що у
чоловіків і жінок з різним рівнем невербального інтелекту неокортикальні
механізми реалізації дивергентного мислення забезпечують використання
ментальних репрезентацій, про що свідчить зростання потужності альфа-2-
ритму у парієтальних та окципітальних ділянках обох півкуль головного мозку.
У жінок такий неокориткальний механізм доповнюється залученням системи
активного контролю та селекції ментальних репрезентацій (зростання
когерентності біопотенціалів альфа-2-ритму в лобово-центральних ділянках
кори головного мозку). Вперше виділено електроенцефалографічні та
психофізіологічні критерії прогнозування високого рівня креативності та
побудовано математичну нейромережеву модель такого прогнозування. Для
практичного використання побудованої нейромережевої моделі створено
комп’ютерну програму прогнозування рівня креативності. Поглиблені уявлення
про зв’язок психофізіологічних характеристик особистості з її креативними
здібностями. Встановлено, що високо креативним особам властиві різні
комбінації когнітивних стилів і рівнів невербального інтелекту. Показано, що
ймовірність досягнення високого результату творчого мислення у чоловіків
найбільш пов’язана з високим проявом аналітичності та імпульсивності, в той
час як у жінок – з високими значеннями рівня невербального інтелекту.
Практичне значення одержаних результатів. Результати проведених
обстежень важливі для перспективних фундаментальних та прикладних
досліджень нейрофізіологічних механізмів забезпечення творчого мислення
та виявлення творчих здібностей людини, а також можуть бути використані в
навчальному процесі у вищих навчальних закладах для створення
оптимальної траєкторії розвитку творчого потенціалу студентів. Отримані
електроенцефалографічні характеристики мозкових процесів дають
можливість більш точного визначення рівня креативності у випадках
нестабільних результатів тестування за психологічними методиками.
10
Врахування отриманих результатів про особливості електричної активності
кори головного мозку в чоловіків і жінок надасть можливість оптимізувати
професійну підготовку педагогів та психологів, вдосконалити методи
профвідбору. Отримані результати впроваджені в навчальний процес вищих
навчальних закладів України, які готують лікарів, біологів, психологів,
фахівців з спортивної біології та медицини, що підтверджено відповідними
актами впровадження.
Особистий внесок здобувача. Автором особисто здійснено розробку
основних теоретичних і практичних положень роботи, проведено аналіз
джерел літератури, електрофізіологічні дослідження. Здобувач самостійно
виконав набір і обробку фактичного матеріалу, написав усі розділи
дисертації, сформулював висновки. Визначення когнітивних стилів, рівня
невербального інтелекту та креативності здійснювалося за консультаційної
підтримки кандидата психологічних наук, доцента кафедри загальної та
соціальної психології факультету психології Східноєвропейського
національного університету імені Лесі Українки Т. В. Федотової. Ідея та
розрахунки коефіцієнтів взаємодії є спільним інтелектуальним продуктом
автора дисертації, а також доктора біологічних наук, професора кафедри
фізіології людини і тварин Східноєвропейського національного університету
імені Лесі Українки І. Я. Коцана та кандидата біологічних наук, доцента
кафедри фізіології людини і тварин Східноєвропейського національного
університету імені Лесі Українки І. П. Кузнєцова. Ідея, розробка та
обґрунтування доцільності застосування математичної нейромережевої моделі
прогнозування рівня креативності за ЕЕГ-показниками та психологічними
характеристиками є спільним інтелектуальним продуктом автора дисертації,
доктора біологічних наук, професора кафедри фізіології людини і тварин
Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки
І. Я. Коцана, доктора біологічних наук, професора, завідувача кафедри фізичної
реабілітації Східноєвропейського національного університету імені Лесі
11
Українки Ю. Є. Ляха, кандидата фізико-математичних наук, доцента кафедри
медичної та біологічної фізики Національного медичного університету
О. О. Богомольця, старшого наукового співробітника Державної наукової
установи «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини»
Державного управління справами В. Г. Гур’янова. Під час підготовки праць, які
опубліковані у співавторстві, використано експериментальний матеріал,
статистичні дані та огляд літератури автора.
Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення і
висновки дисертації доповідалися та обговорювалися на таких наукових
форумах: ІV Міжнародна наукова конференція «Психофізіологічні та
вісцеральні функції в нормі і патології» присвячена 90-річчю від дня
народження П. Г. Богача (Київ, 2008); Міжнародна наукова конференція
«Системна організація психофізіологічних і вегетативних функцій» (Луцьк,
2009); V Міжнародна наукова конференція «Психофізіологічні та вісцеральні
функції в нормі і патології» (Київ, 2010); V Конгрес Українського товариства
нейронаук (Київ, 2011); V З’їзд українського біофізичного товариства
(Луцьк, 2011); Society of Applied Neuroscience Мeeting (Thessaloniki, May 5–
8th, 2011); XVI Міжнародній конференції з нейрокібернетики (Росія, Ростовна-Дону, 2012); VII Сибірському з’їзді фізіологів (Росія, Красноярськ, 2012);
XII Міжнародній науковій конференції «Теорія і практика сучасної науки»
(Росія, Москва, 2013); VI з'їзді біофізичного товариства (Луцьк-Світязь,
2015).
Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 44
наукових праці, із яких 20 статей надрукованих у фахових виданнях України
за біологічним напрямом та 10 таких, що додатково відображають наукові
результати дисертації, 12 тез доповідей, отримано 2 позитивних рішення про
видачу деклараційного патенту на корисну модель.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу,
огляду літератури, опису матеріалів та методів дослідження, результатів
12
дослідження, узагальнення результатів дослідження, висновків та списку
використаних джерел літератури (451 найменування) та додатків. Дисертація
викладена на 351 сторінці (основна частина на 269 сторінках) і
проілюстрована 110 рисунками і 20 таблицями.

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі представлене нове вирішення актуальної
проблеми фізіології щодо визначення неокотрикальних механізмів
забезпечення дивергентного (творчого) мислення та прогнозування креативних
здібностей людини. В результаті проведеного комплексного нейро- та
психофізіологічного дослідження встановлено, що неокортикальні механізми
забезпечення високого результату дивергентного мислення реалізуються
шляхом посилення взаємодії темпорально-парієтальних ділянок неокртексу
та зменшення впливу лівої півкулі (її критико-ініціюючої програми). Проте,
треба зазначити, що модулюючі впливи на дані механізми зі сторони
нейромереж забезпечення рівня інтелекту, когнітивного стилю та
інтелектуальних стратегій мають достатньо виражену специфіку у чоловіків
і жінок молодого віку.
1. Встановлені нейрофізіологічні закономірності неокортикальних
механізмів забезпечення творчої діяльності чоловіків і жінок
молодого віку, які реалізуються за рахунок кортикальних нейромереж
пам’яті, мотивації та критико-ініцюючого контролю.
2. У чоловіків висока продуктивність дивергентного мислення корелює з
підвищеною щільністю взаємодії нейронних мереж у передніх та
задніх асоціативних ділянках кори і певною функціональною
відособленістю цих ділянок одна від одної практично в усіх
діапазонах ЕЕГ. У жінок висока продуктивність дивергентного
мислення корелює з більш тісною міжпівкулевою взаємодією
задньоасоціативних ділянок кори головного мозку: тім’яних і
потиличних обох півкуль та передньо-скроневої ділянок в
високочастотних ЕЕГ-діапазонах (бета та гамма).
3. У чоловіків оригінальні рішення продукуються в результаті
узгодження існуючих ментальних репрезентацій з новою інформацією
– про що свідчить інтеграція багатьох лобових, центральних і
278
скроневих ділянок в альфа-2-діапазоні та формування фокусу
взаємодії в лівій передньо-скроневій ділянці головного мозку в альфа3-діапазоні ЕЕГ. Для жінок, порівняно з чоловіками, під час
виконання як творчих, так і нетворчих завдань характерна більша
індивідуальна варіабельність динаміки ЕЕГ-показників.
4. Локальна депресія альфа-ритму, особливо альфа-1- та альфа-3-ритмів,
в стані спокою з відкритими очима вказує на низьку ймовірність
досягнення високої продуктивності дивергентного мислення в осіб
обох статей. Генералізована (або близька за характером) депресія
альфа-ритму під час відкривання очей характерна для осіб обох
статей, які в процесі творчого мислення показували середній або
високий його результат.
5. Неокортикальні механізми творчого мислення, як у чоловіків, так і в
жінок знаходяться під модулюючим впливом комплексу факторів:
когнітивного стилю, рівня інтелекту та використовуваної ментальної
стратегії. Високий результат творчого мислення найбільш ймовірний
за умови активного оперування образами (посилення когерентності
біопотенціалів парієтальних зон кори головного мозку), пошуку
ментальних репрезентацій (посилення когерентності біопотенціалів
темпоральних зон кори головного мозку), швидкого прийняття
рішення та низького рівня критико-ініціюючого впливу лівої півкулі
(зниження когерентності біопотенціалів між фронтальною та
окципітальною ділянками лівої півкулі).
6. Неокортикальні механізми реалізації дивергентного мислення у
чоловіків і жінок з високим рівнем вербального інтелекту
забезпечують реалізацію ментальних репрезентацій, про що свідчить
зростання потужності біопотенціалів альфа-2-ритму в парієтальних та
окципітальних ділянках обох півкуль. У жінок така неокориткальна
система доповнюється залученням системи активного контролю та
279
селекції ментальних репрезентацій (зростання когерентності
біопотенціалів альфа-2-ритму в лобово-центральних ділянках кори
головного мозку).
7. Висококреативним особам властиві різні комбінації когнітивних
стилів і рівнів невербального інтелекту. Проте, ймовірність
досягнення високого результату творчого мислення у чоловіків
найбільш пов’язана з високим проявом аналітичності та
імпульсивності, в той час як у жінок – з високими значеннями рівня
невербального інтелекту.
8. В результаті проведених електроенцефалографічних та
психофізіологічних обстежень виявлено, що ймовірність прояву
високого рівня креативності пов’язана із імпульсивністю та
показниками когерентності біопотенціалів в альфа-2-діапазоні
(зменшення дистантної взаємодії між передньою лобовою і
потиличною ділянками в лівій півкулі), дельта-діапазоні
(збільшенням рівня взаємодії задньо-скроневої ділянки правої півкулі)
та бета-діапазоні (збільшенням рівня взаємодії тім’яної ділянки правої
півкулі).
9. Доведено, що створена математична нейромережева модель дозволяє
ефективно оцінювати рівень креативності за показниками електричної
активності кори головного мозку та особистісними характеристиками
чоловіків і жінок