ЕПІЗООТОЛОГІЧНІ ТА ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ БОРОТЬБИ З СЕТАРІОЗОМ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ УКРАЇНИ

Короткий опис

Міністерство аграрної політики України
Полтавська державна аграрна академія

На правах рукопису

КЛИМЕНКО ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ

УДК 636.2:619:616.9:504.(477.5)

ЕПІЗООТОЛОГІЧНІ ТА ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ БОРОТЬБИ З СЕТАРІОЗОМ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ УКРАЇНИ

16. 00. 11 паразитологія, гельмінтологія

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник:
доктор ветеринарних наук,
професор Дахно Іван Степанович

Полтава - 2008

ЗМІСТ

Стор.

ВСТУП ...5
РОЗДІЛ 1. Огляд літератури і вибір напрямів досліджень
1.1. Поширення сетаріозів тварин..........................................................................11
1.2. Екологічні особливості сетарій........................................................................18
1.3. Фауна проміжних хазяїнів сетарій .................................................................22
1.4. Екологічні особливості комарів.......................................................................23
1.5. Лікувальні заходи за сетаріозу.........................................................................28
1.6. Профілактика сетаріозів тварин......................................................................32
1.7. Висновок з огляду літератури і вибір напрямів досліджень............36
РОЗДІЛ 2. Матеріали та методи досліджень..............................................38
РОЗДІЛ 3. Результати досліджень....................................................................42
3.1. Поширення сетаріозу та інших паразитозів у великої
рогатої худоби в господарствах центральної частини України ..........................42
3.2. Поширення сетаріозу великої рогатої худоби в
господарствах центральної частини України
(дані гельмінтологічного розтину).............46
3.3. Сезонна та вікова динаміки сетаріозу великої рогатої худоби.....................49
3.4. Динаміка сетаріозної інвазії в залежності від статі тварин..........................54
3.5. Видовий склад комарів та ступінь ураження їх мікросетаріями..................57
3.6. Вивчення впливу компонентів у системі
„кліматичні фактори активність комарів ураженість
тварин сетаріями”.....................................................................................................62
3.7. Особливості клінічного прояву сетаріозу у великої
рогатої худоби..........................................................................................................67
3.8. Гематологічні показники тварин за сетаріозу................................................71
3.9. Терапевтична ефективність бровермектину ін´єкційного
при змішаних паразитозах великої рогатої худоби..............................................76
3.10. Терапевтична ефективність бровермектину ін’єкційного
та розчину ехінацеї пурпурової при змішаних паразитозах
великої рогатої худоби............................................................................................78
3.11. Терапевтична ефективність бровермектину
ін’єкційного та левавету 10% при змішаних паразитозах
великої рогатої худоби............................................................................................79
3.12. Вплив бровермектину ін´єкційного на гематологічні
показники тварин при паразитуванні сетарій, дикроцелій та
стронгілят органів травлення..................................................................................81
3.13. Вплив бровермектину та розчину ехінацеї
пурпурової на гематологічні показники великої рогатої худоби
при паразитуванні сетарій, дикроцелій та
стронгілят органів травлення..........................................................................88
3.14. Вплив бровермектину ін´єкційного та
левавету 10% на гематологічні показники тварин при
паразитуванні сетарій, дикроцелій та стронгілят органів травлення..................96
3.15. Вивчення репелентних властивостей природних
та синтетичних хімічних засобів..........................................................................105
3.16. Виробничі випробування та економічна ефективність
комплексної терапії за сетаріозу великої рогатої худоби..................................110
РОЗДІЛ 4. Обговорення результатів ДОСЛІДЖЕНЬ...................................112
ВИСНОВКИ...................................................................................................................133
ПРАКТИЧНІ ПРОПОЗИЦІЇ.........................................................................................135
ДОДАТКИ......................................................................136
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ......................................................................152

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АКТ артеріальний тиск крові
АЛТ аланінамінотрансфераза
АСТ аспартатамінотрансфераза
ЕЕ екстенсефективність
ЕІ екстенсивність інвазії
ІЕ інтенсефективність
ІІ інтенсивність інвазії
КВД коефіцієнт відлякувальної дії
СРБ С-реактивний білок
ТОВ товариство з обмеженою відповідальністю
ШОЕ швидкість осідання еритроцитів

ВСТУП

Сетаріоз великої рогатої худоби гельмінтозне захворювання, що викликане нематодами роду Setariа, завдає значних збитків тваринництву в країнах усього світу. За даними багатьох дослідників ця хвороба широко поширена в господарствах України, однак, розв’язання проблем, які стосуються лікування та профілактики, вчені почали здійснювати нещодавно. Труднощів завдають екологічні особливості сетаріозу, пов’язані з впливом кліматичних факторів на активність проміжних хазяїнів збудника комарів.
Виходячи з цього, для розробки ефективних заходів боротьби з сетаріозом великої рогатої худоби в умовах центральної частини України необхідно провести вивчення епізоотичних та екологічних особливостей, враховуючи природні умови господарств.
Актуальність теми. В країнах світу філяріатози створюють надзвичайно високу загрозу для життя тварин та людей. Ці захворювання широко поширені в Індії, Індонезії, Китаї та країнах африканського континенту. Під кінець двадцятого століття рівень захворюваності людей на філяріатози в цілому досяг 140 мільйонів.
Серед філяріатозів тварин частіше реєструється сетаріоз. Захворювання, яке характерне для регіонів з теплим тропічним кліматом, набуло поширення в азіатських (Ashizawa H., 1989; Sharma S.P., 1999; Subhachalat P., 1999), африканських (Reinecke R.K. et al., 1988; Boomker J. et al., 1991; Ndao M.,1995) та північноамериканських країнах (Hoeve J., 1991). Проблема сетаріозу існує в Італії (PietrobelliM. et al., 1995), Іспанії (Navarrete I., 1990), Греції (Sotiraki S.T., 1997), Швеції (Rehbinder C., 1990), Чехії (Barus V., 1994), Румунії (Panatescu D., 1999), Словакії (TheodoropoulosG. еt al., 1993) та країнах СНД (Каденації А.Н., 1957; ДадаєвС. та ін. 1987; Осіпов П.П., 1989; Некрасов А.В., 1991; АрхіповІ.А.,2006)[1; 2].
Починаючи з 90-х років минулого століття, вчені України реєструють зростання кількості природних та синантропних осередків сетаріозу (Дахно І.С. та ін., 1999; ЗапутовиченкоК., 2000; Сорока Н.М., 2000; Мазуркевич А.Й., 2001; Березовський А.В., 2002; ГалатВ.Ф., 2002; ШендрикЛ.І., 2003; Прудкий Ю.В., 2005 та ін.). Повідомлення про стрімке поширення сетаріозу великої рогатої худоби на території Україні свідчать про неблагополуччя і господарств центральної частини країни [3].
До того ж, останнім часом у європейських країнах почали реєструвати сетаріоз серед людей, що змушує приділити увагу ураженості тварин як джерела інвазії [4].
Однією з проблем сетаріозу є відсутність ефективних препаратів, які б діяли на статевозрілих гельмінтів та покращували стан хворих тварин, оскільки більшість запропонованих лікарських форм викликають загибель лише мікросетарій [2; 5]. До того ж, мало відомостей про тривалість репелентної дії хімічних засобів, які б захищали тварин від кровосисних двокрилих, були екологічно безпечними і не мали протипоказань до використання тваринам різного віку і фізіологічного стану.
Отримані результати щодо еколого-епізоотологічних особливостей сетаріозу великої рогатої худоби, ефективності деяких схем використання антгельмінтиків та репелентів дозволять удосконалити заходи боротьби з сетаріозом у господарствах центральної частини України.
Зв’язок роботи з науковими програмами, темами. Робота виконувалась у відповідності з науковими темами кафедри паразитології Полтавської ДАА та Міждержавної науково-технічної програми «Розробити наукові основи удосконалення та створення нових високоефективних і екологічно безпечних методів боротьби з паразитарними хворобами тварин» з 2001 по 2005 роки (завдання 01) і кафедри паразитології та токсикології Сумського НАУ «Розробити нові принципи діагностики і профілактики паразитарних хвороб тварин та удосконалити заходи боротьби з ними» з 2006 по 2010 роки, номер державної реєстрації 0105U007681.
Мета і задачі дослідження. Метою роботи було встановити епізоотологічні та екологічні особливості сетаріозу великої рогатої худоби у господарствах центральної частини України. Виявити клінічні ознаки, патологічні зміни в організмі тварин за сетаріозу та визначити ефективність антгельмінтиків у комбінації з імуномодуляторами в ході лікування хворих тварин. Визначити вплив окремих лікарських засобів на організм тварин. Розробити заходи боротьби.
Досягнення цієї мети здійснювали шляхом вирішення таких завдань:
- виявити поширення та змішаний перебіг сетаріозу великої рогатої худоби в господарствах центральної частини України;
- визначити сезонну та вікову динаміки і встановити залежність сетаріозної інвазії від статі тварин;
- встановити вплив сетаріозної інвазії на клінічні та гематологічні показники тварин;
- виявити види комарів, які мають найбільше епізоотичне значення у поширенні сетаріозу великої рогатої худоби, визначивши їх активність протягом доби та встановивши ураженість личинками сетарій;
- визначити лікувальну ефективність бровермектину ін’єкційного, бровермектину ін’єкційного з розчином настоянки ехінацеї пурпурової, бровермектину ін’єкційного з леваветом10% при сетаріозі великої рогатої худоби та провести виробниче випробування бровермектину ін’єкційного і левавету 10% із визначенням їх економічної ефективності;
- випробувати репелентні властивості окремих засобів (неостомазан, аверсект купочний, гвоздична ефірна олія, АСД, фракція 3).
Об’єкт дослідження сетаріоз великої рогатої худоби та удосконалення засобів боротьби з цим захворюванням.
Предмет дослідження розповсюдження, інтенсивність і екстенсивність інвазії, інтенс- та екстенсефективність препаратів, активність кровосисних членистоногих, вплив лікарських засобів на морфологічні й біохімічні показники крові тварин.
Методи дослідження клінічні, паразитологічні (гемоларвоскопічні, копроовоскопічні, гельмінтологічний розтин), епізоотологічні, гематологічні, біохімічні, екологічні, економічні та статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше отримано нові дані щодо поширення, сезонної та вікової динамік сетаріозної інвазії у великої рогатої худоби в господарствах центральної частини України. Вперше виявлено закономірності ураження сетаріями тварин різної статі та встановлено змішаний перебіг сетаріозу з іншими гельмінтозами у великої рогатої худоби в господарствах Полтавської області.
У неблагополучних за сетаріозу господарствах визначено види комарів, встановлено ураженість їх мікросетаріями і виявлено кореляцію їх активності з інтенсивністю сетаріозної інвазії та показниками кліматичних факторів.
Вперше доведена ефективність комбінованого використання бровермектину ін’єкційного та розчину настоянки ехінацеї пурпурової, бровермектину ін’єкційного та левавету 10% в ході лікування хворих на сетаріоз тварин. Визначена тривалість захисної дії неостомазану, аверсекту купочного, гвоздичної олії та АСД, фракції 3. Встановлено період пасовищного сезону й кратність обробок для ефективного захисту тварин від кровосисних комах.
Практичне значення отриманих результатів. Результати післязабійного огляду туш і органів та гемоларвоскопічних досліджень дали змогу об’єктивно оцінити небезпеку стрімкого поширення цього захворювання в господарствах центральної частини України. Визначення сприйнятливості до сетаріозу тварин певного віку та статі дозволило виділити з-поміж поголів’я великої рогатої худоби групу ризику, що потребує обов’язкового застосування профілактичних заходів. Встановлення закономірностей сезонної динаміки дало можливість визначити строки проведення діагностичних досліджень і профілактичних заходів серед сприйнятливого поголів’я великої рогатої худоби.
Для лікування великої рогатої худоби, ураженої сетаріями, рекомендовано комплексне використання антгельмінтиків та імуномодуляторів, впроваджено у виробництво схему застосування бровермектину ін’єкційного та левавету 10%. Для захисту тварин від кровосисних комарів рекомендовано обробляти їх синтетичними або природними засобами з репелентною дією.
Результати досліджень використані при написанні рекомендацій із боротьби з сетаріозом великої рогатої худоби, схвалених на засіданнях методичних рад Сумського національного аграрного університету (протокол №3 від 22 лютого 2007 року) та Полтавської державної аграрної академії (протокол №6 від 15 березня 2007 року). Рекомендації розглянуті на семінарі спеціалістів державної ветеринарної медицини Сумської і Полтавської областей та затверджені колегіями управлінь ветеринарної медицини в Сумській (протокол № 6 від 27 грудня 2006 року) і Полтавській областях (протокол №1 від 10 лютого 2007 року).
Матеріали дисертації використовуються у навчальному процесі та наукових дослідженнях на кафедрах паразитології Полтавської державної аграрної академії, паразитології і токсикології Сумського національного аграрного університету, паразитології та фармакології Білоцерківського національного аграрного університету, паразитології та ветсанекспертизи Дніпропетровського державного аграрного університету, паразитології, ветсанекспертизи і зоогігієни Житомирського національного агроекологічного університету, паразитології та іхтіопатології Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Ґжицького.
Особистий внесок здобувача полягає у самостійному виконанні експериментальної і практичної частин роботи, проведенні досліджень крові, фекалій, випробуванні засобів лікування та захисту тварин від членистоногих, статистичній обробці отриманих результатів, підборі й узагальненні літературних джерел. Допомогу у визначенні виду кровосисних комарів надав кандидат біологічних наук В.Б. Шуваліков (Інститут зоології ім. І.І. Шмальґаузена НАН України). Консультації щодо застосування ехінацеї пурпурової надав кандидат сільськогосподарських наук С.В. Поспєлов (Полтавська державна аграрна академія).
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації викладені й обговорені на: конференціях професорсько-викладацького складу факультету ветеринарної медицини Полтавської державної аграрної академії (м. Полтава, 2005 - 2008); Всеукраїнській студентській науково-практичній конференції „Біологія та проблеми захисту генофонду домашніх та декоративних тварин” (м. Полтава, 2005); Міжнародній науково-практичній конференції „Здобутки і перспективи розвитку ветеринарної медицини” (м.Суми, 2005); науково-практичній конференції, присвяченій 100-річчю з дня народження Є.С. Гуржій (м. Полтава, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції паразитоценологів України, присвяченій 100-річчю з дня народження академіка Р.С. Чеботарьова (м. Київ, 2006); науково-практичній конференції паразитоценологів України з міжнародною участю (м. Харків, 2006); науково-практичній конференції, присвяченій 15-річчю створення факультету ветеринарної медицини Полтавської державної аграрної академії „Організація ветеринарного обслуговування в сучасних умовах” (м.Полтава, 2007); науково-практичній конференції, присвяченій 20-річчю створення факультету ветеринарної медицини ДВНЗ „Державного агроекологічного університету” „Регіональні проблеми екології ветеринарної медицини” (м.Житомир, 2007); науково-практичній конференції, присвяченій 100-річчю від часу заснування кафедри біотехнології та мікробіології ХДЗВА (м.Харків, 2007).
Публікації. Основні положення викладено в 17 наукових працях, у тому числі в 14 наукових статтях, що опубліковані у фахових наукових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, з них 5 одноосібно; 2 тезах доповідей у матеріалах Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції та Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених; «Методичних рекомендаціях по боротьбі з сетаріозом великої рогатої худоби в умовах центральної частини України».

Структура дисертації. Робота викладена на 187 сторінках комп’ютерного друку, ілюстрована 49 таблицями, 20 рисунками і включає вступ, огляд літератури, вибір напрямів досліджень, матеріали і методи досліджень, результати досліджень, аналіз і узагальнення результатів досліджень, висновки та пропозиції виробництву, додатки, список використаної літератури, який налічує 358 джерел, у тому числі 157 іноземних авторів.

Список літератури

ВИСНОВКИ

1. За результатами клініко-експериментальних досліджень вивчено поширення сетаріозу великої рогатої худоби в господарствах центральної частини України та виявлено одночасне паразитування сетарій з іншими гельмінтами та їх патогенний вплив на організм тварин. Встановлена кореляція між кліматичними факторами, активністю комарів проміжних хазяїнів сетарій та інтенсивністю сетаріозної інвазії у тварин. Визначена лікувальна ефективність антгельмінтиків при застосуванні їх з імуномодуляторами та репелентна дія окремих препаратів. Розроблені та впроваджені у виробництво науково-обґрунтовані заходи боротьби з сетаріозом великої рогатої худоби.
2. Гемоларвоскопічними дослідженнями виявлено, що у тварин центральної частини України ЕІ в середньому становить 12,2%, а ІІ 6,4 екз. личинок в 1см3 крові. У великої рогатої худоби господарств Черкаської та Кіровоградської областей ЕІ не перевищує 5,0 та 7,1%, а у Вінницькій області досягає 15,0% при ІІ, відповідно, 11,3; 7,5 та 1,7 екз. личинок у см3 крові. За результатами гельмінтологічного розтину тварин ЕІ становить 26,91%, а ІІ 2,51 екз. гельмінтів на тварину. Сетаріоз як моноінвазія діагностується у 17,07% тварин. Одночасне паразитування сетарій і стронгілят реєструється у 27,64% тварин, сетарій, стронгілят і еймерій у 16,26%, сетарій, стронгілят і дикроцелій у 6,5%, сетарій та еймерій у 5,69%, а сетарій і дикроцелій у 9,76%.
3. Максимальна екстенсивність ураження тварин сетаріями виявляється навесні (35,56%), а інтенсивність інвазії взимку (2,94екз. гельмінтів на тварину). Зазначені показники найвищі у тварин віком до двох років. Екстенсивність сетаріозної інвазії у самців становить 33,82%, а в самок 20,73%.
4. Зростання інтенсивності інвазії у великої рогатої худоби співпадає з підвищенням температури тіла, частоти дихання, пульсу та артеріального тиску крові. У тварин знижується кількість еритроцитів у 1,8 рази (2,66±0,07 Т/л) та вміст гемоглобіну вдвічі (70,93±2,14 г/л), а також кількість еозинофілів у 2,3 (0,67±0,13%), паличкоядерних нейтрофілів у 2 (1,73±0,23%) та моноцитів у 3 рази (1,2±0,14%) на фоні лімфоцитозу (74,47±2,54%, при значенні у контролі 53,0±4,10%), що свідчить про токсичний вплив сетарій та пригнічення органів імуно- і гемопоезу. У крові знижується також рівень загального білка на 21,79% (59,13±1,09г/л) та кальцію на 17,12% (1,84±0,07ммоль/л). Порушення системи гемостазу виявляється підвищеним вмістом фібриногену в 1,3 рази (6,66±0,51г/л) та зростанням толерантності плазми до гепарину в 1,6 рази (141,0±6,0с).
5. У неблагополучних щодо сетаріозу господарствах на тварин частіше нападають комарі виду Ae.cantans 59,66%, Ae.caspius 23,72%, Ae. vexans 7,09%. Максимальна активність кровосисних комах спостерігається в період із травня по липень. Ураженість комарів мікросетаріями найвища у червні, ЕІ становить 0,66%. Інтенсивність сетаріозної інвазії у тварин підвищується при активізації кровосисних комах.
6. За сетаріозу великої рогатої худоби екстенс- та інтенсефективність бровермектину ін’єкційного й ехінацеї пурпурової, бровермектину ін’єкційного та левавету 10% за період досліджень становлять 100%. Зазначені схеми лікування сприяють нормалізації морфологічних і біохімічних показників крові тварин та підвищенню молочної продуктивності на 4,5%.
7. Неостомазан та аверсект забезпечують задовільний захист тварин від комарів (КВД>75%) протягом двох діб, а препарат АСД (фракція 3) і гвоздична олія упродовж доби.

ПРАКТИЧНІ ПРОПОЗИЦІЇ

1. „Рекомендації по боротьбі з сетаріозом великої рогатої худоби в умовах центральної частини України”, затверджені на засіданнях методичних рад Сумського національного аграрного університету (протокол № 3 від 22 лютого 2007 року) та Полтавської державної аграрної академії (протокол №6 від 15 березня 2007 року). Рекомендації розглянуті на семінарі спеціалістів державної ветеринарної медицини Сумської та Полтавської областей та затверджені на засіданні колегії управлінь ветеринарної медицини в Сумській ( протокол № 6 від 27 грудня 2006 року) та Полтавській областях (протокол № 1 від 10 лютого 2007 року).
Запропоновано використовувати імуномодулятори у комбінації з антгельмінтиками у ході лікування великої рогатої худоби, ураженої сетаріями.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Дахно І. Філяріатози проблема ветеринарної та гуманної медицини / І.Дахно, Ю. Шеремет, Г. Дахно / Ветеринарна медицина України. 2003. № 3. С.1920.
2. Щетинский И.М. О патогенезе сетариоза крупного рогатого скота и его особенностях / И.М. Щетинский // Міжвід. зб. ІЕКВМ. Харків, 2004. № 84. С.870879.
3. Природні та синантропні вогнища сетаріозу тварин / І.С. Дахно, К.П.Шкурка, Г.П. Дахно [та ін.] // Вісник Полтавської ДАА. Полтава, 2002. №56. С. 5253.
4. Four cases of human filariosis due to Setaria labiato papillosa found in Bucharest, Romania / Panatescu D., Preda A., Bain O. et al. // Roum Arch Microbiol. Immunol. 1999. V. 58. № 2. Р. 203207.
5. Зон Г.А. Патологічна анатомія паразитарних хвороб тварин / Г.А. Зон. Суми.: Джерело, 2005. 226 с.
6. Скрябин К.И. Филярии животных и человека / К.И. Скрябин, Н.П.Шихобалова. М.: Сельхозгиз, 1948. 608 с.
7. Шумакович Е.Е. Гельминтозы жвачных животных / Е.Е. Шумакович. М.: Колос., 1968. 392с.
8. Ashizawa H., Moritomo Y. Erratic parasitism by Setaria sp. in the lungs and mesenteric lymph nodes of cattle // Proceedings of the Faculty of Agriculture, Kyushu Tokai University. 1989. № 8. Р. 6976.
9. Subhachalat P., Shirasaca S., Nakajima h., Adachi Y. Setaria digitata in cattle of Thailand identified by sodium dodecyl sulfate poliacrilamide gel electrjforesis // J.Vet. Med. Sci. 1999. V. 61. № 4. Р. 443445.
10. Sharma S.P. Filariasis in buffaloes and horses // Pashudhan. 1993. V.8. № 7. Р.3.
11. Hoeve J., Joachim D.G., Addison E.M. Parasites of moose (Alces alces) from an agricultural area of eastern Ontario // Journal of Wildlife Diseases. 1988. V.24. № 2. Р. 371374.
12. Boomker J., Horak I.G., Flamand J.R.B. Parasites of South African wildlife. XII. Helminths of nyala, Tragelaphus angasii, in Natal // Onderstepoort Journal of Veterinary Research. 1991. V. 58. № 4. Р. 275280.
13. Theodoropoulos G., Kostopoulos I. Setaria labiatopapillosa parasitosis in a cow // Obiettivie Documenti Veterinari. 1993. V. 14. № 12. Р. 6566.
14. Investigation into bovine setariosis in Friuli Venezia Giulia / PietrobelliM., Regalbono A.F., Segato L. et al. // Parassitologia Roma. 1995. V. 37. № 1. P. 6974.
15. Сорока Н.М. Етіологічні і патогенетичні фактори у виникненні та розвитку сетаріозу великої рогатої худоби: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра. вет. наук: спец. 16.00.11, 16.00.02 / Н.М. Сорока. К., 2004. 34 с.
16. Некрасов А.В. Эндо- и эктопаразиты косуль в западном Забайкалье / А.В. Некрасов, Д.С. Жальтсанова, М.Н. Смирнов // Науч. докл. высш. школы. биол. науки. 1991. № 2. С. 4751.
17. Osipov P.P., Baitursinov K.K. Helminths of Asiatic wild asses on the Barskel'mes Island // Izvestiya Akademii Nauk Kazakhskoi SSR, Biologicheskaya. 1989. № 1. Р. 3134.
18. Каденации А.Н. Гельминтофауна млекопитающих Крыма и опыт оздоровления домашних животных от основных гельминтозов / А.Н. Каденации. Омск, 1957. С. 6580.
19. Мазуркевич А. Епізоотична ситуація щодо сетаріозу тварин / А.Мазуркевич, Н. Сорока, О. Литвиненко // Ветеринарна медицина України. 2001. №7. С.2829.
20. Супрун М. Філяріатози в Черкаському регіоні / М. Супрун, Д. Мисан, О. Неволько // Ветеринарна медицина України. 2004. № 1. С. 1619.
21. Біла І. Ефективність застосування сучасних антгельмінтних препаратів при сетаріозі великої рогатої худоби / І. Біла, В.Шеховцов // Здоров’я тварин і ліки. 2004. № 5. С. 2223.
22. Галат В.Ф. До епізоотології сетаріозу великої рогатої худоби / В.Ф.Галат, Н.М. Сорока, К.В. Дідаш // Вісник Полтавської ДАА. Полтава, 2002. Т.2(21). С. 225227.
23. Шендрик Л. Клінічний перебіг та патологічні зміни при сетаріозі великої рогатої худоби / Л. Шендрик, Л. Короленко, А. Пруненко // Ветеринарна медицина України. 2003. № 3. С. 2122.
24. Сетаріоз великої рогатої худоби / І. Дахно, К. Шкурка, Г. Дахно [та ін.]// Ветеринарна медицина України. 1999. № 6. С.40.
25. ГоловахаВ. Функціональний стан печінки у коней при сетаріозі / В.Головаха, А. Антіпов // Ветеринарна медицина України. 2002. № 4. С. 2223.
26. Архипов И.А. Циркуляция инвазии крупного рогатого скота, вызванной S. labiatopapillosa (Allesandrini, 1883) в Аридной зоне юга России / И.А. Архипов, В.А. Башанкаев // Тр. Всерос. инта гельминтологии. М., 2006. Т 42. С.33.
27. Бундина Л. А. Сетариоз лошадей и крупного рогатого скота / Л.А.Бундина // Ветеринария. 1998. № 11. С. 2728.
28. Дадаев С. Эколого-географические особенности гельминтозов домашних копытных животных юга Узбекистана: автореф. дис. на соиск. уч. степени канд. биол. наук/ С. Дадаев. М., 1978. 24 с.
29. Dadaev S., Siddikov B.Kh., Tulyaganov A.T. Some problems of the biology of the nematode Setaria labiatopapillosa and the epizootiology of Setaria infections of cattle in Uzbekistan // Гельминты как компоненты наземных биоценозов Узбекистана. Ташкент, 1987. С. 133138.
30. Галат В.Ф. Тропическая ветеринарная паразитология / В.Ф. Галат. К.: Вища школа, 1986. 272 с.
31. Боев С.Н. Гельминты копытных животных Казахстана / С.Н. Боев, И.В.Соколова, В.Я. Панин. Алма-Ата, АН КазССР, 1963. Т 2. 536 с.
32. Сонин М.Д. Филяриаты животных и человека и вызываемые ими заболевания: Основы нематодологии / М.Д Сонин. М.: Наука, 1977. Т. 28. 219с.
33. Молев А.И. Патоморфологические изменения в спинном мозге при спонтанном сетариозе маралов / А.И. Молев, П.Е. Костяев // Сб. науч.-исслед. работ молодых учёных и специалистов сельского хозяйства: Ветеринария и зоотехния. Барнаул, 1970. Вып.7. С. 8284.
34. Alani A.J., Yahya H.Q. On the epidemiology of intestinal helminths in sheep in Ninevah Province (Iraq) // International Journal of Animal Sciences. 1993. V. 8. № 1. Р. 5155.
35. Antiporda L.R.D., Eduardo S.L. Prevalence and relative abundance of helminth parasites in Philippine horses // Philippine Journal of veterinary Medicine. 1990. V. 27. № 2. Р. 2123.
36. Prevalence of Setaria cervi in buffaloes of Kumaon region / Mahesh Kumar, Joshi H.C., Garg S.K., Kumar M. // Indian Journal of Veterinary Research. 1993. V.2. № 2. P. 16.
37. Prevalence Setaria infection in buffaloes and horses / Siddiqui A.A., SharmaS.P., Mahesh Kumar, Kumar M. // Indian Veterinary Journal. 1996. V.66. № 3. Р.4657.
38. Sharma S.P., Mahesh Kumar, Kumar M. Studies on the prevalence of clinical Setaria infection in buffaloes and horses // Indian Veterinary Journal. 1994. V. 71. №12. Р.12431245.
39. Patnaik M.M. On filarial nematodes in domestic animals in Orissa // Indian Veterinary Journal. 1989. V. 66. № 6. Р. 573574.
40. Sigraskar S.U., Choudhuri P.C., Singari N.A. Bubaline microfilariasis: 1.Epizootiological Studies // Buffalo Bulletin. 1999. V. 18. № 3. Р. 6466.
41. Prasad D., Madhu Babu R., Narasimha Rao A.V. Incidence of trypanosomiasis in Buffaloes // Indian Veterinary Journal. V. 74. № 10. Р.887888.
42. Yadav A.K., Tandon V. Filarial infection with Setaria bernardi in pigs of Meghalaya: a first record from India // Journal of Veterinary Parasitology. 1989. V.3. № 2. Р. 131133.
43. Yadav A.K., Tandon V. Nematode parasite infections of domestic pigs in a subtropical and high rainfall area of India // Veterinary Parasitology. 1989. V. 31. № 2. Р. 133139.
44. Yadav A.K., Tandon V., Roy B. Filarial infections in goats of Tripura: occurrence of Setaria cervi (Rudolphi, 1819) Baylis, 1936 // Indian Journal of Animal Health. 1988 V.27. № 2. Р. 179180.
45. Pawde A.M., Gupta S.C. Setaria digitata in eye of colts // Indian Journal of Veterinary Research. 1994. V. 3. № 1. P. 62.
46. Mar P.H., Fei A.C.Y. Epizootiological and preventive study of Setaria digitata in Taiwan// Asia Seasonly Report of Environmental Microbiology. 1995. V.4. №1. P. 2735.
47. Fei A.C.Y., Hung C.C., Lin J.H.Y. A survey and pathological study of Setaria spp. infestation in Taiwan sika deer and cattle // Memoirs of the College of Agriculture National Taiwan University. 1992. V. 32. № 2. Р. 107113.
48. The epidemiological study of Setaria digitata in cattle and deer in Taiwan / Fei A.C.Y., Lee S.H., Lin F.J., Chiang S.C. et al. // Journal of the Chinese Society of Veterinary Science. 1989. V. 15. № 3. Р. 227232.
49. Fei A.C.Y. The occurrence of Setaria digitada in Taiwan dairy cow // Chinese Journal of Microbiology and Immunology. 1988. V. 21. № 4. Р.291292.
50. Setaria cervi Rudolphi, 1819 from the barking deer, Muntiacus muntjak peninsulae Lydekker a new record for Peninsular Malaysia with a key to the Malaysian species of Setaria Viborg, 1795 / Omar B., Jeffery J., Oothuman P., Vellayan S. et al. // Tropical Biomedicine. 1989. V. 6. № 2. Р. 7780.
51. Li Z.X., Yu L.R. Morphological studies on the larval stages of three species of Setaria and Dirofilaria repens // Southeast Asian Journal of Tropical Medicine and Public Health. 1990. V.21. № 1. Р. 95102.
52. Study of cerebrospinal filariasis in horses and goats / Han G.C., Huang G.Q., Zhu Q.W. et al. // Chinese Journal of Veterinary Medicine. 1990. V. 16. № 5. Р.79.
53. Investigation of parasites in reindeers / Wang A., Kang YM., PengW.C. et al. // Journal of Veterinary Science and Technology. 1989. № 3. Р.1415.
54. Аs a source of setarial infection leading to cerebrospinal nematodiasis in sheep, goats and horses in Sri Lanka / Gunawardena G.S.P. de S., WettimunyS.G. de S., Blakemore W.F. et al. // Sri Lanka Veterinary Journal. 1991. V. 38. №12. P. 3334.
55. Gunawardena G.S.P. de S., Wettimuny S.G. de S., Blakemore W.F. Pathological findings of cerebrospinal nematodiasis in sheep and goats // Sri Lanka Veterinary Journal. 1991. V. 38. № 12. Р. 3536.
56. El Azazy O.M., Ahmed Y.F. Patent infection with Setaria digitata in goats in Saudi Arabia // Vet. Parasitol. 1999. V. 82. № 2. Р. 161166.
57. Application of scanning electron microscopy in assessing the prevalence of some Setaria species in Korean cattle / Rhee J.K., Choi E.Y., ParkB.K. et al. // Korean Journal of Parasitology. 1994. V. 32. № 1. Р.1‑6.
58. Ocular infection of cattle with Setaria digitata / Shin Sung Shik., Cho Kyoung Oh., Wee Sung Hwan. et al. // Journal of Veterinary Medical Science. 2002. V. 64. № 1. Р. 710.
59. Setaria marshalli infection in neonatal calves / Wee S.H., Jang H., Joo H.D. et al. // Korean J Parasitol. 1996. V. 34. № 3. Р. 207210.
60. Shoho C. Chronological review of the literature relating to "the worm in the eye" of horses and cattle // Japanese Journal of Veterinary History. 1994. № 31. Р.1945.
61. A consideration on the relationship between worm age and mortality of Setaria marshalli recovered from the peritoneal cavity of calves born in Tottori prefecture, Japan / Fujii T., Hayashi T., Furuya T. et al. // J. Vet. Med. Sci. 1996. V.58. № 2. Р. 171172.
62. Congenital nematode infection of the brain in two calves / Kitano Y., Takeishi S., Makinoda K. et al. // Journal of the Japan Veterinary Medical Association. 1994. V. 47. № 12. Р. 933936.
63. Prevalence of some internal parasites recovered at necropsy from racehorses in Japan / Yoshihara T., Oikawa M., Hasegawa M. et al. // Journal of Equine Science. 1994 V. 5. № 1. Р. 4952.
64. Muhammad G., Ali A., Ahmed I. Enterolithiasis associated with chronic protozoan diarrhoea in a mare // Pakistan Veterinary Journal. 1988. V. 8. №4. №201202.
65. Helminthological studies on cattle from the Samsun region / CelepA., AciciM., Cetindag M. et al. // Etlik Veteriner Mikrobiyoloji Dergisi. 1990. V. 6. №6. Р. 117130.
66. Boomker J., Booyse D.G., Keep M.E. Parasites of South African wildlife. VI. Helminths of blue duikers, Cephalophus monticola, in Natal // Onderstepoort Journal of Veterinary Research. 1991. V. 58. № 1. Р. 1113.
67. Boomker J., Horak I.G., De Vos V. Parasites of South African Wildlife. IV. Helminths of kudu, Tragelaphus strepsiceros, in the Kruger National Park // Onderstepoort