ФОРМОУТВОРЕННЯ ПРОСТОРОВИХ МЕТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ ЛОКАЛЬНИМ ЛАЗЕРНИМ НАГРІВАННЯМ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ «КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

На правах рукопису

КАГЛЯК ОЛЕКСІЙ ДМИТРОВИЧ
ФОРМОУТВОРЕННЯ ПРОСТОРОВИХ МЕТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ ЛОКАЛЬНИМ ЛАЗЕРНИМ НАГРІВАННЯМ
Спеціальність: 05.03.07 - процеси фізико-технічної обробки

Дисертація
на здобуття вченого ступеню
кандидата технічних наук

Науковий керівник:
Головко Леонід Федорович
доктор технічних наук, професор

2012

ЗМІСТ
Список умовних позначень
Вступ

Ст.
4
5

Розділ 1.

Аналіз способів формоутворення листових матеріалів у вироби довільної форми.

12

1.1.
1.2.

Оброблювані матеріали та способи їх формоутворення
Важкодеформівні матеріали.

12
15

1.3.
1.4.

1.5.

Теплові способи формоутворення листових матеріалів.
Зміна напруженого стану та структури матеріалу під дією лазерного випромінювання.
Технологічні закономірності та механізми лазерного формування листового матеріалу.

16

17

35

1.6.

Технологічне обладнання для лазерного формоутворення.

41

1.7.

Висновки та постановка мети та задач дослідження.

44

розділ 2.

Теоретичне дослідження процесу лазерного формоутворення металевих виробів

46

2.1.

Аналіз факторів та параметрів процесу лазерного деформування.

46

2.2.

Моделювання теплових процесів при лазерному формоутворенні виробів з листового матеріалу.

49

2.3.

Закономірності процесу лазерного нагрівання листових матеріалів.

64

розділ 3.

Експериментальне обладнання та методика виконання досліджень

74

3.1.

Експериментальне обладнання .

74

3.2.

Методики проведення досліджень.

78

3.2.1.

Дослідження процесу формоутворення пластин та дисків.

78

3.2.2.

Визначення величини деформації.

83

3.2.3.

Дослідження температури при лазерному нагріванні.

83

3.2.4.

Оцінювання характеру залишкових напружень.

85

3.2.5.

Стійкість металевих конструкцій отриманих лазерним деформуванням.

86

3.2.6.

Поведінка сформованих конструкції в умовах робочих теплових навантажень.

87

розділ 4.

ТЕХНОЛОГІЧНІ ЗАКОНОМІРНОСІ ПРОЦЕСУ ЛАЗЕРНОГО ФОРМУВАННЯ ТА ХАРАКТЕРИСТИКИ ЯКОСТІ ОТРИМАНИХ ВИРОБІВ

88

4.1.

Вплив параметрів лазерної обробки на процес формоутворення просторових металевих конструкцій.

88

4.2.

Напружено-деформований стан та структурно-фазові перетворення металевих виробів, отриманих лазерним формоутворенням.

107

4.3.

Сталість металевих конструкцій, виготовлених лазерним деформуванням, в умовах робочих навантажень.

114

розділ 5.

Використання технології лазерного формоутворення у промисловості

122

5.1.

Застосування лазерного формування для виготовлення двохмірних металевих виробів.

122

5.2.

Лазерне формоутворення металевих виробів складної просторової конфігурації.

124

5.3.

Вдосконалення та розширення можливостей лазерного технологічного обладнання для формування виробів.

128

Висновки

132

Література
додатки

135
146

СПИСОК УМОВНИХ ПОНАЧЕНЬ
АІГ (YAG) твердотільний лазер на алюмоітрієвому гранаті з неодимом.
ЗЛН зона лазерного нагрівання.
ЗТВ зона термічного впливу.
ЗЛД зона лазерного дії.
ЛО лазерна обробка.
ЛТК лазерний технологічний комплекс.
ЛТУ лазерна технологічна установка.
ЛФ лазерне формоутворення.
МГТ механізм градієнту температур.
МВ механізм випинання.
МЗ механізм зсідання.
МПП механізм поліморфних перетворень .
ПК - персональний комп’ютер.
ПШ перехідний шар.
СО2 лазер газовий лазер на вуглекислому газі.
ТДФ тепло-деформаційне формоутворення
ХА хромель-алюмель.
ЧПК числове програмне керування.

Вступ
Актуальність теми. Традиційно для надання листовим матеріалам просторової конфігурації використовується обробка тиском. Це, зокрема, обробка в згинальних та витяжних штампах. Зазначені технології цілком успішно справляються з формуванням деталей з невеликою кількістю згинів. Однак ці види обробки стикаються з цілим рядом проблем коли необхідно сформувати вироби складнішої конфігурації, або ж вироби виготовлені з пружних, крихких матеріалів. Також є певні обмеження по максимально можливій товщині листа, оскільки, при перевищенні її рубіжного значення необхідно використовувати надпотужне крупно габаритне обладнання, застосування якого пов’язане з суттєвими енергетичними та економічними затратами. Окрім того, існує явище зворотного ефекту, що погіршує точність обробки, можливе потоншення матеріалу в зоні обробки та не достатня стійкість до розгинання. А також, існують складності в обробці крупно габаритних виробів, та формуванні поличок менших за 6мм.
Задля уникнення згаданих проблем почали розвиватися способи тепло-деформаційного формоутворення (ТДФ) за допомогою локального лінійного нагрівання. В цих методах використовують різні джерела теплової енергії, зокрема високочастотне індуктивне нагрівання, обробка зварювальною дугою, обробка факелом газового пальника. Ці способи формоутворення мають ряд переваг над класичними, з поміж іншого, їх використання призводить до локального потовщення в місці згинання (в класичних відбувається потоншення), що посилює конструкцію і дозволяє конструкторам використовувати листи меншої товщини. Окрім того слід також відзначити легку автоматизованість процесу. Однак, зазначені способи ТДФ також мають певні недоліки, пов’язані з визначенням величини теплової енергії та місцем її прикладання для отримання потрібної форми, а також певні проблеми з повторюваністю результатів. Зокрема, використання зварювальної дуги для формоутворення листових матеріалів ускладнене наступними особливостями: зварювальна дуга, як джерело теплової енергії, слабко контрольована і при збільшені швидкості переміщення теплового джерела відносно заготовки (чи навпаки), спостерігається нестабільність позиціонування зони розігрівання на заготовці; для зварювальної дуги характерна мала глибина проникнення тепла, що спричиняє схильність поверхні до оплавлення, що викликає погіршення властивостей матеріалу. При високочастотному індуктивному нагріванні досить легко контролювати глибину проникнення теплового поля, оскільки вона залежить від частоти індукованого електричного поля. Однак цей метод не придатний для використання при нагріванні краю пластини, оскільки перегрівання майже неминуче, окрім того устаткування досить громіздке. Використання газового пальника є найдешевшим з точки зору купівлі та обслуговування. Але як теплове джерело він слабко-контрольований, тому повторюваність результатів низька. Натомість лазерне випромінювання, як теплове джерело, чітко визначене, легко дозується та позиціонується, також лазерна обробка легко піддається автоматизації. Лазерне формоутворення (ЛФ) процес гнучкий та легко переналаштовується на нові види продукції, а також не потребує високовартісного інструменту.
І хоча лазерному формоутворенню приділяють свою увагу чимало дослідників, тим не менше, процес ЛФ ще недостатньо вивчений. Зокрема, потребують з’ясування питання систематизації факторів та параметрів процесу; необхідно провести уточнення, для умов листового матеріалу, структурних змін та розподілу залишкових напружень в матеріалах під дією лазерного випромінювання; не достатньо вивчені виникнення, дія та взаємодія механізмів лазерного формоутворення. А також, слід з’ясувати експлуатаційні характеристики металевих виробів, отриманих лазерним формуванням.
Дане дослідження присвячено вивченню закономірностей процесу лазерного формоутворення, з’ясування умов, характеру дії та особливостей взаємодії його механізмів, дослідженню структурних змін та розподілу залишкових напружень в листових матеріалах під дією лазерного випромінювання. Також досліджуються експлуатаційні характеристики металевих виробів, отриманих лазерним формуванням. Що дозволяє вважати обрану тему дисертаційної роботи актуальною.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Робота виконувалась на кафедрі лазерної техніки та фізико-технічних технологій НТУУ «КПІ» в рамках Державних науково-технічних програм (тема №2120, номер державної реєстрації 0106U002037, тема №2254, номер державної реєстрації 0100U002574, тема №2752, номер державної реєстрації 0104U003405, тема № 2913, номер державної реєстрації 0104U003405, тема №2352п, номер державної реєстрації 0110U002330), проекту Українського Науково-Технологічного Центру №3350.
Мета роботи та задачі дослідження
Метою даної роботи є розроблення високопродуктивного, гнучкого, з високим рівнем відтворюваності, процесу виготовлення металевих конструкцій складної просторової конфігурації, в тому числі довгомірних, підвищеної жорсткості, застосуванням лазерного локального нагрівання.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні задачі:
1. Виконати аналіз методів формоутворення виробів із листових металів, основних способів їх удосконалення.
2. Визначити основні фактори і параметри процесу лазерного формоутворення виробів з металевих листів, які визначають продуктивність, якість та вартість обробки.
3. Розробити методи та способи розширення можливостей процесу лазерного формоутворення, підвищення його керованості та продуктивності.
4. Провести математичним моделюванням процесу формоутворення для встановлення закономірностей формування при різних умовах оброблення.
5. Дослідити умови отримання максимальної продуктивності та найвищої точності процесу лазерного формоутворення.
6. Встановити для всіх видів оброблюваних металів залежності величини деформації від характеристик лазерної опромінювання.
7. Дослідити особливості формування виробів із металів, яким притаманні поліморфні перетворення.
8. Дослідити структурні зміни оброблюваного матеріалу в зоні згинання та їх вплив на величину залишкових напружень.
9. Вивчити стійкість лазерно-сформованих конструкцій та дослідити можливість виготовлення виробів з підвищеною стійкістю до робочих навантажень.
10. Розробити процеси лазерного формоутворення реальних виробів та відповідне технологічне обладнання, провести їх випробування в умовах виробництва, викласти рекомендації по використанню результатів роботи у промисловості України.

Об’єкт дослідження процес лазерного формоутворення листових матеріалів.
Предмет дослідження закономірності процесу лазерного формоутворення листових матеріалів, що відображають зв'язок технологічних параметрів обробки з характеристиками форми та експлуатаційними властивостями сформованих виробів.
Методи досліджень дослідження теплових процесів, що відбуваються в листових матеріалах при циклічному лазерному нагріванні, проводилось на основі положень теорії теплопровідності при дії концентрованих джерел енергії на однорідну пластину з використанням чисельного методу скінченних різниць. Експериментальні дослідження проводились з використанням оригінальних методик дослідження параметрів лазерних пучків, визначення експлуатаційних характеристик виробів, методів металографічного, дюрометричного та дифрактометричного аналізів. Проведено аналіз та систематизацію факторів та параметрів процесу лазерного формоутворення, що полегшило розуміння закономірностей та механізмів формування листових матеріалів за допомогою лазерного випромінювання.
Наукова новизна отриманих результатів.
1. Вперше показано, що двопроменеве лазерне формоутворення виробів з листових матеріалів, значно розширює його можливості, підвищує керованість, та продуктивність виготовлення виробів складної конфігурації з листів значно більшої (200-300%) товщини (в тому числі з важкодеформівних матеріалів), дає можливість знизити металоємність конструкцій підвищеної жорсткості, уникнути використання високовартісного устаткування, що особливо важливо в умовах дрібносерійного та штучного виробництва.
2. Встановлено, що продуктивність, якість та вартість процесу лазерного формоутворення металевих виробів визначається потужністю випромінювання, розподілом енергії в перерізі променя, розміром зони фокусування та швидкістю її переміщення, кількістю теплових джерел та характером їх взаємного розташування, кількістю термічних циклів.
3. Запропонована математична модель процесу формоутворення, за допомогою якої показано, що для більш ефективного використання енергії лазерного випромінювання, доцільно визначати оптимальний розподіл його інтенсивності (наприклад підковоподібний) на оброблюваній поверхні, що є додатковим потужним фактором управління процесом. Показано, застосування двопроменевої схеми обробки значно розширює технологічні можливості процесу: збільшує в 3,3 рази товщину оброблюваних листів, при практично незмінній витрачені енергії лазерного випромінювання.
4. Показано, що використання підковоподібного розподілу інтенсивності дозволяє підвищувати на 70 90% ефективність процесу, порівняно з рівномірним, при якому забезпечується максимальна ефективність 3-5 град/прохід за максимальної густини потужності випромінювання та оптимальної швидкості обробки. Встановлено, що точність формоутворення становить 1-10′/прохід і досягається при підвищених швидкостях обробки та кількості термічних циклів.
5. Встановлено, що величина деформації прямо пропорційна кількості проходів та обернено пропорційна швидкості обробки. Для металів, в яких відбуваються поліморфні перетворення, її рівень в 2 і більше разів менший, залежно від їх властивостей. При цьому, лазерне опромінення обумовлює утворення в зоні згинання структури з підвищеним вмістом залишкового аустеніту, що викликає збільшення величини залишкових напружень розтягу, яка залежить від розподілу інтенсивності випромінювання та кількості проходів. «Підковоподібний» розподіл інтенсивності сприяє підвищенню рівня напружень розтягу на 15 %, і призводить до підвищення жорсткості та стійкості сформованих конструкцій до розгинання на 30-50%. При згинанні, стійкість таких конструкцій вища в 3-4 рази, але тільки для виробів з вуглецевої сталі, для інших вона практично ідентична.
Практичне значення отриманих результатів. В ході виконання дисертаційної роботи була розроблена методика розрахунку умов лазерної обробки, які стали підґрунтям відповідного програмного забезпечення, яке дозволяє, проводити моделювання та дослідження процесу ЛФ.
За допомогою моделювання та експериментальних досліджень встановлені технологічні закономірності лазерного формоутворення та оптимальні умови його реалізації, враховуючи властивості оброблюваного матеріалу та особливості утворюваної конструкції, з бажаними параметрами продуктивності та точності.
Запропонований новий метод двопроменевого лазерного формоутворення дозволяє обробляти листи значної товщини, крихкі та пружні матеріали, суттєво розширює технологічні можливості процесу та підвищує його керованість.
За рахунок запропонованого «підковоподібного» розподілу інтенсивності в перерізі променю, можна додатково керувати процесом формоутворення та досягати оптимального розподілу теплових потоків, для досягнення бажаного результату.
Виготовлення за допомогою ЛФ конструкцій з підвищеною стійкістю до робочих навантажень дозволить знизити металоємність конструкцій та їх розміри, заощадити корисну потужність приладів.
Розроблені технологічні режими реалізації процесу лазерного формоутворення (потужність випромінювання, швидкість руху, розмір та конфігурація зони нагрівання, кількість циклів «нагрівання-охолодження») та запропоновано відповідне технологічне обладнання, рекомендації по застосуванню лазерного формоутворення для виготовлення широкого спектра деталей різноманітного призначення.
Результати досліджень впроваджено на казенному підприємстві «Радіовимірювач» та приватному підприємстві ТОВ ²ТехноСВІТ-Україна², використовуються в навчальному процесі НТУУ «КПІ» при підготовці спеціалістів та магістрів механічних спеціальностей, науковій роботі аспірантів та співробітників.
Особистий внесок здобувача. Вклад автора в дисертаційній роботі складається з самостійного розроблення та дослідження способу двопроменевого лазерного формоутворення, розробки алгоритму визначення оптимальних умов лазерного формоутворення, представлення процесу лазерного формоутворення, як технологічної системи, розробки математичної моделі процесу та результатів моделювання. Автором виконані дослідження процесу лазерного формоутворення при різноманітних умовах лазерної обробки, визначені найбільш ефективні умови її реалізації, вивчено її вплив на структуру матеріалу та напружено-деформований стан в зоні обробки, при чому, дослідження проводилися при різних характерах розподілу інтенсивності в перерізі лазерного променя. Також, виконано дослідження стійкості сформованих виробів до силових та теплових навантажень, а також проведено порівняння її зі стійкістю конструкцій сформованих класичними методами. Співшукачем проведено дослідження даних процесів, виконано аналіз отриманих результатів, сформульовані висновки та положення, які виносяться на захист. Всі результати досліджень, котрі представлені в дисертації, належать автору та отримані на основі особистої наукової творчості.
Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні положення роботи доповідалися на міжнародних науково-технічних конференціях: «International Conferences 5 th LANE 2007» Sept. 25-28, 2007, (м. Ерланген, Німеччина), «International Conference on Laser Technologies in Welding and Materials Processing» (м. Кацивелі у 2005, 2007, 2009 та 2011 р)., «Трансфер технологій: від ідеї до прибутку» (Дніпропетровськ, 2010 р.), «Прогресивна техніка і технологія 2012» (Севастополь), «Наукова періодика слов’янських країн в умовах глобалізації» (Київ 2012) ; та вітчизняних: «Загально університетська науково-тех. конф. Молодих вчених та студентів, присвяченої дню Науки». (Київ 2010, 2011, 2012), «6а наукво-технічна конференція молодих вчених та спеціалістів "Зварювання та споріднені технології"» (Ворзель 2011), семінарах НДІ лазерної технології.
Публікації. По темі дисертаційної роботи опубліковано 25 наукових праць, у тому числі 1 монографія, 6 статей у наукових фахових виданнях за переліком ВАК України, 2 патенти України на корисну модель, 8 статей у збірниках матеріалів міжнародних конференцій та 8 тез доповідей на науково-технічних конференціях.

Структура та об’єм дисертації. Дисертація включає вступ, п’ять розділів, висновки, список літератури з 112 найменувань та трьох додатків; викладена на 134 сторінках машинописного тексту, містить 100 рисунків.

Список літератури

Висновки.

1. Запропоновано новий метод двопроменевого лазерного формоутворення виробів з листових матеріалів, який значно розширює можливості процесу та підвищує його керованість, дозволяє з високою продуктивністю виготовляти вироби складної конфігурації з листів вдвічі-втричі більшої товщини (в тому числі з важкодеформівних матеріалів), ніж при альтернативних способах обробки, дає можливість знизити металоємність конструкцій при підвищенні жорсткості, уникнути використання високовартісного спеціального устаткування, що особливо важливо в умовах дрібносерійного та штучного виробництва.
2. Основними параметрами процесу лазерного формоутворення виробів з металевих листів, які визначають продуктивність, якість та вартість обробки є: потужність лазерного випромінювання, розподіл енергії в перерізі променю, розмір зони фокусування та швидкість її переміщення, кількість теплових джерел та характер їх взаємного розташування, кількість термічних циклів.
3. Математичним моделюванням процесу формоутворення встановлено, що керування розподілом інтенсивності випромінювання дозволяє значно ефективніше використовувати енергію лазерного променю та являється потужним фактором управління процесом. Показано, що при використанні однопроменевої схеми обробки можна обробляти листи товщиною до 3мм., при потужності випромінювання до 0,2-3 кВт. і швидкостях обробки 1-5 м/хв.; при двопроменевій товщиною до 10 мм., потужності основного променя 1,5кВт., допоміжного 0,5 кВт., і швидкостях 1-7м/хв..
4. Доведено, що для підвищення продуктивності та якості формоутворення виробів з листових матеріалів, доцільно використовувати спеціальний «підковоподібний» розподіл інтенсивності в зоні фокусування, а для дискових виробів застосовувати рівномірний розподіл теплового потоку, за рахунок швидкості переміщення виробу, яка значно перевищує швидкість тепловідведення.
5. Доведено, що для отримання максимальної продуктивності (3-5◦/прохід) необхідно проводити формоутворення при максимально можливій потужності випромінювання, мінімальних розмірах зони фокусування та оптимальній швидкості обробки; для досягнення найвищої точності (1-10′/прохід) доцільно проводити обробку при підвищених швидкостях переміщення відносного руху, збільшуючи кількість циклів опромінення.
6. Для всіх видів оброблюваних металів величина деформації пропорційна кількості проходів та обернено пропорційна швидкості обробки. Для металів, яким притаманні поліморфні перетворення, рівень деформацій в 2 і більше разів менший, залежно від властивостей матеріалу. Для цих матеріалів є характерним наявність доцільної кількості проходів, які забезпечують, для даних умов опромінення, максимальний рівень деформації.
7. При товщині зразка, співрозмірній з глибиною ЗТВ, для досягнення бажаної величини деформації слід підвищувати швидкість обробки, що обумовлює відповідне зменшення кількості проходів. За умов, коли товщина зразка більша за глибину ЗТВ, підвищення швидкості переміщення та збільшення кількості проходів зменшує продуктивність обробки, але підвищує її точність.
8. Показано, що лазерне опромінення обумовлює утворення в зоні згинання структури з підвищеним вмістом залишкового аустеніту, що викликає збільшення величини залишкових напружень розтягу, величина яких залежить від розподілу інтенсивності випромінювання та кількості проходів. «Підковоподібний» розподіл інтенсивності сприяє підвищенню рівня напружень розтягу, і призводить до підвищення жорсткості та стійкості сформованих конструкцій до розгинання на 30-50%. При згинанні, стійкість таких конструкцій вища в 3-4 рази, але тільки для виробів з аустенітної сталі, для інших вона практично ідентична.
9. Виготовлення за допомогою ЛФ конструкцій з підвищеною стійкістю до робочих навантажень дозволить знизити металоємність конструкцій та їх розміри, заощадити корисну потужність приладів.
10. Розроблені технологічні режими реалізації процесу лазерного формоутворення (потужність випромінювання, швидкість руху, розмір та конфігурація зони нагрівання, кількість циклів «нагрівання-охолодження») та запропоновано відповідне технологічне обладнання, рекомендації по застосуванню лазерного формоутворення для виготовлення широкого спектра деталей різноманітного призначення.
11. Результати досліджень впроваджено на казенному підприємстві «Радіовимірювач» та приватному підприємстві ТОВ ²ТехноСВІТ-Україна², використовуються в навчальному процесі НТУУ «КПІ» при підготовці спеціалістів та магістрів механічних спеціальностей, науковій роботі аспірантів та співробітників.

Література.
1. Alberti N. Computer aid engineering of a laser assisted bending process N. Alberti, L. Fratini, F. Micari. Proceedings of the LANE’97, Vol. 2, 1997, pp. 375382.
2. Alberti N. Numerical simulation of the laser bending process by a coupled thermal mechanical analysis. N. Alberti, L. Fratini, F. Micari. Proceedings of the LANE’94, Vol. 1, 1994, pp. 327336.
3. Arnet H. Extending laser bending for the generation of convex shapes. H. Arnet, F. Vollertsen. Proceedings of the Institution of Mechanical Engineers Part B: Journal of Engineering Manufacture 209 (1995) 433442
4. Ashby M. F. The transformation hardening of steel surfaces by laser beams. Hypo-eutectoid steels M. F. Ashby, К. Е. Easterling //Acta met.— 1984.—Vol. 32, No. 11.—P. 1935—1944
5. Ashby M. F. Surfaces Hardening Transformation of Steel by Laser Beams. M. F. Ashby, K. E. Easterling. Acta Metallurgica. 1986 Vol. 23(08); pp:1305-1314.
6. Barton G. Laserumschmelzharten von Schnellarbeitsstahlen. G. Barton, H. W. Bergman, J. Betz. Elektrowarme int.— 1985.— B. 43, No. 4.— S. 177—183.
7. Bergmann H. W. Harten und Veredeln von Oberflachen von Bautei-len mit Laserbestrahlung. H. W. Bergmann //Maschinenmarkt.— 1986.— B. 92, No. 43.— S. 72—74; 76—78.
8. Carbucicchio M. Some effects of laser treatments on medium carbon steels. M. Carbucicchio, G. Sambogna, G. Palombarini // Hyperfine Interact. 1986.—Vol. 28, No. 1—4 —P. 1021 — 1024.
9. Carbucicchio M. Surface structures pjoduced in 1С 1, 5Cr and 0.38C—Ni—Cr—Mo steels by high power C02 la­ser processing. M. Carbuclcchio, G. Paloinbarini // J, Mater. Sci.—1986.— Vol. 21, No. 1.— P. 75—82.
10. Carbuclcchio M. Structural modifications induces on some steels by laser surface melting. M. Carbuclcchio, G. Paloinbarini // Thin Solid Films. 1985. Vol. 126, No. 3-4. P. 293-298.
11. Chabrol C. Interaction laser-matiere et contraintes residuelles: cas de trans­formations en phase solide. C. Chabrol, A. B. Vannes et al.// Mem. et stud. scl. Rev. met.— 1985.— Vol. 82, No. 5.— S. 223—231.
12. Chen G.F. Experimental and 3D Finite Element Studies of CW Laser Forming of Thin Stainless Steel Sheets. G. F. Chen, X. F. Xu. Journal of Manufacturing Science and Engineering. 2001. Vol. 123; pp.66-74
13. Chen J. Cooling Effects in Multiscan Laser Forming. J. Cheng, and Y. L. Yao. Journal of Manufacturing Process. 2001. Vol. 3(1); pp:60-72.
14. Chen J. Modelling of Simultaneous Transformations in Steels. J. Chen. PhD thesis., Department of Materials Science and Metallurgy Univesity of Cambridge England February, 2009
15. Cheng J. Micorstructure Integrated Modeling of Multiscan Laser Forming. J. Cheng, Y. Yao. Journal of Manufacturing Science and Engineering. 2002. Vol. 124; pp. 379-387
16. Denghel N. Cercetari privind tratamentul termlc superficial al materialelor metalice prin iradiered cu laser CO2. N. Denghel, A. Mehlman et al. // Metallurgia (RSR).— 1982.— Vol. 34, No. 5.— P. 274-278.
17. Dovc M. Pulse laser bending of a plate as an optodynamic process. M. Dovc, J. Mozina, F. Kosel. Laser Assisted Net Shape Engineering 2, Proceedings of the LANE’97, Vol. 2, 1997, pp. 421430.
18. Frackiewicz H. Laser metal forming technology. H. Frackiewicz. Proceedings of the FABTECH International Conference, Illinois, 1993, pp. 733747.
19. Frackiewicz H. Shaping of tubes by laser beam, H. Frackiewicz, W. Trampczynski, W. Przetakiewicz. ISATA 25th, 1992, pp. 373380
20. Geiger M. The mechanisms of laser forming, M. Geiger, F. Vollertsen Annals of the CIRP 42 (1993) 301304.
21. Griffiths, J. Finite Element Modelling of the Laser Forming of AISI 1010 Steel. J. Griffiths, S. Edwardson, T. Boegelein, M. Prandina . Lasers in Engineering (Old City Publishing) . 2012. Vol. 22. Issue 5/6, p.401
22. Hennige T. D. On the Working Accuracy of Laser Bending. , T. D. Hennige, S. Holzer, F. Vollertsen. Journal of Materials Processing Technology. 1997. Vol. 71; pp:422-432
23. Holzer S. Physical and numerical modelling of the buckling mechanism. S. Holzer, H. Arnet, M. Geiger, Proceedings of the LANE’94, Vol. 1, 1994, pp. 379386.
24. Hsiao Y.-C. Finite element modeling of laser forming, Y.-C. Hsiao, H. Shimizu, L. Firth. Proc. ICALEO’97, Section A, 1997, pp. 3140.
25. http://www.markmet.ru/statya_po_metallurgii/osobennosti-goryachei-obrabotki-trudnodeformiruemykh-splavov-statya
26. Hu Z. Computer Simulation and Experimental Investigation of Sheet Metal Bending Using Laser Beam Scanning. Z. Hu, M. Labudovic, H. Wang. International Journal of Machine Tools & Manufacture. 2001. Vol. 41; pp:589607.
27. Hu Z. Theoretical and experimental investigation of sheet metal bending. Z. Hu, H. Wang. International Journal of Machine Tools and Manufacture 21 (2003) 332347.
28. Iordanova I. Changes of Microstructure and Mechanical Properties of Cool-rolled Low Carbon Steel Due to Its Surface Treatment by Nd:glass Pulsed Laser. I. Iordanova, V. Antonov, S. Gurkovsky, Surface and Coatings Technology. 2002. Vol. 153; pp:267-275.
29. Kraus J. Basic processes in laser bending of extrusions using the upsetting mechanism, J. Kraus. Proceedings of the LANE’97, Vol. 2, 1997, pp. 431438.
30. Lawrence J. The Forming of Mild Steel Plates with a 2.5 kW High Power Diode Laser. J. Lawrence, M.J.J. Schmidt, L. Li International Journal of Machine Tools &Manufacture. 2001. Vol. 41; pp: 967977
31. Magee J. Advances in laser forming. J. Magee, K.G. Watkins, W.M. Steen. Journal of Laser Application 10 (1998) 235246.
32. Magee, J. Edge Effects in Laser Forming. J. Magee, K.G. Watkins, W.M. Steen. Laser Assisted Net Shape Engineering 2, Proceedings of LANE’97, 1997. Meisenbach Bamberg. pp:399-406.
33. Mehlhorn H., Herzer H. Termische Oberflachenbehandlung mit Hilfe von C02 — laser. Mehlhorn H., Herzer H. // Feingeratetechnik.— 1983.— B. 32, No. 6.— S. 272—276.
34. Merklein, M. Laser Forming of Aluminium and Aluminium Alloys—microstructural Investigation. M. Merklein, T. Hennige, M. Geiger. Journal of Materials Processing Technology. 2001. Vol. 115; pp: 159-165.
35. Mucha Z. Laser forming of thick free plates. Z. Mucha, J. Hoffman, W. Kalita. Laser Assist Net Shape Engineering 2, Proceedings of the LANE’97, Vol. 2, 1997, pp. 383392.
36. Nadeem Q., Process designing for laser forming of circular sheet metal. Q. Nadeem, W. J. Seong, and S. J. Na . CHINESE OPTICS LETTERS, COL 10(2), 021405(2012), February 10, 2012, pp. 021405-1 021405-3.
37. Namba Y., Laser forming in space. Y. Namba, C.P. Wang. Proceedings of the International Conference on Lasers’85, Osaka, Japan, 1986, pp. 403407.
38. Namba, Y. Laser Forming Frameworks, Y. Namba, C.P. Wang (Ed.). Proceedings of the International Conference on Lasers’87, Osaka, Japan. 1987 Pp: 344357.
39. Odumodu K.U. Finite element simulation of laser shaping. K.U Odumodu, PhD thesis, University of Detroit-Mercy, 1995.
40. Ramos J. Microstructure and microhardness study of bent Al-2024-T3. J. Ramos, J. Magee, K. Watkins / Journal of laser application. Vol. 13, num. 1, February 2001.
41. Roohi A. H. External force-assisted laser forming process for gaining high bending angles Amir H. Roohi, M. Hoseinpour Gollo, H. Moslemi Naeini / Journal of Manufacturing Processes 14 . 2012 . pp. 269276.
42. Silve S. Lasers: forming a relationship in the making. S. Silve . School of Engineering and Design, Brunel University, Uxbridge, UK Vol. 3; 2011. pp: 133141.
43. Scully K. Laser Line Heating. K. Scully. Journal of Ship Production. 1987. Vol. 3; pp: 237246.
44. Sprenger A. Influence of Strain Hardening on Laser Bending. A. Sprenger, F. Vollertsen, W. M. Steen. Laser Assisted Net Shape Engineering, Proceeding of the LANE'94. 1994. Vol.1; pp:361-370.
45. Vollertsen F. An analytical model for laser bending. F. Vollertsen. Laser in Engineering 2 (1994) 261276.
46. Vollertsen F. FDM- and FEM-simulation of laser forming: a comparative study. F. Vollertsen, M. Geiger, W.M. Li Proceedings of the Fourth International Conference on Technology of Plasticity, 1993, pp 17931798.
47. Vollertsen F. Mechanism and models for laser forming. F. Vollertsen. Proceedings of the LANE’94,Vol. 1, 1994, pp. 345360.
48. Vollertsen F. Models for Laser Forming Process. F. Vollertsen Lasaer Assisted Net Shape Engineering. Proceedings of the LANE’96. 1996. Vol.1; pp: 324-335.
49. Vollertsen F. Model for the temperature gradient mechanism of laser bending F. Vollertsen, M. Rodle. Proceedings of the LANE’94, Vol. 1, 1994, pp. 371378.
50. Vollertsen F. The laser bending of steel foils for microparts by the buckling mechanism - a model F. Vollertsen, I. Komel, R. Kals. Modell. Simul. Mater. Sci. Eng. 3 (1995) 107119
51. Yau C.L. A new analytical model for laser bending. C.L. Yau, K.C. Chan, W.B. Lee. Laser Assisted Net Shape Engineering 2, Proceedings of the LANE’97, Vol. 2, 1997, pp. 357366.
52. Yang L. Dynamic analysis on laser forming of square metal sheet to spherical dome. L. Yang; M. Wang; Y. Wang; Y. Chen. International Journal of Advanced Manufacturing Technology; Nov 2010, Vol. 51 Issue 5-8, p 519.
53. Андрияхин В. М. Влияние мощного СО2 лазера на структуру и свойства чугунов. В.М. Андрияхин, Н. Г. Чеканова. Поверхность. Физика, химия, механика, 1983, №3, с. 129-137.
54. Андрияхин В. М. Упрочнение стали У10 лазерным излучением. В.М. Андрияхин, С. Е. Зверев, Н. Г. Чеканова. Автомоб.пром-сть, 1980, №5, с. 28-29.
55. Бративник Е. В. Применение лазерной закалки для поверхностного упрочнения инструментальных сталей . Е. В. Бративник, B.C. Великих, В. П. Гончаренко и др.// Технология и орг. пр-ва.— 1980.— № 1.— С. 42—43.
56. Буравлев Ю.М. Некоторые особенности преобразования структуры сталей под воздействием лазерного излучения. Ю. М. Буравлев, И. В. Карпенко, Б. П. Надежда. Физика и химия обраб. материалов, 1974, №3, с. 112-115.
57. Бураков В. А. К вопросу о тепло­стойкости стали Р6М5 после лазерной обработки. В. А. Бураков, Г. И. Бровер, Н. М. Буракова // Металловеде­ние и терм, обраб. металлов. 1982 . № 9. - С. 33-36.
58. Васильев В. Ю. Влияние лазерной обработки на коррозионные свойства чугуна СЧ 24—44 и стали У10. В. Ю. Васильев, Н. В. Еднерал. и др. Защита металлов.— 1982.— Т. 18, вып. 3.—С. 450-453.
59. Вейко В. П. Лазерная обработка. В. П. Вейко, М. Н. Либенсон. Л. : Лениздат. 1973. 120с.
60. Великих В. Остаточные напряжения в углеродистых сталях после поверхностного упрочнения излучением СО2 лазера. В. Великих, В. Гончаренко, А. Зверев, В. Картавцев: Металловедение и термическая обработка металлов. № 4, 1985г, с 9-12.
61. Владимирова О. В. Упрочнение рабочих поверхностей деталей и измерительного инструмента высокой точности с помощью С02-лазера. О. В. Владимирова. Металловедение и терм, обраб. металлов. 1983. - № 5. С. 17-18.
62. Волгин В.И. Влияние лазерного легирования поверхности на твердость алюминиевого сплава АЛ-25. В.И. Волгин. Поверхность: физика, химия, механика, 1983, №1, с. 125-128.
63. Вопросы металловедения и физики металлов. (Тр. Тульского политехнического института). Тула, Тульский политехнический институт. Вып.1.1972; вып.2, 1974.
64. Воронов И. Н. Особенности структуры заэвтектоидных инструментальных сталей после ла­зерной термической обработки. Воронов И. Н., Великих В. С, Гончаренко В. П. Изв. вузов. Чер. металлур­гия.— 1981.—№ 12.—С. 56—58.
65. Гецов Л.Б. Металловедение и термическая обработка металлов. , 1971, №3, с. 68 69
66. Головко Л. Ф. Закономерности упрочнения железоуглеродистых сплавов не­прерывным излучением мощного С02-лазера / Л. Ф. Головко,B. С. Коваленко, В. С. Черненко и др.//Электрон, обраб. материалов. 1980. - № 6. 26 - 29.
67. Григорьянц А. Г. Методы поверхностной лазер­ной обработки. А. Г. Григорьянц, А. Н. Сафонов.— М . : Высш. шк., 1987.— 191 с.
68. Гуйва В. А. Влияние лазерного облучения на структуру штамповой стали Х12М . В. А. Гуйва, Р. Т. Гуйва, А. А. Левченко и др.// Изв. вузов. Чер. металлургия.— 1980,—№ П.—С. 106—111.
69. Девойно О. Г. О поверхностном упрочнении ла­зерным лучом. О. Г. Девойно, Г. М. Яковлев Г. М. // Машиностроение: Респ. межвед. науч.-техн. сб.—Минск, 1983.—№8.—С. 127—128.
70. Доценко В.И. Проблемы прочности . В.И. Доценко. - №11, 1974, с. 91-95.
71. Дьяченко В. С. Влияние режимов импульсной лазерной обработ­ки на структуру и свойства быстрорежущих сталей. В. С. Дьяченко // Металлове­дение и терм, обраб. металлов. 1986. № 9. С . 11-14.
72. Еднерал Н. В. Микроструктура стали У10А после облучения ОКГ и закалки из жидкою состояния. Н. В. Еднерал. В. А. Лякишев, Ю. А. Скаков и др.// Физика и химия обраб. материалов.— 1981.—№ 4.—С. 24—28.
73. Иерусалимская А. Н. Структурное изменение вещества при воздействии световых импульсов ОКГ. А. Н. Иерусалимская, В.И. Самойлов, П. И. Уляков. Физика и химия обраб. материалов, 1968,№4, с.26-34.
74. Кан Р. У. Сплавы, быстро закаленные из расплава. Р. У. Кан / Физическое металловедение : в 3 т.. М. : Металлургия 1987 т 2 с 406-470.
75. Коваленко В. С. Влияние лазерного облучения на изменения физико-механиче­ских характеристик материалов. В. С. Коваленко, Л. Ф. Голов­ко, В. С. Черненко и др.// Хим. машиностроение: Респ. межвед. науч.-техн. сб.— 1985.—Вып. 41.—С. 54—59.
76. Коваленко В. С. Вопросы технологии обработки отверстий малых диаметров лучом лазера. В. С. Коваленко, В. С. Черненко, Ле Ван Тиен. Вести. Киев. Политехн. ин-та. Сер. машиностроения. 1971. Вып. 8.—С. 29—37.
77. Коваленко В. С. Исследование процесса получения микроотверстий фотонным лучом ОКГ. В. С. Коваленко, В. С. Черненнко. Технология и автоматизация машиностроения. 1968. №5 с. 26-32.
78. Коваленко В. С. Лазерное и электроэрозионное упрочнение материалов. В.С. Коваленко, А.Д. Верхотуров, Л. Ф. Головко, И. А. Подчерняева. М. : Наука, 1986. 275 с.
79. Коваленко В. С. О напряженном состоянии поверхностных слоев материалов, упрочненных излучением лазера. В.С. Коваленко, А. И. Безыкорнов, Л. Ф. Головко. Электрон. обработ. материалов, 1980, №2, с. 34-37.
80. Коваленко В. С. Обработка материалов импульсным излучением лазеров В.С. Коваленко. К. : Вища школа. 1978
81. Коваленко В. С. Повышение износостойкости металлорежущих инструментов с помощью лазерного излучения. В.С. Коваленко, Л.Ф. Головко. Технология и орг. пр-ва, 1981, №2, с.42-46.
82. Коваленко В.С. Упрочнение деталей лучом лазера. В.С. Коваленко, Л.Ф. Головко, Г.В. Меркулов. К. : Техника, 1981. 132с.
83. Коваленко В.С. Упрочнение и легирование деталей машин лучом лазера. В.С. Коваленко, Л.Ф. Головко. К. : Тэхника, 1990, 190 с .
84. Коваленко В. С. Лазерный нагрев быстрорежущей стали / В. С. Коваленко, В. С. Черненко, Н. И. Приходько и др.// Технология и орг. пр.-ва.— 1973.—№ 12.—С. 43—45
85. Козлов Г. И. Исследование термоупрочнения и износостойкости стали 45, обработанной излучением мощного многолучевого С02-лазера/ Г. И. Козлов, В. А. Кузнецов, Л. Д. Сокуренко и др.// Поверх­ность. Физика, химия, механика.— 1987.—№ 1.—С. 68—73.
86. Кокора А. Н. Обработка стали лучом лазера. А. Н. Кокора, А. А. Жуков, В. А. Шалашов. Металловедение и терм. обраб. металлов. 1966, №2, с. 41-42.
87. Крапошин В. С. Обработка поверхности металлических материалов лазерным излучением. В. С. Крапошин. Поверхность. Физика, химия, механика, 1982, №3 с. 1-12.
88. Криштал М.А. Структура и свойства сплавов, обработанных излучением лазера. М.А. Криштал, А.А. Жуков, А.Н. Кокора. М. : Металлургия, 1973. 192с.
89. Кузнецов Р.И. ФММ. Р.И. Кузнецов, В.А. Павлов. 1966, т.21., вып. 2, с. 265-271
90. Кузнецов Р.И. ФММ. Р.И. Кузнецов, В.А. Павлов. 1968, т.25., вып. 5, с. 934-941
91. Лазерная обработка сталей и титановых сплавов. Ред. В. С. Томинсткий. Пермь. 1991. 127 с.
92. Лазерная обработка сталей и титановых сплавов. Ред. В.С. Томсинский. Пермь : ППИ, 1991, 120с.
93. Ма­леев Д. И. Упрочнение нержавеющих сталей излучением лазера / Д. И. Ма­леев, А. Н. Нонокшонова, С. С. Самонлович // Металлове­дение и тер. обраб. металлов.— 1980.— № 10.— С. 24—25.
94. Металлургия и материаловедение. Справочник. Р. Циммерман, К. Гюнтер. М. Металургия. 1982.
95. Механизмы релаксационных явлений в твердых телах. Каунас., Каунасский политехнический институт. 1974., 364с
96. Механические свойства материалов при повышенных температурах . пер. с англ. М. : Металлургия, 1965. 294 с.
97. Миркин Л. И. Физические основы обработки материалов луча­ми лазера . Л. И. Миркин. М . : Изд-во МГУ, 1975.— 383 с.
98. Мясникова Л. В. Лазерная обработка инструментальных сталей. Л. В. Мясникова, И. В. Троицкий, Л. И. Левин и др. Защит, покрытия на металлах.— 1982.—Вып. 16.—С. 23—25.
99. Новиков И.И. Теория термической обраотки металлов. И. И. Нвиков. М. : Металлургия. 1986. 480 с.
100. Новичков П.В. Изв. АН СССР. Металлы 1973, №3 с 168-174
101. Постников В. С. Лазерное упрочнение поверхности титана. В. С. Постников, В. С. Томсинский, В. В. Будцова / Лазерная обработка сталей и титановых сплавов . межвузовский сборник научных трудов. Пермь 1991. С. 73-78
102. Розенберг В.М. Основы жаропрочности металлических материаллов . В.М. Розенберг. М. : Металлургия. 1973., 325 с.
103. Романовский В. П. Справочник по холодной штамповке . В. П. Романовский : шестое издание переработаное и дополненое. Л. : Машиностроение 1979
104. Рыкалин И. Н. Лазерная и электроннолучевая обработка материалов / И. Н. Рыкалин, А. А. Углов, И. В. Зуев, А. Н. Кокора.— М. : Машино­строение, 1985.— 496 с
105. Рыкалин Н.Н. Лазерная обработка материалов. Н.Н. Рыкалин, А.А. Углов, А.Н. Кокора. М. : Машиностроение, 1975. 296 с.
106. Сафонов А. Н. Влияние исходной структуры на упрочнение стали ШX15 при обработке излучением СО2 лазера . А. Н. Сафонов, В. М Тара-генко. А. Ф. Басков и др.// Металловедение и терм, обраб. ме­таллов.— 1985.— № 4.— С. 5—9
107. Суворов И.К. Обработка металлов давлением. / И.К. Суворов. // М. : Высш. Шк. 1980 г.
108. Углов А. А. Воздействие лазерного излучения на инструментальные углеро­дистые и нержавеющие мартенситные стали / А. А. Углов, B. М. Матухнов, Т. П. Шмырева и др.// Физика и химия обраб.материалов.— 1986.— № 5.— С. 38—45.
109. Фертам П. Деформация и прочность материалов. П. Фертам., пер.с англ. М. : Металлургия. 1968
110. Черненко В. С. Электронно-лучевое и лазерное упрочнение ста­лей. В. С. Черненко . Вестн. Киев, политехи, ин-та. Машиностроение.— 1984. Вып. 21. С. 52-56.
111. Шабанова И. Н. Исследование сталей мартенситного и мартенситностареющего класса после лазерного воздействия И. Н. Шабанова, А. Н. Новокшонова // Радиац.-стимулирующие явления в твердых те­лах: Межвуз. сб.— Свердловск, 1984.— №6.— С. 34—38

112. Шур Е. А. Повышение конструк­тивной прочности сталей при лазерной закалке. Е. А. Шур, С. С. Воинов, И. И. Клещева //Металловеде­ние и терм, обраб. металлов.— 1982.— № 5.— С. 36—38.