КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ПОГЛЯДИ СТАНІСЛАВА ДНІСТРЯНСЬКОГО

Короткий опис

ВСТУП …………………………………………………………........ 3
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИХ ПОГЛЯДІВ ТА ІДЕЙ С.ДНІСТРЯНСЬКОГО…………………………….……………………
11
1.1. Історіографія, джерела та методологія дослідження 11
1.2. Особливості формування та розвитку конституційно-правових поглядів С. Дністрянського……………………………………...
28
1.3. Періодизація розвитку конституційно-правових досліджень С.Дністрянського………………………………………………..
54
1.4. Концепція конституції та конституційної держави С.Дністрянського…………………………………………………
72
Висновки до ІІ-го розділу…………………………………………... 94
РОЗДІЛ ІІ. КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ІНСТИТУТИ В СИСТЕМІ ПОГЛЯДІВ С.ДНІСТРЯНСЬКОГО……………………
99
2.1. Демократія як основа конституційної держави.………………… 99
2.2. Права та свободи людини, статус національних меншин ……. 114
2.3. Парламентаризм, виконавча влада, судочинство………………... 134
2.4. Територіальне самоврядування…………………………………….. 161
2.5. Значення конституційно-правової спадщини С.С.Дністрянського 172
Висновки до ІІ-го розділу…………………………………………... 185
ВИСНОВКИ…………………………………………………………. 191
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………. 197

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. На сучасному етапі розвитку України як демократичної, правової та соціальної держави, в умовах незавершеної конституційної реформи – особливого значення набуває досвід державного будівництва перших українських конституційних держав – Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки (1917-1920 р.р.), а також здобутки (досягнення) вітчизняної науки державного (конституційного) права того часу. Невід’ємною складовою частиною останньої були конституційно-правові ідеї та погляди українських вчених-юристів, які безпосередньо мали відношення до процесу творення УНР-ЗУНР. Серед них визначний український вчений-правознавець Станіслав Северинович Дністрянський (1870-1935 рр.).
Уродженець м. Тернополя, випускник юридичного факультету Віденського університету (1894 р.), професор Львівського (1901-1918 рр.) та Українського Вільного у Празі (1921-1935 рр.) університетів, депутат австрійського парламенту (1907-1918 рр.), активний громадсько-політичний діяч Галичини (1898-1918 рр.) та української еміграції у міжвоєнній Чехо-Словачині, дійсний член ВУАН (з 1927 р.), яскравий представник соціологічної школи права, – Станіслав Северинович Дністрянський був тим, про кого по його смерті напишуть як про одного з найвизначніших українських вчених юристів "європейського формату". Він увійшов у вітчизняну правову науку насамперед як талановитий вчений-цивіліст. Однак, серед його наукової спадщини були роботи із теорії держави і права, філософії права, а також із конституційного права. Саме останні (з огляду насамперед на їх новаторський характер), – заслужено поставили ім’я академіка Дністрянського в один ряд із найвідомішими вітчизняними вченими-державознавцями того часу.
Окремі аспекти проблематики конституційно-правових поглядів С.С.Дністрянського знайшли своє відображення в працях українських вчених-правників на еміграції в 20 - 80-ті рр. минулого століття, зокрема в роботах А.Андрієвського, Л.Бича, О.Ейхельмана, В. Мельника, Л.Окіншевича, В.Орлецького, Ю.Панейка, В.Старосольського, З.Соколюка, Т.Цюцюри, а також в Україні після 1990 р. – Т.Андрусяка, К.Вислобокова, В.Возьного, А.Коваля, Т.Костецької, М.Костицького, В.Кульчицького, О.Мироненка, М.Мушинки, П.Стецюка, Б.Тищика, І.Усенка та інших. Зокрема, на окрему увагу заслуговує монографічне дослідження Стецюка П. "Станіслав Дністрянський як конституціоналіст" (1999 р.) та два дисертаційних дослідження – Возьного В. "Державно-правові погляди академіка С.С. Дністрянського" (1999 р.) та Коваля А. "Погляди Станіслава Дністрянського на право та державу" (2005 р.). Крім того, деякі аспекти конституційно-правової спадщини С.С.Дністрянського висвітлювались окремими зарубіжними авторами, в т.ч. і вченими-конституціоналістами, зокрема М.Гранатом, К.Екхартдом, В.Мантлем.
Однак, безпосередньо сама проблематика конституційно-правових ідей та поглядів С.С.Дністрянського в Україні на дисертаційному рівні комплексно не досліджувалась. Крім того, частина наукових праць проф. С. Дністрянського, в т.ч. присвячених проблемам конституції держави, конституційній державі та її інститутам, в силу об’єктивних обставин, залишаються не опублікованими, а ті, що побачили в світ у минулому столітті за межами України, сьогодні стали бібліографічними рідкостями. Все це разом, приводить до того, що значна частина конституційно-правової спадщини професора С.С.Дністрянського на сьогоднішній день залишається поза належною увагою як широкої читацької аудиторії, так і дослідників історії держави і права.
З огляду на зазначене вважаємо, що сьогодні існує потреба системного дослідження конституційно-правових поглядів С.С.Дністрянського.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося в рамках наукової теми кафедри теорії та історії держави і права Львівського державного університету внутрішніх справ "Актуальні проблеми історії держави і права; органи внутрішніх справ України" (номер державної реєстрації 0106U003649)
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є здійснення комплексного аналізу конституційно-правової спадщини Станіслава Дністрянського.
Досягнення поставленої мети дисертаційного дослідження вимагало вирішення наступних основних завдань :
- дослідити процес становлення та розвитку конституційно-правових ідей та поглядів С.С.Дністрянського;
- з’ясувати бачення С.С.Дністрянським змісту та сутності категорій "конституція держави" та "конституційна держава";
- проаналізувати погляди С.С.Дністрянського щодо основних інститутів конституційної держави першої чверті ХХ-го ст. та визначити їхнє місце в системі конституційно-правових поглядів вченого;
- встановити передові, як на той час, конституційно-правові ідеї та погляди С.Дністрянського;
- поглибити історико-правові знання про конституційно-правові ідеї та погляди С.Дністрянського та визначити місце і роль конституційно-правової спадщини С.С. Дністрянського в контексті розвиту національного конституційного права.
Об’єктом дослідження є наукова та суспільно-політична діяльність академіка Станіслава Дністрянського.
Предметом дослідження конституційно-правові ідеї та погляди академіка Станіслава Дністрянського, а також історико-правові закономірності їх становлення та розвитку.
Методи дослідження. Відповідно до мети та завдань дослідження в роботі використана сукупність методів наукового пізнання. Головним у цій системі виступає загальнонауковий діалектичний метод, що дає можливість здійснити системний аналіз процесу становлення та розвиту конституційно-правових поглядів С.С.Дністрянського, а також краще зрозуміти сутність уявлень вченого щодо основних конституційно-правових інститутів та категорій конституційної держави першої чверті ХХ-го ст..
В дисертаційному дослідженні окремо застосовувались також історико-правовий метод за допомогою якого дисертант з’ясовував фактори та умови формування конституційно-правових поглядів С.С.Дністрянського, формально-логічний метод, який допоміг авторові цього дослідження провести аналіз понять "конституція держави" і "конституційна держава", системно-структурний метод, при допомозі якого дисертант зумів розглянути конституційно-правову спадщину С.С.Дністрянського як цілісне явище та інші методи наукового дослідження.
Джерела дослідження. При написанні дисертаційної роботи автор використовував опубліковані та рукописні праці С.С.Дністрянського, які зберігаються у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (відділ рукописів), Львівській державній науковій бібліотеці імені Василя Стефаника НАН України (відділ україністики), Центральному державному архіві вищих органів влади і управління України (фонд №4465), Центральному державному історичному архіві України у м. Львові (фонд №26), що складають основу джерельної бази дисертаційного дослідження. Йдеться, насамперед, про наукові праці вченого, в яких безпосередньо найшли своє відображення його конституційно-правові погляди та ідеї, а саме: "Права руської мови у Львівському університеті" (1902 р.), "Реформа виборчого права в Австрії" (1906 р.), "Проект тимчасових основних законів ""Устрій Галицької Держави" (1918 р.), "Державно-правне становище Галичини в минулій добі" (1919 р.), "Самоозначення народів" (1919 р.) "Статут для Галичини" (1919 р.), "Україна і мирова конференція" (1919 р.), "Нові проекти українських конституцій" (1920) "Зв’язок і сполука народів" (1920 р.), "Теорія конституції" (прибл.1920 р.), "Проект Конституції Західно-Української Народної Республіки" (1920 р.), "Будівництво держави і бюрократія" (1921 р.), "Історія державного права" (1923 р.), "Нова держава" (1923 р.), "Боротьба народу за право" (1928 р.), "Демократія та її майбутнє" (1933 р.) та інші.
Важливу групу джерел дисертаційного дослідження становить конституційне законодавство Австро-Угорщини, Великобританії, Франції, США (до Першої світової війни) та Австрії, Чехо-Словаччини, Німеччини, України (УНР-ЗУНР) та інших держав (після Першої світової війни), а також різного проекти українських конституцій 1917-1920 рр., які були предметом безпосереднього дослідження С.С.Дністрянського. Окрему групу джерел дисертаційного дослідження становлять праці як вітчизняних, так і зарубіжних авторів, які безпосередньо присвячені науковій спадщині С.С.Дністрянського, а також документи та матеріали, що висвітлюють громадсько-політичну та наукову діяльність вченого.
Наукова новизна дослідження. Наукова новизна дисертації полягає в тому, за характером і змістом розглянутих проблем – це перше у вітчизняній юридичній науці комплексне дослідження конституційно-правових поглядів Станіслава Севериновича Дністрянського.
На основі проведеного дослідження сформульовано низку нових положень, висновків та пропозицій, запропонованих особисто здобувачем, до найбільш значущих з яких належать нижчезазначені:
вперше:
досліджено процес становлення та розвитку конституційно-правових ідей та поглядів С.С.Дністрянського;
встановлено, що визначальне значення для формування та розвитку конституційно-правових поглядів С.С.Дністрянського мало австрійське державне (конституційне) законодавство другої половини ХІХ-го ст., розвиток європейського конституціоналізму після Першої світової війни, а також праці визначних державних діячів та вчених-правознавців того часу (Є.Бенеша, А. Вагнера, В.Вільсона, В.Гессена, М.Грушевського, Л.Дюгі, О.Ейхельмана, Г.Єллінека, Г.Кельзена, М.Коркунова, Т.Масарика, А.Менґера, Є.Петрушевича, Е.Штайнбаха, Р.Штамлера та інших);
встановлено, що саме С.С.Дністрянський одним з перших у вітчизняному правознавстві запропонував закріпити на рівні Основного Закону статус майбутньої Української держави як правової та дав йому "конституційне визначення",
визначено місце і роль конституційно-правової спадщини С.С. Дністрянського в процесі становлення та розвиту національного конституційного права.
удосконалено:
з’ясування змісту та сутності категорій "конституція держави" та "конституційна держава" за С.С.Дністрянським, як базових елементів системи його конституційно-правових поглядів;
розуміння пропозицій вченого щодо можливої конституціоналізації професійного (фахового) життя держави на всіх рівнях її управлінської діяльності шляхом закріплення на рівні Основного Закону т.з. Народних Комор (робітничих, ремісничих, адвокатських, лікарських, торгово-промислових палат);
дістали подальшого розвитку:
аналіз поглядів С.С.Дністрянського щодо сутності та змісту основних інститутів конституційної держави, зокрема інститутів народовладдя (демократії), прав та свобод людини, національних меншин, парламентаризму, виконавчої влади, судівництва, територіального самоврядування;
аналіз поглядів вченого щодо необхідності закріплення на конституційному рівні цілісної системи правової охорони конституції;
дослідження пропозиції С.С.Дністрянського щодо необхідності побудови України як суверенної національної держави (т.б. держави утвореної українським народом в результаті реалізації свого невід’ємного права на самовизначення та виключно в рамках власної етнографічної території).
Практичне значення отриманих результатів. Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані при розробці лекційних курсів, семінарських занять і спецкурсів з історії держави і права України, історії політичних і правових вчень, історії української політичної та правової думки, конституційного права України, а також в процесі удосконалення національного конституційного законодавства.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею здобувача. У ній вперше систематизовано, структуровано, осмислено та проаналізовано конституційно-правові ідеї та погляди С.С.Дністрянського.
Апробація результатів дослідження. Головні положення і висновки дисертації обговорювались на кафедрі теорії та історії держави і права Львівського державного університету внутрішніх справ; висвітлювалися у доповідях та повідомленнях здобувача на Всеукраїнській науковій конференції в "Проблеми державотворення та захист прав людини в Україні" ( м.Острог, 20 квітня 2002 р.); міжнародній науковій конференції "Проблеми реалізації Конституції України та Польщі" (м.Львів, 27-28 листопада 2002 р.); міжнародній науково-практичній конференції "Реформа виборчого права України та Польщі: права людини та правова допомога в контексті реформ виборчого законодавства" (Львів – Кам’янець-Подільський, 18-19 червня 2004 р.); науковій конференції "Конституційно-правовий статус людини та громадянина в Україні" (м.Львів, 6 жовтня 2005 р.); міжнародній науковій конференції "Про потреби змін Конституції Польщі та України" (м.Жешов, Республіка Польща, 19 вересня 2005 р.); VII Всеукраїнській науково-практичній конференції "Верховенство права у процесі державотворення та захисту прав людини в Україні" (м.Острог, 26 травня 2006 р.); IХ Всеукраїнській науково-практичній конференції "Верховенство права у процесі державотворення та захисту прав людини в Україні" (в Острозі 30-31 травня 2008 р.), а також використано під час читання курсів "Історія держави і права України", "Конституційне право України" для студентів та курсантів Львівського державного університету внутрішніх справ.
Публікації. Основні теоретичні положення та висновки, сформульовані в дисертаційному дослідженні знайшли своє відображення у 10 наукових статтях, 6 з яких опубліковано у фахових виданнях та 1 за кордоном.
Структура дисертації. Структура дисертації зумовлена метою та завданнями дослідження, відповідає логіці наукового пошуку та вимогам ВАК України і композиційно складається зі вступу, двох розділів, дев’яти підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 221 сторінки, з них основного тексту – 196 сторінки та 25 сторінок списку використаних джерел ( всього – 249 найменувань).