СУДОВА СИСТЕМА ТА СУДОЧИНСТВО В ГАЛИЧИНІ У СКЛАДІ АВСТРО-УГОРЩИНИ (1867- 1918 рр.)

Короткий опис

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ 12
1.1. Історіографія проблеми 12
1.2. Джерельна база дослідження 18

РОЗДІЛ 2. СТАНОВЛЕННЯ, РОЗВИТОК ТА ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВ-
НО-ПОЛІТИЧНОГО УСТРОЮ АВСТРО-УГОРЩИНИ 22
2.1. Політико-правові передумови утворення Австро-
Угорщини 22
2.2. Основні положення Австро-Угорської угоди 37
2.3. Правовий статус Галичини у складі Австро-Угорщини 49

РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ, СТРУКТУРА, КОМПЕТЕНЦІЯ ТА ПРАВОВІ
ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ СУДОВИХ ОРГАНІВ В ГАЛИЧИНІ
У СКЛАДІ АВСТРО-УГОРЩИНИ 62
3.1. Повітові та спеціальні суди 62
3.2. Крайові (окружні) суди 81
3.3. Вищий крайовий суд у Львові і Найвищий суд у Відні 94
3.4. Органи прокуратури й адвокатури в судовій системі
Австро-Угорщини 103

РОЗДІЛ 4. ХАРАКТЕРНІ РИСИ СУДОЧИНСТВА В ГАЛИЧИНІ
У СКЛАДІ АВСТРО-УГОРЩИНИ 115
4.1. Правове регулювання здійснення судочинства 115
4.2. Цивільний процес 125
4.3. Кримінальний процес 146

ВИСНОВКИ 170
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ 174
ДОДАТКИ 202

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Необхідність комплексного наукового історико-правового дослідження судової системи та судочинства в Галичині у складі Австро-Угорщини зумовлена пізнавальними, теоретичними та прикладними потребами наукового забезпечення судової реформи в сучасній Україні. Демократична орієнтація розвитку судової системи України сприймає історичну ідею наступності в розвитку судочинства, осмисленого звертання до історії судової влади в Україні.
Реформування судової системи, вдосконалення діяльності судових органів неможливі без об’єктивного наукового вивчення та використання національного і міжнародного досвіду, досвіду власних і адаптованих судових систем.
У цьому аспекті важливого значення набуває критичний підхід до вивчення досвіду організації австро-угорської судової системи, особливостей здійснення цивільного і кримінального судочинства у Галичині.
Досвід Австро-Угорщини у створенні єдиної судової системи, яка функціонувала зокрема і в Галичині, дотепер не привертав достатньої уваги вітчизняних правознавців. Низка проблем, у тому числі закономірності й особливості становлення, функціонування та розвитку судової системи потребує подальшого дослідження. Аналіз цих проблем є внеском здобувача у розвиток науки історії держави і права України.
Вивчення й узагальнення досвіду становлення та організації судової системи, здійснення судочинства в Галичині в період перебування у складі Австро-Угорщини дають сучасній історико-правовій науці змогу об’єктивно переосмислити окремі проблеми, а відтак використати в доцільних межах цей досвід для розвитку національної судової системи.

Зв’я¬зок ро¬бо¬ти з на¬у¬ко¬ви¬ми про¬гра¬ма¬ми, пла¬на¬ми, те¬ма¬ми. Ди¬се¬р-та¬цій¬не до¬слі¬джен¬ня ви¬ко¬на¬но від¬по¬ві¬д¬но до те¬ма¬ти¬ки пріо¬ри¬те¬т¬них на¬пря¬м-ків ди¬се¬р¬та¬цій¬них до¬слі¬джень на пе¬рі¬од 2002-2005 рр., за¬твер¬дже¬ної На¬ка-зом МВС Укра¬ї¬ни від 30 че¬р¬в¬ня 2002 р. №635.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження – поглиблення історико-правових знань стосовно основних засад, структури та компетенції судових органів, особливостей здійснення цивільного і кримінального судочинства в Галичині у складі Австро-Угорщини.
Не претендуючи на вичерпне висвітлення досліджуваних аспектів цієї проблеми, ми намагалися розв’язати такі завдання:
- охарактеризувати основні періоди становлення і розвитку австро- угорської судової системи у Галичині та встановити їх етапи;
- уточнити особливості судової реформи і становлення єдиної судової системи в Галичині, що знайшли закріплення в австрійській Конституції 1867 р.;
- виявити чинники, які визначали правовий статус суддів і впливали на діяльність судів на різних історичних етапах в Галичині;
- окреслити характерні риси, визначити особливості цивільного та кримінального судочинства;
- проаналізувати зміни у функціонуванні судової системи в апараті Австро-Угорщини на різних етапах її розвитку.
Об’єктом дисертаційного дослідження є австро-угорська судова система та судочинство в Галичині з 1867 до 1918 рр.
Предметом дослідження є історико-правові закономірності й особливості становлення, функціонування та розвитку австро-угорської судової системи і судочинства в Галичині з 1867 до 1918 рр.

Хронологічні межі дисертації охоплюють 1867–1918 рр., впродовж яких існувала Австро-Угорщина. Цей період характерний здійсненням реформ, що вплинули на трансформацію багатьох сторін суспільного і державного життя Австро-Угорщини, зокрема Галичини. Вони значною мірою змінили судову систему на місцях, надавши їй рис децентралізації, з одного боку, та стимулюючи процес уніфікації суспільних відносин – з іншого. Такі умови істотно вплинули на правовий статус судових органів. Оскільки реалізація реформ, у тому числі судової, здійснювалася неоднаково у різних регіонах Австро-Угорщини, це зумовило особливості організації судової влади.
Територіальні межі дослідження – це територія Галичини (переважно в межах сучасних Львівської, Івано-Франківської та Тернопільсь¬кої областей), що у зазначений період входила до складу Австро-Угорщини.
Система австро-угорського управління цією територією мала особливості, зумовлені економічними, політичними, соціальними чинниками (тривале перебування у складі Австрії (з 1722 до 1867 рр.), прикордонне розташування, строкатість національного складу, густонаселеність тощо). Це і вплинуло на своєрідність організації судової влади в Галичині та здійснення судочинства.
Методи дослідження. Методологічна основа дослідження формувалася як система різних наукових методів пізнання історико-правових, загально-історичних і соціально-наукових явищ. У цій системі особливе місце займають традиційні для української науки історії держави та права історико-правовий, історичний, порівняльно-правовий і історично-порівняльний методи. Саме вони забезпечили комплексність і порівняльний характер дослідження дозволили виявити філософію історії австро-угорської судової

системи в Галичині, встановити історичність юридичних явищ, провести періодизацію становлення та розвитку судової системи на засадах наступності, сформулювати та дослідити загальне і конкретне у розвитку судочинства Галичини.
Метод системного (системно-структурного та системно-функціональ-ного) аналізу допоміг розглянути у судовій системі в Галичині процеси удосконалення правового регулювання здійснення правосуддя, проаналізувати структуру судової системи, виявити зв’язки між судовими органами в межах цієї системи.
З допомогою онтологічного і герменевтичного методів виявлено сутність правового регулювання організації і діяльності австро-угорських судових органів в Галичині. Герменевтичний метод слугував відтворенню глибинної семантики (смислової сторони мови, окремих слів або частин слова), тобто символізму (сутності смислу, цінностей, норм, які не присутні з достатньою наочністю, а розуміються) на рівні текстових (письмових) джерел інформації (архівні матеріали, нормативно-правові акти, опубліковані документи, матеріали преси, мемуарна література), завдяки чому, зроблений висновок про те, що еволюція державно-політичного устрою Австро-Угорщини відбулася від абсолютної монархії до буржуазної конституційної монархії; ці зміни мали вирішальний вплив на роль і місце судової влади в ієрархії структури державного влади.
Формально-догматичний метод забезпечив аналіз нормативно-правових актів, які регулювали діяльність судових органів в Галичині, зокрема Конституційного закону про судову владу від 21 грудня 1867 р. тощо. У роботі використано також соціологічний метод, який дозволив розкрити суспільні умови, що сприяли реалізації правових норм щодо здійснення

правосуддя у Галичині у досліджуваний період, а також з’ясувати чинники, що впливали на діяльність судів.
Джерельна база. Помітну роль в дослідженні відіграли періодичні видання, різноманітна історико-правова, історична література.
Наукова новизна отриманих результатів визначається тим, що дисертація – одне з перших у вітчизняній історико-правовій науці комплексних досліджень проблем становлення, функціонування і розвитку судової системи і судочинства в Галичині у складі Австро-Угорщини (1867–1918 рр.).
В результаті проведеного дослідження сформульовані основні положення, де конкретизуються елементи новизни, що виносяться на захист:
1. Обґрунтовано висновок про історичну обумовленість становлення австро-угорської судової системи в Галичині та запропоновано періодизацію її розвитку. Перший етап історичних та правових передумов формування єдиної судової системи Австро-Угорщини датується 1772-1867 роками. Для нього характерне функціонування різних систем судових органів, пристосуванням їх до нових соціально-політичних умов і наростанням деформацій, зумовлених австрійським абсолютизмом, другий етап (1867–1918 рр.) – створенням єдиної системи загальних судів та її реформування у напрямі демократичних засад (принципів).
2. Встановлено історико-правові закономірності утвердження судової влади в Австро-Угорщині як незалежної гілки влади, зв’язок еволюції державно-політичного устрою Австро-Угорської держави із зміною ролі та місця судової влади в апараті держави.
3. Висвітлено беззаперечні досягнення та принципові недоліки судової реформи 1867 року, з’ясовано її наслідки для Галичини. Розкрито

непослідовність реформування на незавершеність єдиної системи загальних судів у Галичині, непоодинокі спроби обмеження незалежності судів, звуження гарантій об’єктивного і справедливого правосуддя, зокрема для українського населення.
4. Вперше з’ясовано роль спеціальних судів, які поряд з загальними, забезпечували ефективність функціонування судової системи, зокрема шляхом тогочасної реалізації принципу спеціалізації.
5. Проаналізовано тенденцію обмеження незалежності суддів з допомогою законодавства, реакційність якого виявилась при формуванні суддівського корпусу, призначенні та переведенні суддів, у так званих чистках суддівських кадрів.
6. Показано, що цивільний процес не завжди був ефективним, оскільки складність процедур, повільність у розгляді справ, високі судові витрати й інші фактори позбавляли переважно малозабезпечене українське населення надійного правового захисту.
7. З’ясовано, що кримінальне судочинство мало суперечливий характер. Це зумовлено особливостями кримінального законодавства та відмінностями криміногенної ситуації на різних територіях Австро-Угорщини. Водночас кримінальне законодавство, яке вважалося досить ліберальним як для свого часу, призводило до того, що в судовій практиці занижувалася оцінка низки злочинів як суспільно небезпечних явищ (за винятком політичних злочинів). Встановлено, що вплив політичного чинника в кримінальному судочинстві сприяв посиленню його репресивно-карального характеру. Це зумовлювало суттєві порушення прав учасників кримінального процесу.
8. Виявлено, що часті зміни та доповнення законодавства (Цивільно-процесуального кодексу, Кримінально-процесуального кодексу) як слушні з

огляду на суспільну потребу, так і ті, що суперечили правовим нормам і засадам діючих законів, кодексів на догоду різним політичним ситуаціям, певною мірою дезорганізували судочинство, позбавляли правові норми стабільності, спричиняли плутанину в їхньому практичному застосуванні, а відтак ставили під сумнів дієвість цих норм.
9. Встановлено, що характерною рисою функціонування австро-угорської судової системи і судочинства була фактична дискримінація українців та інших національних меншин. Це виявилося, зокрема, в обмеженні використання української мови в судах, усуненні суддів-українців із суддівських посад, численних порушеннях їх прав під час судового процесу.
У процесі дослідження теми було виявлено та введено у науковий обіг низку нормативно-правових актів, що регулювали діяльність судових органів та здійснення судочинства і, які були до цього часу маловідомими або невідомими. Водночас у процесі дослідження в науковий обіг було введено значну кількість архівних матеріалів, з якими не працювали дослідники і які, відповідно, не були використані у наукових працях. Це, зокрема, матеріали з фондів Центрального історичного архіву України у м.Львові (ф.146, 147, 152).
Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що:
- висновки і теоретичні положення поглиблять знання у вітчизняній історико-правовій науці з проблем становлення, функціонування та розвитку австро-угорської судової системи і судочинства в Галичині й можуть бути використані у подальших історико-правових дослідженнях Австро-Угорщини загалом;
- матеріали дисертації можуть бути використані в навчальному процесі

при читанні лекцій і проведенні семінарських занять з навчальних дисциплін “Історія держави і права України”, “Історія держави і права зарубіжних країн”, при підготовці відповідних монографій,
підручників та навчальних посібників;
- висновки й узагальнення, сформульовані в дисертації, можуть бути враховані при проведенні досліджень, спрямованих на реформування
судової системи в Україні з метою запобігання можливих деформацій і помилок.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею, де узагальнено розвиток історико-правових знань про малодосліджену наукову проблему.
Апробація результатів дослідження. Основні результати та положення дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри теорії та історії держави і права Львівського юридичного інституту МВС України. Матеріали дослідження висвітлювалися у доповідях здобувача на Х і ІХ регіональних науково-практичних конференціях – “Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні” (м. Львів, 2004, 2005 рр. відповідно) та виступах на щорічних підсумкових конференціях професорсько-викладацького складу Львівського державного університету внутрішніх справ. Головні тези дисертаційного дослідження були представлені на теоретичних семінарах кафедри історії держави і права Львівського державного університету внутрішніх справ у 2004 та 2005 рр.
Основні положення та висновки дослідження викладені автором у семи статтях, опублікованих у наукових виданнях України (у тому числі у п’яти фахових), а також у трьох випусках матеріалів наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Структура роботи зумовлена метою та завданнями дослідження і складається зі вступу, чотирьох розділів, які об’єднують вісім підрозділів, висновків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 203 сторінки, з них 27 сторінок займає список використаних джерел (434 найменування).

Список літератури

ВИСНОВКИ

Проведений історико-правовий аналіз австро-угорської судової системи та судочинства, які діяли у Галичині (1867-1918 рр.), дає підстави для певних висновків загального характеру.
У становленні та розвитку системи судових органів у Галичині, що перебувала у складі Австро-Угорщини, можна відзначити існування різних судових органів і правових норм, прийнятих ще в період існування Австрійської імперії, які були уніфіковані судовою реформою в другій половині ХІХ ст. вже Австро-Угорщиною. Згідно з Конституційним законом про судову владу від 21 грудня 1867 р., відбулася судова реформа, метою якої стала уніфікація судоустрою в Австро-Угорщині. До беззаперечних досягнень судової реформи можна віднести: визначення єдиної системи загальних судів, їхніх організаційних основ, внутрішньої структури, компетенції; формування професійних вимог до кандидатів у судді та встановлення
порядку призначення на суддівські посади; впровадження суддівського самоврядування; утвердження принципів участі громадського чинника у діяльності судів.
З'ясовано, що особливістю австро-угорської судової системи, яка діяла, зокрема, у Галичині, був поділ судів на загальні та спеціальні, основу
якого становила засада деконцентрації. Це сприяло ефективнішому функціонуванню судової системи, якіснішому розгляду цивільних,
кримінальних та інших справ.
Аналіз правового статусу суддів засвідчує, що, хоча австрійська
Конституція 1867 р. проголосила принцип суддівської незалежності, однак
навіть у цьому правовому полі такий принцип мав певні політичні й ідеологічні
межі. Добираючи суддів, австрійська влада зважала передусім не стільки на
їхній професіоналізм, скільки на політичну благонадійність, національність.
Існували й інші обмеження стосовно добору складу суддів (зокрема, суддею не
могла бути жінка).
На підставі досліджуваного матеріалу розкрито причини ускладнення
цивільного судочинства. Передусім це пояснюється аналізом процесуального
законодавства. Більше половини австро-угорського періоду чинною залишалася успадкована система австрійського цивільного законодавства. Значним
доробком австрійських учених-цивілістів став новий Цивільний процесуальний
кодекс (1830 р.), згідно з яким впроваджувався єдиний цивільний процес на всю
територію Австрії. Однак кодекс містив певні прогалини і суперечності, що
ускладнювали його застосування у практичній діяльності. Далося взнаки також
намагання судів і надалі застосовувати норми попередніх процесуальних
кодексів. Це було наслідком тяжіння до звичних форм у судовій практиці та
стійкістю традицій. Найсерйознішою проблемою цивільного судочинства в Галичині була тяганина, повільність розв'язання справ, що зумовлювалося низкою причин (зростання кількості цивільних спорів, недостатня професійна підготовка та недостатня чисельність суддів, значне перевантаження суддів, недосконала організація роботи цивільних відділів судів). Цивільне судочинство було дорогим через високі судові витрати, обов'язковість адвокатського захисту, а також затяжний характер процесу. Зроблені на початку 90-х років XIX ст. спроби усунути недоліки у цивільному процесі здебільшого зводилися до обмеження можливостей апеляційного перегляду. А це робило цивільне судочинство ще менш доступним для незаможних груп українського населення – відтак їхні інтереси залишалися без надійного правового захисту.
Дослідження засвідчить, що характер кримінального судочинства у Галичині формувався під впливом чинників, що домінували на різних етапах історії Австрії, а згодом Австро-Угорщини. До уніфікації кримінального права і процесу визначальними чинниками були наявність різних систем кримінального законодавства й особливості кримінальної ситуації на різних територіях Австро-Угорщини. Можна стверджувати, що в цей період кримінальне судочинство мало суперечливий характер і за правовими нормами, і за шляхами розв’язання професійних завдань.
Аналіз законодавства, архівних та інших документальних матеріалів
дає підстави стверджувати, що характерною рисою функціонування австро-
угорської судової системи і судочинства в Галичині була фактична правова
нерівність, незахищеність українців та інших національних меншин у сфері
судочинства в Австро-Угорській імперії. Великодержавна політика австро-
угорської влади, спрямована на ствердження панування "титульної" нації та
поступову денаціоналізацію і полонізацію, зокрема українців, знайшла вияв,
зокрема, у законі від 1 жовтня 1869 р., який значно обмежував використання української мови в судочинстві у Східній Галичині, де українці складали більшу частину населення, а також в усуненні суддів-українців із суддівських посад, численних порушеннях прав українців під час судових процесів. Це позбавляло українське населення належного захисту своїх прав у всіх сферах життя, які підлягали правовому врегулюванню.
Показано, що державно-політичний устрій Австро-Угорщини ево-лю¬ціонував від демократичного парламентаризму до встановлення імперського режиму. Ці зміни у державно-політичному устрої Австро-Угорщини мали вирішальний вплив на роль і місце судової влади в ієрархії структури державної влади. Австрійська Конституція 1867 р., виходячи з доктрини поділу влад, визначила судову владу як окрему незалежну гілку. За умов імперського режиму Австрійська Конституція 1867 р., відмовившись від принципу поділу влад, перетворила судові органи на один з державних органів, підпорядкованих імператорові, а отже, вони стали підконтрольними і підзвітними політичній верхівці.
Досвід Австро-Угорщини доводить, що в умовах становлення та розвитку судової системи першочергового значення набуває проблема незалежності суддів від виконавчої влади, що своєю чергою потребує значного підвищення рівня професійної підготовки суддів, розширення і поглиблення правового світогляду, належного матеріального становища суддів, належного фінансування судів. Для забезпечення ефективності судочинства, прискорення розгляду справ важливо також уникати практики частих змін правових норм і засад прийнятих кодексів, що дає змогу забезпечити стабільність у судочинстві. Як засвідчує практика австрійських судів, повага та довіра громадян до судів здебільшого залежала від ефективної роботи нижчих судів як основної ланки в системі судоустрою. Зміцнення цих судів, на нашу думку, є нагальною потребою і в сучасній Україні – від чіткості їхньої роботи, об'єктивності та справедливості рішень і вироків залежить стан правосуддя загалом.
Аналіз функціонування австро-угорської судової системи у Галичині засвідчує певний позитивний досвід. Заслуговує на увагу і діяльність спеціальних публічних судів, приватних третейських судів, судів присяжних, громадських правничих організацій. Врахування цього досвіду є важливим в умовах реформування судової системи в сучасній Україні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ
Неопубліковані джерела
Центральний державний історичний архів (ЦДІА) України у Львові
1. Ф.146 (Галицьке намісництво, м.Львів), on.l, спр.206.
2. Ф.146, оп.1, спр.3105.
3. Ф.146, оп.2, спр.1.
4. Ф.146, оп.3, спр.1.
5. Ф.146, оп.4, спр.2155.
6. Ф.146, оп.4, спр.7310.
7. Ф.146, оп.8, спр.742.
8. Ф.146, оп.50, спр.539.
9. Ф.150 (Вищий крайовий суд, м.Львів), оп.1, спр.15920.
10. Ф.152 (Крайовий суд, м.Львів), оп.2, спр.123.
11. Ф.152, оп.2, спр.4864.
12. Ф.152, оп.2, спр.14016.
13. Ф.152, оп.2, спр.16128.
14. Ф.152, оп.2, спр.18084.
15. Ф.152, оп.2, спр.24178.
16. Ф.156 (Вища державна прокуратура, м.Львів), оп.2, спр.88.
17. Ф.159 (Галицька фінансова прокуратура, м.Львів), оп.15, спр.9244.
18. Ф.181 (Лянцкоронські), оп.1, спр.4183.
19. Ф.181,оп.2, спр.2.
20. Ф.181, оп.2, спр.2641.
21. Ф.350 (Галицьке акціонерне товариство електричних, водогінних і каналізаційних підприємств), оп.1, спр.3090.
22. Ф.350, оп.1, спр.3915.
23. Ф.350, оп.1, спр.3916.
24. Ф.350, оп.1, спр.4072.
25. Ф.521 (Окружна виборча комісія до Польських Сейму і Сенату, м.Премишль), оп.1, спр.1.
Державний архів Львівської області (ДАЛО)
26. Ф.1 (Львівське воєводське управління), оп.51,спр.1415.
27. Ф.12 (Львівський повітовий суд, м.Львів), оп.1, спр.88974.
28. Ф.14 (Перемишлянський повітовий суд, м.Перемишляни), оп.1, спр.1864.
29. Ф.102 (Винниківський повітовий суд, м.Винники), оп.1, спр.69.
30. Ф.124 (Олеський повітовий суд, м.Олесько, оп.1, спр.1792.
31. Ф.521 (Немирівський повітовий суд, м.Немирів), оп.1, спр.1.
32. Ф.521, оп.1, спр.2.
33. Ф.523 (Радехівський повітовий суд), оп.1, спр.1.
34. Ф.523, оп.1, спр.2.
35. Ф.523, оп.3, спр.1.
36. Ф.526 (Белзький повітовий суд), оп.1, спр.1.
37. Ф.526, оп.1, спр.2.
38. Ф.526, оп.2, спр.1.
39. Ф.527 (Сокальський повітовий суд), оп.1, спр.1.
40. Ф.527, оп.1, спр.3.
41. Ф.527, оп.1, спр.4.
42. Ф.527, оп.6, спр.1.
43. Ф.539 (Щирецький повітовий суд, м.Щирець), оп.1, спр.1.
44. Ф.539, оп.2, спр.1.
45. Ф.539, оп.3, спр.1.
46. Ф.540 (Рава-Руський повітовий суд, м.Рава-Руська), оп.2, спр.1.
47. Ф.541 (Бібркський повітовий суд, м.Бібрка), оп.1, спр.1.
48. Ф.541, оп.1, спр.3.
49. Ф.541, оп.1, спр.8.
50. Ф.541, оп.1, спр.14
51. Ф.541, оп.17, спр.1.
52. Ф.542 (Куликівський повітовий суд, м.Куликів), оп.14, спр.1.
53. Ф.543 (Городок-Ягеллонський повітовий суд, м.Городок-Ягеллонський), оп.2, спр.2.
54. Ф.554 (Угнівський повітовий суд, м.Угнів), оп.1, спр.1.
55. Ф.555 (Жовківський повітовий суд, м.Жовква_, оп.3, спр.1.
56. Ф.648 (Промисловий суд у Львові), оп.62, спр.1.
57. Ф.718 (Шляхетський суд, м.Станіславів), оп.1, спр.52.
58. Ф.718, оп.1, спр.82.
59. Ф.718, оп.1, спр.94.

Державний архів Івано-Франківської області (ДАІФО)
60. Ф.30 (Домініканський суд у с.Милованці Станіславського округу), оп.1,
спр. 7.
61. Ф.231 (Станіславський повітовий суд), оп.1, спр.32.
62. Ф.325 (Косівський повітовий суд), оп.1, спр.11.
63. Ф.501 (Коломийський повітовий суд), оп.1, спр.47.

Державний архів Тернопільської області
64. Ф.26 (Новосільський повітовий суд), оп.1, спр.14.
65. Ф. 27 (Тернопільський окружний суд), oп. 1, спр. 129.
66. Ф.29 (Бережанський повітовий суд), оп.1, спр.197.
67. Ф. 33 (Тернопільський міський магістрат), оп. 1, спр. 52.

Нормативно-правові матеріали
68. Борис В. Документальні матеріали про ставлення селян Галичини до аграрної реформи 1848 р. // Архіви України. – 1966. – № 1. – С. 56-63.
69. Вісник законів державних для королівств і країв в державній раді заступлених. – Річник, 1871. – Відень, 1871. – 440 с.
70. Вісник законів державних для королівств і країв в державній раді заступлених. – Річник, 1887. – Відень, 1887. – 525 с.
71. Вісник законів державних для королівств і країв в державній раді заступлених. – Річник, 1896. – Відень, 1896. – 766 с.
72. Вісник законів державних для королівств і країв в державній раді заступлених. – Річник, 1910. – Відень, 1910. – 752 с.
73. Вісник законів і розпоряджень крайових для королівства Галичини і Володимерії з великим князівством Краківським. – Річник, 1909. – 280 с.
74. Закон Речі Посполитої „Про ліквідацію сейму і крайового виділу колишнього Королівства Галичини і Володимерії з Великим князівством Краківським”// Dziennik ustaw Rzeczypospolitej Polskiej. – 1920. – № 11. – Poz. 61.
75. Історія Львова в документах і матеріалах: Зб. документів і матеріалів. – К.: Наук. думка, 1986. – 422 с.
76. Кодекс карного справування // Пер. з пол. М.Понне-Озерського, Є.Давидека, О.Вороняка.– Краків; Львів: Українське видавництво, 1943. – 234 с.
77. Менцинський А. Про заочність в австрійському процесі цивільному. – Львів: Накладом НТШ, 1898.– 97 с.
78. Краткие сведения о государственном устройстве и управлении Австро-Венгрии и земель австрийской короны. – СПб., 1914. – 70 с.
79. Хрестоматія з історії держави і права України: У 2-х т.: Навч. посіб. Для студ. юрид.спец. вищ. закл. освіти / За ред. В. Д. Гончаренка. – Вид. 2-ге, переробл. І доп.: Том 1: З найдавніших часів до початку ХХ ст. / Уклад. В.Д.Гончаренко, А.Й.Рогожин, О.Д.Святоцький. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2000. – 472 с.
80. Biegelmeier L. Ustawy dla posiadaczy dóbr zemskich w Galicji w względzie politycznym, sądowniczym i finansowym potrzebne. – Lwów, 1858.– 620 s.
81. Czynności dzieł z sejmu, który w Królewstwach Galicji i Lodomerii na dniu... zgromadzifsię i trwał do dnia.... – Lwów, 1821-1845.– 206 s.
82. Die algemeine Strafprocess-Ornung vom 29. Juli 1853 für Kaiserthum Osterreich. – Wien, 1854. – 456 s.
83. Die Illyrischen Provinzen und ihre Einwohner. – Wien, 1812. – 546 s.
84. Die österreichischen Verfassungsgesetze Herausgegeben vom E. Bernatzik. –
Leipzig, 1906.– 493 s.
85. Dzieimik ustaw państwowych dla królewstw i krajów w Radzie panstwa reprezentowanych. – Rok 1915. – 389 s.
86. Dziennik rządowy dla kraju koronnego Galicji i Lodomerii, 1854.– T.l. – § 118. – 875 s.
87. Edicta et mandata universalia regnis Galiciae et Lodomeriae promulgata. –Leopolis, 1772. – 76 s.
88. Edicta et mandata universalia Regnis Galiciae et Lodomeriae a die 11 Septembris initae possessionis promulgata; Continuatio edictorum et mandatormn ... Lemberg, 1773. – 90 s.
89. Edicta et mandata universalia Regnis Galiciae et Lodomeriae ...– Lemberg,
4793. – 78 s.
90. Edicta et mandata universalia Regnis Galiciae et Lodomeriae ... – Lemberg, 1774. – 12 s.
91. Edicta et mandata universalia Regnis Galiciae et Lodomeriae ... – Lemberg, 1778. – 78 s.
92. Edicta et mandata universalia Regnis Galiciae et Lodomeriae ... – Lemberg, 1782. – 94 s.
93. Edicta et mandata universalia Regnis Galiciae et Lodomeriae ... – Lemberg, 1783. – 114 s.
94. Edicta et mandata universalia Regnis Galiciae et Lodomeriae ... – Lemberg, 1786. – 78 s.
95. Edicta et mandata universalia Regnis Galiciae et Lodomeriae ... – Lemberg, 1797. – 120 s.
96. Edicta et mandata universalia Regnis Galiciae et Lodomeriae ... – Lemberg, 1804. – 160 s.
97. Galicja od pierwszego rozbioru do Wiosny Ludów. 1772–1848: Wybór tekstów źródłowych"/ Opr.lVI. Tyrowicz. – Kraków; Wrocław, 1956. – 334 s.
98. Kasparek J. R. Zbiór ustaw, przepisów, instrukcji administracyjnych w Króleswtwie Galicji i Lodomerii z Wielkim Księstwem Krakowskim obowiażujących... – Lwów, 1884–1889. – T. I. – 667 s.
99. Kodeks prawa politycznego.– Lwów, 1903.
100. Kropatschek J. Buch für Kreisamter, oder Leitfaden zur Landes – und Kreisbereisung. – Wien, 1789. – 1176 s.
101. Kropatschek J. Kommentar des Buches für Kreisamter als Vermehrter
Leitfaden zur Landes und Kreisbereisung oder gemein-nutziges Handbuch. –
Wien, 1799. – B. I–V. – 296 s.
102. Księga ustaw na zbrodnie i ciężkie policyjne przestępstwa. – Lwów, 1804. –
292 s.
103. Opracował S. Kieniewicz, TrMencel, W. Rostocki. – Warszawa 1956. – 795 s.
104. Podręcznik statystyki Galicji. – T. IX. – Cz. II. – Lwów, 1913. – 118 s.
105. Powzsechny dziennik praw państwa i rządu dla cesarstwa austriackiego. – 1850. – T. II. – § 237. – 168 s.
106. Protokoły Sejmu Krajowego z roku 1890. – § 18. – 18 s.
107. Provinzial-Gesetzsammlung des Königreichs Galizien und Lodomerien. –
Lemberg, 1827. – 112 s.
108. Provinzial-Gesetzsammlung des Königreichs Galizien und Lodomerien. –
Lemberg, 1828. – 124 s.
109. Provinzial-Gesetzsammlung des Königreichs Galizien und Lodomerien, –
Lemberg, 1832. – 130 s.
110. Provinzial-Gesetzsammlung des Königreichs Galizien und Lodomerien, –
Lemberg, 1835.– 142 s.
111. Provinzial-Gesetzsammlung des Königreichs Galizien und Lodomerien. –
Lemberg, 1836. – 142 s.
112. Provinzial-Gesetzsammlung des Königreichs Galizien und Lodomerien.–
Lemberg, 1838. – 118 s.
113. Provinzial-Gesetzsammlung des Königreichs Galizien und Lodomerien, –
Lemberg, 1840. – 123 s.
114. Provinzial-Gesetzsammlung des Königreichs Galizien und Lodomerien, –Lemberg, 1846. – 141 s.
115. Rapirea Bucovinei dupa. Documente Autentice. – Bucuresci, 1875. – 220 s.
116. Reichs-Gesetz-Blatt für das Raisertum Österreich, 1868, § 59.
117. Rozdolski R. Nowe dokumenty // Kwartalnik historyczny. – 1962. – № 1. – S.17-38.
118. Schematismus des Königreiches Galizien und Lodomerien für das Jahr... –
Lemberg, 1782–1796. – 116 s.
119. Schematismus des Königreiches Ost-Galizien und Lodomerien für das Jahr... –
Lemberg, 1805–1844. – 206 s.
120. Schematismus des Königreiches Ost-Galizien und Lodomerien für das Jahr... –
Lemberg, 1797–1804. – 182 s.
121. Schematismus des West-Galizien. – Kraków, 1797–1804.
122. Seiner k.k. Majestät ... Politische Gesetze und Verordnungen. – Wien, 1780-
1848. – 156 s.
123. Stenografizne sprawozdania Sejmu Krajowego z roku 1913-1914. – 1664 s.
124. Stenographische Protokolle über die Sitzungen des Hauses der Abgeordneten
des österreichischen Reichsrates in Jahren 1901 und 1902. – XVII Session. –
X Band. – Wien, 1835. – 10515 s.
125. Stenographische Protokolle im der die Sitzungen des Hauses der Abgeordneten
des österreichischen Reichsrates in den Jahren 1907. – XVIII Session. – Wien, 1908. – 2328 s.
126. Stenographische Protokolle über die Sitzungen des Hauses der Abgeordineten
des österreichischen Reichsrates im Jahre 1917. – XXII Session. – III Band. – Wien, 1918. – S. 2519–4282.
127. Studnicki W. Memorial gubernatora Urmenyi z r. 1804 // Kwartalnik
Historyczny. – 1904.– T. l 8. – S. 57–74.
128. Tokarz W. Gälicia w początkach ery józefinskiej w świetle ankiety urzędowej z
r. 1783. – Kraków, 1909. – 400 s.
129. Volumina Legum. – Kraków, 1889. – T. 7. – 403 s.
130. Wagner R. Die Revolutionsjahre 1848/49 im Königreich Galizien-Lodomerien
(einschliefilich Bukowina). – München, 1983. – 192 s.
131. Walter F. Die Zeit Josephs Hund Leopolds II (1780–1792): Aktenstücke. –
Wien, 1950. – 212 s.
132. Wybór tekstów źródłowych z historii Polski w latach, 1795–1864.– 419 s.
133. Żaćek V. Slovansky sjezd v Prażę roku 1848: Sbirka dokumentu. – Praha, 1958. – 614 s.
134. Zbiór ustaw i rozporzadzen administracyjnych.– Lwów, 1885.– T. 4. – 368 s.

Статистичні відомості
135. Hillbricht K. Rzut oka na wyniki obliczenia ludności w Austriji 1869 //
Prawnik – Lwów. – Rok IV. – N 2. – S. 5-16.
136. Tafeln zur Statistik der österreichischen Monarchec – Wien, 1830–1850. – 680 s.
137. Tafeln zur Statistik der österreichischen Monarchec – Wien, 1852. – 690 s.
138. Wiadomości statystyczne o mieście Lwowie. – Lwów, 1874. – 98 s.

Періодичні видання
139. Громадський голос.– 1908. – 9 берез.
140. Діло. – 1911. – 17 лют.
141. Gazeta Lwowska. – 1811–1848.
142. Gazeta Sądowa. – 1876–1918.
143. Prawnik. – 1912. – № 20. – S. 130.
144. Prawnik. – 1872. – № 20. – S. 80.

Праці тогочасних діячів
145. Устиянович М. Історичний момент // Житє і Слово. – 1895. – Т. 3. – С. 467–468.
146. Kortum E.B. Magna Charta von Galizien oder Untersuchung der Beschwerden
des galiciszchen Adeis polnischer Nation über die österreichische Regierung. –
Jassy, 1790. – 90 s.
147. [Kratter F.] Briefe über den itzigen Zustand von Galizien: Ein Beitrag zur
Statistik und Menschenkenntniss. – Leipzig, 1786. – 276 s.
148. Neuste Hacquet's physikalisch-politische Reisen in den Jahren 1788-1795 durch die Dacischen und Sarmatischen oder Nördlichen Karpathen. – Nürnberg, 1790. – Th. I. – 206 s; 1791. – Th. 11. – 249 s; 1794 – Th. III. – 247 s; 1796. – Th.IV. – 254s.
149. Rohrer J. Bemerkungen auf einer Reise von der Türkischen Gänze über die
Bukowina durch Ost- und Westgalizien, Schlesien und Mahren nach Wien, –
Wien, 1804. – 311s.
150. Stöger M. Darstellung der gesetzlichen Verfassung der galizischen Judenschaft – Lemberg, 1833.–T. l.–280s.
151. Stöger M. Darstellung der gesetzlichen Verfassung der galizischen Judenschaft.
– Lemberg, 1833. – T.2. – 202 s.

Спеціальна література
152. Австро-Венгрия: опыт многонационального государства. – М., 1995. –
231 с.
153. Барвінський О. Значення українсько-руського народу для Австро-Угорщини. – Львів, 1912. – 23 с.
154. Бегей І. Двадцять і п'ять літ історії т-ва "Просвіта". – Львів, 1894. – 68 с.
155. Ботушанський В.М., Сайко М.М. Приєднання Буковини до Австрії (До
225-річчя події) // Питання історії України. – Чернівці, 2000. – Т.1. –
С.244–250.
156. Будзиновський В. Австрія чи Польща.– Львів, 1903. – 415 с.
157. Буковина: історичний нарис. – Чернівці, 1998. – 416 с.
158. Ванечек В. История государства и права Чехословакии. – М., 1981.– 503 с.
159. Василевский Л. Австро-Венгрия. Политический строй и национальные вопросы. – СПб., 1906. – 64 с.
160. Витте Е. Австро-Венгрия и ее славянские народы.– Шамордино, 1912.
161. Вергановський В. Австрийське поступованє цивільне після викладів і за дохволом В.Вергановського. – Львів: Кружок Правників. – 1912/13. –
222 с.
162. Вергановський В. Зміна позову. – Львів: Друк. ім.Шевченка, 1913. – 153 с.
163. Вергановський В. Значіння правного інтересу в цивільнім процесі. – Львів, 1906. – 116 с.
164. Ганкевич Л. Адвокатура – професія, суспільна роля і етика // Правничий
вісник. – Нью-Йорк, 1963. – Кн. 2. – C.181–187.
165. Ганкевич Л. Суди присяглих у сеймі і сенаті. – 1937.– Ч.1-2. – С.33–43.
166. Герасименко М.П. Аграрні відносини в Галичині в період кризи
панщинного господарства. – К., 1959. – 304 с.
167. Герасименко М.П. Класи і соціальні групи в Галичині в кінці XVIII ст.:
3 історії західноукраїнських земель. – К., 1957. – 189 с.
168. Гельб Ж. Недоліток як предмет карної оборони: У світлі приписів польського карного кодексу.– 1934.– Ч.4.– С.10–17.
169. Гербільський Г.Ю. Передова суспільна думка в Галичині (30-ті – середина 40-х років XIX століття). – Львів, 1959. – 160 с.
170. Гербільський Г.Ю. Розвиток прогресивних ідей в Галичині у першій половині ХІХ ст. (до 1848 р.). – Львів, 1964. – 251 с.
171. Гловацький І.Ю. Українські адвокати у політичних судових процесах у
Східній Галичині (1921-1939 рр.). – Львів: Тріада плюс, 2003. – 348 с.
172. Гловацький І.Ю., Гловацький В.І. Українські адвокати Східної Галичини
(кінець XVIII – 30-ті роки XX ст.). – Львів, 2004. – 134 с.
173. Гнатюк В. Національне відродження австро-угорських українців: 1772–
1880 рр. – Відень, 1916. – 191 с.
174. Головацький Я. Великая Хорватия или Галицко-Карпатская Русь //
Моквитянин. – 1841. – 4.6. – С. 213–252; 457–467.
175. [Головацький Я.] Zustande der Russinen in Galizien: Ein Wort zur Zeit von
einen Russinen. – Leipzig, 1846. – Heft 9.– S. 361-379.
176. Горбачевський А. Галицьке судівництво і справа його реформи в законодавчих тілах // Часопис правничя. – 1889. – Річник 1. – Ч.1–4. –
С. 46–53.
177. Гошко Ю.Г. Звичаєве право населення Українських Карпат та
Прикарпаття ХІV-ХІХ ст. –Львів, 1999. – 336 с.
178. Грабовецький В.В. Гуцульщина ХІІІ–ХІХ століть: Історичний нарис. Львів, 1982. – 151 с.
179. Грот К.Я. Австро-Венгрия, или Карпато-дунайские земли в судьбах сла¬вян¬ства и в русских исторических изучениях. – Петроград, 1914. – 175 с.
180. Данилак М. Галицькі, буковинські і закарпатські українці в революції 1848–1849рр. – Братислава, 1972. – 211 с.
181. Добржанський О. Національний рух українців Буковини другої половини
XIX – початку XX ст. – Чернівці, 1999. – 574 с.
182. Добржанський О.В. До питання про облік чисельності українського і
румунського населення Буковини (1775–1918 рр.) // Питання історії
України. – Чернівці, 1997. – Вип.1. – С. 67–73.
183. Дольницький А. Про новий процес цивільний. – Львів, 1897. – 84 с.
184. Домбчевський Р. За право мови // Ювілейний Альманах Союзу Українських Адвокатів у Львові. – Львів: СЧА, 1934. – 170-255 с.
185. Европейские революции 1848 года. Принцип "национальности" в
политике и идеологии / Отв. ред. С. М. Фалькович. – М., 2001. – 456 с.
186. Енциклопедія українознавства: Словникова частина: В 11 т. / Гол. ред.
В. Кубійович. – Львів, 1993. – Т. 1. – (Перевид. в Україні).– 400 с.
187. Енциклопедія українознавства. – Львів, 2000. – Т. 9. – С.3205–3600.
188. Жалоба І.В. Державні (скарбові) шляхи Буковини (кінець XVIII–початок
XX ст.) // Наукові праці Кам'янець-Подільського пед. ун-ту: Історичні
науки. – Кам'янець-Подільський, 2000. – Т. 4 (6). – С. 152-159.
189. Жалоба І.В. Крайове законодавство про конкурентні дороги Буковини
(60 – 70-ті роки XIX ст.) II Буковинський історико-етнографічний вісник. – Чернівці, 1996. – Вип. 1. – С. 40–44.
190. Жуковський А. Історія Буковини. – Чернівці, 1994. – 4.2. – 220 с.
191. Задорожний B.C. Товарне виробництво і торгівля на західноукраїнських
землях. – Львів, 1989. – 148 с.
192. Заневич І. Знесене панщини в Галичині. – Львів, 1895. – 96 с.
193. Зарубежные славяне в прошлом и настоящем. – М., 1999. – 240 с.
194. Зашкільняк Л., Крикун М. Історія Польщі. Від найдавніших часів до
наших днів. – Львів, 2002. – 752 с.
195. Иеромоиах Гедеон (Губка). История православной церкви на Буковине в период вхождения Буковины в состав Австрийской империи (1775–1918). – Сергиев Посад, 1996. – 72 с.
196. История государства и права Украинской ССР. – Т. І. К.: Наук. думка,
1987. – 315с.
197. История Польши: В 3 т. – М., 1956. – Т.І. – 462 с.
198. Інкін В.Ф. Нарис економічного розвитку Львова у XVIII ст. – Львів, 1959. – 91 с.
199. Історія держави і права України: Підручник / А.С.Чайковський (кер. авт. кол.), В.І. Батрименко, Л.О. Зайцев, О.Л. Копиленко та ін.; За ред. А.С. Чайковського. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 512 с.
200. Історія держави і права України. / За ред. А.С.Чайковського. – К.:
Юрінком Інтер, 2000. – 384 с.
201. Історія держави і права Української РСР. – Т. 1. – К., 1967. – 673 с.
202. Історія держави права України: Підручник: У 2 т. / За ред. В. Я. Тація, А. Й. Рогожина. – Т.1. – Кол. авторів: В. Д. Гончаренко, А. Й. Рогожин, О. Д. Святоцький та ін. – К.: Вид. Дім „Ін Юре”, 2000. – 648 с.
203. Історія Української РСР: У 8 т. – 10 кн. – К.: Наук. думка, 1978. – Т.2-3. –
606 с.
204. Кайндль Р. Ф. Історія міста Чернівців. – Чернівці, 2003. – 278 с.
205. Кожелянко Г.К. Оккупация Буковины Австрией в 1774 г. – К., 1978. –
20 с.
206. Кокошкин Ф.Ф., Вышеславцев Б.П. Австро-Венгрия // Политический строй современных государств. Т. ІІ. – СПб., 1906. – 319 с.
207. Кордуба М. Західне пограниччя Галицької держави між Карпатами та
долішнім Сяном. – Львів, 1925. – 87 с.
208. Кордуба М. Ілюстрована історія Буковини. – Чернівці, 1906. – 89 с.
209. Косачевская Е.М. Восточная Галиция накануне и в период революции
1848 г. – Львов, 1965. – 151 с.
210. Кревецький І. Галичина в другій половині XVIII ст.: Огляд новітніх видань // Зап. Наук. тов-ва ім. Шевченка. – Львів, 1909. – Т. 91. – С. 33-94.
211. Кревецький І. З виборчого руху в 1848 р. – Львів, 1906. – 15с.
212. Кревецький І. Королівство Галичина і Володимирія // Стара Україна. –
1925. – № 1–2. – С. 19-24.
213. Кревецький І. Проби організовання руських національних гвардій у Галичині 1848–1849. – Львів, 1913. – 70 с.
214. Кревецький І. Справа поділу Галичини в рр. 1846–1850 // Зап. Наук. тов-ва
ім. Шевченка. Львів, 1910. – Т. 93. – С. 44–48.
215. Кревецький І. Справа поділу Галичини в рр. 1846-1850 // Зап. Наук. тов-ва
ім. Шевченка. – Львів, 1910. – Т. 94. – C. 58–83; 1910. – Т. 95. – C. 54–82; 1910. – Т. 96. – C. 94–115; Т. 97. – C. 105–154.
216. Кріль М. Слов'янські народи Австрійської монархії: освітні та наукові
взаємини з українцями. 1772–1867. – Львів, 1999. – 296 с.
217. Кугутяк М. Галичина: сторінки історії. Нариси суспільно-політичного
руху (XIX – 1939 рр.). – Івано-Франківськ, 1993. – 200 с.
218. Кондратюк О. B. Організація судових органів у Галичині за австрійською конституцією 1867 р. // Вісник Львів. ін-ту внутр. справ. – № 1. – Львів, 2004. – С. 310–318.
219. Кондратюк О. B. Правовий статус Галичини у складі Австро-Угорщини (1867–1918 рр.) // Вісник Львів. нац. ун-ту. – Сер. юрид. – Львів, 2004. – Вип. 40. – С. 130–136.
220. Кондратюк О. B. Повітові та спеціальні суди в Галичині у складі Австро-Угорщини // Вісник Львів. юрид. ін-ту. – Сер. юрид. – Вип. 1. Львів, 2005. – С.283-294.
221. Кондратюк О. B. Вищий суд в Галичині у складі Австро-Угорщини // Проблеми державотворення і захисту прав людини: Мат. ХІ рег. наук.-практ. конф. – Львів, 2005. – С. 93–96.
222. Кульчицький B. C. Галицьке намісництво та його антинародна діяльність // Вісник Львів. ун-ту. – Сер. юрид. – Львів, 1975. – С. 32–37.
223. Кульчицький B. C. Державний лад і право в Галичині в другій половині
XIX – на початку XX ст. – Львів, 1966. – 68 с.
224. Кульчицький B. C. Джерела права в Галичині за часів австрійського панування (1772–1918) // Проблеми правознавства. – Вип. 19. – К., 1971.
– С. 42–50.
225. Кульчицький B. C. До питання про Галицький становий сейм (1775-1848 рр.) // Наук. записки Львів. ун–ту. – Сер. юрид. – Львів, 1956. – Вип. 3. – Т. 38. – С. 65–71.
226. Кульчицький B. C. Застосування кодексів австрійського права на території
Галичини // Стан кодифікаційного процесу в Україні: системність,
пріоритети, уніфікація. – К., 1995. – С. 32–34.
227. Кульчицький B. C., Вівчаренко О. А., Бойко І. Й. Українська юриспруденція в персоналіях. – Івано-Франківськ, 1995. – 38 с.
228. Кульчицький В. Утворення коронного краю Галичини в складі Австрії //
Проблеми правознавства. – К., 1969. – Вип. 13. – С. 14–21.
229. Кульчицький В., Бойко І. Система судових органів Галичини у складі Автро-Угорщини // Право України. – 2001. – № 11. – С. 137–139.
230. Кульчицький B.C., Бойко І.Й., Мікула О.І., Настасяк І.Ю. Апарат
управління Галичиною у складі Австро-Угорщини. – Львів, 2002. – 82 с.
231. Кульчицький B.C., Тищик Б. Й. Історія держави і права України. – К., 2001.
– 320с.
232. Левицький К. Про новий цивільний кодекс в Австрії. – 1894. – Річник 6. – С.105–179.
233. Левицький К. Перші роки австрійського процесу цивільного // Часопись Правнича і економічна. – Львів, 1904.– Т.617. – С.1–76.
234. Левицький К. Наш закон громадський. – Відень, 1915. – 26 с.
235. Лещиловская И.И. Общественно-политическая борьба в Хорватии 1848–1849. – М., 1977. – С. 174–175.
236. Лозинський М. Автономія країв в австрійській конституції // Студії з поля суспільних наук і статистики. – Львів, 1912.– Т.3.– 62с.
237. Лозинський М. Галичина в життю України. – Відень, 1916. – 60 с.
238. Лозинський М. Поділ Галичини. – Львів, 1913. – 15 с.
239. Лозинський М. Сорок літ діяльності "Просвіти": В 40-літній ювілей
товариства. – Львів, 1908. – 72 с.
240. Лозинський М. Уваги про українську державність. – Відень, 1927. – 75 с.
241. Лозинський М. Утворення українського коронного краю в Австрії. –
Львів, 1915. – 75с.
242. Маковський В. Талергоф: Спогади і документи. – Львів, 1934. – 260 с.
243. Масан О. Буковинські депутати австрійського рейхсрату в 1848–1849 рр.
// Аннали Буковини. – 1997. – № 3. – С.755–764.
244. Меламед В. Евреи во Львове (XIII – первая половина XX века). – Львов,
1994. – 264 с.
245. Малиновський O.О. Кара і засоби соціального захисту // Записки Соціаль¬но-економічного Відділу ВУАН. – К., 1926.– Т.4. – С.96–164.
246. Мончаловський О.А. Положение и нужды Галицкой Руси // Марков Д.А. Русская и украинская идея в Австрии. – М., 1915. – С.8–23.
247. Мудрий В. Роля "Просвіти" в українському житті: 3 приводу 60-ліття
"Просвіти". – Львів, 1928. – 19 с.
248. Музиченко П. Історія держави і права України: Навчальний посібник. – К.: Товариство "Знання", КОО, 1999. – 662 с.
249. Наконечний Є.П. Українська періодика XIX – початку XX століття у
Галичині // Бібліотека – скарбниця духовності: Міжнародн. наук, конф.,
присвяч. 50-річчю Львів. наук, б-ки ім. В. Стефаника АН України.
Львів, 5–8 вересня 1990 р. / Ред. кол.: М. В. Галушко (відп. ред.) та ін. – К.: Наук. думка, 1993. – 236 с.
250. Настасяк І. Особливості правового становища шляхти в Галичині (кінець
XVIII – початок XIX ст.) // Вісн. Львів, ун-ту. – Сер. юрид. – Львів,
2004. – Вип. 39. – С. 117–121.
251. Настасяк І. Роль губернського правління у зміцненні державного ладу в
Галичині // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні:
Мат. X регіон. наук.-практ. конф. 5-6 лют. 2004 р. – Львів, 2004. – C. 115–118.
252. Настасяк І. Скасування кріпосного права в Галичині / Вісник
Львів. ун–ту. Сер. юрид. – Львів, 1999. – Вип. 34. – С. 46–48.
253. Никифорак М.В. Буковина в державно-правовій системі Австрії (1774–
1918 рр. – Чернівці, 2004. – 384 с.
254. Никифорак М.В. Державний лад і право на Буковині в 1774–1918 рр.
Чернівці, 2000. – 280с.
255. Новосівський І. Нариси історії права Буковини і Бессарабії. – Нью-Йорк;
Париж; Сідней; Торонто, 1986. – 180 с.
256. Олександрович М. Маркіян Шашкевич. Українське літературне відродження в Галичині.– Торонто: Добра книжка, 1961. – 163 с.
257. Олесницький Я. Свобода волі в науці карного права. – 1901. – Т.2.– С.1–18.
258. Освободительные движения народов Австрийской империи. Возникновение и развитие. – М., 1980. – 610 с.
259. Осечинський В. К. Галичина під гнітом Австро-Угорщини в епоху
імперіалізму. – Львів, 1954. – 147 с.
260. Охрімович В. Знадоби до пізнання народних звичаїв і поглядів правних //
Житє і Слово. – Львів, 1895. – Т. 3. – С. 296–307.
261. Паньківський К. Організації українських правників у минулому //
Правничий вісник: Журнал товариства укр. правників в ЗДА. – Нью-Йорк, 1955. – Кн. 1.– С.55–58
262. Паньківський К. Організації українських правників у минулому //
Правничий вісник: Журнал товариства укр. правників в ЗДА. –
Нью-Йорк, 1963. – Кн. 2. – С.194–195.
263. Петрів Р.В. Генезис капіталізму у містах Східної Галичини в кінці XVIII
– першій половині XIX ст. (1772–1850). – Івано-Франківськ, 1993. – 282 с.
264. Піддубний Г. Буковина, її минуле й сучасне. – Харків, 1928. – 256 с.
265. Полтавский М. История Австрии. Пути государственного и
национального развития. – М., 1992. – 368 с.
266. Пристер Е. Краткая история Австрии / Пер. с немецкого. – М., 1952. –
511 с.
267. Рубинштейн Е. И.. Крушение Австро-Венгерской монархии. – М., 1963. – 428 с.
268. Соколов П. Церковная реформа імператора Иосифа II. – Саратов, 1892. – 140 с.
269. Старосольський В. Теорія нації. – Відень, 1922. – 143 с.
270. Старосольський В. Нарис карного процесу. – Мюнхен, 1847. – 171 с.
271. Стебельський П. Австрійський процес карний: Коментар.– Вип.1. – Львів: НТШ, 1901.– 196 с.
272. Стебельський П. Чи і наскільки показались у нашій практиці суди
присячних пожиточними // Часопис правнича. – 1889. – Річник 1. – Ч.12.–
С. 203–207.
273. Стебельський П. Австрійське поступованє карне. Після викладів… Львів: “Кружок правників”, 1913. – 258 с.
274. Терлюк Я.І. Історія держави і права України (Доновітній час): Навчальний посібник.– К.: Атіка, 2006. – 400 с.
275. Тейлор А. Дж. П. Габсбургська монархія (1809-1918) // Історія
австрійської імперії та Австро-Угорщини. – Львів: ВНТЛ-Класика, 2002. – 268 с.
276. Тимченко С. Судові та правоохоронні органи України: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 304 с.
277. Тищик Б.Й. Історія держави і права Австрії і Австро-Угорщини (X ст. –
1918 рр.). – Львів / Юридичний факультет Львів, нац. ун-ту ім. Івана
Франка, 2003. – 80с.
278. Ткач А.П. Історія кодифікації дореволюційного права України. – К., 1968. – 168 с.
279. Ткач А.П. Кодификация, памятники и основные черты права Украины
второй половины XVIII – первой половины XIX ст., – К., 1969. – 43 с.
280. Томкь В.В. История Австро-Угорской державы / Обробывъ после
петвотвору зъ углавлением доповнень в польском перекладе
М. Маркевича. – Львовъ, 1833. – 269 с.
281. Трайнин И.П. Национальные противоречия в Австро-Венгрии и ее распад. – М.; Л., 1947. – 307 с.
282. Тур H.A. Австрийский устав гражданского судопроизводства 1895 г. в
сопоставлении c нашим уставом. – СПБ: Типографія Правнича Сената, 1896.– 226 с.
283. Українська радянська енциклопедія: У 12т./ Гол.ред. М.Бажан. – 2-ге вид. – К.: Голов.ред. УРЕ. – 1980. – Т. 5.– 560 с.
284. Українське державотворення: невитребуваний потенціал: Словник- довідник / за ред. О.М.Мироненка. – К.: Либідь, 1997. – 560 с.
285. Франко І. Громадські шпихліри і шпихліровий фонд в Галичині. 1784-
1840 рр. // Зібр. тв.: У 50 т. – К.: Наук. думка, 1985. – Т. 44. – Кн. 2. – С. 621–698.
286. Франко І. Вибрані суспільно-політичні і філософські твори. – К., 1959. –499 с.
287. Хейфиц Ю.А. Галиция. Политическое, административное и судебное устройство. – Петроград, 1915. – 63 с.
288. Цьольнер Е. Історія Австрії / Наук. ред. В.Расевич / Пер. з нім.
Р.Дубачевича, Х.Назаркевич, А.Онишка, Н.Іваничук.– Львів: Літопис,
2001. – 712 с.
289. Чубатий М. Огляд історії українського права: Історія джерел та державного права. – Мюнхен, 1976. – 256 с.
290. Чудийович В.В. Державно-правова політика Австрії в Галичині (кінець
XIX – початок XX століття): історико-правовий аналіз // Держава і право: Зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки.– К.: Ін-т держави і права
ім. В. М. Корецького НАН України, 2002. – Вип. 20. – С. 97–101.
291. Шандор В. Закарпаття. Історично-правничий нарис. – Нью-Йорк, 1992. –
292 с.
292. Adamovich L. Grundriss des österreichischen Staatsrechtes.– Wien, 1927.
293. Allgemeines Reichs-Gesetz- und Regeierungsblatt für das Kaisertum
Österreich, Jahrgang 1950, II Teil. – 261 s.
294. Balt H. Österreichische Rechtsgeschichte unter Einflub sozial. – Graz, 1986. – 316 s.
295. Balzer O. Historia ustroju Austrii w zarysie. – Lwów, 1908. – 512 s.
296. Balzer O. O Morskie Oko – wywód praw polskich przed sądem polubownym
w Hradcu // Przewodnik Naukowy i Literacki. – 1905. – T.33. – S.88–114.
297. Bereze S. Właściwość sądu w srpawach o nieruchomość pomiędzy
wloscianamu // Gazeta sądowa. – Warszawa, 1886. – Rok XIV. – N 42. – S. 667–671.
298. Bidermann HJ. Die Bukovina unter oesterreichischer Velwantung. 1775-1875.
– Lemberg, 1876. – 86 s.
299. Bobrzyński M. Dzieje Polski w zarysie. – Warszawa, 1879. – 427 s.
300. Brawer A. Galizien. – Leipzig; Wien, 1910. – 107 s.
301. Bujak Fr. Galicja-Lwów-Warszawa, 1908.–T. 1. – 562 s.
302. Burzko J. Austro-Wegry w latach 1870-1914. – Warszawa, 1957. – 300 s.
303. Canstein Raban. O Trybunale administracyjnym // Prawnik. – Lwów, 1873. – Rok IV. – N 20. – S.87–88.
304. Canstein Rabar. Wykaz czynności" wyższego sądy krayowego we Lwowie w 1871-1871 //Prawnik. – Lwów, 1872. – S.213–214.
305. Chledowski K. Z przeszłości naszej i obcej. – Lwów, 1935. – T. VIII. – 711 s.
306. Chmiel A. Ustrój miasta Krakowa w XIX wieku. – Kraków. 1932.– 60 s.
307. Continuatio edictorum et mandatorum universalium Regnis Galiciae et Lodomeriae, 1802. – Leopoli, 1803. – 256 s.
308. Czasopismo Lwowskiej Izby Adwokatów. – Lwów, 1913. – № 1. – S. 18-23.
309. Czołowski A. Pogląd na organizację i działalność dawnych władz miasta
Lwowa do 1848. Miasto Lwów w okresie samorządu. – Lwów, 1896. – 64 s.
310. Das Osterreiche Recht. – 1906. – 361 s.
311. Daszyńska-Golińska Z. Uście Solne. Przyczynki historyczno-statystyczne do
dziejów nadwiślańskiego miasteczka. – Kraków, 1906. – 165 s.
312. Die Habsburger Monarchie 1848-1918. – Wien, 1975. – Bd. II. – XVIII, 791 s.
313. Diveky-A. Dzieje przyłączenia miast spiskich do Węgier w roku 1770. –
Zamość, 1921. – 80 s.
314. Drdacki M. Die Frohnpatente Galiziens. Ein Beitrag zur Kunde des
Unterthanswesens. – Wien, 1838. – 275 s.
315. Drdacki M. Lexicon der politischen Gesetzkunde für Galizien und die
Bukowina. – Wien, 1857. – 1124 s.
316. Dubanowicz E. Prawno-państwowe stanowisko Królestwa Galicji i innych
krajów przedlitawskich. – Lwów, 1916. – 154 s.
317. Dziędzielewicz A. Kwestye stanu adwokackiego w przszlej procedurze
cywilnej // Przegląd prawa i administracji. – Warszawa, 1895. – S. 473–486.
318. Dziędzielewicz A. O trybunale administracyjnym // Prawnik. – Lwów, – 1877. R. III. – N4. – S. 23–32.
319. Dziędzielewicz A. O trybunale adminisrtacylnym // Prawnik. – Lwów, 1905. –
Rok VIII. – N4. – S. 26–28.
320. FickerA. Hundert Jahre (1775–1875). – Wien, 1875. – 28 s.
321. Finkel L. History a monarchii austryacko-węgierskiej. – Lwów, 1915. – 90 s.
322. Finkel L. Memoryał Antoniego Hr. Pergena, pierwszego gubernatora Galicyi o
stanie kraju (z roku 1773). – Lwów, 1900. – 32 s.
323. Forst-Battaglia O. Maria Teresa i pierwszy rozbiór Polski //"Kwartalnik
Historyczny. – 1926. – T.40. – S.78-94
324. Galicja w 1848 roku. Demografia, dzałalność polityczna i społeczna,
gospodarka i kultura / Red. A.Bonusiak i M.Stolarczyk. – Rzeszów, 1999. –
178 s.
325. General Spleny's Beschreibung der Bukowina. – 129 s.
326. Glaser S. Polski process karny w zarysie. – Kraków, 1934. – 189 s.
327. Godlewski W. Reforma procesowa. Procedura cywilna // Gazeta sądowa. –
Warszawa, 1897. – Rok XXV. – N 10. – S. 155–156.
328. Grodziski S. Historia ustroju społeczno-politycznego Galiciji. – 1772–1848. –
Wrocław; Warszawa; Kraków; Gdańsk, 1971. – 303 s.
329. Grodziski S. Postulaty szlachty Galicji Zachodniej z okazji hołdu w 1796 roku
// Czasopis prąwno-historyczny. – 1968. – T. 20. – Z. 2. – 56 s.
330. Grodziski S. Ustrój polityczno-prawny Śląska austriackiego w lalach 1742-
1848 // Studia Historyczne. – 1967. – Z. 1–2. – S. 7–19.
331. Grossman H. Rozległość Galicji po zadęciu jej przez Austrię // Kwartalnik
Historyczny. – 1911. – T. 25. – S. 118–141.
332. Grzybowski K. Galicja 1848-1914. Historia ustroju politycznego na tli historii ustroju w Austrii. – Kraków, 1959. – 242 s.
333. Gumplowicz L. Das österreichische Staatsrecht (Verfassungs-und Verwaltungs¬
recht). – Wien, 1907. – 179 s.
334. Handbuch des Lemberger Staathalterei-Gebietes in Galizien für das Jahr 1859.
– 209 s.
335. Herausgegeden von D. K. Y. Probevera. Materialen für Gesetzkunde und
Rechtspflege in den Österreichischen Erbstaaten. – Wien, 1815. – 336 s.
336. Hillbricht Dr. Rzut oka na wyniki obliczenia ludności w Austrji w 1869 //
– Prawnik. – Lwów, 1873. – Rok IV. – № 2. – S. 5-14.
337. Hillbricht K. O języku Sądowym w Galicji // Prawnik. – Lwów, 1871.– Rok II. – № 30. – S. 124-136.
338. Hubert St. Poglądy na prawo narodów w Polsce czasów Oświecenia. –
Wrocław, 1960. – 295 s.
339. Ignotus [K. Chlędowski]. Zajęcie Galicji // Ateneum. – 1880. – T. 17. – S. 94-
122.
340. Johnston W.M. Österreichische Kultur und Geistegeschichte. Gesellschaft und
Ideen im Donauraum 1848 bis 1918.– Wien; Köln; Weimar. 1992. – 504 s.
341. JWD. Zmiany w procedurze cywilnej co do sposobu zbierania i sprawdzania
dowodów // Gazeta sądowa. – Warszawa, 1897. – R.XXV. – № 9–11. – S. 134–172.
342. Kaindl R. Geschichte der Bukowina. – Czemowitz, 1898. – 80 s.
343. Kalendarz Informacyjny Słowa Polskiego, 1911. – 290 s.
344. Kalinka W. Galicja i Kraków pod panowaniem austriackim. – Kraków, 1898. –
401 s.
345. Kann R.A. A History of the Habsburg empire, 1526–1918. Berkeley; Los
Angeles; London, 1977. – 646 s.
346. Kann R.A. The peoples of the Lastern Habsburg Lands. 1526–1918. –
Washington, 1984. – 544 s.
347. Kanski M. Krotki pogląd na sadownictwo austriackie w Galicji od r. 1772 aż
do chwili obecnej // "Gazeta Sadowa Warszawska" за 22 вересня 1887 p. – 356 s.
348. Kasparek F. Prawo polityczne ogólne z uwzględnieniem austriackiego. –Kraków, 1881.–1016 s.
349. Kieniewicz S. Sprawa włościańska w roku 1848 // Przegląd historyczny. – 1948. Z. 3. – S. 116–134.
350. Klęczyński J. Czym były i czym są gminy i obszary w Galicji // Przegląd
Sądowy i Administracijny. – Lwów, 1887. – T. 12. – S.21–37.
351. Klunker L. Die gesetzliche Unterthans-Verfassung in Galizien. – Lwów, 1845.
– B.I. – 328 s.
352. Klunker L. Die gesetzliche Unterthans-Verfassung in Galizien. – Lwów, 1845.
– B.2. – 348 s.
353. Klunker L. Die gesetzliche Unterthans-Verfassung in Galizien. – Lwów,
1846. – B.3. – 684 s.
354. Krater F. Briefe über den itzigen Zuztand von Galizien, II Teil.– Leipzig, 1786. – 360 s.
355. Kulesza M., Sliwowski I. Ustawowy a sędziowski wymiar kary. – Warszawa,
1936. – 128 s.
356. Kutszeba S. Historia ustroju Polski w zarysie. – Lwów, 1917. – T. 4. – 293 s.
357. Kwartalnik Historyczny. Rocznik XXII. – Lwów, 1908. – S. 668.
358. Lepucki H. Działalność kolonizacyjna Marii Teresy i Józefa II w Galicji 1772-1790. – Lwów, 1938. – 208 s.
359. Louis J. Powód do uniewarznienia rozprawy przez sąd przysięgłych odbytey // Prawnik. – Lwów, 1872. – Rok III. – S.72–84.
360. Loziński B. Agenor Goluchowski w pierwszym okresie rządów swoich. –
Lwów, 1901. – 288 s.
361. Loziński B. Galicyjski sejm stanowy (1817-1845). – Lwów, 1905. – 142 s.
362. Loziński B. Z historii St