ПРАВОВА ТА ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМИ СУСПІЛЬСТВА: ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВЗАЄМОВПЛИВУ

Короткий опис

З М І С Т

ВСТУП ...................................................................................................... 4

РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні основи взаємодії правової та економічної систем суспільства
1.1. Характеристика стану наукової розробки проблеми та методів дослідження ...............................................................................................
10
1.1.1. Стан наукової розробки досліджуваної проблеми ................... 10
1.1.2. Характеристика методів дослідження ....................................... 12
1.2. Філософсько-соціологічні основи дослідження взаємовпливу правової та економічної систем суспільства ..........................................
20
1.3. Теоретичні основи правової системи у контексті її взаємодії з економічною системою ............................................................................
35
1.3.1. Поняття та функції правової системи ........................................ 35
1.3.2. Елементи правової системи ........................................................ 46
1.4. Теоретичні основи економічної системи у контексті її взаємодії з правовою системою ...............................................................................
63
1.4.1. Поняття, функції та види економічних систем ......................... 63
1.4.2. Елементи економічної системи .................................................. 70
Висновки до Розділу 1 ............................................................................. 76

РОЗДІЛ 2. Напрями взаємного впливу економічної та правової систем суспільства
2.1. Вплив економічної системи на функціонування і розвиток правової системи ......................................................................................
81
2.1.1. Економічна система як фактор визначення кола суб'єктів права та змісту їх прав та обов'язків .......................................................
81
2.1.2. Вплив економічної діяльності на зміст юридичної діяльності ...................................................................................................
88
2.1.3. Економічна система як фактор матеріального забезпечення функціонування та розвитку правової системи .....................................
94
2.1.4. Вплив економічної системи на визначення меж державного втручання в економіку та зміст правового регулювання економічних відносин .....................................................................................................

95
2.2. Вплив правової системи на функціонування і розвиток економічної системи ................................................................................
107
2.2.1. Юридична діяльність як форма здійснення економічної діяльності суб'єктів економічної системи ..............................................
107
2.2.2. Методи та типи правового регулювання та їх вплив на функціонування і розвиток економічної системи .................................
117
2.2.3. Роль суб'єктів права у функціонуванні економічної системи ......................................................................................................
121
2.2.4. Вплив об'єктів права на функціонування економічної системи ......................................................................................................
127
2.3. Питання взаємовпливу правової та економічної систем суспільства у сучасній Україні ................................................................
131
Висновки до Розділу 2 .............................................................................. 163

ВИСНОВКИ ............................................................................................. 167

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................ 172

В С Т У П

Актуальність теми дослідження. Суспільство як складна організована соціальна система складається з підсистем (сфер його життя), кожна з яких виконує певні функції, має відповідні цілі та призначення. При цьому зміни як позитивні, так і негативні в одній з них так чи інакше позначаються на функціонуванні і розвитку інших, а зрештою й на суспільстві в цілому. Тому для забезпечення цілісності та стабільності останнього, як необхідної умови його функціонування і розвитку, важливим є синхронність та узгодженість взаємного впливу усіх підсистем суспільства (у тому числі правової та економічної), що досягається їхньою взаємодією.
Трансформація сучасної української економічної системи пов’язана з її переходом до ринкової соціально орієнтованої економіки. У таких умовах істотного реформування потребує і правова система України, оскільки її функціональний вплив на економічну систему може сприяти розвитку останньої або гальмувати його. Перетворення, що відбуваються в економічній та правовій системах, не завжди призводять до бажаних результатів. Вочевидь це пов’язано з тим, що між ними не існує належного взаємовпливу, а головне – взаємодії, без якої їх вплив одна на одну не буде ефективним.
Вказані обставини викликають необхідність наукового аналізу питань взаємовпливу правової та економічної систем, розв’язання яких може слугувати обґрунтуванню практичних економіко-правових заходів, спрямованих на налагодження взаємовпливу цих систем в України.
Протягом останніх десятиліть значна увага приділялася філософсько-соціологічним положенням щодо суспільства як соціальної системи, які сформульовані у працях В.Г. Афанасьєва, В.С. Баруліна, С.Є. Крапивенського, С.О. Кузьміна, В.Б. Кучевського, В.М. Лавриненка, В.П. Ратникова, І.С. Шатило та інших вчених; положенням теорії правової системи, що містяться у роботах С.С. Алексєєва, В.Д. Бабкіна, О.М. Васильєва, О.В. Зайчука, В.М. Карташова, Н.М. Колосової, Т.В. Кухарук, Л.А. Луць, М.М. Марченко, М.І. Матузова, Ю.М. Оборотова, В.В. Оксамитного, Н.М. Оніщенко, В.Д. Перевалова, І.В. Петеліної, П.М. Рабіновича, А.Х. Саїдова, В.М. Синюкова, О.Ф. Скакун, Л.Б. Тіунової, Ю.О. Тихомирова, О.Д. Тихомирова, А.К. Черненка, Ю.С. Шемшученка, Л.С. Явича; положенням економічної теорії з питань економічної системи і державного регулювання економіки, розробленим О.Б. Борисовим, О.О. Бєляєвим, З.М. Залогою, В.Я. Іохіним, М.І. Крупкою, Р.А. Кучуковим, С.В. Любимцевою, О.О. Мамонтовим, І.Р. Михасюком, А.Ф. Мельником, С.В. Мочерним, С.Б. Погорєловим, В.М. Поповим, Д.А. Потєєвим, Д.М. Стеченком, О.І. Тищенком, В.М. Фоміщеною та іншими вченими.
Окремі аспекти теми досліджувались у працях Л.А. Луць, Н.М. Оніщенко, Р.О. Халфіної та інших вчених у плані аналізу певних напрямів взаємовпливу правової та економічної систем. Проте проблема їх взаємодії, яка є визначальною для комплексного дослідження теми, у вітчизняній юридичний науці до цього часу не здійснювалося.
Все це визначає актуальність теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках планових наукових досліджень відділу теорії держави і права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України у контексті тем «Теоретико-правові проблеми законності» (номер державної реєстрації 0101U001010) та «Теоретико-методологічні проблеми розвитку правової системи України» (номер державної реєстрації 0102U001597).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є визначення основ, сутності і напрямів взаємовпливу правової та економічної систем суспільства.
Досягнення поставленої мети обумовило вирішення наступних основних завдань:
– визначити елементи, цілі, функції суспільства та критерії виокремлення його підсистем, у тому числі правової та економічної;
– проаналізувати структуру суспільства та встановити місце і роль правової та економічної систем поряд з іншими підсистемами суспільства;
– з’ясувати взаємозв’язки між правовою та економічною системами як основи їхнього взаємовпливу;
– визначити сферу взаємопроникнення правової та економічної систем, через яку здійснюється їх взаємодія;
– з’ясувати сутність взаємовпливу та взаємодії правової та економічної систем;
– дослідити специфіку і функції елементів правової та економічної систем і встановити їх спільні елементи;
– визначити напрями взаємовпливу економічної та правової систем;
– виявити проблеми, які мають місце в процесі взаємовпливу правової та економічної систем у сучасній Україні.
Об’єктом дослідження є правова та економічна системи суспільства.
Предметом дослідження є загальні закономірності взаємовпливу та взаємодії правової та економічної систем суспільства.
Методи дослідження. З метою одержання найбільш достовірних наукових результатів у дисертаційному дослідженні використано низку філософсько-світоглядних, загальнонаукових та спеціально-юридичних методів, вибір яких визначався об’єктом, предметом, метою та завданнями дослідження.
Застосування системного методу дозволило з’ясувати поняття правової та економічної систем, виявити їх субстанційні системоутворюючі та функціональні елементи. Використання структурного методу дало змогу виявити зв’язки між правовою та економічною системами як основи їхнього взаємовпливу та взаємодії, а також визначити їх місце і роль поряд з іншими підсистемами суспільства. Цільовий метод дозволив з’ясувати мету суспільства, цілі існування і функціонування правової та економічної систем та мету їхньої взаємодії. Застосування функціонального методу сприяло виявленню функцій правової та економічної систем, функцій їх елементів та напрямів їх взаємовпливу. Використання формально-логічного методу дало змогу сформулювати визначення відповідних понять, виокремити спільні елементи правової та економічної систем. Для аналізу і з’ясування змісту відповідних юридичних актів застосовувалися окремі методи тлумачення права, що сприяло виявленню певних проблем у нормативно-правовому забезпеченні функціонування сучасної економічної системи в Україні.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження визначається тим, що вперше у вітчизняному правознавстві здійснено загальнотеоретичне, комплексне монографічне дослідження взаємовпливу правової та економічної систем суспільства.
В межах проведеного дослідження одержано результати, які містять елементи наукової новизни:
– уточнено критерії виокремлення підсистем суспільства, у тому числі правової та економічної, якими є відповідні типи соціальної діяльності, її специфічні суб’єкти, суспільні відносини, об’єкти та призначення підсистем у суспільстві;
– встановлено місце і роль правової та економічної систем у ланцюзі причинно-наслідкових і функціональних зв’язків підсистем суспільства, які визначають зміст їх взаємовпливу: у системі причинно-наслідкових зв’язків детермінантою щодо правової системи виступає економічна, у системі функціональних зв’язків визначальна роль належить правовій системі, яка є активною функціональною передумовою економічної;
– визначено поняття сфери взаємопроникнення правової та економічної систем, через яку здійснюється їх взаємодія, під якою розуміється «простір» буття і функціонування їх спільних елементів;
– з’ясовано сутність взаємодії правової та економічної систем, яка полягає у взаємному функціонуванні їх спільних елементів і є реалізацією ними своїх правових та економічних функцій у сфері взаємопроникнення;
– уточнено елементи правової та економічної систем, які є їх системоутворюючими, субстанційними та функціональними одиницями: елементами правової системи є суб’єкти права, юридична діяльність, правовідносини та її об’єкти; елементами економічної системи є її суб’єкти, економічна діяльність, економічні відносини та її об’єкти;
– виявлено спільні елементи правової та економічної систем, у взаємному функціонуванні яких полягає взаємодія останніх: це їх суб’єкти, об’єкти, діяльність, відносини, що мають одночасно правові та економічні властивості;
– визначено напрями взаємовпливу економічної та правової систем, в результаті здійснення яких мають бути сформовані їх спільні елементи та здійснюватися взаємодія правової та економічної систем.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації теоретичні положення можуть сприяти науковій розробці проблем взаємовпливу та взаємодії правової системи з іншими підсистемами суспільства, зокрема, соціальною, духовною, політичною.
Практичне значення результатів дослідження полягає у можливості їх використання у науково-дослідній сфері для подальших досліджень взаємовпливу правової та економічної систем; у правотворчій та правореалізаційній сфері – для вдосконалення процесів правотворчості та реалізації норм права.
Положення дисертації можуть бути використані для розробки державно-правової стратегії розвитку України щодо забезпечення формування та функціонування їх спільних елементів.
Результати дослідження також можуть бути впроваджені в навчальному процесі при викладенні відповідних тем з курсу теорії держави і права, при підготовці підручників та навчальних посібників.
Апробація результатів дисертації. Дисертація обговорювалася на засіданнях відділу теорії держави і права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України.
Результати дисертаційного дослідження оприлюднювались у виступах здобувача на: науково-практичній конференції професорсько-викладацького та студентського складу Кримського юридичного інституту Національного університету внутрішніх справ (м. Сімферополь, 31 травня 2002 р.; тези опубліковано); на міжнародному науково-практичному семінарі «Порівняльне правознавство на пострадянському просторі: сучасний стан і перспективи розвитку» (м. Сімферополь, 27–29 квітня 2006 р.; тези опубліковано); на міжнародній історико-правовій конференції «Природа, право і держава: історико-юридичний аспект» (м. Ялта, 15–18 березня 2006 р.; тези опубліковано).
Публікації. Основні положення дисертації викладені автором у 7 публікаціях автора, 4 з яких опубліковано у виданнях, що визнані ВАК України як фахові з юридичних наук.
Структура дисертації зумовлена предметом, метою, завданнями та логікою дослідження обраної теми. Дисертація складається зі вступу, двох розділів (поділених на сім підрозділів), висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 191 сторінку, з яких список використаних джерел займає 19 сторінок і охоплює 210 найменувань.

Список літератури

В И С Н О В К И

У Висновках сформульовані найбільш суттєві результати та положення дисертаційного дослідження, наведені теоретичні узагальнення та авторський погляд на вирішення наукового завдання щодо комплексної загальнотеоретичної характеристики взаємовпливу правової та економічної систем.
Виконане дослідження дало змогу дійти наступних висновків.
Суспільство являє собою гіперскладну соціальну систему, яка складається з декількох підсистем (економічної, соціальної, духовної, політичної, правової), взаємовплив та взаємодія яких забезпечує існування, функціонування та розвиток суспільства.
Уточнено, що критеріями виокремлення підсистем є не тільки відповідні типи соціальної діяльності, а й наявність у кожній з них специфічних суб’єктів, об’єктів, суспільних відносин, а також призначення підсистем у суспільстві, зумовлене передусім його основною метою та функцією самовідтворювання. Критеріями виокремлення правової системи є її суб’єкти, об’єкти, юридична діяльність, правовідносини та основне призначення у суспільстві – створення та відтворення предметів правової культури. Критеріями виокремлення економічної системи є її суб’єкти, об’єкти, економічна (матеріально-виробнича) діяльність, економічні відносини та основне призначення у суспільстві – створення та відтворення предметів матеріальної культури.
Доведено, що місце і роль правової та економічної систем у суспільстві визначається системно-структурними (причинно-наслідковими і функціональними) зв’язками між його підсистемами. Зроблено висновок, що у системі причинно-наслідкових зв’язків підсистем детермінантою щодо правової системи виступає економічна, яка зумовлює її зміст, появу нових або реформування існуючих функцій та елементів. У системі функціональних зв’язків підсистем визначальна роль належить правовій системі, яка є активною функціональною передумовою економічної та інших підсистем суспільства, що означає: функціонування та розвиток економічної системи залежить від правової і вимагає її активного впливу. У цілому причинно-наслідкові та функціональні зв’язки слугують основою взаємодії правової та економічної систем і зумовлюють їх взаємовплив одна на одну.
Обґрунтовано, що взаємодія правової та економічної систем здійснюється через сферу їх взаємопроникнення за посередництвом спільних елементів цих систем, що здійснюють певні функції. Визначено, що сфера взаємопроникнення правової та економічної систем – це «простір» буття і функціонування їх спільних елементів. З’ясовано, що сутність взаємодії правової та економічної систем полягає у взаємному функціонуванні їх спільних елементів і є реалізацією ними своїх правових та економічних функцій у сфері взаємопроникнення.
Критеріями виокремлення елементів правової та економічної систем з метою встановлення їх спільних елементів є субстанційні, системоутворюючі та універсальні елементи суспільства (його суб’єкти, об’єкти, суспільна діяльність та суспільні відносини).
Встановлено, що системоутворюючими, субстанційними і функціональними елементами правової системи є суб’єкти права, юридична діяльність, правовідносини та її об’єкти. У правової системі вони виконують певні функції. Суб’єкти права – функцію створення правових регуляторів суспільних відносин (загальних або індивідуальних правил поведінки, які закріплюються у різних формах права, правозастосовчих або правореалізаційних актах); функцію організації правовідносин (їх встановлення, зміна або припинення); функцію реалізації своїх суб’єктивних юридичних прав і обов’язків у формах їх використання, виконання або дотримання з метою задоволення індивідуальних або суспільних потреб та інтересів. Юридична діяльність виконує функцію правового регулювання (впорядкування суспільних відносин шляхом їх нормативної або індивідуальної регламентації); правозабезпечувальну функцію (створення належних умов для функціонування суспільних відносин, у томі числі їх охорона і захист); організаційну функцію (формування, зміна структури суспільних відносин у відповідному напрямку або збереження їх незмінності за допомогою усіх правових засобів, що створюються юридичною діяльністю); інформаційну функцію (вироблення, передавання та «споживання» правової інформації і постійний обмін нею); комунікативну функцію (посередництво у взаємозв’язках між елементами правової системи: з’єднання її суб’єктів з її об’єктами, суб’єктів с суб’єктами у правової системі, об’єктів правової системи з правовідносинами). Об’єкти правової системи – функцію регулювання (визначення поведінки суб’єктів суспільних відносин і зв’язків між ними); функцію охорони (визначення заходів юридичної відповідальності та попередження правопорушень); захисну функцію (визначення заходів відновлення порушених прав суб’єктів, а отже й суспільних відносин в цілому). Правовідносини – регулятивну функцію (визначення суб’єктивних юридичних прав та обов’язків суб’єктів права); охоронну функцію (визначення суб’єктивного права певного компетентного органу держави щодо призначення конкретному правопорушнику міри юридичної відповідальності та суб’єктивного обов’язку правопорушника зазнати примусового позбавлення певних благ і цінностей, що йому належали); захисну функцію (визначення суб’єктивного права потерпілого на захист свого порушеного права та суб’єктивного обов’язку правопорушника відновити порушене право потерпілого); організаційну функцію (формування структури конкретного суспільного відношення шляхом встановлення субординаційних або координаційних юридичних зв’язків між суб’єктами права); комунікативну функцію (з’єднання, зв’язування конкретних суб’єктів права та встановлення зв’язку між об’єктами правової системи і суспільними відносинами).
Встановлено, що субстанційними, системоутворюючими та функціональними елементами економічної системи є її суб’єкти, економічна діяльність, економічні відносини та її об’єкти.
В економічної системі елементи виконують певні специфічні функції. Її суб’єкти реалізують організаційну, відтворювальну і соціальну функції. Економічна діяльність – функції виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ і послуг. Економічні відносини – функцію форми і способу організації економічної системи. Об’єкти економічної системи – функцію забезпечення матеріального життя людей та суспільства в цілому.
Встановлено, що спільними елементами правової та економічної систем є: коло суб’єктів економічної системи, які набувають у правовій системі статус суб’єктів права і стають одночасно носіями економічних і правових властивостей; юридичні засоби регулювання, охорони і захисту економічних відносин; види юридичної діяльності, за допомогою яких реалізуються функції суб’єктів економічної системи; економічні правовідносини; сукупність предметів матеріальної культури (об’єктів економічної системи), які набувають у правовій системі статусу об’єктів правовідносин.
Виявлено, що основними напрямами впливу економічної системи на правову є: визначення кола суб’єктів права, які одночасно є суб’єктами економічної системи, та змісту їх прав і обов’язків в економічної сфері; визначення змісту юридичної діяльності (правотворчої, правозастосовчої, правореалізаційної тощо), за допомогою якої здійснюються функції суб’єктів економічної системи і, передусім, економічна функція держави; забезпечення матеріальними ресурсами функціонування і розвитку правової системи в цілому та постійне «постачання» до неї предметів матеріальної культури, які функціонують в ній в якості об’єктів правовідносин; визначення меж державного втручання в економіку та змісту правового регулювання економічних відносин.
Доведено, що основними напрямами впливу правової системи на економічну є: наділення суб’єктів економічної системи правовими якостями і передусім правосуб’єктністю та визначення їх правового статусу; створення юридичних засобів регулювання, охорони і захисту економічних відносин; забезпечення за допомогою юридичної діяльності реалізації економічної діяльності суб’єктами економічної системи; надання юридичної форми економічним відносинам шляхом закріплення за суб’єктами взаємних економічних суб’єктивних юридичних прав та обов’язків; закріплення за об’єктами економічної системи (предметами матеріальної культури) статусу об’єктів правовідносин; забезпечення досягнення правопорядку, за умов якого стає можливим функціонування та розвиток економічної системи.
Зроблено висновок, що гармонійний розвиток українського суспільства, оптимізація взаємовпливу правової та економічної його систем полягає саме у формуванні сфери їх взаємопроникнення, у який елементи правової та економічної систем належать обом системам, має місце взаємна реалізація функцій таких елементів, а також у досягненні основної мети взаємодії – створенні умов для їх належного функціонування та розвитку: забезпечення економічною системою матеріальними благами і послугами функціонування та розвитку правової системи; забезпечення правовою системою правопорядку, в умовах якого тільки і є можливим функціонування та розвиток економічної системи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Онищенко Н.М. Правова система: проблеми теорії: Монографія. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2002. – 352 с.
2. Оніщенко Н.М. Правова система і держава в Україні: Монографія. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2002. – 132 с.
3. Оніщенко Н.М. Правова система як нормативна основа соціальних систем // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2003. – № 1. – С. 17–23.
4. Луць Л.А. Співвідношення правової, економічної та політичної систем суспільства // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України: Зб. наук. статей. – Івано-Франківськ: Прикарпатський ун-т ім. В. Стефаника, 2001. – Вип. 5. – С. 13–21.
5. Луць Л.А. Європейські міждержавні правові системи та проблеми інтеграції з ними правової системи України (теоретичні аспекти): Монографія. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003. – 304 с.
6. Афанасьев В.Г. Системность и общество. – М.: Политиздат, 1980. – 368 с.
7. Барулин В.С. Социальная философия: Учебник. – Изд. 2-е. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2000. – 560 с.
8. Крапивенский С.Э. Социальная философия: Учебник для студентов вузов. – М.: Владос, 1998. – 416 с.
9. Кузьмин С.А. Социальные системы: опыт структурного анализа. – М.: Наука, 1996. – 190 с.
10. Кучевский В.Б. Социальная философия: общество и сферы его жизнедеятельности. – М.: МЗПресс, 2003. – 152 с.
11. Шатило Н.С. Общество как развивающаяся система. – М.: РЗИТЛП, 1998. – 57 с.
12. Социальная философия: Учебник / Под ред. В.П. Андрущенко, Н.И. Горлача. – Киев–Харьков: Изд. Центр “Единорог”, 2002. – 736 с.
13. Синергетика: человек, общество. – М.: Изд-во РАГС, 2000. – 342 с.
14. Алексеев С.С. Право: азбука – теория – философия: Опыт комплексного исследования. – М.: Статут, 1999. – 712 с.
15. Білоус А.О. Політико-правові системи: світ і Україна: Навчальний посібник. – К.: Асоціація молодих українських політологів і політиків, 2000. – 200 с.
16. Давид Р., Жоффе-Спинози К. Основные правовые системы современности. – М.: Международные отношения, 1996. – 400 с.
17. Зайчук О.В. Правова система США. – К.: Наукова думка, 1992. – 136 с.
18. Карташов В.Н. Введение в общую теорию правовой системы общества. – Ярославль: Яросл. гос. ун-т, 1996. – Ч. 1 и 2. – 100 с.
19. Колосова Н.М. Интегративная функция правовой системы: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – М., 1990. – 22 с.
20. Кухарук Т.В. Правовая система и систематика законодательства: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – СПб., 1998. – 21 с.
21. Марченко М.Н. Сравнительное правоведение. Общая часть. – М.: Зерцало, 2001. – 560 с.
22. Матузов Н.И. Правовая система и личность. – Саратов: Сарат. ун-т, 1987. – 293 с.
23. Оборотов Ю.Н. Традиции и новации в правовом развитии. – Одесса: Юрид. лит., 2001. – 158 с.
24. Петелина И.В. Теоретические проблемы Российской правовой системы: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – Саратов, 1996. – 28 с.
25. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави. – К.: Атіка, 2001. – 176 с.
26. Саидов А.Х. Сравнительное правоведение (основные правовые системы современности) – М.: Юристъ, 2000. – 448 с.
27. Синюков В.Н. Российская правовая система: Введение в общую теорию. – Саратов: Полиграфист, 1994. – 494 с.
28. Скакун О.Ф. Теория государства и права. – Х.: Консум, 2000. – 704 с.
29. Тиунова Л.Б. Системные связи правовой действительности. – СПб., 1991. – 133 с.
30. Тихомиров Ю.А. Курс сравнительного правоведения. – М.: Норма, 1996. – 427 с.
31. Шахрай С.М. Глобализация и правовая система России. – СПб.: СПб. ун-т, 2003. – 239 с.
32. Явич Л.С. Сущность права. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1985. – 207 с.
33. Правовая система социализма. Понятие, структура, социальные связи / Под ред. А.М. Васильева. – М.: Юрид. лит., 1986. – Кн. 1. – 368 с.
34. Правовая система социализма. Функционирование и развитие / Под. ред. А.М. Васильева. – М.: Юрид. лит., 1987. – Кн. 2. – 327 с.
35. Сорокин В.В. К понятию правовой системы // Правоведение. – СПб., 2003. – № 2. – С. 4–14.
36. Байниязов З.С. Правовая система и ее принципы // Юридическая мысль. – СПб., 2003. – № 1. – С. 12–19.
37. Осипян Б.А. Идеи саморазвития правовой системы // Журнал российского права. – М., 2004. – № 4. – С. 71–79.
38. Реформування правової системи України: проблеми і перспективи розвитку в контексті європейських інтеграційних процесів. Міжнародна науково-практична конференція (Київ, 28–29 квітня 2004 р.). Зб. наукових праць: В 2 ч. / Ред. кол.: С.А. Єрохін, В.Ф. Погорілко, Я.М. Шевченко та ін. – К.: Національна академія управління, 2004. – Ч. 1. – 704 с.
39. Борисов А.Б. Большой экономический словарь. – М.: Книжный мир, 1999. – 895 с.
40. Політична економія: Навчальний посібник / К.Т. Кривенко, В.С. Савчук, О.О. Беляев та ін.; За ред. К.Т. Кривенка. – К.: КНЕУ, 2001. – 508 с.
41. Иохин В.Я. Экономическая теория: Учебник. – М.: Юристъ, 2000. – 861 с.
42. Любимцева С.В. Трансформация экономических систем. – М.: Экономистъ, 2003. – 443 с.
43. Миропольский Д.Ю. Хозяйственная система: исходные принципы функционирования: Учебное пособие. – СПб., 2004. – 164 с.
44. Попов В.М. Економічна система суспільства. Відносини власності // Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В.Д. Базидевича. – К.: Знання – Пресс, 2001. – С. 57–85.
45. Потеев Д.А. Хозяйственный механизм ориентации экономики на ноосферный путь развития (региональная модель АР Крым): Дис. в форме научного доклада … докт. экон. наук. – М., 2005. – 120 с.
46. Ведута Е.Н. Стратегия и экономическая политика государства: Учебное пособие. – М.: Академический проект, 2004. – 462 с.
47. Мамонтов А.А. Государство развития: Научная концепция и перспективы формирования. – М.: МАКС Пресс, 2003. – 31 с.
48. Михасюк І., Мельник А., Крупка М., Залога З. Державне регулювання економіки. – Львів: “Українські технології”, 1999. – 640 с.
49. Введение в теорию государственно-правовой организации социальных систем / Под общ. ред. Е.Б. Кубко. – К.: Юринком, 1997. – 192 с.
50. Рекомендації міжнародної науково-теоретичної конференції “Проблеми методології сучасного правознавства” // Вісник Академії правових наук України. – 1997. – № 1. – С. 153–157.
51. Лесков Л.В. Нелинейная Вселенная: новый дом для человечества. – М.: Экономика, 2003. – 430 с.
52. Шалаев В.П. Гиперсложность современного общества: философско-синергетический аспект // Социальная синергетика: предмет, актуальные проблемы, поиски, решения: Сб. научных трудов. – Йошкар-Ола, 2003. – С. 185–201.
53. Козюбра Н.И. Понятие и структура методологии юридической науки // Методологические проблемы юридической науки: Сб. научых трудов / АН УССР. Ин-т государства и права; Отв. ред. Н.И. Козюбра. – К.: Наукова думка, 1990. – С. 5–19.
54. Сырых В.М. Логические основания общей теории права: В 2 т. – М.: Юридический Дом «Юстицинформ», 2000. – Т. 1: Элементный состав. – 528 с.
55. Романов В.Л. К становлению новой парадигмы обществоведения // Синергетика: человек, общество. – М.: Изд-во РАГС, 2000. – С. 38–46.
56. Погостинская Н.Н., Погостинский Ю.А. Системный подход в экономико-математическом моделировании: Учебное пособие. – СПб.: Изд-во СПб.ГУЭФ, 1999. – 74 с.
57. Готт В.С., Семенюк Э.П., Урсул А.Д. Категории современной науки (становление и развитие). – М.: Мысль, 1984. – 268 с.
58. Луць Л.А. Європейські міждержавні правові системи: загальнотеоретична характеристика: Автореф. дис. … докт. юрид. наук. – К., 2005. – 32 с.
59. Философский энциклопедический словарь. – М.: Сов. энциклопедия, 1983. – 840 с.
60. Радугин А.А., Радугин К.А. Социология: Курс лекций. – М.: Центр, 1997. – 160 с.
61. Примуш М.В. Загальна соціологія: Навч. посібник. – К.: ВД «Професіонал», 2004. – 592 с.
62. Тадевосян Э.В. Соціологія: Учебное пособие. – М.: Знание, 1999. – 272 с.
63. Философия: Учебник для вузов / Под ред. В.Н. Лавриненко, В.П. Ратникова. – М.: ЮНИТИ, 2000. – 584 с.
64. Обществознание: Пособие / Под ред. М.Н. Мартыненко. – М.: Зерцало, 1999. – 416 с.
65. Философский энциклопедический словарь. – М.: ИНФРА – М, 1999. – 576 с.
66. Философский энциклопедический словарь. – М.: Сов. энциклопедия, 1989. – 815 с.
67. Маркович Д. Общая социология / Пер. с серб.-хорв. – Ростов-н/Д.: Изд-во Рост. ун-та, 1993. – 272 с.
68. Словарь философских терминов. – М.: ИНФРА – М, 2004. – 731 с.
69. Поддубный Н.В. Современное общество и человек: феноменология хаоса или порядка? // Синергетика: человек, общество. – М.: Изд-во РАГС, 2000. – С. 112–118.
70. Ткаченко Ю.Г. Методологические вопросы теории правоотношений. – М.: Юрид. лит., 1980. – 176 с.
71. Василенко Л.А. Интернет и социальное регулирование // Синергетика: человек, общество. – М.: Изд-во РАГС, 2000. – С. 313–317.
72. Парсонс Т. Система современных обществ. – М.: Аспект Пресс, 1998. – 271 с.
73. Карташов В.Н. Фундаментальная юридическая наука в ХХІ веке // Государство и право на рубеже веков: проблемы истории и теории. – М.: Институт государства и права РАН, 2001. – С. 143–146.
74. Нерсесянц В.С. Сравнительное правоведение в системе юриспруденции // Государство и право. – 2001. – № 6. – С. 5–15.
75. Алексеев С.С. Общая теория права: В 2-х т. – М.: Юрид. лит., 1981. – Т. 1. – 360с.
76. Черненко А.К. Теоретико-методологические проблемы формирования правовой системы общества. – Новосибирск: Наука, 2004. – 296 с.
77. Теория государства и права: Учебник для юридических вузов и факультетов / Под ред. В.М. Корельского и В.Д. Перевалова. – М.: Изд. гр. НОРМА – ИНФРА-М, 1998. – 570 с.
78. Бабаев В.К., Баранов В.М., Толстик В.А. Теория государства и права в схемах и определениях. – М.: Юристъ, 1998. – 252 с.
79. Кобринська С.Б. До питання про поняття та структуру правової системи // Науковий вісник Чернівецького ун-ту: Збірник наук. праць. – Чернівці, 2000. – Вип. 82: Правознавство. – 14-17с.
80. Харитонова О.І., Харитонов Є.О. Порівняльне право Європи : Основи порівняльного правознавства. Європейські традиції. – Х.: Одіссей, 2002. – 592 с.
81. Шмельова Г.Г. Короткий російсько-український та українсько-російський термінологічний словник: Теорія держави і права. – Сімферополь: «Таврія», 2005. – 96 с.
82. Хаустова М.Г. Національна правова система за умов розбудови правової демократичної державності в Україні: Афторф. дис. … канд. юрид. наук. – Х., 2005. – 19 с.
83. Проблемы общей теории права и государства: Учебник для вузов / Под. ред. В.С. Нерсесянца. – М.: Изд. гр. НОРМА – ИНФРА-М, 1999. – 832 с.
84. Теория государства и права: Курс лекций / Под. ред. Н.И. Матузова и А.В. Малько. – М. Юристъ, 1997. – 672 с.
85. Черданцев А.Ф. Теория государства и права : Учебник для вузов. – М.: Юрайт-М, 2001. – 432 с.
86. Оксамытный В.В. Теория государства и права: Учебник для студентов высших учебных заведений. – М.: Изд-во «ИМПЕ-ПАБЛИШ», 2004. – 563 с.
87. Оніщенко Н.М. Правова система як соціальний феномен (поняття, зміст та структура) // Реформування правової системи України: проблеми і перспективи розвитку в контексті європейських інтегративних процесів. Міжнародна науково-практична конференція (Київ, 28–29 квітня 2004 р.): Зб. наукових праць: В 2 ч. / Ред. кол.: С.А. Єрохін, В.Ф. Погорілко, Я.М. Шевченко та ін. – К.: Національна академія управління, 2004. – Ч. 1. – С. 40–48.
88. Бехруз Хашматулла. Введение в сравнительное правоведение: Учебное пособие. – Одесса: Юрид. лит., 2002. – 328 с.
89. Протасов В.Н. Теория права и государства. Проблемы теории права и государства: Вопросы и ответы. – М.: Новый юрист, 1999. – 162с.
90. Реутов В.П. Аспекты функционально-структурного подхода к праву // Государство и право на рубеже веков: проблемы истории и теории – М.: Ин-т государства и права РАН, 2001. – С. 130–135.
91. Архипов С.И. Субъект права. Теоретическое исследование. – СПб.: «Юрид. Центр Пресс», 2004. – 469 с.
92. Карташов В.Н. Юридическая деятельность: понятие, структура, ценность. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1989. – 218 с.
93. Амирбеков К.И. Правообеспечительная юридическая деятельность: теоретический подход // Государство и право. – 2006. – № 1. – С. 88–94.
94. Социология права: Учебное пособие / Под. ред. В.М. Сырых; Ин-т законодательства и сравнительного правоведения при Правительстве Российской Федерации. – М.: Юрид. Дом «Юстиц-информ», 2001. – 480 с.
95. Скакун О.Ф. Теория государства и права (энциклопедический курс): Учебник. – Харьков: Эспада, 2005. – 840 с.
96. Гусарєв С.Д. Юридична діяльність: методологічні та теоретичні аспекти. – К.: Знання, 2005. – 375 с.
97. Сапун В.А. Деятельность по использованию правовых средств в реализации советского права // Проблемы реализации права: Межвуз. сб. научных трудов. – Свердловск : Свердл. юрид. ин-т, 1990. – С. 9–19.
98. Гусарєв С.Д. Система юридичної діяльності в контексті захисту прав та свобод громадян // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали Х регіональної науково-практичної конференції (5–6 лютого 2004 р.). – Львів: юрид. ф-т Львівського нац. ун-ту ім. Івана Франка, 2004. – С. 17–19.
99. Алексеев С.С. Общая теория права: В 2 т. – М.: Юрид. лит., 1982. – Т. 2. – 360 с.
100. Цвік М. Про систему юридичних актів // Вісник Академії правових наук України. – 2002. – № 4(31). – С. 14–24.
101. Пастухова Л.В. Ефективність міжнародно-правових засобів забезпечення реалізації Конвенції про захист прав і основних свобод людини: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – Київ, 2003. – 21 с.
102. Шмельова Г. Юридичний механізм забезпечення прав людини (загальнотеоретична характеристика) // Право України. – 1994. – № 10. – С. 49–51.
103. Теория юридического процесса / Под. общ. ред. В.М. Горшенева. – Харьков: Изд-во при Харьков. гос. ун-те изд. об. «Вища школа», 1985. – 192 с.
104. Мельников Ю.И., Рудкин Ю.Д. О процессуальном в юридической деятельности // Юридическая деятельность: сущность, структура, виды : Сб. научных трудов. – Ярославль: Яросл. гос. ун-т, 1989. – С. 65–77.
105. Марчук В.М., Ніколаєва Л.В. Нариси з теорії права: Навч. посібник. – К.: Істина, 2004. – 304 с.
106. Протасов В.Н. Юридическая процедура. – М.: Юрид. лит., 1991. – 79 с.
107. Оніщенко Н.М. Правове регулювання та правовий вплив: поняття, взаємозумовленність та відмінність // Держава і право: Зб. наукових праць. Юридичні і політичні науки. Вип. 25. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2004. – С. 3–7.
108. Демаков Ю.П., Колесов А.В., Севастьянова Л.И. Территориальные природно-хозяйственные системы: синергетический аспект // Социальная синергетика: предмет, актуальные проблемы, поиски, решения. Сб. научных трудов. – Йошкар-Ола, 2003. – С. 219–237.
109. Ромашов Р.А. Теория государтва и права. – СПб.: Питер, 2006. – 256 с.
110. Халфина Р.О. Общее учение о правоотношении. – М.: Юрид. лит., 1974. – 351 с.
111. Назаров Б.Л. Социалистическое право в системе социальных связей. – М.: Юрид. лит., 1976. – 312 с.
112. Общая теория права: Учебник для юридических вузов / Ю.А. Дмитриев, И.Ф. Казьмин, В.В. Лазарев и др.; Под общ. ред. А.С. Пиголкина. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Изд-во МГТУ им. Н.Э. Баумана, 1997. – 384 с.
113. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / За ред. Г.Д. Климка, В.П. Нестеренка. – 2-е вид., перероб. і допов. – К.: Вища школа – Знання, 1997. – 743 с.
114. Основи економічної теорії: Підручник / За наук. ред. В.Г. Федоренка. – К.: Алерта, 2005. – 511 с.
115. Мочерний С.В., Фомішена В.М., Тищенко О.І. Економічна теорія для менеджерів: Навч. посібник. – Херсон: Олді-плюс, 2006. – 625 с.
116. Міжнародна економіка: Підручник / За ред. А.П. Румянцева. – К.: Знання, 2006. – 479 с.
117. Стеченко Д.М. Державне регулювання економіки: Навч. посібник. – К.: Знання, 2006. – 262 с.
118. Варич О.Г. Економічні функції сучасної держави: природа, зміст, тенденції розвитку в Україні: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – К., 2006. – 20 с.
119. Кучуков Р.А. Теория и практика государственного регулирования экономических и социальных процессов: Учебн. пособие. – М.: Гарадарики, 2004. – 288 с.
120. Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 31–32. – Ст. 263.
121. Чиркин В.Е. Необходимо ли понятие юридического лица публичного права? // Государство и право – 2006. – № 5. – С. 22–26.
122. Право и общество: от конфликта к консенсусу: Монография / Под общ. ред. В.П. Сальникова, Р.А. Ромашова. – СПб., 2004. – 480 с.
123. Основи економічної теорії: Підручник / О.О. Мамалуй, О.А. Гриценко, Л.В. Гриценко, Г.Ю. Дарнопих та ін.; За заг. ред. О.О. Мамалуя. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 434 с.
124. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18–22. – Ст. 144.
125. Закон України «Про Національний банк України» від 20 травня 1999 р. № 679-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 29. – Ст. 238.
126. Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 р. № 15-93 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 17. – Ст. 184.
127. Закон України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 р. № 1251-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 39. – Ст. 510.
128. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 4. – Ст. 28.
129. Закон України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 р. № 168/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 21. – Ст. 156.
130. Указ Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 3 липня 1998 р. № 727/98 // Урядовий кур’єр. – 07.07.1998. – № 128.
131. Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 р. № 889-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 37. – Ст. 308.
132. Закон України «Про ціни та ціноутворення» від 3 грудня 1990 р. № 507-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. – № 52. – Ст. 650.
133. Закон України «Про Антимонопольний комітет України» від 26 листопада 1993 р. № 3659-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 50. – Ст. 472.
134. Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 р. № 1775-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 36. – Ст. 299.
135. Шмельова Г.Г. Концепція закону: загальнотеоретичні аспекти // Право України. – 1992. – № 1. – С. 37–39.
136. Поляков А.В. Общая теория права: Курс лекций. – СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2001. – 656 с.
137. Гойман В.И. Действие права. – М., 1992. – 215 с.
138. Мамонтов А.А. Государство развития: научная концепция и перспективы формирования. – М.: МАКС Пресс, 2003. – 32 с.
139. Пороховский А.А. Вектор экономического развития. М.: ТЕИС, 2002. – 257 с.
140. Общая теория права и государства / Под ред. В.В. Лазарева. – М.: Юристъ, 2005. – 575 с.
141. Гумплович Л. Общее учение о государстве / Пер. с нем. – СПб., 1910. – 560 с.
142. Кистяковский Б.А. Социальные науки и право. – М., 1916. – 580 с.
143. Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. – 2-е изд. – Т. 4. – М., 1955. – 616с.
144. Железняк Н.А. Питання гармонізації нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади України із законодавством Європейського союзу // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2003. – № 5.
145. Шемшученко Ю.С. Конституційні засади системи законодавства України // Вісник Академії правових наук України. – 1993. – № 1.
146. Вступ до теорії правових систем: Монографія / За заг. ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Вид-во «Юридична думка», 2006. – 432 с.
147. Теория экономического анализа: Учебно-методический комплекс / Под. ред. Н.П. Любушина. – М.: Юристъ, 2002. – 480 с.
148. К. Маркс «Капитал. Критика политической экономии»: Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. – 2-е изд. – Т. 23. – М., 1957. – 616с.
149. Абалкин Л.И. Научное наследие Н.Д. Кондратьева и современность: Доклад на Международной научной конференции, посвященной 100-летию со дня рождения Н.Д. Кондратьева. – М.: Ин-т экономики РАН, 1992. – 16 с.
150. Меньшиков С.М., Клименко Л.А. Длинные волны в экономике. Когда общество меняет кожу. – М.: Международные отношения, 1989. – 272 с.
151. Мучник В.С., Голанд Э.Б. Экономические проблемы современного научно-технического прогресса. – Новосибирск: Наука, 1984. – 303 с.
152. Рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 р. № 18-рп/2004 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 50. – Ст. 3288.
153. Гражданское право: В 2т. / Отв. ред. Е.А. Суханова. – М. Издательство БЕК, 2000. – Т. ІІ. – 704с.
154. Гражданское право. Часть І: Учебник / Под. ред. Ю.К. Толстого, А.П. Сергеева. – М.: Изд-во ТЕИС, 1996. – 552 с.
155. Шевченко Л.І. О понятии, сущности и значении договорного регулирования имущественных отношений в условиях рыночной экономики // Государство и право. – 2005. – № 10. – С. 42–48.
156. Лившиц Р.З. Теория права: Учебник. – 2-е изд. – М.: Изд-во БЕК, 2001. – 224 с.
157. Алексеев С.С. Общие дозволения и общин запреты в советском праве. – М.: Юрид. лит., 1989. – 288 с.
158. Демин А.А. Административно-правовой метод: соотношение с другими методами правового регулирования // Государство и право. – 2005. – № 6. – С. 13–19.
159. Нерсесянц В.С. Философия права: Учебник для вузов. – М.: Издательская группа ИНФРА-М – НОРМА, 1997. – 652 с.
160. Черепахин Б.Б. Волеобразование и волеизъявление юридического лица // Правоведение. – 1958. – № 2. – С. 43 – 45.
161. Остапович В.В. Реєстрація учасників ринку цінних паперів як форма державного контролю: деякі проблеми правового регулювання та шляхи їх вирішення // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 1. – С. 22–25.
162. Баренбойм П.Д., Гаджиев Г.А., Лафитский В.И., Мау В.А. Конституционная экономика: Учебник для юрид. и эконом. вузов. – М.: ЗАО Юстицинформ, 2006. – 528 с.
163. Мейер Д.И. Русское гражданское право: В 2 ч. – По исправл. и дополн. 8-му изд., 1902. – Изд. 2-е, испр. – М.: «Статут», 2000. – 831 с.
164. Общая теория государства и права: В 3 т. / Отв. ред. М.Н. Марченко. – М., 2001. – Т. 1. – 528 с.
165. Могил С.Г. Сучасна держава в екстремальних ситуаціях: нормативи, органи, функції: Дис. … канд. юрид. наук. – О., 2003. – 190 с.
166. Безклубий І., Пафик О. Поняття безготівкових розрахункових відносин // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 1. – С. 19–21.
167. Закон України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» від 10 грудня 1997 р. № 710-97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 15. – Ст. 67.
168. Демченко Т.С. Охрана товарных знаков (сравнительно-правовой анализ): Монография. – Изд. 2-е, перераб. и доп. – К.: Ин-т государства и права им. В.М. Корецкого НАН Украины, 2005. – 208 с.
169. Право и общественный прогресс в социалистическом обществе / Н.И. Козюбра, Е.В. Бурлай, В.В. Головченко; Отв. ред. Н.И. Козюбра: АН УССР. Ин-т государства и права. – К.: Наукова думка, 1998. – 150 с.
170. Прангишвили И.В. Системный подход и общесистемные закономерности. – М.: СИНТЕЗ, 2000. – 528 с.
171. Современная экономика для студентов юридических специальностей. Лекционный курс: Учебное пособие. – Ростов-н/Д.: Изд-во “Феникс”, 2001. – 576 с.
172. Політика, право і влада в контексті трансформаційних процесів в Україні: Монографія / Кресіна І.О., Матвієнко А.С., Оніщенко Н.М., Перегуда Є.В., Скрипнюк О.В., Балан С.В., Стойко О.М.; За ред. І.О. Кресіної. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2006. – 304 с.
173. Закон України «Про арбітражний суд» від 4 червня 1991 р. № 1142-ХІІ // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 36. – Ст. 469.
174. Арбитражный процесс: Учебник для юрид. вузов и фак-тов / Под ред. М.К. Треушникова и В.М. Шерстюка. – 4-е изд., исправл. и доп. – М.: Городец, 2000. – 480 с.
175. Конституція України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141 (із змінами і доповненнями внесеними Законом України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 р. № 2222-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 2. – Ст. 44).
176. Закон України «Про судоустрій України» від 7 лютого 2002 р. № 3018-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 27–28. – Ст. 180.
177. Господарський процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 р. № 1798-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 6. – Ст. 56.
178. Декрет о суде № 2 // Собрание узаконений РСФСР. – 1917–1918. – № 26. – Ст. 347.
179. Декрет о суде № 2 // Собрание узаконений РСФСР. – 1917–1918. – № 26. – Ст. 347.
180. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 р. № 2747-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 35–37. – Ст. 446.
181. Основи адміністративного судочинства в Україні / За заг. ред. Н.В. Александрової, Р.О. Куйбіди. – К.: Конус-Ю, 2006. – 256 с.
182. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. № 435-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40–44. – Ст. 356.
183. Указ Президента України «Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів» від 4 жовтня 1994 р. № 567/94 // Голос України – 1994. – № 194. – С. 10.
184. Бобровник С.В. Проблеми подолання колізій у законодавстві України. Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку: Зб. матеріалів міжвузівської наукової студентської конференції. – К., 2001. – С. 8–12.
185. Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 3 липня 1998 р. № 727/98 //Офіційний вісник України – 1998. – № 27. – Ст. 975.
186. Закон України «Про державну підтримку малого підприємництва» від 19 жовтня 2000 р. № 2063-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 51–52. – Ст. 447.
187. Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 р. № 1058-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 51. – Ст. 376.
188. Закон України «Про оренду землі» (в ред. від 2 жовтня 2003 р.) № 1211-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 10. – Ст. 102.
189. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 р. № 2343-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 31. – Ст. 440.
190. Коваль А. Корпоратизация банкрота // Юридическая практика. – 2006. – № 28. – С. 1–12.
191. Закон України «Про захист іноземних інвестицій на Україні» від 10 вересня 1991 р. № 1540а-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 46. – Ст. 616.
192. Закон України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» від 23 грудня 2004 р. № 2285-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 7–8. – Ст. 162.
193. Бондаренко М. Гарантии государства для инвесторов // Юридическая практика. – 2006. – № 28. – С. 1–18.
194. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23 лютого 2006 р. № 3480-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 31. – Ст. 268.
195. Бабич А. Курс прежний … ход задний? // Юридическая практика. – 2006. – № 6. – С. 1–13.
196. Звернення Ради суддів до Президента України та Верховної Ради України про проекти законів України «Про судоустрій України» і «Про статус суддів» від 9 лютого 2007 р. // Вісник Державної судової адміністрації України. – 2007. – № 1.
197. Указ Президента України «Про Концепцію вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів» від 10 травня 2006 р. № 361/2006 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 19. – Ст. 1376.
198. Закон України «Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)» від 14 вересня 2006 р. № 137-V // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 43. – Ст. 418.
199. Закон України «Про міжнародне приватне право» від 23 червня 2005 р. № 2709-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 32. – Ст. 422.
200. Руда Л. Правоотношения с иностранным элементом. // Юридическая практика – 2006. – № 22. – С. 11, 14–15.
201. Закон України «Про захист економічної конкуренції» від 11 січня 2001 р. № 2210-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 12. – Ст. 64.
202. Радзиевский Ю. «Концентрационные» проблемы. Анализ пробелов Закона Украины «О защите экономической конкуренции» // Юридическая практика – 2006. – № 23. – С. 12–13.
203. Теория права и государства. – Х.: Одиссей, 2006. – 479 с.
204. Субботін В.М., Філонов О.В., Князькова Л.М., Тодоров І.Я. Теорія держави і права: Навч. посібник. – К.: Знання, 2005. – 327 с.
205. Червоню В.И. Теория государства и права: Учебное пособие. – М.: ИНФРА-М, 2003. – 255 с.
206. Андрейцев В.І. Правова система в Україні: проблеми вдосконалення // Судова апеляція. – 2006. – № 2.
207. Кельман М.С., Мурашін О.Г. Загальна теорія держави і права. – К.: Кондор, 2006. – 476 с.
208. Міжнародна поліцейська енциклопедія: У 10 т. / Відп. ред. Ю.І. Римаренко, Я.Ю. Кондратьєв, В.Я. Тацій, Ю.С. Шемшученко. – К.: Концерн «Видавничний Дім «Ін Юре», 2003. – С. 779–780.
209. Хойер У.Е. Право и управление экономикой при социализме / Пер. с нем. – М.: Юрид. лит., 1998. – 174 с.
210. Актуальные проблемы правовой науки: Межвузовский сборник научных трудов. Вып. 4 / Сост. и отв. ред. С.О. Шаляпин. – Архангельск: Приморский гос. ун-т им. М.В. Ломоносова, 200