Савенко Дмитро Леонідович. Верховенство права і законність в організації та діяльності прокуратури України: загальнотеоретичне дослідження

Короткий опис

Савенко Дмитро Леонідович. Верховенство права і законність в організації та діяльності прокуратури України: загальнотеоретичне дослідження.- Дисертація канд. юрид. наук: 12.00.01, Нац. ун-т "Одес. юрид. акад.". - Одеса, 2015.- 212 с.

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ»

На правах рукопису

УДК 340.131:347.963(477)

САВЕНКО Дмитро Леонідович

ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА І ЗАКОННІСТЬ В ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ: ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Спеціальність: 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник
БЕХРУЗ Хашматулла
доктор юридичних наук, професор

Одеса – 2015
З М І С Т

ВСТУП ……………………………………………………………………...….4

РОЗДІЛ 1. ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА І ЗАКОННІСТЬ
У СУЧАСНІЙ ДЕРЖАВІ …………………………………………………..12
1.1. Особливості контрольної влади у сучасній державі ……………………12
1.2. Верховенство права як цінність та принцип правової системи………....29
1.3. Правова природа законності ……………………………………………...58
1.4. Співвідношення верховенства права і законності ………………………76
Висновки до розділу 1……………………………………………….…..87

РОЗДІЛ 2. РЕАЛІЗАЦІЯ ПРИНЦИПІВ ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА
І ЗАКОННОСТІ В ДІЯЛЬНОСТІ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ ……...91
2.1. Верховенство права в основних напрямках діяльності
прокуратури України …………………………………………………....91
2.2. Законність як принцип організації та діяльності прокуратури
в Україні ………………………………………………………………...105
2.3. Прокуратура України у забезпеченні законності ……………………...124
Висновки до розділу 2…………………………………………….…....141

РОЗДІЛ 3. ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА І ЗАКОННІСТЬ ЯК НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ …………...145
3.1. Реформування прокуратури України у контексті ідеї
верховенства права ……………………………………………………...145
3.2. Трансформація правосвідомості та правової культури
працівників прокуратури України …………………………………….164
Висновки до розділу 3……………………………………………….....182

ВИСНОВКИ ………………………………………………………………...184

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………..189

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасний етап розвитку правової системи України характеризується наповненням фундаментальних засад її побудови новим змістом. Серед них визначальну роль відіграють принципи верховенства права, законності, забезпечення і захисту прав і свобод громадян, їх гарантованості та взаємна відповідальність між державною владою та особистістю тощо.
Серед основних принципів права особливе місце посідають принципи верховенства права та законності, як основа побудови сучасної демократичної держави. Теоретичне і практичне осмислення сутності цих основоположних принципів, їх значення у побудові громадянського суспільства і правової держави та пов’язаного із цим процесом формування високої правової свідомості та правової культури громадян у сучасних умовах набувають першорядного значення. Значний теоретичний і практичний інтерес має також питання про співвідношення верховенства права та законності.
Правовому забезпеченню верховенства права і законності приділяється значна увага як з боку науковців, так і з боку практиків. У діяльності прокуратури, як інституту сучасної української держави, верховенство права і законність, їх співвідношення мають яскраво виражену специфіку, зумовлену особливостями функціонального призначення цього державного органу. Прокуратура укріплює законність і правопорядок, охороняє права та інтереси громадян, ставить надійний заслін проти протиправних діянь, беззаконня. Діяльність прокуратури є істотним і необхідним елементом системи «стримувань і противаг» усіх гілок влади, що сприяє їх тісній взаємодії, є ефективним засобом здійснення повноважень Президента України як глави держави. Прокуратура забезпечує верховенство права, єдність закону у всій країні, захист прав і свобод її громадян.
Дослідження принципів верховенства права і законності в організації та діяльності прокуратури є неможливим поза контекстом соціально-політичних умов її функціонування, національних традицій, особливостей правової культури українського народу. Враховуючи важливість поставлених перед прокуратурою завдань, будь–яке реформування, будь-які зміни в її організації, основах і порядку діяльності мають базуватися лише на серйозному науковому підґрунті. Дослідження процесу становлення прокуратури України нерозривно пов’язане з вивченням процесів становлення української державності, дослідженням таких понять, як верховенство права і законність.
Таким чином, проблема, що становить предмет цього дослідження, є актуальною і в практичному і в науково-теоретичному плані.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до програми Міністерства освіти і науки України «Актуальні проблеми розбудови демократичної, соціальної, правової держави відповідно до положень Конституції України», планів наукових досліджень Національного університету «Одеська юридична академія» «Традиції і новації в сучасній українській державності і правовому житті» (державний реєстраційний номер 0106U004970) на 2006–2010 рр. та «Теоретичні та практичні проблеми забезпечення сталого розвитку української державності й права» (державний реєстраційний номер 011U0006H) на 2011–2015 рр. Тема дисертаційного дослідження є складовою частиною наукових досліджень кафедри права Європейського Союзу і порівняльного правознавства Національного університету «Одеська юридична академія» «Діалог сучасних правових систем. Адаптація правової системи України до європейського права» на 2006–2010 рр. та 2011–2015 рр.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є проведення комплексного загальнотеоретичного аналізу принципів верховенства права і законності в діяльності прокуратури України.
Досягнення поставленої мети вимагає розв’язання таких задач: визначити сутність та ознаки верховенства права і законності як основоположних засад у діяльності сучасної держави;
охарактеризувати прокуратуру України як інститут сучасної держави; виявити прояви принципу верховенства права в основних напрямках діяльності прокуратури України;
охарактеризувати значення принципу законності в діяльності прокуратури України;
окреслити основні напрями реформування прокуратури скрізь призму сучасного змісту принципів верховенства права і законності;
визначити шляхи і перспективи трансформації правового мислення працівників прокуратури у світлі визнання пріоритетності принципів верховенства права і законності.
Об’єктом дослідження є верховенство права і законність як фундаментальні засади сучасної правової держави.
Предметом дослідження є верховенство права і законність в організації і діяльності прокуратури України.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертації становлять діалектичний метод дослідження як основний спосіб об’єктивного пізнання дійсності та наукові підходи й методи – формально-логічний, системний, порівняльний, історичний, структурно-функціональний, аксіологічний тощо. Використання цих підходів і методів у їх поєднанні дозволяє осмислити й розкрити предмет дослідження в узагальнюючих закономірностях і в різноманітті форм прояву змісту. У результаті це сприяє досягненню мети та вирішенню поставлених задач дисертаційного дослідження. Системний підхід забезпечив аналіз інституційного механізму діяльності сучасної держави, а також питань реалізації контрольної влади відповідними органами, до яких належить прокуратура. Використання системного методу дозволило визначити місце верховенства права і законності в системі загально-правових принципів та їх значення для функціонування прокуратури України (п.п. 1.1, 1.2, 2.2, 3.1). Аксіологічний підхід дозволив розглянути принципи верховенства права та законності як правові цінності, й у цьому зв’язку охарактеризувати прокуратуру як інститут, діяльність якого спрямовано на захист цих цінностей (п.п. 1.2, 2.2, 3.2). Порівняльно–правовий підхід використано для аналізу втілення принципів верховенства права та законності в діяльність органів прокуратури відповідно до Законів України «Про прокуратуру» 1991 р. та «Про прокуратуру» 2014 р. (п.п. 3.2). Діалектичний метод було покладено в основу дослідження взаємодії та співвідношення принципів верховенства права та законності в діяльності прокуратури (п.п. 1.4, 3.1, 3.2). Застосування історичного методу дозволило розглянути генезу принципів верховенства права та законності в історії правової думки (п.п. 1.1, 1.2, 2.1, 2.2). Як методи дослідження було також застосовано формально–логічні методи, зокрема, аналіз, синтез, класифікацію, дедукцію, індукцію.
Теоретичну основу дослідження становлять роботи таких фахівців із теорії та філософії права, як: С. С. Алексєєв, С. П. Головатий, О. В. Зайчук, Н. І. Козюбра, В. М. Капіцин, В. П. Кохановський, Н. М. Крестовська, А. Ф. Крижанівський, О. М. Луців, А. В. Малько, М. М. Марченко, Н. І. Матузов, А. С. Мордовець, О. О. Небрат, Ю. М. Оборотов, Н. Н. Онищенко, П. М. Рабінович, С. П. Погребняк, О. Ф. Скакун, Ю. А. Тихомиров, В. М. Хропанюк, Ю. С. Шемшученко та ін.
Питання, пов’язані з діяльністю прокуратури і реалізацією нею принципів верховенства права і законності, отримали відображення в роботах Л. Р. Грицаєнко, В. В. Долежана, С. В. Ківалова, Л. В. Лапкіна, М. В. Косюти, В. Т. Маляренка, І. Є. Марочкіна, В. В. Мойсак, А. В. Поливоди, Ю. Є. Полянського, В. В. Сухоноса, С. Г. Стеценко та ін.
Нормативно-правову базу дослідження становлять: Конституція України, Закони України «Про прокуратуру» 1991 р. і 2014 р., закони і нормативні акти України та зарубіжних країн, міжнародно–правові акти, в яких відображено принципи діяльності сучасної української держави взагалі, та інституту прокуратури, зокрема.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційна робота є одним із перших у вітчизняній юридичній науці комплексним юридичним монографічним дослідженням, присвяченим втіленню принципів верховенства права і законності в діяльність прокуратури як інституту сучасної української держави.
Наукова новизна дослідження полягає у таких положеннях:
уперше:
показано багаторівневий характер системи принципів у діяльності прокуратури, яка має ґрунтуватися на визначальній ролі принципів верховенства права і законності;
доведено необхідність поширення принципів верховенства права і законності на процеси трансформації діяльності прокуратури в умовах побудови правової держави;
виявлено напрями та шляхи реалізації принципу верховенства права у функціонуванні прокуратури при здійсненні її компетенції;
обґрунтовано, що законність в діяльності прокуратури є засобом забезпечення верховенства права;
розкрито дію верховенства права та законності у діяльності прокуратури у контексті Закону України «Про прокуратуру» 2014 р.;
удосконалено:
положення загальнотеоретичної юриспруденції, які стосуються реалізації принципів верховенства права і законності в діяльності сучасної правової держави, що обумовлює необхідність зміни змісту методологічних підходів у дослідженні цих принципів;
окремі положення доктрини верховенства закону як компонента принципу верховенства права;
зміст принципу верховенства права у контексті діяльності органів прокуратури, що полягає у визнанні пріоритетності прав людини, правової визначеності самої діяльності органів прокуратури та правових форм контролю за втручанням останніх у права людини;
набули подальшого розвитку:
ідеї демократизації прокуратури в рамках її реформування відповідно до визнання пріоритетності принципів верховенства права та законності як вихідних засад її діяльності;
теоретичні засади співвідношення принципів верховенства права та законності в діяльності прокуратури України як співвідношення загального й особливого;
уявлення про особливості правової свідомості та правової культури працівників прокуратури України, які включають знання правового характеру, правомірну професійну діяльність, спеціальну правову підготовку, критичне творче осмислення правових норм;
положення про специфіку професійної правосвідомості та правової культури працівників прокуратури, що розвивають більш складні категорії та опосередковують пізнання і засвоєння окремих сторін правового регулювання та удосконалюють правову регламентацію суспільних відносин.
Практичне значення одержаних результатів. Основні теоретичні положення дисертації є внеском автора у процес подальшого удосконалення правових основ діяльності прокуратури України і можуть бути використаними у:
науково-дослідній сфері – для подальшого удосконалення теоретичних розробок основних принципів функціонування правової системи України, яких спрямовано на демократизацію державної влади та зміцнення основ громадянського суспільства;
правозастосовній діяльності – для удосконалення правових основ діяльності прокуратури України на основі таких основоположних, загально-правових принципів, як принципи верховенства права та законності;
навчальному процесі – при складанні навчальних планів і програм з професійної підготовки фахівців, при підготовці та викладанні навчальних дисциплін з теорії держави і права, галузевих дисциплін, при підготовці курсових, дипломних та магістерських робіт.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри теорії держави і права та кафедри права Європейського Союзу та порівняльного правознавства Національного університету «Одеська юридична академія».
Результати дослідження було апробовано на: Міжнародній науково-практичній конференції «Правовий розвиток України у сучасному світі» (м. Одеса, 13–14 травня 2010 р.); Міжнародній науковій конференції «Правове життя сучасної України» (м. Одеса, 20–21 травня 2011 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Пріоритетні напрямки розвитку законодавства України (м. Запоріжжя, 10–11 листопада 2011 р.); Міжнародній науковій конференції «Правове життя сучасної України» (м. Одеса, 20–21 травня 2012 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні правові системи світу в умовах глобалізації: реалії та перспективи (м. Київ, 26–27 квітня 2012 р.); Міжнародній науковій конференції «Правове життя сучасної України (м. Одеса, 16–17 травня 2013 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Правове життя сучасної України (м. Одеса, 16–17 квітня 2014 р.).
Публікації. Основні положення і висновки дисертації знайшли відображення у 10 публікаціях, 5 із яких опубліковано у наукових фахових виданнях, що входять до затвердженого переліку.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У Висновках сформульовано основні результати дослідження, підкреслено теоретичне та практичне значення розробленої теми. Основними науковими і практичними результатами роботи є такі обґрунтовані висновки:
1. Верховенство права - одна з найскладніших і найбільш неоднозначних ідей сучасної правової думки. Її статус пов’язаний, у першу чергу, з тим, що вона є різноманітною, надзвичайно комплексною і багаторівневою теоретичною і філософсько-правовою конструкцією, яка є не тільки засобом розуміння права та держави, але й реальним дієвим механізмом забезпечення правопорядку.
Наголошено на всеосяжності верховенства права як універсальної цінності, покладеної в основу загальнолюдського розвитку, що знайшло відображення на міжнародному, регіональному та національному рівнях. На міжнародному та регіональному рівнях він відображений, перш за все, в Статуті ООН та інших міжнародно-правових документах (рішеннях Європейського суду з прав людини та ін.). Верховенство права - це принцип, за яким всі (від окремої людини - до держави) зобов’язані дотримуватися законів, які були публічно прийняті, рівною мірою виконуються і незалежно реалізуються судовими органами. На національному рівні в Україні верховенство права закріплено: в Конституції України (ст. 8), хоча Основний Закон і не містить його чіткого визначення, а її засади конкретизовані у правових позиціях Конституційного Суду України (Конституційний Суд України дав його тлумачення у Рішенні № 15-рп/2004 від 2 листопада 2004 р.), у чинному законодавстві тощо.
Принцип верховенства права, будучи ключовою ланкою в системі принципів права, тим часом не може бути єдиною самодостатньою підставою для всієї сукупності правових нормативів. Саме тому принцип верховенства права і принцип верховенства закону - дві взаємодоповнюючі категорії, пов’язані одна з одною не тільки на рівні системи принципів, але й на рівні реалізації ідей демократії, прав людини і правової держави. У рамках вітчизняної наукової традиції принцип верховенства закону вбачається як такий порядок організації нормативної структури права, за якого найвища юридична сила визнається за Конституцією України як Основним Законом, і всі закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі положень Конституції України і не мають їй суперечити. За принципом верховенства закону формується ієрархічна система правових актів, і він є фундаментальною основою режиму законності.
2. У теоретичному відношенні принцип верховенства розглядається у різних аспектах. У вітчизняній літературі верховенство права розглядається у нормативному і в ціннісному аспектах. Ціннісне бачення верховенства права пов’язано з тим, що є сенс розглядати верховенство права як основний елемент інструментальної цінності права, оскільки саме верховенство права є критерієм визначення власної цінності права, і ступінь ефективності реалізації цього принципу є індикатором відповідності норм цінностям.
3. Рух від ідей верховенства права через принцип верховенства закону - це найбільш прийнятний і демократичний шлях розвитку сучасної держави, його апарату щодо реалізації першорядних функцій щодо захисту прав людини, забезпечення стійкого становища суб’єктів права у правовому і соціальному просторі. Саме у цьому контексті набуває особливого значення такий інститут держави як прокуратура, в діяльності якої всі ці три категорії втілюються в життя і стають дієвими регуляторами суспільних відносин. Верховенство права визначає аспекти організаційної та функціональної діяльності прокуратури. Принцип верховенства права стосується не тільки діяльності органів прокуратури, але й її структури, оскільки органи прокуратури формуються у точній відповідності до напрямків, що дозволяють побачити за гарантіями законності конкретні інституційно-функціональні форми їх здійснення й реалізації у суспільстві.
4. Законність розглянуто як: абстрактну ідею, яка виражає принцип загальнообов’язковості закону, який відповідає праву; політико-правовий режим, метод державного управління, в процесі якого приймаються правові закони, точно і неухильно реалізуються приписи правових законів державою, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами. Законність слід розуміти, перш за все, як дотримання Конституції України, законодавства України та заснованих на ньому інших нормативно-правових актів громадянами, організаціями, органами державної влади, органами місцевого самоврядування, посадовими особами.
Правозаконність у правовій державі - це режим, стан відповідності суспільних відносин законам і підзаконним актам, які видаються в інтересах усього суспільства, при обов’язковому врахуванні та повазі суб’єктивних прав і свобод, і здійснюються всіма учасниками правовідносин. Утвердження правозаконності у правовій державі є процес, згідно з яким будь-які юридично значимі дії суб’єктів соціально-політичних відносин не можуть бути виключені зі сфери дії законів, а закони відповідають основним принципам права.
5. Прокуратура України, розглянута через призму ідей верховенства права і законності, постає як правозахисний інститут, що забезпечує цілісність правової системи України, її спрямованість на права людини та їх захист. Принцип верховенства права в діяльності прокуратури відображає суть її як правозахисного та правоохоронного інституту сучасної держави. Усі інші принципи організації і діяльності прокуратури пов’язані з принципом верховенства права і випливають із нього, оскільки метою цієї діяльності є втілення в життя ідеї верховенства права.
6. Роль прокуратури за роки незалежності України зазнала суттєвих змін, яких було спрямовано на трансформацію вітчизняної моделі прокуратури, розвиток її правозахисного потенціалу у сфері охорони прав і свобод людини та посилення позицій у системі забезпечення національної безпеки. Разом із тим, конституційно-правовий статус і функції прокуратури вимагають подальшого удосконалення, враховуючи соціально-економічні, політичні та правові зміни у житті країни. Реформування прокуратури має бути комплексним, системним і науково обґрунтованим, базуватися на цінностях демократичного суспільства, міжнародних зобов’язаннях України, враховувати особливості історичного розвитку країни та її правової системи.
7. На сучасному етапі подальше реформування прокуратури пов’язано із вирішенням таких задач: визначення прокуратури в державному механізмові з урахуванням конституційного принципу поділу влади; уточнення задач, покладених на прокуратуру; оптимізація структури органів на основі принципу єдності та централізації; зміцнення правового статусу Генерального прокурора України як гаранта незалежності органів і посадових осіб прокуратури; уточнення функцій прокуратури та коригування повноважень прокурорів з урахуванням євроінтеграційних прагнень України; перебудова принципів і форм кадрової роботи у прокурорській системі на основі її демократизації. Реалізація верховенства права та законності, зокрема, в діяльності прокуратури України, є вкрай важливим, оскільки на прокуратуру як орган держави покладено вирішення проблем, які стосуються, насамперед, фундаментальних, конституційних цінностей, реального захисту прав громадян, забезпечення балансу у суспільстві тощо.
8. Правова обізнаність, правова свідомість і правова культура є одними з форм особистої та суспільної культури і свідомості. Оновлення прокуратури, удосконалення та поліпшення ефективності роботи співробітників прокуратури безпосередньо залежать від правової свідомості, моральної чистоти прокурорів та їх психологічної готовності в умовах максимальної інформаційної відкритості стояти на сторожі законних інтересів учасників судочинства. Але не останню роль у цьому відіграє рівень правової культури працівників прокуратури.
9. Виключно важливе значення для підвищення правової культури та правосвідомості працівників прокуратури має проблема подолання правового нігілізму співробітника прокуратури, його некомпетентності, низького професіоналізму, невміння розбиратися у конкретних життєвих ситуаціях, надавати їм правильну юридичну оцінку, в результаті чого з’являються незаконні і необґрунтовані рішення.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Оборотов Ю. Н. Современное государство: основы теории. Учебный курс / Ю. Н. Оборотов. – Одеса : Астропринт, 1998. – 132 с.
2. Чиркин В. Е. Общечеловеческие ценности и современное государство / В. Е. Чиркин // Государство и право. – 2002. – № 2. – С. 5–13.
3. Конституція України : прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
4. Энциклопедический социологический словарь / под общ. ред. Г.В. Осипова, Л. С. Мамута. – Москва : ИСПИ РАН, 1995. – 807 с.
5. Халипов В. Ф. Энциклопедия власти / В. Ф. Халипов. – Москва : Академический проект ; Культура, 2005. – 1056 с.
6. Філософський енциклопедичний словник / Редкол. В. І. Шинкарук [та ін.] ; НАН України, Ін-т філософії ім. Г.С. Сковороди. – Київ : Абрис, 2002. – 743 с.
7. Великий тлумачний словник сучасної української мови / укл. і гол. ред. В. П. Бусел. – Ірпінь : Перун, 2001. – 1440 с.
8. Бачинин В. А. Энциклопедия философии и социологии права / В.А. Бачинин. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2006. – 1093 с.
9. Современный философский словарь / под общ. ред. В. Е. Керемова. – 3–е изд., испр. и доп. – Москва : Академический Проект, 2004. – 864 с.
10. Політологічний словник : навч. посіб. / за ред. М. Ф. Головатого та О. В. Антонюка. – Київ : МАУП, 2005. – 792 с.
11. Великий енциклопедичний юридичний словник / за ред. Ю. С. Шемшученка. – Київ : Юрид. думка, 2008. – 992 с.
12. Шляхтун П. П. Конституційне право: словник термінів / П.П. Шляхтун. – Київ : Либідь, 2005. – 568 с.
13. Чиркин В. Е. Государствоведение : учебник / В. Е. Чиркин. – Москва : Юристъ, 1999. – 400 с.
14. Сушинський О. І. Теоретико-методологічні засади контролю у сфері публічної влади : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д–ра з держ. упр. : спец. 25.00.01 «Теорія та історія державного управління» / О.І. Сушинський ; Укр. Акад. держ. упр. при Президентові України. – Київ, 2003. – 36 с.
15. Чиркин В. Е. Контрольная власть / В. Е. Чиркин // Государство и право. – 1993. – № 4. – С. 10–18.
16. Теліпко В. Е. Науково-практичний коментар до Конституції України. Станом на 1 грудня 2010 р. / В. Е. Теліпко. – Київ : Центр учбової літератури, 2011. – 544 с.
17. Дашковская Е. Р. Теоретические аспекты разделения властей в Украине : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Дашковская Елена Ростиславовна. – Харьков, 2009. – 177 с.
18. Косінов С. А. Контроль в системі органів виконавчої влади в умовах демократії / С. А. Косінов // Юрист України. – 2012. – № 3. – С. 43–48.
19. Косінов С. А. Контроль над публічною владою як форма юридичної діяльності / С. А. Косінов // Право України. – 2013. – № 12. – С. 249–255.
Кравченко В. В. Контрольно-наглядові функції вищих органів державної влади України: конституційно-правовий аспект : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституційне право; муніципальне право» / В. В. Кравченко. – Харків, 2014. – 20 с.