ПРАВОВИЙ СТАТУС АФІЛІЙОВАНИХ (ПОВ’ЯЗАНИХ) ОСІБ ЯК СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Короткий опис

ПРИВАТНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ»

ДЯДЮК Євген Миколайович

На правах рукопису
УДК 346.2

ПРАВОВИЙ СТАТУС АФІЛІЙОВАНИХ (ПОВ’ЯЗАНИХ) ОСІБ
ЯК СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Спеціальність 12.00.04. – господарське право; господарське процесуальне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник – ЮЛДАШЕВ Олексій Хашимович, доктор юридичних наук

Київ – 2012
ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. Теоретико-правові основи законодавчого визначення поняття афілійованих (пов’язаних) осіб як суб’єктів господарювання 15
1.1. Поняття «афілійовані (пов’язані) особи» в господарському законодавстві України 15
1.2. Критерії та класифікація підстав залежності суб’єктів господарювання як афілійованих (пов’язаних) осіб 55
1.3. Афілійовані (пов’язані) особи у праві країн континентальної та англо-саксонської системи права 78
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 92
РОЗДІЛ 2. Специфічні елементи господарсько-правового статусу афілійованих (пов’язаних) осіб 96
2.1. Правомочності контролю і впливу на діяльність афілійованих (пов’язаних) осіб як елемент правового статусу суб’єкта господарювання 96
2.2. Правові засоби і процедури забезпечення публічності інформації про афілійованих (пов’язаних) осіб 119
2.3. Особливості господарсько-правової відповідальності афілійованих (пов’язаних) осіб та практичне застосування особливостей їх статусу 151
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 165
РОЗДІЛ 3. Господарсько-правове регулювання статусу афілійованих (пов’язаних) осіб у певних сферах господарювання 168
3.1. Специфіка правового положення групи суб’єктів господарювання та підприємницьких об’єднань як різновиду сукупності афілійованих (пов’язаних) осіб 168
3.2. Перспективи розвитку господарського законодавства України щодо удосконалення правового регулювання статусу афілійованих (пов’язаних) осіб
191
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3 215
ВИСНОВКИ 219
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 222
ДОДАТКИ 245

ВСТУП

Актуальність теми дисертаційної роботи обґрунтовується тим, що у зв’язку із виникненням і подальшим розвитком ринкової інфраструктури в Україні, для забезпечення балансу приватних і публічних інтересів, виникла необхідність введення нових правових категорій, зокрема, категорії «афілійовані (пов’язані) особи», а також гостро постала проблема забезпечення правового регулювання відносин афілійованості (залежності) між юридично незалежними суб’єктами господарювання. Беручи до уваги новизну інституту афілійованості в господарському законодавстві України, його міжгалузевий характер та відсутність сталої системи правозастосування, є потреба у комплексному дослідженні цієї теми.
На сьогодні проблеми правового регулювання статусу суб’єктів господарювання, які здійснюють контроль або вплив, або перебувають під контролем або впливом (афілійовані особи), обов’язковість розкриття інформації про наявність відносин афілійованості між суб’єктами господарювання, особливості угод між ними, інші питання афілійованості – набувають важливого теоретичного і практичного значення. Не зважаючи на прийняття численних нормативно-правових актів, у правовому регулюванні статусу афілійованих осіб та їх діяльності є певні недоліки, які вказують на доцільність їх дослідження та пошуків шляхів їх усунення.
Крім того, актуальність обраної теми пов’язана зі специфікою розбудови ринкової економіки України. Серед об’єктивних особливостей економіки України, що потребують врахуванню при дослідженні і розробці пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства, слід відзначити: відносно високий рівень концентрації власності серед обмеженого кола осіб, фактична закритість більшості господарських товариств (які є формально відкритими), організація бізнесу у формі групи юридично незалежних суб’єктів господарювання, яка часто є замкнутою, суміщення функцій управління та власника, самофінансування та взаємна участь, «кишенькові» наглядові ради тощо. Незважаючи на існування очевидних і характерних національних особливостей господарського законодавства України, загальновизнано, що відповідальність, підзвітність, законність і прозорість є універсальними стандартами для всіх учасників правовідносин в різноманітних правових системах. При цьому запровадження ефективної системи корпоративного управління, у межах якої питання регулювання відносин залежності між господарюючими суб’єктами мають в цілому вирішальне значення для ефективного функціонування промислового та фінансового секторів економіки країни.
Додатковим свідченням актуальності тематики наукового дослідження є систематичне акцентування уваги на проблемах правового регулювання корпоративного права, зокрема, пов’язаних із неврегульованими особливостями статусу афілійованих осіб, на наукових конференціях, в статтях, в спеціалізованих правових виданнях тощо [103, с. 4-9].
Підґрунтям для подальшого дослідження проблем щодо розширення, доповнення інституту афілійованих осіб, вирішення поставлених у дисертаційній роботі завдань стали праці вітчизняних та зарубіжних науковців у галузі теорії права, господарського, цивільного та інших галузей права, як от: Г. Ф. Шершеневича, А. В. Венедиктова, Р. А. Джабраілова, І. В. Булгакової, М. І. Кулагіна, Є. А. Суханова, А. С. Нікіфорова, В. К. Мамутова, В. С. Щербини, О. В. Дзери, Н. О. Саніахметової, М. Х. Корецького, Ю. С. Шемшученка, О. Березюка, О. М. Вінник, І. Г. Касаєва, В. А. Туманова та ін.
У вітчизняній науці диференційні ознаки правового статусу афілійованих осіб у рамках господарського права не досліджувались і у монографічних працях не представлені, більшість же досліджень статусу афілійованих (пов’язаних) осіб пов’язана саме із аналізом економічних проблем відносин афілійованості (залежності) між суб’єктами господарювання. У зв’язку з цим аспектом у вітчизняній науці варто відзначити такі дисертаційні роботи: А. Б. Педька на тему «Обґрунтування економіко-організаційних передумов ефективного функціонування акціонерних товариств», І. В. Бейцун на тему «Об’єднання юридичних осіб в цивільному праві: порівняльно-правовий аналіз». Однак останнє дослідження здійснювалося з позиції порівняльно-правового методу цивільного права, тому, враховуючи застосований Господарським кодексом України принципово новий підхід до регулювання основ господарської діяльності, вважаємо за необхідне здійснити комплексне вивчення статусу афілійованих (пов’язаних) осіб як суб’єктів господарювання. Крім того, відзначаємо дослідження таких вітчизняних науковців: С.М. Грудницької на тему «Правовой статус объединений предприятий в промышленности», та В.О. Джуринського – «Правове становище господарських об’єднань в Україні». Об’єктом дослідження у цих дисертаціях стали особливості правового статусу державних господарських об’єднань, їх взаємодія з органами державної влади та державними підприємствами, які входять до складу об’єднання.
З метою повноти розкриття предмета нашого дослідження, можна наголосити на працях російських науковців-цивілістів, які вивчали різні аспекти відносин залежності між суб’єктами господарювання: порівняльно-правовий аналіз форм залежності господарюючих суб’єктів (О.В. Анісімов), цивільно-правове положення афілійованих, взаємозалежних осіб та групи осіб (О.Г. Сергєєв), Крім того, дослідники А.М. Ахмедшина, А.М. Варламова, І.В. Редькін, І.С. Шиткіна, К.Ю. Тотьєв, Д.А. Вавулін, К.В. Городулін, Д.В. Ломакін приділяли увагу особливостям правового статусу афілійованих осіб та групи осіб у корпоративних, податкових та конкуренційних правовідносинах.
Окремо слід відзначити праці російського науковця А.В. Калініної, які стали першими дослідженнями з теорії і історії держави та права, у яких на концептуальному теоретичному рівні здійснено опис поняття «афілійована особа» як особливого суб’єкта правовідносин.
Незважаючи на те, що в інших державах питанню дослідження особливого статусу афілійованих осіб приділено набагато більше уваги, ніж в Україні, саме результати праць окремих вітчизняних науковців, зокрема, А.Б. Педька, дозволяють комплексно дослідити інститут афілійованих осіб з точки зору економічних понять «контроль» і «вплив», «спільний інтерес» та запропонувати механізми удосконалення нормативно-правового регулювання інституту афілійованих (пов’язаних) осіб.
Усе це засвідчує новизну та перспективність тематики даної дисертаційної роботи, яка пов’язана із дослідженням таких питань: правовий статус афілійованих осіб та ступені залежності між ними; взаємовідносини між афілійованими (пов’язаними) особами; розкриття інформації про відносини залежності між афілійованими особами; юридичні наслідки визнання суб’єкта господарювання афілійованою (пов’язаною) особою, і правові способи захисту учасників господарських відносин за участю афілійованих осіб.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі цивільно-правових дисциплін приватного вищого навчального закладу «Міжрегіональна академія управління персоналом». Дослідження здійснювалось відповідно до загально-інститутської науково-дослідної теми «Правові засади управління у сфері господарювання в умовах ринкової економіки України». Внесок автора у вказану науково-дослідну тему полягає у дослідженні проблем правового регулювання статусу афілійованих осіб – суб’єктів господарювання, розробці та внесенні пропозицій щодо вдосконалення господарського законодавства України.
Мета і задачі дослідження. Основною метою дослідження є теоретичне обґрунтування доцільності запровадження і систематизації положень про афілійованих осіб в господарському законодавстві України, методичних підходів та практичних рекомендацій щодо ефективного правового регулювання питань створення і діяльності афілійованих осіб на базі узгодження економічних інтересів держави та учасників господарських відносин.
Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких задач:
- дослідити норми господарського законодавства України, що регулюють інститут афілійованості, та практику його застосування із використанням статистичного методу дослідження;
- проаналізувати зарубіжний досвід регулювання інституту афілійованості на предмет можливості та доцільності його застосування в системі господарського законодавства України;
- на основі аналізу теоретичних поглядів та положень вітчизняного і зарубіжного законодавства здійснити загальну характеристику юридичної природи статусу афілійованої (пов’язаної) особи в господарських відносинах та сформулювати рекомендації щодо уточнення змісту поняття «афілійована (пов’язана) особа»;
- розкрити кваліфікуючі ознаки афілійованості (пов’язаності) господарюючого суб’єкта, які відрізняються від законодавчо встановлених;
- проаналізувати юридичні підстави афілійованості (пов’язаності);
- схарактеризувати правові наслідки визнання суб’єкта господарювання афілійованою особою та обсяг і характерні ознаки правоздатності афілійованих осіб;
- у межах предмета дисертаційного дослідження виявити основні недоліки та прогалини в законодавстві про афілійованих осіб та внести комплексні пропозиції щодо їх усунення та удосконалення правового регулювання статусу афілійованої особи у сфері господарювання.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у процесі створення та діяльності суб’єктів господарювання, які окремо чи спільно з іншими впливають на інших суб’єктів господарювання чи контролюють їх, або навпаки, перебувають під впливом або контролем інших осіб.
Предметом дослідження є правові норми, які визначають правовий статус афілійованих (пов’язаних) осіб та умови їх участі в сфері господарських відносин як особливих суб’єктів.
Методи дослідження. Методологічною основою здійсненого дисертаційного дослідження послугувала система сучасних загальнонаукових та спеціально-юридичних методів пізнання. Діалектичний метод дав можливість з’ясувати сутність правової категорії афілійовані (пов’язані) особи, її взаємозв’язок із іншими правовими категоріями. Історичний метод дозволив дослідити передумови виникнення, процес становлення та закономірності розвитку інституту афілійованості у різних державах. Формально-юридичний використовувався з метою аналізу норм чинного законодавства, практики їх застосування та розробки пропозицій щодо їх удосконалення. Статистичний дозволив встановити ступінь поширення категорії афілійованих осіб, а також використання інституту афілійованості в правозастосовчій практиці та констатувати поступове зростання використання афілійованих осіб в господарській діяльності для підвищення ефективності управління власністю. За допомогою порівняльно-правового методу аналізувались поняття «афілійовані (пов’язані) особи» та суміжні правові категорії, юридична природа відносин залежності, порівнювалось правове регулювання досліджуваних відносин законодавствами зарубіжних країн, а також теорії і правові доктрини. Використання даного методу пізнання сприяло визначенню національних особливостей правового регулювання статусу афілійованої (пов’язаної) особи та формулюванню пропозицій щодо його вдосконалення з урахуванням зарубіжного досвіду.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційна робота є першою спробою комплексного дослідження категорії «афілійовані (пов’язані) особи» у господарському праві. У роботі визначено правову природу афілійованих (пов’язаних) осіб як суб’єктів господарювання із особливим статусом, виявлено проблеми його правового регулювання та закріплення, а також на теоретичному рівні обґрунтовані пропозиції щодо їх подолання, які частково представлені у вигляді конкретних законодавчих пропозиціях. Враховуючи специфіку теми дисертації та її безпосередню галузеву спрямованість, автор не ставив за мету розглянути усі аспекти проблеми особливого статусу афілійованих (пов’язаних) осіб, а лише ті, які набувають найбільшого значення у сфері господарювання.
Проведене дослідження дозволило сформулювати та обґрунтувати такі основні висновкові положення, що відображають новизну роботи та виносяться на захист:
вперше:
1) визначено, що афілійовані (пов’язані) особи як суб’єкти господарювання мають особливе правове положення, пов’язане із законодавчим закріпленням можливості обмеження їх самостійності в сфері господарювання, та запропоновано критерії їх виокремлення з кола інших суб’єктів господарювання: можливість здійснення впливу (контролю); перебування під впливом (контролем); обмеження господарської самостійності; реалізація спільного економічного інтересу;
2) класифіковано відносини (зв’язки) між афілійованими (пов’язаними) особами, спираючись на фактичну господарську інтеграцію, яка виникає при створенні організованої групи афілійованих осіб, у зв’язку з чим такі відносини поділено на: вертикальні, горизонтальні і за спільним економічним інтересом;
3) виявлено, що однією з підстав виникнення відносин залежності між суб’єктами господарювання є спільний економічний інтерес, який також є кваліфікуючою ознакою афілійованості. У зв’язку з чим було розроблено поняття «спільний економічний інтерес», яке визначається як зумовлене принципом економічної вигоди прагнення, мотив дії з метою задоволення спільних потреб організованої групи суб’єктів господарювання;
4) запропоновано законодавчо встановити відповідальність за нерозкриття, неповне розкриття або розкриття неповної інформації про афілійованих осіб;
5) запропоновано законодавчо встановити субсідіарну відповідальність контролюючої (головної) особи перед кредиторами підконтрольної (залежної) – незалежно від вини головної, що буде сприяти захисту прав кредиторів, інвесторів залежної особи;
6) обгрунтовується пропозиція закріплення презумпції впливу контролюючої (головної) особи на підконтрольну (залежну), причому незалежно від: підстав виникнення афілійованості, ступеня залежності, якісних та/або кількісних показників залежності та реалізації головною особою можливостей впливати на залежну;
7) запропоновано визнавати наявність фактичної залежності між суб’єктами господарювання в адміністративному або в судовому порядку, яка завжди може бути спростована головною (контролюючою) особою, в тому числі і в судовому порядку;
8) аргументовано пропозицію про те, що Національний банк України повинен мати повноваження встановлення наявності фактичної залежності між українськими банками, між банками і суб’єктами господарювання та фізичними особами.
Удосконалено:
10) положення, що поняття «афілійована особа» є міжгалузевим, родовим, узагальнювальним та об’єднувальним поняттям відносно інших: «пов’язана, дочірня, залежна, асоційована, головна, контролююча, взаємозалежна, родова, підконтрольна особа», які використовуються в чинному законодавстві України для позначень наявності відносин залежності як між суб’єктами господарювання, так і між суб’єктом господарювання і фізичною особою, і є підвидами афілійованих осіб;
11) визначення дефініцій, що мають узагальнюючий характер, зокрема: а) «афілійована особа» – юридична або фізична особа, яка здійснює прямий/опосередкований контроль або суттєвий вплив на суб’єкта господарювання (підконтрольну, залежну особу), або контролюється (перебуває під суттєвим впливом) суб’єктом господарювання (контролюючою, головною особою), або перебуває під спільним контролем із суб’єктом господарювання, реалізуючі спільний економічний інтерес з іншими суб’єктами господарювання, що дозволяє визначати рішення особи, яка знаходиться під контролем або зазнає суттєвого впливу, а також спільно вчиняти дії, відмінні від звичайних дій інших суб’єктів господарювання на ринку; б) «афілійованість» – ознака, що вказує на здатність будь-якої особи (юридичної чи фізичної) здійснювати контроль або суттєвий вплив на діяльність суб’єкта господарювання, яка виникає в силу майнових, договірних, організаційно-управлінських, родинних та/або змішаних відносин, а також через спільний економічний інтерес, шляхом визначення рішень та дій або здійснення впливу на їх зміст, які приймає такий суб’єкт господарювання; в) «взаємоафілійованість (взаємозалежність)» – ознака, за якою визнаються афілійованими між собою юридичні та/або фізичні особи, які знаходяться під впливом/контролем однієї юридичної або фізичної особи;
12) узагальнення про те, що мета регулювання відносин за участю афілійованих осіб диференційована залежно від тієї підгалузі господарського права, де використовується дана правова категорія;
13) систематизацію й класифікацію підстав та ступіней залежності афілійованих осіб. До підстав виникнення залежності суб’єкта господарювання віднесено майнові, організаційно-управлінські, родинні, договірні відносини та змішанні відносини, що включають кілька вищеперерахованих підстав, а також наявність спільного економічного інтересу. Ступені залежності поділяються на суттєвий та істотний вплив (контроль) – залежно від обов’язковості виконання підконтрольною (залежною) особою вказівок контролюючої (головної) особи та обсягу рішень, на які вона може впливати;
14) запропоновано внести доповнення до статей 17, 22 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» в частині доповнення відомостей Єдиного державного реєстру про юридичну особу інформацією про наявність простої чи вирішальної залежності залежного (дочірнього) підприємства як механізму реалізації положень ч. 4 ст. 126 ГК України;
15) класифікацію афілійованих осіб, де нами додатково класифіковано афілійовані особи, зокрема: а) залежно від суб’єкта правовідносин – афілійовані особи юридичних осіб та афілійовані особи фізичних осіб; б) залежно від обов’язковості набуття особою статусу афілійованої – особи, що є афілійованими незалежно від підстав встановлення відносин залежності, та особи, що можуть бути визнаними афілійованими за наявності відносин залежності, але із додатковими кваліфікуючими ознаками.
16) аргументацію щодо необхідності доповнення переліку відомостей, які необхідно буде опубліковувати (розкривати): наявність афілійованості, підставу (фактичні відносини) та вид афілійованості;
17) твердження, що наявність спільного економічного інтересу як підстава встановлення залежності суб’єктів господарювання повинна встановлюватись на підставі ряду додаткових непрямих ознак афілійованості у кожному конкретному випадку, оскільки спільний економічний інтерес дуже часто не має юридичного оформлення, а знаходить свій вираз тільки у певних діях, рішеннях, господарських операціях юридично незалежних суб’єктів господарювання;
18) положення про необхідність зміни чинного законодавства, спрямованих на удосконалення правового регулювання порядку вчинення правочинів із заінтересованістю між афілійованими особами іншими, крім акціонерних, господарськими товариствами.
Отримало подальшого розвитку:
19) положення, що правовий статус суб’єкта господарювання як афілійованої (пов’язаної) особи являє собою сукупність встановлених прав, покладених обов’язків та закріплених обмежень у господарському законодавстві. Основні права і обов’язки є спільними для всіх суб’єктів господарювання, однак щодо афілійованих (пов’язаних) осіб перелік їх прав та обов’язків може бути розширено, або конкретизовано їх зміст;
20) твердження, холдинг можна розглядати як структуровану групу афілійованих суб’єктів господарювання, пов’язаних відносинами економічної та організаційної залежності;
21) положення про те, що не вважається угодою з майном, що має велику ціну (і не потребує згоди членів холдингової компанії на її укладення), угода між холдинговою компанією та однією з її дочірніх компаній зі стовідсотковою участю або між дочірніми компаніями, 100 відсотків акцій яких належить одній і тій же холдинговій компанії.
Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані у дослідженні висновки можуть бути використані в процесі подальшої розробки теоретичних проблем правового регулювання господарських відносин, зокрема, між суб’єктами господарювання та органами державної влади як афілійованими особами. Результати роботи можуть бути використані у законодавчій діяльності Верховної Ради України, а також у практичній роботі суб’єктів господарювання (при формуванні системи корпоративного управління і контролю), органів державної влади і управління (при розробці і здійсненні приватизаційної, регуляторної, тендерної політики тощо). Основні положення дисертаційної роботи можуть бути застосовані у навчальному процесі, при розробці програм із курсу «Господарське право» для вищих навчальних закладів, а також використані при підготовці відповідних розділів галузевих підручників та посібників.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри цивільно-правових дисциплін приватного вищого навчального закладу «Міжрегіональна академія управління персоналом» й отримали апробацію в опублікованих тезах доповідей та виступах на: Міжнародній науково-практичній конференції «П’яті осінні юридичні читання» (27-28 жовтня 2006 р., м. Хмельницький), VI Міжнародній науково-практичній конференції студентів і аспірантів «Традиції і новації в системі сучасного російського права» (6-7 квітня 2007 р., м. Москва), Всеукраїнській науковій конференції «Сучасні дослідження правознавчих проблем» (11-12 жовтня 2007 р., м. Запоріжжя), Міжнародній науковій конференції «Шості осінні юридичні читання» (26-27 жовтня 2007 р., м. Хмельницький), Міжнародній науковій конференції «Сьомі осінні юридичні читання» (28-29 листопада 2008 р., м. Хмельницький), Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання сучасної юридичної науки» (11-12 червня 2011 р., м. Харків).
Крім того, окремі положення дисертаційного дослідження були використані з метою подання пропозицій щодо вдосконалення законодавства України (довідка про впровадження №06/1015-06/24 від 1 червня 2006 року, довідка про впровадження №04-17/14-605 від 29 вересня 2008 року).
Публікації. Основні положення та висновки дисертаційної праці викладено у чотирьох публікаціях (чотири з них – у виданнях, затверджених Вищою атестаційною комісією України як фахові), та тезах шести доповідей на наукових конференціях.
Структура і обсяг роботи. Структура дисертації визначена її предметом, метою та завданнями дослідження, а також послідовністю розкриття теми останньої і викладення її результатів. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які містять вісім підрозділів, висновків та списку використаних джерел (221 найменувань). Загальний обсяг дисертації становить 221 сторінку, в тому числі основного тексту – 10,5 авторських аркушів.

Список літератури

ВИСНОВКИ

За результатами здійсненого дослідження можна зробити такі узагальнюючі висновки:
1) чинне цивільне та господарське законодавство України наводить різні визначення поняття «афілійовані особи», але вкладає в них доволі схожий зміст, зокрема, цивільне законодавство використовує поняття «залежне господарське товариство» та «головне господарське товариство», господарське ж законодавство оперує такими поняттями як «асоційовані підприємства», «контрольне підприємство» та «залежне (дочірнє) підприємство», причому невиправданим є поєднання понять «залежне підприємство» та «дочірнє підприємство», оскільки вони є різними за змістом та за підставами набуття такого статусу; у той же час найбільш повним та змістовним за наведенням ознак залежності є поняття, яке використовує конкуренційне та корпоративне законодавства України – «афілійовані особи»;
2) афілійованими (пов’язаними) особами в розумінні цивільного та господарського законодавства є не тільки юридичні особи та фізичні особи-підприємці (для цивільного законодавства – тільки господарські товариства), але й фізичні особи, що з точки зору повноти та однакового регулювання категорії «афілійовані особи» є цілком виправданим;
3) із введенням до активного правового обігу окремих положень про афілійованих осіб на сьогодні не може бути досягнута мета ефективного правового регулювання відносин за їх участю через розпорошеність і невизначеність правових норм і відсутність єдиного механізму їх реалізації;
4) удосконалення матеріальних норм права, регламентуючих статус афілійованих (пов’язаних) осіб, пов’язане, насамперед з удосконаленням поняття та змісту терміну «афілійовані особи», тому найбільш повним визначенням нам видається таке: афілійована особа – це будь-яка особа, яка реалізуючі свій економічний інтерес або маючи іншу мету, відмінну від інтересів залежної особи, здійснює контроль або суттєвий вплив на суб’єкта господарювання, або контролюється (перебуває під суттєвим впливом) суб’єктом господарювання, або перебуває під спільним контролем із суб’єктом господарювання; інакше кажучи, афілійованість – це здатність будь-якої особи (юридичної чи фізичної) здійснювати контроль або суттєвий вплив на діяльність суб’єкта господарювання, яка виникає в силу майнових, договірних, організаційно-управлінських, родинних та/або змішаних відносин, а також через спільний економічний інтерес шляхом визначення рішень або здійснення впливу на їх зміст, які приймає такий суб’єкт господарювання;
5) дослідження норм господарського законодавства України, що регулюють інститут афілійованості, показало, що правовий статус афілійованих (пов’язаних) осіб можна визначити як сукупність тих загальних прав і обов’язків, притаманних усім суб’єктам господарювання, так і тих прав і обов’язків, зміст яких розширено або конкретизовано для встановлення певних правових обмежень, пов’язаних із створенням та діяльністю афілійованих осіб;
6) у законодавстві України не визначено момент набуття суб’єктом господарювання статусу афілійованої особи. Пропонується, що афілійована особа набуває свого статусу за наявності можливості здійснювати вплив на діяльність іншої особи з певною метою, яка виникає у результаті різних підстав. Встановлення того, чи здійснювала особа реально вплив на іншу формально незалежну особу, як вважається, можливе тільки в конкретно визначеному випадку та в певному проміжку часу;
7) розкриваючи кваліфікуючі ознаки афілійованості, які відрізняються від законодавчо встановлених, доповнено такою ознакою афілійованості, як спільний економічний інтерес – зумовлене принципом економічної вигоди прагнення, мотив з метою задоволення спільних потреб групи суб’єктів господарювання. При встановленні, чи є суб’єкти господарювання афілійованими, слід обов’язково визначати і розкривати таку підставу афілійованості, як спільний економічний інтерес афілійованих осіб, тобто мотив та мету їх створення і діяльності;
8) обов’язок розкриття інформації про афілійованих осіб, порядок та склад такої інформації регулюються різноманітними нормативними актами, які, по-перше, регулюють обмежене коло відносин за участю афілійованих осіб, виходчи із сфери його застосування; по-друге, часто суперечать один одному, оскільки використовують різні за змістом поняття та категорії; по-третє, по-різному підходять до визначення обсягу розкриття такої інформації та обов’язковості його здійснення;
9) пропонується доповнити обов’язковий перелік відомостей, які необхідно буде розкривати (опубліковувати), до вже визначених у різноманітних нормативних актах, як-от: факт наявності афілійованості, підстава і вид афілійованості, а також ступінь залежності;
10) виходячи із важливості розкриття інформації про афілійованих осіб, що виплаває із їх особливого статусу та можливими негативними наслідками для держави та суспільства із зловживанням такого особливого статусу, є нагальна та об’єктивна потреба у встановленні відповідальності за нерозкриття або розкриття неповної інформації про афілійованих осіб (як фізичними, що не є суб’єктами господарювання, так і юридичними);
11) є доцільним встановити презумпцію впливу контролюючої (головної) особи на підконтрольну (залежну), причому незалежно від підстав виникнення афілійованості, ступеня залежності, якісних та/або кількісних показників залежності та реалізації головною особою можливостей впливати на залежну;
12) на підставі дослідження правових наслідків визнання суб’єкта господарювання афілійованою особою, видається доцільним встановлення субсідіарної відповідальності головної особи перед кредиторами залежної – незалежно від вини головної, що буде сприяти захисту прав кредиторів, інвесторів залежної особи;
13) запропоновано закріпити, що факт наявності контролю чи зловживання ним у відносинах залежності завжди може бути спростований головною особою, в тому числі і в судовому порядку;
14) під холдингом слід розуміти структуровану групу афілійованих суб’єктів господарювання, пов’язаних відносинами економічної та організаційної залежності;
15) потребують подальшого теоретичного осмислення та розробки проблемні питання надання обов’язкових до виконання вказівок суб’єкту господарювання та їх правове регулювання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авдашева С. Акционерные и неимущественные механизмы интеграции в российских бизнес-группах / С.Авдашева, В.Дементьев // Российский экономический журнал. – 2000. – № 1. – С.14.
2. Акционерное общество и товарищество с ограниченной ответственностью : сб. зарубежного законодательства / сост. отв. ред. и автор вступит. статьи В.А.Туманов. – М. : ББК, 1995. – 486 с. – С. 89, 243–244.
3. Алтухова Е.В. Сделки между взаимозависимыми лицами. Налоговые риски : монография / Е.В.Алтухова. – М. : Волтерс Клувер, 2011. – 232 с. – С. 16.
4. Анисимов А.В. Сравнительно-правовой анализ форм зависимости хозяйствующих субъектов в Российской Федерации и Федеративной Республике Германия : автореф. дис... канд. юрид. наук / А.В.Анисимов. – М., 2010. – 31 с. – С. 4.
5. Ахмедшина А.Н. Аффилированные лица: правовые нормы и проблемы их применения / А.Н.Ахмедшина // Журнал российского права. – 2002. – № 4. – С. 32.
6. Беглов И.И. США: собственность и власть / И.И.Беглов. – М. : Наука, 1971. – 544 с. – С. 102.
7. Бейцун І.В. Проблема цивільно-правової відповідальності у відносинах між основною та дочірньою юридичними особами: порівняльно-правовий аналіз / І.В.Бейцун // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 1. – С. 36.
8. Бондар Т. Правочини акціонерних товариств, щодо вчинення яких є заінтересованість / Т. Бондар // Юридична України. – 2009. – № 2. – С. 38.
9. Бойков В.Я. Система субъектов советского государственного права / В.Я.Бойков. – Уфа : Изд-во БГУ, 1972. – 212 с.
10. Братусь С.Н. Субъекты гражданского права / С.Н.Братусь. – М. : Гос. изд. юр. лит., 1950. – 367 с.
11. Бурлаков С.А. Крупные сделки и сделки с заинтересованностью автономных учреждений / С.А.Бурлаков // Журнал российского права. – 2008. – № 9. – С. 139.
12. Винар Л.В. Правовий статус юридичних осіб, заснованих державою : автореф. дис... канд. юрид. наук : 12.00.03 / Л.В.Винар ; Львівський націон. ун-т імені Івана Франка. – Л., 2006. – 23 с.
13. Вінник О.М. Господарське право : курс лекцій / О.М.Вінник. – К. : Атіка, 2004. – 560 с. – С. 128.
14. Вінник О.М. Господарське право : навч. посіб. / О.М.Вінник. – [2-е вид., змін та допов.]. – К. : Правова єдність, 2008. – 766 с. – С. 81.
15. Віхров О.П. Організаційно-господарські правовідносини : монографія / О.П.Віхров. – К. : Слово, 2008. – 512 с. – С. 111.
16. Вольф В.Ю. Основы учения о товариществах и акционерных обществах / В.Ю.Вольф. – М. : Изд-во НКФ СССР, 1927. – 168 с. – С. 19.
17. Габов А.В. Проблемы и перспективы правового регулирования сделок юридических лиц, требующих особого (специального) порядка их совершения / А.В.Габов // Журнал российского права. – 2008. – № 1. – С. 48.
18. Германское право. Ч. 2: Германское торговое уложение и другие законы : пер. с нем. / Серия: Современное зарубежное и международное частное право. – М. : Международный центр финансово-экономического развития, 1996. – 552 с. – С. 169.
19. Герчикова И.Н. Менеджмент : [учеб. для студ. вузов] / И.Н.Герчикова. – М. : Элит-2000, 2003. – 546 с. – С. 119.
20. Глухова В.В. Основы менеджмента : [учеб.-справ. пособие] / В.В.Глухова. – СПб : Специальная литература, 1995. – 327 с. – С. 84.
21. Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 р. № 436-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст. 144.
22. Городулин К.В. Правовой статус аффилированных лиц по российскому законодательству : автореф. дис… канд. юрид. наук / К.В.Городулин. – М., 2007. – 26 с. – С. 5.
23. Гражданский кодекс Российской Федерации от 21.10.1994 г. // Собрание законодательства Российской Федерации. – 1994. – № 32. – Ст. 3301.
24. Гражданское и торговое право капиталистических государств / [Е.А.Васильев, В.В.Зайцев, А.А.Костин и др.] ; отв. ред. Е.А.Васильев. – [3-е изд., доп.]. – М. : Междунар. отношения, 1993. – 554 с. – С.179.
25. Грейсон Дж. К. мл. Американский менеджмент на пороге ХХІ века : пер. с англ. / Дж. К. Грейсон мл., К. О’Делл. – М. : Экономика, 1991. – 319 с. – С. 71.
26. Данилова Е.Н. Фирма и название предприятия / Е.Н.Данилова. – Пг., 1915. – 39 с. – С. 14.
27. Дедов Д.И. Совершенствование Гражданского кодекса Российской Федерации / Д.И. Дедов // Закон. – 2008. – № 9. – С. 21.
28. Дементьев В.В. Рентноориентированное поведение и господ¬ствую-щая фирма в переходной экономике Украины [Електронний ресурс] / В.В.Дементьев. – Режим доступу: .
29. Денисюк О.М. Проблеми становлення та механізми державної підтримки і регулювання розвитку підприємництва в Україні / О.М.Денисюк // Вісник ; Львівська держ. фін. акад. – Економічні науки. – 2005. – № 8. – С. 73.
30. Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів): розпорядження КМУ від 01.07.2009 р. №757-р // Офіційний вісник України. – 2009. – №52 – Ст. 1797.
31. Диканский М. Пособие по изучению фирм / М.Диканський. – М. : Междунар. книга, 1940. – 48 с. – С. 21.
32. Дядюк Є.М. Категорія «пов’язані (афілійовані) особи» в господарському законодавстві України / Є.М.Дядюк // Держава та регіони (серія: Право). – 2005. – № 2. – С. 22.
33. Дядюк Є.М. Порівняльний аналіз поняття «пов’язані (афілійовані) особи в законодавстві України та Російської Федерації / Є.М.Дядюк // Молодь у юридичній науці : зб. тез Міжнар. наук. конф молодих вчених [«П’яті осінні юридичні читання»], (м. Хмельницький, 27-28 жовт. 2006 р.) : у 5 ч. – Ч. 3: «Цивільне право. Сімейне право. Міжнародне приватне право. Комерційне право.» Підтом 1. – Хмельницький : Вид-во Хмельницького ун-ту управління та права, 2006. – 223 с. – С. 94–97.
34. Дядюк Е.Н. Сравнительный анализ понятия «аффилированые (связанные) лица» в законодательстве Российской Федерации и Украины / Е.Н.Дядюк // Материалы VI междунар. научно-практ. конф. студентов и аспирантов [«Традиции и новации в системе современного российского права»], (Москва, 6–7 апреля 2007 г.) / Моск. госуд. юрид. академия – М. : МГЮА, 2007. – С. 339–341.
35. Дядюк Є.М. Міжнародно-правовий досвід історичного розвитку категорії «афілійовані (пов’язані) особи / Є.М. Дядюк // зб. тез доповідей: Дні науки : в 3 т. / Гуманітарний університет «ЗІДМУ», 11-12 жовт. 2007 р. ; ред. кол. В.М.Огаренко та ін. – Запоріжжя : ГУ «ЗІДМУ», 2007. – Т. 2. – 380 с. – С. 222–224.
36. Забелин П.В. Основы корпоративного управления концернами / П.В.Забелин. – М. : ПРИОР, 1998. – 340 с. – С. 3.
37. Звездина Т.М. Правовое положение дочерних и зависимых хозяйственных обществ : автореф. дис… канд. юрид. наук / Т.М.Звездина. – Екатеринбург, 2003. – 24 с.
38. Зив В.С. Иностранные капиталы в русских акционерных предприятиях. – Вып. 1. – Германские капиталы / В.С.Зив. – Петроград, 1915. –106 с. – С. 15.
39. Ільчук В.П. Фінансове забезпечення функціонування інноваційно-інвестиційних комплексів / В.П.Ільчук // Вісник Чернігівського державного технологічного університету. – 2006. – № 27. – С. 14–22.
40. Інструкція про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України: постанова правління Національного банку України від 27.12.2007 р. № 480 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 5. – Ст. 125.
41. Калинина А.В. Еще раз о необходимости принятия Закона «Об аффилированных лицах» / А.В.Калинина // Вектор науки ТГУ. – 2009. – № 2 (5). – С. 50.
42. Калинина А.В. Аффилированные лица как особый субъект право-отношений: вопросы теории и практики : автореф. дис… канд. юрид. наук / А.В.Калинина. – Саратов, 2010. – 25 с. – С. 12.
43. Каминка А.И. Акционерная компания: юридическое исследование. – Т. 1 / А.И.Каминка. – СПб : Типо-лит. А.Е.Ландау, 1902. – 512 с. – С. 447–472.
44. Каминка А.И. Очерки торгового права. Вып. 1 / А.И.Каминка. – [2-е изд., испр. и доп.]. – СПб : Юрид. кн. скл. «Право», 1912. – 447 с. – Репринтная копия. – С. 335.
45. Каминка А.И. Основы предпринимательского права / А.И.Каминка. – Петроград : Петрогр. т-во печ. и изд.дела «Труд», 1917. – 345 с. – Репринтная копия. – С. 136–137.
46. Карасева М.В. Презумпции и фикции в части первой Налогового кодекса РФ / М.В.Карасева // Журнал российского права. – 2002. – № 9. – С. 76.
47. Касаев И.Г. Система основных – дочерних, преобладающих – зависимых акционерных обществ / И.Г.Касаев // Закон. – 2004. – № 9. – С. 67.
48. Кибенко Е. Правовое регулирование деятельности групп компаний в праве ЕС [Електроний ресурс] / Е.Кибенко. – Режим доступу: .
49. Киллен К. Вопросы управления : сокр. пер. с англ. / К.Киллен. – М. : Экономика, 1981. – 199 с. – С. 44.
50. Кинг У. Стратегическое планирование и хозяйственная політика : пер. с англ. / У. Кинг, Д. Клиланд. – М. : Прогресс, 1982. – 400 с.
51. Кодифікація законодавства України: теорія, методологія, техніка / [Ю.С.Шемшученко, О.І.Ющик, Л.М.Горбунова, М.О.Теплюк, Л.В.Гульченко, В.І.Риндюк] ; за заг. ред. О.І.Ющика. – К. : Парламентське вид-во, 2007. – 208 с. – С. 39.
52. Концепция развития корпоративного законодательства на период до 2008 г., утвержденная постановлением Правительства Российской Федерации от 18 мая 2006 г. // Закон. – 2006. – № 9. – С. 9–37.
53. Корпоративное право / под ред. И.С.Шиткиной. – М. : Волтерс Клувер, 2009. – 648 с. – С. 217.
54. Корпоративное управление в переходных экономиках: инсайдерсий контроль и роль банков / под ред. М.Аоки и Х.К. Кима ; науч. ред. перевода В.С.Катькало и А.Н. Клепача : пер. с англ. – СПб : Лениздат, 1997. – 558 с. – С. 202.
55. Коттер Р. Коммерческие банки : пер. с англ. / Р.Костер, Э.Гилл, Р.Смит. – М. : Прогресс, 1983. – 505 с. – С. 210.
56. Котц Д. Банковский контроль над крупными корпорациями США : пер. с англ. / Д.Котц. – М. : Прогресс, 1982. – 283 с. – С. 76.
57. Кочеврин Ю.Б. Эволюция менеджеризма (опыт политико-экономи-ческого анализа) / Ю.Б.Кочеврин. – М. : Наука, 1985. – 220 с. – С. 100.
58. Кравець І. Поняття, ознаки та класифікація суб’єктів організаційно-господарських повноважень / І.Кравець // Вісник господарського судочинства. – 2006. – № 3. – С. 205–206.
59. Крипак И.И. Сложный коллективный субъект права : автореф. дис… канд. юрид. наук : 12.00.01 / И.И.Крипак. – Кострома, 2006. – 20 с.
60. Кривенко Ю.В. Цивільно-правовий статус релігійних організацій в Україні : автореф. дис... канд. юрид. наук : 12.00.03 / Ю.В.Кривенко ; Одеська національна юридична академія. – Одеса, 2007. – 22 с.
61. Крылов В.Г. Актуальные проблемы правового регулирования отношений между основным – дочерним (зависимым) обществами : автореф. дис… канд. юрид. наук / В.Г.Крылов. – М., 2006. – 25 с.
62. Кудряшов В.П. Современная акционерная капиталистическая собственность: сущность, эволюция, противоречия / В.П.Кудряшов. – К. : Лыбидь, 1991. – 200 с. – С. 30, 68.
63. Кулагин М.И. Государственно-монополистический капитализм и юридическое лицо / М.И.Кулагин // Кулагин М.И. Избранные труды по акционерному и торговому праву. – [2-е изд., испр.]. – М. : Статут, 2004. – 363 с. (Классика российской цивилистики) – С. 30–33.
64. Кулагин М.И. Избранные труды по акционерному и торговому праву / М.И.Кулагин ; науч. ред. тома В.С.Ем ; Кафедра гражданского права юридического факультета МГУ им. М.В.Ломоносова. – [2-е изд., испр.]. – М. : Статут, 2004. – 357 с. – С. 23, 26, 224–225.
65. Кулагин М.И. Правовое регулирование групп товариществ в капиталистических странах // Торгово-экономические связи и вопросы международного частного права : сб. научн. трудов / под ред. С.Н.Лебедева, В.А.Кабатова. – М., 1990. – 208 с. – С. 129–134.
66. Лемешов В.В. Некоторые проблемы толкования понятия «аффили-рованное лицо» в арбитражной практике / В.В.Лемешов // Вестник Высшего арбитражного суда Российской Федерации. – 2005. – № 12. – С. 161–163.
67. Лисица В.Н. Аффилированные или взаимозависимые лица в российском законодательстве / В.Н.Лисица // Бухгалтер и закон. – 2009. – № 5. – С. 23.
68. Лист Антимонопольного комітету України від 03.04.2009 р. до автора за вих. № 22-08.1/10-2867 [Текст] // Особистий архів автора – публікації не наведено.
69. Лист Антимонопольного комітету України від 02.06.2011 р. до автора за вих. № 22-09-01-5175 [Текст] // Особистий архів автора – публікації не наведено.
70. Лист депутата Державної Думи Ємельянова М.В. від 10.04.2007 р. до автора за вих. № ЄМ-7/132-02 [Текст] // Особистий архів автора – публікації не наведено.
71. Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 20.03.2009 р. до автора за вих. № 2932 [Текст] // Особистий архів автора – публікації не наведено.
72. Лист Державного комітету статистики України від 23.03.2009 р. до автора за вих. № 04/4-3/131 [Текст] // Особистий архів автора – публікації не наведено.
73. Лист Державного комітету статистики України від 03.06.2011 р. до автора за вих. № 04/4-12/302 [Текст] // Особистий архів автора – публікації не наведено.
74. Лист Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 18.03.2009 р. до автора за вих. № 312/07-3 [Текст] // Особистий архів автора – публікації не наведено.
75. Лист Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 02.06.2011 р. до автора за вих. № 1017/39-3 [Текст] // Особистий архів автора – публікації не наведено.
76. Лист Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України від 12.03.2009 р. до автора за вих. № 10/01/3717 [Текст] // Особистий архів автора – публікації не наведено.
77. Лист Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України від 02.06.2011 р. до автора за вих. № 22/01/9993 [Текст] // Особистий архів автора – публікації не наведено.
78. Лист Державної податкової адміністрації України від 03.06.2011 р. до автора за вих. №339/4/28-0213 [Текст] // Особистий архів автора – публікації не наведено.
79. Лист Міністерства фінансів України від 18.02.2009 р. до автора за вих. № 31-34000-2-6/987 [Текст] // Особистий архів автора – публікації не наведено.
80. Лист Міністерства фінансів України від 20.03.2009 р. до автора за вих. № 31-34000-2-6/1799 [Текст] // Особистий архів автора – публікації не наведено.
81. Лист Національного банку України від 30.03.2009 р. до автора за № 40-109/1932-4927 [Текст] // Особистий архів автора – публікації не наведено.
82. Лист Національного банку України від 03.06.2011 р. до автора за № 40-109/1994-7045[Текст] // Особистий архів автора – публікації не наведено.
83. Лист Урядового уповноваженого з питань дерегуляції господарської діяльності від 31.05.2011 р. до автора за вих. № 1-0.134/93-11 [Текст] // Особистий архів автора – публікації не наведено.
84. Ліщина І. Проникаючи за корпоративну вуаль / І.Ліщина // Правовий тиждень. – 2009. – № 33–34 (159–160). – С. 3.
85. Ломакин Д.В. Самостоятельность дочерних и зависимых обществ / Д.В.Ломакин // Законодательство. – 2002. – № 5 – С. 53.
86. Лукач І.В. Правове становище холдингових компаній : монографія / І.В.Лукач. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 240 с.
87. Лукач І.В. Правове становище холдингових компаній за законо-давством України : автореф. дис... канд. юрид. наук : 12.00.04 / І.В.Лукач ; Київський націон. ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2007. – 18 с. – С. 4.
88. Маковская А.А. Сделки с заинтересованностью. – М. : Экономика и жизнь, 2003. – 576 с. – С. 27–28.
89. Маковская А.А. Комментарий к постановлению Пленума Высшего Арбитражного Суда РФ от 20 июня 2007 г. № 40 «О некоторых вопросах практики применения положений законодательства о сделках с заинтересованностью» / А.А.Маковская // Хозяйство и право. – 2008. – № 3. – С. 34–35.
90. Мамулян А.С. Англо-русский полный юридический словар / А.С.Мамулян, С.Ю.Кашкин. – М., 1993. – 816 с. – С. 22.
91. Мамутов В.К. Экономика и право : сб. науч. тр. / В.К.Мамутов. – К. : Юринком Интер, 2003. – 544 с. – С. 102.
92. Материалы круглого стола России по вопросам корпоративного управления (консультативная встреча рабочей группы) «Эффективные варианты политики, направленные на решение проблем сделок с аффилированными лицами и раскрытие информации о собственниках-бенефециарах» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: .
93. Мельниченко О.І. Цілісна система захисту конкуренції / О.І.Мельниченко // Конкуренція. Вісник Антимонопольного комітету України. – 2004 р. – № 2 (11). – С. 32.
94. Мескон М.Х. Основы менеджмента : пер. с англ. / М.Х.Мескон, М.Альберт, Ф.Хедоури. – М. : Дело, 1992. – 702 с. – С. 390.
95. Методичні рекомендації щодо системи управління та розкриття інформації фінансовими установами: розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 27.12.2005 р. № 5207 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: .
96. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України / кол. авт.: Г.Л.Знаменський, В.В.Хахулін, В.С.Щербіна та ін. ; за заг. ред. В.К.Мамутова. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 688 с. – С. 10.
97. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України : у 2 т. – [2-ге вид., перероб. і доп.] / за ред. О.В.Дзери (кер. авт. кол.), Н.С.Кузнєцової, В.В.Луця. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – Т. І. – 832 с. – С. 135, 185.
98. Научно-практический комментарий к части первой Гражданского кодекса Российской Федерации для предпринимателей / [М.И. Брагинский, М.И. Брагинский, В.В. Витрянский, В.П. Звеков, и др.] ; под общ. ред.: Карпович В.Д. ; алф.-предм. указ.: Шилохвост О.Ю. – [2-е изд., доп. и перераб.]. – М. : Спарк, Хозяйство и право, 1999. – 736 c. – С. 194.
99. О некоторых вопросах, связанных с применением части первой Гражданского кодекса Российской Федерации: Постановление Пленума Верховного Суда РФ № 6, Пленума Высшего арбитражного суда РФ № 8 от 01.07.1996 г. // Бюллетень Верховного Суда Российской Федерации. – 1996. – № 9; 1997. – № 5.
100. Овчаренко М. Понятие аффилированных лиц / М.Овчаренко // Директор. – 1998. – № 10. – С. 51–53.
101. Окумура Х. Корпоративный капитализм в Японии : пер. с яп. / Х.Окумура. – М. : Мысль, 1986. – 252 с. – С. 82–83.
102. Определение ВАС РФ от 16 ноября 2007 г. по делу № 7419/07 [Електронний ресурс] // СПС «Консультант-Плюс». – Режим доступу: .
103. Оскольский В. Удосконалення корпоративного управління як засіб залучення інвестицій за допомогою механізмів фондового ринку / доповідь на Міжнар. наук.-практ. конф. [«Корпоративне управління в Україні: досвід, проблеми, перспективи»] (пленум Спілки економістів України, м. Рівне, 4–5 травня 2006 р.) / В.Оскольский // Економіка України. – 2006. – № 8. – С. 4–9.
104. Основи економічної теорії: політекономічний аспект : [підруч. для студ. екон. спец. вищ. закл. осв.] / за ред. Г.Н.Климка, В.П.Несте¬ренка. – [2-ге вид., перероб. і доп.]. – К. : Вища шк.; Знання, 1997. – 743 с. – С. 201.
105. Педько А.Б. Контроль над предприятием: теоретические и практи-ческие аспекты / А.Б.Педько // Финансовая тема. – 1997. – № 5. – С. 41–43.
106. Педько А.Б. Собственность, контроль и конфликт интересов в акционерных обществах : монографія / А.Б.Педько. – Х. : ИД «ИНЖЭК», 2008. – 448 с. – С. 94–104.
107. Петрушенко В.Л. Основи філософських знань: курс лекцій : [навч. посіб. для студ. вищих закладів освіти І-ІІ рівня акредитації]. – [3-тє вид., випр. і доп.]. – Львів : «Магнолія плюс», 2004. – 312 с. – С. 43.
108. План заходів щодо виконання у 2007 році Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, затв. розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.03.2007 р. № 90-р [Електронний ресурс]. – Режим доступу: .
109. Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 р. № 2755 // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 13, / № 13-14, / № 15-16, / № 17. – Ст. 112.
110. Подцерковний О.П. Новели Господарського кодексу України / О.П.Подцерковний // Матеріали міжнарод. наук.-практ. конф. [«Трансформація ринкових відносин в Україні: організаційно-правові та економічні проблеми»], (Одеса, 15 травня 2003 р.) – Одеса, 2003. – С. 82–86.
111. Положення про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності: постанова Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 № 740 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 21.
112. Положення про порядок подання заяв до Антимонопольного комітету України про попереднє отримання дозволу на концентрацію суб’єктів господарювання, затверджене розпорядженням АМКУ від 19.02.2002 р. № 33-р // Офіційний вісник України – 2002. – № 13. – Ст. 679.
113. Положення про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій енергетичних компаній, затверджене спільним наказом ФДМУ, АМКУ, ДКЦПФРУ та Мінпаливенерго від 07.09.2000 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: .
114. Положення про холдінгові компанії, що створюються в процесі корпоратизації та приватизації: Указ Президента України від 11.05.1994 р. № 224/94 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: .
115. Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Баланс»: наказ Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 // Офіційний вісник України – 1999. – № 25. – Ст. 335.
116. Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції»: наказ Міністерства фінансів України від 26.04.2000 р. № 91 // Офіційний вісник України – 2000. – № 21. – Ст. 870.
117. Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 19 «Об’єднання підприємств»: наказ Міністерства фінансів України від 07.07.1999 р. № 163 // Офіційний вісник України – 1999. – № 30. – Ст. 205.
118. Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 23 «Розкриття інформації щодо пов’язаних сторін»: наказ Міністерства фінансів України від 18.06.2001 р. №303 // Офіційний вісник України – 2001. – № 26. – Ст. 1192.
119. Порада О.Є. Проблеми правового визначення асоційованих підприємств / О.Є.Порада // Молодь у юридичній науці : зб. тез Міжнар. наук. конф. молодих вчених [«П’яті осінні юридичні читання»], (м. Хмельницький, 27–28 жовт. 2006 р.) : у 5 ч. – Ч. 3: «Цивільне право. Сімейне право. Міжнародне приватне право. Комерційне право». Підтом другий. – Хмельницький : Вид-во Хмельницького ун-ту управління та права, 2006. – С. 79.
120. Порядок подання фінансової звітності: постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. № 419 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 9. – Ст. 344.
121. Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.04.2010 р. №2а-12860/09/2670 [Електронний ресурс] – Режим доступу: .
122. Постановление Президиума ВАС РФ от 22 сентября 1998 г. № 5059/98 // Вестник Высшего арбитражного суда Российской Федерации. – 1998. – № 12. – С. 9.
123. Постановление Президиума ВАС РФ от 27 августа 2002 г. № 1720/02 // СПС КонсультантПлюс: Судебная практика [Електронний ресурс] – Режим доступу: .
124. Постановление ФАС Уральского округа от 16 декабря 2002 г. по делу № Ф09-2845/02-ГК [Електронний ресурс] // СПС КонсультантПлюс: Уральский округ. – Режим доступу: .
125. Потюк М. Дочірні підприємства як юридичні особи / М.Потюк // Право України. – 1999. – № 1. – С. 61.
126. Правила лістингу та делістингу Першої Фондової Торговельної Системи, затверджені рішенням Ради Асоціації ПФТС від 29.07.1997 р. № 3 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: .
127. Правила організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України: постанова Національного банку України від 19.03.2003 р. № 124 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 20. – Ст. 892.
128. Практика корпоративного управління в Україні. Дослідження практики корпоративного управління в АТ України за результатами опитування представників АТ у 2003 р. – К. : Міжнародна фінансова корпорація, 2004.
129. Приказ Министерства финансов Российской Федерации «Положение бухгалтерского учета «Информация о связанных лицах» от 29.04.2008 г. № 48н [Електронний ресурс]. – Режим доступу: .
130. Приказ Федеральной службы по финансовым рынкам Российской Федерации «Об утверждении Положения о раскрытии информации эмитентами эмиссионных ценных бумаг» от 10.10.2006 г. № 06-117/пз-н [Електронний ресурс]. – Режим доступу: .
131. Принципи корпоративного управління, затверджені рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11.12.2005 р. № 571 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: .
132. Про акціонерні товариства: Закон України від 17.09.2008 р. № 514 // Відомості Верховної Ради України. – 2008. – № 50–51. – Ст. 384.
133. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 р. № 2121-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5. – Ст. 30.
134. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999 р. № 996-ХІV // Відомості Верховної Ради України – 1999. – № 40 – Ст. 365.
135. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 02.06.2011 р. № 3462-ІV // Офіційний вісник України. – 2011. – № 51. – Ст. 2011.
136. Про господарські товариства: Закон України від 19.09.1991 р. № 1576-ХІІ // Відомості Верховної Ради України – 1991. – № 49. – Ст. 682.
137. Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: Закон України від 15.05.2003 р. № 755-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 31. – Ст. 263.
138. Про деякі заходи із перегулювання підприємницької діяльності: Указ Президента України від 23.07.1998 р. № 817/98 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 30. – Ст. 2.
139. Про затвердження Положення про порядок підготовки та проведення відкритих торгів з продажу пакета акцій відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» від 29.06.2004 р. № 1256: наказ Фонду державного майна України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: .
140. Про затвердження Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів»: рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19.12.2006 р. № 1591 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 9. – Ст. 339.
141. Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в банках України: постанова правління Національного банку України від 03.10.2005 р. № 358 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 43. – ст. 2718.
142. Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні: постанова Національного банку України від 28.08.2001 р. № 368 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 40. – Ст. 1813.
143. Про захист економічної конкуренції: Закон України від 11.01.2001 р. № 2210-ІІІ // Відомості Верховної Ради України від 23.03.2001 р. – 2001. – № 12 – Ст. 64.
144. Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту: Закон України від 22.12.1998 р. № 330-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 9. – Ст. 65.
145. Про заходи щодо забезпечення погашення заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами і повернення кредитів: Указ Президента України від 24 грудня 1999 р. № 1617/99 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 52. – C. 17.
146. Про здійснення державних закупівель: Закон України від 01.06.2010 р. № 2289-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 33. – Ст. 471.
147. Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії: Указ Президента України від 19.02.1994 р. № 55/94 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: .
148. Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди): Закон України від 15 березня 2001 р. № 2299-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 21. – Ст. 103.
149. Про недержавне пенсійне забезпечення: Закон України від 09.07.2003 р. № 1057 // Відомості Верховної Ради України – 2003. – № 47 – Ст. 372.
150. Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку: Закон України від 29.11.2001 р. № 2866-І // Відомості Верховної Ради України – 2002. – № 10. – Ст. 78.
151. Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницької діяльності: Закон України від 18.02.1992 р. № 2132-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 21. – Ст. 296.
152. Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Закон України від 05.04.2007 р. № 877 // Відомості Верховної Ради України – 2007. – № 29. – Ст. 389.
153. Про підприємництво: Закон України від 07.02.1991 р. № 698-ХІІ // Відомості Верховної Ради УРСР – 1991. – № 14. – Ст. 168.
154. Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12.07.2001 р.№ 2664-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 1. – Ст. 1.
155. Про холдингові компанії в Україні: Закон України від 15.03.2006 р. № 3528-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 34. – Ст. 291.
156. Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006 р. № 3480-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2006 р. – № 31. – Ст. 268.
157. Программа Правительства Российской Федерации по стабилизации экономики и финансов, утвержденный постановлением Правительством РФ от 10 июля 1998 г. № 762 // Собрание законодательства Российской Федерации. – 1998. – № 29. – Ст. 3564.
158. Проект Федерального Закона «Об аффилированных лицах» от 29 сентября 1999 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: .
159. Проект Закону України «Про введення мораторію на утворення суб’єктів господарювання юридичними і фізичними особами, якщо пов’язані з ними суб’єкти господарювання мають прострочену заборгованість із заробітної плати» від 26 серпня 2004 р. під р.н. 6058 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: .
160. Рабинович А. Управление в холдинге: возможны варианты / А.Рабинович, Г.Адамович, Е.Крупская // Хозяйство и право. – 2004. – № 9. – С. 53–54.
161. Радыгин А.Д. Корпоративное управление и защита прав собственности: эмпирический анализ и актуальное направление реформ : зб. научн. тр. / А.Д.Радыгин, Р.М.Энтов. – М. : Ин-т экономики переход. периода, 2001. – № 36Р. – 397 с. – С. 118.
162. Разбейко Н.В. До питання визначення поняття дочірнього підприємства. Розмежування дочірнього та асоційованого підприємства / Н.В.Разбейко // Вісник Донецького університету, Сер. В: Економіка і право. – 2007. – № 1. – С. 593–600.
163. Развитие интегрированных корпоративных структур в России / Ю.Винслав, В.Дементьев, А.Мелентьев, Ю.Якутин // Российский экономи-ческий журнал. – 1998. – № 11–12. – С. 28.
164. Редькин И.В. Аффилированные лица по законодательству РФ: правовое регулирование, теория и практика / И.В.Редькин // Юридический мир. – 1998. – № 11–12. – С. 37.
165. Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 p. № 18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) // Офіційний вісник України – 2004 р. – № 50. – Ст. 3288.
166. Самосюк О.В. Правовое регулирование отношений зависимости между юридическими лицами в законодательстве республики Беларусь и Украины / О.В.Самосюк // Молодь у юридичній науці : зб. тез Міжнар. наук. конф. молодих вчених [«П’яті осінні юридичні читання»], (м. Хмельницький, 27–28 жовт. 2006 р.) : у 5 ч. – Ч. 3: «Цивільне право. Сімейне право. Між-народне приватне право. Комерційне право». Підтом другий. – Хмельницький : Вид-во Хмельницького ун-ту управління та права, 2006. – С. 113.
167. Саніахметова Н.О. Підприємницьке право: Суб’єкти підприєм¬ництва. Кредитування. Оренда. Лізинг. Зовнішньоекономічна діяльність. Інвестиції. Антимонопольне законодавство. Захист від недобросовісної конкуренції. Реклама : навч. посіб. / Н.О.Саніахметова. – [2-ге вид.]. – К. : А.С.К., 2002. – 704 с. – C. 202.
168. Семчик О.О. Держава як суб’єкт фінансового права : автореф. дис... канд. юрид. Наук : 12.00.07 / О.О.Семчик ; НАН України ; Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького. – К., 2009. – 20 с.
169. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія
/ О.О.Селіванова. – Полтава : Довкілля-К., 2006. – 716 с. – С. 202.
170. Сергеев А.Г. Гражданско-правовое положение аффилированных, взаимозависимых лиц и групп лиц : автореф. дис… канд. юрид. наук / А.Г.Сергеев. – М., 2010. – 29 с. – С. 9.
171. Скубенко В.П. О создании межотраслевых региональных комплексов / В.П.Скубенко // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. [«Регіоналізація ек