Кульчій Інна Миколаївна. Організаційно-правове забезпечення диверсифікації сільських територій за участю сільськогосподарських товаровиробників

Короткий опис

Кульчій Інна Миколаївна. Організаційно-правове забезпечення диверсифікації сільських територій за участю сільськогосподарських товаровиробників.- Дисертація канд. юрид. наук: 12.00.06, Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого. - Харків, 2014.- 192 с.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ЮРИДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО
На правах рукопису

КУЛЬЧІЙ ІННА МИКОЛАЇВНА
УДК 349.42

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИВЕРСИФІКАЦІЇ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ ЗА УЧАСТЮ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТОВАРОВИРОБНИКІВ

12.00.06 – земельне право; аграрне право;
екологічне право; природоресурсне право

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Статівка Анатолій Миколайович,
доктор юридичних наук, професор

Харків – 2014

ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика правового регулювання
диверсифікації сільських територій за участю
сільськогосподарських товаровиробників………………………………….11
1.1. Теоретико-правові засади диверсифікації сільських територій
за участю сільськогосподарських товаровиробників………………………....11
1.2. Ознаки та поняття диверсифікації сільських територій
за участю сільськогосподарських товаровиробників…………………………37
1.3. Принципи та функції диверсифікації сільських територій
за участю сільськогосподарських товаровиробників…………………………59
Висновки до розділу 1………………………………………………………….83

РОЗДІЛ 2. Форми диверсифікації сільських територій
за участю сільськогосподарських товаровиробників……………………..86
2.1 Правові засади організації виробничої сільськогосподарської
діяльності за участю сільськогосподарських
товаровиробників………………………………………………………………..86
2.2. Правова регламентація несільськогосподарської діяльності
на сільських територіях за участю сільськогосподарських
товаровиробників………………………………………………………………103
2.3. Організаційно-правові засади сільського туризму……………………123
Висновки до розділу 2………………………………………………………...154

ВИСНОВКИ …………………………………………………………………...157
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………...161
ДОДАТКИ……………………………………………………………………...189

ВСТУП

Актуальність теми. Сільське господарство є ключовою галуззю економіки України. Збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції – важливий чинник забезпечення продовольчої та економічної безпеки нашої держави. Проте перехід до ринкової економіки супроводжувався затяжною кризою, яка триває і сьогодні. Непродумана державна аграрна політика спричинила негативні явища в сільському господарстві, які проявились у зменшенні обсягів виробництва аграрної продукції, безробітті сільських жителів, збільшенні чисельності міграції сільського населення, занепаді об’єктів соціальної інфраструктури та зникненні сіл із адміністративної карти нашої держави. Така ситуація вимагає комплексного підходу до вирішення вказаних проблем, розроблення правових, економічних, організаційних заходів, спрямованих на збереження та розвиток сільських територій.
Серед основних складових державної аграрної політики Законом України від 18 жовтня 2005 р. «Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року» закріплено розв'язання соціальних проблем сільського населення та забезпечення комплексного і сталого розвитку сільських територій. Проте аналіз вітчизняного аграрного законодавства свідчить, що великий масив нормативно-правових актів, які регулюють відносини у сільському господарстві, не передбачає ефективних заходів щодо вирішення означених проблем.
Дослідження міжнародних документів, зокрема Декларації Ріо-де-Жанейро щодо навколишнього середовища і розвитку (1992 р.), Йоганнесбурзької декларації зі сталого розвитку та Йоганнесбурзького плану виконання рішень (2002 р.), Підсумкового документу конференції зі сталого розвитку «Майбутнє, якого ми хочемо» (Ріо-де-Жанейро, 2012 р.), дають підстави вважати, що однією із концепцій розвитку сільського господарства повинна стати диверсифікація сільських територій за участю сільськогосподарських товаровиробників, яка спрямована на вирішення соціальних, економічних та екологічних проблем сільських територій.
Актуальність дисертаційної роботи також зумовлена потребою в організаційно-правовому забезпеченні диверсифікації сільських територій за участю сільськогосподарських товаровиробників, яка спрямована на врахування основних засад сталого розвитку.
За темою дисертації досліджень раніше не проводилося. Наукові праці, які були захищені, стосувалися вивчення або соціального розвитку села, або окремих галузей сільського господарства. Комплексне дослідження диверсифікації сільських територій за участю сільськогосподарських товаровиробників не здійснювалося.
Науково-методологічною базою дисертації стали праці вітчизняних та зарубіжних учених-юристів: Г. І. Балюк, А. І. Бобильова, С. А. Боголюбова, А. П. Гетьмана, О. В. Гафурової, В. Г. Гусакова, А. С. Євстігнєєва, В. М. Єрмоленка, В. П. Жушмана, А. М. Земко, М. Р. Іскандарової, В. Л. Клюні, М. І. Козиря, А. А. Корнєва, І. П. Кузьмич, Т. В. Курман, В. І. Лозо, Т. І. Макарової, Н. Р. Малишевої, М. М. Мельникова, Ф. М. Раянова, В. М. Співака, А. М. Статівки, О. М. Туєвої, В. Ю. Уркевича, М. М. Чабаненка, Н. А. Шингель, М. В. Шульги та ін.
Емпіричну основу дослідження склало аграрне, земельне, екологічне цивільне й господарське законодавство, що впорядковує організаційно-правові засади диверсифікації сільських територій за участю сільськогосподарських товаровиробників, законодавство зарубіжних країн, практика застосування чинного законодавства при регламентації аграрних відносин.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах та відповідно до цільової комплексної програми Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого на 2011-2015 рр. «Правове забезпечення реалізації політики держави на пріоритетних напрямках економічного розвитку та у сфері екологічної безпеки» (державна реєстрація за № 0111U000962). Тема роботи затверджена вченою радою Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (протокол № 4 від 23.12.2011 р).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є з’ясування організаційно-правового забезпечення диверсифікації сільських територій за участю сільськогосподарських товаровиробників, її сутності, формулювання наукових висновків та рекомендацій з удосконалення чинної нормативно-правової бази у зазначеній сфері. Відповідно до поставленої мети визначено основні завдання дослідження:
- з’ясувати теоретичні та правові основи сталого розвитку сільських територій, сформулювати поняття «сталий розвиток сільських територій» та визначити шляхи запровадження концепції сталого розвитку сільських територій у вітчизняному законодавстві, окреслити способи реалізації концепції на практиці;
- порівняти національне та міжнародне законодавство, що містить основні засади диверсифікації сільських територій, визначити ознаки диверсифікації сільських територій та сформулювати поняття «диверсифікація сільських територій»;
- визначити принципи, що безпосередньо формують механізм правового регулювання диверсифікації сільських територій та функції диверсифікації сільських територій;
- виокремити форми диверсифікації сільських територій за участю сільськогосподарських товаровиробників та здійснити їх аналіз;
- сформулювати пропозиції щодо вдосконалення законодавства у сфері диверсифікації сільських територій за участю сільськогосподарських товаровиробників.
Об’єктом дослідження виступають суспільні відносини у сфері диверсифікації сільських територій за участю сільськогосподарських товаровиробників.
Предметом дослідження послужили нормативна й науково-юридична джерельні бази, практика нормотворення і правозастосування, доктринальні ідеї щодо організаційно-правового забезпечення диверсифікації сільських територій за участю сільськогосподарських товаровиробників.
Методи дослідження. Для досягнення зазначеної мети й вирішення поставлених завдань використовувалися загальнонаукові й соціально-наукові методи пізнання: діалектичний, історичний, логіко-правовий, системно-структурний, порівняльно-правовий.
Діалектичний метод як методологічна основа дисертаційної роботи використаний для з’ясування природи та змісту сталого розвитку сільських територій, диверсифікації сільських територій, їх концептуальних засад. Історичний метод було застосовано при дослідженні виникнення та становлення суспільних відносин, пов’язаних із диверсифікацією сільських територій. Логіко-правовий метод дозволив виявити суперечності та прогалини в аграрному законодавстві України, що свідчить про його невідповідність міжнародним засадам у досліджуваній сфері. За допомогою системно-структурного методу надано структурну характеристику диверсифікації сільських територій, виокремлено її основні форми. Порівняльно-правовий метод використано при порівнянні норм аграрного законодавства України та норм інших країн стосовно сталого розвитку та диверсифікації сільських територій.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першою в юридичній доктрині України науковою працею, яка присвячена з’ясуванню організаційно-правового забезпечення диверсифікації сільських територій за участю сільськогосподарських товаровиробників. На підставі системного аналізу чинного законодавства обґрунтовані нові наукові положення й підготовлені пропозиції з удосконалення нормативно-правової бази в розглядуваній сфері суспільних відносин.
У дисертації вперше:
1. Визначено ознаки та сформульовано поняття «диверсифікація сільських територій» як діяльності сільськогосподарських товаровиробників щодо сталого розвитку сільських територій, яка полягає в запровадженні форм з урізноманітнення сільськогосподарської (виробничої) та (або) несільськогосподарської (промислової) діяльності, а також у наданні послуг у сфері сільського туризму.
2. З’ясовано систему спеціальних принципів, властивих відносинам щодо диверсифікації сільських територій: сталого використання природних ресурсів; врахування ризиковості аграрного виробництва; врахування багатофункціональності сільського господарства при виборі виду господарської діяльності.
3. Запропоновано розроблення та прийняття Концепції Державної цільової програми диверсифікації сільських територій на період до 2025 року.
4. Виокремлено форми диверсифікації сільських територій за участю сільськогосподарських товаровиробників: 1) диверсифікація виробничої діяльності; 2) диверсифікація несільськогосподарської діяльності; 3) сільський туризм.
5. Обґрунтовано доцільність розроблення національної програми сталого розвитку сільського туризму як складової стратегії сталого розвитку сільських територій.
Удосконалено:
- підходи до розуміння сталого розвитку сільських територій, який розглядається як комплексний розвиток сільських територій, що включає в себе широкий спектр складових – економічну, соціальну, екологічну, які повинні перебувати у взаємодії і взаємозв’язку для того, щоб використання природних ресурсів сільських територій для задоволення потреб нинішнього покоління здійснювалося без шкоди для можливості майбутніх поколінь задовольняти свої власні потреби;
- систему галузевих принципів, сформованих наукою аграрного права, відповідно до якої доцільно виокремлювати принцип сталого розвитку сільських територій, який є характерним для всіх аграрно-правових відносин, який проявляється в сприянні комплексному розвитку сільських територій при врахуванні органічної єдності екологічної, економічної та соціальної складової таким чином, щоб задовольнялися потреби не лише нинішнього але й майбутніх поколінь;
- поняття «диверсифікація аграрного виробництва», під яким розуміється урізноманітнення і розширення діяльності сільськогосподарських товаровиробників шляхом розвитку нових галузей або випуск нової продукції чи сировини для промисловості;
- підходи до розуміння агропромислової інтеграції, відповідно до якого остання розглядається як одна із форм диверсифікації сільських територій, основними напрямками якої є урізноманітнення діяльності сільськогосподарських товаровиробників через залучення всіх наявних ресурсів (трудових, матеріальних, фінансових та ін.) шляхом розширення господарських зв’язків із суб’єктами господарювання;
- поняття «сільський туризм» як вид туризму, який полягає у відпочинку на сільських територіях з метою залучення відпочивальників до сільського побуту та задоволення їхніх рекреаційних потреб і пов’язаний із використанням потенціалу регіону та (або) майна сільськогосподарських товаровиробників, які надають ці послуги.
Отримали подальший розвиток науково-теоретичні ідеї, положення, висновки й рекомендації стосовно:
- включення до поняття «сільські території» не лише території, яка знаходиться за межами міста (просторовий аспект), але й виробничого потенціалу для заняття сільськогосподарською та пов’язаною з нею іншою діяльністю (галузевий аспект), інфраструктуру та населення (соціальний аспект), що на ній проживає. Оскільки зазначені категорії є взаємообумовленими, тому повинні розглядатися системно;
- доцільності розвитку промислового виробництва як форми диверсифікації сільських територій за участю сільськогосподарських товаровиробників через напрямки: 1) створення внутрішньо¬господарських підсобних виробництв і промислів сільсько¬господарських підприємств; 2) створення об’єктів агропромислової інтеграції на сільських територіях;
- необхідності розвитку мережі сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів для переробки та збуту продукції сільськогосподарських товаровиробників.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації пропозиції та висновки, положення й рекомендації є певним внеском у теорію аграрного права й можуть бути використані при вдосконаленні аграрного та іншого законодавства.
Положення й висновки дисертації можуть бути використані:
- у правотворчій діяльності – для вдосконалення аграрного законодавства щодо диверсифікації сільських територій. На підставі теоретичних висновків запропоновано прийняти Концепцію Державної цільової програми диверсифікації сільських територій на період до 2025 року та Закон України «Про розвиток сільського туризму України»;
- у науково-дослідній діяльності – для подальших аграрно-правових досліджень, спрямованих на сталий розвиток сільських територій та диверсифікацію сільських територій;
- у навчальному процесі – при викладанні курсу аграрного права, підготовці підручників і науково-практичних посібників з навчальних дисциплін «Аграрне право», «Земельне право», «Екологічне право»;
- у правозастосовній діяльності – для реалізації теоретико-правових засад диверсифікації сільських територій на практиці;
- у правовиховній роботі – для поширення концепції диверсифікації сільських територій серед сільського населення, сільськогосподарських товаровиробників, представників органів державної влади, місцевого самоврядування, громадськості.
Апробація результатів дисертації. Основні пропозиції, практичні рекомендації та висновки дисертації обговорювалися й були схвалені на засіданнях кафедри земельного та аграрного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.
Наукові висновки й рекомендації з проблем організаційно-правового забезпечення диверсифікації сільських територій за участю сільськогосподарських товаровиробників відображені в опублікованих статтях, тезах наукових доповідей і повідомлень.
Окремі положення і пропозиції дисертації доповідалися на таких міжнародних, республіканських та регіональних наукових та науково-практичних конференціях, круглих столах: «Юридична осінь 2011 року» (м. Харків, 9 листопада 2011 р.), «Правові та економічні передумови участі суб’єктів публічного права в приватних відносинах: загальнодержавні та регіональні аспекти» (м. Кіровоград, 9-10 грудня 2011 р.), «Актуальні питання правової реформи та розбудови громадянського суспільства в Україні» (м. Харків, 2-3 лютого 2012 р.), «Современные приоритеты в развитии аграрного, земельного и экологического права» (м. Москва, 2 березня 2012 р.), «Проблеми розвитку юридичної науки в дослідженнях молодих учених» (м. Харків, 5 квітня 2012 р.), «Аграрне право як галузь права, юридична наука і навчальна дисципліна» (м. Київ, 25 травня 2012 р.), «Одинадцяті осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 23-24 листопада 2012 р.), «Сучасні досягнення наук земельного, аграрного та екологічного права» (м. Харків, 24 травня 2013 р.), «Юридична осінь 2013 року». (м. Харків, 14 листопада 2013 р.), «Правова доктрина – основа формування правової системи держави» (м. Харків, 20-21 листопада 2013 р.).
Публікації. Основні висновки, положення й результати дисертації оприлюднені у 5-ти наукових статтях, які опубліковані в наукових фахових виданнях України та зарубіжних країн, а також у тезах наукових доповідей, зроблених на 10-ти наукових конференціях.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації на підставі проведеного дослідження викладено теоретичне узагальнення та запропоновано вирішення наукового завдання, яке полягає у з’ясуванні організаційно-правового забезпечення диверсифікації сільських територій за участю сільськогосподарських товаровиробників. Результати дисертаційного дослідження дають змогу сформулювати нижченаведені висновки і пропозиції.
1. Реалізація засад сталого розвитку сільських територій можлива при розробленні та запровадженні цілої низки заходів, особливе місце серед яких займає диверсифікація сільських територій, яка повинна розглядатися не лише як один із способів подолання кризи в сільському господарстві, але й як конкретна діяльність відповідних суб’єктів, що спрямована на комплексний розвиток сільських територій. Аналіз вітчизняного законодавства дозволяє констатувати процес формування законодавства про диверсифікацію сільських територій, яке складається із різних за формою та юридичною силою нормативно-правових актів.
2. Сутність диверсифікації сільських територій полягає в тому, що це діяльність сільськогосподарських товаровиробників щодо сталого розвитку сільських територій, яка полягає в запровадженні форм щодо урізноманітнення сільськогосподарської (виробничої) та (або) несільськогосподарської (промислової) діяльності, а також надання послуг у сфері сільського туризму, які спрямованні на досягнення економічних, соціальних та екологічних цілей.
3. Доцільно використовувати широкий підхід до поняття «сільські території», включаючи до нього територію, яка знаходиться за межами міста (просторовий аспект), виробничий потенціал для заняття сільськогосподарською та пов’язаною з нею іншою діяльністю (галузевий аспект), інфраструктуру та населення (соціальний аспект), що на ній проживає.
4. Принцип сталого розвитку сільських територій повинен стати базовим принципом аграрного права, оскільки він є характерним для всіх аграрно-правових відносин. Сутність останнього полягає в сприянні збалансованому розвитку сільських територій з урахуванням органічної єдності екологічної, економічної та соціальної складової таким чином, щоб задовольнялися потреби не лише нинішнього, але й майбутніх поколінь. Серед спеціальних принципів, характерних відносинам щодо диверсифікації сільських територій, необхідно виокремити стале використання природних ресурсів; врахування ризиковості аграрного виробництва; врахування багато¬функціональності сільського господарства при обранні виду господарської діяльності.
5. Диверсифікація сільських територій виконує ряд важливих функцій, які в залежності від об’єкта доцільно класифікувати на: економічну, соціальну та екологічну.
6. Правова регламентація засад диверсифікації сільських територій повинна бути здійснена з метою вирішення нагальних проблем сільських територій, а також задля визначення місця диверсифікації сільських територій у системі аграрного права. З метою комплексного, повного та системного забезпечення відносин із приводу диверсифікації сільських територій пропонується розроблення та прийняття концепції Державної цільової програми диверсифікації сільських території на період до 2025 року.
7. При проведенні структурного аналізу виокремлено такі форми диверсифікації сільських територій за участю сільськогосподарських товаровиробників: 1) диверсифікація виробничої сільськогосподарської діяльності; 2) диверсифікація несільськогосподарської діяльності, на сільських територіях; 3) сільський туризм.
8. Під диверсифікацією аграрного виробництва розуміється урізноманітнення, розширення діяльності сільськогосподарських товаровиробників шляхом розвитку нових галузей або випуск нової продукції чи сировини для промисловості. При цьому важливого значення набуває доцільність виокремлення галузевої та продуктово-асортиментної диверсифікації.
9. Несільськогосподарська діяльність на сільських територіях як форма диверсифікації сільських територій за участю сільськогосподарських товаровиробників розвивається у двох напрямках через створення: 1) внутрішньогосподарських підсобних виробництв і промислів сільськогосподарських підприємств; 2) об’єктів агропромислової інтеграції на сільських територіях.
10. Диверсифікація сільськогосподарської діяльності не обмежується процесом виробництва сільськогосподарської продукції, оскільки включає переробку як власно виробленої, так і переданої на договірних засадах сільськогосподарської продукції, поширенню якої сприяє особливий вид договорів – аграрно-правових. Серед них особливе місце займають договори про спільну діяльність (без створення юридичної особи) з виробництва або переробки продукції рослинництва чи тваринництва; договори про спільну діяльність (зі створенням юридичної особи) з виробництва певної сільськогосподарської продукції; договори про виробничу співпрацю з вирощування технічних культур, вигодовування птиці та молодняка великої рогатої худоби тощо.
11. У процесі диверсифікації сільських територій сільськогосподарські товаровиробники з метою отримання додаткового прибутку, крім основної сільськогосподарської діяльності, можуть здійснювати будь-яку іншу діяльність, що не суперечить законодавству України, організовуючи при цьому підсобні виробництва та промисли на правах виробничих структурних підрозділів. Виходячи з цього, агропромислова інтеграція як форма диверсифікації сільських територій полягає в урізноманітненні діяльності сільськогосподарських товаровиробників через залучення всіх наявних ресурсів (трудових, матеріальних, фінансових та ін.) шляхом розширення господарських зв’язків із господарюючими суб’єктами для досягнення економічних, екологічних та соціальних цілей. Належна реалізація засад агропромислової інтеграції можлива через створення широкої мережі обслуговуючих кооперативів, а також інших суб’єктів господарювання, зокрема, агрофірм, агро-промислових, заготівельних, переробних та збутових підприємств, які здебільшого утворюються у формі акціонерних товариств та товариств з обмеженою відповідальністю.
12. Сільський туризм як форма диверсифікації сільських територій визначається як вид туризму, який полягає у відпочинку на сільських територіях з метою залучення відпочивальників до сільського побуту та задоволення їхніх рекреаційних потреб і пов’язаний із використанням потенціалу регіону та (або) майна сільськогосподарських товаровиробників, які надають ці послуги. Розвиток сільського туризму прямо пропорційно залежить від ефективного законодавства у цій сфері, яке повинно бути розроблено відповідно до міжнародних стандартів. Пропонується прийняття спеціального закону «Про розвиток сільського туризму України» та розроблення національної програми сталого розвитку сільського туризму як складової стратегії сталого розвитку сільських територій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Про затвердження Державної програми розвитку внутрішнього виробництва: постанова Кабінету Міністрів України від 12 вересня 2011 р. № 1130 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1130-2011-%D0%BF.
2. Збарський, В. К. Сталий розвиток сільських територій: методичні розробки / В. К. Збарський, Л. П. Поозенко, А. Ю. Носова. – К : НУБіП України, 2011. – 36 с.
3. Report of the World Commission on Environment and Development: Our Common Future [Електронний ресурс]. – 1987. – Режим доступу : http://www.un.org/documents/ga/res/42/ares42-187.htm.
4. Agenda 21 [Електронний ресурс]. – 1992. – Режим доступу : http://www.unep.org/Documents.Multilingual/Default.asp?documentid=52.
5. Программа действий по дальнейшему осуществлению Повестки дня на XXI век, принятая Генеральной Ассамблеей на девятнадцатой специальной сессии (23-28 июня 1997 года) [Електронний ресурс] // 1997. – Режим доступу : http://www.preventionweb.net/files/resolutions/N9777475.pdf.
6. Йоханнесбургская декларация по устойчивому развитию. Принята на Всемирной встрече на высшем уровне по устойчивому развитию (Йоханнесбург, Южная Африка, 26 августа — 4 сентября 2002) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/declarations/decl_wssd.shtml.
7. Руткевич, М. И. Философское значение концепции устойчивого развития / М. И. Руткевич // Вопросы философии. – 2002. – №11. – С. 24–35.
8. Шанцев, В. П. Устойчивое региональное развитие: синергетический сплав экономики и управления, человеческих ресурсов и традиций / В. П. Шанцев // Вопросы философии. – 2013. – №1. – С. 17–23.
9. Хвесик, М. Парадигмальний погляд на концепт сталого розвитку України / М. Хвесик, І. Бистряков // Економіка України. – 2012. – № 6. – С. 4-12.
10. Афанасьева, О. В. Информационная открытость и проблема устойчивого развития / О. В. Афанасьева // Вопросы философии. – 2012. – № 5. – С. 47–58.
11. Бистряков, І. Сталий розвиток України: постмодернізм, простір, методологія управління / І. Бистряков // Вісн. Нац. акад. наук України : щоміс. загальнонаук. та громад.-політ. журн. – 2012. – № 7. – С. 47–53.
12. Садовенко, А. П. Сталий розвиток суспільства: навч. посіб / А. П. Садовенко [та ін.]. – К : Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй "Муніціпальна програма врядування та сталого розвитку", Академія муніціпального управління, 2007. – 240 с.
13. Масловська, Л. Ц. Сталий розвиток продуктивних сил регіонів: теорія, методологія, практика / Л. Ц. Масловська. – Київ: КНТЕУ, 2003. – 365 с.
14. Фоміна, М. В. Сталий розвиток економіки в умовах глобалізації: теорія і методологія : дис. докт. ек. наук : 08.00.01 / М. В. Фоміна. – Донецьк, 2010. – 481 с.
15. Невелєв, О. М. Сталий розвиток регіону: стратегічні напрями та механізми / О. М. Невелєв, Б. М. Данилишин. – Київ : [б.в], 2002. – 128 с.
16. Сахаєв, В. Г. Сталий розвиток і економіка природовідтворення / В. Г. Сахаєв, В. Я. Шевчук; Центр досліджень сталого розвитку. – Київ : Геопринт, 2004. – 213 с.
17. Шубравська, О. В. Сталий розвиток агропродовольчої системи України / О. В. Шубравська; Інститут економіки НАН України. – Київ : [б.в.], 2002. – 203 с.
18. Герасимчук, З. В. Регіональна політика сталого розвитку: теорія, методологія, практика / З. В. Герасимчук. – Луцьк : Надстир’я, 2008. – 528 с.
19. Прадун, В. П. Розвиток регіональних агропромислових комплексів / В. П. Прадун; відп. ред. В. М. Трегобчук ; НАН України, Об’єднаний ін-т економіки. – К : ОІЕ НАН України, 2005. – 254 с.
20. Карпінський, Б. А. Сталий розвиток економіки: узагальнена модель / Б. А. Карпінський, С. М. Божко. – Львів : Логос, 2005. – 255 с.
21. Дієсперов, В. С. Сталий сільський розвиток: проблеми становлення: монографія / В. С. Дієсперов. – К : ННЦ "Інститут аграрної економіки", 2011. – 216 с.
22. Балюк, Г. І. Проблеми законодавчої регламентації та реалізації в Україні екологічної складової концепції сталого розвитку / Г. І. Балюк // Право України – 2011. – № 2. – С. 85–94.
23. Барабашова, Н. В. Конституційне закріплення Концепції сталого розвитку України / Н. В. Барабашова. // Право України. – 2013. – № 1. – С. 269–274.
24. Гетьман, А. П. Экологический аудит и правовые проблемы совершенствования управления в сфере экологии на принципах устойчивого развития [Електронний ресурс] / А. П. Гетьман, Н. А. Орлов // Ученые записки Таврического национального университета. Т. 21 (60). № 1 Юридические науки [Електронний ресурс]. – 2008. – С. 153-159.
25. Євстігнєєв, А. С. Сутність правового забезпечення балансу екологічної та економічної складових сталого розвитку у сфері спеціального природокористування в Україні / А. С. Євстігнєєв // Часопис Київського університету права. – 2012. – № 3. – С. 292-296.
26. Єрмоленко, В. Правова природа відносин сталого розвитку сільських територій / В. Єрмоленко // Підприємництво, господарство і право : Науково-практичний господарсько-правовий журнал. – 2010. – № 12. – С. 118-120.
27. Искандарова, М. Р. Правовые проблемы экологического образования в контексте концепции устойчивого развития: автореферат дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.06 Аграрное, земельное, экологическое, природоресурсовое право / М. Р. Искандарова. - Саратов : Б. и., 2004. – 26 с.
28. Лозанський, В. Правове і наукове забезпечення відтворного розвитку / В. Лозанський // Право України. – 2006. – № 10. – С. 36-37.
29. Лозо, В. І. Правові основи екологічної політики Європейського Союзу: автореферат дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.06 Земельне право, аграрне право, екологічне право, природоресурсне право / В. І. Лозо. - Х. : Б. в., 2010. - 36 с.
30. Малишева, Н. Екологічне право: вектори розвитку в XXI сторіччі / Н. Малишева // Право України. – 2011. – № 2. – С. 114-123.
31. Орлов, Н. А. Направления систематизации экологического законодательства, обеспечивающие устойчивое развитие Украины: [Електронний ресурс] / Н. А. Орлов // Ученые записки Таврического национального университета. Т. 19 (58). № 1. Юридические науки [Електронний ресурс]. - 2006. - С. 124-133.
32. Співак, В. М. Україна і сталий розвиток: глобальні виклики та локальні проблеми / В. М. Співак // Держава і право. Юридичні і політичні науки. Вип.47. – К. : Ін-т держави і права НАН України / голова редкол. Ю. С. Шемшученко, 2010. - С. 675-682.
33. Статівка, A. M. Деякі організаційно-правові питання сталого розвитку сільських територій і диверсифікації аграрного сектору економіки / A. M. Статівка // Сучасні тенденції розвитку національного законодавства України: Зб. тез міжнар. наук.-практ. конф. 19-20 травня 2011 р. / Національний університет біоресурсів і природокористування України. – К. : Вид. центр НУБіП України, 2011. – С. 32-34.
34. Шаповалова, О. "Сталий розвиток": потреба вдосконалення правореалізаційної діяльності у сфері господарювання / О. Шаповалова // Право України. – 2002. – № 7. – С. 31-35.
35. Шубравська, О. Сталий економічний розвиток: поняття і напрям досліджень / О. Шубравська // Економіка України. – 2005. – № 1. – С. 36–42.
36. Про Концепцію сталого розвитку населених пунктів: постанова Верховної Ради України від 24 грудня 1999 р. № 1359-XIV [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1359-xiv.
37. Про затвердження Комплексної програми реалізації на національному рівні рішень, прийнятих на Всесвітньому Саміті зі сталого розвитку на 2003-2015 роки: постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2003 р. № 634 (втратила чинність) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/634-2003-%D0%BF.
38. Про скорочення кількості та укрупнення державних цільових програм: постанова Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. № 704 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/704-2011-%D0%BF.
39. Про національну комісію сталого розвитку України при Кабінеті Міністрів України: постанова Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1997 р. № 1491 (втратила чинність) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1491-97-%D0%BF.
40. Про Положення про Національну раду зі сталого розвитку України та її персональний склад: указ Президента України від 3 травня 2003 р. № 388/2003 (втратив чинність) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/388/2003.
41. Про ліквідацію деяких консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів: указ Президента України від 19 лютого 2007 року № 118/2007 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/118/2007.
42. Про утворення Національної ради із сталого розвитку України: постанова Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2009 р № 997 (втратила чинність) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/997-2009-%D0%BF.
43. Про ліквідацію деяких консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, утворених Кабінетом Міністрів України: постанова Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 р. № 180 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/180-2013-%D0%BF.
44. Про Концепцію переходу України до сталого розвитку: висновок на проект постанови Верховної Ради України від 2 липня 2004 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://rada.gov.ua/.
45. Chapter 14: Promoting Sustainable Agriculture and Rural Development: Agenda 21.Rome: FAO, 1996 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.fao.org/unfao/bodies/COAG/COAG15/X0539E.htm.
46. Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року: Закон України від 18 жовтня 2005 р. № 2982-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2982-15.
47. Про схвалення Концепції Державної цільової програми сталого розвитку сільських територій на період до 2020 року: розпорядження Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2010 року № 121-р (втратила чинність) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/121-2010-%D1%80.
48. Про схвалення стратегії розвитку аграрного сектору економіки на період до 2020 року: розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. № : 806-р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/806-2013-%D1%80.
49. Баутин, В. М. Устойчивое развитие сельских территорий: сущность, термины и понятия / В. М. Баутин, В. В. Козлов // Агрожурнал Московского государственного агроинженерногоуниверситета. - 2006 [Электронный ресурс]. - Режим доступу : http://agromagazine.msau.ru/index.php/-4/46-2008-03-20-13-001/106lr.htm.
50. Гайдуцький, П. І. Про основні засади реформування системи державної підтримки сільського господарства та сільської території / П. І. Гайдуцький // Економіка АПК. – 2005. – № 11. – С. 43–48.
51. Гоголь, Т. В. Економічний механізм сталого розвитку сільських територій / Т. В. Гоголь // Сталий розвиток економіки : всеукр. наук. журнал. – 2010. – № 1. – С. 15-19.
52. Губені, Ю. Е. Комплексний підхід до стійкого розвитку сільських територій / Ю. Е. Губені, П. О. Олігощук // Економіка АПК. – 2009. – № 10. – С. 127-131.
53. Малік, М. Й. До питання сталого розвитку сільських територій / М. Й. Малік // Економіка АПК : міжнародний науково-виробничий журнал. – 2008. – № 5. – С. 51–55.
54. Лісовий, А. В. Сталий розвиток сільських територій:виникнення, сутність, принципи / А. В. Лісовий // Економіка АПК. – 2007. – № 4. – С. 140-143.
55. Остапчук, А. Д. Рівень розвитку сільських територій як індикатор сталості аграрного сектору / А. Д. Остапчук //Науковий вісник НУБіП України. – 2010. – Вип. 154. – Ч. 3. – С. 280-284.
56. Славкова, О. П. Зрівноважений розвиток сільських територій та використання досвіду ЄС / О. П. Славкова // Вісник Сумського НАУ. – 2008. – Вип 8/2 (32). – С. 87-89.
57. Павлов, О. І. Сільські території України: історична трансформація парадигми управління: монографія / О. І. Павлов – Одеса : Астропринт, 2006. – 360 с.
58. Прокопа, І. В. Соціальні аспекти розвитку сільських територій / І.В. Прокопа // Економіка АПК. – 2005. – № 11. – С. 48-51.
59. Притула, Х. М., Крупін, В. Є. Сучасні тенденції розвитку сільських територій України та економічно розвинених країн: порівняльний аналіз / Х. М. Притула, В. Є. Крупін // Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. – Вип.20.11. – С. 335-345.
60. Саблук, П. Т. Розвиток сільських територій в контексті забезпечення економічної стабільності держави / П. Т. Саблук // Економіка АПК : міжнародний науково-виробничий журнал. – 2005. – № 11. – С. 4–12.
61. Ходаківська, О. В. Природно-ресурсний потенціал сільських територійу контексті забезпечення їх сталого розвитку / О. В. Ходаківська // Сталий розвиток економіки. – 2012. – № 4. – С 160-163.
62. Щербатюк, В.В. Функції сталого сільського розвитку / В. В. Щербатюк // Вісник аграрної науки. – 2008. – № 7. – С. 75-78.
63. Бобылев, А. И. Некоторые проблемы социального развития села / А. И. Бобылев. // Аграрное и земельное право. – 2006. – №1. – С. 5–9.
64. Боголюбов, С. А. Законодательное обеспечение развития сельского хозяйства / С. А. Боголюбов. // Журнал российского права. – 2007. – №9. – С. 42–55.
65. Гусаков, В. Г. Стратегия устойчивого развития сельских территорий / В. Г. Гусаков. // Вес Нац. акад.навук Беларусі. Сер. гум. Навук. – 2011. – №2. – С. 5–12.
66. Єрмоленко, В. М. Особливості формування категорії «сталий розвиток сільських територій / В. М. Єрмоленко. // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія «Право» /Ред. кол.: Д.О. Мельничук (голова) та ін. – 210. – Вип. 156. – С. 50–57.
67. Клюня, В. Л. Приоритетные направления устойчивого развития агропромышленного комплекса Республики Беларусь / В. Л. Клюня // Вестник БГУ. Сер. 3. – 2001. – №3. – С. 88–92.
68. Козырь, М. И. Правовое обеспечение социального развития и устойчивого развития сельскохозяйственных территорий / М. И. Козырь // Аграрное и земельное право. – 2008 -№ 10 (46). – С. 36-45.
69. Корнев, А. А. Пути повышения эфективности юридического регулирования развития отношений в сфере соцыально-экономического развития сельских территирий / А. А. Корнев. // Аграрное и земельное право. – 2009. – №10. – С. 67–70.
70. Правовые проблемы обеспечения устойчивого развития сельских территорий и эффективного функционирования агропромышленного комплекса/ И. П. Кузьмич и др.; науч. ред. И. П. Кузьмич. – Минск : Бизнесофсет, 2013. – 480 с.
71. Макарова, Т. И. Правовое обеспечение устойчивого развития / Т. И. Макарова. // Вестник ГрДУ імя Янкі Купалы. Серия 4. Правоведение. – 2011. – №1. – С. 58–76.
72. Мельников, Н. Н. Устойчивое сельское развитие как условие преодоление бедности / Н. Н. Мельников // Аграрное и земельное право. – 2005. – № 9. – С. 13-25.
73. Статівка, А. М. Від пріоритетності й протекціонізму сільського господарства до його сталого розвитку:правові питання / А. М. Статівка // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 70-річчю Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника. – Т. 1. – Івано-Франківськ, 2010. – С.53-55.
74. Раянов, Ф. М. Концепция устойчивого развития и российская государственно-правовая действительность / Ф. М. Раянов // Право и политика – 2004. – №12. С. 5-10.
75. Уркевич, В. Ю. Про категорію «сталий розвиток сільських територій»/ В. Ю. Уркевич // Сучасне земельне, аграрне, екологічне та природо ресурсне право: актуальні проблеми теорії та практики: матер. Міжнар. наук.-практ.конф (21-22 травня 2010 р., м. Біла Церква). – Біла Церква : БНАУ, 2010. – С 24-26.
76. Шингель, Н. А. Правовое регулирование устойчивого развития сельских территорий / Н. А. Шингель // Право и демократии: сб. научн. тр. Вып. 23/ редкол.: В. Н. Бибило. – Минск : БГУ, 2012. – С.165-177.
77. Шульга, М. В. Ринок земель як передумова сталого розвитку сільських територій / М. В. Шульга // Досвід і проблеми інкорпорації, імплементації та адаптації екологічного законодавства: матеріали між нар. наук.-практ. –конф., 25 верес. 2013 р., м. Дніпропетровськ / ред. кол. В. І. Андрейцев [та ін.] – Д. : Національний гірн. унів-т, 2013. С. 76-79.
78. Актуальні питання аграрного права України: теорія і практика : монографія / за ред. д-ра юрид. наук, проф. А. М. Статівки. – Х. : Вид-во «ФІНН», 2010. – 240 с.
79. Аграрное право: ученик: в 2 кн. / Ю. Н. Андреев, Г. Е. Быстров, Б. А. Воронин [и др.]; отв. ред. Г. Е Быстров, Б. А. Воронин. – Екатеринбург: Урал. аграр. изд-во, 2013. – Кн. 1: Часть общая. – 352 с.
80. Report of the United Nations Conference on Sustainable Development Rio de Janeiro, Brazil 20–22 June 2012 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.uncsd2012.org/content/documents/814UNCSD%20REPORT% 20final%20revs.pdf.
81. Концепція реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні: проект [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://civil-rada.in.ua/?p=477.
82. Материалы выступления С.И.Чернова относительно проекта Концепции реформирования местного самоуправления и территориальной организации власти в Украине, 10.04.2013 [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу : http://www.oblrada.kharkov.ua/ru/article/print/id/2399.
83. Council Decision of 20 February 2006 on Community strategic guidelines for rural development (programming period 2007 to 2013) [Електронний ресурс] // Official Journal of the European Union. – 2006. – Режим доступу : http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:2006:055:0020:0029:EN:PDF.
84. Концепция устойчивого развития сельских территорий Российской Федерации на период до 2020 года: распоряжение Правительства Российской Федерации от 30 ноября 2010 г. № 2136-р [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.mcx.ru/documents/document/show/14914.77.htm.
85. Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року: постанова Кабінету Міністрів від 21липня 2006 р. № 1001 [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1001-2006-%D0%BF.
86. Про затвердження Державної цільової програми сільськогосподарської дорадчої діяльності на період до 2009 року: постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 р. №927 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/927-2007-%D0%BF.
87. Про затвердження Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року: Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2007 р. № 1158 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1158-2007-%D0%BF.
88. Алексеев, А. А. Структура советского права / А. А. Алексеев. – М. : Юрид. лит, 1975. – 264 с.
89. Скакун, О. Ф. Теорія права і держави: Підручник. – 2-ге видання / О. Ф. Скакун. – К : Алерта; ЦУЛ, 2011. – 520 с.
90. Аграрне право України: Підруч. / В. З. Янчук, В. І. Андрейцев, С. Ф. Василюк та ін. / За ред. В. З. Янчука, - 2-е вид., перероб. та доп. – Київ : Юрінком Інтер, 2000. – 720 с.
91. Аграрне право та законодавство України: Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти / За ред. В. П. Жушмана. – Xарків : Одисей, 2006. – 736 с.
92. Носік, В. В. Предмет аграрно-правового регулювання в сучасних умовах: теоретичні аспекти / В. В. Носік // Аграрне право як галузь права, юридична наука і навчальна дисципліна : матеріали Всеукр. круглого столу (м. Київ, 25 травня 2012 р.) / за заг. ред. проф. В. М. Єрмоленка, В. І. Курила, В. І. Семчика. – К. : НУБіП України, 2012. – С. 27.
93. Багай, Н. О. Нові правові інститути аграрного права України (наукові підходи) // Держава та регіони: Науково-виробничий журнал. Серія : Право. – 2001. – №1. – С. 51-61.
94. Уркевич, В. Ю. Проблеми теорії аграрних правовідносин: Монографія / В.Ю.Уркевич. – Х.: Харків юрид., 2007. – 496 с.
95. Бобылев, А. И. Аграрное право – самостоятельная отрасль российской системы права / А. И. Бобылев // Актуальные проблемы аграрного права России: теория и практика Сб.науч.ст. – М. : Право и государство, 2004. – С. 18-24.
96. Статівка, А. М. Організаційно-правові питання соціального розвитку села в Україні : Монографія / А. М. Статівка ; Національна юридична академія України ім. Я. Мудрого. – Х. : Право, 2007. – 208 с.
97. Кульчій, І. М. Правові засади диверсифікації сільських територій України / І. М. Кульчій // Підприємництво, господарство і право. – 2012. – № 6. – С. 139–142.
98. Філософський словник / [за ред. В.І. Шинкарука] — 2.вид., перероб. і доп. — К. : Голов. Ред. УРЕ, 1986 – 800 с.
99. Тлумачний словник української мови [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://uktdic.appspot.com/.
100. Словник іншомовних термінів [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=18&t=11703.
101. Словник іншомовних слів / [за ред. О. С. Мельничука] [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://supermodern.narod.ru/slovnyk-meln/index.html.
102. Словник економічних термінів [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://slovnyk.com.ua/terminu/slovo.php?id=1363.
103. Ансофф, И. Стратегический менеджмент / И. Ансофф. – СПб. : Питер, 2009. – 344 с.
104. Маркетинг: Загальний курс : навч. посіб. [пер.з агнл.] / Г. Амстронг, Ф. Котлер. – М. : Вільямс, 2001. – 608 с.
105. Аронов, А. М. Диверсификация производства: теория и стратегия развития / А. М. Аронов, А. Н. Петроп. – СПб. : Лениздат, 2000. – 128 с.
106. Ассэль, Г. Маркетинг. Принципы и стратегии / Г. Ассэль. – М. : Инфа-М, 2001. – 804 с.
107. Котлер, Ф. Маркетинг менеджмент / Ф. Котлер. – СПб. : ПитерКом, 1999. – 896 с.
108. Томпсон, А.А., Стрикленд, А.Дж. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и реализации стратегии: ЮНИТИ : 1998. – 577 с.
109. Портер, М. Стратегія конкуренції / Майк Е. Портер; пер.з англ. А. Олійник, Р. Сілький. – К. : Основи, 1998. – 390 с.
110. Гончаров, В. В. Руководство для высшего управленческого персонала / В. В. Гончаров: в 2-х т. − [3-е доп. изд.]. – Т. 1. – М. : МНИИПУ, 1998. – 768 с.
111. Ковтун, О. І. Стратегія підприємства / О. І. Ковтун: Навч. посібник. – 2-ге вид. – Львів : Новий світ, 2006. – 388 с.
112. Коноплицкий, В. Это – бизнес. Толковий словарь экономических терминов / В. Коноплицкий. – К. : Альтерпрес, 1996. – 448 c.
113. Корінько, М. Д. Диверсифікація : теоретичні та методологічні основи : монографія / М. Д. Корінько. − К. : ННЦ «Інститут аграрної економіки», 2007. – 488 с.
114. Лозовский, Л. Ш. Универсальный бізнес-словарь / Л. Ш. Лозовский. – М. : ИНФРА-М, 1999. – 631 c.
115. Немченко, Г. И. Диверсификация производства / Г. И. Немченко. – Благовещенськ : АмурКНИИ, Дальневосточное отделение РАН, 1994. – 224 с.
116. Саєнко, М. Г. Стратегія підприємства: Підручник / М. Г. Саєнко. – Тернопіль : Економічна думка, 2006. – 390 с.
117. Ткачук, В. І. Диверсифікація аграрного підприємництва: монографія / В.І. Ткачук. – Житомир: ЖНАЕУ. – 2011. – 268 с.
118. Marcowitz, H. Portfolio selection / Marcowitz H. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу : http://cowles.econ.yale.edu/P/cp/p00b/p0060.pdf.
119. Ансофф, И. Новая корпоративная стратегия / И. Ансофф. – СПб. : Питер Ком, 1999. – 416 с.
120. Ткачук, В. І. Методологія диверсифікації діяльності аграрних підприємств / В. І. Ткачук. // Інноваційна економіка. – 2011. – №4. – С. 82–87.
121. Кривицька, Н. Ю. Стратегія диверсифікації виробничо-господарських підприємств / Н. Ю Кривницька, А. С. Громова [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ppei/2011_31/Gromova.pdf.
122. Андрійчук, В. Г. Економіка аграрних підприємств: підручник / В. Г. Андрійчук. – 2-ге вид., доп. і переробл. –К. : КНЕУ, 2004. – 624 c.
123. Про фермерське господарство: Закон України від 19 червня 2003 р. № 973-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/973-15.
124. Про особисте селянське господарство: Закон України від 15 травня 2003 р. № 742-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/742-15.
125. Про колективне сільськогосподарське підприємство: Закон України від 14 лютого 1992 р. № 2114-XII [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2114-12.
126. Про сільськогосподарську кооперацію: Закон України від 17 липня 1997 року (в редакції від 20 листопада 2011 року) № 469/97-ВР: [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/469/97-%D0%B2%D1%80.
127. Про сільськогосподарську дорадчу діяльність: Закон України від 17 червня 2004 р № 1807-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1807-15.
128. Про затвердження Порядку здійснення моніторингу соціально-економічних показників розвитку регіонів, районів та міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення для визначення територій депресивними: постанова Кабінету Міністрів України від 2 березня 2010 р. № 235 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/235-2010-%D0%BF.
129. Павлов, О. І. Сільські території України функціонально-управлінська модель: монографія / О. І. Павлов. – Одеса.: Астропринт, 2009. 344 с.
130. Етимологічний словник української мови: У 7 Т. / [Ред.кол.: О. С. Мельничук (голов.ред) та ін.].. – К.: Наук. Думка, 1983. Т.5: Р-Т/ Уклад. Р. В. Болдирєв та ін.. – 2006. – 704 c.
131. Про регулювання містобудівної діяльності: Закон України від 17.02.2011 № 3038 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3038-17.
132. Мамонова, В. В. Методологія управління територіальним розвитком: монографія / В. В. Мамонова. – Х. : Вид-во Хар РІДУ «Магістр», 2006. – 196 с.
133. Поповкін, В. А. Територіальна організація суспільства / В. А. Поповкін // Географічна енциклопедія України: В 3-х т. [Редкол…О. М. Маринич (відп.ред) та ін.]. – К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1989-1993. Т. 3: П-Я. – 486 c.
134. Прокопа, І. Сільські території України: дослідження і регулювання розвитку / І. Прокопа // Економіка України. – 2007. – № 6. – С. 50–59.
135. Павлов, О. І. Формування системи управління сільськими територіями / О. І. Павлов // Економіка АПК. – 2009. - №12. – С. 109-115.
136. Саблук, П. Т. Розвиток сільських територій – запорука відродження аграрної України / П. Т. Саблук // Вісн. агрн. науки. – 2006. – № 5. – С. 21-23.
137. Гафурова, О. Сільські території: поняття, ознаки, класифікація / О. Гафурова // Підприємництво, господарство і право. – 2010. – № 8. – С. 84-87.
138. Мантино, Ф. Сельское развитие в Европе. Политика, институты и действующие лица на местах с 1970-х годов до наших дней: пер. с ит. / Ф. Мантино; пер. И. Храмова; Продовольственная и сельскохозяйственная организация Объединенных Наций, Business Media of the Sole 24 Ore. – Рим : Продовольственная и сельскохозяйственная организация ООН. - 2010. – 272 с.
139. Гафурова, О. В. Спільна аграрна політика Європейського Союзу: розвиток законодавства / О. В. Гафурова // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України : Серія "Право". - 2011. Вип.157. - С. 73-80.
140. Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 роки: Закон України від 18 січня 2001 р. № 2238-III [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2238-14.
141. Податковий кодекс України: від 2 грудня 2010 р. № 2755-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2755-17.
142. Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою: Закон України від 09 лютого 2012 р 4391-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4391-17.
143. Єрмоленко, В. М. Майнові правовідносини приватних сільськогосподарських підприємств: теорія, законодавство, практика: Монографія / В. М. Єрмоленко. – К.: Магістр – ХХІ сторіччя, 2005. – 304 с.
144. Шульга, М. В. До питання про перспективи сталого розвитку сільських територій / М. В. Шульга // Актуальні проблеми юридичної науки: зб. тез міжнар. наук.-практ. конф. «Дванадцяті осінні юридичні читання (м. Хмельницький, 8-9 листопада 2013 року) Частина перша, - Хмельницький: Хмельницький університет управління та права, 2013. – С. 173.
145. Господарський кодекс України: від 16 січня 2003 р. № 436-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/436-15.
146. Бурменко, Т. Д. Сфера услуг: экономика: Учебное пособие / Т. Д. Бурменко, Н. Н. Даниленко, Т. А. Туренко / Под ред. Т. Д. Бурменко. – М : КНОРУС, 2007. – 328 с.
147. Словник іншомовних слів [за ред. О. С. Мельничука]. — 2-е видання, випр. і доп. К : Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1985 — 966 с.
148. Загальна теорія держави і права: підручник / за ред.: М. В. Цвік, О. В. Петришин, юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого Нац. – Х. : Право, 2010. – 584 с.
149. Волошин, Ю. О. Принцип / Ю.О. Волошин // Юридична енциклопедія : В 6 т./ [за ред. Ю. С. Шемшученко (голова ред.кол.) та ін.]. – К. : Вид-во «Українська енциклопедія імені М. П. Бажана, 1998- 2004. – Т.5. – 2003. – С. 110-111.
150. Погребняк, С. П. Основоположні принципи права [Текст] : дис. ... д-ра юрид. наук / С. П. Погребняк. - Х. : Б. в., 2009. – 416 с.
151. Колодій, А. М. Принципи права: ґенеза, поняття, класифікація та реалізація / А. М. Колодій // Альманах права. Основоположні принципи права як його ціннісні виміри. Науково-практичний юридичний журнал. Випуск 3. К. – Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2012. – С. 40-48.
152. Зайчук, О. В. Принципи права в контексті розвитку загальної теорії держави і права / О. В Зайчук // Альманах права. Основоположні принципи права як його ціннісні виміри. Науково-практичний юридичний журнал. Випуск 3. К. – Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2012. – С. 21-27.
153. Пилипенко, П. Д. Проблеми теорії трудового права : монографія / П. Д. Пилипенко. – Львів : Видавн. центр Львів. нац. ун-ту імені І. Франка, 1999. – 214 с.
154. Алесеев, С. С. Собрание сочинений. В 10т. Т. 3: Проблемы теории права : Курс лекций / С. С. Алексеев. – М. : Статут, 2010. – 781 с.
155. Єрмоленко, В. М. Аграрні майнові правовідносини приватних сільськогосподарських підприємств в Україні: автореф. дис. д-ра юрид. наук: 12.00.06 / В. М. Єрмоленко; Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого. – Х., 2008. – 36 с.
156. Земельний кодекс України: від 25 жовтня 2001 р. № 2768-III [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14.
157. Землі. Терміни та визначення ГОСТ 26640-85 (СТ СЭВ 4472-84): від 28 жовтня 1985 р. № 3453 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v3453400-85.
158. Краснов, Н. И. О понятиях рационального использования и охраны земли / Н. И. Краснов // Государство и право. – 1999. – №10. – С. 38–40.
159. Титова, Н. Земельний кодекс України: позитивні та негативні аспекти / Н. Титова // Право України. – 2002. – № 4. – С. 70-77.
160. Шульга, М. В. Земельне право України: підручник / М. В. Шульга, Г. В. Анісімова, Н. О. Багай, А. П. Гетьман [за ред. М. В. Шульги]. – К. : Юринком Інтер, 2004.- 368 с.
161. Про охорону земель: Закон України від 19 червня 2003 р. № 962-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/962-15.
162. Даниленко, Б. В. Еколого-правове забезпечення сталого сільськогосподарського землекористування : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юр. наук : спец. 12.00.06 / Даниленко Б. В.; Нац. університ. «Юрид. акад. України ім. Я. Мудрого». – Харків, 2012. – 19 с.
163. Конвенція про охорону біологічного різноманіття від 1992 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_030.
164. Про схвалення Концепція Загальнодержавної програми збереження біорізноманіття на 2005-2025 роки: розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 № 675-р [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/675-2004-%D1%80.
165. Офіційний сайт Kernel Holding S.A [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.kernel.ua/ru/.
166. Про державну підтримку сільського господарства України: Закон України від 24 червня 2006 р № 1877-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1877-15.
167. Колібаба, Р.О. Класифікація ризиків сільськогосподарського виробництва. Інструменти мінімізації ризиків / О.Р. Колібаба [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/printable_article?art_id=57203.
168. Smit, B., Skinner, M. Adaption options in agriculture to climate change: a typology / B. Smit, M. Skinner [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.uoguelph.ca/~c-ciarn/documents/Smit_and_Skinner_2002.pdf.
169. Рамкова конвенція Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату: від 9 травня 1992 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_044.
170. Кіотський протокол д