Каталог / ЮРИДИЧНІ НАУКИ / Природоресурсове право; аграрне право; екологічне право
скачать файл:
- Назва:
- Сердюк Олег Володимирович. Правові засади використання підземних вод
- Альтернативное название:
- Сердюк Олег Владимирович. Правовые основы использования подземных вод
- ВНЗ:
- НАЦІОНАЛЬНИЙ ЮРИДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО
- Короткий опис:
- Сердюк Олег Володимирович. Правові засади використання підземних вод.- Дисертація канд. юрид. наук: 12.00.06, Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого. - Харків, 2014.- 202 с.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ЮРИДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО
На правах рукопису
СЕРДЮК ОЛЕГ ВОЛОДИМИРОВИЧ
УДК 349.6
ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВИКОРИСТАННЯ ПІДЗЕМНИХ ВОД
12.00.06 - земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право
ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Науковий керівник:
Шульга Михайло Васильович
доктор юридичних наук, професор
Харків – 2014
ЗМІСТ
ВСТУП ...... 3
РОЗДIЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ПІДЗЕМНИХ ВОД 9
1.1. Історико-правовий аспект правового регулювання використання підземних вод .... 9
1.2. Підземні води як об’єкт використання 18
1.2.1. Підземні води в структурі водних об’єктів 18
1.2.2. Надра як додатковий природний об’єкт при використанні підземних вод 36
1.3. Суб’єкти права користування підземними водами 54
1.4. Класифікація права користування підземними водами 63
Висновки до Розділу 1 88
РОЗДIЛ 2. ПРАВОВІДНОСИНИ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ ПІДЗЕМНИХ ВОД ..................... 95
2.1. Особливості правовідносин щодо загального та спеціального використання підземних вод 95
2.2. Порядок виникнення та припинення права користування підземними водами 109
2.2.1. Порядок виникнення права забору підземних вод 109
2.2.2. Порядок виникнення права скидання вод у підземні водні об’єкти 128
2.2.3. Порядок припинення права спеціального користування підземними водами 132
2.3. Права та обов’язки користувачів підземними водами 137
2.4. Юридична відповідальність за порушення законодавства при використанні підземних вод 154
Висновки до Розділу 2 162
ВИСНОВКИ 170
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 173
ВСТУП
Актуальність теми. Останнім часом актуалізується проблема забезпечення населення України якісною питною водою. В деяких областях України вона стоїть особливо гостро, викликаючи відчутне зростання соціальної напруги, негативні соціально-економічні та екологічні наслідки. Належне вирішення цієї проблеми стає одним з найважливіших чинників стабільного розвитку і національної безпеки держави. У розв’язанні питання забезпечення населення України якісною питною водою стратегічна роль відводиться підземним водам.
Низка норм водного законодавства та законодавства про надра, безпосередньо присвячених регулюванню суспільних відносин у зазначеній сфері, а також положення інших нормативно-правових актів, які так чи інакше регламентують використання підземних вод, потребують поглибленого та всебічного дослідження. На основі цих досліджень мають бути розроблені та обґрунтовані відповідні пропозиції щодо удосконалення нормативно-правової бази.
Розробка теми ґрунтується на працях таких українських вчених-правознавців у галузі екологічного та земельного права, як В.І. Андрейцев, Г.В. Анісімова, Г.І. Балюк, Ю.О. Вовк, А.П. Гетьман, В.І. Гордєєв, О.А. Грицан, В.О. Джуган, І.І. Каракаш, І.В. Кирєєва, Р.С. Кірін, Н.Р. Кобецька, І.М. Коз’яков, В.М. Комарницький, П.Ф. Кулинич, Р.І. Марусенко, А.М. Мірошниченко, В.Л. Мунтян, В.В. Носік, А.К. Соколова, В.К. Філатова, І.В. Хохлова, Ю.С. Шемшученко, О.П. Шем’яков, М.В. Шульга та ін.
Дослідження правової природи та особливостей використання підземних вод було б не повним без врахування їх природних властивостей. Останні розкриваються у працях вчених-гідрогеологів: Б.В. Боревського, М.І. Дробнохода, В.І. Лялька, В.М. Шестопалова, Р.С. Штенгелова, Л.С. Язвіна, Є.О. Яковлева та ін., які були використані при підготовці даної роботи.
Обрана тема всебічно і комплексно на теренах сучасної України не вивчалась, тому виникає необхідність у спеціальному науковому дослідженні правових засад використання підземних вод.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі земельного та аграрного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого відповідно до Державної цільової комплексної програми «Правове забезпечення реалізації політики держави на пріоритетних напрямах економічного розвитку та у сфері екологічної безпеки» (державна реєстрація № 0111U000962).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертації полягає у комплексній науковій розробці правових засад використання підземних вод шляхом з’ясування теоретичних положень щодо використання підземних вод, визначення основних тенденцій розвитку і сучасного стану правового регулювання відносин у зазначеній сфері, виявлення проблем, що виникають при регулюванні відповідних відносин та вироблення конкретних пропозицій щодо їх вирішення.
Для досягнення визначеної мети в дисертації поставлені такі завдання:
висвітлити особливості виникнення, розвитку та сучасного стану правового регулювання використання підземних вод;
визначити структуру водних та надрових об’єктів, пов’язаних з використанням підземних вод;
охарактеризувати особливості правового статусу суб’єктів права користування підземними водами;
здійснити класифікацію права користування підземними водами;
розкрити специфіку поєднання загального та спеціального природокористування при використанні підземних вод;
встановити підстави виникнення та припинення права користування підземними водами;
з’ясувати права, обов’язки та відповідальність користувачів підземними водами;
розробити та обґрунтувати пропозиції щодо вдосконалення законодавчого забезпечення використання підземних вод.
Об'єкт дослідження – суспільні відносини, які виникають з приводу використання підземних вод.
Предмет дослідження – правові засади використання підземних вод.
Методи дослідження. У процесі дисертаційного дослідження були застосовані діалектичний, історичний, порівняльно-правовий, формально-юридичний, формально-логічний, структурно-функціональний методи, метод системного аналізу та інші.
Головним методологічним підґрунтям дисертаційної роботи послужив загальнонауковий діалектичний метод. Зокрема, цей метод дозволив скрізь призму таких категорій, як «загальне – особливе – конкретне» та «форма – зміст», дослідити підземні води як об’єкт правового регулювання. Історичний метод використано для дослідження періодизації становлення та розвитку правового регулювання використання підземних вод. Порівняльно-правовий метод надав можливість зіставити правові норми, які регулюють водні та надрові відносини, між собою та з відповідними нормами права інших країн. Формально-юридичний метод застосовано при аналізі правових норм, що стосуються предмету дослідження. За допомогою формально-логічного методу був визначений та розширений понятійно-термінологічний апарат, проведена класифікація досліджуваних категорій та обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання відповідних суспільних відносин. Структурно-функціональний метод використано при дослідженні передумов виникнення та динаміки правовідносин загального та спеціального природокористування. Метод системного аналізу мав вирішальну роль у процесі визначення режимів використання підземних вод, які полягають у поєднанні порядків загального та спеціального користування надрами і підземними водами.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в українській юридичній науці здійснена комплексна наукова розробка правових засад використання підземних вод. Системний та всебічний аналіз водного законодавства та законодавства про надра дозволив одержати наступні висновки і положення, які знайшли відображення в наступних новаціях.
Вперше:
встановлено співвідношення таких понять, як «запаси» та «родовище» стосовно підземних вод. Застосування терміну «запаси» до підземних вод створює статичне сприйняття води у водовмісному середовищі, тоді як вона перебуває в надрах у динамічному стані. Застосування поняття «родовище» до підземних вод також некоректне через фактичну неможливість встановлення його реальних меж, що на практиці означає неможливість юридичної індивідуалізації цього об’єкта та його частин;
обґрунтовано пропозицію виокремити в системі надрових об’єктів родовий об’єкт – ділянки надр, надані для забору підземних вод. При цьому безпосереднім надровим об’єктом запропоновано визнати водозабірний відвід – ділянку надр, надану для будівництва водозабірної споруди для забору підземних вод;
встановлено, що за чинним законодавством виділяється чотири типи поєднання порядків (режими) користування надрами та підземними водами при використанні водоносних горизонтів: 1) спеціальне надрокористування і спеціальне водокористування, 2) загальне надрокористування і спеціальне водокористування, 3) спеціальне надрокористування і загальне водокористування 4) загальне надрокористування і загальне водокористування;
зроблено висновок, що процедура набуття права користування водоносними горизонтами для забору підземних вод при першому режимі (спеціальне надрокористування і спеціальне водокористування) включає наступні стадії: 1) отримання спеціального дозволу на користування надрами; 2) отримання дозволу на будівництво свердловини та її спорудження; 3) отримання дозволу на спеціальне водокористування. При другому режимі (загальне надрокористування і спеціальне водокористування) відпадає необхідність отримувати спеціальний дозвіл на користування надрами, при третьому (спеціальне надрокористування і загальне водокористування) – дозвіл на спеціальне водокористування, при четвертому (загальне надрокористування і загальне водокористування) – одночасно обох таких дозволів;
обґрунтовано пропозицію усунути подвійну правову природу підземних вод, виключивши їх зі складу корисних копалин;
запропоновано внести зміни та доповнення до Водного кодексу України, щодо:
а) уточнення складу та структури водних об’єктів, закріплених у ст. 3 Водного кодексу України, виклавши її у наступній редакції: «Стаття 3. Водний фонд України. Усі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд. До водного фонду України належать: 1) поверхневі води: природні водойми (озера); природні водотоки (річки, струмки); штучні водойми (водосховища, ставки); штучні водотоки (канали); джерела; інші водні об'єкти; 2) підземні води: водоносні горизонти; 3) морські води: внутрішні морські води; територіальне море.»;
б) визнання усіх підземних вод об’єктами загальнодержавного значення;
в) віднесення використання підземних вод з криниць до спеціального водокористування;
г) відмови від поділу права користування підземними водами на первинне та вторинне.
Удосконалено визначення понять:
водний об’єкт, який пропонується вважати зосередженням вод у природному або штучно створеному елементі довкілля, яке має характерні форми, а також ознаки водного режиму, сутність якого пов’язана зі зміною в часі рівнів, витрат і об’ємів вод у водному об’єкті;
водоносний горизонт, під яким розуміється підземний водний об’єкт, приурочений до одного або кількох регіонально витриманих пластів гірських порід.
Набуло подальшого розвитку наукові положення щодо права комплексного природокористування. Запропоновано класифікацію природокористування за ознакою додатковості, яка полягає в поділі комплексного природокористування на окремі складові, які належать до користування кожним окремим об’єктом природи, і виокремленні основного користування та додаткового. У процесі користування підземними водами має місце комплексне використання природних об’єктів, а саме: водного об’єкту (основне) та ділянки надр (додаткове).
Практичне значення одержаних результатів. Основні теоретичні положення та висновки дослідження можуть бути використані: у законотворчій діяльності – при вдосконаленні чинного водного та надрового законодавства України; у правозастосовній діяльності – при обґрунтуванні спірних моментів у правовідносинах, пов’язаних з використанням підземних вод; у науково-дослідницьких цілях – для подальших досліджень актуальних проблем правового регулювання використання підземних вод в Україні; у навчальному процесі – при підготовці навчальної та науково-методичної літератури і викладанні навчальних курсів екологічного спрямування.
Апробація результатів дослідження. Теоретичні висновки і практичні рекомендації, які містяться в дисертації, обговорювалися та були схвалені на засіданнях кафедри екологічного права, кафедри земельного та аграрного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Окремі положення та висновки дисертації були оприлюднені в доповідях на міжнародних та всеукраїнських наукових і науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми правового забезпечення екологічної безпеки, використання та охорони природних ресурсів» (м. Харків, 9 10 жовтня 2009 р.), «Сучасні проблеми аграрного і природоресурсного права» (м. Київ, 30 31 жовтня 2009 р.), «Сучасні екологічні проблеми та методика викладання еколого-правових дисциплін» (м. Харків, 25 26 листопада 2010 р.), «Співвідношення екологічного, природоресурсного, земельного та аграрного права» (м. Харків, 9 грудня 2011 р.), «Правове життя сучасної України» (м. Одеса, 20 21 квітня 2012 р.).
Публікації. Основні теоретичні положення й висновки дисертації знайшли відбиття в дванадцяти наукових працях (у семи статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, і тезах п’яти наукових доповідей на наукових конференціях).
- Список літератури:
- ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та запропоноване вирішення наукового завдання, яке полягає у комплексній науковій розробці правових засад використання підземних вод шляхом з’ясування теоретичних положень щодо використання підземних вод, визначення основних тенденцій розвитку і сучасного стану правового регулювання відносин у зазначеній сфері, виявлення проблем, що виникають при регулюванні відповідних відносин та вироблення конкретних пропозицій щодо їх вирішення. Основні теоретичні та практичні результати дослідження сформульовано у наступних висновках та пропозиціях.
1. Сучасний стан правового регулювання використання підземних вод характеризується подвійною правовою природою підземних вод. І водне, і надрове законодавство розглядає їх як власний об’єкт регулювання: водне – як частину водного фонду, надрове – як корисну копалину, складову надр, що призводить як до ускладнення процесу реалізації правових норм у зазначеній сфері, так і до складнощів у правозастосовній діяльності, зокрема у судовій практиці.
2. Підземні води як об’єкт регулювання водним законодавством входить до складної трьохрівневої системи водних об’єктів. На першому рівні – загальний водний об’єкт – усі води, що входять до складу природних ланок кругообігу води. На другому рівні – родові об’єкти: поверхневі, морські та підземні води. Третій рівень представлений відповідними безпосередніми об’єктами (озеро, річка, територіальне море тощо). Безпосереднім водним об’єктом, що входить до родового об’єкту підземних вод, є водоносний горизонт. Водоносний горизонт – це підземний водний об’єкт, приурочений до одного або кількох регіонально витриманих пластів гірських порід.
3. Надрові об’єкти, як і водні, також являють собою трьохрівневу систему об’єктів: загальний – родові – безпосередні. Однак, у законодавстві про надра не визначається безпосередній об’єкт надр, який використовується при заборі води з підземних водних об’єктів (водоносних горизонтів). Пропонується законодавчо закріпити такий безпосередній надровий об’єкт та визначити його як водозабірний відвід – ділянку надр, надану для будівництва водозабірної споруди для забору підземних вод. Одночасно з цим пропонується закріпити в ст. 14 Кодексу України про надра окремий вид користування надрами – користування надрами для забору підземних вод.
4. Використання підземних вод пов’язано з одночасним використанням водних та надрових природних об’єктів. Використання кожного з цих природних об’єктів відбувається у порядку загального або спеціального використання природних ресурсів. Поєднання цих режимів обумовлює специфіку використання підземних вод, а отже, і порядок його набуття. Фактично вирізняється чотири режими користування надрами і підземними водами при використанні водоносних горизонтів: 1) спеціальне надрокористування і спеціальне водокористування, 2) загальне надрокористування і спеціальне водокористування, 3) спеціальне надрокористування і загальне водокористування 4) загальне надрокористування і загальне водокористування.
5. Порядок набуття права користування водоносним горизонтом для забору з нього води у загальному вигляді складається з наступних етапів: 1) отримання спеціального дозволу на користування надрами (у випадку першого та третього режиму водокористування та надрокористування); 2) отримання права на будівництво свердловини та її спорудження; 3) отримання дозволу на спеціальне водокористування (у випадку першого та другого режиму водокористування та надрокористування).
6. Користування підземними водами не можна поділяти на первинне чи вторинне водокористування, оскільки останнє можливе лише за умови відособленого користування певним водним об’єктом конкретним користувачем. Інститут відособленого користування підземними водами не визначений ні в водному законодавстві, ні в законодавстві про надра.
7. Природна сутність підземних вод зумовлює особливості правового статусу користувача підземними водами, який складається з його водного та надрового правового статусу. Тобто користувач підземними водами має одночасно права та обов’язки, передбачені водним і надровим законодавством.
8. Норми надрового законодавства, які встановлюють права та обов’язки користувача підземними водами, пов’язують їх з таким об’єктом надр як родовище підземних вод. З’ясовано, що неможливо встановити чітку правову індивідуалізацію такого надрового об’єкту, внаслідок чого неможливо встановити однозначний правовий зв’язок надрокористувача з цим об’єктом (родовищем підземних вод) та визначити відповідні права та обов’язки.
9. Аналіз законодавства, яке встановлює юридичну відповідальність за порушення при використанні підземних вод, свідчить, що виключення підземних вод зі складу корисних копалин дозволить усунути неоднозначність при кваліфікації відповідних правопорушень та злочинів.
10. Підземні води як об’єкт використання за своїм правовим режимом належать до водних об’єктів, а не об’єктів надр. Включення підземних вод Кодексом України про надра до складу корисних копалин носить штучний характер, що призводить не тільки до колізій на рівні базових понять, а і до складнощів у процесі реалізації правових норм та правозастосовній діяльності. Пропонується в законодавчому порядку виключити підземні води зі складу корисних копалин. При цьому правові інститути надрового законодавства, норми якого регламентують пошук, розвідку та видобування підземних вод як корисної копалини, доцільно переформатувати, взявши за основу наступні засади: 1) підземні води не є корисною копалиною і не виступають складовою надр; 2) підземні води повинні вважатися частиною водного фонду; 3) при використанні підземних вод має місце комплексне використання природних ресурсів, а саме: водних ресурсів та надр (при цьому головним є використання водних ресурсів, а додатковим – використання надр); 4) безпосередній водний об’єкт користування підземними водами – водоносний горизонт; 5) безпосередній надровий об’єкт користування надрами при використанні підземних вод – водозабірний відвід; 6) користування надрами при використанні підземних вод – особливий самостійний вид користування надрами.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Андрейцев, В.І. Екологічне право : курс лекцій : навч. посібник для юрид. фак. вузів / В.І. Андрейцев. – К. : Вентурі, 1996. – 228 с.
2. Андрейцев, В.І. Екологічне право і законодавство суверенної України: проблеми реалізації державної екологічної політики: моногр. / В.І. Андрейцев. – Дніпропетровськ : Національний гірничий університет, 2011. – 373 с.
3. Андрейцев, В.І. Земельне право і законодавство суверенної України : актуальні проблеми практичної теорії / В.І. Андрейцев – К. : Знання, 2005. – 446 с.
4. Анісімова, Г.В. Законодавчі проблеми забезпечення права загального природокористування [Електронний ресурс] / Г.В. Анісімова // Теорія і практика правознавства. – 2013. – Вип. 1(3). – Режим доступу: http://nauka.jur-academy.kharkov.ua/download/el_zbirnik/1.2013/Anis.pdf
5. Артеменко, Л. Мертва ріка і хворий регіон / Л. Артеменко // Кременчуцький ТелеграфЪ. – 2011. – № 32.
6. Байсалов, С.Б. Водное право Казахской ССР. Некоторые проблемы теории и практики / С.Б. Байсалов ; отв. ред.: Ким В.А. – Алма-Ата : Наука КазССР, 1966. – 398 с.
7. Балюк, Г.І. Екологічне право України: конспект лекцій у схемах (Загальна і Особлива частини) : навч. посібник / Г.І. Балюк. – К. : Юринком Інтер, 2006. – 192 с.
8. Башмаков, Г.С. Законодательство о недрах / Г.С. Башмаков, А.М. Каверин, Н.И. Краснов. – М. : Юрид. лит., 1976. – 80 c.
9. Башмаков, Г.С. Крупный шаг в развитии законодательства о недрах [Електронний ресурс] / Г.С. Башмаков. // Правоведение. – 1975. – № 6. – С. 97-103. – Режим доступу: http://www.law.edu.ru/article/article.asp?articleID=1170483
10. Башмаков, Г.С. Понятие недр по советскому законодательству / Г.С. Башмаков // Советское государство и право. – М. : Наука. – 1973. – № 9. – С. 129-132.
11. Башмаков, Г.С. Правовое регулирование разведки и разработки общераспространенных полезных ископаемых / Г.С. Башмаков. – М: Наука, 1978. – 136 с.
12. Биндеман, Н.Н. Оценка эксплуатационных запасов подземных вод / Н.Н. Биндеман, Л.С. Язвин. – М. : Недра, 1970. – 216 с.
- Стоимость доставки:
- 200.00 грн