ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ЗЕМЕЛЬ АВІАЦІЙНОГО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ім. В. М. КОРЕЦЬКОГО

На правах рукопису

БОНДАРЧУК Наталія Валеріївна

УДК 349.414.028:332.334.2

ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ЗЕМЕЛЬ
АВІАЦІЙНОГО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ

Спеціальність 12.00.06 – земельне право; аграрне право; екологічне право;
природоресурсне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
СЕМЧИК Віталій Іванович,
доктор юридичних наук, професор,
член-кореспондент НАН України,
академік НАПрН України

Київ – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП ....................................................................................................... 3

РОЗДІЛ 1. Характеристика правового режиму земель авіаційного транспорту та їх правового режиму
1.1. Історіографічний огляд використаної літератури ........................... 11
1.2. Поняття і характеристика земель авіаційного транспорту та їх правового режиму ......................................................................................
16
1.3. Права на землі авіаційного транспорту України ............................. 44
1.4. Правове забезпечення раціонального використання та охорони земель авіаційного транспорту України ..................................................
69
Висновки до Розділу 1 .............................................................................. 89

РОЗДІЛ 2. Правові аспекти державного управління в галузі використання та охорони земель авіаційного транспорту
2.1. Характеристика органів виконавчої влади та місцевого самоврядування як суб’єктів управління в галузі використання та охорони земель авіаційного транспорту України ..................................

94
2.2. Функції та повноваження органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо управління землями авіаційного транспорту ..................................................................................................

110
2.3. Відповідальність за порушення законодавства щодо земель авіаційного транспорту .............................................................................
138
Висновки до Розділу 2 .............................................................................. 154

ВИСНОВКИ .............................................................................................. 157

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................. 163

ВСТУП

Актуальність теми. В умовах активної підготовки України до Євро-2012 ключовим питанням постає будівництво та реконструкція аеропортів, які фактично виступатимуть візитною карткою нашої держави перед іноземними громадянами. Земля виступає територіально-просторовим базисом для авіаційного транспорту. Сьогодні наземна база авіаційного транспорту активно розвивається, оскільки постають все більш високі вимоги щодо безпечного та комфортного забезпечення перевезень. Діяльність аеропортів та аеродромів пов’язана не тільки з використанням повітряного простору, а й з раціональним використанням земель. Наявність достатніх земельних ресурсів та їх раціональне використання безпосередньо впливають не лише на розвиток інфраструктури аеропортів та аеродромів, а й на безпеку польотів. Крім того, на сьогодні в Україні активно розвивається так звана «мала авіація» – спортивна, санітарна, туристична та сільськогосподарська авіація та її наземна база.
Правовий режим земель авіаційного транспорту у теорії земельного права недостатньо досліджений. Недосконалим є і законодавство, що регулює дане питання. Неналежне нормативно-правове забезпечення реорганізації суб’єктів авіаційної діяльності призвело до того, що аеропорти не можуть вирішити земельні та майнові питання. На сьогодні законодавство щодо земель авіаційного транспорту знаходиться на стадії становлення. Переважна більшість національних нормативно-правових актів щодо правового режиму земель авіаційного транспорту України знаходиться на стадії проектів. Питання у сфері прав на землі авіаційного транспорту та користування ними є спірними та суперечними.
В Україні реформуються земельні відносини та їх склад, форми власності на землю та користування, управління землями та його методи. Всі ці процеси не могли не відобразитися на правовому режимі земель авіаційного транспорту. Також відбувається процес інтеграції української транспортної структури з європейською та адаптації транспортного, зокрема авіаційного, законодавства нашої держави до законодавства ЄС.
Питання правового режиму земель та його окремих елементів досліджували вчені ще за часів Радянського Союзу, а саме: Г. А. Аксеньонок, Ф. Х. Адіханов, Б. В. Єрофєєв, А. А. Забелишенський, О. В. Ізмайлов, І. О. Іконицька, М. І. Краснов та інші.
За часів незалежності України правовий режим земель та окремі елементи досліджували такі вчені, як М. М. Бахуринська, Д. В. Бусуйок, О. А. Вівчаренко, І. І. Каракаш, В. В. Костицький, П. Ф. Кулинич, В. В. Носік, Н. Р. Малишева, В. Л. Мунтян, Т. К. Оверковська, О. О. Погрібний, В. І. Семчик, О. С. Хом’яченко, Ю. С. Шемшученко, М. В. Шульга та інші. Крім того, були здійсненні дисертаційні дослідження правового режиму окремих категорій земель такими вченими: В. В. Бондар, Т. М. Гапотченко, А. Й. Годованюк, Ю. С. Петлюк, Д. В. Санніков.
Економічним та технічним аспектам роботи аеропортів та аеродромів присвячені праці Б. І. Вікторова, В. Запорожця, В. Г. Коби, А. М. Малишова, В. М. Парій, Г. І. Пєтухова, В. С. Савіна та інших авторів.
В працях вищенаведених вчених в галузі земельного права досліджуються питання правового режиму земель України в цілому, окремих категорій, складові елементи правового режиму. В роботах інших авторів розглядаються окремі аспекти роботи суб’єктів авіаційного транспорту.
В науці земельного права відсутнє комплексне дисертаційне дослідження питання правового режиму земель саме авіаційного транспорту. Це вимагає ґрунтовного аналізу та визначення особливостей правового регулювання раціонального використання, охорони, відносин власності та землекористування, державного управління та юридичної відповідальності як елементів правового режиму земель авіаційного транспорту України, визначення шляхів розвитку та удосконалення законодавства з цього питання.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Правовий режим земель авіаційного транспорту України досліджувався у межах виконання плану науково-дослідної роботи відділу проблем аграрного, земельного та екологічного права Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України “Проблеми розвитку аграрного і земельного права України ” (І кв. 2009 – IV кв. 2011 РК 0108 U 009967).
Мета і завдання дослідження. Метою даної наукової праці є встановлення особливостей правового регулювання земель авіаційного транспорту України та вдосконалення чинного законодавства у вказаній сфері.
Для досягнення поставленої мети у дисертації вирішуються такі основні завдання:
 провести періодизацію розвитку правового режиму земель авіаційного транспорту в Україні;
 визначити поняття «землі авіаційного транспорту»;
 проаналізувати склад земель авіаційного транспорту;
 здійснити класифікацію земель авіаційного транспорту;
 визначити особливості елементів правового режиму земель авіаційного транспорту;
 охарактеризувати відносини права власності на землі авіаційного транспорту та права користування ними;
 визначити особливості правового регулювання раціонального використання та охорони земель авіаційного транспорту як елементів їх правового режиму;
 проаналізувати систему органів виконавчої влади та місцевого самоврядування як суб’єктів управління в галузі використання та охорони земель авіаційного транспорту України та визначити їх функції в цій сфері;
 дослідити питання юридичної відповідальності за порушення законодавства щодо земель авіаційного транспорту України;
 дослідити нормативно-правові акти України та Міжнародної організації цивільної авіації щодо правового режиму земель авіаційного транспорту України;
 виявити шляхи та внести пропозиції щодо вдосконалення норм національного законодавства про правовий режим земель авіаційного транспорту.
Об'єкт дослідження становлять правовідносини у сфері використання, охорони земель авіаційного транспорту України та управління ними.
Предметом дослідження є правовий режим земель авіаційного транспорту України.
Методи дослідження. У процесі дослідження були використані загаль-нонаукові та спеціальні методи пізнання правових явищ: діалектичний метод, нормативно-порівняльний, формально-логічний, історичний, систем¬но-структурний та інші.
Історичний метод використовувався при дослідженні розвитку правового режиму земель авіаційного транспорту. Діалектичний метод використовувався для дослідження розвитку положень про правовий режим земель авіаційного транспорту. Порівняльно-правовий метод застосовувався для порівняльного аналізу окремих положень національного законодавства України та законодавства деяких зарубіжних країн, що визначають правовий режим земель авіаційного транспорту. Формально-логічний метод сприяв виявленню суперечностей у понятійному апараті правового режиму земель авіаційного транспорту та допоміг сформулювати висновки та рекомендації, що ґрунтуються на принципах визначеності, послідовності та несуперечливості суджень. Використання методу аналізу та синтезу дозволило здійснити науково обґрунтовану класифікацію земель авіаційного транспорту, визначити поняття земель авіаційного транспорту та основні ознаки їх правового режиму. Метод абстрагування та узагальнення застосовувався у процесі розробки дефініцій правових норм; формально-юридичний - при формулюванні нових правових норм і удосконаленні вже існуючих.
Застосування вказаного методологічного інструментарію дозволило вирішити поставлені завдання, одержати науковий результат, новизна якого відображена у положеннях, що виносяться на захист. Основні положення та висновки, подані в роботі, ґрунтуються на аналізі чинного законодавства України, рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації, досягнень у сфері земельного та повітряного права, інших галузей юридичної науки України та іноземних держав.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим в Україні комплексним науковим дослідженням правового режиму земель авіаційного транспорту України. Новизна дисертаційного дослідження полягає у наступних науково-теоретичних положеннях:
Вперше:
- Проведено періодизацію розвитку правового режиму земель авіаційного транспорту України та його правового регулювання наступним чином: 1) період становлення; 2) період активного розвитку; 3) період кризи та 4) період відродження.
- Запропоновано юридичне визначення наступних понять: 1) землі авіаційного транспорту – це землі, які виступають просторовим (територіальним) базисом у сфері авіаційного транспорту, тобто надані або призначені для належного функціонування об’єктів авіаційного транспорту; 2) землі малої авіації – це земельні ділянки, на яких розташовані злітно-посадочні майданчики для обслуговування польотів легких повітряних суден.
- Проведено класифікацію земель авіаційного транспорту: 1) за їх функціональним (цільовим) призначенням на: - землі, на яких розташовані аеродроми, аеропорти, злітно-посадкові майданчики; - землі, на яких розташовані обслуговуючі об’єкти; - землі приаеродромних територій та прилеглих місцевостей до злітно-посадкових майданчиків; - зарезервовані землі; 2) залежно від видів повітряних суден, які вони обслуговують на: землі аеродромів; - землі посадкових майданчиків для легких повітряних суден; - землі вертольотодромів; 3) за формою власності землі авіаційного транспорту можна поділяти на: - землі авіаційного транспорту державної власності; - землі авіаційного транспорту комунальної власності; - землі авіаційного транспорту приватної власності.
- Здійснено класифікацію обмежень щодо використання земельних ділянок авіаційного транспорту та прилеглих до них земельних ділянок за метою їх встановлення на: 1) екологічні - обмеження, що встановлюються з метою охорони самих земель авіаційного транспорту як природного об’єкта; 2) економічні - обмеження, що встановлюються з метою забезпечення нормальної роботи авіаційного транспорту; 3) соціальні - обмеження, що встановлюються з метою охорони населення від авіаційного шуму.
- Обґрунтовано висновок про необхідність закріплення в Земельному кодексі України чіткого розмежування земель авіаційного транспорту за формами власності, а саме шляхом внесення положення про те, що землі аеропортів та аеродромів можуть перебувати в державній та комунальній власності, а землі малої авіації – в державній, комунальній та приватній власності.
Удосконалено:
- Визначення поняття «землі аеропортів» – це землі, на яких розташовано комплекс споруд, що призначений для приймання/відправлення повітряних суден, обслуговування повітряних перевезень, проведення авіаційних робіт і має для цих цілей аеродром, аеровокзал, інші наземні споруди та необхідне обладнання.
Отримало подальший розвиток:
- Положення про необхідність перегляду та збільшення норм відведення земель для транспорту, зокрема для аеропортів. Даний висновок обґрунтовується тим, що він не суперечить головному принципу національного законодавства з приводу пріоритетного становища земель сільськогосподарського призначення. Оскільки існуючих аеропортів в Україні не так багато, а спорудження нових не передбачається, то збільшення таких норм не вплине на розподіл земель і не зменшить кількість земель інших категорій, зокрема і земель сільськогосподарського призначення. І в свою чергу зменшить потребу у викупі земель для суспільних потреб, що в будь-якому разі займає певний час і є певним обмеженням земельних прав громадян.
- Положення про необхідність впровадження адміністративної відповідальності юридичних осіб за земельні правопорушення. Оскільки суб’єктами господарювання в галузі авіаційного транспорту є, в основному, підприємства та господарські товариства, то введення адміністративної відповідальності саме юридичних осіб сприяло б зниженню порушень законодавства щодо використання та охорони земель аеропортів та аеродромів.
- Обґрунтування необхідності внесення в будівельні норми України щодо аеропортів положення землеохоронного характеру. Зокрема щодо необхідності під час будівництва (розширення) аеродрому зняття родючого шару ґрунту з метою подальшого його використання для відновлення (рекультивації) порушених або малопродуктивних сільськогосподарських земель, озеленення району будівництва; а також положення про те, що земельні ділянки, які відводяться на період будівництва аеродрому для розміщення шкідливих виробничих баз, тимчасових під’їзних доріг і для інших потреб будівництва, після його завершення підлягають поверненню тим землекористувачам, у яких ці ділянки були вилучені, після відновлення в установленому порядку.
Практичне значення одержаних результатів. Викладені в дисертації положення можуть бути використані у подальших наукових дослідженнях з даної проблеми.
Викладені в дисертації висновки та пропозиції можуть бути використані для удосконалення чинного законодавства, а також враховані при внесенні змін до діючого Земельного кодексу України та при прийнятті нового Повітряного кодексу України.
Основні положення дисертації можуть використовуватись у навчальному процесі в юридичних та інших навчальних закладах у процесі вивчення дисципліни «Земельне право України», «Екологічне право України», а також для підготовки лекцій, підручників, навчальних та методичних посібників з курсу «Земельне право України».
Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки і пропозиції дисертаційної роботи оприлюднені на науково-практичних конференціях, зокрема: Міжнародній науково-практичній конференції «Наука. Молодь. Екологія – 2009» (м. Житомир, 27–29 травня 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми аграрного і природо ресурсного права» (м. Київ, 30–31 жовтня 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Восьмі осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 13–14 листопада 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Дев’яті осінні юридичні читання» (м. Хмельницький 12–13 листопада 2010 р.).
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження знайшли своє відображення у 3 статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, перелік яких затверджений ВАК, та у тезах п’яти доповідей на науково-практичних конференціях.

Список літератури

ВИСНОВКИ

1. Правовий режим земель авіаційного транспорту складається з таких елементів: права на землі авіаційного транспорту; раціональне використання та охорона земель авіаційного транспорту; управління землями авіаційного транспорту та юридична відповідальність за порушення вимог законодавства щодо земель авіаційного транспорту. Кожен з цих елементів має свої особливості як відносно інших категорій земель, так і відносно земель інших видів транспорту.
2. Історично-правовий розвиток земель авіаційного транспорту та їх правового режиму можна періодизувати наступним чином:
1) період становлення (1930-ті – 1960-ті р. р.) – поява в національному законодавстві поняття «землі авіаційного транспорту» та початок розвитку наземної бази авіаційного транспорту;
2) період активного розвитку (1960-ті – 1990 р.) авіаційний транспорту стає масовим - активний розвиток наземної бази та законодавства щодо земель авіаційного транспорту;
3) період кризи (1990-ті р.р.); 4) період відродження (2000 р. – сучасний період) - не зважаючи на світову економічну кризу, в сучасний період український авіаційний транспорт і відповідно його наземна база активно розвиваються.
3. Землі авіаційного транспорту – це землі, які виступають просторовим (територіальним) базисом у сфері авіаційного транспорту, тобто надані або призначені для належного функціонування об’єктів авіаційного транспорту України. Землі аеропортів – це землі, на яких розташовано комплекс споруд, що призначений для приймання/відправлення повітряних суден, обслуговування повітряних перевезень, проведення авіаційних робіт і має для цих цілей аеродром, аеровокзал, інші наземні споруди та необхідне обладнання.
4. Особливістю правового режиму земель авіаційного транспорту є те, що до складу цих земель включаються не смуги відводу, характерні для земель залізничного та автомобільного транспорту, а окремі території, зайняті різноманітними об’єктами цього виду транспорту.
5. Землі авіаційного транспорту можна класифікувати:
І. За їх функціональним призначенням на:
1) землі, на яких розташовані аеродроми, аеропорти, злітно-посадочні майданчики;
2) землі, на яких розташовані обслуговуючі об’єкти;
3) землі приаеродромних територій та прилеглих місцевостей до злітно-посадкових майданчиків;
4) зарезервовані землі.
ІІ. Залежно від видів повітряних суден, які вони обслуговують:
1) землі аеродромів;
2) землі посадочних майданчиків для легких повітряних суден;
3) землі вертольотодромів.
Варто виділити як підвид землі малої авіації. Вважаю за необхідне до Земельного кодексу внести статтю присвячену землям малої авіації, в якій було б зазначено склад цих земель, правові форми використання таких земельних ділянок.
ІІІ. За формою власності землі авіаційного транспорту можна поділяти на: 1) землі авіаційного транспорту державної власності;
2) землі авіаційного транспорту комунальної власності;
3) землі авіаційного транспорту приватної власності.
6. Землі малої авіації – це земельні ділянки, на яких розташовані злітно-посадкові майданчики для обслуговування польотів легких повітряних суден.
7. Необхідно закріпити в Земельному кодексі України чітке розмежування земель авіаційного транспорту за формами власності.
8. Землі авіаційного транспорту можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності, а також використовуватися на умовах постійного користування, оренди та концесії.
9. Необхідно підтримати думку М. М. Бахуринської про те, що концесія має бути закріплена в Земельному кодексі як самостійна форма землекористування. Вважаю за доцільне зазначити в ст. 94 Земельного кодексу України, що для здійснення концесійної діяльності земельні ділянки можуть надаватися на підставі договору концесії, а не оренди.
10. Особливістю діяльності авіаційних підприємств є необхідність встановлення спеціального обладнання як на земельних ділянках цих підприємств, так і за їх межами. Тому однією з форм використання земель авіаційного транспорту може бути встановлення земельного сервітуту з метою розташування спеціального обладнання для забезпечення роботи авіаційних підприємств.
11. Характерною особливістю правового режиму земель авіаційного транспорту є встановлення навколо аеродромів охоронних зон, в межах яких обмежується право суміжних землекористувачів стосовно забудови. Призначення таких спеціальних зон полягає в забезпеченні безпеки польотів повітряних суден, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об’єкти.
12. На думку дисертанта, до правових форм забезпечення раціонального використання та охорони земель транспорту загалом та авіаційного транспорту зокрема можна віднести планування розміщення земельних ділянок даної категорії.
13. Обмеження щодо використання земельних ділянок авіаційного транспорту та прилеглих до них земельних ділянок з метою забезпечення їх раціонального використання та охорони можна поділити за метою їх встановлення на такі види:
1) екологічні - обмеження, що встановлюються з метою охорони самих земель авіаційного транспорту як природного об’єкта, що в свою чергу поділяються на а) обмеження, які встановлюються у доексплуатаційний період та б) обмеження, що встановлюються в період експлуатації аеродрому, аеропорту чи злітно-посадкового майданчика;
2) економічні - обмеження, що встановлюються з метою забезпечення нормальної роботи авіаційного транспорту;
3) соціальні - обмеження, що встановлюються з метою охорони населення від авіаційного шуму.
14. Пропонується внести в будівельні норми України щодо аеропортів положення землеохоронного характеру.
15. Повноваження у сфері управління використанням та охороною земель авіаційного транспорту належать як органам загального управління, так і органам відомчого управління авіаційним транспортом, а також органами виконавчої влади у сфері земельних ресурсів та органам місцевого самоврядування.
16. Особливістю правового режиму земель авіаційного транспорту є те, що така функція державного управління як планування відіграє надзвичайно важливу роль порівняно з плануванням земель інших видів транспорту. Оскільки необхідно розглянути і врахувати вплив даного виду транспорту не лише на його землі, а й на прилеглі території. А такий вплив є масштабним і негативним в екологічному плані.
17. Відповідно до рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО) заходи планування та організації землекористування можна розділити на наступні категорії: інструменти планування; інструменти зниження гостроти шуму; фінансові інструменти.
18. ІКАО рекомендує впроваджувати практику планування та організації землекористування навколо аеропортів шляхом створення таких відповідних кооперативних механізмів «швидкого реагування», як комітети по координації дій зацікавлених сторін.
19. В Україні прийнято ряд програм стосовно розвитку земель авіаційного транспорту. На сьогодні державні цільові програми щодо розвитку земель авіаційного транспорту та їх правового режиму знаходяться на початкових стадіях.
20. Загальним цільовим призначенням земель авіаційного транспорту є забезпечення роботи авіаційного транспорту України. Але цільове призначення різних складових земель авіаційного транспорту є різним. Тому за критерієм функціонального (цільового) призначення землі авіаційного транспорту можна класифікувати на різні види. Крім того, землі одного і того ж об’єкту авіаційного транспорту за цільовим призначенням також можна класифікувати на види.
21. Вважаю за необхідне узгодити положення проектів Повітряного кодексу та ЗУ «Про аеропорти України» між собою та з нині діючим Земельним кодексом щодо зміни цільового призначення аеропортів.
22. Зміна цільового призначення земельних ділянок авіаційного транспорту може відбуватися також за ініціативою громадян та юридичних осіб в порядку допуску до експлуатації злітно-посадкових майданчиків.
23. На думку дисертанта, норми відводу земель для аеропортів (прийняті 36 років тому) підлягають перегляду та оновленню, оскільки наявність достатніх земельних ресурсів для об’єктів авіаційного транспорту є не лише актуальним питання розвитку їх інфраструктури, а й безпеки.
24. Суб’єктами земельних правопорушень в сфері земель авіаційного транспорту можуть виступати аеропорти та аеродроми як суб’єкти господарювання, їх працівники та посадові особи, власники та користувачі суміжних земель, державні органи та їх посадові особи, юридичні особи, що надають послуги аеропортам та аеродромам, зокрема в сфері будівництва, а також треті особи, які не пов’язані з роботою аеропортів та аеродромів, але претендують на їх земельні ділянки.
25. Правопорушення в сфері використання та охорони земель авіаційного транспорту України можна розділити на дві групи: 1) правопорушення, об’єктом яких є земля як природний об’єкт; 2) правопорушення, об’єктом яких виступають права на землі авіаційного транспорту України.
26. Оскільки суб’єктами господарювання в галузі авіаційного транспорту є, в основному, підприємства та господарські товариства, то вважаю введення адміністративної відповідальності саме юридичних осіб сприяло б зниженню порушень законодавства щодо використання та охорони земель аеропортів та аеродромів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Петлюк Ю. С. Правовий режим земель оздоровчого призначення : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.06 / Петлюк Юрій Степанович. – К., 2009. – 195 с.
2. Ерофеев Б. В. Правовой режим земель городов / Ерофеев Б. В. – М. : Юрид. лит., 1976. – 199 с.
3. Аксененок Г. А. Общая теория советского земельного права / Аксененок Г. А., Иконицкая И. А., Краснов Н. И. – М. : Наука, 1983. – 360 с.
4. Крассов О. И. Понятие и содержание правового режима / О. І. Крассов // Экологическое право. – 2003. – № 1. – С. 20–24.
5. Бондар О. Г. Земля як об’єкт права власності за земельним законодавством України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.06 «Земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право» / О. Г. Бондар. – К., 2005. – 20 с.
6. Земля и право : пособие для российских землевладельцев / [рук. авт. кол. и отв. ред. С. А. Боголюбов]. – М. : Издательская группа НОРМА-ИНФРА, 1998. – 360 с.
7. Петлюк Ю. С. Співвідношення понять «правове регулювання земельних правовідносин» і «правовий режим земель» порівняльно-правовий аспект / Ю. С. Петлюк // Часопис Київського університету права. – 2010. – № 2. – С. 248–251.
8. Краснов Н. И. Общая теория советского земельного права / Краснов Н. И. – М. : Наука, 1983. – 345 с.
9. Галлимулина С. К. Понятие «правовой режим земель» и его значение в земельном праве / С. К. Галлимулина // Сучасні проблеми аграрного і природо ресурсного права : зб. наук. праць Міжнародної наук.-практ. конф., 30–31 жовтня 2009 р., Київ / за заг. ред. В. М. Єрмоленка та ін. – К. : ІРІДІУМ, 2009. - С. 142–150.
10. Семчик В. І. Земельне право України : підруч. для студ. юрид. спец. навч. закл. / Семчик В. І., Кулинич П. Ф., Шульга М. В. – К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2008. – 600 с.
11. Крассов О. И. Земельное право : [учебник] / Крассов О. И. – М. : Юрист, 2000. – 412 с.
12. Висоцький А. М. Перші аеродроми України та їх архітектурно-планувальна організація [Електронний ресурс] / А. М. Висоцький. – Режим доступу :
http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/MTP/2009_32/pdf/3215vyso.pdf
13. Положение о землях, предоставленных транспорту : Постановление ЦИК и СНК СССР от 7 февраля 1933 г. // СЗ СССР. – 1933. – № 12. – Ст. 66-б.
14. Коба В. Г. Розвиток цивільної авіації на Україні / Коба В. Г. – К. : Знання, 1978. – 48 с.
15. Основы земельного законодательства Союза ССР и союзных республик о земле от 13 декабря 1968 г. // ВВС СССР – 1968. – № 51. – Ст. 485.
16. Земельний кодекс УРСР від 3 червня 1970 р. // Відомості Верховної Ради УРСР – 1970. – № 29. – Ст. 205.
17. Указания по проектированию аэродромных покрытий. СН 120-70. – М. : Стройиздат, 1970. – 112 с.
18. Нормы отвода земель для аэропортов. СН 457-74 – М. : Стройиздат, 1974. – 6 с.
19. Савин В. С. Авиация в Украине. Очерки истории / Савин В. С. – Харьков : Основа, 1995. – 264 с.
20. Земельний кодекс України від 18 грудня 1990 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 10 – Ст. 98.
21. Земельний кодекс України (нова редакція) від 13 березня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 25 – Ст. 354.
22. Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 3–4 – Ст. 27.
23. Про затвердження Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 з футболу : Постанова Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 р. № 1295 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 86. – Ст. 3149.
24. Про затвердження Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 з футболу : Постанова Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2010 р. № 357 // Офіційний вісник України. – 2010. – № 39. – Ст. 1297.
25. Про внесення змін до Положення про використання повітряного простору в Україні : Постанова Кабінету Міністрів України від 1 липня 2009 р. № 680 // Офіційний вісник України. – 2009. – № 50. – Ст. 1706.
26. Національні стратегії регіонального розвитку республіки Польщі та України: порівняльний аналіз транспортних аспектів [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://niss.lviv.ua/analytics/56.htm
27. Про схвалення Концепції Державної цільової програми розвитку аеропортів на період до 2020 року : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 березня 2008 р. № 506-р [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=506-2008-%F0
28. Про аеропорти України : проект Закону України [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Державної авіаційної адміністрації. – Режим доступу :
http://www.ukraviatrans.gov.ua/zakon_aero_ukr.html
29. Повітряний кодекс України : проект [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Державної авіаційної адміністрації. – Режим доступу :
http://www.ukraviatrans.gov.ua/pr_pku.htm
30. Повітряний кодекс України : проект № 2343 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=32304
31. Повітряний кодекс України : проект № 7141 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=38576
32. Козловський А. А. Розвиток концепції повітряного права України: історія та сучасність / А. А. Козловський, З. І. Боярська // Юридичний вісник. Повітряне і космічне право. – 2009. – № 3. – С. 8–12.
33. Висновок Головного науково-експертного управління на проект Повітряного кодексу (реєстр. № 2373) [Електронний ресурс] – Режим доступу :
http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=32304
34. Повітряний кодекс України : введений в дію Постановою Верховної Ради України від 4 квітня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 25. – Ст. 274.
35. Запорожець В. Аеропорт. Організація. Технологія. Безпека / В. Запорожець, М. Шматко. – К.: Дніпро, 2002. – 168 с.
36. Петухов Г. И. Аэропорты и их эксплуатация / Петухов Г. И. – М. : Транспорт, 1980. – 120 с.
37. Парій В. М. Формування економічного механізму оперативного управління аеропортом : дис. ... канд. екон. наук : 08.07.04 / Парій Валентина Миколаївна. – К., 2006. – 218 с.
38. Міжнародні стандарти та рекомендована практика. Додаток 14 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію. Аеродроми. – [4-е вид.]. – Монреаль: ІКАО, 2004. – Розд. паг.
Т 1: Проектування та експлуатація аеродромів. – 2004.
39. Викторов Б. И. Специальные сооружения и здания аэропортов / Викторов Б. И. – М. : Транспорт, 1978. – 365 с.
40. Малышов А. М. Эксплуатация и ремонт зданий гражданской авиации : справочник / А. М. Малышов, Ю. Я. Берлин. – М. : Транспорт, 1981. – 198 с.
41. Керівництво з проектування аеропортів. – [1-е вид.]. – Монреаль: ІКАО, 1977.
Ч. 2: Використання земельних ділянок та контроль над довкіллям. – 1977. – 32 с.
42. Про затвердження правил допуску до експлуатації злітно-посадкових майданчиків для польотів легких повітряних суден : Наказ Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 24 грудня 2004 р. // Офіційний вісник України. – 2004. – № 52. – Ст. 3471.
43. Керівництво по вертодромам. – [1-е вид.]. – Монреаль: ІСАО, 1979. – 64 с.
44. Кулинич П. Ф. Право власності на землю: нові підходи до визначення змісту / П. Ф. Кулинич // Право України. – 2009. – № 9 – С. 22–29.
45. Носік В. В. Проблеми застосування у господарському судочинстві статі 13 Конституції України щодо здійснення прав власника на землю від імені Українського народу / В. В. Носік // Право України. – 2009. – № 9. – С. 30–33.
46. Погрібний О. Щодо місця інституту земельних спорів у системі земельного права / О. Погрібний // Право України. – 2009. – № 9. – С. 11–14.
47. Про транспорт : Закон України від 10 листопада 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 51. – Ст. 446.
48. Гапотченко Т. М. Особливості правового режиму земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.06 / Гапотченко Тетяна Миколаївна. – Харків, 2006. – 201 с.
49. Земельне право України : підручник / [М. В. Шульга, Г. В. Анісімова, Н. О. Багай, А. П. Гетьман та ін.]. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 368 с.
50. Жук Л. А. Економічні та стратегічні можливості використання та розвитку підприємств цивільної авіації України / Л. А. Жук, Ю. О. Гелич // Юридичний вісник. – 2009. – № 1 (10). – С. 4–6.
51. Реквізити аеропортів та аеродромів України [Електронний ресурс] / Управління сертифікації аеродромів та аеропортів // Офіційний сайт Державної авіаційної адміністрації. – Режим доступу :
http://www.ukraviatrans.gov.ua/airports.html
52. Муховиков А. М. Комунальна власність на землю / А. М. Муховиков, Л. Я. Новаковський. – К. : Урожай, 2005. – 146 с.
53. Про місцеве самоврядування в Україні : Закон України від 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.
54. Воскобійник М. В. Правове забезпечення формування комунальної власності на землю : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.06 «Земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право» / М. В. Воскобійник – Харків, 2007. – 20 с.
55. Про розмежування земель державної та комунальної власності : Закон України від 5 лютого 2004 р. № 1457-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 35. – Ст. 411.
56. Нудельман В. І. Підвищення ефективності використання земель територіальної громади як важливий засіб їх розвитку / В. І. Нудельман, Т. В. Криштоп // Земельне право України. – 2006. – № 9 – С. 6–14.
57. Мірошніченко А. М. Земельне право України : [навч. посібник] / Мірошніченко А. М. – К. : Ін-т законодавства Верховної Ради України, 2007. — 432 с.
58. Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності : Закон України від 17 листопада 2009 р. № 1559-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 1. – Ст. 2.
59. Шестеріков В. В. Актуальні питання законодавчого врегулювання примусового припинення права приватної власності на земельні ділянки [Електронний ресурс] / В. В. Шестеріков // Актуальні питання цивільного та господарського права. – 2009. – № 3. – Режим доступу :
http://www.journal.yurpayintel.com.ua/2009/3/article03
60. Про викуп об’єктів приватної власності та земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності : Розпорядження КМ України від 21 квітня 2010 р. № 948-р [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=243379885
61. Погребной А. А. Земельное право Украины : учеб. пособие / А. А. Погребной, И. И. Каракаш. – К. : Истина, 2002. – 496 с.
62. Данилова Т. Правове регулювання земель залізничного транспорту. / Т. Данилова // Право України. – 2009. – № 9 – С. 54–58.
63. Про оренду землі : Закон України від 6 жовтня 1998 р. № 161-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 46–47. – Ст. 280.
64. Семчик В. І. Особливості оформлення договорів оренди земельної ділянки / В. І. Семчик, К. О. Настечко // Проблеми законності : академ. зб. наук. праць / [відп. ред. В. Я. Тацій]. – Харків : Нац. юрид. академія України, 2010. – Вип. 106. – 264 с.
65. Шульга М. В. Правовое обеспечение отношений аренды земли / М. В. Шульга // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1997. – № 4. – С. 25–29.
66. Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру : Указ Президента України від 17 лютого 2003 р. // Урядовий кур’єр. – 2003. – 20 лютого.
67. Про концесії : Закон України від 16 липня 1999 р. № 997-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 41. – Ст. 372.
68. Бахуринська М. М. Правові засади концесії земельної ділянки за законодавством України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.06 «Земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право» / М. М. Бахуринська. – К., 2008. - 19 с.
69. Бахуринська М. М. Деякі проблеми правового регулювання процедури виникнення права на землю в концесійних правовідносинах за законодавством України / М. М. Бахуринська // Земельне право України. - 2006. - № 9. - С. 15–18.
70. Каракаш И. И. Право собственности на землю и право землепользования в Украине : [науч.-практ. пособие] / Каракаш И. И. – К. : Истина, 2004. – 216 с.
71. Про державно-приватне партнерство : Закон України від 1 липня 2010 р. № 2404-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 40. – Ст. 524.
72. Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів : Закон України від 9 липня 2010 р. № 2480 // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 40. – Ст. 628.
73. Конституція України : прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
74. Про охорону земель : Закон України від 19 червня 2003 р. № 962-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 39. – Ст. 349.
75. Краснова Ю. А. Правове регулювання забезпечення екологічної безпеки в галузі авіації : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.06 «Земельне право; аграрне право; екологічне право; природо ресурсне право» / Ю. А. Краснова. – К., 2010. - 19 с.
76. Про охорону навколишнього природного середовища : Закон України від 27 лютого 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 16. – Ст. 546.
77. Про перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку : Постанова Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. № 554. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=554-95-%EF
78. Семчик В. І. Земля під охороною закону / В. І. Семчик // Право України. – 2008. – № 11. – С. 57–63.
79. Мунтян В. Л. Правова охорона природи УРСР / Мунтян В. Л. – [2-е вид., доп.]. – К. : Вища школа, 1982. – 232 с.
80. Ибрагимов К. Х. Земли сельскохозяйственного назначения: понятие, сущность и особенности правовой охраны / К. Х. Ибрагимов, А. К. Ибрагимов // Право и політика. – 2004. – № 4. – С. 84–87.
81. Вівчаренко О. А. Правова охорона земель: окремі проблеми нормативного визначення / О. А. Вівчаренко // Держава і право. – 2009. – № 43. – С. 405–409.
82. Оверковська Т. К. Правові засади охорони земель від забруднення та псування в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.06 «Земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право» / Т. К. Оверковська. – К., 2008. – 20 с.
83. Юридична енциклопедія : в 6 т. / [редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова) та ін.]. – К. : Вид-во «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1998–2004. – Т. 5: П–С. – 2003. – 733 с.
84. Краснов Н. И. Правовое обеспечение рационального использования земли в СССР / Краснов Н. И. – М. : Наука, 1969. – 216 с.
85. Аксененок Г. А. Обеспечение рационального использования земли / Г. А. Аксененок // Советское государство и право. – 1968. – № 10. – С. 12–19.
86. Хом’яченко С. І. Правове забезпечення контролю за використанням та охороною земель в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.06 «Земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право» / С. І. Хом’яченко. – К., 2004. – 19 с.
87. Шульга М. В. До питання про правову охорону земель / М. В. Шульга // Перспективи міжнародної інтеграції агропромислового комплексу України «МІА України 2005» : тези доповідей і наук. повідомлень Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 24 червня 2005 р.). – К. : Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2005. – С. 69–71.
88. Гапотченко Т. М. Правові форми забезпечення раціонального використання і охорони земель транспорту / Т. М. Гапотченко // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 5. – С. 60–63.
89. Горецкий Л. И. Строительство аэродромов / Горецкий Л. И. – М. : Транспорт, 1980. – 146 c.
90. Про затвердження порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок : Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 січня 2005 р. № 1 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 4. – Ст. 236.
91. Держкомзем. Парламентський комітет підтримує законопроект про доповнення до Закону України «Про охорону земель» // Земельне право України. – 2009. – № 8. – С. 70 – 71.
92. СНиП 2.05.08-85 Аэродромы. Госстрой СССР. – М. : ЦИТП Госстроя СССР, 1985. – 59 с.
93. Оверковська Т. К. Адаптація законодавства України про охорону земель від забруднення та псування до законодавства Європейського Союзу / Т. К. Оверковська // Юридична Україна. – 2010. – № 9. – С. 90–94.
94. Про затвердження Основних напрямків державної політики України в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки : Постанова Верховної Ради України від 5 березня 1998 р. № 188/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 38. – Ст. 248.
95. ИКАО. Руководство по проектированию аэропортов. – [3-е изд.]. – Монреаль: ИКАО, 2002. – Розд. паг.
96. Малишева Н. Р. Охрана окружающей среды от шумового воздействия (правовые и организационные вопросы) / Малишева Н. Р. – К. : Наукова думка, 1984. – 144 с.
97. СНиП ІІ-60-75 Нормы проектирования. Планировка и застройка городов, поселков и сельских населенных пунктов [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://docs.cntd.ru/document/1200035845
98. Про затвердження Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів : Наказ Міністерства охорони здоров’я від 19 червня 1996 р. № 173 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0379-96
99. ИКАО. Комитет по охране окружающей среды от воздействия авиации. Шестое совещание. Монреаль, 2–12 февраля 2004 г. Доклад. Гл. 55 «Планирование и организация землепользования».
100. Інструкція щодо визначення зон обмеженої житлової забудови навколо аеропортів із умов впливу авіаційного шуму: проект [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.ukraviatrans.gov.ua/airports.html
101. Бусуйок Д. В. Обмеження прав на землю за законодавством України : [монографія] / Бусуйок Д. В. – К. : ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2006. – 144 с.
102. Авер’янов В. Б. Державне управління: європейські стандарти, досвід та адміністративне право / Авер’янов В. Б. – К. : Юстиніан, 2007. – 288 с.
103. Битяк Ю. П. Адміністративне право України : підручник / Битяк Ю. П., Гаращук В. М., Дьяченко О. В. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 544 с.
104. Малиновський В. Я. Державне управління : [навч. посібник] / Малиновський В. Я. – К. : Атіка, 2003. – 576 с.
105. Шемшученко Ю. С. Державний і громадський контроль у галузі охорони навколишнього середовища / Шемшученко Ю. С. – К. : Знання, 1980. – 48 с.
106. Завальнюк В. В. Загально-теоретичні основи державного управління якістю навколишнього природного середовища : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.06 «Земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право» / В. В. Завальнюк. – Одеса, 1994. – 20 с.
107. Андрейцев В. І. Екологічне право : [навч. посібник для юрид. фак. вузів.] / Андрейцев В. І. – К. : Вентурі, 1996. – 208 с.
108. Вовк Ю. А. Советское природоресурсовое право и правовая охрана окружающей среды. Общая часть : [учеб. пособие] / Вовк Ю. А. – Харьков : Вища школа, 1986. – 160 с.
109. Колбасов О. С. Экология: политика-право. Правовая охрана природы в СССР / Колбасов О. С. – М. : Наука, 1976. – 230 с.
110. Забелышенский А. А. Управление земельным фондом в СССР : [учеб. пособие] / Забелышенский А. А. – Сведловск : Уральский рабочий, 1974. – 153 с.
111. Лісова Т. В. Правове забезпечення землеустрою в Україні : [монографія] / Лісова Т. В. – Харків : ЗАТ «Харк. друк. № 16», 2005. – 168 с.
112. Мартин А. Управління земельними ресурсами: пріоритетні завдання на сучасному етапі реформ / А. Мартин // Земельне право України. – 2009. – № 11. – С. 9–16.
113. Бусуйок Д. В. Поняття державного управління земельним фондом в Україні / Д. В. Бусуйок // Право України. – 2008. – № 10. – С. 120–124.
114. Носік В. В. Парламентський контроль як форма державного контролю у сфері земельних відносин / В. В. Носік // Державний контроль за дотриманням земельного та екологічного законодавства: стан, проблеми та шляхи вдосконалення : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 17 червня 2008 р.). – К. : Вид-во «Юридична думка», 2009. – С. 49–52.
115. Бусуйок Д. В. Види органів державного управління земельним фондом / Д. В. Бусуйок // Підприємництво, господарство і право – 2009. – № 5. – С. 92–95.
116. Про Кабінет Міністрів України : Закон України від 7 жовтня 2010 р. № 2591-VІ // Офіційний вісник України. – 2010. – № 79. – Ст. 2792.
117. Про затвердження Положення про Міністерство транспорту та зв’язку України : Постанова Кабінету Міністрів України від 6 червня 2006 р. № 789 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 23. – Ст. 1716.
118. Положення про державну авіаційну адміністрацію України : затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 1998 р. № 815 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 23. – Ст. 21.
119. Концепція розвитку регулювання авіаційної діяльності у сфері створення та використання малих повітряних суден : затверджена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2004 р. № 234-р // Офіційний вісник України. – 2004. – № 15. – Ст. 1055.
120. Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів : затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 р. № 224 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 23. – Ст. 698.
121. Про утворення Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель : Постанова Кабінету Міністрів України від 21 червня 2010 р. № 477 // Офіційний вісник України. – 2010. – № 47. – Ст. 1528.
122. Положення про Державну інспекцію з контролю за використанням та охороною земель : затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2010 р. № 477 // Офіційний вісник України. – 2010. – № 47. – Ст. 1528.
123. Положення про Державну екологічну інспекцію : затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2001 р. № 1520 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 47. – Ст. 2084.
124. Шарапова С. В. Правове забезпечення екологічного моніторингу в Україні : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.06 / Шарапова С. В. – Харків, 2001. – 160 с.
125. Про затвердження Положення про моніторинг земель : Постанова Кабінету Міністрів України від 20 серпня 1993 р. № 661 // Зібрання урядових нормативних актів України. – 1994. – № 1. – Ст. 5.
126. Про планування та забудову територій : Закон України від 20 квітня 2000 р. № 1699-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 31. – Ст. 250.
127. Про основи містобудування : Закон України від 16 листопада 1992 р. № 2780-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 52. – Ст. 683.
128. Генеральна схема планування території України : затверджена Законом України від 7 лютого 2002 р. № 3059-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 30. – Ст. 204.
129. ИКАО. Комитет по охране окружающей среды от воздействия авиации. Шестое совещание. Монреаль 2–12 февраля 2004 г. Доклад. Гл. 5 «Планирование и организация землепользования».
130. Про державні цільові програми : Закон України від 18 березня 2004 р. № 1621-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 25. – Ст. 352.
131. Державна цільова програми розвитку аеропортів на період до 2020 року : проект [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.trans-port.com.ua/index.php?newsid=13930
132. Про схвалення Концепції Державної програми розвитку міжнародного аеропорту «Бориспіль» на період до 2020 року : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 р. № 5-р // Офіційний вісник України. – 2007. – № 2. – Ст. 75.
133. Концепція розвитку транспортно-дорожнього комплексу України на середньостроковий період та до 2020 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=32874&cat_id=31854751
134. Концепція розвитку транспортно-дорожнього комплексу України до 2015 року і подальший період : проект [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.trans-port.com.ua/index.php?newsid=7995
135. Концепція Державної цільової програми розвитку земельних відносин в Україні на період до 2020 року : схвалена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 червня 2009 р. № 743-р // Офіційний вісник України. – 2009. – № 51. – Ст. 1760.
136. Український класифікатор цільового використання землі : затверджений листом Держкомзему від 24 квітня 1998 р. № 14-1-7/1205 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.legal.com.ua/document/kodeks/0CH561205219-98.html
137. Про затвердження порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб : Постанова Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 р. № 502 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 15. – Ст. 818.
138. Мірошніченко А. М. Нормування як засіб правового регулювання земельних відносин : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.06 «Земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право» / А. М. Мірошніченко. – К., 2004. – 20 с.
139. Кулинич П. Ф. Правове регулювання резервування земель в Україні: стан та перспективи / П. Ф. Кулинич // Земельне право України. – 2006. - № 7. – С. 13–19.
140. Мартин А. Г. Проблеми нормативного регулювання охорони земель у ринкових умовах / А. Г. Мартин, Т. О. Євсюков // Сучасні проблеми аграрного і природо ресурсного права : зб. наук. праць Міжнар. наук.-практ. конф., 30–31 жовтня 2009 р., Київ / за заг. ред. В. М. Єрмоленка та ін. – К. : ІРІДІУМ, 2009. - С. 181-183.
141. Про землеустрій : Закон України від 19 червня 2003 р. № 858-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 36. – Ст. 282.
142. Грабовець Н. Історичний розвиток обліку земель в Україні (ІХ–ХІХ століття) / Н. Грабовець // Юридична Україна. – 2010. – № 4. – С. 96–101.
143. Про державний земельний кадастр : проект Закону України [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://dkzr.gov.ua/terra/control/uk/publish/article;jsessionid=9323BABE15444B4B2C342056043DAD57?art_id=66321
144. Положення про ведення державного земельного кадастру : затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 1993 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=15-93-%EF
145. Тишковець В. В. Врахування забруднення земельних угідь в системі даних державного земельного кадастру і основні напрями їх еколого-економічного відтворення в Україні / В. В. Тишковець // Вісник Харківського національного університету. – 2001. – № 506. – С. 217–220.
146. Про затвердження Програми створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру : Постанова Кабінету Міністрів України від 2 грудня 1997 р. № 1355 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://ibud.ua/?cat=dbn-info&itm=130
147. Журналістам роз’яснили, що відбувається з державним земельним кадастром [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.dkzr.gov.ua/terra/control/uk/publish/article;jsessionid=FD668082CE41D455EF740BCD740B6305?art_id=108069&cat_id=20657
148. Мартин А. Проблеми державного земельного кадастру в Україні / А. Мартин // ІРЦ «Реформування земельних відносин в Україні». Моя земля (земельно-правовий та аналітичний ресурс) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.myland.org.ua/index.php?id=2301&lang=uk
149. Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень : Закон України від 1 липня 2004 р. // Офіційний вісник України. – 2004. – № 30. – Ст. 1993.
150. Кулинич П. Державна реєстрація прав на земельну нерухомість та земельний кадастр: поняття, співвідношення та правові засади / П. Кулинич // Юридичний журнал. – 2005. – № 11 (41) – С. 35–42.
151. Про державний контроль за використанням та охороною земель : Закон України від 19 червня 2003 р. № 963–IV // Офіційний вісник України. – 2003. – № 29. – Ст. 1432.
152. Вівчаренко О. А. Контроль за охороною земель в Україні / О. А. Вівчаренко // Держава і право : зб. наук. праць. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2009. – Вип. 46. – С. 421–426.
153. Семчик В. І. Контрольна діяльність органів виконавчої влади як гарантія прав громадян на землю / В. І. Семчик // Державний контроль за дотриманням земельного та екологічного законодавства: стан, проблеми та шляхи вдосконалення : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 17 червня 2008 р.). – К. : Вид-во «Юридична думка», 2009. – С. 9–16.
154. Шульга М. В. Правове забезпечення державного контролю за використанням та охороною земель / М. В. Шульга // Державний контроль за дотриманням земельного та екологічного законодавства: стан, проблеми та шляхи вдосконалення : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 17 червня 2008 р.). – К. : Вид-во «Юридична думка», 2009. – С. 34–36.
155. Про плату за землю : Закон України від 3 липня 1992 р. № 2535-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 3. – Ст. 540.
156. Податковий кодекс України : проект [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.minfin.gov.ua/control/.../main?...
157. Мартин А. Розвиток земельних відносин в Україні у середньостроковій перспективі: цілі та завдання [Електронний ресурс] / Андрій Мартин. – (Земельна спілка України). – Режим доступу :
http://www.zsu.org.ua/publications/?id=35411
15