ЕКОЛОГО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА
СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО»

На правах рукопису

ДАНИЛЕНКО БОГДАН ВІКТОРОВИЧ
УДК 349.6

ЕКОЛОГО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ

Спеціальність 12.00.06 – земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Шульга Михайло Васильович
доктор юридичних наук, професор

Харків – 2012
ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика еколого-правового забезпечення сталого сільськогосподарського землекористування……………….. …...12
1.1. Генеза еколого-правового забезпечення сталого сільськогосподарського землекористування ……………………………………………………...………12
1.2. Сутність сталого землекористування (екологічний аспект)…...………...26
1.3. Сучасний стан еколого-правового забезпечення сталого землекористування та шляхи його вдосконалення……………………………53
1.4. Класифікація екологічних вимог до використання земель, що забезпечують стале землекористування………………...……………………...79
Висновки до Розділу 1…………………………………………………………..95

РОЗДІЛ 2. Особливості еколого-правового забезпечення сталого використання різних видів угідь………………………..………………….99
2.1. Еколого-правове забезпечення сталого використання стабілізуючих угідь ……………………………………………………………………………99
2.2 Еколого-правове забезпечення сталого використання дестабілізуючих угідь…..………………………………………...………………………………123
2.3. Еколого-правове забезпечення сталого використання несільськогосподарських угідь………………………………………………..155
Висновки до Розділу 2…………………………………………………………174

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………178

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………...183

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Сучасний стан сільськогосподар-ського земельного фонду України близький до критичного, а процеси деградації ґрунтів прогресують. Особливу небезпеку становить вітрова та водна ерозія. Водночас, саме сільськогосподарське землекористування за сучасних умов є одним з головних джерел негативного впливу на довкілля, дестабілізації екологічної ситуації.
З початку здійснення в Україні земельної реформи екологічним проблемам використання земель сільськогосподарського призначення практично не приділялося уваги. Основні зусилля законодавця були спрямовані на регулювання відносин власності. Інші проблеми землекористування залишалися на другому плані. Внаслідок цього, не зважаючи на суттєве погіршення стану земельного фонду та зростання негативного впливу сільськогосподарського землекористування на навколишнє середовище, дослідженню проблеми еколого-правового забезпечення використання земель в аграрному секторі фактично не приділялось належної уваги.
Лише останнім часом ця проблема стала предметом дослідження П.Ф. Кулинича, який розглядає її побіжно, аналізуючи більш широкі проблеми охорони та використання земель сільськогосподарського призначення. В роботах інших представників земельно-правової науки можна зустріти лише окремі згадки, що стосуються цієї проблеми.
Аналіз новітнього законодавства свідчить, що законодавець акцентує увагу на екологічних проблемах, пов’язаних з використанням земель сільськогосподарського призначення.
Актуальність дисертаційного дослідження також зумовлена потребою в новій концепції землекористування, в межах якої екологічні аспекти використання земель набули б відображення, адекватного даному історичному етапу. Цьому завданню відповідає ідея сталого землекористування.
Окремі аспекти еколого-правового регулювання землекористування розглядалися у працях українських та іноземних вчених: В.І. Андрейцева, О.А. Вівчаренка, В.М. Єрмоленка, О.О. Забєлишенського, І.О. Іконицької, М.І. Краснова, О.І. Крассова, П.Ф. Кулинича, А.М. Мірошниченка, В.П. Непийводи, Н. Робінсона, Н.І. Титової, М.В. Шульги та ін. Проте сільськогосподарське землекористування в його екологічному аспекті не було самостійним об’єктом дослідження в українській юридичній науці.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі земельного та аграрного права відповідно до цільової комплексної програми «Правове забезпечення реалізації політики держави на пріоритетних напрямах економічного розвитку та у сфері екологічної безпеки» № 0111u000962.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження – визначити основні засади еколого-правового забезпечення узгодження сільськогосподарського землекористування із процесами, що відбуваються у природі.
Для досягнення визначеної мети в дисертації поставлені такі завдання:
– висвітлити історичні парадигми землекористування і відповідні їм підходи до правового регулювання сільськогосподарського землекористування, що були панівними для тієї чи іншої історичної епохи;
– здійснити теоретичне розмежування суспільних відносин, що регулюються земельним правом, з метою виявлення групи відносин, що стосуються предмету дослідження;
– з’ясувати зміст поняття «стале землекористування», обґрунтувати запровадження ідеї сталого землекористування в земельне законодавство України;
– окреслити сучасний стан еколого-правового забезпечення сталого сільськогосподарського землекористування та запропонувати способи вдосконалення відповідного законодавства;
– визначити специфіку та критерії класифікації закріплених законом екологічних вимог до використання земель сільськогосподарського призначення;
– визначити специфіку правового режиму стабілізуючих сільськогосподарських угідь як елементів екологічної мережі;
– окреслити особливості правового режиму дестабілізуючих сільськогосподарських угідь та розробити способи закріплення в земельному законодавстві екологічних вимог до сучасної системи землеробства;
– визначити напрямки вдосконалення правового режиму несільськогосподарських угідь в аспекті еколого-правового забезпечення сталого землекористування.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають при здійсненні сільськогосподарського землекористування.
Предмет дослідження – еколого-правове забезпечення сталого сільськогосподарського землекористування.
Методи дослідження. Для досягнення достовірних та об’єктивних результатів під час роботи над дисертацією використано загальнофілософський, загальнонаукові та спеціальні методи дослідження.
Застосовано такі методи: діалектичний, історичний, абстрагування, аналізу і синтезу, формально-юридичний, порівняльно-правовий та інші методи дослідження.
Діалектичний метод як загальнофілософський застосовано для дослідження розвитку еколого-правового забезпечення сталого сільськогосподарського землекористування та його зв’язку з іншими правовими, політичними та економічними явищами. Історичний метод було використано у процесі дослідження виникнення та становлення еколого-правового забезпечення сталого сільськогосподарського землекористування. Метод абстрагування використано при розмежуванні відносин, що регулюються земельним правом, з метою визначення групи відносин, що становлять предмет дослідження. За допомогою методу аналізу і синтезу встановлено ступінь відповідності чинного земельного законодавства ідеям сталого землекористування. Формально-юридичний метод застосовано при аналізі земельно-правових норм, що стосуються предмету дослідження. Порівняльно-правовий метод використано при порівнянні норм земельного законодавства України та норм права інших країн, стосовно еколого-правового забезпечення сталого сільськогосподарського землекористування.
Наукова новизна полягає у тому, що дисертація є першим в українській юридичній науці монографічним дослідженням еколого-правових проблем сільськогосподарського землекористування. Це, у свою чергу, дозволило одержати нові положення, що виносяться на захист і зумовлюють новизну цього дослідження:
уперше:
– обґрунтовано необхідність застосування концепції сталого розвитку до правового регулювання земельних відносин в аграрній сфері. Сталим землекористуванням слід вважати таке землекористування, яке забезпечує потреби теперішнього покоління в земельних ресурсах і не перешкоджає задоволенню потреб прийдешніх поколінь. Стале землекористування повинно стати одним з провідних принципів земельного права;
– обґрунтовано положення щодо правового забезпечення впровадження науково обґрунтованих систем землеробства в сучасних умовах незалежної України. Воно має ґрунтуватися на встановленому в законі обов’язку сільськогосподарського землекористувача мати науково обґрунтовану систему землеробства. Особливість реалізації цього обов’язку полягає у застосуванні договірних засад при його виконанні;
– визначено правові засади створення ґрунтозахисної контурно-меліоративної організації території в сучасних умовах реалізації земельної та аграрної реформ та використання земель сільськогосподарського призначення як власниками, так і орендарями. Як обов’язкову умову договору на розробку проекту системи землеробства пропонується визначити відповідність такого договору передбаченим земельним законодавством видам документації із землеустрою, відповідно до яких здійснюється протиерозійна організація території;
– всебічно обґрунтовано необхідність виокремлення земель екологічної мережі як окремого специфічного об’єкту земельних правовідносин, що зумовлено особливостями їх правового режиму: зміни цільового призначення, набуття, реалізації та припинення прав на такі землі;
– визначено особливості правового режиму окремих сільськогосподарських угідь (пасовищ та сіножатей) як елементів екомережі. Вони відіграють роль екологічних коридорів (сполучних елементів екологічної мережі). Особливості їх правового режиму повинні бути відображені у договорі охоронного зобов’язання, який укладається землекористувачем із відповідною громадською організацією чи органами публічної влади;
– визначено земельно-правовий зміст збереження біорізноманіття, який полягає у захисті середовища існування видів шляхом забезпечення посиленої правової охорони земель, що перебувають у природному стані та у стані, близькому до природного. Зокрема, це стосується стабілізуючих сільськогосподарських угідь (пасовищ та сіножатей);
– аргументовано доцільність застосування інституту оцінки впливу на навколишнє середовище на стадії відведення земельної ділянки як основного правового засобу забезпечення сталого використання несільськогосподарських угідь. Він має переваги над передбаченим чинним законодавством інститутом попереднього погодження відведення земельної ділянки, оскільки більш всебічно враховує фактори, що можуть спричинити суттєві наслідки для довкілля;
удосконалено:
– підходи щодо визначення змісту та ролі принципу сталого розвитку як одного із самостійних загальнотеоретичних принципів права. Він повинен бути покладений в основу правового регулювання взаємодії людини та довкілля, оскільки на даному історичному етапі сталий розвиток – найбільш досконала ідеологія розвитку людства, яка дозволяє поєднати економічні, екологічні та соціальні інтереси;
– класифікацію екологічних вимог, пов’язаних з використанням земель сільськогосподарського призначення. Запропоновано нові критерії такої класифікації. Як головний класифікаційний критерій пропонується поділ сільськогосподарських угідь залежно від виконуваних ними екологічних функцій на стабілізуючі та дестабілізуючі;
– шляхи диференціації прав та обов’язків сільськогосподарських землекористувачів залежно від якісного стану земельної ділянки. В основу такої диференціації покладено договірний спосіб конкретизації прав та обов’язків сільськогосподарських землекористувачів як такий, що якнайкраще враховує місцеві умови та потреби;
набули подальшого розвитку:
– теоретичні підходи до охорони земель сільськогосподарського призначення при здійсненні сільськогосподарського землекористування. Забезпечення екологічних інтересів у цій сфері має досягатися двома шляхами: перший полягає у регламентації використання землі (визначення обов’язкових агротехнічних правил, тощо), другий – у тому, що на підставі наукових досліджень визначається оптимальне співвідношення екологічно стабілізуючих та дестабілізуючих угідь, з метою збереження екологічного балансу;
– наукові погляди на необхідність перегляду пріоритету сільськогосподарського землекористування. Для спорудження будівель, доріг та інших лінійних споруд мають надаватися землі, що не мають великого екологічного значення, тобто необхідно забезпечити пріоритет природоохоронного використання земель. Для його забезпечення можуть бути використані правові засоби, розроблені з метою забезпечення принципу пріоритету сільськогосподарського землекористування, як такі, що перевірені роками і довели свою високу ефективність;
– екосистемний підхід у праві. Пропонується визнати в законодавстві природні екологічні системи як окремий об’єкт правового регулювання. Без цього неможливо забезпечити пріоритетність земель, на яких збереглися природні екосистеми, що життєво важливо для країни, в якій майже не збереглося територій, не змінених людиною;
– визначення ролі договірного методу в земельному праві. Договір має відіграти одну з ключових ролей у механізмі еколого-правового регулювання сталого сільськогосподарського землекористування, що відповідає ринковим умовам. Розширення застосування договірного методу дозволяє вирішити проблему диференціації правового регулювання використання сільськогосподарських земель, що характеризуються суттєвою різноманітністю ґрунтового покриву;
– шляхи вирішення проблем правового регулювання органічного землеробства. Зокрема, в законодавстві має бути визначений показник частки земель органічного землеробства у сільськогосподарському земельному фонді країни, який повинен стати одним із основних індикаторів сталого землекористування;
– наукові погляди на правове регулювання надання державної допомоги сільськогосподарським землекористувачам. Запропоновано закріпити в земельному законодавстві положення, згідно якого державна допомога повинна надаватися лише тим землекористувачам, які виконують екологічні вимоги;
– шляхи вирішення проблем правового регулювання оренди сільськогосподарських земель. Зокрема, запропоновано віднести визначення якісного стану земельної ділянки на момент її передачі в оренду, під час дії договору оренди (з певною періодичністю) та на момент її повернення орендодавцю до істотних умов договору оренди.
Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані висновки можна застосовувати: у правотворчій діяльності – для вдосконалення земельного законодавства відповідно до сучасних уявлень про співвідношення економічних та екологічних інтересів; у науково-дослідній діяльності – для подальших екологічно орієнтованих земельно-правових досліджень; у навчальному процесі – для викладання дисциплін «Земельне право» та «Екологічне право»; у правовиховній роботі – для популяризації серед представників органів державної влади, місцевого самоврядування, землекористувачів та широкої громадськості концепції сталого землекористування та шляхів поєднання економічних, соціальних та екологічних інтересів у землекористуванні.
Апробація результатів дослідження. Робота виконана й обговорена на кафедрі земельного та аграрного права Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Основні положення та висновки дисертації були оприлюднені на вісьмох науково-практичних конференціях.
Окремі положення використовувалися при викладанні дисциплін «Земельне право» та «Екологічне право».
Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано п’ять наукових статей у фахових виданнях та вісім тез наукових доповідей.
Структура роботи зумовлена предметом, метою та завданнями дослідження. Дисертація складається із вступу, двох розділів, які містять сім підрозділів, висновків із кожного розділу та загальних висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації – 209 сторінок, з них основного тексту – 182 сторінки, кількість використаних джерел – 248 найменувань.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та запропоноване нове вирішення наукового завдання, що виявляється у встановленні особливостей, специфіки та змісту еколого-правового забезпечення сталого сільськогосподарського землекористування, що дозволяє зробити такі висновки, які можуть мати як теоретичне, так і практичне значення:
1. Сутність ідеї сталого землекористування полягає у забезпеченні такого землекористування, яке задовольняє потреби сьогоднішнього покоління і в той же час не ставить під загрозу задоволення своїх потреб прийдешніми поколіннями. Сталому землекористуванню передувала концепція охорони земель, яка мала за мету збереження земель за кількістю та якістю перш за все як засобу виробництва в сільському господарстві.
2. Принцип сталого землекористування повинен стати базовим принципом земельного права. Cтале землекористування має такі складові: економічну, соціальну, екологічну. Саме екологічна складова потребує першочергового розвитку, оскільки це дає можливість вирішити головну проблему сучасного землекористування – узгодження діяльності людини у сфері землекористування із природними процесами. Екологічна складова сталого землекористування реалізується в межах екологічних земельних відносин як окремої групи суспільних відносин, що входять до предмета земельного права. Такі відносини набули розвитку на останньому – третьому етапі розвитку правового регулювання охорони навколишнього середовища, зміст якого полягає не в охороні його окремих об’єктів чи ресурсів, а в охороні довкілля як такого.
3. Принцип пріоритетності земель сільськогосподарського призначення суперечить принципам земельного права, які відображають екологічні пріоритети. Хоча він і не віднесений до принципів земельного законодавства, закріплених у ст. 5 Земельного кодексу України, проте залишається одним з провідних галузевих принципів. Але в сучасних умовах необхідно скорочувати площу земель сільськогосподарського призначення із переведенням їх у різні категорії природоохоронних земель. Принцип пріоритетності земель сільськогосподарського призначення має поступитися принципу пріоритету природоохоронного використання земель.
4. Правове регулювання використання земель сільськогосподарського призначення повинно бути диференційованим залежно від природних умов. Тому принципом використання земель сільськогосподарського призначення має стати локалізація правового регулювання їх використання. Основну роль в його реалізації повинен відіграти договір. У договорі, який укладається землевласником чи землекористувачем із відповідним суб’єктом, можуть бути відображені особливості землекористування, особливості кожної земельної ділянки, що входить до його складу.
5. Еколого-правове забезпечення сталого землекористування має здійснюватись двома шляхами: функціональним та територіальним. Функціональний полягає у регламентації використання земель – це вимоги до системи сівозмін, агротехнічні правила, тощо. Територіальний полягає у тому, що з метою збереження природної рівноваги частина території країни свідомо не використовується з тим, щоб землі, які перебувають в природному чи близькому до нього стані створювали противагу землям, які використовуються.
6. Одна з основних передумов ефективності еколого-правового забезпечення сталого сільськогосподарського землекористування – розширення сфери договірного регулювання земельних правовідносин. Це відповідає внутрішній логіці права та історичній тенденції розширення сфери застосування договору. Для забезпечення сталого землекористування необхідне застосування таких договорів, зміст яких повністю або хоча б частково мають складати умови суто екологічного характеру.
7. Належне застосування правових засобів, які забезпечуватимуть стале землекористування, пов’язане з обов’язковою класифікацією екологічних вимог до використання земель. Вони класифікуються на загальні, які стосуються всіх землекористувачів, та особливі, які стосуються окремих видів використання земель. Стосовно земель сільськогосподарського призначення головний класифікаційний критерій – роль сільськогосподарських угідь в екосистемі. На цій підставі сільськогосподарські угіддя поділяються на стабілізуючі (угіддя екстенсивного використання – пасовища та сіножаті) та дестабілізуючі (інтенсивного використання – рілля та багаторічні насадження).
8. Стабілізація екологічної ситуації в країні в цілому відповідно до чинного законодавства має бути здійснена шляхом формування екологічної мережі як системи природоохоронних територій, що відображає територіальний підхід до охорони довкілля. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про екологічну мережу України» до неї частково входять сільськогосподарські угіддя екстенсивного використання – пасовища та сіножаті. Це вимагає збільшення площі пасовищ та сіножатей перш за все за рахунок ріллі. Чинне законодавство не передбачає порядку визначення меж елементів екомережі (окрім об’єктів природно-заповідного фонду). Такі межі повинні визначатися не винесенням їх в натуру в порядку землеустрою, а за вже існуючими межами. На власників земельних ділянок сільськогосподарського призначення, віднесених до екомережі, мають бути покладені обов’язки щодо розроблення менеджмент плану земельної ділянки як елемента екологічної мережі, в якому конкретизуватиметься її правовий режим. Менеджмент план може розроблятися на договірних засадах.
9. Землі сільськогосподарського призначення, що входять до складу екомережі, повинні характеризуватися особливостями правового режиму (виникнення, реалізації, припинення прав на них, зміни цільового призначення тощо), які дозволяють виділити їх як окремий об’єкт земельних правовідносин.
10. Правовий режим дестабілізуючих сільськогосподарських угідь (ріллі) більш детально регламентований чинним земельним законодавством України, ніж правовий режим стабілізуючих угідь. Проте цього не достатньо для забезпечення сталого використання цього виду сільськогосподарських угідь. Для реалізації різноманітних вимог до використання земель сільськогосподарського призначення необхідна розробка системи землеробства. Для цього слід відновити в законодавстві обов’язок землекористувачів мати науково обґрунтовані системи землеробства.
11. З об’єктивних причин землекористувачі не здатні розробити систему землеробства самостійно. Вони можуть це здійснити на договірних засадах. Тому в законодавстві необхідно передбачити договір на розробку проекту системи землеробства. За правовою природою це договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт. Імперативні вимоги будуть визначені у земельному законодавстві як обов’язкові (істотні) умови договору. Істотні умови договору на розробку проекту системи землеробства будуть змінюватися з часом. На сьогодні є підстави виділити такі істотні умови: 1) відповідність положень договору нормативам співвідношення сільськогосподарських культур у сівозмінах; 2) відповідність положень договору документації із землеустрою, що визначає ґрунтозахисну контурно-меліоративну організацію території; 3) визначення якісного стану земельних ділянок, що входять до землекористування, на момент укладення договору.
12. Досягнення сталого сільськогосподарського землекористування безпосередньо пов’язане із вдосконаленням правового режиму несільськогосподарських угідь. Для цього виду угідь першочергове значення має екологічне обґрунтування надання земельної ділянки чи внесення змін до проекту землеустрою. Врахування екологічних інтересів в такому випадку відповідно до чинного земельного законодавства здійснюється в межах процедури вибору земельної ділянки. Проте існує більш ефективна процедура – оцінка впливу на навколишнє середовище, яка має універсальний характер. Тому вона повинна замінити процедуру вибору земельної ділянки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Мірошниченко А. М. Колізії в правовому регулюванні земельних відносин в Україні : монографія / А. М. Мірошниченко. – 2-е вид., переробл. і допов. – К. : Алерта : КНТ : ЦУЛ, 2010. – 270 с.
2. Вівчаренко О. А. Становлення і розвиток інституту правової охорони земель в Україні / О. А. Вівчаренко // Вісн. госп. судочинства. – 2009. – № 3. – С. 140–143.
3. Об охране природы УССР: Закон УССР от 30 июня 1960 г. // Ведомости Верховного Совета УССР. – 1960. – № 23. – Ст. 175.
4. Правова система України: теорія, стан та перспективи : у 5 т. / Акад. прав. наук України ; редкол. : В. Тацій [та ін.]. – Х. : Право, 2008. – Т. 4 : Методологічні засади розвитку екологічного, земельного, аграрного та господарського права / за заг. ред. Ю. С. Шемшученка. – 480 с.
5. Про організацію боротьби з ерозією ґрунтів на території Української РСР : постанова Ради Міністрів УРСР від 30.04.1960 р. № 638 // Зібр. постанов УРСР. – 1960. – № 4. – Ст. 63.
6. Про заходи по охороні ґрунтів і захисних лісонасаджень на території Української РСР : постанова Ради Міністрів УРСР від 12.09.1960 р. № 1541 // Зібр. постанов УРСР. – 1960. – № 9. – Ст. 152.
7. Жариков Ю. Г. Охрана почв – обязанность землепользователей / Ю. Г. Жариков. – М. : Юрид. лит., 1965. – 75 с.
8. Мунтян В. Л. Правова охорона ґрунтів Української РСР / В. Л. Мунтян. – Київ: Наукова думка, 1965. – 98 с.
9. Мунтян В. Л. Правові проблеми раціонального природокористування / В. Л. Мунтян. – К.: Видавництво Київського університету, 1973. – 181 с.
10. Аксененок Г. А. Правовое обеспечение комплексного и наиболее эффективного использования природних богатств и их охрана / Г. А. Аксененок // 22 съезд КПСС и проблемы колхозного и земельного права : сб. ст. / отв. ред. М. И. Козырь. – М., 1962. – С. 235–273.
11. Основы земельного законодательства СССР и союзных республик: утв. Законом СССР от 13 декабря 1968 г. // Ведомости Верховного Совета СССР. –1968. – № 51. – ст. 485.
12. Емельянова В. Г. Охрана заповедников, заказников, памятников природы / В. Г. Емельянова. – М. : Юрид. лит., 1975. – 64 с.
13. Фролов М. О. Кодифікація екологічного законодавства: ілюзії, колізії, перспективи : фіксов. доп. на "Міжнародному круглому столі "Екологічний кодекс України: міфи та реальність", 12-13 трав. 2005 р., Київ / М. О. Фролов, В. І. Андрейцев ; Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка, Євразійс. асоц. прав. шк. та правників. – К. : [б. в.], 2005. – 42 с.
14. Roger W. Findley. Environmental Law in a Nutshell / Roger W. Findley, Daniel A. Farber. – Saint-Paul-Minn : West Publishing Company, 1990. – 367 p.
15. Робинсон Н. Правовое регулирование природопользования и охраны окружающей среды в США : пер. с англ. / Н. Робинсон ; под ред. О. С. Колбасова и А. С. Тимошенко ; послесл. О. С. Колбасова. – М. : Прогресс, 1990. – 528 с.
16. Иконицкая И. А. Земельное право и охрана природы / И. А. Иконицкая, Н. И. Краснов // Совет. государство и право. – 1979. – № 12. – С. 51–57.
17. Забелышенский А. А. Правовая охрана земель как составной части природного комплекса : учеб. пособие / А. А. Забелышенский. – Свердловськ : УрГУ, 1979. – 81 с.
18. Забелышенский А. А. Экологические вопросы советского земельного права : текст лекций / А. А. Забелышенский. – Свердловск : Свердл. юрид. ин-т, 1985. – 58 с.
19. Кулинич П. Ф. Агроландшафт як об’єкт правової охорони / П. Ф. Кулинич // Проблеми законності : республік. міжвідом. наук. зб. / відп. ред. В. Я. Тацій. – 2008. – № 95. – С. 142–146.
20. Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки: затв. Постановою Верховної Ради України від 5 березня 1998 року № 188/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 38-39. – ст. 248.
21. Земельний кодекс України: Закон України від 25.10.2001 р. № 2768-III // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 46. – ст. 2038.
22. Титова Н. Новий Земельний кодекс України: позитивні та негативні аспекти / Н. Титова // Право України. – 2002. – № 4. – С. 70–76.
23. Про охорону земель: Закон України від 19.06.2003 р. № 962-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 39. – ст. 349.
24. Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки: затв. Законом України від 21.09.2000 р. № 1989-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 47. – ст. 405.
25. Про екологічну мережу України: Закон України від 24.06. 2004 № 1864-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 45. – ст. 502.
26. Непийвода В. П. Правове регулювання в галузі лісів: Доба утвердження підтримного розвитку : монографія / В. П. Непийвода. – К. : НДІ приват. права та підприємництва, 2004. – 339 с.
27. Кулинич П. Ф. Предмет земельного права України / П. Ф. Кулинич // Право України. – 2008. – № 9. – С. 81–87.
28. Про затвердження Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок: наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.11.2004 № 434 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 47. – ст. 3123;
29. Коренюк П. І. Екологічна стабілізація території України / П. І. Коренюк // Економіка АПК. – 1998. – № 6. – С. 46–51.
30. Колбасов О. С. Экология: политика-право. Правовая охрана природы в СССР : монография / О. С. Колбасов. – М. : Наука, 1976. – 230 с.
31. Петров В. В. Экология и право / В. В. Петров. – М.: «Юридическая литература», 1981. – 224 с.
32. Полянская Г.Н. Понятие охраны природы и природоохранительное законодательство / Г.Н. Полянская // Советское государство и право. – 1975. – № 9. – С. 69-76.
33. Кулинич П. Ф. Сільськогосподарські угіддя як об’єкт земельних правовідносин / П. Ф. Кулинич // Часоп. Київ. ун-ту права. – 2008. – № 4. – С. 174–180.
34. Забелышенский А. А. Природоохранительная функция советского земельного права : конспект лекций / А. А. Забелышенский. – Свердловск : Свердл. юрид. ин-т, 1982. – 43 с.
35. Краснов Н. И. О понятиях рационального использования и охраны земли / Н. И. Краснов// Государство и право. – 1999. – № 10. – С. 38–44.
36. Голиченков А. К. Новый земельный кодекс Российской Федерации: история, отличительные черты, значение / А.К. Голиченков // Экологическое право. – 2003. – № 1. – С. 25-32.
37. Ерофеев Б. В. Экологическое право России. Учебник / Б.В. Ерофеев. – М.: «Юристъ», 1996. – 642с.
38. Кулинич П. Ф. Правові проблеми охорони грунтів України / П. Ф. Кулинич // Бюл. М-ва юстиції України. – 2009. – № 2. – С. 79–88;
39. Іванюк А. П. Основи землеробства : навч. посіб. / А. П. Іванюк, М. Л. Гузь. – Л. : Камула, 2005. – 256 с.
40. Кулинич П. Ф. Об’єкти правової охорони земель сільськогосподарського призначення / П. Ф. Кулинич // Бюл. М-ва юстиції України. – 2007. – № 12. – С. 51–61.
41. Непийвода В. П. Правове регулювання суспільних відносин щодо лісів у контексті сталого розвитку : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.06 / В. П. Непийвода; Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. – К. : [б.в.], 2006. – 223 с.
42. Титова Н. И. Продовольственная проблема: земля, труд (правовые аспекты) / Н.И. Титова. – Львов: Выща шк., изд-во при Львов. Ун-те, 1989. – 183 с.
43. Шульга М. В. Правові аспекти фермерського землевикористання / М.В. Шульга // Проблеми законності. – Вип. 65. – С. 112-119.
44. Уркевич В. Ю. Фізичні особи як суб’єкти права сільськогосподарського землевикористання / В.Ю. Уркевич // Державне будівництво та місцеве самоврядування. – 2004. – Вип. 8. – С. 109-117.
45. Ващишин М. Форми землеувикористання у СФГ за новим земельним кодексом України / М. Ващишин // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2002. – Вип. 37. – С. 383-386.
46. Екологічне право України: Підручник для студентів юрид. вщ. навч. закладів / А.П. Гетьман, М.В. Шульга, В.К. Попов та ін.; За ред. А.П. Гетьмана та М.В. Шульги. – Х.: Право, 2005. – 382 с.
47. Краснов Н. И. Правовые проблемы рационального использования земли в сельском хозяйстве Российской Федерации / Н. И. Краснов, Г. С. Башмаков, О. А. Самончик // Государство и право. – 1997. – № 2. – С. 75–85.
48. Тайсаев М. Т. Правовые основы зональных систем земледелия : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.06 / Тайсаев Магомет Тазеевич. – М. : [б.в.], 1991. – 28 с.
49. Правовое обеспечение рационального использования земли в СССР / отв. ред. Н. И. Краснов. – М. : Наука, 1969. – 216 с.
50. Иконицкая И. А. Проблемы эффективности в земельном праве / И. А. Иконицкая. – М. : Наука, 1979. – 181 с.
51. Иконицкая И. А. Чтобы сберечь земли / И. А. Иконицкая. – М. : Знание, 1984. – 64 с.
52. Забелышенский А. А. Основы природоохранительного права : конспект лекций / А. А. Забелышенский. – Свердловск : УрГУ, 1978. – 44 с.;
53. Шемшученко Ю. С. Юридическая ответственность в области охраны окружающей среды / Ю. С. Шемшученко, В. Л. Мунтян, Б. Г. Розовский. – К. : Наук. думка, 1978. – 280 с.
54. Землі сільськогосподарського призначення: права громадян України : наук.-навч. посіб. / за ред. Н. І. Титової. – Л. : ПАІС, 2005. – 368 с.;
55. Правовые проблемы рационального использования и охраны сельскохозяйственных земель (матералы «круглого стола») // Государство и право. – 1998. – № 4. – С. 42-65.
56. Кулинич П. Ф. Правові проблеми охорони і використання земель сільськогосподарського призначення в Україні : монографія / П. Ф. Кулинич. – К. : Логос, 2011. – 688 с.
57. Кулинич П. Ф. Рациональное использование мелиорированных земель : монография / П. Ф. Кулинич. – Киев : Наук. думка, 1987. – 116 с.
58. Вівчаренко О. А. Правова охорона земель: окремі проблеми нормативного визначення / О. А. Вівчаренко // Держава і право. Юридичні і політичні науки. – К., 2009. – Вип. 43. – С. 405–409.
59. Тлумачний словник української мови / уклад. Т. В. Ковальова, Л. П. Коврига. – Х. : Синтекс, 2002. – 672 с.
60. Сучасний тлумачний словник української мови : 60 000 слів / за заг. ред. В. В. Дубічинського. – Х. : ШКОЛА, 2009. – 832 с.
61. Словник іншомовних слів : 23 000 слів та термінол. словосполучень / уклад. Л. О. Пустовіт [та ін.]. – К. : Довіра, 2000. – 1018 с.
62. Наше общее будущее : докл. Междунар. комис. по окружающей среде и развитию (МКОСР) : пер. с англ. / под ред. и с послесл. С. А. Евтеева и Р. А. Перелёта. – М. : Прогресс, 1989. – 376 с.
63. Непийвода В. П. Правове регулювання суспільних відносин щодо лісів у контексті сталого розвитку : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.06 / Василь Петрович Непийвода; Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. – К. : [б.в.], 2006. – 20 с.
64. Україна в контексті „Порядку денного на 21 століття” / упоряд. В. І. Вовк. – К. : Но-ра-Прінт, 1998. – 80 с.
65. Лукашук И. И. Нормы международного права в международной нормативной системе / И. И. Лукашук. – М.: Изд-во «Спарк», 1997. – 322 с.
66. Игнатенко Г. В. Заключительный акт Общеевпропейского совещания в Хельсинки / Г.В. Игнатенко // Правоведение. – 1976. – № 3. – С. 93-104.
67. Weil P. Towards Relative Normativity in International Law? / P. Weil // American Journal of International Law. – 1983. – Vol. 77. – № 3. – P. 414.
68. Поширення принципів декларації Ріо щодо навколишнього середовища та розвирку: Резолюція ООН від 19 грудня 1994 р. [Електронний ресурс] : Режим доступу : http://daccess-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N95/768/51/PDF/N9576851.pdf?OpenElement.
69. Энтин М.Л. Политико-правовые последствия вступления России в Совет Европы / М.Л. Энтин // Московский журнал международного права. – 1996. – № 3. – С. 97-112.
70. Балюк Г. Проблеми законодавчої регламентації та реалізації в Україні екологічної складової сталого розвитку / Г. Балюк // Право України. – 2011. – № 2. – С. 85–94.
71. Єрмоленко В.М. Правова природа відносин сталого розвитку сільських територій / В.М. Єрмоленко // Підприємництво, господарство і право: Науково-практичний господарсько-правовий журнал. – 2010. – № 12. – С. 118-120.
72. Indicators of Sustainable Development: Guidelines and Methodologies. – Third Edition. – New York : United Nations publication, 2007. – 93 pp.
73. Julian Dumanski. Indicators of Land Quality and Sustainable Land Management. An Annotated Bibliography / Julian Dumanski, Samuel Gameda, Christian Pieri. – Washington, D.C. : The World Bank Publications, 1998. – 124 р.
74. Smyth, A. J. 1993. FESLM: An international framework for evaluating sustainable land management : World Soil Resources Rep : A discussion paper / A. J. Smyth, J. Dumanski. – FAO. Rome, Italy, 1993. – 74 pp.
75. Decision Support System for Evaluating Sustainable Land Management in Sloping Lands of Asia / M. Rais, E. Craswell, S. Gameda, J. Dumanski. – Bangkok : International Board for Soil Research and Management, 1998. – 11 pp.
76. Концепція сталого розвитку населених пунктів : затв. постановою Верхов. Ради України від 24.12.1999 р. № 1359-XIV // Офіц. вісн. України. – 2000. – № 1. – Ст. 6.
77. Про землеустрій: Закон України від 22.05.2003 № 858-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 36. – Ст. 282.
78. Основні засади (стратегія) державної екологічної політики України на період до 2020 року: затв. Законом України від 21 грудня 2010 року № 2818-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 26. – Ст. 218.
79. Нормативи оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно-сільськогосподарських регіоних: затв. постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2010 року № 164 // Офіційний вісник України. – 2010. – № 13. – Ст. 613.
80. Андрейцев В. І. Земельне право і законодавство суверенної України: Актуальні проблеми практичної теорії / В. І. Андрейцев. – 2-е вид., випр. – К. : Знання, 2007. – 445 с.
81. Кулинич П. Ф. Проблеми вдосконалення охорони сільськогосподарських земель / П. Ф. Кулинич // Бюл. М-ва юстиції України. – 2007. – № 4. – С. 169–179.
82. Загальна теорія держави і права : підруч. для студ. вищ. юрид. навч. закл. / за ред. М. В. Цвіка, В. Д. Ткаченка, О. В. Петришина. – Х. : Право, 2002. – 432 с.
83. Чаусова Л.Л. Принципы экологического права Украины.: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.06 / Л.Л. Чаусова; Национальная юридическая академия Украины имени Ярослава Мудрого; науч. рук. В. К. Попов. – Х. [б.в.], 2004. – 159 с.
84. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25.06.1991 № 1264-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 41. – Ст. 546.
85. Кулинич П. Ф. Земельний кодекс України: п’ять років застосування / П. Ф. Кулинич // Земел. право України. – 2006. – № 8. – С. 3–9;
86. Титова Н. Новий земельний кодекс України: екологізація його норм / Н. Титова // Підприємництво, госп-во і право. – 2002. – № 7. – С. 94–96.
87. Тобота Ю.А. Принцип справедливості, добросовісності і розумності у цивільному праві: дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Ю.А. Тобота ; Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»; наук. кер. С. Н. Приступа. – К. : [б.в.], 2004. – 235 с.
88. Бахновська І.П. Основоположні принципи права як інтегруючий елемент правової системи України: дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / І.П. Бахновська ; Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»; наук. кер. С. П. Погребняк. – Х. [б.в.], 2011. – 186 с.
89. Кулинич П. Ф. Принцип пріоритету сільськогосподарського використання земель в земельному праві України / П. Ф. Кулинич // Право України. – 2004. – № 8. – С. 45–49.
90. Кривов В. М. Оптимізація структури агроланшафтів – основа раціонального використання земельних ресурсів / В. М. Кривов // Землевпоряд. вісн. – 1998. – № 3. – С. 36–38.
91. Одум Ю. Основы экологии : пер. с англ. / Ю. Одум. – М. : Мир, 1975. – 740 с.
92. Конке Г. Охрана почвы / Г. Конке, А. Бертран. – М.: Сельхозиздат, 1962. – 344 с.
93. В.М. Кривов Екологічно безпечне землекористування лісостепу України. Проблеми охорони грунтів / В. Кривов – Київ, „Урожай”, 2008. – 304 с.
94. Балюк Г.І. Додержання вимог земельного законодавства як умова збалансованого природокористування в Україні / Г.І. Балюк // Збалансоване природокористування та природовідтворення. Серія „Стан навколишнього середовища”, 2008. – №6. – с. 9-12.
95. Мірошниченко А. М. Проблемні правові питання поділу земель на категорії / А. М. Мірошниченко // Бюл. М-ва юстиції України. – 2005. – № 12. – С. 42–51.
96. Лісовий кодекс України: Закон України від 21.01.1994 № 3852-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 17. – Ст. 99.
97. Зміни структури земельного фонду України з 1991 по 2006 р. [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://dkzr.gov.ua/terra/control/uk/publish/article;jsessionid=25F577CFDC1F79373BB6A5CA76E48E6E?art_id=96407.
98. Крассов О. И. Правовое обеспечение сохранения экологических систем на землях сельскохозяйственного назначения / О. И. Крассов // Экол. право. – 2005. – № 1. – С. 35–40.
99. Кулинич П. Ф. Відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва як засіб охорони сільськогосподарських земель: правові питання / П. Ф. Кулинич // Часоп. Київ. ун-ту права. – 2007. – № 2. – С. 121–126.
100. Кулинич П. Ф. Правові проблеми цільового використання земель сільськогосподарського призначення / П. Ф. Кулинич // Часоп. Київ. ун-ту права. – 2007. – № 4. – С. 151–157.
101. Осредненные показатели площадей отвода земель для автомобильных дорог, отнесенные на 1 км протяжении дороги [Электронный ресурс] : приложение к СН 467-74. Нормы отвода земель для автомобильных дорог, утв. постановлением Госстроя СССР от 19.12.1974 г. № 248 // Библиотека ГОСТов и нормативних документов. – Режим доступа : http://libgost.ru/sn/68033-Tekst_SN_467_74_Normy_otvoda_zemel_dlya_avtomobil_nyh_dorog.html. – Загл. с экрана.
102. Проектування. Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд [Електронний ресурс] : ДБНА 2.2-1-95, затв. наказом Держкоммістобудування України від 28.02.1995 р. № 37 та наказом Мінекобезпеки України від 05.04.1995 р. № 9 // Dokument.UA. – Режим доступа : http://document.ua/docs/tdoc127.php. – Заголовок з екрана.
103. Порядок зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб : затв. постановою Каб. Міністрів України від 11.04.2002 р. № 502 // Офіц. вісн. України. – 2002. – № 15. – Ст. 818.
104. Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню: затв. постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 № 1279 // Офіційний вісник України. – 1997. – № 47. – Ст. 40.
105. Конституція України: Закон України від 28.06.1996 № 254к / 96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
106. Про міжнародні договори України: Закон України від 29.06.2004 № 1906-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 50. – Ст. 540.
107. Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів : від 02.02.1971 р. // Закони України. Міжнародні договори. – Т. 14. – К., 1998. – С. 554–558.
108. Про участь України в Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів: Закон України від 29.10.1996 № 437/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 50. – Ст. 279.
109. Гвоздик П.О. Правові засади збереження біологічного різноманіття : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.06 / Гвоздик Павло Олександрович; Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України. – К. : [б.в.], 1999. – 18 с.
110. Другак В. Концепція земельної політики щодо еколого-економічного розвитку землекористування в Україні / В. Другак // Земельне право України. – 2010 . – №8. – С. 25-36.
111. Об охране окружающей среды: Федеральный закон от 10.01.2002 № 7-ФЗ // Собрание законодательства РФ. – 2002. – № 2. – Ст. 133.
112. Бринчук М. М. Экосистемный подход в праве / М. М. Бринчук // Экол. право. – 2008. – № 1. – С. 6–14.
113. Правила поліпшення якісного складу лісів: затв. постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 р. № 724 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 37. – Ст. 1478.
114. Максимович О. М. Сучасний стан використання та охорони земельних ресурсів України / О. М. Максимович // Економіка природокористування і охорони довкілля : зб. наук. пр. / відп. ред. Б. М. Данилишин. – К., 2004. – С. 190–196.
115. Про затвердження Державної програми «Ліси України» на 2002-2015 роки: постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2002 р. № 581 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 18. – Ст. 933.
116. Конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин // Збірник законодавчих актів України про охорону навколишнього середовища. – 1999. – Том. 5. – С. 285.
117. Реймерс Н.Ф. Большие качели (научно-техническая революция и биосфера) / Н.Ф. Реймерс. – М.: «Знание», 1975. – 96 с.
118. Реймерс Н.Ф. Особо охраняемые природные территории / Реймерс Н.Ф., Штильмарк Ф.Р. – М. – «Мысль». – 1978. – 295 с.
119. Алексеев С. С. Общие дозволения и общие запреты в советском праве : монография / С. С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1989. – 288 с.
120. Алексеев С. С. Право: Азбука – Теория – Философия: Опыт комплексного исследования : монография / С. С. Алексеев. – М. : Статут, 1999. – 712 с.
121. Корецкий А. Д. Теоретико-правовые основы учения о договоре : науч. изд. / А. Д. Корецкий. – М. : Юрид. центр Пресс, 2001. – 211 с.
122. Конституция Российской Федерации // Российская газета. – 1993. – 25 декабря.
123. Договорные отношения сельскохозяйственных товаропроизводителей : монография / под ред. И. А. Иконицкой и З. С. Беляевой. – М. : КолосС, 2003. – 256 с.
124. Соколова А.К. Договори на користування природними ресурсами: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.06 / Соколова Алла Костянтинівна; Українська юридична академія; наук. кер. В. К. Попов. – Х. : [б.в.], 2005. – 18 с.
125. Краснова М. Розвиток наукових підходів щодо договорів в екологічному праві / М. Краснова // Право України. – 2010. – № 8. – С. 102–109
126. Мороз Л. Н. Улучшение природных ресурсов: договорные отношения / Л. Н. Мороз. – Минск : Минсктиппроект, 1994. – 73 с.
127. Правдюк В.М. Поділ земель України за цільовим призначенням за законодавством України : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.06 / Правдюк Віталій Михайлович. – К. : [б.в.], 2012. – 18 с.
128. Фролов М. О. Охорона земель як еколого-правовий імператив земельного законодавства / М. О. Фролов // Вісн. Хмельниц. ін-ту регіон. упр. та права : наук. часоп. – 2002. – № 3. – С. 73–79.
129. Мірошниченко А. М. Земельне право України : навч. посіб. / А. М. Мірошниченко. – К. : Ін-т законодавства Верхов. Ради України, 2007. – 432 с.
130. Чантурия Л. Л. Право собственности на землю и право недропользования: конфликт интересов в немецком праве / Л. Л. Чантурия // Государство и право. – 2006. – № 3. – С. 71–74.
131. Забелышенский А. А. Воплощение в праве ленинских идей в рациональном использовании природных богатств и их охране / А. А. Забелышенский // Сборник учёных трудов / Свердл. юрид. ин-т. – Свердловск, 1969. – Вып. 11. – С. 170–187.
132. Конвенція про охорону біологічного різноманіття : від 05.06.1992 р. // Закони України. Міжнародні договори. – К., 1998. – Т. 14. – С. 441–463.
133. Самончик О.А. Ограничение права землепользования сельскохозяйственных предприятий / О.А. Самончик. – М.: Наука, 1989. – 95 с.
134. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за правопорушення у сфері довкілля: Закон України від 5.11.2009 р. № 1708-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 5. – Ст. 44.
135. Водний кодекс України: Закон України від 06.06.1995 № 213/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 24. – Ст. 189.
136. Статівка А. Сільське господарство України та його інтеграція в міжнародні сільськогосподарські торговельні організації: проблемні питання / А. Статівка // Право України. – 2003. – № 4. – С. 42–45.
137. Порядок здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування (зонування) земель: затв. постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 681 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 21. – Ст. 1429.
138. Булыгин С. Ю. Теоретические и прикладные основы конструирования почвоохранных агроланлшафтов: почвенный аспект : автореф. дис. … канд. с.-х. наук : 06.01.03 / С. Ю. Булыгин. – Х., 1992. – 44 с.
139. Медведєв В. В. Заходи стимулювання впровадження ґрунтоохоронних технологій у європейських країнах / В. В. Медведєв // Вісник аграрної науки. – 2010. – № 6. – С. 15–17.
140. Медведєв В. В. Нульовий обробіток ґрунту в європейських країнах / В. В. Медведєв. – Х. : ЕДЕНА, 2010. – 202 с.
141. Шульга М. В. Актуальные правовые проблемы земельных отношений в современных условиях : монография / М. В. Шульга. – Харьков : Консум, 1998. – 224 с.
142. Про затвердження порядку вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів: постанова Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 р. № 427 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 14. – Ст. 972.
143. Про затвердження типової форми заяви (клопотання) про вибір місця розташування земельної ділянки: постанова Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2009 р. № 113 // Офіційний вісник України. – 2009. – № 12. – Ст. 372.
144. Кулинич П.Ф. Локалізація правового регулювання сільськогосподарського землекористування: поняття, юридична природа та механізм здійснення / П.Ф. Кулинич // Юридична Україна. – 2010. – № 10. – С. 94-100.
145. Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності: Закон України від 17.11.2009 р. № 1559-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 1. – Ст. 2.
146. Порядок спеціального використання лісових ресурсів: затв. постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 39. – Ст. – 1550.
147. Лемешенко А.А. Правовое регулирование рационального использования пастбищ / А.А. Лемешенко. – Ф.: «Илим», 1976. – 131 с.
148. Лемешенко А.А. Правовые вопросы рационального испльзования земли / А.А. Лемешенко. – Ф.: «Кыргызстан», 1974. – 68 с.
149. Андрейцев В.І. Екологічне право і законодавство суверенної України: проблеми реалізації державної екологічної політики: Монографія / В.І. Андрейцев. – Д.: Національний гірничий університет, 2011. – 373 с.
150. Тайшин В.А., Методические аспекты в хозяйственной оценке пастбищных ресурсов [Электронный ресурс] / В.А. Тайшин, А.С. Ботонова // Современные проблемы науки и образования. Электронный научный журнал. – 2006. – № 5. – С.86-87. Режим доступа: http://www.science-education.ru/17-580.
151. Андреев Н.Г. Луговедение / Н.Г. Андреев. М., 1971. – 190 с.
152. Будзяк В.М. Сільськогосподарське землекористування (економіко-екологічні та управлінські аспекти) / В.М. Будзяк. – К.: Оріани, 2006. – 488с.
153. Сайко В.Ф. Наукові основи землеробства в контексті змін клімату // Вісник аграрної науки. – 2008. – № 11. – С. 5-10.
154. Створення екологічних коридорів в Україні: посібник щодо законодавства, ландфаштно-екологічного моделювання та менеджменту для поєднання природоохоронних об’єктів на підставі досвіду в Карпатах. – К., 2010. – 159 с.
155. Кулинич П. Ф. Земельно-правова політика України в 21 столітті: проблеми та шляхи вдосконалення / П. Ф. Кулинич // Правова політика Української держави : матеріали між нар. наук.-практ. конф. (19-20 лют. 2010 р.). – Івано-Франківськ, 2010. – С. 235–238.
156. Бабміндра Д. І. Наукове обґрунтування оптимізації земельного фонду Запорізької області / Д. І. Бабміндра // Землевпорядкування. – 2003. – № 1. – С. 21–30.
157. Богіра М.С. Стан проведення земельної реформи в Україні – екологічний аспект / Богіра М.С. // Механізми управління земельними ресурсами в умовах ринкової економіки. – Львів. – «Українські технології». – 2010. – С. 19-21.
158. Гунько Л. А. Методологічні підходи до землевпорядкування сільськогосподарських підприємств на еколого-ландшафтній основі / Л. А. Гунько // Механізми управління земельними ресурсами в умовах ринкової економіки. – Л., 2010. – С. 42–44.
159. Добряк Д.С. Еколого-економічні засади реформування землекористування в ринкових умовах / Д.С. Добряк Д.І. Бабміндра . К., Урожай. 2006. – 336 с.
160. Порядок консервації земель: затв. наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 жовтня 2002 р. № 175 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 8. – Ст. 323.
161. Павленко Анатолій. Концепція біологічного різноманіття [Текст] / А. Павленко // Микієвич М.М., Андрусевич Н.І., Будякова Т.О. Європейське право навколишнього середовища. Навчальний посібник. – Львів. – 2004. – С. 186-189.
162. Агросфера як провідний фактор сталого розвитку України / О. О. Созінов, Р. І. Бурда, Ю. О. Тараріко [та ін.] // Вісн. аграр. науки. – 2004. – № 10. – С. 5–13.
163. Екологічна мережа Харківської області : посібник / О. В. Клімов, О. В. Філатова, Г. С. Надточій [та ін.]. – Х., 2008. – 167 с.
164. Класифікації видів цільового призначення земель: затв. наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 // Офіційний вісник України. – 2010. – № 85. – Ст. 3006.
165. Про природно-заповідний фонд України: Закон України від 16.06.1992 № 2456-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 34. – Ст. 502.
166. Охоронне зобов’язання, надане Балаклійською міською радою Державному управлінню охорони навколишнього природного середовища в Харківській області. – Зареєстроване в Державному управлінні охорони навколишього природного середовища в Харківській області за № 6-20-Зк/2009.
167. Непийвода В. Охоронні обмеження як ефективний інструмент захисту природної та історичної спадщини: досвід США / В. Непийвода, С. Голленгорст // Право України. – 2000. – № 12. – С. 109–112.
168. Брагинский М.И., Договорное право. Книга первая: Общие положення. 2-е изд. / Брагинский М.И. Витрянский В.В. – М.: Статут, 2007. – 847 с.
169. Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40. – Ст. 356.
170. Податковий кодекс України: Закон України від 02.12.2010 № 2755-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 13. – Ст. 112.
171. Про погодження екологічного коридору для міграції великих ссавців, що знаходяться під охороною : рішення 16-ї сесії 5-го скликання Долишньошепітської сіл. Ради від 03.03.2009 р. № 117/16 // Створення екологічних коридорів в Україні : посіб. щодо законодавства, ландшафтно-екологічного моделювання та менеджменту для поєднання природоохоронних об’єктів на підставі досвіду в Карпатах. – К., 2010. – С. 88.
172. Мірошниченко А. М. Земельне право України : підручник / А. М. Мірошниченко. – К. : Алеута : КНТ: ЦУЛ, 2009. – 712 с.
173. Мисливське господарство [Електронний ресурс] // Державне агентство лісових ресурсів України. – Режим доступу : http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=32974&cat_id=32882. – Заголовок екрана.
174. Петров В. Природно-заповедный фонд: объект управления и охраны // Охота и охотничье хозяйство. – 1983.