КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕЗАКОННЕ ЗАЙНЯТТЯ РИБНИМ, ЗВІРИНИМ АБО ІНШИМ ВОДНИМ ДОБУВНИМ ПРОМИСЛОМ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО»

На правах рукопису
УДК 343.77

Оробець Костянтин Миколайович

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
ЗА НЕЗАКОННЕ ЗАЙНЯТТЯ РИБНИМ, ЗВІРИНИМ АБО ІНШИМ
ВОДНИМ ДОБУВНИМ ПРОМИСЛОМ

Спеціальність: 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
Ломако Володимир Андрійович,
кандидат юридичних наук, професор

Харків – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП ..................................................................................................................... 4

РОЗДІЛ 1
СОЦІАЛЬНА ОБУМОВЛЕНІСТЬ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА НЕЗАКОННЕ ЗАЙНЯТТЯ РИБНИМ, ЗВІРИНИМ АБО ІНШИМ ВОДНИМ ДОБУВНИМ ПРОМИСЛОМ ....... 12
1.1. Соціальна обумовленість кримінальної відповідальності за незаконне за-йняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом: поняття та система ..................................................................................................................... 12
1.2. Екологічні та соціально-економічні чинники ............................................... 18
1.3. Кримінологічні чинники ................................................................................. 27
1.4. Правові чинники .............................................................................................. 33
Висновки до розділу 1 ............................................................................................ 39

РОЗДІЛ 2
ОБ’ЄКТ І ПРЕДМЕТ НЕЗАКОННОГО ЗАЙНЯТТЯ РИБНИМ, ЗВІРИНИМ АБО ІНШИМ ВОДНИМ ДОБУВНИМ ПРОМИСЛОМ ........ 43
2.1. Об’єкт незаконного зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом ...................................................................................................... 43
2.2. Предмет незаконного зайняття рибним, звіриним або іншим водним добув-ним промислом ....................................................................................................... 67
Висновки до розділу 2 ............................................................................................ 82

РОЗДІЛ 3
ОБ’ЄКТИВНА СТОРОНА НЕЗАКОННОГО ЗАЙНЯТТЯ РИБНИМ, ЗВІРИНИМ АБО ІНШИМ ВОДНИМ ДОБУВНИМ ПРОМИСЛОМ ........ 85
3.1. Загальні положення об’єктивної сторони незаконного зайняття рибним, зві-риним або іншим водним добувним промислом ................................................. 85
3.2. Діяння як ознака об’єктивної сторони незаконного зайняття рибним, звіри-ним або іншим водним добувним промислом ..................................................... 88
3.3. Суспільно небезпечні наслідки незаконного зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом .................................................................. 107
3.4. Причинний зв’язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками при незаконному зайнятті рибним, звіриним або іншим водним добувним промис-лом ………………………………………………………………………..…..….. 122
Висновки до розділу 3 .......................................................................................... 128

РОЗДІЛ 4
СУБ’ЄКТИВНІ ОЗНАКИ НЕЗАКОННОГО ЗАЙНЯТТЯ РИБНИМ, ЗВІРИНИМ АБО ІНШИМ ВОДНИМ ДОБУВНИМ ПРОМИСЛОМ ..... 133
4.1. Ознаки суб’єктивної сторони незаконного зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом ……………....…………………..……… 133
4.2. Ознаки суб’єкта незаконного зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом ………………………………………………….…....….. 153
Висновки до розділу 4 ........................................................................................... 167

РОЗДІЛ 5
ПОКАРАННЯ ЗА НЕЗАКОННЕ ЗАЙНЯТТЯ РИБНИМ, ЗВІРИНИМ АБО ІНШИМ ВОДНИМ ДОБУВНИМ ПРОМИСЛОМ ...................................... 173
Висновки до розділу 5 ......................................................................................... 188

ВИСНОВКИ ......................................................................................................... 190

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ........................................................ 195
ДОДАТКИ ............................................................................................................ 232

ВСТУП

Актуальність теми. Проголошене у ст. 50 Конституції України право ко-жного на безпечне довкілля належить до основних прав людини, оскільки без-печний стан довкілля є передумовою збереження життя і здоров’я людини як найважливішої соціальної цінності, основою нормального існування та розвитку будь-якого суспільства, людства в цілому. Екологічні явища кризового хара-ктеру в Україні і світі актуалізують необхідність посилення захисту довкілля.
Водні живі ресурси є не лише невід’ємною складовою довкілля, а й важли-вою частиною промислового потенціалу держави. Тому різке скорочення за останній час запасів цих ресурсів обумовлює підвищену суспільну небезпечність їх незаконного добування. Правовою основою протидії найбільш суспільно небезпечним посяганням у сфері довкілля виступають норми кримінального права, які містяться у розділі VIII Особливої частини Кримінального кодексу України (далі – КК або КК України) „Злочини проти довкілля”.
Серед зазначених суспільно небезпечних діянь одним із найбільш розпо-всюджених є злочин, передбачений ст. 249 КК, – незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом. Так, у 2003 р. в Україні за-реєстровано 545 випадків незаконного зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, у 2004 р. – 465, у 2005 р. – 526, у 2006 р. – 446, у 2007 р. – 482, у 2008 р. – 519, у 2009 р. – 635, у 2010 р. – 560. Отже, динаміка злочинів цієї категорії за останні роки свідчить про певну тенденцію до зрос-тання порівняно з показниками 2004-2008 років. Питома вага таких діянь у структурі злочинів проти довкілля є незмінно високою, у 2009 р. сягнувши 30%. Подібні негативні тенденції можуть засвідчувати недостатню реалізацію превентивної функції кримінального закону, що зумовлює потребу у вдоскона-ленні ст. 249 КК та більш ефективному її застосуванні.
Проблеми злочинів проти довкілля в різні часи досліджувалися такими ві-тчизняними вченими, як З.Г. Корчева, В.О. Навроцький, В.Я. Тацій, І.Г. Цеса-ренко та ін. В останні роки цій проблематиці присвячені публікації П.С. Берзіна, Л.П. Брич, С.Б. Гавриша, О.О. Дудорова, В.А. Клименка, Т.В. Корнякової, В.К. Матвійчука, Г.С. Поліщука, І.В. Самощенка та ін. У дисертаційних дослі-дженнях Г.С. Поліщука („Кримінологічна характеристика та запобігання зло-чинам проти довкілля (за матеріалами Причорноморського регіону України)”, 2006 р.) і Ю.А. Турлової („Кримінологічна характеристика браконьєрства в Україні та протидія цим злочинам”, 2011 р.) розглянуто кримінологічні аспекти злочинів проти довкілля. Низку проблем кримінально-правової охорони суспі-льних відносин у сфері довкілля було висвітлено у працях російських науков-ців: Г.І. Вольфмана, В.К. Глістіна, О.Л. Дубовик, А.Е. Жалінського, Е.М. Жев-лакова, Н.О. Лопашенко, Ю.І. Ляпунова, О.М. Нєудахіної, В.Д. Пакутіна, В.В. Петрова, О.М. Плєшакова, М.І. Царьова та ін. Зазначеними й іншими дослідни-ками опрацьовано низку проблем кримінальної відповідальності за незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом: з’ясовано родовий та безпосередній об’єкти, уточнено поняття предмета цього злочину, розкрито ознаки об’єктивної сторони, виявлено деякі особливості суб’єктивних ознак злочину, проведено розмежування цього та суміжних складів тощо. Тео-ретичну основу дослідження також становлять праці таких вчених України та інших держав, як М.І. Бажанов, В.І. Борисов, В.К. Грищук, Н.О. Гуторова, П.С. Дагель, О.О. Житний, М.Й. Коржанський, О.М. Костенко, Л.М. Кривоченко, В.М. Кудрявцев, Н.Ф. Кузнєцова, В.А. Ломако, П.С. Матишевський, А.В. Нау-мов, Б.С. Нікіфоров, М.І. Панов, А.О. Пінаєв, А.А. Піонтковський, В.В. Сташис та ін.
Незважаючи на наявність певних напрацювань, у сучасній науковій літера-турі проблема кримінальної відповідальності за незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом залишається недостатньо до-слідженою. В Україні немає жодної наукової роботи, спеціально присвяченої комплексному вивченню цієї проблеми на основі положень чинного КК. Кри-мінально-правові дослідження незаконного зайняття рибним, звіриним або ін-шим водним добувним промислом представлені переважно окремими статтями, розділами підручників з кримінального права та науково-практичних коментарів КК, а також фрагментами монографічних праць. У зазначених джерелах не-достатньою мірою досліджено структуру суспільних відносин, що являють со-бою основний безпосередній об’єкт злочину, передбаченого ст. 249 КК, та ме-ханізм заподіяння цьому об’єкту шкоди, не з’ясовано спеціальні ознаки пред-мета злочину, не досить чітко встановлено зміст вини у злочині, який розгляда-ється, неоднозначно вирішуються питання щодо змісту та критеріїв шкоди, що заподіюється довкіллю. Малодослідженими залишаються й деякі інші проблеми кримінальної відповідальності за незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом.
Актуальність протидії незаконному зайняттю рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, недостатнє опрацювання цієї кримінально-правової проблеми та необхідність подальшого вдосконалення закону про кри-мінальну відповідальність на основі науково обґрунтованих пропозицій обумо-вили вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану наукових досліджень кафедри кримінального права Національного університету „Юридична академія України імені Ярослава Мудрого” в межах цільової комплексної програми „Проблеми ефективності кримінального, кримінально-виконавчого законодавства та системи запобігання злочинності” (номер державної реєстрації 0106u002292). Тема дисертаційної роботи затверджена рішенням вченої ради Національного університету „Юри-дична академія України імені Ярослава Мудрого” 22 грудня 2006 року (прото-кол № 5).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є комплексна розробка теоретичних положень щодо соціальної обумовленості кримінальної відпо-відальності за незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добув-ним промислом, об’єктивних та суб’єктивних елементів і ознак складу цього злочину, покарання за злочин і формулювання пропозицій, що спрямовані на вдосконалення кримінального законодавства та практики його застосування.
Для досягнення зазначеної мети були поставлені такі завдання:
- охарактеризувати систему чинників соціальної обумовленості криміналь-ної відповідальності за незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом;
- визначити родовий і безпосередній об’єкти злочину, з’ясувати структуру безпосереднього об’єкта та механізм заподіяння йому шкоди;
- визначити предмет зазначеного злочину, виявити його загальні та спеціа-льні ознаки;
- розкрити зміст ознак об’єктивної сторони злочину, що розглядається;
- встановити зміст вини, види мотивів та мети, які притаманні незаконному зайняттю рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом;
- дати юридичну та кримінологічну характеристику суб’єкта зазначеного злочину;
- з’ясувати особливості призначення покарання за незаконне зайняття риб-ним, звіриним або іншим водним добувним промислом;
- сформулювати й обґрунтувати пропозиції з удосконалення чинної редакції ст. 249 КК та підвищення ефективності її практичного застосування.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини у сфері кримінально-правової охорони рослинного та тваринного світу.
Предметом дослідження виступає кримінальна відповідальність за неза-конне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом.
Методи дослідження. Методологічною основною дисертації є положення загальної теорії наукового пізнання та теорії кримінального права. У процесі дослідження були використані такі методи: догматичний (при опрацюванні за-конодавчих та інших юридичних актів, з’ясуванні дійсного змісту ст. 249 КК шляхом її тлумачення за допомогою різних способів і прийомів); діалектичний (при дослідженні соціальної обумовленості кримінальної відповідальності за незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, складу злочину і покарання за цей злочин, що дозволило з’ясувати їх зміст, юридичну форму та взаємозв’язки між собою); системно-структурний і функці-ональний (під час розгляду елементів і ознак складу злочину, передбаченого ст. 249 КК); порівняльно-правовий (при порівнянні положень кримінального зако-нодавства деяких зарубіжних країн з приписами КК); логіко-історичний і істо-рико-правовий (при вивченні історичного розвитку уявлень про елементи і ознаки складу злочину та юридичну природу незаконного зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом); статистичний (при узагаль-ненні матеріалів судової практики та аналізі статистичних даних).
Емпіричною базою роботи є результати вивчення й узагальнення за спеціа-льно розробленою анкетою 410 кримінальних справ щодо незаконного зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом; опубліковані мате-ріали слідчої, прокурорської і судової практики; статистичні дані Державної судової адміністрації та МВС України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим в Україні комплексним монографічним дослідженням проблем кримі-нальної відповідальності за незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, яке виконано на основі чинної редакції КК 2001 р. У роботі висунуто й обґрунтовано низку положень, висновків і пропозицій, що, на думку автора, характеризуються науковою новизною.
Вперше:
- виявлено зміст структурних елементів суспільних відносин, на які посягає зазначений злочин, та механізм заподіяння шкоди безпосередньому об’єкту злочину;
- встановлено специфіку та проведено класифікацію мотивів і мети неза-конного зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом;
- з’ясовані особливості призначення судами України різних видів покарань за незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промис-лом. Встановлено, що покарання, які передбачені у ст. 249 КК, не повною мірою відповідають тяжкості шкоди, яка цим злочином заподіюється, що ускладнює досягнення мети покарання, та запропоновано відповідні законодавчі зміни;
- на підставі проведеного дослідження сформульовано пропозиції щодо комплексного вдосконалення редакції ст. 249 КК та Постанови Пленуму Верхо-вного Суду України від 10 грудня 2004 р. № 17 „Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля”.
Удосконалено:
- теоретичні положення, що стосуються системи чинників соціальної обу-мовленості кримінальної відповідальності за незаконне зайняття рибним, звіри-ним або іншим водним добувним промислом і їх значення для вдосконалення законодавства;
- визначення понять родового об’єкта злочинів проти довкілля та безпосе-реднього об’єкта незаконного зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом;
- наукові підходи до розуміння загальних та спеціальних ознак предмета злочину, передбаченого ст. 249 КК. Для його позначення запропоновано вжива-ти термін „водні живі ресурси”;
- розуміння сутності шкоди, яка заподіюється злочином, вироблено конк-ретні пропозиції щодо її законодавчої диференціації на істотну, велику та особ-ливо велику;
- теоретичні уявлення про форми і зміст вини у злочині, що досліджується. Встановлено, що для незаконного зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом характерна вина у формі прямого умислу, а в деяких випадках можливий і непрямий умисел щодо наслідків. Обґрунтовано пропози-ції щодо вдосконалення законодавчого визначення вини як психічного ставлен-ня особи не лише до вчинюваної дії чи бездіяльності та її наслідків, а й до інших фактичних обставин;
- наукові положення щодо суб’єкта цього злочину. Запропоновано визна-вати кваліфікуючими ознаками його вчинення за попередньою змовою групою осіб, а особливо кваліфікуючими, розширивши ст. 249 частиною 3, – вчинення злочину організованою групою і службовою особою з використанням службо-вого становища.
Набули подальшого розвитку:
- положення щодо доцільності зміни назви ст. 249 КК та відповідного зло-чинного діяння з „незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним до-бувним промислом” на „незаконне добування водних живих ресурсів”;
- наукові уявлення про такі ознаки об’єктивної сторони злочину, що дослі-джується, як час, місце, способи, засоби і знаряддя, запропоновано законодавчо визначити деякі з них як обов’язкові ознаки основного (ч. 1 ст. 249 КК) та ква-ліфікованого (ч. 2 ст. 249) складу злочину. Сформульовано визначення поняття способу масового знищення тварин;
- підходи щодо розмежування між незаконним зайняттям рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом і незаконним полюванням, відме-жування злочину, що досліджується, від адміністративного правопорушення, деяких злочинів проти життя та здоров’я особи, власності, громадської безпеки.
Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні положення, узагальнення і висновки дисертації можуть бути використані: в науково-дослідницькій сфері – як підґрунтя для подальшої розробки проблем криміна-льної відповідальності за незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим вод-ним добувним промислом; у правотворчій діяльності – під час опрацювання пропозицій щодо вдосконалення чинного закону про кримінальну відповідаль-ність; у правозастосовчій діяльності – як рекомендації щодо вдосконалення ор-ганізаційних і методичних засад слідчої, прокурорської і судової практики; у навчальному процесі – як матеріали для викладання Особливої частини кримі-нального права, для підготовки підручників, навчальних посібників і методич-них вказівок, науково-практичних коментарів КК, проведення науково-дослідницької роботи студентів.
Апробація результатів дослідження. Дисертаційне дослідження пройшло обговорення та рецензування на кафедрі кримінального права № 2 Національ-ного університету „Юридична академія України імені Ярослава Мудрого” (м. Харків). Ряд положень дисертації обговорено на науково-практичних конфере-нціях: „Юридична наука очима молодих вчених” (м. Харків, 16-17 травня 2008 р.), „Актуальні проблеми розкриття та розслідування злочинів у сучасних умо-вах” (м. Запоріжжя, 31 жовтня 2008 р.), „Осінні юридичні читання” (м. Харків, 12-13 листопада 2008 р.), „Актуальні проблеми кримінального права, процесу та криміналістики” (м. Одеса, 8 жовтня 2010 р.).
Матеріали дослідження використовувались автором у навчальному процесі при проведенні практичних занять з кримінального права зі студентами Націо-нального університету „Юридична академія України імені Ярослава Мудрого”, а також у науково-дослідницькій роботі кафедри кримінального права № 2 На-ціонального університету „Юридична академія України імені Ярослава Мудро-го”.
Публікації. Основні положення дисертації викладено у дев’яти наукових публікаціях, із них п’ять статей, що були опубліковані у виданнях, які визнані фаховими для юридичних наук, та тези чотирьох наукових доповідей.
Літературні джерела й законодавчі акти використані станом на 1 лютого 2012 р.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення й запропоновано нове вирішення наукового завдання, що полягало у з’ясуванні соціальної обумовленості кримінальної відповідальності за незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, об’єктивних та суб’єктивних елементів і ознак складу цього злочину, покарання за злочин і формулювання пропозицій, що спрямовані на вдосконалення кримінального законодавства та практики його застосування. Основні результати дисертаційного дослідження відображено у таких висновках та пропозиціях:
1. Розкрито зміст основних чинників соціальної обумовленості кримінальної відповідальності за незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, до яких віднесено: екологічні; соціально-економічні; кримінологічні; правові (історико-правові та нормативні).
2. З урахуванням чинного законодавства та сучасних наукових підходів родовим об’єктом злочинів проти довкілля визнано комплекс поставлених під охорону закону про кримінальну відповідальність суспільних відносин, що забезпечують в усіх екосистемах раціональне використання та охорону природних ресурсів, збереження екологічної рівноваги і підтримання природного відтворення й екологічної безпеки, а також захист життєдіяльності людини від негативного екологічного впливу.
3. Основний безпосередній об’єкт злочину, передбаченого ст. 249 КК, визначено як поставлені під охорону закону про кримінальну відповідальність суспільні відносини, що забезпечують у водній екосистемі раціональне використання та охорону живих ресурсів, які мають промислове значення, збереження екологічної рівноваги та підтримання природного відтворення й екологічної безпеки. Механізм спричинення шкоди об’єкту злочину полягає в розриві соціального зв’язку між особою, яка не виконує або неналежно виконує свої обов’язки щодо додержання правил зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, та іншими суб’єктами відносин, інтересам яких щодо забезпечення встановленого порядку користування водними біоресурсами заподіюється шкода.
4. Природні ресурси, які можуть бути предметами злочинів проти довкілля, – це речі матеріального світу, що являють собою елементи довкілля природного походження, які перебувають у природному стані, мають просторову визначеність, екологічну значущість, юридичну відокремленість, особливий правовий статус і потенційно здатні набувати ознак товару. З’ясовано загальні ознаки цих предметів: соціальну; фізичну; юридичну; екологічну. До спеціальних ознак предмета злочину, що розглядається, віднесено: а) належність до природних ресурсів, необхідною умовою існування яких є перебування у водному середовищі; б) ці ресурси є живими організмами; в) промислове значення і г) юридичний статус предметів водних промислів. Предмет злочину пропонується визначати поняттям „водні живі ресурси” і надати його роз’яснення в примітці до ст. 249 КК. Визнано доцільним доповнити ч. 1 ст. 249 КК вказівкою на незаконне добування водних живих ресурсів, що належать до особливо цінних видів тваринного або рослинного світу, а також видів, занесених до Червоної книги України.
5. Установлено, що зайняття водними промислами визнається незаконним, якщо воно здійснюється: без дозволу та (або) інших документів, наявність яких є обов’язковою; за наявності таких документів, але з недотриманням передбачених в них вимог; щодо тих видів живих ресурсів або тих особин водних тварин, на які поширюється заборона чи обмеження вилову; з виловом водних живих ресурсів у кількостях, що перевищують встановлені у нормативно-правових актах ліміти; в заборонений час, в заборонених місцях, забороненими способами, засобами чи знаряддями.
6. Запропоновано доповнити ст. 249 КК ознаками об’єктивної сторони злочину (місце, засоби вчинення злочину), які істотно підвищують ступінь його суспільної небезпечності. Розкрито зміст способу масового знищення тварин (ч. 2 ст. 249 КК).
7. Виділено матеріальні й нематеріальні критерії шкоди, яка заподіюється довкіллю. Пропонується диференціювати розміри цієї шкоди на істотні, великі і особливо великі та визнати їх ознаками відповідно основного, кваліфікованого й особливо кваліфікованого складу злочину у ст. 249 КК.
8. Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом може бути вчинено як з прямим, так і з непрямим умислом. У ст. 23 КК запропоновано законодавчо відобразити положення, що зміст інтелектуального моменту вини охоплює усвідомлення особою не лише вчинюваної дії чи бездіяльності, а й інших фактичних обставин.
9. Мотиви, що можуть мати місце при вчиненні незаконного зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, класифіковано на три групи: корисливі, які мають розглядатися як низькі, корисливі, що не мають низького характеру, та некорисливі. Проведено розподіл корисливих цілей злочину на мету наживи, мету споживання й інші корисливі цілі.
10. Суб’єктом незаконного зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом може бути фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку, вчинила цей злочин і підлягає відповідальності за КК України. З урахуванням аналізу судової практики, значної поширеності відповідних діянь у суспільстві та інших факторів пропонується законодавчо визнати у ч. 2 ст. 249 КК як кваліфікуючу ознаку злочину вчинення його за попередньою змовою групою осіб, а в ч. 3 ст. 249 КК передбачити вчинення злочину організованою групою та службовими особами як особливо кваліфікуючі ознаки.
11. Аргументовано необхідність підвищення розмірів санкцій майнового характеру у ст. 249 КК та законодавчого визначення кримінально-правового статусу спеціальної конфіскації. Також виявлено потребу в удосконаленні практики призначення різних видів покарань до осіб, які були визнані винними у вчиненні злочину, що розглядається.
12. На підставі проведеного дослідження запропоновано викласти ст. 249 КК у такій редакції:
„Стаття 249. Незаконне добування водних живих ресурсів
1. Незаконне добування водних живих ресурсів, якщо воно заподіяло істотну шкоду, або вчинене на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду або в зоні надзвичайної екологічної ситуації чи екологічного лиха, а також незаконне добування водних живих ресурсів, що належать до особливо цінних видів тваринного або рослинного світу чи видів, які занесені до Червоної книги України, –
караються штрафом від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста шістдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, з конфіскацією знарядь і засобів добування.
2. Ті самі дії, якщо вони заподіяли шкоду у великих розмірах, або вчинені з метою наживи, або за попередньою змовою групою осіб, або з застосуванням вибухових, отруйних речовин, електроструму чи іншим способом масового знищення тварин, або з використанням риболовних суден, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, –
караються штрафом від п’ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією знарядь і засобів добування.
3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, якщо вони заподіяли шкоду в особливо великих розмірах, або вчинені службовою особою з використанням службового становища чи організованою групою, –
караються штрафом від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого та з конфіскацією знарядь і засобів добування.
Примітка. 1. Під водними живими ресурсами слід розуміти сукупність організмів (риб, ссавців, інших представників тваринного світу, водоростей та інших рослин на всіх чи окремих стадіях розвитку) у стані природної волі, існування яких неможливе без перебування у водному середовищі, що мають промислове значення.
2. Шкода, заподіяна злочином, визначається з урахуванням матеріальних збитків, а також інших обставин, що впливають на розмір шкоди, заподіяної довкіллю.
3. Істотною шкодою, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається шкода, яка у п’ять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
4. Шкодою у великих розмірах, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається шкода, яка у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
5. Шкодою в особливо великих розмірах, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається шкода, яка у двісті п’ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян”.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андрейцев, В. І. Право екологічної безпеки [Текст]: навч. та наук.-практ. посіб. / В. І. Андрейцев. – К.: Знання-Прес, 2002. – 332 с.
2. Антонюк, Н. О. Кримінальна відповідальність за заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою [Текст]: монографія / Н. О. Антонюк; Мін-во освіти і науки України, ЛНУ ім. І. Франка. – Львів: ПАІС, 2008. – 216 с.
3. Бажанов, М. И. Множественность преступлений по уголовному праву Украины [Текст] / М. И. Бажанов; Нац. юрид. акад. Украины им. Ярослава Мудрого, Харьков. центр изуч. орг. преступности. – Х.: Право, 2000. – 128 с.
4. Бажанов, М. И. О различных трактовках некоторых признаков объективной стороны преступления в науке уголовного права [Текст] / М. И. Бажанов // Проблеми законності: респ. міжвідом. наук. зб. / М-во освіти і науки України, Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого; відп. ред. В. Я. Тацій. – Х.: [б. в.], 1999. – Вип. 40. – С. 145-155.
5. Бажанов, М. И. Уголовное право Украины. Общая часть [Текст] / М. И. Бажанов. – Днепропетровск: Пороги, 1992. – 168 с.
6. Балюк, Ю. О. Навколишнє природне середовище як об’єкт заподіяння шкоди [Текст] / Ю. О. Балюк // Науковий вісник Чернівецького університету: зб. наук. праць. – Чернівці: Рута, 2004. – Вип. 236: Правознавство. – С. 61-67.
7. Бараненко, Д. В. Спеціальний суб’єкт злочину за новим кримінальним законодавством України [Текст] / Д. В. Бараненко // Правова держава. – 2002. – № 5. – С. 81-87.
8. Белогриц-Котляревский, Л. С. Учебник русского уголовного права. Общая и особенная части [Текст] / Л. С. Белогриц-Котляревский. – К. – СПб. – Х.: Южно-русское книгоизд. Ф. А. Иогансона, 1903. – IV, 618 с.
9. Бессонов, А. К вопросу о понятии крупного ущерба при квалификации незаконной добычи рыбы [Текст] / А. Бессонов // Уголовное право. – 2008. – № 6. – С. 10-12.
10. Бикмурзин, М. П. Предмет преступления: теоретико-правовой анализ [Текст] / М. П. Бикмурзин. – М.: Юрлитинформ, 2006. – 184 с.
11. Білявський, Г. О. Основи загальної екології [Текст] / Г. О. Білявський, М. М. Падун, Р. С. Фурдуй. – 2-е вид., зі зм. – К.: Либідь, 1995. – 368 с.
12. Борисов, В. До питання про сутність кримінально-правової характеристики злочинів [Текст] / В. Борисов, О. Пащенко // Вісник Академії правових наук України. – Х.: Право, 2005. – № 3. – С. 180-190.
13. Борисов, В. Злочини проти безпеки виробництва: поняття та види. Кримінальна відповідальність за порушення правил ядерної або радіаційної безпеки [Текст]: монографія / В. Борисов, О. Пащенко. – Х.: Видавець СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2006. – 224 с.
14. Борисов, В. І. Конституційна відповідальність у системі чинників соціальної обумовленості кримінального закону [Текст] / В. І. Борисов // Теоретичні та практичні проблеми реалізації Конституції України: тези доп. та наук. повід. уч-ків всеукр. наук.-практ. конф. (26-30 червня 2006 р.) / за заг. ред. Ю. М. Грошевого, М. І. Панова; Мін-во освіти і науки України, АПрН України, НЮАУ ім. Ярослава Мудрого, Харків. обл. держ. адмін-ція, Харків. обл. рада, Харків. міська рада. – Х.: НЮАУ, 2006. – С. 405-408.
15. Брайнін, Я. М. Основні питання загального вчення про склад злочину [Текст] / Я. М. Брайнін. – К.: Вид-во Київ. ун-ту, 1964. – 189 с.
16. Браконьєри можуть поповнити казну [Текст] // Голос України. – 2008. – 12 серпня. – № 151. – С. 2.
17. Бредихина, В. Л. Понятие, сущность и содержание права граждан на безопасную окружающую среду [Текст] / В. Л. Бредихина // Проблеми законності: респ. міжвідом. наук. зб. / М-во освіти і науки України, Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого; відп. ред. В. Я. Тацій. – Х.: [б. в.], 2001. – Вип. 47. – С. 76-82.
18. Бринчук, М. М. Федеральный закон „Об охране окружающей среды”: теория и практика [Текст] / М. М. Бринчук, О. Л. Дубовик // Государство и право. – 2003. – № 3. – С. 30-41.
19. Бринчук, М. М. Экосистемный подход в праве [Текст] / М. М. Бринчук // Экологическое право. – 2008. – № 1. – С. 6-14.
20. Брич, Л. П. Предмет злочину як розмежувальна ознака складів злочинів проти довкілля [Текст] / Л. П. Брич // Кримінальний кодекс України 2001 р. (проблеми, перспективи та шляхи вдосконалення кримінального законодавства): матеріали наук.-практ. конф. 4-5 квітня 2003 р. – Львів: ЛІВС при НАВС України, 2003. – С. 53-56.
21. Бурдін, В. М. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх в Україні [Текст]: монографія / В. М. Бурдін. – К.: Атіка, 2004. – 240 с.
22. Бурдін, В. М. Осудність та неосудність (кримінально-правове дослідження) [Текст]: монографія / В. М. Бурдін. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2010. – 780 с.
23. Буткевич, Б. Велика риболовля [Текст] / Б. Буткевич // Український тиждень. – 2009. – 5-11 червня. – № 22. – С. 26-29.
24. Векленко, С. Законодательное определение умышленной вины нуждается в совершенствовании [Текст] / С. Векленко // Уголовное право. – 2003. – № 1. – С. 15-17.
25. Велиев, И. В. Уголовно-правовая оценка объекта посягательства при квалификации преступлений [Текст] / И. В. Велиев. – Баку: Ученый центр Прокуратуры Азербайджанской республики, 1992. – 60 с.
26. Великий тлумачний словник сучасної української мови [Текст] / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. – К.; Ірпінь: ВТФ „Перун”, 2007. – 1736 с.
27. Вереша, Р. В. Поняття вини як елемент змісту кримінального права України [Текст]: автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 / Р. В. Вереша; КНУ ім. Тараса Шевченка. – К., 2004. – 18 с.
28. Владимиров, В. А. Субъект преступления по советскому уголовному праву [Текст] / В. А. Владимиров, Г. А. Левицкий. – М.: Высш. шк. МООП РСФСР, 1964. – 60 с.
29. Владимиров, Л. Е. Курс уголовного права. Часть первая. Основы нынешнего уголовного права [Текст] / Л. Е. Владимиров. – М.: Типогр. Т-ва И. Д. Сытина, 1908. – 387 с.
30. Волков, Б. С. Мотивы преступлений (уголовно-правовое и социально-психологическое исследование) [Текст] / Б. С. Волков. – Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1982. – 152 с.
31. Волков, Б. С. Проблема воли и уголовная ответственность [Текст] / Б. С. Волков. – Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1965. – 136 с.
32. Вольфман, Г. И. Ответственность за преступления в области охраны природы. Квалификация и наказание [Текст] / Г. И. Вольфман; под ред. В. И. Новоселова. – Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1984. – 80 с.
33. Гавриш, С. Б. Кримінально-правова охорона довкілля в Україні. Проблеми теорії, застосування і розвитку кримінального законодавства [Текст]: наук. видання / С. Б. Гавриш. – К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 2002. – 636 с.
34. Гавриш, С. Б. Теоретические предпосылки исследования объекта преступлений [Текст] / С. Б. Гавриш // Право и политика. – 2000. – № 11. – С. 4-15.
35. Гавриш, С. Б. Уголовная ответственность за незаконную порубку леса [Текст]: автореф. дисс. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 / С. Б. Гавриш; Харьков. юрид. ин-т. – Х., 1980. – 16 с.
36. Газдайка-Василишин, І. Б. До питання соціальної зумовленості кримінальної відповідальності за некорисливі злочини проти власності [Текст] / І. Б. Газдайка-Василишин // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична: зб. наук. пр. / гол. ред. В. Л. Ортинський. – Л.: Львів. держ. ун-т внутр. справ, 2006. – Вип. 3. – С. 248-258.
37. Галахова, А. В. Уголовная ответственность за хозяйственные преступления: вопросы квалификации [Текст] / А. В. Галахова. – М.: Юрид. лит., 1987. – 160 с.
38. Глистин, В. К. Охрана природы по советскому уголовному праву [Текст]: автореф. дисс. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 / В. К. Глистин; Юрид. фак-т Ленинград. гос. ун-та. – Л., 1966. – 17 с.
39. Глистин, В. К. Проблема уголовно-правовой охраны общественных отношений (объект и квалификация преступлений) [Текст] / В. К. Глистин. – Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1979. – 128 с.
40. Готин, А. Н. Объект преступления в теории уголовного права [Текст] / А. Н. Готин // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України: Науково-теоретичний журнал. – Луганськ: РВВ ЛІВС, 2001. – Вип. 3. – С. 39-62.
41. Готін, О. Підстави криміналізації діянь [Текст] / О. Готін // Право України. – 2005. – № 2. – С. 95-98.
42. Григор’єва, Т. В. Правове регулювання використання й охорони водних живих ресурсів [Текст]: автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.06 / Т. В. Григор’єва; Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2005. – 20 с.
43. Грищук, В. К. До питання про поняття об’єкта злочину в сучасній науці кримінального права [Текст] / В. К. Грищук, В. Л. Ортинський // Наукові записки Харківського економіко-правового університету. Право, економіка, гуманітаристика: зб. наук. пр. – 2004. – № 1. – С. 30-37.
44. Грищук, В. К. Загальні засади відповідальності юридичних осіб за кримінальним законодавством Франції [Текст] / В. К. Грищук, І. В. Красницький // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ: зб. наук. пр. / гол. ред. В. Л. Ортинський. – Л.: Львів. ін-т внутр. справ при НАВС України, 2003. – Вип. 3. – С. 66-75.
45. Гуторова, Н. Конфіскація майна за кримінальним правом України: проблеми та перспективи [Текст] / Н. Гуторова, О. Шаповалова // Право України. – 2010. – № 9. – С. 56-65.
46. Гуторова, Н. О. Кримінально-правова охорона державних фінансів України [Текст]: монографія / Н. О. Гуторова. – Х.: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2001. – 384 с.
47. Дагель, П. С. Содержание, форма и сущность вины в советском уголовном праве [Текст] / П. С. Дагель // Правоведение. – 1969. – № 1. – С. 78-88.
48. Дагель, П. С. Субъективная сторона преступления и ее установление [Текст] / П. С. Дагель, Д. П. Котов. – Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1974. – 244 с.
49. Дедю, И. И. Экологический энциклопедический словарь [Текст] / И. И. Дедю. – Кишинев: Гл. ред. МСЭ, 1990. – 408 с.
50. Демидов, Ю. А. Социальная ценность и оценка в уголовном праве [Текст] / Ю. А. Демидов. – М.: Юрид. лит., 1975. – 184 с.
51. Демина, Т. А. Экология, природопользование, охрана окружающей среды [Текст] / Т. А. Демина. – М.: Аспект Пресс, 2000. – 143 с.
52. Джужа, О. М. Кримінально-правова охорона довкілля як складова кримінологічного запобігання екологічній злочинності [Текст] / О. М. Джужа, В. В. Василевич, Г. С. Поліщук // Шлях до кримінології: Пам’яті А.П. Закалюка: зб. матеріалів / НАПрН України, Координаційне бюро з проблем кримінології та кримінологічних досліджень. – К. – З.: КПУ, 2010. – С. 97-103.
53. Дзюба, Ю. П. Деякі методологічні аспекти дослідження предмета злочину [Текст] / Ю. П. Дзюба // Теоретичні основи забезпечення якості кримінального законодавства та правозастосовної діяльності у сфері боротьби зі злочинністю в Україні: матеріали наук. конф., 15 травня 2009 р. / [редкол.: В. І. Борисов (голов. ред.) та ін.]; Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого, Ін-т вивч. проблем злочинності АПрН України. – Х.: Право, 2009. – С. 77-82.
54. Дубовик, О. Л. Причины экологических преступлений [Текст] / О. Л. Дубовик, А. Э. Жалинский. – М.: Наука, 1988. – 240 с.
55. Дубовик, О. Л. Проблематика борьбы с экологической преступностью в научных исследованиях и судебной практике ЕС [Текст] / О. Л. Дубовик, А. Л. Иванова, В. Т. Калиниченко, Т. В. Редникова, А. А. Рерихт // Экологическое право. – 2008. – № 1. – С. 25-34.
56. Екологічна енциклопедія [Текст]: У 3-х томах / редкол.: А. В. Толстоухов (голов. ред.) та ін. – К.: ТОВ „Центр екологічної освіти та інформації”, 2006. – Т. 1. А-Е. – 432 с.
57. Екологічна енциклопедія [Текст]: У 3-х томах / редкол.: А. В. Толстоухов (голов. ред.) та ін. – К.: ТОВ „Центр екологічної освіти та інформації”, 2008. – Т. 3. О-Я. – 472 с.
58. Екологічне право України [Текст] / [А. П. Гетьман, М. В. Шульга, В. К. Попов та ін.]; за ред. А. П. Гетьмана та М. В. Шульги. – Х.: Право, 2005. – 384 с.
59. Емельянов, В. П. Понятие объекта преступлений в уголовно-правовой науке [Текст] / В. П. Емельянов // Право і безпека. – 2002. – № 4. – С. 7-11.
60. Есипов, В. В. Очерк русского уголовного права. Часть общая. Преступление и преступники. Наказание и наказуемые [Текст] / В. В. Есипов. – М.: Изд. книж. маг. „Правоведение”, 1904. – 550, V с.
61. Ємельянов, В. П. Класифікація об’єктів злочинів [Текст] / В. П. Ємельянов // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – Х.: НУВС, 2002. – Вип. 20. – С. 179-183.
62. Єпур, Г. В. Об’єктивна сторона злочину [Текст] / Г. В. Єпур // Вісник ЛІВС МВС України: наук.-теорет. журнал. – Луганськ: РВВ ЛІВС, 2000. – Випуск 3. – С. 137-142.
63. Єпур, Г. В. Соціальна обумовленість кримінально-правової відповідальності [Текст] / Г. В. Єпур // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України. – Спец. вип. Нове кримінальне і кримінально-процесуальне законодавство та завдання юридичної підготовки кадрів ОВС України: У 2-х частинах. – Луганськ: РВВ ЛАВС, 2002. – Ч. 1. – С. 17-21.
64. Жалинский, А. О материальной стороне преступления [Текст] / А. Жалинский // Уголовное право. – 2003. – № 2. – С. 27-29.
65. Жевлаков, Э. Н. Экологические преступления и экологическая преступность [Текст] / Э. Н. Жевлаков. – М.: Белые альвы, 1996. – 96 с.
66. Житний, О. О. Проблеми реалізації принципу гуманізму в деяких інститутах кримінального права України [Текст] / О. О. Житний // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – Х., 2005. – Вип. 29. – С. 19-24.
67. Загородников, Н. И. Советское уголовное право. Общая и Особенная части [Текст] / Н. И. Загородников. – М.: Юрид. лит., 1975. – 568 с.
68. Заруба, П. Соціальна зумовленість кримінальної відповідальності за злочини у сфері приватизації [Текст] / П. Заруба // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 9. – С. 83-85.
69. Зателепин, О. К вопросу о понятии объекта преступления в уголовном праве [Текст] / О. Зателепин // Уголовное право. – 2003. – № 1. – С. 29-31.
70. Зінченко, І. О. Одиничні злочини: поняття, види, кваліфікація [Текст]: монографія / І. О. Зінченко, В. І. Тютюгін. – Х.: ФІНН, 2010. – 256 с.
71. Зінченко, І. О. Проблеми вдосконалення кумулятивних санкцій в чинному КК України [Текст] / І. О. Зінченко // Матеріали наукових семінарів та „круглих столів”, проведених Національною юридичною академією імені Ярослава Мудрого спільно з Академією правових наук України в рамках Фестивалю науки 15-16 травня 2007 року / [упорядн.: А. П. Гетьман, О. В. Петришин]; НЮА України ім. Ярослава Мудрого, АПрН України, Ін-т держ. будівництва та місцевого самоврядування, Ін-т вивчення проблем злочинності. – Х.: Право, 2007. – С. 19, 20.
72. Иванов, Н. Г. Принцип субъективного вменения и его реализация в УК [Текст] / Н. Г. Иванов // Государство и право. – 1999. – № 10. – С. 52-58.
73. Иногамова-Хегай, Л. Критерии разграничения преступлений против собственности и экологических преступлений [Текст] / Л. Иногамова-Хегай, Е. Герасимова // Уголовное право. – 2006. – № 5. – С. 42-45.
74. Караев, Т. Э. Повторность преступлений [Текст] / Т. Э. Караев. – М.: Юрид. лит., 1983. – 104 с.
75. Карпушева, И. Ю. О соотношении категорий: „деятельность”, „поведение”, „деяние” и их значении для определения понятия преступления [Текст] / И. Ю. Карпушева // Сучасні проблеми юридичної науки і правозастосовчої діяльності: тези доп. та наук. повідом. учасників наук. конф. молодих учених (м. Харків, 20-21 грудня 2001 р.) / за ред. М.І. Панова. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2002. – С. 121-124.
76. Кирей, В. Протистоять браконьєрам [Текст] / В. Кирей // Урядовий кур’єр. – 2009. – 29 жовтня. – № 200. – С. 9.
77. Кистяковский, А. Ф. Элементарный учебник общего уголовного права [Текст] / А. Ф. Кистяковский. – Часть общая. – Третье изд. – К.: Изд. Ф.А. Иогансона, 1891. – 850 с.
78. Кісілюк, Е. М. Спірні питання щодо встановлення кримінальної відповідальності юридичних осіб [Текст] / Е. М. Кісілюк // Адвокат. – 2008. – № 6. – С. 22-25.
79. Кобецька, Н. Р. Екологічне право України [Текст]: навч. посіб. / Н. Р. Кобецька. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 352 с.
80. Ковалев, М. И. Классификация объектов преступления [Текст] / М. И. Ковалев, И. Я. Козаченко, Г. П. Новоселов // Правоведение. – 1987. – № 2. – С. 70-71.
81. Ковалевская, Н. Клевое дело [Текст] / Н. Ковалевская // Власть денег. – 2010. – № 24. – С. 24, 25.
82. Ковалевская, Н. Олег Довбыш: „Разведение рыбы и распоряжение водной гладью контролирует только наш Комитет” [Текст] / Н. Ковалевская, Д. Уляницкий // Власть денег. – 2010. – № 24. – С. 26, 27.
83. Ковалев, М. И. Понятие и признаки преступления и их значение для квалификации [Текст] / М. И. Ковалев. – Свердловск: Изд-во Свердлов. юрид. ин-та, 1977. – 80 с.
84. Коган, В. М. Изучение эффективности уголовно-правовых норм: аспекты и уровни анализа [Текст] / В. М. Коган // Проблемы правосудия и уголовного права. – М.: Ин-т государства и права АН СССР, 1978. – С. 119-130.
85. Козаченко, И. Я. Нижняя возрастная граница уголовной ответственности: пути оптимизации проблемы [Текст] / И. Я. Козаченко, Б. А. Спасенников // Российский юридический журнал. – 2001. – № 4. – С. 75-82.
86. Козлов, А. П. Понятие преступления [Текст] / А. П. Козлов. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2004. – 819 с.
87. Колбасов, О. С. Возмещение вреда, причиненного неправомерным использованием природных объектов [Текст] / О. С. Колбасов // Правовые вопросы охраны природы в СССР: сб. ст. / отв. ред. Г. Н. Полянская. – М.: Госюриздат, 1963. – С. 99-148.
88. Колбасов, О. С. Природа как объект правовой охраны [Текст] / О. С. Колбасов // Правовые вопросы охраны природы в СССР: сб. ст. / отв. ред. Г. Н. Полянская. – М.: Госюриздат, 1963. – С. 5-16.
89. Конвенція Організації Об’єднаних Націй з морського права [Текст] // Збірник законодавчих актів України про охорону навколишнього природного середовища (міжнародні конвенції та угоди, інші правові акти). – Чернівці: Зелена Буковина, 1999. – Т. 5. – С. 145-190.
90. Константинов, А. С. Общая гидробиология [Текст]: учебн. / А. С. Константинов. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Высш. шк., 1986. – 472 с.
91. Конюшкина, Ю. Усилить уголовно-правовую охрану вод, водных животных и растений [Текст] / Ю. Конюшкина // Российская юстиция. – 2003. – № 9. – С. 59, 60.
92. Коржанский, Н. И. Объект и предмет уголовно-правовой охраны [Текст] / Н. И. Коржанский. – М.: Акад. МВД СССР, 1980. – 248 с.
93. Коржанский, Н. Квалификация преступлений при конкуренции непосредственных объектов посягательства [Текст] / Н. Коржанский // Сов. юстиция. – 1972. – № 21. – С. 20-21.
94. Коржанський, М. Й. Уголовне право України. Частина загальна [Текст]: курс лекцій / М. Й. Коржанський. – К.: Наукова думка та Укр. видавнича група, 1996. – 336 с.
95. Коржанський, М. Цінність суспільних відносин [Текст] / М. Коржанський, О. Коржанська // Право України. – 2006. – № 12. – С. 20-22.
96. Корнякова, Т. Детермінація злочинів проти довкілля [Текст] / Т. Корнякова // Право України. – 2009. – № 7. – С. 79-87.
97. Корнякова, Т. Навколишнє природне середовище як об’єкт кримінально-правової охорони у системі запобігання екологічній злочинності [Текст] / Т. Корнякова // Вісник Академії правових наук України: [зб. наук. пр.] / редкол.: В. Я. Тацій та ін. – Х.: Право, 2010. – № 2. – С. 169-177.
98. Корнякова, Т. Об’єкт посягання і система злочинів у сфері навколишнього природного середовища [Текст] / Т. Корнякова // Право України. – 2009. – № 2. – С. 121-133.
99. Коробеев, А. И. Советская уголовно-правовая политика: проблемы криминализации и пенализации [Текст]: монография / А. И. Коробеев. – Владивосток: Изд-во Дальневост. ун-та, 1987. – 272 с.
100. Корсак, К. В. Основи екології [Текст]: навч. посіб. / К. В. Корсак, О. В. Плахотнік. – 2-ге вид., стереотип. – К.: МАУП, 2000. – 240 с.
101. Корчева, З. Г. Уголовно-правовая охрана природы в УССР [Текст] / З. Г. Корчева. – Х.: Харьков. юрид. ин-т, 1975. – 84 с.
102. Костенко, А. Н. Социопатизация личности – главная угроза для национальной безопасности [Текст] / А. Н. Костенко // Шлях до кримінології: Пам’яті А.П. Закалюка: зб. матеріалів / НАПрН України, Координаційне бюро з проблем кримінології та кримінологічних досліджень. – К. – З.: КПУ, 2010. – С. 37-43.
103. Костецький, В. В. Екологія перехідного періоду: держава, право, економіка (економіко-правовий механізм охорони навколишнього природного середовища в Україні) [Текст] / В. В. Костецький. – 2-е вид. – К.: Український інформаційно-правовий центр, 2001. – 390 с.
104. Котелевець, А. В. До питання про визначення шкоди, заподіяної довкіллю [Текст] / А. В. Котелевець // Вісник Верховного Суду України. – 2005. – № 6. – С. 36-38.
105. Кривоченко, Л. Н. О содержании и структуре общественной опасности как признака преступления [Текст] / Л. Н. Кривоченко // Проблемы правоведения: респ. межведом. науч. сб. – К.: Вища школа, 1979. – Вып. 40. – С. 94-102.
106. Кримінальна справа № 1-120, 2007 р. – Архів Придніпровського районного суду м. Черкаси.
107. Кримінальна справа № 1-128, 2004 р. – Архів Сакського районного суду Автономної Республіки Крим.
108. Кримінальна справа № 1-130, 2007 р. – Архів Криворізького районного суду Дніпропетровської області.
109. Кримінальна справа № 1-150, 2006 р. – Архів Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим.
110. Кримінальна справа № 1-186, 2006 р. – Архів Керченського міського суду Автономної Республіки Крим.
111. Кримінальна справа № 1-189, 2006 р. – Архів Каланчацького районного суду Херсонської області.
112. Кримінальна справа № 1-225, 2006 р. – Архів Скадовського районного суду Херсонської області.
113. Кримінальна справа № 1-23, 2004 р. – Архів Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області.
114. Кримінальна справа № 1-266, 2007 р. – Архів Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим.
115. Кримінальна справа № 1-321, 2004 р. – Архів Зміївського районного суду Харківської області.
116. Кримінальна справа № 1-37, 2004 р. – Архів Комсомольського районного суду м. Херсона.
117. Кримінальна справа № 1-44, 2007 р. – Архів Комсомольського міського суду Полтавської області.
118. Кримінальна справа № 1-50, 2006 р. – Архів Приазовського районного суду Запорізької області.
119. Кримінальна справа № 1-61, 2007 р. – Архів Роздільненського районного суду Автономної Республіки Крим.
120. Кримінальна справа № 1-623, 2005 р. – Архів Запорізького районного суду Запорізької області.
121. Кримінальна справа № 1-7, 2004 р. – Архів Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області.
122. Кримінальна справа № 1-760, 2005 р. – Архів Суворовського районного суду м. Херсона.
123. Кримінальна справа № 1-77, 2006 р. – Архів Черкаського районного суду Черкаської області.
124. Кримінальне право України: Заг. частина [Текст]: підручник / [Ю. В. Александров, В. І. Антипов, М. В. Володько та ін.]; відп. ред. Я. Ю. Кондратьєв; наук. ред. В. А. Клименко та М. І. Мельник. – К.: Правові джерела, 2002. – 432 с.
125. Кримінальне право України: Загальна частина [Текст]: підручник / [Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, В. І. Тютюгін та ін.]; за ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010. – 456 с.
126. Кримінальне право України: Особлива частина [Текст]: підручник / [Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, В. І. Тютюгін та ін.]; за ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010. – 608 с.
127. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар [Текст] / [Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, С. Б. Гавриш та ін.]; за заг. ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація; Академія правових наук України, Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. – Вид. четверте, доповн. – Х.: ТОВ „Одіссей”, 2008. – 1208 с.
128. Кримінальний кодекс України: Нормат. акти кримін.-прав. значення: (За станом законодавства на 1 вересня 1997 р.) [Текст] / авт.-упорядн.: М. І. Мельник, М. І. Хавронюк. – К.: А.С.К., 1997. – 320 с.
129. Крючек, С. В. Прибуток, доход, нажива в кримінальному законодавстві [Текст] / С. В. Крючек, І. В. Сингаївська // Кримінальний кодекс України 2001 р. (проблеми, перспективи та шляхи вдосконалення кримінального законодавства): матер. наук.-практ. конф. 4-5 квітня 2003 р. – Львів: ЛІВС при НАВС України, 2003. – С. 88-91.
130. Кудрявцев, В. Н. Общая теория квалификации преступлений [Текст] / В. Н. Кудрявцев. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2004. – 304 с.
131. Кудрявцев, В. Н. Объективная сторона преступления [Текст] / В. Н. Кудрявцев. – М.: Госюриздат, 1960. – 244 с.
132. Кудрявцев, В. Проблеми визначення ознак об’єктивної сторони посягання [Текст] / В. Кудрявцев // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. – № 9. – С. 54-62.
133. Кузнецова, Н. Ф. Значение преступных последствий для уголовной ответственности [Текст] / Н. Ф. Кузнецова. – М.: Госюриздат, 1958. – 220 с.
134. Кузнецова, Н. Ф. Преступление и преступность [Текст] / Н. Ф. Кузнецова. – М.: Изд-во Москов. ун-та, 1969. – 232 с.
135. Кулаков, В. Рибні ресурси держави потребують прокурорського захисту [Текст] / В. Кулаков // Вісник прокуратури. – 2007. – № 3. – С. 32-37.
136. Курляндский, В. И. Уголовная политика, дифференциация и индивидуализация уголовной ответственности [Текст] / В. И. Курляндский // Основные направления борьбы с преступностью / под ред. И. М. Гальперина и В. И. Курляндского. – М.: Юрид. лит., 1975. – С. 77-95.
137. Курс российского уголовного права. Общая часть [Текст] / под ред. В. Н. Кудрявцева, А. В. Наумова. – М.: Спарк, 2001. – 767 с.
138. Курс советского уголовного права (Часть Общая) [Текст]: В 2-х томах / отв. ред.: Н. А. Беляев, М. Д. Шаргородский. – Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1968. – Т. I. – 646 с.
139. Курс советского уголовного права (Часть Особенная) [Текст] / отв. ред. Н. А. Беляев. – Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1978. – Т. 4. – 558 с.
140. Курс советского уголовного права [Текст]: В 6-ти томах / [ред. колл.: А. А. Пионтковский, П. С. Ромашкин, В. М. Чхиквадзе]. – Часть Особенная. – М.: Наука, 1971. – Т. V. Преступления против личности, ее прав. Хозяйственные преступления. – 572 с.
141. Курс уголовного права. Особенная часть [Текст] / под ред. Г. Н. Борзенкова, В. С. Комиссарова; МГУ им. М. В. Ломоносова, юрид. фак-т. – М.: ИКД „Зерцало-М”, 2002. – Т. 4. – 672 с.
142. Курс уголовного права [Текст]: В 5 томах. Общая часть. – М.: ИКД „Зерцало-М”, 2002. – Т. 1: Учение о преступлении / под ред. Н. Ф. Кузнецовой и И. М. Тяжковой. – 624 с.
143. Куцевич, М. П. Кримінальна відповідальність за екоцид: міжнародний та національний аспекти [Текст]: монографія / М. П. Куцевич. – К.: Юридична думка, 2009. – 332 с.
144. Лацко, Р. Экономические проблемы окружающей среды [Текст] / Р. Лацко; сокр. пер. со словац. Т. В. Гальцевой, З. Н. Кузнецовой и В. А. Климашевского. – М.: Прогресс, 1979. – 216 с.
145. Лащук, Є. В. Поняття і структура об’єкта злочину [Текст] / Є. В. Лащук // Проблеми пенітенціарної теорії і практики: щорічний бюлетень / за заг. ред. А. А. Музики. – К.: КЮІ КНУВС, 2005. – Вип. 10. – С. 197-207.
146. Лащук, Є. В. Предмет злочину в кримінальному праві України [Текст]: автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 / Є. В. Лащук; НАВС України. – К., 2005. – 20 с.
147. Лекшас, И. Вина как субъективная сторона преступного деяния [Текст] / И. Лекшас; пер. с нем; под ред. и с предисл. А. А. Пионтковского. – М.: Госюриздат, 1958. – 86 с.
148. Леонтьев, Б. М. Ответственность за хозяйственные преступления [Текст] / Б. М. Леонтьев. – М.: Госюриздат, 1963. – 192 с.
149. Лесорубы страшнее кризиса [Текст] // Секретные расследования. – 2009. – № 1. – С. 3.
150. Лизогуб, Я. Г. Кримінальна відповідальність за торгівлю людьми або іншу незаконну угоду щодо передачі людини [Текст]: монографія / Я. Г. Лизогуб; МВС України, Луган. акад. внутр. справ ім. 10-річчя незалежності України; [наук. ред. С.С. Яценко]. – Луганськ: РВВ ЛАВС, 2003. – 204 с.
151. Лист, Ф. Учебник уголовного права. Общая часть [Текст] / Ф. Лист; пер. Ф. Ельяшевич; [с предисл. автора и М. В. Духовского]. – М.: Товарищество типогр. А. И. Мамонтова, 1903. – XX, 334 с.
152. Ломако, В. Деякі актуальні питання покарання за незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом [Текст] / В. Ломако, К. Оробець // Юридична Україна. – 2010. – № 10. – С. 101-107.
153. Ломако, В. А. Зміст умислу і його види [Текст]: текст лекції / В. А. Ломако. – Х.: Юрид. ін-т, 1991. – 16 с.
154. Ломако, В. А. Осудність та неосудність за кримінальним правом України [Текст]: конспект лекції / В. А. Ломако. – Х.: Укр. юрид. акад., 1993. – 24 с.
155. Лопашенко, Н. А. Экологические преступления: социальная опасность и уголовно-правовой анализ [Текст] / Н. А. Лопашенко // Право и политика. – 2001. – № 9. – С. 23-31.
156. Ляпунов, Ю. И. Уголовно-правовая охрана природы органами внутренних дел [Текст] / Ю. И. Ляпунов. – М.: Редакц.-издат. отдел Акад. МВД СССР, 1974. – 152 с.
157. Малик, Р. Ловись, рибко, „по-чорному”... [Текст] / Р. Малик // Урядовий кур’єр. – 2009. – 29 січня. – № 15. – С. 7.
158. Малинин, В. Б. Причинная связь в уголовном праве [Текст] / В. Б. Малинин. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2000. – 316 с.
159. Мальков, В. П. Субъективные основания уголовной ответственности [Текст] / В. П. Мальков // Государство и право. – 1995. – № 1. – С. 91-99.
160. Манько, М. Браконьєрство стало професією [Текст] / М. Манько // Голос України. – 2008. – 11 квітня. – № 70. – С. 8.
161. Марчак, В. Обмежена осудність як ознака суб’єкта злочину [Текст] / В. Марчак // Право України. – 2008. – № 6. – С. 115-118.
162. Матвійчук, В. Деякі дискусійні питання визначення суб’єктів відносин із кримінально-правової охорони навколишнього природного середовища [Текст] / В. Матвійчук // Юридична Україна. – 2007. – № 6. – С. 103-105.
163. Матвійчук, В. Дослідження безпосереднього об’єкта злочинів, що стосуються навколишнього природного середовища [Текст] / В. Матвійчук // Юридична Україна. – 2007. – № 4. – С. 87-91