ПРОБЛЕМИ ПЕНАЛІЗАЦІЇ ЗЛОЧИНІВ У СФЕРІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ШАПОВАЛОВА ОЛЬГА АНАТОЛІЇВНА

УДК 343.37:343.24

ПРОБЛЕМИ ПЕНАЛІЗАЦІЇ ЗЛОЧИНІВ
У СФЕРІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Гуторова Наталія Олександрівна,
доктор юридичних наук, професор,
академік Національної академії
правових наук України

Харків – 2013

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………..3
Розділ 1. Поняття та цілі пеналізації злочинів у сфері господарської діяльності
1. 1. Поняття та ознаки пеналізації злочинів у сфері господарської діяльності ………………………………………………………………………...13
1. 2. Цілі кримінального покарання та специфіка їх досягання за злочини у сфері господарської діяльності……………………………….………………...26
Висновки до розділу 1…………………………………………………………...44
Розділ 2. Система покарань за злочини у сфері господарської діяльності
2. 1. Поняття системи покарань за злочини у сфері господарської діяльності…………………………………………………………………..……..48
2. 2. Майнові покарання за злочини у сфері господарської діяльності……...61
2. 3. Покарання за злочини у сфері господарської діяльності, пов’язані з обмеженням особистої свободи, а також трудових та інших прав і свобод засудженого………………………………………………………………………97
Висновки до розділу 2………………………………………………….………114
Розділ 3. Кримінально-правова характеристика санкцій статей розділу УП Особливої частини КК
3. 1. Поняття санкцій статей розділу УП Особливої частини КК……...........124
3. 2. Види санкцій статей, що передбачають відповідальність за злочини у сфері господарської діяльності…………………………………………..........137
3. 3. Проблеми конструювання санкцій статей за злочини у сфері господарської діяльності, які вчинені за наявності кваліфікуючих (особливо кваліфікуючих) ознак……………………………………………………..........167
Висновки до розділу 3………………………………………………………….178
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………183
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………...........193
ДОДАТКИ……………………………………………………………………...216

ВСТУП

Актуальність теми. Проблема правового забезпечення протидії злочинним проявам у сфері господарської діяльності є досить складною, але дуже важливою для України. Відомо, що майже половина економіки нашої держави перебуває у тіньовому секторі, що переважно є наслідком широкого розповсюдження злочинних проявів у цій сфері.
З метою подолання цих негативних явищ у державі розроблено систему заходів, до яких належать і заходи кримінально-правового характеру. Розділ VII Особливої частини Кримінального кодексу України (далі – КК) об’єднує низку статей, які передбачають відповідальність за вчинення посягань на господарські відносини. Дослідженню кримінального законодавства в цій частині присвячено багато наукових праць як комплексного характеру, так і щодо проблем відповідальності за окремі види злочинів у сфері господарської діяльності. Але, на жаль, майже всі ці праці висвітлювали переважно аналіз складів злочинів у сфері господарської діяльності, тоді як проблеми їх пеналізації або не досліджувалися взагалі, або такі дослідження мали вкрай обмежений, фрагментарний характер.
Поряд із цим аналіз проблем пеналізації злочинів у сфері господарської діяльності вказує на наявність значних недоліків та суперечливостей. Відсутність комплексного, системного підходу до вирішення цих питань призводить до певної непослідовності рішень законодавця при встановленні санкцій статей розділуVII Особливої частини КК. Так, у різні часи і щодо різних злочинів можна простежити або явну недостатність рівня кримінально-правового впливу на винних осіб, або його надмірність, що межує з необґрунтованою жорстокістю. Санкції статей розділу VII Особливої частини КК у багатьох випадках не узгоджені як між собою у межах цього розділу, так і з санкціями статей інших розділів Особливої частини КК, що перебувають із ними у співвідношенні загальної та спеціальної норм. Потребують наукового осмислення та розробки практичних рекомендацій щодо застосування і положення Закону України від 15 листопада 2011 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» в частині встановлення за деякі з цих злочинів розміру штрафу, який має бути не меншим за розмір майнової шкоди, завданої злочином, або отриманого внаслідок вчинення злочину доходу, заміни несплаченого штрафу позбавленням волі тощо.
Зазначене не сприяє забезпеченню ефективної протидії злочинам у сфері господарської діяльності кримінально-правовими засобами, що, у свою чергу, негативно впливає на рівень криміналізації економіки України.
У різні часи в науці кримінального права до проблем кримінальної відповідальності за злочини у сфері господарської діяльності (господарські злочини, злочини у сфері економіки) зверталися П. П. Андрушко, В. І. Борисов, П. С. Берзін, Л. П. Брич, Б. В. Волженкін, П. А. Воробей, Н. О. Гуторова, О. О. Дудоров, О. Г. Кальман, В. М. Киричко, М. Й. Коржанський, П. С. Матишевський, М. І. Мельник, В. О. Навроцький, О. І. Перепелиця, В. М. Попович, В. В. Сташис, Є. Л. Стрельцов, В. Я. Тацій, М. І. Хавронюк та інші дослідники. Проблеми пеналізації злочинів широко висвітлено в дослідженнях вітчизняних та зарубіжних фахівців, зокрема Л. В. Багрія-Шахматова, І. Г. Богатирьова, М. І. Бажанова, Ю. В. Бауліна, П. С. Дагеля, С. І. Дементьєва, Т. А. Денисової, В. К. Дуюнова, І. І. Карпеця, О. О. Книженко, І. Я. Козаченка, А. П. Козлова, Г. А. Кригера, Л. Л. Кругикова, Т. О. Леснієвскі-Костаревої, В. А. Ломаки, А. А. Музики, Й. С. Ноя, Н. А. Орловської, П. П. Осипова, М. І. Панова, Ю. А. Пономаренка, В. О. Попраса, В. В. Скибицького, Ю. М. Ткачевського, В. М. Трубникова, В. І. Тютюгіна, П. Л. Фріса, О. Г. Фролової, М. Д. Шаргородського, С. С. Яценка та ін.
Здобутки зазначених науковців, безперечно, мають велике наукове та прикладне значення, проте проблеми встановлення кримінальних покарань за злочини у сфері господарської діяльності розглядалися лише фрагментарно під час аналізу або загальних проблем кримінальної відповідальності за злочини у сфері господарської діяльності, або встановлення та призначення кримінального покарання в цілому. Окремого ж дисертаційного дослідження проблем пеналізації злочинів у сфері господарської діяльності дотепер в Україні не здійснювалося, тому його проведення є досить актуальним для наукового забезпечення практики протидії цим злочинам.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження ґрунтується на основних положеннях постанови КМ України від 20 грудня 2006 р. № 1767 «Про затвердження Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007-2009 роки», «Концепції Державної програми профілактики правопорушень на період до 2015 року», затвердженої розпорядженням КМ України від 29 вересня 2010 р. № 1911-р, а також наказу МВС України від 29 липня 2010 р. № 347 «Про затвердження Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності ОВС України на період 2010-2014 років» та Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2011-2014 рр., схвалених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ 27 грудня 2010 р. (протокол № 10).
Тема дисертації затверджена Вченою радою Національного університету внутрішніх справ 24 квітня 2005 р. (протокол № 5).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є комплексне та системне вирішення основних проблем пеналізації злочинів у сфері господарської діяльності; розроблення науково обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства в частині встановлення кримінального покарання за ці злочини, а також практики його застосування. Зазначена мета зумовила необхідність вирішення таких завдань:
– з’ясувати поняття та цілі пеналізації злочинів у сфері господарської діяльності шляхом: 1) визначення поняття та ознак пеналізації злочинів у сфері господарської діяльності; 2) аналізу цілей кримінального покарання за ці злочини та виявлення особливостей їх досягнення;
– здійснити кримінально-правовий аналіз системи покарань за ці злочини, а саме: 1) сформулювати поняття системи покарань за злочини у сфері господарської діяльності, визначити її ознаки та структуру; 2) у межах цієї системи здійснити дослідження майнових покарань; 3) проаналізувати покарання, пов’язані з обмеженням особистих прав, а також трудових та інших прав і свобод засудженого за ці злочини;
– визначити поняття санкцій статей розділу VII Особливої частини КК, виокремити їх види, виявити проблеми побудови санкцій та сформулювати пропозиції щодо їх вирішення в частині встановлення санкцій певного виду, визначення їх меж, а також урахування особливостей побудови санкцій за наявності кваліфікуючих (особливо кваліфікуючих) ознак;
– узагальнити і проаналізувати практику призначення судами України кримінальних покарань за злочини у сфері господарської діяльності;
– виявити недоліки чинного законодавства в частині пеналізації злочинів у сфері господарської діяльності та практики його застосування, внести науково обґрунтовані пропозиції щодо їх усунення;
Об’єктом дослідження є суспільні відносини у сфері кримінально-правової охорони господарської діяльності.
Предметом дослідження є пеналізація злочинів у сфері господарської діяльності.
Методи дослідження обиралися та застосовувалися з урахуванням його мети і завдань, а також з огляду на його об’єкт і предмет. Під час дослідження було застосовано комплекс загальнонаукових та спеціальних методів пізнання об’єктивної дійсності. Теоретичним фундаментом дослідження став діалектичний метод наукового пізнання, який використовувався при розгляді всіх проблемних аспектів за темою дисертації. Поряд із ним використовувалися й інші методи, зокрема: формально-логічний – для встановлення змісту кримінально-правових понять покарання, його цілей, визначення окремих його видів, санкцій статей розділу VII Особливої частини КК, а також формулювання пропозицій щодо вдосконалення кримінального законодавства (підрозділи 1.2; 2.2; 2.3; 3.1; 3.2; 3.3); системно-структурний – для визначення поняття, ознак і структури системи покарань за злочини у сфері господарської діяльності, а також системи санкцій за ці злочини (підрозділи 2.1; 3.2; 3.3); порівняльно-правовий – для порівняння пеналізації злочинів у сфері господарської діяльності в законодавстві України та Російської Федерації, Республіки Молдова, країн Західної Європи, США та ін. (розділ 2,підрозділ 3.2); соціологічні – для опитування суддів та вибіркового вивчення судової практики застосування кримінального покарання за ці злочини.
Емпіричну базу дослідження становлять дані вибіркового вивчення 532 архівних кримінальних справ, розглянутих судами України, а також вибраних з Єдиного державного реєстру судових рішень за період 2007-2012 рр.; результати опитування 64 суддів апеляційних судів, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та Верховного Суду України.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що робота є першим в Україні монографічним дослідженням проблем пеналізації злочинів у сфері господарської діяльності. Найбільш важливими положеннями, що визначають наукову новизну дисертації та виносяться на захист, є:
уперше:
– доведено, що сукупність покарань за злочини у сфері господарської діяльності є системним утворенням; визначено поняття та охарактеризовано ознаки цієї системи, показано структуру та ієрархічні зв’язки з іншими системами – кримінальної відповідальності за злочини у сфері господарської діяльності та кримінальних покарань;
– у системі санкцій статей розділу VII Особливої частини КК залежно від рівня визначеності меж покарань виокремлено відносно-визначені та відносно-невизначені санкції. Останні відповідно до ч. 3 ст. 53 КК передбачають можливість призначення штрафу на суму, що перевищує максимальний його розмір, встановлений у санкції відповідної статті Особливої частини КК, у випадках, коли цей розмір є меншим за розмір майнової шкоди, заподіяної злочином, або отриманого внаслідок вчинення злочину доходу. За таких умов розмір штрафу не може бути меншим за зазначені розміри (мінімальний рівень), а максимальний рівень законом не визначений;
– обґрунтовано, що наявність у КК відносно-невизначених санкцій суперечить принципам верховенства права, законності, правової визначеності тощо, порушує вимоги Конституції України і Загальної частини КК, у зв’язку із чим вони мають бути виключені з КК із заміною на відносно-визначені;
– доведено, що покарання у виді штрафу у розмірі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ступенем тяжкості суттєво відрізняється від штрафу у розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; останній у системі покарань, встановленій ст. 51 КК, з урахуванням положень статей 12 та 53 КК має посідати місце між триманням у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців та позбавленням волі на певний строк;
– аргументовано, що покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю щодо осіб, які вчинили злочини у сфері господарської діяльності, не може застосовуватися судом як позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю в цілому або окремими її видами, оскільки це суперечить статтям 42, 64 Конституції України;
удосконалено:
– поняття «пеналізація злочинів» як діяльність законодавця зі встановлення в кримінальному законі караності суспільно небезпечних діянь, у межах якої на підставі об’єкта пеналізації виділено загальний, родовий та видовий рівні;
– визначення мети кримінального покарання в цілому та за злочини у сфері господарської діяльності зокрема, а також положення про пріоритетність цілі спеціальної превенції над загальною щодо цих злочинів;
– поняття конфіскації майна, здобутого злочинним шляхом, доходів від такого майна, предметів злочину та знарядь і засобів його вчинення (спеціальної конфіскації) як заходу кримінально-правового характеру, що не є кримінальним покаранням (захід безпеки) та має бути докладно врегульованим нормами Загальної частини КК;
дістали подальшого розвитку:
– висновок про те, що підставою заміни несплаченої суми штрафу позбавленням волі має бути лише ухилення засудженого від його сплати; зважаючи на суттєве підвищення розмірів штрафу після 17 січня 2012 р., строк, передбачений ч. 4 ст. 53 КК, на який може бути розстрочена виплата штрафу, має встановлюватися судом з урахуванням майнового стану особи і можливості сплати нею штрафу в певному розмірі;
– положення про необхідність встановлення єдиної розрахункової одиниці для визначення у кримінальному законодавстві як грошових розмірів у диспозиціях статей, так і розмірів штрафів у санкціях цих статей;
– висновок про недопустимість встановлення в санкціях статей КК можливості одночасного застосування за один злочин більш ніж одного покарання, яке обмежує майнові права особи; на підставі цього запропоновано виключити із санкцій ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 2121 та ч. 2 ст. 233 КК додаткове покарання у виді конфіскації майна, оскільки його застосування унеможливлює виконання основного покарання за ці злочини у виді штрафу;
– обґрунтування недоцільності включення виправних робіт до санкцій ч. 1 ст. 210 і ч. 1 ст. 211 КК, оскільки до осіб, які є суб’єктами цих злочинів, застосування цього виду покарання можливе лише як виняток за умови, що особа з моменту вчинення злочину і до моменту засудження змінила місце роботи та виконує службові або професійні обов’язки, що унеможливлює повторне вчинення такого самого злочинного діяння;
– положення про необґрунтованість широкого використання за злочини у сфері господарської діяльності таких видів покарань, як обмеження волі та позбавлення волі на певний строк; одночасно висловлені заперечення проти значного обмеження використання за ці злочини покарання у виді громадських робіт і виключення із системи покарань за злочини у сфері господарської діяльності арешту, оскільки вплив цього покарання, на відміну від обмеження волі та позбавлення волі, є короткочасним і здатний шляхом «шокової терапії» забезпечити досягнення цілей покарання із значно нижчою вірогідністю руйнування соціальних зв’язків засудженого, так званого «кримінального зараження» цієї особи тощо;
– висновок про необхідність доповнення режиму випробування при звільненні від відбування кримінального покарання з випробуванням такими видами правообмежень, що були б дієвими щодо осіб, які вчиняють злочини у сфері господарської діяльності, зокрема можливості застосування штрафу, громадських робіт, обов’язку відшкодування завданої злочином шкоди як умов звільнення від відбування покарання.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що вони були використані та продовжують використовуватися в:
 правотворчості – для вдосконалення законодавства в частині пеналізації злочинів у сфері господарської діяльності (Лист щодо впровадження результатів дослідження у законотворчу діяльність Національного інституту стратегічних досліджень від 16 жовтня 2012 р. № 293/1217);
 правозастосуванні – при вирішенні конкретних питань застосування встановленого санкціями статей КК кримінального покарання за злочини у сфері господарської діяльності (Лист Міжнародного фонду «Центр суддівських студій» щодо впровадження результатів дисертаційного дослідження від 17 жовтня 2012 р.№ 44/л);
 навчальному процесі – при вивченні відповідних тем із Загальної та Особливої частини кримінального права (Акт впровадження у навчальний процес Національної школи суддів України № 03/2087 від 18 жовтня 2012 року);
 науково-дослідній роботі – для подальших наукових розробок у напрямі поглиблення кримінально-правової характеристики пеналізації злочинів у сфері господарської діяльності (Акт впровадження в наукову діяльність Кримінологічної асоціації України від 15 жовтня 2012 р.).
Особистий внесок здобувача. Положення й висновки дисертації, які становлять її наукову новизну, розроблені особисто здобувачем. У науковій статті «Конфіскація майна за кримінальним правом України: проблеми та перспективи», опублікованій у співавторстві, власні теоретичні розробки дисертанта становлять 70% змісту (особисто досліджено поняття загальної конфіскації майна, проблеми її встановлення і застосування, а також перспективи розвитку цього виду покарання). У тезах доповіді «Проблеми кримінальної відповідальності за економічне насильство в сім’ї», опублікованих у співавторстві, власні теоретичні розробки дисертанта становлять 50% змісту і полягають у дослідженні впливу кримінальних покарань за злочини у сфері господарської діяльності на майновий стан членів сім’ї засудженого. Наукові ідеї та розробки, що належать співавтору цих робіт, у дисертації не використовуються.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження оприлюднено на трьох науково-практичних конференціях: «Кримінальний кодекс України 2001 р.: проблеми застосування і перспективи удосконалення» (м. Львів, 7–8 квітня 2006 р.), «Права людини в діяльності органів внутрішніх справ України» (м. Євпаторія, 11-13 травня 2006 р.), «Відповідальність за злочини у сфері господарської діяльності» (м. Харків, 5-6 жовтня 2006 р.), а також на засіданні Кримського осередку Всеукраїнської громадської організації «Асоціація кримінального права», присвяченому проблемним питанням застосування Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» від 15 листопада 2011 р., який набрав чинності 17 січня 2012 р. (м. Сімферополь, 11 лютого 2012 р.). Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри кримінального права та кримінології Харківського національного університету внутрішніх справ.
Публікації. Основні положення та результати дисертації відбито в одинадцяти наукових працях – восьми наукових статтях (п’ять із яких опубліковано у виданнях, визнаних фаховими з юридичних наук) та трьох збірках тез доповідей на науково-практичних конференціях.

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертаційному дослідженні здійснене теоретичне узагальнення та запропоноване нове вирішення наукового завдання пеналізації злочинів у сфері господарської діяльності. Основні теоретичні та практичні результати дисертаційного дослідження полягають у такому.
1. Пеналізація злочинів у сфері господарської діяльності є діяльністю законодавця зі встановлення в кримінальному законі покарання за злочини, відповідальність за які передбачена розділом VII Особливої частини КК, що має вираз у формі як формулювання санкцій статей зазначеного розділу КК, так і встановлення загальних положень щодо караності суспільно небезпечних діянь у відповідних статтях Загальної частини КК.
2. Суб’єктами пеналізаії є законодавець у особі Верховної Ради України і Український народ; об’єктом виступають передбачені розділом VII Особливої частини КК злочини у сфері господарської діяльності. Діяльність щодо пеналізації злочинів у сфері господарської діяльності за своєю сутністю є впливом на суб’єкта пеналізації на її об’єкт. Результатом такої діяльності є встановлення відповідними нормами Особливої та Загальної частин КК видів і розмірів покарань, які мають застосовуватися за вчинення кожного окремого злочину.
3. Дослідження об’єкта пеналізації розглядуваних злочинів дозволяє з урахуванням специфіки їх об’єкта, механізму заподіяння шкоди, а також особливостей суб’єктів виокремити найбільш ефективні засоби кримінально-правового впливу на осіб, які вчинили злочини у сфері господарської діяльності. До них належать заходи, які є короткочасними та здатні зробити вчинення таких злочинів економічно невигідними, а також виключають можливість протягом певного часу вчиняти такі злочини повторно, зокрема, позбавлення особи права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
4. Застосовуючи кримінальне покарання за злочини у сфері господарської діяльності, держава має ставити на перший план мету виправлення засуджених, недопущення вчинення ними нових злочинів (спеціальну превенцію), водночас при цьому намагатися й досягти мети загальної превенції. Але для останньої бажано віддавати пріоритет підвищенню рівня невідворотності покарання, а не його суворості.
5. Кримінальні покарання, передбачені законом за злочини у сфері господарської діяльності, являють собою систему покарань за ці злочини. Останню слід визначити як функціонально спрямовану на охорону суспільних відносин у сфері господарської діяльності, соціально обумовлену, цілісну множинність видів покарань, які згідно із законом застосовуються за передбачені розділом VII Особливої частини КК злочини, та їх груп, що характеризується наявністю внутрішньої ієрархічної структури та входить у якості підсистеми одночасно до складу системи покарань і системи кримінальної відповідальності за злочини у сфері господарської діяльності.
6. Структурно до складу системи покарань за злочини у сфері господарської діяльності входять підсистеми, які об’єднують види покарань, що згідно із законом можуть застосовуватися за ці злочини за наступними критеріями: зміст правообмежень, самостійність застосування, особливості застосування за суб’єктом, а також строковість. Такими підсистемами виступають: підсистема покарань, які полягають в обмеженні майнових прав засудженого (майнових покарань), підсистема покарань, що обмежують свободу, та підсистема покарань, змістом яких є обмеження трудових та інших прав і свобод особи.
7. До складу підсистеми майнових покарань входять наступні види покарань, які обмежують майнові права засудженого: штраф, виправні роботи, службові обмеження для військовослужбовців і конфіскація майна.
8. Майнові покарання за злочини у сфері господарської діяльності є досить ефективним засобом впливу на осіб, які вчинили ці злочини. Але забезпечення їх належної ефективності можливе лише за умови розумного і домірного застосування обмежень майнових прав осіб, якщо, з одного боку, ці обмеження є відчутними для засудженого і здатні досягти цілей покарання, з іншого – не ставлять особу в ситуацію фізичної неможливості виконати призначене їй покарання.
9. Кримінальне законодавство, що передбачає покарання у виді штрафу, потребує вдосконалення, а саме:
а) з урахуванням ступеня суворості місце цього покарання в ст. 51 КК має бути уточнене. Ця стаття має включати два окремих види покарання у виді штрафу: у «драбині покарань» штраф у розмірі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян має бути розташований між громадськими роботами і виправними роботами, а штраф на суму понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – між триманням в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців і позбавленням волі;
б) розміри штрафу, які передбачені за вчинення злочинів у сфері господарської діяльності, мають відповідати характеру та ступеню їх суспільної небезпечності. З метою усунення розбалансованості кримінального законодавства в цій частині існує необхідність встановлення єдиної розрахункової одиниці для визначення у кримінальному законодавстві як грошових розмірів у диспозиціях статей, так і розмірів штрафів у санкціях цих статей; ситуація, за якої, починаючи з 2004 р., розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян при кваліфікації злочинів, щорічно зростає та у 2012 р. більш ніж у 31 раз перевищує розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що використовується для обчислення штрафу, є недопустимою;
в) строк, на який може бути розстрочена сплата штрафу, має визначатися судом з урахуванням майнового стану засудженого і можливості сплатити ним штрафу в певному розмірі. При цьому суд має бути наділений правом обмежити витрати особи на період до повної сплати штрафу, наприклад, встановивши граничні витрати на себе і непрацездатних членів сім’ї на рівні прожиткового мінімуму, встановленого законодавством для відповідної категорії громадян;
г) заміна несплаченого штрафу позбавленням волі має відбуватися лише за умови ухилення від його сплати, про яке може свідчити небажання працювати, перевищення граничних витрат за умови, що вони не були необхідні для збереження життя або здоров’я особи або членів сім’ї, що перебувають на її утриманні, тощо;
д) штраф за злочини у сфері господарської діяльності доцільно передбачити не лише як основне, а й як додаткове факультативне покарання.
10. Аналіз виправних робіт показав наявність фактів необґрунтованого використання цього виду покарання за такі злочини, як нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням (ст. 210 КК) і видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону (ст. 211 КК). З огляду на ознаки суб’єктів цих злочинів, застосування виправних робіт можливе лише як виняток за умови, що особа з моменту вчинення злочину і до моменту засудження змінила місце роботи й виконує службові або професійні обов’язки, що виключають повторне вчинення такого самого злочинного діяння.
11. Загальна конфіскація майна є видом покарання, що має бути виключеним із системи покарань через його неконституційність. Натомість конфіскація майна, здобутого злочинним шляхом, доходів від такого майна, предметів злочину та знарядь і засобів його вчинення (спеціальної конфіскації) є ефективним заходом протидії злочинам у сфері господарської діяльності. Беручи до уваги, що при здійсненні спеціальної конфіскації можуть поставати питання про вилучення майна у фізичних або юридичних осіб, які не є учасниками кримінально-правових відносин, відповідні положення слід передбачити нормами цивільного та господарського права.
12. Підсистема покарань за злочини у сфері господарської діяльності, пов’язаних з обмеженням особистої свободи засудженого, включає обмеження волі, позбавлення волі та тримання в дисциплінарному батальйоні. Виключення арешту із системи покарань, установлених розділом VII Особливої частини КК, не є виправданим, оскільки цей вид покарання має суттєві переваги у порівнянні з іншими видами покарань, що входять до розглядуваної підсистеми. Він характеризується досить високим рівнем карального впливу, але, на відміну від обмеження волі і позбавлення волі, такий вплив при арешті є короткочасним і здатний шляхом «шокової терапії» забезпечити досягнення цілей покарання із значно нижчою вірогідністю руйнування соціальних зв’язків засудженого, так званого «кримінального зараження» тощо.
13. Аналіз обмеження волі як виду покарання за злочини, що розглядаються, довів значну вірогідність того, що негативні для суспільства наслідки такого впливу переважатимуть над позитивними. Перебування протягом тривалого часу у злочинному середовищі з одночасним розривом соціальних зв’язків і втратою професійного рівня осіб, які потребують не морального, а юридичного виправлення, не є ефективним впливом на таких осіб, а навпаки, створює реальний ризик їхнього «кримінального зараження». Зважаючи на це, незначне використання цього виду покарання в розділі VII Особливої частини КК є виправданим.
14. Позбавлення волі за злочини у сфері господарської діяльності є покаранням, яке з урахуванням його суворості та негативних побічних наслідків (руйнування соціальних зв’язків, «кримінального зараження» тощо) має застосовуватися лише у випадках неможливості досягнення цілей покарання за допомогою інших його видів.
15. Широке застосування щодо осіб, які вчинили злочини, що розглядаються, звільнення від виконання покарання з випробуванням, з урахуванням регламентації законодавством такого звільнення, фактично призводить до депеналізації цих злочинів. У зв’язку з цим слід розглянути питання про можливість доповнення режиму випробування такими видами правообмежень, як застосування штрафу, громадських робіт, обов’язку відшкодування завданої злочином шкоди як умов звільнення від відбування покарання.
16. До складу підсистеми покарань за злочини у сфері господарської діяльності, пов’язаних з обмеженнями трудових та інших прав і свобод особи, входять позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу та громадські роботи.
17. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю виступає покаранням, яке є ефективним насамперед з точки зору досягнення цілей спеціальної превенції, а тому значне його розповсюдження в санкціях розділу VII Особливої частини КК є виправданим. При цьому слід зазначити, що позбавлення за вироком суду осіб, які вчинили злочини у сфері господарської діяльності, права займатися підприємницькою діяльністю в цілому або окремими її видами суперечить ст. ст. 42, 64 Конституції України, а тому не може застосовуватися.
18. Громадські роботи в системі покарань за злочини у сфері господарської діяльності представлені недостатньо, оскільки цей вид покарання, зважаючи на типові особливості суб’єктів цих злочинів, є досить ефективним з боку досягнення мети як спеціальної, так і загальної превенції. Зважаючи на це, існує необхідність суттєвого розширення застосування громадських робіт у санкціях статей розділу VII Особливої частини КК за злочини невеликої тяжкості.
19. Під санкцією статті розділу VII Особливої частини КК слід розуміти положення, які передбачають вид і міру покарання (покарань), передбачених кримінальним законом за вчинення злочину у сфері господарської діяльності, які текстуально містяться у другому абзаці відповідної статті (частини статті) Особливої частини КК та статтях Загальної частини КК, що регламентують застосування цих покарань, а також інших покарань, які можуть бути застосовані за вчинення цього злочину.
20. Являючи собою цілісне системне утворення, санкції статей Особливої частини КК можуть бути поділені залежно від функціональної спрямованості та особливостей їх структури.
21. З огляду на функціональну спрямованість, санкції статей Особливої частини КК поділяються за родовим об’єктом злочинів, за вчинення яких вони передбачені, а також за ступенем інтенсивності кримінально-правового впливу. За останнім критерієм у розділі VII Особливої частини КК слід виокремити санкції, які передбачають відповідальність за злочини невеликої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі злочини.
22. Проведений аналіз видів санкцій, виділених залежно від інтенсивності кримінально-правового впливу, засвідчив необхідність підвищення рівня їх формалізації шляхом збільшення у ст. 12 КК кількості категорій злочинів залежно від ступеня тяжкості, з розробленням типової моделі санкції за злочин певної категорії за умови, що така формалізація лишатиме необхідний і достатній простір для індивідуалізації покарання судом.
23. Класифікаційними критеріями поділу санкцій розділу VII Особливої частини КК в залежності від їх структури є кількість основних покарань, передбачених у санкціях, рівень їх визначеності та наявність або відсутність додаткових покарань.
24. Залежно від кількості основних покарань санкції поділяються на одиничні та альтернативні. Їх аналіз під цим кутом зору показав, що кількість альтернативних санкцій, тобто санкцій, які містять декілька альтернативних основних покарань, є недостатньою, внаслідок чого безпідставно не використовуються на належному рівні можливості інших, окрім штрафу і позбавлення волі, видів покарань, а також необґрунтовано обмежуються можливості суду щодо індивідуалізації покарання. Не є виправданим і використання при конструюванні альтернативних санкцій видів покарань, які мають суттєві відмінності за ступенем карального впливу.

25. За рівнем визначеності меж передбачених ними покарань санкції статей розділу VII Особливої частини КК поділяються на відносно-визначені і відносно-невизначені. При формулюванні окремих відносно-визначених санкцій за злочини у сфері господарської діяльності межі мінімального і максимального покарань є занадто широкими, що не відповідає обсягу диспозиції цієї статті й не може вважатися доцільним із точки зору індивідуалізації покарання.
26. Недопустимим є наявність у КК відносно-невизначених санкцій, тобто санкцій, у яких законодавцем надано мінімальні межі штрафу на рівні розміру заподіяної злочином шкоди або отриманого доходу, а максимальний розмір не обмежений і може визначатися судом на власний розсуд. Враховуючи, що існування відносно-невизначених санкцій суперечить принципам верховенства права, законності, визначеності правових норм тощо, порушує вимоги Конституції України і Загальної частини КК, вони мають бути виключеними із КК із заміною на відносно-визначені.
27. Класифікаційний критерій наявності або відсутності додаткових покарань дозволяє поділити санкції розділу VII Особливої частини КК на кумулятивні і прості. В якості додаткових покарань у кумулятивних санкціях використані позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю і конфіскація майна.
28. Не є обґрунтованим широке застосування кумулятивних санкцій за злочини у сфері господарської діяльності, які належать до злочинів невеликої тяжкості. Враховуючи, що підвищення у такий спосіб суворості санкцій за ці злочини не є виправданим, а в окремих випадках відсутні підстави для застосування зазначеного в них додаткового покарання, санкції ч. 1 ст. 2091, ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 2121, ч. 1 ст. 219, ч. 1 ст. 222, ч. 1 ст. 224, ч. 1 ст. 232 та ч. 2 ст. 2322 КК необхідно сформулювати як такі, що передбачають додаткове факультативне покарання.
29. Необхідно виключити додаткове покарання у виді конфіскації майна із санкцій, які передбачають основне покарання у виді штрафу (ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 2121 , ч. 2 ст. 233 КК), оскільки поєднання цих однорідних покарань не лише суперечить правилам конструювання кумулятивних санкцій, а й робить неможливим виконання вироку.
30. Аналіз статей розділу VII Особливої частини КК показує, що рівень диференціації кримінальної відповідальності за злочини у сфері господарської діяльності за допомогою кваліфікуючих ознак є досить високим.
31. Конструкція кваліфікованих складів розглядуваних злочинів у цілому відповідає правилам, виробленим наукою кримінального права та судовою практикою. Але в окремих випадках існує необхідність удосконалення в цій частині кримінального законодавства, а саме:
- злочини, передбачені ч. 2 і 3 ст. 204, ч. 2 ст. 2091 і ч. 2 ст. 2321 КК, які не є кваліфікованими видами злочинів, описаними частинами 1 відповідних статей, слід викласти в окремих статтях КК, здійснивши при цьому диференціацію кримінальної відповідальності за їх вчинення за допомогою кваліфікуючих ознак;
- з метою досягнення рівномірності у підвищенні суспільної небезпечності у кваліфікованих та особливо кваліфікованих складах злочинів ст. 201 КК необхідно доповнити ч. 3, передбачивши в ній особливо кваліфікуючу ознаку „вчинення злочину особою, раніше судимою за цей злочин”, при цьому останню із ч. 2 відповідної статті слід виключити;
32. Санкції окремих частин статей КК, що передбачають відповідальність за кваліфіковані та особливо кваліфіковані злочини у сфері господарської діяльності, мають будуть приведені у відповідність до правил диференціації кримінальної відповідальності, а саме:
- санкції ст. ст. 199, 201, 209, 210, 211 КК мають бути змінені так, щоб виключити вихід мінімального покарання за злочин, обтяжений кваліфікуючими або особливо кваліфікуючими ознаками, за межі максимального покарання за злочин, передбачений іншою частиною тієї самої статті КК, у якій ці ознаки відсутні;
- санкції ст.ст. 210, 212 та 2121 та 233 КК мають бути перероблені таким чином, щоб за ступенем тяжкості злочини, передбачені різними частинами однієї статті, відрізнялись не більше, як на одну категорію.
33. За результатами проведеного дослідження пропонується внести такі зміни до КК України:
а) до ст. 53 КК:
– частину 2 викласти у такій редакції: «2. Розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п’ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу.»;
– частину 4 викласти у такій редакції:
«4. З урахуванням майнового стану особи і розміру штрафу суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами на певний строк.»;
– у абзацах першому і другому ч. 5 слова «у разі несплати» замінити словами «у разі ухилення від сплати».
б) частину 1 ст. 2091, ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 2121, ч. 1 ст. 219, ч. 1 ст. 222, ч. 1 ст. 224, ч. 1 ст. 232 та ч. 2 ст. 2322КК доповнити словами «або без такого»;
в) у ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 2121 КК слова «з конфіскацією майна» виключити;
г) у ч. 2 ст. 233 КК слова «з конфіскацією майна або без такої» виключити.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Актуальные проблемы теории и практики: сб. очерков [Текст] / под ред. В. В. Лунеева. – М. : Юрайт, 2010. – 779 с.
2. Александров Н. Г. Сущность социалистического государства и права [Текст] : учеб. пособие / Н.Г.Александров. - М. : Знание, 1969. – 128 с.
3. Алексеев С. С. Восхождение к праву. Поиски и решения [Текст] / С. С. Алексеев. – М. : Норма, 2001. – 750 с.
4. Алексеев С. С. Общая теория права [Текст]: учебник / С. С. Алексеев. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Велби, 2008. – 576 с.
5. Алексеев С. С. Теория права [Текст]/ С. С. Алексеев. – М. : БЕК, 1994. – 244 с.
6. Алексеев С. С. Философия права[Текст] / С. С. Алексеев. – М. : НОРМА, 1999. – 336 с.
7. Андрушко П. П. Злочини у сфері службової діяльності: кримінально-правова характеристика [Текст]: навч. посібник / П. П. Андрушко, А. А. Стрижевська. – К. : Юрисконсульт, 2006. – 342 с.
8. Андрушко П. П. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом: кримінально-правова характеристика [Текст] / П. П. Андрушко, М. Є. Короткевич. – К. : Юрисконсульт, 2005. – 292 с.
9. Антонов И. М. Пенализация преступлений, причиняющих вред здоровью [Текст]: Дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 /Дальневост. Юрид. Ин-т МВД России ; И. М. Антонов. – Владивосток, 2004. – 223 с.
10. Арендаренко А. В. Реализация принципа социальной справедливости в современном уголовном праве России [Текст] / А. В. Арендаренко. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2007. – 351 с.
11. Архів Бердянського міськрайонного суду Запорізької обл., спр. 801/3564/2012
12. Архів Дзержинського районного суду м. Харкова, спр. 1/106 – 11
13. Архів Дністровського міськрайонного суду Одеської обл., спр. 1505/5718/2012
14. Архів Московського районного суду м. Харкова, спр. 1/2027/250/2012
15. Архів Сихівського районного суду м. Львова, спр. 1319/8118/2012
16. Архів Київо-Святошинського районного суду м. Києва, спр. 1-10/12
17. Архів Жовтневого районного суду м. Запоріжжя, спр. № 1/0808/42/12
18. Архів Бердичівського міськрайонного суду Житомирської обл., спр. 1/0603/392/12
19. Архів Малинівського районного суду м. Одеси, спр. 1/1519/1236/11
20. Афанасьев В. Г. Системность и общество [Текст] / В. Г.Афанасьев. – М. : Политиздат, 1980. – 368 с.
21. Багрий-Шахматов Л. В. Уголовная ответственность и наказание [Текст] / Л. В. Багрий-Шахматов. – Мн. : Вышэйш. школа, 1976. – 384 с.
22. Бажанов М. И. Уголовное право Украины [Текст] / М. И. Бажанов. – Д. : Пороги, 1992. – 167 с.
23. Бажанов М. И. Множественность преступлений по уголовному праву Украины [Текст] / М. И. Бажанов. - Х. : Право, 2000. – 128 с.
24. Бажанов М. И. Назначение наказания по советскому уголовному праву [Текст]/ М. И. Бажанов. – К. : Вища школа, 1980. – 216 с.
25. Бажанов М. И. Наказание в проекте УК Украины [Текст] / М. И. Бажанов // Проблеми законності. Вип. 38. – Х. : Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого. – 1999. – С.167-179
26. Баулін Ю. В. Звільнення від кримінальної відповідальності [Текст] / Ю. В. Баулін. – К. : Атіка, 2004.-296с.
27. Беккариа Ч. О преступлениях и наказаниях [Текст] / Ч. Беккариа. – М.: Юриздат, 1939. - 463 с.
28. Беляев Н. А. Избранные труды [Текст] / Н. А. Беляев. – СПб : Юрид. центр Пресс, 2003. - С. 354-357
29. Беляев Н. А. Уголовно-правовая политика и пути ее реализации [Текст]. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1986. – 176 с.
30. Беляев Н. А. Цели наказания и средства их достижения в исправительно-трудовых учреждениях [Текст] / Н. А. Беляев. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1963.-185с.
31. Берзін П. С. Грошові обчислення в кримінальному праві України: сучасний стан, проблеми, пропозиції [Текст] / П. С. Берзін. – К. : Київський нац. ун-т, 2007.-37 с.
32. Берзін П. С. Злочинні наслідки: поняття, основні різновиди, кримінально-правове значення [Текст]: монографія / П. С. Берзін. – К. : Дакор, 2009. – 736 с.
33. Берзін П. С. Наслідки у складах злочинів у сфері господарської діяльності: кримінально-правова характеристика [Текст]: навч. посібник / П. С. Берзін. – К. : КНТ, 2007. – 392 с.
34. Благов Е. В. Применение специальных начал назначения уголовного наказания [Текст] / Е. В. Благов. – М. : Юрлитинформ, 2007. – 288 с.
35. Благов Е. В. Применение уголовного права (теория и практика) [Текст] / Е. В. Благов. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2004. – 505 с.
36. Блауберг И. В. Становление и сущность системного похода [Текст] / И. В. Блауберг, Э. Г.Юдин. – М. : Наука, 1973. – 378 с.
37. Богатирьов І. Г. Виправні роботи як вид покарань: кримінальні, кримінологічні та кримінально-виконавчі проблеми [Текст]: монографія / І. Г. Богатирьов. – К. : Леся, 2002. – 139 с.
38. Борисов В. І. Склад злочину як правова модель: (тези виступу наук. конф. «Склад злочину: проблемні питання») [Текст] / В. І. Борисов // Вісник Академії адвокатури України. – 2009. - № 1(14). – С. 254-256
39. Брайнин Я. М. Уголовный закон и его применение [Текст] / Я. М. Брайнин. – М. : Юрид. лит., 1967. – 240 с.
40. Братко А. Г. Запреты в советском праве (вопросы теории) [Текст]: автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 Теория и история государства и права. История политических и правовых учений / А. Г. Братко. – Саратов : Изд-во Саратов. ун-та, 1979. – 18 с.
41. Брич Л. П. Кримінально-правова кваліфікація ухилення від оподаткування в Україні [Текст] / Л. П. Брич, В. О. Навроцький. – К. : Атіка, 2000. – 288 с.
42. Бунин О. Ю. Реализация принципа справедливости при установлении санкций уголовно-правовых норм [Текст]: автореф. дис. ... канд. юрид. наук 12.00.08 / О. Ю. Бунин. – М. : Московская гос. юрид. акад., 2006. – 30 с.
43. Васильев А. М. Правовые категории: методологические аспекты разработки системы категорий теории права [Текст] / А. М. Васильев. – М. : Юрид. лит., 1976. – 264 с.
44. Велиев С. А. Принципы назначения наказания [Текст] / С. А. Велиев. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2004 – 388 с.
45. Великий тлумачний словник сучасної української мови. 170 000 слів [Текст] / укдад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – Ірпінь: Перун, 2001. – 1440 с.
46. Висновок Головного науково-експертного управління Верховної Ради України на проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності)" [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?pf3511.
47. Волженкин Б. В. Экономические преступления [Текст] / Б. В. Волженкин. - СПб. : Юрид. центр Пресс, 1999. – 312 с.
48. Воробей П. А. Кримінальна відповідальність за незаконну торговельну діяльність[Текст]: автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 Кримінальне право. Кримінологія. Кримінально-виконавче право / П. А. Воробей. – К. : Укр. акад. внутр.. справ, 1996. – 116 с.
49. Гавриш С. Б. Уголовно-правовая охрана природной среды Украины. Проблемы теории и развитие законодательства [Текст] / С. Б. Гавриш. – Х. : Основа, 1994.- 640 с.
50. Галиакбаров Р. Р. Система и виды наказаний [Текст]/ Р. Р. Галиакбаров. – Горький, 1986. – 40 с.
51. Гальперин И. М. Дифференциация уголовной ответственности и эффективность наказания [Текст] / И. М. Гальперин // Сов. государство и право. - 1983. - № 3. - С. 70-71
52. Гальперин И. М. Наказание: социальные функции, практика применения [Текст]. / И. М. Гальперин – М. : Юрид. лит., 1983.-208с.
53. Гальперин И. М. Дополнительные наказания [Текст] / И. М. Гальперин, Ю. Б. Мельникова. – М. : Юрид. лит, 1981. – 120 с.
54. Ганьба Б. Системний підхід та його застосування в дослідженні державно-правових явищ [Текст] / Б. Ганьба // Право України. – 2000. - № 3. – С. 41-44
55. Гаухман Л. Д. Преступления в сфере экономической деятельности [Текст] / Л. Д. Гаухман, С. В. Максимов. - М. : ЮрИнфоР, 1998 – 296 с.
56. Гацелюк В. О. Реалізація принципу законності кримінального права України (загальні засади концепції) [Текст] / В. О.Гацелюк. – Луганськ : Луган. держ. ун-т внутр. справ, 2006. – 280 с.
57. Герцензон А. А. Уголовное право: Общая часть [Текст]: учеб. пособие / А. А. Герцензон. - М. : РИО ВЮА, 1948.-496 с.
58. Горох О. П. Щодо конфіскації майна за злочини у сфері обігу наркотичних засобів [Текст] / О. П. Горох // Захист соціальних та економічних прав людини: міжнародні стандарти і законодавство України: матер. наук.-практ. конф. Ч. 2 (м. Київ, 12 бер. 2004 року). – К. : КЮІ МВС України, 2004. – С. 147-148
59. Грищук В. К. Кримінальне право України: Загальна частина [Текст]: навч. посібник / В. К. Грищук. – К. : Ін Юре, 2006. – 568 с.
60. Гура Р. М. Виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю [Текст] / Р. М. Гура. – Х. : Вапнярчук Н. М., 2005. – 144 с.
61. Гуторова Н. О. Злочини проти державних фінансів: механізм побудови кримінально-правових санкцій [Текст] / Н. О. Гуторова // Вісник Національного університету внутрішніх справ. Вип. 23. – Х. : Нац. ун-т внутр. справ, 2003. – С.11-14
62. Гуторова Н. О. Кара як мета кримінального покарання [Текст] / Н. О. Гуторова // Вісник Національного університету внутрішніх справ. Вип. 20. – Х., 2002. - С. 42-46
63. Гуторова Н. О. Конфіскація майна як вид кримінального покарання: проблеми захисту прав людини [Текст] / Н. О. Гуторова // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: матер. ІХ регіон. наук.-практ. конф. (13-14 лютого 2003 р.). – Л. : ЛДУ, 2003. – С. 391-393
64. Гуторова Н. О. Кримінально-правова категорія «пеналізація злочинів»: методологічні аспекти формування та розвитку [Текст] / Н. О. Гуторова // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Юриспруденція». Вип. 2. - 2011. – С. 96-100
65. Гуторова Н. О. Методологічні проблеми пеналізації злочинів [Текст] / Н. О. Гуторова // Основні напрями розвитку кримінального права та шляхи вдосконалення законодавства України про кримінальну відповідальність: матер. міжнар. наук.-практ. конф. 11-12 жовт. 2012 р. – Х. : Право, 2012. – С. 217-221
66. Гуторова Н. О. Обмеження волі як вид покарання за злочини проти державних фінансів: проблеми ефективності // Науковий вісник Національної академії Державної податкової служби України, 2004. – № 2 (24) . – С. 22-26
67. Гуторова Н. О. Проблеми реформування інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням // Кримський юридичний вісник «Адміністративна реформа та проблеми вдосконалення діяльності правоохоронних органів». Вип. 2. – Сімф., 2008. – С. 22-26
68. Гуторова Н. О. Проблеми кримінально-правової охорони державних фінансів України [Текст]: автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.08 Кримінальне право. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. / Н. О. Гуторова. – Х. : Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого, 2002.-38 с.
69. Гуторова Н. О. Проблеми кримінально-правової охорони державних фінансів України [Текст]: Дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.08 Кримінальне право. Кримінологія. Кримінально-виконавче право / Н. О. Гуторова. – Х. : Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого, 2002. – 429 с.
70. Гуторова Н. А. Соучастие в преступлении по уголовному праву Украины [Текст]: учеб. пособие / Н. А. Гуторова. – Х. : Рубикон, 1997. – 101 с.
71. Гуторова Н. О. Щодо гуманізації відповідальності за злочини у сфері господарської діяльності [Текст] / Н. О. Гуторова // Теоретичні та прикладні проблеми сучасного кримінального права: матеріали II міжнар. наук.-практ. конф. (Луганськ, 19-20 квітня 2012 р.). – Луганськ: ЗВВ ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка, 2012. – С. 141-145
72. Гуторова Н. О. Проблеми кримінальної відповідальності за економічне насильство в сім’ї [Текст] / Н. О. Гуторова, О. А. Шаповалова // Права людини в діяльності органів внутрішніх справ України: матер. наук.-практ. конф. (м. Євпаторія, 11-13 травня 2006 р.). – Титул, 2006. – С. 140-143
73. Гуторова Н. О. Конфіскація майна за кримінальним правом України: проблеми та перспективи [Текст] / Н. О. Гуторова, О. А. Шаповалова // Юридичний журнал «Право України». – 2010. – № 9 – С. 56-65
74. Дагель П. С. Проблемы советской уголовной политики [Текст] : учеб. пособие / П. С. Дагель. – Владивосток: Изд-во Дальневосточ. ун-та, 1982. – 124 с.
75. Даниил Гранин. Картина [Текст] : роман / Даниил Гранин. – М. : Центполиграф, 2004. – 400 с.
76. Дементьев С. И. Построение уголовно-правовых санкций в виде лишения свободы [Текст] / С. И. Дементьев. – Ростов н / Д. : Изд-во Ростов. ун-та, 1986. – 157 с.
77. Демидова Л. М. Якість кримінального закону: до проблеми формалізації розміру майнової шкоди [Текст] / Л. М. Демидова // Питання боротьби зі злочинністю. Вип. 17 – Х. : Кроссроуд, 2009 – С. 52-64
78. Денисова Т. А. Кримінальне покарання та реалізація його функцій [Текст] дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.08 Кримінальне право. Кримінологія. Кримінально-виконавче право / Т. А. Денисова. – Запоріжжя : Класичний приватний ун-т, 2009. – 499 с.
79. Денисова Т. А. Покарання: кримінально-правовий, кримінологічний та кримінально-виконавчий аналіз [Текст]: моно¬графія / Т. А. Денисова. – Запоріжжя : Вид-во КПУ, 2007. – 340 с.
80. Денисова Т. А. Кримінально-правові санкції та злочини проти власності [Текст]: монографія / Т. А. Денисова, Ю. В. Філей. – К. : ЦУЛ, 2008. – 176 с.
81. Додонов В. Н. Сравнительное уголовное право: Общая часть [Текст] / В. Н. Додонов. – М.: Юрлитинформ, 2008. – 448 с.
82. Дополнительные виды наказаний: уголовно-правовой и уголовно-исполнительный аспекты [Текст] / А. Н. Павлухин, Н. Н. Кулешова, В. Е. Южанин, Н. Д. Эриашвили; под ред. А. Н. Павлухина. – М. : ЮНИТА-ДАНА, 2007. – 190 с.
83. Дрьомін В. Соціальні та правові підстави застосування в Україні покарань, альтернативних позбавленню волі [Текст] / В. Дрьомін // Право України. – 2000. – № 6. – С. 27–31
84. Дудоров О. О. Спеціальні засади призначення покарання [Текст] / О. О. Дудоров // Слово Національної школи суддів України. – 2012. – № 1. – С. 121 – 135
85. Дурманов Н. Д. Советский уголовный закон [Текст] / Н. Д. Дурманов. – М. : Моск. гос. ун-т, 1967. – 318 с.
86. Дуюнов В. К. Проблемы уголовного наказания в теории, законодательстве и судебной практике [Текст] / В. К. Дуюнов. – Курск, 2000. – 504 с.
87. Епифанов Е. Б. Принцип социальной справедливости в уголовном праве [Текст]: автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Е. Б. Епифанов. – СПб, 1993. – 22 с.
88. Етимологічний словник української мови : У 7 т. Т.5: Р-Т / ред. кол. : О. С. Мельничук та ін.. – К. : Наук. думка, 1983. – (Словники України)
89. Жицинский Ю. С. Санкция нормы советского гражданского права [Текст] / Ю. С. Жицинский. – Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1968. – 123 с.
90. Загальна теорія держави і права [Текст]: підручник / М. В.Цвік [та ін.]; за ред. М. В. Цвіка, О. В. Петрішина. – Х. : Право, 2009. –584 с.
91. Загудаев Ю. Н. Имущественные наказания по советскому уголовному праву [Текст]: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / Ю. Н. Загудаев. – М., 1986. – 23 с.
92. Зінченко І. О. Одиничні злочини: поняття, види, кваліфікація [Текст]: монографія / І. О. Зінченко, В. І. Тютюгін. – Х. : ФІНН, 2010. – 256 с.
93. Злобин Г. А. Советская уголовная политика: дифференциация ответственности [Текст] / Г. А. Злобин, С. Г. Келина, А. М. Яковлев // Сов. государство и право. – 1977. - № 9. - С. 54
94. Золотарьов А. І. Звільнення від кримінальної відповідальності й від покарання та його відбування за злочини у сфері господарської діяльності [Текст]: дис. ... канд. юрид. наук / А. І. Золотарьов. – Х. : Нац. ун-т внутр. справ. – 2007. – 222 с.
95. Иоффе О. С. Вопросы теории права [Текст] / О. С. Иоффе, М. Д. Шаргородский. – М. : Юрид. лит., 1961. – 382 с.
96. Інформаційний лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 132-238/0/4-12 від 2 березня 2012 р.// [Електронний ресурс] – Режим доступу: http: //www.sc.gov.ua/ua/informacijni_listi.html
97. Кальман О. Г. Стан і головні напрямки попередження економічної злочинності в Україні: теоретичні та прикладні проблеми [Текст]: монографія / О. Г. Кальман. – Х. : Гімназія, 2003. – 352 с.
98. Карганова Б. Г. Санкции за преступления против жизни и здоровья [Текст]: автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Б. Г. Карганова. – Краснодар, 1999. – 25 с.
99. Карпец И. И. Индивидуализация наказания в советском уголовном праве [Текст] / И. И. Карпец. - М. : Юрид. лит, 1961.-152 с.
100. Карпец И. И. Наказание. Социальные, правовые и криминологические проблемы [Текст] / И. И. Карпец. - М. : Юрид.лит., 1973. – 286 с.
101. Келина С. Г. Принципы советского уголовного права [Текст] / С. Г. Келина, В. Н. Кудрявцев. - М. : Наука, 1988. – 173 с.
102. Керимов Д. А. Методология права (предмет, функции, проблемы философии права) [Текст] / Д. А. Керимов. – М. : Аванта+, 2000. – 560 с.
103. Кирись Б. Громадські роботи як вид покарання за кримінальним правом України [Текст] / Б. Кирись // Вісник Львівського університету. Серія юридична. Вип. 39. - 2004. – С. 399-406
104. Киричко В. М. Злочини у сфері господарської діяльності за Кримінальним кодексом України та в судовій практиці [Текст] : наук.-практ. коментар / В. М. Киричко, О. І. Перепелиця; за заг. ред. В. Я. Тація. – Х. : Право, 2010. – 784 с.
105. Кистяковский А. Ф. Элементарный учебник общего уголовного права : Общая часть. – К. : Киевский ун-т, 1891. – 900 с.
106. Кленова Т. В. Структура уголовно-правовой нормы и выражение ее предписаний в законодательстве [Текст] / Т. В. Кленова // Сов. государство и право. - 1988. - № 11. – С. 81- 82
107. Книженко О. О. Звільнення від відбування покарання з випробуванням за кримінальним правом України [Текст] : автореф. дис. ... канд. юрид. наук / О. О. Книженко. – Харків, 2003. – 19 с.
108. Книженко О. О. Санкції у кримінальному праві [Текст] : монографія / О. О. Книженко. – Х. : Ника Нова, 2011. - 336 с.
109. Книженко О. О. Теоретичні засади встановлення санкцій у кримінальному праві [Текст] : автореф. дис. … докт. юрид. наук. : 12.00.08 Кримінальне право. Кримінологія. Кримінально-виконавче право / О. О. Книженко. – Х. : Нац. ун-т внутр. справ, 2012. – 36 с.
110. Книженко О. О. Реалізація принципів законності та справедливості при встановленні санкцій у кримінальному праві [Текст] / О. О. Книженко // Наше право. – 2010. – № 4. – Ч. 2. – С. 120–123.
111. Ковалев М. И. Понятие и признаки преступления и их значение для квалификации [Текст] : учеб. пособие / М. И. Ковалев. – Свердловск : Изд-во Свердловск. юрид. ин-та, 1977. – 80 с.
112. Ковалев М. И. Советское уголовное право [Текст] : курс лекцій / М. И. Ковалев. – Свердловск : Свердлов. юрид. ин-т, 1974. – 226 с.
113. Козаченко И. Я. Санкции за преступления против жизни и здоровья: обусловленность, структура, функции, виды [Текст] / И. Я. Козаченко. – Томск : Изд-во Томского ун-та, 1987 – 232 с.
114. Козирєва В. П. Кримінальні покарання майнового характеру за законодавством України [Текст] : автореф. дис. … канд. юрид. наук. – К. : [Б. в.], 2007. – 20 с.
115. Козирєва В. П. Кримінальні покарання майнового характеру: сутність, мета, практика застосування [Текст] / В. П. Козирєва // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 4. – С. 140 – 145.
116. Козлов А. П. Механ