КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОТИДІЇ ЗАЛИШЕННЮ У НЕБЕЗПЕЦІ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ

На правах рукопису

ПИЛИПЕНКО ЄВГЕНІЯ ОЛЕКСІЇВНА

УДК 343.2.01: 343.347(477)

КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОТИДІЇ
ЗАЛИШЕННЮ У НЕБЕЗПЕЦІ

12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
ПАЛІЙ Максим Валерійович
кандидат юридичних наук, доцент

Донецьк – 2013

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ...…………………………………….4
ВСТУП…………………………………………………………………………...5

РОЗДІЛ 1. СОЦІАЛЬНА ОБУМОВЛЕНІСТЬ, ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ТА ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОТИДІЇ ЗАЛИШЕННЮ У НЕБЕЗПЕЦІ……………….16

1.1. Соціальна обумовленість кримінально-правового забезпечення протидії залишенню у небезпеці……………………………………………………………….16
1.2. Історія розвитку кримінально-правового забезпечення протидії залишенню у небезпеці в Україні……………………………………………………26
1.3. Кримінальна відповідальність за залишення в небезпеці за законодавством зарубіжних країн……………………………………………………37
Висновки до розділу 1…………………………………………………………58

РОЗДІЛ 2. ОБ’ЄКТИВНІ ТА СУБ’ЄКТИВНІ ОЗНАКИ ЗАЛИШЕННЯ В НЕБЕЗПЕЦІ………………………………………………………………………..60
2.1. Об’єкт та об’єктивна сторона у складі залишення в небезпеці………..60
2.2. Суб’єкт та суб’єктивна сторона у складі залишення в небезпеці……...85
Висновки до розділу 2………………………………………………………...121

РОЗДІЛ 3. КВАЛІФІКОВАНИЙ ТА ОСОБЛИВО КВАЛІФІКОВАНИЙ ВИДИ ЗЛОЧИНІВ, ЩО ПЕРЕДБАЧЕНІ СТ. 135 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ……………………………………………………………...123

3.1. Залишення в небезпеці матір’ю своєї новонародженої
дитини як кваліфікований склад злочину,
передбачений ст. 135 КК України…………………………………………...123
3.2. Залишення в небезпеці, що спричинило смерть
або інші тяжкі наслідки як особливо кваліфікований
склад злочину, передбачений ст. 135 КК України…………………………131
Висновки до розділу 3……………………………………………………….146

РОЗДІЛ 4. СПІВВІДНОШЕННЯ СКЛАДУ ЗАЛИШЕННЯ В НЕБЕЗПЕЦІ З СУМІЖНИМИ СКЛАДАМИ ЗЛОЧИНІВ, АДМІНІСТРАТИВНИМИ ПРАВОПОРУШЕННЯМИ ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ ПОКАРАННЯ ЗА ЗАЛИШЕННЯ В НЕБЕЗПЕЦІ…............................................................................................................148

4.1. Відмежування залишення в небезпеці від суміжних складів злочинів та адміністративних правопорушень………………………………………………….148
4.2. Вдосконалення покарання за залишення в небезпеці………………….171
Висновки до розділу 4………………………………………………………...190

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..191
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….195
ДОДАТКИ…………………………………………………………………….225

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АН Академія наук
ВЦВК Відділ центральної виборчої комісії
ДТП Дорожньо-транспортна пригода
КВК Кримінально-виконавчий кодекс
КК Кримінальний кодекс
КПК Кримінально-процесуальний кодекс
КУпАП Кодекс України про адміністративні правопорушення
КУ Конституція України
МВС України Міністерство внутрішніх справ України
НМДГ Неоподатковуваний мінімум доходів громадян
ПДР Правила дорожнього руху
п. пункт
п.п. пункти
РКП (б) Російська комуністична партія (більшовиків)
р. рік
рр. роки
РРФСР Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка
РФ Російська Федерація
ст. століття (одн.), стаття
ст.ст. століття (множ.), статті
СКУ Сімейний кодекс України
СРСР Союз Радянських Соціалістичних Республік
США Сполучені Штати Америки
УРСР Українська Радянська Соціалістична Республіка
ФРН Федеративна Республіка Німеччина
ЦКУ Цивільний кодекс України
год. година
хв. хвилина
ч. частина
ч.ч. частини
§ параграф
§§ параграфи

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Принцип взаємодопомоги, що є основою існування людства, було закріплено в правилах людських стосунків у якості невід’ємної норми поведінки людей вже з моменту утворення перших суспільних формувань. Керуючись цим принципом, кожна цивілізована держава бере на себе зобов’язання приділяти максимум уваги тим особам, які в силу різних причин позбавлені змоги турбуватися про себе самостійно, безпорадних осіб. Забезпечення життєво важливих потреб та інтересів цих осіб традиційно виступає першочерговим завданням соціальної політики. Це, в свою чергу, вимагає від суспільства активної участі усіх його членів у розв’язанні цього питання.
На сьогодні, це завдання реалізується через систему відносин, де на державу і на громадян цілком справедливо накладаються певні обов’язки з надання допомоги людям, які знаходяться в небезпечному для життя стані та які не в змозі вжити заходів до самозбереження, і встановлено відповідальність за їх невиконання.
Серед заходів правового регулювання таких відносин український законодавець використовує кримінальну відповідальність як найбільш суворий захід впливу на суспільну поведінку. В Кримінальному кодексі України (далі – КК України) закріплені декілька складів злочинів, пов’язаних з ненаданням допомоги: залишення в небезпеці (ст. 135), ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані (ст. 136), неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя і здоров’я дітей (ст. 137), ненадання допомоги хворому медичним працівником (ст. 139).
Окремий науковий інтерес становить питання кримінально-правового забезпечення протидії залишенню у небезпеці, оскільки статистичні показники вчинення цього злочину свідчать про розповсюдженість у нашому суспільстві байдужості та безсердечності щодо малолітніх дітей, літніх батьків, інвалідів та інших осіб, залишених без допомоги та підтримки тощо.
Аналіз кількості злочинів, передбачених ст. 135 КК України, вчинених в Україні за останні три роки, свідчить про їх збільшення на території нашої держави на 13,6 %. Зокрема, різко збільшилась кількість скоєних злочинів за ст. 135 КК України в таких регіонах, як: Волинська область (у 3,6 рази, а саме: у 2009 р. – 3, у 2011 р. – 11), Донецька область (на 38,2 %, а саме: у 2009 р. – 34, у 2011 р. – 47; за останні шість років кількість скоєних злочинів за ст. 135 КК України зросла у 2,5 рази: у 2006 р. – 19, у 2011 р. – 47), Закарпатська область (на 36,3 %, а саме: у 2009 р. – 11, у 2011 р. – 15), Луганська область (на 31,6 %, а саме: у 2009 р. – 19, у 2011 р. – 25), Львівська область (у 4 рази, а саме: у 2009 р. – 3, у 2011 р. – 12), Рівненська область (у 3,3 рази, а саме: у 2009 р. – 3, у 2011 р. – 10), Тернопільська область (у 7 разів, а саме: у 2009 р. – 1, у 2011 р. – 7), Хмельницька область (на 33,3 %, а саме: у 2009 р. – 9, у 2011 р. – 12), Чернівецька область (у 2,5 рази, а саме: у 2009 р. – 4, у 2011 р. – 10). В інших областях та регіонах України, зокрема таких як: Вінницька, Дніпропетровська, Київська, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська області, АР Крим, місто Київ та ін. кількість злочинів за ст. 135 КК України хоча і не збільшилась за останні три роки, але все ж таки і не зменшилась, що, у свою чергу, дає підстави обґрунтовано стверджувати про необхідність удосконалення кримінально-правового забезпечення протидії залишенню у небезпеці задля зменшення кількості вчинення подібних злочинів в Україні.
У зв’язку із цим, природним є інтерес вчених до питань кримінально-правового забезпечення протидії залишенню у небезпеці. Вивченням та дослідженням цієї проблеми займались такі вчені, як: Н. Г. Александрова, В. В. Бабаніна, О. М. Бандурка, І. Г. Богатирьов, А. А. Вознюк, Ю. О. Власов, І. І. Горелік, О. С. Горелік, Т. А. Денисова, С. Ф. Денисов, В. П. Ємельянов, О.О. Житний, А. Ф. Зелінський, В. Є. Квашис, Т. В. Кирпиченко, О. О. Книженко, О. М. Литвинов, В. О. Меркулова, Я. О. Миц, Є. С. Назимко, В. А. Нерсесян, Л. А. Остапенко, П. І. Орлов, А. О. Пінаєв, Є. В. Топільська, М. І. Хавронюк, В. Б. Харченко, В. П. Хряпінський та інші.
Слід зазначити, що у 2010 році В. В. Бабаніною була захищена дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за темою «Кримінальна відповідальність за залишення в небезпеці». Віддаючи належне науковому рівню і ступеню розробленості кримінально-правової заборони залишення в небезпеці в сучасній українській кримінально-правовій доктрині, доводиться констатувати, що й дотепер, малодослідженими та дискусійними залишаються такі питання кримінально-правового забезпечення протидії залишенню у небезпеці: 1) соціальної обумовленості кримінально-правового забезпечення протидії залишенню у небезпеці; 2) особливості розвитку кримінально-правового забезпечення протидії залишенню у небезпеці за часи незалежної України; 3) концепції об’єкта залишення у небезпеці та його структури; 4) визначення бездіяльності умовою завдання шкідливих наслідків для потерпілого; 5) законодавчого визначення міри покарання, адекватної характеру та ступеню небезпеки злочину, передбаченого ст. 135 КК України; 6) порівняльного аналізу кримінально-правового забезпечення протидії залишенню у небезпеці в Україні з країнами різних правових систем та інші. Тому подальше дослідження проблеми кримінально-правового забезпечення протидії залишенню у небезпеці є актуальним.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до Указу Президента України «Про Стратегію національної безпеки України» від 12 лютого 2007 р. № 105/2007; розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції реформування кримінальної юстиції України» від 27 серпня 2008 р. № 1153-р; відповідає Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 років, затвердженого наказом МВС України від 29 липня 2010 р. № 347, Концепції державної програми профілактики правопорушень на період до 2015 р., схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2010 р. № 1911-р, Пріоритетним напрямам розвитку правової науки на 2011-2015 рр., затвердженим постановою загальних зборів Національної академії правових наук України від 24 вересня 2010 р. № 14-10.
Дисертація відповідає планам проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Донецького юридичного інституту МВС України на 2011 та на 2012 роки.
Тему дисертаційного дослідження затверджено на засіданні вченої ради Донецького юридичного інституту МВС України (протокол № 7 від 25.01.2012 р.).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є здійснення комплексного наукового аналізу стану та перспектив розвитку кримінально-правового забезпечення протидії залишенню у небезпеці, а також формулювання пропозицій щодо удосконалення окремих положень законодавства України про кримінальну відповідальність і практики його застосування.
Мета зумовлює постановку й необхідність вирішення таких задач:
1) дослідити соціальну обумовленість встановлення кримінальної відповідальності за залишення у небезпеці;
2) здійснити періодизацію розвитку кримінально-правового забезпечення протидії залишенню у небезпеці;
3) проаналізувати зарубіжний досвід застосування кримінальної відповідальності за залишення у небезпеці;
4) дослідити об’єктивні та суб’єктивні ознаки залишення у небезпеці;
5) проаналізувати зміст кваліфікуючих і особливо кваліфікуючих ознак відповідного злочину;
6) установити й проаналізувати ознаки складу залишення у небезпеці, які при співвідношенні із суміжними злочинами та адміністративними правопорушеннями дають підставу для їх відмежування;
7) здійснити комплексний аналіз покарання за залишення у небезпеці та сформулювати пропозиції щодо його вдосконалення.
Об’єктом наукового дослідження є суспільні відносини, пов’язані із залишенням людини в небезпеці.
Предметом дослідження є кримінально-правове забезпечення протидії залишенню у небезпеці.
Методи дослідження обрані, виходячи з поставлених у роботі мети і задач, з урахуванням об’єкта і предмета. Діалектичний підхід як філософський метод пізнання виявився у тому, що уявлення про залишення в небезпеці як про склад злочину досліджувалися у його розвитку, залежності від тенденцій законопроектної та законодавчої діяльності (використовувався протягом усього дослідження). Метод структурно-системного аналізу використовувався для дослідження елементів кримінально-правової норми, що передбачає кримінальну відповідальність за залишення в небезпеці (використовувався у підрозділах 2.1., 2.2., 3.1., 3.2., 4.1.). За допомогою логічного методу, як загальнонаукового, з’ясовувалася логіка законодавця, закладена в конкретних правових нормах, що передбачають кримінальну відповідальність за залишення в небезпеці (використовувався протягом усього дослідження). Герменевтичний метод використовувався для з’ясування змісту окремих термінів, понять та їх обумовленості (використовувався протягом усього дослідження). Історичний метод надав можливість прослідкувати еволюцію кримінально-правового забезпечення протидії залишенню у небезпеці з XVIІ століття й донині (використовувався у підрозділі 1.2.). Порівняльний (компаративістський) метод використовувався для здійснення порівняння кримінально-правового забезпечення протидії залишенню у небезпеці в Україні з зарубіжними країнами різних правових систем (використовувався у підрозділі 1.3). Метод анкетування виступав інструментом дослідження проблемних ситуацій, які виникають у процесі застосування кримінально-правових норм, що регламентують кримінальну відповідальність за залишення у небезпеці. Використовувався при анкетуванні 250 практичних працівників органів внутрішніх справ з питань ефективності кримінально-правового забезпечення протидії залишенню у небезпеці діючої норми, що встановлює кримінальну відповідальність за залишення в небезпеці (підрозділи 2.1, 2.2, 3.1, 3.2, 4.1, 4.2). Метод моделювання використовувався при розробці шляхів удосконалення покарання за залишення в небезпеці (використовувався у підрозділі 4.2.). Метод аналізу та синтезу використовувався при дослідженні об’єктивних, суб’єктивних та кваліфікуючих ознак залишення в небезпеці, а також під час вивчення та опрацювання судової практики (використовувався у підрозділах 2.1. 2.2., 3.1., 3.2., 4.1., 4.2.). Статистичний метод використовувався під час дослідження статистичних даних щодо кількості порушених кримінальних справ за ст. 135 КК України, а також вивчення та опрацювання судової практики (використовувався в підрозділі 4.2. та додатках Б, В).
Теоретичною основою дисертаційного дослідження є праці вчених, в яких висвітлюються як загальні питання кримінального права, так і теоретичні та практичні питання кримінально-правового забезпечення протидії залишенню у небезпеці. У процесі написання дисертації поряд із кримінально-правовою, кримінально-виконавчою та кримінологічною, використовувалась література з теорії держави та права, адміністративного, цивільного та сімейного права, логіки, філософії, соціології, психології та деяких інших наук.
Нормативну базу дисертації складають, перш за все, Конституція України та Кримінальний кодекс України 2001 р. Крім того, в дисертації використовуються і аналізуються положення чинного адміністративного, кримінально-процесуального, кримінально-виконавчого, сімейного та цивільного законодавства України, а також деякі міжнародно-правові акти. При аналізі історичного розвитку кримінально-правового забезпечення протидії залишенню у небезпеці в Україні було використане кримінальне законодавство з часів ХVIІ століття. В ході проведеного дослідження проаналізовано положення кримінального законодавства зарубіжних країн, зокрема: Австрії, Азербайджану, Білорусії, Вірменії, Грузії, Данії, Канади, Казахстану, Латвії, Литви, Молдови, Німеччини, Південної Кореї, Російської Федерації, США, Таджикистану, Франції, Швеції та Японії.
При написанні дисертації було використано Інтернет-ресурси із зазначеної проблематики, зокрема офіційні сервери органів державної влади України та інших країн.
Емпірична база дослідження. Висновки і рекомендації автора ґрунтуються на результатах анкетування 250 співробітників органів внутрішніх справ Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Луганської, Харківської областей України, а також даних, одержаних при дослідженні 100 архівних кримінальних справ за ст. 135 КК України за період з 2006 по 2012 р. Окрім цього, проаналізовані статистичні дані щодо кількості порушених кримінальних справ за ст. 135 КК України на території всієї України за 2009-2011 роки, що відображають рівень злочинності в суспільстві за злочинами, передбаченими ст. 135 КК України.
Різноманітність джерел інформації та методів дослідження під час аналізу та узагальнення теоретичних досліджень й статистичних даних дозволили дисертанту виявити низку проблем, що стосуються кримінально-правового забезпечення протидії залишенню у небезпеці.
Наукова новизна одержаних результатів визначена сучасною постановкою проблеми, застосуванням відповідного теоретико-методологічного апарату та практики реалізації норм чинного кримінального законодавства за залишення у небезпеці. Дисертація є одним із перших комплексних досліджень проблем кримінально-правового забезпечення протидії залишенню у небезпеці. В результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:
уперше:
– встановлено коло факторів, що визначають необхідність кримінально-правового забезпечення протидії залишенню у небезпеці: 1) соціальні (існування в суспільстві певного кола осіб, що потребують постійної допомоги та підтримки як з боку інших осіб, так і держави в цілому); психологічні (схильність певного кола осіб до насильства, скоєння злочинних діянь, спрямованих проти життя та здоров'я інших осіб); економічні (зниження рівня життя населення призводить до відсторонення від проблем інших людей та відмови від добровільного надання допомоги); кримінально-правові (попередження скоєння злочинних діянь, пов’язаних з залишення в небезпеці, в суспільстві); міжнародно-правові (виконання зобов’язань держави в сфері забезпечення права на життя та здоров'я кожної людини, перспектива вступу до Європейського союзу);
– з позиції концепції цінностей, що визначає об’єктом злочину людину, її життя та здоров'я, права та певні інтереси, встановлено, що безпосереднім об’єктом залишення у небезпеці як злочину проти життя та здоров'я особи є потерпілий, його життя та здоров'я як сукупність нематеріальних благ останнього, а також його інтереси та соціальні зв’язки;
– з'ясовано, що при залишенні у небезпеці сама по собі бездіяльність не завдає шкоди життю та здоров'ю потерпілого, а виступає лише умовою, що дозволяє діяти причині та обумовлює настання наслідків, які спричиняються третіми силами. У зв’язку з цим кримінальна відповідальність за наслідки при бездіяльності настає не тому, що вона спричинила результат, а тому, що суб’єкт не протидіяв виникненню результату, хоча зобов’язаний був та міг це зробити;
– на основі аналізу зарубіжного досвіду кримінально-правового забезпечення протидії залишенню у небезпеці обґрунтовано доцільність впровадити у вітчизняне законодавство: 1) охоплення об’єктом залишення у небезпеці не тільки життя, але й здоров'я особи; 2) розширення існуючих видів покарання за залишення у небезпеці, а саме доповнення санкції ч. 1 ст. 135 КК України таким видом покарання, як штраф;
– для вдосконалення покарання за залишення у небезпеці пропонується: 1) санкцію ч. 1 ст. 135 КК України доповнити таким видом покарання, як штраф; 2) із санкції ч. 2 ст. 135 КК України виключити обмеження волі як вид покарання за цей злочин; 3) у диспозиції ч. 3 ст. 135 КК України передбачити наслідки у виді настання для потерпілого тілесних ушкоджень середньої тяжкості, санкцією цієї статті встановити покарання у вигляді обмеження волі на строк від трьох до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк; 4) диспозицію ч. 4 ст. 135 КК України викласти в новій редакції, якою передбачити настання наслідків у виді спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, смерті або зникнення його безвісти, санкцією цієї статті встановити покарання у виді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років;
удосконалено:
– положення про те, що під тяжкими наслідками від залишення у небезпеці, слід вважати не тільки спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, смерті, але й зникнення його безвісти;
– обґрунтування необхідності закріплення на законодавчому рівні переліку тяжких наслідків задля попередження виникнення суперечностей щодо видів цих наслідків від залишення у небезпеці під час встановлення об’єктивних ознак злочину;
– шляхи дослідження історичного розвитку кримінально-правового забезпечення протидії залишенню у небезпеці в частині встановлення його конкретної історичної періодизації;
дістало подальший розвиток:
– науково обґрунтовані позиції, що потерпілим від залишення в небезпеці може бути особа, яка перебуває в небезпечному для життя стані та позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану;
– положення про те, що об’єктивна сторона залишення в небезпеці виражається діянням у формі бездіяльності, яка, у свою чергу, може бути двох видів: бездіяльністю-невтручанням та бездіяльністю, що спричинена попередніми діями винної особи;
– наукові погляди про те, що для залишення в небезпеці характерна змішана форма вини, тобто умисел (прямий) щодо діяння та необережність (злочинна самовпевненість чи злочинна недбалість) щодо наслідків.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації теоретичні та прикладні висновки й рекомендації можуть бути підґрунтям у науково-дослідницькій роботі – для подальших досліджень кримінально-правового забезпечення протидії залишенню у небезпеці; у законодавчому процесі – для подальшого вдосконалення законодавства про кримінальну відповідальність (Лист комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України № 04-19/14-2028 від 10.10.2011 р.); у правозастосуванні – сприяти вдосконаленню практичного застосування кримінально-правових норм щодо протидії залишенню у небезпеці (акт впровадження в діяльність слідчого відділу Горлівського міського управління № 4/16258 від 16.12.2011 р.); у навчальному процесі – під час викладання/вивчення навчальних дисциплін «Кримінальне право України», «Актуальні проблеми кримінального права України», «Кримінологія та профілактика правопорушень», «Актуальні проблеми кримінології» (акт впровадження результатів наукового дослідження у навчальний процес Донецького юридичного інституту МВС України № 14 від 23.10.2011 р.).
Особистий внесок здобувача. Сформульовані у дисертації положення, узагальнення, висновки, рекомендації, пропозиції обґрунтовані дисертантом на підставі особистих досліджень у результаті опрацювання та аналізу наукових, нормативних, статистичних та емпіричних джерел.
Власні теоретичні розробки дисертанта у наукових працях, опублікованих у співавторстві, стосуються проблем розвитку кримінально-правового забезпечення протидії залишенню у небезпеці. У науково-практичних рекомендаціях «Кримінальна відповідальність за залишення у небезпеці», опублікованих у співавторстві з Є. С. Назимком, дисертантом самостійно розроблено розділи 1-4. У статтях «Пропозиції з оптимізації міри покарання за залишення в небезпеці», «Соціальна обумовленість кримінальної відповідальності за залишення в небезпеці», опублікованих у співавторстві з Є. С. Назимком, з використанням теоретичних напрацювань співавтора було самостійно розроблено пропозиції з оптимізації міри покарання за залишення в небезпеці, а також визначено коло факторів, що обумовлюють кримінальну відповідальність за залишення у небезпеці, та проаналізовано їх зміст.
Наукові ідеї та розробки, що належать співавтору опублікованих праць, у дисертації не використовувались. У працях опублікованих у співавторстві, особиста частка роботи здобувача складає 75 %.
Апробація результатів дослідження. Результати дослідження, викладені у дисертації, обговорювались на конференціях: 1) Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми юридичної науки очима молодих учених» (м. Донецьк, 25 лютого 2011 року); 2) VI Міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених «Від громадянського суспільства – до правової держави» (м. Харків, 4-5 березня 2011 року); 3) VIII міжнародній науково-практичній конференції «Сучасна освіта і наука в Україні: наукові здобутки, стан і перспективи» (м. Миколаїв, 25-27 травня 2011 року); 4) Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання сучасної юридичної науки» (м. Харків, 11-12 червня 2011 року), 5) ІХ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Молода наука України. Перспективи та пріоритети розвитку» (м. Київ, 22-24 грудня 2011 року), 6) ІІХ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасна освіта і наука в Україні: традиції та інновації» (м. Харків, 30-31 січня 2012 року), 7) Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми юридичної науки очима молодих вчених» (м. Донецьк, 24 лютого 2012 року).
Основні положення дисертації обговорено на засіданнях кафедри кримінального права та кримінології Донецького юридичного інституту МВС України.
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано п'ятнадцять наукових праць. Серед них: 1 науково-практичні рекомендації (у співавторстві); 7 статей у фахових виданнях, перелік яких затверджено МОНмолодьспорту України (2 у співавторстві); окремі положення дисертації було викладено у 7 тезах доповідей на міжнародних конференціях.

Список літератури

ВИСНОВКИ

В результаті дисертаційного дослідження було проведено розв’язання актуальних питань, що є важливими для розвитку та вдосконалення кримінально-правового забезпечення протидії залишенню у небезпеці, а реалізовані мета й завдання дають можливість зробити основні висновки й рекомендації, що мають теоретичне й практичне значення.
Зокрема, проведене дослідження можна підсумувати наступними положеннями:
1. Соціальну обумовленість кримінально-правового забезпечення протидії залишенню у небезпеці можна дослідити через наступні фактори: соціальні (існування в суспільстві певного кола осіб, що потребують постійної допомоги та підтримки як з боку інших осіб, так і держави в цілому), психологічні (схильність певного кола осіб до насильства, скоєння злочинних діянь, спрямованих проти життя та здоров'я інших осіб), економічні (зниження рівня життя населення призводить до відсторонення від проблем інших людей та відмови від добровільного надання допомоги), кримінально-правові (попередження скоєння злочинних діянь, пов’язаних з залишення в небезпеці, в суспільстві) та міжнародно-правові (виконання зобов’язань в сфері забезпечення права на життя кожної людини, перспектива вступу до Європейського союзу).
2. Історія розвитку кримінально-правового забезпечення протидії залишенню у небезпеці в Україні складається з таких періодів: 1) період становлення Української козацької держави XVIІ-XVIII століть; 2) період входження України до складу Російської імперії XVIII – початок ХХ століття; 3) період Української революції 1917-1921 років; 4) період входження України до складу СРСР 1922-1991 років; 5) період незалежної України з 1991 року.
3. Порівняльний аналіз кримінальної відповідальності за залишення в небезпеці країн різних правових систем світу з кримінальним законодавством України дозволить всебічно дослідити та вдосконалити норми чинного кримінального законодавства України, що встановлюють кримінальну відповідальність за залишення в небезпеці, а також запозичити певний світовий досвід у розвитку цього складу злочину, а саме охоплення об’єктом залишення в небезпеці здоров'я особи потерпілого та встановлення нового виду покарання у вигляді штрафу.
4. Об'єкт злочину залишення в небезпеці слід визначати з позиції концепції цінностей та її елементів, тобто об’єктом залишення в небезпеці є потерпілий, його інтереси й права, соціальні зв’язки та блага (матеріальні та нематеріальні).
Враховуючи невід’ємну важливість здоров’я в житті людини, слід визначити обґрунтованою позицію охоплення об’єктом залишення в небезпеці не тільки життя, але й здоров’я потерпілого.
Об’єктивна сторона залишення в небезпеці виражається діянням у формі бездіяльності, яка, в свою чергу, поділяється на бездіяльність-невтручання та бездіяльність, що викликана попередніми діями винної особи. При залишенні в небезпеці сама по собі бездіяльність не завдає шкоди життю та здоров'ю потерпілого, вона виступає лише умовою, що дозволяє діяти причині та обумовлює настання наслідків, що спричиняються третіми силами. У зв’язку з цим, кримінальна відповідальність за наслідки при бездіяльності настає не тому, що вона спричинила результат, а тому, що суб’єкт не протидіяв виникненню результату, хоча зобов’язаний був та міг це зробити.
Суб’єкт злочину, передбаченого за ст. 135 КК України, є спеціальним, тобто ним можуть бути лише дві категорії осіб, а саме ті, які: 1) первісно зобов’язані були піклуватися про потерпілого і мали можливість надавати йому допомогу (правовий обов’язок піклуватися про осіб, які знаходяться в небезпечному для життя стані, може бути обумовлений законом або іншим нормативним актом, а також цивільно-правовим договором); 2) самі поставили потерпілого в небезпечний для життя стан.
Суб'єктивна сторона залишення в небезпеці характеризується змішаною формою вини, а саме прямим умислом щодо діяння у формі бездіяльності та необережністю (злочинною самовпевненістю або злочинною недбалістю) щодо наслідків злочину. Відсутність наслідків у злочинах, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 135 КК України, не заперечує умисної вини стосовно самого діяння, оскільки інтелектуальна сфера в цих випадках включає лише усвідомлення, розуміння суспільної небезпечності скоюваного діяння, вольова сфера обмежується бажанням скоєння конкретного діяння.
5. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки залишення в небезпеці, що існують за чинним кримінальним законодавством потребують наступних змін:
1) спричинення потерпілому тілесних ушкоджень середньої тяжкості від залишення його в небезпеці визначити як злочин середньої тяжкості та передбачити кримінальну відповідальність за окремою частиною статті (ч. 3 ст. 135 КК України);
2) спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, смерті або зникнення його безвісти від залишення його в небезпеці визначити як тяжкий злочин та передбачити кримінальну відповідальність за окремою частиною статті (ч. 4 ст. 135 КК України). Перелік тяжких наслідків закріпити у самому тексті диспозиції ч. 4 ст. 135 КК України.
6. Встановлені ознаки складу залишення в небезпеці дають підстави для його відмежування від наступної групи суміжних злочинів та адміністративних правопорушень:
1) злочинів проти життя та здоров'я особи (ст.ст. 117, 119, 121, 122 та 128 КК України);
2) злочинів, що ставлять у небезпеку життя та здоров'я особи (ст.ст. 136, 137, 139 КК України);
3) адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
7. На основі проведеного аналізу існуючих видів покарання за залишення в небезпеці сформульовані пропозиції щодо їх вдосконалення, а саме:
1) санкцію ч. 1 ст. 135 КК України доповнити новим видом покарання – штрафом від трьохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) з санкції ч. 2 ст. 135 КК України виключити обмеження волі як вид покарання за цей злочин;
3) у диспозиції ч. 3 ст. 135 КК України передбачити наслідки у виді настання для потерпілого тілесних ушкоджень середньої тяжкості, санкцією цієї статті встановити покарання у вигляді обмеження волі на строк від трьох до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк;
4) диспозицію ч. 4 ст. 135 КК України викласти в новій редакції, якою передбачити настання наслідків у виді спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, смерті або зникнення його безвісти, санкцією цієї статті встановити покарання у виді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років.
На основі проведеного дисертаційного дослідження розроблені пропозиції щодо кримінально-правового забезпечення протидії залишенню у небезпеці та запропонована нова редакція ст. 135 КК України такого змісту:

Стаття 135. Залишення в небезпеці

1. Завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя та здоров’я стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов’язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя та здоров'я стан, -
карається штрафом від трьохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років або позбавленням волі на той самий строк.
2. Ті самі дії, вчинені матір’ю стосовно новонародженої дитини, якщо матір не перебувала в обумовленому пологами стані, -
карається позбавленням волі на строк до трьох років.
3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості, -
карається обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.
4. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, смерть або зникнення його безвісти, -
карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамченко В. В. Психосоматическое акушерство / Абрамченко В. В. – М. : Сотис, 2001. – 311 с.
2. Александров Ю. В. Кримінальне право України. Особлива частина : підручник / Александров Ю. В. – К. : Юридична думка, 2004. – 656 с.
3. Александрова Н. Г. Ответственность за оставление в опасности по уголовному праву : дис. на соискание учен. степени кандидата юрид. наук : 12.00.08 / Александрова Наталья Геннадиевна. – М., 2000. – 186 с.
4. Андрусів Г. В. Кримінальне право України. Загальна частина : підручник / Андрусів Г. В., Андрушко П. П., Беньківський В. О. – К. : Юрінком Інтер, 1999. – 512 с.
5. Антонян Ю. Преступление и покаяние / Ю. Антонян // ОНС: Общественные науки и современность. – 1991. – № 6. – С. 42-45.
6. Архів Апеляційного суду Донецької області. Справа № 11а-994 за 2006 р.
7. Архів Апеляційного суду Харківської області. Справа № 11-327/2007 за 2007 р.
8. Архів Апеляційного суду Чернівецької області. Справа № 11-116/2010 за 2010 р.
9. Архів Богунського районного суду м. Житомира. Справа № 1-134/08 за 2008 р.
10. Архів Богунського районного суду м. Житомира. Справа № 1-462/07 за 2007 р.
11. Архів Високопільського районного суду Херсонської області. Справа № 1-136/10 за 2010 р.
12. Архів Дніпровського районного суду м. Херсона. Справа № 1-479/08 за 2008 р.
13. Архів Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Справа № 411/2529/12 за 2012 р.
14. Архів Житомирського районного суду Житомирської області. Справа № 1-62/09 за 2009 р.
15. Архів Золочівського місцевого суду Харківської області. Справа № 1-14/2007 за 2007 р.
16. Архів Київського районного суду м. Харкова. Справа № 2018/1-355/11 за 2011 р.
17. Архів Кілійського районного суду Одеської області. Справа № 1-254/10 за 2010 р.
18. Архів Козельщинського районного суду Полтавської області. Справа № 1-66/2011 за 2011 р.
19. Архів Комсомольського районного суду м. Херсона. Справа № 1-518/11 за 2011 р.
20. Архів Комсомольського районного суду м. Херсона. Справа № 1-59/10 за 2010 р.
21. Архів Краснокутського районного суду Харківської області. Справа № 1-169/2007 за 2007 р.
22. Архів Лозівського міськрайонного суду Харківської області. Справа № 2025/1-385/11 за 2011 р.
23. Архів Луцького міськрайонного суду Волинської області. Справа № 1-829/2010 за 2010 р.
24. Архів Міжгірського районного суду Закарпатської області. Справа № 1-8/2007 за 2007 р.
25. Архів Міжгірського районного суду Закарпатської області. Справа № 1-40/2010 за 2010 р.
26. Архів П’ятихатського районного суду Дніпропетровської області. Справа № 1-28/2010 за 2010 р.
27. Архів Приморського районного суду Запорізької області. Справа № 1-30/2007 за 2007 р.
28. Архів Ратнівського районного суду Волинської області. Справа № 1-69/2008 за 2008 р.
29. Архів Свалявського районного суду Закарпатської області. Справа № 1-77/2007 за 2007 р.
30. Архів Свалявського районного суду Закарпатської області. Справа № 1-32/2008 за 2008 р.
31. Архів Слов'янського міськрайонного суду Донецької області. Справа № 1-826-2007 за 2007 р.
32. Архів Стаханівського міського суду Луганської області. Справа № 1-515/2007 за 2007 р.
33. Архів Татарбунарського районного суду Одеської області. Справа № 1-224/2010 за 2010 р.
34. Архів Торезького міського суду Донецької області. Справа № 1-111/10 за 2010 р.
35. Архів Феодосіївського міського суду Автономної республіки Крим. Справа № 1-690/10 за 2010 р.
36. Архів Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області. Справа № 1-630/10 за 2010 р.
37. Архів Шацького районного суду Волинської області. Справа № 1-39/10 за 2010 р.
38. Астахов В. М. Психоемоційна напруженість як фактор впливу на закінчення пологів / В. М. Астахов // Педіатрія, акушерство і гінекологія. – 1995. – № 2. – С. 40-41.
39. Бабаніна В. В. Кримінальна відповідальність за залишення в небезпеці: дис. на здобуття наук. ступеня кандидата юрид. наук : 12.00.08 / Бабаніна Вікторія Вікторівна. – К., 2010. – 237 с.
40. Багрий-Шахматов Л. В. Система уголовных наказаний и исправительно-трудовое право : [учеб. пособие] / Багрий-Шахматов Л. В. – М. : Высш. шк. МВД СССР, 1969. – 266 с.
41. Багрий-Шахматов Л. В. Уголовная ответственность и наказание : [монография] / Багрий-Шахматов Л. В. – Минск, 1976. – 204 с.
42. Бадира В. А. Кримінально-виконавче право: навчальний посібник / Бадира В. А., Денисов С. Ф., Денисова Т. А. – К. : Істина, 2008. – 400 с.
43. Бажанов М. И. Назначение наказания по уголовному праву : [монография] / Бажанов М. И. – К., 1980. – 236 с.
44. Бажанов М. И. Уголовное право Украины. Общая часть : учебник / Бажанов М. И., Сташис В. В., Таций В. Я. – Харьков : «Право», 1998. – 396 с.
45. Бажанов М. І. Кримінальне право України. Особлива частина / Бажанов М. І., Сташис В. В., Тацій В. Я. – К. : Юрінком, 2003. – 672 с.
46. Бажанов М. І. Кримінальне право України. Особлива частина / Бажанов М. І., Сташис В. В., Тацій В. Я. – К. : Юрінком, 2002. – 578 с.
47. Бажанов М. І. Кримінальне право України: Загальна частина / Бажанов М. І., Сташис В. В., Тацій В. Я. – Київ – Харків : Юрінком Інтер – Право, 2001. – 416 с.
48. Бажанов М. І. Кримінальне право України: Загальна частина / Бажанов М. І., Сташис В. В., Тацій В. Я. – Київ – Харків : Юрінком Інтер – Право, 2002. – 414 с.
49. Банщиков В. М. Медицинская психология / Банщиков В. М. – М. : Медицина, 1967. – 239 с.
50. Бараненко Д. В. Спеціальний суб’єкт злочину: кримінально-правовий аналіз: дис. на здобуття наук. ступеня кандидата юрид. наук : 12.00.08 / Бараненко Дмитро Володимирович. – К., 2009. – 220 с.
51. Баулін Ю. В. Кримінальне право України. Загальна частина : підручник / Баулін Ю. В., Борисов В. І., Кривоченко Л. М. – К. : Юрінком Інтер, 2007. – 496 с.
52. Баулін Ю. В. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / Баулін Ю. В. – Х. : ТОВ «Одисей», 2004. – 1152 с.
53. Баулін Ю. В. Тенденції розвитку сучасного кримінального права України / Баулін Ю. В. – Х. : «Кроссроуд», 2006. – С. 23-35.
54. Баулін Ю. В. Кримінальне право України. Загальна частина : підручник / Баулін Ю. В., Борисов В. І., Кривоченко Л. М. – К. : Юрінком Інтер, 2007. – 496 с.
55. Бейво В. Г. Ответственность за преступления против личности / Бейво В. Г. – М. : Наука, 1981. – 117 с.
56. Беляев Н. А. Цели наказания и средства их достижения в исправительно-трудовых учреждениях / Беляев Н. А. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1963. – 220 с.
57. Бигич О. Л. Порівняльне правознавство як один із головних чинників зближення правових систем / О. Л. Бигич // Європа, Японія, Україна: шляхи демократизації державно-правових систем: матеріали міжнародної наукової конференції (м. Київ, 17–20 жовтня 2000 р.). – Київ, 2000. − С. 265
58. Бигич О. Л. Порівняльне правознавство: природа та методологічне значення: дис. на здобуття наукового ступеня кандидата юрид. наук : 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних та правових учень / Бигич Олена Леонідівна. – К., 2002. – 208 с.
59. Богатирьов І. Г. Кримінально-виконавче право України : підручник / Богатирьов І. Г. – К. : Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. – 352 с.
60. Бойко А. И. Преступное бездействие / Бойко А. И. – М. : Юридическая литература, 2003. – 318 с.
61. Борзенков Г. Н. Уголовное право Российской Федерации. Особенная часть / Борзенков Г. Н. – М. : АСТ, 1997. – 752 с.
62. Борзенков Г. Н. Курс уголовного права. Общая часть. Том 1: Учение о преступлении / Г. Н. Борзенков, В. С. Комиссаров. – М. : Зерцало, 1999. – 592 с.
63. Борисов В. І. Питання закону про кримінальну відповідальність / В. І. Борисов, О. О. Пащенко // Питання боротьби зі злочинністю. Збірник наук. праць. Випуск 12. – Х. : вид-во «Кроссроуд», 2006. – С. 3-22.
64. Бородин С. В. Преступления против жизни / С. В. Бородин. – М. : Норма Инфра, 1999. – 178 с.
65. Велика медична енциклопедія / [упоряд. Попов О. А. та ін.]. – М. : Наука, 1978. – 268 с.
66. Великий енциклопедичний юридичний словник / [уклад. Ю. С. Шемшученко]. – К. : ТОВ «Видавництво "Юридична думка"», 2007. – 992 с.
67. Великий тлумачний словник української мови / [уклад. В. Т. Бусел]. – Ірпінь: ВТФ «Перун», 2007. – 1736 с.
68. Великий тлумачний словник української мови / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусик]. – Ірпінь : ВТФ «Перун», 2001. – 1440 с.
69. Вереша Р. В. Проблеми вини в теорії кримінального права : навчальний посібник / Вереша Р. В. – К. : Атіка, 2005. – 464 с.
70. Ветров И. И. Уголовное право. Особенная часть / Ветров И. И. – М. : Закон и право, 2000. – 527 с.
71. Власов И. С. Ответственность за преступления против правосудия / Власов И. С. – М. : Юридическая литература, 1968. – 134 с.
72. Власов Ю. А. Уголовная ответственность за оставление в опасности : дис. на соискание учен. степени кандидата юрид. наук : 12.00.08 / Власов Юрий Александрович. – Омск : Омская академия, 2004. – 162 с.
73. Гавриш С. Б. Кримінально-правова охорона довкілля в Україні. Проблеми теорії, застосування і розвитку кримінального законодавства / Гавриш С. Б. – К. : Ін-т законодавства Верховної Ради України, 2002. – 635 с.
74. Гегель Г. Философия права / Гегель Г. – М. : Мысль, 1990. – 524 с.
75. Гиляров М. С. Биологический энциклопедический словарь / Гиляров М. С., Баев А. А., Винберг Г. Г. – М. : Советская Энциклопедия, 1989. – 864 с.
76. Глазунова Н. И. Система государственного управления : [учебник для вузов] / Глазунова Н. И. – М. : ЮНИТИ - ДАНА, 2002. – 182 с.
77. Голик Ю. В. Философия уголовного права: современная постановка проблемы / Ю. В. Голик // Философия уголовного права. – 2004. – № 3. – С. 6-52.
78. Головко Н. А. Мораль: сознание и поведение / Головко Н. А. – М. : Наука, 1986. – С. 93.
79. Горелик И. И. Ответственность за оставление в опасности по советскому уголовному праву / Горелик И. И. – М. : Госюриздательство, 1960. – 74 с.
80. Горелик А. С. Уголовная ответственность за оставление в опасности : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология, уголовно-исполнительное право» / Горелик Александр Соломонович. – Л., 1964. – 19 с.
81. Горох О. П. Щодо покарання за новим Кримінальним кодексом України / О. П. Горох // Проблеми пенітенціарної теорії і практики: Щорічний бюлетень. – 2005. – С. 154-160.
82. Гороховська О. В. Кримінальна відповідальність за вбивство через необережність : дис. на здобуття наук. ступеня кандидата юрид. наук : 12.00.08 / Гороховська Олена Володимирівна. – К., 2002. – 228 с.
83. Грищук В. К. До питання про поняття об’єкта злочину в сучасній науці кримінального права / В. К. Грищук, В. Л. Ортинський // Наукові записки Харківського економіко-правового університету. – 2004. – № 1. – С. 30-37.
84. Грищук В. К. Кримінальна політика і зброя / В. К. Грищук // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. – 1996.– С. 133–137.
85. Грищук В. К. Кримінальне право України. Загальна частина : підручник / Грищук В. К. – К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2006. – 568 с.
86. Гродзинский М. М. Преступления против личности / Гродзинский М. М. – М. : Наука, 1924. – 68 с.
87. Дагель М. С. Субъективная сторона преступления и ее установление / Дагель М. С. – Воронеж : Юрист, 1974. – 243 с.
88. Дагель П. С. Проблемы вины в советском уголовном праве : автореф. дис. на соискание учен. степени доктора юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право, криминология, уголовно-исполнительное право» / П. С. Дагель. – Ленинград, 1969. – 34 с.
89. Дагель П. С. Основания уголовно-правового запрета (криминализация и декриминализация) / Дагель П. С., Злобин Г. А., Келина С. Г. – М. : Наука, 1982. – 304 с.
90. Даль В. І. Тлумачний словник [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.classes.ru/all-russian/russian-dictionary-Ozhegov-term-9953.htm. – Назва з екрану.
91. Даньшин І. М. Кримінологія. Загальна та Особлива частини : підручник / Даньшин І. М., Голіна В. В., Валуйська М. Ю. – Х. : Право, 2009. – 288 с.
92. Джужа О. М. Кримінально-виконавче право України. Загальна та Особлива частини : навчальний посібник / Джужа О. М., Фаренюк С. Я., Корчинський В. О. – К. : Юрінком Інтер, 2002. – 448 с.
93. Джужа О. М. Курс кримінології. Загальна частина : підручник / Джужа О. М., Михайленко П. П., Кулик О. Г. – Т. 1. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – 352 с.
94. Дробницкий О. Г. Проблемы моральности / Дробницкий О. Г. – М. : Наука, 1977. – С. 46.
95. Єфремова Т. Ф. Тлумачний словник [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.classes.ru/all-russian/russian-dictionary-Ozhegov-term-9953.htm. – Назва з екрану.
96. Жижиленко А. А. Преступления против личности / Жижиленко А. А. – М. : Наука, 1927. – 140 с.
97. Жукова В. Г. Умышленные телесные повреждения и борьба с ними по советскому уголовному праву : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право, криминология, уголовно-исполнительное право» / В. Г. Жуков. – М., 1966. – 15 с.
98. Журавлева М. П. Российское уголовное право. Особенная часть / Журавлева М. П. – М. : Спарк, 1998. – 595 с.
99. Загальна декларація прав людини : за станом на 1 квіт. 1989 р. / Генеральна Асамблея ООН. – М. : Наука, 1989. – 7 с.
100. Загородников Н. И. Понятие объекта преступления в советском праве / Загородников Н. И. – М. : Наука, 1951. – 23 с.
101. Закон України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 № 2628-ІІІ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2628-14. – Назва з екрану.
102. Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 № 2402-ІІІ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2402-14. – Назва з екрану.
103. Зателепин О. К вопросу о понятии объекта преступления в уголовном праве / О. Зателепин // Уголовное право. – 2003. – № 1. – С. 29-31.
104. Зелинский А. Ответственность за последствия при заведомом оставлении без помощи / Зелинский А. – М. : Юридическая литература, 1967. – 12 с.
105. Зубкова В. И. Уголовное наказание и его социальная роль: теория и практика / Зубкова В. И. – М. : НОРМА, 2002. – 104 с.
106. Івченко А. О. Тлумачний словник української мови / Івченко А. О. – Харків : Фоліо, 2006. – 536 с.
107. Игнатова А. М. Уголовное право. Особенная часть / Игнатова А. М. – М. : Норма-Инфра, 1999. – 808 с.
108. Ильин И. А. О сущности правосознания / Ильин И. А. – М. : Мысль, 1993. – 235 с.
109. Индова Е. И. Российское законодательство Х – ХХ ст. / Индова Е. И. – М. : Юридическая литература, 1987. – 528 с.
110. Калмыков П. Д. Учебник уголовного права. Часть общая и особенная / Калмыков П. Д. – СПб: Типография Товарищества «Общественная польза», 1866. – 402 с.
111. Кармазин Ю. А. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / Кармазин Ю. А. – Х. : ТОВ «Одисей», 2002. – 960 с.
112. Квашис В. Е. Ответственность за неосторожность / В. Е. Квашис, Ш. Д. Махмудов. – Душанбе : Ирфон, 1975. – 107 с.
113. Кирпиченко Т. В. Уголовная ответственность за оставление в опасности : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология, уголовно-исполнительное право» / Т. В. Кирпиченко. – М., 1983. – 26 с.
114. Клейменов М. П. Прогнозирование преступности / М. П. Клейменов, А. Н. Харитонов. – Омск : Юрист, 1995. – 26 с.
115. Ковалев М. И. Советское уголовное право. Введение в уголовное право / Ковалев М. И. – Свердловск : Наука, 1971. – 398 с.
116. Ковалев М. И. Курс советского уголовного права / Ковалев М. И. – Свердловск : Наука, 1973. – 697 с.
117. Ковалев М. И. Проблемы изучения объективной стороны состава преступления / Ковалев М. И. – Красноярск : Государство, 1991. – 138 с.
118. Ковалев М. И. Советское уголовное право / М. И. Ковалев. – М. : Юридическая литература, 1983. – 558 с.
119. Кодекс України про адміністративні правопорушення: за станом на 10 квітня 2009 р. / Верховна Рада України. – Х. : ТОВ «Одисей», 2009. – 288 с.
120. Козаченко И. Я. Уголовное право. Особенная часть: ученик для вузов / Козаченко И. Я., Незнакова З. А., Новоселов Г. П. – М., 1998. – 426 c.
121. Козаченко И. Я. Уголовное право. Общая часть: учебник для вузов / И. Я. Козаченко, З. А. Незнамов. – М. : Издательская группа ИНФРА-М, 1997. – 488 с.
122. Кондрашева Т. В. Проблемы уголовной ответственности за преступления против жизни, здоровья, половой неприкосновенности / Кондрашева Т. В. – Екатеринбург : Гуманитарный университет, 2000. – 348 с.
123. Конкс С. В. Реакция на родовой стресс симпатико-адреналовой и гипоталамо-надпочечниковой систем молодых первородящих / С. В. Конкс // Акушерство и гинекология. – 1996. – № 3. – С. 41-42.
124. Константинов Ф. В. Философская энциклопедия / Константинов Ф. В. – М. : Советская энциклопедия, 1970. – 420 с.
125. Конституція України : за станом на 1 груд. 2002 р. / Верховна Рада України. – Х. : Олант, 2002. – 48 с.
126. Корецкий В. М. Хрестоматия памяток феодального государства и права / Корецкий В. М. – М. : Госюриздательство, 1961. – 950 с.
127. Коржанський М. І. Кваліфікація злочинів / М. І. Коржанський. – К. : Атіка, 2002. – 640 с.
128. Коржанський М. І. Кримінальне право і законодавство України. Частина Загальна : Курс лекцій / Коржанський М. Й. – К. : Атіка, 2001. – 432 с.
129. Коржанский Н. И. Объект и предмет уголовно-правовой охраны в СССР : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология, уголовно-исполнительное право» / Н. И. Коржанский. – М., 1981. – 46 с.
130. Коробеев А. И. Советская уголовно-правовая политика: проблемы криминализации и пенализациии [монография] / Коробеев А. И. – Владивосток: Издательство Дальневосточного университета, 1987. – 267 с.
131. Корчевна Л. Українське право і романо-германська традиція / Л. Корчевна // Право України. – 2004. − № 5. − С. 19.
132. Красиков А. Н. Преступления против личности / Красиков А. Н. – Саратов : Буква, 1999. – 341 с.
133. Красиков А. Н. Уголовно-правовая охрана прав и свобод человека в России / Красиков А. Н. – Саратов : Буква, 1996. – 120 с.
134. Кримінальний кодекс Канади [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://laws.justice.gc.ca/eng/acts/C-46/index.html. – Назва з екрану.
135. Кримінальний кодекс України : за станом на 1 січня 2004 р. / Верховна Рада України. – Х. : ТОВ «Одисей», 2004. – 256 с.
136. Кримінальний кодекс України : науково-практичний коментар / [Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, С. Б. Гавриш та ін.]. – Х. : ТОВ “Одисей”, 2007. – 1184 с.
137. Кримінально-виконавчий кодекс [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua /cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1129-15. – Назва з екрану.
138. Кримінально-виконавчий кодекс України : за станом на 10 вересня 2010 р. / Верховна Рада України. – Х. : ТОВ «Одисей», 2010. – 88 с.
139. Кропоткин П. А. Взаимопомощь как фактор эволюции / Кропоткин П. А. – М. : Самообразование, 2007. – 240 с.
140. Кругликов Л., Каплин М. Посягательства на личность и уголовная ответственность / Л. Кругликов, М. Каплин // Уголовное право. – 2000. – № 3. – 134 с.
141. Кудрявцев В. Н. Объективная сторона преступления / Кудрявцев В. Н. – М. : Юридическая литература, 1960. – 152 с.
142. Кудрявцев В. Н. Причинность в криминологии / Кудрявцев В. Н. – М. : Юридическая литература, 1968. – 175 с.
143. Кудрявцев В. Н. Уголовное право России. Особенная часть : ученик / В. Н. Кудрявцев, А. В. Наумов. – М., 1999. – 538 с.
144. Кузнецова Н. Ф. Курс уголовного права. Общая часть : учебник / Н. Ф. Кузнецова, И. М. Тяжкова. – М. : ИКД Зерцало, 2002. – 492 с.
145. Кузнецова Н. Ф. Курс уголовного права. Общая часть. Том. 1. Учение о преступлении : Учебник для вузов / Н. Ф. Кузнецова, И. М. Тяжкова. – М. : Зерцало, 1999. – 592 с.
146. Кузнецова Н. Ф. Уголовное право и мораль / Кузнецова Н. Ф. – М. : Юридическая литература, 1967. – 104 с.
147. Кузнецова Н. Ф. Значение преступных последствий для уголовной ответственности / Кузнецова Н. Ф. – М. : Юридическая литература, 1958. – 219 с.
148. Кузнєцов В. О. Кримінальне право України. Загальна та Особлива частини : навчальний посібник / Кузнєцов В. О., Стрельбицький М. П., Гіжевський В. К. – К. : Істина, 2005. – 380 с.
149. Курганов С. И. Наказание: уголовно-правовой, уголовно-исполнительный и криминологический аспекты / Курганов С. И. – М. : ТК Велби, Изд-во «Проспект», 2008. – 190 с.
150. Куринов Б. О. Научные основы квалификации преступлений / Куринов Б. О. – М. : Издательство Московского университета, 1976. – 186 с.
151. Ленин В. И. Программа Российской Коммунистической партии (большевиков) / Ленин В. И. // Полн. собр. соч. – Т. 38. – С. 408-409.
152. Лесниевски-Костарева Т. А. Дифференциация уголовной ответственности. Теория и законодательная практика / Лесниевски Костарева Т. А. – М. : Изд-во НОРМА, 2000. – 400 с.
153. Липинский Д. А. Общая теория юридической ответственности: автореф. дис. на соискание учен. степени док. юрид. наук: спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства; история правовых учений» / Д. А. Липинский. – Саратов, 2004. – 46 с.
154. Литвин О. П. Злочини проти життя : [навч. посібник] / Литвин О. П. – К : Вид-во Європ. ун-ту, 2002. – 232 с.
155. Лозова В. І. Теоретичні основи виховання і навчання / В. І. Лозова, Г. В. Троцко. – Харків : Освіта, 2002. – 400 с.
156. Ломброзо Ч. Женщина-преступница и проститутка / Ч. Ломброзо, Г. Ферреро. – Харьков : Право, 1987. – 429 с.
157. Лохвицкий А. Курс русского уголовного права : Учебник / Лохвицкий А. – СПб. : Типография Правительствующего Сената, 1867. – 140 с.
158. Маляренко В. Т. Науково-практичний коментар до Кримінально-процесуального кодексу України / В. Т. Маляренко, Ю. П. Аленін. – Х. : ТОВ «Одисей», 2005. – 968 с.
159. Маляренко В. Т. Про соціальну зумовленість злочину і справедливість покарання / В. Т. Маляренко // Вісник Верховного Суду України. – 2002. – № 3. – С. 32–45.
160. Маляренко В. Т. Про покарання за новим Кримінальним кодексом України [монографія] / Маляренко В. Т. – К. : Фонд «Правова ініціатива», 2003. – 184 с.
161. Мальцев В. В. Соціальна відповідальність особи, кримінальне право та кримінальна відповідальність / В. В. Мальцев // Правознавство. – 2000. – № 6. – С. 14-18.
162. Манчев Н. Преступления против личности / Манчев Н. – София : Правни науки, 1963. – 271 с.
163. Маньков А. Г. Артикул военный от 26.04.1715 г. / Маньков А. Г. – М. : Юридическая литература, 1985. – 511 с.
164. Марцев А. І. Суспільна шкода та суспільна небезпека злочину / А. І. Марцев // Правознавство. – 2001. – № 4. – С. 10-12.
165. Марченко Н. В. Додаткові покарання у контексті системи покарань / Н. В. Марченко // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – 2008. – Випуск 40. – 520 с.
166. Матишевський П. С. Кримінальне право України: Загальна частина : Підруч. для студ. юрид. вузів і фак. / Матишевський П. С. – К. : А.С.К., 2001. – 352 с.
167. Махінчук В. М. Адекватність кримінального покарання як філософсько-правова проблем: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право, кримінологія, кримінально-виконавче право» / В. М. Махінчук. – К., 2002. – 38 с.
168. Мельник М. І. Кримінальне право. Загальна частина : підручник / М. І. Мельник, В. А. Клименко. – К. : Атіка, 2008. – 376 с.
169. Мельник М. І. Кримінальне право. Особлива частина : підручник / М. І. Мельник, В. А. Клименко. – К. : Атіка, 2008. – 712 с.
170. Мельник М. І. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / М. І. Мельник, М. І. Хавронюк. – К. : Атіка, 2004. – 1056 с.
171. Меньшагин В. Д. Советское уголовное право / Меньшагин В. Д. – М. : Юридическая литература, 1950. – 698 с.
172. Меркулова В. О. Жінка як суб’єкт кримінальної відповідальності : дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : 12.00.08 / Меркулова Валентина Олександрівна. – К., 2003. – 367 с.
173. Митрофанов А. А. Основні напрямки кримінально-правової політики в Україні: формування та реалізація: дис. на здобуття наук. ступеня кандидата юрид. наук : 12.00.08 / Митрофанов Анатолій Анатолійович. – Одеса, 2005. – 188 c.
174. Михайленко П. П. Боротьба зі злочинністю в Українській СРСР 1917-1925 рр. / Михайленко П. П. – К. : Київська вища школа, 1966. – 832 с.
175. Михайленко П. П. Боротьба зі злочинністю в Українській СРСР 1926-1967 рр. / Михайленко П. П. – К. : Київська вища школа, 1967. – 952 с.
176. Мицкевич А. Ф. Уголовное наказание: понятие, цели и механизмы действия [монография] / Мицкевич А. Ф. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2005. – 214 с.
177. Молохов А. Н. Очерки гинекологической психиатрии / Молохов А. Н. – Кишинев : Картя молдовеняскэ, 1962. – 137 с.
178. Монтескье Ш. Избранные работы «О духе законов» / Монтескье Ш. – М. : Юридическая литература, 1955. – 571 с.
179. Мурашко Л. О. Начальные виды социальной нормативности / Л. О. Мурашко // Журнал российского права. – 2002. – № 2. – С. 54.
180. Мыц Я. А. Оставление в опасности в уголовном праве России : дис. на соискание ученой степени кандидата юрид. наук : спец. 12.00.08 / Мыц Ярослав Александрович. – М. : Российская Государственная Библиотека, 2007. – 208 с.
181. Набоков В. Д. Особенная часть российского уголовного права / Набоков В. Д. – М. : Юридическая литература, 1983. – 565 с.
182. Навроцький В. Кримінальне право України в епоху глобалізації / В. Навроцький // Геополітика України: історія і сучасність. – 2010. – № 2. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Geopolityka/2010_2/PDF/Navrotskiy.pdf. – Назва з екрана.
183. Навроцький В. О. Про суперечності між окремими статтями Кримінального Кодексу України та шляхи їх подолання / Навроцький В. О. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.lawyer.org.ua/?w=r&i=&d=297. – Назва з екрану.
184. Навроцький В. О. Основи кримінально-правової кваліфікації [навч. посібник] / Навроцький В. О. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 704 с.
185. Назимко Є. С. Депеналізація як елемент пенальної політики України : дис. на здобуття наук. ступеня кандидата юрид. наук : 12.00.08 / Назимко Єгор Сергійович. – Донецьк, 2011. – 254 с.
186. Назимко Є. С. Кримінально-правове, кримінологічне та кримінально-виконавче забезпечення депеналізації в Україні : монографія / Назимко Є. С. – Донецьк: ДЮІ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2011. – 280 с.
187. Назимко Є. С. Політико-правовий вимір інституту покарання / Є.С. Назимко // Право та управління. – 2011. – № 1. – С. 312-322 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/prtup/2011_1/pdf/11necvip.pdf. – Назва з екрану.
188. Назимко Є. С. Синергетичний вимір інституту покарання / Є. С. Назимко // Форум права. – 2011. – № 1. – С. 706-710 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2011-1/11necvip.pdf. – Назва з екрану.
189. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://yurist-online.com/ukr/uslugi/yuristam/kodeks/024/133.php. – Назва з екрану.
190. Наумов А. В. Российское уголовное право. Общая часть: Курс лекций. / Наумов А. В. – М. : БЕК, 1996. – 560 с.
191. Нерсесян В. А. Відповідальність за необережні злочини / Нерсесян В. А. – Х. : Юрист, 2002. – 246 с.
192. Нерсесянц В. С. Философия права / Нерсесянц В. С. – М. : Инфра-М, 1997. – 652 с.
193. Никифоров Г. С. Психология здоровья: новое научное направление / Никифоров Г. С. – СПб. : Питер, 2003. – 607 с.
194. Никифоров Б. С. Объект преступления / Никифоров Б. С. – М. : Госюриздательство, 1960. – 230 с.
195. Никифоров Б. С. Об умысле по действующему законодательству / Б. С. Никифоров // Советское государство и право. – 1965. – № 3. – С. 6-10.
196. Никифоров Б. С. Субъективная сторона в «формальных» преступлениях / Б. С. Никифоров // Советское государство и право. – 1971. – № 3. – С. 115-120.
197. Новицький Г. В. Поняття і форми співучасті у злочині за кримінальним правом України / Новицький Г. В. – К. : Вища школа, 2001. – 96 с.
198. Новоселов Г. П. Учение об объекте преступления. Методологические аспекты / Новоселов Г. П. – М. : Норма, 2001. – 198 с.
199. Ной И. С. Вопросы теории наказания в советском уголовном праве (Понятие и цели наказания): автореф. дис. на соискание учен. степени доктора юрид. наук : 12.00.08 «Уголовное право, криминология, уголовно-исполнительное право» / И. И. Ной. – Л., 1963. – 36 с.
200. Ной И. С. Сущность и функции уголовного наказания в советском государстве / Политико-юридическое исследование. Документы / Ной И. С. – Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1973. – 420 с.
201. Оганян Р. Э. Преступления против жизни и здоровья: квалификация в правоприменительной деятельности / Оганян Р. Э. – М. : Наука, 2002. – 35 с.
202. Ожогов С. І. Тлумачний словник [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.classes.ru/all-russian/russian-dictionary-Ozhegov-term-9953.htm. – Назва з екрану.
203. Орлеан А. М. Соціальна обумовленість криміналізації та кримінально-правова характеристика торгівлі людьми: дис. на здобуття наук. ступеня кандидата юрид. наук : 12.00.08 / Орлеан Андрій Михайлович. – Х., 2003. – 226 с.
204. Орлов В.С. Субъект преступления по советскому уголовному праву. – М.: Госюриздательство, 1958. – 260 с.
205. Орлов П. І. Кримінальна відповідальність за залишення в небезпеці потерпілого / Орлов П. І. – Х. : Юрист, 1982. – 90 с.
206. Орлов П. І. Кримінальна відповідальність за залишення в небезпеці потерпілого, питання кваліфікації : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія, кримінально-виконавче право» / П. І. Орлов. – Х., 1980. – 18 с.
207. Основные начала уголовного законодательства Союза ССР и союзных республик: Постановление Центр. Исполн. Ком. от 31 окт. 1924 г. // Собр. Законов и Распоряжений Рабоче-Крестьян Правительства СССР. – 1924. –№ 24. Отд. 1. – Ст. 205. – 502 с.
208. Остапенко Л. А. Кримінально-правова характеристика умисних вбивств при пом’якшуючих обставинах (статті 116, 117, 118 КК України): дис. на здобуття наук. ступеня кандидата юрид. наук : 12.00.08 / Остапенко Людмила Анатоліївна. – К., 2003. – 214 с.
209. Павлов В. Г. Субъект преступления и уголовная ответственность. [Монография] / Павлов В. Г. – СПб. : Санкт-Петербургский университет МВД России, 2000. – 192 с.
210. Палий М. В. Понятие, признаки, система и назначение наказания по уголовному законодательству Украины и Республики Казахстан: Учебное пособие / Палий М. В., Бегалиев Е. Н., Назымко Е. С. – К. : КНТ, 2009. – 232 с.
211. Палій М. В. Адміністративна та кримінальна відповідальність за правопорушення (злочини) у сфері безпеки дорожнього руху: навчальний посібник / Палій М. В., Перепелиця А. І., Собакарь А. О. – Донецьк: Вид-во «Ноулідж» (донецьке відділення), 2011. – 304 с.
212. Палій М. В. Видові об’єкти як підстава класифікації злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту / М. В. Палій, Н. О. Тімошенко, Є. С. Назимко // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – 2010. – № 1. – С. 162-166.
213. Палій М. В. До загальних цінностей кримінально-правової охорони / Г. В. Гребеньков, М. В. Палій, Є. С. Назимко // Вісник Лугансь