ЗЛОЧИННІСТЬ В УКРАЇНІ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА КРИМІНОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Короткий опис

ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ
МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

На правах рукопису

Кулик Олександр Георгійович
УДК 343.97
343.9.018

ЗЛОЧИННІСТЬ В УКРАЇНІ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА КРИМІНОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Спеціальність 12.00.08 — кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора юридичних наук

Наукові консультанти:
доктор юридичних наук, професор,
академік НАПрН України
ЗАКАЛЮК Анатолій Петрович,
доктор юридичних наук, професор,
Вербенський Михайло Георгійович

КИЇВ — 2013

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 4
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ КРИМІНОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ЗЛОЧИННОСТІ 20
1.1. Кримінологічні дослідження злочинності як соціального явища: історія і сучасність 20
1.2. Теоретичні положення щодо сутності, природи та ознак злочинності 29
1.3. Кримінологічне дослідження злочинності: методологія, методи, інформаційна основа. Зареєстрована і латентна злочинність 58
1.4. Методика кримінологічного дослідження злочинності 81
1.5. Соціально-економічна ситуація в Україні та її вплив на злочинність 97
Висновки до розділу 1 133
РОЗДІЛ 2. СТАН, СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ЗЛОЧИННОСТІ В УКРАЇНІ: ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ І ЗАКОНОМІРНОСТІ 140
2.1. Стан та динаміка злочинності: загальна оцінка 140
2.2. Територіальна розповсюдженість злочинності в Україні. Розподіл регіонів країни за рівнем злочинності 163
2.3. Розподіл злочинів за основними кримінологічними групами 167
2.4. Структура злочинності за спрямованістю та видами злочинів 186
Висновки до розділу 2 239
3. КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСІБ, ЯКІ ВЧИНИЛИ ЗЛОЧИНИ ТА ОСІБ, ЯКІ ПОТЕРПІЛИ ВІД ЗЛОЧИНІВ В УКРАЇНІ 248
3.1. Особи, які вчинили злочини, їх соціально-демографічні та кримінологічні ознаки 248
3.2 Характеристика осіб, які потерпіли від злочинів 273
Висновки до розділу 3 283
РОЗДІЛ 4. СУДИМІСТЬ В УКРАЇНІ 288
4.1. Основні тенденції засудження та покарання осіб, які вчинили злочини 288
4.2. Розподіл засуджених осіб за видом призначеного їм основного та додаткового покарання. Практика звільнення від відбування покарання 302
Висновки до розділу 4 327
РОЗДІЛ 5. ВИБІРКОВІ КРИМІНОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ 332
5.1. Поняття та види вибіркових кримінологічних досліджень 332
5.2. Кримінологічне дослідження ступеня віктимізації населення, його оцінки стану злочинності та діяльності міліції по боротьбі з нею 345
5.3. Кримінологічне дослідження стану злочинності та заходів протидії їй методом експертного опитування працівників правоохоронних органів 358
5.4. Кримінологічне дослідження документів первинного обліку злочинів з метою визначення часово-просторової характеристики злочинності 370
Висновки до розділу 5 378
РОЗДІЛ 6. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ВДОСКОНАЛЕННЯ КРИМІНОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ВИКОРИСТАННЯ ЇХ РЕЗУЛЬТАТІВ НА ПРАКТИЦІ 383
6.1. Методологічні та організаційно-методичні засади удосконалення обліку, дослідження та прогнозування злочинності в Україні 383
6.2. Основні напрями запобігання злочинності в Україні у перехідний період 406
Висновки до розділу 6 415
ВИСНОВКИ 417
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 426
ДОДАТКИ 478

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ДПА – Державна податкова адміністрація
ЄРДР – Єдиний реєстр досудових розслідувань
КК – Кримінальний кодекс України
КК 1960 р. – Кримінальний кодекс України від 28 грудня 1960 року № 2000-05
КПК ¬– Кримінальний процесуальний кодекс України
КПК 1960 р. – Кримінально-процесуальний кодекс України від 28 грудня 1960 року № 1000-05
КУпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення
м. – місто
МВС України – Міністерство внутрішніх справ України
млн. – мільйон (ів)
млрд. – мільярд (ів)
МОП – міжнародна організація праці
п. – пункт
п.п. – пункти
р. – рік
рр. – роки
РФ – Російська Федерація
СБУ – Служба безпеки України
СНД – Співдружність Незалежних Держав
СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік
ст. – стаття
ст.ст. – статті
США – Сполучені Штати Америки
тис. – тисяча (тисяч)
УРСР – Українська Радянська Соціалістична Республіка
ч. – частина

ВСТУП

Актуальність теми. Злочинність є складним та небезпечним соціальним явищем, яке суттєво позначається на житті суспільства, рівні благополуччя населення. Злочинності притаманний мінливий характер, пов’язаний із розвитком суспільства. Зміни у сфері злочинності відбуваються надзвичайно швидко, мають складний і часто непередбачуваний характер. На стан злочинності впливають такі різнопланові соціально-економічні процеси, як підйоми та спади економіки, урбанізація, інтенсивні та різноспрямовані зміни рівня матеріального забезпечення і способу життя різних соціальних груп, міграція значних мас населення, поширення комп’ютерних технологій і телекомунікацій тощо.
Аналогічним чином змінюється і злочинність в Україні. З часу набуття нашою державою незалежності минуло понад два десятиліття. За цей період в житті країни сталися кардинальні перетворення. Відбувся її перехід від перебування у складі СРСР до набуття державної незалежності; від соціалістичної суспільно-економічної формації до капіталістичної з ринковою економікою та переважанням приватної та колективної форм власності; від однопартійного політичного режиму до багатопартійної політико-правової системи ліберального типу.
Усе це не могло не позначитися на кримінальній ситуації в країні. Нині ми спостерігаємо унікальний процес трансформації злочинності, притаманної соціалістичному суспільству, у злочинність ліберального суспільства з ринковою економікою та демократичним політико-правовим режимом. У цей час мають місце дуже значні коливання рівня злочинності. Так, якщо у 1989 році коефіцієнт злочинності в Україні складав 623 злочини на 100 тис. всього населення, то у 1995 р. – 1250, у 2008 р. – 833, а у 2012 р. – 1097. Іншою стала структура злочинності. Виникла значна кількість нових видів злочинних посягань, особливо в сфері економіки, поширилися такі небезпечні види злочинності, як корислива та корисливо-насильницька, організована злочинна діяльність, посягання корупційного характеру, наркозлочини тощо. Сформувався маргінальний прошарок населення, який утворює соціальне підґрунтя значної кількості загальнокримінальних злочинів.
За сучасних умов усе більшого значення набуває здійснення ефективного соціально-правового контролю за злочинністю. Необхідною умовою такого контролю є постійне здійснення кримінологічного аналізу злочинності, систематичне вдосконалення його методології та методів і отримання на цій основі більш ґрунтовних результатів.
Систематичні дослідження злочинності з використанням статистичних, соціологічних та інших методів здійснюються в багатьох країнах світу вже близько двох століть. За цей час була проведена величезна кількість теоретичних та прикладних робіт, які суттєво поглибили розуміння цього соціального феномену, дозволили виявити ряд важливих тенденцій та закономірностей злочинності.
Основні теоретичні та методичні підходи до дослідження злочинності були розроблені у працях перших кримінологів – А. Гері, А. Кетле, Ч. Ломброзо, Г. Тарда, Е. Фері тощо, відомих російських дослідників – А.Н. Анучіна, К.Ф. Германа, М.М. Гернета, М.А. Неклюдова, Е.Н. Тарновського та інших.
Надалі розуміння злочинності, її тенденцій та закономірностей, теорії її детермінації, пізнання та прогнозування суттєво поглибили у своїх ґрунтовних працях російські кримінологи – Г. А. Аванесов, А. І Алексєєв, Ю. М. Антонян, М. М. Бабаєв, Ю. Д. Блувштейн, С. Є. Віцин, Я. І. Гілінський, К. К. Горяінов, О. І. Гуров, А. І. Долгова, А. Е. Жалінський, Г. І. Забрянський, С. М. Іншаков, І. І. Карпець, Л. В. Кондратюк, В. М. Кудрявцев, Н. Ф. Кузнецова, В.В. Лунеєв, Г. М. Міньковський, В. С. Овчинський, В. В. Панкратов, О. Б. Сахаров, Е. Г. Юзіханова та інші.
Особливо слід виділити відоме дослідження проф. В.В. Лунеєва «Злочинність у XX столітті. Світові, регіональні та російські тенденції» (1997, 1999, 2005), яке поклало початок такому науковому напряму кримінологічних досліджень, як системний моніторинг тенденцій та закономірностей злочинності в Росії та світі.
Сутність, природа, тенденції злочинності в цілому та окремих видів злочинності та злочинів, їх детермінація та прогнозування були предметом багатьох досліджень, проведених в Україні. Вагомий внесок в розроблення цих проблем зробили такі вітчизняні вчені, як О. М. Бандурка, В. С. Батиргареєва, Ю. В. Баулін, А. М. Бойко, В. І. Борисов, В. В. Василевич, М. Г. Вербенський, В. О. Глушков, В. В. Голіна, Б. М. Головкін, В. К. Грищук, С. М. Гусаров, Н. О. Гуторова, І. М. Даньшин, Т. А. Денісова, О. М. Джужа, В. М. Дрьомін, В. П. Ємельянов, А. П. Закалюк, В. С. Зеленецький, О. Ф. Зелінський, О. Г. Кальман, В. В. Коваленко, О. Г. Колб, М. В. Корнієнко, О. М. Костенко, О. М. Литвак, О. А. Мартиненко, М. І. Мельник, В. А. Мисливий, А. А. Музика, В. І. Осадчий, В. М. Попович, Є. Л. Стрельцов, С.А. Тарарухін, В. Я. Тацій, В. П. Тихий, В. О. Туляков, П. Л. Фріс, В. І. Шакун, О. Н. Ярмиш та ін.
Ряд важливих тенденцій злочинності в Україні за певні періоди часу були встановлені в роботах О. М. Литвака «Злочинність, її причини та профілактика» (1997), «Державний вплив на злочинність: кримінолого-правове дослідження» (2000) та «Держава і злочинність» (2004), О. М. Бандурки та Л. М. Давиденка «Злочинність в Україні: причини та протидія» (2003), В. І. Шакуна «Урбанізація і злочинність» (1996) та «Суспільство і злочинність» (2003), В. М. Дрьоміна «Злочинність як соціальна практика: інституціональна теорія криміналізації суспільства» (2009). Однак у них розглядалися лише окремі основні тенденції злочинності в країні за певні, переважно нетривалі, проміжки часу.
Результати, отримані зазначеними авторами, становлять теоретичну основу для розуміння та подальшого дослідження феномену злочинності. Разом з тим, в їх роботах не розглянуто ряд проблем сучасного стану, структури та динаміки злочинності, методології та методики її дослідження.
Згідно із сучасними теоретичними поглядами та йдучи назустріч потребам правоохоронної практики, дослідження злочинності, притаманних їй тенденцій та закономірностей необхідно вести в режимі моніторингу, постійно розширюючи та вдосконалюючи його методичну та інформаційну базу, способи та прийоми кримінологічного аналізу. Тільки в такий спосіб і можна поглибити розуміння сутності та природи злочинності, притаманних їй ознак, тенденцій та закономірностей.
Таким чином, постає нагальна потреба на основі теоретичних поглядів на злочинність, розроблених у сучасній кримінології, осмислити процес розвитку кримінальної ситуації в Україні за роки незалежності, визначити тривалі тенденції та закономірності стану, структури та динаміки злочинності у період її трансформації, віднайти нові методологічні підходи та методи кримінологічного дослідження злочинності, розробити напрями розширення його емпіричної бази, використання нових джерел кримінологічної інформації, можливостей сучасних комп’ютерних технологій накопичення та обробки інформації. Результати такого дослідження можуть скласти основу для поглиблення розуміння сутності та природи злочинності; вдосконалення діяльності щодо її дослідження та прогнозування; розробки стратегічних та оперативних управлінських рішень щодо протидії злочинності, встановлення чисельності, структури та функцій судових і правоохоронних органів країни; визначення напрямів ефективного запобігання злочинності в сучасному перехідному суспільстві.
Усе зазначене вище зумовлює актуальність обраної автором теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до п. 12. р. 1. Плану заходів з виконання Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2012 р. № 767; п. 1.1 Концепції розвитку кримінологічної науки в Україні на початку XXI століття, схваленої Координаційним бюро з проблем кримінології Академії правових наук України у березні 2002 р. [1, с. 5]; п. 2.1 Пріоритетних напрямків наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004–2009 років, затверджених наказом МВС України від 05.07.2004 № 755; п. 1.2 додатку 5 Пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 років, затверджених наказом МВС України від 29.07.2010 р. № 347; Планів науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Державного науково-дослідного інституту МВС України на 2006–2013 рр.
Тему дисертації затверджено на засіданні Вченої ради Державного науково-дослідного інституту МВС України (від 23.12.2009 р. протокол № 6).
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягала в тому, щоб на основі комплексного кримінологічного аналізу сучасної злочинності в Україні визначити її тенденції та закономірності, розробити методологічні й організаційно-методичні засади вдосконалення обліку, дослідження, прогнозування злочинності в Україні, визначити основні напрями запобігання їй. У ході досягнення вказаної мети необхідно було вирішити такі завдання:
– розглянути основні етапи історії аналітичних досліджень злочинності в кримінології, визначити їх найбільш вагомі теоретичні та методичні результати;
– дослідити сучасні концепції сутності, природи та ознак злочинності як теоретичну основу її кримінологічного дослідження, сформулювати власний погляд на ці питання;
– сформулювати методологічні засади, перелік загальнонаукових методів кримінологічного дослідження злочинності;
– розробити методику комплексного суцільного дослідження в Україні за даними державної статистичної звітності щодо злочинності, сформулювати систему кримінологічних показників злочинності та методичні засади їх використання у процесі дослідження;
– розглянути основні параметри соціально-економічної ситуації в Україні, які характеризують глобальні умови існування злочинності в суспільстві протягом перехідного періоду, визначити їх імовірний вплив на стан та динаміку злочинності;
– проаналізувати стан, структуру та динаміку злочинності в цілому у 1992–2012 рр., визначити основні тенденції та закономірності злочинності, оцінити її територіальну розповсюдженість, визначити розподіл регіонів країни за рівнем злочинності;
– дослідити кількісні параметри та закономірності їх змін щодо основних кримінологічних груп злочинів, проаналізувати структуру злочинності за спрямованістю та видами злочинів;
– визначити кримінологічну характеристику осіб, які вчинили злочини, і дослідити основні ознаки осіб, які потерпіли від злочинів;
– проаналізувати основні тенденції засудження та покарання осіб, які вчинили злочини, розподіл засуджених осіб за видом призначеного їм основного та додаткового покарання та розподіл осіб, звільнених від відбування покарання, за видом такого звільнення;
– дослідити особливості та види вибіркових кримінологічних досліджень, розкрити їх пізнавальний потенціал;
– визначити методичні засади та кримінологічне значення окремих видів вибіркового кримінологічного дослідження – опитування населення в цілому або представників певних соціальних груп, експертного опитування працівників правоохоронних органів, вивчення документів первинного статистичного обліку злочинів;
– на основі отриманої розгорнутої кримінологічної характеристики злочинності та судимості в Україні, аналізу практики здійснення вибіркових кримінологічних досліджень розробити методологічні та організаційно-методичні засади удосконалення обліку, дослідження та прогнозування злочинності в Україні, визначити основні напрями запобігання злочинності в Україні в перехідний період.
Об’єктом дослідження є злочинність як соціальне явище та пов’язані з її існуванням суспільні відносини.
Предметом дослідження є основні тенденції та закономірності злочинності в Україні, методологічні та методичні засади та практичні заходи вдосконалення обліку, вивчення, прогнозування та запобігання злочинності.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження склав діалектичний метод наукового пізнання, який дозволив розглянути об’єкт дослідження повно й усебічно з усіма його зв’язками та взаємозалежностями. Дослідження базувалось на діалектичних категоріях загального взаємозв’язку всіх явищ, їх детермінізму, взаємозв’язку кількісних та якісних змін, переходу кількості у якість тощо. У ході роботи ми дотримувались принципів історизму, об’єктивності, конкретності, системності при розгляді об’єкта дослідження.
Були використані такі загальнонаукові методи наукового дослідження, як абстрагування та узагальнення, аналіз і синтез, перехід від абстрактного до конкретного та від конкретного до абстрактного, системний підхід, а також ряд спеціальних методів наукового дослідження – історичний, логіко-семантичний, порівняльний, системно-структурний, догматичний (формально-логічний), а також статистичні методи (аналіз часових рядів, аналіз структури, кореляційний аналіз, екстраполяція тренда), соціологічні методи (опитування, аналіз документів, аналіз одномірного розподілу даних опитування та аналізу документів).
За рахунок використання діалектичного методу вдалося дослідити злочинність як соціальне явище в розвитку, виявити притаманні їй зв’язки та закономірності (розділи 1, 2, 3, 4, 5, 6). Історичний метод дав можливість вивчити етапи розвитку аналітичних досліджень злочинності в кримінології (підрозділ 1.1), зміни в соціально-економічній ситуації в Україні за роки незалежності (підрозділ 1.5), основні етапи розвитку злочинності в Україні (підрозділ 2.1). Логіко-семантичний метод було застосовано при розгляді концепцій сутності, природи та ознак злочинності як соціального явища та вироблення власної позиції з цього питання (підрозділ 1.2), поняття та видів вибіркових кримінологічних досліджень та їх кримінологічного значення (підрозділ 5.1). Порівняльний метод було використано при оцінці рівня злочинності в Україні та інших країнах світу, в різних регіонах України (підрозділи 2.1, 2.2), при дослідженні кримінологічних груп та видів злочинів (підрозділи 2.3, 2.4). З використанням статистичних методів (зведення та групування статистичних даних, аналіз рядів динаміки, аналіз структурних параметрів злочинності, кореляційний аналіз, екстраполяція тренда тощо) була досліджена сукупність зареєстрованих злочинів, основні кримінологічні групи та види злочинів; особи, які вчинили злочини, та особи, які потерпіли від них; особи, які були засуджені та покарані за вчинення злочинів, та ті, яких не було засуджено, або було засуджено, але звільнено від відбування покарання, а також результати опитувань населення та практичних працівників ОВС, вибіркового вивчення карток первинного статистичного обліку (ф. №1 ) на вчинений злочин (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 3.1, 3.2, 4.1, 4.2, 5.2, 5.3, 5.4). Для вивчення суспільної думки населення та практичних працівників ОВС (експертів) використовувався соціологічний метод (опитування) (підрозділи 5.2, 5.3). Для дослідження карток первинного статистичного обліку на злочин (ф. № 1) та звітних документів центральних органів виконавчої влади та інших організацій щодо виконання Комплексної програми профілактики злочинності на 2001–2005 рр., Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007–2009 рр. використовувався соціологічний метод аналізу документів (підрозділ 6.2). Для розроблення пропозицій щодо методологічних та організаційно-методичних засад удосконалення обліку, дослідження та прогнозування злочинності, основних напрямів запобігання злочинності в Україні у перехідний період було використано логіко-смисловий метод.
Теоретичну основу дисертації склали наукові публікації з кримінології, соціології, філософії, статистики, присвячені проблемі злочинності та її дослідженню.
Положення, висновки та пропозиції, які містяться в дисертації, ґрунтуються на нормах Конституції України, законодавчих та інших нормативно-правових актів, які визначають правові засади протидії злочинності.
Формування висновків і пропозицій за результатами дослідження здійснювалося з дотриманням вимог формальної логіки щодо послідовності, несуперечливості та обґрунтованості суджень.
Емпіричну основу дослідження склали:
– кримінальне, кримінально-процесуальне законодавство України; законодавчі акти, які регулюють питання запобігання окремим видам злочинів та правопорушень, комплексні програми щодо профілактики злочинності та правопорушень в Україні за 2001–2011 рр., звітні та контрольно-перевірочні документи щодо їх виконання;
– статистичні дані щодо зареєстрованої злочинності в Україні, які містяться у формах державної статистичної звітності за 1992–2012 рр., а також експрес-інформація про стан злочинності в Україні за 1992–2012 рр.;
– статистичні дані щодо судимості в Україні, які містяться у формах державної статистичної звітності за 1992–2012 рр.;
– офіційні статистичні дані щодо основних показників, які характеризують економічні, соціальні, демографічні процеси, які відбувалися в Україні у 1992–2012 рр.;
– результати щорічних опитувань громадської думки населення України щодо питань, які стосуються різних сфер життєдіяльності суспільства, проведених Інститутом соціології НАН України, у 1994–2012 рр., середній щорічний обсяг вибірки 1800 респондентів, вибірка репрезентативна для дорослого населення України віком старше 18 років;
– результати вибіркового моніторингового опитування студентів м. Києва щодо ступеня їх віктимізації, стану злочинності в місті та діяльності міліції по боротьбі з нею за 2002–2011 рр. Середній щорічний обсяг вибірки – 475 осіб, загальна кількість опитаних – 4747. Вибірка двоступенева, випадкова;
– результати вибіркового моніторингового опитування практичних працівників ОВС різних регіонів країни – експертів щодо стану злочинності та діяльності міліції по боротьбі з нею за 2003–2011 рр. Середній щорічний обсяг вибірки – 309 осіб, загальна кількість опитаних – 2780. Вибірка одноступенева, випадкова;
– результати вибіркового опитування співробітників спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю всіх областей України, міст Києва, Севастополя та залізниць — експертів щодо проблеми організованої злочинності та заходів протидії їй. Обсяг вибірки становить 368 осіб, час проведення: 2001–2002 рр.;
– результати вибіркового дослідження документів первинного обліку злочинів – статистичних карток на виявлений злочин (форма 1) у м. Києві за 2009 р. Обсяг вибірки становить 15100 карток, тобто було відібрано кожну другу картку з числа складених за цей рік. Вибірка репрезентативна для сукупності злочинів, зареєстрованих у 2009 р. в м. Києві (за довірчої ймовірності 99% гранична похибка не перевищує 1%).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертаційна робота є першим у вітчизняній кримінології комплексним дослідженням злочинності в Україні за роки незалежності на рівні монографічної роботи. На підставі проведеного дослідження сформульовано нове вирішення наукової проблеми щодо визначення тенденцій та закономірностей злочинності в Україні, шляхів вдосконалення її дослідження, прогнозування та запобігання.
У результаті проведеного дослідження отримано низку наукових положень та висновків, зокрема:
вперше:
– сформульовано перелік ознак статистичних даних щодо злочинності як виду кримінологічної інформації;
– визначено та проаналізовано систему основних факторів злочинності в країні та їх показників, за допомогою логіко-змістовного аналізу визначено їх вплив на злочинність, здійснено перевірку на наявність кореляційного зв’язку частини соціально-економічних даних з показниками злочинності й за низкою з них встановлено такий зв’язок від сильного (рівень урбанізації) до слабкого (зміна чисельності молодших та середніх вікових груп населення);
– обґрунтовано кримінологічне значення кількості отриманих ОВС заяв та повідомлень про злочини як показника ступеня суб’єктивної віктимізації населення, який становить окрему важливу характеристику кримінальної ситуації в країні;
– встановлено значення рівня урбанізації як базового інтегративного фактору розподілу регіонів України за рівнем злочинності;
– визначено тенденції змін структурних параметрів основних кримінологічних груп злочинності, виділених за типом території вчинення, місцем вчинення, ступенем тяжкості злочинів, ознаками осіб, які вчинили злочини;
– досліджено основні закономірності трансформації злочинності в Україні у період переходу від соціалістичного до ринкового ліберального суспільства;
– встановлено основні тенденції змін кримінологічної характеристики осіб, які вчинили злочини в Україні;
– визначено основні тенденції засудження та покарання осіб, які вчинили злочини в Україні та їх кримінологічне значення;
– розроблено пропозиції щодо зменшення штучної латентності злочинів, покращання обліку злочинів та складання статистичної звітності щодо злочинності;
– розроблено комплексну систему здійснення аналізу злочинності в Україні;
удосконалено:
– схему комплексного кримінологічного аналізу злочинності в Україні;
– визначення злочинності як соціального явища та перелік її суттєвих ознак;
– теоретичні погляди на латентну злочинність та кримінологічне значення її дослідження;
– систему абсолютних та відносних показників, які використовуються при здійсненні кримінологічного аналізу злочинності;
– розуміння тенденцій злочинності в Україні та їх зв’язку із соціально-економічним розвитком суспільства за роки незалежності;
– порівняльну характеристику злочинності в Україні та інших країнах світу;
– теоретичні положення щодо видів вибіркових кримінологічних досліджень та кримінологічного значення інформації, отримуваної в процесі їх проведення;
– методологічні та методичні положення щодо використання у кримінологічних дослідженнях методів віктимологічного опитування населення, експертного опитування працівників ОВС, вивчення документів первинного обліку злочинів;
– методичні підходи до прогнозування зареєстрованої злочинності в Україні на основі системи факторів злочинності;
– теоретичні та методичні положення щодо запобігання злочинності у перехідному суспільстві;
дістали подальшого розвитку:
– теоретичні погляди на історію здійснення аналітичних досліджень в кримінології та кримінологічне значення отриманих у процесі їх здійснення результатів;
– значення неповнолітнього віку злочинця, групового характеру діяння, наявності попереднього злочинного досвіду, перебування у стані алкогольного сп’яніння для вчинення злочинів певних видів;
– характеристика осіб, які потерпіли від злочинів в Україні.
Практичне значення одержаних результатів зумовлюється актуальністю і новизною зроблених в дисертації висновків та пропозицій, які можуть бути використані:
– у науково-дослідній сфері – як основа для подальшого розроблення методологічних та організаційно-методичних засад кримінологічних досліджень, створення системи моніторингових кримінологічних досліджень злочинності, окремих кримінологічних груп та видів злочинів в країні та її регіонах;
– у правотворчій діяльності – при розробленні змін та доповнень до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, законодавчих та інших нормативно-правових актів, які регулюють питання обліку та реєстрації злочинів та складання державної статистичної звітності щодо злочинності, загальні засади запобігання злочинності;
– у правозастосовній діяльності – при підготовці щорічних аналізів кримінальної ситуації в Україні та прогнозів її розвитку на найближчі роки, проектів нормативно-правових актів та управлінських рішень щодо протидії та запобігання злочинності (акт впровадження Головного штабу МВС України від 05.07.2009 р.; акт впровадження РНБО України від 11.09.2009 р. № 2/9–2936–2–5);
– у навчальному процесі вищих навчальних закладів — матеріали дисертаційного дослідження щодо сутності та основних тенденцій злочинності, методики її аналізу та прогнозування можуть бути використані в науковій діяльності фахівців кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права, а також при проведенні усіх видів занять зі студентами, слухачами та курсантами при вивченні курсу кримінології та профілактики злочинів (акт впровадження НАВС України від 30.06.2009 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконано здобувачем самостійно, висновки і пропозиції ґрунтуються на власних дослідженнях автора.
У співавторстві опубліковано: монографію «Комплексный анализ преступности и прогноз ее развития на территории Российской Федерации и Украины до 2013 года». — М., 2011 (дисертантом підготовлено §§ 1.2, 3.2, додаток 2, обсяг — 0,8 д.а.); науково-практичний посібник «Наркозлочинність: кримінологічна характеристика та запобігання». — К., 2006 (дисертантом підготовлено розділ 1 § 2, розділ 2 §§ 1–2, обсяг — 2,6 д.а.); посібники «Методика кримінологічного аналізу злочинності в Україні». — К., 2006 (дисертантом підготовлено розділ 1, розділи 2, 3, розділ 6, підрозділи 6.1, 6.2, обсяг — 7 д.а.), «Організована злочинність в Україні та країнах Європи». – К., 2007 (дисертантом підготовлено ч. 1 тема 1, обсяг – 0,6 д.а.); наукові статті «Вопросы организации системы деятельности государственных и общественных формирований района (города) по предупреждению совершения преступлений ранее судимыми лицами» // Криминологические проблемы борьбы с преступностью: сб. науч. тр. – К. : КВШ МВД СССР, 1988 (дисертантом підготовлено 0,2 д.а.), «Общая тенденция преступности в Украине в 1972–1993 гг. и прогноз на ближайшие годы» // Преступность в Украине: Бюллетень законодательства и юридической практики Украины. – К., 1994. – № 2 (дисертантом підготовлено 3 д.а.), «Система інформації про причини й умови наркозлочинності в Україні: основні результати виконання наукового проекту» // Питання боротьби зі злочинністю: зб. наук. пр. – Вип. 9. – Х. : «Право», 2004 (дисертантом підготовлено – 0,2 д.а.), «Тенденції злочинності в м. Києві у 1996‒2002 рр.» // Науковий вісник НАВСУ. – 2004. ‒ № 6 (дисертантом підготовлено – 0,2 д.а.), «Анализ и прогнозирование преступности: опыт международного сотрудничества» // Спецвипуск Вісника ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка. – У 2 ч. – 2011. ‒ № 9. : Ч. 1. (дисертантом підготовлено 0,15 д.а.), «Основні показники злочинності: міжнародний і вітчизняний досвід» // Вісник Верховного Суду України. – 2012. – № 1 (дисертантом підготовлено 0,1 д.а.), «Основні тенденції злочинності в місті Києві на початку XXI століття» // Наука і правоохорона. – 2013. – № 1 (дисертантом підготовлено 0,15 д.а.).
У процесі одержання нових наукових результатів ідеї та розробки інших авторів в роботі не використовувалися.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження в цілому та окремі його аспекти обговорено на міжлабораторному семінарі Державного науково-дослідного інституту МВС України, а також на міжнародних та республіканських науково-практичних конференціях: «Проблеми боротьби зі злочинністю в Україні» (м. Київ, 1992 р.), «Систематизація законодавства в Україні: проблеми теорії і практики» (м. Київ, 1999 р.), заключній конференції спільної україно-американської науково-дослідницької програми Академії правових наук України та Національного інституту юстиції Департаменту юстиції США (м. Харків, 2002 р.), «Кримінологія в Україні та протидія злочинності: стан та перспективи» (м. Одеса, 2008), «Кримінологічна віктимологія: вчора, сьогодні, завтра» (м. Москва, 2012 р.), «Актуальні проблеми кримінального права та кримінології у світлі реформування кримінальної юстиції» (м. Харків, 2013 р.); міжнародних семінарах: учасників американсько-українського наукового співробітництва з проблеми боротьби з організованою злочинністю в Україні (м. Харків, 2000 р.), 2-му міжнародному семінарі «Актуальні проблеми кримінологічного прогнозу» (м. Братислава, Словаччина, 2001 р.), 3-му міжнародному семінарі «Актуальні проблеми кримінологічного прогнозу» (м. Братислава, Словаччина, 2003 р.), 4-му міжнародному семінарі «Актуальні проблеми кримінологічного прогнозу» (м. Братислава, Словаччина, 2004 р.), 5-му міжнародному семінарі «Актуальні проблеми кримінологічного прогнозу» (м. Братислава, Словаччина, 2006 р.), міжнародному семінарі «Прогноз злочинності і контроль над нею в країнах Центральної та Східної Європи» (м. Братислава, Словаччина, 2007 р.); круглому столі «Державна політика у сфері захисту прав потерпілих від кримінальних правопорушень» (м. Харків, 2013 р.).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано у 43 друкованих працях, із яких 31 – одноосібні. Серед них: 3 монографії, 3 підручники, 3 посібники (у складі колективів авторів), 26 наукових статей (з них 21 – у фахових виданнях України з юридичних наук), 8 тез доповідей на наукових конференціях.
Структура дисертації складається з переліку умовних скорочень, вступу, шести розділів, поділених на дев’ятнадцять підрозділів, висновків до розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 681 сторінку, з них основного тексту – 425 сторінок, додатків – 204 сторінки, список використаних джерел включає 502 найменування на 52 сторінках.

Список літератури

ВИСНОВКИ

За результатами дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу емпіричного матеріалу, теоретичного осмислення численних наукових праць у галузі кримінології, автором сформульовано нове цілісне теоретичне уявлення про злочинність в Україні як соціальне явище, притаманні їй тенденції та закономірності, стан судимості та караності злочинів в Україні; зроблено низку висновків, підготовлено пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення методологічних та організаційно-методичних засад обліку, дослідження та прогнозування злочинності в Україні; обґрунтовано основні напрями запобігання злочинності в Україні у перехідний період.
1. Злочинність як соціальне явище тісно пов’язана з багатьма об’єктивними та суб’єктивними процесами, котрі відбуваються в суспільстві й виступають у якості соціальних передумов (факторів) злочинної поведінки.
У ході дослідження визначено і проаналізовано наступні фактори злочинності в Україні: рівень економічного розвитку, рівень тіньової економіки, фінансовий стан, рівень доходів населення, рівень зайнятості населення, структура населення за рівнем матеріальної забезпеченості, рівень маргіналізації дітей та підлітків; чисельність населення в цілому та окремих вікових груп, стан сімейно-шлюбних відносин, рівень неконтрольованої міграції; авторитет органів влади серед населення, рівень довіри населення до окремих органів влади, рівень корумпованості влади; рівень трудової активності населення, оцінка суспільного значення певних соціальних груп, рівень задоволеності населення своїм становищем, рівень психологічної напруги, роздратованості, соціального песимізму, соціальний настрій та очікування населення.
2. Установлено зв’язок між змінами у соціально-економічних процесах, що відбувалися в суспільстві, та змінами у кількісних параметрах та структурі злочинності, на які суттєво вплинули також окремі суб’єктивні фактори. У зв’язку з цим, виділяються такі періоди в динаміці злочинності:
1993–1995 рр. — на фоні соціально-економічного процесу переходу від соціалістичної до ринкової економіки, який супроводжувався рядом негативних процесів, відбувалось зростання загальних показників злочинності та більшості окремих видів злочинів;
1996–2008 рр. — в умовах стабілізації соціально-економічної ситуації в країні спостерігалася тенденція до зменшення загальних показників злочинності та більшості посягань окремих видів (тяжких насильницьких посягань, грабежів, розбійних нападів, крадіжок, випадків вимагання тощо). Сплеск показників злочинності у 2003 р. був обумовлений таким суб’єктивним фактором, як посилення обліково-реєстраційної дисципліни в ОВС;
2009–2011 рр. — за відносно стабільної соціально-економічної ситуації відбулося зростання загальних показників злочинності та корисливих злочинів, передовсім крадіжок, яке було обумовлено внесенням змін до ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якими викрадення шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати майна на суму, що перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, вважається злочином. При цьому, головним чином, продовжувалося скорочення чисельності насильницьких злочинів, а також грабежів та розбійних нападів;
2012 р. — на фоні стабільної соціально-економічної ситуації й вичерпання потенціалу зростання, обумовленого зазначеними змінами в законодавстві, поновилася обумовлена соціально-економічними та демографічними факторами тенденція до скорочення числа зареєстрованих злочинів.
3. Встановлено тенденцію до постійного збільшення кількості заяв та повідомлень про злочини, що надходять до ОВС, тобто відбувається постійне зростання ступеня суб’єктивної віктимізації населення країни.
4. Коефіцієнт інтенсивності злочинності в Україні є більш сприятливим, ніж у розвинутих країнах Європи та сусідніх з Україною Росії та Білорусі. У країні більш високим, порівняно з більшістю розвинутих європейських країн, є коефіцієнт інтенсивності небезпечних насильницьких та корисливо-насильницьких злочинів — умисних вбивств та грабежів. Близьким до середнього показника є коефіцієнт інтенсивності злочинів, пов’язаних із наркотиками.
5. Регіони України помітно відрізняються за коефіцієнтом інтенсивності (рівнем) злочинності, але тенденції його динаміки в усіх регіонах частіше збігаються. Проблемними, з огляду на стан злочинності, є східні та південні регіони та м. Київ, середній рівень злочинності спостерігається у центральних та північних регіонах, найнижчі показники злочинності характерні для заходу країни. Ключовим фактором такого розподілу регіонів за рівнем злочинності є такий інтегративний показник їх соціально-економічного розвитку, як рівень урбанізації. Коефіцієнт кореляції між показниками рівня інтенсивності злочинності та рівня урбанізації у регіонах становив протягом 2002–2012 рр. близько 0,8, що свідчить про дуже сильний зв’язок.
6. Переважна більшість злочинів в Україні вчиняється в містах та смт (у середньому 75%). Відповідно, саме міська злочинність визначає динаміку та структурні параметри злочинності в країні.
7. Злочинність у громадських місцях виступає важливою характеристикою кримінальної ситуації в країні. Відсоток цих посягань протягом аналізованого періоду суттєво коливався, але залишався значним і за останні два роки спостерігалася тенденція до зростання цього показника. Значна кількість злочинів цієї категорії (у середньому близько 60%) вчиняється на вулицях, майданах, у парках, скверах. За останні три роки спостерігається зростання числа посягань, вчинених в інших громадських місцях, — у закладах громадського харчування, місцях масового відпочинку, ринках, магазинах тощо.
8. Встановлено, що структура злочинності поступово стає менш суспільно небезпечною. Спостерігається тенденція до зменшення частки особливо тяжких та тяжких злочинів і зростання відсотку посягань середньої тяжкості, в результаті якого ця група злочинів стала найбільш численною.
9. Виявилася тенденція до зменшення частки злочинів, вчинених неповнолітніми та групою осіб, серед усіх злочинів кримінальні справи щодо яких було закінчено розслідуванням. Частка діянь, кримінальні справи щодо яких було закінчено розслідуванням, учинених у стані алкогольного сп’яніння, у 1993–2002 рр. зменшилася майже утричі, а в наступні роки дещо зросла. Період незначного зростання відсотку злочинів, кримінальні справи щодо яких було закінчено розслідуванням, вчинених особами, які раніше їх вчиняли, що тривав з 2002 р., змінився його різким зростанням у 2011–2012 рр., в результаті чого такі діяння стали складати майже половину всіх посягань, кримінальні справи щодо яких було закінчено розслідуванням.
10. За результатами дослідження, у структурі злочинності за спрямованістю переважають корисливі посягання. Далі стоять злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення; посягання проти життя та здоров'я особи; проти громадського порядку та моральності; проти безпеки руху та експлуатації транспорту; у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг та проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян.
11. Досліджено такі тенденції та закономірності змін структури злочинності за видами найбільш поширених загальнокримінальних злочинів: домінування крадіжок, які були й надалі залишаються найбільш поширеним видом злочину в Україні й динаміка яких, головним чином, визначає динаміку загальної кількості зареєстрованих злочинів; зменшення кількості зареєстрованих тяжких насильницьких злочинів; зростання кількості випадків шахрайства; після тривалого періоду зниження поновлення за останні два роки тенденції до зростання кількості випадків незаконного заволодіння транспортними засобами; зменшення кількості квартирних крадіжок; переважання тенденції до зменшення числа випадків привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем; постійне зменшення чисельності випадків хуліганства.
12. Показники динаміки злочинів без потерпілого суттєво відрізняються від відповідних показників загальнокримінальних злочинів і значною мірою відображають ступінь та спрямованість активності працівників ОВС щодо їх виявлення. Встановлено наступні тенденції, характерні для різних груп злочинів без потерпілого:
– злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів – зростання (1997–2004 рр.), стабілізація (2005–2008 рр.), зменшення (2009–2012 рр.). Переважання у структурі цих посягань діянь, які вчиняються споживачами наркотичних засобів;
– злочини у сфері господарювання — істотні зміни структури протягом аналізованого періоду, пов’язані з кардинальною трансформацією сфери господарювання, її переходом до ринкових умов функціонування, а також із частими змінами у законодавстві про кримінальну відповідальність за ці посягання. Істотних коливань кількості таких діянь не відбувалось;
– злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг — інтенсивне зростання (1993–1999 рр.), стабілізація (2000–2010 рр.), суттєве скорочення (2011–2012 рр.). За ці роки найбільш поширеним видом злочину серед посягань цієї категорії стало службове підроблення. Чисельність випадків зловживання владою або службовим становищем переважно зростала до 2001 р., а випадків перевищення влади або службових повноважень – до 2004 р. У 2002–2012 рр. та 2005–2012 рр. відповідно спостерігалась тенденція до зменшення кількості цих злочинів;
– прояви організованої злочинності — суттєве зростання основних показників організованої злочинності у 1993–1999 рр., а потім значне зниження зазначених показників у 2000–2012 рр.
13. Досліджено такі тенденції розвитку кримінологічної характеристики осіб, які вчинили злочини: значне переважання чоловіків серед злочинців; найвища кримінальна активність осіб у віці 18–28 років, зниження рівня кримінальної активності представників молодших вікових груп (16–17-річних та 14–15-річних) та зростання рівня кримінальної активності осіб у віці 29–39 років; явне переважання з 1993 р. серед злочинців працездатних осіб, що не працювали й не навчалися на момент вчинення злочинів, та істотне збільшення частки осіб, які були офіційно зареєстровані як безробітні; різке зменшення серед злочинців представників робітничих професій, службовців, із 2002 р. — робітників підприємств, організацій, установ, а також осіб, які навчалися на момент вчинення злочинів.
Можна стверджувати, що в країні відбувається процес формування маргінального прошарку населення, який включає осіб, які ніде не працюють і не навчаються, здебільшого мають злочинний досвід, виявляють підвищену схильність до злочинної поведінки.
14. На основі узагальнення зазначених тенденцій можна стверджувати, що протягом 21 року в Україні відбувався процес трансформації злочинності, притаманної соціалістичному суспільству у злочинність ліберального суспільства з ринковою економікою та демократичним політико-правовим режимом. Ця трансформація, на нашу думку, ще не завершилася й буде тривати упродовж найближчих років. Такі зміни поступово наближають структуру злочинності в Україні до параметрів злочинності у розвинутих європейських країнах.
15. Виявлено тенденцію до зменшення рівня караності злочинців в країні, яка спостерігалась протягом 1997–2009 рр. і послабилася лише в останні три роки. Ця тенденція проявилася у зменшенні відсотка засуджених відносно числа виявлених правоохоронними органами осіб, які вчинили злочини; переважному зростанні кількості осіб, щодо яких були винесені вироки (постанови), котрі вступили в законну силу, але вони не були засуджені; переважанні у 2000–2008 рр. серед засуджених осіб, яким не було призначено реальне покарання.
16. Доведено необхідність доповнення суцільних досліджень злочинності вибірковими кримінологічними дослідженнями різних видів, котрі мають такі суттєві переваги, порівняно із суцільними дослідженнями, як швидкість проведення, економічність, повнота та глибина отримуваної інформації, яка має індивідуалізований характер, може стосуватися будь-яких ознак одиниць спостереження, є придатною як для описового статистичного аналізу, так і для встановлення зв’язків між показниками.
Встановлено кримінологічну значимість інформації, яка отримується в процесі опитувань населення, експертних опитувань працівників правоохоронних органів та вибіркових досліджень документів первинного обліку злочинів.
17. Пропонується закріпити облік, реєстрацію злочинів та складання державної статистичної звітності щодо злочинності як окрему державну функцію відповідних підрозділів прокуратури та ОВС, яка має реалізовуватись незалежно від виконання функції щодо розкриття та розслідування злочинів. Для забезпечення відповідності обсягу роботи за заявами та повідомленнями про злочини реальним можливостям правоохоронних органів рекомендується передбачити у Кримінальному процесуальному кодексі України поряд із перевіркою фактів, викладених у таких заявах та повідомленнях, та їх юридичною оцінкою класифікацію злочинів на категорії залежно від їх тяжкості, наявності підозрюваного, свідків, речових доказів тощо з визначенням різного обсягу роботи за злочинами кожної категорії.
18. За результатами проведеного дослідження пропонується наступна комплексна система здійснення моніторингових кримінологічних досліджень злочинності в Україні: щорічний моніторинговий аналіз даних статистичної звітності щодо злочинності в Україні; аналіз даних державної статистичної звітності щодо засудження та покарання осіб, які вчинили злочини в Україні; періодичне вибіркове поглиблене дослідження масиву матеріалів кримінального провадження (кримінальних справ); щорічне суцільне або вибіркове дослідження інформації, яка міститься в електронних базах даних злочинності, – Єдиному реєстрі досудових розслідувань та електронній бази даних єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення й інші події, яка ведеться в ОВС; щорічне моніторингове репрезентативне опитування населення України щодо ступеня його віктимізації, рівня латентності найбільш поширених загальнокримінальних злочинів, оцінки стану злочинності та діяльності ОВС по боротьбі з нею; щорічне вибіркове дослідження матеріалів засобів масової інформації щодо злочинності та діяльності правоохоронних органів із протидії їй; періодичні експертні опитування працівників правоохоронних органів, суддів з актуальних проблем злочинності та заходів із протидії їй.
19. Пропонується здійснювати щорічне прогнозування стану зареєстрованої злочинності в Україні на основі використання апробованої автором моделі економічних, соціальних, демографічних, політико-правових та соціально-психологічних факторів злочинності, яка допомагає визначити характер тенденції (зростання або зниження), та методу екстраполяції тренда, який дозволяє спрогнозувати числові параметри динаміки злочинності в цілому та її окремих видів. При цьому обов’язково мають використовуватися поправочні коефіцієнти, які визначаються на основі вивчення думок експертів і дозволяють врахувати вплив на майбутній стан злочинності змін у нормативно-правових актах, прийнятих управлінських рішень у сфері реєстрації та обліку злочинів тощо.
20. Обґрунтовується необхідність визначення напрямів запобігання злочинності в країні з обов’язковим урахуванням стану, структури та динаміки злочинності; економічних, соціальних, демографічних, політичних та соціально-психологічних процесів, які відбуваються в суспільстві, ступеня готовності суспільства до здійснення заходів запобігання злочинності.
Пропонується зосередити зусилля на таких напрямах запобігання злочинності, як розширення можливостей для всіх видів трудової активності; покращання соціально-побутових умов життя населення; поширення соціально прийнятних форм дозвільної поведінки; поступове розширення повноважень та підвищення рівня компетенції органів місцевого самоврядування, розвиток форм та підсилення контролю територіальних громад за їх діяльністю; розвиток органів самоорганізації населення, громадських організацій, підтримка ініціатив щодо створення громадських організацій, які б займалися запобіжною діяльністю, допомога в роботі існуючим громадським формуванням; розвиток системи ситуативного запобігання злочинам; розвиток загальної віктимологічної запобіжної діяльності; спеціально-кримінологічні заходи впливу на окремі соціальні групи населення; контроль за поведінкою осіб, які виявляють підвищену схильність до злочинної поведінки, і здійснення контролю щодо яких прямо передбачено законом.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Концепція розвитку кримінологічної науки в Україні на початку XXI століття // Інформаційний бюлетень координаційного бюро з проблем кримінології АПН України. – 2002. – № 5.
2. Шнайдер Г.Й. Криминология : Пер. с нем. / Под общ. ред. и с предисл. Л.О. Иванова. – М. : Издательская группа «Прогресс» – «Универс», 1994. – 504 с.
3. История буржуазной социологии XIX – начала XX века / И. Кон [и др.]. – М. : Наука, 1979. – 344 с.
4. Кетле А. Социальная физика, или Опыт исследования о развитии человеческих способностей : Т. 1–2 / А. Кетле ; ред. и предисл. А. Русова. – К., 1911.
5. Кетле А. Социальная система и законы ею управляющие / А. Кетле ; с фр. пер. кн. Л.Н. Шаховской. – СПб. : Н. Поляков и К°, 1866. – 313 с.
6. Агаев Г.А. Теоретические основы исследования причинного комплекса прступности : Монография / Г.А. Агаев, Ф.Ю. Сафин ; СПбГУАП, СПбУМВД России. – СПб., 2002. – 132 с.
7. Чубинский М.П. Очерки уголовной политики: понятие, история и основные проблемы уголовной политики как составного элемента науки уголовного права / М.П. Чубинский ; сост. и вступ. статья В.С. Овчинского и А.Л. Федорова. – М. : ИНФРА–М, 2008. – 435 с.
8. Ломброзо Ч. Преступление. Новейшие упехи науки о преступнике. Анархисты / Ч. Ломброзо ; сост. и предисл. В.С. Овчинского. – М. : ИНФРА–М, 2004. – 320 с.
9. Ферри Э. Уголовная социология / Э. Ферри ; сост. и предисл. В.С. Овчинского. – М. : ИНФРА–М., 2005. – 658 с.
10. Тард Г. Преступник и преступление. Сравнительная преступность. Преступления толпы / Г. Тард ; сост. и предисл. В.С. Овчинского. – М. : ИНФРА–М., 2004. – 391 с.
11. Неклюдов Н.А. Уголовно-статистические этюды: Статистический опыт исследования физиологического значения различных возрастов человеческого организма по отношению к преступлению / Н.А. Неклюдов ; сост. и вступ. статья В.С. Овчинского и А.Л. Федорова. – М. : ИНФРА–М, 2009. – 196 с.
12. Анучин Е. Материалы для уголовной статистики России. Исследование о проценте ссылаемых в Сибирь. Часть 1 / Е. Анучин. – Тобольск : Типография Табольского Губернского Правления, 1866. – 235 с.
13. Анучин Е.Н. Исследования о проценте сосланных в Сибирь в период 1827–1846 годов. Материалы для уголовной статистики России / Е.Н. Анучин. – СПб. : Типография Майкова, 1873. – 267 с.
14. Тарновский Е.Н. Итоги русской уголовной статистики за 20 лет (1874–1894 гг.) / Е.Н. Тарновский. – СПб. : Тип. Правит. Сената, 1899. – 434 с.
15. Тарновский Е.Н. Движение преступности в Западной Европе / Е.Н. Тарновский // Журнал Министерства юстиции. – 1899. – № 1. – С. 47–82.
16. Тарновский Е.Н. Репрессия суда присяжных по данным за 1875–1900 г. / Е.Н. Тарновский // Журнал Министерства юстиции. – 1904. – № 1. – С. 27–76.
17. Гернет М.Н. Избранные произведения / М.Н. Гернет. – М. : «Юридическая литература», 1974. – 639 с.
18. Курс советской криминологии: Предмет. Методология. Преступность и ее причины. Преступник / Г.В. Дашков, В.Н. Кудрявцев, И.И. Карпеи [и др.]. – М. : Юрид. лит., 1985. – 416 с.
19. Даньшин И.Н. Введение в криминологическую науку / И.Н Даньшин. – Х. : Право, 1998. – 144 с.
20. Бабаев М.М. Влияние демографических процессов на преступность / М.М. Бабаев, Э.В. Кузнецова, Е.Б. Урланис. – М. : Юрид. лит., 1976. – 176 с.
21. Преступность и правонарушения в СССР. 1989 : Статистический сборник / М.А. Алексеева, А.В. Горкин, А.И. Долгова [и др.] ; отв. ред.: А.И. Смирнов. – М. : Юрид. лит., 1990. – 112 с.
22. Преступность и правонарушения. 1991 : Статистический сборник / Министерство внутренних дел СССР, Министерство юстиции СССР, Прокуратура Союза ССР. – М. : Финансы и статистика, 1992. – 176 c.
23. Преступность и правопорядок в России. Статистический аспект : Статистический сборник / А.Р. Ильин, М.Н. Сидоров. – М. : Госкомстат России, 2003. – 85 c.
24. Российский статистический ежегодник / Официальный сайт Федеральной службы государственной статистики Российской Федерации [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http : // www.gks.ru/wps/wcm/ connect/rosstat_main/rosstat/ru/statistics/publications/catalog/doc_1135087342078.
25. Изменения преступности в России. Криминологический комментарий статистики преступности / Редкол. : А.И. Долгова (отв. ред.), С.А. Орлов. – М. : Криминологическая Ассоциация, 1994. – 310 с.
26. Преступность, статистика, закон / Под ред. А.И. Долговой. – М. : Криминологическая Ассоциация, 1997. – 224 с.
27. Криминальная ситуация на рубеже веков в России / Под ред. А.И. Долговой. – М. : Криминологическая ассоциация, 1999. – 276 с.
28. Закономерности преступности, стратегия борьбы и закон / Под ред. А.И. Долговой. – М. : Российская криминологическая ассоциация, 2001. – 576 с.
29. Преступность, её виды и проблемы борьбы / Под общ. ред. А.И. Долговой. – М. : Российская криминологическая ассоциация, 2011. – 371 с.
30. Лунеев В.В. Преступность XX века. Мировые, региональные и российские тенденции / В.В. Лунеев. – М. : Издательство НОРМА, 1997. – 525 с.
31. Лунеев В.В. Преступность XX века. Мировые, региональные и российские тенденции / В.В. Лунеев. – Изд. 2-е, перераб. и доп. – М. : Волтерс Клувер, 2005. – 912 с.
32. Лунеев В.В. Эпоха глобализации и преступность / В.В. Лунеев. – М. : Норма, 2007. – 272 с.
33. Сухарев А.Я. Феномен российской преступности в переходный период: Тенденции, пути и средства противодействия : Автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.08; 12.00.09 / А.Я. Сухарев ; Акад. МВД Рос. Федерации. – М., 1996. – 59 с.
34. Преступность в России и ее реальное состояние : Монография / А.А. Конев. – Н. Новгород : Гос. Фирма «Сэтрик», 1993. – 324 с.
35. Ли Д.А. Преступность в России: Системный анализ / Д.А. Ли. – М. : Гелва, 1997. – 189 с.
36. Ли Д.А. Преступность в структуре общества / Д.А. Ли. – М. : Рус. мир, 2000. – 151 с.
37. Шапиев С.М. Преступность и общество: Криминологическое теоретико-прикладное исследование : Автореф. дис. ... д-ра. юрид. наук : 12.00.08 / С.М. Шапиев ; С.-Петерб. ун-т МВД РФ. – СПб., 2000. – 46 с.
38. Юзиханова Э.Г. Тенденции и закономерности преступности в субъектах Российской Федерации : Монография / Э.Г. Юзиханова. – Тюмень : Тюменский юридический ин-т МВД России, 2007. – 274 с.
39. Состояние преступности в Российской Федерации и ее долгосрочный прогноз / Г.Ф. Коимшиди, Е.А. Коновалова, В.И. Кононенко [и др.] ; под общ. ред. П.Г. Пономарева. – М. : МВД РФ, ВНИИ МВД России, 1998. – 64 с.
40. Криминогенная ситуация в России на рубеже XXI века / Под общ. ред. А.И. Гурова. – М. : ВНИИ МВД России, 2000. – 96 с.
41. Преступность в Российской Федерации в начале XXI века: состояние и перспективы / Под общ. ред. С.И. Гирько. – М : ВНИИ МВД России, 2004. – 116 с.
42. Прогноз криминальной ситуации на территории Российской Федерации в среднесрочной перспективе / Под общ. ред. А.Я. Сухарева, С.И. Гирько. – М. : ВНИИ МВД России, 2006 (УОП РИО ВНИИ МВД России). – 153 с.
43. Криминальная ситуация в Российской Федерации и ее тенденции / Под общ. ред. С.И. Гирько. – М. : ВНИИ МВД России, 2009. – 253 с.
44. Шаповалов Е.В. Криминологическая характеристика и предупреждение налоговой преступности : Автореф дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Е.В. Шаповалов. – Ставрополь : Ставроп. гос. ун-т., 2000. – 22 с.
45. Казакова В.А. Вооруженная преступность: Криминологические и уголовно-правовые проблемы : Автореф. дис. ... д-ра. юрид. наук : 12.00.08 / В.А. Казакова ; ВНИИ МВД РФ. – М. , 2003. – 57 с.
46. Хиндикайнен Н.В. Коррупционная преступность в Российской Федерации : Автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Н.В. Хиндикайнен ; Сев.-Кавказ. науч. центр высш. шк. – Ростов н/Д, 2004. – 31 с.
47. Рудь В.Г. Современная насильственная преступность несовершеннолетних: криминологическая характеристика и предупреждение : Автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / В.Г. Рудь ; Рост. юрид. ин-т МВД РФ. – Ростов н/Д, 2005. – 25 с.
48. Зюков А.М. Криминологическая характеристика преступлений, совершаемых представителями разных этнических групп : Автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / А.М. Зюков ; Акад. права и управ. Фед. службы испол. наказаний. – Рязань, 2005. – 26 с.
49. Писаревская Е.А. Насильственная преступность несовершеннолетних и её предупреждение : Автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / А.А. Писаревская ; Том. гос. ун-т. – Томск, 2006. – 22 с.
50. Утяцкий М.Н. Миграция иностранных граждан и преступность: криминологический анализ : Автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / М.Н. Утяцкий ; Моск. ун-т МВД РФ. – М. , 2008. – 20 с.
51. Мясников М.Н. Статистическое исследование преступности несовершеннолетних в Российской Федерации : Автореферат дис. ... канд. эконом. наук : 08.00.12 / М.Н. Мясников ; Моск. гос. ун-т экономики, статистики и информатики. – М., 2008. – 22 с.
52. Лукиных И.Д. Уличная преступность и ее предупреждение : Автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / И.Д. Лукиных ; Моск. гос. лингв. ун-т. – М., 2009. – 31 с.
53. Демина К.А. Криминологическая характеристика и детерминанты современной женской преступности: по материалам Кемеровской, Новосибирской и Томской областей : Автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / К.А. Демина ; Нац. исслед. Том. гос. ун-т. – Томск, 2011. – 25 с.
54. Лысенко С.А. Криминологическая характеристика и профилактика преступлений против собственности в нефтегазовом комплексе : Автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / С.А. Лысенко ; Тюмен. юрид. ин-т МВД России. – Тюмень, 2011. – 26 с.
55. Ваганов А.Б. Криминологическая характеристика пенитенциарной преступности и ее профилактика : Автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / А.Б. Ваганов ; Челяб. гос. ун-т. – Челябинск, 2012. – 30 с.
56. Народное хозяйство Украинской ССР в 1988 году : Статистический ежегодник / Госкомтстат УССР ; отв. за вып. В.В. Самченко. – К. : Техника, 1989. – 471 с.
57. Кулик А.Г. Общая тенденция преступности в Украине в 1972–1993 гг. и прогноз на ближайшие годы / А.Г. Кулик, В.И. Бобырь // Преступность в Украине. Бюллетень законодательства и юридической практики Украины. – 1994. – № 2. – С. 5–37; 134–185.
58. Кримінологія : Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / О.М. Джужа, О.Г. Кулик, П.П. Михайленко [та ін.] ; за заг. ред. О.М. Джужи. – К. : Юрінком Інтер, 2002. – 416 с. – Глава 3 «Злочинність та її ознаки» (С. 35–58).
59. Кулик О. Стан злочинності в Україні у 2002–2008 р.: загальна оцінка / О. Кулик // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. Актуальні проблеми теорії та практики ОРД. – 2010. – № 4. – С. 164–175. – (Спец. вип.).
60. Литвак О.М. Злочинність, її причини та профілактика / О. Литвак. – К. : Україна, 1997. – 167 с.
61. Литвак О.М. Держава і злочинність : Монографія / О.М. Литвак. – К. : Атіка, 2004. – 304 с.
62. Бандурка А.М. Преступность в Украине: причины и противодействие : Монография / А.М. Бандурка, Л.М. Давыденко. – Х. : Основа, 2003. – 368 с.
63. Дрёмин В.Н. Преступность как социальная практика: институциональная теория криминализации общества : Монография / В.Н. Дрёмин. – Одесса : Юридическая литература, 2009. – 613 с.
64. Закалюк А.П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: У 3 кн. / А.П. Закалюк. – К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. – Кн. 1: Теоретичні засади та історія української кримінологічної науки. – 424 c.
65. Закалюк А.П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: У 3 кн. / А.П. Закалюк. – К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. – Кн. 2: Кримінологічна характеристика та запобігання вчиненню окремих видів злочинів. – 706 c.
66. Закалюк А.П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: У 3 кн. / А.П. Закалюк. – К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. – Кн. 3: Практична кримінологія. – 320 с.
67. Шакун В.І. Урбанізація і злочинність : Монографія / В.І. Шакун. – К. : Видавництво Української академії внутрішніх справ, 1996. – 256 с.
68. Стрельцов Е.Л. Проблемы уголовной ответственности за преступления в сфере предпринимательства : Автореф. дис. ... д-ра. юрид. наук : 12.00.08 / Е.Л. Стрельцов. – Х., 1992. – 34 с.
69. Стрельцов Е.Л. Экономическая преступность в Украине / Е.Л. Стрельцов // Уголовное право в XXI веке. Материалы международной научной конференции, состоявшейся на юридическом факультете МГУ им. М.В. Ломоносова, 31 мая – 1 июня 2001 г. – М. : ЛексЭст, 2002. – С. 88–92.
70. Попович В.М. Економіко-кримінологічна теорія детінізації економіки : Монографія / В.М. Попович. – Ірпінь : Академія державної податкової служби України, 2001. – 524 с.
71. Попович В.М. Економіко-кримінологічна теорія детінізації економіки : Автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.08 / В.М. Попович ; Національна академія внутрішніх справ. – К., 2002. – 35 с.
72. Кальман О.Г. Стан і головні напрямки попередження економічної злочинності в Україні: теоретичні та прикладні проблеми / О.Г. Кальман ; Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – Х. : Гімназія, 2003 – 352 с.
73. Корнієнко М.В. Організована злочинність в Україні: сучасний стан, кримінологічна характеристика, заходи протидії / М.В. Корнієнко. – К. : Фонд Юрнауки АПС, 2004. – 304 с.
74. Мартыненко О.А. Детерминация и предупреждение преступности среди персонала органов внутренних дел Украины : Монография / О.А. Мартыненко. – Х. : Изд-во ХНУВС, 2005. – 468 с.
75. Вербенський М.Г. Транснаціональна злочинність : Монографія / М.Г. Вербенський ; Дніпропетр. держ. ун-т внутр. справ. – Дніпропетровськ : Ліра, 2009. – 356 с.
76. Батиргареєва В.С. Рецидивна злочинність в Україні: соціально-правові та кримінологічні проблеми : Монографія / В.С. Батиргареєва. – Х. : Право, 2009. – 576 с.
77. Головкін Б.М. Корислива насильницька злочинність в Україні: феномен, детермінація, запобігання : Монографія / Б.М. Головкін ; Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. – Х. : Право, 2011. – 431 с.
78. Михайлов О.Є. Кримінологічні проблеми боротьби з некорисливою насильницькою злочинністю серед молоді : Автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.08 / О.Є. Михайлов ; Українська академія внутрішніх справ. – К., 1996. – 45 с.
79. Федусик В.В. Жіноча злочинність в Україні (кримінально-правові та кримінологічні проблеми) : Автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / В.В. Федусик ; Одеська національна юридична академія. – О., 2001. – 22 с.
80. Пісоцька Н.М. Рецидивна злочинність молоді та її попередження : Автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Н.М. Пісоцька ; Національна академія внутрішніх справ України. – К., 2001. – 17 с.
81. Палій М.В. Злочинність у сфері віросповідання та боротьба з нею : Автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / М.В. Палій ; НАН України, Інститут держави і права ім. В.М. Корецького. – К., 2002. – 19 с.
82. Ходимчук О.О. Насильницька злочинність осіб з психічними аномаліями та її запобігання : Автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / О.О. Ходимчук ; Національна академія внутрішніх справ України. – К., 2005. – 18 с.
83. Абросімова Ю.А. Злочинність неповнолітніх та запобігання їй на регіональному рівні : Автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Ю.А. Абросімова ; Дніпропетр. держ. ун-т внутр. справ. – Дніпропетровськ, 2009. – 20 с.
84. Михайленко П.П. Рецидивна злочинність в Україні : Монографія / П.П. Михайленко, В.В. Кузнецов, В.П. Михайленко ; за ред. П.П. Михайленка ; Міжнар. акад. фундам. основ буття, Міжнар. фонд акад. П.П. Михайленка. – К. : Аванпост-Прим, 2009. – 168 с.
85. Андрушко А.В. Геронтологічна злочинність: кримінологічна характеристика та запобігання : Автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / А.В. Андрушко ; ДНДІ МВС України. – К., 2010. – 20 с.
86. Пузиревський Є.Б. Кримінологічний аналіз і запобігання військовим злочинам: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Є.Б. Пузиревський ; ХНУВС. – Х., 2011. – 22 с.
87. Прутяний С.О. Кримінологічна характеристика та попередження професійної злочинності в Україні : Автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / С.О. Прутяний ; ХНУВС. – Х., 2011. – 20 с.
88. Денисов С.Ф. Злочинність кримінально активної частини молоді та її запобігання в Україні : Автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.08 / С.Ф. Денисов ; Класич. приват. ун-т. – Запоріжжя, 2011. – 36 с.
89. Смоленський Д.П. Групова корислива злочинність неповнолітніх: кримінологічне дослідження : Автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Д.П. Смоленський ; НАН України, Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького. – К., 2011. – 16 с.
90. Тацій М.С. Кримінологічний аналіз агресивної корисливо-насильницької злочинності та запобігання їй : Автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / М.С. Тацій ; ХНУВС. – Х., 2011. – 20 с.
91. Самченко М.Ю. Кримінологічна характеристика та попередження сімейного насильства щодо неповнолітніх : Автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / М.Ю. Самченко ; Львів. держ. ун-т внутр. справ. – Л., 2011. – 18 с.
92. Шевченко О.В. Кримінологічна характеристика та запобігання корупційній злочинності : Автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / О.В. Шевченко ; НАВС. – К., 2012. – 19 с.
93. Шведова Г.Л. Корупція (політико-кримінологічне дослідження): Автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Г.Л. Шведова ; Нац. акад. наук України, Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького. – К., 2013. – 20 с.
94. Іващенко В.О. Кримінологічні та кримінально-правові аспекти боротьби з торгівлею жінками та дітьми : Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.08 / В.О. Іващенко ; НАВСУ. – К., 2000. – 19 с.
95. Голіна В.В. Кримінологічні та кримінально-правові проблеми боротьби з бандитизмом: соціально-правове і кримінологічне дослідження / В.В. Голіна. – Х. : Регіон-Інформ, 2004. – 212 с.
96. Мисливий В.А. Злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту (кримінально-правове та кримінологічне дослідження) : Автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.08 / В.А. Мисливий ; КНУВС. – К., 2005. – 36 с.
97. Гайворонський Є.П. Контрабанда культурних цінностей: кримінологічна характеристика, детермінація та запобігання : Автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Є.П. Гайворонський ; Нац. юридична акад. України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2009. – 19 с.
98. Богатирьов І.Г. Кримінологічні засади запобігання статевим злочинам : Монографія / І.Г. Богатирьов, М.О. Ларченко ; Поліцейська фінансово-правова академія. – Ніжин : Видавець ПП Лисенко М.М., 2010. – 219 с.
99. Колодяжний М.Г. Кримінологічна характеристика та запобігання вимаганням, поєднаним із насильством : Автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / М.Г. Колодяжний ; Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2010. – 20 с.
100. Бедриківський В.В. Кримінологічна характеристика та заходи запобігання бандитизму : Автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / В.В. Бедриківський ; КНУВС. – К., 2010. – 20 с.
101. Турлова Ю.А. Кримінологічна характеристика браконьєрства в Україні та протидія цим злочинам : Автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Ю.А. Турлова ; НАН України, Інститут держави і права ім. В.М. Корецького. – К., 2011. – 18 с.
102. Соловей О.О. Кримінологічна характеристика та запобігання дитячій порнографії в Україні : Автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / О.О. Соловей ; НАВС. – К., 2012. – 19 с.
103. Скрибець В.І. Корислива злочинність в сільській місцевості та її попередження органами внутрішніх справ : Автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / В.І. Скрибець ; НАВСУ. – К., 1998. – 17 с.
104. Бесчастний В.М. Кримінологічний аналіз стану злочинності у Донецькій області; тенденції; прогноз; причини та умови; шляхи вдосконалення запобіжної діяльності : Наук.-практ. рекомендації / В.М. Бесчастний, А.М. Бабенко ; Донецький юридичний ін-т Луганського держ. ун-ту внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка. – Донецьк : ДЮІ ЛДУВС, 2009. – 48 с.
105. Копилова М.А. Запобігання злочинам проти власності на курортах АР Крим : Автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / М.А. Копилова ; НАВС. – К., 2011. – 20 с.
106. Пивоваров В.В. Податкова і кредитно-фінансова злочинність: кримінологічна характеристика та попередження : Автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / В.В. Пивоваров ; Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2003. – 20 с.
107. Лук'яненко С.О. Кримінологічна характеристика злочинів у кредитно-фінансовій системі та їх запобігання в Україні : Автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / С.О. Лук'яненко ; КНУВС. – К., 2006. – 19 с.
108. Злочинність у паливно-енергетичній сфері України: кримінологічна характеристика та запобігання / Г.М. Головкін, Г.Ю. Дарнопих, І.О. Христич [та ін.] ; за заг. ред. Б.М. Головкіна. – Х. : Право, 2013. – 248 с.
109. Ставінський В.А. Кримінологічна характеристика та запобігання злочинам у нафтогазовому комплексі України : Автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / В.А. Ставінський ; Ген. прокуратура України, Нац. акад. прокуратури України. – К., 2012. – 16 с.
110. Кирилюк І.В. Злочинність у сфері охорони здоров’я: кримінологічна характеристика, детермінація та запобігання : Автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / І.В. Кирилюк ; ДНДІ МВС України.