КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ОХОРОНА ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ ТА МОРАЛЬНОСТІ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

КУЗНЕЦОВ ВІТАЛІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 343.343.3+343.348+343.54

КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ОХОРОНА
ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ ТА МОРАЛЬНОСТІ

12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора
юридичних наук

Науковий консультант
Шакун Василь Іванович,
доктор юридичних наук,
професор, член-кореспондент НАПрН України

Київ – 2013

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ………………………………….... 4
ВСТУП………………………………………………………………............. 5

РОЗДІЛ 1. КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ОХОРОНА ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ ТА МОРАЛЬНОСТІ В НАУЦІ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА……………………………………………...............

17
1.1. Методологічні засади дослідження кримінально-правової охорони громадського порядку та моральності……………………………………………...
17
1.2. Історичний розвиток кримінально-правової охорони громадського порядку та моральності в Україні…………………………………………………..
40
1.3. Інститут кримінально-правової охорони громадського порядку та моральності в науці кримінального права………………………………………....
65
Висновки до розділу 1………………………………………………………... 76

РОЗДІЛ 2. КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ОХОРОНА ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ ТА МОРАЛЬНОСТІ ЯК ОБ’ЄКТ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ…………………………………………..…..…

80
2.1. Загальна характеристика об’єкта та предмета дослідження кримінально-правової охорони громадського порядку та моральності……..…...
80
2.2. Визначення громадського порядку та моральності у науці кримінального права……………………………………………………………...…
96
2.3. Система злочинів проти громадського порядку та моральності…………………………………………………………………….…….
138
Висновки до розділу 2………………………………………………............... 147

РОЗДІЛ 3. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ…………….....................................
151
3.1. Об’єктивні ознаки злочинів проти громадського порядку………..…... 153
3.2. Суб’єктивні ознаки злочинів проти громадського порядку…………... 197
Висновки до розділу 3……………………………………………………....... 220

РОЗДІЛ 4. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ МОРАЛЬНОСТІ…………………………………………………..…
225
4.1. Об’єктивні ознаки злочинів проти моральності……………………...... 225
4.2. Суб’єктивні ознаки злочинів проти моральності…………………….... 328
Висновки до розділу 4………………………………………………............... 356

РОЗДІЛ 5. УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ ТА МОРАЛЬНОСТІ……………………………………………………………………

363
5.1. Соціальна зумовленість кримінально-правової охорони громадського порядку та моральності……………………………………………...
363
5.2. Сучасний стан кримінально-правової охорони громадського порядку та моральності……………………………………………………..............................
381
5.3. Удосконалення законодавства про кримінально-правову охорону громадського порядку та моральності…………………………………...…………
392
Висновки до розділу 5………………………………………………………... 400

ВИСНОВКИ……………………………………………………………...….. 403
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………. 409
ДОДАТКИ……………………………………………………………………. 476

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ГСУ Головне слідче управління
ГУМВС Головне управління Міністерства внутрішніх справ
ЄС Європейський Союз
КК Кримінальний кодекс
КМ Кабінет Міністрів
КНУВС Київський національний університет внутрішніх справ
КУпАП Кодекс України про адміністративні правопорушення
КПК Кримінально-процесуальний кодекс
МВС Міністерство внутрішніх справ
НАПрН Національна академія правових наук
ОВС органи внутрішніх справ
ООН Організація Об’єднаних Націй
ПВСУ Пленум Верховного Суду України
ПВССУ Пленум Вищого спеціалізованого суду України
реєстр. реєстраційний
рр. роки
СРСР Союз Радянських Соціалістичних Республік
ст. стаття, статті (століття)
США Сполучені Штати Америки
СНД Співдружність Незалежних Держав
УРСР Українська Радянська Соціалістична Республіка
УСРР Українська Соціалістична Радянська Республіка
УМВС Управління Міністерства внутрішніх справ

ВСТУП

Актуальність теми. Протидія злочинам проти громадського порядку та моральності є одним із напрямів внутрішньої політики України, спрямованої на захист прав, свобод і законних інтересів людини. Це зумовлено тим, що, по-перше, недодержання моральності, її принципів і правил призводить або до особистої трагедії людини, або спонукає її до вчинення злочинів та інших антисуспільних проступків [167; 846], а по-друге, забезпечення громадського порядку набуло нині особливої ваги й розглядається як одна з обов’язкових умов нормального розвитку будь-якої держави, ефективного функціонування системи попередження злочинів [684].
Кримінально-правова охорона громадського порядку та моральності – динамічний процес з урахуванням сучасних суспільних явищ і змін, що відбуваються як в Україні, так і за її межами. Зокрема, до Розділу XII Особливої частини Кримінального кодексу (КК) України з 1 вересня 2001 р. до 1 квітня 2013 р. внесено суттєві зміни та доповнення 11 законами України. Таке використання оновлених кримінально-правових засобів охорони громадського порядку та моральності хоч і свідчить про позитивні зрушення, проте далеке від суспільних очікувань, не адекватне ситуації й потребам часу та не завжди є ефективним (близько 52,0 % опитаних автором слідчих і працівників оперативних підрозділів органів внутрішніх справ (працівників ОВС) відповіли, що ст. 293–304 КК України є малоефективними).
За офіційними даними Міністерства внутрішніх справ (МВС) України (2002 р. було зареєстровано 20 765 злочинів, передбачених ст. 293–304 КК України, 2003 р. – 26 867, 2004 р. – 22 355, 2005 р. – 21 286, 2006 р. – 19 335, 2007 р. – 20 293, 2008 р. – 18 652, 2009 р. – 16 255, 2010 р. – 15 557,
2011 р. – 15 980, до 20 листопада 2012 р. – 12707 [574]) і Державної судової адміністрації України (2004 р. було засуджено 9700 осіб, які вчинили злочини, передбачені ст. 293–304 КК України, 2005 р. – 8430, 2006 р. – 8603, 2007 р. – 7958, 2008 р. – 7875, 2009 р. – 7256, 2010 р. – 7180, 2011 р. – 6235, 2012 р. – 6001 [573]) не завжди адекватно можна визначити реальний рівень злочинів, що вчинені проти громадського порядку та моральності (51,2 % з усіх опитаних громадян упевнені, що кількість цих злочинів, навпаки, щороку збільшується). Це пояснюється певною латентністю зазначених посягань, яка визначається за такими чинниками: складнощі, що виникають під час відмежування таких злочинів від схожих адміністративних правопорушень та інших суміжних злочинів, прогалинами в застосуванні матеріального та процесуального права (виявлено у 5,3 % від усіх вивчених судових рішень), відсутність реальних потерпілих від злочинів. Неврахування історичних традицій українського нормотворення у цій сфері та зарубіжного досвіду протидії таким злочинам також призводить до не завжди правильної ідентифікації відповідних негативних суспільних явищ. У зв’язку з цим, надзвичайно актуалізувалася наукова потреба дослідити на якісно нових теоретичному та практичному рівнях проблему кримінально-правової охорони громадського порядку та моральності.
Загальна проблематика кримінально-правової охорони громадського порядку та моральності досліджувалася в працях таких учених, як: Ю.В. Александров, П.П. Андрушко, В.О. Владіміров, П.І. Гришаєв, П.Ф. Грішанін, І.М. Даньшин, В.Т. Дзюба, С.Ф. Денисов, О.С. Капінус, І.Я. Козаченко, В.С. Комісаров, О.І. Коробєєв, О.В. Куделіч, В.М. Куц, І.П. Лановенко, В.А. Ломако, Г.І. Піщенко, Ю.Є. Пудовочкін, М.І. Трофимов, А.П. Тузов, В.І. Тютюгін, А.Є. Шалагін, С.С. Яценко та ін.
Проте самостійного комплексного дослідження кримінально-правової охорони громадського порядку та моральності у вітчизняній юридичній доктрині не було підготовлено. Незважаючи на досить значний науковий доробок у цьому напрямі, як і раніше, багато аспектів досліджуваної проблеми порушують дискусії й розв’язуються суперечливо. Так, у науці кримінального права невирішеними є питання щодо визначення понять «кримінально-правова охорона», «громадський порядок як об’єкт кримінально-правової охорони», «моральність як об’єкт кримінально-правової охорони», ідентифікації певних видів і рівнів кримінально-правової охорони громадського порядку та моральності. Триває полеміка щодо питання про ознаки складів злочинів проти громадського порядку та моральності, напрями вдосконалення відповідних кримінально-правових норм. Виникають нові принципові питання щодо адаптації КК України до законодавства, зокрема Європейського Союзу, у сфері кримінально-правової охорони громадського порядку та моральності, які потребують здійснення сучасного порівняльно-правового аналізу зарубіжного кримінального законодавства. Наведені обставини підкреслюють актуальність проблеми, а також зумовили вибір теми наукового пошуку.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження ґрунтується на положеннях: Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу (Закон України від 18.03.2004 № 1629-IV); Загальнодержавної програми «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини на період до 2016 року» (Закон України від 05.03.2009 №1065-VI); Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року (розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1209-р); Концепції розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні (Указ Президента України від 24.05.2011 № 597/2011); Пріоритетних напрямів розвитку правової науки на 2011–2015 рр. (постанова загальних зборів Національної академії правових наук (НАПрН) України від 24.09.2010 № 14-10); Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 років (відповідає пунктам 49, 63 і 134 Додатку 6, п. 4 Додатку 9 та пунктам 2 і 22 Додатку 10) (наказ МВС України від 29.07.2010 № 347). Тема дисертації затверджена Вченою радою Київського національного університету внутрішніх справ (КНУВС) від 27.06.2006 (протокол № 9) і передбачена Планом науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт КНУВС (нині – Національна академія внутрішніх справ) на 2010 р. (п. 3 розділу 3). Тема дослідження внесена до Переліку тем дисертаційних досліджень з проблем держави і права (2006 р.), розглянутих і схвалених відділеннями НАПрН України (п. 576).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є вивчення інституту кримінально-правової охорони громадського порядку і моральності для створення концепції кримінально-правової охорони громадського порядку та моральності й опрацювання в її межах оптимальної моделі системи норм КК України, що передбачають відповідальність за посягання на такі відносини.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких задач:
– виявити та обґрунтувати методологічні засади й теоретичні передумови здійснення досліджень кримінально-правової охорони громадського порядку та моральності;
– проаналізувати термінологічні засади дослідження кримінально-правової охорони громадського порядку та моральності;
– дослідити історичний розвиток кримінально-правової охорони громадського порядку та моральності в Україні й встановити його значення для сучасних тенденцій у правотворчості;
– розкрити сучасну систему злочинів проти громадського порядку та моральності й визначити місце таких злочинів у системі норм та інститутів Особливої частини КК України, а також провести їх систематизацію залежно від родового та видових об’єктів;
– здійснити системну кримінально-правову характеристику об’єктивних і суб’єктивних ознак складів злочинів проти громадського порядку та моральності за КК України, а також визначити особливості диференціації відповідальності за такі злочини;
– дослідити зарубіжний досвід в аспекті кримінально-правової охорони громадського порядку та моральності;
– сформулювати підстави криміналізації й декриміналізації діянь проти громадського порядку та моральності;
– установити стан сучасної динаміки кримінально-правової охорони громадського порядку та моральності;
– здійснити емпіричні дослідження й узагальнити їх результати, вивчити судову практику щодо кримінально-правової охорони громадського порядку та моральності в Україні;
– визначити напрями вдосконалення кримінально-правової охорони громадського порядку та моральності на теоретичному й нормативному рівнях.
Об’єкт дослідження – правовідносини у сфері охорони громадського порядку та моральності.
Предмет дослідження – кримінально-правова охорона громадського порядку та моральності.
Методи дослідження обрано з огляду на поставлену мету й задачі з урахуванням об’єкта і предмета дослідження. Зокрема, було використано різні наукові методи: діалектичний – для дослідження теоретичних і нормативних положень щодо громадського порядку та моральності як об’єктів кримінально-правової охорони в їх взаємозв’язку (у всіх розділах); порівняння – для виявлення загального, схожого, відмінного й унікального у кримінальному законодавстві України та зарубіжних країн щодо кримінально-правової охорони громадського порядку та моральності (розділи 3, 4); історичний – для дослідження генезису кримінально-правової охорони громадського порядку та моральності на підставі аналізу кримінального законодавства минулих років (підрозділ 1.2); висунення гіпотез – для класифікації злочинів проти моральності на певні види залежно від різних видових об’єктів (підрозділ 2.3); абстрагування – для розгляду конструктивних ознак складів злочинів, що передбачені нормами Розділу ХІІ Особливої частини КК України (розділи 3, 4); моделювання – для розроблення моделі нових кримінально-правових норм і певних структурних розділів Особливої частини КК України (у всіх розділах); догматичний – для систематизації норм, що підлягають порівнянню, для визначення змісту певних юридичних термінів і тлумачення кримінально-правових положень, які стосуються кримінально-правової охорони громадського порядку та моральності (у всіх розділах). Використовувалися і такі методи, як: аксіоматичний, аналізу, дедукції, ідеалізації, індукції, рахування, синтезу, системний, спостереження.
Теоретико-методологічну базу дослідження становлять праці знаних вітчизняних і зарубіжних науковців минулого часу й сучасності в галузі кримінального права, кримінології та кримінально-виконавчого права, а саме: М.І. Бажанова, Ю.В. Бауліна, В.І. Борисова, П.С. Берзіна, В.К. Грищука, Н.О. Гуторової, Т.А. Денисової, О.М. Джужі, О.О. Дудорова, В.П. Ємельянова, О.Г. Колба, М.Й. Коржанського, О.М. Костенка, В.М. Кудрявцева, Н.Ф. Кузнецової, С.Я. Лихової, В.Б. Малиніна, В.К. Матвійчука, П.С. Матишевського, М.І. Мельника, В.О. Меркулової, В.А. Мисливого, П.П. Михайленка, А.А. Музики, В.О. Навроцького, В.І. Осадчого, В.Г. Павлова, М.І. Панова, А.В. Савченка, В.М. Смітієнка, В.В. Сташиса, Є.Л. Стрєльцова, В.Я. Тація, В.П. Тихого, В.О. Тулякова, П.Л. Фріса, Є.В. Фесенка, М.І. Хавронюка, В.І. Шакуна, Н.М. Ярмиш та ін.
Емпіричну базу дослідження становлять: а) зведені дані вибіркового вивчення 882 судових рішень (з них вироків місцевих судів – 484; постанов місцевих судів – 8; вироків та ухвал апеляційних судів – 39; ухвал Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України – 351); за статтями 293–304 КК України (за 2002–2012 рр.); б) результати анкетування 500 працівників ОВС і 500 пересічних громадян з питань, що пов’язані з темою дослідження (з 13 областей України та м. Києва і м. Севастополя за 2012 р.); в) узагальнення судової практики, що здійснені Верховним Судом України та Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ; г) показники статистичної звітності МВС України (за 2002–2012 рр.) та Державної судової адміністрації України (за 2004–2012 рр.) щодо злочинів проти громадського порядку та моральності.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що за своїм характером і змістом дисертація є першою в Україні монографічною працею, яка присвячена комплексному та системному дослідженню проблеми кримінально-правової охорони громадського порядку та моральності. На підставі проведеного дослідження автором сформульовано низку положень, висновків і пропозицій, нових у концептуальному плані й важливих для юридичної практики. Зокрема:
вперше:
– сформульовано засади кримінально-правової охорони громадського порядку та моральності;
– розроблено концепцію кримінально-правової охорони громадського порядку та моральності, що передбачає, серед іншого, таке: підпорядкованість об’єктів кримінально-правової охорони суспільним відносинам, які врегульовані та гарантовані Конституцією України; реалізацію кримінально-правової охорони через потенційну кримінально-правову відповідальність; підпорядкованість родових об’єктів певних злочинів об’єктам кримінально-правової охорони; оптимальне поєднання у законотворчій діяльності окремих методів кримінально-правової політики – криміналізації суспільно небезпечних діянь і декриміналізації злочинів; стратегічне вдосконалення кримінально-правової охорони громадського порядку та моральності, яке залежить від реформування українського кримінального законодавства в контексті прийняття Закону України про кримінальні проступки;
– визначено поняття «кримінально-правова охорона громадського порядку та моральності» як певної системи кримінально-правових засобів (кримінально-правових норм і методів кримінально-правової політики) правової регламентації й упорядкування громадського порядку та моральності, які в процесії їх реалізації дають змогу забезпечувати ефективну охорону цих самих відносин від суспільно небезпечних і протиправних посягань;
– установлено, що кримінально-правова охорона має певні рівні залежно від конкретних критеріїв: за територіальним критерієм визначено такі рівні: 1) глобальний; 2) міжрегіональний; 3) локальний; за обсягом регламентації розглянуто такі рівні кримінально-правової охорони: 1) інституціональний; 2) структурний; 3) поліструктурний;
– доведено, що класифікація кримінально-правової охорони громадського порядку та моральності може здійснюватися залежно від таких критеріїв: за певними етапами історичного розвитку кримінального законодавства; за завданнями закону про кримінальну відповідальність (за об’єктом кримінально-правової охорони);
– на підставі аналізу історії розвитку кримінально-правової охорони громадського порядку та моральності зроблено висновок про самостійні етапи генезису відповідальності за злочини проти громадського порядку та відмінні від них етапи розвитку відповідальності за злочини проти моральності;
– запропоновано положення щодо відмови від визначення родовим об’єктом окремих злочинів (ст. 293–296 КК України) громадського порядку та запропоновано нову назву Розділу IX Особливої частини КК України: «Злочини проти громадської безпеки та громадського спокою»;
– визначено моральність об’єктом кримінально-правової охорони (сфера або непорушених, або порушених діянням (чи створена ним загроза завдання істотної шкоди), що не містить ознак злочину чи складу злочину, суспільних відносин, які охороняються законом про кримінальну відповідальність, і регламентовані соціальними нормами (принципами, поглядами, уявленнями) й виникають як безпосереднє відображення умов суспільного життя у свідомості людей у вигляді певних суспільно значимих категорій (добра, зла та ін.) та формують поведінку людей у суспільстві);
– визначено критерії, які слід ураховувати при тлумаченні термінів «насильство», «загибель людей», «інші тяжкі наслідки», що передбачені складом масових заворушень;
– сформульовано перспективні основні умови звільнення від кримінальної відповідальності під час масових заворушень;
– визначено підстави щодо нормотворення у сфері кримінального права: 1) міжнародно-правові; 2) конституційно-правові; 3) соціально-правові; 4) судові; 5) економічні; 6) кримінологічні; 7) політичні; 8) нормативні;
– зафіксовано, що під час криміналізації окремих діянь проти громадського порядку та моральності найбільше було враховано кримінологічні (17), міжнародно-правові (16) і нормативні (10) підстави; найменше – соціально-правові (8), судові (3) й політичні (3) підстави;
удосконалено:
– наукову дефініцію терміна «громадський порядок як об’єкт кримінально-правової охорони» через наведення поняття в авторській редакції, що має вплинути на його більш чітке теоретичне розуміння;
– класифікацію злочинів проти моральності та наведено такі їх види за видовим об’єктом: 1) злочини проти моральності у сфері культури: а) злочини проти моральності у сфері свободи світогляду і віросповідання (ст. 297 КК України); б) злочини проти моральності у сфері охорони культурної спадщини (ст. 298, 298-1 КК України); в) інші злочини проти моральності у сфері культури (ст. 299, 300 КК України); 2) злочини проти моральності у сфері статевої свободи та статевої недоторканності особи (ст. 301–303 КК України); 3) злочини проти моральності у сфері сімейних відносин та інтересів неповнолітніх (ст. 304 КК України);
– термін «масові заворушення» через внесення пропозицій щодо відповідних змін до ст. 294 КК України;
дістало подальший розвиток:
– наукова позиція щодо неможливості визнання всіх суспільних відносин моральності родовим об’єктом злочинів. Доведено, що родовим об’єктом певних злочинів слід визнавати лише окремі сфери моральності як системи суспільних відносин;
– пропозиції щодо передбачення в Особливій частині КК України окремих нових розділів: «Злочини проти відносин у сфері охорони культурної спадщини», «Злочини проти свободи світогляду і віросповідання», «Злочини проти сімейних відносин та інтересів неповнолітніх»;
– наукові позиції: по-перше, щодо необхідності декриміналізації ст. 296 КК України; по-друге, щодо встановлення відповідальності за вандалізм;
– положення щодо декриміналізації злочину, передбаченого ст. 300 КК України;
– теоретичні положення про необхідність: виділення окремої норми, яка передбачала б відповідальність за дії, пов’язані з обігом дитячої порнографії; криміналізації створення або утримання місць для заняття проституцією; відмови від використання поняття «звідництво»; розмежування відповідальності за втягнення в проституцію та сутенерство (у різних їх виявах); диференціації відповідальності за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність й антигромадські дії.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації висновки та пропозиції використовуються:у правотворчості – з метою вдосконалення правових норм про відповідальність за злочини проти громадського порядку та моральності (акт впровадження у законотворчий процес Інституту законодавства Верховної Ради України від 09.06.2010 № 22–275–1–4; акт впровадження у практичну діяльність кримінально-правового управління Правового департаменту МВС Росії від 11.05.2010); у правозастосуванні – під час перегляду судових рішень щодо злочинів проти громадського порядку та моральності (акт впровадження в діяльність Верховного Суду України від 25.06.2012); під час досудового розслідування ОВС злочинів проти громадського порядку та моральності (акт впровадження у практичну діяльність Головного слідчого управління МВС України від 15.03.2011; акт впровадження у практичну діяльність слідчого управління Головного управління МВС України в Закарпатській області від 01.07.2010; акт впровадження у практичну діяльність слідчого управління Управління МВС України в Кіровоградській області від 10.09.2010); у навчальному процесі – у процесі викладення курсу «Кримінальне право. Особлива частина» (на тему: «Злочини проти громадського порядку та моральності») та спецкурсу «Кваліфікація злочинів, підслідних ОВС» (на тему «Кваліфікація злочинів проти громадського порядку та моральності»), підготовки підручників і навчальних посібників із кримінального права (акт впровадження у навчальний процес КНУВС від 17.05.2010; акт впровадження у навчальний процес Київського університету ринкових відносин від 20.05.2011; акт впровадження у навчальний процес Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі від 15.06.2011; акт впровадження у навчальний процес Харківського національного університету внутрішніх справ від 21.09.2011; акт впровадження у навчальний процес Академії МВС Республіки Білорусь від 02.02.2012); у системі поширення правових знань серед населення – виступи у програмах радіостанцій України (довідка з відділення зв’язків з громадськістю КНУВС від 06.05.2010).
Особистий внесок здобувача. Положення, викладені в дисертації та винесені на захист, розроблені автором особисто. Наукові ідеї та розробки, що належать співавторам опублікованих робіт, у дисертації не використовувалися. У працях, опублікованих у співавторстві, від 10 до 90 % змісту становлять власні теоретичні напрацювання дисертанта. Висновки, що були зроблені В.В. Кузнецовим у дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук, у дослідженні не використовувались.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорено під час науково-методичного семінару, який проводився 4 березня 2013 р. Координаційним бюро з проблем кримінального права відділення кримінально-правових наук НАПрН України спільно з кафедрами кримінального права № 1 і № 2 Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» та сектором дослідження кримінально-правових проблем боротьби зі злочинністю Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності ім. академіка В.В. Сташиса НАПрН України (лист Президента НАПрН України, академіка НАН України В.Я. Тація від 15.04.2013 № 585). Результати, що розкривають основні положення дисертаційного дослідження, оприлюднено дисертантом на 72 конференціях, симпозіумах і круглих столах, а саме: міжнародних симпозіумах (Львів, 2008–2009, 2012 рр.); міжнародних науково-практичних конференціях, що відбулися в Україні (Донецьк, 2006 р.; Запоріжжя, 2010–2011 рр.; Київ, 2006–2007, 2009–2011 рр.; Луганськ, 2011–2012 рр.; Львів, 2006–2007 рр.; Одеса, 2008–2010 рр.; Тернопіль, 2008–2010 рр.; Харків, 2009–2012 рр., Херсон, 2010 р.; Хмельницький, 2007–2009 рр.), Російській Федерації (Санкт-Петербург, 2010–2012 рр.; Уфа, 2010 р.) та Казахстані (Караганда, 2011 р.); загальноукраїнських (всеукраїнських), міжрегіональних, міжвідомчих чи міжвузівських науково-практичних конференціях (Бровари, 2011 р.; Запоріжжя, 2010 р.; Івано-Франківськ, 2005–2006 рр.; Київ, 2007, 2009–2012 рр.; Львів, 2012 р.; Тернопіль, 2007–2009 рр.; Ужгород, 2010 р.); науково-практичних і науково-теоретичних конференціях, що відбулися в Україні (Київ, 2005–2006, 2008–2012 рр.) та Російській Федерації (Санкт-Петербург, 2008 р.); круглих столах (Київ, 2010–2012 рр.).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 138 праць, серед них 1 індивідуальна монографія «Кримінально-правова охорона громадського порядку та моральності в українському вимірі» (Київ, 2012), 30 підручників, навчальних і практичних посібників, курсів лекцій, монографій, хрестоматія та брошура, 29 статей у наукових фахових виданнях України та 2 свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір, 4 статті у наукових періодичних виданнях інших держав з напряму, за яким підготовлено дисертацію, 72 статті (тези виступів) в інших виданнях.
Структура дисертації складається з переліку умовних позначень, вступу, п’яти розділів, які містять 13 підрозділів, висновків, списку використаних джерел (882 найменування на 67 сторінках) і 16 додатків (201 сторінка). Повний обсяг дисертації становить 676 сторінок, обсяг основного тексту дисертації – 408 сторінок.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Проведене нами комплексне і системне дослідження кримінально-правової охорони громадського порядку та моральності дало змогу сформулювати низку важливих висновків, викладення яких є певним внеском у кримінально-правову доктрину та практику застосування національного кримінального законодавства:
1. Аналіз основних спеціальних літературних джерел радянської, сучасної української та російської кримінально-правової науки, які стосуються вивчення проблеми кримінально-правової охорони громадського порядку та моральності, надав можливість констатувати факт відсутності комплексних дослідницьких праць з вказаної тематики.
2. У роботі було підтримано концепцію визначення трьох основних рівнів методології, що дало змогу використати відповідні деякі методи пізнання проблеми. Для отримання якісно нових наукових результатів пріоритет було віддано таким методам: історичному, порівняння, системному та моделювання. Такий пріоритет було ідентифіковано через відповідний обсяг наукового дослідження, що дало змогу сформувати аутентичний погляд на перспективи реформування кримінально-правової охорони громадського порядку та моральності.
3. Сформульовано засади кримінально-правової охорони громадського порядку та моральності (об’єктом кримінально-правової охорони є сфера або непорушених, або порушених діянням (чи створена загроза завдання істотної шкоди), що не містить ознак злочину чи складу злочину, суспільних відносин, які охороняються законом про кримінальну відповідальність; окремі злочини не можуть посягати на всі суспільні відносини моральності. Слід визнавати лише окремі сфери моральності родовим об’єктом певних злочинів; недопустимість визначення громадського порядку родовим об’єктом деяких злочинів, оскільки відповідне широке розуміння родового об’єкта (визначення громадського порядку як об’єкта кримінально-правової охорони) нівелює якісні характеристики таких посягань, які дають змогу об’єднувати їх в окрему групу; надання пріоритету нормам міжнародних договорів, які ратифіковані Україною, над нормами національного законодавства у сферах кримінально-правової охорони громадського порядку та моральності; справедливість і науковість кримінально-правової політики у сферах кримінально-правової охорони громадського порядку та моральності; необхідність системного підходу до законотворчої діяльності у сферах кримінально-правової охорони громадського порядку та моральності) та визначена концепція кримінально-правової охорони громадського порядку та моральності, що передбачає: 1) визначення меж об’єкта (предмета) кримінального права: суспільні відносини, які поставлені під кримінально-правову охорону (впливаючи на які здійснюється охоронна функція кримінального права); суспільні відносини, які виникають в момент учинення злочину (впливаючи на які здійснюється регулятивна функція кримінального права); суспільні відносини, які поставлені під кримінально-правову охорону та суспільні відносини, які виникають в момент вчинення злочину (впливаючи на які здійснюється виховна та превентивна (попереджувальна) функції кримінального права); 2) підпорядкованість об’єктів кримінально-правової охорони суспільним відносинам, які врегульовані та гарантовані Конституцією України; 3) реалізацію кримінально-правової охорони через потенційну кримінально-правову відповідальність; 4) підпорядкованість родових об’єктів певних злочинів об’єктам кримінально-правової охорони; 5) урахування історичного законодавчого досвіду кримінально-правової охорони громадського порядку та моральності, який вказує на штучний характер об’єднання родових об’єктів злочинів (громадського порядку та моральності); 6) урахування позитивного зарубіжного досвіду кримінально-правової охорони громадського порядку та моральності; 7) оптимальне поєднання у законотворчій діяльності деяких методів кримінально-правової політики – криміналізації суспільно небезпечних діянь і декриміналізації злочинів (які, як правило, базуються на міжнародно-правових, судових, політичних, кримінологічних, соціально-правових і нормативних підставах), що гарантує її стабільність та обґрунтованість; 8) стратегічне вдосконалення кримінально-правової охорони громадського порядку та моральності, яке залежить від реформування українського кримінального законодавства в контексті прийняття Закону України про кримінальні проступки.
4. Здійснене історико-правове та компаративістське дослідження надало можливість відокремити самостійні концептуальні системи: кримінально-правової охорони громадського порядку та кримінально-правової охорони моральності.
5. Проведене дослідження судової практики щодо кримінально-правової охорони громадського порядку та моральності в Україні дало змогу встановити, що у судових рішеннях наявні певні прогалини в застосуванні матеріального та процесуального права (неправильний вибір конкретної кримінально-правової норми; неправильне визначення обов’язкових ознак об’єкта злочину, зокрема предмета злочину; невстановлення або неправильне визначення обов’язкових ознак об’єктивної сторони, зокрема відповідних дій, способу вчинення злочину тощо; неврахування деяких суб’єктивних ознак складу злочину; порушення вимог ст. 33 КК України; неврахування правил кваліфікації злочинів при конкуренції норм; неправильне визначення судом покарання за вчинене діяння; невстановлення чи неналежне встановлення всіх обставин кримінальної справи, що мали значення для її правильного вирішення; сумнівність у виправданні певних осіб). Виявлено, що суди не мають достатніх кримінально-правових засобів для призначення реального покарання винним (зокрема, встановлено досить поширену практику (51,5 % від усіх вивчених судових рішень) застосування судами звільнення від покарання з випробуванням (ст. 75 КК України) до осіб, які вчинили злочини проти громадського порядку та моральності). Сформульовано висновок про невідповідність видів і меж покарань у певних санкціях відповідних норм ступеню суспільної небезпеки цих посягань.
6. Основні наукові здобутки відображено, зокрема, в таких основних пропозиціях щодо вдосконалення КК України в означеній сфері (59,6 % з усіх опитаних працівників ОВС підтримали вказані пропозиції):
Зміни до Загальної частини КК України:
6.1. Передбачити моральність об’єктом кримінально-правової охорони в ч. 1 ст. 1 КК України.
Зміни до Особливої частини КК України:
6.2. Щодо кримінально-правової охорони громадського порядку: виключити з Особливої частини КК України Розділ XII “Злочини проти громадського порядку та моральності”; викласти назву Розділу IX Особливої частини КК України у такій редакції: “Злочини проти громадської безпеки та громадського спокою” й доповнити цей розділ нормами про відповідальність за: масові заворушення та вандалізм; віднести групове порушення громадського порядку до кримінальних проступків відповідно до проектів КК України; передбачити модельне перспективне законодавче поняття “масові заворушення” – учинення насильства над особою, підпал, знищення майна, опір представнику влади із застосуванням зброї або інших предметів, які використовувалися як зброя; виключити норму про відповідальність за заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку. Тобто організація масових заворушень повинна охопити за змістом відповідні заклики до вчинення таких дій; декриміналізувати хуліганство.
6.3. Щодо кримінально-правової охорони моральності у сфері охорони культурної спадщини: виділити в Особливій частині КК України самостійний Розділ V-A “Злочини проти відносин у сфері охорони культурної спадщини” з нормами про відповідальність за: контрабанду культурних цінностей; неповернення на територію України культурних цінностей; незаконні дії з пошуку, придбання та збуту рухомих об’єктів культурної спадщини; умисне знищення, пошкодження або приховування культурної цінності чи іншого об’єкта культурної спадщини; необережне знищення або пошкодження об’єкта культурної спадщини чи документа Національного архівного фонду.
6.4. Щодо кримінально-правової охорони моральності у сфері свободи світогляду і віросповідання: виділити в Особливій частині КК України самостійний Розділ V-Б “Злочини проти свободи світогляду і віросповідання” з нормами про відповідальність за: посягання на здоров’я людей під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів; наругу над могилою, іншим місцем поховання або над тілом чи прахом померлого; пошкодження релігійних споруд чи культових будинків; незаконне утримування, осквернення або знищення релігійних святинь; перешкоджання здійсненню релігійного обряду.
6.5. Щодо кримінально-правової охорони моральності у сфері сімейних відносин та інтересів неповнолітніх: виділити в Особливій частині КК України самостійний Розділ V-В “Злочини проти сімейних відносин та інтересів неповнолітніх” з нормами про відповідальність за: втягнення неповнолітнього у вчинення злочину; втягнення неповнолітнього в антигромадські дії; використання особи для заняття жебрацтвом; ухилення від сплати аліментів на утримання дітей; ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків; злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування; зловживання опікунськими правами; розголошення таємниці усиновлення (удочеріння); незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння). Також пропонується виділити такий вид антигромадської діяльності, як втягнення в бродяжництво; виключити ст. 150-1 КК України та передбачити нову – “Використання особи для заняття жебрацтвом”; удосконалити відповідні конструктивні та кваліфікуючі ознаки складів злочинів із різними видами втягнення (залучення, примушування, пропаганда антигромадського чи злочинного способу життя) неповнолітніх до вчинення відповідних протиправних та антигромадських дій, такою редакцією: “втягнення завідомо неповнолітнього; залучення завідомо неповнолітнього (малолітнього); вчинення злочину щодо завідомо неповнолітнього (малолітнього)”.
6.6. Щодо кримінально-правової охорони моральності у сфері статевої свободи та статевої недоторканості особи: доповнити Розділ IV Особливої частини КК України нормами про відповідальність за: обіг порнографічної продукції; обіг продукції, що містить дитячу порнографію; організацію та проведення видовищного заходу порнографічного характеру, втягнення особи в заняття проституцією; сутенерство. Також пропонується криміналізувати не створення або утримання місць саме для розпусти, а визнавати злочинними такі дії щодо місць для заняття проституцією; відмовитися від використання поняття “звідництво” в ст. 302 КК України; розмежувати відповідальність за втягнення в проституцію та сутенерство (у різних їх виявах); виключити таку форму (примушування особи до заняття проституцією) з ч. 1 ст. 301 КК України та врахувати фізичне насильство кваліфікуючою ознакою втягнення у заняття проституцією; криміналізувати відсутній у ст. 303 КК України окремий поширений спосіб учинення відповідного злочину (знищення або пошкодження майна); вказати в складах втягнення в заняття проституцією та сутенерства на мету отримання вигоди; встановити такі кваліфікуючі ознаки, як вчинення злочину із застосуванням насильства або з погрозою його застосування, вчинення злочину щодо завідомо неповнолітньої та малолітньої; встановити більш сувору відповідальність за сутенерство.
6.7. Щодо кримінально-правової охорони моральності в інших сферах: передбачити норму про відповідальність за жорстоке поводження з тваринами в Розділі VIII “Злочини проти довкілля”; відмовитися від таких обов’язкових ознак складу жорстокого поводження з тваринами, як спосіб і мотиви вчинення злочину; уточнити предмет відповідного злочину без конкретизації окремої групи чи виду тварини; криміналізувати проведення дослідів з експериментальними тваринами без дозволу на проведення такого виду діяльності, що видається уповноваженим органом виконавчої влади, як самостійну кваліфікуючу ознаку відповідного складу злочину; передбачити переміщення тварини через державний кордон України кваліфікуючою ознакою відповідного складу злочину; визначена перспектива існування ст. 300 у КК України в контексті вивчення зарубіжного досвіду, яка може бути реалізована у такій моделі: виключення кримінальної відповідальності за такі асоціальні дії.
На підставі здійсненого дослідження, з урахуванням тактичних пропозицій до КК України, розроблено стратегічний проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії злочинам проти громадського порядку та моральності”, який, вважаємо, логічно поєднав як позитивний зарубіжний досвід, так і національні традиції нормотворення (дод. К).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. 100 Countries and Their Prostitution Policies [Електронний ресурс] / Pros and cons of controversial issues. – Last updated on: 12.22.2011. – Режим доступу до огляду :
http://www.prostitution.procon.org/view.resource.php?resourceID=000772
2. Criminal Code of the Republic of Turkey (English version) [Електронний ресурс] // Official Gazette № 25611. – dated 12.10.2004. – Режим доступу до кодексу :
http://www. legislationline.org/documents/action/popup/id/6872
3. Criminal Law / J.C. Smith and Brian Hogan. – 8th ed. – London : Butterworths, 1996. – 857 р.
4. International Approaches to Decriminalizing and Legalizing Prostitution / Министерство юстиции Новой Зеландии, октябрь 2007 [Електронний ресурс]. – Режим доступу до огляду :
http://www.procon.org/sourcefiles/new_zealand_gov.pdf
5. Kodeks karny : [z dnia 6 czerwca 1997 ; stan prawny na dzieс 9 lutego 2011 roku] [Електронний ресурс] / [opublikowano w Dz.U. z. 1997 r., Nr. 88, poz. 553]. – Режим доступу до кодексу :
http://www.polskieustawy.com/print.php?actid=474&lang=48&adate
6. Law on the Approval and Entry into Force of the Criminal Code of the Republic of Lithuania [26 September 2000 ; № VIII–1968 (As last amended on 9 July 2009. – № XI–330)] / [Электронний ресурс]. – Режим доступу до кодексу :
http://www3.lrs.lt/pls/inter3/dokpaieska.showdoc_e?p_id=353941&p_query=&p_tr2=&p_hil=&p_sess=&p_no=1
7. likums “Krimināllikums” [17.06.1998]. – [Електронний ресурс] / [“LV”. – 199/200 (1260/1261) ; 08.07.1998; Ziņotājs, 15, 04.08.1998 ; stājas spēkā 01.04.1999; Redakcijas: 01.01.2011]. – Режим доступу до кодексу :
http://www.likumi.lv/doc.php?id=88966&from=off
8. Obscene Publications Act 1959 [29th July, 1959] [Електронний ресурс]. – Режим доступу до закону :
http://www.legislation.gov.uk/ukpga/Eliz2/7-8/66
9. Policing and Crime Act 2009 [Електронний ресурс]. – Режим доступу до закону :
http://www.legislation.gov.uk/ukpga/2009/26/part/2/crossheading/orders-imposed-on-sex-offenders
10. Prostitūcijas ierobežošanas noteikumi [Електронний ресурс] / Ministru kabineta noteikumi. – № 32. – 22.01.2008 ; [Oficiālais izdevējs]. – Режим доступу до правил :
http://www.likumi.lv/doc.php?id=169772&from=off
11. Prostitution in the United Kingdom [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті :
http://en.wikipedia.org/wiki/Prostitution_in_the_United_Kingdom
12. Public Order Act 1986 / The UK Statute Law Database [Електронний ресурс]. – Режим доступу до акту :
http://www.legislation.gov.uk/ukpga/1986/64/introduction?view=extent&timeline
13. Q&A: UK Prostitution Laws, By Dominic Casciani [Електронний ресурс] // BBC News (19 November 2008). – Режим доступу до статті :
http://news.bbc.co.uk/2/hi/uk_news/7736436.stm
14. Queensland Prostitution Licensing Authority (PLA) Summary of Laws [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті :
http://prostitution.procon.org/sourcefiles/australiaQueenslandsPLASummaryOfLaws.pdf
15. Sentencing [Електронний ресурс] – Режим доступу до статті :
http://www.government.nl/issues/crime-and-crime-prevention/sentencing
16. Sexual Offences Act 1956 [Електронний ресурс]. – Режим доступу до закону :
http://www.legislation.gov.uk/ukpga/Eliz2/4-5/69/part/I/crossheading/suppression-of-brothels
17. Sexual Offences Act 2003 [Електронний ресурс] // Statute Law Database. – Режим доступу до закону :
http://www.legislation.gov.uk/ukpga/2003/42/section/45
18. StGB. Leipziger Kommentar Grobkommentar. 20. Lieferung §§ 125–141. – Berlin ; New York : Walter de Gruyta, 1996. – 1125 s.
19. UK Public General Acts [Електронний ресурс]. – Режим доступу до законів :
http://www.legislation.gov.uk/ukpga/
20. Video Recordings Act 1984 [12th July 1984] [Електронний ресурс]. – Режим доступу до закону :
http://www.legislation.gov.uk/ukpga/1984/39
21. Video Recordings Act 2010 [Електронний ресурс]. – Режим доступу до закону :
http://en.wikipedia.org/wiki/Video_Recordings_Act_2010
22. Абдуллаев А. С. Уголовно-правовой и криминологический анализ надругательства над телами умерших и местами их захоронения : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право” / А. С. Абдуллаев. – Махачкала, 2002. – 28 с.
23. Абдуллаев А. С. Уголовно-правовой и криминологический анализ надругательства над телами умерших и местами их захоронения: дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.08 / Абдуллаев Абдулла Сиражутдинович. – Махачкала, 2002. – 168 с.
24. Аврутин Ю. Е. Правопорядок: организационно-правовое обеспечение в Российской Федерации. Теоретическое административно-правовое исследование : моногр. / Аврутин Ю. Е., Кикоть В. Я., Сыдорук И. И. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2003. – 456 с.
25. Азаров наказав жорстоко карати за знущання над тваринами [Електронний ресурс] // TCH.ua. : Новини. – 23.11.2011, 01:59. – Режим доступу до новин :
http://tsn.ua/ukrayina/azarov–nakazav–zhorstoko–karati–za–znuschannya–nad–tvarinami.html
26. Актуальні проблеми кримінального права : навч. посіб. / [В. М. Попович, П. А. Трачук, А. В. Андрушко, С. В. Логін]. – К. : Юрінком Інтер, 2009. – 256 с.
27. Александров Ю. В. Кримінальне право України: Заг. частина : підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Ю. В. Александров, В. А. Клименко. – К. : МАУП, 2004. – 328 с.
28. Алексеев С. С. Механизм правового регулирования в социалистическом государстве / Алексеев С. С. – М. : Юрид. л-ра, 1966. – 188 с.
29. Алексеев С. С. Общая теория права : в 2 т. / Алексеев С. С. – М. : Юрид. л-ра, 1982. – Т. 2. – 360 с.
30. Алексеев С. С. Философия права / Алексеев С. С. – М. : НОРМА, 1999. – 336 с.
31. Аликперов Х. Д. Преступность и компромисс / Аликперов Х. Д. – Баку : ЭЛМ, 1992. – 181 с.
32. Альошина О. І. Провокація злочину (кримінально-правове дослідження): дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.08 / Альошина Ольга Іванівна. – Х., 2007. – 204 с.
33. Амрахов Надир Исламзаде Оглы. Права и свободы человека и гражданина как объект уголовно-правовой охраны : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право” / Амрахов Надир Исламзаде Оглы. – М., 2006. – 26 с.
34. Аналітична довідка за результатами опитування дітей віком 10–17 років у межах проекту “Права дітей в Україні: реалії та виклики після 20 років незалежності” [Електронний ресурс] / [авт. кол.: Балакірєва О. М., Бондар Т. В., Волинець Л. С. та ін.] ; Дослідження виконано на замовлення Уповноваженого Президента України з прав дитини Українським інститутом соціальних досліджень імені О. Яременка за технічної підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) та Фонду Ріната Ахметова “Розвиток України”. – Режим доступу до довідки :
http://www.president.gov.ua/docs/information_children.pdf
35. Андрушко П. П. Об’єкт кримінально-правової охорони, об’єкт злочину, об’єкт злочинного посягання та об’єкт злочинного впливу: основний зміст понять та їх співвідношення / П. П. Андрушко // Адвокат. – 2011. – № 12. – С. 3–10.
36. Аничкин О. Н. Австралия / О. Н. Аничкин, А. И. Куракова, Л. Г. Фролова. – М. : Мысль, 1983. – 133 с.
37. Антонов А. Д. Теоретические основы криминализации / А. Д. Антонов // “Черные дыры” в российском законодательстве. – 2002. – № 2. – С. 8–14.
38. Антонов А. Д. Теоретические основы криминализации и декриминализации : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право”/ А. Д. Антонов. – М., 2001. – 29 с.
39. Антонян Ю. М. Преступность среди женщин / Антонян Ю. М. – М. : Росс. право, 1992. – 256 с.
40. Астемиров З. А. Уголовная ответственность и наказание несовершеннолетних / Астемиров З. А. – М. : Высш. шк. МВД СССР, 1970. – 125 с.
41. Афанасьев В. Г. Системность и общество / Афанасьев В. Г. – М. : Политиздат, 1980. – 368 с.
42. Афонин И. Б. Уголовно-правовая охрана культурных ценностей: дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.08 / Афонин Иван Борисович. – М., 2005. – 168 с.
43. Ахмедова С. Ш. Ответственность за вовлечение малолетних и несовершеннолетних в антиобщественную деятельность: дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.08 / Ахмедова Сания Шахимардановна. – Волгоград, 2001. – 203 с.
44. Багрий-Шахматов Л. В. Уголовная ответственность и наказание / Багрий-Шахматов Л. В. – Минск : Вышэйш. шк., 1976. – 384 с.
45. Бажанов М. И. Избранные труды / М. И. Бажанов ; [сост.: В. И. Тютюгин, А. А. Байда, Е. В. Харитонова, Е. В. Шевченко] ; отв. ред. В. Я. Таций. – Харьков : Право, 2012. – 1244 с.
46. Байбарин А. А. Уголовно-правовая дифференциация возраста : моногр. / Байбарин А. А. – М. : Высш. шк., 2009. – 252 с.
47. Бандурка A. M. Вандализм / A. M. Бандурка, А. Ф. Зелинский. – Харьков : Ун-т внутр. дел, 1996. – 198 с.
48. Бандурка І. О. Кримінально-правова характеристика злочинів проти моральності у сфері статевих стосунків: дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.08 / Бандурка Ірина Олександрівна. – Х., 2010. – 206 с.
49. Бардин А. Н. Мировоззренческо-методологические проблемы изучения терроризма как социально-правового феномена / А. Н. Бардин // Методологічні проблеми правової науки : матеріали міжнар. наук. конф. (Харків, 13–14 груд. 2002 р.). – Х. : Право, 2003. – С. 330–331.
50. Баскаков А. Я. Методология научного исследования : учеб. пособ. / Баскаков А. Я., Туленков Н. В. – К. : МАУП, 2004. – 216 с.
51. Батиргареєва В. С. Рецидивна злочинність в Україні: соціально-правові та кримінологічні проблеми : моногр. / Батиргареєва В. С. – Х. : Право, 2009. – 576 с.
52. Баулін Ю. В. Звільнення від кримінальної відповідальності : моногр. / Баулін Ю. В. – К. : Атіка, 2004. – 296 с.
53. Баулін Ю. В. Питання юридичної кваліфікації в діяльності Конституційного Суду України / Ю. В. Баулін // Вісник Академії адвокатури України. – 1 (17). – 2010. – С. 117–119.
54. Бачинин В. А. Философия. Энциклопедический словарь / Бачинин В. А. – СПб. : Изд-во Михайлова В. А., 2005. – 288 с.
55. Беленький В. А. О сущности нарушений общественного порядка / В. А. Беленький // Вестник Московского университета. – 1970. – № 6. – С. 64–69. – (Серия 11 “Право”).
56. Белова О. І. Кримінально-правова характеристика системи злочинів проти сім’ї та неповнолітніх: дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.08 / Белова Ольга Іванівна. – Х., 2006. – 184 с.
57. Беляев Н. А. Избранные труды / [предисл. Р. М. Асланова, А. И. Бойцова, Н. И. Мацнева, И. М. Рагимова]. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2003. – 594 с.
58. Беляев Н. А. Уголовно-правовая политика и пути ее реализации / Н. А. Беляев. – Л. : ЛГУ, 1986. – 176 с.
59. Береза Т. Вплив Інтернет-контенту на права дитини. Чи можливе досягнення компромісу? / Т. Береза, Н. Блажівська // Юридичний вісник України. – 2002. – 30 листоп. – 6 груд. – С. 10.
60. Берзин П. К вопросу о законодательном определении “несмертельного оружия самообороны” / П. Берзин // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 6. – С. 60–63.
61. Берзін П. С. Поняття “застосування предметів, спеціально пристосованих для нанесення тілесних ушкоджень” у кваліфікації особливо злісного хуліганства / П. С. Берзін // Весы Фемиды. – 2000. – № 4. – С. 32–38.
62. Бернер А. Ф. Учебник уголовного права. Части общая и особенная / Бернер А. Ф. ; [с прим., прил. и доп. по истории русского права и законодательству положительному магистра уголовного права Н. Неклюдова]. – Т. I. Часть общая. – СПб. : Тип. Н. Тиблена и комп., 1865. – 915 с. (VII).
63. Бехруз Х. Вступ до порівняльного правознавства : навч. посіб. / Бехруз Х. – Одеса : Юрид. л-ра, 2002. – 328 с.
64. Білуха М. П. Основи наукових досліджень / Білуха М. П. – К. : Вища шк., 1997. – 271 с.
65. Блувштейн Ю. Д. Понятие в криминологии / Ю. Д. Блувштейн // Советское государство и право. – 1986. – № 9. – С. 77–82.
66. Бозиев Ю. М. Борьба с хулиганством : (Уголовно-правовые и криминологические аспекты): дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.08 / Бозиев Юсуф Мухарбиевич. – Ростов н/Д., 1999. – 183 с.
67. Бойко А. И. Нравственно-религиозные основы уголовного права : моногр. / Бойко А. И. – 2-е изд. – М. : Юрлитинформ, 2010. – 248 с.
68. Бойко А. И. Преступное бездействие / Бойко А. И. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2003. – 320 с.
69. Борисов В. I. Родовий об`єкт злочинів проти безпеки виробництва / В. І. Борисов // Вісник Академії правових наук. – 1995. – № 3. – С. 144–152.
70. Борисов В. І. Основні напрямки розвитку Особливої частини законодавства України про кримінальну відповідальність / В. І. Борисов // 10 років чинності Кримінального кодексу України: проблеми застосування, удосконалення та подальшої гармонізації із законодавством європейських країн : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 13–14 жовт. 2011 р. / [редкол. : В. Я. Тацій (голов. ред.), В. І. Борисов (заст. голов. ред.) та ін.]. – Х. : Право, 2011. – С. 280–283.
71. Борисов В. І. Основні тенденції розвитку Особливої частини кримінального законодавства України / В. І. Борисов // Кримінальний кодекс України 2001 р.: проблеми застосування і перспективи удосконалення : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 7–8 квіт. 2006 р. – [у 2 ч.]. – Львів : Львів. держ. ун-т внутр. справ, 2006. – Ч. 1. – С. 26–30.
72. Борисов В. І. Норми Особливої частини КК, їх види та розвиток / В. І. Борисов // Кримінальний кодекс України 2001 р.: проблеми застосування і перспективи удосконалення : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., [Львів, 13–15 квіт. 2007 р.]. – [у 2 ч.]. – Львів : Львів. держ. ун-т внутр. справ, 2007. – Ч. 1. – С. 17–20.
73. Борисов В. І. Системний підхід при визначенні підстав кримінально-правової заборони / В. І. Борисов // Методологічні проблеми правової науки : матеріали міжнар. наук. конф., Харків, 13–14 груд. 2002 р. – Х. : Право, 2003. – С. 287–289.
74. Борисов В. І. Проблеми запровадженння у законодавство України інституту кримінального проступку / В. І. Борисов // Основні напрями розвитку кримінального права та шляхи вдосконалення законодавства України про кримінальну відповідальність : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 11–12 жовт. 2012 р. / [редкол. : В. Я. Тацій (голов. ред.), В. І. Борисов (заст. голов. ред.) та ін.]. – Х. : Право, 2012. – С. 178–182.
75. Боровицький Д. І. Міжнародний досвід протидії злочинам у сфері суспільної моралі за участю дітей [Електронний ресурс] / Д. І. Боровицький // Форум права. – 2012. – № 1. – С. 122–127. – Режим доступу до статті :
http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2012-1/12bdizud.pdf
76. Бородин С. В. К вопросу совершенствования законодательства об уголовной ответственности несовершеннолетних / С. В. Бородин, Н. А. Носкова // Современные тенденции развития уголовной политики и уголовного законодательства. – М. : Ин-т гос. и права АН СССР, 1994. – С. 58–59.
77. Борьба с вовлечением несовершеннолетних в преступную деятельность / [И. П. Лановенко, Т. С. Барило, Ф. Г. Бурчак, А. Н. Костенко и др.]. – К. : Наук. думка, 1986. – 256 с.
78. Борьба с преступностью в Украинской ССР : в 2 т. / [авт. очерка и сост. сб. проф. П. П. Михайленко]. – МООП УССР. – К. : Высш. шк., 1966 – 1967. –
Т. 2. – 1926–1967. – 1967. – 952 с.
79. Брайнин Я. М. Уголовная ответственность и ее основания в советском уголовном праве / Брайнин Я. М. – М. : Юрид. л-ра, 1963. – 275 с.
80. Брайнін Я. М. Основні питання загального вчення про склад злочину / Брайнін Я. М. / Київ. держ. ун-т ім. Т. Шевченка. – К. : КДУ, 1964. – 188 с.
81. Братанов В. В. Хищение культурных ценностей : Уголовно-правовые и криминологические аспекты: дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.08 / Братанов Виктор Вениаминович. – Н. Новгород, 2001. – 213 с.
82. Бріжіт Бардо погрожує Януковичу всесвітнім скандалом [Електронний ресурс] // TCH.ua. : Новини. – 22.11.2011, 14:54. – Режим доступу до новин :
http://tsn.ua/ukrayina/vidoma–aktorka–pogrozhuye–yanukovichu–vsesvitnim–skandalom.html
83. Бурчак Ф. Г. Квалификация преступлений / Бурчак Ф. Г. – [2-е изд., доп.]. – К. : Политиздат Украины, 1985. – 141 с.
84. Бурчак Ф. Г. Учение о соучастии по советскому уголовному праву / Бурчак Ф. Г. – К. : Наук. думка, 1970. – 214 с.
85. В Киеве неизвестные за ночь спалили три автомобиля [Електронний ресурс] // Блог Киева. – Понедельник, февраля 27, 2012 г., 19.08. – Режим доступу до статті :
http://story.kiev–info.net/2012/02/v–kieve–neizvestnye–za–noch–spalili–tri–avtomobilya
86. В Турции вышел закон, предусматривающий лишение свободы за хулиганство на стадионах [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті :
http://www.profootball.com.ua/2011/04/02/v_turcii_vyshel_zakon.html
87. Васильев А. М. Правовые категории: методологические аспекты разработки системы категорий теории права / Васильев А. М. – М. : Юрид. л-ра, 1976. – 264 с.
88. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. – К. ; Ірпінь : ВТФ “Перун”, 2005. – 1728 с.
89. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. – К. ; Ірпінь : ВТФ “Перун”, 2003. – 1440 с.
90. Вельмезева-Марахтанова Е. Проблемы освобождения от уголовной ответственности за преступления против свободы личности / Е. Вельмезева-Марахтанова // Уголовное право. – 2008. – № 3. – С. 3–35.
91. Веремеенко И. И. Сущность и понятие общественного порядка / И. И. Веремеенко // Советское государство и право. – 1982. – № 3. – С. 27–29.
92. Винокуров В. Н. Объект преступления: аспекты понимания, способы установления и применение уголовного закона : моногр. / Винокуров В. Н. – М. : Юрлитинформ, 2012. – 224 с.
93. Висновок Головного науково-експертного управління Верховної Ради України на проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за наругу над могилою та іншими місцями поховання” (реєстр. № 2160) від 4 берез. 2008 р. [Електронний ресурс] / В. І. Борденюк. – Режим доступу до висновку :
http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=31872
94. Витвицкая В. В. Кримінально-правові та кримінологічні аспекти боротьби із втягненням неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність: дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.08 / Витвицкая Виктория Вячеславовна. – К., 2002. – 278 с.
95. Владимиров В. А. Субъект преступления по советскому уголовному праву / В. А. Владимиров, Г. А. Левицький. – М. : ВШ МООП РСФСР, 1964. – 59 с.
96. Владимирский-Буданов М. Ф. Обзор истории руського права / Владимирский-Буданов М. Ф. – [5-е изд-е с доп.]. – СПб. ; К. : Изд-во Н. Я. Оглоблина, 1907. – 696 с.
97. Внимание, черепаха! [Детский художественный фильм режиссёра Ролана Быкова] [Електронний ресурс] // Материал из Википедии – свободной энциклопедии. – Режим доступу до статті :
http://ru.wikipedia.org/wiki/ Внимание,_черепаха!
98. Вознюк А. А. Концептуальні засади звільнення від кримінальної відповідальності / А. А. Вознюк // Філософські, методологічні та психологічні проблеми права : матеріали ІІ Всеукр. наук.-теорет. конф. (Київ, 31 січ. 2009 р.) / [редкол. : Є. М. Моісеєв, О. М. Джужа, М. В. Костицький та ін.] ; передм. О. М. Джужі]. – К. : Київ. нац. ун-т внутр. справ, 2009. – С. 235–236.
99. Волженкин Б. В. Уголовная ответственность юридических лиц / Волженкин Б. В. – СПб. : РИО Санкт-Петербургского юрид. ин-та Генеральной прокуратуры РФ, 1998. – 40 с. – (Серия “Современные стандарты в уголовном праве и уголовном процессе”).
100. Волков Б. С. Детерминистическая природа преступного поведения / Волков Б. С. – Казань : КазГУ, 1974. – 152 с.
101. Волков Б. С. Мотивы преступлений : (Уголовно-правовое и социально-психологическое исследование) / Волков Б. С. – Казань : КазГУ, 1982. – 151 с.
102. Воробей П. А. Поняття злочину : лекція / Воробей П. А. – К. : Нац. акад. внутр. справ України, 1999. – 28 с.
103. Габлин А. В. Усилить борьбу с хулиганством / А. В. Габлин // Социалистическая законность. – 1952. – № 8. – С. 36–38.
104. Гавриш С. Б. Концептуальні питання застосування нового кримінального законодавства України / С. Б. Гавриш, Є. В. Фесенко // Новий Кримінальний кодекс України: Питання застосування і вивчення : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., Харків 25–26 жовт. 2001 р. / [редкол. : Сташис В. В. (голов. ред.) та ін.]. – К. ; Х. : Юрінком Інтер, 2002. – С. 11–14.
105. Гавриш С. Б. Кримінально-правова охорона довкілля України : Проблеми теорії і розвитку кримінального законодавства / Гавриш С. Б. – Х. : Основа, 1994. – 634 с.
106. Гавриш С. Б. Основні питання відповідальності за злочини проти природнього середовища (проблеми теорії та розвитку кримінального законодавства України) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / С. Б. Гавриш. – Х., 1994. – 38 с.
107. Гайворонський Є. П. Контрабанда культурних цінностей: кримінологічна характеристика, детермінація та запобігання: дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.08 / Гайворонський Євген Петрович. – Х., 2009. – 224 с.
108. Галаган А. И. Методологические проблемы общей теории юридической ответственности по советскому праву / А. И. Галаган // Уголовная ответственность: проблемы содержания, установления, реализации. – Воронеж : ВГУ, 1989. – С. 10–20.
109. Галиакбаров Р. Р. Проблемы криминализации многосубъектных общественно опасных деяний / Р. Р. Галиакбаров // Актуальные проблемы криминализации и декриминализации общественно опасных деяний. – Омск : ВШМ МВД СССР, 1980. – С. 40–51.
110. Галиакбаров Р. Р. Уголовное право. Общая часть : учеб. / Галиакбаров Р. Р. – Краснодар : КубГАУ, 1999. – 259 с.
111. Гальперин И. М. Социальные и правовые основы депенализации / И. М. Гальперин // Советское государство и право. – 1980. – № 3. – С. 60–68.
112. Гальцова В. В. Кримінальна відповідальність за розголошення таємниці усиновлення (удочеріння) та незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння): аналіз складів злочинів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / В. В. Гальцова. – Х., 2012. – 20 с.
113. Гаранина М. А. Системы преступлений против правосудия (формирование и развитие) : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право” / М. А. Гаранина. – М., 1995. – 27 с.
114. Горбуза А. Д. Кодификаця законодательства об ответственности за проступки / А. Д. Горбуза, Е. А. Сухарев // Советское государство и право. – 1979. – № 9. – С. 122–123.
115. Гармаш Д. О. Кримінальна відповідальність за порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом: дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.08 / Гармаш Денис Олександрович. – Х., 2008. – 193 с.
116. Гаухман Л. Д. Насилие как средство совершения преступления / Гаухман Л. Д. – М. : Юрид. л-ра, 1974. – 168 с.
117. Гвоздик А. В. В Житомирской области морили голодом лошадей / А. В. Гвоздик // Комсомольская правда. – 2007. – 6 дек. – С. 4.
118. Гегель Г. В. Ф. Философия права (1820 г.) [Електронний ресурс] / Гегель Г. В. Ф. – Режим доступу до книги :
http://filosof.historic.ru/books/item/f00/s00/z0000360.
119. Гегель Г. В. Ф. Энциклопедия философских наук / Гегель Г. В. Ф. – М. : Мысль, 1974. – Т. 1. : Наука логики. – 452 с. – (Серия “Философское наследие” : Т. 63).
120. Гельфер М. А. Некоторые вопросы общего учения об объекте преступления в советском уголовном праве / М. А. Гельфер // Ученые записки Всесоюз. юрид. заоч. ин-т. – 1959. – Вып.VII. – С. 39–59.
121. Глистин В. К. Общественные отношения как объект преступления по советскому уголовному праву / В. К. Глистин // Правоведение. – 1966. – № 2. – С. 87–94.
122. Головко І. А. Кримінальна відповідальність за жорстоке поводження з тваринами: дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.08 / Головко Ірина Анатоліївна. – К., 2010. – 256 с.
123. Горб Н. О. Наруга над могилою: кримінально-правовий та кримінологічний аналіз: дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.08 / Горб Наталія Олександрівна. – Запоріжжя, 2005. – 240 с.
124. Горбуза А. Д. Понятие методологии уголовно-правовой науки / А. Д. Горбуза, И. Я. Козаченко, Е. А. Сухарев // Уголовно-правовые меры борьбы с преступностью в условиях перестройки. – Свердловск : Свердлов. юрид. ин-т, 1990. – С. 4–13.
125. Горбуза А. О вменении при умышленной вине обстоятельств, допущенных по неосторожности / А. Горбуза, Е. Сухарев // Советская юстиция. – 1982. – № 18. – С. 9–11.
126. Горбунова О. Н. К вопросу об определении понятия “общественный порядок” в советской науке административного права / О. Н. Горбунова // Труды Иркутского госуниверситета. – Т. XIX. ; Вып. 8. – Ч. 2. – Иркутск, 1967. – С. 17–18. – (Серия юридическая).
127. Григорян К. В. Хулиганство по уголовному праву России : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право” / К. В. Григорян. – М., 2010. – 26 с.
128. Гришаев П. И. Преступления против порядка управления, общественной безопасности и общественного порядка / Гришаев П. И. – М. : Всесоюз. юрид. заоч. ин-т., 1957. – 162 с.
129. Гришаев П. И. Преступления против общественной безопасности / Гришаев П. И. – М. : Всесоюз. юрид. заоч. ин-т., 1959. – 124 с.
130. Грищук В. К. Вибрані наукові праці / Грищук В. К. – Львів : Львів. держ. ун-т внутр. справ, 2010. – 824 с.
131. Грищук В. Негативная (ретроспективная) юридическая ответственность и ее основания / В. Грищук // Щорічник українського права : зб. наук. праць / [відп. за вип. О. В. Петришин]. – Х. : Право, 2013. – № 5. – С. 590–602.
132. Грищук В. К. Філософсько-правове розуміння відповідальності людини : моногр. / Грищук В. К. – Хмельницький : ХУУП, 2012. – 736 с.
133. Грищук В. К. Проблеми кодифікації кримінального законодавства / Грищук В. К. – Львів : Львів. держ. ун-т, 1993. – 136 с.
134. Грищук В. К. Колективний суб’єкт складу злочину: наукова гіпотеза чи перспективна реальність / В. К. Грищук // Теоретичні та прикладні проблеми кримінального права України : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., Луганськ, 20–21 трав. 2011 р. / [редкол. : Г. Є. Болдарь, А. О. Данилевський, О. О. Дудоров та ін.] ; МВС України, Луган. держ. ун-т внутр. справ ім. Е. О. Дідоренка. – Луганськ : РВВ ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка, 2011. – C. 134–139.
135. Гулкевич В. Д. Кримінально-правова охорона авторського права і суміжних прав : автореф. дис. на