ПРОТИДІЯ І ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЙНИМ ЗЛОЧИНАМ У СФЕРІ СЛУЖБОВОЇ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ПОВ’ЯЗАНОЇ З НАДАННЯМ ПУБЛІЧНИХ ПОСЛУГ

Короткий опис

Генеральна прокуратура України
Національна академія прокуратури України

На правах рукопису

ШЕМЯКІН ОЛЕГ ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК. 343.97

ПРОТИДІЯ І ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЙНИМ ЗЛОЧИНАМ У СФЕРІ СЛУЖБОВОЇ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ПОВ’ЯЗАНОЇ З НАДАННЯМ ПУБЛІЧНИХ ПОСЛУГ

Спеціальність 12.00.08 – кримінальне право та
кримінологія; кримінально-виконавче право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Кальман Олександр Григорович
доктор юридичних наук,
професор

КИЇВ – 2013

ЗМІСТ
ВСТУП ............................................................................................................. 5

РОЗДІЛ 1. КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КОРУПЦІЙНИХ ЗЛОЧИНІВ У СФЕРІ СЛУЖБОВОЇ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ПОВ’ЯЗАНОЇ З НАДАННЯМ ПУБЛІЧНИХ ПОСЛУГ
1.1. Соціальна обумовленість криміналізації корупційних правопорушень і поняття корупційних злочинів у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг..................................................................................................................

15
1.2. Кримінологічна характеристика злочинів у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг ..........
36
1.3. Кримінологічна характеристика особи, яка вчинила корупційний злочин у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг.........................................................

55
Висновки до Розділу 1............................................................................... 74

РОЗДІЛ 2. ФАКТОРИ, ПРИЧИНИ ТА УМОВИ КОРУПЦІЙНИХ ЗЛОЧИНІВ У СФЕРІ СЛУЖБОВОЇ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ПОВ’ЯЗАНОЇ З НАДАННЯМ ПУБЛІЧНИХ ПОСЛУГ
2.1. Фактори, що обумовлюють вчинення корупційних злочинів у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг...............................................................................................

80
2.2. Причини та умови вчинення корупційних злочинів у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг ...................................................................................……...

101
Висновки до Розділу 2............................................................................... 114

РОЗДІЛ 3. ПРОТИДІЯ І ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЙНИМ ЗЛОЧИНАМ У СФЕРІ СЛУЖБОВОЇ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ПОВ’ЯЗАНОЇ З НАДАННЯМ ПУБЛІЧНИХ ПОСЛУГ
3.1. Поняття, об’єкти, суб’єкти протидії і запобігання корупційним злочинам у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг .....................................................

118
3.2. Протидія і запобігання корупційним злочинам у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг на загальносоціальному рівні............................................

146
3.3. Спеціально-кримінологічні заходи протидії і запобігання корупційним злочинам у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг......................................................

160
Висновки до Розділу 3............................................................................... 184

ВИСНОВКИ...................................................................................................... 191
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..................................................... 197
ДОДАТКИ......................................................................................................... 230

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Розв’язання проблем протидії корупції на сучасному етапі розвитку української держави належить до найбільш актуальних соціальних, політичних і правових завдань. Це зумовлено негативним впливом корупції та корупційної злочинності на розвиток демократичних інститутів суспільства, діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування та управлінських структур приватного сектору і становлення державності в Україні. Тому виникає необхідність виявлення адекватних заходів, спрямованих на протидію та розроблення заходів запобігання цим проявам. Доцільність їх залежить від багатьох чинників, і насамперед від правильного розуміння сутності корупційних злочинів, що дасть можливість визначити реальні цілі такої протидії і відповідні засоби їх досягнення. У зв’язку з цим Верховною Радою України 7 квітня 2011 року був прийнятий пакет законів, дія яких спрямована на протидію корупції в державі, та низка інших законодавчих актів антикорупційного змісту.
Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення” до чинного Кримінального кодексу України було введено Розділ 17 „Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг”. У цей розділ включені невідомі вітчизняному кримінальному законодавству склади корупційних злочинів, зокрема зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права (ст. 364-1), перевищення повноважень службовою особою юридичної особи приватного права (ст. 365-1), зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги (ст. 365-2), незаконне збагачення (ст. 368-2), підкуп (ст. 368-3), підкуп особи, яка надає публічні послуги (ст. 368-4), зловживання впливом (369-2). До багатьох статей про відповідальність за службові злочини внесено зміни. Але у кримінологічному аспекті їх дослідження поки що не проводились.
Ефективна протидія корупції неможлива без ґрунтовного кримінологічного аналізу корупційних злочинів у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, факторів, які їх обумовлюють, а також забезпечення антикорупційної діяльності загалом. Питання кримінальної відповідальності за вчинення службових злочинів, протидії і запобігання корупції розглядалися протягом існування України як незалежної держави у роботах багатьох вчених, серед яких: Л.І. Аркуша, Л.В. Багрій-Шахматов, Ю.В. Баулін, Є.М. Блажівський, В.І. Борисов, В.Д. Гвоздецький, О.Ф. Гіда, В.В. Голіна, І.М. Даньшин, В.М. Дрьомін, О.О. Дудоров, А.П. Закалюк, В.С. Зеленецький, О.Г. Кальман, М.І. Камлик, Н.С. Карпов, О.М. Костенко, О.Г. Кулик, О.М. Литвак, В.С. Лукомський, В.Т. Маляренко, М.І. Мельник, Є.В. Невмержицький, О.С. Новиков, А.О. Сафроненко, О.Я. Свєтлов, В.В. Сташис, В.Я. Тацій, О.В. Терещук, В.І. Шакун, С.А. Шалгунова, О.М. Хавронюк, Н.М. Ярмиш та інші. Однак проблеми соціальної обумовленості, кримінологічної характеристики, детермінації, протидії та запобігання корупційним злочинам у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, у вітчизняній науці комплексного дослідження ще не мали.
Чимало питань, які стосуються зазначеної проблематики, залишаються дискусійними. Запропоновані в літературі вирішення окремих з них не можна вважати остаточними або належно обґрунтованими. На деякі з запитань науковці до сьогодні відповіді не дали, а окремі питання не висвітлено навіть у постановочному ракурсі.
Аналіз літератури з цієї проблеми виявив, що на сьогодні теоретично не розробленими або науково малодослідженими є поняття „корупційна злочинність”, „публічні послуги”, „професійна діяльність”, низка ключових питань протидії та запобігання цим злочинам. Без розв’язання вказаних проблем ефективна протидія корупції взагалі неможлива.
До невирішених питань, що мають важливе теоретичне і практичне значення, необхідно віднести і питання про механізми вчинення корупційних злочинів у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг. З’ясування вказаного питання дасть можливість виробити адекватні заходи протидії цим злочинам.
Особливості корупційних процесів у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, – це цілий комплекс питань, які потребують невідкладного дослідження і вирішення з метою розроблення і впровадження ефективних заходів протидії усім видам корупційних злочинів.
Зазначені обставини зумовлюють актуальність і необхідність комплексного вивчення кримінологічної характеристики, детермінації та заходів протидії і запобігання корупційним злочинам у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження відповідає Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року, що схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 листопада
2011 року № 1209р, Антикорупційній стратегії на 2011–2015 роки, затвердженій Указом Президента України від 21 жовтня 2011 року № 1001/2011, Державній програмі щодо запобігання і протидії корупції на 2011–2015 роки, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2011 року № 1240, засадам внутрішньої та зовнішньої політики, передбаченим річною національною програмою співробітництва Україна – НАТО на 2012 рік, затвердженою Указом Президента України від 19 квітня 2011 року № 273/2012. Дисертація виконана відповідно до загального напряму наукових досліджень Національної академії прокуратури України „Правові основи діяльності органів прокуратури України та їх реалізація в національному законодавстві” (державний реєстраційний номер 001U004001).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексне вивчення кримінологічної характеристики, детермінації та розроблення системи заходів протидії і запобігання корупційним злочинам у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг. Досягнення поставленої мети вирішується через такі задачі:
– з’ясувати соціальну обумовленість криміналізації і зміст поняття корупційних злочинів у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг;
– отримати кримінологічну характеристику корупційних злочинів у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, та осіб, які їх вчинили, провести їхню класифікацію та типологію;
– з’ясувати недоліки статистичної реєстрації, рівень латентності цих злочинів, методику їх оцінки, причини та умови, що сприяють латентності;
– виявити особливості детермінації корупційних злочинів у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, фактори, причини й умови індивідуальної злочинної поведінки;
– з’ясувати криміногенні ситуації, механізм і мотивацію корупційних злочинів у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг;
– розкрити зміст термінів „протидія” і „запобігання” корупційним злочинам у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг;
– розглянути суб’єктів протидії цим злочинам, їх компетенцію;
– визначити місце і роль прокуратури як спеціально уповноваженого органу з протидії корупційним злочинам у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг;
– обґрунтувати і розробити пропозиції, спрямовані на удосконалення і підвищення ефективності діяльності щодо протидії й запобігання корупційним злочинам у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг на загальносоціальному, спеціально-кримінологічному та індивідуальному рівнях.
Об’єктом дослідження є корупційна злочинність.
Предметом дослідження є протидія і запобігання корупційним злочинам у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг.
Методи дослідження в дисертації обрані, зважаючи на поставлену у роботі мету та визначені задачі, об’єкт і предмет дослідження. Методологічною основою дослідження стала сучасна теорія наукового пізнання соціальних явищ, в основі якої – діалектична теорія і системно-структурний підхід, що дає змогу охопити два взаємопов’язані рівні пізнання: теоретичний і емпіричний. Вибір та використання конкретних методів залежить від мети пізнання на певному етапі дослідження.
Застосування діалектичного методу пізнання дало можливість розглянути соціально-правову сутність і обумовленість корупційної злочинності як результату дії соціально-економічних протиріч суспільства; здійснено якісне відмежування понятійного апарату; проведено аналіз кримінологічної детермінації корупційної злочинності у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг.
Історико-правовий метод використовувався для вивчення особливостей ґенези кримінально-правових норм, що передбачають відповідальність за вчинення корупційних злочинів, реалізацію заходів протидії і були прийняті за незалежної України. Юридично-догматичний метод застосовувався при аналізі нормативно-правових актів і понятійного апарату (підрозділ 1.1.). Використання системно-структурного методу дало змогу здійснити структурування і класифікацію корупційної злочинності, побудувати систему заходів протидії і суб’єктів її здійснення (підрозділи 1.1., 3.1.). Порівняльно-правовий метод забезпечив вивчення законодавства інших країн у сфері протидії та запобігання корупції (підрозділ 3.3.). За допомогою логіко-соматичного методу було визначено сутність неоднозначних понять (підрозділи 1.1., 3.1.). Статистичні методи застосовувались для збору, обробки, узагальнення й аналізу інформації про стан корупційної злочинності (підрозділ 1.2.) та осіб, які їх вчинили (підрозділ 1.3.). Соціологічні методи використовувались при проведенні опитування фахівців про причини, умови, заходи протидії корупційним злочинам у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг (підрозділ 3.3.). При ознайомленні з матеріалами кримінальних справ, судових рішень, актів прокурорського реагування були проаналізовані документи (підрозділи 1.2., 1.3., 2.1., 2.2.).
Застосування різних методів дало можливість комплексно дослідити тему дисертаційного дослідження і розробити обґрунтовані висновки та пропозиції.
Нормативну основу дослідження становлять Конституція України, Кримінальний кодекс України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Закон України „Про засади запобігання і протидії корупції”, інші закони й підзаконні нормативно-правові акти, що регулюють відносини у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг.
Емпіричну базу дослідження становлять державна статистична звітність про злочини у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг за 2002–2012 рр., результати опитування 450 експертів (прокурорів, слідчих), матеріали кримінальних проваджень (362 кримінальні справи) за 2011–2012 рр., документи прокурорського реагування щодо протидії корупції.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим в Україні комплексним кримінологічним дослідженням корупційних злочинів у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, в якій наводиться кримінологічна характеристика злочинів і осіб, які їх вчинили, аналізуються фактори, що їх детермінують, запропоновано шляхи удосконалення протидії та запобігання.
До основних результатів, що відображають новизну дисертаційної роботи, віднесено такі теоретичні положення і практичні рекомендації, які виносяться на захист:
вперше одержано:
– авторське визначення поняття корупційного злочину, під яким розуміється умисне, передбачене в КК України суспільно небезпечне діяння, яке містить ознаки корупції, вчинене особою у сфері публічного або приватного права з метою одержання неправомірної вигоди, і корупційної злочинності як відносно масового, негативного, соціально-правового явища, що безпосередньо посягає на встановлений порядок здійснення службової діяльності в юридичних особах юридичного та приватного права, а також порядок надання неслужбовими особами публічних послуг з метою одержання неправомірної вигоди;
– кримінологічну характеристику корупційних злочинів у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, відповідно до якої встановлено тенденцію до зменшення кількості виявлених злочинів і рівня судимості за довготривалий період;
– пропозицію про те, що з урахуванням суспільної небезпечності корупційних правопорушень у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, необхідно провести їх законодавче розмежування на адміністративні правопорушення, кримінальні проступки і злочини;
– соціально-демографічну, морально-психологічну і кримінально-правову характеристику особи злочинця, типовими ознаками якої є зрілий вік, високий освітній рівень, перебування у шлюбі, відсутність судимості, перебування на державній службі (76%), правовий нігілізм, завищені особисті потреби, одноособове вчинення злочину, притягнення до кримінальної відповідальності за один епізод;
удосконалено:
– визначення кримінологічної характеристики корупційних злочинів у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, необхідним елементом якого має стати показник ціни корупційної злочинності і розмір відшкодування збитків;
– методику дослідження факторів, що обумовлюють вчинення корупційних злочинів у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, причин та умов вчинення конкретних злочинів, в основу яких покладено методологію багатофакторного аналізу;
– підходи до розуміння впливу криміногенної ситуації, підстав і мотивації у механізмі вчинення корупційних злочинів у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, які обумовлюються корисливими мотивами і метою отримання неправомірної вигоди;
– систему ознак, що характеризують поняття „публічні послуги”, до яких віднесено: спрямованість послуг на захист суспільних інтересів, прав та інтересів юридичних і фізичних осіб; порядок і форми надання послуг визначаються державою або органами місцевого самоврядування; послуга породжує наслідки правового характеру;
дістало подальший розвиток:
– класифікація корупційних злочинів у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг відповідно до оновленого законодавства (злочини у публічній і приватній сферах; загального характеру, спеціального і змішаного, передбачені в інших розділах КК України; активні й пасивні), запропоновано типологію осіб, які їх вчинили (стійкий тип, нестійкий, випадковий);
– методика виявлення латентності корупційних злочинів у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, факторів, які її обумовлюють, із застосуванням трьох комплексних показників або індикаторів латентності: індексу сприйняття рівня латентності, індексу віктимізації населення, індексу експертного опитування;
– теоретичні напрацювання про співвідношення термінів „протидія” та „запобігання”, із яких базовим терміном визнано „протидію”, яка охоплює і запобігання корупційній злочинності;
– аналіз компетенції суб’єктів, які здійснюють заходи щодо протидії і запобігання корупційним злочинам у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, які поділені на три групи суб’єктів із: загальними повноваженнями, спеціальними повноваженнями і повноваженнями учасника антикорупційних заходів;
– наукові погляди на місце і роль прокуратури як провідного антикорупційного органу в системі спеціально уповноважених суб’єктів протидії та запобігання корупційним злочинам, на якого покладено найбільше обов’язків у цій царині;
– розроблення системи заходів протидії і запобігання корупційним злочинам у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, на загальносоціальному, спеціально-кримінологічному та індивідуальному рівнях, які мають застосовуватися комплексно;
– пропозиції щодо удосконалення й оновлення законодавства про державну службу і законодавства, спрямованого на протидію і запобігання корупційним злочинам у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, а також практики його застосування.
Практичне значення одержаних результатів. Положення дисертації: узагальнення, висновки і рекомендації можуть бути використані у науково-дослідній сфері – для подальшої розробки проблеми протидії корупційним злочинам у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг; у правотворчій діяльності – для удосконалення чинного антикорупційного законодавства, розробки й прийняття програм протидії та запобігання корупційній злочинності, а також використовуються у навчальному процесі – при викладанні дисциплін „Проблеми протидії злочинності”, „Правові засоби протидії корупції” (акт упровадження результатів дослідження Національної академії прокуратури України від 16 травня 2013 року, акт упровадження результатів дисертаційного дослідження Севастопольського економіко-гуманітарного інституту Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського від 18 квітня 2013 року; акт упровадження результатів дисертаційного дослідження Інституту економіки та права Академії праці та соціальних відносин від 11 квітня 2013 року, акт упровадження результатів дисертаційного дослідження Севастопольської філії Міжрегіональної академії управління персоналом від 19 квітня 2013 року).
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації оприлюднено на ІІ та ІV міжвузівських науково-практичних конференціях „Протидія злочинам: теорія та практика” (м. Київ, 15.10.2010 р., м. Київ, 14.10.2012 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми юридичної науки – 2010” (м. Київ, 26.11.2010 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Господарсько-правове та фінансово-правове забезпечення розвитку економіки України” (м. Донецьк, 26.11.2010 р.).
Публікації. Основні результати дослідження викладено в п’яти наукових статтях у фахових юридичних виданнях, одна з яких опублікована в зарубіжному фаховому виданні, та тезах трьох доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації зумовлена метою, задачами та предметом дослідження і складається із: вступу, трьох розділів, які містять вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації становить 242 сторінки, з них основного тексту – 196 сторінок, висновків – 6 сторінок, списку використаних джерел – 32 сторінки (323 найменування), 14 додатків – 19 сторінок.

Список літератури

ВИСНОВКИ
На основі проведеного дослідження внесено низку науково обґрунтованих пропозицій щодо підвищення ефективності протидії та запобігання корупційним злочинам у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, зниження рівня латентності цих злочинів, удосконалення законодавства та практики його застосування, що свідчить про вирішення у дисертації поставлених наукових задач. Основними висновками роботи є наведені нижче положення.
1. За роки незалежності корупція в Україні стала масштабним явищем, яке проникнуло у всі сфери життєдіяльності суспільства і держави: економіку, політику, соціальну і правову сфери, управління, громадську свідомість, міжнародні відносини. Здійснювані заходи протидії її проявам не дали відчутних позитивних результатів. Це зумовлено низкою об’єктивних і суб’єктивних факторів, серед яких – недосконалість нормативно-правового забезпечення діяльності щодо запобігання та протидії корупції, невідповідність національного законодавства міжнародним зобов’язанням України, що і стало необхідною соціальною передумовою розроблення і прийняття нового антикорупційного законодавства, яке сприяло б посиленню протидії корупції в державі. Таким чином, підставою криміналізації суспільно небезпечних посягань у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, є об’єктивна необхідність кримінально-правової охорони цих відносин, оскільки за останні роки такі діяння набули значного поширення.
Особливістю нового антикорупційного законодавства стало визнання запобіжної діяльності пріоритетним напрямом протидії корупції, а також суттєве розмежування адміністративної і кримінальної відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, запровадження кримінальної відповідальності за вчинення корупційних злочинів у сфері приватного права та у сфері здійснення професійної діяльності з надання публічних послуг неслужбовими особами.
Зроблено висновок про те, що криміналізація суспільно небезпечних діянь у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, відповідає основним тенденціям кримінальної політики держави, стану суспільної свідомості та громадської думки.
Надаючи визначення поняттю „корупційна злочинність” і коло цих злочинів, необхідно виходити із розуміння понять „злочинність”, „корупція” і „корупція та корупційне правопорушення”, які наводяться у Законі України „Про засади запобігання і протидії корупції”. Таким чином, корупційний злочин – це умисне, передбачене КК України суспільно небезпечне діяння, яке містить ознаки корупції, вчинене особою у сфері публічного або приватного права з метою одержання неправомірної вигоди. А під корупційною злочинністю доцільно розуміти відносно масове, негативне соціально-правове явище, що безпосередньо посягає на встановлений порядок здійснення службової діяльності в юридичних особах публічного та приватного права, а також порядок надання неслужбовими особами публічних послуг з метою одержання неправомірної вигоди.
2. Службові злочини загалом і корупційні зокрема мають невисокий рівень і незначну питому вагу в загальній структурі злочинності, яка протягом 2002–2012 років коливалась у межах 3,1–4,6%, а в середньому становила 3,7%. З 2001 року до 2011 року спостерігалася неухильна тенденція до зменшення кількості виявлених злочинів загалом на 15,7% при незначних коливаннях в окремі періоди. Що стосується застосування нових антикорупційних статей КК України, то в 2011 році до суду не направлено жодної кримінальної справи, у 2012 році до суду спрямовано 200 справ (кримінальних проваджень) про такі злочини. Серед засуджених найбільшу питому вагу складають державні службовці (76%) та службові особи юридичних осіб приватного права (17,6%), які обіймали невисокі посади. І лише в поодиноких випадках до кримінальної відповідальності притягувалися особи, які надають публічні послуги.
За глибиною і стійкістю антисуспільної спрямованості осіб, які вчинили корупційні злочини, можна поділити на кілька умовних типів: стійкий, нестійкий, випадковий.
Стійкий тип – це особа, яка систематично порушує свої професійні службові обов’язки, розглядає свою посаду як джерело доходів. Нестійкий тип – це особа, яка не має відповідної кваліфікації, проявляє недостатню принциповість при вирішенні службових завдань, керується принципами практичного корисливого протиставлення доцільності та законності. Випадковий тип – це особа, яка в цілому сумлінно ставиться до виконання своїх службових обов’язків, але в певних складних життєвих ситуаціях не змогла проявити достатньої сили волі і принциповості, щоб прийняти правильне рішення і поступає всупереч інтересам служби або допустила помилку, яку використали інші особи при вчиненні злочину.Серед осіб, які пропонують або надають неправомірну вигоду: злісний і випадковий.
3. Статистична інформація про корупційні злочини, на жаль, не відтворює реальної картини їх стану у зв’язку з її значною неповнотою і високим рівнем латентності, відомчою роз’єднаністю, відсутністю визначення поняття „корупційні злочини у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг”, що призводить до вільного підходу при оцінці окремих видів злочинів як корупційних.
4. Корупційні злочини у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, продукуються складними факторними комплексами, які є виявом найбільш глибоких і гострих деформацій, що протидіють економічному, соціальному і духовному розвитку суспільства, викликають відчуження громадян від цивілізаційної ціннісно-нормативної системи суспільства, деформацію правової свідомості. Фактори діють на макро-, мікрорівні і безпосередньо на рівні особистості. Найбільш криміногенними для вчинення корупційного злочину виявилися економічні та організаційно-управлінські чинники. Соціально-психологічну сутність корупційних злочинів становлять передусім суб’єктивні фактори або внутрішні умови, визначають ставлення особи до зовнішніх впливів. Це такі морально-психологічні якості особи, як егоцентризм, безвідповідальне ставлення до авторитету органів державної влади, професійної діяльності, її корислива спрямованість.
5. Наявність корисливого мотиву, мети отримання неправомірної вигоди є обов’язковою ознакою більшості корупційних злочинів. Схема механізму вчиненого корупційного злочину або корупційної діяльності може бути зображена так: усвідомлення владних можливостей і службових повноважень; формування корисливих мотивів і мети отримання неправомірної вигоди для себе та інших осіб; планування дій, вибір джерел, шляхів, засобів, способів досягнення мети; прогнозування можливих наслідків; прийняття рішення і реалізація задуманого плану; в процесі корупційної діяльності здійснюється контроль і корегування дій; після вчинення злочину відбувається аналіз наслідків і вироблюється захисний мотив. У цьому беруть участь не тільки інтелект, воля особистості, а й її емоції. В мотивації злочинної поведінки емоційні та вольові процеси взаємодіють.
6. Термін „протидія корупційній злочинності” у широкому розумінні – складне, збірне поняття, в якому відображається теорія і практика специфічної державно-управлінської діяльності та приватних ініціатив, спрямованих на недопущення вчинення корупційних злочинів, усунення їх причин і умов, переривання злочинної діяльності на різних стадіях її розвитку та здійснення, притягнення винних до кримінальної відповідальності і покарання. У вузькому значенні – це кримінально-правова реакція суспільства на вчинені корупційні злочини.
7. Суб’єктів протидії можна поділити на три групи: суб’єкти із загальними повноваженнями; суб’єкти зі спеціальними повноваженнями; суб’єкти з повноваженнями учасника антикорупційних заходів. Система суб’єктів протидії корупційним злочинам має діяти динамічно, реагуючи на будь-які корупційні правопорушення. Вона повинна мати такий елемент координації, на який і за допомогою якого можна було б спрямовувати і змінювати її діяльність, керувати нею.
8. Важливим суб’єктом діяльності щодо протидії та запобігання корупційним злочинам є органи прокуратури. На них згідно з антикорупційним законом, покладено такі обов’язки: здійснювати заходи щодо запобігання і протидії корупції взагалі; безпосередньо здійснювати заходи щодо виявлення, припинення та розслідування корупційних правопорушень; здійснювати координацію діяльності правоохоронних органів з питань протидії корупції. У процесі процесуального керівництва прокурор може запобігати корупційним злочинам шляхом застосування широкого кола кримінально-правових і кримінально-процесуальних заходів.
9. Ефективна протидія корупційній злочинності у сфері службової та професійної діяльності потребує комплексного системного підходу й органічного поєднання профілактичних, правоохоронних та репресивних заходів, чітко визначених пріоритетів та належного економічного, організаційного, кадрово-професійного, інформаційно-аналітичного, науково-методичного, матеріально-технічного забезпечення.
Ігнорування хоча б однієї з цих складових суттєво знижує рівень ефективності протидії таким корупційним злочинам. Оскільки їх прояви, залежно від правових і соціально-економічних чинників, постійно змінюються, мімікрують, то важливим завданням і постійною функцією держави має стати здійснення стабільного кримінологічно-правового і економічного моніторингу її проявів.
Структура протидії корупційної злочинності містить три комплекси (напрями) різноаспектних зусиль суспільства та держави, спрямованих на стримання корупційної злочинності в соціально допустимих межах:
1) запобігання корупції як соціальному явищу; 2) запобігання вчиненню корупційних злочинів; 3) кримінально-правове реагування на вчинені корупційні злочини.
Підвищення ролі кримінального закону у протидії корупційній злочинності може бути досягнуте шляхом реалізації принципу невідворотності покарання, більш ретельного визначення підстав криміналізації корупційних правопорушень, спрощення законодавчого описання їх ознак, більшої диференціації системи покарань і призначення їх адекватно суспільній небезпеці діяння.
Робота, що здійснюється в Україні стосовно протидії корупційній злочинності у сфері службової та професійної діяльності, потребує суттєвого корегування як на загальносоціальному, так і спеціально кримінологічному рівнях. Визначені у дисертаційному дослідженні основні напрями протидії і запобігання корупційним злочинам у сфері службової та професійної діяльності, завдання, суб’єкти, об’єкти, принципи та засоби протидії мають забезпечити системний підхід до її здійснення, визначення пріоритетних напрямів протидії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аитов Н. А. Работники хорошие и плохие [Текст] / Н. А. Аитов. – М.: Сов. Россия, 1983. – 250 с.
2. Акутаев Р. М. Проблемы латентной преступности (по материалам Дагестанской АССР) [Текст] : автореф. дисс. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / Р. М. Акутаев. – X.: Харьковский юрид. ин-т имени Ф. Э. Дзержинского, 1984. – 19 с.
3. Акутаев Р. М. Латентная преступность: актуальность проблемы и понятие [Текст] / Р. М. Акутаев // Государство и право. – 1997. – № 12. – С. 79–87.
4. Алексеев А. И. Криминологическая профилактика: теория, опыт, проблемы / А. И. Алексеев, Герасимов С. И., Сухарев А. Я. – М.: Изд-во НОРМА, 2001. – 496 с.
5. Алексеев А.И. Профилактика рецидива преступлений / А.И. Алексеев,
Ю. В. Солопанов. – М., 1980. – 237 с.
6. Антикоррупционные стратеги для стран с переходной экономикой. – К., 2002. – 132 с.
7. Антонян Ю. М. Криминология. Избранные лекции / Ю.М. Антонян. – М.: Лотос, 2004. – 448 с.
8. Антонян Ю. М. Личность преступника [Текст] / Ю. М. Антонян, В.Н. Кудрявцев, В.Е. Эминов. – СПб: Юрид. центр Пресс, 2004. – 366 с.
9. Аслаханов А. А. Проблемы борьбы с преступностью в сфере экономики (криминологический и уголовно-правовой аспекты) [Текст]: автореф. дисс. … д-ра юрид. наук / А. А. Аслаханов. – М.: Моск. ун-т МВД РФ. – 1997. – 40 с.
10. Бабаев М. М Заметки о современной уголовной статистике и не только / М. М. Бабаев // Уголовное право. – 2007. – № 1. – С.186–187.
11. Бабаев М. М. Социальные последствия преступности: методологические и прикладне проблемы / М.М. Бабаев, В.Е. Квашис // Научный портал МВД России. – 2010. – № 1. – С. 3–12.
12. Багіров С.Р. Причинний зв’язок у злочинах, що вчиняються через необережність [Текст]: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08 /
С. Р. Багіров. – К. : Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – 2005. – 19 с.
13. Бакай М.І. Імплементація положень „антикорупційних” конвенцій і вітчизняне кримінальне законодавство: автореф. дис.. …к.ю.н. / М. І. Бакай. – К,, 2013. –19 с.
14. Бараненко Б.И. Участие органов внутренних дел в подготовке и осуществлении комплексных планов профилактики правонарушений в городах и районах / Б.И. Бараненко, А.П. Закалюк. – К., 1981. – 120 с.
15. Батиргареєва В. С. Кримінологічна характеристика та попередження розбоїв, поєднаних з проникненням у житло [Текст]: монографія /
В. С. Батиргареєва. – Х.: Одіссей, 2003. – 256 с.
16. Батиргареєва В.С. Кримінологічна характеристика та попередження розбоїв, поєднаних з проникненням у житло [Текст]: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / В. С. Батиргареєва; Нац. юрид. акад. України
ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2002. – 19 с.
17. Битяк Ю. Авторський проект закону „Про службу в державних органах влади та їх апараті” [Текст] / Ю. Битяк, О. Петришин // Вісн. Акад. прав. наук України. – 1998. – №1 (12). – С. 150–169.
18. Битяк Ю. П. Державна служба в Україні: організаційно-правові засади [Текст] : монографія / Ю. П. Битяк. – Х. : Право, 2005. – С. 186–187.
19. Білоніжко М.О. Електронні державні послуги як механізм підвищення ефективності та якості обслуговування громадян / М. О. Білоножко // Міжнародна конференція для студентів, магістрів, аспірантів, науковців „Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій”. – Суми, 2008. – [Секція 4, (ч. 1)]. – С. 90–92.
20. Блувштейн Ю. Д. Основания криминологии. Опыт логико-философского исследования [Текст] / Ю. Д. Блувштейн, А. В. Добрынин. – Минск: Университетское, 1990. – 250 с.
21. Бойко А.М. Детермінація економічної злочинності в Україні в умовах переходу до ринкової економіки (теоретико-кримінологічне дослідження) [Текст]: монографія / А.М. Бойко. – Львів: Видавн. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2008. – 380 с.
22. Борисов В. До питання про сутність кримінально-правової характеристики злочинів [Текст] / В. Борисов, О. Пащенко // Вісн. Акад. прав. наук України. – 2005. – № 3. – С. 180–190.
23. Борисов В. Сучасна політика держави у сфері боротьби зі злочинністю та її кримінально-правовий напрям / В. Борисов // Право України. – 2012. –
№№ 1–2. – С. 232–241.
24. Бринцев В. Проблемні питання провадження за матеріалами про корупцію [Текст] / Василь Бринцев // Вісн. Акад. прав. наук України. – 1997. – № 4 (11). – С. 146.
25. Брич Л. П. Про проект Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відповідальності за корупційні правопорушення” / Л. П. Брич // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – 2009. – № 1. – С. 214 – 222.
26. Быргэу, М. М. Организация профилактики преступлений органами внутренних дел: концептуальные основы, практика, перспективы совершенствования (опыт Республики Молдова) [Текст] : монография /
М. М. Быргэу ; под общ. ред. А. М. Бандурки. – Х. : Изд-во Нац. ун-та внутр. дел, 2004. – 254 с.
27. Бюджетний кодекс України [Текст]: Закон України від 08.07.2010 р.
№ 2456-VІ // Відом. Верхов. Ради України. – 2010. – № 50–51. – Ст. 572.
28. Вавренюк О. С. Форми і методи діяльності громадських організацій щодо протидії злочинності та корупції / О. С. Вавренюк // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – 2012. – № 4 (51). – С. 103–107.
29. Василенко С. Ю. Связь коррупции и организованной преступности [Текст] / С. Ю. Василенко // Громадська експертиза. Актуальні проблеми боротьби з корупцією в Україні. – К., 2004. – Вип. 4. – С. 41–42.
30. Ведерникова И. Опасный диагноз, или почему государственная машина еле дышит? [Текст] / Инна Ведерникова // Зеркало недели. – 2007. –
15–21 грудня. – № 48.
31. Волженкин Б. В. Мифы уголовной статистики и реальности экономической преступности или реальности уголовной статистики и мифы об экономической преступности / Б. В. Волженкин // Уголовное право в
ХХ веке. – М., 2001. – 82–87 с.
32. Волков Б. С. Детерминистическая природа преступного поведения [Текст] / Б. С. Волков. – М.: Изд-во РУДН, 2004. – 128 с.
33. Гальперин И. Н. Уголовная политика и уголовное законодательсто /
И.Н. Гальперин // в кн.: Основные направления борьбы с преступностью. – М., 1975. – С. 47–76.
34. Гаращук В. Адміністративно-правові аспекти боротьби з корупцією [Текст] / Володимир Гаращук // Вісн. Акад. прав. наук України. – 1997. – № 4 (11). – С. 131–136.
35. Гвоздецький В. Д. Організаційно-правові засади запобігання і протидії корупції в Україні: монографія / В. Д. Гвоздецький. – К.: МП „Леся”, 2011. –592 с.
36. Гега П. Т. Про деякі недоліки антикорупційного законодавства в Україні / П. Т. Гега, Л. І. Поліщук // Боротьба з організованою злочинністю (теорія і практика): Наук.-практ. журнал. – К., 2009. – № 21. – С. 156–163.
37. Генеральний прокурор України Віктор Пшонка провів координаційну нараду керівників правоохоронних органів України // Офіційний інтернет-портал Генеральної прокуратури України: [Електрон, ресурс]. – Режим доступу: http: // www.gp.gov.ua/ua/news.html?_m= publications&_c=view&_t=rec&id=105230
38. Гилинский Я. Девиантология: социология преступности, наркотизма, проституции, самоубивств и других „отклонений”. – СПб: Издательство „Юридический центр Пресс”, 2004. – 520 с.
39. Гилинский Я.И. Генезис преступности. Проблема причинности в криминологии / Я.И. Гилинский // Росе, ежегодн. уголовн. права / [под ред.
Б. В. Волженкина]. – 2007. – № 2. – СПб: ООО Университетский издательский консорциум „Юридическая книга”, 2008. – С. 388–392 .
40. Гилинский Я. И. Криминология [Текст]: курс лекций / Я. И. Гилинский. – СПб, 2002. – 384 с.
41. Гладун О. З. Злочини проти порядку виконання бюджету: кримінологічна характеристика, детермінації та запобігання: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук. – К., 2012 – 14 с.
42. Гладун О. З. Малозначність кримінальних і адміністративних корупційних правопорушень / О. З. Гладун // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2012. – № 2 (28). – С. 103 – 111.
43. Глазьев С. Юридическая ответственность должностных лиц исполнительной власти [Текст] / С. Глазьев, О. Дамаскин // Законность. – 2001. – № 12. – С. 4–8.
44. Голина В. В. Криминологическая профилактика, предотвращение и пресечение преступлений [Текст] / В. В. Голина. – К. : УМК ВО при Минвузе УССР, 1989. – 72 с.
45. Голіна В. В. Єдність загальносоціального і спеціально-кримінологічного попередження економічної злочинності [Текст] / В. В. Голіна // Проблеми боротьби зі злочинністю в сфері економічної діяльності : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (Харків, 15–16 грудня 1998 р.) – Х. : Харк. центр вивчення організов. злочинності при Нац. юрид. акад. України, 1999. – С. 124–130.
46. Голіна В. В. Запобігання злочинності (теорія і практика) [Текст] : навч. посібник / В. В. Голіна.– Х. : Нац. юрид. акад. України, 2011. – 107 с.
47. Голіна В. В. Попередження злочинності правоохоронними органами [Текст] / В. В. Голіна. – К. : УМК ВО, 1991. – 92 с.
48. Голіна В. В. Спеціально-кримінологічне попередження злочинності (теорія і практика) [Текст] : автореф. дис. … д-ра юрид. наук / В. В. Голіна. – Х., 1994. – 44 с.
49. Голомша М. Філософія антикорупційних дій / М. Голомша // Вісник прокуратури. – 2012. – № 2 (128). – С. 39–43.
50. Гришаев П. И. Советская криминология. Курс лекций для студентов ВЮЗИ (1–3 лекции) [Текст] / П.И. Гришаев. – М.: ВЮЗИ, 1975. – 120 с.
51. Гусева В. П. Вплив корупції на імідж України в світі // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2012. – № 2 (28). – С. 113–119.
52. Гуторова Н. О. Кримінально-правова охорона державних фінансів України: монографія / Н. О. Гуторова. – Х.: Вид-во Нац. ун-т. внутр. справ. – 2001. – 384 с.
53. Давыденко Л. М. Противодействие преступности: теория, практика, проблемы [Текст] : монография / Л. М. Давыденко, А. А. Бандурка. – Х. : Изд-во Нац. ун-та внутр. дел, 2005. – 302 с.
54. Дагель П. С. Причины неосторожных преступлений в СССР [Текст] /
П. С. Дагель // Сов. государство и право. – 1973. – № 3. – С. 70–75.
55. Даньшин И. Н. Общетеоретические проблемы криминологии: монографія / Даньшин И. Н. – Х.: Прапор, 2005. – 224 с.
56. Даньшин І. М. Проблеми детермінації злочинності [Текст] / І. М. Даньшин // Вісн. Акад. прав. наук України. – 1994. – № 2. – С. 115–123.
57. Даньшин И. Н. К вопросу о личности преступника [Текст] / И. Н. Даньшин // Проблемы соц. законности. – Х., 1980. – Вып. 6. – С. 117–126.
58. Дарнопих Г. Ю. Службова злочинність у сфері економіки як системна внутрішня загроза економічній безпеці держави [Текст] / Г. Ю. Дарнопих // Проблеми запобігання службовим злочинам у сфері господарської діяльності: матеріали наук.-практ. семінару. (Харків, 9 лист. 2004 р.) / редкол.:
В. В. Сташис (голов. ред.) та ін. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – С. 29–32.
59. Джекебаев У. Криминологическое изучение личности преступника и преступного поведения [Текст]: дисс. … д-ра юрид. наук: 12.00.07 „Криминология” / У. Джекебаев. – Алма-Ата, 1974. – 240 с.
60. Джужа О. М. Науково-практичний інтерес щодо становлення кримінально-виконавчої та кримінологічної політики України [Текст] /
О. М. Джужа // Матеріали І Люблінсько-Українського семінару «Pojecie interesu w nauce prawa, prawie stanowionym i orzecznictwie sadow konstytucijnych Polski i Ukrainy». – Люблін, 7–9 квітня 2005. – С. 10–14.
61. Додатковий протокол до Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (ETS) 15.05.2003 р. // Офіційний вісник України. – 2010. – № 15. – Ст. 718.
62. Долгова А. И. Изучение личности преступника [Текст] / А. И. Долгова // Сов. государство и право. – 1978. – № 6. – С. 80–91.
63. Дослідження корупції в судовій системі України: суди загальної юрисдикції та апеляційні суди. Звіт за результатами соціологічних досліджень. – К., 2008–2009. – 78 с.
64. Дослідження корупції в судовій системі України: суди загальної юрисдикції та апеляційні суди. Проект сприяння активній участі громадян у протидії корупції „Гідна України”. – Київ. – 26 с.
65. Дремин В. Н. Преступность как социальная практика: институциональная теория криминализации общества: монография / В. Н. Дремин. – Одесса: Юридическая литература, 2009. – 613 с.
66. Дрьомін В.М. Злочинність як соціальна практика: інституціональна теорія криміналізації суспільства: монографія / В. М. Дрьомін – О.: Юридична література, 2009. – 616 с.
67. Дубинин Н. П. Генетика, поведение, ответственность. О природе антиобщественных поступков и путях их предупреждения [Текст] /
Н. П. Дубинин, И. И. Карпец, В. Н. Кудрявцев. – М.: Политиздат, 1982. –
304 с.
68. Дудоров О. Незаконне збагачення. Сумнівна новела антикорупційного законодавства України / О. Дудоров, Т. Тертиченко // Вісник Нац. акад. прок. України. – 2011. – № 3 (23). – С. 28 – 35.
69. Дудоров О. О. Правова еквілібристика, або про відмежування злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, від адміністративних корупційних правопорушень /
О. О. Дудоров, Г. М. Зеленов // Вісник Запорізького національного університету: Збірник наукових праць. Юридичні науки. – 2012. – № 1 (частина 1). – С. 92–99.
70. Дунаєва Т. Є. Кримінологічна характеристика, детермінація та запобігання службовій недбалості: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук. / Т. Є. Дунаєва. – Харків, 2012. – 20 с.
71. Дунаєва Т. Є. Службова недбалість як один із факторів дисфункцій у системі профілактики правопорушень і злочинності неповнолітніх [Текст] / Т. Є. Дунаєва // Питання боротьби зі злочинністю: зб. наук. пр. – Вип. 8. – Х. : Право, 2003. – С. 135–137.
72. Ермак А. Призрак борьбы с коррупцией. Юридический анализ антикоррупционных законов свидетельствует о прозрачности борьбы с коррупцией в Украине / А. Ермак, В. Попович, Т. Якиме // Юридическая практика. – 2009.08.11. – № 32.
73. Європейська інтеграція України: політико-правові проблеми [Текст]: монографія / за ред. В. П. Горбатенка. – К. : Юрид. думка, 2005. – С. 153–154.
74. Ємельянова І. Концептуальні засади боротьби з корупцією [Текст] /
І. Ємельянова // Євроатлантикінформ. – 2006. – № 1 (7). – С. 51–52.
75. Задыхайло Д. В. Криминологическое исследование хищений государственного и общественного имущества, совершаемых на предприятиях молочной промышленности [Текст] : автореф. дисс. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Д. В. Задыхайло. – Х., 1990. – 19 с.
76. Закалюк А. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика [Текст] : у 3 кн. / А. П. Закалюк. – К. : Ін Юре, 2007. – Кн. 2 : Кримінологічна характеристика та запобігання вчиненню окремих видів злочинів. – 712 с.
77. Закалюк А. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика [Текст]: у 3 кн. / А. П. Закалюк. – К. : Ін Юре, 2007. – Кн. 1: Теоретичні засади та історія української кримінологічної науки. – 424 с.
78. Закалюк А. Теоретична характеристика та обґрунтування системи державної протидії проявам злочинності // Право України. – 2012. – № 9. –
С. 216–227.
79. Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення національного законодавства у відповідність із стандартами Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією” від 18.04.2013 р. [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=46666
80. Закон України „Про аудиторську діяльність” від 22.04.1993 р.
№ 3125–ХІІ // Відомості ВРУ. – 1993. – № 23. – Ст. 243.
81. Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14.05.1992 р. № 2343–ХІІ // Відомості ВРУ. – 1992. – № 31.
82. Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України стосовно відповідальності юридичних осіб)” (реєстр. № 2990 від 14.05.2013 р.) [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=46901.
83. Закони України „Про засади запобігання і протидії корупції”, „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення”: науково-практичний коментар / відп. ред.:
С. В. Ківалов, Є. Л. Стрєльцов. – Х.: Одіссей, 2011. – 344 с.
84. Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям „Про засади запобігання і протидії корупції” від 17.05.2012 р. // Голос України від 12.06.2012. – № 106.
85. Закон України „Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів” [Текст]: від 23.12.1993 р. № 3781-ХІІ // Відом. Верхов. Ради України. – 1994. – № 11. – Ст. 50.
86. Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації державної антикорупційної політики” [Текст] : від 14.05.2013 р. [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
87. Закон України „Про державну службу” [Текст]: від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.
88. Закон України „Про засади запобігання і протидії корупції” від 07.04. 2011 р. № 3206-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 40. – Ст. 404.
89. Закон України „Про засади запобігання і протидії корупції”. Науково-практичний коментар. – К.: Видавничий дім „Скіф”, 2012. – 512 с.
90. Закон України „Про міліцію” [Текст] : від 20.12.1990 р. № 565-ХІІ // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1991. – № 4. – Ст. 20.
91. Закон України „Про наукову і науково-технічну експертизу” № 51/95–ВР від 10.02.1995 р. // Відомості ВРУ. – 1995. – № 9.
92. Закон України „Про нотаріат” від 02.09.1993 р. № 3425–ХІІ // Відомості ВРУ. – 1993. – № 39.
93. Закон України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” від 12.07.2001 р. № 2658–ІІІ // Відомості ВРУ. – 2001. – № 47.
94. Закон України „Про політичні партії в Україні” [Текст] : від 05.04.2001 р. № 2365-III // Відом. Верхов. Ради України. – 2001. – № 23. – Ст. 118.
95. Закон України „Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)” від 03.03.1998 р. № 137/98–ВР // Відомості ВРУ. – 1998. – № 34.
96. Закон України „Про прокуратуру” [Текст] : від 05.11.1991 р. № 1789-ХІІ // Відом. Верхов. Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 793.
97. Закон України „Про Службу безпеки України” [Текст] : від 25.03.1992 р. № 2229-ХІІ // Відом. Верхов. Ради України. – 1992. – № 27. – Ст. 382.
98. Закон України „Про службу в органах місцевого самоврядування” від 07.06. 2001 р. № 2493–ІІ // Відомості ВРУ. – 2001.
99. Закон України „Про соціальні послуги” від 19.06.2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 45. – Ст. 358.
100. Закон України „Про судову експертизу” від 25.02.1994 р. № 4038–ХІІ // Відомості ВРУ. – 1994. – № 28.
101. Закон України „Про третейські суди” № 1701–ІV від 11 травня 2004 року // Відомості ВРУ. – 2004. – № 35.
102. Закон України „Про боротьбу з корупцією” від 05.10.1995 р. // Відомості ВРУ. – 1995. – № 34. – Ст. 266.
103. Захаров Ю. П. В тени закона: коррупционные технологии при расследовании уголовных дел / Ю. Захаров, П. Скобликов // Российская юстиция. – 2005. – № 6. – С. 14–21.
104. Збірник даних судової статистики щодо розгляду судами України кримінальних справ, кількості та структури засуджених осіб у 2001–2010 роках: [Електронний ресурс]. – К., 2011 // Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ: офіц. сайт. – Режим доступу: http: // sc.gov.ua/ua/sudova statistika.html. – Заголовок з екрана.
105. Звіт про кількість осіб, засуджених, виправданих, справи щодо яких закрито, неосудних, до яких застосовано примусові заходи медичного характеру та види кримінального покарання [Текст]. – К.: Державна судова адміністрація України, 2009.
106. Звіт про кількість осіб, засуджених, виправданих, справи щодо яких закрито, неосудних, до яких застосовано примусові заходи медичного характеру та види кримінального покарання [Текст]. – К.: Державна судова адміністрація України, 2010.
107. Звіт про кількість осіб, засуджених, виправданих, справи щодо яких закрито, неосудних, до яких застосовано примусові заходи медичного характеру та види кримінального покарання [Текст]. – К.: Державна судова адміністрація України, 2011.
108. Звіт про стан протидії корупції за 12 місяців 2011 року: Форма № 1-КОР.
109. Зеленецкий В. С. Общая теория борьбы с преступностью. Концептуальные основы [Текст] : монография / В. С. Зеленецкий. – Х. : Основа, 1994. – 321 с.
110. Зеленецький В. С. Корупція в Україні та організаційно-правові основи боротьби з нею [Текст] // Право України. – 2001. – № 4. – С. 13–17.
111. Зелинский А. Ф. Криминальная психология: науч.-практ. изд. [Текст] / А. Ф. Зелинский. – К.: Юринком Интер, 1999. – 240 с.
112. Зелинский А. Ф. Криминология: курс лекций / А. Ф. Зелинский. – Х.: Прапор, 1996. – 260 с.
113. Зелінський А. Ф. Кримінологія: навч. посібник [Текст] / А. Ф. Зелінський. – X.: Рубікон, 2000. – 240 с.
114. Зелінський А. Ф., Оніка Л.П. Детермінація злочину: навч. посіб. / А. Ф. Зелінський, Л. П. Оніка. – Х.: Украю, 1994. – 52 с.
115. Злочинність у сфері економіки: проблеми прогнозування, планування та координації заходів протидії [Текст] / за ред. О. Г. Кальмана. – X.: Новасофт, 2005. – 255 с.
116. Игошев К. Е. Социальные аспекты предупреждения преступности /
К. Е. Игошев, И. В. Шмаров. – М., 1980. – 176 с.
117. Илий С. К. Должностная преступность. Криминологическая характеристика и предупреждение: монография / Илий С. К. – М.: ВНИИ МВД Росстт, 2007. – 92 с.
118. Иншаков С.М. Латентная преступность как показатель эффективности уголовной политики [Текст] / С. М. Иншаков // Росс. следователь. – 2008. –
№ 14. – С. 20–25.
119. Иншаков С. М. Зарубежная криминология: учеб. пособие [Текст] /
С. М. Иншаков. – М. : ИНФРА-М-НОРМА, 1997. – 375 с.
120. Ишаков С.М. Зарубежная криминология / С. М. Иншаков. – М.: Изд. группа ИНФРА–М–НОРМА, 1997. – 383 с.
121. Ігнатов О. М. Насильницькі злочини, що вчиняються працівниками органів внутрішніх справ України: кримінологічна характеристика, детермінація та попередження: монографія. – Х.: ТОВ „Вид-во „Формат Плюс”, 2008. – 296 с.
122. Інформація про стан законності у державі за 2011 рік, Генеральна прокуратура України. – К., 2002. – 78 с.
123. Кальман А. Г. Понятийный апарат современной криминологии. Терминологический словарь. [Текст] / А. Г. Кальман, И. А. Христич; под общ. ред. В. В. Голины. – Х.: Гимназия, 2005. – 272 с.
124. Кальман О. Прокуратура як спеціально уповноважений суб’єкт запобігання та протидії корупції / О. Кальман, С. Мірошниченко // Вісник Національної академії прокуратури України. – 2011. – № 3 (23). – С. 22–27.
125. Кальман О. Г. Деякі проблеми правового забезпечення протидії та запобігання корупції в Україні / О. Кальман // Вісник Національної академії прокуратури України. – 2007. – № 4. – С. 7–13.
126. Кальман О. Г. Методичні рекомендації з питань кваліфікації корупційних злочинів, передбачених ст.ст. 364-1, 365-1, 365-2, 368-2, 368-3, 368-4, 369-2 КК України / О. Г. Кальман, В. М. Куц, О. Г. Наджафов та ін. – К.: Національна академія прокуратури України. – 37 с.
127. Кальман О. Г. Стан і головні напрямки попередження економічної злочинності в Україні: теоретичні та прикладні проблеми [Текст] : монографія / О. Г. Кальман. – Х. : Гімназія, 2003. – 352 с.
128. Кальман О. Г. Деякі питання запобігання злочинам та корупції в концепції реформування кримінальної юстиції України / О. Г. Кальман // Кримінологія в Україні та протидія злочинності: зб. наук. статей / за ред. М. П. Рзіха, В. М. Дрьоміна. – Б-ка журналу „Юридичний вісник”. – О.: Фенікс, 2008. – С. 80–84.
129. Кальман О. Г. Деякі проблеми реформування правоохоронних та контролюючих органів України [Текст] / О. Г. Кальман // Вісн. прокуратури. – 2002. – № 4 (16). – С. 88–91.
130. Карабанов А. Л. Современные проблемы противодействия коррупции: уголовно-правовой и криминологический аспект / А. Л. Карабанов,
С. К. Мельник. – М.: Волтерс Клувер, 2010. – 200 с.
131. Карпец И. И. Проблема преступности [Текст] / И. И. Карпец. – М.: Юрид. лит., 1969. – 167 с.
132. Квашис В. Цена преступности как криминологическая проблема /
В. Квашис // Уголовное право. – 2008. – № 6. – С. 94–102.
133. Квашис В.Е. Преступная неосторожность. Социально-правовые и криминологические проблемы [Текст]: монография / В. Е. Квашис. – Владивосток: Изд-во Дальневосточн. ун-та, 1986. – 260 с.
134. Кирпичников А. И. Российская коррупция / Кирпичников А. И. – [3-е изд., испр. и доп.]. – СПб: Издательство „Юридический центр Пресс”, 2004. – 439 с.
135. Проект Кодексу доброчесної поведінки осіб, уповноважених на виконання функцій держави [Електронний ресурс] : // Національне агентство України з питань державної служби : офіц. веб-сайт. – Режим доступу : http://nads.gov.ua/control/uk/ publish/article?showHidden=1&art_id=73846&cat_id=36306&ctime= 1183364404122. – Заголовок з екрану.
136. Кодекс поведінки посадових осіб з підтримання правопорядку: [Електронний ресурс] Резолюція 34/169 Генеральної Асамблеї ООН. Міжнародний документ ООН від 17.12.1979 р. // Верховна Рада України : офіц. веб-сайт. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_282&p= 1220602795792424. – Заголовок з екрана;
137. Колесник Р. Лобізм по-європейськи [Текст] / Р. Колесник // Народний депутат. – 2006. – № 7. – С. 30–31.
138. Комплексна програма профілактики правопорушень на 2007–2009 роки [Текст]: від 20.12.2006 р. № 1767 // Офіц. вісн. України. – 2006. – № 51. –
Ст. 3418.
139. Конвенція Організації Об’єднаних Націй проти корупції від 31.10.2003р. // Офіційний вісник України. – 2010. – № 10. – Ст. 506.
140. Кондратюк Л. В. Система криминологических показателей и методы их вычисления [Текст] / Л. В. Кондратюк. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1978. –
120 с.
141. Кондратюк Л. В. Криминологическое измерение [Текст] /
Л. В. Кондратюк, В. С. Овчинский; под ред. К. К. Горяинова. – М.: Норма, 2008. – 286 с.
142. Коновалова В. Е. Основы юридической психологии [Текст] /
В. Е. Коновалова, В. Ю. Шепитько – Х.: Одиссей, 2005. – 352 с.
143. Коржанський М. Й. Предмет і об’єкт злочину: монографія / Коржанський М.Й. – Д.: Юрид. акад. Мін–ва внутрішніх справ: Ліра ЛТД, 2005. – 252 с.
144. Королева М. Роль коррупции в криминализации правоохранительной деятельности / М. Королева // Уголовное право. – 2007. – № 1. – С. 106–109.
145. Корупція в Україні. Загальнонаціональне дослідження стану корупції при вступі до вищих навчальних закладів. К.: Київський міжнародний інститут соціології, 2009. – 41 с.
146. Космідайло І. В. Державні послуги: місце в системі державного управління та їх класифікація / І. В. Космідайло // Моделювання та інформатизація соціально-економічного розвитку України. – K., 2009. – Вип. 10. – С. 164–173.
147. Костенко А. Н. Криминальный произвол (социопсихология воли и сознания преступника) [Текст] : монография / А. Н. Костенко. – К. : Наукова думка, 1990. – 320 с.
148. Костенко О. М. Культура і закон у протидії злу [Текст] : монографія / О. М. Костенко. – К. : Атіка, 2008. – 352 с.
149. Криминальная мотивация. – М.: Наука, 1986. – 302 с.
150. Криминология [Текст] / под ред. Б. В. Коробейникова, Н. Ф. Кузнецовой, Г. М. Миньковского. – М.: Юрид. лит., 1988. – 384 с.
151. Криминология [Текст]: учеб. / под ред. Н. Ф. Кузнецовой, Г. М. Миньковского. – М. : Изд-во МГУ, 1994. – 415 с.
152. Криминология: Общая часть [Текст] / Н. А. Беляев, И. В. Волгарева,
Н. М. Кропачев и др.; под ред. В.В. Орехова. – СПб: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 1992. – 216 с.
153. Криминология: учебник / под ред. В. Н. Кудрявцева и В. Е. Эминова. –
[3-е