Рябчук Святослав Володимирович Кримінологічна характерис­тика та запобігання гральному бізнесу

Короткий опис

Рябчук Святослав Володимирович, адвокат, керівник ТОВ «Правовий партнер»: «Кримінологічна характерис­тика та запобігання гральному бізнесу» (12.00.08 - кри­мінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право). Спецрада К 64.502.01 у НДІ вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса НАПрН України

ЗМІСТ
ВСТУП ...…………………………………………………………………… 15
РОЗДІЛ 1 КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
ГРАЛЬНОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ …………………………..……….

24
1.1 Азартні ігри як соціально-психологічне явище: поняття, генеза,
правове регулювання……………………………………………...………...

24
1.2 Кількісно-якісні показники зайняття гральним бізнесом
в Україні …………………………………………………………………….. 39
1.3 Основні риси особи злочинця, який займається гральним
бізнесом ………………………………………………..……………………

66
Висновки до розділу 1 ……………………………………………………. 93
РОЗДІЛ 2 ДЕТЕРМІНАЦІЯ ЗАЙНЯТТЯ ГРАЛЬНИМ
БІЗНЕСОМ …………………………………………………………………

96
2.1 Особливості чинників зайняття гральним бізнесом ……………........ 96
2.2 Ігроманія як складова детермінації зайняття гральним бізнесом ...... 120
Висновки до розділу 2 …...………………………………………….......... 139
РОЗДІЛ 3 ЗАПОБІГАННЯ ГРАЛЬНОМУ БІЗНЕСУ ………….…… 142
3.1 Загальносоціальне та спеціально-кримінологічне запобігання
гральному бізнесу в Україні ………………………………...……………..

142
3.2 Практика віктимологічного запобігання ігроманії в Україні ………. 166
3.3 Зарубіжний досвід запобігання незаконному гральному бізнесу
та питання імплементації в Україні ……………………….…………...….

176
Висновки до розділу 3 ……………………………………………............. 187
ВИСНОВКИ ….……………………………………………………………. 191
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………. 197
ДОДАТКИ …..……………………………………………………………... 219

Список літератури

ВИСНОВКИ
У результаті проведеного дослідження, виконаного на підставі
теоретичного аналізу літературних джерел, законодавчих актів і практики їх
застосування, сформульовано низку висновків і рекомендацій, спрямованих на
вдосконалення теорії і практики запобігання та протидії гральному бізнесу.
1. Гральний бізнес є вкрай небезпечним видом господарської діяльності,
що підриває соціально-економічну атмосферу життєдіяльності суспільства.
Небезпечність цього виду діяльності, що має «тіньовий» характер, полягає не
лише в незаконному збагаченні організаторів грального бізнесу, які
ухиляючись від сплати податків, зборів й інших обов’язкових платежів до
бюджету країни, підривають економічну основу держави, а й в тому, що цей
вид господарської діяльності нерозривно пов’язаний з таким суспільним
явищем, як азартні ігри, які в свою чергу виявляють руйнівний вплив на
особистість гравця, спричиняючи у деяких випадках патологічну залежність до
них.
2. Проведений аналіз історичних джерел свідчить про те, що зі
стародавніх часів виникнення суспільства потяг до азартних ігор завжди був
невід’ємною частиною людства. За часи свого існування азартні ігри
удосконалювалися й у сучасному суспільстві набули різноманітних видів: гра в
карти, рулетка, тоталізатор, гральні автомати, інтерактивні види ігор, ігри,
пов’язані з доступом до мережі Інтернет. Історично змінилися способи і
знаряддя, за допомогою яких здійснюються доступ до азартних ігор. Саме вони
згодом стали підґрунтям виникнення господарської діяльності – грального
бізнесу, якій продовжує удосконалювався поряд із розвитком азартних ігор.
Одночасно розвиваються й правові засоби регулювання відносин у сфері
грального бізнесу. Історія показує, що кримінальна заборона цього виду
діяльності мала циклічний характер, посилюючись чи послаблюючись. Але при
цьому правовідносини у гральній сфері завжди були під державним контролем.
192
3. У загальній структурі злочинності України зайняття гральним бізнесом
має незначні показники – 0,16 % від усіх зареєстрованих повідомлень про
злочини у межах країни, проте динаміка злочинності за 2013-2017 рр. показує
зменшення кількості засуджених майже в 6 разів. Це зумовлюється, з одного
боку, певною активізацією роботи правоохоронних органів з виявлення та
припинення вказаних злочинних дій, а, з другого, – високим рівнем латентності
розглядуваних злочинів.
4. Складена за результатами проведення емпіричного дослідження
кримінологічна характеристика грального бізнесу вказує, що гральний бізнес,
як правило, організується злочинцем одноособово, в одному підпільному
закладі, який продовжує працювати від одного до трьох місяців, доки не буде
викритий представниками правоохоронних органів. За кримінологічними
ознаками цей вид незаконної діяльності є більш поширеним у східних регіонах
України, більше за все концентруючись в обласних центрах та великих містах,
що обумовлено високим попитом на азартні ігри. Переважно гральний бізнес
організується у формі залів гральних автоматів, які приховано розташовуються
в орендованих приміщеннях. Найпопулярнішим засобом надання послуг у
сфері азартних ігор є гральний автомат через його простоту, відносно вільний
продаж, зручність установки, а у випадки термінової необхідності – демонтажу,
недорогу вартість, а головне рентабельність.
5. Дослідження зайняття гральним бізнесом показало високий рівень
латентності цього злочину, яка за своєю природою має штучний характер. На
рівень латентності впливає приховане розташування гральних закладів,
наявність несхованого попиту на азартні ігри серед населення, неналежна
підготовка працівників правоохоронних органів із виявлення та
документування вказаних правопорушень, наявність негласного прикриття
грального бізнесу з боку окремих правоохоронців.
6. Вивчення основних рис особи злочинця, який займається гральним
бізнесом, дало можливість визначити його кримінологічний портрет: це, як
правило, чоловік у віці 25-35 років, що не має власної сім’ї, працездатний,
193
однак який не працює і не навчається, із загальною середньою освітою, раніше
притягувався до кримінальної відповідальності, має непогані організаторські
здібності, певний життєвий досвід, сильні вольові риси, навички в організації
підприємницької діяльності, добре усвідомлює факт своєї злочинної діяльності,
проте рухомий бажанням незаконно збагатитися за рахунок організації
забороненого виду господарської діяльності.
7. Серед причин й умов зайняття гральним бізнесом вирішальними є три
взаємопов’язані чинники: бажання злочинця збагатися у незаконний спосіб,
попит на азартні ігри з боку осіб, що мають ігрову залежність, та недостатнє
реагування державних і правоохоронних органів щодо виявлення аналізованого
різновиду злочинів. Кримінальне покарання виключно у виді штрафу за
зайняття гральним бізнесом виключно не відповідає тяжкості вчиненого
суспільно небезпечного діяння. Відсутність у теперішній редакції ст. 2032 КК
України вказівки щодо визначення долі знаряддя злочину – грального
обладнання, призводить до його вільного цивільного обігу в державі. Отже це
обладнання в подальшому знову використовується задля організації грального
бізнесу.
8. Однією із вагомих соціально-економічних умов існування грального
бізнесу є психологічна залежність від азартних ігор (ігрова залежність) певної
категорії осіб, яка у непоодиноких випадах проявляється у вигляді
психологічного захворювання – лудоманії. Саме на цієї психологічній ваді
ігромана будується вся система азартних ігор, яку використовують організатори
грального бізнесу.
9. За соціально-демографічними характеристиками гравці поділяються на
два різновиди. Перші – переважливо особи у віці від 35 років, уже з
сформованим світоглядом, життєвим досвідом та певними вольовими рисами,
для яких гра має розважальних характер і виступає різновидом дозвілля; другий
– у віці 18-35 років, не одружені, із середньою освітою, які починаючи з
підліткового віку захоплюються азартними іграми, що переходить згодом у
патологічну залежність. Остання група є суспільно небезпечною через
194
систематичну потребу осіб в азартній грі, що нерідко поєднується з іншими
видами залежності – алкогольною та наркотичною.
10. Запобігання гральному бізнесу має здійснюватися шляхом реалізації
заходів загальносоціального запобігання, основне завдання якого полягає у
виведенні реалізації соціально-економічних, організаційно-управлінських,
культурно-виховних, правових та інших заходів на вищий, більш якісний
рівень, що означає: (а) розробку й виконання спеціальних програм з метою
подолання проблем соціально-економічного характеру; (б) підвищення рівня
соціального забезпечення населення країни; (в) підняття рівня правосвідомості і
правової культури населення; (г) підвищення рівня культури і моральності в
суспільстві.
11. Спеціально-кримінологічне запобігання гральному бізнесу
складається з 3-х напрямків діяльності: (а) кримінологічної профілактики
(профілактику випередження, обмеження й захисту); (б) відвернення злочинів
(заходи переорієнтації суспільної настановки й активні контрзаходи);
(в) припинення злочинів (заходи опанування, обережності та активного
втручання).
Основними завданнями спеціально-кримінологічного запобігання
злочинам, передбаченим ст. 2032 КК України є: (а) подолання корупції та
організованої злочинності; (б) покращення організаційного та технічного
забезпечення правоохоронних органів; (в) проведення регулярних перевірок
суб’єктів господарювання; (г) здійснення контролю за інтерактивним
простором; (ґ) підвищення довіри населення до правоохоронних органів;
(д) посилення кримінальної відповідальності за зайняття гральним бізнесом;
(е) правове вирішення проблеми вільного цивільного обігу грального
обладнання; (є) проведення соціальної реабілітації засуджених; (ж) здійснення
контролю за особами, які були засуджені за зайняття гральним бізнесом, і
надання їм соціальної допомоги; (з) посилення контролю за маргінальними
групами; (и) здійснення активних контрзаходів за допомогою агентурної
мережі, спрямованих на відвернення злочину; (і) встановлення періодичного
195
патрулювання громадських місць, розміщення в таких місцях камер фото і
відеоспостереження; (ї) проведення перевірок сумнівних закладів з вилучення
обладнання, яке має ознаки грального, та документації, перевірка працівників
та персоналу таких закладів.
12. Індивідуальне запобігання – важливий напрямок запобігання
вказаним злочинам, що пояснюється можливістю урахування при здійсненні
запобіжного впливу індивідуальних рис та особливостей, притаманних кожній
конкретній особі, а також вибору більш ефективних засобів впливу. Воно
охоплює переконання, надання допомоги і примус. Основне завдання
індивідуального запобігання досліджуваним злочинам – це недопущення
виникнення злочинного наміру в осіб, серед яких існує підвищена ймовірність
їх зайняття гральним бізнесом. Це особи, які: (а) раніше притягалися до
відповідальності за вчинення злочинів у сфері господарської діяльності;
(б) особи, які раніше займалися гральним бізнесом до введення заборони в
України на цей вид діяльності.
13. Віктимологічне запобігання здійснюється на тих самих рівнях, що й
запобігання злочинності: загальносоціальне віктимологічне запобігання;
спеціально-віктимологічне запобігання; індивідуальне віктимологічне
запобігання. Першочергові завдання цього напрямку: (а) інформування
населення про наявність кримінально-правової заборони грального бізнесу;
(б) поширення через ЗМІ, телебачення, радіо, мережу Інтернет інформації з
приводу того, як не стати жертвою азартної гри; (в) проведення бесід про
недопущення антисоціального способу життя, роз’яснення переваг суспільно
корисного способу життя; (г) установлення адміністративної відповідальності
щодо батьків за участь їх дітей в азартних іграх; (ґ) створення реабілітаційних
центрів для надання допомоги особам, які мають залежність від азартних ігор;
(д) залучення гравців до суспільно-корисного та культурного життя
суспільства; (е) ізоляція гравця від осіб, які періодично грають у азартні ігри;
(є) поміщення осіб з патологічною залежністю від азартних ігор до медичних
196
установ для лікування, постановка їх на облік; (и) позбавлення таких осіб у
судовому порядку дієздатності із встановленням над ним опіки.
14. Правове регулювання грального бізнесу у більшості розвинених країн
світу показує, що загальна світова тенденція направлена на лібералізацію
азартних ігор із застосування жорстокого контролю з боку держави за гральним
бізнесом з одночасним підвищенням платні за ліцензування цього виду
діяльності. При цьому, розв’язуючи проблему ігрової залежності, передові
держави роблять важливий акцент на віктимологічному запобіганні ігроманії. В
той же самий час, для українського суспільства заборона грального бізнесу та
участі в азартних іграх є найбільш оптимальною. Подібний підхід повність
виправдав себе за останні роки: зайняттям гральним бізнесом стали займатися
менше, а проблема азартних ігор і пов’язаної з ними ігроманії відійшла на
другорядний план.
15. Враховуючи міжнародний досвід запобігання незаконному гральному
бізнесу, позитивним для імплементації до українського законодавства є:
(а) запровадження диференційного підходу до встановлення кримінальної
відповідальності за зайняття гральним бізнесом, залежно від виду злочинної
поведінки; (б) посилення контролю операторів проведення лотерей; (в) вікове
обмеження до 21 рік щодо участі осіб у проведеннях лотерей.