Каменський Дмитро Васильович Кримінально-правова охорона економічних відносин у США та Україні: компаративістське дослідження

Короткий опис

Каменський Дмитро Васильович, доцент кафедри правознавства Бердянського державного педагогічного університету. Назва дисертації: «Кримінально-правова охорона економічних відносин у США та Україні: компаративістське дослідження». Шифр та назва спеціальності 12.00.08 кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. Спецрада Д 26.001.05 Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка
Міністерство внутрішніх справ України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
КАМЕНСЬКИЙ ДМИТРО ВАСИЛЬОВИЧ
УДК 343.7(73+477)
ДИСЕРТАЦІЯ
КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ОХОРОНА ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН У
США ТА УКРАЇНІ: КОМПАРАТИВІСТСЬКЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
Спеціальність 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право
Подається на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів
і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
____________________ Д.В. Каменський
Науковий консультант:
Письменський Євген Олександрович,
доктор юридичних наук, професор
СЄВЄРОДОНЕЦЬК – 2020

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ…………………………………………...32
ВСТУП……………………………………………………………………………....34
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ
КОМПАРАТИВІСТСЬКИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ГАЛУЗІ
КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА (НА ПРИКЛАДІ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
ЗА ЕКОНОМІЧНІ ЗЛОЧИНИ)………………………………………………….49
1.1. Порівняльні кримінально-правові дослідження та їхні галузеві
особливості…………………………………………………………………….49
1.1.1. Ґенеза кримінально-правової компаративістики як напряму
порівняльного правознавства………………………………………………....49
1.1.2. Компаративістські дослідження кримінально-правової охорони
економічних відносин у роботах американських та українських учених......61
1.2. Методологічний інструментарій порівняльно-правового
дослідження кримінальної відповідальності за економічні злочини.……....70
1.2.1. Поняття, зміст та функції порівняльного методу в науці
кримінального права…………………………………………………………...71
1.2.2. Особливості судового тлумачення як методологічний фактор
у компаративістських дослідженнях з кримінального права………………..84
Висновки до розділу 1………………………………………………………....92
РОЗДІЛ 2. ЕКОНОМІЧНІ ЗЛОЧИНИ В США ТА УКРАЇНІ В
ПОРІВНЯЛЬНОМУ КОНТЕКСТІ: ВИХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ……………...95
2.1. Феномен економічних злочинів у сучасній доктрині та практиці
кримінального права (їхнє поняття, класифікація та проблеми
криміналізації)……………………………………………………………….....95
2.1.1. Назва розділу Особливої частини КК України про
відповідальність за економічні злочини: теоретичні та нормативні
проблеми її удосконалення…………………………………………….……...96
2.1.2.Теоретико-прикладні аспекти класифікації економічних злочинів…112
29
2.1.3. Проблеми криміналізації посягань на сферу економіки у контексті
розвитку ринкових відносин…………………………………………………120
2.2. Особливості взаємодії положень регулятивного законодавства у сфері
економіки та кримінально-правових норм, що забезпечують її охорону…141
2.2.1. Міжгалузеві зв’язки між нормами регулятивного та
кримінального законодавства України……………………………………...142
2.2.2. Вплив регулятивних приписів на розвиток американського
законодавства про відповідальність за економічні злочини та практику
його застосування…………………………………………………………….147
2.3. Відповідальність юридичних осіб (корпорацій) у контексті
кримінально-правового забезпечення охорони економічних відносин…...151
2.3.1. Підстави кримінальної відповідальності корпорацій у США:
теоретичне підґрунтя та практика застосування відповідних норм……….151
2.3.2. Відповідальність юридичних осіб за кримінальним законодавством
України (сучасні підходи)……………………………………………………160
2.4. Специфіка вини в складах економічних злочинів……………………..173
2.4.1. Сувора відповідальність в англо-американському кримінальному
праві та застосування норм про неї при переслідуванні за вчинення
економічних злочинів………………………………………………………...173
2.4.2. Юридична помилка та її значення у сфері кримінально-правової
охорони економічних відносин……………………………………………...181
2.4.3. Доктрина свідомого ігнорування вимог закону як прояв
самобутності кримінального права США…………………………………...194
2.4.4. Американська доктрина колективної свідомості та її вплив на
розвиток правозастосовної практики в контексті відповідальності за
економічні злочини…………………………………………………………...202
Висновки до розділу 2………………………………………………………..204
30
РОЗДІЛ 3. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ОКРЕМИХ ВИДІВ
ЕКОНОМІЧНИХ ЗЛОЧИНІВ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ США ТА
України……………………………………………………………………………208
3.1. Підстави відповідальності за економічні злочини, способом
вчинення яких є обман або зловживання довірою…………………………208
3.2. Підстави відповідальності за злочини проти фондового ринку………219
3.2.1. Маніпулювання на фондовому ринку………………………………...219
3.2.2. Зловживання інсайдерською інформацією…………………………...229
3.3. Підстави відповідальності за податкові злочини………………………248
3.3.1. Національні моделі кримінально-правової охорони системи
оподаткування………………………………………………………………...249
3.3.2. Проблеми розмежування ухилення від сплати податків та
податкової оптимізації……………………………..………………………...256
3.4. Підстави відповідальності за злочини у сфері надання фінансових
послуг………………………………………………………………………….262
3.4.1. Злочини проти банківської системи держави………………………...264
3.4.2. Зловживання власників, акціонерів та працівників банківських установ
як прояви кримінально протиправної поведінки у фінансовій сфері……....276
3.5. Підстави відповідальності за порушення конкурентного
законодавства………………………………………………………………....281
3.5.1. Особливості кримінально-правової охорони конкурентних
відносин у США та їхнє значення для розвитку кримінального права
України у відповідній сфері………………………………………………….281
3.5.2. Кримінально-правова охорона комерційної таємниці як елемент
забезпечення режиму дотримання правил вільної конкуренції…………....297
3.6. Підстави відповідальності за злочини у сфері банкрутства…………...311
Висновки до розділу 3………………………………………………………..332
31
РОЗДІЛ 4. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ, ЗАКОНОДАВЧА РЕГЛАМЕНТАЦІЯ
ТА ПРАКТИКА ЗАСТОСУВАННЯ ЗАХОДІВ КРИМІНАЛЬНОПРАВОВОГО ВПЛИВУ ЩОДО ОСІБ, ЯКІ ВЧИНИЛИ ЕКОНОМІЧНІ
ЗЛОЧИНИ В США ТА УКРАЇНІ………………………………………………336
4.1. Юридичний аналіз видів покарань за економічні злочини…………....336
4.1.1. Загальна характеристика покарань, які можуть призначатись за
економічні злочини…………………………………………………………...337
4.1.2. Штраф як найбільш поширений вид покарання за економічні
злочини………………………………………………………………………..360
4.1.3. Конфіскація як прагматичний вид майнового покарання за економічні
злочини: переваги та вади……………………………………………………366
4.1.4. Кримінальна реституція у справах про економічні злочини: юридична
регламентація в США………………………………………………………...375
4.2. Інші заходи кримінально-правового впливу щодо осіб, які вчинили
посягання на економічні відносини…………………………………………382
4.2.1. Угоди про визнання винуватості у справах про економічні злочини..388
4.2.2. Звільнення від кримінальної відповідальності за економічні
злочини у зв’язку із закінченням строків давності………………………....398
4.2.3. Програми дотримання вимог законодавства: унікальна підстава
звільнення американських корпорацій від відповідальності за
економічні злочини…………………………………………………………...409
Висновки до розділу 4………………………………………………………..418
ВИСНОВКИ………………………………………………………………….423
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………....430
ДОДАТКИ…………………………………………………………………………471

Список літератури

ВИСНОВКИ
У висновках дисертації узагальнено нові науково обґрунтовані результати
проведеного дослідження, яке розв’язує конкретну науково-прикладну проблему,
що має істотне значення для кримінального права, а саме: на підставі
компаративістського аналізу кримінально-правових норм про відповідальність за
економічні злочини, спираючись на позитивний досвід США та враховуючи сучасні
тенденції розвитку вітчизняної правової системи, визначено концептуальні засади
кримінально-правової охорони економічних відносин в Україні і сформульовано на
цій основі пропозиції, спрямовані на вдосконалення кримінального законодавства та
практики його застосування. Основні наукові здобутки дисертанта, окрім
висвітлених вище, відображені, зокрема, у таких положеннях.
1. В умовах глобалізації спостерігається зближення романо-германської та
англо-американської правових систем: перша символізує цінність закону
(нормативно-правового акта) і догматичний підхід до його тлумачення, а друга –
цінність прецеденту (конкретної правової позиції, закріпленої в судовій практиці) та
більш ліберальний, з позицій верховенства права, підхід до тлумачення закону.
Виявлено елементи зближення правової системи України з правовою системою
США у змісті норми Конституції України про підкорення судді верховенству права
під час здійснення правосуддя (ст. 129) та в законодавчій авторизації (ч. 5 і ч. 6 ст. 13
Закону України «Про судоустрій і статус суддів») Великої Палати Верховного Суду
здійснювати перегляд судових рішень з метою забезпечення однакового застосування
судами норм права. Установлено результати і визначено перспективи розвитку
вітчизняної моделі обов’язкового врахування правових позицій Верховного Суду
(моделі обмеженого прецедентного правозастосування) щодо кваліфікації
економічних злочинів.
Піддано критичному аналізу типові вади наукових проєктів, присвячених
порівняльному аналізу окремих норм чи інститутів іноземного кримінального права
на рівні, пов’язаному з визначенням мети і завдань порівняльного дослідження,
обранням його методологічної бази, а також використанням лінгвістичних прийомів
424
тлумачення змісту правових норм. Констатовано відсутність попередніх досліджень,
присвячених системному компаративістському аналізу проблем кримінальноправової охорони економічних відносин у США та Україні.
2. Визнано основним, поряд з порівняльним, догматичний (формальнологічний) метод під час наукового зіставлення приписів кримінального права
України з відповідними нормами інших держав континентальної Європи. Водночас
аргументовано, що в разі критичного зіставлення норм континентального та
загального права, зокрема положень кримінального права України і США, значення
догматичного методу зменшуватиметься.
Установлено, що в США комплекс норм про федеральні економічні злочини
характеризується високим рівнем деталізації, охоплює ключові сфери національної
економіки та уособлює традиційну текстуально-змістову складність опису.
Водночас на противагу більш досконалій нормотворчій практиці українського
законодавця Конгрес США не здійснює уніфікацію кримінально-правового
матеріалу: не прагне зробити тексти параграфів КК США більш узгодженими,
стислими і простими для розуміння.
Забезпечення порядку кримінально-правової охорони економічних відносин
повинне враховувати науково обґрунтовані засади, принципи та основні елементи
функціонування ринкової економіки.
3. Чинну назву розділу VII Особливої частини КК пропонується замінити на
«Злочини проти ринкової економіки» з паралельним запровадженням поняття
«економічні злочини» в практичний і доктринальний обіг.
Обґрунтовано, що вітчизняний підхід до класифікації злочинів за ознаками
родового і видового об’єкта визнано більш вдалим порівняно з американським, за
якого всі злочини поділяються лише на два види: тяжкі – фелонії та невеликої
тяжкості – місдімінори, а зміст поняття «білокомірцевий злочин» характеризується
невизначеністю в частині охоплюваних ним діянь. За ознаками видового об’єкта
злочини проти ринкової економіки запропоновано класифікувати на: 1) злочини
проти системи грошового обігу, фондового ринку та порядку обігу деяких видів
документів; 2) злочини проти системи оподаткування та системи
425
загальнообов’язкового державного соціального страхування; 3) злочини проти
бюджетної системи; 4) злочини проти порядку переміщення предметів через митний
кордон України; 5) злочини проти встановленого порядку зайняття економічною
діяльністю; 6) злочини проти прав кредиторів; 7) злочини проти засад добросовісної
конкуренції; 8) злочини проти порядку приватизації.
Доведено, що еквівалент ознаки суспільної небезпеки злочину фактично
інтегровано в американську кримінально-правову матерію у виді елемента
соціальної шкідливості злочину (англ. – social harm). На підставі встановлених
переваг прогресивної концепції соціальної шкідливості запропоновано внести зміни
до ч. 1 ст. 11 КК, визнавши злочин соціально шкідливим, а не суспільно
небезпечним діянням.
Визначено пріоритетне завдання сучасної кримінально-правової політики
США, пов’язане з феноменом надмірної криміналізації в економічній сфері. Прояв
цього феномену виявлено в: а) ухваленні нових кримінально-правових норм без
чітких указівок у них на ознаку вини; б) застосуванні доктрини суворої
відповідальності за протиправні дії третіх осіб за відсутності вини; в) істотному
розширенні меж дії кримінального закону з метою охоплення ним тих сфер
економічної діяльності, які раніше регулювались переважно нормами цивільного
права; г) законодавчому затвердженні мінімальних розмірів покарань, які не
розкривають реальний зміст і ступінь вини економічного правопорушника;
ґ) недосконалості законодавчої техніки в частині ухвалення нових кримінальноправових заборон, які повністю або частково дублюють одна одну.
Аргументовано помилковість підходу українського законодавця щодо
декриміналізації окремих видів економічно значущої поведінки. Розроблено
теоретичну модель, спираючись на яку пропонується здійснити комплексну
реконструкцію розділу VII Особливої частини КК у спосіб: а) декриміналізації та
рекриміналізації окремих видів поведінки в економічній сфері; б) зміни підходів до
визначення меж протиправності описаних у ньому типів поведінки; в) удосконалення
санкцій статей про економічні злочини з метою узгодження суворості покарання з
тяжкістю заподіяної шкоди (характером соціальної шкідливості).
426
4. Установлено, що в нормах українського та американського кримінального
законодавства, присвячених підставам відповідальності за економічні злочини,
активно використовується бланкетний спосіб описання криміноутворювальних
ознак (за відсутності терміна «бланкетність» або синонімічного до нього в
американському нормотворчому і доктринальному обігу). Порівнюваний
американський підхід передбачає здебільшого конструювання відсильно-бланкетних
диспозицій норм про федеральні економічні злочини – коректне визначення змісту і
меж протиправної поведінки вимагає звернення до інших параграфів КК США, до
приписів інших розділів Зібрання законів США, а також до положень федеральних
підзаконних актів регуляторного характеру.
5. Причини виникнення і сучасний підхід до регламентації інституту
кримінальної відповідальності корпорацій у США кореспондують умовам і
завданням, пов’язаним з розвитком американського суспільства в умовах ринкової
економіки. У порівняльному аспекті позитивно оцінено запровадження в Україні
квазікримінального режиму відповідальності юридичних осіб. Висловлено
зауваження та сформульовано пропозиції в частині визначення способів
удосконалення норм КК про заходи кримінально-правового характеру щодо
юридичних осіб; аргументовано необхідність узгодження положень КПК, які
стосуються процесуальних особливостей застосування заходів кримінально-правого
характеру щодо юридичних осіб, з відповідними нормами КК.
6. Визначено, що в американському кримінальному праві елементи доктрини
суворої (абсолютної) відповідальності включені в конструкції норм про злочини, які
не потребують установлення винного стану свідомості (mens rea) щодо одного або
декількох елементів об’єктивної сторони діяння (actus reus). Констатується, що за
кримінальним правом України можливість настання відповідальності за відсутності
вини виключається.
Додатково аргументується необхідність нормативного врегулювання юридичної
помилки. Проблему кримінальної відповідальності осіб, які не розуміли або
неправильно тлумачили приписи регулятивного законодавства у сфері економіки,
потрібно вирішувати у спосіб установлення в межах розділу V Загальної частини КК
427
положення про вибачувальність юридичної помилки, яке має поширюватись на
соціально шкідливі діяння, передбачені статтями з бланкетними диспозиціями.
Сформульовано доктринальну модель правила про юридичну помилку.
Визначено унікальність юридичного обґрунтування та розкрито очевидний
правозастосовний потенціал створених американською судовою практикою доктрин
свідомого ігнорування вимог закону та колективної свідомості. Показано позитивні
елементи та недоліки обох правил у контексті можливого використання в
українському кримінальному праві.
7. За результатами компаративістського дослідження теоретичних,
законодавчих та правозастосовних положень щодо юридичної оцінки посягань на
основні сфери економічної діяльності: а) виявлено залежність ефективності
кримінально-правової охорони фондового ринку України від якості кримінального
закону, що встановлює відповідальність за маніпулювання на фондовому ринку
(ст. 222-1 КК) та незаконне використання інсайдерської інформації (ст. 232-1 КК), у
частині визначення ознак відповідних зловживань, а також від ступеня узгодженості
текстів цих заборон з положеннями регулятивного законодавства; б) доведено, що
формалізований підхід американського законодавця до опису ознак федеральних
податкових злочинів здебільшого ігнорує ознаку соціальної шкідливості;
в) обґрунтовано доцільність установлення норми про податкове шахрайство –
злочином повинно визнаватись умисне подання податкової звітності, яка містить
завідомо неправдиву інформацію (у т.ч. заниження бази об’єктів оподаткування,
належних до сплати сум податків, зборів, платежів, або в якій відсутня інформація
про об’єкти оподаткування), з метою несплати податків, зборів, платежів;
г) виявлено основні спільні та відмінні риси норми про шахрайство з фінансовими
ресурсами (ст. 222 КК) і параграфу про банківське шахрайство (§ 1344 КК США), на
підставі чого показано їхній вплив на відповідний напрям правозастосування;
ґ) запропоновано криміналізувати найбільш соціально шкідливі прояви умисного
порушення вимог законодавства про захист економічної конкуренції, передусім у
формі зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку та умисної
участі суб’єктів економічних відносин в антиконкурентних узгоджених діях;
428
д) обґрунтовано потребу в узгодженні ознак суміжних складів злочинів,
передбачених ст. ст. 231 і 232 КК, в єдиній нормі, яка описуватиме підстави
відповідальності одночасно за незаконне отримання відомостей, що становлять
комерційну або банківську таємницю (з метою використання цих відомостей), та за
їхнє незаконне використання; е) аргументовано позицію про доцільність
рекриміналізації фіктивного банкрутства, головною криміноутворювальною
ознакою якого буде завідомо неправдива офіційна заява уповноваженої особи
суб’єкта економічної діяльності про неплатоспроможність, поєднана з заподіянням
кредиторам великої матеріальної шкоди (водночас пропонується скасувати
адміністративну відповідальність за фіктивне банкрутство); є) констатовано
недоречність криміналізації необережного банкрутства на сучасному етапі
розбудови ринкової економіки в Україні.
8. Висловлено пропозиції вдосконалити кримінальне законодавство України та
практику його застосування в частині регламентації заходів кримінально-правового
впливу щодо осіб, які вчинили економічні злочини, у способи: а) закріплення в
ч. 2 ст. 53 КК правила, відповідно до якого максимальним розміром штрафу
вважатиметься розмір, передбачений виключно санкцією відповідної статті
Особливої частини КК; б) виключення норми про конфіскацію майна (ст. 59) з
тексту КК з одночасним розширенням підстав для застосування спеціальної
конфіскації (ст. 96-1) за вчинення економічних злочинів (через включення у
відповідний перелік нормативних підстав посилань на частини перші статей 204,
206, 2091
, 213, 216, 219, 222, 229, частини перші та другі статті 2121
, статтею
227 КК); в) відмови від запровадження реституції як окремого виду покарання;
г) виключення ст. 389-1 з КК через помилкову криміналізацію передбаченого в ній
діяння (водночас констатується незадовільний стан практики застосування угод про
визнання винуватості у справах про економічні злочини); ґ) нормативної
регламентації корпоративних програм дотримання вимог законодавства, яка
враховуватиме особливості вітчизняної моделі заходів кримінально-правового
характеру щодо юридичних осіб.
429
9. Обґрунтовано, що удосконалений механізм державного регулювання
поведінки суб’єктів економічної діяльності в Україні повинен включати три
послідовні та взаємопов’язані рівні: перший рівень (абстрактний) – економічний, на
якому здійснюється первинне регулювання поведінки з урахуванням дії законів і
принципів ринкової економіки; другий рівень (загальноюридичний) – нормативнорегулятивний, відповідно до якого економічна поведінка регулюється нормами
позитивного законодавства; третій рівень (спеціальний юридичний) – кримінальноправовий, спрямований на примусове забезпечення правопорядку в економічній
сфері. Розроблено нову концептуальну модель розвитку зазначеного регулювання на
його третьому рівні через удосконалення законодавства про відповідальність за
економічні злочини, на основі чого запропоновано здійснити комплексну
реконструкцію відповідного розділу Особливої частини КК України у спосіб
часткової декриміналізації, рекриміналізації, зміни меж протиправності окремих
типів поведінки, а також оптимізації заходів правового впливу на осіб, які вчиняють
економічні злочини.
Сформульовані висновки та запропоновані рекомендації сприятимуть фаховому
вирішенню проблем нормотворчого і правозастосовного характеру, пов’язаних з
визначенням підстав та форм реалізації відповідальності за економічні злочини в
Україні, а також активно впливатимуть на формування системної, збалансованої
моделі кримінально-правової охорони економічних відносин.