Теоретичні та прикладні проблеми детермінації і запобігання корисливій насильницькій злочинності в Україні

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО»

на правах рукопису

ГОЛОВКІН БОГДАН МИКОЛАЙОВИЧ
УДК 343.9.01 (477)

Теоретичні та прикладні проблеми детермінації і запобігання корисливій насильницькій злочинності в Україні

спеціальність 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора юридичних наук

Науковий консультант –
Голіна Володимир Васильович,
доктор юридичних наук, професор

ХАРКІВ – 2011

ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………5
РОЗДІЛ 1. КРИМІНОЛОГІЧНЕ ОСМИСЛЕННЯ ЯВИЩА КОРИСЛИВОЇ НАСИЛЬНИЦЬКОЇ ЗЛОЧИННОСТІ …………………15

1.1. Поняття корисливої насильницької злочинності та її місце в структурі
злочинності…………………………………………………..……………..15
1.2. Методико-методологічні засади дослідження корисливої насильницької злочинності……………………………………………………....................29
Висновки до розділу 1..…………………………………………………….......38

РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА СТАНУ КОРИСЛИВОЇ НАСИЛЬНИЦЬКОЇ ЗЛОЧИННОСТІ ТА ВСТАНОВЛЕННЯ ТЕНДЕНЦІЙ ЇЇ РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ...............................................................................................................41

2.1. Аналіз кількісних показників корисливої насильницької злочинності. Коливання динаміки та регіональні відмінності ………………...............41
2.2. Латентний вимір корисливої насильницької злочинності…………….....55
2.3. Структура корисливої насильницької злочинності ………….….....…….64
2.4. Особливості організованої та професійної злочинної діяльності корисливого насильницького спрямування……………………................80
Висновки до розділу 2……….……………………………………………..........99

РОЗДІЛ 3. ОСОБА КОРИСЛИВОГО НАСИЛЬНИЦЬКОГО ЗЛОЧИНЦЯ: ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА СПРЯМОВАНОСТІ……… …………………...…..101

3.1. Соціально-демографічні ознаки особи корисливого насильницького злочинця……………………………………………....................................101
3.2. Морально-психологічна характеристика особи корисливого насильницького злочинця: у пошуках інтегративної властивості………………………………….........................................…...112
3.2.1.Ціннісно-нормативний аспект морально-психологічної характеристики особи корисливого насильницького злочинця……......118
3.2.2. Психологічні риси корисливих насильницьких злочинців………......128
3.3. Корислива спрямованість насильницького прояву: поняття, характерні риси, шляхи формування ...........................................................................145
3.4. Кримінально-правова характеристика особи корисливого
насильницького злочинця…………………………………….....………..153
Висновки до розділу 3…….....……………………………………………........170

РОЗДІЛ 4. КРИМІНОЛОГІЧНА ДЕТЕРМІНАЦІЯ КОРИСЛИВОЇ НАСИЛЬНИЦЬКОЇ ЗЛОЧИННОСТІ………………………………….….171

4.1. Соціально-психологічна природа детермінації корисливої
насильницької злочинності ………………………………………….........171
4.2. Вплив негативних явищ і процесів суспільного життя на формування серед молоді психології збагачення засобами кримінального насильства …………………………………………………………........…181
4.3. Взаємодія особи і криміногенного мікросередовища та її вплив на вибір протиправного шляху збагачення насильницькими засобами ……………………………………………………………….......213
4.4. Роль віктимологічних та ситуаційних чинників у механізмі корисливого насильницького злочинного прояву……............................225
Висновки до розділу 4……..………………………………………………..241

РОЗДІЛ 5. НАУКОВІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ПРОТИДІЇ КОРИСЛИВІЙ НАСИЛЬНИЦЬКІЙ ЗЛОЧИННОСТІ ТА СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМКИ ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЇ…...................................................................................................242

5.1. Наукове обґрунтування державної політики у сфері протидії корисливій насильницькій злочинності ………………………….....……………......242
5.2. Поняття, мета, об’єкти та стратегічні напрями запобігання корисливій насильницькій злочинності ...………………...…………………….....….254
5.3. Покращення адаптованості молоді до суспільних трансформацій ринкового типу як передумова запобігання корисливій насильницькій злочинності......................................................................….....………........262
5.4. Зменшення ризиків криміналізації свідомості і поведінки соціально невлаштованої молоді щодо збагачення засобами кримінального насильства……………………………………………………......………...285
5.5. Відвернення загрози становлення особи на шлях вчинення корисливих насильницьких злочинів під впливом криміногенного мікросередовища………………………..……………………………........291
5.6. Упередження формування корисливої спрямованості насильницького прояву та її зміна..........................................................................................304
5.7. Перешкоджання реалізації наміру та досягненню злочинного результату при вчиненні корисливих насильницьких злочинів.................................319
Висновки до розділу 5……...……………………………………………….347
Висновки…………………………………………………………………….....349
Додатки…………………………………………………………………………359
Список використаних джерел..…………………………...............................364

ВСТУП

Актуальність теми. Просування України на шляху розбудови демократичної, соціальної, правової держави, поступова інтеграція до європейського правового простору передбачає удосконалення державної політики в напрямі підвищення рівня забезпечення прав і свобод людини, своєчасного виявлення і нейтралізації внутрішніх і зовнішніх загроз, посилення законності і правопорядку, гарантування безпеки людини, суспільства і держави. Стратегічним напрямом реалізації державної політики є протидія злочинності в цілому та її найбільш суспільно небезпечним різновидам, що має позначитися стабілізацією криміногенної ситуації у країні, відчуттям свободи всіх і кожного від страху перед злочинністю, зниженням ризику стати жертвою протиправних посягань.
Корислива насильницька злочинність загрожує базовим суспільним відносинам і найвищим соціальним цінностям, становленню інститутів ринкової економіки, особистій і майновій безпеці громадян, порушує громадський спокій і підриває віру у захищеність інтересів суспільства і людей від злочинності. Упродовж останніх років залишається стабільно складна криміногенна ситуація із поширенням корисливої насильницької злочинності в Україні. Так, за 2001–2009 рр. простежувалася загальна тенденція до середньостатистичного зростання рівня зареєстрованих корисливих насильницьких злочинів майже на 7 % і збільшення контингенту злочинців на 2 %. Як свідчить авторське дослідження, показники природної латентності корисливих насильницьких злочинів є доволі значними – 54 %, а коефіцієнт латентності – 1,174. Розрахунки за цими показниками кількості незареєстрованих злочинів свідчать, що фактичні розміри корисливої насильницької злочинності понад удвічі більші від зареєстрованого її рівня. За вказаний період середньорічний темп приросту корисливих насильницьких злочинів у понад 3 рази перевищував середньорічний темп приросту всієї зареєстрованої злочинності і у 2 рази перевищував середньорічний темп приросту всього населення України. Також встановлено, що 75 % громадян відчуває страх перед загрозою корисливих насильницьких злочинних посягань проти себе.
Незважаючи на це, корислива насильницька злочинність не підлягала комплексному кримінологічному дослідженню. Пошук шляхів скорочення розмірів корисливої насильницької злочинності, ефективних засобів впливу на її причинність триває досить довго, однак поки що не дає помітних результатів. Такий стан справ багато в чому пояснюється браком системних знань про зазначений різновид злочинності. У кримінології досі не сформовано цілісного уявлення про корисливу насильницьку злочинність як самостійне явище суспільного життя, не сформовано окремої галузі знань про неї. Існуючі напрацювання з цього приводу є доволі фрагментарними і поверховими, підмінені стереотипними уявленнями про так звану загальнокримінальну злочинність. За радянських часів кримінологічна думка розвивалася шляхом дослідження найбільш поширених різновидів корисливих насильницьких злочинів, як правило, посягань проти власності. Такий дослідницький підхід панує і дотепер. Як наслідок, серед науковців не вироблено навіть єдиної позиції стосовно типологічної належності групи корисливих насильницьких злочинів. Останні рівною мірою належали як до корисливої, так і до насильницької злочинності. Також пропонувалося їх вирізнення в окрему підгрупу корисливо-насильницьких посягань у структурі корисливої або насильницької злочинності відповідно. Маємо ситуацію, коли теоретичний рівень пізнання досить специфічного соціально-правового явища корисливої насильницької злочинності фактично підмінений дослідженнями окремих його проявів, а накопичений емпіричний матеріал не піддавався синтезу на найвищому рівні наукових узагальнень.
Така типологічна невизначеність, нерозробленість поняття корисливої насильницької злочинності не дозволяють повною мірою пізнати її сутність, розкрити зміст, з’ясувати закономірності детермінації, що негативно позначається на ефективності запобіжної діяльності.
Різні аспекти окремих корисливих насильницьких злочинів у своїх працях досліджували такі вітчизняні й зарубіжні науковці, як: Е. О. Алауханов, С. В. Албул, Ю. М. Антонян, М. І. Бажанов, В. С. Батиргареєва, А. М. Бойко, В. І. Борисов, В. В. Василевич, В. О. Володимиров, Л. Д. Гаухман, В. В. Голіна, О. І. Гуров, О. М. Джужа, В. М. Дрьомін, С. В. Дьоменко, С. О. Єлисєєв, В. П. Ємельянов, В. А. Журавель, А. П. Закалюк, В. С. Зеленецький, А. Ф. Зелінський, К. Є. Ігошев, О. Г. Кальман, В. О. Коновалова, М. Й. Коржанський, Д. А. Корецький, М. Г. Колодяжний, М. В. Костенко, О. М. Костенко, Г. Л. Кригер, А. А. Курашвілі, О. М. Литвак, Ю. І. Ляпунов, П. С. Матишевський, М. Г. Міненок, Д. М. Міненок, Б. С. Никифоров, М. І. Панов, Е. П. Побігайло, Л. М. Прозументов, А. Р. Ратінов, С. О. Солодовніков, В. В. Сташис, В. Я. Тацій, В. П. Тихий, В. В. Тищенко, В. О. Туляков, О. М. Цалієв, Р. Л. Чорний, В. І. Шакун, В. Ю. Шепітько, О. М. Яковлєв, Н. В. Яницька та ін.
Віддаючи належне їх внеску в розробку різних аспектів корисливої насильницької злочинності, слід зазначити, що всі вони переважно стосуються вузько спрямованого фахового пізнання окремих різновидів корисливих насильницьких злочинів, при цьому саме явище залишається недостатньо вивченим, бракує системних знань про нього, не вироблено єдиного підходу до розуміння його кримінологічної природи, пояснення детермінації та вироблення концептуального підходу до запобігання.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках цільової комплексної програми Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого: «Проблеми ефективності кримінального, кримінально-виконавчого законодавства та системи запобігання злочинності» на 2006-2009 рр. (державний реєстраційний номер: 0106u002292), згідно з планом науково-дослідницької роботи професорсько-викладацького складу Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого на 2010 р. Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (протокол № 1 від 08.09.2006 р.).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретичне узагальнення і нове вирішення проблем детермінації і запобігання корисливій насильницькій злочинності в Україні, що передбачає вироблення цілісного підходу до пізнання кримінологічної природи цієї злочинності, розробку концепції та заходів запобігання їй.
Досягнення поставленої мети здійснювалося шляхом вирішення таких основних завдань:
– розкрити кримінологічну природу корисливої насильницької злочинності як самостійного явища суспільного буття;
– розробити поняття, дати визначення корисливої насильницької злочинності та з’ясувати її місце в структурі злочинності;
– оцінити стан корисливої насильницької злочинності, встановити сучасні тенденції розвитку на основі аналізу кількісних показників та в розрізі регіонального поширення;
– визначити ймовірні обсяги латентності корисливої насильницької злочинності;
– з’ясувати особливості структури корисливої насильницької злочинності, розкрити міжелементні зв’язки та залежності, установити специфіку найбільш стійких видів корисливої насильницької злочинної діяльності;
– надати узагальнену кримінологічну характеристику особи корисливого насильницького злочинця, встановити характерні риси, виявити у чому полягає її криміногенна сутність, з’ясувати відмінні ознаки цієї категорії злочинців від інших;
– визначити методологічний підхід до пізнання детермінації корисливої насильницької злочинності;
– установити комплекс детермінант на макро- та мікрорівнях, виявити ключові етапи становлення особи на шлях вчинення корисливих насильницьких злочинів, а також показати роль віктимологічних та ситуативних чинників при вчиненні корисливих насильницьких злочинів;
– розробити концепцію і запропонувати комплекс заходів запобігання корисливій насильницькій злочинності, виходячи із отриманих результатів дослідження.
Об’єктом дослідження виступає корислива насильницька злочинність як соціально-правове явище.
Предметом дослідження є теоретичні та прикладні проблеми детермінації і запобігання корисливій насильницькій злочинності в Україні.
Методи дослідження обрані відповідно до мети, завдань, об’єкта та предмета дослідження. Методологічну основу дисертації становить діалектичний метод пізнання явища корисливої насильницької злочинності, за допомогою якого розкривається її сутність, з’ясовуються зміст і форма прояву, закономірності розвитку й відтворення, виходячи із всезагальних законів існування та розвитку соціальних явищ. У процесі дисертаційного дослідження використовувалися наступні методи пізнання. Логіко-семантичний метод застосовувався при розробці понять і формулюванні визначень корисливої насильницької злочинності (підрозділ 1.1), спрямованості особистості корисливого насильницького злочинця (підрозділ 3.3), запобігання корисливій насильницькій злочинності (підрозділ 5.2). Соціально-діяльнісний метод покладено в основу розкриття кримінологічної природи корисливої насильницької злочинності та пояснення її детермінації. Статистичні методи використовувалися при вибірковому узагальненні кримінальних справ, обробці й аналізі його результатів, а також при здійсненні порівняльного, системно-структурного аналізу офіційної статистичної звітності правоохоронних та інших державних органів із метою встановлення закономірностей, зв’язків і тенденцій поширення корисливої насильницької злочинності у просторі й часі. За допомогою таких конкретно-соціологічних методів як опитування населення, формалізоване інтерв’ювання засуджених за ці злочини, аналіз офіційних документів − розраховувалися показники латентності, вивчався механізм кримінальної поведінки та ін. Психологічні методи (тестування злочинців у колоніях) дозволили з’ясувати ціннісні орієнтації, характерні риси і відмінні ознаки цієї категорії злочинців від інших.
Наукова новизна одержаних результатів виражається в тому, що вперше у вітчизняній кримінології створено цілісне наукове уявлення про корисливу насильницьку злочинність як негативне явище суспільного життя, з’ясовано її кримінологічну природу, на підставі чого запропоновано вирішення теоретичних та прикладних проблем детермінації і запобігання цій злочинності. За результатами дослідження дисертантом особисто сформульовано низку нових теоретичних положень і понять, зроблено висновки, запропоновано рекомендації, що мають суттєве значення для розв’язання поставленої проблеми, зокрема:
вперше:
– на основі соціально-діяльнісного підходу обґрунтовано існування корисливої насильницької злочинності як самостійного явища об’єктивної дійсності, що утворилося при поєднанні різних типів злочинної діяльності (корисливої та насильницької) в єдину форму кримінальної практики;
– сформульовано визначення корисливої насильницької злочинності, під якою пропонується розуміти: антисоціальне явище відносно масового незаконного збагачення насильницьким шляхом, що проявляється у вчиненні корисливих злочинів, поєднаних із застосуванням чи погрозою застосування насильства;
– встановлено типові риси корисливої насильницької злочинності, а саме: 1) основна спрямованість злочинних посягань проти власності; 2) майновий і груповий характер її проявів; 3) високоінтенсивне і нерівномірне територіальне поширення; 4) структурне переважання низькодоходних корисливих насильницьких злочинів над високодоходними; 5) у 2–3 рази вищі від загальностатистичних показники рецидиву; 6) суттєвий рівень латентності (54 %); 7) молодіжний склад контингенту корисливих насильницьких злочинців;
– доведено, що фактичні розміри корисливої насильницької злочинності понад удвічі більші від зареєстрованого її рівня;
– виявлено стійкий зв’язок між вартісним виразом предметів злочинних посягань та характером злочинної діяльності, на підставі чого статистичний масив корисливих насильницьких злочинів розподіляється на дві умовні групи: низькодоходні та високодоходні;
– зроблено висновок, що корислива насильницька злочинність умовно складається із двох частин: іррегулярних низькодоходних злочинних посягань та стійкої високодоходної злочинної діяльності, здійснюваної на організованій і професійній основі, між якими існують складні зв’язки і залежності, а їх взаємодія забезпечує цілісність явища, його функціонування і відтворення у суспільстві;
– встановлено, що криміногенну сутність свідомості й волі злочинців становить корислива спрямованість насильницького прояву, тобто така домінантна морально-психологічна властивість, яка визначає корисливий зміст мотивації і вибір та реалізацію насильницького способу незаконного збагачення;
– розроблено цілісну концепцію запобігання корисливій насильницькій злочинності, що базується на провідній ідеї убезпечення від цієї злочинності різними засобами превентивного впливу на її причини і умови, осіб, які виявляють злочинні наміри, а також через зменшення можливостей для вчинення корисливих насильницьких злочинів і захист потенційних потерпілих;
дістали подальшого розвитку:
– кримінологічна характеристика особи корисливого насильницького злочинця, згідно з якою останній є типовим представником соціально невлаштованої 14–35-річної молоді, не зайнятої трудовою і навчальною діяльністю, без постійних джерел доходів, що відрізняє її від корисливих ненасильницьких злочинців за різними показниками;
– загальнотеоретичне положення кримінологічної науки про соціально-психологічну природу причин злочинності, а також положення про те, що безпосередніми причинами корисливої насильницької злочинності і її проявів виступають криміногенні деформації суспільної, групової й індивідуальної свідомості і психології, які при взаємодії із соціальними умовами породжують насильницькі форми незаконного збагачення у суспільстві;
– уявлення про остаточне формування корисливої спрямованості насильницького прояву та становлення на шлях вчинення корисливих насильницьких злочинів під конформним впливом криміногенних неформальних груп, до складу яких входить переважна більшість злочинців;
– обґрунтованість переорієнтації спрямованості особистості шляхом корегуючого впливу на деформовану свідомість і психологію з метою позитивної зміни системи ціннісних орієнтацій і правосвідомості, а також усунення негативних середовищних впливів, які потягнуть за собою зміну на правомірне ставлення до найвищих суспільних цінностей та кримінально-правових заборон;
удосконалено:
– теоретичні засади забезпечення політики держави у сфері протидії злочинності, концептуальною ідеєю якої пропонується вважати спрямованість нормотворчих, правозастосовчих і превентивних засобів на убезпечення людини, суспільства та держави від корисливої насильницької злочинності, відвернення загрози її проявів;
– визначення запобігання корисливій насильницькій злочинності, під якою розуміється: діяльність із убезпечення людини, суспільства та держави від корисливої насильницької злочинності, відвернення загрози її проявів шляхом обмеження дії детермінант, превентивного впливу на осіб групи криміногенного ризику та захисту потенційних потерпілих;
– уявлення про об’єкти запобіжного впливу, що пропонується класифікувати на макросередовищні, мікросередовищні та індивідуальні;
– комплекс заходів запобігання корисливій насильницькій злочинності.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблені в дисертації положення, висновки і рекомендації спрямовані на цілісне наукове осмислення проблеми корисливої насильницької злочинності та вироблення підходів і визначення шляхів її вирішення, тому становлять як теоретичний, так і практичний інтерес. Отримані нові знання збагачують кримінологічну теорію, сприяють розвитку кримінологічної думки в напряму удосконалення політики і практики протидії злочинності. Аналітичні матеріали дисертації і висновки, зроблені на їх основі, враховано Радою національної безпеки і оборони України при підготовці довідки і її рішення «Про стан злочинності в державі та координацію органів державної влади у протидії злочинним проявам і корупції» від 11.09.2009 р., що підтверджується актом впровадження від 19.02.2010 р. № 2/9-420-2-5.
Результати дослідження також можуть бути використані:
– у науково-дослідній сфері – при проведенні подальших прикладних досліджень у цьому напряму та науковому пошуку найбільш дієвих стратегій і заходів запобігання корисливій насильницькій злочинності;
– у нормотворчій сфері – для удосконалення й розвитку законодавчого забезпечення державної політики протидії злочинності;
– у правозастосовчій сфері для покращення ефективності запобіжної діяльності органів загальної і спеціальної компетенції; – у навчальному процесі – при розробці та викладанні курсу «Кримінологія», написанні навчально-практичних і методичних посібників, спецкурсів, монографій.
Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертаційного дослідження було викладено в наступних доповідях.
На міжнародних науково-практичних конференціях: «Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів» (м. Хмельницький, 14 листопада 2008 р.), «Актуальні проблеми тлумачення і застосування юридичних норм» (м. Львів, 28–29 березня 2008 р.), «Четверті юридичні читання» (м. Київ, 3–4 квітня 2008 р.), «Проблеми теорії та практики реалізації правоохоронних функцій в охороні державного кордону» (м. Хмельницький, 22–23 листопада 2009 р.), «Сучасна кримінологія: проблеми розвитку та протидії злочинності» (м. Запоріжжя 3–4 липня 2009 р.), «Проблеми кримінального права, процесу та криміналістики» (м. Одеса, 9 жовтня 2009 р.), «Кримінальна юстиція в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку» (м. Луганськ,14–15 травня 2010 р.), «Боротьба з правопорушеннями у молодіжному середовищі: вітчизняний та міжнародний досвід» (м. Донецьк, 2 червня 2010 р.); на науково-практичних семінарах: «Боротьба зі злочинністю та права людини» (м. Одеса, 16 березня 2006 р.) та «Сучасні напрямки профілактики та актуальні проблеми розслідування злочинів, що вчиняються неповнолітніми (м. Харків, 28 травня 2009 р.) і наукових конференціях: «Правові засади підвищення ефективності боротьби зі злочинністю в Україні» (м. Харків, 15 травня, 2008 р.), «Теоретичні основи забезпечення якості кримінального законодавства та правозастосовної діяльності у сфері боротьби зі злочинністю в Україні» (м. Харків, 15 травня 2009 р.).
Публікації. Основні положення і результати дисертації знайшли своє відбиття у 46 наукових працях, зокрема: 1 одноосібній монографії, 33 наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях з юридичних наук, перелік яких затверджений ВАК України, 12 тезах доповідей на науково-практичних конференціях та семінарах.

Список літератури

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Криминология : учебник / под ред. В. К. Звирбуля, Н. Ф. Кузнецовой, Г. М. Миньковского. – М. : Юрид. лит., 1979. – 304 с.
2. Аванесов Г. А. Криминология и социальная профилактика : учебник / Г. А. Аванесов. – М.: Акад. МВД СССР, 1980. – 528 с.
3. Курс советской криминологии: предупреждение преступности. – М. : Юрид. лит., 1986. – 352 с.
4. Кузнецова Н. Ф. Проблемы криминологической детерминации / Н. Ф. Кузнецова / под. ред. В. Н. Кудрявцева. – М. : МГУ, 1984. – 208 с.
5. Криминология : учебник / под ред. Б. В. Коробейникова, Н. Ф. Кузнецовой, Г. М. Миньковского. – М. : Юрид. лит., 1988. – 384 с.
6. Познышев С. В. Основные вопросы учения о наказании / С. В. Познышев. – М. : Унив. тип., 1904. – 398 с.
7. Лунеев В. В. Криминологическая классификация преступлений / В. В. Лунеев // Сов. государство и право. – 1980. – № 1. – С. 124–129.
8. Кудрявцев В. Н. О криминологической классификации преступлений / В. Н. Кудрявцев, В. В. Лунеев // Государство и право. – № 6. – 2005. – С. 54–66.
9. Суходольский Г. В. Основы психологической теории деятельности / Г. В. Суходольский. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1988. – 168 с.
10. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии / С. Л. Рубинштейн. – М. : Изд-во Минпросвещения, 1946. – 704 с.
11. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность / А. Н. Леонтьев. – М. : Политиздат, 1975. – 304 с.
12. Кривоченко Л. Н. Классификация преступлений / Л. Н. Кривоченко. – Х. : Выща шк., 1983 – 128 с.
13. Копнин П. В. Диалектика как логика и теория познания: Опыт логико-гносеологического исследования / П. В. Копнин. – М. : Наука, 1973. – 324 с.
14. Швырев В. С. Анализ научного познания: основные направления, формы, проблемы / В. С. Швырев; отв. ред. В. А. Лекторский. – М. : Наука, 1988. – 176 с.
15. Андреев И. О. Проблемы логики и методологии познания / И. О. Андреев. – М. : Наука, 1972. – 320 с.
16. Шептулин А. Н. Диалектика как метод исследования социальных явлений / А. Н. Шептулин // Философ. науки. – 1977. – № 3. – С. 3–14.
17. Зелинский А. Ф. Понятие «преступная деятельность» / А. Ф. Зелинский // Сов. государство и право. – 1978. – № 3. – С. 98–100.
18. Костенко А. Н. Криминальный произвол (социопсихология воли и сознания преступника) / А. Н. Костенко. – Киев: Наук. думка, 1990. – 148 с.
19. Дремин В. Н. О некоторых философских проблемах современной криминологии / В. Н. Дремин // Актуальные проблемы криминологии и криминальной психологии: сб. науч. ст. / под ред. М. Ф. Орзиха, В. Н. Дремина. – Одесса : Феникс, 2007. – С. 53–67.
20. Закалюк А. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика : у 3 кн. – Кн. 1 : Теоретичні засади та історія української кримінологічної науки / А. П. Закалюк. – К. : Ін Юре, 2007. – 424 с.
21. Голина В. В. Преступность: многообразие понятий и предметная сущность явления / В. В. Голина // Проблеми законності : акад. зб. наук. пр. – Вип. 100. – Х. : Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого, 2009. – С. 324–336.
22. Кирилюк А. С. Категория «активность»: мировоззренческие и методологические функции / А. С. Кирилюк. – Киев : Наук. думка, 1985. – 126 с.
23. Швырев В. С. О деятельностном подходе к истолкованию «феномена человека» (попытка современной оценки) / В. С. Швырев // Вопр. философии. – 2001. – № 2. – С. 107–115.
24. Каган М. С. Человеческая деятельность (опыт системного анализа) / М. С. Каган. – М. : Политиздат, 1974. – 328 с.
25. Кветной М. С. Человеческая деятельность: сущность, структура, типы (социологический аспект) / М. С. Кветной. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1974. – 223 с.
26. Головаха Е. И. Структура групповой деятельности: социально-психологической анализ / Е. И. Головаха. – Киев : Наук. думка, 1979. – 140 с.
27. Чунаева А. А. Категория цели в современной науке и ее методологическое значение (цель и деятельность) / А. А. Чунаева. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1979. – 145 с.
28. Загородников В. П. Целеполагание в практике, культуре, познании / В. П. Загородников; отв. ред. В. А. Звиглянич. – Киев : Наук. думка, 1991. – 172 с.
29. Белик А. П. Социальная форма движения: явления и сущность / А. П. Белик. – М. : Наука, 1982. – 271 с.
30. Трубников Н. Н. О категориях «цель», «средство», «результат» / Н. Н. Трубников. – М. : Высш. шк., 1968. – 147 с.
31. Сачков Ю. В. Научный метод: вопросы и развитие / Ю. В. Сачков. – М. : Едиториал УРСС, 2003. – 160 с.
32. Стечкин О. Я. Цель как философская и этическая категория : учеб. пособие / О. Я. Стечкин. – Тула : Тульск. гос. ин-т им. Л. Н. Толстого, 1975. – 90 с.
33. Ропаков Н. И. Категория цели: проблемы исследования / Н. И. Ропаков. – М. : Мысль, 1980. – 125 с.
34. Магун В. С. Потребности и психология социальной деятельности личности / В. С. Магун. – Л. : Наука, 1983. – 137 с.
35. Котарбинский Т. Трактат о хорошей работе / Т. Котарбинский. – М. : Экономика, 1975. – 271 с.
36. Трубников Н. Н. Отношение цели, средства и результата человеческой деятельности / Н. Н. Трубников // Вопр. философии. – 1964. – № 6. – С. 59–68.
37. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка / В. Даль. – Т. 2. – И–О. – М. : Рус. яз., 1981. – 779 с.
38. Головкін Б. М. Системний підхід до поняття тяжкої корисливо-насильницької злочинності / Б. М. Головкін // Питання боротьби зі злочинністю : зб. наук. пр. – Вип. 14. – Х. : Кроссроуд, 2007. – С. 29–48.
39. Зелінський А. Корисливість як мета злочину / А. Зелінський // Радянське право. – 1988. – № 2. – С. 48–51.
40. Зелінський А. Ф. Корислива злочинна діяльність / А. Ф. Зелінський, М. Й. Коржанський. – К. : Генеза, 1998. – 144 с.
41. Тищенко В. В. Корыстно-насильственные преступления: криминалистический анализ : монография / В. В. Тищенко. – Одесса. : Юрид. лит., 2002. – 360 с.
42. Петров В. В. Насильственно-корыстная преступность организованных групп: тенденции, причины и условия, меры противодействия / В. В. Петров // Зб. наук. пр. – Вип. 1. – Х. : Харк. центр вивч. орг. зл-ті при НЮАУ ім. Ярослава Мудрого, 2000. – С. 248–273.
43. Дрёмин В. Н. Преступность как социальная практика: институциональная теория криминализации общества : монография / В. Н. Дрёмин. – Одесса : Юрид. лит., 2009. – 616 с.
44. Зінченко І. О. Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання : монографія / І. О. Зінченко, В. І. Тютюгін; за заг. ред. В. І. Тютюгіна. – Х. : Фінн, 2008. – 356 с.
45. Микешина Л. А. Философия науки: Современная эпистемология. Научное знание в динамике культуры. Методология научного исследования : учеб. пособие / Л. А. Микешина. – М. : Прогресс-Традиция : МПСИ : Флинта, 2005. – 464 с.
46. Долгова А. И. Преступность // Преступность и реформы в России / А. И. Долгова. – М. : Криминол. ассоц., 1998. – С. 4–75.
47. Алауханов Е. О. Криминологические проблемы предупреждения корыстно-насильственных преступлений / Е. О. Алауханов; под ред. Е.И. Каиржанова. – СПб. : Изд-во Р. Асланова «Юрид. центр Пресс», 2005. – 282 с.
48. Антонян Ю. М. Криминология: избранные лекции / Ю. М. Антонян. – М. : Логос, 2004. – 448 с.
49. Владимиров В. А. Ответственность за корыстные посягательства на социалистическую собственность / В. А. Владимиров, Ю. И. Ляпунов. – М. : Юрид. лит., 1986. – 224 с.
50. Эминов В. Е. Преступления против личной собственности граждан и их предупреждение / В. Е. Эминов // Криминология : учебник; под ред. В. Н. Кудрявцева, В. Е. Эминова. – М. : Юрист, 1995. – С. 368–378.
51. Елисеев С. А. Вопросы теории и практики предупреждения корыстных преступлений / С. А. Елисеев. – Томск : Изд-во Томск. ун-та, 1989. – 110 с.
52. Кривоченко Л. М. Злочини проти власності / Л. М. Кривоченко // Кримінальне право України: Особлива частина : підручник / за ред. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 544 с.
53. Кригер Г. Л. Ответственность за корыстно-насильственные преступления / Г. Л. Кригер // Насильственная преступность / под. ред. В. Н. Кудрявцева, А. В. Наумова. – М. : Спарк, 1997. – С. 82–104.
54. Литвинов В. И. Корыстные посягательства на личную собственность и их предупреждение / В. И. Литвинов. – Минск : Университетское, 1989. – 419 с.
55. Матышевский П. С. Преступления против собственности и смежные с ними преступления / П. С. Матышевский. – Киев : Юринком Интер, 1996. – 240 с.
56. Никифоров Б. С. Уголовно-правовая охрана личной собственности в СССР / Б. С. Никифоров. – М. : Изд-во Акад. наук СССР, 1954. – 156 с.
57. Елисеев С. А. Общеуголовные корыстные преступления: криминологическая характеристика, уголовная ответственность : учеб. пособие / С. А. Елисеев, Л. М. Прозументов. – Томск : Изд-во Томск. ун-та, 1991. – 122 с.
58. Солодовников С. А. Криминальная экономика и насильственные преступления против собственности граждан : монография / С. А. Солодовников. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2003. – 319 с.
59. Абельцев С. Н. Личность преступника и проблемы криминального насилия / С. Н. Абельцев. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2000. – 207 с.
60. Гаухман Л. Д. Насилие как средство совершения преступления / Л. Д. Гаухман. – М. : Юрид. лит., 1974. – 166 с.
61. Голіна В. В. Попередження тяжких насильницьких злочинів проти життя й здоров’я особи : навч. посіб. / В. В. Голіна. – Х. : НЮАУ, 1997. – 52 с.
62. Курс кримінології: Особлива частина : підручник : у 2 кн. – Кн. 2 / за заг. ред. О.М. Джужи. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – 480 с.
63. Жалинский А. Э. Насильственная преступность и уголовная политика / А. Э. Жалинский // Сов. государство и право. – 1991. – № 3. – С. 101–112.
64. Закалюк А. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика : У 3 кн. – Кн. 2 : Кримінологічна характеристика та запобігання вчиненню окремих видів злочинів / А. П. Закалюк. – К. : Ін Юре, 2007. – 712 с.
65. Зелінський А. Ф. Кримінологія : навч. посіб. / А. Ф. Зелінський. – Х. : Рубікон, 2000. – 240 с.
66. Литвак О. М. Держава і злочинність : монографія / О. М. Литвак. – К. : Атіка, 2004. – 304 с.
67. Овчинский С. С. Преступное насилие. Преступность в городах / С. С. Овчинский; сост. и вступ. ст. А. С. Овчинского, В. С. Овчинского. – М. : ИНФРА-М, 2007. – 408 с. – (Б-ка криминолога).
68. Панов Н. И. Квалификация насильственных преступлений : учеб. пособие / Н. И. Панов. – Харьков : Юрид. ин-т, 1986. – 54 с.
69. Петин И. А. Механизм преступного насилия / И. А. Петин. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2004. – 343 с.
70. Побегайло Э. Ф. Борьба с тяжкими насильственными преступлениями и роль органов внутренних дел в ее осуществлении : автореф. дисс. … на соискание уч. степеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право, криминология, исправительно-трудовое право» / Э. Ф. Побегайло. – М., 1988. – 40 с.
71. Шарапов Р. Д. Физическое насилие в уголовном праве / Р. Д. Шарапов. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2001. – 298 с.
72. Лунеев В. В. Преступность ХХ века: мировые, региональные и российские тенденции / В. В. Лунеев. – М. : Волтерс Клувер, 2005. – 912 с.
73. Албул С. В. Віктимологічні аспекти корисливо-насильницьких злочинів відносно мігрантів в Україні : монографія / С. В. Албул. – Одеса: ОДУВС, 2009. – 141 с.
74. Василевич В. В. Боротьба з озброєними формами організованої злочинності корисливого-насильницького спрямування : автореф. дис. … на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право, кримінологія, кримінально-виконавче право» / В. В. Василевич. – К., 1998. – 18 с.
75. Яницька Н. В. Групова корисливо-насильницька злочинність молоді та її попередження : автореф. дис. … на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право, кримінологія, кримінально-виконавче право» / Н. В. Яницька. – К., 2008. – 19 с.
76. Бедриківський В. В. Бандитизм: соціально-правовий і кримінологічний аналіз : монографія В. В. Бедриківський, О. М. Литвинов; за ред. О. Н. Ярмиша. – Х. : Вид-во ХНУВС, 2009. – 162 с.
77. Денисов С. Ф. Детермінанти злочинності і моделі кримінологічної превенції злочинів молоді : монографія / С. Ф. Денисов. – Запоріжжя : Вид-во КПУ, 2010. – 396 с.
78. Колодяжний М. Г. Насильницькі вимагання в Україні: кримінологічна характеристика, детермінація та запобігання : монографія / М. Г. Колодяжний ; за ред. В. В. Голіни. – Х. : Кроссроуд, 2010. – 288 с.
79. Батиргареєва В. С. Рецидивна злочинність в Україні: соціально-правові та кримінологічні проблеми : монографія / В. С. Батиргареєва. – Х. : Право, 2009. – 576 с.
80. Шептулин А. П. Диалектический метод познания (вопросы применения диалектики в качестве метода познания и революционного преобразования действительности) / А. П. Шептулин. – М. : Знание, 1984. – 64 с.
81. Гегель Г. В. Ф. Наука логики : в 3 т. – Т. 2 / Г. В. Ф. Гегель. – М. : Мысль, 1971. – 248 с.
82. Русин В. В. Основы логики теоретической науки / В. В. Русин. – Минск : Юнипак, 2004. – 240 с.
83. Борщов А. С. Принцип детерминизма и основные законы диалектики : монография / А. С. Борщов. – Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 1990. – 149 с.
84. Даньшин И. Н. Общетеоретические проблемы криминологии: монография / И. Н. Даньшин. – Х. : Прапор, 2005. – 224 с.
85. Керимов Д. А. Философские проблемы права / Д. А. Керимов. – М. : Мысль, 1972. – 472 с.
86. Панов М. Проблеми формування понятійого апарату юридичної науки: методологічні аспекти / М. Панов // Вісн. Акад. прав. наук України. – № 2 (33) – № 3 (34). – 2003. – С. 54–67.
87. Швырев В. С. Теоретическое и эмпирическое в научном познании / В. С. Швырев. – М. : Наука, 1978. – 383 с.
88. Копнин П. В. Логические основы науки / П. В. Копнин. – Киев : Наук. думка, 1968. – 282 с.
89. Козлов В. А. Проблемы предмета и методологии общей теории права / В. А. Козлов. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1989. – 119 с.
90. Лукашевич В. К. Философия и методология науки / В. К. Лукашевич. – Минск : Соврем. шк., 2006. – 320 с.
91. Готлиб А. С. Введение в социологическое исследование. Качественный и количественный подходы. Методология. Исследовательские практики : учеб. пособие / А. С. Готлиб. – М. : Флинта : МПСИ, 2005. – 384 с.
92. Методика изучения территориальных различий преступности и их причин. – М. : ВНИИ Проблем укрепления законности и правопорядка, 1989. – 140 с.
93. Энциклопедия психологических тестов. Личность, мотивация, потребности. – М. : АСТ, 1997. – 300 с.
94. Райгородский Д. Я. Психическая психодиагностика. Методики и тесты / Д. Я. Райгородский : учеб. пособие – Самара : БАХРАМ, 2000. – 672 с.
95. Методологическая функция категории «состояние» в анализе социальных явлений. – Горький, 1976. – 79 с.
96. Криминология : учебник / под ред. И. И. Карпеца, В. Н. Кудрявцева, Н. Ф. Кузнецовой и др. – М. : Юрид. лит., 1976. – 440 с.
97. Стручков Н. А. Преступность как социальное явление : лекции / Н. А. Стручков. – Л. : б. и., 1979. – 119 с.
98. Вицин С. Е. Моделирование в криминологии : учебное пособие / С. Е. Вицин. – М. : Высш. шк. МВД СССР, 1973. – 103 с.
99. Кальман О. Г. Стан і головні напрямки попередження економічної злочинності в Україні: теоретичні та прикладні проблеми : монографія / О. Г. Кальман. – Х. : Гімназія, 2003. – 352 с.
100. Забрянский Г. Й. Методика статистического изучения преступности / Г. Й. Забрянский : учеб. пособие – Краснодар : Кубан. гос. ун-т, 1976. – 82 с.
101. Панкратов В. В. Методология и методика криминологических исследований / В. В. Панкратов. – М. : Юрид. лит., 1972. – 117 с.
102. Организация и методика оперативных криминологических исследований / Горяинов К. К. и др. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1982. – 112 с.
103. Блувштейн Ю. Д. Криминологическая статистика (статистические методы в анализе оперативной обстановки) / Ю. Д. Блувштейн. – Мн : Минск. высш. шк. МВД СССР, 1981. – 93 с.
104. Дюркгейм Э. Самоубийство. Социологический этюд / Э. Дюркгейм. – СПб. : Изд-е Карбаенникова Н. П., 1912. – 541 с.
105. Кондрашков Н. Н. Количественные методы в криминологии / Н. Н. Кондрашков. – М. : Юрид. лит., 1971. – 184 с.
106. Жалинский А. Э. Эффективность профилактики преступлений и криминологическая информация / А. Э. Жалинский, М. В. Костицкий. – Львов : Выща шк., изд-во при Львов. ун-те, 1980. – 212 с.
107. Закалюк А. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика : у 3-х кн. – Кн. 3: Практична кримінологія / А. П. Закалюк. – К. : Вид. Дім «Ін Юре, 2008. – 320 с.
108. Наркозлочинність: кримінологічна характеристика та запобігання : наук.-практ. посіб. / за заг. ред. А. П. Закалюка. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 296 с.
109. Єдиний звіт про злочинність за 12 місяців у 2001–2009 рр. – К. : ДІТ МВС України, 2002–2010 рр.
110. Населення України 2002 рік : демографічний щорічник / Державний комітет статистики України; Управління статистики населення. – К. : Держкомстат України, 2003. – 317 с.
111. Населення України 2003 рік : демографічний щорічник / Державний комітет статистики України; Управління статистики населення. – К. : Держкомстат України, 2004. – 364 с.
112. Населення України 2004 рік : демографічний щорічник / Державний комітет статистики України; Управління статистики населення. – К. : Держкомстат України, 2005. – 408 с.
113. Населення України 2005 рік : демографічний щорічник / Державний комітет статистики України; Управління статистики населення. – К. : Держкомстат України, 2006. – 400 с.
114. Населення України 2006 рік : демографічний щорічник / Державний комітет статистики України; Управління статистики населення. – К. : Держкомстат України, 2007. – 565 с.
115. Населення України 2007 рік: демографічний щорічник / Державний комітет статистики України; Управління статистики населення. – К. : Держкомстат України, 2008. – 570 с.
116. Населення України 2008 рік : демографічний щорічник / Державний комітет статистики України; Управління статистики населення. – К. : Держкомстат України, 2009. – 449 с.
117. Розподіл постійного населення України за статтю та віком : станом на 1 січня 2008 р. – К. : Держкомстат України, 2008. – 417 с.
118. Айрапетов А. М. Таблицы исчисления среднегодовых темпов роста, прироста и снижения / А. М. Айрапетов. – М. : Статистика, 1979. – 222 с.
119. Українське суспільство 1992–2006. Соціологічний моніторинг / за ред. В. Ворони, М. Шульги – К. : Ін–т соціол. НАН України, 2006. – 578 с.
120. Тард Г. Преступник и преступление / Г. Тард. – М. : Типография т-ва И. Д. Сытина, 1906. – 323 с.
121. Кетле А. Социальная физика или опыт исследования о развитии человеческих способностей. / А. Кетле. – К. : Тип. И. И. Чоколова, 1911. – Т. 1. – 336 с.
122. Пояснювальна записка щодо статистичних даних, що характеризують криміногенну обстановку в державі за 2002–2006 рр. – К. : МВС України, 2007. – 14 с.
123. Головкін Б. М. Особливості просторового поширення корисливої насильницької злочинності в Україні / Б. М. Головкін // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2009. – № 20. – С. 183–193.
124. Про стимулювання розвитку регіонів: Закон України від 08 вересня 2005 р. № 2850-IV // Відом. Верхов. Ради України. – 2005. – № 51. – Ст. 548.
125. Регіони України: стат. збірник: у 2 ч.– К.: Держкомстат України, 2009. – Ч. 1. – 369 с.
126. Про затвердження Переліку установ кримінально-виконавчої системи, які виконують покарання у виді арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі : Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань № 251 від 12.12.2003 р.
127. Туляков В. А. Виктимология (социальные и криминологические проблемы): монография / В. А. Туляков. – Одесса. : Юрид. лит., 2000. – 336 с.
128. Дидоренко Э. А. Популяция населения региона как объект криминологического исследования / Э. А. Дидоренко, Б. Г. Розовский, М. И. Чверткин, А. А. Горщак. – Луганск : ЛИВД МВД Украины, 1995. – 21 с.
129. Салій І. М. Урбанізація в Україні: соціальний та управлінський аспекти / І. М. Салій. – К. : Наук. думка, 2005. – 301с.
130. Шакун В. І. Урбанізація і злочинність : монографія / В. І. Шакун. – К. : Укр. акад. внутр. справ, 1996. – 256 с.
131. Кримінологія: Загальна та Особлива частини : підручник / І. М. Даньшин, В. В. Голіна, М. Ю. Валуйська та ін.; за заг. ред. В. В. Голіни. – Х. : Право, 2009. – 288 с.
132. Словник іншомовних слів / уклад. Л. О. Пустовіт та ін. – К. : Довіра, 2000. – 1018 с.
133. Холыст Б. Криминология: основные проблемы / Б. Холыст; под ред. Н. А. Стручкова. – М. : Юрид. лит., 1980. – 263 с.
134. Конев А. А. Основные криминологические характеристики латентной преступности : учеб. пособие / А. А. Конев – Омск : Высш. шк. МВД СССР, 1980. – 45 с.
135. Бышевский Ю. В. Латентная преступность и правосознание : учеб. пособие / Ю. В. Бышевский, А. А. Конев. – Омск : Высш. шк. МВД СССР, 1986. – 76 с.
136. Шестаков Д. А. Криминология. Преступность как свойство общества : учебник / Д. А. Шестаков. – СПб. : Изд-во С.-петерб. гос. ун-та, 2001. – 264 с.
137. Хохряков Г. Ф. Криминология : учебник / Г. Ф. Хохряков; отв. ред. В. Н. Кудрявцев. – М. : Юрист, 1999. – 511 с.
138. Рущенко І. П. Соціологія злочинності: монографія / І. П. Рущенко. – Х. : Нац. ун-т внутр. справ, 2001. – 370 с.
139. Оболенцев В. Ф. Латентна злочинність : проблеми теорії та практики попередження / В. Ф. Оболенцев. – Х. : Вид. СПД ФО Вапнярчук Н. М., 2005. – 128 с.
140. Колодяжний М. Вимагання, поєднане з насильством: деякі питання латентності / М. Колодяжний // Проблеми боротьби зі злочинністю в Україні : матеріали VI міжвуз. наук. студ. конф. з кримінології (м. Харків, 27 листоп. 2007 р.). – Х. : Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. – С. 41–43.
141. Зеленецкий В. С. Возбуждение уголовного дела / В. С. Зеленецкий. – Харьков : КримАрт, 1998. – 340 с.
142. Горяинов К. К. Латентная преступность в России : опыт теоретического и прикладного исследования / К. К. Горяинов, А. П. Исиченко, Л. В. Кондратюк. – М. : ВНИИ МВД РФ, 1994. – 149 с.
143. Карпец И. И. Преступность: иллюзии и реальность / И. И. Карпец. – М. : Рос. право, 1992. – 432 с.
144. Зеленецкий В. С. Общая теория борьбы с преступностью: Концептуальные основы / В. С. Зеленецкий. – Харьков : Основа, 1994. – 321 с.
145. Філософський енциклопедичний словник. – К. : Абрис, 2002. – 742 с.
146. Сахаров А. Б. Проблема преступности в современных условиях / А. Б. Сахаров, Г. С. Саркисов. – Ереван : Айастан, 1991. – 278 с.
147. Кондратюк Л. В. Система криминологических показателей и методы их вычисления / Л. В. Кондратюк. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1978. – 120 с.
148. Головкін Б. М. Кримінологічна характеристика та запобігання корисливій і корисливо-насильницькій злочинності жінок в Україні / Б. М. Головкін, А. Б. Блага, Л. О. Шевченко, С. С. Шрамко // Питання боротьби зі злочинністю : зб. наук. пр. – Вип. 14. – Х. : Кроссроуд, 2007. – С. 102–135.
149. Дагель П. С. Субъективная сторона преступления и ее установление / П. С. Дагель, Д. П. Котов. – Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1974. – 243 с.
150. Кудрявцев В. Н. Объективная сторона преступления / В. Н. Кудрявцев. – М. : Госюриздат, 1960. – 244 с.
151. Панов Н. И. Способ совершения преступления и уголовная ответственность / Н. И. Панов. – Харьков. : Выща шк., 1982. – 162 с.
152. Головкін Б. М. Структура корисливої насильницької злочинності / Б. М. Головкін // Питання боротьби зі злочинністю: зб. наук. пр. – Вип. 17. – Х. : Кросроуд, 2009. – С. 124–145.
153. Зелінський А. Ф. Злочинна діяльність: поняття та відповідальність / А. Ф. Зелінський // Рад. право. – 1991. – № 12. – С. 19–21.
154. Даньшин І. До питання про поняття злочинної діяльності / І. Даньшин, О. Лисодєд // Вісн. Акад. прав. наук України. – 1998. – 3 (14). – С. 94–99.
155. Карпов Н. С. Злочинна діяльність : монографія / Н. С. Карпов. – К. : Вид-во Семенко Сергія, 2004. – 310 с.
156. Кривошеин П. К. Повторность в советском уголовном праве (теоретические и практические проблемы) / П. К. Кривошеин. – Киев : Выща шк., 1990. – 159 с.
157. Абульханова-Славская К. А. Деятельность и психология личности / К. А. Абульханова-Славская. – М. : Наука, 1980. – 335 с.
158. Джекебаев У. С. Соучастие в преступлении (Криминологические и уголовно-правовые проблемы) / У. С. Джекебаев, Л. М. Вайсберг, Р. Н. Судакова. – Алма-Ата : Наука КазахССР, 1981. – 148 с.
159. Самонов А. П. Психология преступных групп : монография / А. П. Самонов. – Пермь : Перм. книж. изд–во, 1991. – 230 с.
160. Голіна В. В. Кримінологічні та кримінально-правові проблеми боротьби з бандитизмом: соціально-правове і кримінологічне дослідження / В. В. Голіна. – Х. : Регіон-інформ, 2004. – 212 с.
161. Жердеев В. А. Расследование серийных корыстно-насильственных преступлений, совершенных организованными группами, на первоначальном этапе / В. А. Жердеев, В. И. Комисаров. – М. : Юрлитинформ, 2002. – 160 с.
162. Психологічні особливості організованих злочинних об’єднань (використання психологічних знань у протидії організованій злочинності) : наук.-практ. посіб. / Я. Ю. Кондратьєв, С. Д. Максименко, Б. В. Романюк та ін. – К. : Нац. акад. внутр. справ України, 2002. – 436 с.
163. Архівна кримінальна справа Енергодарського місцевого суду Запорізької області. – № 1/18, 2003 р.
164. Ломброзо Ч. Преступный человек / Ч. Ломброзо. – М. : Эксмо; СПб. : Мидгард, 2005. – 880 с.
165. Ферри Э. Уголовная социология / Э. Ферри. – М. : ИНФРА-М, 2005. – 658 с.
166. Познышев С. В. Криминальная психология: Преступные типы. О психологическом исследовании личности как субъекта поведения вообще и об изучении личности преступника в частности / С. В. Познышев; сост. В. С. Овчинский, А. Ф. Федоров. – М. : ИНФРА-М, 2007. – 302 с.
167. Гуров А. И. Профессиональная преступность / А. И. Гуров. – М. : Юрид. лит., 1990. – 304 с.
168. Криминология : учебник / под. ред. А. И. Долговой. – М. : НОРМА–ИНФРА-М, 1999. – 784 с.
169. Даньшин І. М. Усталені форми злочинності / І. М. Даньшин. – Х. : Акта, 2002. – 110 с.
170. Архівна кримінальна справа Жовтневого місцевого суду Запорізької області. – № 1/65, 2006 р.
171. Настільна книга слідчого : наук.-практ. видання / М. І. Панов, В. Ю. Шепітько, В. О. Коновалова та ін. – К. : Ін Юре, 2003. – 720 с.
172. Архівна кримінальна справа Апеляційного суду Дніпропетровської області. – № 31–46, 2005 р.
173. Украинские воры в законе: кто они? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //globalist.org.ua/?p=5331/. – Заголовок з екрану.
174. Головкін Б. М. Кримінологічна оцінка злочинного професіоналізму корисливого насильницького спрямування / Б. М. Головкін // Часоп. Київс. ун-ту права. – 2010. – № 3. – С. 232–237.
175. Игошев К. Е Типология личности преступника и мотивация преступного поведения : учеб. пособие / К. Е. Игошев. – Горький : Горьк. высш. шк. МВД СССР, 1974. – 168 с.
176. Про внесення змін до статті 1 Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» від 23 березня 2004 р. : Закон України від 23.03.2004р. № 1659-15 // Відом. Верхов. Ради України. – 2004. – № 29. – Ст. 370.
177. Про становище молоді в Україні : (Щодо підтримки молодої сім’ї, посилення соц. захисту дітей та молоді у 2001–2006 рр.) : щорічна доповідь Президентові України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України / Т. В. Безулік, А. І. Білий, Є. І. Бородін та ін. – К. : Гопак, 2006. – 360 с.
178. Долгова А. И. Социально-психологические аспекты преступности несовершеннолетних / А. И. Долгова. – М. : Юрид. лит., 1981. – 159 с.
179. Голіна В. В. Особистість неповнолітнього злочинця: сучасний кримінологічний портрет (на матеріалах м. Харкова) / В. Голіна, Б. Головкін // Бюл. Мін-ва юстиції України. – 2006. – № 1. – С. 42–53.
180. Перепелиця Т. Г. Аналіз чинників та передумов злочинної поведінки підлітків у процесі соціалізації / Т. Г. Перепелиця. – К. : Нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 1999. – 21 с.
181. Кон И. С. Психология юношеского возраста (Проблемы формирования личности) : учебник / И. С. Кон. – М. : Просвещение, 1979. – 175 с.
182. Социология молодежи : учебник / отв. ред. В. Т. Лисовский. – СПб. : Изд-во С.-Петерб. ун-та, 1996. – 457 с.
183. Курило І. О. Соціально-економічна структура населення: еволюція, сучасність, трансформації : монографія / відп. ред. В. С. Стешенко. – К. : Ін-т демографії та соціальних досліджень НАН України, 2006. – 472 с.
184. Криминология : учебник / под ред. Г. А. Аванесова. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2005. – 480 с.
185. Зелинский А. Ф. Криминальная психология / А. Ф. Зелинский. – Киев : Юринком Интер, 1999. – 240 с.
186. Криминология : учебник / под ред. Н. Ф. Кузнецовой, В. В. Лунеева. – М. : Волтерс Клувер, 2004. – 640 с.
187. Пирожков В. Ф. Направленность личности и мотивы деятельности осужденного к лишению свободы / В. Ф. Пирожков – М. : ВШ МВД СССР, 1967. – 31 с.
188. Тарарухин С. А. Преступное поведение. Социальные и психологические черты / С. А. Тарарухин. – М. : Юрид. лит., 1974. – 224 с.
189. Преступность и криминологические основы уголовной юстиции : монография / под ред. В. Н. Дремина. – Одесса : Феникс, 2007. – 280 с.
190. Хохряков Г. Ф. Личность в условиях изоляции от общества (значение социально-психологических закономерностей поведения для достижения целей наказания, исправления и перевоспитания осужденных в ИТУ) / Г. Ф. Хохряков, В. П. Голубев, Ю. Н. Кудряков. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1983. – 80 с.
191. Глоточкин А. Д. Психология коллектива осужденных : лекция / А. Д. Глоточкин, В. Ф. Пирожков. – М. : Высш. шк. МООП СССР, 1968. – 35 с.
192. Хохряков Г. Ф. Формирование правосознания у осужденных : учеб. пособие / Г. Ф. Хохряков. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1985. – 84 с.
193. Ратинов А. Р. Методологические вопросы психологического изучения личности преступника / А. Р. Ратинов // Психологическое изучение личности преступника (Методы исследования) : сб. науч. тр; отв. ред. А. Р. Ратинов. – М. : ВИПП, 1976. – С. 5–22.
194. Ефремова Г. Х. Экспериментальная проверка возможности применения многофазного личностного теста при изучении личности преступника / Г. Х. Ефремова // Психологическое изучение личности преступника (Методы исследования) : сб. науч. тр. / отв. ред. А. Р. Ратинов. – М. : ВИПП, 1976. – С. 44–61.
195. Антонян Ю. М. Личность корыстного преступника / Ю. М. Антонян, В. П. Голубев, Ю. Н. Кудряков. – Томск : Изд-во Том. ун-та, 1989. – 160 с.
196. Самовичев Е. П. Убийство: психологические аспекты преступления и наказания : учеб. пособие / Е. П. Самовичев. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1988. – 80 с.
197. Ратинов А. Р. Психология личности преступника. Ценностно-нормативный подход / А. Р. Ратинов // Личность преступника как объект психологического исследования : сб. науч. тр. – М. : ВИПП, 1979. – С. 3–33.
198. Зотова О. И. Ценностные ориентации и механизмы социальной регуляции поведения / О. И. Зотова, М. И. Бобнева // Методологические проблемы социальной психологии. – М. : Наука, 1975. – С. 241–254.
199. Леонтьев Д. А. Психология смысла: природа, строение и динамика смысловой реальности / Д. А. Леонтьев. – М. : Смысл, 2003. – 487 с.
200. Саморегуляция и прогнозирование социального поведения личности / под ред. В. А. Ядова. – Л. : Наука, 1979. – 364 с.
201. Подольская Е. А. Ценностные ориентации и проблема активности личности : монография / Е. А. Подольская. – Х. : Изд-во «Основа» при ХГУ, 1991. – 164 с.
202. Кудрявцев В. Н. Правовое поведение: норма и патология / В. Н. Кудрявцев. – М. : Наука, 1982. – 287 с.
203. Здравомыслов А. Г. Потребности. Интересы. Ценности / А. Г. Здравомыслов. – М. : Политиздат, 1986. – 223 с.
204. Ручка А. А. Социальные ценности и нормы (Некоторые теоретические и прикладные вопросы социологического анализа) / А. А. Ручка. – Киев : Наук. думка, 1976. – 151с.
205. Платонов К. К. Система психологии и теория отражения / К. К. Платонов. – М. : Наука, 1981. – 309 с.
206. Каган М. С. Философская теория ценности / М. С. Каган. – СПб. : Петрополис, 1997. – 205 с.
207. Белинская Е. П. Социальная психология личности : учеб. пособие / Е. П. Белинская, О. А. Тихомандрицкая. – М. : Аспект Пресс, 2001. – 301 с.
208. Ратинов А. Р. Опыт изучения правовых установок и ориентаций преступников / А. Р. Ратинов, Г. Х. Ефремова, В. В. Зудин // Психологическое изучение личности преступника (Методы исследования) : сб. науч. тр.; отв. ред. А. Р. Ратинов. – М. : ВИПП, 1976. – С. 153–175.
209. Ефремова Г. Х. Изучение ценностно-нормативной сферы преступников / Г. Х. Ефремова // Личность преступника как объект психологического исследования : сб. науч. тр. ; отв. ред. А. Р. Ратинов. – М. : ВИПП, 1979. – С. 34–43.
210. Батов В. И. К вопросу изучения самооценки преступников / В. И. Батов, Н. Я. Константинова // Психологическое изучение личности преступника (Методы исследования) : сб. науч. тр. ; отв. ред. А. Р. Ратинов. – М. : ВИПП, 1976. – С. 115–143.
211. Ратинов А. Р. Самооценка преступников / А. Р. Ратинов, Н. Я. Константинова, Е. М. Собчик // Личность преступника как объект психологического исследования : сб. науч. тр. ; отв. ред. А. Р. Ратинов. – М. : ВИПП, 1979. – С. 63–78.
212. Карандашев В. Н. Методика Шварца для изучения ценностей личности: концепция и методическое руководство / В. Н. Карандашев. – СПб. : Речь, 2004. – 70 с.
213. Шайгородський Ю. Ціннісні трансформації в період суспільних змін / Ю. Шайгородський // Соц. психологія. – 2009. – № 3. – С. 86–94.
214. Плотніков П. В. Основи соціалізації молоді промислового регіону (соціально-педагогічний аналіз) : монографія / П. В. Плотніков. – Донецьк : ДонНу, 2004. – 558 с.
215. Головкін Б. М. Ціннісні орієнтації корисливих насильницьких злочинців (досвід психологічного тестування за методикою М. Рокича) / Б. М. Головкін // Проблеми кримінального права, процесу та криміналістики : матеріали наук.-практ. конф. (м. Одеса, 9 жовтня 2009 р.). – Одеса, 2009. – С. 54–58.
216. Сахаров А. Б. О личности преступника и причинах преступности в СССР / А. Б. Сахаров. – М. : Юрид. лит., 1961. – 279 с.
217. Антонян Ю. М. Личность преступника / Ю. М. Антонян, В. Н. Кудрявцев, В. Е. Эминов. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2004. – 366 с.
218. Пономарева М. А. Психологическая диагностика личности: теория и практика / М. А. Пономарева. – Минск : Изд-во Гревцова, 2008. – 240 с.
219. Агрессия и психическое здоровье / под ред. Т. Б. Дмитриевой и Б. В. Шостаковича. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2002. – 464 с.
220. Фромм Э. Анатомия человеческой деструктивности / Э. Фромм. – М. : АСТ-ЛТД, 1998. – 672 с.
221. Кудрявцев И. А. Криминальная агрессия (экспертная типология и судебно-психологическая оценка) / И. А. Кудрявцев, Н. А. Ратинова. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 2000. – 192 с.
222. Сафуанов Ф. С. Психология криминальной агрессии / Ф. С. Сафуанов. – М. : Смысл, 2003. – 300 с.
223. Антонян Ю. М. Преступное поведение и психические аномалии / Ю. М. Антонян, С. В. Бородин – М. : Спарк, 1998. – 215 с.
224. Зейгарник Б. В. Патопсихология : учеб. пособие / Б. В. Зейгарник. – М. : Академия, 2003. – 208 с.
225. Межнародная классификация болезней МКБ-10. [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http:// www/mkb10/ru/?class=5. – Заглавие с экрана.
226. Головкін Б. М. Кримінологічні проблеми умисних вбивств і тяжких тілесних ушкоджень, що вчиняються у сімейно-побутовій сфері / Б. М. Головкін. – Х. : Нове слово, 2004. – 252 с.
227. Архівна кримінальна справа місцевого суду Ленінського району м. Луганська. – № 1/62, 2003 р.
228. Братусь Б. С. Психологический анализ изменения личности при алкоголизме / Б. С. Братусь. – М. : Изд-во Моск. гос. ун-та, 1974. – 96 с.
229. Архівна кримінальна справа Запорізького апеляційного суду. – № 1-338, 2005 р.
230. Головкін Б. М. Корисливі насильницькі злочинці: психічні і поведінкові розлади / Б. М. Головкін // Наука і правоохорона. – 2009. – № 4(6). – С. 83–86.
231. Шустикова М. В. Исследование влияния гетерозиготности на агрессивное поведение / М. В. Шустикова, В. Г. Шахбазов // Вісн. Харк. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. – Сер. Психологія. – 2005. – № 702. – С. 227–230.
232. Кудрявцев В. Н. Генезис преступления. Опыт криминологического моделирования : учеб. пособие / В. Н. Кудрявцев. – М. : ФОРУМ-ИНФРА-М, 1998. – 216 с.
233. Мясищев В. М. Психология отношений / В. М. Мясищев; под ред. А. А. Бодалева. – М. : Ин-т практ. психологии; Воронеж: НПО «МОДЕК», 1995. – 356 с.
234. Ломов Б. Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии / Б. Ф. Ломов; отв. ред. Ю. М. Забродин, Е. В. Шорохова. – М. : Наука, 1984. – 448 с.
235. Мерлин В. С. Психология индивидуальности / В. С. Мерлин; под. ред. Е. А. Климова – М. : Ин-т практ. психологии; Воронеж : НПО «МОДЕК», 1996. – 448 с.
236. Платонов К. К. Структура и развитие личности / К. К. Платонов. – М. : Наука, 1986. – 255 с.
237. Божович Л. И. Проблемы формирования личности / Л. И. Божович; под ред. Д. И. Фельдштейна. – М. : Ин-т практ. психологии; Воронеж : НПО «МОДЕК», 1995. – 352 с.
238. Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания / Б. Г. Ананьев. – М. : Наука, 2000. – 351 с.
239. Асмолов А. Г. Психология личности : учебник / А. Г. Асмолов. – М. : Изд-во МГУ, 1990. – 367 с.
240. Ковалев А. Г. Психология личности / А. Г. Ковалев. – М. : Просвещение, 1969. – 391 с.
241. Каликанов С. В. Философское содержание учения А. А. Ухтомского о доминанте / С. В. Каликанов // Вестн. Моск. ун-та. (Серия 7 Философия). – 2003. – № 1. – С. 30–42.
242. Смирнов Г. Л. Советский человек. Формирование социалистического типа личности / Г. Л. Смирнов. – М. : Политиздат, 1971. – 376 с.
243. Закалюк А. П. Прогнозирование и предупреждение индивидуального преступного поведения / А. П. Закалюк. – М. : Юрид. лит., 1986. – 191 с.
244. Головкін Б. Корислива спрямованість особистості злочинця, опосередкована у насильницьких проявах: поняття, зміст, шляхи формування / Б. Головкін // Вісн. Акад. прав. наук України. – 2009. – № 3 (58). – С. 221–230.
245. Гуторова Н. А. Совершение преступлений организованной группой лиц как форма соучастия по уголовному праву Украины / Н. А. Гуторова // Зб. наук. пр. Харківського центру вивчення організованої злочинності спільно з американським ун-том у Вашингтоні. – Вип. 2. – Х. : Право, 2001. – С. 31–48.
246. Організований наркобізнес (поняття, форми, підстави кримінальної відповідальності) / Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, Л. В. Дорош та ін. ; за заг. ред. Ю. В. Бауліна, Л. В. Дорош . – Х. : Право, 2005. – 256 с.
247. Рыбаков В. И. Некоторые аспекты социальной и криминологической характеристики преступных групп / В. И. Рыбаков. – Херсон : Херсон. ун-т внутр. дел, 1977. – 103 с.
248. Головкін Б. Кримінологічний аспект групової злочинної діяльності корисливого насильницького спрямування / Б. Головкін // Вісн. прокуратури. – 2009. – № 9. – С. 43–52.
249. Голіна В. В. Судимість : монографія / В. В. Голіна. – Х. : Вид-во Харків юрид., 2006. – 384 с.
250. Баулін Ю. В. Звільнення від кримінальної відповідальності : монографія / Ю. В. Баулін. – К. : Атіка, 2004. – 296 с.
251. Зелинский А. Ф. Рецидив преступлений (структура, связи, прогнозирование) / А. Ф. Зелинский. – Харьков : Выща шк., изд-во при Харьк. ун-те, 1980. – 152 с.
252. Звіт про склад засуджених за 2008 р. – К.: ДСА України, 2009 р.
253. Федореев П. Р. Отрицательно характеризующиеся осужденные в местах лишения свободы / П. Р. Федореев; отв. ред. А.С. Михлин. – М. : Юристъ, 2006. – 123 с.
254. Романов М. В. Дисциплінарна відповідальність засуджених до позбавлення волі : монографія / М. В. Романов. – Х. : Фоліо, 2004. – 160 с.
255. Волков Б. С. Мотивы преступлений (Уголовно-правовое и социально-психологическое исследование) / Б. С. Волков. – Казань : Изд-во Казан. ун-та, 1982. – 152 с.
256. Зелінський А. Ф. Детермі