КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВТЯГНЕННЯ У ВЧИНЕННЯ ТЕРОРИСТИЧНОГО АКТУ

Короткий опис

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ІЗЕТОВ АБДУРАМАН ЕНВЕРОВИЧ

УДК 343. 341

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВТЯГНЕННЯ У ВЧИНЕННЯ ТЕРОРИСТИЧНОГО АКТУ

12.00.08 ‒ кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
доктор юридичних наук,
професор Ємельянов
В’ячеслав Павлович

ДНІПРОПЕТРОВСЬК – 2010
ЗМІСТ
ВСТУП .............................................................................................................3

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВТЯГНЕННЯ У ВЧИНЕННЯ ТЕРОРИСТИЧНОГО АКТУ ЯК ЗЛОЧИНУ ТА СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ………………..…...12

1.1. Поняття втягнення у вчинення терористичного акту та його місце у системі терористичних злочинів…..12

1.2. Підстави та принципи криміналізації втягнення у вчинення терористичного акту ……………...………24

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1…………………………..……55
РОЗДІЛ 2. ОБ’ЄКТИВНІ ОЗНАКИ ВТЯГНЕННЯ У ВЧИНЕННЯ ТЕРОРИСТИЧНОГО АКТУ...............................................59

2.1. Об’єкт втягнення у вчинення терористичного акту..59
2.2. Об’єктивна сторона втягнення у вчинення терористичного акту………………………….………74

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2……………………………….107
РОЗДІЛ 3. СУБ’ЄКТИВНІ ОЗНАКИ ВТЯГНЕННЯ У ВЧИНЕННЯ ТЕРОРИСТИЧНОГО АКТУ ……………………...…….111

3.1. Суб’єктивна сторона втягнення у вчинення терористичного акту..................................................111

3.2. Суб’єкт втягнення у вчинення терористичного акту………………………………………………..….134
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3………………………………148
РОЗДІЛ 4. КВАЛІФІКУЮЧІ ОЗНАКИ ВТЯГНЕННЯ У ВЧИНЕННЯ ТЕРОРИСТИЧНОГО АКТУ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНУ ПРО КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ……………………………………151

4.1. Кваліфікуючі ознаки втягнення у вчинення терористичного акту…………………………...……151
4.2. Шляхи вдосконалення закону про кримінальну відповідальність за втягнення у вчинення терористичного акту………………………………...159
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 4……………………...……….165
ВИСНОВКИ……………………………………………………………….168

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………...…………………175

ВСТУП
Актуальність теми. Розширення Європейського Союзу призвело до масштабних культурно-історичних, соціально-економічних та політичних змін в Українській державі. Україна та ЄС, інтенсифікувавши політичні, економічні, культурні та інші відносини, погодилися посилити також взаємну відповідальність у сфері запобігання проявам тероризму. Тому особлива увага на необхідність протидії терористичній діяльності останнім часом звертається не лише у документах міжнародного рівня, а й у внутрішньодержавних документах.
Так, на вживання рішучих заходів протидії тероризму неодноразово вказувалося в національних програмах боротьби зі злочинністю, зокрема у Комплексній цільовій програмі боротьби зі злочинністю на 1996—2000 роки, затвердженій Указом Президента України від 17 вересня 1996 р. № 837/96 [89], Комплексній програмі профілактики злочинності на 2001—2005 роки, затвердженій Указом Президента України від 25 грудня 2000 р. № 1376/2000 [87], Комплексній програмі профілактики правопорушень на 2007—2009 роки, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1767 [88]. Крім того, з метою захисту особи, держави і суспільства від тероризму, виявлення та усунення причин і умов, які його породжують, ефективного регулювання антитерористичної діяльності був прийнятий Закон України „Про боротьбу з тероризмом” від 20 березня 2003 року № 638-IV [182].
У площині міжнародного співробітництва чільне місце подоланню терористичної загрози свого часу було відведено у Плані дій „Україна — Європейський Союз”, ухваленому Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2005 р. № 36-р, у п. 15 якого наголошено на необхідності подальшого розвитку співпраці у подоланні спільних загроз у сфері безпеки, включно з боротьбою та запобіганням тероризму, зокрема шляхом виконання Плану дій у сфері юстиції та внутрішніх справ, резолюцій Ради безпеки ООН 1373/01 та 1267/01, імплементації та виконання Міжнародної конвенції ООН про боротьбу з фінансуванням тероризму [143], впровадження стандартів, які містяться у рекомендаціях ФАТФ, щодо боротьби з фінансуванням тероризму, забезпечення дотримання прав людини у сфері протидії терористичним проявам тощо. Значною подією також стало ухвалення Закону Україну від 21 вересня 2006 р. №170-V „Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо запобігання тероризму” у зв’язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання тероризму [183].
Виходячи з широкого розуміння тероризму, цим поняттям охоплюється не лише безпосереднє вчинення терористичних актів, але й ціла низка інших дій, без яких є неможливим його існування як суспільно небезпечного феномену.
У зв’язку з цим, ураховуючи небезпечність дій, які спрямовані на розширення соціальної бази тероризму, КК України був доповнений ст. 2581, яка передбачає відповідальність за втягнення у вчинення терористичного акту. Водночас зазначене доповнення закону про кримінальну відповідальність призвело також до виникнення нових проблемних питань щодо кваліфікації злочинних дій на практиці, що, у свою чергу, викликало, потребу у своєчасному вдосконаленні теоретичних засад застосування цієї норми.
Питанням кримінально-правової і кримінологічної характеристики тероризму та злочинів терористичної спрямованості присвячено роботи
В.Ф. Антипенка, В.І. Борисова, В.О. Глушкова, В.П. Ємельянова,
М.П. Кірєєва, В.С. Комісарова, В.В. Крутова, В.А. Ліпкана, В.В. Мальцева, Г.М. Міньковського, С.М. Мохончука, Л.В. Новікової, Г.В. Овчинникової, В.Є. Петрищева, В.Г. Пилипчука, В.П. Ревина, М.В. Семикіна, В.П. Тихого, П.Л.Фріса, О.В. Шамари та ін.
Проте й до тепер фактично залишається не розробленою кримінально-правова характеристика такого прояву терористичної діяльності, як втягнення у вчинення терористичного акту, бракує поглибленого аналізу всіх ознак цього складу злочину, не проведено розмежування складу злочину, передбаченого ст. 2581 КК, із суміжними складами злочинних діянь. Адже розроблення численних і самих по собі складних питань відповідальності за деякі злочини проти громадської безпеки, зокрема за тероризм, не може бути плідним, якщо не має у своїй основі загальнотеоретичного фундаменту [180, с. 103], без ґрунтовного розроблення якого досить складно вести ефективну боротьбу з подібним суспільно небезпечним проявам.
Незважаючи на очевидну наукову і практичну значущість, зазначена проблематика ще не була об’єктом самостійного комплексного кримінально-правового дослідження. Актуальність боротьби з указаними злочинами, зокрема з тероризмом, заходами кримінального права та недостатність наукових досліджень з цього питання й обумовили вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дисертація була виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри кримінального права та кримінології Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ МВС України в межах державної програми і ґрунтується на положеннях Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007–2009 роки, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 1767 від 20 грудня 2006 року, Пріоритетних напрямків наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004–2009 роки, затверджених наказом МВС України № 755 від 5 липня 2004 року, Пріоритетних напрямків розвитку правової науки України на 2005–2010 роки, затверджених загальними зборами Академії правових наук України від 9 квітня 2004 року.
Тема дисертації була затверджена вченою радою ДДУВС 24 квітня 2008 року (протокол № 4).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є комплексне розв’язання конкретного наукового завдання щодо розробки питань кримінальної відповідальності за втягнення у вчинення терористичного акту і формування пропозицій щодо вдосконалення положень Кримінального кодексу України.
Досягнення зазначеної мети зумовило постановку наступних завдань:
1) визначити сучасний стан наукової розробки цього питання в кримінальному праві та встановити місце розглядуваного злочину у системі терористичних злочинів;
2) виявити й узагальнити чинники, що обумовлюють кримінальну відповідальність за втягнення у вчинення терористичного акту та встановити ступінь відповідності розглядуваної норми загальновизнаним принципам криміналізації;
3) з’ясувати й окреслити ознаки об’єкта посягання при втягненні у вчинення терористичного акту;
4) дослідити об’єктивну та суб’єктивну сторони складу злочину, передбаченого ст. 2581 КК України;
5) проаналізувати загальні та спеціальні ознаки, що характеризують суб’єкта цього злочину;
6) дослідити кваліфікуючі ознаки розглядуваного складу злочину;
7) на підставі проведеного аналізу навести аргументацію стосовно необхідності вдосконалення чинного кримінального закону, що регулює настання відповідальності за вчинення діянь, передбачених ст. 2581 КК, і внести конкретні рекомендації щодо цього.
Об’єктом дослідження є закономірності виникнення і дії кримінальної відповідальності за терористичні злочини.
Предметом дослідження є кримінальна відповідальність за втягнення у вчинення терористичного акту.
Методи дослідження обрано з урахуванням поставленої мети й завдань, об’єкта та предмета дослідження. Методологічними засадами останнього є положення теорії пізнання – закони діалектики, філософські категорії й наукові принципи пізнання соціально-правової дійсності.
Як методологічне підґрунтя творчого пошуку було обрано загальнонауковий діалектичний метод, який дозволив розглянути питання кримінальної відповідальності за втягнення у вчинення терористичного акту через поглиблене вивчення більш загальних категорій кримінального права.
Історико-правовий метод було використано при аналізі чинників, які зумовлюють кримінально-правову заборону втягнення у вчинення терористичного акту, та при дослідженні розвитку законодавства в галузі кримінально-правової охорони громадської безпеки та інших об’єктів такої охорони.
За допомогою порівняльно-правового методу здійснено порівняння цієї норми з відповідними нормами кримінального законодавства інших держав, а також з відповідними положеннями Закону України „Про боротьбу з тероризмом”.
Формально-логічний (догматичний) метод послужив аналізу розглядуваної норми з точки зору додержання правил законодавчої техніки при її конструюванні, а також поглибленню понятійного апарата стосовно сфери боротьби з тероризмом.
Системно-структурний метод було використано при дослідженні багатопланового явища тероризму з позиції рівневого підходу, а також об’єктивних та суб’єктивних ознак розглядуваного злочину під кутом зору з’ясування змісту й удосконалення норм чинного законодавства.
Науково-теоретичним підґрунтям для виконання дисертаційної роботи послужили наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, присвячені як загальним питанням кримінального права, так і проблемам кримінальної відповідальності за терористичні злочини, а також праці із загальної теорії держави і права, кримінології, міжнародного права, інших галузей права та наукових сфер.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертаційна робота є першим в Україні дослідженням на монографічному рівні питань кримінальної відповідальності за втягнення у вчинення терористичного акту. На підставі всебічного аналізу положень, що містяться у статтях 2581, 2584 та 304 КК України, міжнародно-правових документах, а також у чинному законодавстві інших країн, обґрунтовано низку нових теоретичних висновків, уточнено зміст окремих понять і термінів, які мають теоретичне та практичне значення.
Це відобразилося в наступних положеннях і пропозиціях.
Вперше:
- зроблено висновок, що чинним кримінальним законом окремій криміналізації було піддано лише втягнення особи у вчинення терористичного акту, тобто у вчинення тероризму у вузькому його розумінні, однак відповідно до міжнародних стандартів криміналізованим повинне бути втягнення у будь-який терористичний злочин, а не тільки у терористичний акт;
- у порівняльному аспекті встановлено об’єктивні та суб’єктивні ознаки злочину, передбаченого ст. 2581 і 304 КК, виявлено їх неузгодженості та суперечливості і запропоновано шляхи усунення недоліків та вдосконалення кримінального закону;
- обґрунтовано доцільність мати в диспозиції ст. 2581 КК ознаки тільки саме втягнення у вчинення терористичного злочину і виключення з неї ознак усіх інших форм, способів і прийомів втягнення, оскільки їх наявність є лише зайвою деталізацією ознак цього складу злочину;
- доведено, що конструктивно ст. 2581 КК повинна складатися з трьох частин, де частина перша має містити диспозицію статті, частина друга – кваліфікуючі ознаки, частина третя – особливо кваліфікуючі ознаки.
Удосконалено:
- поняття «втягнення у вчинення терористичного злочину» взагалі й у вчинення терористичного акту зокрема як забезпечуваної ланки в механізмі терористичної діяльності;
- поняття «втягнення» як найбільш широкої категорії, формами якої є схиляння та примушування, при цьому способами схиляння є залучення та спонукання, а способами примушування — фізичне та психічне насильство.
Дістали подальшого розвитку:
- поняття об’єкту злочину, зокрема стверджується, що безпосереднім об’єктом злочину, передбаченого ст. 2581 КК, є громадська безпека, під якою розуміється стан захищеності, в тому числі кримінальним законом, різноманітних сфер життєдіяльності людей;
- положення про співвідношення категорій злочину як явища реальної дійсності і складу злочину як законодавчої моделі чи наукової абстракції, невідповідність якої сутнісним компонентам реального діяння викликає необхідність у вдосконаленні законодавства;
- положення про кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки розглядуваного складу злочину.
Провідною ідеєю дисертації є визначення на основі міжнародних стандартів найбільш досконалих і науково обґрунтованих кримінально-правових засобів протидії таким злочинам, як втягнення у вчинення терористичних злочинів взагалі і терористичного акту зокрема.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації висновки й рекомендації можуть бути використані:
- у сфері науково-дослідної діяльності – для подальшої розробки теоретичних питань кримінальної відповідальності за втягнення у вчинення терористичних злочинів, про що свідчать акти впровадження в наукову діяльність Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 13 жовтня 2010 року та Донецького національного університету від 26 жовтня 2010 року;
- у правотворчості – для вдосконалення закону про кримінальну відповідальність за втягнення у вчинення терористичного злочину взагалі і терористичного акту зокрема;
- у правозастосуванні – для вирішення питань кваліфікації розглядуваного злочину, відмежування цього складу злочину від суміжних складів злочинів, про що свідчить акт впровадження в діяльність прокуратури Донецької області від 19 жовтня 2010 року;
- у навчальному процесі – при підготовці відповідних розділів підручників і навчальних посібників та при викладанні курсу Особливої частин кримінального права. Одержані результати використовуються у навчальному процесі Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (акт впровадження від 25 жовтня 2010 року) та Донецького національного університету (акт впровадження від 26 жовтня 2010 року).
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження були викладені в дисертації та доповідалися на науковій конференції «Правові засади підвищення ефективності боротьби зі злочинністю» (м. Харків, 15 травня 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Наука – 2009: теоретичні та прикладні дослідження» (м. Черкаси, 23-24 квітня 2009 р.), науково-практичній конференції «Актуальні проблеми протидії правопорушенням та злочинам у сфері громадської безпеки» (м. Дніпропетровськ, 23-24 жовтня 2009 р.).
Основні положення дисертації обговорено на засіданні кафедри кримінального права та кримінології Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ МВС України.
Публікації. За темою дисертації автором одноособово підготовлено й опубліковано монографію, 4 статті у виданнях, визначених ВАК України як фахові з юридичних наук, та 3 тези доповідей і повідомлень.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації сформульовано низку теоретичних узагальнень та здійснено нове вирішення наукового завдання щодо комплексного дослідження кримінальної відповідальності за втягнення у вчинення терористичного акту, на підставі чого отримано нові науково обґрунтовані висновки, до основних із яких належать такі:
1. У сучасній антитерористичній літературі феномен тероризму розглядається у трьох рівнях: 1) тероризм у вузькому розумінні (терористичний акт); 2) тероризм у широкому розумінні (злочин терористичної спрямованості); 3) тероризм у найбільш широкому розумінні (терористична діяльність – як криміналізована, так і некриміналізована). Криміналізована частина терористичної діяльності має назву «терористичні злочини».
У теперішній час у кримінальному законі при формулюванні ст. 2581 вживається вузьке розуміння поняття тероризму, внаслідок чого залишається „неохопленою” кримінальною відповідальністю значна кількість суспільно небезпечних діянь, генетично пов’язаних з явищем тероризму. Однак в реальній дійсності втягти особу можна не лише у вчинення терористичного акту, але й до будь-якої форми тероризму у широкому та найбільш широкому його розумінні, перш за все до криміналізованої його частини.
У зв’язку з цим більш зваженим при визначенні кола діянь, у вчинення яких можна втягти ту або іншу особу, уявляється вживання терміну „втягнення у терористичну діяльність”. У свою чергу, кримінально караним повинно бути лише втягнення у вчинення терористичного злочину або злочинів.
2. На теперішній час фактично не уявляється можливим створити ефективні засади протидії терористичній діяльності, по-перше, без ревізії положень чинних нормативно-правових актів на предмет їх гармонізації між собою та з міжнародними документами, до виконання яких приєдналася Україна, по-друге, без окремої криміналізації діянь, які є забезпечувальною ланкою у механізмі терористичної діяльності. До останніх, зокрема, належить втягнення у вчинення терористичних злочинів.
3. Втягнення у вчинення терористичного злочину взагалі і терористичного акту зокрема є, з одного боку, таким різновидом терористичних злочинів, який виступає забезпечувальною ланкою у механізмі терористичної діяльності, а з іншого боку — різновидом втягнення в терористичну діяльність, тобто в тероризм у найбільш широкому розумінні.
Оскільки чинним кримінальним законом окремій криміналізації було піддано лише втягнення у вчинення терористичного акту, тобто у вчинення тероризму у вузькому його розумінні, то стає необхідним внесення певних змін як до назви, так і до тексту ст. 2581 КК, де в першу чергу замість поняття „терористичний акт” слід використовувати поняття „терористичний злочин”, бо вживання у ст. 2581 вузького поняття тероризму виключає можливість притягнення особи до кримінальної відповідальності саме за цією статтею за вчинення дій, які підпадають під поняття „інші терористичні злочини”.
4. Основним безпосереднім об’єктом злочину, передбаченого ст. 2581 КК, слід визнати громадську безпеку як стан захищеності, в тому числі законом про кримінальну відповідальність, різноманітних сфер життєдіяльності людей. Поряд з основним об’єктом може завдаватися шкода або виникати реальна загроза заподіяння такої шкоди іншим об’єктам, які поставлені під охорону закону про кримінальну відповідальність. Отже, додатковими об’єктами можуть виступати життя та здоров’я особи, честь, гідність, особиста свобода людини, її права і свободи та ін.
5. Розглядаючи об’єктивну сторону злочину, слід констатувати, що формами втягнення особи у вчинення терористичного акту є схиляння й примушування. Конкретними проявами тих або інших форм втягнення є визначені способи вчинення схиляння або примушування. Способами схиляння (як окремої форми втягнення) є залучення й спонукання, а способами примушування (так само, як формами втягнення) виступають фізичне і психічне насильство. Під час схиляння прийомами здійснення впливу на особу, яку намагаються втягнути у вчинення терористичного акту, є прохання, умовляння, переконання, обіцянки, збудження низьких почуттів, шантаж, обман, пропаганда, підкуп тощо.
Цей перелік прийомів можливого впливу у формі схиляння є далеко не вичерпаним, оскільки у кримінальному законі не уявляється можливим всі їх перелічити. Тому із закону доцільно вилучити вказівку фактично на прийоми здійснення впливу на особу, та сформулювати диспозицію статті наступним чином: „Втягнення особи у вчинення терористичного злочину”.
6. Хоча кримінальний закон і не містить прямої вказівки на форму та вид вини при втягненні особи у вчинення терористичного акту, однак шляхом системного тлумачення нормативних приписів можна дійти висновку, що діяння, які охоплюються основним і кваліфікованими складами злочинів, можуть вчинюватися лише з прямим умислом.
При цьому інтелектуальний момент втягненні особи у вчинення терористичного акту полягає в усвідомленні винним змісту об’єктивної сторони злочину, тобто у розумінні винною особою того, що вона здійснює вплив щодо будь-якої особи і втягнення її фактично до зайняття у майбутньому терористичною діяльністю, а також у передбаченні настання суспільно небезпечних наслідків від своїх дій у вигляді втягнення цієї особи до шкідливої діяльності, отримання її згоди, формування „зараженого” терористичними ідеями злочинця, і від дій особи, що втягується, аж до вчинення нею терористичного акту. Вольовий момент умислу при втягненні у вчинення терористичного акту у реальній дійсності визначається бажанням настання таких наслідків як отримання згоди з боку втягуваної особи, формування нового члена відповідної антигромадської течії та спричинення нею шкідливих наслідків вчиненням терористичного акту.
Мета і мотиви у складі цього злочину не мають визначального для кваліфікації вчиненого значення, оскільки вони належать до факультативних ознак суб’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 2581 КК України.
7. Суб’єктом злочину, передбаченого ст. 2581 КК України, може бути лише фізична осудна особа, що досягла до моменту вчинення злочину 16 років.
При цьому необхідно розрізняти суб’єкта злочину (суб’єкта кримінальної відповідальності) і суб’єкта (суб’єктів) відповідальності за вчинене суб’єктом злочину суспільно небезпечне діяння (у цьому випадку — юридичних осіб і державу).
8. Аналіз законодавчої формули ст. 2581 КК України свідчить, що внаслідок недотримання певних принципів криміналізації виникла ситуація конкуренції норм, передбачених статтями 2581 (Втягнення у вчинення терористичного акту) та 2584 (Сприяння вчиненню терористичного акту). Це відображається в тому, що така форма сприяння вчиненню терористичного акту, як вербування з метою вчинення терористичного акту, по суті є однією з форм втягнення у вчинення подібного злочину, тому вважається за доцільне виключити з ч. 1 ст. 2584 КК слова „вербування”, „а так само використання особи з цією метою” та віднести такі дії до тих, що охоплюються ознаками ч. 1 ст. 2581 КК.
9. Аналіз санкцій статей 2581 і 304 КК України свідчить, що внаслідок недотримання певних принципів криміналізації також має місце конкуренція цих норм, у зв’язку з чим у більшості випадків втягнення у вчинення терористичного акту неповнолітнього дорослою особою повинно буде кваліфікуватися за ст. 304 КК України, оскільки санкція ч. 1 ст. 304 КК є більш суворою, ніж санкція ч. 1 ст. 2581 КК, а санкція ч. 2 ст. 304 КК — більш суворою, ніж санкція ч. 2 ст. 2581 КК, і лише санкція ч. 2 ст. 2581 КК є дещо суворішою, ніж санкція ч. 1 ст. 304 КК. Це зумовлює необхідність передбачення у ст. 2581 КК такої кваліфікуючої ознаки, як втягнення у вчинення цього злочину неповнолітнього, але здійснити це треба таким чином, щоб встановлена за це діяння санкція, була не меншою, ніж санкція ч. 2 ст. 304 КК.
10. За ступенем тяжкості чинною редакцією ст. 2581 передбачається два види складу злочину — простий і кваліфікований, але будь-яка стаття кримінального закону, щоб мати завершений та класичний вигляд, повинна складатися з трьох частин, де частина перша містить диспозицію статті, частина друга — кваліфікуючі ознаки, а частина третя — особливо кваліфікуючі ознаки, тим більш, що у розглядуваному випадку це є вкрай необхідним.
11. У ч. 2 ст. 2581 КК доцільно уточнити таке формулювання кількісної ознаки втягнутих у вчинення терористичного акту, як „кілька осіб”, зазначивши, що втягнення відбувається щодо двох або більше осіб. При цьому подібне втягнення обов’язково повинно охоплюватися єдиним умислом винного, спрямованим на втягнення саме двох або більше осіб, не зважаючи на характер мотивів таких дій.
12. Частину 2 ст. 2581 КК доцільно доповнити і такою кваліфікуючою ознакою, як втягнення особи у вчинення терористичного злочину з використанням її уразливого стану, бо ця обставина не може розглядатися як окрема форма або окремі способи чи прийоми втягнення, навпаки, вона додатково характеризує будь-який з них, підвищуючи їх суспільну небезпечність.
13. Підвищує суспільну небезпечність будь-якого втягнення також застосування насильства або погроза застосуванням насильства, у зв’язку з чим доцільніше було б передбачити вказану обставину не як конструктивний елемент диспозиції статті, а як кваліфікуючу ознаку складу злочину. Віднесення подібних дій до простого складу злочину є необґрунтованим.
14. З огляду на те, що вплив на неповнолітню особу з метою втягнути її до вчинення терористичного злочину має підвищену суспільну небезпечність порівняно з подібними діями стосовно дорослої людини, пропонуємо втягнення неповнолітньої особи у вчинення терористичного злочину окремо кваліфікувати за ч. 3 ст. 2581 КК, передбачивши такі випадки як особливо кваліфікуючу обставину.
15. Вчинення втягнення особою, яка раніше засуджувалася за означені дії і має непогашену або незняту судимість, необхідно також розцінювати як особливо кваліфікуючу ознаку цього складу злочину.
16. Щоб уникнути ситуації розширеного тлумачення такої кваліфікуючої ознаки, як втягнення у вчинення терористичного злочину за попередньою змовою групою осіб, уявляється доцільним визнати особливо кваліфікуючою ознакою втягнення, вчинене організованою групою осіб або злочинною організацією, і, відповідно, передбачити це у частині третьої ст. 2581 КК.
17. На підставі викладеного вбачається за необхідне внести до чинного Кримінального кодексу України такі зміни і доповнення:
1) у частині 1 статті 2581 КК слова „або примушування до вчинення терористичного акту з використанням обману, шантажу, уразливого стану особи, із застосуванням чи погрозою застосування насильства” — виключити;
2) викласти статтю 2581 КК у такій редакції:
„Стаття 2581. Втягнення у вчинення терористичного злочину
1. Втягнення особи у вчинення терористичного злочину —
карається позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років.
2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо двох чи більше осіб, або з використанням уразливого стану особи, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, або із застосуванням чи погрозою застосуванням насильства, —
караються позбавленням волі від чотирьох до семи років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього або особою, раніше судимою за цей злочин, а так само організованою групою чи злочинною організацією, -
караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років”.
3) У частині 1 статті 2584 КК слова „вербування”, „а так само використання особи з цією метою” — виключити.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. International Terrorism: How Nations respond to Terrorists [Теxt] / W. Waugh. — Salisbury : Documentary Publications, 1982. — 326 р.
2. Андрушко, П. П. Кримінальна відповідальність за порушення виборчих і референдних прав [Текст] / П. П. Андрушко, І. О. Зінченко, М. І. Мельник, В. І. Осадчий, В. П. Тихий. — Х. : Кроссроуд, 2008. — 344 с.
3. Антипенко, В. Ф. Теории мирового развития и антитеррористическое право. Логика сопрягаемости [Текст] / В. Ф. Антипенко. — К. : СБУ. Ин-т оперативной деятельности и гос. безопасности, 2007. — 440 с.
4. Антипенко, В. Ф. Поняття тероризму (кримінально-правове визначення) [Текст] / В. Ф. Антипенко // Право України. — 1999. — № 2. — С. 92—95.
5. Антипенко, В. Ф. Тероризм: кримінологічна та кримінально-правова характеристика [Текст] / В. Ф. Антипенко.– К. : НБУВ, 1999. — 60 с.
6. Антонов, А. Д. Принципы криминализации общественно опасных деяний в уголовно-правовой науке [Текст] / А. Д. Антонов // Вестн. Моск. ун-та. — Сер. 11. — Право. 2000. — № 4. — С. 79—90.
7. Антонов, А. Д. Теоретические основы криминализации и декриминализации [Текст] : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / А. Д. Антонов ; МГУ. — М., 2001. — 182 с.
8. Антонян, Ю. М. Терроризм. Криминологическое и уголовно-правовое исследование [Текст] / Ю. М. Антонян. — М. : Щит-М, 1998. — 306 с.
9. Багрій-Шахматов, Л. В. Методи боротьби с тероризмом. Погляд світового співтовариства [Текст] / Л. В. Багрій-Шахматов, С. С. Яценко // Тероризм і боротьба з ним: аналітичні розробки, пропозиції наукових та практичних працівників. — Т. 19. — К. : НДІ „Проблеми людини” ; Антитерористичний центр при СБУ України ; ОНЮА, 2000. — С. 338—343.
10. Бажанов, М. И. О различных трактовках некоторых признаков объективной стороны преступлений в науке уголовного права [Текст] / М. И. Бажанов Проблеми законності : республік. міжвід. наук. зб. / відп. ред. В. Я. Тацій. — Х., 1999. — Вип. 40. — С. 145—155.
11. Бажанов, М. И. Уголовное право Украины : Часть Общая [Текст] : конспект лекций. — Днепропетровск : Пороги, 1992. — 168 с.
12. Батиргареєва, В. С. Рецидивна злочинність в Україні: соціально-правові та кримінологічні проблеми [Текст] : монографія / В. С. Батиргареєва. — Х. : Право, 2009. — 576 с.
13. Беляев, Н. А. Уголовно-правовая политика и пути ее реализации [Текст] : учеб. пособие / Н. А. Беляев. — Л. : Изд-во ЛГУ, 1986. — 176 с.
14. Бердюк, В. І. Використання оперативно-розщукових заходів у протидії тероризму [Текст] / В. І. Бердюк // Наука — 2009: Теоретичні та прикладні дослідження : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (23—24 квітня 2009 р.). — Черкаси : СУЕМ, 2009. — С. 64.
15. Бова, А. А. Транснаціональна організована злочинність (за матеріалами ООН) [Текст] / А. А. Бова // Тероризм і боротьба з ним: аналітичні розробки, пропозиції наукових та практичних працівників. — Т. 19. — К. : НДІ „Проблеми людини” ; Антитерористичний центр при СБУ України ; ОНЮА, 2000. — С. 227—238.
16. Бойко, А. И. Преступное бездействие [Текст] / А. И. Бойко. — СПб. : Юрид. центр Пресс, 2003. — 320 с.
17. Большой энциклопедический словарь [Текст] / гл. ред. А. М. Прохоров. — Изд. 2—е, перераб. и доп. М. : Большая Рос. энцикл. ; СПб. : Норинг, 2004. — 1456 с.
18. Большой юридический словарь [Текст] / под ред. А. Я. Сухарева, В. Д. Зорькина, В. Е. Крутских. — М. : ИНФРА-М, 1997. — 790 с.
19. Бондаренко, Н. О. Боротьба з тероризмом: кримінально-правові питання [Текст] / Н. О. Бондаренко // Тероризм і боротьба з ним: аналітичні розробки, пропозиції наукових та практичних працівників. — Т. 19. — К. : НДІ „Проблеми людини” ; Антитерористичний центр при СБУ України ; ОНЮА, 2000. — С. 441—443.
20. Борисов, В. І. Системний підхід при визначенні підстав кримінально-правової заборони [Текст] / В. І. Борисов // Методологічні проблеми правової науки: матеріали міжнар. наук. конф. (Харків, 13—14 грудня 2002 р. / упоряд. М.І. Панов, Ю.М. Грошевий. — Х. : Право, 2003. — С. 287—289.
21. Борисов, В. І. Злочини проти безпеки виробництва: поняття та види. Кримінальна відповідальність за порушення правил ядерної або радіаційної безпеки [Текст] : монографія / В. І. Борисов, О. О. Пащенко. — Х. : Вид. СПД ФО Вапнярчук Н. М., 2006. — 224 с.
22. Бриллиантов, А. Вопросы соучастия при квалификации содействия террористической деятельности [Текст] / А. Бриллиантов // Уголовное право. — 2008. — № 3. — С. 25—30.
23. Будзинский, С. М. Начала уголовного права [Текст] / С. М. Будзинский. — Варшава, 1870. — 362 с.
24. Будиянский, Н. Ф. Корни и психология террора // Социально-правовые аспекты терроризма [Текст] / Н. Ф. Будиянский, Ю. Р. Недоступ / под ред. С. В. Кивалова, В. Н. Дремина. — Одесса : Феникс, 2003. — С. 211—219.
25. Бурковская, В. А. Уголовное преследование терроризма [Текст] : монографія / В. А. Бурковская. Е. А. Маркина, В. В. Мельник, Н. Ю. Решетова. — М. : Изд-во Юрайт, 2008. — 160 с.
26. Вереша, Р. В. Поняття вини як елемент змісту кримінального права України [Текст] : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / р. в. Вереша ; Київськ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. — К., 2004. — 18 с.
27. Вереша, Р. В. Проблеми вини в теорії кримінального права [Текст] / Р. В. Вереша. — К. : Атіка, 2005. — 464 с.
28. Владимиров, В. А. Советская уголовная политика и ее отражение в действующем законодательстве [Текст] / В. А. Владимиров, Ю. И. Ляпунов. — М. : Изд-во Акад. МВД СССР, 1979. — 130 с.
29. Ворошилин, В. В. Субъективная сторона преступления [Текст] : учеб. пособие / В. В. Ворошилин, Г. А. Кригер. — М. : Изд-во МГУ, 1987. — 75 с.
30. Гавриш, С. Б. Уголовно-правовая охрана природной среды Украины. Проблемы теории и развитие законодательства [Текст] / С.Б. Гавриш. — Х. : Основа, 1994. — 640 с.
31. Гавриш, С. Б. Теоретические предпосылки исследования обьекта преступления [Текст] / С. Б. Гавриш // Право и политика. — 2000. — № 11. — С. 4—15.
32. Галиакбаров, Р. Р. Проблемы криминализации многосубъектных общественно опасных деяний [Текст] / Р. Р. Галиакбаров // Актуальные проблемы криминализации и декриминализации общественно опасных деяний. — Омск : ВШМ МВД СССР, 1980. — С. 40—51.
33. Гармаш, Д. О. Кримінальна відповідальність за порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом: підстави криміналізації та склад злочину [Текст] : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Д. О. Гармаш ; Нац. юрид. акад. України. — Х., 2008. — 193 с.
34. Гаухман, Л. Д. Насилие как средство совершения преступления [Текст] / Л. Д. Гаухман. — М. : Юрид. лит., 1974. — 166 с.
35. Глистин, В. К. Проблема уголовно-правовой охраны общественных отношений (Объект и квалификация преступлений) [Текст] / В. К. Глистин. — Л. : Изд-во ЛГУ, 1979. — 127 с.
36. Глобализация и девиантность [Текст] / науч. ред. Я. И. Гилинский. — СПб. : Юрид. центр Пресс, 2006. — 393 с.
37. Гришаев, П. И. Преступления против порядка управления, общественной безопасности и общественного порядка [Текст] : лекции / П. И. Гришаев. — М. : ВЮЗИ, 1957. — 94 с.
38. Грищук, В. К. Кримінальне право України : Загальна частина [Текст] : : навч. посібник / В. К. Грищук. — К. : Вид. Дім „Ін Юре”, 2006. — 568 с.
39. Гуторова, Н. О. Кримінально-правова охорона державних фінансів України [Текст] / Н. О. Гуторова. — Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2001. — 384 с.
40. Дагель, П. С. Содержание, форма и сущность вины в советском уголовном праве [Текст] / П. С. Дагель // Известия высших учебных заведений. Правоведение. — 1969. — № 1. — С. 78 — 88.
41. Дагель, П. С. Субъективная сторона преступления и ее установление [Текст] / П. С. Дагель, Д. П. Котов. — Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1974. — 243 с.
42. Даньшин, И. Н. Общественная безопасность и система преступлений, посягающих на нее [Текст] / И. Н. Даньшин // Проблеми відповідальності за злочини проти громадської безпеки за новим Кримінальним кодексом України: матеріали міжнар. наук.-практ. семінару (1—2 жовт. 2002 р.). — Х. : Східно-регіональний центр гуманітарно-освітніх ініціатив, 2003. — С. 25—28.
43. Демидов, Ю. А. Социальная ценность и оценка в уголовном праве [Текст] / Ю. А. Демидов. — М. : Юрид. лит., 1975. — 182 с.
44. Демидова, Л. М. Кримінальна відповідальність за створення злочинної організації [Текст] : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Л. М. Демидова ; Нац. юрид. акад. України. — Х., 2003. — 20 с.
45. Дзундза, В. В. Кримінальна відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність [Текст] : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / В. В. Дзундза ; Нац. ун-т внутр. справ. — Х., 2005. — 198 с.
46. Долгова, А. И. Преступность, ее организованность и криминальное общество [Текст] / А. И. Долгова. — М. : Рос. криминол. ассоц., 2003. — 572 с.
47. Дудоров, О. Система оподаткування України: необхідність кримінальне-правової охорони [Текст] / О. Дудоров // Право України. — 2003. — № 3. — С. 60—65.
48. Дячкін, О. П. Кримінально-правова охорона об’єктів електроенергетики та зв’язку [Текст] : дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / О. П. Дячків ; Дніпропетровськ. ун-т МВС України. — Дніпропетровськ, 2009. — 257 с.
49. Європейську конвенцію про боротьбу з тероризмом від 27 січня 1977 р. [Текст] // Офіційний вісник України. — 2006. — № 14. — Ст. 1055.
50. Економіка України у 2002 році [Текст] // Урядовий кур’єр. — 2003. — 21 січ. (№ 13).
51. Економіка України за 2003 рік [Текст] // Урядовий кур’єр. — 2004. — 22 січ. (№ 12).
52. Економіка України за 2005 рік [Текст] // Урядовий кур’єр. — 2006. — 27 січ. (№№ 17—18).
53. Економіка України за 2006 рік [Текст] // Урядовий кур’єр. — 2007. — 26 січ. (№ 150).
54. Економіка України за 2007 рік [Текст] // Урядовий кур’єр. — 2008. — 25 січ. (№ 15).
55. Економіка України за 2008 рік [Текст] // Урядовий кур’єр. — 2009. — 27 січ. (№ 13).
56. Економіка України за січень-грудень 2004 року [Текст] // Урядовий кур’єр. — 2005. — 27 січ. (№ 15).
57. Економіка України за січень-червень 2009 року [Текст] // Урядовий кур’єр. — 2009. — 24 лип. (№132 (4038)).
58. Емельянов, В. П. Понятие объекта преступлений в уголовно-правовой науке [Текст] / В. П. Ємельянов // Право і безпека. — 2002. — № 4. — С. 27—28.
59. Емельянов, В. П. Терроризм и преступления с признаками терроризирования: уголовно-правовое исследование [Текст] / В. П. Емельянов. — СПб. : Юрид. центр Пресс, 2002. — 291 с.
60. Емельянов, В. П. Уголовная ответственность за терроризм и преступления с признаками терроризирования [Текст] : автореф. дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.08 / В. П. Ємельянов ; Моск. гос. ун-т. — М., 2001. — 36 с.
61. Ємельянов, В. П. Злочини терористичної спрямованості [Текст] / В. П. Ємельянов. — Х. : Рубікон, 1997. — 160 с.
62. Ємельянов, В. П. Питання удосконалення деяких складів злочинів терористичної спрямованості в проекті Кримінального кодексу України [Текст] / В. П. Ємельянов // Тероризм і боротьба з ним: аналітичні розробки, пропозиції наукових та практичних працівників. — Т. 19. — К. : НДІ „Проблеми людини” ; Антитерористичний центр при СБУ України ; ОНЮА, 2000. — С. 541—556.
63. Ємельянов, В. П. Проблеми застосування антитерористичного законодавства України і шляхи його вдосконалення [Текст] / В. П. Ємельянов // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). — 2007. — Вип. 15.– С. 95—104.
64. Ємельянов, В. П. Терористичні злочини: кримінально-правова характеристика та питання вдосконалення антитерористичного законодавства [Текст] : монографія / В. П. Ємельянов, Л. В. Новікова, М. В. Семикін ; за заг. ред. В. П. Ємельянова. — Х. : Кроссроуд, 2007. — 216 с.
65. Загородников, Н. И. Советская уголовная политика и деятельность органов внутренних дел [Текст] : учеб. пособие / Н. И. Загородников. — М. : МВШМ, 1979. — 99 с.
66. Зайцев, О. В. Сутність і критерії обмеженої осудності [Текст] / О. В. Зайцев // Держава і право : зб. наук. пр.: Юридичні і політичні науки. — Вип. 17. — К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2002. — С. 414—418.
67. Зайцев, О. В. Щодо деяких аспектів кримінально-правових наслідків визнання особи обмежено осудною [Текст] / О. В. Зайцев // Наука і освіта 2005: Матеріали Восьмої Міжнар. наук.-практ. конф. — Т. 46: Право. — Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2005. — С. 54—56.
68. Зеленецький, В. С. Концептуальні основи визначення категоріальнг-понятійного апарату у сфері боротьби з тероризмом [Текст] : наук.-практ. посібник / В. С. Зеленецький, В. П. Ємельянов. — Х. : Кроссроуд, 2006. — 80 с.
69. Землянський, Ю. В. Загроза тероризму в Україні [Текст] / Ю. В. Землянський // Тероризм і боротьба з ним: аналітичні розробки, пропозиції наукових та практичних працівників. — Т. 19. — К. : НДІ „Проблеми людини” ; Антитерористичний центр при СБУ України ; ОНЮА, 2000. — С. 45—50.
70. Злобин, Г. А. Некоторые теоретические вопросы криминализации общественно опасных деяний [Текст] / Г. А. Злобин, С. Г. Келина // Проблемы правосудия и уголовного права. — М. : Изд-во ИГиП АН СССР, 1978. — С. 102—119.
71. Злобин, Г. А. Умисел и его формы [Текст] / Г. А. Злобин, Б. С. Никифоров. — М. : Юрид. лит., 1972. — 264 с.
72. Иванов, В. Н. Феномен терроризма [Текст] / В. Н. Иванов // Социс. — 2005. — № 7. — С. 63—71.
73. Ізетов, А. Е. До питання визначення об’єкта втягнення у вчинення терористичного акту [Текст] / А. Е. Ізетов // Вісник Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. – 2010. - №1. - С.194 - 202.
74. Ізетов, А. Е. Суб’єкт втягнення у вчинення терористичного акту [Текст] / А. Е. Ізетов // Право і суспільство. – 2010. - №1. – С. 110-116.
75. Ізетов, А. Е. До проблеми забезпечення ефективності застосування кримінально-правової норми про відповідальність за втягнення у вчинення терористичних злочинів [Текст] / А. Е. Ізетов // Правові засади підвищення ефективності боротьби зі злочинністю в Україні: матеріали наук. конф. (15 трав. 2008 р.). — Х. : Право, 2008. — С. 78—79.
76. Ізетов, А. Е. Поняття втягнення у вчинення терористичного акту та його місце у системі терористичних злочинів [Текст] / А. Е. Ізетов // Питання боротьби зі злочинністю : зб. наук. пр. ІВПЗ АПрН України. Вип. 19. — Х. : Кроссроуд, 2010. – С. 203 – 204.
77. Ізетов, А. Е. Щодо аналізу суб’єктивної сторони втягнення особи у вчинення терористичного акту [Текст] / А. Е. Ізетов // Вісник Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. – 2010. - №2. - С.170 - 181.
78. Ізетов А.Е. Втягнення у вчинення терористичного акту: кримінально-правове дослідження [Текст]: монографія/ А.Е. Ізетов; за заг. ред. д-ра юрид. наук, проф.. В.П. Ємельянова. – Х.: Право, 2010. – 174 с.
79. Келина, С. Г. Принципы советского уголовного права [Текст] / С. Г. Келина, В. Н. Кудрявцев. — М. : Наука, 1988. — 174 с.
80. Кириченко, В. Ф. Значение ошибки по советскому уголовному праву [Текст] / В. Ф. Кириченко. — М. : Изд-во АН СССР, 1952. — 96 с.
81. Клочков, А. В. Информационные предпосылки криминализации общественного сознания [Текст] / А. В. Клочков // Вестн. МГУ. Серия Право. — Вып.11. — 1999. — № 2. — С. 17—42.
82. Клюев, А. В. Социально-психологические аспекты борьбы с терроризмом [Текст] / А. В. Клюев // Проблемы противодействия преступности в современных условиях : матеріали междунар. науч.-практ. конф. (16—17 окт. 2003 г.). — Ч. І. — Уфа : РИО БГУ, 2003. — 280 с.
83. Коваленко, В. В. Кримінально-правовий аспект тероризму [Текст] / В. В. Коваленко, В. П. Журавльов // Тероризм і боротьба з ним: аналітичні розробки, пропозиції наукових та практичних працівників. — Т. 19. — К. : НДІ „Проблеми людини” ; Антитерористичний центр при СБУ України ; ОНЮА, 2000. — С. 380—385.
84. Коган, В. М. Уровни анализа эффективности уголовно-правовых норм [Текст] / В. М. Коган // Вопросы борьбы с преступностью. — Вып. 30. — М. : Юрид. лит., 1979. — С. 50—51.
85. Козаченко, И. Я. Проблемы причины и причинной связи в институтах Общей и Особенной частей отечественного уголовного права: вопросы теории, оперативно-следственной и судебной практики [Текст] / И. Я. Козаченко, В. Н. Курченко, Я. М. Злоченко. — СПб. : Юрид. центр Пресс, 2003. — 791 с.
86. Комментарий к Уголовному кодексу Российской Федерации [Текст] / под общ. ред. Генерального прокурора РФ Ю. И. Скуратова и Председателя Верховного Суда РФ В. М. Лебедева. — Изд. 3—е, изм. и доп. — М. : НОРМА-ИНФРА-М, 2000. — 896 с.
87. Комплексна програма профілактики злочинності на 2001–2005 роки [Текст] : затв. Указом Президента України від 25.12.2000 р. № 1376/2000 // Офіційний вісникУкраїни. — 2000. — № 52. — Ст. 2258.
88. Комплексна програма профілактики правопорушень на 2007–2009 роки [Текст] : затв. постановою КМ України від 20.12.2006 р. № 1767 // Офіційний вісникУкраїни. — 2006. — № 51. — Ст. 3418.
89. Комплексна цільова програма боротьби зі злочинністю на 1996—2000 роки [Текст] : затв. Указом Президента України від 17.09.1996 р. № 837/96 // Деловая Украина. — 1996. — № 72.
90. Конвенція про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден від 16 грудня 1970 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:// zakon1.rada.gov.ua. — Заголовок з екрана.
91. Конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки морського пароплавства, від 10 березня 1988 р. [Текст] // Офіційний вісникУкраїни. — 2007. — № 3. — Ст. 139.
92. Конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації від 23 вересня 1971 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:// zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main. — Заголовок з екрана.
93. Конвенція про запобігання та покарання злочинів проти осіб, які користуються міжнародним захистом, у тому числі дипломатичних агентів, від 14 грудня 1973 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:// zakon.rada1.gov.ua/cgi-bin/laws/main. — Заголовок з екрана.
94. Конвенція про злочини та деякі інші дії, вчинені на борту повітряного судна, від 14 вересня 1963 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.nau.kiev.ua/nau10/ukr/doc. — Заголовок з екрана.
95. Конвенція про маркування пластичних вибухових речовин з метою їх виявлення від 1 березня 1991 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:// zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main. — Заголовок з екрана.
96. Конвенція про фізичний захист ядерного матеріалу та ядерних установок від 26 жовтня 1979 р. [Текст] // Офіційний вісникУкраїни. — 2005. — № 29. — Ст. 1762.
97. Конвенцію Ради Європи про запобігання тероризму від 16 травня 2005 р. [Текст] // Офіційний вісникУкраїни. — 2006. — № 34. — Ст. 2414.
98. Концепція (основи державної політики) національної безпеки України [Текст] : схвал. постановою Верховної Ради України від 16.01.1997 р. № 3/97—ВР // Відом. Верхов. Ради України. — 1997. — № 10. — С. 85.
99. Коробеев, А. И. Советская уголовно-правовая политика. Проблемы криминализации и пенализации [Текст] / А. И. Коробеев. — Владивосток : Изд-во Дальневост. ун-та, 1987. — 268 с.
100. Красиков, Ю. А. Назначение наказания: обусловленность и критерии индивидуализации [Текст] : учеб. пособие / отв. ред. : Здравомыслов Б. В. — М. : РИО МЮИ, 1991. — 77 с.
101. Криминология [Текст] : учебник / Под общ. ред. А. И. Долговой. — 3—е изд., перераб. и доп. — М. : Норма, 2007. — 912 с.
102. Кримінальне право України : Загальна частина [Текст] : підручник / М. І. Бажанов, Ю. В. Баулін, В. І. Борисов та ін.; за ред. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. — Х. : Право, 1997. — 368 с.
103. Кримінальне право України : Загальна частина [Текст] : підручник / М. І. Бажанов, Ю. В. Баулін, В. І. Борисов та ін.; за ред. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. — К.-Х. : Юрінком Інтер ; Право, 2001. — 416 с.
104. Кримінальне право України : Особлива частина [Текст] : підручник / Г. В. Андрусів, П. П. Андрушко, С. Я. Лихова та ін.; за ред. П. С. Матишевського. — К. : Юрінком Інтер, 1999. — 896 с.
105. Кримінальне право України : Загальна частини [Текст] : підручник / Александров Ю. В., Антипов В. І., Володько М. В. та ін. ; відп. ред. Кондрат’єв Я. Ю. ; наук. ред. Клименко В. А. та Мельник М. І. — К. : Правові джерела, 2002. — 432 с.
106. Кримінальне право України : Загальна частина [Текст] : підручник / М. І. Бажанов, Ю. В. Баулін, В. І. Борисов та ін. ; за ред. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. — 2—е вид., перероб. і доп. — К.-Х. : Юрінком Інтер ; Право, 2004. — 480 с.
107. Кримінальне право України : Загальна частина [Текст] : підручник / Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, В. І. Тютюгін та ін.; за ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. — 4—те вид., перероб. і доп. — Х. : Право, 2010. — 456 с.
108. Кримінальне право України : Загальна частина [Текст] : підручник / Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, Л. М. Кривоченко та ін. ; за ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. — 3—є вид., перероб. і доп. — К. : Юрінком Інтер, 2007. — 496 с.
109. Кримінальне право України : Особлива частина [Текст] : підручник / Баулін Ю. В., Борисов В. І., Гавриш С. Б. та ін. ; за ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. — 3—є вид., перероб. і доп. — К. : Юрінком Інтер, 2007. — 624 с.
110. Кримінальний кодекс України [Текст] : наук.-практ. комент. / Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, С. Б. Гавриш та ін. ; за заг. ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. — 4—е вид., доп. — Х. : Одіссей, 2008. — 1208 с.
111. Кримінальний кодекс України [Текст] : наук.-практ. комент. / Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, С. Б. Гавриш та ін. ; за заг. ред. В. В.Сташиса, В. Я. Тація. — К. : Вид. Дім „Ін Юре”, 2003. — 1196 с.
112. Кримінальний кодекс УСРР. Зі змінами на 15 вересня 1935 р. [Текст] : офіц. текст з додатками систематизованих матеріалів. — Київ : Вид-во ЦВК УСРР “Радянське будівництво і право”, 1935. — 128 с.
113. Кудрявцев, В. Н. О соотношении предмета и объекта преступления по советскому уголовному праву [Текст] / В. Н. Кудрявцев // Тр. ВЮА.− Вып. 13.− М. : Госюриздат, 1951.− С. 47—71.
114. Кудрявцев, В. Н. Объективная сторона преступления [Текст] / В. Н. Кудрявцев. — М. : Госюриздат, 1960. — 244 с.
115. Кудрявцев, В. Н. Основания уголовно-правового запрета: кримиинализация и декриминализация [Текст] / В. Н. Кудрявцев. — М. : Наука, 1982. — 304 с.
116. Кузнецова, Н. Ф. Социальная обусловленность уголовного закона [Текст] / Н. Ф. Кузнецова // Правовые исследования : зб. науч. ст. — Тбилиси : Мецниереба, 1977. — С. 36—45.
117. Куринов, Б. А. Научные основы квалификации преступлений [Текст] : учеб. пособие / Б. А. Куринов. — М. : Изд-во МГУ, 1984. — 181 с.
118. Курс советского уголовного права : Часть общая [Текст] : учебник. — Том II : Преступление / ред. кол. : А. А. Пионтковский, П. С. Ромашкин, В. М. Чхиквадзе. — М. : Наука, 1970. — 516 с.
119. Курс советского уголовного права : Часть Общая [Текст] : учебник. — Том 1 / М. Д. Шаргородский, И. И. Солодкин, С. А. Домахин и др. ; отв. ред. Н. А. Беляев и М. Д. Шаргородский. — Л. : Изд-во ЛГУ, 1968. — 648 с.
120. Курс уголовного права : Общая часть [Текст] : учебник. — Том 1 : Учение о преступлении / под ред. Н. Ф. Кузнецовой и И. М. Тяжковой. — М. : ЗЕРЦАЛО, 1999. — 534 с.
121. Курс уголовного права : Особенная часть [Текст] : учебник. — Т. 4 / под ред. Г. Н. Борзенкова, В. С. Комиссарова. — М. : Зерцало-М, 2002. — 672 с.
122. Лейкина, Н. С. Личность преступника и уголовная ответственность [Текст] / Н. С. Лейкина. — Л. : Изд-во ЛГУ, 1968. — 128 с.
123. Лєдок, С. П. Нелегальна міграція та тероризм [Текст] / С. П. Ладок // Тероризм і боротьба з ним: аналітичні розробки, пропозиції наукових та практичних працівників. — Т. 19. — К. : НДІ „Проблеми людини” ; Антитерористичний центр при СБУ України ; ОНЮА, 2000. — С. 365—369.
124. Литвиненко, В. І. Тероризм та організована злочинність (аналітичний огляд) [Текст] / В. І. Литвиненко, А. А. Бова // Тероризм і боротьба з ним: аналітичні розробки, пропозиції наукових та практичних працівників. — Т. 19. — К. : НДІ „Проблеми людини” ; Антитерористичний центр при СБУ України ; ОНЮА, 2000. — С. 92—117.
125. Ліпкан, В. А., Никифорчук Д. Й., Руденко М. М. Боротьба з терроризмом [Текст] / В. А. Ліпкан, Д. Й. Никифорчук, М. М. Руденко. — К. : Знання України, 2002. — 254 С.
126. Ліпкан, В. А. Боротьба з тероризмом: у визначеннях та поняттях [Текст] / В. А. Ліпкан. — К. : Магістр — ХХІ ст., 2009. — 162 с.
127. Ліпкан, В. А. Тероризм і національна безпека України [Текст] / В. А. Ліпкан. — К. : Знання. 2000. — 184 с.
128. Лунеев, В. В. Организованная преступность, уголовный терроризм в условиях глобализации [Текст] / В. В. Лунеев // Социс. — 2002. — № 6. — С. 60—67.
129. Лунеев, В. В. Преступность ХХ века. Мировые, региональные и российские тенденции [Текст] / В. В. Лунеев ; предисл. В. Н. Кудрявцева. — М. : НОРМА, 1997. — 525 с.
130. Лунеев, В. В. Эпоха глобализации и преступность [Текст] / В. В. Лунеев. — М. : Норма, 2007. — 272 с.
131. Магарин, Н. С. Субъект преступления по новому уголовному законодательству Украины [Текст] / Н. С. Магарин, Д. В. Бараненко. — Одесса : Астропринт, 2001. — 235 с.
132. Макашвили, В. Г. Уголовная ответственность за неосторожность [Текст] / В. Г. Макашвили. — М. : Госюриздат, 1957. — 209 с.
133. Мальцев, В. В. Криминализация поведения и общественно опасные последствия [Текст] / В. В. Мальцев // Актуальные проблемы криминализации и декриминализации общественно опасных деяний. — Омск : ВШМ МВД СССР, 1980. — С. 29—39.
134. Матвійчук, В. К. Кримінально-правова охорона навколишнього природного середовища (кримінально-правове та кримінологічне дослідження) [Текст] : монографія / В. К. Матвійчук. — К. : Азимут-Україна, 2005. — 464 с.
135. Матвійчук, В. К. Суб’єктивна сторона складу злочину [Текст] : лекція / В. К. Матвійчик, С. А. Таратухін. — К. : Укр. акад. внутр. справ, 1994. — 36 с.
136. Матышевский, П. С. Ответственность за преступления против общественной безопасности, общественного порядка и здоровья населения [Текст] / П. С. Матышевский. — М. : Изд-во Юрид. лит., 1964. — 158 с.
137. Меньшагин, В. Д. Преступления против порядка управления [Текст] / В. Д. Меньшагин ; под ред. : Голякова И. Т. — М. : Изд-во НКЮ СССР, 1945. — 56 с.
138. Митрофанов, А. А. Основні напрямки кримінально-правової політики в Україні: формування та реалізація [Текст] / А. А. Митрофанов. — Одеса : Вид-во Одеськ. юрид. ін-ту НУВС, 2004. — 132 с.
139. Михеев, Р. И. Проблемы вменяемости и невменяемости в советском уголовном праве [Текст] / Р. И. Михеев. — Владивосток : Изд-во Дальневост. ун-та, 1983. — 300 с.
140. Міжнародна конвенція про боротьбу з актами ядерного тероризму від 13 квітня 2005 р. [Текст] // Офіційний вісникУкраїни. — 2006. — № 14. — Ст. 957.
141. Міжнародна конвенція про боротьбу з бомбовим тероризмом від 15 грудня 1997 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon.rada1.gov.ua/cgi-bin/laws/main. — Заголовок з екрана.
142. Міжнародна конвенція про боротьбу з вербуванням, застосуванням, фінансуванням і навчанням найманців від 4 грудня 1989 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon.rada1.gov.ua/cgi-bin/laws/main. — Заголовок з екрана.
143. Міжнародна конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму [Електронн