Кримінально-виконавча характеристика покарання у виді арешту

Короткий опис

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ
На правах рукопису
Авраменко Андрій Миколайович
УДК
Кримінально-виконавча характеристика покарання у виді арешту

12.00.08 - кримінальне право та кримінологія,
кримінально-виконавче право

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Богатирьов Іван Григорович
доктор юридичних наук, професор
Дніпропетровськ 2011 р.
ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 3

ВСТУП 4-12

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИКОНАННЯ І ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ АРЕШТУ 13
1.1. Витоки становлення та розвитку покарання у виді арешту 13-33
1.2. Поняття та зміст покарання у виді арешту 34-67
1.3. Удосконалення виконання і відбування покарання у виді арешту 68-80
Висновок до розділу 1 81-82
РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ АРЕШТУ 83
2.1. Правове регулювання виконання покарання у виді арешту 83-92
2.2. Суб'єкти виконання покарання у виді арешту 93-109
2.3. Порівняльно-правовий аналіз порядку виконання покарання у виді арешту в державах ближнього зарубіжжя 110-132
Висновки до розділу 2 133-134
РОЗДІЛ 3. ХАРАКТЕРИСТИКА ВІДБУВАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ АРЕШТУ 135
3.1. Характеристика засуджених до покарання у виді арешту 135-148
3.2. Кримінально-правова характеристика засуджених до арешту 149-157
3.3. Кримінально-виконавча характеристика засуджених, які відбувають покарання у виді арешту 158-187
Висновки до розділу 3 188-189
ВИСНОВКИ 190-194
ДОДАТКИ 195-213
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 214-232

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АД арештний дім
ВУ виправна установа
ДПС України Державна пенітенціарна служба України
ЄВП Європейські в'язничні правила
КВК України Кримінально-виконавчий кодекс України
КЗУпП Кодекс законів України про працю
КК України Кримінальний Кодекс України
КПК України Кримінально-процесуальний кодекс України
КУпАП Кодекс України про адміністративні правопорушення
МВС Міністерство внутрішніх справ
НКВС Народний комісаріат внутрішніх справ
НКЮ Народний комісаріат юстиції
МО Міністерство оборони України
СІЗО слідчий ізолятор
УДДУПВП Управління Державної пенітенціарної служби в області
УВП установа виконання покарань
УДЗ умовно-дострокове звільнення
ЦДАВО Центральний державний архів
вищих органів влади і управління
ЦК України Цивільний кодекс України
ЦПК України Цивільно-процесуальний кодекс України
ПВР УВП Правила внутрішнього розпорядку установи виконання покарань

ВСТУП
Актуальність теми. Після прийняття нової Конституції України з’явилися нові засади розбудови демократичного правового громадянського суспільства, що зумовило одночасне проведення принципово нової, самостійної пенітенціарної політики у сфері виконання і відбування покарань. Створення в країні нової Державної пенітенціарної служби та забезпечення її діяльності законодавчою та іншою нормативно-правовою базою сприятиме оптимізації органів і установ виконання кримінальних покарань до сучасних міжнародних стандартів поводження із засудженими. Прийняття низки законодавчих та галузевих нормативних актів, що регламентують діяльність установ виконання покарань, позитивно вплине на процес діяльності арештних домів як суб’єкта виконання покарання у виді арешту. За офіційними даними Державної пенітенціарної служби України останні п’ять років простежується тенденція нестабільності призначення і відбування покарання у виді арешту. Зокрема, на 1.07.2006 р. в арештних домах відбувало цей вид покарання 327 осіб, 1.01.2007 р. – 323 особи, 1.07.2007 р. – 335 осіб, 1.07.2008 р. – 383 особи, 1.01.2009 р. – 725 осіб, 1.07.2009 р. – 697 осіб, – 1.01.2010 р. – 932 особи, 1.07.2010 р. – 1053 особи, а 1.01.2011р. – 918 осіб [34].
За таких умов для науки першочерговим постає питання кримінально-виконавчої характеристики виконання і відбування покарання у виді арешту в Україні. Ця проблематика не стала предметом спеціальних монографічних досліджень у галузевому значенні, науковцями ще не вироблено теоретично обґрунтовані рекомендації, спрямовані на формування й удосконалення кримінально-виконавчого законодавства у цій сфері.
Вищевикладене, а також необхідність комплексного підходу до системи покарань в умовах інтеграції Української держави до світового співтовариства свідчать про актуальність теми пропонованого дослідження, зумовлюють його не тільки наукову, але й практичну значущість.

Питання законодавчого визначення і практичного застосування такого виду покарання, як арешт, а також загальні проблеми вчення про покарання, що безпосередньо стосуються й арешту, досліджувалися у працях відомих вітчизняних та зарубіжних вчених: П.П. Андрушка, Л. В. Багрія-Шахматова, М.І. Бажанова, Ю.В. Бауліна, В. А. Бадири, І. Г. Богатирьова, І. В. Вартилецької, М. Г. Вербенського, В. К. Грищука, О. М. Джужи, Т. А. Денисової, О. Г. Колба, В. О. Корчинського, В. М. Кудрявцева, С. Г. Келіна, М. І. Мельника, А. С. Мацко, В. О. Меркулової, В. О. Навроцького, В. Г. Павленка, В. І. Рудніка, А. Х. Степанюка, В. М. Трубникова, Б. М. Телефанко, О. В. Ткачової, П. Л. Фріса, О. Г. Фролової, С. Я. Фаренюка, С. В. Черкасова, Н. П. Черненок, С. І. Халимона, Д. С. Шияна, Ю. В. Шинкарьова, І. С. Яковець, С. С. Яценка та ін.
У сучасній українській кримінально-правовій та кримінологічній науці деякі питання покарання у виді арешту були предметом дисертаційного дослідження С. В. Черкасова «Кримінологічна концепція альтернативних мір покарання» (2006 р.), Ю. В. Шинкарьова «Арешт як вид кримінального покарання та особливості правового регулювання його виконання та відбування» (2007 р.).
Науковий внесок цих учених є досить вагомий, він суттєво збагатив кримінальну та кримінологічну науку, має значну прикладну цінність. Однак, їхні праці торкалися лише окремих питань теорії кримінального права та науки кримінології.
Детальний аналіз вищезазначених досліджень висвітлив як ті аспекти, котрі були вченими досліджені, так і ті, які потребують подальшого дослідження та певного удосконалення.
На сучасному етапі державотворення існує велике коло питань щодо кримінально-виконавчої характеристики покарання у виді арешту, а від ступеня наукової розробленості відповідних проблем значною мірою залежить і адекватність законодавчого визначення даного виду покарання та ефективність його практичного виконання. Це викликає потребу теоретичної розробки таких питань, як поняття, виконання і відбування покарання у виді арешту; характеристика осіб, які відбувають покарання у виді арешту; впровадження зарубіжного досвіду в роботу арештних домів України.
Необхідність кримінально-виконавчої характеристики покарання у виді арешту для подальшого розвитку кримінально-виконавчого права та вдосконалення законодавства у сфері функціонування Державної пенітенціарної служби загалом і виконання та відбування покарання у виді арешту зокрема обумовлюють актуальність обраної теми дисертації, засвідчують її особливий науковий інтерес.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах та відповідно до положень Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007-2009 рр. (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1767); пріоритетних напрямків наукових досліджень Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (ДДУВС) на 2008-2010 роки (п. 3.3.4); Концепції Державної програми профілактики правопорушень на період до 2015 р. (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.09.2010 р. № 1911-р.); Концепції Державної програми розвитку Державної пенітенціарної служби України (схвалена Указом Президента України від 10.12.2010 р. № 401/2008); тематики пріоритетних напрямків наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення та впровадження в практичну діяльність органів і установ виконання покарань на період 2001-2015 рр. (затверджені Науково-методичною радою ДПС України 15.11.2010 р.).
Тема дисертації обговорена й схвалена Вченою радою Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (протокол № 4 від 24 квітня 2008 р.) та уточнена на засіданні Вченої ради Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (протокол № 5 від 24 січня 2011 р.).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка на основі комплексного аналізу кримінально-виконавчої характеристики покарання у виді арешту науково-обґрунтованих положень і рекомендацій, спрямованих на удосконалення законодавства та практики його застосування, розроблення пропозицій щодо підвищення ефективності каяття, виправлення і ресоціалізації засуджених, які відбувають покарання у виді арешту.
Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:
- дослідити витоки становлення і розвитку сучасної наукової розробки порушеної проблеми в кримінально-виконавчій науці;
- розкрити поняття та зміст покарання у виді арешту в контексті кримінально-правової та кримінально-виконавчої характеристики;
- проаналізувати порядок і умови виконання покарання у виді арешту в межах кримінально-виконавчої характеристики;
- охарактеризувати суб'єкти виконання покарання у виді арешту;
- здійснити порівняльний аналіз виконання і відбування покарання у виді арешту в зарубіжних країнах;
- надати розгорнуту кримінально-виконавчу характеристику відбування засудженими покарання у виді арешту;
- розкрити правовий статус засуджених до покарання у виді арешту і проблеми його забезпечення;
- охарактеризувати режим арешту як основний засіб виправлення і ресоціалізації засуджених до покарання;
- розробити та сформулювати конкретні теоретичні і практичні рекомендації, спрямовані на вдосконалення виконання та відбування покарання у виді арешту.
Об'єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у процесі виконання і відбування покарання у виді арешту.
Предметом дослідження є кримінально-виконавча характеристика покарання у виді арешту.
Методи дослідження обрані з урахуванням теми, мети й завдань. Методологічну основу дослідження становлять положення та висновки загальної теорії пізнання. Для реалізації завдань дослідження у роботі було використано різні методи пізнання соціально-правових явищ і процесів. Діалектичний метод дав змогу розглянути питання кримінально-виконавчої характеристики крізь призму тісного взаємозв’язку, взаємодії та взаємозумовленості виконання і відбування покарання у виді арешту. Історико-правовий метод став інструментом ґрунтовного ретроспективного аналізу кримінально-виконавчої характеристики покарання у виді арешту (підрозділи 1.1, 1.2). Формально-логічний метод використано як універсальний спосіб аргументування (підрозділ 3.3). Порівняльно-правовий метод надав можливість зіставити національне законодавство про арешт з відповідними нормами законодавства інших держав (підрозділ 2.3). Формально-юридичний метод був основою аналізу норм чинного кримінального і кримінально-виконавчого законодавства та виявлення властивих йому переваг і недоліків для формулювання пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання застосування покарання у виді арешту (підрозділи 1.3, 3.2). Соціологічний і статистичний методи виявили правозастосовну практику виконання і відбування покарання у виді арешту, лягли в основу обробки офіційної державної і власноручно сформованої статистичної інформації як одного з джерел надходження відомостей про предмет дослідження (підрозділ 3.1).
Нормативно-правову основу дослідження склали Конституція України, міжнародно-правові акти, національне законодавство, а також підзаконні нормативні акти, що регулюють відносини у сфері виконання і відбування покарання.
Емпіричну базу дослідження становлять результати вивчення 312 особових справ засуджених до покарання у виді арешту; узагальнені опитування 465 працівників установ, де виконується цей вид покарання,

результати анкетування 628 осіб, які відбувають названий вид кримінального покарання у семи областях України (Київська, Дніпропетровська, Одеська, Сумська, Хмельницька, Чернігівська, Черкаська), що становить 40 % від загальної кількості цих засуджених, а також статистичні відомості Державної пенітенціарної служби України щодо кількості засуджених за 2005-2011 рр.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що за характером і змістом розглянутих питань дисертація є першим в Україні комплексним дослідженням кримінально-виконавчої характеристики покарання у виді арешту. У роботі сформульовано низку наукових положень та висновків, які є новими в теоретичному аспекті й важливими для практики. Зокрема, наукова новизна полягає в тому, що
вперше:
- обґрунтовано необхідність змін класифікації покарань у Кримінально-виконавчому кодексі України, зокрема, покарання у виді арешту запропоновано ввести до третього розділу «Покарання у виді позбавлення волі» за ознакою ізоляції від суспільства;
- сформульовано поняття «арештний дім» як специфічної установи з особливим статусом виконання і відбування покарання у виді арешту в умовах суворої ізоляції, з режимом підвищеної безпеки;
- здійснено порівняльний аналіз зарубіжного досвіду виконання покарання у виді арешту, на основі чого зроблено висновок про його можливість використання в Україні, зокрема, в частині розширення можливості спілкування із сім’єю та близькими родичами, надання засудженим особам короткострокових виїздів за межі арештного дому тощо;
- запропоновано, з урахуванням уточнення чинних та запровадження нових кримінально-правових ознак, нову редакцію ч. 1 ст. 60 КК України, а також доповнення наступних статей КВК України: ч. 4 ст. 50; ч. 4, 6 ст. 51; ч. 3 ст. 53; ч. 1 ст. 54;
удосконалено:
- поняття «кримінально-виконавча характеристика покарання у виді арешту». Зокрема, на підставі критичного аналізу наявних у кримінально-виконавчій науці визначень доведено, що кримінально-виконавча характеристика покарання у виді арешту є науково-обґрунтованою, базованою на кримінально-виконавчому законодавстві системою складових елементів, які передбачають механізм реалізації персоналом арештного дому засобів виправлення і ресоціалізації засуджених та запобігання вчинення ними повторних злочинів;
- норми чинного законодавства України, що стосуються місця відбування покарання у виді арешту (ч. 1 ст. 50 КВК України), а саме: визначено, що покарання у виді арешту засуджені відбувають у суворих умовах, що має нетривалий строк, за місцем засудження в арештних домах, а військовослужбовці – на гауптвахтах. Таке визначення ґрунтується на підставі ступеня суспільної небезпеки досліджених автором складів злочинів, за які судом було призначено покарання у виді арешту;
дістали подальшого розвитку:
- аргументація щодо введення в систему покарань нового виду – арешту як позитивного кроку законодавця, що дасть змогу гуманізувати і розширити сфери покарань, які зменшують навантаження на покарання у виді позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі;
- низка ключових елементів правового статусу засуджених до покарання у виді арешту, зокрема: каяття, виправлення і ресоціалізація, особиста безпека;
- надання пропозицій щодо необхідності розробки практичних рекомендацій, спрямованих на вдосконалення виконання і відбування покарання у виді арешту.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані в різних сферах діяльності:
- правотворчій діяльності - як вихідні положення під час підготовки галузевих нормативно-правових актів ДКВС України та розробки загальнодержавних регіональних програм;
- практичній діяльності – для розробки і впровадження у практику установ виконання покарання у виді арешту методичних рекомендацій (Акт впровадження Управління ДКВС України у Черкаській області від 27.04.2010 р.);
- навчально-методичній роботі – під час проведення занять, підготовки навчальних посібників і методичних рекомендацій з дисциплін кримінального та кримінально-виконавчого права (Акт впровадження Поліцейської фінансово-правової академії від 7.09.2010 р.);
- науково-дослідній діяльності – сформульовані та викладені положення, узагальнення, висновки і рекомендації мають як загальнотеоретичне, так і прикладне значення для науки кримінального, кримінально-виконавчого права, а також для проведення подальших досліджень у цьому напрямку (Акт впровадження ДДУВС від 23.02.2011).
Апробація результатів дисертації. Висновки, положення, пропозиції й рекомендації, сформульовані у дослідженні, обговорювалися на кафедрі кримінального права та кримінології Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ і впроваджені в навчальний процес шляхом їх використання в розробці лекційних курсів та робочих навчальних програм з дисциплін кримінального та кримінально-виконавчого права. Основні результати дослідження були опубліковані та доповідалися на міжнародних й всеукраїнських науково-практичних конференціях і семінарах: «Державна політика у сфері кримінальної юстиції та забезпечення правопорядку в Україні» (м. Дніпропетровськ, 2008 р.), «Наука-2009: теоретичні та прикладні дослідження» (м. Черкаси, 2009), «Захист прав і свобод людини і громадянина в Україні» (м. Бровари, 2010), «Актуальні проблеми розкриття та розслідування злочинів у сучасних умовах» (м. Запоріжжя, 2010 р.).
Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано чотири статті у виданнях, затверджених ВАК України як фахові з юридичних наук, три тези доповідей на науково-практичних конференціях і семінарах.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, що включають дев’ять підрозділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 232 сторінки, з яких основний текст – 194 сторінки, додатки – 19 сторінок, список використаних джерел складається зі 181 найменування і викладений на 19 сторінках.

Список літератури

Висновки
У дисертації вирішено конкретне наукове завдання, що дозволило представити в якісних і кількісних показниках узагальнення дослідницької роботи й отримані нові, науково обґрунтовані результати щодо розроблення пропозицій, спрямованих на вдосконалення чинного законодавства з виконання і відбування покарання у виді арешту, що підтверджується відповідними актами впровадження.
1. Закладене науковцями теоретичне й практичне підґрунтя кримінально-виконавчої характеристики покарання у виді арешту висвітлює лише окремі її аспекти. Комплексне ж фундаментальне дослідження з означеної проблематики в науці кримінально-виконавчого права в Україні не проводилось, а відтак, існує потреба у подальшому науковому пошуку щодо розв’язання ряду питань як на теоретичному, так і прикладному рівні.
2. Окреслено специфічні ознаки, які є визначальними для кримінально-виконавчої характеристики покарання у виді арешту, зокрема: короткочасність строку призначення покарання, місце відбування покарання, правовий статус, ступінь виправлення та ресоціалізації.
3. Зазначено, що існуюча в Україні законодавча база щодо виконання покарання у виді арешту і відбування його засудженими особами є цілком достатньою і позитивним кроком держави в контексті прогресивної системи покарання. Таке положення підтверджено як у ретроспективному, так і в сучасному стані означеної правозастосовної практики. Це логічно випливає зі змісту кримінально-виконавчих відносин, пріоритетними суб’єктами яких є засуджені та працівники арештного дому. Усі інші учасники цих відносин (державні органи, громадські організації, близькі родичі засуджених тощо) мають право надавати допомогу арештному дому для забезпечення належного контролю за виконанням і відбуванням цього виду покарання.
4. Проведений аналіз арешту як виду кримінального покарання у сукупності кримінально-правової та кримінально-виконавчої характеристики дозволив запропонувати авторське визначення арешту, що є видом кримінального покарання, призначається особі, винній у вчиненні злочину невеликої та середньої тяжкості, і полягає у короткочасному утриманні засудженого в специфічній установі виконання покарань – арештному домі – в умовах фізичної ізоляції та режимних умовах підвищеної суворості строком від одного місяця до одного року.
5. Запропоновано виокремлення двох критеріїв визначення суворості покарання у виді арешту: режимні умови, яких зазнає засуджений під час відбування покарання, та строк покарання. Зроблено висновок, що арешт є покаранням із режимом підвищеної суворості, а тому має займати особливе місце в системі покарань. Визначено, що покарання у виді арешту сформовано в межах доктринальної моделі нового Кримінального кодексу України і є новим видом покарання для пенітенціарної системи, що зумовлює розробку, прийняття та здійснення заходів з боку держави з метою його адаптації до сучасних умов його виконання і відбування.
6. З'ясовано, що основними дослідницькими категоріями даної наукової роботи є поняття кримінально-виконавчої характеристики порядку і умов виконання й відбування покарання у виді арешту. Що стосується першого із них, то кримінально-виконавча характеристика являє собою науково обґрунтовану, базовану на кримінально-виконавчому законодавстві систему складових елементів, які передбачають механізм реалізації персоналом арештного дому каяття засуджених та проведення з ними певної корекційної роботи. Поняття «порядок і умови виконання і відбування покарання у виді арешту» передбачає собою спільну діяльність різних суб’єктів у межах арештного дому.
7. Обґрунтовано, що діалектична природа соціально-правових явищ вимагає одночасної індивідуалізації та диференціації покарання. Кримінально-виконавче законодавство визначає, як правило, окреме місце для відбування цього покарання. Це місце іменується арештним домом. Щодо відбування арешту в спеціально створеній установі такого роду, то доведено, що засуджені до арешту повинні утримуватися окремо від засуджених до інших покарань чи осіб, які утримуються під вартою.
8. Відзначимо, що у КВК інших держав акцентується думка, що арешт полягає в суворій ізоляції від суспільства та має значну кількість правообмежень ізоляційного характеру, що звужує його зв’язки з навколишнім світом. Запропоновано визначити покарання у виді арешту як шокову терапію для особи, яка вчинила злочин.
9. Із урахуванням системно-структурних та синергетичних зв’язків між персоналом арештного дому і засудженим, з’ясовано, що покарання у виді арешту є альтернативою позбавлення волі на певний строк, і встановлено, що процедура його виконання забезпечується на рівнях певних соціальних груп та на рівні окремих виконавців. Актуальним є створення сучасного арештного дому європейського зразка та формування системи рекомендацій щодо оптимальної процедури виправлення і ресоціалізації засуджених до покарання у виді арешту, а також інтеграції результатів накопиченого досвіду виконання і відбування даного виду покарання в умовах ізоляції засудженої особи.
10. На підставі аналізу конкретних рішень персоналу арештного дому визначено, що в процесі виконання і відбування покарання у виді арешту засудженому встановлено такі види заборон: затуляти оглядове вічко; створювати конфліктні ситуації з іншими засудженими та персоналом установи; установлювати зв’язки з особами, які тримаються в інших камерах; мати побачення з родичами та іншими особами, за винятком адвокатів або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; одержувати посилки (передачі) і бандеролі, за винятком посилок (передач), що містять предмети одягу за сезоном.
11. У структурі кримінально-правових ознак осіб, засуджених до арешту, виділено наступні: строк призначеного покарання, кількість попередніх судимостей, розподіл засуджених за статтями КК України. Важливість цих ознак у структурі кримінально-виконавчої характеристики полягає у наступному: по-перше, визначає ступінь криміногенної зараженості осіб; по-друге, персонал виправних установ, враховуючи ці ознаки, спрямовує свою роботу на усунення деформацій особистості; по-третє, значущість соціально корисних зв’язків із рідними та близькими залишається одним із ключових напрямів у формуванні позитивної перспективи на майбутнє для цих засуджених.
12. На підставі аналізу особових справ засуджених до покарання у виді арешту визначено, що серед них є певна кількість осіб, які мають суттєвий кримінальний досвід, а саме: 10,2 % мають по одній судимості; 13,3 % – дві, а 16,4 % мають більше трьох судимостей. Запропоновано враховувати ці ознаки в кримінально-виконавчій характеристиці, зроблено висновок про складну адаптацію цих засуджених до соціального середовища.
13. Визначено, що призначений судом строк покарання суттєво впливає на поведінку засудженого у період його адаптації та формує модель поведінки на найближче майбутнє. У більшості випадків за вироком суду призначається його максимальний термін – шість місяців (35,2 %). Запропоновано персоналу арештного дому звертати особливу увагу на психологічний стан засудженого. Важливою є робота психологів, які працюють у слідчому ізоляторі та звертають увагу на організацію допомоги засудженому у подоланні труднощів адаптаційного періоду, викликаних зміною звичного оточення.
14. Зроблено загальний висновок, що кримінально-виконавчою практикою на порядок денний поставлено питання про удосконалення нормативно-правового забезпечення виконання і відбування покарання у виді арешту з у рахуванням останніх надбань теорії та застосування сучасних методів юридичної техніки.
15. Обґрунтовано необхідність внесення змін і доповнень:
- ч.1 ст. 60 КК України викласти в такій редакції: «Покарання у виді арешту застосовується за злочини невеликої чи середньої тяжкості, а також при призначенні більш м’якого покарання, заміни невідбутої частини покарання більш м’яким та звільнення від покарання на підставі Закону України «Про амністію» або акта помилування в триманні засудженого в умовах ізоляції і встановлюється на строк від одного місяця до одного року»;
- доповнити ч. 4 ст. 50 КВК України і викласти її в такій редакції: «Арештний дім – це специфічна установа Державної пенітенціарної служби України із особливим статусом виконання і відбування покарання у виді арешту в умовах суворої ізоляції з режимом підвищеної безпеки»;
- доповнити ч. 4 ст. 51 КВК України наступним реченням: «За виняткових обставин дозволити засудженому до арешту одержання раз на місяць посилок (передач). Посилки (передачі), що надходять на ім’я засудженого, підлягають огляду. Порядок огляду та вручення їх засудженому встановлює начальник арештного дому»;
- доповнити ч. 6 ст. 51 КВК України реченням наступного змісту: «Засуджені мають право отримувати раз на місяць короткострокове побачення з близькими родичами та іншими особами, та за виняткових обставин їм може бути надано право на телефонну розмову з близькими родичами»;
- доповнити ч. 3 ст. 53 КВК України і викласти її в такій редакції: «Хворих, засуджених до покарання у виді арешту, у випадку потреби направляють на лікування у лікарню за місцем відбування покарання під вартою. Охорона засуджених у межах лікарні здійснюється органами внутрішніх справ за місцем дислокації арештного дому»;
- ч. 1 ст. 54 КВК України викласти в такій редакції: «За сумлінну поведінку до осіб, засуджених до арешту, можуть застосовуватися заходи заохочення у вигляді подяки, дострокового зняття раніше накладеного стягнення, отримання посилки (передачі) або бандеролі».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамавичус А., Дракшене А., Павилонис В. Основные положеия Уголовного кодекса Литовской Республики // Новое уголовное законодательство стран СНГ и Балтии: Сб. науч. ст. Под ред. Л.Л. Кругликова, Н.Ф. Кузнецовой. – М.: ЛексЭст, 2002. – С. 199.
2. Аверьянов В.Б. Функции и организационная структура органов государственного управления/ ИГП АН УССР, Отв. Ред. В.В. Цветков. – К.: Наукова думка, 1976.
3. Авраменко А.М. Порівняльний аналіз арешту і короткострокового позбавлення волі: Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць. - 2008. - №3 (39). – С.150-158.
4. Алексеев С. С. Право: Азбука. Теория. Философия. Опыт комплексного исследования / С. С. Алексеев. – М.: Статут, 1999. – 711 с.
5. Аналіз роботи судів загальної юрисдикції у I півріччі 2010 р. (за даними судової статистики): [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/8172674E75AC8280C2257664004B1FB6?OpenDocument&CollapseView&RestrictToCategory=817267
6. Ахметшин Х.М., Ахметшин Н.Х. Новое уголовное законодательсо КНР. Вопросы Общей части // Государство и право. – 1999. – № 10. – С. 74.
7. Багрий-Шахматов Л.В. Система уголовных наказаний и исправительно-трудовое право: Учебное пособие.- М.: Высшая школа МВД СССР, 1969.
8. Бадира В. А. Виправлення жінок, засуджених до позбавлення волі, як мета покарання: дис. кандидата юрид. наук : 12.00.08 / Бадира Валентина Андріївна. – Запоріжжя, 2006. – 240 с.
9. Бажанов М.И. Наказание в проекте УК Украины //Проблеми законності: Респ. міжвідомч. зб. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 1999. – Вип. №38.
10. Базунов В. Арест как вид уголовного наказания // Преступление и наказание. – 1998. – №4. – С. 49.
11. Бандурка А.М., Давыденко Л.М. Преступность в Украине: причины и противодействие: Монография. – Харьков: Гос. спец. изд-во «Основа», 2003. – 368 с.
12. Бандурка А.М., Денисова Т.А., Трубников В.М. Общая теория социальной адаптации освобождённых от отбывания наказания (правовой и социально-психологический анализ уголовно-исполнительной политики по реабилитации осуждённых). – Харьков-Запорожье: НУВД, ЗГУ, 2002. – 440 с.
13. Беца О.В. До питання про створення служби пробації в Україні / О.В. Беца // Проблеми пенітенціарної теорії і практики: Щорічн. бюл. Київського ін-ту внутр. справ. – №7. – К.: КІВС, МП Леся, 2002. – С.34-42.
14. Беца О. В Лишение свободы: отрицательные социальные и психологические последствия / О.В. Беца // Материалы междун. симпоз. [«В поисках альтернатив тюремному наказанию»], (Киев, 15-16 янв. 1997 г.) − К., 1997. − С. 35–41.
15. Богатирьов І. Г. Кримінально-виконавча інспекція як суб’єкт запобігання злочинам : [монографія] / І. Г. Богатирьов, С. І. Халимон. – Харків : Харків юридичний, 2009. – 320 с.
16. Богатирьов І. Г. Кримінально-виконавче право України : [підручник] / І. Г. Богатирьов. – К.: «Правова єдність», 2008. – 352 с.
17. Богатирьов І.Г. Кримінально-виконавчі засади виконання та відбування кримінальних покарань у виправних колоніях максимального рівня безпеки : [монографія] / Богатирьов І.Г., Царюк С.В. − Чернігів, КП Видавництво «Чернігівські обереги», 2010. − 210 с.
18. Богатирьов І. Г. Нові види покарань в Україні як альтернатива позбавленню волі (проблеми і перспективи) / І. Г. Богатирьов. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2004. – Держава і право: Збірник наукових праць. – С. 447–450. – (Юридичні і політичні науки. Випуск 23).
19. Богатирьов І.Г. Теорія і практика виконання кримінально-виконавчою інспекцією покарань, не пов’язаних із позбавленням волі: Монографія. – К.: Атіка, 2005. – 312 с.
20. Богатирьов І. Г. Українська пенітенціарна наука : [монографія] / І. Г. Богатирьов. – Х. : Харків юридичний, 2008. – 294 с.
21. Богатирьов І. Г. Українська пенітенціарна наука : [монографія] / Іван Григорович Богатирьов. – Дніпропетровськ : ДДУ ВС, 2008. – 318 с.
22. Богатирьова О. І. Виконання кримінальною інспекцією покарань за новим кримінально-виконавчим кодексом України (кримінально-виконавчий аспект) // Юридична Україна – №8 – 2006. – С. 63-68.
23. Богатирьова О.І. Кримінально-виконавча інспекція як суб’єкт виконання покарань: автореф. дис. канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / О.І. Богатирьова. — К., 2009. — 20 с.
24. Бодюл Є. М. Правові та організаційні засади виконання покарання в кримінально-виконавчих установах відкритого типу: дис. кандидата юрид. наук: 12.00.08 / Бодюл Євген Миколайович. — К., 2005. – 234 с.
25. Борисов В. До питання про сутність кримінально-правової характеристики злочинів / В. Борисов, О. Пащенко // Вісник Академії правових наук України. – 2005.– № 3. (42) – C. 180–190.
26. Брюхнов А.А. Права несовершеннолетних, осужденных к лишению свободы, и их реализация: Автореф. Дис. канд. юрид. наук. 12.00.08. – Ростов н/Д, 2005.
27. Бугаев В.А. Правовые проблемы применения уголовного ареста в отношении военнослужащих // Право і безпека. 2005. – № 4. – С. 46.
28. Витрук Н. В. Правовой статус личности в СССР / Н. В. Витрук. – М. : Юрид. лит., 1985. – 176 с.
29. Гальперин И.М. Наказание: социальные функции, практика применения.-М.: Юрид. лит., 1983.
30. Гель А. П. Новий кримінальний кодекс та проблеми застосування окремих видів покарань в Україні / А. П. Гель // Держава і право : Зб. наук. пр. – 2001. – С. 327–331. – (Вип. 14 : Юрид. і політ. науки).
31. Гернет М.Н. История царской тюрьмы том 2. 1825-1870. юридическое издательство министерства юстиции СССР Москва 1946-с. 479.
32. Гуцуляк М. Я. Правовий аналіз виникнення та розвитку покарання у виді громадських робіт / М. Я. Гуцуляк // Право і суспільство. − 2008. − № 5. − С. 58−62.
33. ДОВІДКА про чисельність осіб, які відбувають покарання в установах Державної пенітенціарної служби України станом на 01.07.2010 р.: Головна/Довідкова інформація/Статистика [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/punish/control/uk/publish/article?art_id=59402&cat_id=45687
34. ДОВІДКА про чисельність осіб, які відбувають покарання в установах кримінально-виконавчої служби України станом на 01.01.2010 р.: Головна » Довідкова інформація » Статистика » [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/punish/control/uk/publish/article?art_id=59402&cat_id=45687
35. Денисова Т. А. Кримінальне покарання та функції його призначення і виконання за законодавством України [навч. посібник] / Т. А. Денисова. – Запоріжжя: ГУ «ЗІДМУ», 2004. – 152 с.
36. Джансараева Р. Е. Проблемы борьбы с преступностью в исправительных учреждениях (на материалах Республики Казахстан) : автореф. дис. на соискание ученой степени д-ра. юрид. наук : спец. 12..00.08 «уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» / Р. Е. Джансараева. – М., 2006. – 51 с.
37. Джоробекова А. Уголовная ответственность несовершеннолетних по законодательству Кыргызской Республики // Уголовное право. – 2004. – № 4. – С. 22.
38. Джужа О., Бодюл Є, Концептуальні засади і загальна характеристика Кримінально-виконавчого кодексу України // Право України. – 2004. - №7.- С.80-84 с.
39. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi].
40. Закон Эстонии об исполнении наказаний, связанных с изоляцией от общества // Уголовно- исполнительные кодексы. – Донецк: Донецкий Мемориал, 2004. – С. 400.
41. Звіт про чисельність спецконтингенту в установах Департаменту /Ф.1-УВП/: Головна » Довідкова інформація» Статистика»: [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/punish/control/uk/publish/article?art_id=64061&cat_id=45688
42. Зелинский А. Ф. Криминология : [курс лекций] / А. Ф. Зелинский. – Х. : Прапор, 1996. – 260 с.
43. Зінченко І.О., Тютюгін В.І. Одиничні злочини: поняття, види кваліфікація: [Монографія]./ І.О. Зінченко, В.І. Тютюгін.- Харків: Видавництво «ФІНН» 2010. – 256 с.
44. Зубкова В.И. Уголовное наказание и его социальная роль: теория и практика.- М.: Издательство НОРМА, 2002. – 204 с.
45. Інструкція об управлении арестными домами Саратовской губернии.// Тюремный вестник. – 1896. – № 3.
46. Інформаційний бюлетень : [за матеріалами тренінг-семінару психологів установ виконання покарань]. – К. : ДДУ ПВП, 2002. – 55 с.
47. Ибрагимова А.М. Применение ареста в отношении несовершеннолетних // Российский следователь. – 2005. – №4.
48. Игнатов А.Н., Дьяченко А.П., Борисова О.Б. Характеристика осуждённых, отбывающих наказание за преступления против личности. М., изд. ВНИИ МВД СССР. Выпуск 9. 1982, 20 табл., 8 диагр. – 64 с.
49. Инструкция об управлении арестными домами Саратовской губернии. С. – 187.
50. Исправительно-трудовая педагогика : [учебник / под. ред. И. Т. Богатырёва]. – М. : Академия МВД СССР, 1978. – 377 с.
51. Иcправительно-трудовая психология : [учеб. пособие для слушателей вузов МВД СССР] / [А. Д. Глоточкин, В. Г Деев, А. И. Папкин, В. Ф. Пирожков и др.] ; под. ред. К. К. Платонова, А. Д. Глоточкина, К. Е. Игошева. –. Рязань : РВШ МВД СССР, 1985. – 360 с.
52. Карпец И.И. Индивидуализация наказания в советском уголовном праве. – М.: Юрид. лит., 1961.
53. Кодекс исполнения уголовных наказаний Республики Таджикистан // Уголовно- исполнительные кодексы. – Донецк: Донецкий Мемориал, 2004. – С. 294.
54. Колб О.Г. Запобігання злочинності у місцях позбавлення волі: Навч. посіб. – Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2005. – 494 с.
55. Колеватов П.И. Правовое и организационное обеспечение изоляции осужденных в исправительной колонии. Автореф. Дис. Канд. Юрид. Наук. М.: Академия МВД России, 2001.
56. Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 чер. 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30.
57. Конституція України : станом на 01 січ. 2006 р. / Міністерство юстиції України : офіц. вид. – К., 2006. – 123 с.
58. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів : [навчальний посібник] / М.Й. Коржанський. – К.: Атіка, 2007. – 592 с. – [Видання 3-тє.].
59. Крастиньш У. Новый Уголовный закон Латвии // Новое уголовное законодательство стран СНГ и Балтии: Сб. науч. ст. Под ред. Л.Л. Кругликова, Н.Ф. Кузнецовой. – М.: ЛексЭст, 2002.
60. Кримінальний кодекс України. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 240 с.
61. Кримінально-вконавчий кодекс України. – К.: Вид.Паливода А.В., 2010. – 88 с.
62. Кримінально-виконавчий кодекс України: Наук.-практ. коментар / А.Х Степанюк., І.С. Яковець; За заг. ред. А.Х. Степанюка. – Х.: Одіссей, 2005.
63. Кримінально-виконавче право України / Богатирьов Іван Григорович// Підручник. - К.: Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. – с.24.
64. Кримінально-виконавче право України: (Загальна та Особлива частини): Навч. посіб. /О.М. Джужа, С.Я. Фаренюк, В.О. Корчинський та ін.; За заг. ред. О.М. Джужи.- 2-е вид., перероб. та допов.- К.: Юрінком Інтер, 2002. – 322 с.
65. Кримінально-виконавче право : навч. посібник / Бадира В.А., Денисов С. Ф., Денисова Т.А., Мінаєв М. М., Хашев В.Г.; за ред. Т. А. Денисової. – К. : Істина, 2008. – 400 с.
66. Кримінально-виконавче право України : [навч. посіб.] / А. П. Гель, Г. С. Семаков, І. С. Яковець. – К. : Юрінком Інтер, 2008.  624 с.
67. Кримінально-виконавче право України: підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / В. М. Трубников, В. М. Харченко, О. В. Лисоді та ін. ; за ред. В. М. Трубникова. – Харків : Право, 2001. –384 с.
68. Кримінально-виконавче право : підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів / за ред. проф. А. Х. Степаюнка. – Х. : Право, 2005. – 256 с.
69. Кримінально-виконавче право України: підр. для студ. юрид. спец. вищих навч. закладів/ А. Х. Степанюк, О. Б. Лисодєд, М. В. Романов та ін. – Х. : Право, 2006. – 256 с
70. Кримінологія: Загальна та Особлива частини: Підручник для студентів юрид. спец. вищ. навч. закладів / І.М. Даньшин, В.В. Голіна, О.Г. Кальман, О.В. Лисодєд; За ред. проф. І.М. Даньшина. – Харків: Право, 2003. – 352 с.
71. Криминология / Звирбуль В.К., Клочков В.В., Кузнецова Н.Ф. и др. – М. : Юрид.лит., 1979.– 304 с.
72. Криминология: учебник (для учебных заведений МВД Украины) / В. Г. Лихолоб, В. П.Филонов, О. И. Коваленко, А. Е. Михайлов; под ред. В. Г. Лихолоба и В. П. Филонова. – К.-Донецк, 1997. – 398 с.
73. Криминология. Учебник для юридических вузов. Под общей редакцией доктора юридических наук, профессора А.И. Долговой – М.: Издательская группа ИНФА∙М – НОРМА, 1997. – 784 с.
74. Криминология. учеб. пособие для вузов / Аргунова Ю. Н., Бушмин Ю. И., Голоднюк М. Н. и др.; под ред. д-ра юрид. наук, проф. Я. Ф. Кузнецовой и канд. юрид. наук Ю. Н. Аргуновой. – М. : ИКД „Зерцало-М”, 2001. – 208 с.
75. Криминология: учебник ; под ред. акад. В. Н. Кудрявцева, проф. В. Е. Эминова. – М. : Юристъ, 1997. – 512 с.
76. Кротюк В.Т. Роль трудової терапії у виправленні засуджених, до яких застосовується примусове лікування /В.Т. Котюк // Піденноукраїнський правничий часопис. – 2006. – №1. – С. 33-34.
77. Курс кримінально-виконавчого права України: Загальна та Особлива частини : навч. посіб / О. М. Джужа, В. О. Корчинський, С. Я. Фаренюк, В. Б. Василець; за заг. ред. О. М. Джужи. – К. : Юрінком Інтер, 2000. – 304 с.
78. Курс кримінології: Загальна частина: Підручник: У 2 кн. / О.М. Джужа, П.П. Михайленко, О.Г. Кулик та ін.; За заг. ред. О.М. Джужи. – К.: Хрінком Інтер, 2001. – 352 с.
79. Курс уголовного права. Общая часть. Том 2.: Учение о наказании. Учебник для вузов. Под. ред. доктора юридических наук, профессора Н.Ф. Кузнецовой и кандидата юридических наук, доцента И.М. Тяжковой.- М.: ИКД Зерцало-М., 2002.
80. Лейкина Н.С. Криминология о преступнике / Нина Семёновна Лейкина. – Л.: «Знание», 1978. – 32 с.
81. Лихолоб В.Г., Филонов В.П., Коваленко О.И., Михайлов А.Е.: Криминология: Учебник (для учебных заведений МВД Украины). Под ред. В.Г. Лихолоба и В.П. Филонова. – Киев-Донецк, 1997. – 398 с.
82. Льовочкін В. А. Концептуальні питання реформування кримінально-виконавчої системи України / В. А. Льовочкін // Бюл. Київськ. ін-ту внутр. справ. – Проблеми пенітенціарної теорії і практики. – 2002. – №7. – С. 3–12.
83. Маковик Р.С., Бесараб Н.Р. Изоляция личности в российском праве и законодательстве: учебник. – М.: Издательство «Экзамен», 2007 – С. 92-93.
84. Маковик Р.С. Изоляция как правовая категория // Человек: преступление и наказание. - 1994. - № 3.
85. Матузов Н. И. Правовая система и личность / Н. И. Матузов. – Саратов : Изд-во Саратовского ун-та, 1987. – 293 с.
86. Мацко А.С., Кравченко О.В. Історико-правова й лексично-семантична характеристика терміну «арешт» /А.С. Мацко // Вісн. Запоріз. юрид. інституту. - 2000. - №1(10).
87. Мінімальні стандартні правила поводження з в’язнями : Резолюція Економічної і Соціальної Ради ООН 663 (XXIV) від 31 лип. 1957 р. та 2076 (LXII) від 13 трав. 1977 року : [права людини в документах]. Українсько-Американське бюро захисту прав людини. – Амстердам-Київ, 1997. – кн. перша. – 278 с.
88. Милюков С.Ф. Российская система наказаний: Серия «Современные стандарты в уголовном праве и уголовном процессе»/ Науч. редактор проф. Б.В. Волженкин. СПб., 1998.
89. Милюков С.В. Российское уголовное законодательство: опыт практического анализа. СПБ. СПБИ ВЭСЭН, Знание, 2000.
90. Митрофанов І. І. Протидія злочинності наркозалежних осіб у сфері наркообігу : [монографія] / І. І. Митрофанов. – Кременчук : Вид. ПП Щербатих О. В., 2008. – 450 с.
91. Михлин А., Шмаров И. Система уголовных наказаний: реформа или иллюзия?//Законность.-1993.-№6.- С. 6.
92. Мицкевич А.Ф. Уголовное наказание: понятие, цели и механизмы воздействия. – СПб.: Издательство Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2005.
93. Медведєв В. С. Кримінальна психологія : [підручник] / В. С. Медведєв. – К. : Атіка, 2004. – 368 с.
94. Мельникова Ю.Б. Дифференциация ответственности и индивидуализация на¬казания: Монографія. – Красноярск: Изд-во Краснояр. ун-та, 1989.
95. Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарнь «Про затвердження інструкції про організацію виконання покарання у виді арешту в установах кримінально-виконавчої системи» від 31.08.2001 №158. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2001р. за № 838/6029 // Офіц. вісн. України. – 2001. – №39.
96. Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань «Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання по¬карань» від 25.12.2003 р. N 275. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31.12.2003р. за № 1277/8598 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 52, ч. 1 – С. 28-98.
97. Наказ Міністерства оборони України «Про порядок і умови відбування арешту засудженими військовослужбовцями» від 26.02.2002 р. № 81. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.04.2002 р. за № 357/6645 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 16. – С. 889.
98. Наказание и исправление преступников : [пособие / под ред. Ю. М. Антоняна]. – М. : Изд-во ВНИИ МВД России, 1992. – 392 с.
99. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: У 2 т. Т1 / За заг.ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.В. Фесенка. - 3-тє видання, перероб. та доп. - К.:Алерта:КНТ: Центр учбової літератури. – 2009. – 964 с.
100. Новий тлумачний словник української мови. У 3 т. / Уклад.: В. Яременко, О. Сліпушко. – К.:Аконіт, 1998. – Т. 1. – С. 785.
101. Новий тлумачний словник української мови. У трьох томах. Том1. Укладачі Яременко В.В., Сліпушко О.М. – Київ, видавництво «Аконіт».-2003 – С. 840.
102. Осипов П.П. О гуманистической сущности учета личности при назначении наказания // Человек и общество. – Л., 1973. – Вып.12. – С.201–208.
103. Організація індивідуального запобігання злочинам у кримінально-виконавчій установі: [монографія] / В. П., Захаров, О. Г. Колб, С. М. Мирончук, Л. І. Міліщук. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Луцьк: Підприємець Іванюк В.П., 2007. – 442 с.
104. Организация исправления и перевоспитания осуждённых / [Аверкиев Ю. М., Дорофеев Н. К., Дробышев В. И., Зубков А. И. и др.] ; под. ред. проф. А. И. Зубкова, доц. М. П. Стуровой. – М. : Академия МВД СССР, 1985. – 384 с.
105. Павленко В. Г. Кримінальне покарання у вигляді громадських робіт: практика застосування судами України / В. Г. Павленко // Держава і право: Зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. Вип. 25. – К.: Ін-т держави і права ім.В.М.Корецького НАН України, 2004. – С. 493-497.
106. Пташинський О. Б. Пенітенціарна система України : монографія / О. Б. Пташинський. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2004. – 204 с.
107. Петрашев В.Н. Гуманизация системы наказаний в советском уголовном праве. – Ростов-на-Дону: Изд-во Ростовского ун-та, 1988.
108. Пироженко О.С. Деякі проблеми застосування альтернативних позбавленню волі покарань // актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених: Матеріали наук.-практ. конф. Харків, 12 травня 2006 року. – Х.: вид-во Харківськ. нац. ун-ту внутр. справ, 2006. – С. 26.
109. Плужнік О. І. Кримінально-виконавче право в таблицях та схемах : навч. посіб. / О. І. Плужнік. – К. : ВД „Професіонал”, 2006. – 144 с.
110. Полубинская С.В. Цели уголовного наказания. – М.: Наука, 1990.
111. Пономаренко Ю.А. Виды наказаний по уголовному праву Украины: [монография] / Ю.А. Пономаренко – Харьков: Издательство «ФИНН», 2009 – 334 с.
112. Поняття арешту як виду кримінального покарання// Зб. наук. праць Харківськ. нац. пед. ун-ту імені Г.С. Сковороди. Сер. Право. – Х.: Наук. видання. – Вип. 6. – 2006. – С. 115.
113. Поцелуев Е.Л. Уголовное уложение 22 марта 1903 г.: причины принятия и история создания / Е.Л. Поцелуев // Изв. вузов. Правоведение. - 2003. – №3.
114. Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань : затверджені наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 25 груд. 2003 року № 275 // Офіційний вісник України – 2004 – 2003 – № 52. – том 2. – 861 с.
115. Про затвердження Державної програми покращення умов тримання засуджених та осіб, взятих під варту, на 2006-2010 роки : Постанова Кабінету Міністрів України від 03 серп. 2006 р. // Офіційний вісник України. – 2006 р. – № 32. – С. 64.
116. Про професійно-технічне навчання засуджених в установах виконання покарань у І півріччі 2009 року : Головна » Довідкова інформація » Інше: [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://www.kvs.gov.ua/punish/control/uk/publish/article?art_id=64613&cat_id=46416
117. Питлюк–Смереченська О. Д. Особистісні зміни в умовах позбавлення волі: дис. кандидата психол. наук : 19.00.01 / Питлюк–Смеречинська Олександра Дмитрівна. – К., 2005. – 208 с.
118. Радов Г.О. Роль та місце пенітенціарної системи в структурі держпвного управління // Бюлетень Київ, ін-ту внут. справ.: Проблеми пенітец. Теорії і практики. – 1997.- №2.- С.5-11.
119. Резніченко Г.С. Окремі аспекти кримінально-правової характеристики жінок, засуджених до позбавлення волі / Г.С. Резніченко // Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління. -2007. – т. 10 –Вип. 14.- ч.1. С. 208-214.
120. Российское законодательство Х-ХХ веков. Т.6. Законодательство первой поло¬вины ХІХ века. – М.: Юрид лит., 1988.
121. Сводъ законовъ Россійской имперіи. Книга четвертая. Том 14. Составилъ и издалъ Присяжный Повъеренный А.М. Нюренбергъ. Поставщикъ двора Его величества Т-во ско¬ропечатни А.А. Левенсонъ. Москва. – 1910 г.
122. Скрыльников К.А. Назначение и исполнение уголовных наказаний, соединенных с изоляцией, в отношении несовершеннолетних: Дис. канд. юрид. наук: 12.00.08. – Ростов н/Д., 2003.
123. Cоколов С. А. Правовое регулирование исполнения наказания в тюрьмах: эволюция и перспективы: дис. кандидата юрид. наук : 12.00.08 / Соколов Сергей Алексеевич. - Рязань, 2005. - 205 с.
124. Соловьев А.Д. Вопросы применения наказания по советскому уголовному праву.-М.: Госюриздат, 1958.
125. Соціальна адаптація осіб, звільнених від покарання: проблеми та шляхи їх вирішення / за заг. ред. О.В.Беци. – К. : Сфера, 2003. – 145 с.
126. Соцький Ю.Ф. Особливості правового регулювання виконання покарання у вигляді арешту та застосування заходів заохочення до засуджених/ Ю.Ф. Соцький // Південноукраїнський правничий часопис. 2006.- №4.
127. Становский М.Н. Назначение наказания: Научное издание.-С.-Пб.: Юрид. центр Пресс, 1999.
128. Старков О.В., Милюков С.В. Наказание: уголовно-правовой и кримопенологический анализ. – СПб.: Юрид. центр «Пресс», 2001. – 461 с.
129. Сташис В. Основні новели нового Кримінального кодексу України// Вісник Академії правових наук України: Зб. наук. праць. №2-3 (33-34) 2003р. Збірник наукових праць: Научное издание.-Х.: Право.-2003. – С. 615.
130. Степанюк А. Х. Актуальні проблеми виконання покарань (сутність та принципи кримінально-виконавчої діяльності: теоретико-правове дослідження): дис. доктора юрид. наук : 12.00.08 / Степанюк Анатолій Хомич. – Х., 2002. – 393 с.
131. Степанюк А. Х. Кримінально-виконавчий кодекс України: науково-практичний коментар / А. Х. Степанюк, І. С. Яковець. – 2-ге вид., доп. та перероб. – Х. : ТОВ „Одіссей”, 2008. – 560 с.
132. Степанюк А.Х., Четверикова О.С., Яковець І.С. Ефективність діяльності державної кримінально-виконавчої служби України: науково-практичний посібник / За заг. ред.. д.ю.н. проф.. А.Х. Степанюка. – Х.: Кроссроуд. 2009. – 176 с.
133. Степанюк А.Ф. Сущность исполнения наказания: [Монография].- А.Ф. Степанюк - Х.: Фолио, 1999. – 256 с.
134. Стричинець О.В. Теорія класифікації у сфері права// Проблеми законнності. Вип. 47.-Республ. міжвід. наук. зб.: Научное издание:- Х.: Нац. юрид. акад. України, 2001.
135. Стручков Н. А. Курс исправительно-трудового права: Проблемы Особенной части / Н. А. Стручков. – М. : Юрид. литература, 1985. – 256 с.
136. Стручков Н.А. Советская исправительно-трудовая политика и ее роль в борьбе с преступностью / Н. А. Стручков. – Саратов : Изд-во Саратовского ун-та, 1970. – 271 с.
137. Синьов В. Педагогічні основи ресоціалізації злочинців / Синьов В., Радов Г., та ін. //– К.: МП «Леся»,1997. – 272 с.
138. Трахов А. Бессистемная система наказаний в УК РФ// Российская юстиция.-2000.-№9. – С.48.
139. Трубников В.М., Шинкарьов Ю.В. Арешт як вид кримінального покарання та особливості його застосування: Монографія. – Х.: Харків юридичний, 2007. – 288 с.
140. Тютюгин В.И. Некоторые проблемы применения наказаний, не связан¬ных с лишением свободы, по действующему законодательству и в проекте УК Украины // Проблеми законності: Респ. міжвід. наук. зб. – Х.: Нац. юрид. академія України, 2000. – Вип.42.
141. Трубников В.М. Кримінально-виконавче право України. Загальна частина: Навч. посібник. – Х.: Рубікон, 1998.
142. Трубников В.М., Финенов В.П., Фролов А.И. Уголовно-исполнительное право Украины. Особенная часть: Учеб. пособие. – Донецк: Донецк. ин-т внутр. дел, 1998. – 386 с.
143. Трубников В.М., Филонов В.П., Фролов А.И. Уголовно-исполнительное право Украины. Учебник. – Донецк, 1999.
144. Трубников В. М. Социальная адаптация освобождённых от отбывания наказания / В. М. Трубников. – Х. : «Основа», 1990. – 173 с.
145. Уголовное наказание. - К.; Донецк, 1997.
146. Уголовное наказание в вопросах и ответах. Под редакцией доктора юридических наук, профессора В.С. Комиссарова и доктора юридических наук, профессора Р.Х Якупова.- М.: Издательство «Зерцало», 1998.
147. Уголовно-исполнительный кодекс Республики Беларусь // Уголовно- исполнительные кодексы. – Донецк: Донецкий Мемориал, 2004.
148. Уголовно-исполнительный кодекс Республики Казахстан // Уголовно- исполнительные кодексы. – Донецк: Донецкий Мемориал, 2004.
149. Уголовно-исполнительный кодекс Российской Федерации // Уголовно- исполнительные кодексы. – Донецк: Донецкий Мемориал, 2004.
150. Уголовный кодекс Грузии / Науч. ред. З.К. Бигвава. Вступ. статья д.ю.н., проф. О.Гамкрелидзе. Перевод с грузинского И. Мериджанашвилли. - СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2002.
151. Уголовный кодекс Испании / Под ред. и с предисл. Н.Ф. Кузнецовой, Ф.М. Решетникова. – М.: ЗЕРЦАЛО, 1998.
152. Уголовный кодекс Китайской Народной Республики / Пер. с кит. Д.В. Вичикова. – СПб.: Юрид. центр Пресс, 2001.
153. Уголовный кодекс Литовской республики / Науч. ред. В. Павилониса; Предисл. Н.И. Мацнева; Вступ. ст. В. Павилониса, А. Абрамавичуса, А Дракшене; Пер. с лит. В.П. Казанскене. – СПб.: Юрид. центр Пресс, 2003.
154. Уголовный кодекс Республики Беларусь. – СПб.: Юрид. центр Пресс, 2001.
155. Уголовный кодекс Российской Федерации. – М.: ТК Велби, 2004.
156. Уголовный кодекс УССР. Утв. ВУЦИК. 23 авг. 1922. - 2-е изд. (официальное). - X.: Юрид. изд-во НКЮ УССР, 1922.
157. Фетисов В.З. Краткосрочное лишение свободы и его эффективность. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1974.
158. Фетисов В. З. Соотношение кары и воспитания в исправлении и перевоспитании несовершеннолетних осужденных молодежного возраста / В. З. Фетисов. – М. : 1986. – 120 с.
159. Фролова О.Г. Злочинність і система кримінальних покарань (соціальні, правові та кримінологічні проблеми й шляхи їх вирішення за допомогою логіко-математичних методів). /О.Г. Фролова // Навч. посіб. -К.: АртЕк, 1997.
160. Халимон С.І. Спецкурс. Виконання покарань, не пов’язаних із позбавленням волі, та основи пробації : [курс лекцій]. – Львів – Івано-Франківськ. – 2007. – 236 с.
161. Халимон С. І. Запобігання злочинам серед осіб, які перебувають на обліку в кримінально-виконавчій інспекції: дис. кандидата юрид. наук : 12.00.08 / Халимон Сергій Іванович. – Дніпропетровськ, 2008. – 254 с.
162. Характеристика осуждённых к лишению свободы : по материалам специальной переписи 1999 г. / Данилин Е. М., Зубков А. И., Казакова В. А., Михлин А. С. и др.; под. ред. д-ра юрид. наук проф. А. С. Михлина. – в 2 т.− М. : Юриспруденция, 2001. – т. 2 – 464 с.
163. Хохряков Г. Ф. Личность в условиях изоляции от общества: значение социально-психологических закономерностей поведения для исполнения наказания, исправления и перевоспитания осуждённых в ИТУ / Хохряков Г. Ф., Голубев В. П., Кудряков В. П. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1983. – 80 с.
164. Царюк С.В. Кримінально-виконавча характеристика засуджених, які відбувають покарання у виправних колоніях максимального рівня безпеки: автореф. дис. канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / С.В. Царюк. — Д., 2009. — 20 с.
165. Царюк С.В. Кримінально-виконавча характеристика засуджених, які відбувають покарання у виправних колоніях максимального рівня безпеки: дис. канд. юрид. наук : / С.В. Царюк. — Д., 2009. — 225 с.
166. Чеботарьова Ю. А. Правовий статус засуджених до позбавлення волі : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 „Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / Чеботарьова Юлія Анатоліївна – Х., 2005. – 20 с.
167. Черненок М.П. Ви