СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК ПОЧЕРКОЗНАВСТВА

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ІЩЕНКО ВОЛОДИМИР АНДРІЙОВИЧ

УДК 343.98

СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК ПОЧЕРКОЗНАВСТВА

12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика;
судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник:
Ієрусалимов Ігор Олександрович
кандидат юридичних наук, доцент

Київ 2012

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 3
ВСТУП 6
РОЗДІЛ 1. ФОРМУВАННЯ ПИСЬМА ТА ПИСЕМНОСТІ 15
1.1. Підвалини виникнення письма та писемності, як основи криміналістичного почеркознавства 15
1.2. Письмо, як об’єкт криміналістичного дослідження 33
Висновки до розділу 1 51
РОЗДІЛ 2. РЕАЛІЗАЦІЯ ПОЧЕРКОЗНАВЧИХ ЗНАНЬ У ПРАВООХОРОННІЙ ПРАКТИЦІ 54
2.1. Передумови створення експертних установ почеркознавчого спрямування 54
2.2. Організація використання почеркознавчих знань у протидії злочиності 63
Висновки до розділу 2 85
РОЗДІЛ 3. НАКОПИЧЕННЯ ТА СТРУКТУРИЗАЦІЯ ПОЧЕРКОЗНАВЧИХ ЗНАНЬ У КРИМІНАЛІСТИЦІ 87
3.1. Основні напрями дослідження проблем почеркознавства в Україні 87
3.2. Тематична спрямованість дисертаційних робіт з почеркознавства 118
3.3. Перспективні напрями розвитку досліджень почеркознавчих проблем 147
Висновки до розділу 3 160
ВИСНОВКИ 166
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 168
ДОДАТКИ 205

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АБД – автоматизований банк даних.
АБІК – автоматизований балістичний ідентифікаційний комплекс.
АДІС – автоматизована дактилоскопічна інформаційна система.
АІПС – автоматизована інформаційно-пошукова система.
АРМ – автоматизоване робоче місце.
БД – банк даних.
БЗ – безвісти зниклі.
БОЗ – боротьба з організованою злочинністю.
ГУМВС – Головне управління Міністерства внутрішніх справ.
ДАІ – Державна автомобільна інспекція.
ДНДЕКЦ МВС України – Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр Міністерства внутрішніх справ України.
ДНДІСЕ – Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз
ДніНДІСЕ – Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз.
ДПА – Державна податкова адміністрація.
ДСО – Державна служба охорони.
ДТП – дорожньо-транспортна пригода.
ЕОМ – електронно-обчислювальна машина.
ЕС – експертна система.
ІАС – інформаційно-аналітична система.
ІБД – інтегрований банк даних.
КЕМРВ – криміналістична експертиза матеріалів, речовин та виробів.
КК України – Кримінальний кодекс України.
КНДІСЕ – Київський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України.
КНУВС – Київський національний університет внутрішніх справ.
КПК України – Кримінально-процесуальний кодекс України.
КРМ – комп’ютеризоване робоче місце.
КрНДІСЕ – Кримський науково-дослідний інститут судових експертиз
ЛНДІСЕ – Львівськийнауково-дослідний інститут судових експертиз
МВС – Міністерство внутрішніх справ.
МРВВС – міськрайвідділ внутрішніх справ.
НАВСУ – Національна академія внутрішніх справ України.
НДЕКЦ – науково-дослідний експертно-криміналістичний центр.
НТЗ – науково-технічні засоби.
ОЗУ – організоване злочинне угруповання.
ОНДІСЕ – Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз
ОРД – оперативно-розшукова діяльність.
ОС – операційна система.
ПЕОМ – персональна електронно-обчислювальна машина.
ПЗ – програмне забезпечення.
ПК – персональний комп’ютер.
ПКЛ – пересувна криміналістична лабораторія.
ППП – пакет прикладних програм.
СНД – співдружність незалежних держав.
СУБД – система управління базами даних.
ТЕД – технічна експертиза документів.
УМВС – Управління Міністерства внутрішніх справ.
УМВСЗТ – Управління Міністерства внутрішніх справ на залізничному транспорті.
УФО – ультрафіолетовий освітлювач.
ФПЗ – функціональне програмне забезпечення.
ХНДІСЕ – Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз
ЦКЛ – Центральної криміналістичної лабораторії
ЦНТКЛ – Центральною науково-технічною криміналістичною лабораторією МВС СРСР.

ВСТУП

Актуальність теми. Боротьба зі злочинністю є необхідною умовою подальшого розвитку держави. Сьогодні стан злочинності в Україні вимагає значних зусиль з боку правоохоронних органів щодо мінімізації впливу цього негативного фактору на перспективні демократичні перетворення. Саме криміналістична наука покликана озброїти правоохоронну практику новітніми досягненнями науки і техніки, спроможними протидіяти сучасній злочинності.
Серед здобутків криміналістики, які активно використовуються у встановленні та дослідженні інформації, що має значення для розкриття, розслідування та попередження злочинів, важливу роль відіграють спеціальні знання. Давно відомо, що без сучасних досягнень науково-технічного прогресу важко, а у деяких випадках і взагалі неможливо, виявити, вилучити, дослідити та належним чином використати важливу для розкриття, розслідування та попередження злочинів інформацію. До таких знань, зокрема, належать почеркознавчі, які давно і ефективно використовуються у протидії злочинності. Історія використання почеркознавства у боротьбі зі злочинністю сягає у далеку давнину та вимірюється не одним століттям. У різні часи ставлення до почерку, як до джерела інформації, оцінювалося неоднозначно та неодноразово змінювалося. У сучасних умовах можливості почеркознавства сприймаються як один із найбільш дієвих, ефективних засобів отримання важливої для розслідування злочинів інформації.
Водночас, розвиток науки передбачає постійне вдосконалення наявного арсеналу криміналістики взагалі, та почеркознавства, зокрема. Це викликано декількома вагомими обставинами.
По-перше, потужні матеріальні можливості криміналітету дають змогу злочинцям використовувати найсучасніші здобутки різноманітних наук для досягнення своїх протиправних намірів. Практика, наприклад, свідчить про використання можливостей електронно-обчислювальної техніки для протиправного проникнення до державних чи банківських комп’ютерних мереж чи підробки підписів, відбитків печаток чи штампів з метою незаконного збагачення або контролю над певними процесами. По-друге, постійно існує необхідність вдосконалення організаційних засад криміналістичної діяльності. По-третє, історія використання почеркознавчих знань у розкритті, розслідуванні та попередженні злочинів, як зазначалося раніше, досить давня, включає в себе і позитивний і негативний досвід, що має бути враховано у сучасний період. Розширюється коло новітніх досягнень науково-технічного прогресу, які можуть бути використані у почеркознавстві.
Зазначені обставини потребують вивчення та узагальнення проблеми почеркознавства з метою оптимізації використання почеркознавчих знань у боротьбі зі злочинністю, максимального використання набутого позитивного досвіду та врахування допущених помилок. Донині ці питання не були предметом системного монографічного дослідження.
Формування почеркознавства здійснювалося переважно за рахунок запозичення та пристосування здобутків психології, фізіології, археології, етнографії, мовознавства та інших наук до завдань криміналістики.
Методологічні засади використання здобутків природничих, суспільних та технічних наук у кримінальному судочинстві були закладені у фундаментальних роботах Ю. П. Аленіна, Л. І. Аркуші, Л. Ю. Ароцкера В. Д. Басая, В. П. Бахіна, Р. С. Белкіна, В. Д. Берназа, В. В. Бірюкова, Т. В. Варфоломеєвої, А. Ф. Волобуєва, В. І. Галагана, В. Г. Гончаренка, О. Ф. Долженкова, В. А. Журавля, А. В. Іщенка, Н. С. Карпова, О. А. Кириченка, Н. І. Клименко, І. І. Когутича, В. О. Коновалової, М. В. Костицького, І. І. Котюка, В. С. Кузьмічова, В. К. Лисиченка, В. В. Лисенка, В. Г. Лукашевича, Є. Д. Лук’янчикова, Г. А. Матусовського, О. М. Моісеєва, Ю. Ю. Орлова, М. А. Погорецького, І. В. Постики, М. В. Салтевського, М. Я. Сегая, З. М. Соколовського, В. М. Стратонова, В. В. Тіщенка, Л. Д. Удалової, І. Я. Фрідмана, В. Г. Хахановського, П. В. Цимбала, К. О. Чаплинского, С. С. Чернявського, В. Ю. Шепітько та інших вчених.
Думається, не зайвим буде підкреслити те, що в українській криміналістиці проблематика почеркознавства на рівні докторських дисертацій не узагальнювалася. У Російській Федерації 2005 року захищені докторські роботи Г. Г. Омеленюк (концептуальні основи почеркознавчої експертизи) та М. В. Бобовкіна (діагностична експертиза письма).
В Україні, безпосередньо проблематика почеркознавства висвітлювалася у декількох кандидатських дисертаціях: С. М. Вула, В. Г. Грузкової, Е. О. Івакіна, С. Г. Качуріна, Н. І. Клименко, Н. О. Комісарової, А. М. Компанійця, В. В. Липовського, Г. Д. Маркової, З. С. Меленевської, І. М. Можара, С. І. Тихенка, А. М. Ткачука, Т. М. Федоренко, С. А. Ципенюк. Щоправда у динаміці підготовки зазначених робіт спостерігаються певні диспропорції. Йдеться про тривалу, майже тридцятилітню перерву у почеркознавчих дослідженнях в Україні. Так, Т. М. Федоренко з цієї проблематики захистила дисертацію 1977 року. До цієї тематики науковці звернулися лише 2006 року (С. Г. Качурін).
Значна увага питанням почеркознавства приділялася у кандидатських дисертаціях, захищених у Росії та інших державах, утворених після розпаду Радянського Союзу. Йдеться про більше ніж п’ятдесят робіт. Гадаємо, що наводити їх повний перелік у вступі до дисертації навряд чи доцільно, тим більше, що вони будуть розглянуті у окремих підрозділах дослідження.
Результати вивчення доробку вчених показують, що у вітчизняних і зарубіжних наукових працях теоретичні основи та можливості використання спеціальних почеркознавчих знань фахівцями висвітлено дещо фрагментарно, без глибокої теоретичної проробки. Здебільшого питання почеркознавства досліджуються через розгляд досить вузького кола прикладних завдань, які практично не дають уявлення про наукові напрями у цій діяльності. Поряд з тим, напрацювання криміналістів повинно стати підґрунтям для подальшого удосконалення почеркознавчих знань та форм їх застосування у практичній діяльності.
Аналіз дисертацій, що були захищені за останні двадцять років як в Україні, так і в країнах близького зарубіжжя свідчить про певну спорадичність у їх організації і дуже малий відсоток праць, присвячених загальнотеоретичному та історичному аспектам почеркознавства. Детальне і послідовне вивчення історичних основ та сучасних форм застосування почеркознавства у криміналістиці, викликає закономірну зацікавленість науковців та практичних працівників, оскільки воно дає можливість оптимізувати судово-почеркознавчі дослідження і тому, має велику практичну значущість.
Таким чином, обрана тема дисертаційного дослідження є актуальною і потребує поглибленого вивчення та докладного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження відповідає «Пріоритетним напрямам наукових і дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004–2009 роки», затверджених наказом МВС України від 5 липня 2004 р. № 755, та вимогам наказу МВС України № 347 «Про затвердження Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 роки» від 29 липня 2010 р. Тема дисертації затверджена Вченою Радою Національної академії внутрішніх справ 30 грудня 2008 р., протокол № 19.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є узагальнення комплексу теоретичних засад та практичних здобутків, що покладені в основу почеркознавчих досліджень, а також визначення шляхів вдосконалення використання почеркознавчих знань у діяльності щодо розслідування, розкриття та попередження злочинів.
Відповідно до цієї мети визначенні такі задачі:
- висвітлити ґенезу формування почеркознавства;
- деталізувати етапи становлення графології;
- навести додаткові аргументи щодо визнання графології першим етапом розвитку почеркознавства;
- уточнити категорії «почерк», «письмо», «почеркознавство», їх загальний та конкретно-криміналістичний зміст;
- обґрунтувати виокремлення кириличного письма, як основного об’єкту вітчизняних почеркознавчих досліджень;
- окреслити окремі етапи зародження, становлення та розвитку почеркознавства, класифікацію періодів його становлення;
- показати процес створення та становлення установ почеркознавчого спрямування;
- розширити уявлення щодо теорії почеркознавчої експертизи;
- охарактеризувати співвідношення техніко-криміналістичних досліджень документів, почеркознавства та авторознавства;
- встановити активно розроблювані проблеми почеркознавства;
- обґрунтувати основні напрями наукових пошуків, які недостатньо або зовсім не розроблені в почеркознавстві.
Об’єкт дослідження – процес становлення системи знань з почеркознавства як теоретичної основи судового почеркознавства та використання його здобутків у слідчій і експертній практиці.
Предмет дослідження – становлення та розвиток почеркознавства.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектико-матеріалістичний метод, що сприяв розумінню об’єкта, предмета, мети і задач дослідження у контексті поєднання здобутків науки та потреб практики. У процесі дослідження використовувалися різноманітні методи наукових пошуків, які у своїй сукупності утворили певну систему, що дозволила висвітлити проблематику дисертації з різних сторін. До цієї системи методів, зокрема, належать: історичний метод, за допомогою якого встановлювалися підвалини формування письма та писемності (підр. 1.1, 1.2), формування почеркознавчих знань (підр. 1.2) та створення почеркознавчих установ (підр. 2.1); системно-аналітичний, історико-еволюційний, порівняльного аналізу – для узагальнення наукових підходів, розробок та позицій вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем почеркознавства (підр. 2.1, 2.2); логіко-семантичний метод, догматичний та метод аналізу визначень, які використовувалися для поглиблення розуміння понятійного апарату криміналістики та почеркознавства (підр. 1.1, 1.2, 3.2, 3.3); метод системно-структурного аналізу – для конкретизації та побудови різноманітних класифікацій у почеркознавстві та періодизації розвитку науки (підр. 3.2, 3.3); статистичний метод – для аналізу даних МВС України (підр. 2.2, 3.2, 3.3), а соціологічні методи – для вивчення думки практичних працівників (розділи 2, 3).
Емпіричну базу дослідження складають результати вивчення слідчої та експертної практики, зокрема: узагальнення статистичних даних МВС України взагалі та даних Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України; результати вивчення 500 висновків експертів почеркознавців; дані опитування 120 експертів-почеркознавців МВС України, 82 викладачів кафедр криміналістики навчальних закладів МВС України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є фактично першою в Україні і на теренах колишнього СРСР роботою, де узагальнено і висвітлено комплекс питань, безпосередньо пов’язаних із виникненням, становленням та розвитком почеркознавства. У більш конкретизованому вигляді наукова новизна результатів дослідження відображається у наступних основних положеннях:
вперше:
- розкрито генезис формування почеркознавства та виділено основні етапи його становлення та розвитку від донаукового накопичення емпіричних даних до формування його у окрему підгалузь криміналістики;
- доведено виокремлення від латиниці та арабського шрифтів кириличного письма як основного об’єкту вітчизняних почеркознавчих досліджень;
- виявлено активно розроблювані напрями у почеркознавчих наукових дослідженнях;
- обґрунтовано основні напрями наукових досліджень у почеркознавстві, яким раніше не приділялася достатня увага, або вони взагалі не були об’єктом наукового аналізу;
удосконалено:
- класифікацію етапів становлення графології;
- криміналістичні підходи до визначення змістовних характеристик категорій «почерк», «письмо», «почеркознавство»;
- уявлення щодо сучасного розуміння теорії почеркознавчої експертизи;
дістало подальшого розвитку:
- положення про те, що графологія є предтечею почеркознавства;
- знання щодо формування та становлення установ почеркознавчого спрямування;
- характеристика співвідношення техніко-криміналістичного дослідження документів, почеркознавства та авторознавства.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що на основі авторських розробок сформульовані та обґрунтовані теоретичні засади, висновки і пропозиції, які сприятимуть подальшому розвитку криміналістики взагалі, оптимізації організації та проведення криміналістичних наукових пошуків у почеркознавстві, підвищенню ефективності використання почеркознавчих знань у розкритті, розслідуванні та попередженні злочинів.
Безпосередньо пропозиції та результати наукового дослідження, проведеного особисто автором, використовуються в практичній діяльності Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (акт впровадження № 289, 14.09.2010). Здобутки автора впроваджені також у навчальний процес вищих юридичних навчальних закладів: Національного університету «Одеська юридична академія» (акт впровадження № 282, 10.09.2010); Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренко (акт впровадження № 342, 19.11.2010); Одеського державного університету внутрішніх справ (акт впровадження № 315, 25.10.2010); Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (акт впровадження № 297, 07.10.2010).
Особистий внесок здобувача. Дослідження проведено автором самостійно. Усі викладені в ньому положення, висновки та рекомендації обґрунтовані результатами особисто проведених здобувачем наукових пошуків. У співавторстві опубліковано одну наукову статтю. Авторська частина у зазначеній роботі складає 50 %. Наукові ідеї та розробки співавтора надрукованої праці у дисертації не використовувалися.
Апробація результатів дисертації. Робота підготовлена на кафедрі криміналістики та судової медицини Національної академії внутрішніх справ, та неодноразово обговорювалася на її засіданнях, спільних засіданнях кафедри за участю фахівців кафедр кримінального процесу, досудового розслідування, криміналістичної експертизи.
Результати дослідження доповідалися, обговорювалися та отримали схвалення на шести науково-практичних конференціях, з яких дві міжнародні: «Засади кримінального судочинства та їх реалізація в законотворчій і правозастосовній діяльності» (м. Київ, 2009); «Криміналістика у протидії злочинності» (м. Київ, 2009); «Міжнародне співробітництво ОВС у боротьбі з транснаціональною злочинністю» (м. Київ, 2010); «Правова держава: історія, сучасність та перспективи формування в Україні» (м. Запоріжжя, 2010); «Криміналістичне забезпечення розслідування та розкриття злочинів» (м. Київ, 2010); «Актуальні питання судово-експертного та техніко-криміналістичного забезпечення розкриття і розслідування злочинів» (м. Київ, 2010).
Публікації. Основні положення та висновки містяться у десяти публікаціях, зокрема, чотирьох наукових статтях, три з яких оприлюднено в збірниках, включених до переліку наукових фахових видань, та у шести тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації розглянуто основні проблеми теорії та практики становлення та розвитку почеркознавства. Основні результати дослідження полягають у наступному.
1. Почеркознавство пройшло складний шлях спроб практичного застосування окремих, часто хибних, теоретичних засад у практичній діяльності та накопичення емпіричного матеріалу для розвитку наукової думки.
2. Основою сучасного почеркознавства стала графологія, що пройшла у контексті свого розвитку кілька етапів, а саме: а) поступового накопичення графологічних знань (до 1872 р.); б) громадське визнання графології (1872–1892); в) поширення графологічних знань (1892–1906); г) згасання популярності графології.
3. Існує принципова відмінність за формою, знаннями, які використовуються при техніко-криміналістичних дослідженнях документів, авторознавчих дослідженнях та почеркознавчих експертизах, що обумовлює відокремлене від документознавства трактування почеркознавчих досліджень.
4. Переважна більшість текстів, що виступають об’єктами почеркознавчих досліджень в Україні, являють собою зразки кириличного письма. Саме тому методики почеркознавчих досліджень розробляються та вдосконалюються стосовно таких рукописів, що привело до фактичної відсутності методик дослідження рукописних текстів, виконаних латинськими чи арабськими літерами.
5. Конкретизовано криміналістичні основи розуміння змістовних характеристик категорій «почерк», «письмо», «почеркознавство».
6. Система почеркознавчих знань у сучасних умовах фактично виокремлюється у окрему криміналістичну теорію, що потребує спеціального вивчення таких питань, як: а) предмет цієї теорії; б) взаємозв’язок цієї галузі з іншими галузями знання; в) місце цієї теорії серед системи криміналістичних знань; г) зміст та структура цієї теорії; д) категорійно-понятійний апарат; е) основні етапи її становлення та розвитку; ж) напрями форми та засоби реалізації на практиці розроблених в рамках цієї теорії знань.
7. Оптимальною формою реалізації почеркознавчих знань у протидії злочинності є діяльність відповідних експертних установ. В роботі виділені основні періоди формування та розвитку таких установ, які охоплюють значний період від визнання необхідності таких установ до централізації науково-дослідної роботи в них.
8. У 1938-2010 роках головними напрямами наукових дисертаційних досліджень були: загальні засади організації та проведення почеркознавчих експертиз; методи дослідження; почеркознавчі експертизи в залежності від мови рукопису.
9. Серед перспективних напрямів дослідження почеркознавчих проблем є підстави виділити теоретичні та прикладні. Щодо теоретичних питань із сучасних позицій є потреба проаналізувати: методологічні засади почеркознавства як криміналістичної теорії; методи почеркознавства; систему почеркознавчих знань та їх витоки; використання досвіду інших країн; особливості формування почерку; відображення у почерку властивостей особи .
В числі прикладних напрямів слід назвати детальну розробку питань застосування електронно-обчислювальної техніки; використання можливостей почеркознавства у розкритті, розслідуванні та попередженні конкретних злочинів; вдосконалення наявних та створення нових методик почеркознавчих досліджень в залежності від мови рукопису; методик експертизи малооб’ємних рукописів; розширення кола неідентифікаційних досліджень.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдалла А. А. Разработка математического и алгоритмического обеспечения автоматической верификации подписи : автореф. дис. на соискание степени канд. технических наук : спец. 05.13.01 / Абдалла А. А. Владимир, 2009. – 18 с.
2. Абдусаттарова Н. Х. Идентификация личности по рукописям, выполненным на каракалпакском языке : автореф. дис. на соискание степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / Н. Х. Абдусаттарова. – Алма-Ата, 1972. – 20 с.
3. Абрамова В. М. Альбом схем із судово-почеркознавчої експертизи: Навчальний посібник / Абрамова В. М., Садченко О. О., Свобода Є. Ю. – К. : Вид. Паливода А. В., 2003. – 120 с.
4. Абрамова В. М. Експертні помилки: сутність, генезис, шляхи подолання : автореф. дис. на соискание степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / В. М. Абрамова. – К. 2004. – 20 с.
5. Авдиев В. И. История Древнего Востока / Авдиев В. И. – Ленинград: Госполитиздат, 1953. – 173 с.
6. Агинский В. Н. Справочные данные, используемые при криминалистических исследованиях материалов документов [учеб. пособ.] / Агинский В. Н. [под ред. В. А. Снеткова]. – М. : ВНИИСЭ, 1987. – 90 с.
7. Агушевич А. М. Советская судебно-графическая экспертиза : автореф. дис. на соискание степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / А. М. Агушевич. – М., 1958. – 21 c.
8. Аксенова В. В. Криминалистическое исследование документов, подвергшихся естественным изменениям : автореф. дис. на соискание степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / В. В. Аксенова. – Харьков, 1973. – 23 c.
9. Актуальные проблемы теории и практики судебной технико-криминалистической экспертизы документов / [гл. ред. Корухов Ю. Г.] Сб. науч. тр. – М. : ВНИИСЭ, 1989. – 237 с.
10. Алексеев К. В. Метод идентификации изображений подписей по их кодовым отображениям : автореф. дис. на соискание степени канд. технических наук : спец. 05.12.04 / К. В. Алексеев. – Санкт-Петербург, 2006. – 11 с.
11. Алесковский С. Ю. Основы графологии / Алесковский С. Ю., Комиссарова Я. В. – М. : Юрлитинформ, 2006. – 216 c.
12. Алимова Р. Криминалистическая судебно-почерковедческая экспертиза рукописей, выполненных на узбекском языке : автореф. дис. на соискание степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / Р. Алимова. – М.,1964. – 17 с.
13. Ануфриєв В. В. Выдающийся советский криминалист Сергей Михайлович Потапов (к 100-летию со дня рождения) / Ануфри,єв В. В. // Труды высшей школы. Научно-исследовательский и редакционно-издательский отдел. – М., 1972. – вып. 34. – C. 218–223.
14. Анчабадзе Н. А. Криминалистическая экспертиза рукописей, выполненных на абхазском языке : дис. на соискание степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / Н. А. Анчабадзе. – Волгоград, 1998. – 24 с.
15. Ароцкер Л. Е. Вопросы почерковедческой экспертизы в оценке экспертов-почерковедов (по данным анкетирования) / Ароцкер Л. Е. // Криминалистика и судебная экспертиза – К., 1972. – Вып.9. – С. 227–234.
16. Ароцкер Л. Е. Криминалистическое исследование подписей, выполненных с подражанием / Ароцкер Л. Е. // Теория и практика криминалистической экспертизы. – М., 1956. – № 2. – С. 69–93.
17. Ароцкер Л. Е. Неидентификационные исследования в почерковед¬ческой экспертизе / Ароцкер Л. Е. – К. 1972. – 96 с.
18. Ароцкер Л. Е. Признаки автоподлога подписей / Ароцкер Л. Е., Коновалов Е. П. // Сб. Криминалистика и судебная экспертиза. – К., 1957. – С. 79–85.
19. Ароцкер Л. Е. Теоретические проблемы оценки экспертом признаков почерка / [Ароцкер Л. Е., Бродская А. Б., Грузкова В. Г., Меленевская З. С., Отв. ред. : Ароцкер Л. Е.]. – К. : РИО МВД УССР, 1975. – 179 c.
20. Арсланов Р. А. История России с древнейших времен до начала XX века [учеб.] / Арсланов Р. А., Керов В. В., Мосейкина М. Н.; под ред. Керова В. В. – М. : Высш. шк., 2001. – 784 с.
21. Арутюнян А. В. Теоретические и методические основы судебно-почерковедческой экспертизы рукописей. выполненных на армянском языке с применением методов, основанных на математическом моделировании : автореф. дис. на соискание степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / А. В. Арутюнян. – М., 1983. – 18 с.
22. Архангельская Е. Г. Оценка результатов исследования и формулирование выводов экспертом-криминалистом : автореф. дис. на соискание степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / Е. Г. Архангельская. – Ташкент, 1986. – 21 c.
23. Атаходжаев С. А. Теоретические основы и методика судебно-почерковедческого многообъектного исследования подписей : автореф. дис. на соискание степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / С. А. Атаходжаев. – М., 1984. – 23 с.
24. Аубакиров А. Ф. Теория и практика моделирования в криминалистической экспертизе : автореф. дис. на соискание степени докт. юрид. наук : спец. 12.00.09 / А. Ф. Аубакиров. – К., 1985. – 50 с.
25. Ахшарумов Н. Д. Графология, или Учение об индивидуальности письма / Ахшарумов Н. Д., Тишков Ф. Ф. – Рига, 1894. – С.Х с.
26. Бабаева Э. У. Криминалистическое исследование анонимных документов с целью идентификации личности по признакам письменной речи : автореф. дис. на соискание степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / Э. У. Бабаева. – Л.,1970. – 18 с.
27. Бадак А. Н. История Древнего мира. Древний Восток. Индия, Китай, страны Юго-Восточной Азии / Бадак А. Н., Войнич И. Е., Волчек Н. М. –
Мин. : Харвест, М. : АСТ, 2000. – 848 с.
28. Бандура О. О. Філософія права: Навчальний посібник/ Бандура О. О., Бублик С. А., Заінчковський М. Л., Кондратьєв І. М., Ляшенко В. М. [під. Ред.. М. В. Костицький, Б. Ф. Чміль]. – К. : ЮрінкомІнтер, 2000. – 336 с.
29. Бастрыкин А. И. Криминалистическое исследование письма. Учебное пособие / Бастрыкин А. И. – С.-Пб. : Европейский Дом, 2002. – 212 c.
30. Батов В. И. Идентификация личности по речи (Экспериментальное судебно-психологическое исследование на материале письменной речи : автореф. дис. на соискание степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / В. И. Батов. – М., 1974. – 24 с.
31. Бахін В. П. Криміналістика: Курс лекцій. Ч.1 / Бахін В. П., Гора І. В., Цимбал П. В. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2002. – 356 с.
32. Бахин В. П. Материалы к изучению практики борьбы с преступностью / В. П. Бахин, Н. С. Карпов. – К. : Изд-во Семенко Сергея, 2007. – 487 с.
33. Белкин Р. С. История отечественной криминалистики / Белкин Р. С. – М. : НОРМА, 1999. – 496 с.
34. Белкин Р. С. История советской криминалистики. Этап возникновения и становления науки (1917-1930-е годы): учебное пособие / Белкин Р. С., Винберг А. И. – М. : НИиРИО, 1982. – 70 с.
35. Белкин Р. С. История советской криминалистики. Формирование частных криминалистических теорий (1940-1950-е годы): учебное пособие / Белкин Р. С., Винберг А. И. – М. : НИиРИО, 1983. – 78 с.
36. Белкин Р. С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. Общая и частные теории / Р. С. Белкин. – М. : Юрид. лит., 1987. – 272 с.
37. Белкин Р. С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. От теории к практике / Р. С. Белкин. – М. : Юрид. лит., 1988. – 304 с.
38. Белкин Р. С. Курс криминалистики в 3 Т. Т.1: Общая теория криминалистики / Р. С. Белкин. – М. : Юристъ, 1997. – 408 с.
39. Белов В. Н. Криминалистическая экспертиза авторства текста : автореф. дис. на соискание степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / В. Н. Белов. – М., 1973. – 16 с.
40. Берзин В. Ф. Эксперимент при проведении криминалистических экспертиз) : автореф. дис. на соискание степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / В. Ф. Берзин. – К., 1963. – 16 с.
41. Берлизова Д. В. Вопросы экспертного исследования устной и письменной речи как источника криминалистически значимой информации о личности обвиняемого (подозреваемого) : автореф. дис. на соискание степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / Д. В. Берлизова. – Иркутск, 2005. – 24 c.
42. Берлянд Г. Ш. Методологические и процессуальные основы использования заключений экспертов следователем и судом (криминалистическое и процессуальное исследование Литовской ССР) : автореф. дис. на соискание степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / Г. Ш. Берлянд. – Харьков, 1971. – 19 c.
43. Бірюков В. В. Криміналістичне документознавство: практ. посіб. / [В. В. Бірюков, В. В. Коваленко, Т. П. Бірюкова, К. М. Ковальов]; за заг. ред. В. В. Бірюкова. – К. : Вид. Паливода А. В., 2007. – 332 с.
44. Бобовкин М. В. Теория и практика судебно-диагностической экспертизы письма лиц, находящихся в психопатологическом состоянии : автореф. дис. на соискание степени докт. юрид. наук : спец. 12.00.09 / М. В. Бобовкин. – Волгоград, 2005. – 44 с.
45. Богодухова Е. Д. Использование положений судебного почерковедения при решении вопроса о дописках в цифровых записях // Теория и методика судебно-почерковедческого и технического исследования документов: Сб. науч. тр. ВНИИСЗ. М., 1988. – С. 181–192.
46. Бондаренко П. В. Криминалистическое исследование подписей, выполненных от имени вымышленных лиц : автореф. дис. на соискание степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / П. В. Бондаренко. – Саратов, 2000. – 22 с.
47. Бондарь М. Е. Экспертная методика как одна из основных категорий общейтеории и практики судебной экспертизы : автореф. дис. на соискание степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / М. Е. Бондарь. – К., 1992. – 22 с.
48. Бородина Е. А. Правовой статус и криминалистическое значение исходных данных в судебно-экспертных исследованиях : автореф. дис. на соискание степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / Е. А. Бородина. – М., 1987. – 23 c.
49. Брусенцова И. В. Почерковедческая экспертиза: этапы развития и современные возможности / И. В. Брусенцова // Юрист. – 2004. – № 11. – С. 18 20.
50. Бузина Т. И. Теоретические и практические аспекты формализации объектов почерковедческой экспертизы, исследуемых с помощью ЭВМ : автореф. дис. на соискание степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / Т. И. Бузина. – Л., 1983. – 20 с.
51. Буринский Е. Ф. Судебная зкспертиза документов / Буринский ЕФ. – СПб., 1903. – 352 с.
52. Васильєв О. М. Проблеми криміналістики // Тезисы докладов научной конференции (Харьков, май 1969). – М., 1969. – с. 18-20.
53. Варинард А. Графология в семи уроках / Варинард А. – Одесса, 1889. – 157 с.
54. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [упор. Бусел В. Т.]. – К., 2004. – 1728 с.
55. Википедия: электронная энциклопедия [електронный ресурс]. – Режим доступа:http: //uk.wikipedia.org/wiki/Алфавіт.
56. Викторова Л. Н. Криминалистическое исследование документов с целью установления последовательности выполнения их фрагментов : автореф. дис. на соискание степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / Л. Н. Викторова. – М., 1972. – 17 с.
57. Винберг А. И. Введение в криминалистику. Предмет, метод, система курса и история советской криминалистики / под ред. : Винберг А. И., Комаринец Б. М. – М. : РИО ВЮА, 1950. – 71 c.
58. Винберг А. И Идентификационная, диагностическая и ситуационная криминалистическая экспертиза / Винберг А. И // Советское право. – М., 1978. – № 9. – С. 32–38.
59. Винберг А. И. Криминалистическая зкспертиза письма / Винберг А. И. – М. : РИО ЮА, 1940. – 160 с.
60. Винберг А. И. Криминалистическое исследование письма / Винберг А. И., Моисеев А. П. – М. : Высш. шк., 1956. – Ч.1. – 47 с.
61. Винберг Л. А. Почерковедческая экспертиза. Учебник для ВУЗов МВД СССР / Винберг Л. А., Шванкова М. В. [под ред. проф. Р. Ф. Белкина]. – Волгоград, 1977. – 174 с.
62. Винберг А. И. Техническое исследование документов / Винберг А. И., Звягина Г. Ф., Моисеев А. П. – М. : ВНИИСЭ, 1956. – 56 с.
63. Владимиров Л. И. Всеобщая история книги: Древний мир. Средневековье. Возрождение ХІІІ век / Владимиров Л. И. – М. : Книга, 1988. – 311 с.
64. Власов В. П. Следственный осмотр и предварительное исследование документов / Власов В. П. – М. : Госюриздат, 1961. – 147 с.
65. Возгрин И. А. Введение в криминалистику: История, основы теории, библиография / Возгрин И. А. – СПб. : «Юридический центр Пресс», 2003. – 475 с.
66. Воробей О. В. Техніко-криміналістичне дослідження документів / Воробей О. В., Мельников І. М., Волошин О. Г. – К. : ЦУЛ, 2008. – 303 с.
67. Вул С. М. Теоретические и методические вопросы криминалистического исследования письменной речи : автореф. дис. на соискание степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / С. М. Вул. – Х., 1975. – 21 с.
68. Галаган В. І. Проблеми вдосконалення кримінально-процесуальної діяльності органів внутрішніх справ України: Монографія / В. І. Галаган, – К. : НАВСУ, 2002. – 300 с.
69. Гнатишак М. Історія Української літератури / М. Гнатишак [2-е вид.] – Стемфорд: Рідна школа, 1964. – 132 с.
70. Гора І. В. Криміналістика: навч. посіб / Гора І. В., Іщенко А. В., Колесник В. А. [4-те вид.]. – К. : Вид. Паливода А. В., 2007. – 236 с.
71. Горгошидзе Л. Ш. Теоретические основы и методика решения судебно-почерковедческих задач экспертизы подписей, выполненных в необычных условиях : автореф. дис. на соискание степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / Л. Ш.Горгошидзе – М., 1985. – 22 с.
72. ГОСТ 16487-83. Делопроизводство и архивное дело. Термины и определения. М., 1984. – 145 с.
73. Гринин Л. Е. Философия, социология и теория истории (Опыт философско-социологического анализа некоторых общественных законов и построения теории всемирно-исторического процесса): Пособие для студентов по социальной философии и социологии [изд. 3-е, перераб., доп.]. – М. : Учитель, 2000. – 357 с.
74. Гросс Г. Руководство для судебных следователей как система криминалистики / Гросс Г. [Новое изд., перепеч. с изд. 1908 г.]. – М. : ЛексЭст, 2002. – 1088 с.
75. Гросс Г. Руководство к расследованию преступлений / Гросс Г. – М. : Изд-во Народного комиссариата внутренних дел, 1930. – 146 с.
76. Грузкова В. Г. Основные положения идентификации личности по цифровому письму : автореф. дис. на соискание степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / В. Г. Грузкова. – Х., 1967. – 25 с.
77. Гусев А. А. Применение методов математической статистики для обработки результатов исследования дифракционных спектров двухмерных криминалистических объектов / Гусев А. А., Журавлев В. И. // Проблемы информационного и математического обеспечения экспертных исследований в целях решения задач судебной экспертизы: Тезисы докл. и сообщ. на Всесоюзн. науч.-практ. конф. [Москва, ноябрь 1983 г.]. – М., 1983. – С. 16–21.
78. Гусев А. А. Теория и методика судебно-почерковедческого и технического исследования документов / Гусев А. А. // Сб. науч. Трудов [ред. колл. : Гусев А. А. (гл. ред.), Погибко Ю. Н., Яблокова Э. С.]. – М., 1988. – 243 с.
79. Гуцал А. Ф. Давні календарі, міри, монети та письмо: [навч. посіб.] / Гуцал А. Ф. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2006. – 207 с.
80. Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка: [в 4 т.]. – М. : Русский язык, 1989. - Т.1. – М. : Русский язык, 1989. – 699 с.
81. Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка: [в 4 т.]. – М. : Русский язык, 1989. -Т.3. – М. : Русский язык, 1990. – 555 с.
82. Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка: [в 4 т.]. – М. : Русский язык, 1989.
Т.4. – М. : Русский язык, 1991. – 683 с.
83. Дамбраускайте О. К. Криминалистическое исследование литовской письменной речи : автореф. дис. на соискание степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / О. К. Дамбраускайте. – Л., 1972. – 16 с.
84. Джужа О. М. Кримінологія / Джужа О. М., Василевич В. В., Колб О. Г. [за заг. ред. О. М. Джужи]. – К. : Атіка 2009. – 312 с.
85. Дирингер Д. Алфавит / Дирингер Д. – М. : Иностр. лит., 1963. – 654 с.
86. Дмитриев Е. Н. Справочные данные об орудиях письма, используемые при криминалистических исследованиях: Учеб. пособ. / Дмитриев Е. Н. [под ред. В. А. Снеткова]. – М., 1987. – 80 с.
87. Документы и материалы по истории народов СССР. – М., 1937. – 531 с.
88. Дораш С. Г. Процессуальные и методические основы криминалистической экспертизы письма в следственной и судебной практике Молдавской ССР : автореф. дис. на соискание степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / С. Г. Дораш. – Одесса, 1973. – 19 c.
89. Дроздова Т. А. Об особенностях заключений экспертиз рукописных записей и подписей, представленных в виде электрофотографических копий (изображений) / Дроздова Т. А., Логвина Г. B // Криминалистика и судебная экспертиза – К. 1997. – Вып.48. – С. 90–96.
90. Дулов А. В. Из истории криминалистической экспертизы в России / Дулов А. В., Крылов И. Ф. – М., 1965. – 165 с.
91. Дутова Н. В. Дифференциация подлинных подписей и подписей, выполненных с подражанием после предварительной тренировки: Методическое письмо / Дутова Н. В., Ли Л. Е., Орлова В. Ф., Смирнов А. В. – М. : ВНИИСЭ, 1984. – 98 с.
92. Дутова Н. В. О структуре решений экспертных идентификационных судебно почерковедческих задач / Дутова Н. В., Маурина Н. П., Орлова В. Ф., Погибко Ю. Н., Стрибуль Т. И. // Экспертная практика и новые методы исследования. – М., 1976. – № 2. – С. 3–24.
93. Дутова Н. В. Систематизация: экспертных задач, связанных с почерковедческим идентификационным исследованием подписей // Экспертная техника. – М., 1978. – Вып. 59. – С. 57–65.
94. Дутова Н. В. Теоретические и методические основы судебно-почерковедческого исследования подписи с целью установления её подлинности (либо неподлинности) : дис. на соискание степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / Н. В. Дутова. – М., 1985. – 215 с.
95. Дьяконов И. М. Введение / Дьяконов И. М. // Дирингерда Д. Алфавит – М. : Иностр. лит., 1963. – 654 с.
96. Евстигнеев Б. А. Теоретические и методические основы идентификации исполнителя рукописи, выполненной печатным шрифтом, при наличии скорописных образцов почерка : дис. на соискание степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / Б. А. Евстигнеев – Саратов, 1985. – 329 с.
97. Експертизи у судовій практиці / [за заг. Ред.. В. Г. Гончаренка]. – К. : Юрінком інтер, 2004. – 388 с.
98. Еливанова М. С. Криминалистическая экспертиза текстов, выполненных левой рукой : автореф. дис. на соискание степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / М. С. Еливанова. – Алма-Ата, 1966. – 18 c.
99. Ерешев Е. Криминалистическое исследование рукописей, выполненных на казахском языке : автореф. дис. на соискание степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / Е. Ершев. – Алма-Ата., 1974. – 19 с.
100. Ефремов В. А. Криминалистическое комплексное исследование подписей, выполненных в необычных условиях (намеренное изменение, подражание, состояние алкогольного опьянения и стресса), в целях установления их подлинности (неподлинности) Актуальные вопросы судебной экспертизы / Ефремов В. А., Маркова Л. В., Орлова В. Ф., Ширшкова Н. Ю. // Актуальные вопросы судебной экспертизы: Сб. науч. тр. ВНИИСЭ. – М., 1992. – С. 47–52.
101. Жакова Т. М. Теоретические и методические основы судебно-почерковедческой экспертизы сходных подписей : автореф. дис. на соискание степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / Т. М. Жакова. – М., 2004. – 21 с.
102. Жгенти О. В. Правовые и научно-организационные основы производства судебных экспертиз в экспертном учреждении : автореф. дис. на соискание степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / О. В. Жгенти. – М., 1982. – 17 с.
103. Жижина М. В. Судебно-почерковедческая экспертиза документов: Учебно-практическое пособие / Жижина М. В. [под. ред. Е. П. Ищенко]. – М. : Юрлитинформ, 2006. – 176 с.
104. Журавлев В. И. Криминалистическое идентификационное исследование текстов средствами когерентной оптики и голографии : автореф. дис. на соискание степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / В. И. Журавлев. – М., 1986. – 19 с.
105. Зельдес И. М. Комплексные исследования в судебной экспертизе : автореф. дис. на соискание степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / И. М. Зельдес. – М., 1969. – 19 с.
106. Земляная Т. Б. Криминалистическое исследование машинописных документов в целях решения вопросов об их исполнителе : автореф. дис. на соискание степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / Т. Б. Земляная. – М., 1986. – 20 с.
107. Зернова О. Г. Идентификационное и диагностическое значение характеристик распределения усилий в почерковых движениях при выполнении кратких записей и подписей : автореф. дис. на соискание степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / О. Г. Зернова. – Ижевск, 1999. – 22 с.
108. Зорин С. Л. Криминалистические средства и методы исследования структуры системы почерковых движений человека : автореф. дис. на соискание степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / Зорин С. Л. – Нижний Новгород, 2008. – 28 с.
109. Игнатьева Я. Ю. Теоретические основы и практика идентификации личности с использованием контурных (интегральных навыковых) характеристик почерка : автореф. дис. на соискание степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / Я. Ю. Игнатьева. – Л., 1971. – 18 с.
110. Исматова Т. И. Теоретические и методические проблемы криминалистического исследования рукописей, выполненных с переменой привычной пишущей руки : автореф. дис. на соискание степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / Т. И. Исматова. – Волгоград:, 2004. – 25 с.
111. Исследование пересекающихся штрихов: Матер, науч.-практ. семинара. – М. : ВНИИСЭ, 1971. – 46 c.
112. Исследование рукописей выполненных намеренно измененным почерком скорописным методом и составление заключений: Метод. рек. – М. : ВНИИСЭ, 1979. – 55 с.
113. История письма: Эволюция письменности от Древ. Египта до наших дней / [Сост. Кирилла Королева; Пер. с нем. Г. М. Бауэра, И. М. Дунаевской]. – М. : ЭКСМО; СПб. : Terra fantastica, 2002. – 396 с.
114. Истрин В. А. 1100 лет славянской азбуки / Истрин В. А. – М. : Наука, 1988. – 192 с.
115. Истрин В. А. Возникновение и развитие письма / Истрин В. А. – М. : Наука, 1965. – 600 с.
116. Ищенко А. В. Календарь криминалиста / Ищенко А. В., Ищенко Д. А. – Харьков: Арсис ЛТД, 2010. – 216 с.
117. Ищенко А. В. Научное обеспечение практики борьбы с преступностью [Учеб. пособ.] / Ищенко А. В., Карпов Н. С. – К. : НАВСУ, 1997. – 136 с.
118. Івакін Е. О. Теоретичні та методологічні питання неідентифікаційних досліджень в судовому почеркознавстві автореф. дис. на здобуття ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / Е. О. Івакін. – К. : КНУВС, 2003.
119. Іщенко А. В. Використання спеціальних знань у юридичній практиці в давнину / Іщенко А. В., Черунов С. Б. // Теоретичні та практичні проблеми використання можливостей криміналістики і судової експертизи у розкритті й розслідуванні злочинів: Збірник наукових праць – К. : Українська академія внутрішніх справ, 1996. – С. 42–45.
120. Іщенко А. В. Методологічні проблеми криміналістичних наукових досліджень: монографія / [за ред. І. П. Красюка]. – К. : Національна академія внутрішніх справ України, 2003. – 359 с.
121. Іщенко А. В. Наукове забезпечення протидії злочинності: Посібник / Іщенко А. В., Карпов Н. С., Кондратьєв Я. Ю. – К. : НАВСУ, 2002. – 224 с.
122. Іщенко А. В. Проблеми розвитку наукових досліджень у галузі судової експертизи: Монографія / Іщенко А. В. – К. : Українська академія внутрішні справ, 1995. – 150 с.
123. Іщенко А. В. Проблеми криміналістичного забезпечення розслідування злочинів: Монографія / Іщенко А. В., Красюк І. П., Матвієнко В. В. – К. : НАВСУ, 2002. – 212 с.
124. Іщенко А. В. Криміналістика і сьогодення // Актуальні питання судово-експертного та техніко-криміналістичного забезпечення розкриття і розслідування злочинів: збірник матеріалів міжнародн. наук.-практ. конф. – К. : Еліт Прінт, 2010. – 344 с.
125. Іщенко В. А. Витоки формування почеркознавства // Південноукраїнський часопис / Науковий журнал, – Одесса, 2008. – № 4. – с. 218–220.
126. Іщенко В. А. Значення мови та системи письма у криміналістичному почеркознавстві // Криміналістика у протидії злочинності: тези доповідей науково-практичної конференції (Київ, 16 жовтня 2009 року). Видання присвячене 45-річчю кафедри криміналістики КНУВС. – К. : «Хай-Тек-Прес», 2009. – с. 333–335.
127. Іщенко В. А., Іщенко А. В. Проблематика криміналістичної техніки в докторських дисертаціях, підготовлених або захищених в Україні // Науковий вісник НАВСУ. – К. : НАВСУ, 2003. – № 2. – Ч. 1. – с. 138–149.
128. Іщенко В. А., Іщенко А. В. Фундаментальные исследования проблем судебной экспертологии в Украине // Закон и жизнь / Международный научно-практический правовой журнал. – Кишинев, ноябрь, 2003. – с. 11–16.
129. Іщенко В. А. Окремі наукові та процесуальні критерії призначення авторознавчої та почеркознавчої експертизи // Правова держава: історія, сучасність та перспективи формування в Україні: ІІІ всеукраїнська науково-практична конференція, 23 квітня 2010 року, Запоріжжя: матеріали: у 2 ч. – Запоріжжя: Юридичний інститут ДДУВС, 2010. – ч. 2. – С. 48–50.
130. Іщенко В. А. Організація структурних підрозділів та зміст науково-почеркознавчих досліджень в діяльності експертних установ на території України на початку ХІХ століття // Криміналістичний вісник. Науково-практичний збірник. Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України; Національна академія внутрішніх справ. – К., 2011. – № 15. – С. 44–48.
131. Іщенко В. А. Проблеми та перспективи використання електронного цифрового підпису в Україні: досвід країн СНД // Міжнародне співробітництво ОВС у боротьбі з транснаціональною злочинністю : тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф., Київ, 24 березня 2010 р. – К. : Київ. нац. ун-т внутр. справ, 2010. – с. 144–145.
132. Іщенко В. А. Становлення криміналістичних науково-дослідних установ // Про актуальні питання судово-експертного та техніко-криміналістичного забезпечення розкриття і розслідування злочинів : збірник матеріалів міжнародн. наук.-практ. конф. – К. : Еліт Прінт, 2010. – С. 100–101.
133. Іщенко В. А. Становлення та розвиток, міждисциплінарній зв’язок почеркознавства // Засади кримінального судочинства та їх реалізація в законотворчій і правозастосовній діяльності: Тези доповідей та повідомлень науково-практичної конференції (Київ, 3 квітня 2009 року.). Видання присвячене пам’яті професора А. Я. Дубинського. – К. : Атіка, 2009. – с. 588 590.
134. Іщенко В. А. Теоретичні основи сучасної почеркознавчої експертизи (на основі аналізу дисертаційних досліджень) // Криміналістичне забезпечення розслідування та розкриття злочинів: наукові тези, доповіді та повідомлення. – К. : КИЙ, 2010. – С. 59–61.
135. Ищенко Е. П. О месте криминалистики в системе уголовно-правовых наук / Е. П. Ищенко // Криміналістика ХХІ століття: матеріали міжнародної науково-практичної конференції (25-26 листопада 2010 р.). – Х. : Право, 2010. – 832 с.
136. Калимова А. С. Использование инструметальных методов в криминалистической экспертизе текстов, выполненных на казахском языке : дис. на соискание степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / А. С. Калимова. – Алма-Ата. 1992. – 221 с.
137. Каплунов И. М. Криминалистическое исследование документов, изготовленных с помощью и полиграфической техники : автореф. дис. на соискание степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / И. М. Каплунов. – Алма-Ата, 1971. – 23 с.
138. Качурін С. Г. Тактика проведення судово-почеркознавчої експертизи. : автореф. дис. на соискание степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / С. Г. Качурін – Одеса, 2006. – 19 с.
139. Кеворкова И. И. Использование рукописных текстов для розыска и установления их исполнителей / Кеворкова И. И., Моисеев А. П. – М. : ВНИИСЭ, 1972.– 32 с.
140. Кеворкова И. И. Методика исследования подписи. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1970. – 24 с.
141. Киричинский Б. Р. Криминалистическое исследование документов в инфракрасных лучах : автореф. дис. на соискание степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / Б. Р. Киричинский. – К., 1946. – 19 с.
142. Кирсанов З. И. Методика распознавания по почерку возраста и пола исполнителя рукописи / Кирсанов З. И, Рогозин А. П. // Вероятностно-статистическйе методы почерковедческих исследований. – М., 1974. – С. 67–85.
143. Кишиева З. Х. Криминалистическое исследование азербайджанской письменной речи в целях решения вопроса об авторстве документа : автореф. дис. на соискание степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / З. Х. Кишиева. – М., 1986. – 20 с.
144. Клименко Н. І. Ідентифікаційне значення ознак почерку, зумовлених впливом старших прописів української мови: Посібник для експертів-криміналістиів, слідчих та суддів / Клименко Н. И. [відп. ред. Сегай М. Я.]. – К. : КНДІСЕ 1967. – 100 с.
145. Клименко Н. И. Криминалистическое исследование рукописей выполненных на некоторых языках народов СССР. Справочник следователя и эксперта / Клименко Н. И., Радунская Н. М., Пинхасов Б. И. [под ред. проф. Б. И. Пинхасова]. – М. : Юрид. лит., 1973. – 278 с.
146. Клименко Н. И. Криминалистическое исследование текстов, выполненных на украинском языке, в уголовном судопроизводстве : автореф. дис. на соискание степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / Н. И. Клименко. – К., 1969. – 287 с.
147. Кнорозов Ю. В. Письменность индейцев майя / Кнорозов Ю. В. – М. Л., 1963. – 664 с.
148. Ковальчук З. А. Криминалистическое исследование поврежденных документов : автореф. дис. на соискание степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / З. А. Ковальчук. – К. 1965. – 20 с.
149. Колдин В. Я. Криминалистика в системе наук / В. Я. Колдин // Эксперт-криминалист. – 2010. – № 2. – С. 38–41.
150. Колесова Е. Ю. Методика вероятностно-статистической оценки совпадающих частных признаков почерка в прописных буквах русского алфавита. Учебное пособие / Колесова Е. Ю., Левицкий А. Б., Молоков Э. П., Серегин В. В., и др. – М. : Изд-во ЭКЦ МВД России, 1996. – 238 c.
151. Колонутова А. И. Описание частных признаков почерка / Колонутова А. И., Кулагин П. Г. – М. : Б-ка эксперта, 1971. – 38 с.
152. Колонутова А. И. Особенности проведения многообъектных почерковедческих экспертиз. Библиотечка эксперта / Колонутова А. И. – М. : 1972. – 23 с.
153. Колядин Д. В. Исследование почерка на основе анализа динамических кривых : автореф. дис. на соискание степени канд. физико-математических наук : спец. 05.13.18 / Д. В. Колядин. – М., 2005. – 20 с.
154. Комаха В. О. Становлення і розвиток судової експертизи та судово-експертних установ на Півдні України (За матеріалами перших двох етапів становлення і розвитку Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз 1914–1941 рр.): Монографія. – Одеса: Юридична література, 2002. – 510 с.
155. Комиссаров А. Ю. К вопросу о криминалистической экспертизе речи / Комиссаров А. Ю. // Вопросы криминалистики и экспертно-криминалистические проблемы: Сб. науч. трудов. – М. : ЭКЦ МВД России, 1997. – С. 49–58.
156. Комиссаров А. Ю. Криминалистика и графология: проблемы отношений / А. Ю. Комиссаров» // Е. Ф. Буринский и современная криминалистика. – Ижевск, 2000. – С. 102–119.
157. Комиссаров А. Ю. Криминалистическое исследование письменной речи с использованием ЭВМ : автореф. дис. на соискание степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / А. Ю. Комиссаров. – М., 2001. – 24 с.
158. Коміссарова Н. О. Криміналістичне дослідження підписів, виконаних в умовах обмеженого зорового контролю : автореф. дис. на здобуття ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / Н. О. Коміссарова. – К., 2003. – 20 с.
159. Компаниец А. М. Применение ЭВМ в почерковедении : автореф. дис. на соискание степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / А. М. Компаниец. – Харьков, 1975. – 18 с.
160. Коновалов Е. П. Обнаружение, собирание и криминалистическое исследование документов по делам о хищении денег в сберегательных кассах : автореф. дис. на соискание степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / Е. П. Коновалов. – Харьков, 1953. – 15 с.
161. Конспекты лекций по судебно-почерковедческой экспертизе для слушателей заочных курсов повышения квалификации судебных экспертов системы министерства юстиций СССР. – М., 1982. – Вып. 1. – 32 с.
162. Конспекты лекций по судебно-почерковедческой экспертизе для слушателей заочных курсов повышения квалификации судебных экспертов системы министерства юстиций СССР. – М., 1983. – Вып. 2. – 36 с.
163. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К. : Юрінком, 1996. – 80 с.
164. Копильченко Т. Ю. Експертні помилки у почеркознавчому дослідженні та шляхи їх подолання : автореф. дис. на здобуття ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / Копильченко Т. Ю. – К., 2010. – 16 с.
165. Корухов Ю. Г. Криминалистическое исследование документов: Учебное пособие / Корухов Ю. Г. – М. : РИОВЮЗИ, 1975. – 126 с.
166. Коршунова О. Н. Процессуальные и тактические аспекты отождествления личности по признакам голоса и устной речи на предварительном следствии : автореф. дис. на соискание степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / О. Н. Коршунова. – СПб., 1992. – 23 с.
167. Костенко К. Н. Устойчивость и изменяемость почерка в зависимости от степени алкогольного опьянения пишущего / Костенко К. Н., Нефедова Т. К., Астафьев Н. И. // Экспертная техника. – М. : НИИСЭ, 1967. – Вып. 13. – 72 с.
168. Котюк І. І. Теорія судового пізнання: Монографія. – К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2006. – 435 с.
169. Кофанов А. В. Технічні засоби криміналістичних досліджень: курс лекцій / Кофанов А. В., Назаров В. В. – К. : КНУВС ННІПСК, 2009. – 143 с.
170. Кошманов М. П. Методы математического моделирования в почерковедческой экспертизе: Лекция / Кошманов М. П. Ляпичев В. Е. – М. : МССШМ МВД РФ, 1990. – 64 с.
171. Кошманов М. П. Признаки почерка / Кошманов М. П., Шнайдер А. А., Кошманов П. М. – Саратов: СВШ МВД РФ, 1997. – 116 с.
172. Кошманов П. М. Совершенствование классификации идентифика-ционных признаков почерка и возможности компьютерных технологий в объективизации критериев их оценки : автореф. дис. на соискание степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / П. М. Кошманов. – Волгоград, 2003. – 22 с.
173. Кошманова М. П. Совершенствование методов и организации производства почерковедческой экспертизы : автореф. дис. на соискание степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / М. П. Кошманова. – М., 1985. – 18 с.
174. Красюк І. П. Виникнення, становлення та розвиток експертно-криміналістичних підрозділів органів внутрішніх справ України / Красюк І. П., Пєчніков В. С. // Про актуальні питання судово-експертного та техніко-криміналістичного забезпечення розкриття і розслідування злочинів: збірник матеріалів міжнародн. наук.-практ. конф. – К. : Еліт Прінт, 2010. – С. 2–8.
175. Криминалистика. Кн. I. Техника и тактика расследования преступлений. Учебник для слушаталей правовых вузов / [под ред. А. Я. Вышинского.] – М. : Советское законодательство, 1935. – 251 с.
176. Криминалистика. Кн. I. Техника и тактика расследования преступлений. Учебник для слушаталей правовых вузов // Бобров Н. А., Винберг А. И., Голунский С. А., Громов В. И., и др. [под ред. А. Я. Вышинского]. – М. : Юрид. изд-во НКЮ СССР, 1938. – 538 c.
177. Криминалистика: Учебник / Отв. ред. Н. П. Яблоков. – М. : Юристъ, 1999. – 718 с.
178. Кримінально-процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / за заг. ред. В. Т. Маляренка, В. Г. Гончаренка. – К. : Форум, 2003. – 941 с.
179. Крылов И. Ф. В мире криминалистики. / Крылов И. Ф. – Л. : Изд-во Ленинградского ун-та, 1989. – 328 с.
180. Крылов И. Ф. Судебная экспертиза в уголовном процессе / Крылов И. Ф. – Л. :Изд-во Ленинградского ун-та, 1963. –155 с.
181. Кузмічов В. С. Із історії розвитку знання про криміналістичні засоби і методи сучасної діяльності / Кузмічов В. С. // Науковий вісник Української академії внутрішніх справ. – К. : УАВС, 1996. – № 1. – С. 70–74.
182. Кузьмічов В. С. Криміналістика: Навчальний посібник / Кузьмічов В. С., Прокопенко Г. І. [за заг. ред. В. Г. Гончаренка та Є. М. Моісеєва]. – К. Юрінком Інтер, 2001. – 368 с.
183. Кузьмичов В. С. Теория и практика следс