КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЗНИЩЕННЯ АБО ПОШКОДЖЕННЯ МАЙНА ПРАЦІВНИКА ПРАВООХОРОННОГО ОРГАНУ

Короткий опис

МВС УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ГОРБУНОВ ВАЛЕРІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ

УДК 343.35

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
ЗА ЗНИЩЕННЯ АБО ПОШКОДЖЕННЯ МАЙНА
ПРАЦІВНИКА ПРАВООХОРОННОГО ОРГАНУ

12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

Д И С Е Р Т А Ц І Я

на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Литвинов Олексій Миколайович
доктор юридичних наук, професор

Харків – 2012

ЗМІСТ
Перелік умовних позначень…………………………………………………………4
Вступ………………………………………………………………………………….5
Розділ 1. Об’єкт та предмет знищення або пошкодження майна, що належить працівникові правоохоронного органу чи його близьким родичам……………14
1.1. Об’єкт знищення або пошкодження майна, що належить працівникові правоохоронного органу чи його близьким родичам…..………………………..14
1.2. Характеристика потерпілого від знищення або пошкодження майна, що належить працівникові правоохоронного органу чи його близьким родичам…………………………………….………………………………………..32
1.3. Майно, що належить працівникові правоохоронного органу або його близьким родичам, як предмет злочину…………………………………………..55
Висновки до розділу 1……………………………………………………………...66
Розділ 2 Об’єктивна сторона знищення або пошкодження майна, що належить працівникові правоохоронного органу чи його близьким родичам…………….70
2.1. Суспільно небезпечне діяння як ознака знищення або пошкодження майна, що належить працівникові правоохоронного органу чи його близьким родичам…………………………………….. ………………………………………74
2.2. Суспільно небезпечні наслідки як ознака знищення або пошкодження майна, що належить працівникові правоохоронного органу чи його близьким родичам………………………….…………………………………………………..85
2.3. Інші ознаки об’єктивної сторони знищення або пошкодження майна, що належить працівникові правоохоронного органу чи його близьким родичам та їх значення для кримінальної відповідальності…………………………………………………………………...102
Висновки до розділу 2…………………………………………………………….105
Розділ 3. Суб’єкт знищення або пошкодження майна, що належить працівникові правоохоронного органу чи його близьким родичам…..………109
Висновки до розділу 3……………………………………………………………117
Розділ 4. Суб’єктивна сторона знищення або пошкодження майна, що належить працівникові правоохоронного органу чи його близьким родичам...…………119
4.1. Вина як ознака знищення або пошкодження майна, що належить працівникові правоохоронного органу чи його близьким родичам ………….122
4.2. Мотив та мета при вчиненні знищення або пошкодження майна, що належить працівникові правоохоронного органу чи його близьким родичам……………………….……………………………………………………136
Висновки до розділу 4………..…………………………………………………...142
Розділ 5. Проблеми диференціації та реалізації кримінальної відповідальності за умисне знищення або пошкодження майна, що належить працівникові правоохоронного органу чи його близьким родичам, у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків………………….. ……………………145
5.1. Кваліфікуючі ознаки як засіб диференціації кримінальної відповідальності за умисне знищення або пошкодження майна, що належить працівникові правоохоронного органу чи його близьким родичам…..………………………149
5.2. Проблеми реалізації кримінальної відповідальності за умисне знищення або пошкодження майна, що належить працівникові правоохоронного органу чи його близьким родичам ……………………………………..……………………162
Висновки до розділу 5…………………………………………………………….176
Висновки…………………………………………………………………………..178
Список використаних джерел……………………………………………………183
Додатки……………………………………………………………………………209

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

КК – Кримінальний кодекс
КПК – Кримінально-процесуальний кодекс
МВС – Міністерство внутрішніх справ
ЦК – Цивільний кодекс
ОВС – органи внутрішніх справ
ПВСУ – Пленум Верховного Суду України
СК – Сімейний кодекс
РФ – Російська Федерація
ЦПК – Цивільний процесуальний кодекс

ВСТУП

Актуальність теми. Однією з передумов становлення України як правової держави, здатної утверджувати права й свободи людини, захищати її життя, здоров’я, честь, гідність, недоторканність та безпеку, є створення таких умов функціонування вітчизняної правоохоронної системи, за яких її представникам гарантується можливість виконувати свої повноваження без будь-якого незаконного стороннього впливу. Цьому сприяє впровадження системи заходів охорони законних інтересів осіб, службова діяльність яких спрямована на реалізацію правоохоронної функції держави. Важливою складовою цієї системи є кримінальна відповідальність за знищення або пошкодження майна, що належить працівникові правоохоронного органу, вчинене у зв'язку з виконанням ним своїх службових обов'язків, підстави якої в чинному законодавстві містить ст. 347 Кримінального кодексу України (далі – КК). За даними МВС України, у 2010 р. було зареєстровано 11 передбачених вказаною статтею злочинів, у 2009 р. – 10, у 2008 р. – 11, у 2007 р. – 18, у 2006 р. – 14, у 2005 р. – 8, у 2004 р. – 9, у 2003 р. – 15, у 2002 р. – 22 злочини.
Дослідження підстав кримінальної відповідальності за знищення або пошкодження майна, що належить працівникові правоохоронного органу, вивчення закономірностей та проблем її реалізації є теоретично й практично важливими завданнями, які стосуються вдосконалення механізмів захисту правоохоронної системи України, реального забезпечення прав і законних інтересів її працівників. До цього часу на рівні самостійного кримінально-правового дослідження вони не вирішувалися, хоч деякі їх аспекти висвітлено у працях Г. В. Андрусіва, С. В. Антонова, М. І. Бажанова, Ю. В. Бауліна, І. Г. Богатирьова, Л. П. Брич, Н. О. Гуторової, І. І. Давидович, В. Т. Дзюби, Л. В. Дорош, С. І. Дячука, П. С. Єлізарова, В. П. Ємельянова, В. І. Женунтія, М. П. Журавльова, В. А. Клименка, М. Й. Коржанського, Ю. І. Ляпунова, В. В. Мальцева, М. І. Мельника, М. І. Меньшагіна, В. О. Навроцького, Е. Ф. Побегайло, В. В. Полухіна, Г. Ф. Полєнова, В. В. Сташиса, Є. А. Сухарєва, М. І. Хавронюка, О. А. Чувакова, С. С. Яценка та деяких інших вітчизняних й зарубіжних науковців. Найбільш помітний внесок у дослідження вказаних питань здійснено В. І. Осадчим в докторській дисертації «Проблеми кримінально-правового захисту правоохоронної діяльності» (2004 р.) та монографії «Кримінально-правовий захист правоохоронної діяльності» (2004 р.). Роботи вказаних фахівців охоплюють широкий спектр проблем охорони авторитету органів державної влади в цілому й правоохоронної діяльності зокрема. Однак, не висвітленими або мало розробленими наукою кримінального права є ряд питань кримінальної відповідальності за посягання на майнові інтереси правоохоронців (а також близьких їм осіб), зумовлені їх службовою діяльністю, а деякі із вже відомих рішень не є безспірними й потребують подальшого обговорення. Недостатньо дослідженими є ознаки предмету злочину «майно, яке належить працівникові правоохоронного органу», характеристика потерпілих, передбачених в ст. 347 КК, об’єктивні ознаки знищення (пошкодження) вказаного майна, особливості кримінально-правової оцінки актів його руйнування з урахуванням виду майна, мотивів та цілей вчиненого, його обстановки тощо. Дискусійними є зміст і співвідношення з ознаками складу злочину конструкції «зв’язок із виконанням службових обов’язків», яка визначає наявність підстав кримінальної відповідальності за знищення (пошкодження) майна за ст. 347 КК. Не вивчалися проблеми реалізації такої відповідальності та її форми. Негативними наслідками недостатньої теоретичної розробки цих та деяких інших питань є помилки у практиці застосування норм про відповідальність за руйнування майна, яке належить правоохоронцям чи їх близьким родичам, неточна кримінально-правова оцінка таки діянь, зниження превентивного й охоронного потенціалу закону про кримінальну відповідальність щодо забезпечення ним захисту сфери правоохоронної діяльності.
Зазначені обставини в комплексі визначають актуальність теми дисертації та зумовлюють необхідність її поглибленої розробки на рівні комплексного монографічного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 років, затверджених наказом МВС України від 29.07.10 р. № 347, Концепції Державної програми профілактики правопорушень на період до 2015 року, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2010 р. № 1911-р. Обрана тема узгоджується з пріоритетними напрямами розвитку правової науки на 2005–2010 рр., рекомендованими Академією правових наук України (постанова від 18 червня 2004 р. № 2/04-2), а також планами науково-дослідної роботи Харківського національного університету внутрішніх справ.
Тема дисертації затверджена Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ 27 квітня 2010 року (протокол № 4).
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є комплексна наукова розробка питань кримінальної відповідальності за знищення або пошкодження майна, яке належить працівникові правоохоронного органу або його близьким родичам, об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину, передбаченого статтею 347 КК, вироблення практичних рекомендацій з удосконалення кримінального законодавства, що встановлює відповідальність за вказані посягання, вирішення дискусійних питань їх кваліфікації та реалізації кримінальної відповідальності за їх вчинення.
Цій меті підпорядковані такі задачі дослідження:
– з’ясувати стан забезпечення кримінально-правової охорони майнових інтересів працівників правоохоронних органів від посягань, зумовлених виконанням цими особами своїх службових повноважень;
– проаналізувати ознаки таких предметів злочину, як майно, що належить працівникові правоохоронного органу та майно, яке належить близьким родичам працівника правоохоронного органу;
– здійснити характеристику родового, видового й безпосередніх об’єктів злочину, передбаченого ст. 347 КК;
– визначити й охарактеризувати потерпілих від вказаного посягання (працівник правоохоронного органу, близькі родичі працівника правоохоронного органу);
– розкрити зміст об’єктивної й суб’єктивної сторін складу злочину, передбаченого ст. 347 КК;
– виявити особливості кваліфікації передбаченого ст. 347 КК знищення або пошкодження майна та відмежувати його від суміжних посягань;
– уточнити зміст юридичної конструкції «виконання службових обов’язків» та її зв’язки з ознаками складу передбаченого ст. 347 КК злочину;
– проаналізувати санкції, встановлені за умисне знищення або пошкодження майна, яке належить працівникові правоохоронного органу, та практику їх застосування;
– сформулювати рекомендації щодо внесення до ст. 347 КК змін, спрямованих на вдосконалення підстав кримінальної відповідальності за передбачений нею злочин.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що складаються у зв’язку із забезпеченням охорони кримінально-правовими засобами правоохоронної діяльності.
Предметом дослідження є кримінальна відповідальність за знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу.
Методи дослідження. З урахуванням поставлених мети та задач, об’єкта й предмета дослідження основним використаним у ньому засобом наукового пізнання є діалектичний метод (його застосовано у всіх розділах дисертації), який дозволив проаналізувати законодавство України і практику його застосування щодо кримінальної відповідальності за знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу через поглиблене вивчення більш загальних категорій кримінального права. Формально-логічний (догматичний) метод забезпечив юридичний аналіз складу злочину, передбаченого ст. 347 КК (розділи 2, 3, 4). Системно-структурний аналіз сприяв визначенню місця знищення або пошкодження майна, що належить працівникові правоохоронного органу або його близьким родичам серед інших складів злочинів (підрозділи 1.2., 2.3., 4.1., 5.1.). У процесі тлумачення положень закону про кримінальну відповідальність та інших актів, що регулюють відносини в сфері правоохоронної діяльності, при аналізі використаної в них термінології застосовано герменевтичний метод (підрозділи 1.2., 1.3., 2.1., 2.2.). Історико-правовий і порівняльно-правовий методи використовувалися для огляду положень кримінального законодавства деяких зарубіжних держав, що встановлюють відповідальність за руйнування майна правоохоронців, визначення етапів розвитку вітчизняного законодавства про відповідальність за подібні діяння (підрозділи 1.2., 4.2., 5.2.). Узагальненню матеріалів проаналізованих кримінальних справ, визначенню закономірностей реалізації кримінальної відповідальності за досліджувані діяння послужили статистичний і конкретно-соціологічні методи (підрозділи 5.1., 5.2.).
Правову основу дослідження становлять Конституція України, міжнародні документи, чинне кримінальне законодавство України, нормативні акти інших галузей права.
Науково-теоретичною основою дослідження є роботи вітчизняних та зарубіжних фахівців з кримінального права, література з кримінології, криміналістики, кримінально-процесуального, цивільного, адміністративного права, кримінальне законодавство зарубіжних країн.
Емпіричну основу дослідження утворюють матеріали статистичної звітності МВС України за 2002-2010 рр. та судової статистики, дані, одержані в результаті вивчення 32-х розглянутих місцевими судами України кримінальних справ про передбачений ст. 347 КК злочин, результати опитування 124-х працівників органів внутрішніх справ України.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є першим в Україні комплексним монографічним дослідженням кримінальної відповідальності за знищення або пошкодження майна, яке належить працівникові правоохоронного органу або його близьким родичам, вчиненого у зв’язку із виконанням ним своїх службових обов’язків. Вона конкретизується в таких наукових положеннях:
уперше:
– визначено, що видовий об’єкт злочину, передбаченого ст. 347 КК, утворюють суспільні відносини, які складаються з приводу правильного виконання працівниками правоохоронних органів своїх службових обов’язків, а його основний безпосередній об’єкт – суспільні відносини, що забезпечують вказаним особам можливість безперешкодно виконувати свої службові обов’язки при реалізації правоохоронних функцій органу, в якому вони проходять службу, як одну з передумов їх службової діяльності;
– обґрунтовано, що при кримінально-правовій оцінці знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу (його близьких родичів) пріоритетним критерієм для визнання певного майна предметом злочину й кваліфікації вчиненого за ст. 347 КК має розглядатися значення предмету для особи, якій воно належить;
– наведено аргументи щодо визначення вини в складі передбаченого ст. 347 КК злочину виключно як прямого умислу, що випливає зі зв’язку майнової шкоди та прагненням винного вплинути на правомірну службову діяльність працівника правоохоронного органу;
– визначено, що з урахуванням можливих спонук до знищення чи пошкодження майна працівника правоохоронного органу, мотиви цього злочину: при невдоволенні винного поточною чи майбутньою службовою діяльністю правоохоронця – це прагнення змінити, припинити чи попередити її, а при невдоволенні діяльністю, яка мала місце в минулому – помста за неї;
удосконалено:
– обґрунтування зумовленості підстав кримінальної відповідальності за діяння, що потягли знищення або пошкодження майна, яке належить працівникові правоохоронного органу або його близьким родичам, змістом суспільних відносин, які зазнають шкоди від таких посягань;
– ознаки, що характеризують потерпілого в складі передбаченого ст. 347 КК злочину (серед них окремо виділено попередню або майбутню правомірну службову діяльність працівника правоохоронного органу);
– положення щодо кримінально-правової оцінки діянь, які тягнуть знищення або пошкодження майна, що належить працівникові правоохоронного органу або його близьким родичам, з урахуванням обстановки посягання, його мети, виду зруйнованого майна;
– характеристику об’єктивної сторони основного складу умисного знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу (ч. 1 ст. 347 КК), серед обов’язкових ознак якої виділено спосіб, що не є загальнонебезпечним;
– дефініції «знищення майна» як суспільно небезпечного та протиправного руйнуючого впливу на майно, здатного припинити його фізичне існування або незворотно вивести його з господарського обігу та «пошкодження майна» як суспільно небезпечного та протиправного руйнуючого впливу на майно, який частково або тимчасово перешкоджає можливості користуватися ним за цільовим призначенням;
дістали подальший розвиток:
– аргументи щодо необхідності заміни в диспозиції ст. 347 КК вказівки на близького родича працівника правоохоронного органу як одного з потерпілих від злочину вказівкою на близьку такому працівнику особу;
– характеристика бездіяльності як можливої форми суспільно небезпечного діяння у складі знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу чи його близького родича;
– визначення змісту інтелектуальних і вольових ознак вини як ознаки суб’єктивної сторони складу передбаченого ст. 347 КК злочину;
– положення, спрямовані на вдосконалення санкції ч. 1 ст. 347 КК (включення до неї покарання у виді позбавлення волі на строк до п’яти років) та санкції ч. 2 ст. 347 КК (зниження мінімальної межі покарання до п’яти років позбавлення волі).
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що висновки, пропозиції й рекомендації, сформульовані в дисертаційному дослідженні, можуть бути використані:
– у науково-дослідницькій роботі – для подальшої розробки теоретичних проблем кримінальної відповідальності за знищення або пошкодження майна, яке належить працівникові правоохоронного органу або його близьким родичам;
– у правотворчості – в процесі вдосконалення кримінального законодавства України в частині встановлення кримінальної відповідальності за руйнування майна, яке належить працівникові правоохоронного органу чи його близьким;
– у правозастосовній діяльності – при застосуванні кримінально-правових норм про відповідальність за умисне знищення або пошкодження майна, яке належить працівникові правоохоронного органу чи його близьким (Акт упровадження результатів дисертаційного дослідження в діяльність Управління карного розшуку ГУМВС України в Харківській області від 15 листопада 2011 року);
– у навчальному процесі – при викладанні навчальних дисциплін «Кримінальне право України. Особлива частина», «Кваліфікація злочинів» у вищих навчальних закладах, підготовці навчальної, науково-практичної й методичної літератури з кримінального права (Акт упровадження в навчальний процес Харківського національного університету внутрішніх справ від 7 грудня 2011 року).
Апробація результатів дисертації. Висновки й пропозиції, викладені в дослідженні, доповідались автором на трьох науково-практичних конференціях, у т.ч. міжнародних: «Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених» (м. Харків, 30 травня 2011 р.), «Проблеми реформування кримінально-процесуального та кримінального законодавства України» (м. Харків, 14 жовтня 2011 р.), «Забезпечення правопорядку під час проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року» (м. Харків, 18 листопада 2011 р.). Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри кримінального права та кримінології Харківського національного університету внутрішніх справ.
Публікації. Основні положення дослідження викладені дисертантом у підготовлених одноособово 4-х статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях України, а також у 3-х тезах наукових доповідей на конференціях.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні здійснене теоретичне узагальнення та запропоноване нове вирішення наукового завдання, що полягає в аналізі підстав кримінальної відповідальності за знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу чи його близьких родичів, проблем її диференціації й реалізації. Основні теоретичні та практичні результати дисертаційного дослідження полягають у наступному.
1. Суспільні відносини власності, носіями (суб’єктами) яких є працівники правоохоронних органів чи їх близькі родичі, підлягають кримінально-правовій охороні за спеціальною нормою (ст. 347 КК) за умови, що основним об’єктом посягання є відносини, що забезпечують вказаним працівникам можливість безперешкодно виконувати свої службові обов’язки при реалізації правоохоронних функцій органу, в якому вони проходять службу, як одна з передумов їх службової діяльності. За відсутності такого зв’язку ці відносини охороняються на загальних підставах і кримінальна відповідальність за посягання на них настає за загальною нормою – ст. 194 КК).
2. Видовим об’єктом передбаченого ст. 347 КК злочину є суспільні відносини, що складаються з приводу правильного виконання працівниками правоохоронних органів своїх службових обов’язків.
3. Поняття «працівник правоохоронного органу» в ст. 347 КК характеризує особу, що перебуває у трудових відносинах з правоохоронним органом України чи іншої держави або міжнародним правоохоронним органом, службові обов’язки якої передбачають безпосередню участь в реалізації правоохоронних функцій цього органу.
4. Для забезпечення повноти захисту відносин щодо правильного виконання працівниками правоохоронних органів своїх службових обов’язків від впливу на їх правомірну службову діяльність через посягання на майно особи, інтереси якої мають істотне значення для правоохоронця, вказівку в ст. 347 КК на близького родича як потерпілого доцільно замінити вказівкою про близьку правоохоронцеві особу.
5. Ознакою потерпілого в складі умисного знищення або пошкодження майна, передбаченого ст. 347 КК, є правомірна «зовнішньосистемна» (спрямована на безпосередню реалізацію правоохоронної функції відповідного органу) службова діяльність особи (попередня, поточна або майбутня). Ознака «у зв'язку з виконанням службових обов'язків» підлягає розширеному тлумаченню, оскільки фактично охоплює не лише виконання обов’язків, а й реалізацію наданих правоохоронцеві службових прав.
6. Для кваліфікації знищення або пошкодження майна за ст. 347 КК пріоритет при визначенні предмету злочину має не вартість майна, а його значення для особи, якій воно належить: за наявності інших ознак злочинним може бути визнане знищення (пошкодження) й економічно малоцінного майна, якщо воно здатне реально вплинути на правомірну службову поведінку правоохоронця.
7. Обов’язкові ознаки об’єктивної сторони складу передбаченого ст. 347 КК злочину – діяння, що виражає процес знищення (пошкодження) предмету цього злочину, суспільно небезпечні наслідки, причинний зв'язок між діянням і наслідком, а також спосіб вчинення злочину: для кваліфікованого складу (ч. 2 ст. 347 КК) – «підпал», «вибух», «інший загальнонебезпечний спосіб», для простого (ч. 1 ст. 347 КК) – «спосіб, що не є загальнонебезпечним». Інші ознаки (обстановка, час вчинення злочину тощо) до об’єктивної сторони цього складу в якості обов’язкових ознак не входять, але можуть впливати на кваліфікацію вчиненого.
8. Суспільно небезпечне діяння при знищенні або пошкодженні майна працівника правоохоронного органу чи його близьких родичів може бути виражене у формі як дії, так і бездіяльності. Є неточним формулювання «Ті самі дії…», вжите в ч. 2 ст. 347 КК. Його доцільно замінити вказівкою на «Ті самі діяння…».
9. Знищення майна працівника правоохоронного органу чи його близьких родичів – це суспільно небезпечний та протиправний руйнуючий вплив на майно, здатний припинити його фізичне існування або незворотно вивести його з господарського обігу; пошкодження такого майна – це суспільно небезпечний та протиправний руйнуючий вплив на майно, який частково або тимчасово перешкоджає можливості користуватися ним за цільовим призначенням.
10. У передбаченому ст. 347 КК складі злочину суспільно небезпечні наслідки – лише шкода, що виражається у прямих майнових втратах потерпілого (правоохоронця або його близьких родичів) від діяння винного (т. з. «позитивна шкода»). Злочинні наслідки у сфері основного безпосереднього об’єкта цього злочину мають нематеріальний, нефізичний характер, проявляються в негативному впливі винного на соціальний зв’язок у відносинах правоохоронної діяльності (на майбутню чи теперішню правомірну службову поведінку правоохоронця).
11. Зниження законодавцем до 14-ти років віку, з якого настає кримінальна відповідальність за ч. 2 ст. 347 КК, не відповідає виробленим в кримінальному праві критеріям встановлення такого віку. Щодо передбаченого ч. 2 ст. 347 КК посягання він має бути встановлений у 16 років. Слід виключити посилання на 2 ст. 347 КК в ч. 2 ст. 22 КК.
12. Вина в складі передбаченого ст. 347 КК злочину може виражатися включно у виді прямого умислу, що випливає зі зв’язку шкоди (знищення, пошкодження майна), яку заподіює винний, з його прагненням вплинути таким чином на правомірну службову поведінку працівника правоохоронного органу: шкода є засобом задоволення потреби в такому впливі, а тому особа бажає (а не свідомо припускає) настання суспільно небезпечного наслідку.
13. При вчиненні передбаченого ст. 347 КК посягання умислом винного мають охоплюватися обставини, що характеризують потерпілого, об’єкти цього злочину, його предмет. Необхідна обізнаність винного (з будь-яким ступенем точності), що особа, якій належить майно, є працівником правоохоронного органу (чи його близьким родичем); розуміння, що діяння здатне руйнувати (знищувати або пошкоджувати) майно, яке має для працівника правоохоронного органу (його близьких родичів) цінність (значення); усвідомлення зв’язку діяння з попередньою, теперішньою або майбутньою правомірною службовою діяльністю правоохоронця.
14. При визначенні підстав кримінальної відповідальності за умисне знищення або пошкодження майна, що належить працівникові правоохоронного органу або його близьким родичам необхідно врахувати можливість фактичних помилок особи, яка вчинила злочин. Якщо винний хибно розглядає майно, що ним руйнується, як таке, що належить правоохоронцю чи його близьким родичам, наявна помилка в предметі, яка породжує й помилку в об’єкті посягання. Вчинене необхідно кваліфікувати як замах на злочин (за ч. 2 чи 3 ст. 15 та відповідною частиною ст. 347 КК).
15. Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони передбаченого ст. 347 КК злочину є мотив (прагнення змінити, припинити чи попередити правомірну службову діяльність правоохоронця або помститися за правомірну діяльність, яка мала місце в минулому), який визначається спонукою до руйнування майна. Не є таким мотивом помста за іншу діяльність особи, у тому числі за незаконні дії працівника правоохоронного органу.
16. У ч. 2 ст. 347 КК загальну небезпечність способу знищення (пошкодження) майна слід розуміти як здатність діяння створювати загрози заздалегідь невизначеному колу об’єктів кримінально-правової охорони (життю, здоров'ю, власності, громадській безпеці, екологічній безпеці тощо). Доцільно уніфікувати в законодавстві (у т. ч. й у ст. 347 КК) різні терміни, які вказують на підвищену суспільну небезпеку знищення чи пошкодження майна, замінивши їх поняттям «знищення або пошкодження майна, вчинене загальнонебезпечним способом».
17. Домінуюча форма реалізації кримінальної відповідальності за умисне знищення або пошкодження майна, що належить працівникові правоохоронного органу або його близьким родичам – засудження винного за ст. 347 КК, поєднане з реальним відбуванням призначеного йому судом покарання, передбаченого санкціями цієї статті.
18. Санкція ч. 1 ст. 347 КК не відповідає суспільній небезпечності злочину, передбаченого в її диспозиції. Її доцільно доповнити покаранням у виді позбавлення волі на строк до п’яти років.
19. За результатами проведеного дослідження пропонується викласти ст. 347 КК в такій редакції:
«1. Умисне знищення або пошкодження майна, що належить працівникові правоохоронного органу чи близькій йому особі, у зв’язку зі службовою діяльністю цього працівника –
караються штрафом від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до п’яти років.
2. Ті самі діяння, вчинені загальнонебезпечним способом, або такі, що спричинили загибель людини чи інші тяжкі наслідки, –
караються позбавленням волі на строк від п’яти до п’ятнадцяти років».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Административное право Украины : учебник / под общей ред. С. В. Кивалова. – X. : «Одиссей», 2004. – 880 с.
2. Антипов В. И. Уголовно-правовая борьба органов внутренних дел с посягательствами на общественную безопасность : учебное пособие / В. И. Антипов. – К. : НИИиРО КВШ МВД СССР, 1987. – 88 с.
3. Антонов С. В. Кримінальна відповідальність за посягання на діяльність службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов’язок (ст. 350, 352 КК України) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / С. В. Антонов. – К., 2010. – 20 с.
4. Антонюк Н. О. Кримінальна відповідальність за заподіянння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою : монографія / Н. О. Антонюк. – Львів : ПАІС, 2008. – 216 с.
5. Антошкіна В. К. Деякі питання щодо вдосконалення захисту життя, здоров’я, майна та інтересів захисника або представника особи у кримінальному законодавстві України / В. К. Антошкіна, В. І. Педан // Вісник Донецького національного університету. Сер. В: Економіка і право. – 2009. – Вип.1. – С. 485-490.
6. Архів Великоберезнянського районного суду Закарпатської області. Справа № 1-14/08 від 20.05.2008 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://reyestr.court.gov.ua
7. Кельменецького районного суду Чернівецької області. Справа №1–12/10 від 29.03.2010 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://reyestr.court.gov.ua
8. Архів Маневицького районного суду Волинської області. Справа № 1–28 від 20.04.2007 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://reyestr.court.gov.ua
9. Архів Млинівського районного суду Рівненської області. Справа № 1–57/09 від 12.05.2009 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://reyestr.court.gov.ua
10. Архів Народицького районного суду Житомирської області. Справа № 1–54/08 від 09.10.2008 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://reyestr.court.gov.ua
11. Архів Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим. Справа № 1–244/11 від 15.06.2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://reyestr.court.gov.ua
12. Архів Сокирянського районного суду Чернівецької області Справа № 1–153/10 від 30.09.2010 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://reyestr.court.gov.ua
13. Архів Турківського районного суду Львівської області. Справа №1–132/10 від 10.12.2010 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://reyestr.court.gov.ua
14. Бажанов М. И. Уголовное право Украины. Общая часть : учебное пособие / М. И. Бажанов. – Днепропетровск : Пороги, 1992. – 167 с.
15. Бандурка А. М. Судебные и правоохранительные органы Украины / под ред. Бандурки А. М. – Х. : Ун-т внутр. дел, 1999. – 350 с.
16. Баулін Ю. В. Звільнення від кримінальної відповідальності : монографія / Ю. В. Баулін. – К. : Атіка, 2004. – 296 с.
17. Баулін Ю. Кримінальна відповідальність: сутність, зміст та правова форма / Ю. Баулін // Вісник Академії правових наук України. – 2003. – № 2–3. – С. 626-633.
18. Безверхов А. Умышленные уничтожение и повреждение имущества путем поджога, взрыва и иным общеопасным способом / А. Безверхов, И. Шевченко // Уголовное право. – 2008. – № 1. – С. 9–12.
19. Блага А. Б. Заборона катувань і жорстокого поводження в діяльності міліції / А. Б. Блага // Застосування Конвенції про захист прав людини і основних свобод та практики Європейського Суду з прав людини в діяльності органів внутрішніх справ України / [Білоусов Ю. Л., Блага А. Б., Житний О. О. та ін.]. – К. : Цифра, 2008 – С. 99–144.
20. Благов Е. В. Применение уголовного права (теория и практика). – СПб: „Юридический центр Пресс”, 2004. – 505 с.
21. Блажівський Є. М. Кримінальна відповідальність за втручання в діяльність за кримінальним правом України : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / Є. М. Блажівський. – Львів, 2010. – 16 с.
22. Богатирьов І. Г. Науково-теоретичне обґрунтування підпалу як кваліфікуючої ознаки ч. 2 ст.194 КК України / І. Г. Богатирьов // Вісник Запорізького національного університету. – 2010. – № 3. – С. 126–130.
23. Боднарчук Р. Досвід держав-учасниць СНД у боротьбі зі знищенням або пошкодження майна / Р. Боднарчук // Вісник Львів. ун-ту. Серія юрид. – 2011. – Вип. 54. – С. 306–317.
24. Бойко А. И. Преступное бездействие / А. И. Бойко. – СПб. : Издательство «Юридический центр Пресс», 2003. – 320 с.
25. Бойцов А. И. Преступления против собственности / А. И. Бойцов. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2002. – 775 с.
26. Борисихина С. А. Уголовно-правовые и криминологические аспекты борьбы с посягательством на жизнь сотрудника правоохранительного органа : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» / С. А. Борисихина. – Волгоград, 2004. – 30 с.
27. Борисов В. Актуальні проблеми сучасного розвитку кримінального права України / В. Борисов, В. Тацій, В. Тютюгін // Право України. – 2010. – № 9. – С. 4–15.
28. Борисов В. І. Склад злочину як правова модель / В. І. Борисов // Вісник Академії прокуратури України. – К.: Видавничий центр Академії адвокатури України, 2009. – Число 1 (14). – С. 254–256.
29. Братусь С. Н. Юридическая ответственность и законность / С. Н. Братусь. – М. : Юрид лит., 1976. – 215 с.
30. Бузинарський М. Ю. Способи вчинення умисного знищення майна шляхом підпалу з метою приховання інших злочинів [Електронний ресурс] / М. Ю. Бузинарський. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nvlduvs/2009_3/09bmypiz.pdf
31. Бурдін В. Осудність і вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність: співвідношення понять / В. Бурдін // Вісник Львів. ун-ту. Серія юридична. – 2007. – Вип. 45. – С. 143–152.
32. Владимиров В. А. Квалификация похищений личного имущества / В. А. Владимиров. – М. : Юрид. лит., 1974. – 208 с.
33. Волков Б. С. Мотив и квалификация преступления / Б. С. Волков. – Казань : Изд-во Казан. ун-та, 1968. – 166 с.
34. Волков Б. С. Мотивы преступлений: (Уголовно-правовое и социально-психологическое исследование) / Б. С. Волков. – Казань : Изд-во Казан. ун-та, 1982. – 152 с.
35. Волков Б. С. Об ответственности за уничтожение и повреждение государственного и общественного имущества / Б. С. Волков // Правоведение. – 1958. – № 3. – С. 99–102.
36. Воробей П. А. Теорія і практика кримінально-правового ставлення в вину : монографія / П. А. Воробей. – К. : Вид-во Нац. академії внутр. справ України, 1997. – 184 с.
37. Ворошилин Е. В. Субъективная сторона преступления / Е. В. Ворошилин, Г. А. Кригер. – М. : Изд-во МГУ, 1987. – 76 с.
38. Газдайка-Василишин І. Б. Окремі питання об’єктів некорисливих злочинів проти власності за кримінальним правом України / І. Б. Газдайка-Василишин // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична : зб. наук. пр. – Львів, 2006. – Вип 2. – С. 202–212.
39. Глистин В. К. Проблема уголовно-правовой охраны общественных отношений: Объект и квалификация преступлений / В. К. Глистин. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1979. – 127 с.
40. Голіна В. В. Судимість : монографія / В. В. Голіна. – Х. : Харків юридичний, 2006. – 384 с.
41. Голосниченко I. П. Адміністративне право України (основні категорії і поняття) / I. П. Голосниченко. — К.:Міжрегіональна академія управління персоналом, 1998. – 52 с.
42. Гонтарь И. Я. Концепция состава преступления в российском уголовном праве: сложившееся понимание и перспектива дальнейшего развития / И. Я. Гонтарь // Правоведение. – 2008. – №3. – С. 41–51.
43. Горбуза А. Д. Структура преступления / А. Д. Горбуза, Е. А. Сухарев // Вопросы совершенствования уголовно-правовых норм на современном этапе : межвуз. сборник научн. трудов. – Свердловск : Свердловский юрид. ин-т, 1986. – С. 10–23.
44. Горбунов В. А. Зарубіжний досвід встановлення кримінальної відповідальності за умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу / В. А. Горбунов // Право і суспільство. – 2011. – № 3. – С. 181–185.
45. Горбунов В. А. Особливості кримінально-правової оцінки знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу з урахуванням предмета злочину / В. А. Горбунов // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Право. – 2011. – Вип. 945. – С. 314– 318.
46. Горбунов В. А. Питання кваліфікації умисних посягань на майно працівника правоохоронного органу, вчинених при охороні ним громадського порядку / В. А. Горбунов // Вісник Кримінологічної асоціації України : матеріали наук.-практ. конф. [м. Харків, 18 листопада 2011 р.] і круглого столу [м. Харків, 17 листопада 2011 р.] / МВС України, Харк. нац. ун-т внутр. справ ; Кримінологічна асоціація України. – Х. : Харк. нац. ун-т внутр. справ, 2011. – С. 14–16.
47. Горбунов В. А. Проблеми кваліфікації за суб’єктивними ознаками посягань на майнові інтереси працівників правоохоронних органів, які беруть участь у кримінальному судочинстві / В. А. Горбунов // Проблеми реформування кримінально-процесуального та кримінального законодавства України : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. [Харків, 14 жовтня 2011 р.] / МВС України, Харк. нац. ун-т внутр. справ ; Кримінологічна асоціація України. – Х. : ХНУВС, 2011. – С. 64–68.
48. Горох О. П. Про правила конструювання санкцій спеціальних кримінально-правових норм / О. П. Горох // Актуальні проблеми кримінального права та кримінології : матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Донецьк, 24 квітня 2009 р.) / Донецький юридичний інститут ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка. – Донецьк : «Норд Комп’ютер», 2009. – С.85–87.
49. Гребеньков А. А. Уголовная ответственность лиц, совершивших преступление в состоянии опьянения : монография / А. А. Гребеньков. – М. : Высшая школа, 2009. – 168 с.
50. Гришанин П. Ф. Преступления против порядка управления : лекция / П. Ф. Гришанин, М. П. Журавлев. – М. : ВШ. МООП РСФСР, 1963. – 43 с.
51. Грищук В. Встановлення кримінальної відповідальності колективних суб’єктів у зарубіжних державах: до історії проблеми / В. Грищук, О. Пасека // Право України. – 2011. – № 9. – С. 50–61.
52. Грищук В. Загальний, родовий та безпосередні основні об’єкти злочинів проти життя і здоров’я людини / В. Грищук // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. – 2002 . – № 1 (16). – С. 77–89.
53. Грищук В. К. Кримінальна відповідальність: визначення поняття в доктрині кримінального права // 10 років чинності Кримінального кодексу України: проблеми застосування, удосконалення та подальшої гармонізації із законодавством європейських країн : матеріали міжнар. наук.- практ. конф. (13-14 жовтня 2011 р.) / ред. колегія: В. Я. Тацій (голов. ред.), В. І. Борисов (заст. голов. ред.) та ін. – Х. : Право, 2011. – С. 57.
54. Гуторова Н. А. Соучастие в преступлении по уголовному праву Украины : учеб. пособие / Н. А. Гуторова. – Х. : ООО «Рубикон П», 1997 . – 102 с.
55. Гуторова Н. А. Уголовное право Украины: Особенная часть : конспект лекций / Н. А. Гуторова. – Х. : ООО «Одиссей», 2003.– 320 с.
56. Гуторова Н. О. Злочини проти державних фінансів: механізм побудови кримінально-правових санкцій / Н. О. Гуторова // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2003. – №3. – С. 11–14.
57. Гуторова Н. О. Кримінально-правова охорона державних фінансів України : монографія / Н. О. Гуторова. – Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2001. – 384 с.
58. Гухман Л. Д. Ответственность за преступления против собственности / Л. Д. Гухман, С. В. Максимов. – М. : Юрлитинформ 1997. – 320 с.
59. Давидович І. І. Кримінально-правова охорона представників влади і громадськості, які охороняють правопорядок : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / І. І. Давидович. – К., 2007. – 20 с.
60. Дагелъ П. С. Уголовно-правовое значение поведения потерпевшего / П. С. Дагелъ // Виктимологические проблемы борьбы с преступностью / ред. кол.: Н. И. Трофимов и др. – Иркутск : Изд-во Иркутского
университета,1982. – 135 с.
61. Дагель П. С. Субъективная сторона преступления и ее установление / П. С. Дагель, Д. П. Котов. – Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1974. – 243 с.
62. Денисова Т. А. Функции уголовного наказания : монография / Т. А. Денисова. – Х. : Изд-во Нац. ун-та внутр. дел, 2004. – 324 с.
63. Державне управління : навч. посіб. / А. Ф. Мельник, О. Ю. Оболенський, А. Ю. Васіна, Л. Ю. Гордієнко ; за ред. А. Ф. Мельник. – К. : Знання-Прес, 2003. – 343 с.
64. Дзюба Ю. П. Кримінальна відповідальність за викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження (аналіз складу злочину) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / Ю. П. Дзюба. – Х., 2008. – 20 с.
65. Дубинин Т. Т. О моменте возникновения уголовной ответственности / Т. Т. Дубинин // Основания и порядок реализации уголовной ответственности : межвуз сб. науч. статей. – Куйбышев : Куйбышевск. ун-т, 1989. – С. 29–40.
66. Дудоров О. О. Кримінальна відповідальність: аналіз основних наукових концепцій / О. О. Дудоров // Вибрані праці з кримінального права / переднє слово д-ра юрид. наук, проф. В. О. Навроцького ; МВС України, Луган. держ. ун-т внутр. справ ім. Е.О. Дідоренка. – Луганськ : РВВ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2010. – С. 81–93.
67. Дурманов Н. Д. Советский уголовный закон / Н. Д. Дурманов. – М. : Изд–во МГУ, 1967. – 319 с.
68. Дуюнов В. К. Проблемы уголовного наказания в теории, законодательстве и судебной практике / В. К. Дуюнов. – Курск, 2000. – 504 с.
69. Емельянов В. П. Понятие объекта преступлений в уголовно-правовой науке / В. П. Емельянов // Право і безпека. – 2002. – № 4. – С. 7–11.
70. Есаков Г. А. Рагулина А. В., Юрченко И. А. Осознание как компонент интеллектуального элемента умысла: дискуссионные вопросы / Г. А. Есаков, А. В. Рагулина, И. А. Юрченко // Государство и право. – 2004. – № 6. – С. 24–30.
71. Ємельянов В. Окремі проблеми застосування нового Кримінального кодексу України / В. Ємельянов // Право України. – 2002. – № 9. – С. 109–111.
72. Ємельянов В. П. Кваліфікація злочинів проти власності : навч.посібник / В. П. Ємельянов. – Х. : Рубікон, 1996 . – 112 с.
73. Женунтій В. Особливості кваліфікації протиправних діянь, що спричинили знищення або пошкодження майна / В. Женунтій, Л. Шестопалова // Право України. – 2004. – № 3. – С. 56–59.
74. Житний О. О. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям : монографія / О. О. Житний. – Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004 . – 152 с.
75. Житний О. О. Кримінальне право України: частина Загальна (у схемах та таблицях) : навчальний посібник / О. О. Житний. – Х. : Одіссей, 2008. – 200 с.
76. Загородников Н. И. О пределах уголовной ответственности / Н. И. Загородников // Советское государство и право. – 1967. – № 7. – С. 39–40.
77. Загородников Н. И. Советское уголовное право. Общая и Особенная части / Н. И. Загородников. – М. : Юрид лит, 1976. – 568 с.
78. Залялова І. М. Кримінальна відповідальність за втручання в діяльність працівника правоохоронного органу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / І. М. Залялова. – К., 2007. – 18 с.
79. Замосковцев П. В. Уголовная ответственность за посягательства на управленческую деятельность работников милиции и народных дружинников по охране общественного порядка : учеб. пособие / П. В. Замосковцев. – Омск : НИИРИО Омск. выс. шк. милиции, 1980. – 56 с.
80. Зателепин О. К вопросу о понятии объекта преступления в уголовном праве / О. Зателепин // Уголовное право. – 2003. – № 1. – С. 29–32.
81. Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах: 1973-2010 рр. / упоряд. Н. О. Гуторова, О. О. Житний. – Видання сьоме, зі змінами та доповненнями – Х. : «Одіссей», 2011. – 464 с.
82. Зелинский А. Ф. Криминальная психология : науч.-практ. издание. – К. : Юринком Интер, 1999. – 240 с.
83. Зінченко І. О. Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання : монографія / І. О. Зінченко, В. І. Тютюгін ; за заг ред. проф. Тютюгіна В.І. – Х. : «Фінн», 2008. – 336 с.
84. Злобин Г. А. Умысел и его формы / Г. А. Злобин, Б. С. Никифоров. – М. : Юридическая литература, 1972. – 264 с.
85. Інтерпол. Міжнародна організація кримінальної поліції : Навчальний посібник / Старжинський B. C., Старжинський С. В., Хотенець П. В. – Х. : Бурун Книга, 2006. – 112 с.
86. Истомин А. Ф. Понятие и цели наказания / А. Ф. Истомин, Д. А. Лопаткин // «Черные дыры» в российском законодательстве. – 2005. – № 4. – С. 176–185.
87. Карпушин М. П. Уголовная ответственность и состав преступления / М. П. Карпушин, В. И. Курляндский. – М. : Юрид. лит., 1974. – 231 с.
88. Ковалев М.И. Советское уголовное право : курс лекцій / М. И. Ковалев. – Свердловск : СвЮИ, 1974. – Вып. 2. Советский уголовный закон. – 226 с.
89. Коваленко В. П. Кримінальна відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, вчинене працівником правоохоронного органу : автореф. дис. на здобуття наук. степеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / В. П. Коваленко. – Л., 2009. – 18 с.
90. Ковальська В. В. Міліція в системі правоохоронних органів держави (адміністративно-правові аспекти) : автореф. дис. на здобуття наук ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / В. В. Ковальська. – К., 2009. – 40 с.
91. Комментарий к Уголовному кодексу Российской Федерации / под общ. ред. Ю. И. Скуратова и В. М. Лебедева. – 3-е изд., изм. и доп. – М. : Издательство НОРМА ; Издательская группа НОРМА–ИНФРА М, 2001. – 896 с.
92. Конституція України : прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
93. Коржанский Н. И. О преступлениях и собственности / Н. И. Коржанский // Юридическая практика. – 1996. – № 11–12. – С.14
94. Коржанский Н. И. Объект и предмет уголовно-правовой охраны / Н. И. Коржанский. – М. : Акад. МВД СССР, 1980. – 248 с.
95. Коржанский Н. И. Предмет преступления (понятие, виды и значение для квалификации) / Н. И. Коржанский. – Волгоград : ВСШ МВД СССР, 1976. – 56 с.
96. Коржанський М. Й. Кваліфікація злочинів проти особи та власності / М. Й. Коржанський. – К. : Юрінком, 1996. – 144 с.
97. Коржанський М. Й. Кваліфікація злочинів : навчальний посібник / М. Й. Коржанський. – [Вид. 2–ге]. – К. : Атіка, 2002. – 640 с.
98. Коржанський М. Й. Кваліфікація злочинів : навчальний посібник / М. Й. Коржанський. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 640 с.
99. Коржанський М. Й. Предмет і об’єкт злочину : монографія / М. Й. Коржанський. – Д. : Юрид. акад. Мін-ва внутр. справ; Ліра ЛТД, 2005. – 252 с.
100. Коржанський М.Й. Про принципи уголовного права України / М. Й. Коржанський // Право України. – 1995. – № 11. – С. 69–72.
101. Костенко О. Поняття об’єкта злочину : дискусію варто продовжити / О. Костенко, А. Ландіна-Виговська // Право України. – 2008. – № 4. – С. 101–105.
102. Кривоченко Л. М. Класифікація злочинів за ступенем тяжкості у Кримінальному кодексі України : монографія / Л. М. Кривоченко. – К. : Юрінком Інтер, 2010. – 120 с.
103. Кримінальне право і законодавство України. Частина Особлива : курс лекцій / за ред. М. Й. Коржанського. – К.: Атіка, 2001. – 432 с.
104. Кримінальне право України (Особлива частина) : підручник / кол. авторів: А. В. Байлов, А. А. Васильєв, О. О. Житний та ін. ; за заг. ред. О. М. Литвинова. – Х. : Вид-во ХНУВС, 2011. – 572 с.
105. Кримінальне право України : навч. посіб. / С. Г. Волкотруб, О М. Омельчук, В. М. Ярін та ін. ; за ред. О. М. Омельчука. – К. : Наукова думка ; Прецедент, 2004. – 297 с.
106. Кримінальне право України. Загальна частина : навчальний посібник / Авт.–упорядник. П. В. Хряпінський. – Суми : Університетська книга, 2009. – 687 с.
107. Кримінальне право України. Загальна частина : підруч. для студентів юрид. вузів і фак / за ред. П. С. Матишевського та ін. – К. : Юрінком Інтер, 1997. – 512 с.
108. Кримінальне право України. Загальна частина : підручник. / Ю. В. Александров, В. І. Антипов, М. В. Володько та ін. – Вид. 3–тє, переробл. та допов. / за ред. М. І. Мельника, В. А. Клименка. – К. : Юридична думка, 2004. – 352 с.
109. Кримінальне право України. Особлива частина : підручник / Ю. В. Александров, О. О. Дудоров, В. А. Клименко та ін. ; за ред.. М. І. Мельника, В. А. Клименка. – Вид. 2-ге, переробл та допов. – К. : Атіка, 2008. – 712 с.
110. Кримінальне право України: Загальна частина : підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Ю. В. Александров, В. А. Клименко. – К. : МАУП, 2004. – 328 с.
111. Кримінальне право України: Загальна частина : підручник / Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, Л. М. Кривоченко та ін. ; за ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – [4-те вид., переробл. і допов.]. – Х. : Право, 2010. – 456 с.
112. Кримінальне право України: Загальна частина : підручник для студентів юрид. спец. вищ. закладів освіти / за ред. професорів М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – К. – Х. : Юрінком Інтер – Право, 2001. – 416 с.
113. Кримінальне право України: Особлива частина : підручник / за заг. ред. Є. Л. Стрельцова. – Х. : Одіссей, 2009. – 496 с.
114. Кримінальне право України: Особлива частина : підручник / Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, В. І. Тютюгін та ін. ; за ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – Х. : Право, 2010. – 608 с.
115. Кримінальне право. Загальна частина : підручник / А.С. Беніцький, В.О. Гацелюк, М.К. Гнєтнєв, В.С. Гуславський та ін. ; за ред. А. С. Беніцького, В. С. Гуславського, О. О. Дудорова, Б. Г. Розовського. – К. : Істина, 2011. – 1112 с.
116. Кримінальний кодекс України : науково-практичний коментар / Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, С. Б. Гавриш та ін. ; за заг. ред. В. Т. Маляренка, В. В. Сташиса, В.Я.Тація. – Видання друге, перероблене та доповнене. – Х. : ТОВ «Одіссей», 2004. – 1152 с.
117. Кримінальний кодекс України. Проект, підготовлений за завданням Комісії Верховної Ради // Іменем закону. – 1997. – 16 травня.
118. Кругликов Л. Л. Дифференциация ответственности в головном праве / Л. Л. Кругликов, А. В. Васильевский. – СПб. : «Юридический центр Пресс», 2002. – 300 с.
119. Кругликов Л. Л. Унификация в уголовном праве / Л. Л. Кругликов, Л. Е. Смирнова. – Спб. : Издательство Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2008. – 312 с.
120. Кругликов Л. Л. Практикум по уголовному праву. Общая часть. Особенная часть : учебное пособие / Л. Л. Кругликов. – М. : Бек, 2002. – 352 с.
121. Кудрявцев В. Н. Объективная сторона преступления / В. Н. Кудрявцев. – М. : Госюриздат, 1960. – 243 с.
122. Кудрявцев В. Н. Право и поведение / В. Н. Кудрявцев. – М. : Юрид. лит., 1978. – 192 с., с. 12.
123. Кудрявцев В. Н. Общая теория квалификации преступлений. – М. : Юрид лит, 1972. – 352 с.
124. Кузнецов В. В. Злочини проти громадського порядку та моральності : практ. посіб. / В. В. Кузнецов. – К. : Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2007. – 160 с.
125. Кузнецов В. В. Теорія кваліфікації злочинів : підручник / В. В. Кузнецов, А. В. Савченко ; за заг. ред. професорів Є. М. Мойсеєва, О. М. Джужи, наук. ред. І. А. Вартилецька. – [2-е вид., перероб.]. – К. : КНТ, 2007. – 300 с.
126. Кузнецова Н. Ф. Избранные труды / Н. Ф.Кузнецова. – СПб. : Издательство «Юридический центр Пресс», 2003. – 834 с.
127. Курс советского уголовного права : в 5–ти т. – Л. : Изд–во ЛГУ, 1968. – Т. 1. Часть Общая / М. Д. Шаргородский, И. И. Солодкин, С. А. Домахин и др. ; отв. ред. Н. А. Беляев, М. Д. Шаргородский. – 1968. – 646 с.
128. Курс уголовного права. Общая часть : учебник для ВУЗов. – М. : Зерцало-М, 2002. – Том. 1. Учение о преступлении / под ред. Н. Ф. Кузнецовой и И. М. Тяжковой. – 624 с.
129. Курс уголовного права: Особенная часть : учеб. для вузов / под ред. Г. Н. Борзенкова, В. С. Комиссарова. – М. : ИКД Зерцало-М, 2002. – Т. 3. – 468 с.
130. Куц В. М. Новий Кримінальний кодекс України: яким йому бути / В. М. Куц. – Х. :ИПЦ «Ксилон», 1999. – 204 с.
131. Лейкина Н. С. Личность преступника и уголовная ответственность / Н. С. Лейкина. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1968. – 129 с.
132. Лесниевски-Костарева Т. А. Дифференциация уголовной ответственности. Теория и законодательная практика / Т. А. Лесниевски-Костарева. – М. : Норма, 2000. – 400 с.
133. Лейст О. Э. Санкции и ответственность по советскому праву: Теоретические проблемы / О. Э. Лейст. – М. : Изд-во МГУ, 1981. – 240 с.
134. Литвак О. М. Превентивна дія санкцій норм Особливої частини Кримінального кодексу України / О. М. Литвак // Держава і право. – 2004. – № 25. – С. 457–463.
135. Литвинов О. М. Соціально-правовий механізм протидії злочинності в Україні : монографія / О. М. Литвинов. – Х. : Вид-во Харк. нац. ун-ту внутр справ, 2008. – 446 с.
136. Лобанова Л. В. Преступления против правосудия: теоретические проблемы классификации и законодательной регламентации / Л. В. Лобанова. – Волгоград : Изд-во Волгоградск. гос. ун-та, 1999. – 268 с.
137. Лобов С. А. Некоторые вопросы совершенствования норм уголовного законодательства об ответственности за уничтожение имущества общеопасным способом / С. А. Лобов, С. А. Невский // Российский следователь. – 2001. – № 5. – С. 28–29.
138. Лунеев В. В. Субъективное вменение / В. В. Лунеев. – М. : Спарк, 2000. – 70 с.
139. Магарін М. С. Суб’єкт злочину за новим кримінальним законодавством України : монографія / М. С. Магарін, Д. В. Бараненко ; під ред. д–ра юрид. наук, професора Є. Л. Стрельцова. – Одеса : Астропринт, 2001. – 104 с
140. Малинин В. Б. Объективная сторона преступления / В. Б. Малинин, А. Ф. Парфенов. – СПб. : Изд-во Юрид. ин-та (СПб), 2004. – 301 с.
141. Мальцев В. В. Проблема уголовно-правовой оценки общественно опасных последствий / В. В. Мальцев. – Саратов : Изд-во Са-рат. ун-та, 1989. – 192 с.
142. Марітчак Т. М. Помилки у кваліфікації злочинів : моногр. / Т. М. Марітчак. – К. : Атіка, 2004 . – 188 с.
143. Мартыненко О. А. Детерминация и предупреждение преступности среди персонала органов внутренних дел Украины : монография / О. А. Мартыненко. – Х. : Изд-во ХНУВС, 2005. – 496 с.
144. Марцев А. И. Уголовная ответственность и общее предупреждение преступлений. – Омск : Омская ВШМ МВД СССР, 1973. – 96 с.
145. Матвійчук В. К. Кримінально-правова охорона навколишнього природного середовища (кримінально-правове та кримінологічне дослідження) : монографія / В. К. Матвійчук. – К. : «Азимут-Україна», 2005. – 464 с.
146. Матышевский П. С. Преступления против собственности и смежные с ними преступления / П. С. Матышевский. – К. : Юрінком, 1996 . – 240 с.
147. Мельник К. Ю. Соціально-правовий захист працівників органів внутрішніх справ (проблеми теорії та практики) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 «Трудове право; право соціального забезпечення» / К. Ю. Мельник. – Х., 2002. – 20 с.
148. Мельник М. І. Вступне слово / М. І. Мельник // Вереша Р. В. Поняття вини як елемент змiсту кримiнального права України / Р. В. Вереша. – К. : Атiка, 2005. – 224 с.
149. Мельник М. І. Правоохоронні органи та правоохоронна діяльність : навчальний посібник / М. І. Мельник, М. І. Хавронюк. – К. : Атіка, 2006. – 576 с.
150. Мирошниченко Н. А. Склад злочину : текст лекцій / Н. А. Мирошниченко ; [рос. мовою]. – Одеса : Юридична література, 2003. – 77 с.
151. Митрофанов А. А. Основні напрямки кримінально-правової політики в Україні: формування та реалізація / А. А. Митрофанов. – Одеса : Вид-во Одеського юридичного інституту НУВС, 2004. – 132 с.
152. Михеев Р. И. Уголовная ответственность юридических лиц: за и против : монография / Р. И. Михеев, А. Г. Корчагин, А. С. Шевченко. – Владивосток : Изд-во Дальневост. ун-та, 1999. – 76 с.
153. Михлин А. С. Последствия преступления. – М.: «Юридическая литература», 1969. – 104 с.
154. Музика А. А. Покарання за незаконний обіг наркотичних засобів : монографія / А. А. Музика, О. П. Горох. – Хмельницький : Вид-во Хмельницького університету управління та права, 2010. – 256 с.
155. Навроцький В. О. Кримінальне право України. Особлива частина : курс лекцій / В. О. Навроцький. – К. : Т-во «Знання», КОО, 2000. – 771 с.
156. Навроцький В. О. Основи кримінально-правової кваліфікації : навч. посібник / В. О. Навроцький. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 704 с.
157. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України : у 2 т.– 3-тє вид., перероб. та доп. – К.: Алерта ; КНТ ; Центр учбової літератури, 2009. – Т. 2 / за заг ред. П. П. Андрушка, В. Г. Гончаренка, Є. В. Фесенка. – 624 с.
158. Науково–практичний коментар до Кримінального кодексу України : у 2 Т. – К. : Алерта ; КНТ ; Центр учбової літератури, 2009. – Т. 1 / П. П. Андрушко, Т. М. Арсенюк, О. Ф. Бантишев та ін. ; за заг. ред. П. П. Андрушка, В. Г. Гончаренка, Є. В. Фесенка. – 964 с.
159. Науково–практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – 5–те вид., переробл та доповн. – К. : Юридична думка, 2008. – 1216 с.
160. Наумов А. В. Российское уголовное право : курс лекций. – В двух томах. – М. : Юрид. лит. , 2004. – Т. 2. Особенная часть. – 832 с.
161. Наумов А. В. Российское уголовное право : курс лекций. – В 2-х томах. – 3-е изд., перераб. и доп. – М. : Юрид. лит. 2004. – Том 1. Общая часть. – 496 c.
162. Осадчий В. І. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту : монографія / В. І. Осадчий. – К. : Вид-во Європейського ун-ту, 2011. – 151 с.
163. Осадчий В. І. Кримінально-правовий захист п