ДОВГАНЬ АНДРІЙ ІГОРОВИЧ МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ВТЯГНЕННЯ НЕПОВНОЛІТНЬОГО У ЗАНЯТТЯ ЖЕБРАЦТВОМ

Короткий опис

Приватний вищий навчальний заклад «Львівський університет бізнесу та права»
Міністерство освіти і науки України
Національний університет «Львівська політехніка» Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
ДОВГАНЬ АНДРІЙ ІГОРОВИЧ
УДК 343.345-053.6:343.226] :343.1(043.5)
ДИСЕРТАЦІЯ
МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ВТЯГНЕННЯ НЕПОВНОЛІТНЬОГО
У ЗАНЯТТЯ ЖЕБРАЦТВОМ 12.00.09 - кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза;
оперативно-розшукова діяльність
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело А.І.Довгань
Науковий керівник: Ортинська Н.В., доктор юридичних наук, доцент
Львів-2019

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ......................................................................................... 15
ВСТУП............ 17
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ВТЯГНЕННЯ
НЕПОВНОЛІТНЬОГО У ЗАНЯТТЯ ЖЕБРАЦТВОМ.................................... 26
1.1 Стан наукового дослідження відносин, пов’язаних із протидією
втягнення неповнолітнього у заняття жебрацтвом........................................ 26
1.2 Криміналістична характеристика втягнення неповнолітнього у
заняття жебрацтвом.............................................................................................. 43
Висновки до розділу 1 ................................................................................................................. 73
РОЗДІЛ 2 ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ РОЗСЛІДУВАННЯ ВТЯГНЕННЯ НЕПОВНОЛІТНЬОГО У ЗАНЯТТЯ ЖЕБРАЦТВОМ................................................................................ 75
2.1 Типові слідчі ситуації та слідчі версії, що виникають під час
розслідування втягнення неповнолітнього у заняття
жебрацтвом......................................................................................................... 75
2.2 Взаємодія слідчого з підрозділами Національної поліції України
та іншими органами під час розслідування втягнення
неповнолітнього у заняття жебрацтвом....................................................... 99
Висновки до розділу 2................................................................................................................ 125
РОЗДІЛ 3 ТАКТИКА ПРОВЕДЕННЯ ОКРЕМИХ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ ВТЯГНЕННЯ НЕПОВНОЛІТНЬОГО У ЗАНЯТТЯ ЖЕБРАЦТВОМ............................................................................................................................... 128
3.1 Особливості проведення окремих слідчих (розшукових) дій під час
розслідування втягнення неповнолітнього у заняття
жебрацтвом........................................................................................................ 128
3.2 Використання спеціальних знань під час розслідування втягнення
неповнолітнього у заняття жебрацтвом....................................................... 155
Висновки до розділу 3 ............................................................................................................... 173

ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................................................................. 181
ДОДАТКИ.................................................................................................................................... 200

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ВР України - Верховна Рада України
ГПУ - Г енеральна прокуратура україни
ДКМСД - Департамент кримінальної міліції у справах дітей
ЗУ - Закон України
КМ України - Кабінет Міністрів України
КМСД - кримінальна міліція у справах дітей
КК України - Кримінальний кодекс України
КПК України - Кримінальний процесуальний кодекс України
КУпАП - Кодекс України про адміністративні правопорушення
МВС України - Міністерство внутрішніх справ України
Нацполіція - Національна поліція України
НСРД - негласні слідчі (розшукові) дії
ОРД - оперативно-розшукова діяльність
ОРЗ - оперативно-розшукові заходи
СК - Сімейний кодекс
Слідчі (р) дії - слідчі (розшукові) дії
СРСР - Союз Радянських Соціалістичних республік
УРСР - Українська Радянська Соціалістична Республіка
ЦК - Цивільний кодекс
РРФСР - Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка УСРР - Українська Соціалістична Радянська Республіка
РНК РРФСР - Рада народних комісарів Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки
ЦВК і РНК СРСР - Центральний виконавчий комітет і Рада народних комісарів Союзу Радянських Соціалістичних Республік
ВЦВК і РНК РСФСР - Всеросійський центральний виконавчий комітет і Рада народних комісарів Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки РНК СРСР і ЦК ВКП - Рада народних комісарів Союзу Радянських Соціалістичних
Республік і Центральний комітет Комуністичної партії
ЦВК і РНК УСРР - Центральний виконавчий комітет і Рада народних комісарів Української Радянськиої Соціалістичної Республіки

ВСТУП
Обґрунтування вибору теми дослідження. У нашій державі триває правотворчий процес, який спрямований на забезпечення прав і свобод людини, вільний і всебічний розвиток її особистості, виховання поваги як до національних традицій, так і до законодавства держави. Тому особливої уваги заслуговує забезпечення гармонійного розвитку дітей та підлітків і захист неповнолітніх від протиправних посягань на їх моральний та фізичний розвиток.
Забезпечення прав дитини є однією з глобальних проблем сучасності, в вирішенні якої зацікавлена вся світова спільнота. Це пояснюється визначною роллю підростаючого покоління в гарантуванні життєздатності суспільства та прогнозуванні його майбутнього розвитку.
На думку теоретиків та практиків, на поведінку дітей впливають настанови дорослих, які ведуть до того, що за вчинення кримінального правопорушення діти не будуть покарані, оскільки вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність. Аналізуючи судову практику можна зробити висновок, що в родині, у якій дитина отримує злочинний приклад - жебрацтво, пияцтво, бійки тощо - неповнолітній, засвоївши такі ж принципи поведінки та вважаючи їх нормою, в майбутньому стає злочинцем. Батьки через алкогольну чи наркотичну залежність або поганий матеріальний стан не можуть належним чином виховувати дітей, втім часто усвідомлюють відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність.
Розслідування втягнення неповнолітніх у заняття жебрацтвом за своєю сутністю являє собою складний інформаційний процес, пов’язаний зі встановленням подій, які відбулися в минулому, та їх особливостей за інформацією, що зафіксована на матеріальних об’єктах та в пам’яті осіб, які залучені до кримінального провадження у тій чи іншій ролі.
Серед джерел доказової інформації, що використовуються у кримінальному провадженні, найбільш складним (з точки зору збирання інформації) є людина. Отримання інформації з такого джерела іноді може призвести до обмеження прав та свобод громадян. Найважливішим завданням при розслідуванні втягнення неповнолітніх у заняття жебрацтвом є встановлення особи, яка цей злочин вчинила. З цією метою проводиться цілий комплекс слідчих (розшукових) дій, організаційних заходів збирання, оцінки та використання інформації про осіб, що вчинили кримінальне правопорушення, або таких, що опинилися внаслідок збігу обставин на місці події.
Покращуючи існуючі та розробляючи нові засоби, методи та способи виявлення, вилучення і дослідження слідів, зокрема під час розслідування втягнення неповнолітнього у заняття жебрацтвом, вчені-криміналісти зробили великий внесок не лише у розвиток теорії науки криміналістики взагалі, а й у вирішення практичних питань пов’язаних зі слідами, що виникають у процесі розслідування цього виду кримінального правопорушення.
Проблемні питання втягнення неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність розглядалися в роботах таких учених та практиків: Ю.М. Антонян, Ю.П. Аленін, О.М. Бандурка, Т.С. Барило, В.Д. Берназ, Р.С. Бєлкін, М.М. Биргеу, П.Д Біленчук, В.В. Василевич, І.М. Даньшин, О.М. Джужа, В.В. Дзунза, А. І. Долгова, О.В. Дрозд, Я.О. Дякін, В.П. Ємельянов, Л.Л. Каневський, Н.І. Клименко, О.Г. Колб, О.Н. Колесніченко, Н.М. Крестовська, В.М. Кудрявцев, Н.Ф. Кузнецова, І.П. Лановенко, Л.В. Левицька, В.К. Лисиченко, П.С. Матишевський, Г.М. Міньковський, В.В. Негребецький, Д.Й. Никифорчук,
B. М. Пащенко, С.О. Пришляк, Н.В. Ортинська, О.Р. Ратинова, В.П. Захаров,
C. О. Розкошинська, М.В. Салтевський, Д.М. Тичина, І.О. Топольскова, М.І. Хавронюк, К.О. Чаплинський, В.М. Фігурський, Т.І. Шанскова, В.Ю. Шепітько, Н.С. Юзікова, М.П. Яблоков, С.С. Яценко.
Системного криміналістичного аналізу втягнення неповнолітнього у заняття жебрацтвом у науці не проводилось. Такий стан наукової розробки вказаної проблематики в практичній діяльності негативно впливає на ефективне розслідування даного виду кримінального правопорушення. Ці обставини зумовили актуальність обраної теми дисертації та визначили необхідність її детального дослідження.
Також актуальним залишається питання методики розслідування втягнення неповнолітніх у заняття жебрацтвом для отримання криміналістично значимої інформації про подію, підозрювану особу, способи вчинення кримінального правопорушення та обставини втягнення неповнолітніх у заняття жебрацтвом, що дозволить правильно вирішити завдання кримінального провадження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами, грантами. Дисертацію виконано з урахуванням положень Стратегії сталого розвитку «Україна-2020», Пріоритетних напрямів розвитку правової науки на 2016-2020 роки, Плану заходів МВС України, спрямованих на реалізацію норм Кримінального процесуального кодексу України, затвердженого наказом МВС України від 08.08.2012 р. № 685 (п. 6 розділу «Правові засоби боротьби зі злочинністю»); у межах науково-дослідної роботи Приватного вищого навчального закладу «Львівський університет бізнесу та права». Тему дисертації затверджено на засіданні Вченої ради ПВНЗ «Львівський університет бізнесу та права» протокол № 51/3 від 29 жовтня 2015 року; уточнено - протокол №7 від 25 лютого 2016 року.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у необхідності розгляду сучасного стану, ознак і динаміки втягнення неповнолітніх у заняття жебрацтвом, а також заходів щодо протидії цьому явищу. На основі проведеного аналізу статистичної звітності МВС України, органів прокуратури, судової практики та наукових досліджень необхідно визначити теперішній стан і тенденції втягнення неповнолітніх у заняття жебрацтвом, що дозволить сформулювати практичні рекомендації щодо розслідування підрозділами Національної поліції України цього кримінального правопорушення.
Для досягнення цієї мети необхідно вирішити такі завдання:
- з’ясувати стан наукової розробки проблематики розслідування втягнення неповнолітніх у заняття жебрацтвом;
- окреслити криміналістичну характеристику втягнення неповнолітніх у заняття жебрацтвом;
- охарактеризувати типові та специфічні слідчі ситуації та слідчі версії під час розслідування втягнення неповнолітніх у заняття жебрацтвом;
- дослідити особливості взаємодії слідчого з іншими органами та підрозділами під час розслідування втягнення неповнолітніх у заняття жебрацтвом;
- розкрити особливості організації й тактики проведення окремих слідчих (розшукових) дій та ухвалення процесуальних рішень під час розслідування втягнення неповнолітніх у заняття жебрацтвом;
- визначити типові види експертиз, які проводяться під час розслідування втягнення неповнолітніх у заняття жебрацтвом.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у зв’язку з розслідуванням втягнення неповнолітніх у заняття жебрацтвом.
Предметом дослідження є методика розслідування втягнення
неповнолітніх у заняття жебрацтвом.
Методи дослідження. Відповідно до мети і завдань у дисертації використано сукупність загальнонаукових і спеціальних методів пізнання дійсності, що забезпечують всебічність, повноту й об’єктивність дослідження, істинність отриманих наукових результатів. Методи логіки - для опрацювання нормативно- правових актів, матеріалів кримінальних проваджень, концепцій, думок авторів з окремих питань, що входять до предмету дослідження, а також для узагальнення та формулювання висновків (розділи 1, 2, 3); історико-правовий - під час з’ясування історичних витоків і генезису кримінально-правової норми про відповідальність за втягнення неповнолітніх у заняття жебрацтвом (підрозділ 1.1); порівняльного аналізу - для аналізу співвідношень положень КК України та законодавства іноземних держав з метою врахування позитивного досвіду та ефективного розслідування втягнення неповнолітнього у заняття жебрацтвом (підрозділ 1.1); порівняльно-правовий - для дослідження правового регулювання втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, а також процесу розслідування втягнення неповнолітніх у заняття жебрацтвом (підрозділ 1.1, розділ 3); логіко-юридичний - для формулювання пропозицій щодо удосконалення законодавства, що регулює діяльність, пов’язану з виявленням та розслідуванням досліджуваного кримінального правопорушення (підрозділи 1.2, 2.2, 3.2); метод документального аналізу - при вивченні процесуальних документів (розділи 1, 2, 3); статистичний - при узагальненні кримінальних проваджень, судової практики та їх аналізу, а також при дослідженні статистичної інформації органів прокуратури (розділи 2, 3); соціологічний - для вивчення та аналізу думок працівників слідчих та інших органів і підрозділів з питань ефективності запобігання, виявлення та розслідування втягнення неповнолітніх у заняття жебрацтвом (розділи 2, 3).
Емпірична база дослідження ґрунтується на відомчих нормативно -правових актах та оперативно-службовій документації МВС України, Генеральної прокуратури України, інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, Єдиного реєстру досудових розслідувань, результатах анкетування 330 співробітників підрозділів Національної поліції України, аналізу 80 судових вироків про втягнення неповнолітніх у заняття жебрацтвом, що були прийняті судами України у 2008-2018 рр.
Наукова новизна отриманих результатів. Дисертація є самостійною завершеною науковою працею, у якій детально проаналізовано порядок виявлення та розслідування підрозділами Національної поліції України втягнення неповнолітніх у заняття жебрацтвом, внаслідок чого на захист виноситься низка положень, які визначають наукову новизну дисертації:
вперше:
- розроблено криміналістичну характеристику злочинів, пов’язаних із втягненням неповнолітніх у заняття жебрацтвом, відповідно до якої основними структурними елементами є: спосіб підготовки, вчинення та приховування кримінального правопорушення; предмет злочинного посягання; місце, обстановка і час вчинення кримінального правопорушення; знаряддя та засоби вчинення кримінального правопорушення; особа злочинця; особа потерпілого; слідова картина;
- сформульовано типові та специфічні слідчі ситуації початкового етапу розслідування втягнення неповнолітніх у заняття жебрацтвом і запропоновано алгоритми дій слідчого, що забезпечить ефективність розслідування: про втягнення неповнолітнього у заняття жебрацтвом надійшла інформація від громадян, посадових осіб чи осіб, котрі через свої професійні функції виявили вказане кримінальне правопорушення чи зі ЗМІ (допит потерпілих, огляд, допит осіб, які виявили кримінальне правопорушення або спіймали правопорушника, а також допит свідків-очевидців про обставини правопорушення та затримання); інформація про виявлений факт втягнення неповнолітнього у заняття жебрацтвом надійшла з спеціальних органів (органи і служби у справах дітей, спеціальні установи та заклади, які здійснюють їх соціальний захист і профілактику правопорушень) (огляд, допит потерпілого, допит вищевказаних працівників, призначення експертиз); інформація про виявлений факт втягнення неповнолітнього у заняття жебрацтвом була зібрана оперативними підрозділами Національної поліції України (допит потерпілого, свідків-очевидців, працівників оперативних підрозділів, які виявили правопорушення, огляд, призначення експертиз); факт втягнення неповнолітнього у заняття жебрацтвом був виявлений в ході розслідування іншого кримінального правопорушення (допит потерпілого, осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, в ході розслідування якого виявлено втягнення неповнолітнього у заняття жебрацтвом, огляд, призначення експертиз);
- виокремлено типові способи підготовки до вчинення кримінального правопорушення, пов’язаного з втягненням неповнолітніх у заняття жебрацтвом: послаблення або усунення контролю підлітка над своєю поведінкою та діями (спільне споживання спиртних напоїв, наркотичних засобів, одурманюючих речовин, лікарських препаратів); вибір неповнолітніх, яких найімовірніше можна залучити до заняття жебрацтвом (неповнолітніх, які раніше вчиняли протиправні діяння, підлітків із малозабезпечених сімей, сиріт тощо); прояв дружньої підтримки неповнолітньому, з метою втягнути його у заняття жебрацтвом; прищеплення неповнолітньому інтересу до особливостей злочинного життя (проведення різноманітних бесід, розмови щодо покращення матеріального становища неповнолітнього); виготовлення, придбання, пристосування знарядь і засобів (наприклад, виготовлення підроблених медичних документів про хворобу, інвалідність, сирітство, різноманітних табличок із проханням про допомогу, зношеного, пошкодженого чи брудного одягу, який не відповідає погоднім умовам чи порі року та викликає у перехожих жалість та співчуття та ін.).
удосконалено:
- теоретичні положення щодо допиту учасників кримінального провадження під час розслідування втягнення неповнолітніх у заняття жебрацтвом, а особливо при допиті неповнолітнього втягненого у заняття жебрацтвом;
- форми взаємодії слідчих і оперативно -розшукових підрозділів Національної поліції України та інших органів і підрозділів під час розслідування втягнення неповнолітніх у заняття жебрацтвом, серед яких створення і функціонування слідчо-оперативної групи;
- наукові позиції та практичні рекомендації щодо тактики проведення окремих слідчих (розшукових) дій під час розслідування даного виду кримінального правопорушення, а саме: огляду місця події, допиту, обшуку, слідчого експерименту, освідування;
- типові види експертиз, які проводяться під час розслідування втягнення неповнолітніх у заняття жебрацтвом: судово-медична, судово-психологічна; судово-психіатрична.
дістали подальший розвиток:
- наукові та практичні погляди щодо механізму слідоутворення, способи підготовки, безпосереднього вчинення та приховування кримі

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та вирішення актуальної проблеми - наукового обґрунтування діяльності, пов’язаної з виявленням і розслідуванням втягнення неповнолітніх у заняття жебрацтвом. Наукові результати, які були здобуті під час дослідження, дають підстави для висловлення пропозицій, що мають важливе теоретичне значення, а реалізована його мета і завдання дають змогу сформулювати такі основні висновки і надати практичні рекомендації, зокрема:
1. Відповідальність за втягнення неповнолітніх у заняття жебрацтвом формувалась під впливом різних політичних процесів, які відбувались у державі в ході її історичного розвитку. Тому і ставлення суспільства до жебрацтва як до соціального явища було різним. Можна виділити кілька етапів: «шанування» (раннє Середньовіччя); «відторгнення» (Європа в XII-XIV ст.); «репресії» (XIV- XVII ст.); «соціальна допомога» (з XVIII ст.); «профілактика» (бере свій початок з XIX ст.).
Відсутність сімейного або державного піклування стосовно дітей, педагогічного нагляду і нормальних умов життя є причиною дитячого жебрацтва. Економічні кризи, безробіття, нужда і експлуатація дітей сприяли зростанню такої проблеми. Жебрацтво також може бути викликане ще й іншими причинами: конфліктна ситуація в сім’ї, навчальних закладах, аморальна поведінка батьків, жорстоке поводження з дітьми, в тому числі зловживання з боку батьків, опікунів або осіб, які їх замінюють, які в корисливих цілях примушують дітей до порушення правових і моральних норм, що змусило їх піти з дому.
Науковці різних галузей знань займалися та займаються дослідженням проблемних питань, що виникають у сферах втягнення неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність. Проблематику відповідальності за втягнення неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність досліджували представники наук адміністративного права, кримінального права, кримінології, оперативно-розшукової діяльності. На жаль, представники криміналістики цю тему не порушували, що, мабуть, і ускладнює протидію цьому негативному явищу з боку підрозділів Національної поліції України. Негативно впливає на ефективність виявлення та розслідування цього виду кримінального правопорушення, на нашу думку, те, що регулюванням вказаних відносин займаються не лише органи місцевого самоврядування, але й низка органів державної виконавчої влади, що мають різне підпорядкування.
2. Криміналістична характеристика втягнення неповнолітніх у заняття жебрацтвом є системою криміналістично значущих відомостей, які сприяють ефективній організації розслідування цього виду кримінального правопорушення з метою виконання завдань кримінального судочинства. Вона сприяє: 1) побудові окремих моделей і програм розслідування кримінальних правопорушень;
2) удосконаленню окремих методик розслідування кримінальних правопорушень;
3) встановленню напряму розслідування конкретного кримінального
правопорушення. Основними елементами криміналістичної характеристики
втягнення неповнолітніх у заняття жебрацтвом можна назвати: 1) спосіб вчинення кримінального правопорушення; 2) місце, обстановка і час вчинення кримінального правопорушення; 3) знаряддя і засоби вчинення кримінального правопорушення; 4) предмет злочинного посягання; 5) особа потерпілого; 6) особа злочинця; 7) слідова картина.
Типовими способами підготовки до вчинення кримінального
правопорушення, пов’язаного з втягненням неповнолітніх у заняття жебрацтвом, можна назвати: 1 ) послаблення або усунення контролю підлітка над своєю поведінкою та діями; 2) вибір неповнолітніх, яких найімовірніше можна залучити до заняття жебрацтвом; 3) прояв дружньої підтримки неповнолітньому з метою втягнути його у заняття жебрацтвом; 4) прищеплення неповнолітньому інтересу до особливостей злочинного життя; 5) виготовлення, придбання, пристосування знарядь і засобів. Здійснивши аналіз наукової літератури, статистичних даних та даних отриманих під час анкетування практичних працівників Національної поліції України, ми виділили чотири групи осіб, які втягують неповнолітніх у заняття жебрацтвом: 1) особи, які розпивають з неповнолітніми алкогольні напої, вживають наркотичні речовини, проводять з ними вільний час; 2) особи віком від 24 років, в більшості випадків раніше судимі, наркомани, алкоголіки, власники притонів; 3) дорослі особи, які без спеціально поставленої мети схиляють неповнолітніх до заняття жебрацтвом, встановлюють та підтримують з ними близькі стосунки (ігри в карти на гроші, спільне вживання алкоголю, наркотиків, втягування у раннє статеве життя, розмови про «романтику злочинного життя», «злодійські закони»); 4) у багатьох випадках батьки, родичі, які втягують неповнолітнього у заняття жебрацтвом (наприклад, у циганських сім’ях, де жебракування вважається звичним видом отримання коштів).
1. Розробляючи окрему криміналістичну методику, потрібно брати за основу типові слідчі ситуації та типові слідчі версії з метою відобразити найхарактерніші властивості досліджуваної діяльності слідчого, щоб надалі використати їх і в наукових дослідженнях, і для застосування розроблених наукових положень та рекомендацій на практиці. Типові слідчі ситуації, що виникають під час розслідування втягнення неповнолітніх у заняття жебрацтвом - це сукупність інформації, якою розпоряджається слідчий на конкретному етапі розслідування і характеризуються співвідношенням наявних та відсутніх відомостей про обставини розслідуваної події та особу злочинця. Типова слідча версія - це найбільш властиві для цієї ситуації припущення і пояснення окремих фактів або події загалом.
До типових слідчих ситуацій на початковому етапі розслідування втягнення неповнолітніх у заняття жебрацтвом можна віднести: 1) про втягнення неповнолітнього у заняття жебрацтвом надійшла інформація від громадян, посадових осіб чи осіб, котрі через свої професійні функції виявили вказане кримінальне правопорушення чи зі ЗМІ; 2) інформація про виявлений факт втягнення неповнолітнього у заняття жебрацтвом надійшла зі спеціальних органів (органи і служби у справах дітей, спеціальні установи та заклади, які здійснюють їх соціальний захист і профілактику правопорушень); 3) інформація про виявлений факт втягнення неповнолітнього у заняття жебрацтвом була зібрана оперативними підрозділами Національної поліції України; 4) факт втягнення неповнолітнього у заняття жебрацтвом був виявлений в ході розслідування іншого кримінального правопорушення.
Типовими загальними версіями під час розслідування втягнення неповнолітніх у заняття жебрацтвом: чи існує втягнення неповнолітнього у заняття жебрацтвом; чи можна говорити про інше кримінальне правопорушення; наявність дорослої особи, яка втягнула неповнолітнього у заняття жебрацтвом є; чи є вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім у групі з дорослими.
2. Для розкриття кримінальних правопорушень, зокрема втягнення неповнолітніх у заняття жебрацтвом, чинне законодавство зобов’язує органи та підрозділи, які проводять діяльність щодо розслідування, здійснювати взаємодію з іншими правоохоронними органами, державними та місцевими органами влади та громадськими організаціями тощо.
Необхідність у спільній діяльності визначається слідчим на підґрунті наявних у його розпорядженні доказів та інших даних, слідчої ситуації і стану процесу розслідування, а також ним окреслюються суб’єкти взаємодії. Найчастіше при розслідуванні втягнення неповнолітніх у заняття жебрацтвом такими суб’єктами є: підрозділи ювенальної превенції, слідчо-оперативні групи, оперативні підрозділи, спеціаліст, прокурор, слідчий суддя.
Необхідність взаємодії слідчого з оперативними підрозділами під час розслідування втягнення неповнолітнього у заняття жебрацтвом обумовлюється такими причинами: необхідністю проведення великої кількості слідчих (розшукових), пошукових та інших процесуальних дій; необхідністю проведення оперативно-розшукових заходів; наявністю протидії розслідуванню з боку зацікавлених осіб; необхідністю використання в доказуванні результатів оперативно-розшукової діяльності.
Взаємодія слідчого й інших підрозділів Національної поліції України найбільше проявляється на початковому етапі розслідування втягнення неповнолітнього у заняття жебрацтвом, зокрема під час огляду місця події, затримання підозрюваного тощо.
На подальшому етапі розслідування втягнення неповнолітніх у заняття жебрацтвом взаємодія слідчого та інших підрозділів Національної поліції України спрямована на пошук нової доказової інформації, перевірці та закріпленню наявних доказів у кримінальному провадженні, виявленню всіх винних і встановленню всіх епізодів злочинної діяльності, забезпеченню повноти і всебічності дослідження обставин кримінального провадження, припиненню й усуненню можливих спроб перешкодити досудовому розслідуванню, що послужить підставою для повідомлення про підозру, а надалі й складання обвинувального акта. Взаємодія слідчого та інших підрозділів Національної поліції України на даному етапі розслідування може виявлятися у проведенні слідчих (розшукових) дій і негласних слідчих (розшукових) дій та інформуванні сторонами один одного про результати їх проведення.
3. Розслідування втягнення неповнолітніх у заняття жебрацтвом потрібно розглядати як врегульовану кримінальним процесуальним законодавством діяльність на стадії кримінального провадження органів досудового розслідування чи прокурора за участі фізичних і юридичних осіб, спрямовану на розслідування кримінального правопорушення, викриття осіб, які його вчинили та притягнення їх до відповідальності.
Специфіка способу вчинення втягнення неповнолітніх у заняття жебрацтвом, предмет посягання, форми взаємодії оперативних підрозділів, органів досудового розслідування та інших органів та підрозділів, тактика проведення окремих слідчих (розшукових) дій визначає особливість розслідування такого виду кримінального правопорушення. Найбільш поширеними слідчими (розшуковими) діями, що проводяться під час розслідування втягнення неповнолітніх у заняття жебрацтвом, є огляд місця події, обшук, допит та слідчий експеримент.
Практичними завданнями огляду місця події під час розслідування втягнення неповнолітніх у заняття жебрацтвом є: 1) вивчення та фіксація обстановки, де відбувалося втягнення неповнолітнього; 2) виявлення, фіксація і вилучення слідів і предметів використовуваних при здійсненні кримінального правопорушення; 3) отримання та оцінка вихідної інформації для висунення версій про осіб, що підлягають притягненню до кримінальної відповідальності, інших учасників, способи вчинення кримінального правопорушення та ін.
При проведенні допиту під час розслідування втягнення неповнолітніх у заняття жебрацтвом важливо пам’ятати про загальні тактичні прийоми, що можуть використовуватись слідчим. До них відносять: ставлення нагадуючих запитань; пред’явлення доказів; демонстрацію іншої матеріалізованої інформації; оголошення показань інших осіб; допит на місці події.
Під час допиту неповнолітнього, якого було втягнено у заняття жебрацтвом, потрібно з’ясувати: обставини, за яких неповнолітній познайомився з втягувачем (час, місце, обстановка); як поводив себе втягувач з неповнолітнім (пропонував дружбу, пригощав солодощами, спиртними напоями, наркотичними засобами, лікарськими препаратами тощо); чи може неповнолітній впізнати (описати) втягувача (у разі його відсутності); чи відоме місце проживання або місця перебування втягувача; де саме здійснювалися дії по втягненню у заняття жебрацтвом та чи були присутні інші особи, а якщо так, то чи знайомі вони неповнолітньому; чи бачив неповнолітній осіб, які б могли свідчити про злочинні дії по втягненню його у заняття жебрацтвом (працівники магазинів, двірники, сусіди неповнолітнього тощо); якщо втягувачами у заняття жебрацтвом були батьки чи близькі родичі, то в чому проявлялися їхні дії по втягненню тощо.
4. Спеціальні знання - це знання, притаманні різним видам професійної діяльності, за винятком знань, які є професійними для слідчого, що використовуються під час розслідування кримінального правопорушення з метою сприяння встановленню істини у провадженні у випадках і порядку, встановленому КПК України.
Під час розслідування втягнення неповнолітніх у заняття жебрацтвом найпоширенішими формами використання спеціальних знань є залучення спеціаліста до проведення процесуальних дій та призначення судових експертиз (судово-медична, судово-психологічна, судово-психіатрична, судово-хімічна, комплексна тощо).
При призначенні експертизи під час розслідування втягнення неповнолітнього у заняття жебрацтвом, слідчий повинен дотримуватися загальних тактичних рекомендацій: 1) визначити мету і конкретні завдання експертного дослідження; 2) визначити експертну установу або експерта;
2) підготувати необхідні для дослідження матеріали та за необхідності зразки;
3) винести постанову про проведення експертизи та сформулювати питання експертові; 5) створити в міру своїх можливостей умови для проведення експертизи, якщо вона проводиться за межами експертної установи.
Після проведення експертизи висновок експерта повинен оцінюватися слідчим, що передбачає: оцінку процесуального порядку призначення і проведення експертизи; оцінку особи експерта; оцінку матеріалів, наданих на експертизу; оцінку повноти і наукової обґрунтованості висновку експерта; оцінку з огляду на зроблені висновки; оцінку правильності складання самого висновку; оцінку ймовірних помилок, яких міг припуститися експерт; оцінку наявних у висновку доказів з огляду на їх належність до кримінального провадження, допустимість та місце в системі інших доказів.