ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ СТАТУСУ СУДДІВ



  • Назва:
  • ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ СТАТУСУ СУДДІВ
  • Кількість сторінок:
  • 224
  • ВНЗ:
  • НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО
  • Рік захисту:
  • 2003
  • Короткий опис:
  • З М І С Т


    ВСТУП…….....……………………………………………………………………………3

    РОЗДІЛ 1
    ПРАВОВИЙ СТАТУС СУДДІВ УКРАЇ-НИ……...………………………………….10

    1.1. Правовий статус судді: поняття та зміст…………………………………...……...10
    1.2. Службові права судді: юридична природа і класифіка-ція...…….……………..…26
    1.3. Службові обов'язки судді: юридична природа і класифіка-ція...…….……….…..57
    1.4. Повноваження судді: юридична природа і класифіка-ція...…......………………..67
    1.5. Правосуб'єктність як елемент правового статусу суд-ді…………………………..77
    Висновки до розділу 1………………………………………..……………………….....86

    РОЗДІЛ 2
    ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ
    КАДРОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СУДОВОЇ ВЛА-ДИ….………….……………....92

    2.1. Статус кандидата на посаду суд-ді………………………………………………….92
    2.2. Діяльнісно-особистісний підхід до формування суддівського корпу-су.…....…123
    2.3. Проблеми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації суд-дів……156
    Висновки до розділу 2……………………………………………………….…………175

    ВИСНОВ-КИ...……………………………………………………………….…………179

    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕ-РЕЛ...…………………………………………181

    ДОДАТ-КИ……………………………………………………………………….……..203

    В С Т У П



    Актуальність теми. Україна, ратифікувавши в 1997 р. Конвенцію про захист прав людини та основних свобод, прийняла на себе зобов’язання забезпечити кожному, чиї права порушені, ефективні способи правового захисту. В юридичному механізмі цього захисту особливе місце посідає суд, одним із головних завдань якого і є захист прав людини і громадянина.
    Одним з основних завдань судово-правової реформи є реалізація демократичних ідей правосуддя, вироблених світовою практикою і наукою. У цьому зв’язку особливого значення набуває розробка концептуальних основ статусу суддів України, який відповідатиме міжнародним стандартам, оскільки виключно останні є носіями судової влади в державі.
    Особливо ці питання актуалізуються сьогодні, в період становлення і розвитку правової держави, формування громадянського суспільства. Тому саме зараз так необхідний принципово новий підхід до визначення поняття, структури і змісту правового статусу судді, сутності його службових прав, обов’язків, повноважень і правосуб’єктності.
    Незважаючи на те, що окремі проблеми статусу суддів уже були предметом вивчення деяких учених, комплексного наукового дослідження основ статусу судді в Україні не провадилося, як немає й фундаментальних досліджень юридичної природи статусу носія судової влади, структури і змісту цього інституту, а також сутності службових прав, обов’язків, повноважень і правосуб’єктності судді у відповідності з міжнародними стандартами. Належне законодавче визначення статусу суддів є вирішальним кроком до становлення дійсно незалежної судової влади, здатної забезпечити надійний захист прав і основних свобод людини і громадянина. Усе викладене й визначає актуальність теми даної наукової праці.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі організації судових та правоохоронних органів Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого відповідно до Державної цільової комплексної програми «Проблеми вдосконалення організації й діяльності суду і правоохоронних органів в умовах формування соціальної, правової, демократичної держави» (державна реєстрація № 0186.0.09931).
    Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження — визначити поняття, юридичну природу, структуру і зміст правового статусу судді і на цій основі сформулювати оптимальну модель цього статусу.
    Згідно з поставленою метою в роботі передбачено вирішення таких важливих наукових задач:
    — вивчити ступінь теоретичної розробки зазначених питань в юридичній літературі та обґрунтувати можливість використання їх основних результатів на сучасному етапі соціально-економічного і політичного розвитку держави;
    — розглянути і узагальнити чинне законодавство про статус суддів, здійснити порівняльно-правовий аналіз становища носіїв судової влади в Україні та іноземних країнах;
    — визначити поняття «правовий статус судді», проаналізувати його структуру і зміст, розробити оптимальну модель статусу судді;
    — розкрити правову природу, зміст службових прав, обов’язків і повноважень суддів України, позначити механізм їх ефективної реа¬лізації, охарактеризувати службові права, обов’язки та повноваження суддів в інших державах;
    — сформулювати основні організаційно-правові проблеми забезпечення статусу судді, розробити пропозиції щодо вдосконалення відповідного законодавства;
    — дослідити поняття «правосуб’єктність судді», показати генезу соціально-правових і моральних вимог, що ставляться до судді;
    — здійснити соціально-психологічний аналіз професійної діяльності судді, розробити професіограму суддівської діяльності, науково обґрунтувати доцільність нормативного визначення переліку профе¬сіонально необхідних якостей судді, сформулювати соціопсихограму судді;
    — з’ясувати статус кандидата на посаду судді, простежити генезу цього інституту, розробити комплекс організаційно-правових гарантій статусу кандидата на посаду судді, внести пропозиції щодо вдосконалення процедури підбору суддівських кадрів;
    — узагальнити вітчизняну і світову практику щодо становлення системи навчання суддів і на цій підставі запропонувати авторське бачення цієї системи в Україні, розробити проект Комплексної державної програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації професійних суддів України.
    Об’єктом дослідження є правове становище суддів України.
    Предметом дослідження є поняття, юридична природа правового статусу судді, сутність і зміст його службових прав, обов’язків, повноважень і правосуб’єктності.
    Методи дослідження. Методологічну базу дисертації становлять універсальний діалектичний метод пізнання суспільно-правових явищ, а також такі загальнонаукові методи, як: історико-правовий — при дослідженні генези службових прав, обов’язків, повноважень судді, вимог, що ставляться до нього та кандидата на цю посаду; порівняльно-правовий — при аналізі правового статусу суддів в Україні та інших країнах світу; індукції і дедукції — при визначенні понять «правовий статус судді», «службові права судді», «службові обов’язки судді», «повноваження судді», «правосуб’єктність судді»; системно-структурний — при дослідженні сутності і змісту правового статусу судді та його основних структурних елементів, при аналізі змісту професійної діяльності судді; формально-логічний — при класифікації службових прав, обов’язків і повноважень судді, вимог, що ставляться до нього, при характеристиці процедури формування суддівського корпусу, а також формулюванні висновків дослідження; логіко-правовий — при розробці проекту структури Закону України «Про статус професійних суддів України», проекту Комплексної державної програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації професійних суддів України; статистичний — при дослідженні умов, що впливають на ефективність використання суддею своїх службових прав, обов’язків і повноважень; моделювання — при конструюванні оптимальної моделі статусу судді, розробці професіограми суддівської діяльності; соціологічний — при проведенні моніторингу серед суддів.

    Теоретичну основу дисертації становлять наукові роботи в галузі судоустрою, загальної теорії права, конституційного, адміністративного, кримінально-процесуального, цивільного процесуального, господарського процесуального права (а) вітчизняних учених: Ю.П. Битяка, В.Ф. Бойка, В.Д. Бринцева, Ю.М. Грошевого, В.В. Долежана, Ю.М. Кармазіна, В.Т. Маляренка, І.Є. Марочкіна, Г.О. Мурашина, О.В. Петришина, Д.М. Притики, С.В. Подкопаєва, А.О. Селіванова, Н.В. Сібільової, В.С. Стефанюка, Ю.М. Тодики, О.М. Толочка, В.І. Шишкіна та ін.; (б) вчених Російської Федерації та інших країн СНД: С.С. Алексєєва, О.Б. Амбросимової, В.О. Байдукова, В.М. Бібіло, О.Д. Бойкова, В.Л. Васильєва, М.В. Вітрука, Ю.О. Дмитрієва, А.В. Дулова, В.В. Єршова, М.І. Клеандрова, А.Ф. Козлова, М.О. Колоколова, О.М. Костюкова, Н.С. Крилової, В.О. Кряжкова, В.О. Лазарєвої, В.М. Лебедєва, М.І. Матузова, Т.Г. Морщакової, І.Л. Петрухіна, Н.В. Радутної, В.О. Ржевського, В.Г. Розенфельда, Т.О. Савельєвої, Л.О. Сергієнко, Ю.М. Старілова, Ю.І. Стецовського, Б.М. Топорніна, Л.С. Халдєєва, Г.А. Шмавоняна, Н.М. Чепурнової, Г.Г. Черемних, В.О. Четверніна та ін.; (в) вчених інших держав: П. Арчера, А. Барака, Р. Гольдмана, М. Делла, Р. Коллінсона, Г. Крефта, Ж.-М. Ламбера, Д. Мідора, Л. Уайнреба, Р. Уолкера, Л. Фрідмена, В. Хайде та інших правників, а також роботи фахівців у галузі філософії, соціології та психології.
    Особливо належить вирізнити теоретичні розробки таких видатних дослідників судоустрою та кримінального процесу кінця XIX — початку XX ст., як О.І. Загоровський, А.Ф. Коні, М.В. Муравйов, П.П. Пусторослєв, С.М. Трегубов, І.М. Тютрюмов, І.Я. Фойницький та ін.
    Емпіричну базу дисертаційного дослідження становлять: а) статистичні дані Верховного Суду України, Міністерства юстиції України; б) результати узагальнення практики підбору суддів у Харківській області; в) результати анкетування 340 суддів Харківської, Полтавської, Херсонської областей.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим комплексним монографічним науковим дослідженням теоретичних проблем правового статусу суддів України, в якому детально обґрунтовані необхідність чіткого нормативного врегулювання об’єктивних аспектів суддівської посади, вимог, що ставляться до особи судді, запропоновано механізм їх виявлення та оцінки. Зроблено висновки і сформульовано положення, спрямовані на вдосконалення законодавства про статус носіїв судової влади.
    Одержані наступні нові науково обґрунтовані результати.
    1. Уперше визначено та комплексно досліджено оптимальну модель правового статусу судді як єдність об’єктивних характеристик суддівської посади (службові права, службові обов’язки, повноваження) і суб’єк¬тивних вимог до особистості його носія (правосуб’єктність судді).
    2. Уперше системно досліджені службові права, службові обов’язки, повнова-ження і правосуб’єктність судді, визначені їх юридична природа, структура та зміст.
    3. По-новому з урахуванням норм міжнародного права в сфері відправлення правосуддя проведено соціально-психологічний аналіз професійної суддівської діяльності, виокремлені та досліджені такі її складові, як пізнавальна, моральна, комунікативна, організаційна і творча діяльність, сконструйовано професіограму суддівської діяльності.
    4. На підставі діяльнісно-особистісного підходу вирізненні та систематизовані професіонально важливі якості судді, що включають психологічні, соціальні, пси-хофізіологічні та медичні аспекти. Сформовано соціопсихограму судді.
    5. Обґрунтовано доцільність проведення психодіагностичного обстеження особи як професійного судді, так і кандидата на цю посаду з визначенням чітких критеріїв професійної придатності або непридатності до цієї діяльності. Наведені пропозиції щодо організації і проведення зазначеної процедури.
    6. Уперше проведено порівняльно- та історико-правове дослідження генези ін-ституту кандидата на посаду судді в Україні і країнах романо-германської та англосаксонської правових систем. Сформульовано рекомендації щодо вдосконалення законодавства, яке регламентує процедуру підбору кандидатів у судді і призначення (обрання) їх на посаду. Аргументована доцільність доповнення Закону України «Про статус суддів» розділом «Статус кандидата на посаду судді».
    7. Запропоновано структуру державної системи навчання суддів, визначено її мету, завдання і принципи функціонування, наведено рекомендації щодо організації навчального процесу, його матеріально-технічного забезпечення. Розроблено проект Комплексної державної програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації професійних суддів України.
    8. Запропоновано авторський проект структури Закону «Про статус професійних суддів України», шляхи вдосконалення національного законодавства про статус носіїв судової влади.
    Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що матеріали дослідження можуть бути використані:
    — у науково-дослідницькій сфері — як підґрунтя для подальшої розробки концепції правового статусу суддів;
    — у правотворчій сфері — при розробці і прийнятті нових нормативних актів, вдосконаленні чинного законодавства, що регламентує статус суддів;
    — у правозастосовній сфері — для вдосконалення реалізації правових норм у сфері забезпечення статусу суддів, процедури підбору кандидатів на посади суддів, практики їх підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації;
    — у навчальному процесі — при підготовці відповідних розділів підручників, навчальних посібників з курсів «Організація судових і правоохоронних органів України», «Організація роботи суду», «Статус суддів в Україні», у викладанні відповідних навчальних дисциплін, науково-дослідницькій роботі студентів;
    — у правовиховній сфері — в роботі з підвищення громадського авторитету суддів, судової влади в цілому, підвищення правосвідомості громадян і самовиховання суддів.
    Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення, ви-сновки і рекомендації дисертації доповідалися на Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених «Актуальні проблеми формування правової держави в Україні» (м. Харків, 27 грудня 2000 р.), Всеукраїнській науковій конференції, присвяченій 10-й річниці незалежності України «Українська державність: проблеми історії, права, економіки, мовознавства, філософії, політології та культури» (м. Миколаїв, 20 квітня 2001 р.), науковій конференції молодих учених «Конституція — основа державно-правового будівництва і соціального розвитку України» (м. Харків, 30 червня 2001 р.), науковій конференції молодих учених «Сучасні проблеми юридичної науки і правозастосовчої діяльності» (м. Харків, 20 – 21 грудня 2001 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Стан судової реформи в Україні: проблеми і перспективи» (м. Харків, 18 – 19 квітня 2002 р.).
    Дисертація обговорювалася на засіданнях кафедри організації судових та правоохоронних органів Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого.
    Основні результати теоретичного дослідження використовувалися авторкою у викладанні відповідних тем при проведенні семінарських занять з курсів «Організація судових і правоохоронних органів», «Організація роботи суду», «Статус суддів в Україні».
    Публікації. Основні теоретичні положення і практичні рекомендації дисертації опубліковані в шести наукових статтях (з них п’ять — у фахових виданнях) і п’яти тезах доповідей на наукових і науково-практичних конференціях.
    Структура дисертації обрана відповідно до мети, задач, предмета та логіки дослідження і складається зі вступу, двох розділів (восьми підрозділів), висновків, списку використаної літератури (288 літературних джерел) і п’яти додатків. Загальний обсяг дисертації (без списку використаних джерел і додатків) становить 180 сторінок, обсяг додатків — 22 сторінки, використаних джерел — 22 сторінки.
  • Список літератури:
  • В И С Н О В К И



    У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає в дослідженні поняття, юридичної природи, структури і змісту правового статусу судді, розв’язанні низки організаційно-правових проблем його забезпечення. Одержані результати роботи можуть стати підґрунтям для подальшого дослідження інституту правового статусу носія судової влади, забезпечити методологічні передумови для аналізу особливостей правового становища суддів Верховного Суду України, Конституційного Суду України, Касаційного суду України, апеляційних і місцевих судів, удосконалення чинного законодавства. Основними науковими і практичними результатами цього дослідження є наступні висновки.
    1. Правовий статус судді — цілісна правова категорія, що характеризує весь спектр юридичних можливостей і соціально-психологічних якостей суб’єкта, на якого покладено функцію здійснення судової влади в державі. Сутність цього поняття полягає в нормативно визначеній можливості поведінки судді, обмеженої інтересом виконуваної ним соціальної функції.
    2. Для забезпечення стабільності правового статусу судді необхідно чітке теоретичне визначення і детальне закріплення в національному законодавстві всіх структурних елементів, які становлять його зміст, що сприятиме цілісному правовому забезпеченню статусу суддів України.
    3. Структурними елементами, що становлять зміст правового статусу судді, є: а) службові права; б) службові обов’язки; в) повноваження; г) правосуб’єктність.
    4. Службові права суддів визначають вид і міру конкретно визначеної поведінки суб’єкта, наділеного статусом посадової особи судової влади. Вирізняють службові права: а) що вказують на винятковість правового статусу судді; б) що сприяють безпосередньому виконанню службових функцій; в) що містять можливість користатися додатковими соціальними благами.
    5. Службові обов’язки суддів — нормативно визначені вид і міра необхідної поведінки носія судової влади. Залежно від змісту вимоги, що міститься в обов’язку, можна виділити три блоки службових обов’язків суддів: а) дотримання Конституції і законодавства України при здійсненні професійної діяльності; б) дотримання етичних основ діяльності; в) сумлінне і професіональне виконання службових функцій. Службові обов’язки мають характер додаткових і не виключають необхідності виконання конституційних та інших громадянських обов’язків.
    6. Повноваження судді становлять вид і міра службової поведінки, що полягає в його владному впливі на зацікавленого (чи незацікавленого) у вирішенні правового конфлікту суб’єкта з метою відновлення справедливості. Повноваження складаються із синтезу процесуальних прав, обов’язків і суддівського розсуду і можуть бути класифіковані (а) за змістом — предметні і функціональні та (б) за значи¬містю — основні і додаткові.
    7. Правосуб’єктність судді визначена як юридична характеристика особистості носія судової влади, її якостей і здібностей з погляду відповідності законодавчо встановленим критеріям, що обумовлюють успішність професійної діяльності. Правосуб’єктність є необхідною умовою для наділення (правосуб’єктність кандидата на посаду судді) і володіння (правосуб’єктність судді) правовим статусом судді. Структуру даного поняття утворюють соціальна, психофізіологічна, моральна, професійна компетентність, а його зміст — професіонально необхідні якості і здібності особистості, якісний склад яких обумовлюється змістом професійної діяльності.
    8. Забезпечення належного статусу суддів в Україні потребує прийняття нового Закону «Про статус професійних суддів», Комплексної державної програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації суддів, професіограми суддівської діяльності. Проекти зазначених документів, розроблені авторкою дисертації, становлять додаток останньої.





    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



    1. Абросимова Е.Б. Судебная власть в Российской Федерации: система и принципы. — М.: Ин-т права и публ. политики, 2002. — 160 с.
    2. Абульханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности. — М.: Наука, 1980. — 336 с.
    3. Австрийская Республика. Конституция и законодательные акты / Пер. с нем.; Ред. кол.: В.А. Туманов и др. — М.: Прогресс, 1985. — 427 с.
    4. Александров Н.Г. Законность и правоотношения в советском обществе. — М.: Госюриздат, 1955. — 174 с.
    5. Алексеев С.С. Общая теория права: В 2-х т. — Т. 2. — М.: Юрид. лит., 1982. — 359 с.
    6. Алексеев С.С. Проблемы теории права: Курс лекций: В 2-х т. — Т. 1. — Свердловск: Изд-во СЮИ, 1972. — 396 с.
    7. Алексеева Л.Б. О полномочиях должностных лиц в уголовном процессе // Вопросы борьбы с преступностью. — М.: Юрид. лит, 1975. — Вып.23. — С. 91 - 106.
    8. Апарова Т.В. Статус судей в Великобритании // Журнал российского права. — №7 - 8. — 1999. — С. 114 - 125.
    9. Апарова Т.В. Суды и судебный процесс Великобритании: Англия, Уэльс, Шотландия. — М.: Институт международного права и экономики. Изд-во «Триада, Лтд», 1996. — 157 с.
    10. Ароцкер Л.Е. Тактика и этика судебного допроса. — М.: Изд-во Юрид. лит, 1969. — 120 с.
    11. Атаманчук Г.В. Сущность советского государственного управления. — М.: Юрид. лит., 1980. — 256 с.
    12. Байдуков В.А. Обеспечение судебной власти в деятельности районного суда: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.11. — Екатеринбург, 1998. — 215 с.
    13. Байтин М.И. Государство и политическая власть. — Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1972. — 240 с.
    14. Барак Аарон. Судейское усмотрение / Пер. с англ. — М.: НОРМА, 1999. — 376 с.
    15. Березовская Г.Е., Шляхер Е.Ф. Методики исследования личности. — Свердловск: Изд-во Ин-та народ. хоз-ва, 1987. — 153 с.
    16. Бизюкова И.В. Кадры управления. Подбор и оценка. — М.: Экономика, 1998. — 150 с.
    17. Божьев В.П. Первые Основы судоустройства СССР и союзных республик и их значение для становления законодательства о судоустройстве // Вопросы организации суда и осуществления правосудия в СССР. — Вып. 5. — Калининград, 1977. — 156 с.
    18. Бозров В. На смену «народным» должны прийти профессиональные судьи // Российская юстиция. — 2000. — № 6. — С. 6, 7.
    19. Бойко В.Ф. Про стан правосуддя та реформування судової системи в Україні / Підсумки V з’їзду суддів України // Вісник Верховного Суду України. — 2002. — № 5 (33). — С. 7 - 13.
    20. Бойко В.Ф. Суддя як центральна фігура в судовій реформі // Вісник Верховного Суду України. — 2002. — № 4. — С. 2 - 5.
    21. Бойко В.Ф. Судова система: проблеми реформування та розвитку // Вісник Верховного Суду України. — 2000. — № 6 (22). — С. 2 - 5.
    22. Бойков А.Д. Третья власть в России. Очерки о правосудии, законности и судебной реформе 1990 – 1996 гг.— М.: Изд-во НИИСЗ, 1997. — 264 с.
    23. Братусь С.Н. Субъекты гражданского права. — М.: Госюриздат, 1950. — 367 с.
    24. Бринцев В. Шляхи підвищення ефективності професійної підготовки суддів і апарату судів // Право України. — 2001. — № 1. — С. 55 - 60.
    25. Бринцев В. Шляхи подальшого реформування судочинства з метою забезпечення належної дії Закону України "Про судоустрій України" // Право України. — 2002. — № 10. — С. 56 - 58.
    26. Брынцев В.Д. Судебная власть (Правосудие): Пути реформирования в Украине. — Харьков: Ксилон, 1998. — 182 с.
    27. Буньков В., Лукманов М., Сумароков И. Судьи работают на износ. В судах нужны кабинеты психологической разгрузки // Российская юстиция. — 2001. — № 8. — С. 75, 76.
    28. Васильев В.Л. Юридическая психология: Учебник для вузов по спец. “Правоведение”. — М.: Юрид. лит., 1991. — 461 с.
    29. Васильев В.Л. Юридическая психология: Учебное пособие. — Л.: Изд-во ЛГУ, 1974. — 96 с.
    30. Венедиктов А.В. Государственная социалистическая собственность. — М.: Изд-во АН СССР, 1948. — 840 с.
    31. Венедиктов А.В. О субъектах социалистических правоотношений // Советское государство и право. — 1955. — № 6. — С. 17 - 29.
    32. Веснин В. Р. Основы менеджмента: Учебник. — 2-е изд. — М.: Триада, 1997. — 384 с.
    33. Витрук Н.В. Конституционное правосудие. Судебное конституционное право и процесс: Учебное пособие для вузов. — М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1998. — 383 с.
    34. Витрук Н.В. Основы теории правового положения личности в социалистическом обществе. — М.: Наука, 1979. — 229 с.
    35. Витрук Н.В. Статус личности в политической системе общества // Политология: Курс лекций. — М.: Зерцало, 1993. — С. 312 – 334.
    36. Власов В.А. Советский государственный аппарат. — М.: Госюриздат, 1959. — 374 с.
    37. Вовк Ю. Х. Судові органи Української Народної Республіки та Української держави (1917-1920 рр.): Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. — Львів, 2000. — 19с.
    38. Военная психология / Под ред. В.В. Шеляга, А.Д. Глоточкина, К.К. Платонова. — М.: Военное изд-во, 1972. — 275 с.
    39. Возвращение к истокам права: Судебные Уставы. О статусе судей // Законность. — 1994. — № 6. — С. 13 – 18.
    40. Гамбург Л. Реформування полкових судів України 1763 р. в статутній судовій реформі гетьмана К. Розумовського // Вісник Академії правових наук України. — 1999. — № 2. — С. 175 - 186.
    41. Гатинян А.А. К вопросу о понятии правового статуса субъектов общенародного социалистического права и его осуществления // Труды ВЮЗИ, 1967. — С. 5 - 7.
    42. Геллерштейн С.Г. К вопросу о профессиональной психологии // История советской психологии труда / Под ред. В.П. Зинченко, В.М. Мунипова, О.Г. Носковой. — М.: Изд-во МГУ, 1983. — С. 50 – 58.
    43. Герасина Л.Н. Социальная эффективность судебной власти: возможности социологического измерения / Судова реформа в Україні: проблеми і перспективи: Мат. наук.-практ. конф., 18 – 19 квітня 2002 р., м. Харків / Гол. ред. Сташис В.В. — К.; Х.: Юрінком Інтер, 2002. — С. 94 – 98.
    44. Глазырин Ф.В. Судебная психология. Общая часть. — Свердловск: Изд-во СЮИ, 1977. — 257 с.
    45. Глоточкин А.Д. К вопросу о военно-профессиональном психологическом отборе // Военная мысль. — 1978. — № 11. — С. 62 – 68.
    46. Глоточкин А.Д. К вопросу о динамической и функциональной структуре личности. — М.: Прогресс, 1987. — 179 с.
    47. Глоточкин А.Д. Психологические вопросы профессионального отбора личного состава // Военная мысль. — 1980. — № 3.— С. 59 - 65.
    48. Головачёв А.А. Десять лет реформ 1861-1871. — СПб: Типография Ф.С. Сущинского, 1872. — 398 с.
    49. Горшенев В.М., Бенедик И.В. Юридическая деонтология: Учебное пособие. — К.: Изд-во УМК при Минвузе УССР, 1988. — 80 с.
    50. Грошевой Ю. Проблеми соціальної психології в кримінальному судочинстві // Радянське право. — 1972. — № 8. — С. 78 - 82.
    51. Грошевой Ю.М. Проблемы формирования судейского убеждения в уголовном судопроизводстве. — Харьков: Вища школа, 1975. — 144 с.
    52. Грошевой Ю.М. Роль профессионального опыта судьи в формировании его убеждения по уголовному делу // Проблемы социалистической законности. — Харьков: Вища школа, 1976. — Вып. 1. — С. 124 - 131.
    53. Грошевой Ю.М. Судова реформа і проект Конституції України // Вісник Академії правових наук України. — 1993. — № 1. — С. 126 – 135.
    54. Гусаров К.В. Проблемы гражданской процессуальной правосубъектности: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.02 / Нац. юрид. акад. Украины. — Харьков, 2000. — 201 с.
    55. Гуценко К.Ф., Ковалев М.А. Правоохранительные органы: Учебник для юрид. вузов и фак. — 3-е изд., перераб. и доп. — М.: Зерцало, 1997. — 368 с.
    56. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка: В 4-х т. — Т. 2. — М.: Изд-во иностр. и нац. словарей, 1955. — 780 с.
    57. Даль В.И. Толковый словарь русского языка. Современная версия. — М.: ЗАО Изд-во ЭКСМО – Пресс, 2000. — 736 с.
    58. Дементьев А. Подготовка кадров судей — выход есть // Российская юстиция. — 1997. — № 2. — С. 4.
    59. Державне управління, державна служба і місцеве самоврядування / Під заг. ред. О.Ю. Оболенського. — Хмельницький: Поділля, 1999. — 568 с.
    60. Дженис М., Кэй Р., Бредли Э. Европейское право в области прав человека. Практика и комментарии / Пер. с англ. — М.: Права человека, 1997. — 640 с.
    61. Димитров Ю. Суддя — носій судової влади // Право України. — 1995. — № 1. — С. 12 - 16.
    62. Дрыга М.М. Отчет о ходе исполнения решений ΙΙ и ΙΙΙ внеочередного съезда судей Украины // Вестник Верховного Суда Украины. — 2000. — № 1. — С. 9.
    63. Дулов А.В. Основы психологического анализа на предварительном следствии. — М.: Юрид. лит., 1973. — 168 с.
    64. Дулов А.В. Судебная психология: Учебное пособие для юрид. инст. и фак. — 2-е изд., испр. и доп. — Минск: Вышэйшая школа, 1975. — 464 с.
    65. Дуракова И. Б. Управление персоналом. — М.: Лига-пресс. — 1998. — 196 с.
    66. Дюрягин И.Я. Правоприменительная деятельность органов государства. — Свердловск: Изд-во Свердлов. ун-та, 1973. — 148 с.
    67. Европейская хартия о статусе судей // Российская юстиция. — 1999. — № 7. — С. 2 - 4; № 8. — С. 2 - 4; № 9. — С. 5, 6.
    68. Ем В.С. К вопросу о понятии, содержании и сущности правовых обязанностей // Вестник МГУ: Сер. 11. Право. — 1981. — № 1. — С. 56 - 62.
    69. Євдокимов В. Запобігання корупції серед суддів: правова проблема // Право України. — 1999. — № 5. — С. 54 - 57.
    70. Євдокимов В. Судова влада і корупція // Юридичний вісник України. — 1999. — № 15 (199).— 15 - 21 квіт. — С. 6, 7.
    71. Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини // Юридический вестник. — 1998. — № 4. — С. 47.
    72. Жалинский А. Э. Профессиональная деятельность прокурора. Введение в специальность. — М.: БЕК, 1997. — 330 с.
    73. Забара Ю. Высший совет юстиции — самый демократичный конституционный орган // Криминал-ИНФО плюс. — 2001.— № 7. — С. 2.
    74. Загоровский А. Къ вопросу о пересмотре нашего судебнаго права // Журналъ юридического общества. — СПб., 1896. — Кн.5. — С. 33 - 52.
    75. Закон Российской Федерации от 26 июня 1992 года “О статусе судей в Российской Федерации” // Собрание Законодательства Российской Федерации. — 1995. — № 26. — Ст. 2399.
    76. Закон України від 15 грудня 1992 року № 2862 – XII “Про статус суддів” // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 8. — Ст. 56.
    77. Закон України від 15 січня 1998 року № 22/98 – ВР “Про Вищу раду юстиції” // Відомості Верховної Ради України. — 1998. — № 25. — Ст. 146.
    78. Закон України від 23 грудня 1993 року № 3781 - XII “Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів” // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 11. — Ст. 50.
    79. Закон України від 23 травня 1991 року № 1060 «Про освіту» // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 34. — Ст. 451.
    80. Закон України від 7 лютого 2002 року № 3018 “Про судоустрій України” // Офіційний вісник України. — 2002. — № 10. — Ст. 54416.
    81. Зеленецкий В.С. Конкурирующие потоки судебной информации // Проблемы дальнейшего укрепления социалистической законности в деятельности следственного аппарата. — Харьков: Б.и., 1974. — С. 33 – 50.
    82. Зеленецкий В.С. Принятие процессуальных решений в ситуации информационного равновесия // Проблемы социалистической законности. — 1976. — Вып. 1. — С. 117 – 124.
    83. Зивс С.Л. Источники права / Отв. ред. Казимирчук В.П. — М.: Наука, 1981. — 239 с.
    84. Зудина Л.Н. Организация управленческого труда. — М.: ИНФРА, 1997. — 256 с.
    85. IV зустріч Голів Верховних Судів держав Центральної та Східної Європи. Документи і матеріали. — К.: Б.в., 1998. — 142 с.
    86. Ибрагимов М.М., Куличенко В.В., Съедин Б.Г. Профессиональная этика и эстетическая культура сотрудников органов внутренних дел. — Киев: Б.и., 1990. — 378 с.
    87. Изард К.Е. Эмоции человека. — М.: Изд-во МГУ, 1980. — 243 с.
    88. Испания. Конституция и законодательные акты / Пер. с исп.; Ред. кол.: В.А. Туманов и др. — М.: Прогресс, 1982. — 352 с.
    89. Италия. Конституция и законодательные акты / Пер. с итал.; Ред. кол.: В.А. Туманов и др. — М.: Прогресс, 1988. — 392 с.
    90. Каган М.С. Человеческая деятельность. — М.: Изд-во МГУ, 1979. — 364 с.
    91. Каламкарян Р.А. Российско-американский семинар для представителей судов и представителей квалификационных коллегий судей субъектов Российской Федерации «Подбор судей, судейская этика и дисциплина» // Государство и право. — 1999. — № 6. — С. 97 - 119.
    92. Кармазин Ю.М. Добір кадрів на посади суддів — одне з головних завдань кваліфікаційних комісій // Вісник Верховного Суду України. — 2001. — № 2. — С. 60, 61.
    93. Кейзеров Н.М. Власть и авторитет. Критика буржуазных теорий. — М.: Юрид. лит., 1973. — 264 с.
    94. Кечекьян С.Ф. Правоотношения в социалистическом обществе. — М.: Изд-во Академии наук СССР, 1958. — 187 с.
    95. Кистяковский А. О задачахъ и целяхъ нашихъ юридическихъ обществ и отношеніи ихъ къ судебной реформе // Журнал гражданского и уголовного права. — 1881. — Кн.1. — С. 1 – 18.
    96. Клеандров М. Нужен федеральный закон о проверке кандидатов в судьи // Российская юстиция. — 2000. — № 11. — С. 51 - 53.
    97. Клеандров М.И. Социально-психологические и морально-этические проблемы формирования судейского корпуса // Журнал российского права. — 1999. — № 12. — С. 48 - 57.
    98. Ковалев А.Г. Коллектив и социально-психологические проблемы управления. — М.: Политиздат, 1975. — 270 с.
    99. Кодекс професійної етики судді. Затверджено V з’їздом суддів України 24 жовтня 2002 року // Вісник Верховного Суду України. — 2002. — № 5 (33). — С. 24.
    100. Кожухов А. Четыре года Высшему совету юстиции // Юридическая практика. — 2002. — № 4. — С. 2.
    101. Козлов А.Ф. Суд первой инстанции как субъект советского процессуального права. — Томск: Изд-во Томск. ун-та, 1983. — 165 с.
    102. Козлов Ю.М. Органы советского государственного управления. Понятие и конституционная система. — М.: Госюриздат, 1960. — 151 с.
    103. Кон И.С. Социология личности. — М.: Политиздат, 1967. — 383 с.
    104. Кони А.Ф. Нравственные начала в уголовном процессе // Избранные произв. — М.: Госюриздат, 1956. — 678 с.
    105. Кони А.Ф. Обвиняемые и свидетели. Свидетели на суде / Избранные произведения: В 2-х т. — М.: Госюриздат, 1959. — Т. 1. — С. 140 – 194.
    106. Кони А.Ф. Отцы и дети судебной реформы. (Пятидесятилетию Судебных Уставов). 1864 – 20 ноября 1914. — М.: Б.и., 1914. — 294 с.
    107. Кони А.Ф. Предельный возрастъ для судей // Журнал министерства юстиции. — 1895. — № 5. — С. 107 - 131.
    108. Кононенко ВЛ. Неупередженість суддів // Вісник Верховного Суду України. — 2002. — № 2. — С. 56 - 59.
    109. Конституции государств Европейского Союза / Под общ. ред. Л.А. Окунькова — М.: Изд. группа НОРМА-ИНФРА М, 1999. — 816 с.
    110. Конституции зарубежных государств: Учебное пособие / Сост. В.В. Маклаков. — 3-е изд., перераб. и доп. — М.: БЕК, 2000. — 592 с.
    111. Конституция Российской Федерации. — М.: Юрид. лит., 1995. — 64 с.
    112. Конституції нових держав Європи та Азії / Упоряд. С. Головатий. — К.: Укр. правнича фундація. Вид-во "Право", 1996. — 544 с.
    113. Конституційний Суд підтвердив повноваження Вищої ради юстиції // Закон i бізнес. — 2002. — № 16. — С. 1, 2.
    114. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141.
    115. Конституція УСРР: Основний Закон. — Видання офіційне. — Харків: НКЮ УСРР, 1929. — 35 с.
    116. Концепція судово-правової реформи в Україні від 28 квітня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 30. — Ст. 426.
    117. Костюков А.Н. Должностное лицо: административно-правовой статус // Правоведение. — 1987. — № 2. — С. 20 – 26.
    118. Краткий психологический словарь / Сост. Л.А.Карпенко; Под общ. ред. А.В.Петровского, М.Г.Ярошевского. — М.: Политиздат, 1985. — 431 с.
    119. Кривенко В.В. Про виконання Радою суддів завдань органів суддівського самоврядування щодо забезпечення незалежності судів і суддів, про стан фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів/ Підсумки V з’їзду суддів України // Вісник Верховного Суду України. — 2002. — № 5 (33). — С. 10 – 13.
    120. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року № 2341 // Офіційний вісник України. — 2001. — № 21. — Ст. 920.
    121. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28 грудня 1960 року зі змінами та доповненнями // Кодекси України. — 2003. — № 3. — 283 с.
    122. Кряжков В.А. Конституционное правосудие в субъектах Российской Федерации (правовые основы и практика). — М.: Формула права, 1999. — 768 с.
    123. Кряжков В.А., Лазарев В.В. Конституционная юстиция в Российской Федерации: Учебное пособие. — М.: БЕК, 1998. — 462 с.
    124. Кузнецова Н.В. А судьи кто? // Государство и право. — 1994. — № 8 - 9. — С. 128 - 135.
    125. Кулагин Б.В. Основы профессиональной психодиагностики. — Л.: Медицина. Ленингр. отдел., 1984. — 216 с.
    126. Лавринович О.В. Про стан організаційного, кадрового та матеріально-технічного забезпечення судів і суддів у 2002 р. та підготовки проекту Державної програми розвитку судової системи на 2003-2005 роки / Підсумки V з’їзду суддів України // Вісник Верховного Суду України. — 2002. — № 5 (33). — С. 17.
    127. Лазарев В.В. Применение советского права. — Казань: Изд-во Казанск. ун-та, 1972. — 200 с.
    128. Ларін М. Вища рада юстиції стане більш “прозорою” // Юридичний вісник України. — 2001. — 16-22 червня. — С. 3, 4.
    129. Лебедев В.М. Судебная власть в современной России: проблемы становления и развития. — СПб.: Лань, 2001. — 384 с.
    130. Лившиц Р.З. Судебная практика как источник права // Судебная практика как источник права. — М.: Изд-во ИГиП РАН, 1997. — С. 3 - 16.
    131. Ломов Б.Ф. Личность в системе общественных отношений // Психологический журнал. — 1981. — Т.2. — № 1. — С. 4, 5.
    132. Лопатина С.Н., Рябцов Ю.А. Совершенствование государственной судебной власти в Российской Федерации // Правоведение. — 2001. — № 5. — С. 108–119.
    133. Лукас А.Л. Культура правосудия. — М.: Юрид. лит., 1990. — 176 с.
    134. Манохин В.М. Правовое регулирование государственной службы // Советское государство и право. — 1968. — №1. — С. 33 – 40.
    135. Марков О. Нравственные начала судейской профессии (опыт и размышления) // Российская юстиция. — 2001. — № 11. — С. 43 - 45.
    136. Марочкин И.Е. Природа судебной власти // Актуальные проблемы государства и права. — Одесса: ОЮА, 1996. — С. 16 - 25.
    137. Марочкін І.Є. Доступність правосуддя та гарантії його реалізації / Судова реформа в Україні. Проблеми та перспективи / Мат. наук.-практ. конф. 18-19 квітня 2002 р., м. Харків. — К.; Х.: Юрінком Інтер, 2002. — 288 с.
    138. Матеріали розширеного засідання президії ВСУ та Ради суддів України 20 січня 1999 року // Вісник Верховного Суду України. — 1999. — № 1 (11) — С. 10 – 12.
    139. Матузов Н.И. Личность. Права. Демократия. Теоретические проблемы субъективного права. — Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1972. — 278 с.
    140. Матузов Н.И. Правовая система и личность. — Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1987. — 293 с.
    141. Миловидова Н. Высший совет юстиции — на страже судейского корпуса // Комсомольская правда в Украине. — 2001. — 16 июня. — С. 3.
    142. Мицкевич А.В. Субъекты советского права. — М.: Госюриздат, 1962. — 213 с.
    143. Мідор Д. Дж. Суди в Сполучених Штатах / Пер. з англ. — Сент-Пол, Міннесота: Вест Паблішинг Ко, 1991. — 85 с.
    144. Морщакова Т.Г. Психологические истоки судебных ошибок и внутреннее убеждение судей / Эффективность правосудия и проблемы устранения судебных ошибок. — М.: Изд-во ИГиП АН СССР, 1975. — С. 3 – 63.
    145. Морщакова Т.Г. Разграничение компетенции между Конституционным Судом и другими судами РФ // Вестник Конституционного Суда Российской Федерации. — 1996. — № 6. — С. 22 - 31.
    146. Морщакова Т.Г., Петрухин И.Л. Социологические аспекты изучения эффективности правосудия // Право и социология. — М.: Наука, 1973. — С. 253 - 290.
    147. Москвич Л.М. Деякі проблеми добору кандидатів на посаду судді // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. — К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2002. — Вип.15. — С. 156 - 161.
    148. Москвич Л.М. Деякі проблеми формування професійного суддівського корпусу // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2002. – Вип.54. – С. 194 - 200.
    149. Москвич Л.М. До питання про підготовку професійних суддів // Сучасні проблеми юридичної науки і правозастосовчої діяльності: Тези доповідей та наукових повідомлень учасників наукової конф. молодих учених (м. Харків, 20-21 грудня 2001 р.) / За ред. М.І. Панова. — Харків: Нац. юрид. акад. України, 2002. — С. 189 - 192.
    150. Москвич Л.М. Правовий статус судді // Конституція – основа державно-правового будівництва і соціального розвитку України: Тези доповідей та наукових повідомлень учасників наукової конф. молодих учених (м. Харків, 30 червня 2001 р.) / За ред. М.І. Панова. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2001. – С. 155 - 157.
    151. Москвич Л.М. Правовий статус судді: поняття та зміст // Вісник Запорізького юридичного інституту. — 2000. — № 4. — С. 223 - 229.
    152. Москвич Л.М. Правосуб’єктність судді: сутність та зміст // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. — К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2002. — Вип.17. — С. 122 - 127.
    153. Москвич Л.М. Проблеми підбору суддівських кадрів в Україні // Актуальні проблеми держави та права: Збірник наукових праць. – Одеса: ОНЮА, 2001. — Вип.10. — С. 275 - 283.
    154. Москвич Л.М. Проблеми статусу судді України // Судова реформа в Україні: проблеми і перспективи: Мат. наук.-практ. конф., 18-19 квітня 2002 р., м. Харків / Редкол.: Сташис В.В. (голов. ред.) та ін. — К.; Х.: Юрінком Інтер, 2002. — С. 178 - 180.
    155. Москвич Л.М. Становлення судової влади в Україні // Українська державність: проблеми історії, права, економіки, мовознавства, філософії, політології та культури (Всеукраїнська наукова конференція, присвячена 10-й річниці незалежності України): Збірник наукових праць: В 2-х т. — Миколаїв; Одеса: Тетра, 2001. — Т.2. — С. 367 - 371.
    156. Москвич Л.М. Суддя: яким він повинен бути? // Актуальні проблеми формування правової держави в Україні (До 50-ї річниці Конвенції про захист прав людини та основних свобод): Тези доповідей та наукових повідомлень Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених / За ред. проф. М.І. Панова. — Харків: Нац. юрид. акад. України, 2000. — С. 187 - 189.
    157. Москвич Л.Н. Служебные права судей // Проблеми історії та сучасного стану науки Української держави. — Миколаїв; Одеса: ТОВ ВіД, 2002. — С. 186 - 192.
    158. Муравьёвъ Н.В. По вопросу о кандидатахъ на судебныя должности // Юридическая летопись. — 1890. — № 9. — С. 165 – 184.
    159. Наказ Міністра внутрішніх справ України № 467 від 23 липня 1997 року "Про створення спеціальних підрозділів міліції для забезпечення безпеки працівників суду, правоохоронних органів, осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їхніх сімей та близьких родичів" // Офіційний вісник України. — 1997. — № 35. — Ст. 155.
    160. Научная организация труда в управлении производственным коллективом (общеотраслевые научно-методические рекомендации). — М.: Экономика, 1991. — 120 с.
    161. Недбайло П.Е. Применение советских правовых норм. — М.: Госюриздат, 1960. — 511 с.
    162. Немецкий закон о судьях // Материалы по вопросам политики и общества в Федеративной Республике Германия. — Бонн: Интер_Национес, 1993. — 72 с.
    163. Немов Р.С. Практическая психология: Познание себя: Влияние на людей / Пособие для учащихся. — М.: Гуманит.изд.центр ВЛАДОС, 1999. — 320с.
    164. Немытина М.В. Пореформенный суд в России: деформация основных институтов Уставов 1864 г. // Правоведение. — 1991. — № 2. — С. 101 - 106.
    165. Носкова О.Г. История психологии труда в России: Учебное пособие для вузов по направлению и специальности “Психология”. — М.: Изд-во МГУ, 1997. — 302 с.
    166. О порядке выбора въ Кіевской, Черниговской и Новгородской – Северской Губерниіхъ, в Дворянскіе Заседатели, Предводители и въ Уездные Судьи от 29.10. 1781 г. // Полное собраніе Законовъ Россійской Имперіи. — Т. XXI. — №15.265. — С. 295 – 297.
    167. О присоединеніи къ Россіи отъ Польши Некоторыхъ Областей, и объ учрежденіи изъ оныхъ Губерній; Минской, Изяславской и Бряцлавской от 23.04. 1793 г. // Полное собраніе Законовъ Россійской Имперіи. — Т. XXIII. — №17.112. — С. 417 – 419.
    168. О юридической природе руководящих указаний Пленума Верховного Суда СССР // Советское государство и право. — 1956. — № 8. — С. 13 - 15.
    169. Обозов Н.Н. Межличностные отношения. — Л.: Изд-во ЛГУ, 1979. — 376 с.
    170. Общая теория права и государства: Учебник / Под ред. В.В. Лазарева. — М.: Юристъ, 1994. — 360 с.
    171. Ожегов С.И. Словарь русского языка. — М.: Рус. язык, 1987. — 750 с.
    172. Ожегов С.И. Словарь русского языка: 70 000 слов / Под ред. Н.Ю. Шведовой. — 23-е изд, испр. — М.: Рус. язык, 1991. — 917 с.
    173. Організація судової влади в Україні: Перший аналіз нормативного змісту Закону України “Про судоустрій України” / А.О. Селіванов (керівник авт. кол.), Є.В. Фесенко, Н.С. Рудюк та ін.; За наук. ред. А.О. Селіванова. — К.: Юрінком Інтер, 2002. — 112 с.
    174. Основан В.С. Основы науки социального управления. — Воронеж: Изд-во ВГУ, 1971. — 258 с.
    175. Основные принципы независимости судебных органов, одобренные резолюциями Генеральной Ассамблеи ООН от 29 ноября и 13 декабря 1985 г. // Международные акты о правах человека. Сборник документов. — М.: Б.и., 2000. — С. 168 – 170.
    176. От команды по телефону к команде по мегафону // Известия. — 1990 — 30 мая. — С. 3.
    177. Папкова О.А. Пределы судейского усмотрения в гражданском процессе // Журнал российского права. — 1998. — № 2. — С. 99 - 107.
    178. Пейсиков В. Обучение судей: международный опыт и российские перспективы // Российская юстиция. — 2001. — № 5. — С.; № 6. — С. 59 - 62.
    179. Перевалов В.Д. Вопросы теории социалистической правосубъектности // Правоведение. — 1980. — № 3. — С. 55 - 59.
    180. Перелік психічних захворювань (розладів), які можуть завдати шкоди охороні державної таємниці і за наявності яких громадянинові допуск до державної таємниці не надається. Затверджений наказом МОЗ та СБУ від 13 травня 2002 р. № 174/ 136 // Офіційний вісник України. — 2002. — № 22. — Ст. 1085. — С. 145 – 147.
    181. Перечень медицинских психиатрических противопоказаний относительно выполнения отдельных видов деятельности (работ, профессий, службы), которые могут представлять непосредственную опасность для лица, осуществляющего эту деятельность, или окружающих. Утвержденный постановлением Кабинета Министров Украины от 27 сентября 2000 г. № 1465 // Офіційний вісник України. — 2002. — № 39. — Ст. 1656. — С. 43.
    182. Перлов И.Д. Судебное следствие в советском уголовном процессе. — М.: Госюриздат , 1955. — 278 с.
    183. Пертцик В.А., Шмайлова Л.П. Реализация конституционных норм // Советское государство и право. — 1979. — № 5. — С. 3 – 10.
    184. Петришин А.В. Государственная служба. Историко-теоретические предпосылки. Сравнительно-правовой и логико-понятийный анализ. — Харьков: Факт, 1998. — 168 с.
    185. Петришин А.В. Правовой режим государственной службы: вопросы общей теории: Дис. … д-ра. юрид. наук: 12.00.01 / Нац. юрид. акад. Украины. — Харьков, 1998. — 383 с.
    186. Петрухин И.Л. Правовое государство и правосудие // Советское государство и право. — 1991. — № 1. — С. 19 - 29.
    187. Петрухин И.Л. Правосудие: время реформ. — М.: Наука, 1991. — 208 с.
    188. Платонов К.К. Структура и развитие личности / Отв. ред. А.Д. Глоточкин; АН СССР, Ин-т психологии — М.: Наука, 1986. — 258 с.
    189. Подкопаєв С.В. Дисциплінарна відповідальність суддів: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.10 / Нац. юрид. акад. України. — Харків, 2003. — 20 с.
    190. Положение о Народном суде от 26 октября 1920 года // Собрание Узаконений и Распоряжений Рабоче-Крестьянского Правительства Украины и Уполномоченных Р.С.Ф.С.Р. — 1920. — № 25. — Ст. 536.
    191. Положення про короткотермінові юридичні курси для підвищення кваліфікації судово-прокурорських працівників у Харкові, Києві та Одесі // Постанова РНК УРСР від 7 квітня 1924 року // ЗУ УРСР. — 1924. — № 9. — Ст. 65.
    192. Постанова № 10 Пленуму Верховного Суду України від 18 червня 1999 року "Про застосування законодавства, що передбачає державний захист суддів, працівників суду i правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у судочинстві" // 3аконодавство України про судову правоохоронну діяльність: Збірник нормативних актів. — К.: Юрінком Інтер, 2001. — С. 176 - 180.
    193. Постанова № 4 Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року "Про застосування законодавства, що забезпечує незалежність суддів" // Законодавство України про судову i правоохоронну діяльність: Збірник нормативних актів. — К.: Юрінком Інтер, 2001. — С. 160 - 168.
    194. Постанова № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року "Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина" // Право України. — 1997. — № 8. — С. 73 - 75.
    195. Права человека и судопроизводство: Сборник международных документов. — Вена; Варшава: Б.и., 1996. — 462 с.
    196. Практика застосування законодавства, що передбачає державний захист суддів, працівників суду i правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у судочинстві // Вісник Верховного Суду України. — 1999. — № 6. — С. 19 - 29.
    197. Притика Д. Деякі аспекти організації діяльності та структури судової системи США // Збірник рішень та арбітражної практики Вищого арбітражного суду України. — 1995. — № 1. — С. 156 – 164.
    198. Проблемы общей теории социалистического государственного управления / Отв. ред. М.И. Пискотин. — М.: Наука, 1981. — 312 с.
    199. Психологическое обследование кандидатов на должность судьи // Российская юстиция. — 2002. — № 10. — С. 7 – 9.
    200. Психология. Словарь / Под общ. ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. — М.: Б.и., 1990. — 576 с.
    201. Пунанов Г., Новиков Л. Судей обяжут проходить тест на интеллект // Известия. — 2002. — 11 июня. — С. 4.
    202. Пусторослев П.П. Пятидесятилетию несменяемости судей в Российской Империи. — Юрьев: Б.и., 1915. — 102 с.
    203. Радутная Н. Покушение на неприкосновенность судьи // Российская юстиция. — 2001. — № 12. — С. 11, 12.
    204. Радутная Н.В. Народный судья: профессиональное мастерство и подготовка. — М.: Юрид. лит., 1977. — 144 с.
    205. Радутная Н.В. О независимости судей // Социалистическая законность. — 1989. — № 11. — С. 9 - 11.
    206. Радутная Н.В. Условия дальнейшего повышения качества деятельности судей // Советское государство и право. — 1970. — №1. — С. 59 - 67.
    207. Рарог А.И. Правовое значение разъяснений Пленума Верховного Суда РФ // Государство и право. — 2001. — № 2. — С. 51-57.
    208. Рауль Дж., Ашман А. и др. Американские судьи. — Нью-Йорк: Б.и., 1988. — 248 с.
    209. Резниченко И.М. Психологические вопросы подготовки и судебного разбирательства гражданских дел. — Владивосток: Б.и., 1983. — 342 с.
    210. Рекомендація № (94) 12 щодо незалежності, дієвості та ролі суддів, ухвалена Комітетом Міністрів Ради Європи на 518 засіданні заступників Міністрів 13 жовтня 1994 р. // Вісник Верховного Суду України. — 1997. — № 4. — С. 10, 11.
    211. Ржевский В., Чепурнова Н. Судебная власть в конституционной системе разделения властей // Российская юстиция. — 1997. — № 7. — С. 3, 4.
    212. Ржевский В.А., Чепурнова Н.М. Судебная власть в Российской Федерации: конституционные основы организации и деятельности. — М.: Юристъ, 1998. — 216 с.
    213. Рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року № 5-рп/ 2002 // Офіційний вісник України. — 2002. — № 13. — Ст. 669. — С. 141 – 148.
    214. Розенфельд В.Г., Старилов Ю.Н. К вопросу о понятии и правовом статусе должностного лица // Правовая наука и реформа юридического образования. — Воронеж: Изд-во ВГУ, 1995. — Вып.1. — С. 84 - 86.
    215. Романов В.В. Юридическая психология: Учебник. — М.: Юристъ, 2000. — 488 с.
    216. Рубежов Г.С., Баренбойм П.Д. Психологические вопросы судопроизводства // Психологический журнал. — 1986. — Т.7. — № 3. — С. 90.
    217. Румянцев О.Г., Додонов В.Н. Юридический энциклопедический словарь. — М.: Инфра-М, 1997. — 377 с.
    218. Русско-украинский словарь терминов по теории государства и права: Учебное пособие / Рук. авт. кол. Панов Н.И.— Харьков: УЮА, 1993. — 165 с.
    219. Рыбалка К. К вопросу о понятии иммунитета и индемнитета судей // Юридическая практика. — 2002. — № 24. — 12 июня. — С. 7.
    220. Савенко М. Незалежність судді Конституційного Суду України // Вісник Конституційного суду України. — 2001. — № 1. — С. 77, 78.
    221. Савенко М. Статус судді Конституційного Суду України // Вісник Конституційного Суду України. — 1998. — № 2. — С. 54 - 61.
    222. Савицкий В.М. Организация судебной власти в Российской Федерации. — М.: БЕК, 1996. — 320 с.
    223. Свенцицкий А.Л. Руководитель: слово и дело. Социально-психологические аспекты. — М.: Политиздат, 1983. — 159 с.
    224. Свиридов Б. Суддя i закон // Юридичний вісник України. — 2002. — № 20. — С. 6.
    225. Свон Р.Д. Эффективность правоохранительной деятельности и её кадровое обеспечение в США и России. —СПб.: Алетейя, 2000. — 288 с.
    226. Сергиенко Л.А. Правовая регламентация управленческого труда. — М.: Наука,1984. — 141 с.
    227. Сергун А.К. Процессуальная правоспособность и правосубъектность (в литературе и ГПК) // Вопросы науки советского процессуального гражданского права: Труды ВЮЗИ. — 1975. — Т. 38. — С. 72 - 103.
    228. Симкин Л., Халдеев Л. Подготовка судей во Франции // Российская юстиция. — 1994. — № 1. — С. 56 - 58.
    229. Симонов П.В. Высшая нервная деятельность человека: мотивационно-эмоциональные аспекты. — М.: Наука, 1975. — 375 с.
    230. Синягин Ю.В., Гусев В.Е. Аппаратная методика для определения характера общения руководителей с подчинёнными // Вопросы психологии. — 1989. — № 2. — С. 134 - 137.
    231. Сібільова Н.В. Роль судебной власти в борьбе с организованной преступностью / Правові проблеми боротьби зі злочинністю. Книга 2. — Харків: Східно-регіональний центр гуманітарно-освітніх ініціатив, 2002. — С. 226 – 229.
    232. Слепенков И.М., Аверин Ю.П. Основы теории социального управления. Учебное пособие. — М.: Высш. школа, 1990. — 32 с.
    233. Смоленцев Е. Судебно-правовая реформа и совершенствование правосудия // Социалистическая законность. — 1990. — № 5. — С. 3 – 7.
    234. Смоленцев Е.А. Слово о суде // Вестник Верховного Суда СССР. — 1991. — № 1. — С. 4 – 6.
    235. Современная психология: Справочное руководство. — М.: ИНФРА-М, 1999. — 688 с.
    236. Сорокотягин И.Н. Юридическая психология. Общая часть. — Свердловск: Изд-во СЮИ, 1986. — 446 с.
    237. Сорокотягин И.Н., Сорокотягина Д.А., Иванов Ю.В. Психологические основы юридической деятельности. — Свердловск: Изд-во СЮИ, 1984. — 404 с.
    238. Социальная психология. Краткий очерк. / Под общ. ред. Г.П. Предвечного и Ю.А. Шерковина. — М.: Политиздат, 1975. — 320 с.
    239. Статус судьи: Учебное пособие / М.И. Клеандров. — Новосибирск: Наука. Сибирская изд. фирма РАН, 2000. — 444 с.
    240. Стефанюк В. Судова влада як основна юридична гарантія захисту прав i свобод людини i громадянина в Україні // Юридичний вісник України. — 2000. — № 47. — С. 1 - 4.
    241. Стефанюк В. Судова система України та судова реформа. — К.: Юрінком Інтер, 2001. — 176 с.
    242. Стецовский Ю.И. Судебная власть: Учебное пособие. — М.: Дело, 1999. — 400 с.
    243. Судебная власть / Под ред. И.Л. Петрухина. — М.: ООО «ТК Велби», 2003. — 720 с.
    244. Судебная с
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины