Організаційно-правові аспекти діяльності природоохоронної прокуратури

Короткий опис

ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………3 Розділ 1. Сутність діяльності природоохоронної прокуратури
1.1. Функціональне призначення природоохоронних прокуратур у системі Прокуратури України……………..…….………………………………11
1.2. Правові основи діяльності природоохоронної прокуратури…….…..29
1.3. Мета і завдання природоохоронної прокуратури……………………..52
Висновки до розділу 1…………………………….……..…………………….58
Розділ 2. Функції природоохоронної прокуратури
2.1. Прокурорський нагляд за додержанням і застосуванням законів про охорону навколишнього природного середовища……………………..62
2.2. Представництво природоохоронним прокурором екологічних інтересів громадянина або держави в суді…………….………………………….97
2.3. Розслідування природоохоронною прокуратурою злочинів проти довкілля………………………………………………………………….111
2.4. Координація прокуратурою дій правоохоронних органів по боротьбі з екологічною злочинністю…………………………………………….122
Висновки до Розділу 2……………………………………………………….139
Розділ 3. Організація роботи природоохоронного прокурора
3.1. Поняття та значення організації роботи природоохоронного прокурора……………………………………………………………………..148
3.2. Структурні елементи організації роботи природоохоронного прокурора……………………………………………………………………..152
3.3. Методологія оцінки ефективності діяльності природоохоронної прокуратури……………………………………………………………………169
Висновки до Розділу 3………………………………………………………..174
ВИСНОВКИ…………………………………………………….………………..177
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………….……………….181
ДОДАТКИ………………………………………………..………………………207

ВСТУП
Актуальність теми. Відповідно до ст. 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов’язком держави. Взявши на себе зобов’язання щодо забезпечення екологічної безпеки, Україна створила систему органів, що виконують природоохоронні функції (законодавчі, виконавчі, судові та контрольно-наглядові), провідне місце серед яких займають органи прокуратури. З 1989 року у системі Прокуратури України створено спеціалізовані екологічні підрозділи та виділені природоохоронні прокуратури, які спеціалізуються виключно на нагляді за додержанням і застосуванням законів про охорону навколишнього природного середовища. На сьогодні функціонує 35 таких прокуратур.
До проблематики організації та здійснення наглядової діяльності за дотриманням законів про охорону навколишнього природного середовища частково звертались такі науковці, як В. І. Андрейцев, В. І. Бабенко, Г. І. Балюк, Р. І. Бурієва, В. П. Виноградов, Ю. Є. Винокуров, А. П. Гетьман, М. І. Гошовський, Л. М. Давиденко, В. В. Долежан, Ю. Б. Жаркова, Е. М. Жевлаков, В. А. Зуєв, П. М. Каркач, І. М. Козьяков, М. В. Косюта, Т. В. Корнякова, А. І. Котелевець, І. Є. Марочкін, Т. Р. Мирзаєв, О. Р. Михайленко, М. І. Мичко, В. Л. Мунтян, В. П. Пивненко, Ю. Е. Полянський, М. В. Руденко, Б. Г. Розовський, Г. П. Середа, Г. І. Сопраньков, Я. М. Толочко, О. Б. Черв’якова, М. К. Якимчук, Ю. С. Шемшученко, П. В. Шумський та ін.
Разом з тим у вітчизняній юридичній літературі організаційно-правові аспекти діяльності органів прокуратури у галузі охорони навколишнього середовища висвітлено недостатньо, а природоохоронної прокуратури — практично не висвітлено. Захищена у 2004 році дисертація В. І. Бабенка „Організаційно-правові аспекти прокурорського нагляду за додержанням законів про охорону довкілля” присвячена загальним питанням нагляду за додержанням природоохоронного законодавства, а проблематика координації прокурором дій правоохоронних органів по боротьбі з екологічними злочинами, представництва прокуратурою екологічних інтересів громадянина або держави в суді, розслідування природоохоронною прокуратурою злочинів проти довкілля не входить до предмету її дослідження. Дисертаційна робота Я. М. Толочко „Прокурорський нагляд за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти довкілля”, захищена у 2007 році, була присвячена вузькій проблематиці прокурорсько-наглядових відносин, а організаційні аспекти діяльності органів прокуратури не входили до кола завдань даного дослідження. У виданому в 2006 році навчальному посібнику В. І. Козьякова, Т. В. Корнякової і Г. П. Середи „Забезпечення прокурором законності надрокористування (теорія та практика прокурорського нагляду)” досить детально досліджуються питання забезпечення органами прокуратури законності й правопорядку в сфері використання та охорони надр, однак інші важливі сфери діяльності органів прокуратури в існуючих наукових працях досліджувались фрагментарно або в рамках ширшої правової проблематики, без комплексного підходу. Беручи до уваги те, що екологічна ситуація в Україні залишається вкрай складною, навантаження на навколишнє природне середовище постійно зростає, забруднення і виснаження природних ресурсів продовжує загрожувати здоров’ю населення, екологічній безпеці та економічній стабільності держави, з одного боку, та недосконалість організаційно-штатної побудови діяльності структурних підрозділів (окремих прокурорів), що призводить до другорядності нагляду за додержанням законів у цій сфері та необхідність подальшої спеціалізації прокурорського нагляду — з іншого, обумовлюють актуальність і важливість комплексного дослідження широкого кола питань, пов’язаних із організаційними та правовими аспектами діяльності органів прокуратури, насамперед — природоохоронної прокуратури.
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до планів наукових досліджень Академії адвокатури України і є складовою комплексної цільової програми „Проблеми вдосконалення організації і діяльності суду та правоохоронних органів в умовах формування соціальної, правової, демократичної держави” ( державна реєстрація № 0186.0.099031).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України та правозастосовчої практики визначити сутність та особливості організаційних та правових засад діяльності природоохоронної прокуратури, надати науково обґрунтовані пропозиції та рекомендації до норм чинного законодавства із зазначених питань.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі основні завдання:
- визначити закономірності становлення та розвитку природоохоронних прокуратур у системі органів прокуратури;
- проаналізувати правову основу діяльності природоохоронної прокуратури;
- визначити мету і завдання природоохоронної прокуратури;
- дослідити особливості прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів про охорону навколишнього природного середовища;
- проаналізувати питання представництва природоохоронним прокурором екологічних інтересів громадянина або держави в суді;
- розглянути проблеми координації прокуратурою дій правоохоронних органів по боротьбі з екологічною злочинністю;
- дослідити особливості організації роботи природоохоронного прокурора;
- на підставі виконання цих завдань виробити конкретні пропозиції та рекомендації щодо удосконалення правового регулювання діяльності природоохоронних прокуратур.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які складаються в сфері діяльності природоохоронної прокуратури.
Предмет дослідження становлять теоретико-методологічні засади та сучасний стан правового регулювання діяльності природоохоронної прокуратури.
Методи дослідження. В роботі використовуються як загальнонаукові методи пізнання об’єктивної дійсності, що базуються на діалектичному підході до об’єкта, який досліджується, так і окремі методи наукового пізнання. Зокрема, логічний метод використано під час дослідження аналітичних матеріалів, точок зору авторів з окремих питань, які є предметом дослідження (Розділи 1, 2). Порівняльно-правовий метод використано під час з’ясування місця та ролі прокуратури в системі державних органів, які виконують природоохоронні функції, розгляду особливостей правового регулювання діяльності природоохоронної прокуратури (підрозділ 1.2, Розділ 2). За допомогою системно-структурного методу було охарактеризовано мету та завдання природоохоронної прокуратури, елементи організації роботи природоохоронного прокурора (підрозділи 1.3, 2.2). За допомогою статистичного методу і документального аналізу охарактеризовано особливості екологічної ситуації в Україні, сучасний стан прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів про охорону навколишнього природного середовища (підрозділи 1.3, 2.1). Соціологічні методи (опитування, анкетування) застосовано для характеристики проблемних питань організації діяльності прокуратури у галузі охорони навколишнього середовища (Розділи 1, 2).
Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали наукові праці з теорії прокурорського нагляду, загальної теорії держави і права, розробки фахівців у галузі процесуального, адміністративного та екологічного права, а також теорії управління. Нормативною основою роботи є Конституція України, законодавчі та інші нормативно-правові акти, які регулюють екологічні правовідносини в цілому та діяльність природоохоронної прокуратури зокрема. Емпіричну базу дослідження становлять статистичні матеріали з означених питань. При написанні дисертації автор спирався на свій особистий досвід, пов'язаний зі службою в органах прокуратури України.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є першим комплексним дослідженням організаційно-правових засад діяльності природоохоронної прокуратури України. В результаті проведеного дослідження було сформульовано низку нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:
- обґрунтовано доцільність подальшого збереження природоохоронних прокуратур, що обумовлено: по-перше, погіршенням екологічної ситуації в країні; по-друге, визначенням в Законі України „Про прокуратуру” того, що додержання законів, які стосуються охорони навколишнього середовища є предметом прокурорського нагляду (п. 3 ст. 19); по-третє, передбаченням Законом України „Про охорону навколишнього природного середовища” можливості створення в складі органів прокуратури спеціалізованих екологічних підрозділів (ст. 37); по-четверте, другорядністю на сьогодні нагляду за додержанням законів про охорону навколишнього середовища в діяльності військових, транспортних, міських, районних та інших прокурорів; по-п’яте, необхідністю подальшої спеціалізації прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів у галузі охорони довкілля;
- запропоновано власне визначення природоохоронної прокуратури як спеціалізованого екологічного підрозділу в системі органів прокуратури, головним призначенням якого є здійснення нагляду за додержанням і застосуванням законів про охорону навколишнього природного середовища;
- аргументовано положення про необхідність розробки та прийняття (на рівні Генеральної прокуратури України) Типового положення про природоохоронну прокуратуру, в якому мають бути визначені її мета, завдання, функції, а також повноваження природоохоронних прокуратур, гарантії їх діяльності та відповідальність;
- здійснено наукову класифікацію нормативно-правових актів Генерального прокурора України у досліджуваній сфері і визначено такі їх групи: 1) ті, що стосуються загальних засад організації прокурорської діяльності; 2) ті, що безпосередньо спрямовані на організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів про охорону навколишнього природного середовища; 3) ті, що визначають правовий статус структурних підрозділів з питань нагляду за додержанням природоохоронного законодавства; 4) ті, що регулюють організаційні та управлінські аспекти діяльності органів прокуратури в цілому та природоохоронних прокуратур (відділів, окремих прокурорів) зокрема;
- уперше з теоретичних і практичних позицій комплексно досліджено проблеми забезпечення природозахисної законності діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування методами прокурорського нагляду, з урахуванням ознак, зазначених у ч. 2 ст. 19 Закону України „Про прокуратуру”, названо причини і умови, що сприяють порушенням закону в сфері охорони довкілля, і вказано шляхи їх подолання;
- розкрито сутність і зміст організації роботи природоохоронного прокурора, до елементів якої віднесено: 1) визначення мети та завдань природоохоронної прокуратури; 2) визначення її організаційної структури; 3) визначення її штатної чисельності, функціональних обов’язків та повноважень працівників природоохоронних прокуратур, порядку підлеглості та правил внутрішнього трудового розпорядку; 4) планування наглядової діяльності; 5) надання методичної допомоги; 6) інформаційне, кадрове, матеріально-технічне та фінансове забезпечення діяльності природоохоронних прокуратур; 7) визначення загальних засад та конкретних форм взаємодії та координації під час здійснення наглядової діяльності; 8) здійснення контролю діяльності підлеглих працівників;
- доведено, що інформаційне забезпечення діяльності природоохоронної прокуратури має базуватися на наступних принципах: 1) оперативності, зміст якої полягає у забезпеченні якнайшвидшого доступу до інформаційних джерел; 2) повноти інформації, тобто наявності у масивах даних всіх необхідних екологічних відомостей для здійснення аналітичної роботи і прийняття управлінських рішень; 3) достовірності інформації, тобто її об’єктивності, відповідності фактичній ситуації щодо стану додержання природоохоронного законодавства;
- визначено внутрішньо-організаційні та зовнішньо-управлінські повноваження природоохоронних прокурорів як керівників ланки прокурорської системи, при цьому до внутрішньо-управлінських повноважень віднесено загальне керівництво роботою природоохоронної прокуратури, організація її діяльності; надання організаційно-методичної та практичної допомоги підлеглим працівникам природоохоронної прокуратури; вивчення позитивного досвіду; проведення оперативних нарад з питань роботи природоохоронної прокуратури та ін. До зовнішньо-управлінських повноважень віднесено повноваження у сфері відносин з державними та недержавними органами, організаціями, підприємствами, установами, об’єднаннями громадян з питань, які виходять за межі прокурорського нагляду, але необхідні для ефективного здійснення природоохоронною прокуратурою поставлених перед нею завдань;
- обґрунтовано доцільність проведення систематизації екологічного законодавства в формі кодифікації, кінцевим результатом якої стало б розроблення та прийняття Екологічного кодексу України, до структури якого увійшли б усі законодавчі акти з питань охорони довкілля;
- сформульовано пропозиції щодо внесення змін та доповнень до чинного законодавства, зокрема, до Законів України „Про прокуратуру”, „Про охорону навколишнього природного середовища”, а також запропоновано видання наказу Генерального прокурора України „Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів про охорону навколишнього середовища”, проект якого міститься у Додатку 2 до дисертації.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:
– в науково-дослідній сфері — основні положення та висновки дисертації можуть бути підставою для подальшої розробки теоретико-правових проблем організації та діяльності органів прокуратури України;
– в правотворчості — в результаті дослідження сформульовано низку пропозицій щодо внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів, які регулюють організацію та діяльність органів прокуратури;
– в правозастосовчій діяльності — як основа методичного забезпечення організації та діяльності природоохоронної прокуратури;
– в навчальному процесі — матеріали дисертації можуть використовуватись під час проведення занять із дисциплін „Прокурорський нагляд”, „Екологічне право” та спецкурсу „Судові та правоохоронні органи”.
Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки були оприлюднені дисертантом на науково-практичних конференціях: „Актуальні проблеми сучасної науки” (Суми, 2005), „Актуальні проблеми правознавства” (м. Харків, 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Реформування органів прокуратури України: проблеми і перспективи” (Київ, 2006), а також на теоретичних семінарах і засіданнях кафедри кримінального процесу та криміналістики Академії адвокатури України. Матеріали дисертаційного дослідження використовувалися у навчальному процесі Інституту підвищення кваліфікації працівників органів прокуратури Академії прокуратури України, а також для навчання прокурорів на місцях.
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено у семи наукових статтях, які надруковані у фахових виданнях України.

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертації теоретично узагальнено і по-новому вирішено наукове завдання, що полягає у дослідженні проблем організації і діяльності природоохоронної прокуратури, а також сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на удосконалення ефективності роботи природоохоронної прокуратури зокрема та всієї системи органів прокуратури взагалі. Основні з них такі:
1. Становлення та розвиток природоохоронних прокуратур у системі органів прокуратури нерозривно пов’язані із: по-перше, загостренням (погіршенням) екологічної ситуації у нашій країні; по-друге, розвитком екологічного законодавства; по-третє, суспільною небезпекою правопорушень проти довкілля (екологічних правопорушень), як злочинів, так і адміністративних проступків, що мають сталу тенденцію до зростання; по-четверте, розвитком відповідних наукових вчень.
2. Мета створення та діяльності природоохоронних прокуратур полягає в охороні та захисті гарантованих Конституцією, законодавчими і підзаконними нормативно-правовими актами екологічних прав і свобод фізичних та юридичних осіб, державних та публічних інтересів, з одного боку, та підвищенні якості та ефективності прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів в галузі охорони навколишнього середовища — з іншого.
3. Провідним напрямком прокурорського нагляду за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища має бути нагляд за додержанням екологічного законодавства контролюючими та іншими державними органами, на яких законом покладено здійснення відповідних функцій у сфері охорони довкілля.
4. Необхідно узагальнити всі розроблені Генеральною прокуратурою України, обласними та прирівняними до них прокуратурами методичні рекомендації щодо організації прокурорського нагляду за додержанням природоохоронного законодавства, уніфікувати їх з точки зору змісту та структурних елементів, розробити методичні рекомендації з тих напрямків прокурорського нагляду у галузі охорони навколишнього середовища, яких бракує для системної роботи за даним напрямком, та об’єднати їх в єдиному документі, який має носити назву „Методичні рекомендації щодо організації прокурорського нагляду за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища”.
5. Ст. 10 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” необхідно доповнити наступною гарантією: здіснення прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів про охорону навколишнього природного середовища та представництво прокуратурою екологічних інтересів громадянина або держави в суді.
6. З метою приведення законодавства України у відповідність до вимог Орхуської конвенції вважаємо за доцільне викласти ч. 2 ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру” у наступній редакції: „Підставами представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорюванні права або реалізувати процесуальні повноваження, порушення інтересів невизначеного кола осіб — одночасне порушення їх прав, а інтересів держави — наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою”.
7. Розслідування злочинів проти довкілля має певні особливості, які обумовлюють недоцільність позбавлення в сучасних умовах органів прокуратури функцій досудового слідства щодо даної категорії кримінальних справ. Закріплені у Перехідних положеннях Конституції України вимоги щодо позбавлення органів прокуратури функцій досудового слідства, безумовно, потребують своєї реалізації. Однак, позбавлення органів прокуратури функцій досудового розслідування щодо злочинів проти довкілля має відбутися лише після створення незалежного від органів виконавчої влади слідчого органу, здатного на високому професійному рівні, об’єктивно і неупереджено розслідувати дану категорію злочинів.
8. Аналізуючи ст. 112 КПК, в якій визначено підслідність органів досудового слідства, не можемо не вказати на її основний недолік (упущення) щодо предмету дисертаційного дослідження, оскільки за такими статтями як: 1) частина 1 статті 245 (Знищення або пошкодження лісових масивів); 2) ст. 246 (Незаконна вирубка лісу); 3) ст. 247 (Порушення законодавства про захист рослин); 4) частина 1 статті 248 (Незаконне полювання); 5) частина 1 статті 249 (Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом); 6) ст. 250 (Проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів) Кримінального кодексу України, підслідність у КПК не визначена, що потребує негайного виправлення.
9. Вважається за доцільне ст. 13 Закону України „Про прокуратуру” в якій визначається система органів прокуратури, доповнити положенням „природоохоронні прокуратури на правах міжрайонних”. При цьому природоохоронні прокуратури необхідно утворювати за територіальною ознакою у кожному без виключення регіоні України.
10. Відсутність спеціального відомчого нормативно-правового акту, який регламентував би організацію та діяльність природоохоронних прокуратур, значно ускладнює їх функціонування. З огляду на це бажано видати наказ Генерального прокурора України „Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів про охорону навколишнього природного середовища”, проект якого міститься у Додатку 2 до дисертації.
11. Необхідно розробити на рівні Генеральної прокуратури України Типове положення про природоохоронну прокуратуру, в якому визначити її мету, завдання, функції та повноваження; гарантії діяльності природоохоронних прокурорів та відповідальність, що у свою чергу буде унеможливлювати дублювання контролю і нагляду під час виконання завдань з охорони довкілля.
12. Координацію прокуратурою дій правоохоронних органів по боротьбі з екологічними злочинами необхідно розуміти як організаційну діяльність прокуратури, яка спрямована на погодження (узгодження) дій самостійних суб’єктів системи державних органів, які ведуть боротьбу із екологічними злочинами, і яка спрямована на досягнення основної мети — забезпечення екологічної безпеки фізичних та юридичних осіб, суспільства та держави.
13. Беручи до уваги те, що Координаційний комітет по боротьбі з організованою злочинністю та корупцією при Президенті України було ліквідовано (Указом Президента України № 208 від 8 лютого 2005 р.) з передачею його функцій, фінансового та матеріально-технічного забезпечення Раді національної безпеки і оборони України, слова „бере участь в організації нарад Координаційного комітету по боротьбі з організованою злочинністю та корупцією при Президенті України” необхідно виключити із тексту ст. 10 Закону України „Про прокуратуру”. Крім того, у зв’язку із передачею вказаної функції від Комітету до Ради національної безпеки і оборони України, відповідні зміни необхідно внести до Закону України „Про Раду національної безпеки і оборони України”, а саме, доповнити його такою функцією, як „координація діяльності органів, які беруть участь у боротьбі зі злочинністю”.
14. Як безпосередні вимірники ефективності діяльності природоохоронної прокуратури мають виступати показники, що виражаються в конкретних цифрах. Показники діляться на кількісні (кількість внесених актів прокурорського реагування, зокрема, кількість порушених кримінальних справ, кількість осіб, притягнутих до відповідальності, і т. д.); якісні (повнота виявлення порушень законів і обставин, що їм сприяли, повне усунення порушень законів і обставин, що їм сприяли, реальне відновлення порушених прав, свобод і законних інтересів, своєчасне відшкодування шкоди, заподіяної правопорушниками, тощо); результативності (кількість вчинених правопорушень, у тому числі й злочинів за певний період часу — квартал, півріччя, рік, сумарні шкідливі наслідки вчинених правопорушень, тощо).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст.141.
2. Бабенко В.І. Руденко М.В. Прокурор у галузі охорони довкілля: Сутність, повноваження, організація: Навч. посіб. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. - К.: Концерн „Видавничий Дім „Ін Юре”, 2005. - 408 с.
3. Косюта М.В. Проблеми та шляхи розвитку прокуратури України в умовах побудови демократичної правової держави: Дис. ... канд. юрид. наук. – 12.00.10. – Харків: Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, 2002. – 465с.
4. Малюга В.І. Принципи організації та діяльності прокуратури України: Дис. ... канд. юрид. наук. – 12.00.10. – Київ: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2002. – 205с.
5. Мичко М.І. Проблеми функцій і організаційного устрою прокуратури України: Дис. ... канд. юрид. наук. – 12.00.10. – Харків: Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, 2002. – 376 с.
6. Якимчук М.К. Організаційно-правові основи управління в органах прокуратури України: Дис. ... канд. юрид. наук. – 12.00.07 – Київ: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2002. – 396 с.
7. Давиденко Л.М. Місце і роль прокуратури в механізмі державної влади // Правова система України: теорія і практика. Матеріали наук.-практ.конф. - К., 1993. - С.379-380.
8. Руденко Н.В. Правовая ответственность и экономические санкции за природоохранные нарушения: Учеб. пособие. – Черкассы: НИИТЭхим. – 1991. – 84 с.
9. Руденко Н.В. Нужны ли специализированные прокуратуры? // Голос Украины. – 1998. – 18 февраля.
10. Руденко М. Проблеми розвитку прокуратури // Право України. –2003. – № 2. – С. 57-59.
11. Шумський П.В. Прокуратура України. - К.: Вентурі, 1998. - 336с.
12. Рященцев В. Первые шаги природоохранной прокуратуры // Социа-листическая законность. – 1990. – № 6. – С.29.
13. Басков В.И. История прокуратуры Российской империи // Вестн. Моск. ун-та. - Сер.11. - Право. - 1997. - №2. - С.3-13.
14. Клочков В. З історії прокуратури // Закон і бізнес. - 2000. - № 18-19.
15. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. - Харків: Консум, 2001. - 656 с.
16. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / За заг. ред. В.Б.Авер’янова. – К.: Факт, 2003. – 384 с.
17. Жилин А.А. Учебник государственного права. Часть 1. - Птг., 1916. – 250с.
18. Кокошкин Ф. Лекции по общему государственному праву. – М., 1912. – 321с.
19. Історія держави і права України. Частина 1. – Харків.: Основа, 1993. – 432 с.
20. Історія держави і права України / За ред. А.Й. Рогожина. У 2 ч. – Ч.1. – К.: Ін Юре,1996. – 368 с.
21. Історія держави і права України / За ред. А.С.Чайковського. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 384 с.
22. Козьяков І.М., Корнякова Т.В., Середа Г.П. Забезпечення прокурором законності надрокористування (теорія та практика прокурорського нагляду): Навч.посіб. /За ред.. Т.В.Корнякової. – К.,Х.: Вид-во «Харків юридичний», 2006. – 424 с.
23. Толочко Я.М. Прокурорський нагляд за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти довкілля: Автореф. дис. …канд. юрид. наук: 12.00.10 – судоустрій, прокуратура та адвокатура. – Х.: Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого, 2007. – 20 с.
24. Загальна теорія держави і права / За редакцією В.В. Копєйчикова. – К.: Юрінком, 1997. – 320 с.
25. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави. – К.: Юрінком Інтер, 1994. – 236 с.
26. Про прокуратуру: Закон України від 5 листопада 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991.– № 53. – Ст. 793.
27. Бабенко B.I. Організаційно-правові аспекти прокурорського нагляду за додержанням законів про охорону довкілля: Дис. канд. юрид. наук. – 12.00.10. - Одеса: Одеська національна юридична академія, 2004. – 234 с.
28. Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів про охорону навколишнього середовища: Наказ Генерального прокурора України від 28 жовтня 2002 р. № 3/2.
29. Декларація про державний суверенітет України: Затверджена постановою Верховної Ради УРСР від 16 липня 1990 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. – № 31. – Ст. 429.
30. Долежан В.В. Деякі аспекти співвідношення судової і прокурорської компетенції // Правова система України: теорія і практика. - К., 1993. - С.383-385.
31. Шишкін В. Прокуратура і правосуддя в суверенній Україні // Право України. - 1992. - № 1. - С.7-11.
32. Федоров Н.В. О судебной реформе в России // Гос-во и право. – 1992. - № 6. - С. 11-15.
33. Костенко Н. Прокуратура - опора президентской власти // Российская юстиция - 1994. - № 11. - С.25-27.
34. Шумський П.В. Прокуратура - її місце та роль в державі // Право України. - 1997. - № 8. - С.40-43.
35. Становление правового государства в Российской Федерации и функции прокуратуры: Круглый стол. // Государство и право. - 1994. - № 5. - С.3-34.
36. Мычко Н.И. Прокуратура Украины: роль и место в системе государственной власти. - Донецк: «Донеччина», 1999. – 256 с.
37. Рудейчук В. До питання про прокурорську владу // Вісник прокуратури. – 2003. - № 12. – С.30-35.
38. Бакаев Д.М. Место прокуратуры в системе органов государства // Прокуратура в системе политических и правовых институтов общества. - М., 1990. - С.107-111.
39. Корнуков В.М. Прокурорская власть и функции прокурора в уголовном судопроизводстве // Проблемы совершенствования прокурорского надзора (к 275-летию Российской прокуратуры): Мат-лы научн.практ.конф-и.-п.: НИИ при Ген.прокуратуре Рос.Федерации. - 1998. - С.211-213.
40. Давиденко Л. Прокурорська Влада. Міф чи реальність? Чи відповідає вона принципам правової держави? // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. - № 7. – С.35-41.
41. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25 червня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 41. – Ст.547.
42. Про порядок заповнення та подання документів первинного обліку злочинів, осіб, які їх вчинили, руху кримінальних справ: Наказ Генерального прокурора України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Державної податкової Адміністрації України, Міністерства юстиції України № 20/84/293/126/18/5 від 26 березня 2002 р.
43. Про Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки: Постанова Верховної Ради України від 5 березня 1998 р. № 188 // Відомості Верховної Ради України. – 1998. - № 38-39. - Ст.248.
44. Про рекомендації парламентських слухань щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в Україні: Постанова Верховної Ради України від від 20 лютого 2003 року № 565 // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 23. - Ст.124.
45. Про схвалення Концепції Державної програми проведення моніторингу навколишнього природного середовища: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2004 р. № 992.
46. Про затвердження Програми природоохоронних заходів: Наказ Міністерства палива та енергетики України від 25 серпня 2004 р. № 508.
47. Рішення Колегії Генеральної Прокуратури України від 17 липня 2003 р. // Вісник прокуратури. – 2003. - № 8.
48. Виступ Генерального прокурора Г.Васильєва на семінарі „Екологічна безпека: шляхи подальшого удосконалення прокурорського нагляду” / Прес-служба Генеральної прокуратури України.
49. Зербіно Д. Антропогенні екологічні катастрофи // Надзвичайна ситуація. – 1999. – №7. – С. 44–45.
50. Андрейцев В.І. Конституційне право громадян на екологічну безпеку: контрольно-наглядові гарантії // Вісник Київського національного ун-ту ім. Тараса Шевченка. Юридичні науки. Вип.45-48. 2002.- С.9-23.
51. Краснова М.В. Правове регулювання екологічного інформування: порівняльно-правовий аналіз // Вісник Київського національного університету ім.Т.Шевченка. Юридичні наукт. Вип.45-48.- С. 46-54.
52. Гетьман А.П. Розвиток законодавства про екологічні права людини в 70 – 80-х рр. ХХ століття // Вісник Академії правових наук України. – 2001. - № 1(24) – С. 93 – 103.
53. Андрейцев В.І. Екологічне право. – К.: Вентурі, 1996. – 160 с.
54. Про основи національної безпеки України: Закон України від 19 червня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 39. – Ст.351.
55. Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів щодо захисту прав і свобод громадян, державних та публічних інтересів: Наказ Генерального прокурора України від 19 вересня 2005 р. № 3-гн.
56. Про затвердження Положення про структурний підрозділ із питань нагляду за додержанням природоохоронного законодавства прокуратури Сумської області: Наказ прокурора Сумської області №198 від 30 грудня 2005 р.
57. Злочинність в Україні: аналітично-інформаційний бюлетень. – К.: МВС. – 2006 р. – 67 с.
58. Зуєв В.А. Організаційно-правові аспекти природокористування та охорони навколишнього природного середовища: Дис. ... канд. юрид. наук. – 12.00.06. – Харків: Національний університет внутрішніх справ, 2003. – 215с.
59. Заржицький О. Щодо правових засад екологічної безпеки // Право України - 1999. - № 4. - С.71-76.
60. Бабенко В. Завдання прокурора у галузі охорони довкілля // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. - № 7. - С.76-83.
61. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. - Харків: Консум, 2001. - 656 с.
62. Алексеев С.С. Общая теория права: В 2-х т. – М.: Юрид. лит., 1982. – Т. 2. – 360 с.
63. Комаров С. А. Общая теория государства и права: Курс лекций / Издание 2-е, исправленное и дополненное. – М.: Манускрипт, 1996. – 312 с.
64. Теория государства и права: Учебник для вузов / Под ред. М.М. Рассолова, В.О. Лучина, Б.С. Эбзеева. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2001. – 640с.
65. Алексеев С.С. Теория права. – М.: Изд-во БЕК, 1994. – 224 с.
66. Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник. – Харьков: Консум; Ун-т внутр. дел. 2000 – 704 с.
67. Про Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки: Постанова Верховної Ради України від 5 березня 1998 р. № 188 // Відомості Верховної Ради України. – 1998. - № 38-39. - Ст.248.
68. Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи: Закон України від 27 лютого 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 16. – Ст.198.
69. Про природно-заповідний фонд України Закон України від 16 червня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 34. – Ст.502.
70. Про охорону атмосферного повітря: Закон України від 16 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 50. – Ст.678.
71. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення: Закон України від 24 лютого 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 27. – Ст.218.
72. Про екологічну експертизу: Закон України від 9 лютого 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 8. – Ст.54.
73. Про поводження з радіоактивними відходами: Закон України від 30 червня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 27. – Ст.198.
74. Про відходи: Закон України від 5 березня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. - № 36-37. – Ст.242.
75. Про рослинний світ: Закон України від 9 квітня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 22-23. – Ст.198.
76. Про тваринний світ: Закон України від 13 грудня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 14. – Ст.97.
77. Про зону надзвичайної екологічної ситуації: Закон України від 13 липня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 42. – Ст.348.
78. Про питну воду та питне водопостачання: Закон України від 10 січня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 16. – Ст.112.
79. Про охорону земель: Закон України від 19 червня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 39. – Ст.349.
80. Лісовий кодекс України від 21 січня 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 17. – Ст.99.
81. Водний кодекс України від 6 червня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 24. – Ст.189.
82. Кодекс України про надра від 27 липня 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 36. – Ст.340.
83. Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 3-4. – Ст.27.
84. Повітряний кодекс України від 4 травня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 25. – Ст.274.
85. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 25-25. – Ст.131.
86. Про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – Додаток до № 51. – Ст. 1122.
87. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 40-44. – Ст.356.
88. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 18-22. – Ст.144.
89. Митний кодекс України від 11 липня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 38-39. – Ст.288.
90. Порядок обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об’єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища: Постанова Верховної Ради України від 29 жовтня1992 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 46. - Ст. 637.
91. Про стан дотримання вимог природоохоронного законодавства при здійсненні діяльності, пов’язаної з надрокористуванням в Україні: Постанова Верховної Ради України від 20 листопада 2003 р. // Голос України. - 2003. - 2 грудня. - № 228.
92. Про підсумки роботи органів прокуратури Сумської області по нагляду за додержанням природоохоронного законодавства протягом 2005 року: Наказ прокурора Сумської області від 19 січня 2006 р. № 07/4-10-17 окв.
93. Про роботу прокуратури у сфері охорони навколишнього природного середовища / Інформаційний бюлетень Генеральної прокуратури України. –К.: Генеральна прокуратура України, 2006. - № 1.
94. Тустановська І.В. Застосування права в галузі охорони довкілля в Україні та США (порівняльний аналіз). – Автореф. дис. …канд.юрид.наук: 12.00.06 - земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсове право. - Львівський державний університет імені Івана Франка, Львів, 1998. – 180 с.
95. Загальна декларація прав людини: Прийнято резолюцією 217 А (ІІІ) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 р. // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / Упоряд. Ю.К. Качуренко. – 2-е вид. – К.: Юрінформ, 1992. – С. 18-24.
96. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права: Прийнято резолюцією 2200 А (XXІ) Генеральної Асамблеї ООН від 16 грудня 1966 р. // Права людини: Збірник документів / Укл. В.С. Семенов, О.Н. Ярмиш та ін. – Харків: Ун-т внутр. справ, 1997. – С. 30-41.
97. Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини. Прийнята Радою Європи 4 листопада 1950 р. // Права людини: Збірник документів / Укл. В.С. Семенов, О.Н. Ярмиш та ін. – Харків: Ун-т внутр. справ, 1997. – С. 58-76.
98. Про Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України: Указ Президента України від 27 грудня 2005 року № 1842.
99. Про заходи щодо підвищення ефективності державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів: Указ Президента України від 15 вересня 2003 р. № 1039 // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.kiev.ua.
100. Про систему прогнозування генетичного ризику впровадження нових технологій та забруднення навколишнього середовища: Указ Президента України від 17 січня 1995 р. № 53 // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.kiev.ua.
101. Про заходи щодо організації роботи по поліпшенню екологічного стану ріки Дніпро та якості питної води: Розпорядження Президента України від 3 липня 1992 р. № 120 // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.kiev.ua.
102. Про території та об'єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення: Указ Президента України від 12 вересня 2005 року № 1238 // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.kiev.ua.
103. Про заходи щодо посилення державного контролю у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів: Указ Президента України від 5 січня 2004 р. № 1 // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.kiev.ua.
104. Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору: Постанова Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. № 303 // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.kiev.ua.
105. Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля: Постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 р. № 391 // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.kiev.ua.
106. Про затвердження Положення про Державну екологічну інспекцію: Постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2001 р. № 1520 // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.kiev.ua.
107. Про заходи щодо поетапного впровадження в Україні вимог директив Європейського Союзу, санітарних, екологічних, ветеринарних, фітосанітарних норм та міжнародних і європейських стандартів: Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 1997 р. № 244 // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.kiev.ua.
108. Про здійснення екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон: Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 1995 р. № 198 // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.kiev.ua.
109. Про затвердження Порядку здійснення екологічного контролю експортних партій брухту чорних і кольорових металів підрозділами Державної екологічної інспекції Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки: Постанова Кабінету Міністрів України від 2 липня 1998 р. № 999 // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.kiev.ua.
110. Про затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів: Постанова Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 р. № 1147 // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.kiev.ua.
111. Про перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку: Постанова Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. № 554 // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.kiev.ua.
112. Про утворення Координаційної ради з питань формування національної екологічної мережі: Постанова Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. № 1603 // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.kiev.ua.
113. Про Концепцію поліпшення екологічного становища гірничодобувних регіонів України: Постанова Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1999 р. № 1606 // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.kiev.ua.
114. Про затвердження плану заходів щодо поліпшення екологічної освіти, виховання населення, стимулювання та пропаганди ощадливого використання води: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2003 р. № 537 // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.kiev.ua.
115. Про Порядок розроблення та затвердження нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря: Постанова Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. № 299 // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.kiev.ua.
116. Про заходи щодо розв’язання еколого-гідрогеологічних проблем, які виникають унаслідок закриття гірничодобувних підприємств, шахт і розрізів: Постанова Кабінету Міністрів України від 12 січня 1999 р. № 31 // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.kiev.ua.
117. Про схвалення Концепції Програми сталого соціально-економічного, екологічного і культурного розвитку м. Севастополя на 2006-2015 роки: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 січня 2006 р. № 3 // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.kiev.ua.
118. Про схвалення Концепції Державної програми проведення моніторингу навколишнього природного середовища: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2004 р. № 992.
119. Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів щодо захисту прав і свобод громадян, державних та публічних інтересів: Наказ Генерального прокурора України від 19 вересня 2005 р. № 3-гн.
120. Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство: Наказ Генерального прокурора України від 19 вересня 2005 р. № 4гн.
121. Про організацію участі прокурорів у судовому розгляді кримінальних справ та підтримання державного обвинувачення: Наказ Генерального прокурора України від 19 вересня 2005 р. № 5гн.
122. Про організацію роботи по представництву в суді, захисту інтересів громадян та держави при виконанні судових рішень: Наказ Генерального прокурора України від 19 вересня 2005 р. № 6гн.
123. Про сферу та особливості організації діяльності органів прокуратури на транспорті: Наказ Генерального прокурора України від 19 вересня 2005 р. № 3/3гн.
124. Про розмежування повноважень прокуратур міст і районів у містах з районним поділом: Наказ Генерального прокурора України від 26 серпня 2005 р. № 1/2гн.
125. Про зміни в організації прокурорського нагляду за додержанням адміністративного законодавства: Наказ Генерального прокурора України від 21 лютого 2000 р. № 16.
126. Про розмежування функцій і об’єктів нагляду між територіальними прокурорами, Сумським міжрайонним природоохоронним, Сумським та Конотопським транспортними прокурорами, прокурором з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах: Наказ прокурора Сумської області від 27 березня 2006 р. № 55.
127. Положення про структурний підрозділ з питань нагляду за додержанням природоохоронного законодавства прокуратури Сумської області: Наказ прокурора Сумської області № 198 від 30 грудня 2005 р.
128. Про затвердження Регламенту Генеральної прокуратури України: Наказ Генерального прокурора України від 30 вересня 2005 р. № 53.
129. Про організацію роботи і управління в органах прокуратури України: Наказ Генерального прокурора України від 19 вересня 2005 р. № 1.
130. Про організацію роботи з кадрами в органах прокуратури України: Наказ Генерального прокурора України від 20 січня 2006 р. № 2 гн.
131. Про забезпечення систематизації законодавства в органах прокуратури: Наказ Генерального прокурора України від 8 лютого 1993 р. № 5.
132. Положення про порядок проведення атестації прокурорсько-слідчих працівників органів прокуратури України: Наказ Генерального прокурора України від № 161 ц від 20 січня 2006 р.
133. Про введення в дію Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому громадян в органах прокуратури України: Наказ Генерального прокурора України № 5 від 9 квітня 2004 р.
134. Про затвердження Положення про порядок приймання-передачі справ, документів та майна прокуратур при звільненні та призначенні прокурорів: Наказ Генерального прокурора України від 10 червня 1999 р. № 19.
135. Про заходи і порядок здійснення контролю за забезпеченням захисту працівників прокуратури: Наказ Генерального прокурора України від 28 квітня 1994 р. № 3.
136. Про координацію діяльності правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю: Наказ Генерального прокурора України від 21 лютого 2000 р. № 2.
137. Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 10 грудня 2004 р. № 17 // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.kiev.ua.
138. Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 3. // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.kiev.ua.
139. Тлумачний словник української мови. / Укладачі Ковальова Т.В., Коврига Л.П. – Харків: Синтекс, 2005. – 672 с.
140. Проблеми екологічної політики України /За ред..О.Заруцької. – К., 2007. – 192 с.
141. Ожегов С.И. Толковый словарь русского языка. - М.: Русский язык, 1988. – 760 с.
142. Мурашин Г.О., Михайленко О.Р. Прокурорський нагляд // Юридична енциклопедія. – Т. 5. – К., 2003. – С. 162-163.
143. Васецький В.Ю. Доктрина прав людини в романо-германській правовій системі. –Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 – теорія та історія держави й права; історія політичних і правових учень. – Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – Київ, 2006. – 200 с.
144. Магновський І.Й. Гарантії прав і свобод людини та громадянина в праві України (теоретико-правовий аспект). – Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних та правових вчень. – Національна академія внутрішніх справ України, Київ, 2003. – 221 с.
145. Лукашева Е.А. Права человека: Учебник для вузов. – М.: Норма, 2000. – 561 с.
146. Глухарева Л.И. Понятие прав человека: теоретико-правовое и социогуманитарное определение // Представительная власть — XXI век: законодательство, комментарии, проблемы . - 2004 — Выпуск № 4 (58). – С.17-20.
147. Торшенев В.М., Шахов И.Б. Контроль как правовая форма деятельности. – М.: Юрид.лит., 1987. – 176с.
148. Студеникина М.С. Государственный контроль в сфере управления (проблемы неведомственного контроля). – М.: Юрид. лит., 1974. – 157с.
149. Шохин С.О. Правовое обеспечение деятельности контрольно-счетных органов субъектов РФ: проблемы и перспективы. Дисс. док. юр. наук. – М.- 1999.
150. Государственный и общественный контроль в СССР /Под ред. Туровцева В.И. – М.: Наука, 1970. – 335с.
151. Гаращук В.М. Контроль та нагляд у державному управлінні. – Х.: Фоліо, 2002. – 17с.
152. Коняхин Л.Г. Надзор и контроль за соблюдением законодательства о труде. – М.: Изд-во МГУ, 1982. – 198с.
153. Горшенев В.Г., Шахов И.Б. Контроль как правовая форма деятельности. – М.: Юрид. лит, 1986. – 176 с.
154. Тихомиров Ю.А. Управленческое решение. – М.: Наука, 1978.- 278 с.
155. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 736с.
156. Административное право: Общая и особенная части /Под ред. А.П. Коренева. – М.: МВД СССР, 1986. – 487с.
157. Івченко А. Тлумачний словник української мови. – Х.: Фоліо, 2001. – 540 с.
158. Бахрах Д.Н. Административное право. – М.:. БЕК, 1996. – 368с.
159. Андрійко О.Ф. Організаційно-правові проблеми державного контролю у сфері виконавчої влади: Дис. …док.юрид.наук: 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право. – К.: Національна академія наук України. Інститут держави і права шм.В.М.Корецького, 1999. – 378 с.
160. Державне управління в Україні. (Навчальний посібник). За заг. ред. докт. юрид. наук, проф. Авер’янова В.Б. – К.: Ін-т держ. і права ім.. В.М. Корецького, 1999. – 266 с.
161. Попович Є.М. Нагляд і контроль за дотриманням трудового законодавства України. – Дис. …канд..юрид.наук: 12.00.05 – трудове право; право соціального забезпечення. – Х.: Національний університет внутрішніх справ, 2003. – 192 с.
162. Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави: Закон України. // Відомості Верховної Ради. – 2003. - № 46. - Ст.366
163. Прокурорский надзор: Ученик /Винокуров Ю.Е. и др.. /Под общ.ред.Ю.Е.Винокурова. – М.: Высшее образование, 2005. – 460 с.
164. Корнякова Т.В. Прокуратура і органи позавідомчого контролю: нагляд і взаємодія. - Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.10 - судоустрій, прокуратура та адвокатура. - Одеська національна юридична академія, Одеса, 2004.- 214 с.
165. Чхиквадзе В.М. Государство, демократия, законность. М., 1967. – 256 с.
166. Магруфов А.А. Социалистическая законность – основа деятельности органов внутренних дел. Ташкент, 1977. – 188 с.
167. Строгович М.С. Основные вопросы советской социалистической законности. М., 1966. – 318 с.
168. Гранин А.Ф. Социалистическая законность и правопорядок. Киев. 1970.
169. Ремнев В.И. Социалистическая законность в государственном управлении. М. 1979.
170. Демков Л.Л. Обеспечение законности в общенародном государстве. Минск, 1980.
171. .Алексеев А.А. Проблемы теории права. Свердловск., 1972., Т.1.
172. Черданцев А.Ф. Проблемы правопорядка и российское государство //Право и жизнь . – 2000. - № 5. – С.28-35.
173. Шабуров А.С. Законность и правопорядок // Теория государства и права: Учебник для вузов. М.: Норма, 1997. – 686 с.
174. Алексеев С.С. Общая теория права. Т.1. М., 1981. – 428 с.
175. Теория государства и права: Курс лекций / Под редакцией проф. М.Н.Марченко. М.: Зеркало, ТЕИС, 1999. – 380 с.
176. Конституція України. Науково-практичний коментар /В.Б.Авер’янов,О.В.Батанов, Ю.В.Баулін та ін.-Х:Право, К:Концерн «Видавничий дім «Ін Юре».-2003.- 808 с.
177. Прокурорский надзор в Российской Федерации:Учебник //Под ред. А.А.Чувилева.-М:Юрист.-1999.- 400 с.
178. Даев В.Г., Маршунов М.Н. Основы теории прокурорского надзора. Л., 1990. – 380 с.
179. Гаврилов В.В. Сущность прокурорского надзора в СССР. - Саратов,1984.- 125 с.
180. Руденко М.В. Концептуальні основи екологічного нагляду органів прокуратури // Радянське право. – 1991. – № 8.
181. Руденко М.В. Нагляд прокурора за виконанням атмосфероохоронного законодавства //Право України. –1992. – № 9.
182. Руденко М.В. Компетенція природоохоронного прокурора (на допомогу прокурорам) //Право України. – 1992. – № 12. – С. 23-26.
183. Руденко М.В. Позови прокурора про відшкодування шкоди навколишньому природному середовищу: проблеми і реальність // Право України. – 1994. – № 11-12.
184. Руденко М.В. Методика прокурорського нагляду за додержанням законів про охорону підземних вод // Право України. – 1996. – № 5.
185. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2004 році: підготовлено Радою по вивченню продуктивних сил України НАН України та Міністерством навколиш