ПРАВОВИЙ СТАТУС УЧАСНИКІВ БЮДЖЕТНОГО ПРОЦЕСУ :

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
„ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ”

На правах рукопису

СІДОР Михайло Іванович

УДК 347.73:336.14(477)

ПРАВОВИЙ СТАТУС УЧАСНИКІВ БЮДЖЕТНОГО ПРОЦЕСУ

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
кандидат юридичних наук, професор
ЦАРЬОВА Людмила Кузьмівна

Одеса – 2011
ЗМІСТ
ВСТУП.........................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ БЮДЖЕТНОГО ПРОЦЕСУ В УКРАЇНІ....................................................................................................................10
1.1. Бюджетний процес як вид юридичного процесу та його принципи.............10
1.2. Стадії бюджетного процесу, їх межі та загальна характеристика.................21
1.3. Поняття та суб’єктний склад учасників бюджетного процесу......................44
Висновки до розділу 1...............................................................................................70

РОЗДІЛ 2 ПОВНОВАЖЕННЯ УЧАСНИКІВ БЮДЖЕТНОГО
ПРОЦЕСУ НА СТАДІЯХ БЮДЖЕТНОГО ПРОЦЕСУ.................................76
2.1. Повноваження учасників бюджетного процесу на стадії бюджетного планування.................................................................................................................76
2.2. Повноваження учасників бюджетного процесу на стадії підготовки до розгляду проекту закону про Державний бюджет, його розгляду та прийняття закону про Державний бюджет України.................................................................97
2.3. Повноваження учасників бюджетного процесу на стадії виконання Державного бюджету України...............................................................................108
2.4. Повноваження учасників бюджетного процесу на стадії підготовки звіту про виконання Державного бюджету України, його подання та прийняття рішення щодо нього................................................................................................127
Висновки до розділу 2.............................................................................................138

РОЗДІЛ 3 БЮДЖЕТНИЙ КОНТРОЛЬ ЯК НАСКРІЗНЕ
ПРОВАДЖЕННЯ У БЮДЖЕТНОМУ ПРОЦЕСІ..........................................142
3.1. Бюджетний контроль як інститут фінансового контролю та його
значення у бюджетному процесі............................................................................142
3.2. Суб’єкти бюджетного контролю та їх повноваження...................................152
3.3. Відповідальність учасників бюджетного процесу........................................179
Висновки до розділу 3.............................................................................................196
ВИСНОВКИ............................................................................................................201
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........................................................209

ВСТУП

Актуальність теми. Функціонування держави, діяльність усіх її інститутів значною мірою залежать від забезпеченості належними фінансовими ресурсами, що зосереджені у бюджетній системі і, перш за все, у державному бюджеті. Основною метою правового регулювання бюджетної сфери є мобілізація грошових коштів до бюджетної системи та ефективне їх використання для суспільних потреб.
Важливим завданням у цьому сенсі є чітка регламентація бюджетного процесу, визначення кола його учасників на кожній із його стадій, визначення обсягу їхніх бюджетних повноважень, врегулювання бюджетних правовідносин між ними, визначення їх відповідальності за порушення, пов’язані з реалізацією бюджетних повноважень. Досконале регулювання бюджетного процесу є запорукою своєчасного затвердження бюджету як основного фінансово-планового документа країни, правильної реалізації матеріальних бюджетно-правових норм та ефективного використання фінансових ресурсів держави.
Чинне бюджетне законодавство України та новий Бюджетний кодекс України, прийнятий 8 липня 2010 р. містять норми, в яких визначаються поняття бюджетного процесу, перелік його стадій, склад учасників бюджетного процесу та питання щодо відповідальності декого з них, однак воно регулює ці питання в усіченому вигляді, лише частково. Так, згідно із зазначеними нормативними актами поняття бюджетного процесу включає діяльність його учасників, починаючи безпосередньо із складання самого проекту бюджету і діяльності Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України. Але ж зазначені інституції складають проект державного бюджету лише після отримання відповідних документів, розрахунків, статистичних даних, аналітичних таблиць, де висвітлюється динаміка окремих економічних показників щодо доходів та видатків, зведених бюджетних запитів з економічними обґрунтуваннями тощо. Ця діяльність залишилася поза межами визначеного законодавством бюджетного процесу, що звужує коло учасників бюджетного процесу, суттєво впливає на своєчасність представлення необхідних даних для складання проекту закону про державний бюджет та своєчасне його прийняття, а також не дає змоги забезпечити відповідальне ставлення кожного учасника до належного виконання його обов’язків у бюджетній сфері. Крім того, недостатньо врегульовано питання юридичної відповідальності учасників бюджетного процесу, що теж є суттєвою прогалиною чинного законодавства і потребує дослідження та розробки відповідних пропозицій, оскільки передбачення в законодавстві відповідних складів правопорушень, відповідальності за їх вчинення та чіткого механізму її реалізації спонукає учасників бюджетного процесу до належного виконання їх бюджетних повноважень.
Теоретичним підґрунтям дослідження стали праці відомих фахівців із питань загальної теорії держави та права: С.С. Алексєєва, Д.І. Голосніченка,
В.М. Горшеньова, С.О. Комарова, М.І. Козюбри, В.В. Копєйчикова,
С.Л. Лисенкова, М.І. Матузова, В.С. Нерсесянца, Ю.М. Оборотова,
А.О. Олійника, П.М. Рабіновича, О.Ф. Скакун; вченого-фахівця із питань конституційного права М.П. Орзіха; вчених-фахівців із питань адміністративного права: В.Б. Авер’янова, Д.М. Бахраха, Ю.П. Битяка,
Л.Р. Білої-Тіунової, І.П. Голосніченка, Є.В. Додіна, С.В. Ківалова,
Б.М. Лазарєва, Ю.О. Тихомирова, О.І. Харитонової; вчених-фахівців у галузі фінансового права: С.Є. Батирова, Д.А. Бекерської, О.В. Болтінової,
Е.О. Вознесенського, Л.К. Воронової, О.М. Горбунової, О.Ю. Грачової,
І.Б. Заверухи, Т.М. Затуліної, А.Й. Іванського, М.В. Карасьової, Ю.О. Крохіної, В.Є. Кузнєченкової, І.І. Кучерова, М.П. Кучерявенка, Т.А. Латковської,
В.О. Лебедєва, Г.А. Нечай, О.П. Орлюк, О.Г. Пауля, П.С. Пацурківського,
М.І. Піскотіна, Ю.А. Ровінського, В.М. Родіонова, Л.А. Савченко, О.О. Семчик,
І.А. Сікорської, О.І. Худякова, Л.К. Царьової, Н.І. Хімічевої, В.Д. Чернадчука,
Г.К. Шеховцова, С.О. Шохіна, Н.Я. Якимчук та інших учених.
Нормативно-правову базу дисертаційного дослідження становлять Конституція України, Бюджетний кодекс України, інші закони та підзаконні акти (у контексті питань, розглянутих у дисертації).
У цьому дослідженні на підставі аналізу наукових праць зазначених та інших авторів та бюджетного законодавства зроблено певні висновки та пропозиції щодо вирішення зазначених та інших проблем бюджетно-процесуального регулювання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до плану наукових досліджень кафедри адміністративного та фінансового права Національного університету „Одеська юридична академія” „Теоретико-правове забезпечення реалізації адміністративної реформи в Україні”, що є складовою частиною теми „Традиції і новації у сучасній українській державності та правовому житті” (державний реєстраційний номер 0101U001195), дослідження якої здійснюється в Національному університеті „Одеська юридична академія”.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є поглиблення та вдосконалення наукових знань щодо теоретичних засад та сутності бюджетного процесу як одного із видів юридичного процесу шляхом вивчення та визначення на підставі аналізу вітчизняного законодавства, а також історичного та зарубіжного досвіду його змісту, визначення його стадій, кола учасників бюджетного процесу та їхніх повноважень на кожній із стадій бюджетного процесу.
Відповідно до поставленої мети у досліджені передбачено вирішити такі завдання:
визначити поняття та зміст бюджетного процесу;
визначити стадії бюджетного процесу та межі кожної з них;
визначити місце бюджетного контролю у бюджетному процесі та його суб’єктний склад;
визначити коло учасників бюджетного процесу на кожній із стадій;
визначити й охарактеризувати бюджетно-процесуальні повноваження кожного з учасників бюджетного процесу;
визначити й дослідити проблеми встановлення юридичної відповідальності учасників бюджетного процесу та підстави її застосування;
виробити та запропонувати науково обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання бюджетно-процесуальних відносин.
Об’єктом дослідження є бюджетний процес як правове явище.
Предметом дослідження є правовий статус учасників бюджетного процесу та проблеми реалізації їх бюджетних повноважень.
Методи дослідження. У процесі дисертаційного дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, зокрема: діалектичний метод, метод системно-функціонального аналізу, метод класифікації, формально-логічний метод, логіко-семантичний метод, порівняльно-правовий метод. Серед цих методів чільне місце посідає діалектичний метод як загальний метод наукового пізнання, який становить основу методів наукового пізнання, що використанні під час дослідження. Застосування методу системно-функціонального аналізу дозволило розглянути бюджетний процес як сукупність стадій, у межах яких реалізують свої повноваження учасники бюджетного процесу [1.1, 1.2]. У межах зазначеного методологічного підходу використано також формально-логічний метод, який застосовувався при дослідженні норм законодавства, що регулює порядок здійснення бюджетного процесу, під час якого реалізують свої повноваження учасники бюджетного процесу [1.3, 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 3.2]. Метод класифікації використано для виокремлення видів учасників бюджетного процесу [1.3]. Застосування логіко-семантичного методу дозволило поглиблено проаналізувати понятійний апарат та виявити недоліки визначення певних понять. Порівняльно-правовий метод дав змогу проаналізувати повноваження учасників бюджетного процесу щодо визначення випадків дублювання та протиріччя прав та обов’язків різних учасників бюджетного процесу [3.2].
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим в Україні комплексним дослідженням теоретичних та практичних аспектів проблем правового статусу учасників бюджетного процесу, визначення меж бюджетного процесу в цілому та кожної із його стадій, що дало змогу розробити пропозиції щодо усунення існуючих недоліків бюджетного законодавства та його вдосконалення.
Наукова новизна результатів дослідження відображена у таких положеннях, що виносяться на захист:
уперше:
визначено поняття категорій „межі бюджетного процесу” та „межі стадії бюджетного процесу”;
запропоновано та обґрунтовано виокремлення „внесення змін до закону про Державний бюджет на відповідний рік” як позастадійне провадження у бюджетному процесі;
виокремлено бюджетний контроль у наскрізне провадження у бюджетному процесі та визначено його зміст;
встановлено вичерпний перелік учасників бюджетного процесу та запропоновано законодавче закріплення його у Бюджетному кодексі України із чітким визначенням їх бюджетно-процесуальних повноважень;
удосконалено:
визначення поняття „бюджетний процес” як категорії бюджетного права та як різновиду юридичного процесу;
структуру бюджетного процесу, яка включає: стадію „бюджетне планування”, стадію „підготовка до розгляду проекту закону про Державний бюджет, його розгляд та прийняття закону про Державний бюджет України на відповідний рік”, стадію „виконання бюджету”, внесення змін та доповнень до закону про Державний бюджет України як позастадійне провадження, стадію „підготовка звіту про виконання Державного бюджету України, його подання та прийняття рішення щодо нього”, бюджетний контроль як наскрізне провадження у бюджетному процесі;
назву першої стадії бюджетного процесу як „бюджетне планування” та її змісту;
суб’єктний склад учасників бюджетного процесу на кожній стадії бюджетного процесу;
набули подальшого розвитку:
визначення змісту таких категорій бюджетно-процесуального права, як: „бюджетний процес”, „учасники бюджетного процесу”, „бюджетне планування”;
положення щодо необхідності визначення в бюджетному законодавстві складів порушень бюджетного законодавства не лише на стадії виконання бюджету, але й на стадії бюджетного планування, на стадії підготовки до розгляду, розгляду проекту закону про Державний бюджет та прийняття закону про Державний бюджет України, на стадії звітування про виконання бюджету та встановлення відповідальності за невиконання або неналежне виконання бюджетних повноважень учасниками бюджетного процесу.
Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що зроблені в процесі дослідження висновки та сформульовані на їх основі пропозиції можуть бути використані у:
правотворчості – для вдосконалення бюджетного законодавства, зокрема для подолання прогалин правового регулювання здійснення бюджетного процесу, внесення відповідних змін до Бюджетного кодексу України та інших нормативно-правових актів щодо удосконалення діяльності суб’єктів, що наділені повноваженнями щодо бюджетного планування, розгляду, затвердження та виконання Державного бюджету;
науково-дослідницькій сфері – для подальшого дослідження природи правового статусу учасників бюджетного процесу та проблем, які виникають при його реалізації;
навчально-методичній роботі – для підготовки навчальних посібників та при викладанні навчальної дисципліни „Фінансове право України” та спеціального курсу “Бюджетне право та процес в Україні”.
Апробація результатів дослідження. Дисертаційну роботу було обговорено на засіданні кафедри адміністративного та фінансового права Національного університету „Одеська юридична академія”. Положення, висновки та пропозиції, що містяться в роботі, доповідалися на: Міжнародній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу Одеської національної юридичної академії „Правове життя сучасної України” (травень 2007 р., травень 2008 р., м. Одеса), Міжнародній науково-практичній конференції „Система фінансового права” (27 – 28 травня 2009 р., м. Одеса), Міжнародній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу Одеської національної юридичної академії „Правове життя сучасної України” (5 – 6 червня 2009 р., м. Одеса), Міжнародній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу Одеської національної юридичної академії „Правове життя сучасної України”
(21 – 22 травня 2010 р., м. Одеса), Міжнародній науково-практичній конференції „Генезис публічного права: від становлення до сучасності”
(26 – 27 листопада 2010 р., м. Миколаїв), Міжнародній науковій конференції професорсько-викладацького складу Національного університету „Одеська юридична академія” „Правове життя сучасної України” (21 – 22 травня
2011 р., м. Одеса).
Публікації. Основні теоретичні та практичні висновки, положення та пропозиції дослідження знайшли відображення у 9 публікаціях, 5 із яких – статті у наукових фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України.
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які охоплюють одинадцять підрозділів, висновків та списку використаної літератури. Загальний обсяг дисертації становить 227 сторінок, із них основного тексту – 208 сторінок, список використаних джерел включає 193 найменування і розташований на 19 сторінках.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У результаті здійснення дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України, практики його реалізації, теоретичного осмислення численних наукових праць у галузі фінансового, адміністративного, кримінального права, сформульовано низку висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на подальший розвиток теорії фінансового права шляхом формування нових та удосконалення існуючих правових конструкцій, категорій та понять, внесення обґрунтованих пропозицій щодо удосконалення чинного законодавства України.
1. Кожна держава має певні потреби, для задоволення яких необхідні матеріальні кошти. Збирання й витрачання цих коштів завжди становило одну з найважливіших функцій будь-якого Уряду. Центральною ланкою фінансової системи держави є бюджетна система, що складається з державного та місцевих бюджетів. Роль бюджетів у забезпеченні функціонування держави та територіальних громад складно переоцінити. Саме за рахунок бюджетних надходжень формують відповідні грошові фонди, що фінансово забезпечують виконання державних завдань і функцій, функціонування органів державної влади.
Діяльність щодо формування, розподілу та використання цих коштів у широкому розумінні має назву „бюджетний процес”.
Підтримуючи позиції таких учених, як Л.К. Воронова, Н.І. Хімічева,
О.П. Орлюк, вважається за можливе запропонувати таке визначення: “бюджетний процес – це система послідовних дій певних суб’єктів у межах визначених правовими нормами їх бюджетних повноважень, щодо бюджетного планування, розгляду та затвердження бюджету, внесення змін до закону про Державний бюджет України, виконання бюджету, складання, розгляду й затвердження звіту про його виконання, а також здійснення контролю”.
У запропонованому визначенні відображаються характеристики бюджетного процесу і як юридичного процесу, і як складової частини (інституту) підгалузі фінансового права – бюджетного права.
2. Бюджетний процес щорічно поновлюється, проходячи одні й ті ж самі стадії. У найзагальнішому вигляді вони постають як стадії складання, затвердження й виконання бюджету, які завершуються складанням і затвердженням звіту про виконання бюджету. Перелік стадій бюджетного процесу закріплено Бюджетним кодексом України.
Вбачається, що перелік та назви стадій, що передбачені бюджетним законодавством, не повністю відповідають сукупності тих дій, які здійснюються на певних етапах бюджетного процесу. Тому доцільно запропонувати таку структуру бюджетного процесу:
1) перша стадія – Бюджетне планування;
2) друга стадія – Підготовка до розгляду проекту закону про Державний бюджет, його розгляд та прийняття закону про Державний бюджет України;
3) третя стадія – Виконання бюджету;
4) Внесення змін та доповнень до закону про Державний бюджет України (як позастадійне провадження, яке виходить за межі певної стадії бюджетного процесу та може здійснюватись одразу після оприлюднення закону про Державний бюджет України і до закінчення стадії виконання бюджету);
5) четверта стадія – Підготовка звіту про виконання Державного бюджету України, його подання та прийняття рішення щодо нього;
6) Бюджетний контроль (як наскрізне провадження бюджетного процесу), що має місце на кожній із вищезазначених стадій.
3. Бюджетним кодексом України не встановлено часових меж, не зазначено і конкретні юридичні факти, з настанням яких починаються і закінчуються відповідні стадії бюджетного процесу, тобто не визначено межі бюджетного процесу як у цілому, так і кожної стадії окремо. Під межами бюджетного процесу (стадій бюджетного процесу) необхідно розуміти часові терміни та/або юридичні факти, з якими бюджетне законодавство пов’язує початок чи закінчення бюджетного процесу (окремої стадії бюджетного процесу).
4. Складанню проекту бюджету передує значна за обсягом робота, яка також є невід’ємною частиною бюджетного процесу, проте не знайшла свого відображення у бюджетно-процесуальних нормах, що є значною прогалиною, оскільки відбувається звуження змісту першої стадії бюджетного процесу та кола її учасників. Тому вважається за необхідне визначати першу стадію бюджетного процесу як бюджетне планування.
Під бюджетним плануванням необхідно розуміти урегульовану правовими нормами діяльність уповноважених органів щодо збору інформації, аналізу економічних показників, прогнозування, складання розрахунків щодо визначення обсягу доходів та видатків бюджету із їх економічним обґрунтуванням та складання проекту закону про Державний бюджет.
Уявляється за доцільне у Бюджетному кодексі України чіткіше визначити момент початку стадії бюджетного планування та її етапи для встановлення кола учасників бюджетного процесу як на цій стадії, так і на кожній із його стадій та їх бюджетних повноважень. Початком бюджетного процесу та початком стадії бюджетного планування можна вважати затвердження плану заходів Міністерства фінансів України щодо забезпечення складання проекту Державного бюджету України на плановий рік, що здійснюється у лютому року, що передує плановому, та з чого починається безпосередня робота щодо розроблення проекту Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період. Закінчується перша стадія прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови про схвалення проекту закону про Державний бюджет України до 10 вересня року, що передує плановому.
5. У бюджетному процесі зайняті органи держави та місцевого самоврядування, що беруть участь у бюджетній діяльності на всіх, або на будь-якій із стадій, і мають назву „учасники бюджетного процесу”.
Зазначається, що формулювання поняття „учасники бюджетного процесу” і поняття „бюджетні повноваження”, які закріплено в Бюджетному кодексі України, не є чіткими і не дають змогу повністю окреслити коло учасників бюджетного процесу. Тому за доцільне буде змінити формулювання поняття учасників бюджетного процесу або нормативно закріпити в Бюджетному кодексі України перелік безпосередніх учасників бюджетного процесу.
Вбачається, що під учасниками бюджетного процесу необхідно розуміти індивідуальні та колективні суб’єкти, які наділені бюджетними повноваженнями щодо планування майбутнього надходження та витрачання бюджетних коштів, регулювання та організації акумулювання, розподілу та використання бюджетних коштів та здійснення бюджетного контролю.
6. До безпосередніх учасників бюджетного процесу, через діяльність яких відбувається реалізація бюджетних повноважень держави, можна віднести Верховну Раду України, Комітет Верховної Ради України з питань бюджету, Президента України, Кабінет Міністрів України, Рахункову палату, Міністерство фінансів України, Державну казначейську службу України, Національний банк України, Контрольно-ревізійну службу України, податкові органи, митні органи, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Державну службу статистики України, державні цільові позабюджетні фонди, органи представницької та державної влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, головні розпорядники та розпорядники бюджетних коштів всіх рівнів, із включенням до їх структури бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів.
У Бюджетному кодексі України необхідно закріпити також основні повноваження, якими наділено кожного з учасників у межах бюджетного процесу.
7. Повноваження Президента України на першій стадії бюджетного процесу є деякою мірою обмеженими, оскільки в межах щорічного послання, окрім проблем бюджетної політики, Президент України звертає увагу й на інші питання, тобто бюджетних питань він торкається поверхово. Тому вважається за доцільне розширити ці повноваження шляхом закріплення у Конституції України та Бюджетному кодексі України повноваження щодо щорічного звернення не лише з питань внутрішнього та зовнішнього становища, але й щодо окремого звернення, що безпосередньо буде присвячене питанням бюджетної політики, в якому Президент України зазначав би, як голова держави, своє бачення спрямованості бюджетної політики, проблем у бюджетній сфері та напрямів їх вирішення, яке було б скерованим на реалізацію стратегії економічного і соціального розвитку і яке обов’язково враховувалося б під час складання проекту Бюджетної резолюції та проекту Державного бюджету України на відповідний рік.
8. Хоча стадія бюджетного планування є не повністю вільною від різноманітного політичного впливу, але на стадії розгляду та затвердження бюджету політика виходить на перше місце, тобто співвідношення політичних сил у парламенті безпосередньо впливає на бюджет, який приймається. Особливого значення набуває потреба мінімізувати політизованість бюджетної сфери, обмежити вплив суб’єктивних, корисливих інтересів і нераціональних чинників на другій стадії бюджетного процесу.
Вбачається, що необхідним є збільшення повноваження Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, тобто парламенту залишити лише резолютивні повноваження щодо прийняття відповідного закону про Державний бюджет України. Необхідно розширити повноваження Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, що передбачені п. 9 ст. 157 Бюджетного кодексу України, тобто надати Бюджетному комітету повноваження щодо можливості самостійного відхилення та невинесення на голосування тих пропозицій, що є економічно необґрунтованими та, як правило, більшою мірою мають популістський характер. Таким чином, парламенту залишаються лише резолютивні повноваження щодо прийняття відповідного закону про Державний бюджет України, а технічна частина залишається комітету з метою мінімізації впливу політичних розбіжностей на якісну характеристику бюджету.
9. На основі аналізу норм національного законодавства та повноважень, якими наділено органи податкової служби та органи митної служби, запропоновано та обґрунтовано розглядати їх як учасників бюджетного процесу. Аналізуючи норми національного законодавства та повноваження, якими наділено органи податкової служби та органи митної служби, можна стверджувати, що вони є учасниками бюджетного процесу. Податкові органи наділено владно-контрольними повноваженнями щодо забезпечення повернення запозичених під державні гарантії коштів та, разом з митними органами, вони є відповідальними за виконання бюджетних показників щодо надходжень обов’язкових платежів до бюджету, а також здійснюють інформаційне забезпечення виконання бюджету протягом усього бюджетного періоду.
10. Одним із механізмів забезпечення належного виконання повноважень, якими наділено учасників бюджетного процесу, є бюджетний контроль.
Бюджетний контроль можна визначити як діяльність законодавчих і виконавчих органів влади та спеціально створених з метою контролю установ, спрямовану на забезпечення дотримання бюджетного законодавства та фінансової дисципліни всіма учасниками бюджетного процесу.
Бюджетний контроль, як самостійна складова функціональної структури управління певними процесами, у першу чергу економічного характеру, не поглинає інші функції управління, а розчиняється в них, стає їх частиною, впливаючи на ефективність їх здійснення. Те саме можна сказати, розглядаючи бюджетний контроль як складову бюджетного процесу. Отже, бюджетний контроль здійснюється на кожній стадії бюджетного процесу. Тому вбачається за доцільне розглядати контроль як наскрізне провадження у бюджетному процесі, тобто як сукупність контрольних процедур, які здійснюються на кожній стадії бюджетного процесу і спрямовані на досягнення однієї мети – забезпеченні режиму законності та дотримання фінансової дисципліни в бюджетній сфері.
11. Бюджетний кодекс України не визначає правових основ контрольної діяльності, основних методів її проведення, а також порядку організації та взаємодії органів, що здійснюють бюджетний контроль.
Перелік органів, яких наділено контрольними повноваженнями щодо дотримання бюджетного законодавства, передбачений главою 17 Бюджетного кодексу України, не є вичерпним. До цих органів також необхідно віднести Президента України та Кабінет Міністрів України, а також закріпити їх повноваження.
12. На основі аналізу положення законодавства обґрунтовано розглядати Рахункову палату як незалежний державний орган з особливим статусом, тобто орган, що безпосередньо не входить до жодної із трьох гілок влади (законодавчої, виконавчої та судової).
Запропоновано розширити повноваження Рахункової палати на другій стадії бюджетного процесу. Вбачається за доцільне, щоб під час кожного читання Рахункова палата готувала експертні висновки із тих питань, які будуть розглядатися на певному читанні, а Голова Рахункової палати України виступав із доповіддю стосовно експертної оцінки та аналізу показників, які будуть розглядатися на певному читанні.
13. У разі недотримання вимог щодо здійснення бюджетного процесу учасники бюджетного процесу повинні нести відповідальність.
Для реалізації принципу відповідальності Бюджетним кодексом України введено поняття порушення бюджетного законодавства, закріплено повноваження органів та посадових осіб щодо притягнення до відповідальності за бюджетні правопорушення й установлено заходи впливу за бюджетні правопорушення.
Чинне бюджетне законодавство (зокрема, Бюджетний кодекс України), хоча й дає визначення порушення бюджетного законодавства, що може бути вчинене на будь-якій стадії бюджетного процесу, проте передбачає склади бюджетних правопорушень і міри відповідальності більшою мірою лише щодо розпорядників бюджетних коштів, решта ж учасників бюджетного процесу майже не несе відповідальності. Результати такої недосконалості бюджетного законодавства відчуває суспільство особливо тепер, у кризовий період.
14. Вважається за доцільне закріпити вичерпний перелік складів правопорушень та міри відповідальності за вчинені правопорушення, що дасть змогу забезпечити повне та належне виконання всіма учасниками бюджетного процесу повноважень, якими їх наділено у межах бюджетного процесу.
15. Бюджетний кодекс України від 8 липня 2010 р. не містить принципу відповідальності учасників бюджетного процесу. Вважається за необхідне відновити цей важливий принцип і визначити дієвий механізм його реалізації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
2. Кодекс про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р.
// Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – № 51. – Ст. 1122.
3. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25. – Ст. 131.
4. Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 37 – 38. – Ст. 189.
5. Митний кодекс України від 11 липня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 38. – Ст. 288.
6. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40. – Ст. 356.
7. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст. 144.
8. Бюджетний кодекс України від 8 липня 2010 р. // Офіційний вісник України. – 2010. – № 59. – Ст. 2047.
9. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 13 – 17. – Ст. 112.
10. Про державну податкову службу в Україні : Закон України від 4 грудня
1990 р. № 509-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 6.
– стор.37.
11. Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні : Закон України від
26 січня 1993 р. № 2939-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1993.
– № 13. – Ст. 110.
12. Про комітети Верховної Ради України : Закон України від 4 квітня 1995 р.
№ 116/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 19. – Ст. 134.
13. Про Рахункову палату : Закон України від 11 липня 1996 р № 315/96-ВР
// Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 24. – Ст. 137.
14. Про місцеві державні адміністрації : Закон України від 9 квітня 1999 р.
№ 586-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 20. – Ст. 190.
15. Про Національний банк України : Закон України від 20 травня 1999 р.
№ 679-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 29. – Ст. 238.
16. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні : Закон України від 16 липня 1999 р. № 996-ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 40. – Ст. 365.
17. Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України : Закон України від 23 березня 2000 р.
№ 1602-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 25. – Ст. 195.
18. Про Регламент Верховної Ради України : Закон України від 10 лютого
2010 р. № 1861-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 14 – 15; № 16 – 17. – Ст. 133.
19. Про Кабінет Міністрів України : Закон України від 7 жовтня 2010 р.
№ 2591-VI // Офіційний вісник України. – 2010. – № 79. – Ст. 2792.
20. Про бюджетну систему України : Закон України від 5 грудня 1990 р.
№ 512-ХІІ // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 1. – Стор. 1.
21. Про затвердження Правил оформлення проекту Закону України про Державний бюджет України : Постанова Верховної Ради України від
6 травня 1996 р. № 170/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996.
– № 27. – Ст. 129.
22. Про порядок виконання Державного бюджету України : Указ Президента України від 18 червня 1993 р. № 219/93 / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К. : Парл. вид-во, 2003. – (Бібліотека офіційних видань).
23. Про заходи щодо підвищення ефективності контролю за використанням бюджетних коштів : Указ Президента України від 19 вересня 2000 р.
№ 1074/2000 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 38. – Ст. 1617.
24. Про зміцнення фінансової дисципліни та запобігання правопорушень у бюджетній сфері : Указ Президента України від 25 грудня 2001 р.
№ 1251/2001 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 52. – Ст. 2335.
25. Про Положення про Адміністрацію Президента України : Указ Президента України від 2 квітня 2010 р. № 504/2010 // Офіційний вісник України. – 2010. – № 13. – Ст. 468.
26. Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади : Указ Президента України від 9 грудня 2010 р. № 1085/2010 // Офіційний вісник України. – 2010. – № 94. – Ст. 3334.
27. Про Положення про Міністерство фінансів України : Указ Президента України від 8 квітня 2011 р. № 446/2011 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 29. – Ст. 1254.
28. Про Положення про Державну казначейську службу України : Указ Президента України від 13 квітня 2011 р. № 460/2011 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 29. – Ст. 1266.
29. Про Положення про Державну митну службу України : Указ Президента України від 12 травня 2011 р. № 584 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 37. – Ст. 1514.
30. Про основні напрями бюджетної політики на 2002 рік : Послання Президента України від 31 травня 2001 р. // Урядовий кур’єр. – 2001.
– № 102. – 12 черв.
31. Про впровадження казначейської системи виконання державного бюджету : Постанова Кабінету Міністрів України та Національного банку України від 14 січня 1997 р. № 13 // Офіційний вісник України. – 1997. – № 5. – Стор. 69.
32. Про затвердження Положення про порядок подання органами виконавчої влади, установами і організаціями пропозицій щодо розгляду питань, пов’язаних з видатками з державного бюджету : Постанова Кабінету Міністрів України від 10 березня 1999 р. № 344 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 10. – Стор. 26.
33. Про затвердження Порядку подання фінансової звітності : Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 р. № 419 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 9. – Ст. 344.
34. Про затвердження Порядку планування контрольно-ревізійної роботи органами державної контрольно-ревізійної служби : Постанова Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2001 р. № 955 // Офіційний вісник України.
– 2001. – № 32. – Ст. 1478.
35. Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ : Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 р. № 228 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 9. – Ст. 414.
36. Про затвердження Порядку використання коштів резервного фонду бюджету : Постанова Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 р. № 415
// Офіційний вісник України. – 2002. – № 14. – Ст. 734.
37. Про схвалення Концепції програмно – цільового методу в бюджетному процесі : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 вересня
2002 р. № 538-р // Офіційний вісник України. – 2002. – № 38. – Ст. 1793.
38. Про розроблення прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку та складання проекту державного бюджету : Постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2003 р. № 621
// Офіційний вісник України. – 2003. – № 18. – Ст. 834.
39. Про затвердження Порядку проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм : Постанова Кабінету Міністрів України від 10 серпня 2004 р.
№ 1017 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 32. – Ст. 2144.
40. Про затвердження Порядку проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту діяльності бюджетних установ : Постанова Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2004 р.
№ 1777 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 1. – Ст. 14.
41. Про затвердження Порядку проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту діяльності суб’єктів господарювання : Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня
2006 р. № 361 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 13. – Ст. 868.
42. Про затвердження Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою : Постанова Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. № 550 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 16.
– Ст. 1206.
43. Про затвердження Положення про Міністерство економіки України : Постанова Кабінету Міністрів України від 26 травня 2007 р. № 777
// Офіційний вісник України. – 2007. – № 39. – Ст. 1563.
44. Про затвердження Положення про Державний комітет статистики України : Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 р. № 924
// Офіційний вісник України. – 2007. – № 52. – Ст. 2122.
45. Про затвердження Порядку повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету в разі їх нецільового використання : Постанова Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 р. № 1163 // Офіційний вісник України. – 2010.
– № 98. – Ст. 3480.
46. Про заходи щодо організації бюджетного процесу у 2010 році : Постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2009 р. № 1414 // Офіційний вісник України. – 2010. – № 1. – Ст. 7.
47. Про затвердження Порядку зупинення операцій з бюджетними коштами : Постанова Кабінету Міністрів України від 19 січня 2011 р. № 21
// Офіційний вісник України. – 2011. – № 4. – Ст. 205.
48. Про затвердження Порядку зменшення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів : Постанова Кабінету Міністрів України від 17 березня 2011 р. № 255 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 20.
– Ст. 832.
49. Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ : Наказ Міністерства фінансів України та Головного управління Державного казначейства України від 10 грудня 1999 р. № 114
// Офіційний вісник України. – 2000. – № 1. – Ст. 14.
50. Про затвердження Інструкції про статус відповідальних виконавців бюджетних програм та особливості їх участі у бюджетному процесі : наказ Міністерства фінансів України від 14 грудня 2001 р. № 574
// Офіційний вісник України. – 2002. – № 2. – Ст. 76.
51. Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету : наказ Міністерства фінансів України від 28 січня 2002 р. № 57
// Офіційний вісник України. – 2002. – № 6. – Ст. 257.
52. Про затвердження Порядку призупинення бюджетних асигнувань : наказ Міністерства фінансів України від 15 травня 2002 р. № 319 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 23. – Ст. 1137.
53. Про паспорти бюджетних програм : наказ Міністерства фінансів України від 29 грудня 2002 р. № 1098 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 5.
– Ст. 196.
54. Про затвердження Порядку взаємодії Міністерства фінансів України як головного розпорядника коштів державного бюджету та відповідальних виконавців бюджетних програм на всіх стадіях бюджетного процесу : наказ Міністерства фінансів України від 30 травня 2007 р. № 662 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 46. – Ст. 1896.
55. Про затвердження Порядку складання, затвердження та подання мережі розпорядників коштів місцевих бюджетів усіх рівнів і основні вимоги до неї : наказ Міністерства фінансів України від 14 травня 2010 р. № 263
// Офіційний вісник України. – 2010. – № 46. – Ст. 1512.
56. Про затвердження Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету : наказ Державного казначейства України від 19 грудня 2000 р. № 131 // Офіційний вісник України. – 2001.
– № 5. – Ст. 201.
57. Про затвердження Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та Державної податкової служби України у процесі виконання державного та місцевого бюджетів за доходами : наказ Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації від 25 квітня 2002 р. № 74/194 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 21.
– Ст. 1059.
58. Про затвердження Положення про єдиний казначейський рахунок : наказ Державного казначейства України від 26 червня 2002 р. № 122 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 30. – Ст. 1433.
59. Про затвердження Порядку взаємодії та обміну інформації між органами Державного казначейства України та органами Державної митної служби України в процесі казначейського обслуговування державного бюджету за доходами, що контролюються митними органами : наказ Державного казначейства України та Державної митної служби України від 31 липня 2002 р. № 150/417 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 33. – Ст. 1555.
60. Про затвердження Порядку відкриття рахунків у національній валюті в органах Державного казначейства : наказ Державного казначейства України від 2 грудня 2002 р. № 221 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 51.
– Ст. 2344.
61. Про затвердження Порядку обслуговування державного бюджету за видатками та операціями з надання та повернення кредитів, наданих за рахунок коштів державного бюджету : наказ Державного казначейства України від 25 травня 2004 р. № 89 // Офіційний вісник України. – 2004.
– № 24. – Ст. 1609.
62. Про затвердження Порядку обліку зобов’язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України : наказ Державного казначейства України від 9 серпня 2004 р. № 136 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 35. – Ст. 2373.
63. Про окремі питання взаємодії органів Державного казначейства України та державної контрольно-ревізійної служби в Україні : наказ Державного казначейства України та Головного контрольно-ревізійного управління України від 14 грудня 2004 р. № 215/338 // Офіційний вісник України.
– 2005. – № 2. – Ст. 97.
64. Про затвердження Порядку формування Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів : наказ Державного казначейства України від 5 лютого 2008 р. № 40 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 14.
– Ст. 346.
65. Про затвердження Порядку складання фінансової та бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів : наказ Державного казначейства України від 5 січня 2011 р. № 2 // Офіційний вісник України.
– 2011. – № 10. – Ст. 479.
66. Про затвердження Порядку проведення перевірок державних закупівель органами державної контрольно-ревізійної служби : наказ Головного контрольно-ревізійного управління від 26 червня 2007 р. № 136 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 52. – Ст. 2154.
67. Про затвердження Стандарту Рахункової палати „Порядок підготовки і проведення перевірок та оформлення їх результатів” : Постанова Колегії Рахункової палати від 27 грудня 2004 р. № 28-6 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 5. – Ст. 297.
68. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 93 Конституції України, частини першої статті 35 Закону України „Про бюджетну систему України” (справа про зміни до закону про бюджет) від 17 травня 2001 р. № 5-рп/2001 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 21. – Ст. 958.
69. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень абзацу тридцятого пункту 1 частини першої статті 20 Закону України „Про Кабінет Міністрів України”, частиною другою статті 52, частини третьої статті 53, частини другої статті 54 Бюджетного кодексу України в аспекті положень частини першої статті 93, частини другої статті 96, пункту 6 статті 116 Конституції України (справа про право законодавчої ініціативи щодо внесення змін до закону про Державний бюджет України) від 13 січня 2009 р. № 1-рп/2009 // Офіційний вісник України. – 2009. – № 7. – Ст. 222.
70. Адміністративне право України. Академічний курс : підручник : у 2 т.
/ Ред. колегія: В.Б. Авер’янов (голова). – К. : Юрид. думка, 2004 – 2005.
– Т. 1 : Загальна частина. – 2004. – 584 с.
71. Адміністративне право України : підручник для юрид. вузів і факультетів / За заг. ред. Ю.П. Битяка. – Х. : Право, 2000. – 520 с.
72. Адміністративне право України : підручник / [Битяк Ю.П., Паращук В.М., Дяченко О.В. та ін.] / За ред. Ю.П. Битяка. – К. : Юрінком Інтер, 2006.
– 544 с.
73. Административное право Украины : учебник / Под общ. ред. С.В. Кивалова. – Х. : Одиссей, 2004. – 880 с.
74. Алексеев С.С. Проблемы теории права / Алексеев С.С. – Свердловск, 1972.
– Т.1 – 396 с.
75. Антипов В.І. Поняття бюджетного правопорушення за законодавством України : наук.-практ. коментар / В.І. Антипов // Науковий вісник НАДПС України. – 2003 – № 4. – С. 6 – 8.
76. Артюхин Р.Е. Развитие отчетной стадии бюджетного процесса в Российской Федерации / Р.Е. Артюхин // Финансы. – № 7 – 2007 – C. 4 – 7.
77. Афанасьев В.Г. Научное управление обществом (опыт системного исследования) 2-е изд., доп. / Афанасьев В.Г. – М. : Политиздат, 1973.
– 390 с.
78. Бабич А.М. Государственные и муниципальные финансы / А.М. Бабич,
Л.Н. Павлова. – М. : Юнити, 2000. – 87 с.
79. Балабанов И.Т. Бюджетная система Российской Федерации
/ И.Т. Балабанов, В.П. Степанов. – СПб. : СПбТЭИ, 1995. – 40 с.
80. Бартошек М. Римское право: понятие, термины, определение
/ Бартошек М. – М. : Юрид. лит., 1989. – 448 с.
81. Батыров С.Е. Финансово-правовая ответственность : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.14 / С.Е. Батыров.
– М., 2003. – 18 с.
82. Бахрах Д.Н. Основные понятия теории социального управления : учеб. пособ. по спецкурсу / Бахрах Д.Н. – Пермь : Пермский гос. ун-т, 1978.
– 102 с.
83. Бекерськая Д.А. Бюджетное право и бюджетный процесс в Украине : учеб.-метод. пособ. / Бекерськая Д.А. – О. : Юрид. л-ра, 2004. – 208 с.
84. Боднарук Ю.В. Податковий процес в Україні як вид юридичного процесу : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Боднарук Ю.В. – О., 2007. – 260 с.
85. Болтинова О.В. Бюджетный процесс в Российской Федерации: теоретические основы и проблемы развития : автореф. дис. на соискание уч. степени д-ра юрид. наук : спец. 12.00.14 / Болтинова О.В. – М., 2008
– 43 с.
86. Болтинова О.В. Бюджетный процесс – институт бюджетного права Российской Федерации : монография / Болтинова О.В. – М. : Элит, 2009.
– 288 с.
87. Большая советская энциклопедия : энциклопедия : в 50 т. / Под общ. ред. Б.А. Введенского. – М., 1949 – 1957. – Т. 35. – 1955. – 672 с.
88. Большой энциклопедический словарь : 2-е изд., перераб. и доп / Под ред. А.М. Прохорова. – М. : Большая Российская энциклопедия, СПб. : Норинт, 1998. – 1456 с.
89. Бюджетний кодекс України: закон, засади, коментар / За ред.
О.В. Турчинова і Ц.Г. Огня. – К. : Парламент. вид-во, 2002. – 320 с.
90. Бюджетное право : учеб. пособ. для вузов / Под ред. А.М. Никитина. – М. : ЮНИТИ – ДАНА, 2001. – 463 с.
91. Васильев А.А. Актуальные вопросы конституционно-правового статуса Счетной палаты Российской Федерации / А.А. Васильев // Финансовое право. – № 4. – 2004. – С. 11 – 14.
92. Витрук Н.В. Основы теории правового положения личности в социалистическом обществе / Витрук Н.В. – М. : Наука, 1979. – 227 с.
93. Воеводин Л.Д. Конституционные права и обязанности советских граждан
/ Воеводин Л.Д. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1972. – 299 с.
94. Вознесенский Э.А. Финансовый контроль в СССР / Вознесенский Э.А.
– М. : Юрид. лит., 1973. – 134 с.
95. Волинка К.Г. Теорія держави та права : навч. посіб. / Волинка К.Г. – К.
: МАУП, 2003. – 240 с.
96. Воронова Л.К. Фінансове право України : підручник / Воронова Л.К. – К.
: Прецедент; Моя книга, 2006. – 448 с.
97. Воронова Л.К. Финансовое право : учеб. пособ. / Л.К. Воронова,
Н.П. Кучерявенко. – Х. : Легас, 2003. – 360 с.
98. Гетьманець О.П. Контрольні повноваження Міністерства фінансів України в бюджетному процесі / О.П. Гетьманець // Форум права. – 2009. – № 2.
– С. 75 – 80 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:
// www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2009-2/09gopfbp.pdf
99. Гінзбург М.Д. Що таке підприємство, установа, організація, заклад, орган
/ М.Д. Гінзбург // Стандартизація, сертифікація, якість. – 2006. – № 2.
– С. 33 – 36.
100. Голосніченко Д.І. Теорія повноважень: вітчизняний та зарубіжний досвід їх формування : монографія / Голосніченко Д.І. – К. : Видавець
Голосніченко А.М. (Г.А.М.), 2009. – 356 с.
101. Горбунова О.Н. Совершенствование финансово-правовых институтов в современных условиях перестройки управления народным хозяйством : учеб. пособ. / Горбунова О.Н. – М. : ВЮЗИ, 1988. – 78 с.
102. Горбунова О.Н. Бюджетное право России : учеб. пособ.
/ Горбунова О.Н., Селюков А.Д., Другова Ю.В. – М. : ООО “ТК Велби”, 2002. – 192 с.
103. Горшенев В.М. Функции и содержание норм процессуального права по советскому законодательству / В.М. Горшенев // Проблемы правоведения.
– Новосибирск, 1967. – С. 16 – 38.
104. Грачева Е.Ю. Финансовый контроль как подотрасль финансового права: понятие, виды / Е.Ю. Грачева // Система фінансового права : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (27 – 28 травня 2009 р., ОНЮА). – О. : Фенікс, 2009. – С. 39 – 43.
105. Грачева Е.Ю. Проблемы правового регулирования государственного финансового контроля. – М. : Юриспруденция, 2000. – 192 с.
106. Деркач М. Бюджет і бюджетний процес в Україні : навч. посіб.
/ М. Деркач, Л. Гордээва. – Дніпропетровськ, Пороги, 1995. – 256 с.
107. Древаль Л.Н. Субъекты финансового права: генезис доктрины
/ Л.Н. Древаль // Финансовое право. – 2007. – № 9. – С. 8 – 11.
108. Жигалкін І.П. Про поняття „установа приватного права” / І.П. Жигалкін
// Підприємництво, господарство та право. – 2007. – № 10. – С. 71 – 74.
109. Загальна теорія держави і права : навч. посіб. / За заг. ред.
В.В. Копєйчикова. – К. : Юрінком Інтер, 2000. – 320 с.
110. Затулина Т.Н. Конституционные аспекты финансово-правовой ответственности / Т.Н. Затулина // Финансовое право. – 2007. – № 3.
– С. 2 – 7.
111. Иванов А.А. Правонарушение и юридическая ответственность. Теория и законодательная практика : учеб. пособ. для студ. ВУЗов / Иванов А.А. – М. : Юнити – ДАНА, 2004. – 120 с.
112. Іванський А.Й. Фінансово-правова відповідальність: теоретичний аналіз : монографія / Іванський А.Й. – О. : Юрид. л-ра, 2008. – 504 с.
113. Игудин А.Г. Повышение эффективности казначейского исполнения бюджетов / А.Г. Игудин, Н.С. Сергиенко // Финансы. – 2007. – № 12
– С. 22 – 24.
114. Иоффе О.С. Вопросы теории права / О.С. Иоффе, М.Д. Шаргородский
– Москва : Госюриздат, 1961. – 340 с.
115. Карасева М.В. Бюджетное и налоговое право России (политический аспект) / Карасева М.В. – М. : Юристь, 2003. – 174 с.
116. Карасева М.В. Финансовое право. Общая часть : учебник
/ Карасева М.В. – М. : Юрист, 1999. – 256 с.
117. Клишина М.А. Составление проекта бюджета: проблемы и перспективы
/ М.А. Клишина // Финансовое право. – 2006. – № 3. – С. 2 – 7.
118. Комаров С.А. Общая теория государства и права / Комаров С.А. – М. : Мир книги, 1995. – 463 с.
119. Костиков Е.Г. Правовой статус налогоплательщиков: понятие, сущность, структура / Е.Г. Костиков // Финансовое право. –2006. – № 8.
– С. 30 – 34.
120. Крохина Ю.А. Финансовое право России : учеб. для вузов.
/ Крохина Ю.А. – М., 2004. – 702 с.
121. Кузнеченкова В.Е. Налоговый процесс. Современная концепция правового регулирования : дис. … доктора юрид. наук : 12.00.14 / Кузнеченкова В.Е.
– М. : РГБ, 2005. – 506 с.
122. Кузьменко О. Структура юридичного процесу / О. Кузьменко // Вісник прокуратури. – 2003. – № 9. – С. 89 – 93.
123. Кулакова Є. Компетенція: поняття, суб’єкти, особливості / Є. Кулакова
// Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 3. – С. 10 – 15.
124. Кучеров И.И. Бюджетное право России : курс лекций. – М. : АО „Центр ЮрИнфоР”, 2002. – 317 с.
125. Кучерявенко М.П. Податкове право України : підручник.
/ Кучерявенко М.П. – К. : Всеукр. асоціація видавців „Правова єдність”, 2008. – 701 с.
126. Лазарев Б.М. Компетенция органов управления. – М. : Юрид. лит., 1972.
– 280 с.
127. Лежебокова А.А. Некоторые особенности бюджетных правоотношений.
/ А.А. Лежебокова // Финансовое право. – 2007. – № 10. – С. 9 – 12.
128. Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права : навч. посіб.
/ Лисенков С.Л. – К. : Юрисконсульт, 2006. – 355 с.
129. Макаров А.В. Организационно-правовые вопросы деятельности участников бюджетного процесса / А.В. Макаров // Государственная власть и местное самоуправление. – 2003. – № 6. – С. 13 – 17.
130. Мальцев Г.В. Социалистическое п