ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ ПРАВ ЛЮДИНИ В ПРАВОВІЙ СИСТЕМІ ДЕРЖАВИ ІЗРАЇЛЬ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ім. В. М. КОРЕЦЬКОГО

На правах рукопису

БІЛОРИЦЬКИЙ Геннадій Олександрович

УДК 342.72./73 (569.4)

ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ ПРАВ ЛЮДИНИ
В ПРАВОВІЙ СИСТЕМІ ДЕРЖАВИ ІЗРАЇЛЬ

Спеціальність 12.00.11 – міжнародне право

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
ДЕНИСОВ Володимир Наумович,
доктор юридичних наук, професор,
заслужений діяч науки і техніки України,
член-кореспондент Національної академії
правових наук України

Київ – 2013

ЗМІСТ

ВСТУП ............................................................................................................. 3

РОЗДІЛ 1. Питання імплементації прав людини в міжнародному праві
1.1 Генезис прав людини в міжнародному праві ......................................... 12
1.2 Доктринальні підходи до питання взаємодії міжнародного права з національними правовими системами ..........................................................
35
1.3 Механізми імплементації міжнародних стандартів прав людини в національне право держав ..............................................................................
47
Висновки до Розділу 1 .................................................................................... 62

РОЗДІЛ 2. Характер імплементації зобов’язань Держави Ізраїль в сфері забезпечення прав людини
2.1 Особливості імплементації норм міжнародного права в національному праві Держави Ізраїль ...........................................................
66
2.2 Реалізація економічних, соціальних і культурних прав людини в Державі Ізраїль ................................................................................................
94
2.3 Реалізація громадянських і політичних прав людини в Державі Ізраїль ...............................................................................................................
125
Висновки до Розділу 2 .................................................................................... 150

РОЗДІЛ 3. Особливості імплементації міжнародних зобов’язань Держави Ізраїль в сучасних геополітичних умовах
3.1 Проблеми застосування міжнародних стандартів прав людини на території Іудеї, Самарії та Сектору Газа .......................................................
154
3.2 Особливості ізраїльської правової доктрини в сфері застосування міжнародних стандартів прав людини під час збройних конфліктів .........
169
Висновки до Розділу 3 .................................................................................... 178

ВИСНОВКИ ................................................................................................... 180

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .................................................. 185

ДОДАТКИ ....................................................................................................... 217

ВСТУП

Актуальність теми. Правове регулювання основних прав людини набуло широкого і системного поширення після утвердження універсального правопорядку на основі Статуту Організації Об’єднаних Націй. Зі створенням ООН права людини стали об’єктом міжнародно-правового регулювання.
Діяльність ООН, інших міжнародних форумів універсального та регіонального характеру, а також розвиток національного конституційного законодавства демократичних країн світу, призвело до виникнення системи захисту прав людини, котра складається з відповідних принципів і норм. Загальновизнані принципи і норми в сфері захисту прав людини утворюють у своїй сукупності міжнародні стандарти прав людини. Такі міжнародні стандарти можуть залишатися певною юридичною абстракцією або фікцією, якщо вони належним чином не імплементовані на рівні національних правових систем різних держав і не реалізуються у повсякденному житті конкретних країн, суспільств та індивідів.
Саме тому, теоретико-правова проблематика імплементації міжнародних стандартів прав людини в національне право держав, а також їх ефективна реалізація у внутрішньому правопорядку все ще не втратила своєї актуальності в міжнародному праві і сьогодні. Зазначене питання постає ще гостріше в світлі нерівномірності розвитку демократичних інститутів у різних країнах світу, що, зокрема, зумовлено особливостями їх соціально-економічного становища, регіональними особливостями та різноманітними політичними чинниками. В цьому плані унікальний досвід Держави Ізраїль в галузі імплементації міжнародних стандартів прав людини в складних і несприятливих геополітичних умовах Близькосхідного регіону заслуговує на особливу увагу.
Змішаний характер правової системи Держави Ізраїль, котра парадоксальним чином органічно поєднує у собі, здавалось би, непоєднувані елементи романо-германського та англо-саксонського права, з одного боку, та різноманітні системи релігійного права – з іншого боку, дозволяє розглядати національне право Ізраїлю, як особливу діючу модель для апробації шляхів і механізмів імплементації норм міжнародного права на національно-правовому рівні.
Враховуючи, що у відповідності до сучасного міжнародного права, жодна держава не може відмовитись від виконання вищезазначених міжнародних стандартів, а це означає, що всі держави світу зобов’язані здійснювати свою внутрішню та зовнішню політики на засадах рівності усіх індивідів без будь-яких виключень за ознакою раси, статі, мови, кольору шкіри, релігії, політичних переконань, соціального або національного походження, майнового стану тощо, ізраїльський досвід може слугувати яскравим прикладом того, що за наявності політичної волі будь-яка сучасна національна правова система здатна забезпечити дотримання міжнародних стандартів прав людини на своєму національному рівні.
На цьому тлі досвід Держави Ізраїль у сфері розбудови національної правової системи на засадах демократії та поваги до прав людини є вельми унікальним і таким, що становить поодиноке виключення з загальної практики Близькосхідного регіону, більшість держав якого посилаючись на економічні, політичні та релігійні міркування відмовляються брати участь в основних універсальних міжнародних угодах з прав людини, визнавати міжнародні стандарти прав людини та належним чином імплементувати їх у свої національні правові системи. Враховуючи вищезазначене, аналіз ізраїльського досвіду щодо імплементації та реалізації міжнародних стандартів прав людини у внутрішньому правопорядку в складних і несприятливих зовнішньополітичних умовах, а також вивчення самобутньої національної правової доктрини, судової та адміністративної практики Держави Ізраїль у галузі прав людини, являє собою значний науково-теоретичний та науково-практичний інтерес.
Останнім часом в Україні питанням дослідження в галузі прав людини приділяли увагу такі вченні, як О. В. Бурлак, В. Г. Буткевич, В. А. Василенко, О. Ф. Висоцький, А. С. Гавердовський, В. Н. Денисов, Л. Г. Заблоцька, В. І. Євінтов, С. В. Ісакович, А. П. Мартиненко, В. В. Мицик, С. В. Чорний, Ю. С. Шемшученко та інші. Серед зарубіжних вчених розробкою даної тематики займалися такі відомі зарубіжні автори, як: Д. Анцилотті, І. В. Блищенко, Я. Броунлі, В. Карташкін, Ю. Колосова, І. Лукашук, А. Мовчан, Г. Шварценбергер та інші. Значний внесок в дослідження зазначеної теми зробили провідні ізраїльські науковці: А. Барак, Й. Дінштейн, Р. Лапідот, А. Рубінштейн, М. Таборі, Н. Феінберг, Д. Шефі та інші. Поряд з ними, відрізняються певною своєрідністю творчі доробки таких арабських юристів, як: Аль-Хабашне Муравія Саламех Ебейдаллах, Аль-Мохмасні Субхи, Аудех Аридж Мустафа, Хаумада Галеб, Тарик Бейра, Диб Акаві, Зайдан Карим, Саад Зайнаб, Сархан Ахмет, Мадж Абу-Салех, Муса Аль Сулайбі, Осман Фатхі, Ахмед Султан тощо.
Водночас на сьогодні у вітчизняній та іноземній літературі відчувається брак досліджень з проблем взаємодії та імплементації норм міжнародного права в національні правові системи, включаючи Державу Ізраїль, з якою Україна має дружні та тісні політичні, економічні, культурні, гуманітарні й інші зв’язки. Отже, актуальність даної дисертаційної роботи зумовлена важливістю виконання цієї задачі, особливо в аспекті використання ізраїльського досвіду для подальшого розвитку правової системи України, а також поглиблення партнерських відносин між Ізраїлем та Україною на міжнародній арені, у тому числі, в сфері імплементації міжнародних стандартів прав людини.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є частиною науково-дослідницької роботи відділу міжнародного права та порівняльного правознавства Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, а саме теми «Міжнародно-правові проблеми співробітництва України з світовими та європейськими інституційними структурами» (номер державної реєстрації 0101U007291), що здійснюється у рамках вивчення проблеми «Україна у системі сучасного міжнародного правопорядку: теорія і практика».
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є дослідження особливостей взаємодії міжнародного права з національним правом Держави Ізраїль, а також вивчення історичного шляху, поточного стану та перспектив розвитку у сфері імплементації міжнародних стандартів прав людини в правовій системі Держави Ізраїль.
Відповідно до цієї мети в дисертації сформульовано та реалізовано такі задачі:
охарактеризувати генезис прав людини в міжнародному праві в світлі теорій взаємозв’язку та взаємодії міжнародного права з національними правовими системами;
вивчити сучасні наукові та практичні підходи до розуміння міжнародних стандартів прав людини та механізмів імплементації норм міжнародного права на міжнародному і національному рівнях;
узагальнити доктринальні підходи щодо співвідношення міжнародного і національного права у світовій та ізраїльській доктрині міжнародного права;
розкрити міжнародно-правову та національно-правову регламентацію взаємодії міжнародного і національного права;
охарактеризувати чинний в Ізраїлі національно-правовий механізм імплементації норм міжнародного права у національне право цієї держави;
визначити місце та роль міжнародних зобов’язань в національній правовій системі Держави Ізраїль;
розкрити становлення прав і свобод людини в Державі Ізраїль та їх закріплення в джерелах ізраїльського права;
проаналізувати ступінь виконання Державою Ізраїль своїх міжнародних зобов’язань в сфері прав людини;
з’ясувати особливості дотримання Державою Ізраїль міжнародних стандартів прав людини в умовах її регіонального геополітичного розташування;
розкрити проблеми і особливості застосування міжнародних стандартів прав людини на території Іудеї, Самарії та Сектору Газа під час збройних конфліктів.
Об’єктом дослідження є комплекс правовідносин, що виникає у Держави Ізраїль перед світовим співтовариством та власним населенням щодо зобов’язання імплементувати універсальні міжнародні стандарти прав людини в свою національну правову систему.
Предметом дослідження є принципи і норми міжнародного права (договірні та звичаєві), що у своїй сукупності складають загальновизнані міжнародні стандарти прав людини, а також принципи і норми ізраїльського права, які регламентують взаємодію міжнародного права з національним правом Держави Ізраїль в галузі прав людини та реалізацією прав людини в цій державі.
Методи дослідження. З метою отримання найбільш достовірних та повних наукових результатів дослідження застосовувався комплекс філософсько-світоглядних, загальнонаукових і спеціально-наукових методів, що забезпечило єдність гносеологічного та міжнародно-правового аналізу особливостей проблеми взаємодії міжнародного та національного права Держави Ізраїль, а також характеру імплементації міжнародних стандартів прав людини в національному праві Держави Ізраїль.
За допомогою діалектичного методу міжнародне право пізнається як цілісна система. Історичний метод використано під час дослідження історії формування теорії взаємодії міжнародного права з національним правом держав, а також генезису та історії становлення правової системи Держави Ізраїль. Застосування формально-юридичного методу дало можливість виявити релевантні норми у сфері міжнародних стандартів прав людини, проаналізувати їхній правовий зміст, а також виявити взаємозв’язки між різними правовими нормами задля досягнення цілісного бачення предмету дослідження. Метод системного аналізу дозволив виділити основні переваги та недоліки створеного в Ізраїлі механізму імплементації норм міжнародного права. За допомогою порівняльно-правового методу встановлено специфіку національно-правової імплементації міжнародних стандартів прав людини в Державі Ізраїлі, в сусідніх з Ізраїлем арабських державах та в провідних державах світу. В роботі використано також логічні методи наукового пізнання при вивченні аналітичних матеріалів, точок зору різних авторів з окремих питань предмету дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вона є першою в Україні спробою об’єктивного та комплексного наукового дослідження ступеню імплементації міжнародних стандартів прав людини в правовій системі Держави Ізраїль на сучасному історичному етапі.
Наукова новизна одержаних результатів розкривається в таких положеннях:
вперше:
запропоновано розгорнутий аналіз правової системи Держави Ізраїль, в котрій поєднуються риси англо-саксонської та романо-германської сімей права, а також наявні окремі елементи оттоманського права та різноманітних релігійних правових систем;
визначено основні підходи до імплементації принципів і норм міжнародного права в національне право Держави Ізраїль, котрі виявились подібними до відповідних доктринальних підходів, притаманних британському праву, окрім особливо широких повноважень судової гілки влади Ізраїлю у зазначеній сфері та самобутньої практики укладання міжнародних договорів від імені держави ізраїльським урядом;
узагальненого коло джерел ізраїльського права та порядок взаємодії національного права Держави Ізраїль з міжнародним правом, а також проаналізовано ізраїльську правову доктрину і правозастосовну практику у сфері забезпечення прав людини, котрі попри певні недоліки, гарантують усім жителям Ізраїлю високий рівень захисту своїх прав;
зроблено комплексний аналіз стану реалізації Державою Ізраїль своїх міжнародних зобов’язань в сфері громадянських, політичних, економічних, соціальних і культурних прав людини в контексті основних міжнародно-правових документів у зазначеній галузі;
проведено порівняно-правовий аналіз стану реалізації міжнародних стандартів прав людини в Ізраїлі та в інших державах Близького Сходу, що є різними за ступенем імплементації міжнародних стандартів прав людини на національно-правовому рівні, у зв’язку з чим, зроблено висновки та рекомендації щодо можливих шляхів подальшого вдосконалення у цій сфері;
визначено роль судової гілки влади Ізраїлю в сфері реалізації міжнародних стандартів прав людини на національному рівні, котра наділена безпрецедентними у світовій практиці повноваженнями, спрямованими на безпосередню судову імплементацію у національне правове поле Ізраїлю принципів і норм сучасного міжнародного права в галузі прав людини, навіть в супереч позиції уряду та парламенту держави – Кнесету;
аргументовано висновок про демократичний характер Держави Ізраїль та високий рівень імплементації міжнародних стандартів прав людини в цій державі, як в порівняні з країнами-сусідами, так і в контексті провідних демократичних країн світу;
удосконалено:
положення щодо генезису прав людини та наукові уявлення про взаємодію міжнародного права з національними правовими системами (на прикладі Держави Ізраїль), а також щодо основних доктринальних підходів та концепцій у цій сфері;
визначення (дефініцію) феномену міжнародних стандартів прав людини, як зведеної у систему сукупності загальновизнаних принципів і норм міжнародного договірного і звичаєвого права, що мають характер jus cogens та проголошують загальний каталог прав і свобод людини, котрі повинні виконуватись усіма суб’єктами міжнародного права в імперативному порядку; окреслюють юридичний зміст основних прав і свобод людини, а також передбачають перелік легальних випадків щодо яких допускається тимчасове обмеження чи звуження окремих прав і свобод людини;
отримали подальший розвиток:
теоретичні положення щодо механізмів імплементації міжнародно-правових норм про права людини, котрі поділяються на міжнародні та національні;
визначення феномену ізраїльського права, як змішаної правової системи, в рамках якої органічно переплітаються та уживаються елементи англосаксонського та континентального права, рудименти оттоманського права, сучасне законодавство, прийняте ізраїльським парламентом – Кнесетом, а також іудейське релігійне право та канонічне право християнських, мусульманських та друзьких конфесій;
положення про ступінь відповідальності Держави Ізраїль та Організації Визволення Палестини (ОВП) за реалізацію міжнародних стандартів прав людини на території Палестинської Автономії з часу підписання ними міжнародних угод з мирного врегулювання палестино-ізраїльського конфлікту.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що в даній дисертації сформульовані положення, висновки та рекомендації, які можуть бути використані у науково-дослідній, навчальній, правотворчій та правозастосовній роботі. Дисертація може бути корисною для українських урядовців, дипломатів, суддів Конституційного Суду України, співробітників неурядових правозахисних організацій та рухів та інших категорій зацікавлених осіб.
Вивчення та теоретичне узагальнення у дисертації правових аспектів імплементації міжнародних стандартів прав людини в правовій системі Держави Ізраїль має важливе значенні для формування об’єктивного уявлення про ізраїльську демократію та захист прав людини в ній, а також для розробки справедливого та збалансованого підходу до розв’язання Близькосхідної проблеми.
Дисертація може бути використана під час вивчення курсів міжнародного публічного права та порівняльного правознавства.
Апробація результатів дисертації. Положення дисертації доповідалися і обговорювались у відділі міжнародного права та порівняльного правознавства Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України.
Основні положення дисертації пройшли апробацію на VI Міжнародній науковій конференції молодих вчених «Законодавство України: сучасний стан і перспективи розвитку» (м. Косів Івано-Франківської обл., 24–29 січня 2005 р.; тези опубліковано).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження знайшли своє відображення у восьми наукових працях, шість з яких опубліковані у фахових виданнях України та дві – у збірниках наукових праць, матеріалах та тезах конференцій.
Структура та обсяг дисертації обумовлені метою, предметом та характером задач дослідження. Відповідно до них дисертація складається із вступу, трьох розділів, поділених на дев’ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 223 сторінки, з них 32 сторінки – список використаних джерел (378 найменувань) та додатки на 7 сторінках.

Список літератури

ВИСНОВКИ

В дисертаційному дослідженні вирішується завдання, що полягає у з’ясуванні рівня імплементації міжнародних стандартів прав людини в правової системи Держави Ізраїль. Основні результати даного дослідження містяться у таких положеннях:
1. Аналіз генезису сучасного міжнародного права та чинної міжнародно-правової доктрини дає підстави стверджувати про наявність, станом на початок ХХІ ст., широкого консенсусу серед суб’єктів міжнародного права та вчених-міжнародників щодо єдності та взаємозв’язку усіх прав людини: громадянських, політичних, економічних, соціальних та культурних як цілісної системи міжнародних стандартів прав людини, що підлягають обов’язковій міжнародній та національній імплементації. При цьому положення Загальної декларації прав людини 1948 року, що сформульовані як норми так званого «м’якого права», отримали з часом договірне закріплення у численних універсальних та регіональних міжнародних конвенціях і в силу opinio juris набули статусу норм звичаєвого міжнародного права, від імплементації яких не може відмовитись жодна держава, навіть якщо вона не є стороною відповідних міжнародно-правових актів з прав людини.
2. Серед широкого спектру різноманітних прав і свобод людини до каталогу міжнародних стандартів прав людини слід відносити лише ті з них, які беззастережно визнані переважною більшістю суб’єктів міжнародного права в якості норм jus cogens і тому є обов’язковими незалежно від їх імплементації державами. В цілях даного дисертаційного дослідження та виходячи з викладених вище обставин пропонуємо власне визначення феномену «міжнародних стандартів прав людини»: міжнародні стандарти прав людини – це зведена у систему сукупність загальновизнаних принципів і норм міжнародного договірного та звичаєвого права, що мають характер jus cogens та проголошують: загальний каталог прав і свобод людини, котрі повинні виконуватись усіма суб’єктами міжнародного права в імперативному порядку; окреслюють юридичний зміст основних прав і свобод людини, а також передбачають перелік легальних випадків, щодо яких допускається тимчасове обмеження чи звуження окремих прав і свобод людини.
3. Механізм імплементації міжнародно-правових норм можна визначити як органічну взаємодію та взаємозв’язок усіх засобів, що використовують суб’єкти міжнародного права для реалізації міжнародно-правових норм на національному та міжнародному рівнях. Конкретні способи реалізації норм міжнародного права в національному праві характеризуються значною різноманітністю. В тих державах, де панує моністична доктрина, характерним способом є відсилання, котре поділяється на 2 види: генеральне, коли мова йде про статус всіх міжнародних договорів (наприклад, як це записано в Конституції США), або звичаєвих норм міжнародного права (Конституція Австрії), та часткове, яке застосовується до конкретного закону, в якому містяться норми, що суперечать конкретним положенням міжнародного договору. Особливо важлива роль відсилання проявляється тоді, коли йдеться про визнання верховенства норм міжнародного права по відношенню до національного законодавства, особливо у разі колізії між ними. Для дуалістично-орієнтованих держав характерним є такій спосіб, як інкорпорація, тобто введення в дію міжнародного договору або звичаю на території держави за допомогою спеціального закону (іноді його називають імплементаційним законом). Інкорпорація може здійснюватись у формі рецепції та трансформації. При рецепції імплементуючий закон відтворює зміст інкорпорованого договору, без внесення змін або уточнень до його положень. Часто до такого закону просто додається текст договору. При трансформації імплементаційний закон може уточнювати, конкретизувати положення відповідного міжнародного договору, скасовувати чинність старих законів, якщо вони вступають в протиріччя з міжнародним договором, що запроваджується таким чином, щоб національний закон відповідав чинним міжнародним зобов’язання держави.
4. Правова система Держави Ізраїль належить до змішаної сім’ї права, в рамках якої органічно переплітаються та уживаються елементи англосаксонського та континентального права, рудименти оттоманського права, сучасне законодавство, прийняте ізраїльським парламентом – Кнесетом, та релігійне (канонічне) право іудаїзму, а також християнських, мусульманських та друзьких конфесій.
5. В зв’язку з особливостями, притаманними правовій системі Держави Ізраїль, трансформація норм міжнародного права у норми його національного законодавства відбувається різними, проте рівноцінними за юридичною силою способами і має наступні форми: 1) прийняття національного закону, що фактично відтворює аналогічні положення норм міжнародного права, трансформуючи їх у ізраїльське законодавство; 2) пряме відсилання в тексті національного закону до тексту тоги чи іншого міжнародного договору; 3) національно-правова трансформація міжнародних договорів за допомогою підзаконних актів, що підлягають опублікуванню у спеціальному офіційному друкованому органі держави.
6. Зроблений в рамках цього дослідження комплексний аналіз виконання Державою Ізраїль своїх міжнародно-правових зобов’язань в галузі прав людини дозволяє зробити висновок про досить високий рівень реалізації громадянських, політичних, економічних, соціальних та культурних прав на її території. Зазначена оцінка також збігається з висновком авторитетної міжнародної організації «Freedom House», котра віднесла Державу Ізраїль до категорії «цілком вільних держав», що робить Ізраїль беззаперечним регіональним лідером у сфері дотримання міжнародних стандартів прав людини на Близькому Сході і єдиною у цьому регіоні демократичною державою західного типу. На відміну від сусідів по регіону Держава Ізраїль ратифікувала усі основоположні міжнародно-правові документи універсального характеру у сфері прав людини та послідовно здійснює імплементацію їх положень на національному рівні.
7. Судова гілки влади Ізраїлю на чолі з Верховним Судом Ізраїлю не тільки виступає в ролі ефективного гаранта прав і свобод людини, але є важливим елементом національного інституційного механізму імплементації положень міжнародних стандартів прав людини в національну правову систему Держави Ізраїль. Практика судового захисту прав людини в Державі Ізраїль за допомогою системи незалежних судів загальної та спеціальної юрисдикції, повноваження яких визначені відповідними процесуальними законами, в цілому відповідає усталеній міжнародній практиці у згаданій сфері і може бути визначена як демократична.
8. Історія взаємодії правових інститутів Держави Ізраїль з міжнародним правом у сфері національної імплементації норм міжнародного права може бути умовно поділена на два періоди: 1) 1948–1967 рр. та 2) 1967–2013 рр. Характерною рисою першого періоду є те, що від його початку – моменту проголошення державної незалежності у травні 1948 р. і до Шестиденної війни 1967 року питання співвідношення та взаємодії ізраїльського права з міжнародним правом виникало відносно не часто. Натомість другий період, котрий розпочався одразу після завершення Шестиденної війни 1967 року, в результаті чого під ізраїльським контролем опинилися значні території Іудеї та Самарії (включно зі східними районами Єрусалиму), котрі в сучасній міжнародній літературі також іменуються «Західним берегом річки Йордан» або просто «Західним Берегом», а також Сектору Газа, котрі до того були окуповані у 1948-му та 1949-му роках Йорданією та Єгиптом відповідно.
9. Дії Ізраїлю на контрольованих ним спірних територіях Західного берегу річки Йордан (в Іудеї та Самарії) та у Секторі Газа в галузі забезпечення прав і свобод людини в умовах перманентного збройного конфлікту і боротьби з тероризмом знаходяться в межах імперативних норм чинного міжнародного гуманітарного права, а в деяких випадках значно перевищують встановлені міжнародні стандарти та практику дій інших держав у подібних ситуаціях. З аналізу ізраїльського законодавства, чинної доктрини та судової практики випливає, що Держава Ізраїль практично поширює застосування норм міжнародного гуманітарного права на всі дії ізраїльської армії та посадових осіб щодо спірних територій.
10. Підписані в рамках палестино-ізраїльського мирного процесу 90-х років ХХ ст. двосторонні угоди між Державою Ізраїль та Організацією визволення Палестини (ОВП) щодо різних аспектів примирення і вирішення тривалого конфлікту містять положення про їх обопільну відповідальність щодо імплементації на спірних територіях міжнародних стандартів прав людини. Однак, згідно з положеннями цих договорів та інших норм сучасного міжнародного права, з часу створення на більшій частині контрольованих територій Палестинської Автономії, саме на неї покладається основний тягар відповідальності включно з максимальною юридичною відповідальністю за стан дотримання на її території принципів і норм чинного міжнародного права взагалі, та міжнародних стандартів прав людини, зокрема, в той час, як до Держави Ізраїль може бути застосована тільки додаткова (субсидіарна) відповідальність. В цьому плані імплементація міжнародних стандартів прав людини в Державі Ізраїлі та на сусідніх з нею територіях розглядається автором у даному дослідженні як важливий чинник нормалізації ситуації на Близькому Сході.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Анцелевич Г. О. Міжнародне публічне право. Загальна частина : навч. посібник / Г. О. Анцелевич, О. О. Покрещук. – К. : Вид-во УАЗТ, 1999. – 178 с.
2. Анцелевич Г. О. Міжнародне публічне право. Особлива частина : навч. посібник / Г. О. Анцелевич, О. О. Покрещук. – К. : Вид-во УАЗТ, 1999. – 378 с.
3. Анцелевич Г. О. Міжнародне право : підручник / Г. О. Анцелевич, О. О. Покрещук. – К. : Алерта, 2003 – 410 с.
4. Анцилотти Д. Курс международного права : в 4 т. / Д. Анцилотти ; [пер. с итал.]. – М. : Иностр. лит., 1961–1961. –
Т. 1. – 1961. – 447 с.
5. Абу-Хеджлех Муххамед. Особенности применения норм международного права во внутреннем праве Иордании и Израиля (сравнительно-правовой анализ) : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.11 / Абу-Хеджлех Муххамед. – К., 2003. – 210 с.
6. Аль-Карії Ахмед. Араби та міжнародні угоди з прав людини / Аль-Карії Ахмед. – Каїр, 1994. – 278 с. – (Арабською мовою).
7. Аль-Хабашне Муавия Саламех Эбейдаллах. Имплементация международных соглашений по гражданским и политическим правам в законодательстве и практике Иордании ) : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.11/ Аль-Хабашне Муавия Саламех Эбейдаллах. – К. : Ин-т государства и права им. В. М. Корецкого НАН Украины, 1996. – 169 с.
8. Баархон Берт. Соотношение международного и внутреннего права в Нидерландах / Баархон Берт // Белорусский журнал международного права и международных отношений. – 1996. – № 1. – С. 6-13.
9. Бенвеністі Є. Вплив міркувань безпеки та зовнішньополітичних зносин на реалізацію міжнародних договорів в ізраїльському праві / Є. Бенвеністі // Мішанім. – Тель-Авів, 1992. – № 21б. – 247 с. – (Мовою іврит).
10. Блажиєвська М. В. Імплементація норм міжнародного права: правова теорія і практика України : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.11 / Блажиєвська М. В. – К., 2005 – 223 с.
11. Блищенко И. П. Международное и внутригосударственное право / Блищенко И. П. – М. : Госюриздат, 1960. – 239 с.
12. Броунли Я. Международное право : в 2 кн. / Я. Броунли ; [пер. с англ.]. – М. : Прогресс, 1977–1977. –
Кн. 1. – 1977. – 538 с.
13. Бурлак О. В. Міжнародні стандарти щодо статусу і функціонування національних установ із захисту і заохочення прав людини : [монографія] / Бурлак О. В. – Івано-Франківськ : Симфонія форте, 2012. – 212 с.
14. Буткевич В. Г. Права людини в Україні / В. Г. Буткевич // Політична думка. – 1993. – № 1. – С. 79–93.
15. Буткевич В. Г. Соотношение внутригосударственного и международного права / Буткевич В. Г. – К. : Вища школа, 1981. – 311 с.
16. Василенко В. А. Основы теории международного права / Василенко В. А. – К. : Вища школа. Головное изд-во, 1988. – 288 с.
17. Венская декларация и программа действий // Московский журнал международного права. – 1994. – № 1. – С. 11–13.
18. Венская конвенция о праве международных договоров // Международное право в документах. – М. : Юрид. лит, 1982. – С. 69–98.
19. Власихин В. А. Конституция США. Политико-правовой комментарий / В. А. Власихин, А. А. Мишин. – М. : Междунар. отношения, 1985. – 336 c.
20. Воробьев В. П. Государство Израиль: правовые основы возникновения и статус личности / Воробьев В. П. – М. : Издательский дом «Национальное обозрение», 2001. – 167 с.
21. Всеобщая Декларация прав человека от 10 декабря 1948 г. // Международные акты о правах человека. / В.А. Карташкин, Е.А.Лукашева. М.: Норма – Инфра М, 2002.– С. 39–43.
22. Гавердовский А. С. Имплементация норм международного права / Гавердовский А. С. – К. : Вища школа. Головное изд-во, 1980. – 320 с.
23. Гаврилов В. В. Международный механизм контроля за имплементацией универсальных актов о правах человека / В. В. Гаврилов // Московский журнал международного права. – 1995. – № 4. – С. 24–37.
24. Гаврилов В. В. Теории трансформации и имплементации норм международного права в отечественной правовой доктрине / В. В. Гаврилов // Московский журнал международного права. – 2001. – № 2. – С. 39–61.
25. Гегель Г. Философия права / Г. Гегель // Гегель Г. Сочинения : в 14 т. – М.-Л. : Соцэгиз, 1929–1958. –
Т. 7. – 1934. – 527 с.
26. Даниленко Г. М. Международная защита прав человека. Вводный курс : [учеб. пособие] / Даниленко Г. М. – М. : Юристъ, 2000. – 256 с.
27. Даниленко Г. М. Обычай в современном международном права / Даниленко Г. М. – М. : Наука, 1988. – 192 с.
28. Действующее международное право : в 3 т. / [под ред. Ю. М. Колосава, Э. С. Кривчикова]. –М. : Изд-во Московского независимого ин-та междунар. права, 1996–1997. –
Т. 2. –1997. – 832 с.
29. Денисов В. Н. Развитие теории и практики взаимодействия международного права и внутреннего права / В. Н. Денисов // Реализация международно-правовых норм во внутреннем права / [отв. ред. В. Н. Денисов, В. И. Евинтов]. – К. : Наукова думка, 1992. – С. 7–24.
30. Дмитриев А. И. Становление международного гуманитарного права (ХIХ в. – ХХ в.) / А. И. Дмитриев ; [отв. ред. В. Н. Денисов]. – К. : Ин-т государства и права им. В. М. Корецкого НАН Украины, 1998. – 200 с.
31. Дмитриева Г. К. Международная защита прав женщины / Дмитриева Г. К. – [2-е изд., доп. и перераб.]. – К. : Вища шк., 1985. – 158 c.
32. Док. ООН а/АС, 105/С. 2/218.
33. Док. ООН А/46/40.
34. Док. ООН А/36/245.
35. Док. ООН А/44/23 от 17 ноября 1989 г.
36. Док. ООН А/44/191 от 27 июля 1989 г.
37. Доклад ЮНКТАД ТД/В/1305. 9 августа 1991 г.
38. Евинтов В. И. Международный и внутренний правопорядок в структуре международного сообщества / В. И. Евинтов // Реализация международно-правовых норм во внутреннем праве. – К. : Наукова думка, 1992. – С. 25–40.
39. Едрі Я. Акт про Основні принципи права як законодавча база юридичної активності у сфері ізраїльської правової системи та податкової реформи / Я. Едрі // Правовий Вісник Тель-Авівського Університету. – 1993. – № 17. – С. 615–617. – (Мовою іврит).
40. Елон М. Єврейське право в державному праві / М. Елон. – Єрусалим : Магнес Пресс,1973. – 515.с . – (Мовою іврит).
41. IV Женевская Конвенция о защите жертв войны от 12 августа 1949 г. – М. : Юрид. лит., 1969. – 295 с.
42. Загальна теорія держави і права / [за ред. В. В. Копєйчикова]. – К. : Юринком Інтер, 1998. – 317 с.
43. Заідан Карім. Особистість в мусульманському праві / Заідан Карім. – Бейрут : Ресалах Паблішерз, 1990. – 248 с. – (Арабською мовою).
44. Закон Ізраїлю «Про запобігання насильству в сім’ї», 1991 // Сефер га Хукім : збірка законів. – Єрусалим, 1991. – С. 56. – (Мовою іврит).
45. Закон Ізраїлю «Про кошик абсорбції», 1994. // Сефер га Хукім : збірка законів, № 1496. – Єрусалим, 1994. – С. 56. –(Мовою іврит).
46. Закон Российской Федерации «О международных договорах Российской Федерации» от 15 июля 1995 г. № 101-Ф3 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.base.spinform.ru/show_doc.fwx?rgn=1507.
47. Зимненко Б. Л. Международное право и российское право: их соотношение / Б. Л. Зимненко // Московский журнал международного права. – 2000. – № 3. – С. 162–168.
48. Ибрагим Ахмед Хадж Юсеф Абдалла. Международные и национальные механизмы защиты прав человека на Ближнем Востоке : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.11 / Ибрагим Ахмед Хадж Юсеф Абдалла. – М., 1999 – 190 с.
49. Камаровский Л. А. Основные вопросы науки международного права / Камаровский Л. А. – М., 1895. – 201 с.
50. Карташкин В. А. Международная защита прав человека. Основные проблемы сотрудничества государств / Карташкин В. А. – М. : Междунар. отношения, 1976. – 221 c.
51. Карташкин В. А. Права человека в международном и внутригосударственном праве / Карташкин В. А. – М. : Ин-т государства и права РАН, 1995. – 132 с.
52. Конвенция МОТ № 138 «О минимальном возрасте для приема на работу» от 26 июня 1973 г. // Конвенции и рекомендации, принятые МКТ с 1967 года. – Женева, 1983. – С. 306–323.
53. Конвенция о борьбе с торговлей людьми и с эксплуатацией проституции третьими лицами от 21 марта 1950 г. // Международные акты о правах человека. – М. : НОРМА-ИНФРА, 1999. – С. 528–535.
54. Конвенция о гражданстве замужней женщины от 02 февраля 1957 г. // Сборник действующих договоров. – М., 1961. – Вып. ХХ. – С. 438–442.
55. Конвенция о ликвидации всех форм дискриминации в отношении женщин от 18 декабря 1979 г. // Международные акты о правах человека. – М. : НОРМА-ИНФРА, 1999. – С. 245–255.
56. Конвенция о политических правах женщины от 01 марта 1953 г. // Международные акты о правах человека. – М. : НОРМА-ИНФРА, 1999. – С. 256–258.
57. Конвенция о правах ребёнка от 20 ноября 1989 г. // Международные акты о правах человека. – М. : НОРМА-ИНФРА, 1999. – С. 306–323.
58. Конвенция о предупреждении преступления геноцида и наказаний за него от 09 декабря 1948 г. // Док. ООН А/RES/260 А (III).
59. Конвенция о принудительном труде от 28 июня 1930 г. // Международные акты о правах человека : сб. документов. – М. : НОРМА-ИНФРА, 1999. – С. 515–524.
60. Конвенция о свободе ассоциации и защите права на организацию // Международные акты о правах человека. – М. : Издательская группа НОРМА-ИНФРА, 1999. – С. 394–398.
61. Конвенция о согласии на вступление в брак, минимальном брачном возрасте и регистрации браков от 07 ноября 1962 г. // Международные акты о правах человека. – М. : НОРМА-ИНФРА, 1999. – С. 259–260.
62. Конвенция о сокращении безгражданства от 30 августа 1961 г. // Международные акты о правах человека. – М. : НОРМА-ИНФРА, 1999. – С. 414–420.
63. Конвенция о статусе апатридов от 28 сентября 1954 г. // Док. ООН А/RES/526 А (XYII).
64. Конвенция о статусе беженцев от 28 июля 1951 г. // Международные акты о правах человека. – М. : НОРМА-ИНФРА, 1999. – С. 432–444.
65. Конвенция против пыток и других жестоких, бесчеловечных или унижающих достоинство видов обращения и наказания от 10 декабря 1984 г. // Международные акты о правах человека. – М. : НОРМА-ИНФРА, 1999. – С. 226–237.
66. Конституция Кыргызкой Республики от 27 июня 2010 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.gov.kg/?page_id=263.
67. Конституция Чешской республики от 16 декабря 1992 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.concourt.am/armenian/legal_resources/world_constitutions/constit/czech/czech--r.htm.
68. Конституційне право Ізраїлю / [за ред. Амнона Рубінштейна]. – Єрусалим : Шакед, 1991. – 603 с. – (Мовою іврит).
69. Конституція Естонської Республіки від 28 червня 1992 р. // Конституції нових держав Європи та Азії / [упоряд. С. Головатий]. – К. : Вид-во «Право», 1996. – С. 1-39. – (Українська Правнича Фундація).
70. Конституція Литовської Республіки від 25 жовтня 1992 р. // Конституції нових держав Європи та Азії / [упоряд. С. Головатий]. – К. : Вид-во «Право», 1996. – С. 49-86. – (Українська Правнича Фундація).
71. Конституція Республіки Словенія від 21 грудня 1991 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://lib.rada.gov.ua/static/LIBRARY/catalog/law/sloven1.html
72. Конституція Республіки Болгарія від 12 липня 1991 р. // Конституції нових держав Європи та Азії / [упоряд. С. Головатий]. – К. : Вид-во «Право», 1996. – С. 119-156. – (Українська Правнича Фундація).
73. Конституція Республіки Угорщина від 20 серпня 1949 р. // Конституції нових держав Європи та Азії / [упоряд. С. Головатий]. – К. : Вид-во «Право», 1996. – С. 307-340. – (Українська Правнича Фундація).
74. Конституція Російської Федерації від 12 грудня 1993 р. // Конституції нових держав Європи та Азії / [упоряд. С. Головатий]. – К. : Вид-во «Право», 1996. – С. 405-444. – (Українська Правнича Фундація).
75. Конституція Словацької Республіки від 16 грудня 1992 р. // Конституції нових держав Європи та Азії / [упоряд. С. Головатий]. – К. : Вид-во «Право», 1996. – С. 444-484. – (Українська Правнича Фундація).
76. Крецмер Д. Верховний Суд і Четверта Женевська конвенція: національне правозастосування та тлумачення. // Мішпатім. – Тель-Авів, 1995. – № 26 (1). – С. 49-96. – (Мовою іврит).
77. Крохмаль В. Про юридичну дійсність міжнародних договорів / В. Крохмаль // Право України. – 1996. – № 5. – С. 74–77.
78. Курс международного права: Основные принципы международного права : в 7 т. / [Игнатенко Г. В., Карташкин В. А., Клименко Б. М., Лукашук И. И. и др.] ; отв. ред. И. И. Лукашук. – М. : Наука, 1989–1993. –
Т. 2. – 1989. – 239 с.
79. Курс международного права: Понятие и сущность современного международного права : в 6 т. / [Бараташвили Д. И., Бахов А. С., Кожевников Ф. И., Левин Д. Б. и др.]. – М. : Наука, 1967–1973. –
Т. 1. – 1967. – 284 c.
80. Курс международного права: Понятие, предмет и система международного права : в 7 т. / [Баскин Ю. А., Крылов Н. Б., Левин Д. Б., Мовчан А. П. и др.] ; отв. ред. Р. А. Мюллерсон, Г. И. Тункин. – М. : Наука, 1989–1993. –
Т. 1. – 1989. – 360 c.
81. Левин Д. Б. Актуальные проблемы теории международного права / Левин Д. Б. – М. : Наука, 1974. – 264 с.
82. Левин Д. Б. Основные проблемы современного международного права / Левин Д. Б.– М. : Госюриздат, 1985. – 275 с.
83. Лукашук И. И. Конституция России и международное право / И. И. Лукашук // Московский журнал международного права. – 1995. – № 2. – С. 29–41.
84. Лукашук И. И. Международное право. Общая часть : [учебник] / Лукашук И. И. – М. : Изд-во БЕК, 1996. – 371 с.
85. Лукашук И. И. Международное право. Особенная часть / Лукашук И. И. – М. : Изд-во «БЕК», 2000. – 410 с.
86. Лукашук И. И. Нормы международного права в международной нормативной системе / Лукашук И. И. – М. : Спарк, 1997. – 332 с.
87. Лукашук И. И. Соотношение внутригосударственного и международного права в свете Новой Конституции СССР / И. И. Лукашук // Вестник КГУ. – 1979. – Вып. 8. – С. 3–13.
88. Мартыненко П. Ф. Имплементация международных норм о правах человека в конституционном праве государств – членов ООН / П. Ф. Мартыненко, В. В. Рудницкий // Международное сотрудничество государств в области прав человека. – К. : Наук думка, 1987. – С. 44–99.
89. Международная Конвенция о ликвидации всех форм расовой дискриминации от 21 декабря 1965 г. // Док. ООН А/RES/2106 А(XX).
90. Международная Конвенция о пресечении преступления апартеида и наказании за него от 30 ноября 1973 г. // Док. ООН А/RES/3068 (XXYIII).
91. Международная Конвенция против апартеида в спорте от 10 декабря 1985 г. // Док. ООН А/RES/40/64F.
92. Международное право : учебник для вузов / [Игнатенко Г. В., Суворова В. Я., Туинов О. И. и др.] ; под ред. Г. В. Игнатенко. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Высшая шк., 1995. – 399 с.
93. Международное право : учебник / [Игнатенко Г. В., Тиунов О. И. и др.] ; отв. ред. Г. В. Игнатенко, О. И. Тиунов. – М. : НОРМА, 2000. – 584 с.
94. Международное право : учебник / [отв. ред. Ю. М. Колосов, В. И. Кузнецов]. – М. : Междунар. отношения, 1996. – 608 с.
95. Международное публичное право : учебник / [отв. ред. К. А. Бекяшев]. – М. : ТК Велби, Изд-во Проспект, 2005. – 784 с.
96. Международное сотрудничество в области прав человека: Документы и материалы / [редкол.: А. Л. Адамишин (отв. ред.) и др.]. – М. : Междунар. отношения, 1993. – Вып. 2. – 698 с.
97. Международное право в избранных документах : в 3 т. / [сост.: Л. А. Моджорян, В. К. Собакин ; отв. ред. В. Н. Дурденевский]. – М. : Ин-т международных отношений, 1957–1957. –
Т. 1. – 1957. – 308 c.
98. Международный Пакт о гражданских и политических правах от 16 декабря 1966 г. // Док. ООН А/RES/2220 А(XXI).
99. Международный Пакт об экономических, социальных и культурных правах от 16 декабря 1966 г. // Док. ООН А/RES/2220 А(XXI).
100. Миронов Н. В. Международное право: нормы и их юридическая сила / Миронов Н. В. – М. : Юрид. лит., 1980. – 159 с.
101. Мицик В. В. Права людини у міжнародному праві. Міжнародно-правові механізми захисту : [підручник для ВУЗів] / Мицик В. В. – К. : Видавничій дім «Промені», 2010. – 722 с.
102. Мовчан А. П. Права человека и международные отношения / Мовчан А. П. – М. : Наука, 1982. – 145 с.
103. Мовчан А. П. Принцип всеобщего уважения прав человека и основных свобод. Курс международного права : в 7 т. / А. П. Мовчан ; [отв. ред. И. И. Лукашук]. – М. : Наука, 1989–1993. – 229 с.
Т. 2: Основные принципы международного права. – 1989. – 239 с.
104. Николайко И. В. Права человека и система ООН (проблемы многостороннего сотрудничества) / И. В. Николайко ; [отв. ред. В. Н. Денисов]. – К. : Научная думка, 1991. – 168 с.
105. Нойбергер Б. Проблема Конституции в Израиле / Б. Нойбергер // Власть и политика в Государстве Израиль. Ч. 3. – Тель-Авив: : Изд-во Открытого ун-та Израиля, 1997. – 160 с.
106. Нурумов Д. И. Становление и развитие международной системы защиты прав человека : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.10 / Нурумов Д. И. – Алмааты, 2000. – 193 c.
107. Общая теория прав человека / [отв. ред. Е. А. Лукашева]. – М. : Изд-во НОРМА, 1996. – 520 с.
108. Оніщенко Н. М. Правова система: проблеми теорії : [монографія] / Оніщенко Н. М. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2002. – 352 с.
109. Оппенгейм Л. Международное право : в 2 т. / Л. Оппенгейм ; [пер. с англ.]. – М. : Иностр. лит., 1948–1950. –
Т. 1: Мир. – Полутом 1. – 1948. – 407 с.
110. Организация Объединенных Наций: Сборник документов / [отв. ред. В. В. Бахрушев]. – М. : Наука, 1981. – 647 c.
111. Орзіх М. Міжнародно-правові стандарти і права людини в Україні / М. Орзіх // Право України. – 1992. – № 4. – С. 7–12.
112. Пикте Ж. Развитие и принципы международного гуманитарного права / Ж. Пикте. – М. : МККК, 1994. – 127 с.
113. Права человека : учебник для вузов / [под ред. Е. А. Лукашевой]. – М. : Изд-во «Норма», 1999. – 561 с.
114. Правовые системы стран мира. Энциклопедический справочник / [отв. ред. А. Я. Сухарев]. – М. : Изд-во НОРМА, 2000. – 840 с.
115. Рабінович П. М. Проблеми юридичного забезпечення прав людини (загальнотеоретичний аспект) / П. М. Рабінович // Український часопис прав людини. – 1995. – № 2. – С. 16–23.
116. Реализация международно-правовых норм во внутреннем праве / [отв. ред. В. Н. Денисов, В. И. Евинтов]. – К. : Наукова думка, 1992. – 241 с.
117. Резолюция ГА ООН 181/II от 29 ноября 1947 г.
118. Резолюция ГА ООН 194/ III от 11 декабря 1948 г.
119. Резолюция ГА ООН 1803/XVII от 14 декабря 1962 г.
120. Резолюция ГА ООН 2535/XXIV от 10 декабря 1969 г.
121. Резолюция ГА ООН 2628/ XXV от 4 ноября 1970 г.
122. Резолюция ГА ООН 2649/ XXV от 30 ноября 1970 г.
123. Резолюция ГА ООН 2672/ XXV от 8 декабря 1970 г.
124. Резолюция ГА ООН 2734/ XXV от 16 декабря 1970 г.
125. Резолюция ГА ООН 2787/XXVI от 6 декабря 1971 г.
126. Резолюция ГА ООН 3103/XXVIII от 12 декабря 1973 г.
127. Резолюция ГА ООН 3376/ XXX от 10 декабря 1975 г.
128. Резолюция ГА ООН 2628/ XXV от 4 ноября 1970 г.
129. Резолюция ГА ООН 35/209 от 17 января 1980 г.
130. Резолюция ГА ООН 35/169 Е от 15 декабря 1980 г.
131. Резолюция ГА ООН 38/144 от 19 декабря 1983 г.
132. Резолюция ГА ООН 40/32 от 29 ноября 1985 г.
133. Резолюция ГА ООН 40/146 от 13 декабря 1985 г.
134. Резолюция ГА ООН 41/120 от 4 декабря 1986 г.
135. Резолюция ГА ООН 40/193 от 7 декабря 1987 г.
136. Резолюция Совета Безопасности ООН 465 от 1 марта 1980 г.
137. Резолюция Совета Безопасности ООН 446/1979 от 22 марта 1979 г.
138. Резолюция Совета Безопасности ООН 487/1981 от 19 июня 1981 г.
139. Резолюция Совета Безопасности ООН 605/1987 от 22 декабря 1987 г.
140. Резолюция Совета Безопасности ООН 672/1990, 673/1990.
141. Решетов Ю. А. Оговорки к международной конвенции о ликвидации всех форм расовой дискриминации и поддержание международного правопорядка в области прав человека / Ю. А. Решетов // Московский журнал международного права. – М. : Междунар. отношения. – 1995. – № 3. – С. 3–16.
142. Рубін Б. Адоптація міжнародних договорів у внутрішньому праві / Б. Рубін // Мішпатім. –Тель-Авів, 1983. – № 13. – С. 210–241. – (Мовою іврит).
143. Рубінштейн А. Зміна статусу Територій від управління до правового гібриду / А. Рубінштейн // Правовий вісник Тель-Авівського університету. – 1986. – № 11. – С. 439. – (Мовою іврит).
144. Сааб Зайнаб. Имплементация международных соглашений по правам человека в арабском мире (гражданские и политические права) : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.11 «Международное право» / Сааб Зайнаб. – К., 1994. – 21 с.
145. Санра Андре. Международные стандарты прав человека и народов в Уставе и практике Организации Африканского Единства : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.10 / Санра Андре. – К., 1992. – 199 с.
146. Словарь международного права / [под ред. М. М. Аваков, Б. М. Ашавский, А. С. Бахов и др.]. – М. : Междунар. отношения, 1982. – 245 с.
147. Справа Аль-Тін проти Міністра оборони та інших // Піскей Дін : зб. рішень Верховного Суду Ізраїлю. – 1973. – № 27. – С. 481. – (Мовою іврит).
148. Справа Аль-Хазаял проти ізраїльської поліції // Піскей Дін : зб. рішень Верховного Суду Ізраїлю. – 1978. – № 34 (2). – С. 692. – (Мовою іврит).
149. Справа Ашдод Кар Факторі Лтд. проти Чізік // Піскей Дін : зб. рішень Верховного Суду Ізраїлю. – 1982. – № 14. – С. 367–385. – (Мовою іврит).
150. Справа Гістадрут проти Паз Сеньйоз Воркерз Асосіейшн // Піскей Дін : зб. рішень Верховного Суду Ізраїлю. – 1981. – № 41. – С. 169. – (Мовою іврит).
151. Справа Дарвіш проти Управління тюрем // Піскей Дін : зб. рішень Верховного Суду Ізраїлю. – 1980. – № 35 (1). – С. 536–540. – (Мовою іврит).
152. Справа Ізраїльської авіакомпанії «Ель-Аль» проти Даниловича // Піскей Дін : зб. рішень Верховного Суду Ізраїлю. – 1994. – № 48 (5). – С. 749–760. – (Мовою іврит).
153. Справа Ізраїльської профспілки «Гістадрут» проти Національного Трудового Суду, Аміт та інших // Піскей Дін : зб. рішень Верховного Суду Ізраїлю. – 1987. – № 97 (1). – С. 51–90. – (Мовою іврит).
154. Справа Іншуранс Корпарейшн оф Аірленд лнд. та інші проти Держави Ізраїль та інших // Піскей Дін : зб. рішень Верховного Суду Ізраїлю. – 1987. – № 41. – С. 309–319. – (Мовою іврит).
155. Справи Іссаксон проти Реєстратора політичних партій // Піскей Дін : зб. рішень Верховного Суду Ізраїлю. – 1996. – № 96 (2) – С. 306–319. – (Мовою іврит).
156. Справа Кавасме та інші проти Міністра оборони та інших // Піскей Дін : зб. рішень Верховного Суду Ізраїлю. – 1981. – № 35. – С. 627–628. – (Мовою іврит).
157. Справа Кауфман проти Міністра внутрішніх справ та інших // Піскей Дін : зб. рішень Верховного Суду Ізраїлю. – 1953. – № 7. – С. 534. – (Мовою іврит).
158. Справа Клал Іншуранс Компані Лтд. Проти Міністра фінансів Ізраїлю // Піскей Дін : зб. рішень Верховного Суду Ізраїлю. – 1994. – № 48 (5). – С. 441–476. – (Мовою іврит).
159. Справа Куратора покинутої господарем власності проти Самарах та інших // Піскей Дін : зб. рішень Верховного Суду Ізраїлю. – 1964. – № 10. – С. 1829. – (Мовою іврит).
160. Справа Малхем проти Сідді шаріатського суду // Піскей Дін : зб. рішень Верховного Суду Ізраїлю. – 1954. – № 8. – С. 910–913. – (Мовою іврит).
161. Справа Марковіч та інші проти Гістадруту // Піскей Дін : зб. рішень Верховного Суду Ізраїлю. – 1975. – № 6. – С. 197. – (Мовою іврит).
162. Справа Нахмані проти Нахмані // Піскей Дін : зб. рішень Верховного Суду Ізраїлю. – 1984. – № 39 (2). – С. 277. – (Мовою іврит).
163. Справа Нееман проти Голови Центральної виборчої комісії по виборах у Кнесет // Піскей Дін : зб. рішень Верховного Суду Ізраїлю. – 1995. – № 96 (3). – С. 526–1241. – (Мовою іврит).
164. Справа Партнері Асоціація «Гілад» протии Міністра освіти та культури // Піскей Дін : зб. рішень Верховного Суду Ізраїлю. – 1995. – № 96 (2). – С. 457. – (Мовою іврит).
165. Справа Пораз проти мера Тель-Авіва-Яффо // Піскей Дін : зб. рішень Верховного Суду Ізраїлю. – 1988. – № 42 (2). – С. 309, 329–331. – (Мовою іврит).
166. Справа Рогозанський проти Держави Ізраїль // Піскей Дін : зб. рішень Верховного Суду Ізраїлю. – 1970. – № 26 (1). – С. 129–134. – (Мовою іврит).
167. Справа Стюард повітряного судна та інші проти Едни Хазін та інших // Піскей Дін : зб. рішень Верховного Суду Ізраїлю. – 1972/3. – № 4. – С. 365. – (Мовою іврит).
168. Справа Сідіс проти Президента Вищого рабинстського суду // Піскей Дін : зб. рішень Верховного Суду Ізраїлю. – 1957. – № 12. – С. 1528. – (Мовою іврит).
169. Справа Хакстетер проти Держави Ізраїль // Піскей Дін : зб. рішень Верховного Суду Ізраїлю. – 1971. – № 26 (2). – С. 240–245. – (Мовою іврит).
170. Справа Хагінцара проти Держави Ізраїль // Піскей Дін : зб. рішень Верховного Суду Ізраїлю. – 1981. – № 36 (1). – С. 827–832. – (Мовою іврит).
171. Суворова В. Я. Обеспечение реализации договорных норм международного права (юридическая природа) / В. Я. Суворова // Советское государство и право. – 1991. – № 9. – С. 116–122.
172. Тедескі Г. Закони приватних збитків: загальна теорія / Г. Тедескі. – Єрусалим : Магнес, 1976. – 934 с. – (Мовою іврит).
173. Тимченко Л. Д. Международное право : [учебник] / Тимченко Л. Д. – Харьков : Консум, 1999. – 528 с.
174. Устав Организации Объединённых Наций и Статут Международного Суда / Организация Объединённых Наций. Департамент общественной информации. – Нью-Йорк, 1982.
175. Файнберг Н. Декларативні і конститутивні міжнародні договори та міжнародне право / Н. Файнберг // ХаПракліт. – 1967/1968. – №24. – С. 433 –445 (Мовою іврит).
176. Фердросс А. Международное право / А. Фердросс ; [пер. с нем.]. – М. : Иностр. лит., 1959. – 652 с.
177. Ханнум Х. Статус Всеобщей декларации прав человека во внутреннем и международном праве / Х. Ханнум // Российский бюллетень по правам человека. – М. : Изд-во Ин-та прав человека, 1999. – Вып. 11. – С. 14–21.
178. Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран / [под ред. З. М. Черниловского]. – М. : Юрид. лит., 1984. – 472 с.
179. Цись Н. І. Імплементація норм міжнародного права у національне кримінальне законодавство України (Загальна частина) : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія » / Н. І. Цись. – К., 1994. – 23 c.
180. Черниченко С. В. Международное гуманитарное право / С. В. Черниченко // Международное право / [отв. ред. Ю. М. Колосов и В. И. Кузнецов]. – М. : Междунар отношения, 1998. – С. 297–313.
181. Черниченко С. В. Права человека и гуманитарная проблематика в современной дипломатии / С. В. Черниченко // Московский журнал международного права. – 1992. – № 3. – C. 33–48.
182. Черниченко С. В. Теория международного права : в 2 т. / Черниченко С. В. – М. : НИМП, 1999–1999. –
Т. 1: Современные теоретические проблемы. – 1999. – 336 с.
183. Шахар Ю. Джерела ордонансу «Про кримінальний кодекс 1936» : в 36 т. / Ю. Шахар. – Тель-Авів : Юрид. видання Тель-Авівського ун-ту, 1971–2013. – (Мовою іврит).
Т. 7. – 1980. – P. 75-113.
184. Шестаков Л. Н. Протокол № 9 к Конвенции о защите прав человека и основных свобод / Л. Н. Шестаков // Вестник Московского университета. – М. : Изд-во Московского ун-та, 1992. – № 6. – С. 43–46.
185. Эпштейн А. Д. Социально-политические последствия укрепления статуса Верховного Суда как главенствующей структуры в политической жизни Израиля / А. Д. Эпштейн // Ближний Восток и современность. – М. : Ин-тут изучения Израиля и Ближнего Востока, 1999. – № 8. – 252 с.
186. 23 GAOR, A/Conf. 32/41.
187. A/32/PV27, 10 October 1977 – 713.
188. A/32/PV47, 26 October 1977 – 714.
189. Absentee Property Law, 1950 // Laws of the State of Israel. – 1950. – Vol 3. – P. 2–31.
190. Anglo-Norwegian Fisheries Case, 1951 // International Court of Justice Report. 1951. – P. 116–131.
191. Annual Leave Law, 1951 (consolidated text) // Labour Laws, 2000. State of Israel, Ministry of Labour and Social Affairs, Jerusalem. – P. 83–91.
192. Apprenticeship Law, 1953 // Laws of the State of Israel. – 1953. – Vol. 7. – P. 86.
193. Assurance of Income Law, 1980 // Laws of the State of Israel. – 1980. – Vol. 35., 1980/1981, Jerusalem. – P. 28–38.
194. Austria. Federal Constitutional Law. Federal Law Gazette No. 1/1930 as amended by Federal Law Gazette I No. 100/2003 on 1 October 2004.
195. Barak A. Interpretation in Law / A. Barak // The General Theory. – 1992. – Vol. 1. – P. 514.
196. Basic Law for the Federal Republic of Germany on May 8, 1949 // A.J. Peasle. Constitution of Nations. Vol. III. Europe. Revised 3-rd Edition. The Hague, Niderlands, 1966. – P. 361–398.
197. Basic Law for the Federal Republic of Germany // Pealse A.J. Constitutions of Nations. – The Hague, 1956, the Second Edition. – Vol. 2. – P. 34.
198. Basic Law: Freedom of Occupation on 09 March 1994 // Constitutions of the Countries of the World, 1994-09, Oceana Publications, Inc., Dobbs Ferry, New York. – P. 1–3.
199. Basic Law: Human Dignity and Liberty on 17 March 1992 // Constitutions of the Countries of the World, 1994-09, Oceana Publications, Inc., Dobbs Ferry, New York. – P. 5–8.
200. Basic Law: The Judiciary on 28 February 1984 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.knesset.gov.il/laws/special/eng/basic8_eng.htm.
201. Basic Law: The President of the State on 16 June 1964 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.knesset.gov.il/laws/special/eng/basic12_eng.htm.
202. Ben-Israel R. Labor Law in Israel / Ben-Israel R. – Jerusalem : Open University, 1989. – P. 46.
203. Brownlie I. Principles of Public International Law / Brownlie I. – [Seventh Edition]. – London : Oxford Press, 2008. – 784 p.
204. Carriage by Air Law // Laws of the State of Israel. – 1962. – Vol. 16. – P. 75.
205. Chamber of Advocates Law, 1961 // Laws of the State of Israel. – 1961/19626 – Vol. 15, Jerusalem. – P. 200.
206. Charter of the United Nations on 26 June 1945 // International Human Rights Law, Policy and Process. 2-d Edition, Selected International Human Rights Instruments and Bibliography for Research on International Human Rights Law, F. Newman & D. Weissbrodt, Anderson Publishing Co., Cincinnati, Ohio, 1996. – P. 13.
207. Colb R. The Relationship Between International Law and Human Rights Law: A Brief History of the 1948 Universal Declaration of Human Rights and the 1949 Geneva Conventions / R. Colb // Inter. Rev. Red Cross. – 1998. – Vol. 38. – P. 409–411.
208. Collective Agreements Law, 1957 (consolidated text) / Labour Laws, 2000, State of Israel, Ministry of Labour and Social Affairs, Jerusalem. – P. 11–20.
209. Combined Initial and First Period Report Concerning the Implementation of the International Covenant of Civil and Political Rights. 1998. – P. 253.
210. Combined Initial Second Report of the State of Israel Concerning to Implementation of the United Nations Covenant on Economic, Social and Cultural Rights. Submitted in 1997 to the United Nations Committee on Economic, Social and Cultural Rights. – P. 512.
211. Compulsory Education Law, 1949 // Laws of the State of Israel. – 1949. – Vol. 3, Jerusalem. – P. 125–131.
212. Constitution de la Republique de Djibouti on 04 September 1992 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.adi.dj/constitut/constitut_dj.htm.
213. Constitution de la Republique du Venezuela // Journal Officiel de la Republique du Venezuela. AN CXXVII Mois III, Caracas. 30.12.1999. – Numero 36.860. – P. 31.
214. Constitution du Burkina Faco, du 27 janvier 1997 // Constitution of the Countries of the World., G.H. Flanz Ed., Oceana Publications, Inc., Dobbs Ferry, New York, 2003. – P. 84.
215. Constitution of France on October 4, 1858 // Constitution of the Countries of the World. G.H. Flanz Ed., Oceana Publications, Inc., Dobbs Ferry, New York, 2003. – P. 312–330.
216. C