МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ (НЕТАРИФНИЙ АСПЕКТ)

Короткий опис

ЗМІСТ

ВСТУП
3
РОЗДІЛ 1
НЕТАРИФНІ ЗАХОДИ В СИСТЕМІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1.1. Нетарифні заходи у правовому механізмі зовнішньоторговельного регулювання 15
1.2. Міжнародно-правове визначення поняття та змісту інституту нетарифних обмежень 39
1.3. Дослідженість питання нетарифного регулювання в науці міжнародного економічного права 54

РОЗДІЛ 2
ІНСТРУМЕНТИ НЕТАРИФНОГО РЕГУЛЮВАННЯ У МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОМУ РЕГУЛЮВАННІ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1. Правова характеристика інструментів нетарифного регулювання 62
2.2. Міжнародно-правове регулювання застосування нетарифних обмежень 84
2.3. Міжнародно-правові особливості застосування нетарифних інструментів регулювання у торгівлі деякими видами товарів (секторальні угоди) 109

РОЗДІЛ 3
ПРАВОВІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ СИСТЕМИ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
3.1. Механізм нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі у праві України 129
3.2. Удосконалення нормативно-правового механізму нетарифного регулювання в умовах вступу України до Світової організації торгівлі 151

ВИСНОВКИ 178
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 184
ДОДАТКИ 208

ВСТУП

Актуальність теми. Значення зовнішньоторговельної політики у вирішенні національних економічних проблем підвищується зі зростанням та розширенням сфер міжнародного обміну. Реформи, що відбуваються в Україні, націлені на побудову демократичної правової держави, основою якої має бути ринкова економічна система. Складовою частиною даного процесу стала орієнтація на повномасштабне включення до світової економічної системи. Лібералізація, скасування державної монополії на зовнішню торгівлю, збільшення кількості суб’єктів зовнішньоторгового обігу не є відмовою держави від втручання в систему регулювання зовнішньої торгівлі. Більше того, світовий досвід свідчить, що відбувається посилення та диверсифікація такого впливу, пріоритети, принципи, механізми та інструменти якого взаємоузгоджені на міжнародному рівні в численних двосторонніх та багатосторонніх угодах. Одним із вирішальних факторів визначено підвищення ефективності зовнішньоторговельної політики держави, яка має забезпечити зміцнення позицій країни у світовій торгівлі та сприяти виходу її продукції на нові ринки.
Для того, щоб забезпечити ефективне функціонування ринку і досягнення поставлених цілей, має бути створена національна система “правил гри” (що сприятимуть розвитку економіки країни), яка відповідатиме основним вимогам міжнародного правового простору. Крім того, необхідне створення ефективних механізму та інституцій системи для забезпечення належного виконання зазначених правил. Успіх експортера на ринку тієї чи іншої країни визначається цілою низкою економічних, організаційних та правових чинників. Будь-яка економічна діяльність у зовнішній сфері передбачає насамперед чітке розуміння правових актів, в межах яких вона здійснюється. Регулювання взаємовідносин між державами та учасниками зовнішньоторгового обігу здійснюється через комплексну правову систему, що містить зафіксовані, виходячи з національних інтересів і у відповідності до норм міжнародного права, правила підприємницької діяльності у сфері міжнародного обміну товарами та послугами, інформацією, результатами інтелектуальної діяльності.
Одним з головних факторів, що впливає на рівень світового прогресу та розвиток економіки кожної окремої країни, є міжнародна торговельна діяльність. Кожна держава розвиває свою економіку, проводить власну зовнішньоекономічну політику, водночас вступаючи у найрізноманітніші міжнародні відносини. Це вимагає від кожної країни зважувати, зіставляти свої дії з діями інших держав, узгоджувати їх шляхом прийняття спільних оптимальних рішень щодо регулювання та упорядкування зовнішньоторговельних відносин. Інструментом цього і є норми права (міжнародні, регіональні та національні). Отже, однією з важливих умов успішної та ефективної зовнішньоекономічної діяльності є створення відповідної національної правової бази, що впливає на розвиток торговельних відносин країни. При цьому обов’язково слід пам’ятати про необхідність узгодження норм національного законодавства, що витікає з об’єктивних потреб включення країни в інтеграційні процеси, а в формально-юридичному плані – з обов’язків держави, прийнятих відповідно до укладених міжнародних договорів.
Сучасний механізм регулювання зовнішньої торгівлі товарами являє собою комплекс взаємодоповнюючих захисних (протекціоністських) тарифних та нетарифних заходів, які постійно змінюються під впливом розвитку виробничих сил та інтересів виробників і споживачів, товарів та механізмів їх міжнародно-правового та національного регулювання. Серед протекціоністських заходів є традиційні та порівняно нові, очевидні та завуальовані, більш чи менш ефективні, припустимі й неприпустимі з точки зору міжнародно-правових норм. Останнє стосується і способів застосування цих заходів. Отже, постає питання дослідження теоретичних та практичних аспектів становлення та розвитку державного механізму регулювання зовнішньої торгівлі у співвідношенні з міжнародною практикою в даній сфері. Це особливо важливо у процесі поглиблення інтеграції України в світове господарство, що зумовлює виникнення багатьох складних проблем – як з об’єктивних причин, пов’язаних з низькою конкурентоспроможністю вітчизняних підприємств, так і суб’єктивних факторів, зокрема торгово-політичних суперечностей, пробілів у законодавстві, недоліків застосування торгово-політичних інструментів тощо.
Інтенсивний розвиток зовнішньоторговельних зв’язків України, що триває вже понад десять років, її інтеграція до світової економіки беззаперечно потребує формування торгово-політичного механізму на основі принципів, норм, правил, торгових звичаїв та практики, що існують у сучасній міжнародній торгівлі. Необхідно задіяти усі відомі інструменти торгово-політичного регулювання, які упродовж багатьох десятиліть застосовувалися в практиці держав та використовуються ними для вирішення завдань, подібних до тих, що стоять сьогодні перед Україною.
В умовах дедалі активнішої участі України у світогосподарських процесах актуалізується і завдання захисту національних інтересів, забезпечення економічної безпеки країни. В рамках радикального реформування української економічної систем останніх років, в тому числі зовнішньоекономічної діяльності, заходи нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі не завжди знаходили відповідне застосування. Як показав досвід попередніх років, завдання регулювання зовнішньої торгівлі з використання нетарифних обмежень не завжди вирішувалися помірковано та послідовно, а застосуванню згаданих інструментів зовнішньоторговельної політики в умовах лібералізації зовнішньоекономічної діяльності не приділялося належної уваги. Чіткі підходи до використання нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі в нашій країні ще досі опрацьовані не повністю, що завдає серйозної шкоди економіці країни та її економічній безпеці.
Між тим, радикальні перетворення зовнішньоекономічної діяльності в Україні сьогодні конструктивно не завершені. Відповідні механізми регулювання, що являють собою сукупність різних інструментів державного регулювання зовнішньоторгового обігу, закріплених у формі адміністративно-правових норм державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, потребують поглибленого вивчення та наукової розробки стратегічних напрямів їх здійснення та застосування.
Як свідчить міжнародна практика, історично одним із важливих напрямів регулювання зовнішньої торгівлі є нетарифні методи. Практично в усіх країнах дедалі зростає роль цих заходів зовнішньоторговельної політики у загальному обсязі регулюючих міжнародну торгівлю інструментів, що відбувається на тлі постійної загальносвітової тенденції зниження митно-тарифного захисту національних ринків. Використанням нетарифних обмежень у зовнішній торгівлі країни вирішують широкий комплекс завдань зовнішньої та внутрішньої економічної політики.
Отже, відповідно до зазначеного вище, в центрі уваги дисертаційного дослідження перебувають теоретичні та практичні аспекти становлення та розвитку державного механізму регулювання зовнішньої торгівлі України в умовах переходу до ринкової економіки.
В Україні вже зроблено певні кроки для створення власної правової бази зовнішньоекономічної діяльності, спрямованої на здійснення правового регулювання суспільних відносин у сфері зовнішньої торгівлі, однак практично відсутні розробки та дослідження монографічного, наукового та комплексного плану. Тобто є нагальна потреба узагальнити та проаналізувати прийняті в Україні нормативно-правові акти, щодо нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі, а також особливу увагу приділити зіставленню їх з аналогічними міжнародно-правовими актами, зокрема співвідношенню їх з вимогами ГАТТ-94/СОТ, УПС/ЄС. Разом з тим слід зазначити, що новизна та актуальність теми полягає не тільки в практичному значенні, а й у дослідницькому плані, адже серед досліджень вітчизняних науковців майже немає монографічних розробок та теоретичних обґрунтувань, які стосуються правових аспектів регулювання зовнішньоторговельної діяльності як в українському, так і в міжнародному законодавстві.
Актуальність теми даної наукової розвідки зумовлена: високим рівнем вимог до національного правового простору з боку міжнародних торговельних організацій; необхідністю здійснення якісних перетворень, спрямованих на підвищення доцільності та стабільності національної адміністративно-правової системи в механізмах реалізації державної політики зовнішньоекономічної діяльності, що регламентує зовнішньоекономічну діяльність з урахуванням вимог міжнародного права, які сприяють вирішенню соціально-економічних проблем України; відсутністю висвітлення проблеми загального систематизованого правового регулювання зовнішньоторговельної діяльності (особливо шляхом застосування нетарифних методів), теоретичних розробок з даної тематики, як на макро-, так і на мікрорівні. Отже, є необхідність комплексно розглянути питання нетарифного регулювання зовнішньоторговельної діяльності як єдиної правової структури в рамках єдиного правового простору (міжнародного і національного – органічно пов’язаних елементів, які не можна оцінити один без одного щодо їх впливу на зовнішню торгівлю країни).
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою планової науково-дослідної роботи Української академії зовнішньої торгівлі з тем:
• Розробка аналітичних коментарів щодо юридико-економічних аспектів системи ГАТТ/СОТ як регулятора світової торгівлі (державна реєстрація - 0199U002199).
• Розробка пропозицій щодо вдосконалення нормативно-правового регулювання регіональної та міжрегіональної інтеграції України (державна реєстрація - 0201U004076).
• Розробка програми адаптації національного законодавства до законодавства ЄС у сфері економіки (державна реєстрація - 0101U006914).
• Науково-економічний та правовий аналіз ефективності укладання міжнародних договорів України про вільну торгівлю (державна реєстрація -0202U006350).
• Практика захисту внутрішніх ринків через механізм спеціальних, антидемпінгових та антисубсидиційних розслідувань і розробка рекомендацій щодо її вдосконалення на основі світового досвіду (державна реєстрація – 0101U006909).
Метою дисертаційного дослідження є вивчення міжнародно-правової бази формування державного торговельно-політичного регулювання на сучасному етапі, практики її застосування країнами, можливостей і механізму використання сучасних нетарифних методів та інструментів впливу на зовнішньоторговельну політику; а також визначення, з урахуванням особливостей міжнародних норм і правил та української правової системи у сфері торгівлі товарами, національного торговельно-політичного механізму державного нетарифного регулювання зовнішньоторговельної діяльності з метою подальшої інтеграції до світового торгового співтовариства.
Для досягнення означеної, мети автор поставив такі завдання:
- дослідити роль норм міжнародного права в забезпеченні взаємузгоджених правил здійснення державами регулювання зовнішньої торгівлі та структурувати систему джерел міжнародно-правового режиму торгівлі товарами. Охарактеризувати роль Світової організації торгівлі та інших міжнародних організацій у формуванні міжнародно-правового режиму торгівлі товарами;
- дати визначення торговельно-політичного механізму та його інструментів. Визначити основні напрями, за якими має здійснюватися формування торговельно-політичного механізму та його розвиток в Україні;
- вивчити особливості формування правової бази та структури торговельно-політичного регулювання держави на сучасному етапі;
- виявити найважливіші принципи застосування інструментів торговельної політики в рамках сучасної системи міжнародно-визнаних норм та правил;
- розглянути основні системи класифікації інструментів державного регулювання зовнішньої торгівлі;
- проаналізувати правові та організаційні основи застосування нетарифних інструментів зовнішньоторговельного регулювання, розглянути та класифікувати методи здійснення державами нетарифного регулювання;
- дослідити заходи нетарифного регулювання, що застосовуються в міжнародній торгівлі, принципи їх систематизації, класифікаційні схеми нетарифних обмежень;
- виявити основні ознаки, характеристики, параметри нетарифних обмежень;
- охарактеризувати діючий механізм нетарифного регулювання України та проаналізувати окремі його елементи, оцінити застосування інструментів національної торговельної політики та сформулювати відповідні практичні рекомендації з урахуванням міжнародно-правових норм та правил, а саме норм і правил СОТ;
- сформулювати рекомендації щодо реалізації практичних завдань, які стоять перед Україною у формуванні її торговельно-політичного механізму та забезпеченні рівноправної участі в міжнародній торговельно-політичній системі.
Об’єктом дисертаційного дослідження є взаємоузгоджені державами і міжнародними організаціями правила регулювання міжнародної торгівлі, а саме застосування в міжнародній торгівлі товарами нетарифних обмежень.
Предметом дослідження є правовідносини із застосування нетарифних інструментів торговельної політики в рамках національних систем регулювання та багатосторонніх зобов’язань щодо торгівлі товарами, що склалися у процесі державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; міжнародно-правові рамки формування національних торговельно-політичних режимів та правил застосування різних інструментів державного регулювання експорту та імпорту.
Методи дослідження обрані відповідно до мети та завдань дисертаційної роботи. Зокрема, системно-структурний метод дав змогу визначити будову механізму регулювання зовнішньоторговельної діяльності на міжнародному і національному рівнях та місце нетарифних методів у системі регулювання зовнішньоекономічної діяльності. За допомогою порівняльно-правового та історико-правового методів і комплексного аналізу визначено підходи до вирішення проблем гармонізації зовнішньоекономічного законодавства України з відповідними нормами міжнародного права. Використання нормативного та формально-юридичного методу дозволило визначити коло правових норм, що регулюють зовнішньоторговельну діяльність.
Застосовані в дисертації наукові методи не виключають в окремих випадках можливості простого викладення фактів для аргументації певної точки зору, що мають достатню доказову силу та висвітлюють окремі особливості проблеми дослідження у той або інший період часу, в тій або іншій країні або у світовому масштабі.
Об’єкт та предмет дослідження визначили особливості використання теоретичної бази та структуру опрацьованої системи джерел. Їм характерна відсутність фундаментальних досліджень монографічного плану з даної проблеми та взагалі недостатня дослідженість в українській юридичній науці питань правового регулювання зовнішньої торгівлі в умовах ринкової економіки.
Слід зазначити, що проблема дослідження слабко представлена у вітчизняних наукових працях. Наукові розробки українських вчених з проблем регулювання зовнішньоекономічної діяльності присвячені переважно економічному аспекту і меншою мірою торкаються правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Розробка напрямів удосконалення законодавства, що регулює зовнішньоекономічну діяльність в Україні (з урахування вимог СОТ), як самостійна проблема в сучасному українському праві поки не була предметом дослідження, в цій галузі юридичних знань фундаментальні праці вчених поки що відсутні.
Дана дисертація певною мірою покликана заповнити пробіли, що мають місце у вітчизняній стратегічній розробці концепції здійснення інтеграції у світове торговельне співтовариство. Окремо слід зазначити, що дослідженню цієї теми в іноземних та національних наукових працях присвячено підрозділ 1.3. даної дисертації.
Система джерел, використаних при проведенні дисертаційного дослідження, зумовлена: недостатністю національних фундаментальних праць у даній сфері юридичних знань; необхідністю застосування на українському ґрунті досвіду іноземних держав та міжнародного досвіду узгодженого торговельно-політичного регулювання; націленістю всього дослідження на розробку стратегії побудови українського торговельно-політичного механізму, який враховував би передовий міжнародний досвід та узгоджувався з міжнародною системою регулювання торгівлі.
Наукова новизна отриманих в дисертації результатів полягає у такому:
- в роботі комплексно (монографічно) розглянуті міжнародні правила (ГАТТ/СОТ) правового торговельно-політичного регулювання торгівлі товарами, практика його застосування іншими державами, правова база торговельно-політичного регулювання в Україні;
- обґрунтовані теоретично та розроблені в практичному плані рекомендації щодо формування механізму нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі в умовах лібералізації зовнішньоекономічної діяльності;
- представлено авторське визначення механізму торговельно-політичного нетарифного регулювання та основних тенденцій його розвитку;
- розглянуто діючі міжнародні правила застосування найпоширеніших нетарифних інструментів, їх правова регламентація в СОТ;
- проведено аналіз української правової та договірної бази торговельно-політичного регулювання, відповідно до результатів якого надано пропозиції щодо формування торговельно-політичного механізму України та здійснення заходів, необхідних для забезпечення вступу України до СОТ;
- визначено коло нормативно-правових актів, які необхідно застосовувати для безумовного забезпечення виконання зобов’язань України як майбутнього члена СОТ.
Наукова новизна також полягає в комплексному аналізі проблем державного регулювання зовнішньої торгівлі України в умовах переходу до ринкової економіки. Обґрунтовано необхідність: оптимального поєднання протекціоністських заходів та лібералізації зовнішньоторговельної діяльності з метою послідовного включення української економіки до світогосподарських зв’язків; узгодження застосування економічних та адміністративних методів регулювання; першочергового використання в умовах, що склалися, адміністративних інструментів у регулюванні зовнішньоторговельних операцій; застосування нетарифного регулювання в сучасній світовій практиці у зв’язку з потребою у надійних, гнучких та оперативних заходах забезпечення внутрішньої економічної політики.
Практичне значення результатів дослідження визначається актуальністю та новизною піднятих проблем, орієнтованістю на вдосконалення вітчизняної нормативно-правової та договірно-правової бази у сфері торговельно-політичного регулювання. Теоретичне значення дисертаційної роботи полягає у системному та комплексному осмисленні адміністративно-правової частини проблем державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності під час вступу України до СОТ, частковому заповнені пробілів у теорії правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Практичні висновки та рекомендації, що містяться в роботі, можуть бути використані:
- у практичній діяльності органів виконавчої влади, що відповідають за розробку та застосування заходів регулювання зовнішньої торгівлі й проведення політики стосовно іноземних держав – торгових партнерів України;
- при підготовці законодавчих актів та відомчих нормативних документів у сфері регулювання зовнішньої торгівлі, в тому числі на рівні законодавчої влади;
- при підготовці навчальних програм, методичних та інших матеріалів.
Апробація результатів дослідження. Дисертація виконана й обговорена на кафедрі міжнародного права Української академії зовнішньої торгівлі. Результати наукових досліджень, висновки та пропозиції були відображені в наукових статтях та тезах науково-практичних конференцій:
- ІV Міжнародна конференція “Франція та Україна. Науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур” (м. Дніпропетровськ, травень 1997 р.);
- ІІІ Науково-практична конференція УАЗТ "Зовнішньоекономічна політика України в умовах глобалізації і регіоналізації світогосподарських зв’язків” (м. Київ, 26 травня 2000 р.);
- ІV Міжнародна науково-практична конференція "Проблеми регулювання зовнішньоекономічної діяльності України в сучасних умовах" (м. Київ, 25 травня 2001 р.);
- V Міжнародна науково-практична конференція “Вплив глобалізації на формування та розвиток зовнішньоекономічних зв’язків України” (м. Київ, 30 травня 2002 р.);
- VІ Міжнародна науково-практична конференція УАЗТ “Актуальні правові та економічні проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків” (м. Київ, 30-31 травня 2003 р.);
- VІІ Міжнародна науково-практична конференція “Міжнародно-правове та економічне регулювання торгівлі: проблеми теорії і практики” (м. Київ, 27-28 травня 2004 р.).
Публікації. Основні положення та теоретичні висновки автора знайшли відображення у п’яти статтях, опублікованих у фахових виданнях, та 6-ти тезах доповідей і наукових повідомлень.
Структура дисертації та її зміст підпорядковані меті та завданням дослідження. Вона складається зі вступу, основної частини, висновків, списку джерел, на які спирався автор, та додатків.
У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, визначено предмет, мету і завдання дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне і практичне значення здійсненого дослідження, визначено об’єкт та предмет вивчення, сформульовано методологічні основи розробки тощо.
Основна частина складається з трьох розділів.
У першому розділі розглядаються рівень дослідженості питання нетарифного регулювання в науці міжнародного економічного та міжнародного торгового права, механізм зовнішньоторговельного регулювання та місце в його структурі нетарифних та тарифних обмежень. Окрему увагу приділено поняттю, характеристиці та класифікації методів нетарифного регулювання у світовій практиці.
У другому розділі дано всебічну та багатоаспектну характеристику інструментів, що застосовуються при нетарифному регулюванні, механізму та особливостей їх введення в дію і застосування. Особливу увагу приділено міжнародно-правовій системі СОТ щодо застосування таких заходів у практиці країн світу.
Третій розділ присвячено дослідженню механізму нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні, питанням його вдосконалення, що пов’язано з намірами та проблемами інтеграції до СОТ і захистом національних інтересів нашої держави.
У висновках викладено загальні підсумки дисертаційного дослідження: функції, роль та значення системи ГАТТ/СОТ у регулюванні світової торгівлі, проблеми удосконалення діяльності СОТ в сучасних умовах, а також вступу України до СОТ; сформульовано основні положення, пропозиції та рекомендації, що витікають із загальної логіки, мети та завдань дисертаційного дослідження та виносяться на захист.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Істотним елементом соціально-економічної реформи, що відбувається в Україні, є створення принципово нової правової системи регулювання торговельних відносин з іншими державами. Актуальною стала необхідність перегляду існуючих міжнародно-правових зобов’язань та нормативно-правових актів внутрішнього законодавства України. В основі концептуально нового підходу до побудови торговельно-політичного механізму в Україні має лежати принцип ринкової ефективності у поєднанні з державним регулюванням, а не управлінням цією сферою. При цьому важливим є питання про міру та напрями державного регулювання зовнішньої торгівлі.
Проведене у даній роботі дослідження дає змогу зробити такі основні висновки.
1. Зовнішньоторговельне регулювання залишається однією з істотних та необхідних функцій будь-якої держави. Проведене у роботі дослідження ще раз підтверджує концепцію взаємодії, що склалася у науковій доктрині. Ринкова система господарювання не означає абсолютного панування стихії вільної торгівлі. В основі сучасних міжнародних економічних відносин лежить система загальнообов’язкових правил поведінки суб’єктів міжнародного економічного права та суб’єктів зовнішньоторговельних операцій. Ця система являє собою торговельно-політичний режим – сукупність різноманітних інструментів державного регулювання зовнішньоторговельного обігу, закріплених у формі норм національного права та механізмів їх узгодженого застосування, відповідно до норм та принципів міжнародного права.
2. На думку автора, поряд з тенденцією до лібералізації торговельного життя, сучасну зовнішньоторговельну політику більшості країн світу можна охарактеризувати як помірно протекціоністську. Держава має право і повинна регулювати економічні відносини з метою захисту інтересів національних виробників та експортерів, використовуючи при цьому увесь арсенал інструментів торговельної політики, дозволених у міжнародному економічному праві.
3. Узгодженість у регулюванні торговельних операцій досягається за рахунок комплексу багатосторонніх угод, що утворюють загальну уніфіковану систему зовнішньоторговельної діяльності. Провідна роль у цьому процесі належить Світовій організацій торгівлі та системі договірно-правових актів, що створюють її правову основу. Угоди Уругвайського раунду, закріплені в правовому плані, є консолідованим документом, усі інструменти якого взаємопов’язані. ГАТТ – це кодекс універсальних імперативних принципів, правил та норм міжнародної торгівлі, на основі яких побудовані торговельно-політичні системи більшості країн світу. Сформовано комплекс багатосторонніх домовленостей, що детально регламентують різні аспекти міжнародної торгівлі товарами, у тому числі ті, що раніше традиційно перебували в національній компетенції держав (питання визначення митної вартості, антидемпінг, технічні бар’єри, санітарні та фітосанітарні норми тощо).
4. Спираючись на викладені у дисертації положення, можна зробити висновок про те, що інтенсивний розвиток міжнародних економічних зв’язків на сучасному етапі став можливим тому, що національні торговельно-політичні системи більшості країн світу формувалися з урахуванням загальних правових та організаційних принципів. Відбулася уніфікація правових, адміністративних та організаційно-технічних правил і практики регулювання зовнішньої торгівлі державами. На цій основі сформувалася сучасна міжнародна торговельна система, триває інтенсивний процес створення єдиного правового простору, в рамках якого існують та розвиваються торговельні системи окремих країн.
5. Сумісність спеціальних торговельно-політичних систем із системою СОТ означає одночасну їх сумісність та ув’язування між собою, що зводить перешкоди в міжнародній торгівлі до мінімуму.
6. Усе різноманіття існуючих зараз інструментів зовнішньоторговельного регулювання, залежно від механізму їх впливу на торгівлю, можна класифікувати в дві основні групи – тарифні та нетарифні. Незважаючи на те, що положення ГАТТ/СОТ передбачають пріоритет тарифного регулювання і вимагають спростування практики застосування нетарифних інструментів як бар’єрів для доступу імпортних товарів, і ті, й інші є невід’ємними елементами торговельно-політичного режиму сучасної держави, що в сукупності забезпечують ефективну зовнішньоторговельну політику.
7. Основними ознаками нетарифних обмежень, що зумовлюють підвищення ролі нетарифних заходів у регулюванні міжнародної торгівлі, є:
- висока регулююча та захисна ефективність;
- економічна невизначеність впливу на міжнародну торгівлю внаслідок неможливості кількісної оцінки;
- простота механізму введення в дію;
- різноспрямованість та прихованість інструментів даної групи тощо.
8. Автор вважає доцільним виокремити митний тариф в окрему категорію з характерними властивостями, що визначають його провідну роль у державній зовнішньоторговельній політиці. Тарифу властивий найвищий серед усіх відомих зовнішньоторговельних інструментів ступінь стабільності та транспарентності нормативно-правового забезпечення. Тарифне регулювання в різних державах має багато спільного, бо базується на єдиних принципах та нормах, що значно полегшує процес міжнародної торгівлі.
9. Сукупність усіх нетарифних інструментів дає змогу здійснювати досить гнучке, оперативне та цілеспрямоване регулювання імпорту в широкому діапазоні. Вони служать ефективним засобом торговельної політики, що дає змогу отримати поступки у тому, що стосується торговельних обмежень на умовах взаємності або відміни дискримінаційних заходів у країнах – торговельних партнерах. Необхідно посилити роль нетарифної складової у регулюванні зовнішньоторговельних операцій, що базуються на вивченні загальновизнаної світової практики.
10. Децентралізація зовнішньої торгівлі, що відбулася не так давно, відміна монополії держави на вихід на зовнішні ринки, складний фінансово-економічний стан країни, проблема зберігання економічної цілісності України висувають на перший план завдання створення ефективного торговельно-політичного механізму, що може захищати економічні інтереси, цілісність, незалежність та безпеку України. Потрібно сформувати організаційну та правову базу (торговельно-політичний механізм) для використання усього комплексу інструментів тарифного та нетарифного регулювання, максимально враховуючи міжнародну практику їх застосування та регламентації. Це пов’язано з тим, що накопичено колосальний практичний та теоретичний досвід у застосуванні торговельно-політичних інструментів, відпрацьовано усі деталі їх законодавчого та договірного закріплення.
11. Вступ до СОТ є невід’ємною умовою повноправної інтеграції України у міжнародну торговельно-економічну систему. Формування в країні сучасного торговельно-політичного механізму та вступ до СОТ за своєю суттю нерозривно пов’язані. Вони можливі лише при наявності стратегії, що включає у себе два основні напрями – формування правової бази та інституційного механізму торговельно-політичного регулювання.
12. Формування правової бази торговельно-політичного механізму нерозривно пов’язане з необхідністю створення організаційно-технічної структури її реалізації та застосування на практиці, яка має включати в себе:
- систему державних органів влади, що здійснюють функції держави з регулювання зовнішньої торгівлі, і юрисдикційних органів, що забезпечують застосування судових та адміністративних процедур;
- систему юридичних агентів та консультантів, що діють на комерційні основі, для надання правової допомоги українським експортерам;
- систему громадських організацій підприємців, у тому числі асоціацій підприємств однієї галузі, експортерів, що акумулювали б фінансові, інформаційні, організаційні можливості для представлення інтересів своїх засновників у питаннях торговельної політики;
- систему інформаційного забезпечення зовнішньоторговельної діяльності, яка містила б різні відомості: законодавство України та іноземних країн, існуючі торгові бар’єри в інших країнах, організаційно-технічну інформацію, пов’язану з торговельною політикою;
- систему, яка забезпечила б взаємодію всіх вищеназваних елементів для максимального врахування інтересів підприємств, ефективного реагування на їх запити, вироблення єдиної зовнішньоторговельної стратегії, націленої на підтримку розвитку національної економіки.
13. До часу приєднання до СОТ українське законодавство, що регулює взаємовідносини у сфері застосування угод СОТ, має бути приведене у повну відповідність до норм ГАТТ/СОТ.
За результатами проведеного відповідно до поставлених завдань дослідження автор підготував пропозиції щодо внесення змін та доповнень до законодавчих актів, які необхідно розробити та прийняти для безумовного забезпечення виконання зобов’язань України як члена СОТ. Приведення українського зовнішньоторговельного законодавства у відповідність до світових норм торговельного права необхідне не тільки для інтеграції України у світове торговельне співтовариство, а й для інтенсифікації процесу розвитку національної зовнішньої торгівлі. Основними недоліками системи адміністративно-правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності є: громіздкість, поверховість, відсутність стабільності, чіткості та гнучкості. Нормативна база, що регламентує зовнішньоекономічну діяльність, потребує кардинальних перетворень.
Для України як незалежної держави, яка сьогодні стикається із серйозними економічними проблемами, важливим завданням є вирішення питання про те, яким чином міжнародна торговельна система може допомогти вийти на шлях стабільного розвитку. У світі, де окремі держави дедалі більше залежать у своєму економічному розвитку від стану всієї економічної системи, кожна країна відіграє певну роль у вирішенні сьогоднішніх глобальних економічних проблем. Україна може й повинна зайняти належне, гідне місце у міжнародній торговельній системі і світовій економіці в цілому, увійти в універсальну торговельну систему, яка об’єднує високорозвинені країни, країни, що розвиваються і країни з перехідною економікою на основі базових міжнародних правил і дисципліни. Цей перспективний шлях для нашої держави не має розумної альтернативи.
Раціональне застосування інструментів торговельної політики покликане поширити можливі межі вибору між підвищенням ефективності та динамічності економіки. Завдяки використанню спеціальних інструментів – інструментів торговельної політики стає можливим послабити найбільш негативні наслідки загострення конкуренції, запобігти несприятливим викривленням конкурентного середовища. Це досягається за рахунок того, що застосування інструментів торговельної політики дає змогу впливати на умови доступу на внутрішній ринок, а також створювати сприятливіші умови для проникнення на іноземні ринки.
Структурне регулювання зовнішньоекономічної політики, у тому числі зовнішньоторговельної, необхідне, з одного боку, для сприяння розвитку галузей та підгалузей, що можуть найбільш ефективно увійти у світогосподарські зв’язки, а з другого – для сприяння просуванню їх продукції на іноземні ринки, і створює умови для розвитку виробничо-технологічної кооперації. При цьому слід укріплювати цілісність національної економіки, підвищувати її збалансованість.
Державне правове регулювання української економіки має бути не ізольованими заходами з вирішення тих чи інших економіко-правових проблем, а комплексом взаємопов’язаних заходів, спрямованих на одну мету – включення української економіки до системи світогосподарських зв’язків на високому технологічному рівні забезпеченню її стійкості та динамічної рівноваги, перетворення її на високоорганізований самовідновлюваний організм, що діє в межах визначеного правового поля.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Revue Generale de Droit International Public (R.G.D.I.P.), 1898.
2. Economic Order and International Law, 86 – RCADI (1954, II).
3. Дюмулен И., Пресняков В., Соколов В. Внешнеторговый режим ведущих зарубежных стран // Внешняя торговля. – 1996. – № 6. – С. 26-30.
4. Система світової торгівлі ГАТТ/СОТ в документах / Серія: Система Світової Організації Торгівлі, як основа регулювання глобальних торговельних процесів. – К.: УАЗТ, 2000. – 598 с.
5. Устав Организации Объединенных наций // Действующее международное право. В 3-х томах. Составители Ю.М. Колосов и Э.С. Кривчикова. Том 1. – М.: Издательство Московского независимого института международного права, 1996. – С. 7-34.
6. Карро Д., Жюйар П. Международное экономическое право: Учебник / Пер. с франц. В.П. Серебренникова, В.М. Шумилова. – М.: Международные отношения, 2001. – 608 с.
7. Дюмулен И. Торгово-политический механизм в Российской Федерации: направления развития (концептуальный подход) // Внешняя торговля. – 1993. – № 6. – С. 2-6.
8. Reaping the Full Benefits of Open Markets. – Paris, 1999.
9. Международное право / Под ред. Колосова Ю., Кузнецова В. – М.: Международные отношения, 1995. – 701 с.
10. Сабельников Л.В. Тенденция развития средств торговой политики капиталистических стран в 80-х годах // Внешняя торговля. – 1994. – № 5. – С. 38-45.
11. Inventory of Non-tariff Вarriers. - GATT, Geneva, 1968/1969.
12. Сабельников Л.В. Усиление протекционизма в торговой политике развитых капиталистических стран // Приложение к Бюллетеню иностранной коммерческой информации. – 1982. – № 7. – С. 3-29.
13. Issues and Development in International Trade Policy. International Monetary Fund, Washington, 1992. – 173 р.
14. Шмиттгофф К.М. Экспорт: право и практика международной торговли. – М.: Юрид. лит., 1993. – 512 с.
15. Yeats A.J. Trade Barriers facing Developing Countries. Institute for Internationals Economic Studies. University of Stockholm, 1978. - Р. 149-183.
16. Protectionism and Structural Adjustment in the World Economy: Rep. by the UNCTAD Secretariat. TD/B/888/ UN. Conf. On trade a. Development, Geneva, – N.Y.: UN, 1982.
17. ISO Catalogue, Geneva, 1978.
18. Protectionism and Structural Adjustment “Non-tariff barriers affecting the Trade of developing countries and transparency in world trading conditions: the inventory of non-tariff barriers”: Rep. by the UNCTAD Secretariat. February 1983. / UNCTAD TD/B/940.
19. Дюмулен И.И. Всемирная торговая организация (включая деятельность ГАТТ-1947, ГАТТ-1994 и Генеральное Соглашений по Торговле Услугами (ГАТС). – М.: ВАВТ, 1996. – 209 с.
20. Пресняков В.Ю. Современная зарубежная практика регулирования внешней торговли: таможенный аспект. – М.: РИО РТА, 1996. – 100 с.
21. IFM. Issues and Developments in International Trade Policy. Washington, 1988.
22. GATT. Activities in 1973, Geneva. 1974. DISD, 9 suppl., GATT, Focus, february 1982.
23. Coding Systems of trade control measures / Directory of Import Regimes UN. Conf. on trade a. development, Geneva. – N.Y.: UN, 1994.
24. ICC. Non-tariff Obstacles to Trade, Paris, 1969.
25. US Tariff Comission. Trade Barriers. Report to the Comitee on Finance of the Senate. Washington, 1974.
26. Дюмулен И.И. Барьеры на торговых путях. Империалистический протекционизм в действии. – М.: Международные отношения, 1977. – 223 с.
27. Пресняков В.Ю. Государственное регулирование внешней торговли России в условиях перехода к рыночной экономике: проблемы и перспективы. – М.: РИО РТА, 1997. – 220 с.
28. Левин Д.Б. Актуальные проблемы теории международного права. – М.: Наука, 1974. – 264 с.
29. Курс международного права: В 7 т. – Т. 7. Международно-правовые формы интеграционных процессов в современном мире / М.П. Бардина, С.А. Войтович, Ю.М. Колосов и др. – М.: Наука, 1993. – 328 с.
30. Лукашук И.И. Международное право. Особенная часть: Учебник. – М.: Издательство БЕК, 1997. – 410 с.
31. Киреев А.П. Международная экономика: Учебное пособие для вузов: В 2-х ч. – М.: Международные отношения, 1997. – Ч.1.: Международная микроэкономика: движение товаров и факторов производства. – 416 с.
32. Вельяминов Г.М. Правовое урегулирование международной торговли. Опыт ЮНКТАД. – М.: Международные отношения, 1972. – 240 с.
33. Themaat P. The Changing Structure of International Economic Law. – The Hague, 1981.
34. Schwarzenberger G. The province and Standards of International Economic Law // International Law Quarteriy. – 1948. – Vol. 2.
35. Schwarzenberger G. Thefrontiersof International ecjnocic law. – London, 1962.
36. Schwarzenberger G. Economic Law // RCADI, 1966-I. T. 117. – Leyde: A.W. Sijthoff, 1967.
37. Schwarzenberger G. The Principles and Standards of International Economic Law – «Recueil des cours de droit intenational», N 117, 1966-1.
38. Reuter P. Le droit economique international. Cours d’Institut des Hautes etudes internationals, 1952/1953.
39. Picone P., Scaredotti G. Diritto internationale dell’economia. – Milano, 1982.
40. Fisher P. Das internationale Wirtschaftsrechts. – Rabels Z., 43 (1979).
41. Erler G. Grundprobleme des internationalen Wirtschaftsrechts. – Gottingen, 1956; Erler G. Wirtschaftsrecht internationales / Strupp – Schlochauer Worter B. Volkerrecht. Bd. 3. 1962.
42. Fikentscher W. Wirtschaftsrecht, Bd. 1. – Munchen, 1983.
43. Weil P. Le droit international economique: mythe ou realite? – Aspects du droit international economique. Elaboration – control – sanction. – Paris, 1972.
44. Friedman W. The Changing Structure of International Law. – London, 1964.
45. Belanger M. Institutionals Economiques Internationales. La mondialisation economique et ses limites. – Paris: Economica, 1997.
46. Carreau D., Flory T., Juillard P. Droit international economique. – Paris: Librairie Generale de Droit et de Jurisprudence, 1978.
47. Petersman E.-U. International economic theory and international economic law: on the tasks of a legal theory of international economic law // The structure and progress of international law: essays in legal philosophy doctrine and theory. – The Hague, 1983.
48. Fikentscher W. Wirtschaftsrecht. – Munchen, 1983; Fox H. The definition and sources of international economic law. – London, 1992.
49. Carreau D., Juillard P. Droit international economique, 4 ed., 1998.
50. Horn N. Uniformity and diversity in commercial contract law // The transnational law of international commercial transactions. – Deventer: Kluwer, 1982.
51. Lord Justice Mustill. The New Lex Mercatoria: The first Twenty-five Years // Liber Amicorum for the Rt. Hon. Lord Wilderforce, PC, CMG, OBE, QC. – Oxford: Clarendon Press, 1987.
52. Stoecker C. W. O. The Lex Mercatoria: To What Extent Does It Exist? // Journal of International Arbitration. Vol. 7. – 1990. – No. 1. – P. 101-125.
53. Gourion P-A., Peyrard G. Droit du commerce international. – Paris: L. G. D. J., 1994.
54. Schmitthoff C.M. Commercial law in changing economic climate. – London: Sweet & Maxwell, 1981.
55. Schmitthoff C.M. Nature and Evolution of the transnational law of commercial transactions // The transnational law of international commercial transactions. – Deventer: Kluwer, 1982.
56. Baldwin R.E. Measuring non-tariff Trade Polices. NBER Working Paper Series 2978. Cambridge. Mass. 1989.
57. Внешнеторговая политика: опыт реформ / Томас В., Нэш Дж. и др. / Пер. с англ. – М.: Институт экономического развития Всемирного банка; ИНФРА-М, 1996. – 384 с.
58. Jessup Ph. Transnational Law. – Oxford: Oxford University Press, 1956.
59. Lavive J.-F. Contract entre Etats ou enterprises etatiques et personnes privees. Developpements recents // RCADI, 1983. T. 181. – The Hague: Martinus Nijhoff Publishers, 1984.
60. Carreau D. Droit International. 5-e edition. – Paris: Edition A. Pedone, 1997.
61. Kenneth V.J. Remarks to: Toward an Effective International Investment Regime // ASIL, 91. Proc. 145 (1997). – Washington: The American Society of International Law, 1998.
62. Meessen K. M. International Antitrust Law // Encyclopedia of Public International Law. V. 1. – Amsterdam: Elsevier Science Publishers B. V., 1992.
63. Gold J. Developments in the international monetary system, the International Monetary Fund and International monetary law since 1971 // RCADI, 1982.T. 174. – The Hague: Martinus Nijhoff Publishers, 1986.
64. Lavive P. Les entreprises multinationales. Quelques aspects juridiques // Le droit international demain. – Neuchatel, 1974.
65. Bhala R. Equilibrium Theory, the FICAS Model and International Banking Law // Harvard International Law Journal. – 1997 – Volume 38.
66. Lavite J.-F. Contract entre Etats ou entreprises etatiques et persones privees. Developpements recents // RCADI, 1983. T. 181. – The Hague: Martinus Nijhoff Publishers, 1984.
67. Petersmann E.-U. The new International economic order: Principles, Politics and International Law // The International Law and Policy of Human Welfare. – Alphenaan den Rijm Martinus Nijhoff Publishers, 1978.
68. Petersmann E.-U. International economic theory and international economic law: on the tasks of a legal theory of international economic law // The structure and progress of international law: essays in legal philosophy doctrine and theory. – The Hague, 1983.
69. Seidl-Hohenveldern I. International Economic Law. General Course on Public International Law // RCADI, 1986. III. T. 198. – Dordrecht/Boston/Lancaster: Martinus Nijhoff Publishers, 1987.
70. Bermejo R. Vers un Nouvel Ordre Economic International. These presentee a la Faculte de droit et des sciences economiques et sociales de I’Universite de Fribourg Suisse pour I’obtention du grade de docteur en droit. – Fribourg: Editions Universitaires, 1982.
71. Garcia-Amador F. V. The emerging international law of development. A new dimension economic law. – New York: Oceana Publications, 1990.
72. Loussouarn Y., Bredin J.-D. Droit du Commerce International. – Paris: Sirey, 1969.
73. Bennouna M. Droit international du development. Tiers monde et interpellation du droit international. – Paris: Berger-Levrault, 1983.
74. Dupy P.-M. Droit International Public. 3-e edition. – Paris: Edition Dalloz, 1995.
75. Houte H.V. The Law of International Trade. – London: Sweet & Maxwell, 1995; Loussouarn Y., Bredin J.-D. Droit du Commerce International. – Paris: Sirey, 1969.
76. Kunz J.I. The Changing Law of Nations. – Ohio: Ohio State University Press, 1968.
77. Friedman W. The Changing Structure of International Law. – New York: Columbia University Press, 1966.
78. Кругман П.Р., Обстфельд М. Международная экономика: Учебник для вузов / Пер. с англ. под ред. В.П. Колесова, М.В. Кулакова. – М.: Экономический факультет МГУ, ЮНИТИ, 1997. – 799 с.
79. Фомичев В.И. Международная торговля: Учебник. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 446 с.
80. Международные экономические отношения: Учебник / Под ред. Н.Н. Ливенцева. – М.: Московский государственный институт международных отношений (Университет), 2001. – 512 с.
81. Френклін Р. Рут, Філіпенко А. Міжнародна торгівля та інвестиції / Пер. з англ. – К.: Основи, 1998. – 743 с.
82. Сакс Д., Пивоварський О. Економіка перехідного періоду: уроки для України / Пер. з англ. О. Пивоварський. – К.: Основи, 1996. – 345 с.
83. Білорус О.Г. Глобалізація і національна стратегія. – К.: ВО “Батьківщина”, 2001. – 300 с.
84. Corden, Max W. The Theory of Protection. Oxford: Clarendon Press, 1971.
85. Corden, Max W. Trade Policy and Economic Welfare. Oxford: Clarendon Press, 1974.
86. Baldwin R. E. Measuring non-tariff Trade policies. NBER Working Paper Series 2978. Cambridge. Mass. 1989.
87. Baldwin, Robert E. Nontariff Distortions of International Trade. Wash., D.C.: The Brookings Institution, 1970.
88. Michael J. Trebilcock and Robert Howse. The Regulation of International Trade. Second Edition. – London and New York: Routledge. Taylor & Francis Group. 1995. – Р. 6-14.
89. Корецкий В.М. Избранные труды: В 2 кн. Кн. 1 / АН УССР. Ин-т государства и права. – К.: Наукова думка, 1989. – 344 с.
90. Корецкий В.М. Очерки международного хозяйственного права. – Харьков, 1928.
91. Тункин Г.И. Идеологическая борьба и международное право. – М.: Международные отношения, 1967. – 176 с.
92. Усенко Е.Т. Международно-правовые проблемы социалистической интеграции // Советский ежегодник международного права. 1970. – М.: Наука, 1972. – 379 с.
93. Лисовский В.И. Международное торговое и финансовое право. – М.: Высшая школа, 1974. – 215 с.
94. Низамиев А.Ш. Правовое регулирование международных экономических отношений (концептуальные подходы) // Автореф. дис… канд. юр. наук. – Казань, 2000. – 21 с.
95. Международное торговое право. Некоторые вопросы теории и практики. Сборник статей под ред. доктора юридических наук, профессора В. Лисовского. – М.: Международные отношения, 1979. – 272 с.
96. Альтшулер А.Б. Международное валютное право. – М.: Международные отношения, 1984. – 254 с.
97. Богатырев А.Г. Инвестиционное право. – М.: Российское право, 1992. – 272 с.
98. Ерпылева Н.Е. Международное банковское право: Учеб. пособие. – М.: Издательская группа «ФОРУМ» – «ИНФРА-М», 1998. – 264 с.
99. Шаповалов В.И. Проблемы разработки международного торгового права. Некоторые вопросы теории // Автореф. дис… канд. юр. наук. – М., 1969. – 16 с.
100. Борисов К.Г. Международное таможенное право: Учеб. пособие. – М.: Изд-во “РУДН”, 1997. – 224 с.
101. Ашавский Б.М. К вопросу о международном экономическом праве // Советский ежегодник международного права, 1984. – М.: Наука, 1986. – С. 29-45.
102. Тюрина Н.Е. О понятии права международной торговли // Российский юридический журнал. – 1995. – № 1 (5). – С. 77-83.
103. Шумилов В.М. Некоторые вопросы теории и практики международного экономического права // Московский журнал международного права. – 2000. – № 3.
104. Шишаев А.И. Нетарифное регулирование торговли товарами между Россией и ЕС // Внешнеэкономический бюллетень. – 1999. – № 8.
105. Шишаев А.И. Регулирование международной торговли товарами. – М.: Центр экономики и маркетинга, 1998. – 174 с.
106. Бувайлик Г.Е. Правовое регулирование международных экономических отношений. – К.: Наукова думка, 1977. – 384 с.
107. Богуславский М.М. Международное экономическое право. – М.: Международные отношения, 1986. – 303 с.
108. Вельяминов Г.М. Основы международного экономического права. – М.: ТЕИС, 1994. – 108 с.
109. Кучер Б.И. Международный экономический правопорядок (Вопросы правового регулирования международных экономических отношений). – К.: Вища школа. Головне видавництво, 1988. – 228 с.
110. Шатров В.П. Международное экономическое право: Учеб. пособ. – М.: Изд-во УДН, 1990. – 116 с.
111. Шумилов В.М. Международное экономическое право: В 2-х т. – М.: ООО Издательско-консалтинговая компания «ДеКА», 2002.
112. Шумилов В.М. Международное экономическое право: Учебно-методическое пособие. – М.: Всероссийская академия внешней торговли; Издательско-консалтинговая компания «ДеКА», 1999. – 400 с.
113. Опришко В.Ф. Міжнародне економічне право: Підручник. – К.: Либідь, 1995. – 192 с.
114. Опришко В.Ф. Міжнародне економічне право: Підручник. – К.: КНЕУ, 2003. – 311 с.
115. Тимченко Л.Д. Международное право: Учебник. – Харьков: Консум; Ун-т внутр. дел, 1999. – 528 с.
116. Мережко А.А. Lex Mercatoria: Теория и принципы транснационального торговельного права. – К.: Таксон, 1999. – 416 с.
117. Дахно І.І. Міжнародне економічне право: Курс лекцій. – К.: МАУП, 2000. – 160 с.
118. Тынель А. и др. Курс международного торгового права. – Минск: Амалфея, 1999. – 704 с.
119. Скурко Е.В. ВТО: введение в правовую систему / Под ред. В.М. Шумилова. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 96 с.
120. Шумилов В.М. Международное экономическое право в эпоху глобализации. – М.: Международные отношения, 2003. – 272 с.
121. Зенкин И.В. Право Всемирной торговой организации: Учеб. пособ. – М.: Международные отношения, 2003. – 248 с.
122. Курс международного права: В 7 т. – М.: Наука, 1990. – Т.4: Отрасли международного права; Международное право: Учебник / Под ред. Г.И. Тункина. – М.: Юрид. лит., 1994. – 272 с.
123. Международное право: Учебник. – Изд. 2-е, доп. и перераб. / Отв. ред. Ю.М. Колосов, В.И. Кузнецов. – М.: Международные отношения, 1998. – 624 с.
124. Международное право: Учебник для вузов. – 2-е изд., изм. и доп. / Отв. ред. проф. Г.В. Игнатенко и проф. О.И. Тиунов. – М.: Издательская группа НОРМА ИНФРА-М), 2002. – 592 с.
125. Вершинин А.П. Внешнеэкономическое право. Введение в правовое регулирование внешнеэкономической деятельности. – М.: Издательство НОРМА, 2001. – 256 с.
126. Мусин В.А. Правовое регулирование внешнеэкономической деятельности // Коммерческое право / Под ред. Попондопуло В.Ф., Яковлевой В.Ф. – Ч. 2. – СПб, 1998.
127. Шумилов В.М. Международное публичное экономическое право. Учебное пособие. – М.: НИМП, 2001. – 288 с.
128. Прокушев Е.Ф. Внешнеэкономическая деятельность. – М.: ИВЦ «Маркетинг», 1998. – 208 с.
129. Герчикова И.Н. Международное коммерческое дело: Учебник для вузов. 2-е изд., перераб. и дополн. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 671 с.
130. Зыкин И.С. Теория lex mercatoria // Международное частное право: современные проблемы / Отв. редактор М.М. Богуславский. – М.: ТЕИС, 1994. – С. 396-405.
131. Бабин Э.П. Основы внешнеэкономической политики. – М.: ОАО «Изд-во «Экономика», 1997. – 126 с.
132. Галдин В.А. Генеральное соглашение по тарифам и торговле и международно-правовое регулирование международной торговли. Автореф. дис... канд. юр. наук: – М., 1991. – 20 с.
133. Дерманов В.К. Япония и США: проблемы торговой конкуренции. – М.: Международные отношения, 1985. – 191 с.
134. Дюмулен И.И. Нетарифные ограничения в международной торговле. Зарубежная практика. – М.: ВАВТ, 1997. – 102 с.
135. Золотов Г.М., Иванов А.С., Сабельников Л.В. Нетарифные барьеры за рубежом и возможности их преодоления. – М.: Научно-информационное учебно-производственное общество «НИКИ», 1992. – 115 с.
136. Менжинский Е. Торгово-политическая практика капиталистических государств. – М., 1939.
137. Покровская В.В. Международные коммерческие операции и их регламентация: Внешнеторговый практикум. – М.: ИНФРА-М, 1996. – 326 с.
138. Войтович С. Правовое регулирование общей системы преференций // Внешняя торговля. – 1988. – №. 6. – С. 31-34.
139. Горский В., Чеботарева Е. Единый внутренний рынок ЕС: проблемы для третьих стран // Внешняя торговля. – 1988. – № 12. – С. 36-39.
140. Пресняков В.Ю. Государственное регулирование внешней торговли России в условиях перехода к рыночной экономике: проблемы и перспективы: Монография. – М.: РИО РТА, 1997. – 220 с.
141. Пресняков В.Ю., Соколов В.В. Современная внешнеторговая политика России и инструменты ее регулирования / Внешнеэкономические связи России. – М.: Всероссийский НИИ внешнеэкономических связей. 1996. – Вып. 15. – 102 с.
142. Стрельник В.А. Лицензирование и квотирование внешней торговли в Российской Федерации // Внешнеэкономический бюллетень. – 1998. – № 5.
143. Стрельник В.А. О некоторых методах нетарифного регулирования внешней торговли в Российской Федерации // Внешнеэкономический бюллетень. – 1998. – № 7. – С. 11-20.
144. Сабельников Л.В. Война без перемирия (формы и методы экономической агрессии). – М.: Мысль, 1983. – 255 с.
145. Терехов А.Б. Свобода торговли: анализ опыта зарубежных стран. / Предисловие Н. Шмелева. – М.: Экономика, 1991. – 190 с.
146. Основы внешнеэкономических знаний: Учебник для вузов / Под редакцией И. П. Фаминского. – М.: Международные отношения, 1994. – 480 с.
147. Шагалов Г., Пресняков В., Фаминский И. Регулирование внешнеэкономических связей. – М.: ИНФРА-М, 1997. – 201 с.
148. Шершнев Е.С. США: таможенный протекционизм. – М.: Наука, 1970. – 334 с.
149. Сандровский К.К. Международное таможенное право: Учебник. – 2-е изд., испр. – К.: О-во «Знання», 2001. – 461 с.
150. Правове регулювання іноземних інвестицій / За ред. В.М. Коссака. – К.: Український центр правничих фундацій, 1999. – 176 с.
151. Інституціональні та процедурні механізми системи ГАТТ/СОТ у регулюванні світової торгівлі / Осика С.Г., Оніщук О.В., Осика А.С., Пятницький В.Т., Штефанюк О.В. – К.: УАЗТ, 2000. – 288 с.
152. Регулювання ринків товарів і послуг на засадах норм і принципів системи ГАТТ/СОТ / Осика С.Г., Пятницький В.Т., Оніщук О.В., Осика А.С., Штефанюк О.В. – К.: УАЗТ, 2000. – 336 с.
153. Осика С.Г., Пятницький В.Т., Осика А.С. Генеральна угода з тарифів і торгівлі як основа універсального міжнародно–правового регулювання світової торгівлі. – К.: УАЗТ, 1999. – 204 с.
154. Система світової торгівлі: Практичний посібник / Пер. з англ. – К.: К.І.С., 2002. – 348 с.
155. Покрещук О.О. Правове регулювання міжнародної торгівлі у контексті норм і правил ГАТТ/СОТ. – К.: Зовнішня торгівля, 2003. – 512 с.
156. Висоцький О.Ф., Покрещук О.О. Деякі питання застосування національного протекціоністського законодавства в контексті вступу України до СОТ // Зовнішня торгівля: право та економіка: Зб. наук. пр. Вип. 3 (7). Ч. 1. – К.: УАЗТ, 2003. – С. 7–17.
157. Пятницький В.Т. Процес приєднання України до СОТ: досягнення і проблеми // Зовнішня торгівля: право та економіка. Вип. № 2 (6). – Ч. 3. – К.: УАЗТ, 2002. – С. 27-35.
158. Покрещук А.А. Экономические и правовые предпосылки присоединения Украины к ВТО // Внешнеэкономический бюллетень ВАВТ. – 2002. – № 6 (июнь). – С. 52-59.
159. Покрещук О. Загальні концепції врегулювання торгових правовідносин у законодавстві України // Право України. – 2001. – № 4. – С. 65–69.
160. Покрещук О.О. Актуальні питання вступу України в СОТ // Зовнішня торгівля: право та економіка: Зб. наук. пр. Вип. № 2 (6). – Ч. 1. – К.: УАЗТ, 2002. – С. 129-131.
161. Покрещук О.О. Генеральна угода з тарифів і торгівлі, як основа універсального міжнародно-правового регулювання світової торгівлі // Право України. – 1999. – № 10. – С. 124-125.
162. Покрещук О.О. Деякі міжнародно-правові питання вступу України до Світової організації торгівлі // Вісник Академії правових наук України. – 2001. – № 1 (24). – С. 104–113.
163. Покрещук О.О. Деякі питання застосування національного протекціоністського законодавства в контексті вступу України до СОТ // Зовнішня торгівля: право та економіка: Зб. наук. пр. Вип. № 3 (7). – Ч. 1. – К.: УАЗТ, 2003. – С. 7-17.
164. Покрещук О.О. Міжнародно–правові аспекти протекціоністських заходів у системі світової торгівлі // Право України. 2002. – № 8. – С. 114-119.
165. Покрещук О.О. Міжнародно-правові питання приєднання України до Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) та вступу до Світової Організації Торгівлі (СОТ) // Право України. 1999. – № 8. – С. 122–123.
166. Покрещук О.О. Система світової торгівлі ГАТТ/СОТ: питання термінології // Право України. – 2003. – № 11. – С. 144-147.
167. Покрещук О.О., Азаров О.М. Приєднання України до системи ГАТТ/СОТ в контексті її інтеграції у світову економіку // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. – 2001. – № 1. – С. 76–85.
168. Демпінг у сучасній міжнародній торгівлі (Міжнародно-правові та економічні питання) / Ф. Бентлі, О.В. Оніщук, С.Г. Осика, О.О. Покрещук, К. Стенбрук, П. Харді / За ред. О.О. Покрещука. – К.: УАЗТ, 1999. – 164 с.
169. Осика С.Г. Правове регулювання імпорту: антидемпінгові заходи. – К.: Благодійна організація. «Центр дослідження СОТ, розвитку торгового права і практики», 2003. – 448 с.
170. Осика С.Г., Коновалов В.В., Осика А.С. Антидемпінгові, компенсаційні та спеціальні заходи. – К.: УАЗТ, 2000. – 397 с.
171. Осика С.Г., Коновалов В.В., Покрещук О.О. Правове регулювання імпорту: антидемпінгові, компенсаційні та спеціальні заходи: Підручник. – К.: УАЗТ, 2001. – 639 с.
172. Осика С.Г., Коновалов В.В., Покрещук О.О., Осика А.С. Антидемпінговий кодекс України: практика та проблеми застосування. – К.: УАЗТ, 2001. – 378 с.
173. Новітнє українське законодавство по регулюванню проблем демпінгового, субсидіарного та масованого імпорту. (Перший Антидемпінговий кодекс України) / Осика С.Г., Стюарт П. Теренс та інші. – К.: УАЗТ, 1999. – 112 с.
174. Покрещук А.А. Антидемпинговые расследования в США в отношении украинской металлопродукции // Внешнеэкономический бюллетень ВАВТ. – 2003. – № 4 (апрель). – С. 3–6.
175. Покрещук О., Завтур Д. Міжнародний кодекс поведінки держав у митних відносинах (Міжнародна Конвенція про спрощення і гармонізацію митних процедур, 1973, Кіото) // Митна справа. – 2001. – № 2. – С. 9–15.
176. Покрещук О.О. Демпінг та антидемпінгове регулювання у міжнародній торгівлі // Зовнішня торгівля: право та економіка: Зб.наук.пр. Вип. № 2 (6). – Ч. 3. – К.: УАЗТ, 2002. – С. 9–15.
177. Торгівля сільськогосподарською продукцією: міжнародні аспекти: Навч. посібник / О. Покрещук, В. Пятницький, О. Оніщук, Н. Руденко / За ред. В.Т. Пятницького. – К.: УАЗТ, 2001. – 68 с.
178. Терещенко С., Науменко В. Основи митного законодавства в Україні: Теорія та практика: Навч. посіб. для студентів вищ. та серед. спец. навч. закл. – К.: АТ “Август”, 1999. – 296 с.
179. Попов А.А. Правовые основы внешнеэкономической деятельности: Учеб. пособие. – Харьков: Каравелла, 2001. – 358 с.
180. Азаров О.М. Правове регулювання міжнародної торгівлі в системі ГАТТ/СОТ (інституційні засади): Автореф. дис… канд. юр. наук. – К., 2002. – 18 с.
181. Игнатенко Г.В. Международное право и общественный прогресс. – М.: Международные отношения, 1972. – 151 с.
182. Результати Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів: Тексти офіційних документів. – К.: Вимір, Секретаріат Міжвідомчої комісії з питань вступу України до СОТ, 1998. – 520 с.
183. Трушицин С. Особенности международной антидемпинговой политики // Внешняя торговля. – 1993. – № 7. – С. 44-47.
184. Сабельников Л., Зотов Г., Иванов А. Регулирование импорта в зарубежных странах // Внешняя торговля. – 1993. – № 5. – С. 29-33.
185. Guide to GATT Law and Practice. Vol. 1, 2. / Updated 6th Edition. – WTO, Geneva, 1995. – xxii, 1152 p. – ISBN 92-870-1143-5.
186. Дюмулен И.И. Генеральное соглашение по тарифам и торговле. – М.: ВАВТ, 1993.
187. Декрет Кабінету Міністрів України «Про квотування і ліцензування експорту товарів (робіт, послуг)» від 12 січня 1993 року № 6-93 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 12. - Ст. 109.
188. Декрет Кабінету Міністрів України «Про встановлення спеціального режиму експорту окремих видів товарів» від 26 грудня 1992 року № 16-92 // Збірник постанов Кабінету Міністрів України . – 1993. - № 8. – Ст. 157.
189. Декрет Кабінету Міністрів України «Про державне регулювання виробництва, торгівлі, експорту спирту, напоїв з його використанням і торгівлі тютюновими виробами» від 31 грудня 1992 року № 25-92 // Урядовий кур’єр. – 1993. – 14 січня.
190. Закон України «Про захист споживчого ринку в Україні» від 25 червня 1991 року № 1255-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 40. – Ст. 527.
191. Декрет Кабінету Міністрів України “Про Єдиний митний тариф України” від 11 січня 1993 року № 4-93 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 12. – Ст. 107.
192. Закон України "Про митну справу в Україні" від 25 червня 1991 року № 1262-ХІІ // Терещенко С., Науменко В. Основи митного законодавства в Україні: Теорія та практика. –К.: АТ “Август”, 1999. – С. 186-189.
193. Декрет Кабінету Міністрів України «Про вивізне (експортне) мито у 1993 році» від 11 січня 1993 року № 3-93 // Голос України. – 1993. – 28 січня.
194. Постанова Кабінету Міністрів України “Перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягає квотуванню і ліцензуванню у 1994 році” від 17 грудня 1993 року № 1046.
195. Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16 квітня 1991 року № 959-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 29. – Ст. 377.
196. Указ Президента України «Про додаткові заходи щодо стабілізації фінансового стану підприємств» від 12 березня 1994 року № 96/94.
197. Указ Президента України «Про заходи щодо лібералізації експортної політики в Україні» від 5 травня 1994 року № 213/94.
198. Декрет Кабінету Міністрів України «Про лібералізацію зовнішньоекономічної діяльності» від 20 травня 1993 року № 54-93 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 28. – Ст. 301.
199. Постанова Кабінету Міністрів України «Про зміни ставок ввізного мита на окремі види товарів» від 3 травня 1994 року № 285.
200. Постанова Кабінету Міністрів України «Про зміни ставок ввізного мита на окремі види товарів» від 22 серпня 1994 року № 577.
201. Закон України «Про деякі питання оподаткування підакцизних товарів» від 16 листопада 1995 року № 432 // Таможенное право Украины (сборник нормативных актов). – Харьков: Правэкс, 1997. – С. 185.
202. Закон України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» від 15 вересня 1995 року № 329/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 40. - Ст. 97.
203. Закон України «Про ставки акцизного збору та ввізного мита на тютюнові вироби» від 6 лютого 1996 року № 30/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 8. - Ст. 32.
204. Закон України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої» від 7 травня 1996 року № 178/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 28. - Ст. 131.
205. Закон України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби та зміни до них» від 24 травня 1996 року № 216/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 32. - Ст. 151.
206. З