ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ В РАМКАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Короткий опис

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ІСТОРИКО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ В РАМКАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ 10
1.1.Історія правового регулювання міжнародної торгівлі західноєвропейських країн до утворення Європейських Співтовариств..............................................10
1.2.Етапи формування правових основ розвитку торгових відносин в рамках Європейського Союзу 37

РОЗДІЛ 2. ПРАВОВІ ОСНОВИ ВІЛЬНОГО РУХУ ТОВАРІВ НА ВНУТРІШНЬОМУ РИНКУ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ 64
2.1.Усунення митних бар'єрів та дискримінаційного внутрішнього оподаткування у торгівлі між державами-членами ЄС 64
2.2.Усунення кількісних обмежень та інших подібних заходів для забезпечення вільного руху товарів в межах ЄС 79
2.3.Винятки із застосування принципу свободи руху товарів 104
2.4.Правове обмеження негативного впливу державних монополій комерційного характеру та державної допомоги на торгівлю між державами-членами ЄС...........................................................................................................117

РОЗДІЛ 3. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТОРГОВИХ ВІДНОСИН МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ 132
3.1.Правові основи здійснення торгівлі між Україною та ЄС 132
3.2.Перспективи розвитку правового регулювання торгових відносин між Україною та ЄС. 168

ВИСНОВКИ 191

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 197

ВСТУП
Багатостороння система міжнародної торгівлі пройшла складний процес розвитку, в умовах якого до середини XX століття поступово виникло усвідомлення того, що світове господарство не може ефективно функціонувати без вироблення державами спільних правил поведінки та механізмів їх реалізації. Це зумовило виникнення державних інтеграційних об’єднань, серед яких важливе значення в системі міжнародних економічних відносин має Європейський Союз (далі – ЄС).
Саме Європейське співтовариство вугілля та сталі (1951 р.), з якого розпочалася європейська економічна інтеграція, відкрило шлях початку лібералізації торгівлі у післявоєнній Європі. Згодом основи правової системи ЄС, створення митного союзу, а також внутрішнього ринку ЄС, в межах якого забезпечується свобода руху товарів, послуг, осіб та капіталу, були закладені Договором про створення Європейського економічного співтовариства 1957 р. Утворений на основі Європейських співтовариств ЄС став одною з найпотужніших міжнародних організацій, в рамках якої ліквідовано бар’єри у взаємній торгівлі між державами-членами.
Зважаючи на той факт, що сучасні міжнародні відносини, в тому числі і торгові, розвиваються в умовах глобалізації, Україні недоцільно залишатися аутсайдером системи міжнародної торгівлі. За таких умов інтеграція України до європейського політичного, економічного та правового простору стає все більше необхідною. Одним із пріоритетних напрямів цієї інтеграції, відповідно до Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу, затвердженій Указом Президента України від 11 червня 1998 р., є економічна інтеграція та розвиток торгових відносин між Україною та ЄС. Угода про партнерство та співробітництво між Європейським Союзом та Україною, від 16 червня 1994 р. (далі – УПС) передбачає можливість створення між ними зони вільної торгівлі.
У зв’язку з цим, актуальним є вивчення правового регулювання торгових відносин в рамках ЄС, що дасть змогу визначити напрями здійснення правової реформи в Україні, в першу чергу – приведення українського законодавства в сфері торгівлі у відповідність до норм та принципів права ЄС.
Актуальність дослідження зумовлена й тим, що внаслідок розширення ЄС його кордони безпосередньо межують з Україною. Це сприяє тіснішій співпраці України з ЄС та його державами-членами, зокрема з новими державами-членами ЄС, які є традиційно важливими торговими партнерами України. На запобігання негативним наслідкам цієї співпраці створення можливості її використання для вирішення проблеми виходу нашої держави на шлях стабільного розвитку повинні бути скеровані зусилля не лише дипломатів, політиків та економістів, але й, передусім, юристів, які мають забезпечити правові засоби вирішення цих проблем.
Стан дослідження проблеми. Основний внесок у дослідження правового регулювання внутрішнього ринку ЄС, його фундаментальних свобод, зокрема, свободи руху товарів, що визначає характер торгових відносин в рамках ЄС, зробили вчені з держав-членів ЄС: К. Армстронг, Р. Берентс, Г. Берманн, К. Бернард, Г. Бредні, С. Булмер, Г. де Бурка, Д. Говард, М. Джервіс, А. Келлерман, П. Крейг, М. Кремона, Л. Кромлі, Д. Лейсок, Е. Майер, К. Маолейн, П. Олівер, Г. Раут, Д. Скотт, А. Татам та ін. Окремі питання у цій галузі розглядалися у роботах деяких російських вчених, зокрема В.В. Безбаха, Л.М. Ентіна, А.Я. Капустіна, В.К. Пучинського, Б.М. Топорніна, Ю.М. Юмашева.
В українській юридичній науці дослідженню правових аспектів міжнародної торгівлі присвячені праці В.В. Коновалова, О.О. Покрещука, В.Т. Пятницького, А.С. Осики, С.Г. Осики. Досить обмежене коло вітчизняних фахівців займається дослідженням права ЄС. Так, окремим проблемам у цій сфері присвячені роботи В.І. Євінтова, В.Н. Денисова, В.І. Муравйова, М.М. Микієвича, Р.Б. Хорольського, в яких досліджуються етапи становлення ЄС, міжнародно-правові аспекти співробітництва ЄС з третіми країнами, основні засади та правова основа співробітництва України з ЄС, правові засоби вирішення міжнародних спорів у рамках ЄС.
Разом з тим, в українській юридичній науці відсутнє монографічне дослідження у сфері правового регулювання міжнародної торгівлі в рамках ЄС, необхідність якого, зважаючи на актуальність теми, є надзвичайно великою.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках планового дослідження кафедр міжнародного та європейського права Львівського національного університету імені Івана Франка “Міжнародно-правові аспекти входження України до світового та європейського співтовариства” (№ державної реєстрації 0102U003572). Тема дисертації пов’язана з дослідженнями права Європейського Союзу, які проводяться кафедрою європейського права та кафедрою міжнародного права Львівського національного університету імені Івана Франка відповідно до проекту TEMPUS-TACIS CD_JEP 21174-2000 “Вивчення європейського права в університетах України”.
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є дослідження правових аспектів міжнародної торгівлі в рамках ЄС, зокрема основних принципів її здійснення між державами-членами ЄС, а також правових основ торгових відносин України та ЄС.
У зв’язку з цим, автор зосереджує увагу на виконанні таких завдань:
- дослідити особливості правового регулювання торгових відносин між західноєвропейськими країнами до початку європейської інтеграції та в ході її розвитку;
- визначити зміст принципу вільного руху товарів як однієї з фундаментальних свобод внутрішнього ринку ЄС;
- проаналізувати та систематизувати способи забезпечення державами-членами Євросоюзу свободи руху товарів в рамках внутрішнього ринку ЄС;
- розглянути положення щодо торгівлі товарами, які містяться в УПС та галузевих торгових угодах, укладених між Україною і ЄС;
- здійснити юридичний аналіз перспектив розвитку торгових відносин між Україною та ЄС з урахуванням стратегії та програми інтеграції України до ЄС та розширення ЄС.
Об’єктом дисертаційного дослідження є правові відносини, які виникають між суб’єктами права ЄС у зв’язку зі здійсненням ними торгової діяльності.
Предметом дисертаційного дослідження є міжнародні торгові договори, установчі договори ЄС, регламенти та директиви інститутів ЄС, рішення Суду ЄС, міжнародні договори ЄС у сфері торгівлі, в тому числі договори, які визначають особливості торгового режиму між Україною та ЄС, національне законодавство України, яке регулює торгові відносини.
Методологічну основу дисертації складає система підходів і методів, способів і засобів наукового дослідження в сфері правового регулювання торгівлі в рамках ЄС. В основу роботи покладено філософсько-світоглядні підходи, а саме принципи та закони діалектики, відповідно до яких система правових норм в сфері торгівлі між європейськими державами пізнається як мінлива структура. Широко використовується історико-правовий та порівняльно-правовий методи для дослідження розвитку правового регулювання торгових відносин між західноєвропейськими країнами. Системний та герменевтичний методи застосовувалися для визначення системи джерел торгового права ЄС та з’ясування змісту міжнародних договорів, нормативно-правових актів ЄС та рішень Суду ЄС в зазначеній сфері. При вироблені підходів щодо перспектив подальшого розвитку торгових відносин України та ЄС автором використано метод прогнозування. Крім цього, у роботі, зокрема, при аналізі та систематизації рішень Суду ЄС щодо забезпечення свободи руху товарів в рамках ЄС, знайшли своє застосування і інші методи юридичної науки, зокрема, нормативний, структурний, формально-логічний (аналіз та синтез), а також прийоми узагальнення юридичної практики.
Наукова новизна результатів дослідження. Ця дисертація є першим в Україні комплексним дослідженням правового регулювання міжнародної торгівлі в рамках Європейського Союзу. Наукова новизна дисертації полягає насамперед в тому, що вперше в науковій літературі України та зарубіжних країн комплексно досліджуються правові основи, механізми та процедури, що діють в сфері правового регулювання торгових відносин між державами-членами ЄС, а також між Україною та ЄС. Дисертантом здійснено власну періодизацію розвитку правового регулювання торгівлі між європейськими державами, систематизовано норми прецедентного права ЄС в сфері торгівлі, визначено формули забезпечення свободи руху товарів в рамках ЄС, а також розглянуто перспективи розвитку торгових відносин між Україною і ЄС та визначено можливі правові заходи, необхідні для подальшої економічної інтеграції України в ЄС.
Наукова новизна дисертації характеризується, зокрема, її основними положеннями, які виносяться на захист:
- становлення правового регулювання торгових відносин між європейськими державами, зважаючи на особливості їхнього розвитку в європейському регіону, необхідно розглядати у період до утворення Європейських Співтовариств та в рамках Європейського Союзу;
- між європейськими інтеграційними процесами та лібералізацією торгівлі у Європі існує тісний взаємозв’язок, оскільки саме поетапне створення Європейського Союзу, на внутрішньому ринку якого забезпечується вільний рух товарів, осіб, послуг та капіталу, відіграло вирішальну роль у забезпеченні свободи торгівлі між європейськими державами;
- поняття та зміст свободи руху товарів, яка лежить в основі торгових відносин між державами-членами ЄС, необхідно визначати через аналіз місця цієї свободи у системі основних свобод внутрішнього ринку ЄС та розмежування поняття “товари” з поняттями “послуги”, “капітал”, “особи”;
- умовами забезпечення свободи руху товарів в рамках ЄС є: усунення у взаємній торгівлі між державами-членами ЄС митних бар’єрів та кількісних обмежень імпорту (експорту), заборона здійснення дискримінаційної практики державними монополіями комерційного характеру, уникнення запровадження дискримінаційного оподаткування та державної допомоги;
- межі застосування положень Римського договору 1957 р. щодо здійснення торгових відносин між державами-членами ЄС визначаються прецедентним правом ЄС;
- правові механізми захисту українських ринків від масового, субсидованого та демпінгового імпорту, визначені Антидемпінговим кодексом України, відповідають захисним механізмам ЄС у результаті імплементації Україною та ЄС положень окремих угод СОТ;
- перспективи розвитку правового регулювання торгових відносин між Україною та ЄС і його державами-членами залежать від процесу адаптації законодавства України у зазначеній сфері до норм і принципів ГАТТ/СОТ, стану переговорного процесу щодо вступу України в СОТ, а також пошуків правових засобів подолання труднощів, спричинених розширенням ЄС.
Теоретичне та практичне значення дисертації. Теоретичне значення роботи полягає в тому, що вона є внеском у розвиток вітчизняної науки міжнародного та європейського права, а її результати можуть бути використані для подальших наукових досліджень, пов’язаних із розвитком торгових відносин між Україною і ЄС та інтеграцією України до ЄС, а також в сфері вивчення торгового права ЄС.
Практичне значення роботи полягає в тому, що її матеріали можуть бути використані відповідними відомствами, що займаються питаннями співробітництва з ЄС. Ще одним напрямком практичного використання даної роботи є інформативний, що полягає у розповсюдженні знань з торгового та конкурентного права ЄС, в тому числі і серед українських суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, що могло б запобігти збільшенню порушення ЄС щодо них антидемпінгових процедур, а в разі такого порушення – застосовувати відповідні правові засоби захисту. Крім цього, положення та висновки дослідження можуть бути використані для підготовки відповідних курсів лекцій з міжнародного та європейського права, зокрема, з курсу “Міжнародне економічне право” та при викладанні спецкурсів “Економічне право ЄС” і “Конкурентне право ЄС”.
Апробація результатів дисертації. Положення і висновки дослідження доповідалися на звітній науковій конференції факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка (24 лютого 2004 р.), на X регіональній науково-практичній конференції “Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні” (5-6 лютого 2004 р., Львівський національний університет імені Івана Франка, тези опубліковано), на міжнародних наукових конференціях: “Європейське право сьогодні: наука, освіта, практика” (21 березня 2003 р., Львів), “Національна ідентичність і європейська інтеграція: Україна – Польща – Німеччина” (15-17 вересня 2003 р., Львів, тези опубліковано), “Вступ країн з перехідною економікою в СОТ: політичні, економічні та правові аспекти” (3 червня 2003 р., Львів, тези опубліковано).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження знайшли відображення у 7 наукових публікаціях у фахових виданнях з юридичних наук.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, восьми підрозділів, висновків і переліку використаної літератури. Загальний обсяг роботи становить 219 сторінок, в тому числі перелік використаної літератури – 23 сторінки (368 джерел).

Список літератури

ВИСНОВКИ

Здійснений аналіз правового регулювання міжнародної торгівлі в рамках ЄС дає змогу зробити наступні висновки.
1. У доктрині міжнародного права здійснюється різна його періодизація, однак, жодна з цих періодизацій не може бути взята за основу для історико-правового аналізу міжнародної торгівлі в межах Європи, зважаючи на особливості предмету дослідження. За основу такої періодизації дисертантом взято переломні моменти у розвитку правового регулювання торгового обміну між європейськими державами. Таким чином, правовий аналіз міжнародної торгівлі в межах Європи здійснено в період до створення Європейських Співтовариств та в рамках Європейського Союзу.
2. Взаємні торгові відносини до першої половини XX ст. європейські держави будували переважно на двосторонній договірній основі. На підставі аналізу двосторонніх торгових договорів, що укладалися до початку інтеграційних процесів можна виділити такі їх особливості:
- у середні віки іноземці в Європі були фактично безправними (на відміну від Київської Русі, в якій іноземцям забезпечувався національний режим), що не сприяло розвитку торгівлі між європейськими державами. У зв’язку з цим, торгові договори цього періоду обмежувалися визначенням правового статусу іноземних купців;
- міжнародні торгові договори, що укладалися європейськими державами у XVII - XVIII ст.ст. закріплювали положення про режим найбільшого сприяння, який хоч і поширювався в більшій мірі на особисті права купців, однак, став відправною точкою розвитку відомого та широко застосовуваного у сучасному міжнародному торговому праві принципу найбільшого сприяння;
- в основі європейських торгових договорів XIX ст. лежав принцип свободи товаробміну, який гарантував право ввозу, вивозу і транзиту товарів, однак, не звільняв від сплати мита;
- в період після першої світової війни торгові договори, що укладалися європейськими державами обмежували свободу торгівлі, оскільки мали компенсаційний характер та встановлювали систему дозволів та заборон щодо ввозу та вивозу тих чи інших товарів. Принцип найбільшого сприяння, у повоєнний період, змінив не лише сферу застосування, але і сам характер, оскільки поширювався переважно на заборони та обмеження, та не стосувався митних питань.
3. Вирішальну роль у забезпечені свободи торгівлі, між європейськими державами, яка не могла бути в повній мірі реалізована на основі одних лише двосторонніх торгових угод, відіграв інтеграційний фактор, а саме, створення Європейських Співтовариств, Єдиного внутрішнього ринку ЄС, Митного, Валютного та Економічного Союзів ЄС.
4. Незважаючи на спорідненість понятть “Спільний ринок ЄС” та “Єдиний внутрішній ринок ЄС” (в основі обох понять лежить принцип “чотирьох свобод” – вільного руху товарів, послуг, осіб та капіталів), останнє поняття має дещо інше смислове навантаження. Це поняття слід розглядати у нерозривному зв’язку з цілями Єдиного Європейського Акта і, перш за все з вираженим у ньому бажанням держав-членів поглибити інтеграцію їх національних ринків та усунути решту бар’єрів, для формування єдиного економічного та правового простору.
5. Дослідження особливостей фундаментальної свободи Внутрішнього ринку ЄС – свободи руху товарів, що звільняє торгівлю між державами-членами ЄС від монетарних, фіскальних та кількісних обмежень, дає можливість виділити такі її основні характеристики: транскордонний ефект (поширюється на усю територіє ЄС, незважаючи на національні кордони), пряма дія (можливість для фізичних та юридичних осіб звертатися в національні суди за захистом своїх прав, що випливають зі свободи руху товарів), недискримінаційний характер (заборона запровадження будь-яких національних заходів, результатом яких є пряма чи непряма дискримінація тих чи інших товарів).
6. Невизначеність меж застосування ст.28 Договору про ЄЕС, яка закріплює заборону кількісних обмежень та заходів, що мають еквівалентний ефект до кількісних обмежень у взаємній торгівлі між державами-членами, була усунута прецедентним правом, аналіз якого зробив можливим виведення узагальненої формули визначення правомірності зазначених національних заходів.
Таким чином, продукція, яка виробляється і продається у будь-якій країні ЄС на законних підставах може вільно рухатися в межах ЄС, однак забороненими є усі правила торгівлі (як прямого так і непрямого застосування), запроваджені державами-членами, які здатні перешкоджати прямо або побічно, нині або потенційно, торгівлі всередині ЄС.
При визначенні правомірності національних заходів слід розмежовувати правила, що стосуються самих товарів (вимоги щодо форми, упакування та ін.) та правила, що стосуються торгових заходів (наприклад, обмеження щодо часу продажу товару). Щодо першої групи правил, то вони так чи інакше заборонені ст.28 Договору. А от правила, що стосуються торгових заходів можуть бути дискримінаційними та недискримінаційними. Поширення на товари з інших держав-членів національних норм, які обмежують чи забороняють певні торгові заходи, не створює саме по собі, перешкод для торгівлі між державами-членами ЄС, якщо ці норми стосуються усіх торговців, які працюють на національній території і, крім цього, однаково впливають, як юридично так і фактично, на торгівлю вітчизняною та імпортованою з інших держав-членів продукцією.
7. Свобода руху товарів не є абсолютною. Її меж визначені, відповідно до ст.30 Договору, необхідністю дотримання громадської моралі, громадського порядку або державної безпеки; захистом здоров’я та життя населення і тварин або збереження рослин; захисту національних скарбів, що мають художню, історичну або археологічну цінність; захисту промислової або комерційної власності. Однак, аналіз прецедентного права ЄС дає можливість доповнити ці винятки зі свободи руху товарів “обов’язковими вимогами” до яких відносяться ефективність фінансового контролю, захист здоров’я громадян, чесність торгових операцій, захист прав споживачів (цей перелік не є вичерпним і може бути розширений прецедентними правом).
Різниця у застосуванні цих двох груп винятків полягає в тому, що “обов’язкові вимоги” стосується лише заходів непрямого застосування (національні правила, що встановлюють однакові вимоги до імпортного та вітчизняного товару, але ставлять вітчизняний товар у вигідніше становище), а винятки визначені ст.30 Договору - як заходів непрямого, так і заходів прямого застосування (національні правила, що встановлюють різні вимоги до імпортного та вітчизняного товару, ставлячи останній у вигідніше становище).
8. Торгові відносини між Україною та ЄС і його держав-членів, правовою підставою здійснення яких є положення УПС, визначаються: режимом найбільшого сприяння, що застосовується до мита та зборів на імпорт та експорт, порядку транзиту, усіх законів, правил та вимог, що впливають на внутрішній продаж, купівлю, транспортування; національним режимом – щодо внутрішнього оподаткування та стягнення зборів з імпортних товарів; застосуванням захисних заходів (спеціальних, компенсаційних та антидемпінгових) у торгівлі.
9. Антидемпінговий інструмент ЄС вцілому відповідає правилам СОТ, однак, його особливістю є те, що ЄС застосовує два спеціальніі правила: правило оцінки інтересів Співтовариства (антидемпінгові заходи не застосовуються, якщо це не відповідає загальним інтересам Співтовариства), та правило меншого мита (заходи не можуть перевищувати розміру демпінгової маржі).
З огляду на те, що ЄС досить часто застосовує антидемпінгові заходи щодо українських товарів, причиною чого, в більшості випадків, є елементарна необізнаність українських суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності з антидемпінговою політикою та процедурами ЄС, а також з основними положеннями права ЄС в сфері торгівлі на Внутрішньому ринку ЄС, основну увагу слід приділяти, перш за все, дослідженню цих питань українськими науковцями та ознайомленню з ними українських суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.
Що стосується правових механізмів захисту українських ринків від масового, субсидованого та демпінгового імпорту – то прийняття Україною Антидемпінгового кодексу, що імплементував положення окремих угод СОТ, приєднання до яких є обов’язковим при вступі до цієї організації, є значним кроком до інтеграції України в європейський економічний та правовий простір.
10. Необхідною умовою подальшої інтеграці України до ЄС, і перш за все досягнення асоційованого членства в ЄС та створення зони вільної торгівлі, є членство України в СОТ. А особливістю адаптації законодавства України до права ЄС в сфері торгівлі є те, що воно повинно відбуватися у невідривному зв’язку з роботою по трансформації зовнішньоторгового режиму відповідно до норм і принципів ГАТТ/СОТ. З огляду на це, необхідно прикласти максим зусиль щодо виконання основних умов зі вступу України до СОТ.
11. Перспективи розвитку торгових відносин України та ЄС в значній мірі визначається нещодавнім розширенням ЄС. Вступивши до ЄС, нові держави-члени зобов’язані впроваджувати у торгівлі з Україною принципи єдиного торгового та митного режиму ЄС, єдиної системи адміністративних процедур. Запровадження новими державами-членами ЄС європейських норм (зокрема, щодо технічного, санітарного, екологічного регулювання та ін.) та правил (наприклад, в сфері захисту прав споживачів) значно обмежує можливості українського експорту, у зв’язку з невідповідністю українських норм і стандартів європейським.
Запобігти чи звести до мінімуму негативні наслідки в торговельно-економічній сфері, спричинені розширенням ЄС, можна, здійснивши адаптацію норм та правил торгівлі до європейських, активізувавши процес вступу України до СОТ та уклавши угоду про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС, що сприятиме подальшому полегшенню доступу українських експортерів на ринки країн ЄС.
12. Набуття асоційованого членства України в ЄС, крім виконання усіх формальних вимог в політичній, економічній та правовій сферах, потребує політичну згоду держав-членів ЄС. Тому, Україна повинна, на нашу думку, брати якомога активнішу участь у всіх формах міжнародної співпраці з ЄС, проектах Тacis, а також створювати передумови щодо її підтримки державами-членами ЄС, це стосується, перш за все, нових держав-членів ЄС, зокрема сусідньої держави Польщі, які можуть сприяти інтенсифікації процесу інтеграції України в ЄС. Однак, передусім, Україна повинна набути іміджу держави зорієнтованої на загальноєвропейські цінності для того, щоб конкретні кроки назустріч були зроблені і Європейським Союзом.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексеев Д.М., Михайлов А.П. Европейское обьединение угля и стали. – М., 1961. – 320 c.
2. Антидемпінгова політика Європейського Союзу. Підготовлено антидемпінговою службою Європейської Комісії і представництвом України при ЄС . – К.: Катран груп, 2001 – 149 с.
3. Афонин С., Шевелов Л., Кагаловский А., Гуров А. Европейское обьединение угля и стали: обзор деятельности в 1992 – 1995 годах. – М., 1995. – 238 с.
4. Гиббинс Г. История торговли Европы. – С-Петербург, 1901. – 202 с.
5. Гончарук А. На шляху до світової організації торгівлі // Урядовий кур’єр. – 1999. – №184. – С.4.
6. Гурка М. Розвиток законодавства з метою вступу до ЄС: приклад Польщі // Український правовий часопис. – 1998. – №2. – С.26 – 30.
7. Денисов В.Н. Проблеми створення публічного порядку в зовнішньополітичній діяльності України // Суверенітет України і міжнародне право. – К.: Манускрипт, 1995. – С. 7 – 36.
8. Денисов В.Н., Муравьев В.И. Правовые основы имплементации права Европейского Союза во внутренний правопорядок Украины // Проблемы гармонизации законодательства Украины и стран Европы / Под общ. ред. Кубко Е.Б., Цветкова В.В.. – К.: Юринком Интер, 2003. – С. 151 – 165.
9. Додонов В.Н., Панов В.П., Румянцев О.Г. Международное право. Словарь-справочник / Под общей ред. Трофимова В.Н. – М.: Инфра – М, 1997. – 189 с.
10. Дюмулен И. Торгово-политическая система ГАТТ: принципы, правовые нормы и правила // Внешняя Торговля. – 1993. – №7 – 8. – С. 15 – 28.
11. Євінтов В.І. Україна у міжнародному співтоваристві // Суверенітет України і міжнародне право. – К.: Манускрипт, 1995. – С. 37 – 59.
12. Європейський вибір: Виступ Президента України Л.Д. Кучми у Верховній Раді України 18 червня 2002 року. Послання Президента України до Верховної Ради України. – К.: Преса України, 2002. – 95 с.
13. Європейський Союз. Консолідовані договори. – К.: Port-Royal, 1999. – 206 c.
14. Европейское Сообщество в предверии создания единого внутреннего рынка. – М., 1992. – Ч.2. – 125 c.
15. Европейское право. Учебник для вузов / Под общ. ред. Энтин Л.М. – М.: НОРМА, 2001. – 720 c.
16. Забігайло В. Право України в контексті його апроксимації до права Європейського Союзу // Укр.-європейський консультативний центр з питань законодавства (UEPLAC). Інформаційний бюлетень центру. – 2000. – №4.
17. Западно-европейские торговые договоры послевоенного периода / Под ред. Штейна Б. – М.: Издание Литиздат, 1925. – Т.1. – 270 с.
18. Коновалов В.В. Про деякі проблеми розвитку національного протекціонізму. Проблеми лібералізації зовнішньої торгівлі України в контексті європейської інтеграції. – К.: Інститут світової економіки і міжнародних відносин, 1996. – 79 с.
19. Копійка В., Шинкаренко Т. Європейський Союз: заснування і етапи становлення. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2001. – 448 с.
20. Кулишер М. Международные торговые договоры. – М., 1923. – Ч.II. – 168 с.
21. Левин Д.Б. История международного права. – М., 1962. – 368 с.
22. Лукашук И.И. Международное право. Общая часть. Учебник. – М.:Ииздательство БЕК, 1997. – 371 с.
23. Луць Л. Основні заходи та способи Європейської правової інтеграції // Право України. – 2002. – №5. – С. 146 – 149.
24. Маланчук П. Вступ до міжнародного права за Ейкхерстом / Пер. з англ. – Харків: Консум, 2000. – 592 с.
25. Методично-нормативний посібник з питань адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу / Під ред.Станік С.Р. – К.: Логос, 2000. – 119 с.
26. Міжнародне право. Основи теорії / Буткевич В.Г., Мицик В.В., Задорожній О.В./ За ред. Буткевича В.Г. – К.: Либідь, 2002. – 608 с.
27. Международное право: Учебник / Под ред. Блатовой Н.Т. – М.: Юрид. лит., 1987. – 544 с.
28. Международное право: Учебник / Талалаев А.Н., Тункин Г.И., Шестаков Л.Н. и др. – М.: Юрид. лит., 1999. – 560 с.
29. Международное торговое право. Некоторые вопросы теории и практики. / Под ред. Лисовского В. – М.: Международные отношения, 1979. – 269 с.
30. Микієвич М. Міжнародно-правові аспекти співробітництва Європейського Союзу з третіми країнами. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2001. – 200 с.
31. Микієвич М. Угода про партнерство чи угода про асоціацію? Деякі пропозиції щодо концептуальних підходів до розвитку правових механізмів співпраці між Україною та ЄС // Вісник Львівського університету. Серія Міжнародні відносини. – 2000. – Вип.2. – С. 278 – 282.
32. Миневе А. Европейский Союз: Проблемы расширения и развития // Компас. – 2001. – №7. – С. 41 – 45.
33. Муравйов В.І. Правові аспекти співробітництва України з європейськими економічними структурами // Суверенітет України і міжнародне право. – К.: Манускрипт, 1995. – С. 150 – 176.
34. Муравйов В. Правові засади регулювання економічних відносин Європейського Союзу з третіми країнами (теорія і практика). – К.: Академ-Прес, 2002. – 424 с.
35. Демпінг у сучасній міжнародній торгівлі (міжнародно-правові та економічні питання). Навчальний посібник / За ред. Покрещука О.О. – К.: УАЗТ, 1999. – 91с.
36. Никеров Г.И. Защита свободной конкуренции антитрестовскими законами США. – М., 1997. – 335 с.
37. Ніццький договір та розширення ЄС / М-во юстиції України. Центр порівняльного права / Під. ред. Шевчука С. – К.: Логос, 2001. – 196 с.
38. Осика С.Г., Коновалов В.В., Осика А.С. Антидемпінгові, компенсаційні та спеціальні заходи. – К.: УАЗТ, 2000. – 397 с.
39. Осика С., П’ятницький В., Осика А. Генеральна угода з тарифів і торгівлі як основа універсального міжнародно-правового регулювання світової торгівлі. – К.: УАЗТ, 1999. – 204 с.
40. Осика С.Г., П’ятницькій В.Т., Осика А.С. Генеральна угода з тарифів і торгівлі як основа універсального міжнародно-правового регулювання світової торгівлі. – К.: УАЗТ, 2000. – 288 с.
41. Осика С.Г., Теренс П.С., Василенко А.В., Коновалов В.В., Осика А.С., Павленко О.В. Новітнє Українське законодавство по регулюванню проблем демпінгового, субсидіарного та масованого імпорту (Перший Антидемпінговий кодекс України). – К.: УАЗТ, 1999. – 112 с.
42. Петров Р. Поняття “acquis communautaire” у праві Європейського Союзу // Право України. – 2003. – №9. – С. 142 – 147.
43. Покрещук О. Міжнародно-правові питання приєднання України до Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) та вступу до Світової Організації Торгівлі (СОТ) // Право України. – 1999. – №8. – С. 122 – 123 с.
44. Посібник з питань імплементації Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та Європейським співтовариством. Українсько-Європейський консультативний центр з питань законодавства. – К., 1999. – 99 с.
45. Право Европейского Союза: прававое регулирование торгового оборота / Под ред. Безбаха В.В., Капустина А.Я., Пучинского В. К. – М.: ЗЕРЦАЛО, 2000. – 400 с.
46. Правове регулювання імпорту: антидемпінгові, компенсаційні та спеціальні заходи / Осика С.Г., Коновалов В.В., Покрещук О.О. – К.: УАЗТ, 2001. – 639 с.
47. Проблемы вхождения Украины в Европейское правовое пространство/ (Министерство образования Украины) / Дремина Н.А., Дремин В.Н. и др. / Одес. гос. юрид. акад., Проблемная группа по адаптации права Украины к праву ЕС. – О.: Юрид. л-ра, 1999. – 116 с.
48. П’ятницькій В. Правила СОТ як основа реформування торговельного режиму України // Вісник Української Академії державного управління. – 2000. – №3. – С. 250 – 254.
49. Результати Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів: Тексти офіц. док. – К.: Вимір, 1998. – 520 с.
50. Реформи заради добробуту. Про хід виконання програми діяльності Кабінету Міністрів України // Урядовий кур’єр. – 2000. – №125.
51. Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі “Про результати спеціального розслідування щодо імпорту в Україну автомобілів легкових” від 27 липня 2000 року №СП-3/2000/52-41. // Урядовий кур’єр . – 2000. – №176.
52. Система світової торгівлі ГАТТ/СОТ в документах. – К.: УАЗТ, 2000. – 598с.
53. Суд Евроопейских сообществ. Избранные решения / Отв. ред. Энтин Л.М. – М.: Издательство НОРМА, 2001. – 400 с.
54. Татам Алан Право Європейського Союзу / Під ред. В.І. Муравйова. – К: Абрис, 1998. – 424 с.
55. Топорнин Б.Н. Евпропейское право. – М.: Юристъ, 2001. – 456 с.
56. Угода про партнерство і співробітництво між Україною та Європейським Співтовариством: Непряме оподаткування. Українсько-Європейський консультативний центр з питань законодавства. – К.,1999. – 39 с.
57. Угода про партнерство та співробітництво. Повний текст угоди, підписаної між Європейським Союзом та Україною в Люксембурзі 16 червня 1994 року. Делегація Європейської Комісії в Україні. – К., 1994. – 89 с.
58. Україна у світовій організації торгівлі: очікування та реальні перспективи: Зб. Наук. ст./За ред. Я.А. Жаліла (Сер. “Безпека економічних трансформацій”). – К.: НІСД, 2002. – Вип.18. – 132 с.
59. Україна на шляху до Європи / Під ред. Хоффманна Л., Мьоллерга Ф. – К.: Фенікс, 2001. – 315 с.
60. Україна на шляху Європейської інтеграції. Науково-практичний збірник матеріалів / Міністерство економіки України. – К., 2000. – 219 с.
61. Хайд Ч. Международное право, его понимание и применение Соединенными Штатами Америки. – М., 1950. – 290 с.
62. Шебанов А.Н. Европейское обьединение угля и стали. – М., 1968. – 208 с.
63. Шемшученко Ю.С. Теоретические проблемы гармонизации законодательства Украины с европейским правом // Проблемы гармонизации законодательства Украины и стран Европы / Под общ. ред. Кубко Е.Б., Цветкова В.В.. – К.: Юринком Интер, 2003. – С. 35 – 43.
64. Юмашев Ю.М. Международно-правовые формы внешнеэкономических связей ЕЭС. – М.: Наука, 1989. – 256 с.
65. Armstrong K., Bulmer S. The Governance of the Single European Market. – Manchester, 1998. – 490 p.
66. Arnull A.M., Dashwood A.A., Ross M.G., Wyatt D.A. European Union Law. Forth edition. - Sweet & Maxwell, 2000. – 448 p.
67. Attew A. Teleological interpritation and land law // Common Market Law Review. – 1995. – Vol. 58. – P. 692 – 702.
68. Aufsess S. Die Zölle, Steuern und vertragsmässigen auswärtigen Handelsbeziehungen des Deutschen Reichs. – Köln, 1880. – 650 s.
69. Bacon K. State Aids and General Measures // Yearbook of European Law. – 1997. - №17. – P.358 – 370.
70. Barents R. New Developments in Measures Having Equivalent Effect // Common Market Law Review. – 1981. – Vol. 18. – P. 269 – 278.
71. Barnard C., Scott J. The Law of the Single European Market / Unpacking the Premises. – Oxford, 2002. – 439 p.
72. Barnard C. Fitting the remaining pieces into the goods and persons jigsaw? // European Law Review. – 2001. – №26. – P. 35 – 59.
73. Bartosch A. The relationship between public procurement and state aid surveillance – the toughest standard applies? // Common Market Law Review. – 2002. – Vol.39, №2. – P. 538 – 561.
74. Basic Instruments and Selected Documents (BISD), GATT №26. – 570 p.
75. BBC News / http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/europe/14001 87.stm. (11.12.2001).
76. Bermann G.A., Goebel R.J., Davey W.J., Fox E.M. Cases and materials on European Community Law. – St. Paul: Minn., 1993. – 1218 p.
77. Best E. The Treaty of Nice: Not Beautiful but It’ll Do // Eipascope. – 2001. – №1. – P. 2 – 9.
78. Beutner R. Die Deutschen Handels-, Freunschafts-, Schifffahrts-, Consular-, und literarischen Verträge. – Hamburg, 1883. – 200 s.
79. Bluntschli I. Das moderne Völkerrecht. – 3 Aufl. – Leipzig, 1878. – 330 s.
80. Boden H. Fragestellungen des Schuman-Plans // Der Volkswirt. – 1952. – 23 März. – S. 50 – 78.
81. Bok D. The First Three Years of the Schuman Plan // Studies in International Finance. – 1955. – №5. – P. 79 – 91.
82. Borchard K. Die rechtlichen Grundlagen der Europäischen Union – Eine systematische Darstellung. – Heidelberg: C.F. Müller, 2002. – 564 s.
83. Bradley G. Institutional Design in the Treaty of Nice // Common Market Law Review. – 2001. – Vol.38. – P. 1090 – 1099.
84. Bredley M., Quigley C. Completing the Internal Market of the European Community. – London, 1989. – 249 p.
85. Bromberger M., Bromberger S. Jean Monnet and the United States of Europe. – New York, 1969. – 389 p.
86. Brouwer D., Free Movement of Foodstuffs and Quality Requirements: Has the Commission Got It Wrong ? // Common Market Law Review. – 1988. – Vol.25. – P. 235 – 242.
87. Burca G., Weiler J. The European Court of Justice. – Oxford, 2001. – 217 p.
88. Cairns W. Introduction to European Union Law. – London: Cavendish Publishing Limited, 2002. – 304 p.
89. Calvo Charles Le Droit international. – 3 ed., – Paris, 1880. – 680 p.
90. Camps M. What Kind of Europe? – London, 1965. – 90 p.
91. Christoph W. Herrmann Common Commercial Policy after Nice: Sisyphus Would Have Done a Better Job // Common Market Law Review. – 2002. – № 39. – P. 7 – 29.
92. Common Market Law Review. – 1980. – Vol.17. – P. 563 – 568.
93. Cottier T., Mavroidis P. Regulatory Barriers and the Principle of Non-Discrimination in World Trade Law. – University of Michigan Press, 2000. – 682 p.
94. Coudenhove-Kalergi R. N. Pan-Europa. – Wien, 1924. – 68 s.
95. Cremona M. The Completion of the Internal Market and the Incomplete Commercial Policy of the European Community // European Law Review. – 1990. – №9. – P. 280 – 292.
96. Cremona M. The Enlargement of the European Union. – Oxford, 2003. – 260 p.
97. Das Deutsche Handelsarchiv. – Hamburg. – Th. I. – 603 p.
98. Dehousse A. The Treaty of Nice: A Watershed in the History of European Integration // Studia Diplomatica. – 2000. – № 19. – P. 27 – 41.
99. Dehousse R. Europe After Maastricht. An ever Closer Union? – München, 1994. – 358 p.
100. Diebold W. The Schuman Plan. – New York, 1959. – 259 p.
101. Dijck P., Faber G. The External Economic Dimension of the European Union. - The Hague: Kluwer Law International, 2000. – 350 p.
102. Dudley J. 1992: Strategies for the Single Market. – London, 1989. – 278 p.
103. Easson A., Fiscal Discrimination: New Perspectives on Article 95 of the EC Treaty // Common Market Law Review. – 1981. – №18. – P. 538 – 545.
104. Evans A. Law, Policy and Equality in the European Union: the Example of State Aid Control // European Law Review. – 1998. – Vol.23. – P. 434 – 451.
105. EC Law: taxt, cases & materials / Edited by Craig P., Burca G. – Oxford: Clarendon Press, 1995. – 599 p.
106. Editorial Comment: The Single European Act again // Common Market Law Review. – 1987. – Vol.24. – P. 743 – 747.
107. Ellis H. The Economics of Freedom, the Progress and Future of Aid to Europe. – New York, 1950. – 325 p.
108. Engel, Blackwell & Kollant Consumer Behavior. – 3rd ed., – Illinois: Dryden Press, 1978. – 688 p.
109. Eric K. New Concept in the Quest for Peace. – Geneva, 1950. – 265 p.
110. Federal Reserve Bulletin. – Washington, 1954. – Nov. – 204 p.
111. Festenberg-Packisch V. Geschichte des Yollvereins. – Hamburg, 1869. – 210 s.
112. Fischer O. Die Telegraphie und das Völkerrecht. – München, 1876. – 289 s.
113. Frank I. The European Common Market. – New York, 1961. – 482 p.
114. Galante P. Le General. – Paris, 1968. – 85 p.
115. Gormley L. Prohibiting Restrictions on Trade within the EEC. The theory and application of Articles 30-36 of the EEC Treaty. – Oxford, 1985. – 687 p.
116. Guild E., Harlow C. Implementing Amsterdam. – Oxford, 2002. – 198 p.
117. Haydebrand A. Free Movement of Foodstuffs, Consumer Protection and Food Standards in the European Community: Has the Court of Justice Got It Wrong? // European Law Review. – 1991. – Vol. 16. – P. 390 – 399.
118. Heffter-Geffcken Das Europäische Völkerrecht. – 8 Aufl. – Hamburg, 1888. – 482 s.
119. Hendrick J. Consumer Understanding ansd use of Fat and Cholesterol Information on Food Labels // Canadien Journal of Public Health. – 1994. – №85. – P. 330 – 340.
120. Herstlet W. Collection of the treaties and conventions, at present subsisting between Great Britain and foreign powers, so far as they relate to commerce and navigation. – London, 1820. – 458 p.
121. Herriot E. The United States of Europe. – New York, 1930. – 273 p.
122. Hobe S. Europarecht. – Köln: Heymanns, 2002. – 391 s.
123. Holzendorff’s Handbuch des Völkerrechts. – Hamburg, 1887. – Th.3. – 232 s.
124. Irish Times. – 2001. – 21 June.
125. Jackson A., Howard J. The Jurisprudence of GATT and the WTO: Insights on Treaty Law and Economic Relations. – Camridge University Press, 2000. – 489 p.
126. Jarvis M. Application of EC Law on the Free Movement of Goods by the National Courts of Member States. – Oxford University Press, 1997. – 701 p.
127. Kellermann A., Zwaan J., Czuczai J. EU Enlargement. The Constitutional Impact at EU and National Level. – The Hague, 2001. – 197 p.
128. Kommentar zum EWG-Vertrag / Groeben H., Thiesing J., Ehlermann K. – Vierte neubearbeitete Auflage. – Baden-Baden: Nomos Verl-Ges., 1991. – 2998 s.
129. Koutrakos P. On groceries, alcohol and olive oil: more on free movements of goods after Keck // European Law Review. – 2001. Vol. 26. – № 4. – P. 391 – 407.
130. Lasagni A. Does Country-targeted Anti-dumping Policy by the EU Create Trade Diversion? // Journal of World Trade. – 2000. - Bd.34. – №4. – P. 132 – 140.
131. Lasok KPE Law & Institutions of the European Union. – London, 2001. – 870 p.
132. Lenaerts K., Arts D., Bray R. Procedural law of the European Union. – London, Sweet & Maxwell, 1999. – 539 p.
133. Lenehan K. Consumer Reaction to Nutritional Labels on Food Products // Journal of Consumer Affairs. – 1973. – №7. – P. 10 – 18.
134. Lexis A. Die Französischen Ausfuhrprämien im Zusammenhang mit der Tarifgeschichte und Handelsentwickelung Frankreichs seit der Restauration. – Leipzig, 1870. – 392 s.
135. Lister P. The naming of foods: the European Communitie’s rules for non-brand food product names // European Law Review. – 1993. – №18. – P. 173 – 185.
136. Ludlow P. Negotiating a European Economic Area. EC-EFTA relations // The Annual Review of European Community Affairs. – Brussels: CEPS, 1991. – P. 182 –197.
137. Maolain C. Free movement of foodstaffs, quality requirements and consumer protction: have the Court and the Commission both got it wrong? // European Law Review. – 2001. – №26. – P. 412 – 421.
138. Maresceau M. Enlarging the European Union. Relations Between the EU and Central and Eastern Europe. – London-New York , 1997. – 482 p.
139. Mason H. The European Coal and Steel Community: Experiment in Supranationalism. – The Hague, 1955. – 445 p.
140. Meier E. Handelsverträge. Holtzendorff’s Rechtslexikon. – Leipzig, 1875. – 608s.
141. Mestmäcker K. Vereinbarkeit von Preisregelungen auf dem Aryneimittelmarkt mit dem Recht der Europäishen Wirtshafts gemeinshaft. - Baden-Baden, 1979. – 178s.
142. Meyer E. Über den Abschluss von Staatsverträgen. – München, 1874. – 298 s.
143. Moravcsik A. Negotiating the Single European Act: National Interests and Conventional Statecraft in the European Community // International Organization. – 1991. – Vol. 45. – P. 123 – 128.
144. Müller-Graff A. Die Erscheinungsformen der Leistungssubventionstatbestände aus wirtschaftsrechtlicher Sicht // Zeitschrift für das gesamte Handelsrecht und Wirtschaftsrecht. – 1988. – №152. – S. 683 – 701.
145. Neale K., Goyder B. The Antitrust Laws of the USA. // Yearbook of European Law. – 1987. – №7. – P. 213 – 221.
146. New York Times. – 1949. – 1 November.
147. Nugent N. The Deepening and Widening of the European Communities: Recent Evolution, Maastricht and Beyond // Journal of Common Market Studies. – 1992. – P. 311 – 327.
148. O’Keeffe D., Twomey P. Legal issues of the Maastricht Treaty. – London, 1994. – 389 p.
149. Oliver P. Free Movement of Goods in the European Community. – London: Sweet & Maxwell, 1996. – 628 p.
150. Oliver P., Malcolm J. Free Movement of Goods in the European Community. – London: Sweet and Maxwell, 2003. – 570 p.
151. Oliver P. Some further reflections on the scope of articles 28-30 (ex 30-36) EC // Common Market Law Review. – 1999. – Vol. 36. – P. 793 – 799.
152. Pelkmans J. The New Approach to Technical Harmonization and Standardization // Journal of Common Market Studies. – 1987. – №25. – P. 249 – 253.
153. Pescatore P. Some Critical Remarks on the “Single European Act” // Common Market Law Review. – 1987. – Vol.24. – P. 9 – 20.
154. Plehwe T. European Union and the Free Movement of Cultural Goods // European Law Review. – 1995. – №20. – P. 211 – 238.
155. Postwar European Federation / Contributions of the Research Seminar for Postwar European Federation. – New York, 1943. – 115 p.
156. Price H. The Marshall Plan and Its Meaning. – New York, 1955. – 67 p.
157. Redmond J., Rosenthal G. The Expanding European Union: Past, Present, Future. – London, 1997. – 207 p.
158. Reich K. The November Revolution of the European Court of Justice: Keck, Meng and Audi Revisited // Common Market Law Review. – 1994. – Vol. 31. – P. 459 – 467.
159. Roscher W. Zur Gründungsgeschichte des Zollvereins. – Hamburg, 1870. – 303s.
160. Roscher W. System der Volkswirtschaft. – München, 1872. – 284 s.
161. Roscher W. Geschichte der Nationalökonomik in Deutschland. – München, 1874. – 384 s.
162. Sanderson F. The Five-Year Experience of the European Coal and Steel Community // International Organization. – 1958. – Spring. – P. 193 – 200.
163. Sandholz W., Zysman J. 1992: Recasting the European Bargain // World Politics. – 1989. – Vol. 42. – P. 93 – 99.
164. Sbarounis A. The Economy of the Marschall Plan and of the Mutual Security Program. – Istanbul, 1953. – 50 p.
165. Scherer H. Allgemeine Geschichte des Welthandels. – Leipzig, 1853. – Th.II. – 372 s.
166. Schmidt M. Geschichte des Welthandels. – Leipzig: Teubner, 1917. – 284 s.
167. Schraut G. System der Handelsverträge und der Meistbegünstigung. – Hamburg, 1880. – 232 s.
168. Scholz A. Krieg und Seekabel. – Köln, 1904. – 175 s.
169. Schuman-Plan. Der britisch-französische Gedankenaustausch über die französischen Vorschläge für die westeuropäischen Kohlen-, Eisen-, und Stahlindustrien. – London, 1950. – 93 s.
170. Schwarze I. European Administrative Law. – London, 1992. – 699 p.
171. Schönberg’s Handbuch der politischen Ökonomie. – Hamburg, 1885. – 507 s.
172. Shaw H. The Treaty of Nice: Legal and Constitutional Implications // European Public Law. – 2001. – №7. – P. 190 – 206.
173. Sierra B. Exclusive Rights and State Monopolies under EC law. – OUP, 1999. – 402 p.
174. Sinnaeve A., Slot P. The new regulation on state aid procedures // Common Market Law Review. – 1999. – Vol.36, №2. – P. 1165 – 1178.
175. Slot P. Case Law // Common Market Law Review. – 1998. – Vol.35. – P. 1248 – 1259.
176. Smith A. Wealth of nations. – London, 1796. – 389 p.
177. Smith J. The Conditional Offer of Membership as an Instrument of EU Foreign Policy: Reshaping Europe in the EU’s Image // Marmara Journal of European Studies. – 2000. – №8. – P. 33 – 58.
178. Soetbeer A. Schifffahrtsgesetze, sowie Handels- und Schifffahrtsverträge verschiedener Staaten. – Hamburg, 1848. – 183 s.
179. Steck V. Versuch über Handels und Schifffahrsverträge. – München, 1782. – 208 s.
180. Steiner J., Woods L. Textbook on EC Law. – London: Bleckstone Press, 2000. – 521 p.
181. Strauch H. Das Fremdenrecht. Goldschmidt’s Yeitschrift für das gesammte Handelsrecht. – Leipzig, 1851. – 125 s.
182. Stuhr V. Die Geschichte der See- und Colonialmacht des Grossen Kurfürsten. – Leipzig, 1839. – 158 s.
183. Temple L. Haw Much do the Smaller Member States Need the Commission? The Role of the Commission in a Changing Europe // Common Market Law Review. – 2002. – №39. – P. 312 – 320.
184. Tesauro G. The Community’s Internal Market in the light of the Recent Case law of the Court of Justice // Yearbook of European Law. – 1995. – №15. – P. 210 –225.
185. The new Treaty on European Union // Legal and Political Analyses. – Belmont European Policy Centre. – 26 February 1992. – P.87 – 93.
186. Thiesing, Ehlermann Komentar, zum EU-/EG-Vertrag . – 1997. – Vol.I. – 1185s.
187. Thun-Hohenstein C. Der Vertrag von Amsterdam. Die neue Verfassung der EU. – Wien, 1997. – 203 s.
188. Timmermans C. How can one to improve the quality of Community Legislation? // Common Market Law Review. – 1997. – Vol.34. – P. 1229 – 1257.
189. Treaties establishing the European Communities . – Luxembourg, 1987. – 525 p.
190. Treitschke V. Deutsche Geschichte im 19 Jahrhundert. – Hamburg, 1882. – 297s.
191. Układ Europejski ustawiający stowarzyszenie miedzy Rzecząpospolitą Polską, z jednej strony, a Wspo’lnotami Europejskimi i ich pan’stwani członkowskimi, z drugiej strony, z dnia 27 stycznia 1994 r. // Dziennik Ustaw Rzeczpospolitej Polskiej. – № 11. – 307 s.
192. Verträge Hamburg und der drei Hansestädte mit verschiedenen Mächten, – Hamburg, 1841. – 101 s.
193. Viner J. The Customs Union Issue. – New York, 1950. – 286 p.
194. Voorst B., Dam J. Europe 1992: Free movement of goods in the wider context of a changing Europe // Common Market Law Review. – 1988. – Vol.25. – P. 593 – 709.
195.Walker G. Costitutionalizing Enlargement, Enlarging Constitutionalizm // European Law Journal. – 2003. – №8. – P. 261 – 272.
196. Weatherill S., Beaumont K. EC Law. – London, 1995. – 605 p.
197. Weatherill S. “Consumer Policy” in The Evolution of EU Law. – Oxford, 1999. – 709 p.
198. Weber W. Der Deutsche Zollverein. – Hamburg, 1869. – 89 s.
199. Weissbuch. Vorbereitung der Assoziierten Staaten Mittel- und Osteuropas auf die Integration in den Binnenmarkt der Union / von der Kommission vorgelegt. – Brussel, 1995. – 246 s.
200. Wheaton G. Elements of International Law. – London, 1880. – 328 p.
201. Wyatt D., Dashwood A. European Union Law. – London: Sweet & Maxwell, 2001. – 581 p.
202. Zurcher A.J. The Struggle to Unite Europe: 1940-1958. – New York, 1958. – 290 p.

Документи

203. Закон України “Про Антимонопольний комітет України” від 26 листопада 1993 року // Відомості Верховної Ради. – 1993. – №50. – С. 1145 – 1155 (Ст. 472).
204. Закон України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” від 15 грудня 1993 року // Відомості Верховної Ради. – 1994. – №7. – С. 141 – 147 (Ст.33).
205. Закон України про внесення змін до Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 22 грудня 1998 року // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – №7. – С. 108 – 110 (Ст.49).
206. Закон України “Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту” від 22 грудня 1998 року // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – №9 – 10. – С. 154 – 193 (Ст.65).
207. Закон України “Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну” від 22 грудня 1998 року // Відомості Верховної Ради. – 1999. – №11. – С. 202 – 215 (Ст.78).
208. Закон України “Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту” від 22 грудня 1998 рооку // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – №12 – 13. – С. 226 – 259 (Ст.80).
209. Закон України “Про захист економічної конкуренції” від 11 січня 2001 року // Відомості Верховної Ради. – 2001 – №12 . – С. 242 – 264 (Ст.64).
210. Закон України “Про внесення змін у деякі законодавчі акти України про посилення відповідальності за порушення прав на об’єкти права інтелектуальної власності” від 5 квітня 2001 року // Відомості Верховної Ради. - 2001. – №23. – С. 423 – 424 (Ст.117).
211. Закон України “Про авторське право і суміжні права” від 11 липня 2001 року // Відомості Верховної Ради. – 2001. – №43. – С. 874 – 896 (Ст.214).
212. Закон України “Про приєднання України до відповідного договору Всесвітньої організації інтелектуальної власності” від 20 вересня 2001 року // Відомості Верховної Ради. – 2002. – №2. – С. 35 (Ст.16).
213. Закон України “Про особливості державного регулювання діяльності, пов’язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування” від 17 січня 2002 року //Відомості Верховної Ради. – 2002. – №17. – С. 443 – 448 (Ст. 121).
214. Закон України “Про Концепцію Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до права ЄС” від 21 листопада 2002 року // Відомості Верховної Ради. – 2003. – №3. – С. 34 –39 (Ст.12).
215. Конституція України від 28 червня 1996 року // Голос України. – 1996. – №128.
216. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження положення про Міжвідомчу координаційну раду з адаптації законодавства України до законодавства ЄС” від 12 листопада 1998 року №1773 // Офіційний вісник України. – 1998. – №45. – С. 53.
217. Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі “Про результати спеціального розслідування щодо імпорту в Україну автомобілів легкових” від 27 липня 2000 року № СП-3/2000/52-41 // Урядовий кур’єр. – 2000. – 27 вересня (№176). – С. 7 – 8.
218. Спільна стратегія Європейського Союзу щодо України від 10 грудня 1999 р. // Політика і час. – 2000. – №3 – 4. – С. 89 – 94.
219. Указ Президента України “Про забезпечення виконання Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та Європейським Співтовариством (Європейським Союзом) і вдосконалення механізму співробітництва з Європейським Союзом” від 24 лютого 1998 року №148/98 // Офіційний вісник України. – 1998. – №8. – С. 16.
220. Указ Президента України “Про затвердження Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу” від 11 червня 1998 року №615/98 // Офіційний вісник України. – 1998. – №24. – С. 3.
221. Указ Президента Україна “Про Програму заходів щодо завершення вступу України до Світової організації торгівлі” від 5 лютого 2002 року №104/2002 // Офіційний вісник України. – 2002. – №6. – С. 113 – 123.
222. Урядовий кур’єр. – 1999. – 28 серпня (№160). – С. 15.
223. Урядовий кур’єр. – 2001. – 18 січня (№9). – С. 7.
224. Директива 73/241, [1973] Official Journal L 228.
225. Директива 74/409, [1974] Official Journal L 221.
226. Директива 36/2000, [2000] Official Journal L 132.
227. Регламент 1107/96, [1996] Official Journal L 148.
228. Регламент 1070/99, [1999] Official Journal L 130.
229. COM 89/C/271/03.
230. COM (85) 310, 14 June 1985.
231. Додаток I до Регламенту Ради 2658/87; [1987] Official Journal L256/1.
232. Document COM (85) 603.
233. [1960] Official Journal. spec. ed.921.
234. [1979] Official Journal L 33.
235. [1980] Official Journal L51/1.
236. [1992] Official Journal L 395/1.
237. [1992] Official Journal L 208.
238. [1992] Official Journal C 334/1.
239. [1993] Official Journal L 74/74.
240. [1996] Official Journal C68/9.
241. [1999] Official Journal L83/1.
242. Official Journal L 349, 31/12/1994 P. 0053-0070.
243. Official Journal L 56, 06/03/1996.
244. Official Journal L 317, 06/12/1996.
245. Official Journal L 151/24, 1997.
246. Official Journal L 288, 21/10/1997.
247.Official Journal L 210, 04/08/1998.
248. Official Journal L 350, 27/04/1998.
249. Official Journal L 83/1, 27/03/1999.
250. Official Journal L 257, 11/10/2000.
251. COM (96) 520 final.
252. http://db.consilium.eu.int/cig (12.11.2003)
253. Gesetz vom 8.4.1922, RGBl. I S.
254. europa.eu.int/eur-lex/ (03.09.2003)
255. Decision 92/389/EEC, [1992] Official Journal L 207/47.

Судові рішення

256. Справа 20-30/62, Da Costa [1963] ECR 31.
257. Справа 26/62, Van Gend en Loos v Nederlandse Administratie der Belastingen [1963] ECR 1.
258. Справа 13/63, Italy v Commission [1963] E.C.R. 165.
259. Справа 6/64, Costa v Ente Nazionale per l’Energia Elettrica (ENEL)[1964] E.C.R. 585.
260. Справа 20/64, Albatros v Sopeco [1965] E.C.R. 29.
261. Справа 28/67, Molkerei-Zentrale [1968] ECR 143.
262. Справа 7/68, Commission v.Italy [1968] ECR 617.
263. Справа 24/68, Commission v. Italy [1969] ECR 193.
264. Справа 5/69, Volk v.Vervaecke [1969] ECR 295.
265. Справа 82/71, SAIL [1972] E.C.R. 119.
266. Справа 29/72, Marimex SpA v. Ministero delle Finanze (№2) [1972] E.C.R 1309.
267. Справа 77/72, Capolongo v Azienda Agricola Maya [1973] E.C.R. 611.
268. Справа 2/73, Gueddo [1973] ECR 865.
269. Справа 39/73, Rewe-Zentralfinanz GmbH [1973] E.C.R. 1039.
270. Справа 120/73, Lorenz GmbH v. Bundesrepublik Deutschland and others [1973] ECR. 1471.
271. Справа 155/73, Sacchi [1974] E.C.R. 409.
272. Справа 8/74, Procureur du Roi v.Dassonville [1974] ECR 837.
273. Справа 63/74, W. Cadsky SpA [1975] E.C.R. 281.
274. Справа 91/75, Hauptzollamt Göttingen v Miritz [1976] E.C.R. 217.
275.Справа 46/76, Bauhuis v. Netherlands [1977] E.C.R. 5.
276. Справа 52/76, Benedetti v. Munari [1977] E.C.R. 163.
277. Справа 78/76, Firma Stainike & Weinleg [1977] E.C.R. 595.
278. Справа 82/77, Openbaar Ministerie v van Tiggele [1978] E.C.R. 25.
279. Справа 2/78, Commission v.Belgium [1979] ECR 1761.
280. Справа 7/78, Thompson, Johnson and Woodiwiss [1978] E.C.R. 2247.
281. Справа 13/78, Joh. Eggers Sohn & Co. v. Freie Hansesstadt Bremen [1978] ECR 1935.
282. Справа 86/78, Grandes Distilleries Peureux [1979] E.C.R. 89.
283. Справа 120/78, Rewe Zentrale [1979] ECR 649.
284. Справа 15/79, P.B. Groenveld BV v. Produktschap voor Vee en Vlees [1979] ECR 3409.
285. Справа 34/79, R. v. Henn and Darby[1979] ECR 3795.
286. Справа 788/79, Italian State v.Gilli and Andres [1980] ECR 2071.
287. Справа 113/80, Commission v.Ireland [19 81] E.C.R. 1625.
288. Справа 272/80, Frans-Nederlandse Maatschappij voor Biologische Producten BV [1981] ECR 3277.
289. Справа 95/81, Commission v.Italy [1982] E.C.R. 2187.
290. Справа 124/81, Commission v. United Kingdom (UHT Milk) [1983] ECR 203.
291. Справа 132/81, R. v Goldstein [1982] 2 CMLR 181.
292. Справа. 249/81, Commission v.Ireland [1982] ECR 4005.
293. Справа 261/81, Walter Rau Lebensmittelwerke v.de Smedt Pvba [1982] ECR 3961.
294. Cправа 271/81, Amelioration de l’Elevage v. Mialocq [1983] E.C.R. 2057.
295. Справа 40/82, Commission v.UK (Newcastle Disease) [1982] ECR 2793.
296. Справа 132/82, Commission v.Belgium [1983] E.C.R. 1649.
297. Справа 158/82, Commission v. Denmark [1983] E.C.R. 3573.
298. Справа 161/82, Commission v France [1983] E.C.R. 2079.
299. Справа 181/82, Roussel Laboratoria BV v. The State of the Netherlands [1983] ECR 3849.
300. Справа 222/82, Apple and pear Development Council v.K.J.Lewis Ltd [1983] ECR 4083.
301. Справа 227/82, Leendert van Bennekom [1983] E.C.R. 3883.
302. Справа 237/82, Jongeneel Kaas v. The State (Netherlands) and Stichting Centraal Orgaan Zuivelcontrole [1984] ECR 483.
303. Справа 345/82, Wünsche Handelgesellschft GmbH v. Germany [1984] ECR 1995.
304. Справа 72/83, Campus Oil v. Minister for Industry and Energy [1984] ECR 2727.
305. Справа 229/83, Association des Centres distributeurs Edouard Leclerc and others v.SARL “Au Ble Vert” and others [1985] ECR. 1.
306. Справа 231/83, Cullet v. Centre Leclerc [1985] ECR 305.
307. Справа 290/83, Commission v France (Poor farmers) [1985] ECR 439.
308. Справа 18/84, Commission v.France [1985] E.C.R. 1339.
309. Справа 48/84, Charmasson v Minister of Econmic Affairs [1974] E.C.R. 1383.
310. Справа 72/84 The Queen v Attorney General, ex parte Imperial Chemical Industries [1985] 1 C.M.L.R. 588.
311. Справа 178/84, Commission v.Germany (Reinheitsgebot) [1987] ECR 1227.
312. Справа 182/84, Criminal proceedings against Miro BV [1985] ECR 3731, 272, 284.
313. Справа C-248/84, Germany v Commission [1987] E.C.R. 4013.
314. Справа 50/85, Schloh v.Auto Controle Technique [1986] ECR 1855.
315. Справа 67, 68, 70/85, Kwekerij Gebroeders van der Kooy BV v Commission [1988] ECR 219.
316. Справа 121/85, Conegate v. Customss & Exise Commissioners [1986] ECR 1007.
317. Справа 310/85, Deufil [1987] E.C.R. 901.
318. Справа 98/86, Ministere Public v. Mathot [1987] ECR 809.
319. Справа 252/86, Bergandi [1988] E.C.R. 1343.
320. Справа 286/86, Ministere Public v.Deserbais [1988] ECR 4907.
321. Справа 30/87, Bodson v Pompes Funebres [1988] E.C.R. 2479.
32