ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ В СИСТЕМІ ГАТТ/СОТ (ІНСТИТУЦІЙНІ ЗАСАДИ)

Короткий опис

ЗМІСТ

ВСТУП 2
РОЗДІЛ I 2
ХАРАКТЕРИСТИКА ГЕНЕРАЛЬНОЇ УГОДИ З ТАРИФІВ І ТОРГІВЛІ ЯК СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО МЕХАНІЗМУ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ СВІТОВОЇ ТОРГІВЛІ 2
І.1. ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ ГАТТ 2
І.2. УТВОРЕННЯ СИСТЕМИ ГАТТ ТА ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ЇЇ ДІЯЛЬНОСТІ 2
1.3. ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ ДІЯЛЬНОСТІ СИСТЕМИ ГАТТ 2
РОЗДІЛ II 2
ХАРАКТЕРИСТИКА СВІТОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ ЯК ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОЇ ОСНОВИ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ СВІТОВОЇ ТОРГІВЛІ 2
ІІ.1. ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО СТАТУСУ СОТ ЯК МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ 2
ІІ.2. ХАРАКТЕРИСТИКА СОТ ЯК СУБ’ЄКТА МІЖНАРОДНОГО ПРАВА 2
РОЗДІЛ III 2
ЕКОНОМІЧНІ ТА МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ ПИТАННЯ ВСТУПУ УКРАЇНИ ДО СВІТОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ 2
ІІІ.1. ПРОБЛЕМИ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ У СВІТОВУ ТОРГІВЛЮ 2
ІІІ.2. НЕОБХІДНІСТЬ І ПЕРСПЕКТИВИ ВСТУПУ УКРАЇНИ ДО СОТ 2
ВИСНОВКИ 2
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 2

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Визначальною тенденцією сучасного етапу розвитку людської цивілізації є глобалізація економічних процесів. Започаткована наприкінці XX сторіччя нині ця тенденція характеризується інтенсифікацією процесів формування нової системи світового господарства з властивою їй ієрархією національних економік у міжнародному поділі праці та на міжнародному ринку факторів виробництва. Основною її рисою все більше стає не суперечність, а тенденція до співробітництва і взаєморозуміння. Поза системою світового господарства практично не може розвиватися жодна держава. Ускладнення світогосподарських зв’язків потребує постійного удосконалення існуючих і пошуку нових організаційно-правових форм економічних інтеграційних процесів. В цих умовах особливого значення набуває діяльність міжнародних організацій економічного профілю – Міжнародного Валютного Фонду (МВФ), Міжнародного Банку Реконструкції і Розвитку (МБРР), Конференції ООН з Торгівлі і Розвитку (ЮНКТАД), Міжнародної Торговельної Палати (МТП) та інших.
Глобалізація економічного життя людства зумовлює зростання кількості й ускладнення функцій і завдань міжнародних економічних організацій, які, крім організаційного забезпечення співробітництва держав, що є їх членами, безпосередньо опікуються питаннями правового регулювання міжнародних економічних відносин, міжнародного контролю, взаємодії з іншими суб’єктами міжнародного права.
Усе активнішу роль у вирішенні цих питань відіграє багатостороння торговельна система ГАТТ (Генеральна Угода з Тарифів і Торгівлі ) / СОТ (Світова Організація Торгівлі). Заснуванням 1947 року Генеральної Угоди з Тарифів і Торгівлі було започатковано формування багатосторонньої системи торгівлі товарами, яка мала забезпечити для суб’єктів підприємницької діяльності різних країн стабільне і передбачуване середовище, у якому вони можуть здійснювати торгівлю товарами на загальноприйнятих принципах справедливості й недискримінації.
Формування цієї системи було завершено створенням 1994 року Світової Організації Торгівлі (СОТ), яка, продовжуючи виконувати функції ГАТТ, має на меті об’єднати зусилля держав-членів для вирішення питань світової торгівлі в умовах нового світового економічного порядку на основі функціонування власного організаційно-правового механізму.
В умовах глобалізації економічних процесів перед системою ГАТТ/СОТ постали нові проблеми й завдання, пов’язані як з позитивними проявами і наслідками глобалізації (включення у міжнародний розподіл праці усе більшої кількості країн, розширення членства у СОТ тощо), так і негативними (поглиблення нерівності між “багатими” і “бідними” країнами, вплив кризових явищ в економіці окремих чи кількох країн на світову економіку тощо). У зв’язку з цим дослідження міжнародно-правового механізму системи ГАТТ/СОТ видається актуальним як в теоретичному плані, насамперед для з’ясування її місця і ролі в правовому регулюванні світогосподарських відносин, так і в суто практичному – з точки зору об’єктивної необхідності інтеграції окремих держав у багатосторонню торговельну систему. Все це є надзвичайно важливим й для України, яка поступово просувається вперед на шляху входження в систему ГАТТ/СОТ.
Для України, яка перебуває на етапі системної трансформації національної економіки, включення у світовий економічний простір є ключовим завданням зовнішньоекономічної політики країни, вирішення якого дозволить Україні зайняти у міжнародному розподілі праці вигідне, відповідне її потенціалу місце. У зв’язку з цим перед Україною постає чимало проблем, пов’язаних з процесом входження в систему ГАТТ/СОТ (зобов’язання щодо гармонізації економічної і правової політики зі світовими стандартами), а також з необхідністю врахування існуючих негативів глобалізації. Від розв’язання цих проблем залежатиме вирішення питання про оптимальне, вигідне для національної економіки входження України у світову багатосторонню торговельну систему.
Проблеми приєднання України до ГАТТ, а згодом з утворенням СОТ і вступу до неї, нині перебувають в центрі уваги вітчизняних економістів і юристів. Наукові дослідження з цієї проблематики були започатковані відразу після здобуття Україною незалежності і грунтувалися здебільшого на працях радянських юристів-міжнародників. Радянська юридична наука в силу певних політико-ідеологічних факторів майже не торкалася діяльності ГАТТ, зосередившись здебільшого на аналізі загальних проблем функціонування міжнародних організацій. Цими проблемами займалися: Богуславський Г.Є., Буткевич В.Г., Василенко В.А., Войтович С.А., Висоцький О.Ф., Ганюшкін Б.В., Денисов В.Н., Корецький В.М., Малінін С.А., Мережко О.О., Моравецький В., Муравйов В.І., Нешатаєва Т.Н., Сандровський К.К., Усенко Є.Т., Шибаєва О.А. та ін.
Західні вчені, зокрема Д. Джексон, Р. Хандек, Б. Хокман проблемам діяльності ГАТТ приділяли велику увагу, і саме їх праці сприяли створенню організаційно-правових засад для трансформаціїї ГАТТ в СОТ.
Значний досвід дослідження міжнародно-правового механізму ГАТТ/СОТ накопичено й вченими Російської Федерації. Діяльності ГАТТ/СОТ спеціально присвячені праці Григоряна С.А. та Дюмулена І.І. Окремі аспекти функціонування ГАТТ/СОТ висвітлені в працях Богуславського М.М., Лівенцова Н.Н., Кіреєва А.П., Шумілова В.М. та ін.
У працях вітчизняних вчених (Коновалова В.В., Осики С.Г., Покрещука О.О., Пятницького В.Т. та ін.), присвячених проблемам світової торгівлі, досліджено ряд аспектів діяльності системи ГАТТ/СОТ, але відсутні комплексні дослідження в умовах створення нового світового економічного порядку.
Наведене зумовлює актуальність комплексного дослідження правової природи і форм діяльності ГАТТ/СОТ, а також проблем вступу України до СОТ.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою планової науково-дослідної роботи Української академії зовнішньої торгівлі з теми "Розробка програми адаптації національного законодавства до законодавства Європейського Союзу в сфері економіки” (№ державної реєстрації 0101U006914), в якій дисертант брав безпосередню участь.
Метою дослідження є розкриття сутності і особливостей функціонування системи ГАТТ/СОТ, правової природи СОТ як спеціалізованої міжнародної економічної організації та встановлення її ролі в правовому регулюванні світової торгівлі, а також визначення шляхів, методів та засобів оптимальної інтеграції України у торговельну систему ГАТТ/СОТ.
Для досягнення зазначеної мети дисертант поставив перед собою такі завдання:
з’ясувати соціально-економічні і міжнародно-правові передумови формування ГАТТ, визначивши особливості її правової природи;
проаналізувати міжнародно-правову базу ГАТТ, створену в ході багатосторонніх переговорів держав;
визначити правову природу СОТ як головної спеціалізованої міжнародної економічної організації у сфері світової торгівлі;
розкрити правові умови вступу України до системи ГАТТ/СОТ, обґрунтувавши правові засоби усунення перешкод на цьому шляху.
Об’єктом дослідження є міжнародно-правове регулювання системи ГАТТ/СОТ, а його предметом – правові форми і методи здійснення цього регулювання.
Методи дослідження обрані дисертантом, виходячи з поставлених в ній мети і завдань. Так, за допомогою структурно-системного методу показаний організаційно-правовий механізм ГАТТ/СОТ та визначено його місце в регулюванні світогосподарських відносин. За допомогою порівняльного методу з’ясовано шляхи вирішення проблеми імплементації та гармонізації економічного законодавства України з відповідними нормами міжнародного права та законодавством країн-членів Європейського Союзу. Використання нормативного методу дозволило дисертанту визначити категорії правових норм, які функціонують в системі ГАТТ/СОТ, а також систему норм права, що регулює торговельні відносини в Україні.
Наукова новизна одержаних в дисертації результатів полягає в тому, що вона є однією з перших у вітчизняній науці спроб дати комплексний аналіз системи ГАТТ/СОТ у правовому регулюванні світової торгівлі. У ній дістало подальше поглиблення висвітлення правової природи та особливостей системи ГАТТ/СОТ. У зв’язку з цим визначено правові проблеми, що постали перед СОТ в умовах глобалізації господарських відносин, з яких має виходити Україна в її поступовому процесі вступу до СОТ.
Наукова новизна одержаних результатів, що характеризують особистий внесок автора в дисертаційне дослідження, полягає в наступному:
– доводиться, що система ГАТТ за своєю правовою природою є поєднанням характеристик міжнародного договору і окремих ознак міжурядової організації і не будучи де-юре міжнародною організацією, вона де-факто виконувала окремі функції у регулюванні міжнародних торговельних відносин, притаманних міжурядовій організації;
– визначено, що СОТ як спеціалізована міжнародна економічна організація є суб’єктом міжнародного права і виступає правонаступником ГАТТ, продовжуючи здійснювати функції останньої в нових умовах подальшого розвитку світових господарських відносин;
– обгрунтовано тезу, що провідна роль СОТ у регулюванні світогосподарських, торговельних відносин дозволяє віднести її, поряд з МВФ і МБРР, до основних елементів глобальної інституціоналізованої системи співробітництва держав у фінансовій та торговельній сферах;
– доведено, що перевагою СОТ, на відміну від ГАТТ, є створення в її рамках спеціального механізму вирішення спорів між членами Організації, ефективність якого забезпечується застосуванням елементів примусу у разі невиконання будь-якою стороною своїх зобов’язань та встановлення чітких юридичних процедурних правил для ефективного і справедливого вирішення таких спорів;
– зроблено висновок, що удосконалення системи ГАТТ/СОТ має виходити з того, що СОТ повинна перейти із здійснення в структурі обслуговування глобальних інтересів транснаціональних компаній та провідних країн Заходу до діяльності, пов’язаної з подоланням негативних проявів глобалізації світових економічних процесів;
– обгрунтовується теза, що інтеграція України у світову економіку має ґрунтуватися на моделі випереджаючого руху та заміні інерційного розвитку розвитком на інноваційній основі з урахуванням усіх переваг і ризиків глобалізації світових економічних відносин;
з’ясовано, що прискорення вступу України до СОТ потребує створення відповідної інфраструктури організаційного, правового та економічного забезпечення з обов’язковою підготовкою економічних розрахунків втрат і вигод для України при вступі в СОТ.
Практичне значення одержаних результатів дисертації полягає в узагальненні і поглибленні знань про механізм функціонування системи ГАТТ/СОТ, визначенні місця і ролі СОТ в регулюванні світової торгівлі. Водночас виявлені проблеми діяльності СОТ в умовах глобалізації економічних відносин та відповідно їх правового регулювання.
У роботі визначено також проблеми, пов’язані з вступом України до СОТ, і сформульовані пропозиції, використання яких відповідними державними органами може сприяти прискоренню процесу вступу країни до цієї міжнародної Організації. Дисертаційні напрацювання знайшли втілення й у виконуваній в Українській академії зовнішньої торгівлі науково-дослідній роботі "Розробка програми адаптації національного законодавства до законодавства Європейського Союзу у сфері економіки", а також у навчальному процесі Академії при викладанні спецкурсів з міжнародного права.
Наукові результати отримані здобувачем особисто при проведенні дисертаційного дослідження, а з опублікованої у співавторстві наукової статті використано лише власні напрацювання здобувача. Ці результати пройшли апробацію на науково-практичних конференціях, в тому числі таких міжнародних конференціях як: "Перспективи та проблеми участі України в Світовій Організації Торгівлі у контексті економічної безпеки" (Київ, лютий 2002 р.), "Вплив глобалізації на формування і розвиток зовнішньоекономічних зв’язків України" (Київ, травень 2002 р). Тези відповідних виступів здобувача опубліковані.
Публікації. Основні положення і висновки дисертації викладено автором у 5 опублікованих наукових статтях, в тому числі 4 індивідуальних, вміщених у фахових наукових журналах та виданнях.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел (всього 149 найменувань). Обсяг дисертації становить 161 сторінку.

Список літератури

ВИСНОВКИ

В результаті проведеного дослідження автор дійшов наступних висновків.
Безпосереднім результатом тенденції інтернаціоналізації (глобалізації) господарського життя як закономірності розвитку цивілізації стало створення у 1947 р. Генеральної угоди про тарифи і торгівлю (ГАТТ), призначеної регулювати світогосподарські (торговельні) відносини в умовах, що склалися після Другої світової війни.
ГАТТ де-юре не є міжнародною організацією і являє собою інституційну основу універсального міжнародно-правового регулювання світової торгівлі. ГАТТ як одна зі складових Бреттон-Вудської системи, що включає також Міжнародний Валютний Фонд та Міжнародний Банк Реконструкції і Розвитку, сприяла упорядкуванню міжнародних економічних відносин.
Центральною ідеєю системи ГАТТ є ідея недискримінації в торгівлі товарами. Головним правовим інструментом, спрямованим на скасування дискримінації імпорту та експорту, є положення про режим найбільшого сприяння. До інших базових положень ГАТТ відносяться: скорочення тарифів; скасування кількісних обмежень щодо імпорту; національний режим стосовно внутрішнього оподаткування імпортних товарів; свобода транзиту через територію країн-учасниць; заборона демпінгу; можливість тимчасового звільнення від виконання зобов’язань у випадку особливих обставин; виняткове ставлення розвинених країн до менш розвинених країн з метою сприяння економічному розвитку останніх.
ГАТТ створила стійкий базис для здійснення міжнародної торгівлі протягом 47 років, аж до утворення в 1994 р. Світової організації торгівлі (СОТ), яка є продовженням дії ГАТТ і інституціональною основою нового світового економічного порядку.
СОТ є форумом для переговорів із питань, що регулюються діючими багатосторонніми торговельними угодами, а також із питань подальшого розвитку багатосторонніх торговельних відносин між членами СОТ.
СОТ є інструментом ефективного вирішення завдань, що випливають з ГАТТ 1947 р., а також завдань, пов’язаних з новими сферами торгівлі (торгівлі послугами і торговельними аспектами прав інтелектуальної власності) та іншими, пов’язаними з нею аспектами (інвестиції, охорона навколишнього середовища, вирішення спорів).
Першочерговими завданнями СОТ нині є:
1) значне зниження тарифів з метою забезпечення дії принципу вільної торгівлі;
2) забезпечення дії усіх багатосторонніх торговельних угод на основі застосування передбачених Угодою про СОТ засобів узгодження інтересів країн-членів та механізму врегулювання спорів;
3) забезпечення послідовного втілення норм міжнародних торговельних угод у національне законодавство країн-членів;
4) розробка нових торговельних норм із врахуванням як позитивних, так і негативних проявів глобалізації світової економіки.
СОТ, як міжнародна економічна організація, володіє всією сукупністю ознак суб’єкта міжнародного права: СОТ заснована на основі міжнародного договору – Угоди про СОТ, яка є Статутом СОТ.
СОТ, як юридична особа, володіє власною волею, яка виявляється у рішенні її органів вступати у відносини з іншими суб’єктами міжнародного права.
СОТ має власну організаційну структуру, що включає постійно діючі органи (Конференція міністрів, Генеральна рада, Секретаріат, допоміжні органи з окремих аспектів торгівлі), які здійснюють функції СОТ або забезпечують її функціонування.
Основні здобутки функціонування торговельної системи ГАТТ/СОТ полягають у тому, що вона: 1) сприяла економічному зростанню і динамічному розвиткові міжнародної торгівлі; 2) розширила коло учасників єдиного світового ринку; 3) створила новий, ефективно діючий механізм вирішення спорів між членами СОТ; 4) включила у сферу своєї діяльності нові, актуальні питання світової торгівлі.
До негативів діяльності СОТ слід віднести те, що в останні роки вона здебільшого обслуговувала глобальні інтереси транснаціональних компаній та розвинутих країн Заходу. В зв’язку з цим актуальною є потреба у коригуванні політико-економічних орієнтирів СОТ і зосередженні зусиль країн-членів на вироблені стратегії подолання негативних проявів глобалізації в інтересах усіх учасників світової торгівлі.
Сьогодні аксіомою є теза про те, що неможливо ефективно діяти в системі міжнародної торгівлі, не будучи членом СОТ. Набуття Україною членства у СОТ допоможе їй швидше інтегруватися у глобальну економічну систему і в порівняно стислі строки стати на шлях сталого оздоровлення вітчизняної економіки. Для цього необхідно послідовне проведення ефективної економічної й правової політики, спрямованої на структурну перебудову народного господарства на основі нового економічного законодавства, узгодженого з принципами, нормами і стандартами системи ГАТТ/СОТ, а також створення організаційно-правового та економічного забезпечення динамічного входження України у систему світової торгівлі.
Водночас процес приєднання України до системи ГАТТ/СОТ має бути позбавлений будь-якої ейфорії й беззастережної абсолютизації вигод від вступу до СОТ. Навіть побіжний аналіз втрат України у разі вступу до СОТ (митно-тарифні поступки, відмова від кількісних обмежень тощо) спонукає до зваженої й поміркованої позиції у вирішенні питання щодо вступу до цієї організації. Тобто, йдеться про необхідність проведення попередніх економічних розрахунків фахівців відповідних відомств і науково-дослідних установ щодо позитивів та негативів вступу до СОТ. Маючи на руках відповідні розрахунки, учасники переговорного процесу – представники України – мали б змогу більш обґрунтовано й цілеспрямовано обстоювати інтереси України. Тобто, Україна, переслідуючи стратегічну мету вступу до СОТ, за наявності зазначених економічних розрахунків, мала б змогу ефективно вирішувати певні тактичні питання щодо забезпечення захисту інтересів вітчизняних товаровиробників.
Узагальнену оцінку можливих наслідків вступу України до СОТ можливо здійснити з допомогою системного аналізу. Для цього необхідно проаналізувати умови, необхідні для підвищення ефективності переговорного процесу приєднання на його завершальному етапі, а також визначитися з правовою політикою держави в напрямках забезпечення умов для максимального ефективного використання потенційних переваг міжнародної торговельної системи та завчасного вжиття заходів з мінімізації можливих наслідків вступу до СОТ. Зокрема, виходячи з результатів уругвайського раунду переговорів стосовно торговельних аспектів права інтелектуальної власності (TRIPS) та забезпечення відповідності правових норм СОТ, необхідно створити умови в короткостроковій та довгостроковій перспективі для ефективного стимулювання нових високих технологій у галузях, де Україна має певні здобутки та міжнародний авторитет (космічне ракетобудування, авіапромисловість, енергообладнання, біотехнологія, комп’ютерне програмне забезпечення тощо). Це також, по-перше, пільгове оподаткування процесів інноваційної діяльності, по-друге, визначення державних пріоритетів та бюджетного фінансування інноваційних проектів на основі високих патентозахищених технологій. Такі правові акценти та пріоритети підтверджуються досвідом багатьох країн світу та загальновизнаним процесом в розвитку окремих високих технологій в Україні. Відповідного правового регулювання потребують питання підвищення рівня захисту об’єктів права інтелектуальної власності до рівня вимог СОТ та Угоди TRIPS. Законодавче вирішення цього питання шляхом внесення відповідних змін та доповнень до норм чинного законодавства сприятиме підвищенню потенціалу конкурентоспроможності вітчизняних товарів та послуг на світовому ринку. Надзвичайно важливою залишається й проблема створення ефективних механізмів їх впровадження в життя.
Створення стимулу для підвищення конкурентоспроможності залежить від прискорення структурних реформ в економіці. Потенціал конкурентоспроможності галузей промисловості й окремих підприємств визначатиме структурні пріоритети на світовому ринку, а спрощення процедур доступу до цих ринків має прискорити структурні зміни.
Зменшити негативні наслідки швидкої лібералізації для вітчизняного виробника, що пов’язано також із посиленням впливу на українську економіку коливання кон’юнктури світового ринку, може макроекономічна стабільність у державі, створення привабливого клімату для інновацій та інвестицій, що сприятиме зростанню обсягів виробництва, зайнятості, рівня доходів населення.
Першочерговими заходами у сфері нормативно-правового забезпечення вступу України до СОТ є прийняття скорегованих Цивільного, Господарського та Податкового кодексів, внесення змін і доповнень до чинних законів у сфері валютно-банківської системи, антимонопольного законодавства, правової охорони інтелектуальної власності. Ці заходи повинні супроводжуватись ефективним системним інформаційним забезпеченням, доступом до інформаційних баз СОТ: Інтегрованої бази статистичної інформації та Бази тарифів.
З метою оптимізації процесу вступу України до СОТ важливим є запровадження цілісної системи заходів щодо поступового формування готовності України стати членом СОТ, що, окрім відповідного інституціонального й правового забезпечення, має передбачити заходи щодо інформаційної підтримки руху України до СОТ (як в Україні, так і за кордоном); підготовки фахівців-юристів та економістів, обізнаних з правилами ГАТТ/СОТ; поширення і популяризації серед практичних працівників зовнішньоторговельної сфери нормативних документів ГАТТ/СОТ; організації і проведення регулярних семінарів з питань діяльності СОТ для українських учасників зовнішньоекономічної діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Нормативні акти України
1. Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
2. Закон України “Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні” // Відомості Верховної Ради. – 1997. – № 47. – Ст. 294.
3. Закон України “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспорті засоби та шини до них” // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 32. – Ст. 151.
4. Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання ринку автомобілів в Україні” // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 4. – Ст. 16.
5. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої” // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 23. – Ст. 180.
6. Закон України “Про страхування” // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 18. – Ст. 78.
7. Закон України “Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції” // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 44. – Ст. 281.
8. Закон України “Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту” // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 9–10. – Ст. 65.
9. Закон України “Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту” // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 12–13. – Ст. 80.
10. Закон України “Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну” // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 11. – Ст. 78.
11. Указ Президента України від 19 лютого 1996 р. № 135/96 “Про Міжвідомчу комісію з питань приєднання України до Генеральної угоди про тарифи і торгівлю та вступу до Світової організації торгівлі” // Урядовий кур’єр. – 1996. – 29 лютого.
12. Указ Президента України від 6 квітня 1996 р. № 255/96 “Про Концепцію трансформації митного тарифу України на 1996–2005 роки, відповідно до системи ГАТТ/СОТ”.
13. Указ Президента України від 27 червня 1996 р. “Про порядок застосування обмежень імпорту товару, відповідно до норм і принципів системи ГАТТ/СОТ” // Урядовий кур’єр. – 1996. – 13 липня.
14. Указ Президента України від 5 вересня 2001 р. № 797/2001 “Про додаткові заходи щодо прискорення вступу України до Світової організації торгівлі” // Урядовий кур’єр. – 2001. – 13 вересня.
15. Указ Президента України від 5 лютого 2002 р. № 104/2002 “Про Програму заходів щодо завершення вступу України до Світової організації торгівлі” // Офіційний вісник. – 2002. – № 6.
16. Постанова Кабінету Міністрів України від 15 вересня 1993 р. № 730 “Про Міжвідомчу комісію з питань приєднання України до Генеральної угоди про тарифи і торгівлю”.
17. Постанова Кабінету Міністрів України від 25 січня 1994 р. № 20 “Про Міжвідомчу комісію з питань приєднання України до Генеральної угоди про тарифи і торгівлю // Зібрання Постанов Уряду України. – 1994. – № 5. – С. 40–42.
18. Постанова Кабінету Міністрів України від 18 березня 1996 р. № 329 “Про затвердження на 1996 рік плану першочергових заходів щодо забезпечення приєднання України до Генеральної угоди про тарифи і торгівлю (ГАТТ) та вступу до Світової організації торгівлі (СОТ)”.
19. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 травня 1996 р. № 581 “Про Міжвідомчу комісію з питань приєднання України до Генеральної угоди про тарифи і торгівлю та вступу до Світової організації торгівлі”.

Міжнародні правові документи
20. Венская Конвенция о дипломатических сношениях и факультативные протоколы. 1. Венская конвенция о дипломатических сношениях. Совершено в Вене 18 апреля 1961 года // Работа Комис. междунар. права ООН. – Нью-Йорк, – С.159–171.
21. Венская конвенция о консульских сношениях и факультативные протоколы. 1. Венская конвенция о консульских сношениях. Совершена в Вене 24 апреля 1963 года // Работа Комис. междунар. права ООН. – Нью-Йорк. – С. 174–199.
22. Венская конвенция о праве международных договоров от 23 мая 1969 г. // Международное право в документах. – М. – 1982. – С. 69–99.
23. Венская конвенция о праве международных договоров / Конф. ООН по праву договоров между государствами и междунар. орг. или между междунар. орг. – Вена, 18 февр. – 21 марта 1986 г.; Нью-Йорк, 1985. – 43 с. – (A/CONF 129/1986/WP. May 1985).
24. Конвенция о привилегиях и иммунитетах специализированных учреждений // United Nations Treaty Series. – 1949. – Voi. 33. – P. 314–328.
25. Угода про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими співтовариствами та їх державами-членами / Делегація Європейської Комісії в Україні. – Київ, 1995. – 89 с.
26. Agreement Establishing the World Trade Organization. – Marrakesh, – 1994. – 15 of April.
27. American Society of International Law. Proceedings of the 76th annual meeting Washington. April 1982. – Washington, 1984. – P. 209.
28. Basic Instruments and Selected documents of CATT. – Geneva, 1953 – 1992.
29. Governmental Disputes in International Trade Relations: A proposal in the context of GATT // Journal of World Trade Law. – Vol. 13. (January – February) – 1990. – № 1.
30. Ministerial Declaration on the Uruguay Round (1986) / GATT. – FOCUS. – Geneva, 1986. – № 41. – P. 3.
31. Multilateral Trade Negotiations The Uruguay Round // Final Act Embodying The Results Of The Uruguay Round Of Multilateral Trade Negotiations. – Marrakesh, 1994. – 424 p.
32. Overview of the Rules of the Multilateral Trading System // International Trade Centre UNCTAD/WTO. – Geneva, 1996.
33. Review of Developments in the Trading system. – Geneva. – October 1987 – March 1988. – P. 250.
34. TACIS. Summary Of Indicative Programmes 1993–1995 // TACIS Information office. – 1995. – P. 400.
35. Year Books of GATT “GATT Activities.” – Geneva, 1949 – 1996.
36. United Nations Monetary and Financial Conference (Bretton Woods, NH, 1–22 July 1944). Proceeding and documents 941 (US department of State Pub. – № 2866. – 1948).
37. GATT, Article XXV, Basic Instruments and Selected Documents. – Vol. 4. – March 1969.
38. GATT Activities in 1972. – Geneva, 1973. – P. 30.
39. General Agreements on Tariffs and Trade. The text of the Tokyo Round Agreements. – Geneva, 1986. – P. III–V.
40. GATT Activities in 1978. – Geneva, 1979. – P. 42.
41. International Trade reporter. – Vol. 2 (1985)12).
42. GATT Activities in 1986. – Geneva, 1987. – P. 18–19.
43. MTN GNG/NG 14/W/42. Geneva, 1990.
44. MTN GNG/NG 14/W/45. Geneva, 1990.
45. Year Book of the International Law Commission 1956. – Vol. II. – N.Y. 1957. – P. 107–108.
46. News letters “WTO FOCUS”. – 1995. – №1. – January – February.
47. The WTO Annual Report 1998. – WTO, Geneva, 1998. – P. 104.
48. International trade reporter . – Vol.11. 13. – 1994. – P.596.
49. “President Clinton`s submission to Congress of documents concerning the Uruguay Round Agreement, December 15, 1993”. International Trade Reporter. – Vol. 10. – 1993. – P. 2164.
50. United Nations. – N.Y., 1980, – P. 139.
51. WTO Headquarters Agreement // Focus WTO Newsletters. – 1995. – № 1. – January – February.
52. WTO Headquarters Agreements // Focus WTO Newsletters. – 1995. – № 1. – January – February.
53. World Trade Organization. International trade statistics 2000.
54. Rules of Procedure for Meetings of WTO Bodies // WTO Secretariat. – WTO, Geneva, 1997. – P. 60.
55. United Nations Conference on Trade and Development, Trade and Development Report, Geneva, 1994. – P. 155.
56. Protocol of Provisional application of the General Agreement of Tariffs and Trade. Text of the General Agreement. – Geneva, 1986. – P. 77–78.
57. GATT – BISD (Basic Instruments and Selected Documents). – 14 Supp. – 1966.
58. World Trade Organization. – Geneva, 1996. – P. 6, 7.
59. Business Week – 1996. – № 4. – P. 7.

Монографії, брошури, статті
60. Мережко А.А. Lex mercatoria: теория и принципы транснационального торгового права. – К.: Таксон, 1999. – 416 с.
61. Пьер Тейяр де Шарден. Феномен человека. – М.: Наука, 1987. – 240 с. 62. 62. Міжнародні економічні відносини: сучасні міжнародні економічні відносини // Підручник для студентів економ. вузів та фак. / А.С.Філіпенко, С.Я.Боринець, В.А.Вергун та ін. – К.: Либідь, 1992. – 255 с.
63. Киреев А.П. Международная экономика. В 2-х ч. Ч. II: Международная макроэкономика. – М.: Международные отношения, 2000. – 488 с.
64. Маркс К. Капітал. Т 1, Кн.1 // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 23. – К.: Держполітвидав. – 1963. – 847 с.
65.Рикардо Д. Сочинения. Т.1: Начала политической экономии и налогового обложения. – М.: Госполитиздат. – 1955. – 360 с.
66.Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. – М.: Соцэкгиз, 1962. – 684 с.
67. Бураковський І. Міжнародна торгівля та економічний розвиток країн з перехідною економікою. – К., 1998. – 204 с.
68. Шумилов В.М. Международное экономическое право. – М.: Дека, 1999. – 400 с.
69. Кучма Л.Д. Україна: підсумки соціально-економічного розвитку та погляд у майбутнє // Урядовий кур’єр, 2000. –18 листопада.
70. Джордж Сорос. Капіталізм проти демократії: глобалізація економіки потребує глобального громадянського суспільства // День, 2000. – 8 липня.
71. Буглай В.Б., Ливенцов Н.Н. Международные экономические отношения. – М.: Финансы и статистика, 1996. – 158 с.
72. Корецкий В.М. Избранные труды. Кн. 1. – К.: Наукова думка, 1989. – 237 с.
73. Хутыз М.Х. Римское частное право: Курс лекций. – М.: Былина. – 1994. – 170 с.
74. Шапира Ж. Международное право предпринимательской деятельности. – М.: Прогресс. – 1993. – 157 с.
75. Шумилов В.М. Международно-правовое регулирование международно-экономических отношений (вопросы теории и практики) // Государство и право. – 2000. – № 7. – С. 79.
76. Курс международного торгового права. – Минск: Амалфея, 2000.
77. Корецкий В.М. Очерки международного хозяйственного права. – Харьков, 1928. – С. 76.
78. Международное частное право: Учебник. – М.: Международн. отнош., 1994. – 416 с.
79. Топорнин Б.Н. Европейское право. – М.: Юрист. – 1998. – 456 с.
80. Осика С.Г., Пятницький В.Т., Осика А.С. Генеральна угода про тарифи і торгівлю як основа універсального міжнародно-правового регулювання світової торгівлі. – К.: УАЗТ, 1999. – 204 с.
81. Вельяминов Г.М. Правовое регулирование международной торговли: Опыт ЮНКТАД. – М., 1972. – 240 с.
82. Мережко О.О. Договір міжнародний // Юридична енциклопедія. – К., 1999. – Т. 2. – С. 239.
83. Войтович С.А. Организационно-правовой механизм деятельности ГАТТ // Вестник Киевского университета № 28: Международные отношения и международное право. – К. – 1990. – С. 63–69.
84. ГАТТ: структура и деятельность. – Женева. – 1982. – С. 27.
85. ГАТТ: структура и деятельность. – Женева. – 1992. – С. 28.
86. Григорян С. Организационно-правовые основы и особенности Всемирной торговой организации (ВТО) // Государство и право. – 2000. – № 2. – С. 96–97.
87. Войшвилло Е.К. Понятие. – М.: Изд. Моск. Ун-та, 1967. – 286 с.
88. Ломагин Н.А. Международные организации: теория и практика деятельности: Учеб. пособие. – Изд-во Санкт-Петербургского ун-та, 1999. – 192 с.
89. Шибаева Е.А., Поточный М. Правовые вопросы структуры и деятельности международных организаций: Учебное пособие. – М., – 1988. – 189 с.
90. Результати Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів: Тексти офіційних документів. – К.: Вимір, 1998. – 520 с.
91. Советский ежегодник международного права. 1977. – М., 1979. – С. 396–416.
92. Усенко Е.Т. Совет Экономической Взаимопомощи – субъект международного права // Советский ежегодник международного права. 1979. – М., – 1980. – С. 25.
93. Шибаева Е.А. Правовой статус межправительственных организаций. – М., 1972. – 159 с.
94. Домовленість про правила і процедури врегулювання спорів. Стаття 3.2 // Результати Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів. – К.: Вимір. – 1998. – С. 371.
95. Осика С.Г., Оніщук О.В., Осика А.С., Пятницький В.Т., Штефанюк О.В. Інституціональні та процедурні механізми системи ГАТТ/СОТ у регулюванні світової торгівлі. – К.: УАЗТ – 2000. – 288 с.
96. Шепенко Р.А. Механизм разрешения споров в рамках Всемирной торговой организации // Внешняя торговля. – 1999. – № 3. – 19 – 21.
97.Домовленість про правила і процедури врегулювання спорів. Стаття 17.13 // Результати Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів: Тексти офіційних документів. – К.: Вимір, 1998. – С. 382.
98. Броунли Я. Международное право: в 2-х кн. Кн.2. – М.: Прогресс, 1977. – 509 с.
99. Моравецкий В. Функции международной организации. – М.: Прогресс, 1976. – 384 с.
100. Выступление Питера Д.Сазерленда на Мировом экономическом форуме. – Давос. – 1994. – 28 января.
101. Данилов Е.А. СЭВ и третьи страны: юридические предпосылки и формы сотрудничества. – М.: Наука, 1982. – 200 с.
102. Крылов Н.Б. Правотворческая деятельность международных организаций. – М.: Междунар. отношения, 1988. – 176 с.
103. Ганюшкин Б.В. Дипломатическое право международных организаций. – М.: Международные отношения, 1972. – 191 с.
104. Сандровский К.К. Право внешних сношений. – К., 1986. – С. 245–280.
105. Альтовский Е.В. Мировая внешняя торговля в 1998–1999 гг. // Внешняя торговля. – 1999. – № 4. – С. 32–35.
106. Шемшученко Ю.С. Міжнародна організація // Юридична енциклопедія. – К., 2001. – Т. З. – С. 655–656.
107. Губський Б., Лук’яненко Д., Сіденко В. Інтернаціоналізація української економіки // Економіка України. – 2000. – № 9. – С. 19.
108. Головко В. Українська економіка у 2000 році // Економіка України. – 2000. – № 2. – С. 39.
109. Закон і бізнес. – 2001. – 21 травня – 1 червня.
110. Дзеркало тижня. – 2001. – 28 липня.
111. Нижній І. Необхідна державна експортна стратегія // Юридичний вісник України. – 2000. – 14 вересня – 20 вересня.
112. Внешняя торговля. – 1999. – № 1. – С. 45.
113. Валерій Пятницький, Олександр Оніщук. Огляд проблемних питань щодо імплементації Угоди про партнерство та співробітництво (УПС) (у рамках моніторингу стану імплементації УПС у сфері торгівлі) // Інформаційний бюлетень Українсько-Європейського консультативного центру. – 200. – Вип. № 9. – Листопад.
114. Іноземні інвестиції в економіці України: динаміка та структура // Моніторинг інвестиційної діяльності в Україні. – 1999. – № 1. – С. 58.
115. Пятницький В. Правила СОТ як основа реформування торговельного режиму України // Інформаційний бюлетень Українсько-Європейського консультативного центру з питань законодавства. – 2000. – Вип. 3, травень.
116. Осика С.Г. Передмова до українського видання результатів Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів: Тексти офіційних документів. – К., 1998. – С.19.
117. Гончарук А. Лікування конкуренцією // День. – 2002. – 19 березня.
118. Хмільовський В. ГАТТ принесе нам результат // Економіка. – 1996. – № 191–192. – С. 10.
119. Словарь делового человека / О.В.Амуржуев, А.И.Болвачев, Е.Т.Гребнев и др. – М.: Экономика, 1992. – 282 с.
120. Джунь В. Про принципи та критерії кодифікаційної обробки нормативного матеріалу в сфері підприємництва та інших видів господарської діяльності // Право України. – 2000. – № 7. – С. 23.
121. Селіванов В.М., Устименко С.В. Систематизація законодавства про підприємництво – важливий напрям удосконалення правового регулювання підприємницьких відносин в Україні // Закон і підприємець. – Київ – Донецьк: Інститут приватного права і підприємництва, 1998. – С. 13.
122. Крупка Ю.М. Відшкодування ядерної шкоди (міжнародний і національний аспекти). – К., 1999. – 200 с.
123. Юрген Фосс та Гернот Білер. Угода про партнерство та співробітництво і правові реформи в Україні // Український правовий часопис. – 1998. – Вип. № 1. – С. 45.
124. Анцилотти Д. Курс международного права. Т. 1. – М.: Иностр. Лит., 1961. – 447 с.
125. Буткевич В.Г. Экономическая интеграция стран социалистического содружества и соотношение международного и внутригосударственного права // Вестник Киевского университета. Международные отношения и международное право. – 1977. – Вып. 4. – С. 60.
126. Селіванов В. Проблема методологічної обґрунтованості вітчизняного правознавства та юридичної практики // Право України. – 1999. – № 1. – С. 26.
127. Тихомиров Ю.А. Курс сравнительного правоведения. – М.: Норма, 1996. – 427 с.
128. Забігайло В. Право України в контексті його апроксимації до права Європейського Союзу // Інформаційний бюлетень Українсько-Європейського консультативного центру з питань законодавства. – Вип. № 4. – 2000. – Червень.
129. Пістор К. Вмикаєш – не працює. “Імпорт” демократичного законодавства без масового внутрішнього “попиту” на свої права не має сенсу // День. – 2001. – 3 січня.
130. Дюмулен И. Торгово-политическая система ГАТТ: принципы, правовые нормы и правила // Внешняя торговля. – 1993. – № 7–8. – С. 38–44.
131. Балута В. Диявол криється в деталях. Україна – СОТ: проблеми, ризики, перспективи // Дзеркало тижня. – 2002. – 22 червня.
132. Бентлі Ф., Оніщук О.В., Осика С.Г., Покрещук О.О., Стенбрук К., Харді П. Демпінг у сучасній міжнародній торгівлі (міжнародно-правові та економічні питання). – К.: УАЗТ. – 1999. – 164 с.
133. Пугачов М.І., Кутикіна К.М. Трансформація митного регулювання в Україні, відповідно до вимог СОТ // Збірник матеріалів V міжнародної науково-практичної конференції УАЗТ 30 травня 2002 року “Вплив глобалізації на формування та розвиток зовнішньоекономічних зв’язків України”. – К.: УАЗТ, 2002. – С. 177–178.
134. Медвецька Н.І. Адаптація інвестиційного законодавства до законодавства ЄС – важлива передумова набуття Україною повноправного членства в Європейському Союзі // Збірник матеріалів V міжнародної науково-практичної конференції УАЗТ 30 травня 2002 року “Вплив глобалізації на формування та розвиток зовнішньоекономічних зв’язків України”. – К.: УАЗТ, 2002. – С. 144.
135. Метюшев А.С. Реформування законодавства України про конкуренцію як приклад адаптації національного права до приписів права конкуренції ЄС // Збірник матеріалів V міжнародної науково-практичної конференції УАЗТ 30 травня 2002 року “Вплив глобалізації на формування та розвиток зовнішньоекономічних зв’язків України”. – К.: УАЗТ, 2002. – С. 141.
136. Мережко А. Следует ли Украине вступать в ВТО? // Юридическая практика. – 2001. – 22 августа.
137. Lawrence, Z. Robert Single World, Divided Nations? International Trade and OECD Labor Markets. – Wash.-DC: Brookings Institution Press. – Р. 11.
138. Jenkz C.W. Transnational law in a changing society. – N.Y, 1972.
139. Goldman B. La Lex Mercatoria dans les contrats et l’arbitrage internationax: Realite et perspectives // J.Droit intern. – 1979. – № 3. – P. 475–505.
140. Wood P. Law and Practice of International Finance. – 1981. – P. 1–34.
141. Stoecker R. The Lex Mercatoria: To What Extent Does It Really Exist? // Journal of International Arbitration. – 1990. – № 7. – 134. – P. 105.
142. Berman. The Law of International Commercial Transactions (Lex Mercatoria) // Emory Journal of International Disputes Resolution. – 1988. – № 2. – P. 235, 237.
143. Jackson J.K. Restructuring the GATT System. – London, 1990. – P. 9.
144. Jackson J.K. World Trading System: Law and Policy of International Economic Relation (Cambridge MA: MIT Press, 1989). – P. 434.
145. Boguslavsky M.M. International Economic Law. – Moscow, 1986. – P. 166.
146. Voitovich S.A. International Economic Organizations in the International Legal Process. – Florence, 1993. – P. 41.
147. Mearsheimer, John J. The False Promise of International Institutions. International Security, Winter 1994/95 (vol. 19, № 3) – P. 8–9.
148. Keohane, Robert O. and Nye, Joseph S. Power and Interdependence: World Politics in Transition. – Boston, 1977. – P. 5.
149. John Jackson. International Trade Reporter. – Vol. 11, 13. – 1994. – P. 596.