ЗАКОНОТВОРЧИЙ ПРОЦЕС В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ: ШЛЯХИ РОЗВИТКУ ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ

Короткий опис

ІНСТИТУТ ЗАКОНОДАВСТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

На правах рукопису

УДК 341.171 : 340.13

Гладкова Тетяна Леонідівна

ЗАКОНОТВОРЧИЙ ПРОЦЕС В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ:
ШЛЯХИ РОЗВИТКУ ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ

Спеціальність 12.00.11 – міжнародне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:

Доктор юридичних наук, професор
Завідувач кафедри порівняльного і
європейського права Інституту
міжнародних відносин Київського
національного університету
імені Тараса Шевченка
МУРАВЙОВ ВІКТОР ІВАНОВИЧ

Київ – 2011
ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ ТА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 3
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЗАКОНОТВОРЧОГО ПРОЦЕСУ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ 10
1.1. Поняття законотворчого процесу в ЄС……………………… . .10
1.2. Методологія законотворчого процесу в ЄС…………….. 32
1.3. Суб’єкти законотворчої діяльності в ЄС, їх функції, організація та повноваження 49
Висновки до Розділу 1 77
РОЗДІЛ 2. ПРАВОВІ МЕХАНІЗМИ ЗАКОНОТВОРЧОГО ПРОЦЕСУ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ 81
2.1. Механізми підготовки та узгодження законодавчих пропозицій 81
2.2. Законотворчі процедури в контексті договірного механізму 99
2.3. Законодавчі процедури в межах інституційного механізму 109
2.4. Інформаційно-комунікаційна складова законотворчого процесу 132
Висновки до Розділу 2 146
РОЗДІЛ 3. РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ЗАКОНОДАВСТВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ В СВІТЛІ ЛІСАБОНСЬКОГО ДОГОВОРУ 149
3.1. Підходи до реформування системи первинного законодавства 149
3.2. Місце міжнародних угод у системі законодавства ЄС 157
3.3. Система вторинного законодавства: розмежування законодавчих та незаконодавчих актів …………………………………………………… . ..162
3.4. „М’які” правові інструменти в системі законодавства ЄС 176
Висновки до Розділу 3 186
ВИСНОВКИ 189
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 195

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ ТА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ЄС Європейський Союз або Євросоюз
Євратом Європейське Співтовариство з атомної енергії
ЄСВС Європейське Співтовариство з вугілля та сталі
ЄЕС Європейське Економічне Співтовариство
ДЄС Договір про Європейський Союз
ДфЄС Договір про функціонування Європейського Союзу
СЗППБ Спільна зовнішньої політики та політики безпеки
СПБО Спільна політика безпеки і оборони
ВМК Відкритий метод координації
ЄР Європейська Рада
ЄП Парламент Європейського Союзу, Європарламент, Парламент
ППЄП Правила процедур Парламенту Європейського Союзу
РЄС Рада Європейського Союзу, Рада, Рада Міністрів
ППР Правила процедур Ради
ППК Правила процедур Комісії
ЄЦБ Європейський центральний банк
ЄСЦБ Європейська система центральних банків
ЕФК Економічно-фінансовий комітет
ЄІБ Європейський інвестиційний банк
СЕК Соціально-економічний комітет
МІУ Міжінституційна угода про прискорений метод роботи щодо офіційної кодифікації законодавчих актів
Кодекс поведінки Кодекс поведінки в межах проведення переговорів в контексті звичайної законодавчої процедури
БД База даних
КПП
Корепер Комітет постійних представників

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Зростання інтенсивності законотворчості на сучасному етапі, пов’язане, у першу чергу, з процесами глобалізації й інформатизації, що додають складності та багатогранності суспільним відносинам, обумовлює особливе ставлення до законотворчого процесу.
Європейська інтеграція на всіх етапах розвитку супроводжувалася високим рівнем правового регулювання, що безпосередньо пов’язано з ефективністю самого законодавства ЄС та процесу його створення. Прагнення України стати повноправним учасником європейської інтеграції обумовлює необхідність приведення вітчизняної законотворчості до загальновизнаних європейських стандартів.
На шляху офіційно проголошеного стратегічного курсу України на європейську інтеграцію за останні роки були зроблені важливі кроки. Відбувається переговорний процес щодо підготовки Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, започаткований якісно інноваційний інструмент кооперації й інтеграції – Порядок денний асоціації Україна – ЄС, що створює нові можливості для політичної асоціації й економічної інтеграції України до Європейського Союзу. З огляду на це, беручи до уваги успішне завершення чергового етапу реформ у ЄС з набуттям чинності Лісабонським договором, особливе значення для українського суспільства набуває усвідомлення природи створення та існування права ЄС, різноманітних способів формування правових норм, а також засобів їх вираження та фіксації.
Як із загальнотеоретичної точки зору, так і практичної, особливо актуальним є вивчення особливостей законотворчого процесу в Європейському Союзі, який є найбільш амбітним, з точки зору цілей, та ефективним, з точки зору досягнутих результатів, інтеграційним об’єднанням, повноцінних аналогів якому поки ще не створено в інших регіонах світу.
Загальні теоретичні та практичні питання законотворчості розглядалися в наукових працях відомих вітчизняних та зарубіжних науковців, зокрема К. А. Бєкяшева, О. В. Богачової, О. В. Зайчука, О. Л. Копиленка, Н. Р. Нижник, М. П. Недюхи, Н. М. Оніщенко, А. С. Піголкіна, С. В. Поленіної, Д. М. Притики, П. М. Рабіновича, Т. Н. Рахманіної, Ю. О. Тихомирова, Ю. С. Шемшученка та ін.
Окремі аспекти законотворчого процесу у контексті загальних досліджень права Європейського Союзу висвітлювали М. О. Баймуратов, В. Н. Денисов, Л. М. Ентін, Ю. Д. Ільїн, А. Я. Капустін, С. Ю. Кашкін, В. Кернз, О. Є. Кутафін, Н. Р. Малишева, В. В. Мицик, В. І. Муравйов, Р. А. Петров, А. Татам, Л. Д. Тимченко, Б. М. Топорнін, Т. Хартлі та ін. Значний внесок у дослідження законотворчого процесу в ЄС зробили такі західні вчені, як К. Де Бурка, Л. Вудс, М. Зандер, П. Крейд, А. Моравчик, Р. Томсон, А. Тот, М. О. Хослі, Д. Чалмер, Д. Штайнер, Ф. Штокман та ін.
У працях вказаних авторів, а також дисертаційних дослідженнях вітчизняних та зарубіжних науковців, передусім Н. Анісімової, С. Бартенєва, М. Веліжаніної, А. Власової, Л. Грицаєнко, Г. Данелія, В. Довганя, Н. Ебралідзе, В. Жбанкова, Р. Зеленова, Л. Зенден, Л. Фалалєєвої, О. Шпакович, знайшли належне відображення окремі аспекти законотворчості в ЄС, однак комплексного аналізу законотворчого процесу в ЄС ці роботи не містять.
Віддаючи належне доробку вітчизняних та зарубіжних науковців, слід зазначити, що проведення комплексного системного аналізу законотворчого процесу в Європейському Союзі потребує окрім науково-теоретичної, ще й офіційної інформації, що відображає реальний стан справ у даній сфері діяльності.
Набуття чинності Лісабонським договором 1 грудня 2009 р. стало завершенням ще одного етапу реформ, що відбуваються в Європейському Союзі, які безпосередньо стосуються законотворчого процесу, та актуалізувало необхідність його комплексного вивчення. У цьому контексті представлене дослідження є спробою реалізації саме такого підходу і, по суті, органічно доповнює існуючі наукові розробки щодо законотворчого процесу в Європейському Союзі.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках комплексної науково-дослідної програми відділу теорії та практики законотворчої діяльності Інституту законодавства Верховної Ради України «Науково-правове забезпечення законотворчої діяльності» (державний реєстраційний № РК0104U006963).
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у розкритті теоретичних, правових та організаційних засад законотворчого процесу в Європейському Союзі.
Окреслена мета закономірно визначає завдання дослідження, що полягають у тому, щоб:
– розкрити сутність, зміст, поняття та принципи законотворчого процесу в ЄС, а також виявити фактори впливу на його розвиток;
– визначити основні методи законотворчого процесу в ЄС як способи реалізації компетенцій суб’єктів законотворчості;
– дослідити функції та повноваження суб’єктів законотворчої діяльності в ЄС;
– проаналізувати правові механізми, процедури та інструменти законотворчого процесу в ЄС, їх види та функціональне призначення;
– розкрити інформаційно-комунікаційну складову законотворчого процесу;
– дослідити систему законодавства ЄС як результат законотворчого процесу, її складові та підходи до реформування у світлі Лісабонського договору.
Об’єктом дослідження є правові відносини у сфері законотворчої діяльності в Європейському Союзі.
Предметом дослідження є процес створення законодавства ЄС у єдності його складових та досягнутого результату.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційної роботи складає система філософських, загальнонаукових і спеціальних методів наукового пізнання, які ґрунтуються на принципах об’єктивності, всебічності та комплексного аналізу суспільних явищ і процесів, тенденцій соціального розвитку. Застосування діалектичного методу дозволило дослідити міжнародно-правові відносини як складову частину суспільних відносин, які виникають у процесі формування законодавства ЄС (підрозділи 1.1., 1.2., 2.1., 2.2., 3.1., 3.2.). Логіко-семантичний та історико-правовий методи сприяли визначенню правової природи основних понять як відправних ланок дослідження, з’ясуванню особливостей законотворчого процесу в ЄС, а також впливу різноманітних факторів на зазначений феномен (підрозділи 1.1., 1.2., 1.3., 2.4.). На основі системного аналізу було досліджено процес створення законодавства ЄС як цілісності в єдності його складових, а також з’ясовано системну якість цього процесу як показник і результат, що досягається (підрозділи 2.1., 2.2., 2.3., 2.4.). Порівняльно-правовий та системно-структурний методи дозволили дослідити характерні особливості суб’єктів, механізмів, процедур та правових інструментів законотворчості в ЄС (підрозділи 1.3., 2.1., 2.2., 2.3.). Спеціально-наукові методи дослідження – статистично-правовий, класифікації та групування – сприяли розкриттю правових форм актів ЄС та підходів до їх типологізації (підрозділи 3.1., 3.2., 3.3., 3.4.). Використано також науково-евристичний потенціал таких філософських методів дослідження, як аналіз, синтез, дедукція, індукція, абстрагування, моделювання тощо.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційна робота є першим у вітчизняній юридичній науці комплексним науково-теоретичним дослідженням законотворчого процесу в Європейському Союзі.
У проведеному дослідженні:
вперше:
– надано характеристику сутності законотворчого процесу в ЄС;
– запропоновано авторське визначення поняття законотворчого процесу в ЄС як цілеспрямованої, логічно-послідовної, взаємопов’язаної діяльності його суб’єктів відповідно до положень установчих договорів у межах чітко встановлених процедур та відповідно до визначених повноважень щодо створення, внесення змін і доповнень, перегляду та скасування правових актів ЄС;
– проаналізовано новели Лісабонського договору стосовно розподілення компетенції, повноважень суб’єктів законотворчості та механізмів їх взаємодії, правил законодавчих процедур, регламентації підготовки, розгляду та прийняття правових актів ЄС, типологізації правових інструментів;
– визначено інформаційно-комунікаційну складову законотворчості в ЄС;
– розкрито сутність, визначено характерні ознаки та функціональне призначення «м’яких» правових інструментів ЄС;
удосконалено:
– теоретичне обґрунтування принципів наділення компетенцією, субсидіарності та пропорційності, інституційної рівноваги як головних принципів законотворчого процесу в Європейському Союзі;
– теоретичне розуміння основних методів законотворчого процесу в ЄС;
– підходи до розуміння феномену законотворчих процедур як способу досягнення консенсусу між суб’єктами законотворчого процесу;
набули подальшого розвитку:
– характеристики щодо факторів впливу на розвиток законотворчого процесу в ЄС;
– функціональні підходи до розкриття організаційно-правових засад діяльності інститутів ЄС щодо законотворчості;
– теоретичні підходи до типологізації правових актів ЄС.
Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні положення та висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані:
– у науково-дослідницькій сфері – для формування на основі висновків, що доповнюють і розвивають основні теоретичні положення законотворчого процесу в ЄС, нової вихідної бази для подальшого наукового дослідження;
– у правотворчості – висновки та окремі положення дисертаційної роботи можуть бути враховані в процесі розробки нормативно-правових актів, спрямованих на врегулювання питань законотворчості в Україні;
– в освітній діяльності – для підготовки навчальних дисциплін, навчальних і навчально-методичних посібників та підручників, курсів лекцій з європейського права, спеціальних курсів та семінарів з підвищення кваліфікації законотворців, рівня їхньої обізнаності щодо законотворчого процесу в ЄС, а також проведення відповідних курсів та занять.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконане самостійно з урахуванням останніх досягнень науки та практики у сфері законотворчості, у тому числі Європейського Союзу. Всі сформульовані в ньому положення і висновки обґрунтовано на основі особистих досліджень автора.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації обговорювалися на засіданнях відділу теорії та практики законотворчої діяльності та відділу європейського права та міжнародної інтеграції Інституту законодавства Верховної Ради України, а також на міжнародних наукових конференціях та семінарах: «Проблеми теорії і практики законотворчості в контексті пріоритетів формування громадянського суспільства» (м. Київ, 19 грудня 2005 р.), «Планування законодавчої діяльності парламенту» (м. Київ, 22 червня 2010 р.), «Проблеми та шляхи вдосконалення законотворчого процесу в Україні» (м. Київ, 4 лютого 2011 р.), «Стратегії реформ і пошук політичного балансу в Україні» (м. Харків, 2 червня 2011 р.).
Крім того, окремі положення та висновки дисертаційного дослідження були використані як складові навчального курсу «Законотворчість» в Українській школі законотворчості Інституту законодавства Верховної Ради України.
Результати дисертаційного дослідження знайшли відображення у чотирьох науково-практичних та методологічних виданнях серії «Бібліотека Української школи законотворчості», а також були використані в навчальному посібнику «Курс лекцій з питань законотворчості».
Публікації. Основні положення дисертації відображено у 4 статтях, надрукованих у фахових наукових виданнях, інших наукових публікаціях автора та в опублікованих тезах виступів на наукових конференціях.
Структура та обсяг дисертації. Специфіка теми дослідження, його мета і завдання визначили структуру дисертації, послідовність та логіку викладу матеріалу. Робота складається зі вступу, трьох розділів, одинадцяти підрозділів, висновків та списку використаних джерел (286 найменувань). Загальний обсяг роботи становить 219 сторінок, з яких обсяг основного тексту – 194 сторінки.

Список літератури

ВИСНОВКИ
Здійснене комплексне дослідження теоретичних та організаційно-правових засад законотворчого процесу в Європейському Союзі, а також законотворчих процедур як ключових механізмів створення законодавства ЄС та системи правових актів як результату законотворчої діяльності суб’єктів законотворчого процесу, дали підстави зробити наступні узагальнені висновки:
1. Динамічний розвиток ЄС під впливом поступового розширення, відповідного збільшення чисельності сфер діяльності, що потребують врегулювання суспільних відносин, розвитку інституційного механізму, зокрема, підвищення значущості Парламенту в законодавчому процесі, зумовлюють необхідність постійного вдосконалення законотворчого процесу, у тому числі його стрижневої частини - законодавчого процесу. Зазначені фактори, у свою чергу, ініціюють розробку та впровадження відповідних специфічних правових інструментів, притаманних конкретній сфері діяльності, вдосконалення чинних процедур розгляду та прийняття правових актів, а також пошук нових правових механізмів, що сприятимуть ефективності законотворчого процесу.
Законотворчий процес в Європейському Союзі є найбільш значущою та дієвою складовою особливого політико-правового механізму розвитку європейської інтеграції, який полягає у передачі частини суверенітету держав - членів ЄС на користь наднаціональних органів влади на європейському рівні, тим самим наділяючи їх повноваженнями видавати законодавчі акти як для самих держав та їх органів, так і для їх громадян та юридичних осіб, а також активне залучення кожної держави-члена до законодавчого процесу на європейському рівні. Характерною особливістю законотворчого процесу в ЄС є його складність, різноманітність та багатогранність, що безпосередньо пов’язано зі значною кількістю та різноманітністю сфер регулювання, а також широким колом суб’єктів законотворчої діяльності, які повинні діяти й, що найбільш важливіше, взаємодіяти в межах наданої компетенції. При цьому ця діяльність, здійснюючись в інтересах Союзу в цілому, ґрунтується на відповідному балансі, а саме враховує інтереси держав-членів.
Дослідження мотиву, мети, суб’єктів законотворчості, принципів, методів, законотворчих процедур, правових механізмів та інструментів дозволило визначити законотворчий процес в ЄС як цілеспрямовану, логічно-послідовну, взаємопов’язану діяльності його суб’єктів відповідно до положень установчих договорів, у межах чітко встановлених процедур та відповідно до визначених повноважень щодо створення, внесення змін та доповнень, перегляду та скасуванню правових актів ЄС, які слугують інструментом просування євроінтеграційних процесів.
2. Основні методи законотворчого процесу в ЄС є способами знаходити компромісні рішення щодо розробки та прийняття правових актів ЄС. Нормативним проявом інституційної рівноваги є закріплення в установчих договорах положення про поділ компетенції в ЄС, що розподіляється на виключну, спільну, доповнюючу, та спеціальну. Було встановлено, що відповідно до спрямованості регулювання, компетенція може бути внутрішньою й зовнішньою, а також явно вираженою й дорозумілою. Існування різних видів компетенції є відображенням неоднакового ступеня готовності держав-членів до обмеження своїх суверенних прав та законодавчої влади на користь Європейського Союзу. Аналіз практики реалізації законотворчої компетенції дозволяє визначити відповідні методи, на яких ґрунтується законотворчість у ЄС, а саме, комунітарний (наддержавний) метод прийняття рішень, міждержавний (міжурядовий) метод, відкритий метод координації (ВМК), методи саморегуляції та спільної регуляції. Комунітарний метод є гарантом збереження різноманітності та ефективність діяльності Союзу, а також забезпечує рівне ставлення до всіх держав-членів. Саме цей метод дає можливість узгоджувати різні інтереси, пропускаючи їх через два послідовні „фільтри”: загальний інтерес – на рівні Комісії; та демократичне представництво, європейське й національне, – на рівні законодавчих органів, Ради та Європейського Парламенту. Міждержавний (міжурядовий) метод поширюється переважно на ті сфери, які раніше належали до другої та третьої „опор” і полягає в наступному: право законодавчої ініціативи Комісія поділяє з державами-членами через їх представників у Раді, Рада ухвалює рішення в основному одноголосно; Парламент практично не бере участі в законотворчому процесі, виконуючи консультативну функцію, Суд відіграє теж незначну роль, так СЗППБ взагалі не підпадає під його юрисдикцію. Відкритий метод координації ґрунтується на регулярному моніторингу прогресу в досягненні поставлених цілей, дозволяючи державам-членам порівнювати свої зусилля та рецепувати досвід інших. Характерною особливістю ВМК є те, що його запровадження супроводжувалося створенням нових форм правових інструментів, так званих, „м’яких” правових інструментів. На даному етапі розвитку європейської інтеграції ВМК, методи саморегуляції та спільної регуляції припустимо позиціонувати як допоміжні до комунітарного та міжурядового методів.
3. Відповідно до Лісабонського договору коло суб’єктів законотворчого процесу в ЄС значно розширилося та відбулося їх внутрішнє реформування з метою функціонального вдосконалення. Розширення законодавчих повноважень Європарламенту, наділення громадян правом законодавчої ініціативи, а також встановлення контролю з боку національних парламентів за законотворчим процесом значною мірою сприяли демократизації законотворчого процесу. Він став більш раціональним й ефективним через розширення застосування голосування кваліфікованою більшістю в Раді, а також залучення більшості учасників на дозаконодавчій стадії процесу, що дозволило максимально враховувати інтереси суб’єктів правового регулювання.
4. Європейська Комісія є головним виконавцем завдань щодо планування законотворчого процесу, підготовки та узгодження пропозицій. Вона застосовує системний підхід до розробки проектів пропозицій та забезпечує необхідний рівень координації між учасниками законотворчого процесу, демонструє відкритість впливу широкого кола зовнішніх зацікавлених учасників та прагнення до прозорості діяльності, покращує якість пропозицій та ініціатив за допомогою широких консультацій та запровадження механізму оцінювання впливу. Участь парламентів держав-членів у законотворчому процесі щодо перевірки відповідності законодавчої пропозиції принципам субсидіарності та пропорційності свідчить, з одного боку, про посилення ролі виборчих органів у законотворчості на рівні ЄС, та укріплення демократичного контролю в рамках ЄС, а з іншого боку, є формальною тому, що парламенти можуть змусити Комісію переглянути законопроект, але не можуть заблокувати його. Крім того, парламенти держав-членів не наділені повноваженнями висувати нові законопроекти замість відхилених.
5. Лісабонський договір значною мірою реформував діяльність Європейського Союзу щодо укладання угод між державами-членами, приєднання до міжнародних угод із третіми країнами та міжнародними організаціями. Специфічною особливістю процедур перегляду установчих договорів та процедури укладання міжнародних угод є те, що в їх межах застосовуються інші законотворчі процедури задля досягнення консенсусу між суб’єктами законотворчої діяльності та забезпечення узгодженості з внутрішніми політиками та цілями Євросоюзу. У контексті даного дослідження було з’ясовано, що в межах спрощеної процедури перегляду окремих положень договорів передбачено можливість зміни процедури голосування та виду законодавчої процедури без попереднього внесення змін в установчі договори, що має назву „Passerelle Clause”.
6. Визначення Лісабонським договором двох різновидів законодавчих процедур - звичайної й спеціальної, остання може бути процедурою консультацій, співробітництва, отримання згоди або прийняття бюджету, - додало законодавчому процесу певної системності та одноманітності. Вид процедури, у межах якої відбувається розробка та прийняття правового акта, зумовлюється рівнем складності та „чутливості” питання, що потребує врегулювання, специфікою сфери суспільних відносин, його значущості в контексті просування інтеграційних процесів. Закріплення застосування звичайної законодавчої процедури для прийняття законодавчих актів практично у всіх сферах діяльності, за винятком сфери СЗППБ, слугує доказом значного посилення законодавчої влади Парламенту та надає підстави стверджувати, що наразі Рада та Європарламент мають рівні законодавчі повноваження. Для прийняття незаконодавчих актів застосовуються інші процедури, такі зокрема, як комітологічні процедури, або делегування законодавчих повноважень Комісії, що регламентуються правилами процедур або відповідними законодавчими актами.
7. Інформаційне забезпечення законотворчого процесу в Європейському Союзі відіграє ключову роль у реалізації принципів, на яких базується законотворча діяльність в ЄС, а саме відкритості, прозорості, доступності, а також забезпечення широкої участі громадськості у законотворчості. За допомогою інтегрованої інформаційної системи ЄС, доступ до інформаційних ресурсів якої забезпечується законодавчими трекінговими системами, здійснюється: контроль за законотворчим процесом та внутрішнім документообігом, підтримка зворотного зв’язку із громадянами; регулювання лобістської діяльності через реєстрацію, ведення реєстру різноманітних комітетів, які в якості консультантів приймають участь у законотворчому процесі, Європейська громадянська ініціатива тощо. Ефективності інформаційних систем ЄС обумовлюється високими стандартами інформаційних ресурсів, які повинні бути точними (виключати помилок, автентичними), своєчасними (оперативно розміщуватися або оновлятися), повними та завершеними, якісними та доступними у розумінні, контекстуальними (наявність підґрунтя та супутніх даних).
8. Лісабонський договір суттєво змінив систему законодавства ЄС. Відбулася часткова, хоча й не до кінця послідовна, але важлива систематизація складної системи базових установчих договорів, яка наразі складається з Договору про Європейський Союз, що містить загальні засади і фундаментальні принципи, та Договору про функціонування ЄС, що деталізує застосування положень першого договору в різних сферах компетенції та її здійснення інституціями ЄС. Спрощення та систематизація вторинного законодавства відбулося завдяки новелі Лісабонського договору щодо розподілення актів вторинного законодавства на законодавчі (legislative) правові акти та незаконодавчі (non-legislative) правові акти, останні, в свою чергу можуть бути делегованими актами (delegated acts) та виконавчими актами (implementing acts). У контексті дослідження було з’ясовано, що правовий акт Європейського Союзу відноситься до категорії законодавчих, якщо він має юридично обов’язкову силу та визначену юридичну форму, приймається спільно Парламентом та Радою із застосуванням звичайної або спеціальної законодавчої процедури. Загальна кількість таких актів складає менше третини від загальної кількості правових актів ЄС. До числа незаконодавчих актів відповідно відносяться: таки ж самі за формою юридично обов’язкові акти інститутів ЄС, задля прийняття яких не передбачено використання зазначених законодавчих процедур.
9. «М’які» правові інструменти є явищем об’єктивного права ЄС і слугують способом узгодження та запровадження програм законопроектних робіт, здійснення процесу широких консультацій щодо законодавчої пропозиції, оцінки бажаності, необхідності та змісту проекту законодавчого акта; а також відіграють ключову роль у досягненні консенсусу між суб’єктами законодавчої діяльності. Застосування таких актів в багатьох сферах є більш ефективним способом сприяння досягненню цілей ЄС, оскільки вони створюють основу для подальшого законодавчого регулювання певних суспільних відносин. Характерними ознаками «м’яких» правових інструментів ЄС є те, що їх юридична форма визначена правовими актами ЄС. Вони є незобов’язуючими, рекомендаційними, але у більшості випадків породжують правові наслідки, позиціонують точку зору суб’єктів законотворчого процесу або пропонують певні заходи, або одночасно позиціонують і пропонують та оприлюднюються у офіційно встановлений спосіб.
10. Проведений аналіз дозволив зробити висновок про високу ефективність правових механізмів, за допомогою яких створюється законодавство ЄС, а також правових інструментів, що забезпечують розвиток європейської інтеграції. Підтвердженням ефективності є той факт, що за останні десять років тільки чотири законопроекти не були прийняті, та те, що законодавство ЄС, яке врегульовує процеси євроінтеграції, складає лише 10 - 20% законодавства держав-членів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Алексеев О. Б. Субсидиарность и пространственное развитие / О. Б. Алексеев // Стратег.Ру. - 2002. - 21 мая [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://stra.teg.ru/library/strategics/1021980036.
2. Анисимова Н. В. Принцип субсидиарности в европейском праве : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.10 / Наталия Владимировна Анисимова. – М., 2005. - 173 с.
3. Баймуратов М. О. Міжнародне публічне право / М. О. Баймуратов. – Х.: Одіссей, 2008. – 704 с.
4. Бартенев С. А. Правовая концепция "принципа субсидиарности" в Европейском Сообществе / С. А. Бартенєв // Московский журнал международного права. - 2004. - №3/55. - С. 175 – 196.
5. Бартенев С. А. Разграничение компетенции между Европейским Союзом и государствами-членами : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.10 / Бартенев Сергей Александрович.- Москва, 2008.- 225 с.
6. Бобровник С. В. Наукові засади законотворчого процесу в Україні / С. В. Бобровник // Правова держава: Щорічник наукових праць. – К. : Ін-тут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 1997. – C. 77 – 80.
7. Бусыгина И. М. Евросоюз: от частного к общему / И. М. Бусыгина, М. Г. Филиппов // Россия в глобальной политике. – 2010. - № 1 (январь-февраль) [Електронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.globalaffairs.ru/number/n_14566
8. Велижанина М. Ю. "Мягкое право": его сущность и роль в регулировании международных отношений : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.10 / Марина Юрьевна Велижанина. - Москва, 2007. - 165 с.
9. Власова А. В. Система принятия решений в Европейском союзе как средство реализации правоспособности его государств-членов : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.10 / А. В. Власова. – М., 2004. - 173 c.
10. Гаганова Н. А. Концепция разделения властей и идея субсидиарности / Н. А. Гаганова // Государство и право. - 2003. - №3. – С. 88 – 91.
11. Гладкова Т. Л. Вторинне законодавство Європейського Союзу / Т. Л. Гладкова // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. – 2011. – № 1 (4). – С. 121 – 127.
12. Гладкова Т. Л. Демократизація законотворчого процесу в Європейському Союзі / Т. Л. Гладкова // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. – 2011. – № 4 (7). – С. 115 – 120.
13. Гладкова Т. Л. Закріплення права громадянської ініціативи як інструмент посилення демократизації законотворчого процесу в Європейському Союзі / Т. Л. Гладкова // Стратегії реформ і пошук політичного балансу в Україні: матеріали між нар. наук.-теорет. конф. (ХХІV Харківські політологічні читання). – Х. : ХАП, НУ «ЮАУ ім. Ярослава Мудрого», НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України, 2011. – С. 122 – 124.
14. Гладкова Т. Л. Інформаційно-комунікаційна складова законотворчого процесу в Європейському Союзі / Т. Л. Гладкова // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. – 2011. – № 3 (6). – С. 119 – 125.
15. Гладкова Т. Л. Планування законотворчого процесу в Європейському Союзі / Т. Л. Гладкова // Планування законодавчої діяльності парламенту: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 22 черв. 2010 р. / За заг. ред. В. О. Зайчука. – К. : Інститут законодавства Верховної Ради України, 2011. – С. 53 – 57.
16. Гладкова Т. Л. Проблеми законотворчого процесу в Європейському Союзі / Т. Л. Гладкова // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. – 2010. – № 1. – С. 14 – 20.
17. Глобализация и развитие законодательства: Oчерки / Отв. ред.: Ю. А. Тихомиров, А. С. Пиголкин. – М.: Городець, 2004. – 464 с.
18. Головко-Гавришева О. І. Правовий зміст методу відкритої координації як основи управління в Європейському Союзі [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.lex-line.com.ua/?go=full_article&id=369
19. Грицаєнко Л. Л. Інституційний механізм Європейського Союзу: дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.11 / Л. Л. Грицаєнко. - К., 2010. - 188 c.
20. Данелия Г. Р. Особенности правового регулирования сотрудничества государств-членов ЕС в области общей внешней политики и политики безопасности: дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.10 / Г. Р. Данелия. - Казань, 2006. - 181 с.
21. Довгань В. М. Європейський Парламент: правовий статус і компетенція в системі органів Європейського Союзу / В. М. Довгань. – К.: КНТ, 2007. – 203 с.
22. Европейский Союз: Основополагающие акты в редакции Лиссабонского договора с комментариями. – М.: ИНФРА-М, 2008. – 698 c.
23. Европейское право / Под ред. Л. М. Энтина. – М.: Норма, 2004. – 720 с.
24. Жбанков В. А. Эволюция компетенции Европейского Союза и ее отражение в европейском праве : автореферат дис. на соискание научн. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.10 „Международное право” / Жбанков Владимир Александрович. - Москва, 2009. - 195 c.
25. Законотворчість. Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним та європейським правом (збірник науково-практичних матеріалів) / Авт. : В. О. Зайчук, О. В. Богачова, О. Л. Копиленко, Т. Л. Гладкова та ін.; ред. кол. : О. Л. Копиленко, Йоганнес Пост та ін. – К. : Інститут законодавства Верховної Ради України; Українсько-європейський консультативний центр з питань законодавства (UEPLAC), 2005. – Вип. 4. – 199 с.
26. Зеленов Р. Ю. Правовые основы процесса принятия решений в системе институтов Европейского Союза : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.10 / Р. Ю. Зеленов. - М., 2005. - 180 c.
27. Иванов В. В. К вопросу о теории нормативного договора / В. В. Иванов // Журнал российского права. – 2000. – №7. – С. 85-97.
28. Інформаційні ресурси з питань процесу прийняття рішень в Європейському Союзі : Путівник по офіційному сайту ЄС / Наук. ред. д.ю.н., проф. В. І. Муравйов; укладач Т. Л. Гладкова; перекл. з англ. Т. Л. Гладкова. – К. : Інститут законодавства ВРУ, 2007. – 56 с.
29. Кашкин Ю. С. Лиссабонский договор – новый этап развития права Европейского Союза / Ю. С. Кашкин // Право в современном мире. - С. 69 – 83.
30. Копиленко О. Л. Законотворчий процес: стан і шляхи вдосконалення : кол. моногр. У 2-х ч. / О. Л. Копиленко, О. В. Богачова; Інститут законодавства Верховної Ради України. – К.: Реферат, 2010. – 696 с.
31. Кудряченко А. И. Предисловие / А. И. Кудряченко // Гулиев А. Д. Международно-правовой контекст внешних сношений в условиях глобализации / А. Д. Гулиев; за. ред. А. И. Кудряченко. – К.: НАУ-друк, 2011. – 464 с.
32. Курс лекцій з питань законотворчості : Навчальний посібник / Авт. : О. Л. Копиленко, О. В. Богачова, Т. Л. Гладкова та ін. ; за ред. О. Л. Копиленка, О. В. Богачової. – К. : «МП Леся», 2011. – 456 с.
33. Лиссабонский договор и интересы России [Електронний ресурс]. – Режим доступу – http://www.globalaffaires.ru/number/n_14567
34. Лукашук И. И. Международное право: Общая часть / И. И. Лукашук.. – М.: Волтерс клувер, 2005. – 432 c.
35. Мадер Л. Законодательная процедура и качество законодательства. Очерки методологии законотворчества // Материалы первого конгресса европейской ассоциации содействия законодательству (Бельгия, 9-11 сентября 1993 г.). – 152 c.
36. Маруженко О. П. Інформаційне забезпечення законотворчого процесу і тенденції його розвитку / О. П. Маруженко // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. – 2010. - № 1. – С. 27 - 32.
37. Международное публичное право / Под ред. К.А. Бекяшева. - М., 2003. – 640 c.
38. Мельник С. О. Односторонні акти держав у сучасному міжнародному праві: дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.11 / С. О. Мельник. – К., 2007. - 233 с.
39. Мицик В. В. Концепція «м’якого правa» (soft law) / В. В. Мицик // Міжнародне право. Основи теорії / За ред. В. Г. Буткевича. - К. : Либідь, 2002. – С. 178 – 182.
40. Моравецкий В. Функции международной организации : Пер. с польского / В. Моравецкий. - М.: Прогресс, 1976. – 378с.
41. Муравйов В. І. Види компетенції реформованого Європейського союзу / В. І. Муравйов, І. Березовська // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Міжнародні відносини. – 2009. - № 37. – С. 53 – 58.
42. Муравйов В. І. Вступ до права Європейського Союзу/ В. І. Муравйов. – К.: Реферат, 2005. – 93 с.
43. Муравйов В. І. Договірний механізм Євросоюзу // Міжнародне право: Основні галузі / За ред. В. Г. Буткевича. – К.: Либідь, 2004. - С. 742 - 746.
44. Муравйов В. І. Право Європейського Союзу / В. І. Муравйов // Міжнародне право: Основні галузі: Підручник / За ред В. Г. Буткевича. – К.: Либідь, 2004. – С. 720 - 787.
45. Недюха Н. П. Принцип субсидіарності: класичні та модерні інтерпретації / Н. П. Недюха, М. Ю. Савіовський // Наукові записки Інституту законодавства Верхoвної Ради України. – 2010. - № 3. – С. 9 - 14.
46. Пиголкин А. С. Плановые основы совершенствования советского законодательства / А. С. Пиголкин, М. Н. Николаева // Правоведение.– 1982. – № 3.– С. 3 – 8.
47. Подборка информации об изменениях в области нормативного регулирования // Экономический и Социальный Совет ООН Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.unece.org/trade/wp6/documents/2010/wp6_10_06r.pdf
48. Поленина С. В. Качество закона и эффективность законодательства / С. В. Поленина; под ред. Я. А. Куника; Ин-т государства и права РАН. - М.: АО "ЦИТП", 1993. - 235 с.
49. Порівняльне правознавство (теоретико-правове дослідження) / За ред.: Зайчука О. В., Онищенко Н. М. – К. : : Парламентське ви-во, 2007. – 430 с.
50. Порівняльне правознавство (правові системи світу) : Монографія / За ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко. – К. : Парламентське ви-во, 2008. – 488 с.
51. Право Европейського Союзу / За ред. В. І. Муравйова. – К.: Юрінком Інтер, 2011.- 704 с.
52. Право Европейского Союза / С. Ю. Кашкин, А. О. Четвериков, П. А. Калениченко и др. – М.: Проспект, 2009. – 304 с.
53. Право Європейського Союзу: Загальна частина / В. Ф. Опришко, А. Ф. Омельченко, А. С. Фастовець. – К.: КНЕУ, 2002. – 460 с.
54. Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави / П. М. Рабінович.- К.: Атака, 2001. – 176 с.
55. Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 1998 р., № 12-рп/98.
56. Российское законодательство: проблемы и перспективы. - М. : БЕК, 2005. – 478 с.
57. Стрежнёва М. Институциональные формы европейской интеграции / М. Стрежнёва // Заглядывая в 21-й век: ЕС и СНГ. – М.: 1998. – 324 с.
58. Стрежнева М. Сетевой компонент в политическом устройстве Евросоюза / М. Стрежнева // Международные процессы. – 2010. – Т. 8. - № 2 (23). – С. 26 - 32.
59. Тимченко Л. Д. Международное право / Л. Д. Тимченко. – изд. 2-е, стереотипн. – Х.: Консум; Нац. ун-тет внутр. дел, 2002. – 528 с.
60. Тихомиров Ю. А. Правовые акты. Учебно-практическое и справочное пособие / Ю. А. Тихомиров, И. В. Котелевская. – М., 1999. – 381 с.
61. Топорнин Б. Н. Европейское право / Б. Н. Топорнин. – М.: Юрист, 2001. – 456 с.
62. Фалалєєва Л. Г. Правові аспекти становлення та розвитку виконавчих органів Європейського Союзу: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.11 / Людмила Григорівна Фалалєєва. - К., 2003. – 198 с.
63. Хартли Т. К. Основы права Европейского Сообщества: Пер. с англ. / Т. К. Хартли. – М.: Юнити: Закон и право, 1998. – 703 с..
64. Эбралидзе Н. Т. Методы правотворчества в ЕС : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.10 / Н. Т. Эбралидзе. - Казань, 2004. – 176 с.
65. Энтин М. Л. Постлиссабонские тенденции в нормотворчестве ЕС [Електронний ресурс]. – Режим доступу –http://amberbridge.org/article?id=95
66. A list of planned Commission initiatives [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/atwork/programmes/index_en.htm
67. About EU law Електронний ресурс. – Режим доступу - http://eur-lex.europa.eu/en/droit_communautaire/droit_communautaire.htm
68. About EUR-Lex Електронний ресурс. – Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/en/tools/about.htm
69. Agence Europe. - 21-22 December 1998. - No. 7369. - p. 13.
70. Agence Europe. - 22-23 December 1997. - No. 7127. - p. 10.
71. Annual policy strategy [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/atwork/strategicplanning/index_en.htm
72. Annual reports on Better lawmaking [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/governance/better_regulation/key_docs_en.htm
73. Arnold Ch. Impact of Public Opinion on European Union Legislative Decision-Making, 2010 / Ch. Arnold, М. Franklin, Ch. Wlezien Електронний ресурс. – Режим доступу: ttp://www.eui.eu/Personal/Franklin/ArnoldFranklinWlezien.pdf
74. Atypical acts provided for by the Treaties Електронний ресурс. – Режим доступу - http://eur-lex.europa.eu/en/prep/index.htm
75. Best E. Alternative Methods and EU Policy-Making: What does”co-regulation” really Mean? / E. Best // EIPASCOPE. – 2008. – N 2. – P. 11 - 13.
76. Better lawmaking: Commission communication - COM(2002)275 (2002)
77. Better Regulation action plan : European governance : White paper. - COM(2001)428 (2001).
78. Better Regulation Електронний ресурс. – Режим доступу - http://ec.europa.eu/governance/better_regulation/index_en.htm
79. Better regulation and its Better regulation policy [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dti.gov.uk/bbf/better-regulation/index.html.
80. Borchardt G. Soft Law in European Community Law / G. Borchardt, K. Wellens // European Law Revew. – 1989. - N 5 (14). - Р. 263 - 268.
81. Borges J. L. Explanatory statement on European Parliament resolution on the typology of acts and the hierarchy of legislation in the European Union (2002/2140(INI)) / Jorge Luis Borges Електронний ресурс. – Режим доступу - http://www.europarl.europa.eu/sides/getDoc.do;
82. Borrás S. The open method of coordination and new governance patterns in the EU / Susana Borrás, Kerstin Jacobsson // Journal of European Public Policy. –April 2004. - № 11:2. – Р. 185 – 208.
83. Cases 3, 4, 7/76 Kramer [1976]
84. Cass D. The Word that Saves Maastricht? The Principle of Subsidiarity and the Division of Powers within the European Community / D. Cass // Common Market Law Review. – 1992. – N 29. - P. 1107 - 1128.
85. CENELEC Електронний ресурс. – Режим доступу -http://www.cenelec.eu/NR/rdonl......E526/0/CENELECRapport2007.pdf.
86. Chalmer D. European Union Law: Text and Materials / Damian Chalmers, Gareth Davies, Giorgio Monti. – 2-nd. ed. - Cambridge : Cambridge University Press, 2010. - 1150 p.
87. Chalmers D. The OMC and the European Welfare State / D Chalmers and M Lodge // Economic and Social Research Council LSE. Discussion Paper. – 2003. - N 11. – P. 3- 27.
88. Charter D. A new legal environment / David Charter // Sharp E. People Power Process / E. Sharp . – Brussels, 2007. - Р. 23–52.
89. Codification of Legislation : A Practical guide. Council of the European Union. 15993/08. - 24 November, 2008.
90. Comitology procedures Електронний ресурс. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/transparency/regcomitology/index.cfm?do=FAQ.FAQ
91. Comitology reloaded: On delegated acts and implementing acts Електронний ресурс. – Режим доступу: www.dbresearch.biz/PROD/DBR_INTERNET_.
92. Commission (EC) ««A Citizens» Agenda – Delivering Results for Europe» (Communication) COM(2006) 211 final. - 10 May 2006.
93. Commission Manual on Legislative Drafting [Електронний ресурс]. – Режим доступу: - http://ec.europa.eu/governance/better_regulation/legis_comm_en.pdf
94. Commission Staff Working Paper. Simpler legislation for the internal market. Report on the outcome of the fifth phase of SLIM, SEC (2001). - Brussels, 2001 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: - http://europa.eu.int/comm/internal_market/simplification/docs/sec2001-1997.
95. Commission work programme [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/atwork/programmes/index_en.htm
96. Commission’s strategic objectives 2005-2009 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/atwork/synthesis/index_en.htm#activity
97. Common approach to impact assessment [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/governance/impact/ia_in_other/docs/ii_common _approach_to_ia_en.pdf
98. Communication from the Commission Simplifying and improving the regulatory environment (COM (2001) 726 final). - Brussels, 5 December 2001.
99. Сommunication from the Commission of 15 May 2001 A Sustainable Europe for a Better World: A European Union. Strategy for Sustainable Development, 2009 Review of the EU Sustainable Development Strategy [Електронний ресурс]. – Режим доступу: eur-lex.europa.eu/LexUriServ/site/.../2001/com2001 _0264en01.pdf -
100. Communication from the Commission to the Council and the European Parliament on an Open Method of Coordination for the Community immigration policy (COM(2001)387 final, 11.7.01). – 15 р.
101. Communication from the Commission to the Council, the European Parliament, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions: Updating and simplifying the Community acquis (COM(2003) 71 final of 11 February 2003 - doc. 6591/03)
102. Communication from the Commission to the European Parliament and the Council on the codification of the acquis communautaire (COM(2001) 645 final of 21.11.2001 - doc.14360/01).
103. Communication from the Commission to the European Parliament and the Council Implementation of Article 290 of the Treaty on the Functioning of the European Union (COM(2009) 673 final)
104. Communication of the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions of 25 October 2005 "Implementing the Community Lisbon programme: A strategy for the simplification of the regulatory environment" (COM(2005) 535 final).
105. Congress Online Project. Congress Online: Assessing and Improving Capitol Hill Website. - Washington , D.C. : George Washington University and the Congressional Management Foundation, 2002.
106. Consolidated text of the Treaty on European Union [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.eurotreaties.com/treatytexts.html#lisbon
107. Consolidated text of the Treaty on the Functioning of the European Union [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.eurotreaties.com/treatytexts.html#lisbon
108. Consultation [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://europa.eu/institutions/decision-making/index_en.htm
109. Corrigendum to the Interinstitutional Agreement on better law-making (OJ, C 321 of 31.12.2003) // Official Journal of EU (C). - 8.1.2004. - C 4. - P. 7 - 8.
110. CONV 216/02 3 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://register.consilium.europa.eu/pdf/en/02/cv00/cv00216.en02.pdf
111. COREPER Електронний ресурс. – Режим доступу: http://europa.eu.int/idea/bin/dispent.pl?lang=en&entity_id=3780
112. Costa/ENEL від 15 липня 1964 року, Справа 6/641(1)
113. Council Decision 1999/468/EC laying down the procedures for the exercise of implementing powers conferred on the Commission // Official Journal of EU (L). – 1999. – 184. – P. 15 – 19.; du 17.7.1999, p. 23; Official Journal of EU (L). – 2006. - 200. - P. 11. .
114. Council Decision of 1 December 2009 adopting the Council's Rules of Procedure (2009/937/EU) // Official Journal of the European Union (L). - 11.12.2009. - L 325. – Р. 35 – 46.
115. Council Regulation (EC) No 58/2003 // Official Journal of the European Union (L). - 16.1.2003. - L 11. – Р. 1 - 29.
116. Dashwood A. The Relationship between the Member States and the Euroepan Union/European Community / Alan Dashwood // Common Market Law Review. - 2004. - No 41. - Р. 335 - 381.
117. De Burca G. The principle of subsidiarity and the Court of Justice as an institutional actor / Grainne De Burca // Journal of Common Market Studies. – 1998. - Vol. 36 ( Issue 2). - P. 217 - 236.
118. De Clerck-Sachsse J. The new European parliament: All change or business as usual? / J. De Clerck-Sachsse // CEPS Special report. - August 2009. – 53 p.
119. Decision No 1673/2006/EC of the European Parliament and of the Council of 24 October 2006 Оn the financing of European standardisation // Official Journal of the European Union (L). - 2006. - L - 315 - P. 9 - 12.
120. Decision on the organisation and running of the European Administrative School (2005/119/EC of 26 January 2005) // Official Journal of the European Union (L). – 2005. – L 37. – P. 17.
121. Dehousse R. The Open Method of Coordination: A New Policy Paradigm? / R. Dehousse. – 24 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://eucenter.wisc.edu/OMC/Papers/Dehousse.pdf
122. Developments in the European Union procedures and policies relevant to parliamentary scrutiny: COSAC tenth bi-annual report, November 2008.
123. Directorates-General ("DGs") and Services Annual Activity Reports 2009 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/atwork/synthesis/index_en.htm#activity
124. ETSI Електронний ресурс. – Режим доступу - http://www.etsi.org/WebSite/do аnnual_Report_2008_english.pdf.
125. EU Decision Making. The cooperation procedure Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.eu2008.si/en/About_the_EU/Decision_Making/
126. EU policies Електронний ресурс. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/governance/better_regulation/impact_en.htm
127. Euratom powers in the field of nuclear liability revisited // International Journal of Nuclear Law. – 30 June, 2010. – V. 3. - Number 1. - Р. 1 - 18.
128. EUR-Lex – The access to European Union Law Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.pravo.hr/images/50005763/EUR-Lex%20Zagreb-presentation-final.pdf
129. Eur-lex search results as of Jun 14, 2010 (simple search – legislation; acts in force) Електронний ресурс. – Режим доступу: -http://eur-lex.europa.eu/en/index.htm.
130. EUROPA Електронний ресурс. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/
131. Europe 2020 - A strategy for smart, sustainable and inclusive growth. - COM(2010) 2020.
132. European Commission, Information Society Benchmarking Report, 2005 Електронний ресурс. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/idabc/en/document/5276/254
133. European Committee for Standardization: web page: CEN in figures Електронний ресурс. – Режим доступу: - http://www.cen.eu/cenorm/aboutus/statistics/index.asp.
134. European Council Decision of 1 December 2009 adopting its Rules of Procedure (2009/882/EU) // Official Journal of the European Union (L). - 2.12.2009. - L 315. – Р. 51 – 55.
135. European Governance a White Paper 25.7.2001. COM(2001) 428 final. – 86 p.
136. European industrial relations dictionary Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.eurofound.europa.eu/areas/industrialrelations
137. European Law Monitor Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.europeanlawmonitor.org/EU-Information/EU-Legislative-Procedures/
138. European Parliament resolution of 7 May 2009 requesting the Commission to submit a proposal for a regulation of the European Parliament and of the Council on the implementation of the citizens" initiative (2008/2169(INI)). - P6_TA(2009)0389.
139. European Parliament resolution of 4 September 2007 on institutional and legal implications of the use of ‘soft law’ instruments (2007/2028(INI)) // Official Journal of the European Union (C). - 24.07.2008. - C 187. – Р.75 - 77.
140. European Parliament resolution of 7 May 2009 on Parliament's new role and responsibilities in implementing the Treaty of Lisbon (2008/2063(INI)) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.europarl.europa.eu/
141. European Parliament resolution on the typology of acts and the hierarchy of legislation in the European Union (2002/2140(INI)) // Official Journal of the European Union (C). – 2004. – C 31. - Р. 126 - 134.
142. European Union Law: Text and Materials / Damian Chalmers, Gareth Davies, Georgio Monti. – Cambridge: Cambridge University Press, 2010. – 1150 р.
143. Explenatory note on the “Community Method” MEMO/02/102, Brussels, 22.05.2002 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://europa.eu/rapid/pressReleasesAction.do?reference
144. Final report of Working Group IX on Simplification, CONV 424/02
145. Financial Programming and Budget, the budget explained,budgetary system,legal foundation Електронний ресурс. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/budget/explained/budg_system/legal_bases/legal_en.cfm
146. Fischer М. Subsidiarity: a "baguette magique" or mere "gobbledygook". Working paper in Odense University / М. Fischer. – Odense, Denmark : Odense University, 2000. – 147 р.
147. Five-year strategic objectives [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/atwork/strategicplanning/index_en.htm
148. Foreign and Security Police Електронний ресурс. – Режим доступу: - http://europa.eu/pol/cfsp/index_en.htm
149. Fritz B. On the Optimal Assignment of Competences in a Multi-Level Governed European Union / Eller Markus, Breuss Fritz // European Integration online Papers. – 2003. - Vol. 7. - No 8. - P. 15 - 39.
150. Germany : the establishment of the National ‘Normenkontrollrat’ to promote Better regulation and cutting [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.normenkontrollrat.bund.de/Webs/NKR/DE/Homepage
151. Green Paper on a European Citizens' Initiative Brussels, 11.11.2009. - COM(2009) 622 final.
152. Green Paper: European Transparency Initiative, 03.05.2006. - COM (2006) 194 final.
153. Grffith J. C. Beyond Transparency: New Standards for legislative Information Systems / J. Grffith. - Luxembourg: ECPRD, 2006. - 169 p.
154. Grimm D. Comments on the German Constitutional Court’s Decision on the Lisbon Treaty / D. Grimm // European Constitutional Law Review. – 2009. – V. 5. – Issue 3. – P. 353 - 367.
155. Guideline of the ECB of 31 August 2000 on monetary policy instruments and procedures of the Eurosystem (ECB/2000/7) // Official Journal of EU (L). - 11.12.2000. - L 310. - Р. 1 – 8.
156. Haagsma A. Acceptable Law-Making Standards in the European Union their regulatory assessment / Auke Haagsma; European Commission, Internal Market DG // Proceedings of ECPRD Seminar. – 2001. – P. 18 - 19.
157. Hartley T. C. European Union Law in a Global Context / T. C. Hartley. - Cambridge : Cambridge University Press, 2004. – 178 р.
158. Hartley T.C. The foundations of European Community law: an introduction to the constitutional and administrative law of the European Community / T.C. Hartley. – 6th Edition. - Oxford; New York : Oxford University Press, 2007. – 472 р.
159. Hofmann H. Legislation, Delegation and Implementation under the Treaty of Lisbon: Typology Meets Reality / Herwig Hofmann // European Law Journal. – 2009. – V. 15. – Issue 4. – P. 482 – 505.
160. How does the Commission take decisions? Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ec.europa.eu/atwork/basicfacts/index_en.htm
161. Іmpact assessment [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ec.europa.eu/governance/impact/index_en.htm
162. Impact assessment planning [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/governance/impact/planned_ia/planned_ia_en.htm
163. Impact Assessment Board [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/governance/impact/iab/iab_en.htm
164. Impact Assessment Board Report for 2009. - Brussels, 29.01.2010. - SEC(2009) 1728 final.
165. Interim Report from the Commission to the Stockholm European Council: Improving and simplifying the regulatory environment, Brussels, COM(2001)130 final.
166. Interinstitutional Agreement of 16 December 2003 Оn better law-making // Official Journal of EU (C). - 31.12.2003. - C 321. – Р. 1- 7.
167. Interinstitutional Agreement of 20 December 1994, Оn an Accelerated working method for official codification of legislative texts // Official Journal of EU (C). - 4.4.1996. - C 102. - Р. 2 - 5.
168. Interinstitutional Agreement on common guidelines for the quality of drafting of Community legislation (1998) // Official Journal of EU (C). – 17.03.1999. - C 073. - P. 1 – 4.
169. Interview with European Commission Secretary-General Catherine Day // EurActiv. - 2006-09-25 Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.euractiv.com/en/future-eu/interview-european-commission-secretary-general-catherine-day/article-158149.
170. Ireland [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.betterregulation.ie/index.asp.
171. Isaac G. Droit general de l'Union européenne / G. Isaac, M. Blanquet. - Paris: Dalloz, 2006. - P. 229 - 232.
172. Ives W. Lawmaking and Legislative Process / W. Ives // CIVITAC : Institute for the study of Civil Society. – 2010. – N 1 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.civitas.org.uk/eufacts/OS/OS2.htm
173. Jacobsson K. Between Deliberation and Discipline: Soft Governance in EU Employment Policy / K Jacobsson // Soft Law and Governance and Regulation: An Interdisciplinary Analysis. – Cheltenham : Edward Elgar, 2004. – Р. 134 - 148.
174. Jans T. The role of national parliaments in European decision-making / T. Jans, S. Piedrafita // EIPASCOPE. – 2009. – N 1. - P. 16 – 22.
175. Joerges C. Social Market Economy’ as Europe’s Social Model? / C. Joerges, F. Rödl // EUI Working Paper. LAW. – 2004. - № 8. – P. 27 - 39.
176. Joined Cases 42 and 49/59 SNUPAt v. High Authority 1961 ECR 109.
177. Joint declaration on practical arrangements for the codecision procedure (article 251 of the EC Treaty) // Official Journal of EU (C). – 2007. - C 145. – Р. 2 - 17.
178. Kerber W. Policy learning in Europe: the open method of coordination and laboratory federalism / W. Kerber, M. Eckardt // Journal of European public policy. - March 2007. - № 14:2. - Р. 227 – 247.
179. Kirkpatrick C. H. Regulatory impact assessment: towards better regulation? / Colin H. Kirkpatrick, David Parker. - Cheltenham : Edward Elgar Publishing, 2007. - 286 р.
180. Konstadakopulos D. Power Shifts in the European Union? he Case of Spatial Planning / Dimitrios Konstadakopulos, Eser Thiemo W. // European Planning Studies. - Dec. 2000. - Vol. 8. - Issue 6. – Р. 27 - 41.
181. Kovats L. An automated dataset on EU legislation based on PreLex, 2010 / L. Kovats Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.uni-potsdam.de/db/ls_regierungssystem_brd/files/kovats_mannheim.pdf
182. Larhant M. La cooperation interperlementaire dans l’UE / M. Larhant // Notre Europe Policy Paper. – 2007. - № 16. - P. 30 - 31.
183. Larsen E. The rise of e-citizen: How people use government agencies’ Web sites / E. Larsen, L. Rainer. – Washington, D.C. : Pew Internet & And American Life Project, 2002 Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.pewinternet.org
184. Legal Certainty Group [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/internal_market/financial-markets/clearing/certainty_en.htm
185. Legal Instruments Електронний ресурс. – Режим доступу: - http://europa.eu/legislation_summaries/institutional_affairs/decisionmaking.
186. Legislation summaries. Primary legislation [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://europa.eu/legislation_summaries/institutional_affairs/
187. Legislation summaries. Sources of secondary law [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://europa.eu/legislation_summaries/ institutional_affairs/decisionmaking_process/l14530_en.htm
188. Legislative procedures (including the budgetary procedure): current situation // The European Convention : CONV216/02 Brussels, 24 July 2002 (30.07).
189. Lisbon European Council: White Paper on European Governance (2001) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.europarl.europa.eu/sidesSearch/sipadeMapUrl.do?...TA-2001...
190. MacLeod I. The External Relations of the European Community / I. MacLeod, I. D. Нenry, S. Hyett. – Oxford : Oxford University Press, 1996. – 254 p.
191. Maucher M. Beteiligung möglich? – Die Offene Methode der Koordinierung und ihre Anwendung im Sozialbereich / M. Maucher [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.soziale-dienste-in-europa.de/Anlage25405/Artikel_Offene_Methode_der_Koodinierung_Beteiligungsverfahren.pdf
192. Meuwese A. C. M. Impact Assessment in EU Lawmaking / Anne Claartje Margreet Meuwese. – Leiden, 2008. – 338 р.
193. Monial P.-Y. Les normes de droit communautaire / P.-Y. Monial. – Paris : PUF, 2000. - P. 42 - 48.
194. Morand Ch.-A. Les recommendations, les résolutions et les avis du droit communautaire/ Ch.-A. Morand // Cahiers Dr Euro. – 1994. - № 6. - Р. 621 - 628.
195. Moravcsik A. EU enlatgement as rational choice / A. Moravcsik // ESI: European Study Initiative. – 2010. – 15 March.
196. Moussis N. Access to European Union law, economics, policies / N. Moussis Електронний ресурс. – Режим доступу: http://europedia.moussis.eu/books/Book_2/
197. National parliaments & the EU // Euractiv. - 1.08.2008. – p. 1 - 15.
198. New EBC Rules of Procedure (2010) Електронний ресурс. – Режим доступ