МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ТРУДОВИХ ПРАВОВІДНОСИН У ФІЛОСОФІЇ ПРАВА

Короткий опис

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЗАНФІРОВА ТЕТЯНА АНАТОЛІЇВНА

УДК 349.22:340.12

МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ
ТРУДОВИХ ПРАВОВІДНОСИН У ФІЛОСОФІЇ ПРАВА

Дисертація
на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук
за спеціальністю
12.00.12 – філософія права

Науковий консультант –
доктор філософських наук, професор
Марчук Михайло Георгійович

Запоріжжя – 2011

ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………….5
РОЗДІЛ 1. ЕВОЛЮЦІЯ КАТЕГОРІЙНОГО ОСМИСЛЕННЯ СВОБОДИ,
РІВНОСТІ, СПРАВЕДЛИВОСТІ ПРАЦІ В ІСТОРІЇ ФІЛОСОФІЇ ПРАВА, РЕЛІГІЙНИХ ТА ЕТИКО-ІДЕОЛОГІЧНИХ СИСТЕМ 14
1.1. Протофілософські уявлення щодо категорій свободи, рівності, справедливості праці в стародавньому світі 14
1.1.1. Етико-аксіологічні засади розуміння праці
в релігійно-міфологічних комплексах стародавніх цивілізацій
(Вавилон, Єгипет, Китай) 14
1.1.2. Категорії свободи, рівності і справедливості
в метафізиці та етиці античності 21
1.1.3. Свобода, рівність і справедливість у філософії права
Стародавнього Риму та філософії візантійського православ’я 40
1.2. Трансформація правових ідей щодо свободи, рівності,
справедливості і праці в Біблії, християнській апологетиці й патристиці 62
1.2.1. Філософсько-правові погляди в ранній апологетиці Августина Блаженного 75
1.2.2. Рівність і справедливість у патристиці Томи Аквінського та філософії права католицизму 77
1.2.3. Свобода, справедливість і рівність у філософсько-правових уявленнях протестантизму 92
1.2.4. Свобода, справедливість і рівність в шаріаті й тарикаті 97
1.3. Категорії свободи, рівності, справедливості, праці в юридичному позитивізмі та філософії природного права Нового часу й епохи буржуазних революцій 104
1.3.1. Сцієнтизм, механіцизм і сенсуалізм
у філософсько-методологічних рефлексіях
категорій права (XVI–XVII ст.) 104
1.3.2. Природно-правові підвалини свободи, рівності, справедливості
та праці у французькому Просвітництві й утопічному соціалізмі
(епоха буржуазних революцій – початок XIX ст.) 112
1.3.3. Філософські рефлексії свободи, рівності справедливості
і праці в німецькій класичній філософії 118
1.4. Категорії свободи, рівності, справедливості, праці
у філософії марксизму й історичного матеріалізму 122
1.5. Категорія “праця” в сучасному філософському
та міждисциплінарному осмисленні 134
1.5.1. Праця як проблема філософських
та міждисциплінарних дискусій у ХХ ст. 134
1.5.2. Сучасна соціальна онтологія праці
в енергокумуляційній парадигмі 142
1.6. Наймана праця і трудовий потенціал працівника
як категорії політичної економії в контексті зв’язку
із категоріями свободи, рівності та справедливості 146
Висновки до розділу 1 173
РОЗДІЛ 2. ПРЕДМЕТНО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФІЛОСОФІЇ ТРУДОВОГО ПРАВА ЯК ГАЛУЗІ ФІЛОСОФІЇ ПРАВА 176
2.1. Аксіологічні засади філософії права 176
2.1.1. Визначення цінностей: об’єктивізм (субстанціалізм)
та суб’єктивізм (релятивізм) як парадигми аксіології 176
2.1.2. Проблема ієрархізації цінностей у юридичній аксіології: ціннісні ієрархії та правові системи 185
2.2. Парадигмальна будова філософії трудового права:
антитеза природного права і юридичного позитивізму 191
2.3. Методологія філософії трудового права
в мультипарадигмальному вимірі 212
2.3.1. Проблемне поле методології права й формування
методологічних парадигм 212
2.3.2. Конституювання дискурсу філософії трудового права
в методології трудового права 218
2.3.3. Логіко-лінгвістичний аналіз понятійних компонентів
дискурсу філософії трудового права 224
Висновки до розділу 2 238
РОЗДІЛ 3. КАТЕГОРІЯ ТРУДОВИХ ПРАВОВІДНОСИН:
ПРОБЛЕМИ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ В НОРМАТИВНО-ДОГМАТИЧНОМУ ТА НОРМАТИВНО-КРИТИЧНОМУ ДИСКУРСІ 241
3.1. Правовідносини як форма суспільних відносин:
філософський і юридичний підходи 241
3.2. Структура і зміст правовідносин 253
3.3. Інтерпретація трудових правовідносин
у нормативно-догматичному дискурсі трудового права
та теорії держави і права 269
3.3.1. Генезис уявлень щодо індивідуальних
трудових правовідносин 276
3.3.2. Індивідуальні трудові правовідносини
в період ринкових перетворень 302
3.3.3. Проблема локальних нормативних актів
у врегулюванні трудових правовідносин 310
3.3.4. Ідеологічні чинники формування
локальних норм трудового права 319
3.3.5. Особливості трудових правовідносин
у нетипових трудових практиках 326
3.3.6. Трансформація розуміння трудових правовідносин в умовах глобалізації……………………………………………………………………...347
Висновки до розділу 3 357
РОЗДІЛ 4. СИНЕРГЕТИЧНИЙ ПІДХІД
ЯК АНТИТЕЗА ПОЗИТИВІСТСЬКОГО РЕДУКЦІОНІЗМУ
Й ЕТИЦИЗМУ ПРИРОДНОГО ПРАВА В РОЗУМІННІ ТРУДОВОГО ПРАВА ТА ТРУДОВИХ ПРАВОВІДНОСИН 362
4.1. Еволюція сучасного розуміння трудових правовідносин: спроби пошуку інтегральної метатеорії у філософсько-правовому дискурсі 362
4.2. Теоретико-методологічні засади застосування синергетики
у філософії права 373
4.3. Трудове право як синергійна система 385
Висновки до розділу 4 412
ВИСНОВКИ 416
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 426

ВСТУП

Актуальність теми. У сучасному світі відбуваються радикальні економічні, політико-правові трансформації, які актуалізують проблему інтеграції різних галузей публічного права, у тому числі трудового права. Це пов’язано з появою нетрадиційних форм зайнятості, інформаційних технологій та нових видів трудової діяльності, маловідомих для правових систем минулого.
Це пов’язано з необхідністю подолання релятивізму, еклектизму та загальної фрагментарності в інтерпретації трудового права передусім як регулятивного інструментарію трудових правовідносин. Трудове право виконує регулятивну функцію щодо тих соціальних відносин, які пов’язані з організацією праці. Проте ефективність цього регулювання і його спрямованість у сучасних умовах залежать від того ціннісного фонду, з якого виходять різноманітні суб’єкти нормоутворення при прийнятті окремих норм або ж нормативних актів у галузі трудового права.
Методологічним джерелом для конструювання норм трудового права виступають різні ідеології та соціально-політичні доктрини, догматики й етичні системи, розроблені в рамках тих чи інших філософсько-правових парадигм. У традиційних правових системах подібним джерелом виступає наукова методологія юридичного позитивізму та релятивізму.
Система будь-яких правових відносин розвивається на принципах самоорганізації, відповідно до яких соціальні суб’єкти під час їхньої правотворчої діяльності виводять правову систему на власні лінії розвитку, що відповідають як її природі, так і характеру того соціуму, в якому вона існує. Таке бачення відповідає синергетичній теорії функціонування складних систем, включаючи соціально-економічні, за умов їх нестійкого розвитку. Стосовно права синергетичний порядок розуміється як реальне, повне й послідовне здійснення всіх вимог законності, ідеалів і принципів права, правової держави, насамперед реальне та повне забезпечення прав людини.
Кризові явища в праві виявилися в трудовій сфері. Трудове право в Україні не задовольняє нині потреб нової юридичної практики, що формується, оскільки, з одного боку, продовжує за інерцією тяжіти до старої соціалістичної ідеології радянського зразка, а з іншого – намагається орієнтуватися на міжнародні норми трудового права, що закріплені в рекомендаціях та інших документах Міжнародної організації праці. Трудове право в сучасному світі в цілому і в Україні зокрема набуває рис уніфікованості та стандартизованості відповідно до норм міжнародного права, а також стає дедалі залежнішим від владно-політичної кон’юнктури як національного, так і наднаціонального рівня. Ця суперечність в еволюції трудового права та його окремих інститутів потребує певного переосмислення в контексті впливу різних ціннісно-нормативних систем, зокрема політики й ідеології знаходження компромісу між організуючим волевиявленням державної влади, соціальної більшості (громадянського суспільства) та міжнародно-правового досвіду нормотворення в галузі трудового права.
Тому філософсько-правове опрацювання методологічних засад конституювання трудових правовідносин є вкрай актуальним як для діяльності всіх гілок влади в руслі прийняття нових нормативних актів, так і для відповідної експертизи вже прийнятих рішень з боку різноманітних суб’єктів громадянського суспільства.
Проблематику методологічних, ціннісно-регулятивних, нормативно-етичних засад філософсько-правового розуміння трудових правовідносин досліджували представники методологій як релігійно-етичного та політико-ідеологічного, так і філософсько-правового походження. Праці нижчезазначених дослідників, відомих філософів та юристів умовно можна поділити на п’ять груп за критерієм їхньої спрямованості.
По-перше, це узагальнювальні праці теоретико-правової спрямованості в галузі трудового права, в яких визначено вектори еволюції права як соціальної нормативної системи на засадах методології юридичного позитивізму та нормативно-догматичної парадигми теоретизування, а також методологічних засад дослідження трудових правовідносин з погляду догматично-аксіоматичних умопобудов позитивістського штибу в руслі конкуренції між нормативно-догматичним і філософсько-правовим дискурсами в теорії права, теорії трудового права та нормотворчій практиці (М. Александров, С. Алексєєв, Б. Бегічев, Е. Бекбаєв, Н. Болотіна, К. Варшавський, Ю. Вдовіна, О. Венгеров, І. Войтинський, О. Іоффе, І. Кисельов, О. Лейст, О. Ярошенко та ін.).
По-друге, це праці в галузі філософії права, філософії мови та соціальної філософії, автори яких торкались осмислення методологічних засад трудових правовідносин побічно, крізь призму інших загальнофілософських категорій та історико-правових концепцій, а також дискурсивної семантики засадничих категорій філософії права, встановлюючи зв’язок між такими правовими категоріями, як: “правовідносини”, “правові норми”, “справедливість”, “позитивне”, “природне” тощо (В. Бігун, Л. Вітгенштейн, М. Грекова, Л. Грінберг, Г. Гроцій, І. Джохідзе, Н. Дивєєва, Н. Дубіна, В. Єльмєєв, І. Ісаєв, М. Кастельс, Р. Кастель, І. Кальной, Д. Керімов, С. Кечек’ян, А. Козловський, М. Марчук, В. Миронов, М. Михальченко, Л. Сіднєв та ін.).
По-третє, це праці в галузі філософії права та соціальної філософії, а також ідеологічних аксіологій, автори яких розробляють категорії трудового права в руслі контраверсійності юридичного позитивізму та природного права, впроваджуючи на місці “скасованого” позитивізму позитивізм нового зразка на оновлених ідеологічних засадах, а також проблем інтелектуальної конкуренції позитивістських концепцій, що набуває форми первісної критики тієї чи іншої концепції на природно-правових засадах (різних форм етицизму та соціологізму) із переростанням дискурсу в ту чи іншу форму нормативної догматики в міру його перетворення на державну ідеологію й стратегію нормотворення в галузі трудового права (М. Альбер, В. Воронкова, М. Гниліцька, М. Дімін, С. Захарцев, С. Іванов, О. Ковлер, М. Коркунов, О. Костюченко, В. Кривов, В. Ленін, В. Литвинов-Фалінський, О. Лушніков, К. Маркс, Є. Сищикова, Л. Таль, В. Таран та ін.).
По-четверте, це праці в галузі синергетичної методології, які дають змогу здійснити синтез позитивістсько-аналітичних (формально-догматичних) та етико-соціальних засад інтерпретації трудового права як синергійної системи, а трудових правовідносин – як елементів цієї синергійної системи, що дає можливість осмислювати трудове право з погляду появи нелінійних форм інституалізації трудових правовідносин, а також способів самоорганізованої взаємодії у сфері праці, яка утворюється в мультидетермінованому середовищі інформаційного суспільства (Є. Князева, Т. Михайлова, С. Подолинський, М. Піддубний, С. Сливка, В. Шишкін, О. Шкуркін, Г. Хакен та ін.).
По-п’яте, це праці в галузі історії права й історії філософії, що дають змогу здійснювати генетичну реконструкцію відповідних методологій на відповідних етапах історичного розвитку суспільства, що дає змогу встановлювати відповідності або невідповідності методологічної рефлексії трудових правовідносин у зв’язку з розвитком соціогуманітарної думки на тих чи інших фазах розвитку суспільства (М. Абрамов, Ю. Агафонов, В. Асмус, Т. Брендлер, Л. Васильєв, С. Вішновецька, О. Владимирська, Т. Герасимів, Б. Греков, О. Гуревич, М. Гуренко-Вайцман, С. Захарцев, І. Ісаєв, Н. Мотрошилова, С. Муромцев та ін.).
Не очікуючи остаточного вирішення наукових проблем теорії трудових правовідносин, можна ставити завдання філософського осмислення проблематики трудового права як окремої галузі у філософії права. Цьому є свої пояснення: методологічні засади філософії трудового права дотепер не були предметом спеціального розгляду філософів і юристів у вищезазначених працях. Не виникає сумніву щодо актуальності такої постановки питання, водночас вирішення складних проблем сучасного розвитку трудового права потребує залучення інших наукових галузей і філософії, включаючи їх історичні аспекти, що має суттєво збагатити правові уявлення й надати змогу привнести в них нові ідеї та концепції. У зв’язку із цим постає завдання визначити предмет філософії трудового права й запропонувати методологічний інструментарій його дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах науково-дослідної теми Класичного приватного університету “Цивільно-правове забезпечення в Україні механізму захисту прав та свобод людини і громадянина” (державний реєстраційний номер 0111U001102). У межах зазначеної теми здобувачем проведено дослідження методологічних засад конституювання предметного поля філософії трудового права як напряму філософсько-правових досліджень та визначено методологічно-аксіологічні орієнтири дослідження трудових правовідносин. Тема дисертації затверджена вченою радою Класичного приватного університету (протокол № 3 від 26.11.2008 р.).
Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є побудова категорійної моделі аксіологічно-нормативного осмислення філософії трудового права в контексті існуючих ідеологічних, релігійних і філософсько-правових концепцій.
Для досягнення зазначеної мети поставлено такі завдання:
1) визначити основні етапи категорійного осмислення свободи, рівності, справедливості, праці у трудових правовідносинах в історії філософії права, релігійних та різних етико-ідеологічних систем;
2) здійснити експлікацію методологічних засад філософії права;
3) визначити аксіологічні детермінанти конструювання трудових правовідносин у суб’єктно-об’єктному вимірі;
4) запропонувати методику соціально-філософського аналізу трансформації аксіологічних засад трудового права в руслі синергетичної парадигми;
5) визначити синергетичну парадигму як методологічне доповнення до традиційного елементалістського й позитивістського мислення у філософії права;
Об’єкт дослідження – суспільні відносини у сфері трудового права.
Предмет дослідження – методологічні засади дослідження трудових правовідносин у філософії права.
Нормативну базу дослідження становлять нормативні акти (Конституції України, РФ, деяких інших країн – у тих блоках дослідження, де проводиться компаративний аналіз норм трудового права), кодифіковані нормативні акти в галузі трудового права (кодекси), міжнародно-правові акти, які стосуються регулювання трудових правовідносин (зокрема, конвенції МОП), підзаконні нормативні акти у сфері організації праці й регулювання трудових правовідносин (інструкції, положення, укази, декрети тощо).
Емпіричною базою дослідження є історичні джерела (2001–2011 рр.), які дають можливість реконструювати обставини прийняття тих чи інших нормативних актів, а також виникнення ідеологій і соціально-політичних рухів, що були супутніми генезі відповідних трудових правовідносин. Такі історичні джерела є представленими в самостійному вигляді та як складова відповідних праць у галузі трудового права, філософії права й наукових досліджень, що пов’язані з аналізом ідеологій трудового права (монографії, статті, архівно-довідкові матеріали, процесуальні документи, результати соціологічних досліджень тощо).
Методи дослідження. У роботі використано такі загальнонаукові методи: аналіз, синтез, систематизація (для визначення теоретико-методологічних принципів дослідження); класифікація й типологічний аналіз (для впорядкування методологій філософії права і її засадничих парадигм); порівняння (для виявлення специфічних та особливих моментів окремих категорій і філософсько-правових концептів); екстраполяція (як один з провідних методів щодо застосування синергетичної методології в осмисленні трудового права як цілісної системи). Робота ґрунтується на міждисциплінарному підході, що дало змогу здійснити комплексний аналіз предмета дослідження та використати досягнення ряду суміжних із філософією права дисциплін з погляду застосування категоріально-понятійного апарату теорії держави і права, методології права, соціальної філософії, теоретичної соціології, політекономії.
У першому розділі для визначення етапів категорійного осмислення свободи, рівності, справедливості, праці в трудових правовідносинах в історії філософії права, релігійних та етико-ідеологічних систем, розробки категоріально-понятійного апарату й зіставлення його змісту з іншими підходами застосовано методи якісного аналізу, типологізації, логічного моделювання та компаративного (порівняльного) аналізу. У другому розділі використано метод якісного аналізу та типологізації для визначення парадигматичних типажів філософсько-правового теоретизування й осмислення категорійних універсалій філософії трудового права. У третьому розділі застосовано методи історико-генетичної реконструкції, типологізації, якісного аналізу, логічного моделювання, структурно-функціональний метод, а також міждисциплінарний підхід, що дав змогу здійснити комплексний аналіз предмета дослідження. У четвертому розділі застосовано методи якісного аналізу, типологізації, емпіричної екстраполяції з погляду розуміння категорій синергетичної методології в реальності трудових правовідносин та їх трансформації.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в ній вперше здійснено спробу побудови комплексного підходу до дослідження методологічних засад конституювання предметного поля філософії трудового права як напряму філософсько-правових досліджень та побудовано описово-аналітичну модель дослідження трудових правовідносин у філософії права. Основні положення, що містять елементи новизни, полягають у такому:
уперше:
 визначено підстави нормативно-практичної необхідності подолання позитивістського стилю та нормативно-догматичної системи легалістичного мислення в трьох важливих напрямах: філософії трудового права; соціології трудового права; догматиці (каноніці, деонтології й етиці, що охоплюють аксіологію) трудового права. Відмінність від результатів попередніх досліджень полягає в доведенні релятивістського походження нормативно-догматичної парадигми позитивізму, який виводить догматику із ситуативних потреб нормотворення та спирається не стільки на правознавство, скільки на догматизоване законознавство, претендуючи на побудову всеохопної онтології права;
 визначено філософсько-правові засади побудови філософії трудового права як аксіоматично-догматичної системи, що складається з вихідних принципів (постульованих тверджень), основних понять і логіки побудови правових висновків через застосування аксіоматично-дедуктивного методу. Відмінність від результатів попередніх досліджень полягає в доведенні взаємозв’язку онтології, аксіології та гносеології трудового права;
 запропоновано звернути увагу на те, що будь-які документи сучасного трудового права, включаючи чинний Кодекс законів про працю (КЗпП), так чи інакше використовують суто філософські категорії та концепти. Водночас саме в КЗпП України чітко представлений розрив між аксіологією зазначеного нормативного акту і конкретними законодавчими нормами, що свідчить про порушення зв’язку між аксіологією, онтологією та гносеологією у філософському розумінні трудового права. Відмінність від результатів попередніх досліджень полягає в доведенні того, що через це конструювання відповідної онтології трудового права відбувається “наосліп”, унаслідок чого страждає легітимність як правової системи, так і державної влади, адже аксіологічні конструкти формують ціннісно забарвлений дух законодавчих норм регулювання трудових відносин;
 запропоновано типологічну модель аксіологічних концептосфер, що випливають із базових філософських і науково-ідеологічних доктрин: лібертаризму, дистрибутивізму й егалітаризму. Принципи, що покладені в основу трудового права будь-якої держави, включаючи Україну, мають базуватися саме на цих перелічених категоріях, насамперед, свободи, справедливості й рівності. Відмінність від результатів попередніх досліджень полягає в доведенні світоглядного походження аксіологічних систем трудового права з відповідних релігій, ідеологій, філософій чи наукових напрямів при збереженні відповідного ціннісного базису, в якому зростання вагомості однієї цінності відбувається за рахунок зменшення вагомості іншої;
удосконалено:
 систему знань, оцінок, уявлень на основі наукового аналізу базових філософських категорій: свободи, рівності і справедливості, – які покладені в основу філософії права, зокрема, трудового. Така постановка питання передбачає: визначення предмета філософії трудового права; виявлення особливостей методологічних підходів до філософського осмислення обраних категорій з позицій трудового права; розгляд змісту категорій “свобода”, “рівність” і “справедливість” у методологічному й аксіологічному вимірах; осмислення категорій “свобода”, “рівність” і “справедливість” як підвалин в аспекті праворозуміння й правосвідомості у трудових правовідносинах;
 семантику понять “праця” та “право” як лінгвістичних утворень, пов’язаних з релятивістськими полісемантиками. При цьому доведено, що зміщення семантичних акцентів понять, які становлять ядро й периферію цих смислоутворювальних концептів трудового права, зумовлені радикальними змінами соціального середовища не лише в Україні та постсоціалістичних країнах, а й у країнах з високим рівнем розвитку економіки;
набуло подальшого розвитку:
 осмислення онтології, аксіології та гносеології категорій свободи, рівності і справедливості у сфері праці з урахуванням багатьох чинників, пов’язаних з панівною соціально-економічною парадигмою. Відмінність від результатів попередніх досліджень полягає в тому, що філософський зміст цих категорій потрібно розглядати як в історичному вимірі, так і на сучасному етапі з урахуванням різноспрямованих процесів глобалізації й етнізації, що розгортаються у світовому суспільстві в умовах всеохопної кризи ринкової економіки;
 осмислення й пошук механізмів реалізації завдань у межах нової парадигми – парадигми “гідної праці”. Відмінність від результатів попередніх досліджень полягає в доведенні синтетичного характеру та спрямованості зазначеної парадигми, що виступає своєрідною квінтесенцією релігії, ідеології, філософії та правових наук у руслі різнопланових правових культур.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:
 при підготовці й розробці навчальних програм курсів “Філософія права”, “Соціологія права”, “Юридична деонтологія”, “Філософія трудового права”, “Догматична епістемологія трудового права”, “Аксіологія трудового права” (довідка № 07-11 від 28.11.2010 р.);
 при підготовці та розробці проекту Трудового кодексу України, експертизі підзаконних нормативних актів, прийнятих органами виконавчої влади, на предмет їх відповідності й легітимності з погляду сучасної методології права та парадигмальних засад теорії “гідної праці” (довідка Верховної Ради України № 791/178-07 від 21.09.2010 р.);
 при розробці аксіологічно-методологічного блоку програм соціального захисту населення органами законодавчої та виконавчої влади, а також для проведення відповідної деонтологічної експертизи останніх відповідними фахівцями в галузі філософії трудового права (довідка Кабінету Міністрів України № 159-09/01-11 від 21.01.2011 р.).
Положення дисертації враховано Класичним приватним університетом при розробці форм контрактів з науково-педагогічними працівниками з урахуванням належного забезпечення та гарантування прав і свобод людини та громадянина (довідка № 1702 від 07.09.2010 р.).
Особистий внесок автора. Дисертаційна робота виконана самостійно. У наукових працях, підготовлених у співавторстві, внесок автора конкретизовано в списку опублікованих праць за темою дисертації.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження доповідалися та обговорювалися на міжнародних, всеукраїнських та регіональних конференціях, симпозіумах, круглих столах: “Нове законодавство України та проблеми його застосування” (Харків, 2003 р.), “Кодифікація трудового законодавства України: стан та перспективи” (Запоріжжя, 2004 р.), “Форми соціально-правового захисту працівників у службово-трудових відносинах” (Суми, 2005 р.), “Медичне право України: правовий статус пацієнтів в Україні та його законодавче забезпечення (генезис, розвиток, проблеми і перспективи вдосконалення)” (Львів, 2008 р.), “Трудове право України: сучасний стан та перспективи” (Сімферополь, 2008 р.), “Дні науки” (Запоріжжя, 2008 р.), “Проблеми вдосконалення правового регулювання соціально-трудових відносин в Україні” (Харків, 2009 р.), “Запорізькі правові читання” (Запоріжжя, 2009 р.), “Актуальные проблемы социологии права” (Запоріжжя, 2009 р.), “Устойчивое развитие муниципальных образований в условиях глобального кризиса: вопросы теории, методологии и практики” (Руза, Московська обл., 2009 р.), “Правове життя сучасної України” (Одеса, 2009 р.), “Філософія гуманітарного знання: після Вільгельма Дільтея” (Чернівці, 2009 р.), “VIII Афанасьевские чтения. Социальное управление и вызовы современной цивилизации” ( Руза, Московська обл., 2010 р.), “Сучасні суспільні проблеми у вимірі соціології управління” (Донецьк, 2011 р.), “Правова культура і соціально-правові практики” (Харків, 2011 р.).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладені у 48 працях, у тому числі двох монографіях, двадцяти трьох статтях у наукових фахових виданнях, двадцяти трьох публікаціях в інших виданнях, загальним обсягом 35,79 обл.-вид. арк.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації представлено розв’язання наукової проблеми, сутність якої полягає в дефіциті комплексного осмислення методологічних аксіологічно-нормативних засад філософії трудового права як напряму філософії права з погляду зв’язку між ієрархіями аксіологій, що складаються в різних сферах духовної культури й через правову культуру впливають на конституювання трудових правовідносин як у нормативно-теоретичному, так і в соціально-юридичному аспектах.
1. Встановлено, що у філософії трудового права домінує чотири основні витоки конституюючих аксіологій, які є джерелом конструювання норм-аскіом і норм-принципів трудового права: релігія, філософія, наука й ідеологія. Право виступає щодо цих соціально-регулятивних систем швидше залежним і детермінованим, ніж автономним та самодостатнім. Це зумовлено тим, що нормотворення в праві в ту чи іншу епоху перебуває під впливом, з одного боку, аксіологічної метасистеми, яка задає напрями конструювання правових універсалій при домінуванні того чи іншого джерела права, а з іншого – його специфічної змістової наповненості.
2. Доведено зв’язок між космоцентризмом грецької філософії й естетичним ставленням до праці; теоцентризмом Середньовіччя й домінантою етики спокутування гріха через працю; гуманізмом епохи Відродження й актуалізацією цінностей свободи, рівності, справедливості та піднесенням значущості праці в підприємницькій сфері, вільних мистецтвах; сцієнтизмом, механіцизмом і сенсуалізмом Нового часу та спробами методологічного осмислення вічних і незмінних засад буржуазного конституціоналізму та спроб розв’язання проблем найманої праці, рівності, справедливості і свободи через конституційне право; появою масового індустріального виробництва й егалітарних аксіологій ідеологічного формату, що вирішували питання свободи, справедливості, рівності та праці через встановлення механізмів тотального перерозподілу, всезагальної трудової мобілізації й перетворення людини із суб’єкта правовідносин на об’єкт трудового права.
3. Обґрунтовано, що норми-принципи та норми-аксіоми трудового права можуть бути похідними від релігійної, філософської, наукової та ідеологічної аксіології. Джерелом аксіології виступають відповідні онтології – більш-менш систематизовані “картування” буття та його витоків. Так, у релігійних онтологіях аксіології вибудовуються як дихотомічні системи, в яких сакральне є протиставленим світському, і саме сакральне є детермінуючим чинником щодо профанного та світського. Це задає підпорядкованість норм-принципів і норм-аксіом трудового права відповідним конструктам доцільності, виправданості, онтологічного зв’язку етики праці з проблемою врятування душі та визначення духовної місії людини у світі.
4. Питання ставлення до праці, її нормативного регулювання вирішується у світлі засадничої місії людини в окресленому релігійному світогляді. Так, конструювання аксіології та етики праці в руслі християнської онтології випливає із засадничих ідей спокутування гріха, розуміння праці як вимушеної (примусової) необхідності, протиставлення праці та творчості, засудження праці, спрямованої на нагромадження додаткових вартостей (зокрема, у православ’ї), заборони свавілля роботодавця щодо найманого працівника. Християнська етика ґрунтується на аксіології й деонтології природно необхідної праці, яка є достатньою з погляду забезпечення споживчого мінімуму й не тяжіє до приватновласницького задоволення надлишкових матеріальних потреб. У цілому в християнській етиці перевага віддається етиці любові та милості, тоді як для ісламу є більш характерною етика законництва й ритуалізму. У ході конструювання аксіології та етики права в руслі філософій (стосовно напряму останніх здійснено специфікацію окремих напрямів філософствування, представлених у православ’ї та ісламі) встановлено, що вплив категорій грецької й ісламської правової культури на релігійну етику православ’я (фактично – утворення синкрету між елліно-візантійською культурою та християнством) істотно видозмінив релігійну оцінку праці. Зокрема, у православній етиці праці йшлося про фактичне “викреслення” правосуб’єктності найманого (частіше – феодально залежного) працівника, обмеження та звуження спектра сфер легітимної праці (праця у сфері обміну й матеріального виробництва, пов’язана з нагромадженням додаткової вартості, імовірніше, засуджувалася як іллегітимна), розрив в оцінці престижності фізичної та управлінської праці (остання визначалася як гідніша з погляду її винагороди), припущення односторонніх ненормативних рішень з боку власника (роботодавця) щодо найманого працівника тощо.
5. Встановлено, що в релігійних етиках нехристиянського походження, зокрема ісламу, акценти зміщено в бік заохочення приватної власності при необхідності дотримання принципів общинного егалітаризму, заохочення благодійництва, соціального патронату теократичної ісламської держави щодо визначення прав та обов’язків працедавця й найманого працівника.
6. У наукових онтологіях (фактично – наукових картинах світу, що стали домінувати в Новий час та епоху буржуазних революцій) провідними з погляду конструювання норм-принципів і норм-аксіом стали механіцизм, позитивізм, редукціонізм, уніфікаціонізм. Домінування математичного природознавства детермінувало перебудову аксіологій філософії права в руслі ідеологем буржуазної рівності, контрактуальності, еквівалентності, а в новітній час – появу проблем свободи праці та соціальної справедливості для найманого працівника.
7. Уточнено, що поширення найманої праці й необхідності її калькулювання поставило на порядок денний визначення гуманістичних стандартів праці та розробки систем коригування соціальної нерівності через громадські організації, ідеї соціального партнерства й інтерсуб’єктного соціального діалогу на основі комунікації між владою та громадськістю. Це стало підґрунтям для виникнення систем соціалізму, комунізму, адміністративного дирижизму, які перехопили аксіологічну естафету від науки й конституювалися як відповідні ідеології, що стали задавати тон у філософії трудового права та конструюванні трудових правовідносин. Ідеться, зокрема, про лібералізм, соціалізм, комунізм і фашизм. Кожна із цих ідеологій пропонувала розв’язання ключової проблеми сфери праці – проблеми узгодження інтересів свободи працедавця й дистрибутивної справедливості щодо найманого працівника. У сучасних філософських дискусіях філософії постмодерну питання праці розв’язується з урахуванням появи нової реальності – символічного виробництва та виробництва знаків. При переході до нової виробничої реальності втрачається зв’язок між інститутом прижиттєвого найму, рівно як і довготривалого контракту з одним роботодавцем. Сама підготовка робочої сили набуває ознак парцелярності, загалом спостерігається тенденція до американізації способу життя значних за чисельністю груп людей.
8. Визначено, що цінності можуть ієрархізуватись у праві, виходячи з будови аксіосфери певного суспільства, яка побудована як відповідна супідрядність регулятивних систем, від вищого ступеня генералізованості до нижчого. Залежно від ступеня генералізованості тієї чи іншої підсистеми аксіосфери право визначає результат цієї ієрархізації у вигляді супідрядності галузей права, правових інституцій та норм.
9. Екстраполяція цього положення на різні правові системи сучасності дає змогу зрозуміти логіку нормотворення й нормореалізації в цивілізаційних формоутвореннях різних типів і подолати однобічний детермінізм, замінивши його мультидетермінальною моделлю. Доведено, що залежно від розуміння природи, сутності цінностей у юридичній аксіології вибудовувалися об’єктивістські (субстанціалістські) і суб’єктивістські (релятивістські) методології цінностей та їх ієрархій. При цьому субстанціалізм у визначенні наповненості й ієрархізованості правових норм тяжіє до раціоналізму та волюнтаризму, тоді як релятивізм – до афектуалізму. На основі цього зроблено висновок про те, що міра експліцитності того чи іншого джерела права в правовій системі визначена тим сегментом аксіосфери (релігією, політикою, ідеологією), який задає спосіб прописування правових норм і переважання в правовій системі одного з двох формоелементів: нормативного (власне правової норми, представленої, як правило, у формалізованому і структурованому вигляді в законі та інших генералізованих джерелах права) та доксального (представленого як корпус думок відповідних вторинних щодо законодавця суб’єктів правозастосування щодо того, що саме слід вважати правом). Переважання нормативного формоелементу дає на виході конституціоналізм, публічність, демократичність, експліцитність правових норм, тобто правовий раціоналізм; переважання доксального формоелементу дає суперечливість, взаємонакладення норм, дискусії з приводу змісту правових норм, непрозорість нормотворення та переважання суб’єктивного чинника в правозастосуванні, розвинену дискреційність, що дає на виході правовий децизіонізм.
10. Констатовано, що філософія права частково протиставляється нормативно-догматичному дискурсу, який утворюється теорією держави і права та методологією права. Вона виконує щодо системи права нормативно-критичну функцію, здійснюючи вторинне рефлексивне тестування створених законодавцем норм права на предмет їх відповідності аксіологічно-аксіоматичним універсаліям соціально-нормативних систем вищого рівня регуляції. Також встановлено й доведено, що аксіологічні градації домінування тієї чи іншої цінності можуть бути визначені в умовній тринарній шкалі, на крайніх полюсах якої розміщено відповідні аксіологічні екстремуми, що не дають змоги досягти оптимуму в трудових правовідносинах, а між ними – певна точка оптимуму, досягнення якої є бажаним з погляду балансування між свободою, рівністю і справедливістю в трудовому праві з погляду законодавця. Такими тринаріями щодо свободи виступають індивідуалістичний волюнтаризм, конвенціоналізм та ідеократичний тоталітаризм; щодо рівності – лібералізм (афектуалізм, соліпсизм), раціоналізм та дистрибутивізм; щодо справедливості – деспотизм, диференціонізм, егалітаризм. Відмінності між ними можуть бути представлені з погляду розрізнення критеріїв суб’єкта, об’єкта та змісту трудових правовідносин.
11. Обґрунтовано, що найбільш вигідною з погляду збалансування інтересів є ідеологія конвенціалізму й соціального партнерства, пріоритети якої чітко прописані в принципі тристоронності, викладеному в нормативних документах Міжнародної організації праці. Юридичне закріплення принципу тристоронності в процедурах діяльності МОП, створюваних нею конвенціях та рекомендаціях виражало балансне уявлення про соціальну справедливість як про паритетність інтересів трьох соціальних груп: підприємців (організаторів виробництва), найманих працівників та урядової бюрократії.
12. Акцентовано на тому, що осмислення соціальної справедливості в такому ракурсі зумовлювалося необхідністю подолання трьох крайнощів, несумісних із соціально-нормативним відтворенням ринкового суспільства й демократії: стихійного лібералізму, що призводить до фактичного і юридичного розшарування й високої соціальної поляризованості в суспільстві, що, звісно, породжує тенденцію до олігархізації буржуазії та зубожіння (пауперизації) широких мас населення. Це може призвести до соціального вибуху при переважанні егалітаризму й комунізму, який знищує всі механізми саморегулювання ринку та насаджує примусову рівність, чим також порушується принцип справедливості в частині, яка пов’язана з особистими досягненнями й усуненням від питань організації виробництва та перерозподілу; фашизму, який розв’язує питання соціальної справедливості за рахунок військової експансії та силового придушення робітничого руху.
13. Виявлено, що суб’єктний або об’єктний вимір покладено в основу визначення інституту трудового договору, який виступає засадничим з погляду розуміння методології та аксіології трудового права. При цьому трудовий договір може виступати як суб’єкт-об’єктно-орієнтований, об’єкт-суб’єктно-орієнтований та контрактуально-орієнтований залежно від припущення законодавцем позиції домінування інтересів тієї чи іншої сторони в трудовому договорі, яка є залежною від статусу власності в суспільстві.
14. Встановлено, що в суб’єктно-об’єктній моделі конструювання трудового договору, залежно від урахування інтересів працедавця або найманого працівника, переважатиме лібералізм або ж егалітаризм (дистрибуціонізм), що становлять основу позиції повновладдя власника виробництва на основі принципу дискреційності локального нормотворення, або ж позиції соціальної захищеності найманого працівника, в якій передбачено розширення кола соціального діалогу та соціально-демократичної інтерсуб’єктності у встановленні рамок-обмежень для роботодавця у вигляді норм-принципів і норм-аксіом трудового права соціальною правовою державою. Також доведено, що категоріальний аналіз праці у відповідній філософсько-правовій парадигмі є похідним від трьох засадничих моделей праворозуміння: державницької, моралістичної та соціологічної, тобто етатизму, етицизму й соціологізму. Етатизм проголошує редукцію права до рівня закону та виводить право з державної волі, розглядаючи всі правові феномени як похідні від цієї владно-централізуючої волі. В юридичному позитивізмі категорія праці є похідною від категорій безпеки, стабільності й уніфікованості правовідносин, оскільки позитивізм як парадигма передбачає абстрагування від змістовно-аксіологічної сторони трудових правовідносин. В етицизмі, який представлено в природному праві, категорія праці розглядається крізь призму аксіологічної легітимації правових конструктів регулятивними системами вищого порядку. Ідеться про необхідність виведення трудових правовідносин із релігійних, філософських та наукових аксіологій, оскільки трудове право, як і право загалом, не розглядається як повністю автономна соціально-нормативна система.
15. Доведено, що в етицизмі категорія праці розглядається в семантичному полі категорій справедливості, рівності, свободи, братерства, гідності. Етицизм і природне право передбачають у цьому випадку іллегітимність визначеної в законі (нормах трудового права) категорії праці, тобто аксіоматичним є припущення щодо можливості виявлення законодавцем принципової помилковості при конструюванні норм трудового права й обґрунтування інтелектуально-філософської ревізії аксіологічних конструктів права через філософсько-правову рефлексію. У соціологізмі, який є похідним від методології та соціології права, категорія “праця” розглядається в контексті соціального замовлення й відповідних соціальних експектацій, які враховуються при конструюванні соціальних норм законодавцем. Крайнощі соціологізму виявлено в методології філософії права марксистського походження, в якій припускається релятивістське ставлення до праці з позиції політичної та економічної доцільності існуючої влади.
16. Обґрунтовано, що у філософії трудового права відбувалася еволюція від елементалізму та аналітичної методології до холізму й синергізму, в яких представлено принципово нове розуміння праці та трудового договору порівняно з аналітичною методологією позитивізму, що була домінантною практично до кінця ХХ ст. Зміна аксіологічних пріоритетів зумовлена утворенням планетарної спільноти й процесами глобалізації, які задають спрямованість зміни трудових правовідносин у напрямі визнання інтелектуальної власності як первинної щодо інших типів та видів власності.
17. Акцентовано увагу на тому, що через це змінюється тип привласнення додаткової вартості, що зумовлює зміну типу правовідносин між власником і найманим працівником. Ця зміна відбувається передусім по лінії усвідомлення колабораційної природи праці й відповідного аксіологічного забезпечення її через етику та деонтологію синергізму. Йдеться вже не тільки й не стільки про розмежування зон інтересів працедавця та найманого працівника, не стільки про забезпечення пріоритету власника або ж соціальної дистрибуції, скільки про антиентропійну функцію трудового права, виконання якої передбачає мінімізацію розсіювання енергії в процесах виробництва. Пріоритування енергономічності праці принципово змінює не лише ставлення до неї, а й оновлює етичні та деонтологічні принципи конструювання аксіоматики трудового права й трудових правовідносин як інструменту синергізування виробничої діяльності в інтересах суспільства.
18. Встановлено, що синергетика дає змогу здійснювати осмислення трудового права як синергійної цілісності, спрямованої передусім на забезпечення прогресу і стабільності праці в руслі соціального консенсусу й партнерства. Водночас соціально-інструментальне забезпечення цієї синергійності є доступним далеко не для всіх країн, оскільки в багатьох спільнотах домінують правові системи, в яких зберігається атомістично-корпоративний тип правової регуляції соціальних відносин. Саме по собі декларування синергізму є марним, якщо в суспільстві фактично має місце стан прихованої війни, а комунікація між різними соціальними групами та суспільством як цілим залишається ідеологічно упередженою. Плідним у цьому відношенні є застосування фрактального розуміння трудового права, що розглядається як фрагмент (складова) метасистеми, що має масштабну інваріантність, оскільки взята від метасистеми, якою є право. У свою чергу, право є фрактальним щодо політики, політика – щодо ідеології, ідеологія – щодо філософії та релігії. Звідси випливає висновок про ініціювання через право змін і трансформацій вищих регулятивних метасистем, які, залишаючись несинергізованими, діють через трудове право на відтворення нових видів соціальної нерівності, несвободи і несправедливості.
19. Обґрунтовано, що синергетична парадигма стає основою для подолання обмеженості позитивістського стилю мислення у філософії трудового права, оскільки позитивізм, базуючись на об’єктивізмі, лінійності та догматичності в праворозумінні, створює аксіологічні обмеження в розвитку й функціонуванні системи соціального партнерства; підвищення ролі людського фактора; перетворення працівника з простого виконавця волі організатора на активного, освіченого суб’єкта виробництва, управління, обміну й розподілу продукту, інноваційного процесу; вдосконалення партнерських відносин. Позитивізм виходить зі статизованої моделі трудових правовідносин, тоді як за сучасних умов трансформаційних процесів системно-синергетична модель протиставляє статизмам соціальної структури взаємодію та взаємодопомогу на мікро-, мезо- і макрорівнях. Синергетика, на відміну від позитивізму й елементалізму, асимілює абстрагування як рух у напрямку елементарної характеристики трудового права як системи, але у вигляді ентропії (певного рівня хаотизованості системи), органічно пов’язаної з формуванням нових складних структур, що переборюють ентропію дисипативних структур, які наповнюють процеси трансформації трудового права як відкритої системи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамов М.А. Шотландская философия века Просвещения [Электронный ресурс] / М.А. Абрамов. – Режим доступа: http://www.modernlib.ru/books/abramov_mihail_aleksandrovich/shotlandskaya_filosofiya_veka_prosvescheniya/read.
2. Агафонов Ю.А. Русская философия и социология права / Ю.А. Агафонов, В.В. Шалин, Н.А. Зимонина. – 2-е изд. – Ростов н/Д : Феникс ; Краснодар : Краснодарская академия МВД России, 2005. – 400 с.
3. Аксаков И.С. Ответ на рукописную статью “Христианство и прогресс”, присланную в редакцию газеты “Русь” / И.С. Аксаков // Отчего так нелегко живется в России? – М. : РОССПЭН, 2002. – 798 с.
4. Александров Н.Г. Советское трудовое право / Н.Г. Александ¬ров. – М., 1963. – 182 с.
5. Александров Н.Г. Трудовое правоотношение / Н.Г. Александ¬ров. – М. : Юрид. изд-во Мин-ва юстиции СССР, 1948. – 336 с.
6. Алексеев Г.Н. Энергоэнтропика / Г.Н. Алексеев. – М. : Знание, 1983. – 192 с.
7. Алексеев С.С. Право: азбука – теория – философия: Опыт комплексного исследования / С.С. Алексеев. – М. : Статут, 1999. – 712 с.
8. Алексеев С.С. Теория права / С.С. Алексеев. – М. : Бек, 1995. – 275 с.
9. Алексеев С.С. Общая теория права : в 2 т. / С.С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1981. – Т. 1. – 361 с.
10. Алексеева Т.А. Справедливость: морально-политическая философия Джона Ролза / Т.А. Алексеева. – М. : Наука, 1992. – 194 с.
11. Альбер М. Капитализм против капитализма / М. Альбер. – СПб. : Экономическая школа, 1998. – 293 с.
12. Андрущенко В. Організоване суспільство / В. Андрущенко ; Інститут вищої освіти АПН України. – К. : Просвіта, 2006. – 504 с.
13. Антология мировой философии : в 4 т. / [под ред. В.В. Соколо¬ва]. – М. : Мысль, 1969. – Т. 1. Философия древности и средневековья. – Ч. 1. – 576 с.
14. Антология мировой философии. – М., 1969. – Т. 2. – Ч. 2. − С. 383–396.
15. Арендт Х. Vita activia, или О деятельной жизни / Х. Арендт ; [пер. с нем. и англ. В. В. Бибихина]. – СПб. : Алетейя, 2000. – 437 с.
16. Аристотель. Никомахова этика. – Кн. 5 [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.ru.philosophy.kiev.ua/library/aristotle/nic_ethic.html.
17. Аристотель. Политика [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.ru.philosophy.kiev.ua/library/aristotle/polit/index.html.
18. Аршинов В.И. Гражданское общество в контексте синергетического подхода / В.И. Аршинов, Н.Г. Савичева // Общественные науки и современность. – 1999. – № 3. – С. 131–138.
19. Асмус В.Ф. Античная философия / В.Ф. Асмус. – М. : Высшая школа, 1976. – 541 с.
20. Бажов П.П. Каменный цветок / П.П. Бажов. – М. : Художник РСФСР, 1972. – 62 с.
21. Барабаш О. Деякі властивості трудових правовідносин / О. Барабаш // Право України. – 1997. – № 8. – С. 53–57.
22. Бартошек М. Римское право: понятия, термины, определения : пер. с чеш. / М. Бартошек. – М. : Юрид. лит., 1989. – 448 с.
23. Басалаєва С.П. Правовая природа трудового договора : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.05 / С.П. Басалаєва. – СПб., 2004. – 152 c.
24. Бастрыкина О.А. Системообразующие связи внутреннего содержания права : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 / О.А. Бастрыкина ; Коломенский государственный педагогический университет. – Коломна, 2006. – 21 с.
25. Батиев Л.В. Закон и справедливость в философии Платона / Л.В. Батиев // Правоведение. – 2005. – № 5. – С. 164–174.
26. Бауман З. Индивидуализированное общество / З. Бауман. – М. : Логос, 2002. – 390 с.
27. Баумейстер А. Філософія права [Електронний ресурс] / А. Баумейстер. – Режим доступу: http://www. djerelo.com/index.php?
option=com_content&task=category§ionid=6&id=278&Itemid=489.
28. Бачинин В.А. Синергетическая методология и социология права [Электронный ресурс] / В.А. Бачинин : материалы междунар. науч. конф., 18 мая 2001 г., Санкт-Петербург. Серия “Symposium”. – 2001. – № 12. – С. 15–20. – Режим доступа: http://www.anthropology.ru/ru/partners/psociety/index.html.
29. Бачинин В.А. Філософія права : підручник для юрид. спец-тей вищих навч. закладів / В.А. Бачинин, В.С. Журавський, М.І. Па¬нов. – К. : Ін Юре, 2003. – 412 с.
30. Бегичев Б.К. Трудовая правоспособность советских граждан / Б.К. Бегичев. – М. : Юридическая литература, 1972. – 523 с.
31. Бекбаев Е.З. Проблема начала в теоретическом познании правовой системы (попытка обоснования) [Электронный ресурс] / Е.З. Бекбаев. – Режим доступа: http://www.allpravo.ru/library/doc108p0/instrum7129/item7150.html.
32. Бердяев Н.А. О назначении человека / Н.А. Бердяев. – М. : Республика, 1990. – 383 с.
33. Бердяев Н.А. О рабстве и свободе человека / Н.А. Бердяев. – М. : АСТ, 2006. – 316 с.
34. Берман Г.Дж. Западная традиция права: эпоха формирования / Г.Дж. Берман. – М. : АСТ, 1998. – 624 с.
35. Берман Г.Дж. Индивидуалистская и коммунитарная теории справедливости: исторический подход / Г.Дж. Берман // Берман Г.Дж. Вера и закон / Г.Дж. Берман. – М. : Ad marginem, 1999. – 431 с.
36. Біблія або Книги Святого письма Старого й Нового Заповіту : із мови давньєврейської та грецької на українську дослівно наново перекладена / пер. І.І. Огієнко. – К. : Біблійне товариство, 2002. – 1376 с.
37. Бігун В.С. Людина в праві: аксіологічний підхід : автореф. дис... канд. юрид. наук : спец. 12.00.12 / В.С. Бігун ; Національна академія внутрішніх справ України. – К. : НУВС, 2004. – 19 с.
38. Блаженный Августин. О свободе воли : соч. в 3 т. [Электронный ресурс] / Августин Блаженный. – Режим доступа: http://wwwbooks-center.ru/libcent_qitqu.html.
39. Болотіна Н.Б. Трудове право України : підручник / Н.Б. Боло¬тіна. – 3-тє вид. – К. : Вікар, 2005. – 725 с.
40. Бондарь А.Ю. Правовое регулирование образовательно-тру¬довых отношений в условиях перехода к рыночной экономике : дис. ... канд. юрид. наук / А.Ю. Бондарь. – Екатеринбург : НИКА, 1999. – 210 с.
41. Бранский В.П. Глобализация и синергетический историзм / В.П. Бранский, С.Д. Пожарский. – СПб. : Политехника, 2004. – 400 с.
42. Братусь С.Н. Субъекты гражданского права / С.Н. Братусь. – М. : Государственное издательство юридической литературы, 1950. – 367 с.
43. Брендлер Т. Мартин Лютер. Теология и революция / Т. Брендлер. – М. : Университетская книга, 2000. – 368 с.
44. Бровій А.А. Поняття, зміст та особливості виникнення трудових відносин / А.А. Бровій // Форум права. – 2009. – № 3. – С. 80–88.
45. Булгаков С.Н. Философия хозяйства / С.Н. Булгаков. – М. : Наука, 1990. – 412 с.
46. Булгаков С.Н. Труды по социологии и теологии / С.Н. Булга¬ков. – М. : Наука, 1999. – Т. 2. – 826 c.
47. Вазягина А.С. Понятие, признаки, субъекты и содержание трудового правоотношения в современном законодательстве / А.С. Ва-зягина // Трудовое право. – 2009. – № 1. – С. 105–108.
48. Ванчугов В.В. Экономика Древнего Рима [Электронный ресурс] / В.В. Ванчугов // Социально-гуманитарное и политологическое образование. – Режим доступа: http://www.humanities.edu.ru/db/msg/79978.
49. Варламова Н.В. Правоотношение: философские и юридические подходы / Н.В. Варламова // Правоведение. – 1991. – № 4. – С. 43–53.
50. Варшавская Е.Я. Гибкость занятости в российской экономике (теория и практика) : автореф. дис. … д-ра экон. наук / Е.Я. Вар¬шавская. – Кемерово, 2010. – 46 с.
51. Варшавский К.М. Трудовое право СССР / К. М. Варшав¬ский. – Л. : Академия, 1924. – 180 с.
52. Варшавский К.М. Трудовой договор по Кодексу законов о труде 1922 г. / К.М. Варшавский. – СПб., 1923. – 108 c.
53. Васильев А.М. Правовые категории. Методологические аспекты разработки системы категорий теории права / А.М. Васильев. – М. : Юридическая литература, 1976. – 264 с.
54. Васильев Л.С. История Востока : в 2 т. / Л.С. Васильев. – М. : Высшая школа, 1994. – Т. 1. – 495 с. ; Т. 2. – 495 с.
55. Вдовина Ю.Г. Трудовое право. Часть 1 [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://e-college.ru/xbooks/xbook084/book/index/
index.html?part-005*page.htm.
56. Вебер М. Социальные причины падения античной культуры / М. Вебер // Вебер М. Избранное. Образ общества / М. Вебер ; [пер. с нем. М. И. Левиной, Л. В. Михайлова, С. В. Карпушина]. – М. : Юрист, 1994. – С. 447–465.
57. Вебер М. Протестантська етика капіталізму / М. Вебер. – К. : Основи, 1994. – 261 с.
58. Веккер Л.М. Психика и реальность: единая теория психических процессов / Л.М. Веккер. – М. : Смысл, 1998. – 685 с.
59. Вельбрек С.Ф. Теория промышленного права : пер. с франц. [Электронный ресурс] / С.Ф. Вельбрек // Электронная библиотека юриста. – Режим доступа: http://www.allpravo.ru/library/ doc4012p0/iestrum4013.
60. Венедиктова В.М. Правове регулювання неповного робочого часу в умовах ринкової економіки : науково-практичний посібник / В. М. Венедиктова. – Х. : Ун-т внутр. справ, 1999. – 29 с.
61. Венгеров А.Б. Теория государства и права : учебник для юрид. вузов / А.Б. Венгеров. – 3-е изд. – М. : Юриспруденция, 2000. – 528 с.
62. Вернадский В.И. Научная мысль как планетное явление / В. И. Вернадский ; [отв. ред. А.Л. Яншин]. – М. : Наука, 1991. – 270 с.
63. Веселова Е.Р. Локальные нормы трудового права : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.05 / Е.Р. Веселова. – Томск, 2004. – 211 с.
64. Византийский земледельческий закон [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.hist.msu.ru/ER/ Etext/byzant.htm.
65. Височина О.В. Судовий захист працівників при вирішенні індивідуальних трудових спорів як засіб відновлення принципу справедливості [Електронний ресурс] / О.В. Височина // Актуальні питання цивільного та господарського права. – 2008. – № 3. – Режим доступу: http://www.journal.yurpayintel.com.ua/135/print/
66. Витгентштейн Л. Философские работы : пер. с нем. / Л. Витгентштейн. – М. : Гнозис, 1994. – Ч. 1. – 418 с.
67. Вишневская Н.Т. Нестандартные формы занятости в странах с развитой рыночной и переходной экономикой / Н.Т. Вишневская // Труд за рубежом. – 2004. – № 4. – С. 45–77.
68. Вішновецька С.В. Історичні аспекти формування і розвитку галузі трудового права / С.В. Вішновецька // Юридичний вісник. – 2009. – № 1 (10). – С. 57–61.
69. Владимирская О.Ю. Территориальная реформа Клисфена и афинская аристократия [Электронный ресурс] / О.Ю. Владимирская // Проблемы античной истории : сб. науч. статей к 70-летию со дня рождения проф. Э.Д. Фролова. – Режим доступа: http://www.centant.pu.
ru/centrum/publik/kafsbor/2003/vlad.htm.
70. Войтинский И.С. Трудовое право СССР / И.С. Войтинский. – М. ; Л. : Юридическое изд-во НКЮ, 1925. – 364 с.
71. Гегель Г. Работы разных лет : в 2 т. / Г. Гегель. – М. : Мысль, 1971. – Т. 2. – 630 с.
72. Гегель Г. Философия права / Г. Гегель. – М. : Мысль, 1990. – 524 с.
73. Гесиод. Полное собрание текстов / [под ред. О.П. Цыбенко и В.Н. Ярхо]. – М. : Лабиринт, 2001. – 256 с.
74. Гоббс Т. Левиафан, или Материя, форма и власть государства церковного и гражданского / Т. Гоббс // Гоббс Т. Сочинения : в 2 т. / Т. Гоббс. – М. : Мысль, 1991. – Т. 2. – 731 с.
75. Гоббс Т. О гражданине / Т. Гоббс // Гоббс Т. Сочинения : в 2 т. / Т. Гоббс. – М. : Мысль, 1991. – Т. 1. – 505 с.
76. Голбан Н.В. Принцип человека-меры Протагора в свете его антропологии и онтологии / Н.В. Голбан // Credo. – 2004. – № 3. – С. 261–270.
77. Головина С.Ю. Понятийный аппарат трудового права : дис. ... д-ра юрид. наук / С.Ю. Головина. – М., 2003. – 363 с.
78. Гоннова Т.В. Социокультурные характеристики концепта “труд” в русском языковом сознании : дис. ... канд. филол. наук / Т.В. Гон¬нова. – Волгоград, 2003. – 210 с.
79. Гниліцька Н.О. Праця як соціокультурний феномен / Н.О. Гни-ліцька // Гуманітарний вісник ЗДІУ. – 2009. – № 37. – С. 235–239.
80. Гревцов Ю.И. Проблемы теории правового отношения / Ю.И. Гревцов. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1981. – 85 с.
81. Греков Б.Д. Киевская Русь / Б.Д. Греков. – Л. : Государственное издательство политической литературы, 1953. – 568 с.
82. Грекова М. Визначення поняття та ознак міжнародних трудових стандартів / М. Грекова // Право України. – 2008. – № 4. – С. 50–53.
83. Грекова М. Визначення поняття та ознак міжнародних трудових стандартів / М. Грекова // Право України. – 2008. – № 4. – С. 50–53.
84. Гринберг Л.Г. Понятие справедливости в домарксистской политической и правовой мысли / Л.Г. Гринберг // Правоведение. – 1964. – № 1. – С. 131–144.
85. Гринберг Л.Г. Критика современных буржуазных концепций справедливости / Л.Г. Гринберг, А.И. Новиков. – Л. : Наука, 1977. – 162 с.
86. Гроций Г. О праве войны и мира / Г. Гроций. – М. : Ладомир. – 1994. – 868 с.
87. Грушевський М.С. Історія України-Русі / М.С. Грушев¬ський. – К. : Наук. думка, 1991. – Т. 3. – 588 с.
88. Гуревич А. Категории средневековой культуры / А. Гуре¬вич. – М. : Искусство, 1984. – 259 с.
89. Гусак П. Етика і політика: альтернатива чи консонанс? [Електронний ресурс] / П. Гусак // Незалежний культурний часопис “Ї”. – Режим доступу: http://www.ji.lviv.ua/ n22texts/husak.htm#p24.
90. Гусов К. Н. Трудовое право России / К. Н. Гусов, В. Н. Тол¬кунова. – М. : Проспект, 2004. – 496 с.
91. Гутнер Г.Б. Теоретический и философский дискурс [Электронный ресурс] / Г.Б. Гутнер. – Режим доступа: http://ru.philosophy.
kiev.ua/library/misc/diskurs/gutner.html.
92. Гуцул І. Трудовий договор чи трудова угода? [Електронний ресурс] / І. Гуцул // Правовий тиждень. – 2008. – № 8 (81). – Режим доступу: http://www.jurportal.net/showthread.php?t=88.
93. Дамье В. О русской революции // [Электронный ресурс] / В. Дамье // Сайт Конфедерации революционных анархосиндикалистов. – Режим доступа: http://www.aitrus.narod.ru/RusRev.htm.
94. Данилова Е.П. Законодательство о труде в новых экономических условиях. Трудове правовідношення як складне явище в трудовому праві / Е.П. Данилова // Вопросы труда. – 1923. – № 1. – С. 10–11.
95. Декларація МОП основних принципів та прав у світі праці (ухвалена Міжнародною конференцією праці на 86-й сесії, 1998 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua/
cgi-bin/laws/main.cgi?nreg= 993_260.
96. Джохидзе И. Homo faber и будущее труда / И. Джохидзе // Логос. – 2004. – № 6. – С. 3–17.
97. Договор найма в Древнем Египте [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.national-geographic.ru/forums/showthreaded.php?Cat=&Board=general&Number=2572&page=&view=&sb=&o=/”.
98. Дивеева Н.И. Договорные основы трудового права России : монография / Н.И. Дивеева. – Барнаул : Изд-во Алт. ун-та, 1999. – 156 с.
99. Димин М. Труд и собственность в католической доктрине [Электронный ресурс] / М. Димин // Отраслевой портал Transport.ru. – Режим доступа: http://www.transport.ru/2_period/min_econ/N3-496/tryd.htm.
100. Догадов В.М. Очерки трудового права / В.М. Догадов. – Л. : Прибой, 1927. – 163 с.
101. Дождев Д.В. Римское частное право : учебник для вузов / Д.В. Дождев ; [под общ. ред. акад. РАН, д.ю.н., проф. В.С. Нерсесянца]. –
2-е изд., изм. и доп. – М. : Норма, 2005. – 784 с.
102. Дракер П. Посткапиталистическое общество [Электронный ресурс] / П. Дракер // Новая постиндустриальная волна на Западе : антология. – М., 1999. – Режим доступа: http://iir-mp.narod.ru/books/inozemcev/.
103. Дубина И.Н. Эволюция труда: От принуждения к творчеству [Электронный ресурс] / И.Н. Дубина // Портал “Белорусская цифровая библиотека”. – Режим доступа: www.library.by|portalus/modules/philosophy/.
104. Дудин А.П. Категория “правоотношение” – центральная в марксистской науке права : дис. … д-ра юрид. наук / А.П. Дудин. – Саратов, 1983. – 227 с.
105. Дудин А.П. Объект правоотношения (Вопросы теории) / А.П. Дудин. – Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 1980. – 128 с.
106. Дюркгейм Э. О разделении общественного труда / Э. Дюрк¬гейм // Западно-европейская социология ХIX – начала ХХ веков. – М., 1996. – С. 256–309.
107. Дьяконов М.А. Очерки общественного и государственного строя Древней Руси / М.А. Дьяконов. – 4-е изд. – СПб., 1912. – 528 с.
108. Егоров С.Н. Аксиоматические основы теории права [Электронный ресурс] / С.Н. Егоров. – Режим доступа: http://www.statut.spb.ru/bibl/index.html.
109. Ельмеев В.Я. Политическая экономия как социальная экономия труда / В.Я. Ельмеев // Проблемы современной экономики. – 2007. – № 1 (21). – С. 23–27.
110. Європейська соціальна хартія (Переглянута) (ETS № 163) [Електронний ресурс] // Портал Верховної Ради України. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ main.cgi? nreg=994_062.
111. Жернаков В.В. Трудове правовідношення як складне явище в трудовому праві / В.В. Жернаков // Проблеми законності : збірник наукових праць. – 2009. – Вип. 100. – С. 134–147.
112. Жукоцкий В.Д. Диалектика и синергетика как методологические принципы построения научной картины мира / В.Д. Жукоц¬кий, З.Р. Жукоцкая // Успехи современного естествознания. – 2004. – № 3. – С. 58.
113. Заключение Комитета по труду и социальной политике по проекту Трудового кодекса Российской Федерации [Электронный ресурс] // Портал “Федеральное собрание – парламент российской федерации”. – Режим доступа: http://asozd.duma.gov.ru/arhiv/a_dz.nsf/ByID/6590E80DBE919C1743256EF30049216A?OpenDocument.
114. Зайцева О.Б. Исторический аспект трудовой правосубъектности как важнейшей категории трудового права / О.Б. Зайцева // Российский юридический журнал. – 2006. – № 4. – С. 96–107.
115. Зайчук О.В. Теорія держави і права. Академічний курс : підручник / О.В. Зайчук, Н.М. Оніщенко. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 688 с.
116. Записка щодо технічних коментарів до проекту Трудового Кодексу України від 2009 р. [Електронний ресурс] // Сайт Федерації роботодавців України. – Режим доступу: http://www.fru.net/main/1117-mizhnarodna-organizacij-praci-zavershila-robotu.html.
117. Заславская Т.И. Социальные механизмы трансформации неправовых практик / Т.И. Заславская, М.А. Шабанова // Общественные науки и современность. – 2001. – № 5. – С. 5–24.
118. Заславская Т.И. Неправовые трудовые практики и социальные трансформации в России / Т.И. Заславская, М.А. Шабанова // Социологические исследования. – 2002. – № 6. – С. 3–17.
119. Затонский В.А. Категория “правовая жизнь”: опыт теоретического осмысления / В.А. Затонский, А.В. Малько // Правоведение. – 2006. – № 4. – С. 4–17.
120. Захарцев С. Н. Советское право в годы НЭП (1921–1929 гг.) / С. Н. Захарцев. – Тамбов : Изд-во ТГТУ, 2004. – 38 с.
121. Звернення організації роботодавців про внесення змін до діючого законодавства України з метою подолання світової фінансової кризи [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.b2blogger.com/pressroom/2009/ 01/22631.html.
122. Зенон и его ученики / [пер. и коммент. А.А. Столярова]. – М. : Изд. “Греко-латинский кабинет” Ю.А. Шичалина, 1998. – 234 с.
123. Иванов А.В. Истинные основания социальной консолидации / А.В. Иванов // Вестник Российского философского общества. – 2005. – № 4. – С. 51.
124. Ильин И.А. О частной собственности. 1954 / И.А. Ильин // Исупов К. Русская философия собственности (XVII–XX века) / К. Исупов, И. Савкин. – СПб. : Ганза, 1993. – С. 131.
125. Иванов Л.М. Страховой закон 1912 года и его практическое применение / Л.М. Иванов // Отечественная история. – 1995. – № 5. –
С. 73–87.
126. Иванов С.А. Личность в советском трудовом праве / С.А. Иванов, Р.З. Лившиц. – М., 1982. – 322 с.
127. Иванов С.С. Критика понятия “объект правоотношения” [Электронный ресурс] / С.С. Иванов. – Режим доступа: http://www.vevivi.ru/best/Kritika-ponyatiya-obekt-pravootnosheniya-ref59800.html.
128. Иер