СТАТУСНО-РОЛЕВА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ У ПРАВІ ЯК ПРОЯВ СОЦІАЛЬНОЇ СТРАТИФІКАЦІЇ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ТАРНАВСЬКА АННА-НАТАЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК: 340.112 + 340.12

СТАТУСНО-РОЛЕВА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ У ПРАВІ
ЯК ПРОЯВ СОЦІАЛЬНОЇ СТРАТИФІКАЦІЇ

12.00.12 – філософія права

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник:
Вовк Вікторія Миколаївна,
кандидат філософських наук, доцент

Київ – 2010
ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 13
СОЦІАЛЬНА СТРАТИФІКАЦІЯ ЯК УМОВА СТАТУСНО-РОЛЕВОЇ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ У ПРАВІ 13
1.1.Соціальна структура суспільства як багатомірна система 13
1.2. Правові статуси та ролі як різновид соціальних статусів і ролей 34
Висновки до розділу 1 54
РОЗДІЛ 2 55
ПРАВОВИЙ СТАТУС ЯК СУКУПНІСТЬ 55
ПРАВ ТА ОБОВ’ЯЗКІВ ОСОБИ 55
2.1. Поняття правового та юридичного статусу особи 55
2.2. Особливості юридичного статусу в чинному праві України 93
Висновки до розділу 2 123
РОЗДІЛ 3 125
ПРАВОВІ РОЛІ ЯК 125
ДИНАМІЧНИЙ АСПЕКТ ПРАВОВОГО СТАТУСУ 125
3.1 Правові ролі як нормативно-врегульована поведінка в контексті загальноприйнятих цінностей 125
3.2. Особливості правових ролей в праві України 150
Висновки до розділу 3 171
ВИСНОВКИ 172
ДОДАТКИ 175
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 180

ВСТУП

Актуальність теми. Складні трансформаційні процеси, які відбуваються в сучасній Україні, роблять актуальними цілу низку теоретичних і методологічних проблем, пов’язаних з діагностикою подальшого розвитку нових соціальних феноменів та відносин, а також з аналізом трансформацій традиційних соціокультурних і суспільно-правових факторів у нових умовах.
Підкреслюючи актуальність дослідження, слід звернути увагу на ознаки своєчасності такої роботи: по-перше, процеси демократизації та гуманізації українського суспільства спонукають до нового, неусталеного підходу щодо розв’язання теоретико-методологічних проблем права як форми суспільної свідомості та як соціального інституту, що пов’язані із осмисленням та визначенням місця людини у праві; по-друге, досить помітними є численні прогалини в розробці науково-теоретичного підґрунтя основ стратифікаційної теорії у праві.
Сучасний правовий простір, що має свою ієрархію, значною мірою відображає специфіку соціально-культурної детермінації суспільної взаємодії, в якому правові статуси та правові ролі постають одним із основних критеріїв диференціації та стратифікації нинішнього українського права. Пошук оптимальних шляхів його подальшого вдосконалення потребує створення цілісної системи статусів і ролей та наукового обґрунтування механізмів її формування й розвитку, аналізу понять «правовий статус особи», «правова роль», їх змісту, значень, яких вони набувають у процесі розвитку філософсько-правової думки, структури цих феноменів, їх функцій, детермінант розвитку та форм прояву. Актуальність дослідження цих проблем зумовлюється також недостатнім ступенем їх наукової розробки на даному етапі розвитку сучасної вітчизняної філософсько-правової думки.
У світовій гуманітаристиці проблема соціально-правової стратифікації вперше постає, насамперед, у контексті соціально-політичних відносин – у працях Платона та Арістотеля, в яких ієрархічність соціальних феноменів розглядається як цілком природне явище. Ця ідея знаходить своє продовження в Новий час у наукових доробках Т.Гоббса, Б.Спінози, Дж.Локка, П.А.Гольбаха, Ш.-Л.Монтеск’є, Ж.-Ж.Руссо.
Особливого розвитку ідеї соціальної стратифікації набувають у теоретичних побудовах мислителів ХХ століття: Г.Арендт, П.Бергера, М.Вебера, Ю.Габермаса, А.Гідденса, Р.Лінтона, Г.Дейл Мейна, Т.Лукмана, Ф.Мерілла, Р.Мертона, Т.Парсонса, Р.Тернера, М.Фуко, Е.Шилза та інших. У більшості випадків інтерпретація стратифікаційної моделі суспільства подається у вигляді низки ієрархічно-розташованих позицій та стандартизованих моделей поведінки, через які індивіди рухаються у впорядкованій і передбачуваній послідовності та мають можливість здійснювати суспільну комунікацію.
Особливе значення для розробки філософсько-правових проблем стратифікації мають праці П.Сорокіна, в яких задаються загально соціологічні орієнтири досліджень різноманітних соціальних явищ, виробляється методологія їх аналізу, з’ясовуються передумови соціальної стратифікації суспільства, встановлюються канали вертикальної циркуляції та мобільності індивідів у межах соціуму.
Останніми десятиріччями проблема соціальної стратифікації з виходом у правову площину, знаходить відображення в теоріях А.Саутхолла, М.Хермана, М.Крозьє, Є.Вятра, Р.Арона, У.Бентона, С.Верби, Д.Істона, Р.Даля, В.Парето, А.Бентлі, Л.Посохова, Ю.Кисельова, В.Комарова, Є.Солдатова, В.Калінічева, О.Іншакова, О.Воробйова, В.Танчера, А.Ручки, Б.Поршньова, Ю.Неймера, К.Павлиці, М.Семенова, О.Поршакова та ін.
Особливого значення набувають праці тих дослідників, які у процесі соціально-філософського аналізу акцентують увагу на типізації історичних форм соціальних зв’язків та включають її до контексту дослідження ієрархічно-особистісних відносин. Серед них такі відомі українські вчені, як В.Андрущенко, І.Бойченко, Є.Головаха, Л.Губерський, І.Зязюн, В.Кремень, М.Михальченко, М.Мокляк, І.Надольний, В.Пазенок, В.Рижко, В.Ярошовець. Серед останніх публікацій вітчизняних суспільствознавців, в працях яких прослідковується інтерес до проблем соціально-правової стратифікації, вирізняються наукові розвідки Р.Ануфрієвої, В.Богданова, Л.Бевзенко, М.Зелінського, Є.Злобіної, О.Іващенко, H.Корабльової, С.Макєєва, М.Михальченко, Н.Паніної, Т.Рудницької, О.Симончук, В.Чорноволенка, O.Харченка, М.Шульги.
Значний науковий доробок у дослідження особливостей статусно-ролевих позицій особи у праві внесли вітчизняні науковці: Ж.Алєксєєва, В.Бігун, В.Вовк, Ю.Грошевой, С.Гусарєв, М.Костицький, О.Кривоконь, О.Маноха, Д.Лук’янець, Ю.Оборотов, С.Подкопаєв, С.Стеценко, О.Тихомиров, А.Токарська, Б.Чміль.
Попри численність і різноманітність характеристик правового статусу та правових ролей, що мають місце в сучасній науковій літературі, можна констатувати певну фрагментарність при спробі відтворення природи та сутності цих явищ. Більше того, на сьогодні не існує цілісного монографічного дослідження особливостей правової стратифікації та її форм. Незважаючи на наявність різнобічних наукових підходів до вивчення проблеми правової диференціації, слід констатувати відсутність спеціальних теоретичних розробок і концептуальних підходів, предметом яких було б право з точки зору його статусно-ролевих визначеностей.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведення дисертаційного дослідження пов’язано з Концепцією Загальнодержавної цільової соціальної програми «Молодь України» на 2009-2015рр., затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11червня 2008р. №825-р. та у межах Концепції Державної цільової соціальної програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2008-2011рр., затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 4 червня 2008р. №798-р. Дисертація виконана відповідно до планів НД і ДКР Київського національного університету внутрішніх справ і науково-дослідної роботи кафедри філософії права та юридичної логіки КНУВС (2006-2008рр.). Тема дослідження зареєстрована Академією правових наук України (реєстр. №756, 2008р.).
Мета і завдання роботи. Мета дисертаційної роботи полягає в комплексному науковому висвітленні статусно-ролевої диференціації у праві як одного із способів буттєвості останнього.
Для досягнення цієї мети було поставлено такі завдання:
- проаналізувати суспільство як багатовимірну та ієрархічну систему, яка є контекстом для розгортання правової реальності й у якій важливе місце займають соціальні статуси та ролі; виявити світоглядні підвалини зарубіжної та вітчизняної теорії соціальної стратифікації; обґрунтувати взаємозв’язок між соціальним та правовим простором;
- дослідити феномени соціальних статусів та соціальних ролей як умови формування та функціонування правових статусів та ролей, означити особливості правових статусів і ролей у системі соціальної взаємодії як особливих соціальних позицій індивіда або групи індивідів, що визначаються за рядом ознак, специфічних для цієї системи;
- довести, що правовий статус є різновидом соціального статусу, означити якісні відмінності правового статусу в розрізі природного та позитивного права, проаналізувати співвідношення понять «правовий статус» та «юридичний статус»;
- проаналізувати специфіку практичного втілення правового статусу як особливої соціальної позиції індивіда в системі чинного законодавства України;
- здійснити філософсько-правовий аналіз статусно-правових позицій особи в межах дії чинного українського законодавства через призму інституту громадянства як особливого стійкого взаємозв’язку між особою та державою;
- довести, що правові ролі є конкретизацією правового статусу особи в дії, що вони є стандартизованими моделями поведінки, які мають відносно об’єктивну природу стосовно конкретного виконавця, виражають очікування соціуму; розробити класифікацію ролевих стандартів, що діють у праві, та виписати основні типи цих ролей;
- проаналізувати особливості юридичного закріплення основних правових ролей у сучасній Україні.
Об’єкт дослідження – право як ієрархієзована соціальна система.
Предмет дослідження – статусно-ролева диференціація у права як прояв соціальної стратифікації.
Методи дослідження. Відповідно до мети та завдань дослідження в дисертації використано систему методів наукового пізнання: загальнофілософських, філософсько-правових, загальнонаукових та конкретно-наукових. Науковий пошук був би неможливий без використання діалектичного методу для доведення, що правова стратифікація є таким соціальним явищем, яке перебуває в постійному розвитку, а також обумовлене всім спектром соціокультурної реальності (розділи 1, 2). У процесі роботи дисертант використовував системний метод для з’ясування місця й ролі правового статусу та правових ролей у системі соціального простору, а також для комплексного дослідження права як складного і багатогранного явища (підрозділи 1.1, 1.2). За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат, визначені сутність та особливі риси правового статусу і правових ролей. Використання історичного та еволюційного методів дозволило виділити основні наукові підходи до означення явищ правового статусу і правової ролі (підрозділи 2.1, 3.1). Дисертант також застосовував методи правового дослідження: порівняльно-правовий – для виявлення особливостей функціонування статусно-ролевих стандартів у різних європейських державах та метод тлумачення – для пояснення та розкриття основних положень нормативних документів, що стосуються статусно-ролевої диференціації у праві (підрозділи 3.1, 3.2). Кожний із цих методів застосовувався для вирішення конкретних дослідницьких завдань.
Базовими методологічними принципами, що використовувалися автором, є принципи об’єктивності, неупередженості аналізу, принцип критичного осмислення досліджуваного матеріалу, принцип логічної послідовності викладу та аргументованості основних теоретичних положень.
У процесі дослідження дисертант спирався на методологічні основи стратифікаційної теорії, доробки філософсько-правової антропології, деонтологічну теорію, на принципи особистісно-кваліфікаційного підходу щодо специфіки професійних ролей у праві.
Це дослідження є міждисциплінарним. Відповідно до поставленої мети поряд із філософсько-правовими працями широко використовувалися наукові розробки із загальної теорії права, соціології, соціальної психології, галузевих юридичних наук, культурології, історії філософії.
У межах дисертаційного дослідження було проведено соціологічне дослідження громадської думки (опитано 200 респондентів) щодо проблем правової стратифікації та правової статусно-ролевої реальності. Зокрема, одержані такі результати: 78,0 % респондентів переконані в тому, що стан дотримання основних прав та свобод людини і громадянина в державі суттєво впливає на правовий статус особи, а 20,0 % опитаних – не замислювалися над цим питанням; 54,0 % – схильні вважати, що сьогодні в Україні для досягнення високого соціально-правового статусу необхідною є «освіта – для кар’єри», а не «освіта – для життя», протилежної думки дотримується 21,0 %, а для 25,0 % дане питання не є актуальним; досить високим є показник, що характеризує наявність негативних рис та тенденцій, необхідних для виконання юридичних ролей в сучасній Україні: 59,0 % вважають, що юридична діяльність є політично заангажованою, 67,0 % відзначають, що сучасний український юрист змушений прислуговувати владі; і лише 30,0 % респондентів відзначають, що задля виконання професійних ролей необхідні високий рівень функціональної грамотності особи, високий рівень знань.
Наукова новизна одержаних результатів. У вітчизняній юридичній науці здійснено комплексний філософсько-правововий аналіз проблем статусно-ролевої диференціації права. Зокрема, наукова новизна дослідження характеризується такими методологічними та теоретичними висновками і положеннями:
вперше:
- здійснено перенесення знання про статус і соціальні ролі з соціології та соціальної філософії у філософсько-правовий контекст, а також пристосування цих знань до вимог філософсько-правової рефлексії з метою напрацювання особливостей правового статусу та правових ролей як різновиду соціальних;
- доведено, що детермінізм правового світу реалізується у бінарних рольових стандартах: по-перше, правові ролі виражають специфіку соціального буття, об’єктивуючись у соціальній реальності, а, по-друге, правові ролі є відповіддю особи на соціальну ситуацію, з безпосереднім індивідуально-особистісним переживанням ролевого стандарту;
удосконалено:
- теоретичне обґрунтування сутнісної відмінності явищ «правовий статус» та «юридичний статус» особи, оскільки статус у полі дії природного й позитивного права має своєрідне забарвлення та змістовне наповнення. Правовий статус розуміється як іманентна властивість особи-учасника правової взаємодії та закріплення за нею юридичного статусу як виразу політико-державної належності особи, тобто правовий та юридичний статус особи при відмінності в джерелах походження, різниці просторово-часових рис є невід’ємними характеристиками особи як учасника соціальної взаємодії та правової комунікації;
- теза, що концепція правових ролей є граничною для гуманітарних наук, а тому має трансфактичне представлення у правовій реальності, що дозволяє виявити і розгорнути пізнавальний потенціал теорії правових ролей, у якій правові статуси та ролі набувають фундаментальних характеристик людського буття;
дістали подальшого розвитку:
- положення про право як порядок, що є ціннісно-нормативною системою, в якій особливу роль відіграють норми, стандарти поведінки людей, а також їх вплив на процеси адаптації людини до навколишнього середовища та можливості реалізації своїх потреб та інтересів. До основних засобів такої реалізації індивіда в правовому просторі відносять правові статуси і правові ролі. Правові статуси є інструментами правової технології соціального врегулювання суспільного простору, відображаючи положення індивіда або групи у відношенні до інших індивідів і груп у суспільстві. Поняття «роль» у дослідженні правової реальності носить не інструментальний характер, а означає явище буттєвого порядку. Це поняття відображає один із способів буттєвості людини у праві, а також репрезентує свободу волі учасника правової комунікації;
- структурно-функціоналістська теорія соціальних ролей в контексті права. Правові ролі як динамічний аспект правових статусів є актуалізацією суспільно-історичного досвіду людства, що в конкретно-історичному розрізі постає через систему основних правових стандартів та алгоритмів поведінки.
Практичне значення одержаних результатів. Результати здійсненого дослідження допоможуть більш глибокому розумінню особливостей та специфіки неоднорідності права як соціальної ієрархічної системи. Отримані результати мають таке практичне значення:
- у правовиховній площині – теоретичні висновки, пропозиції та рекомендації, що містяться в даному дослідженні, можуть служити матеріалом у роботі по підвищенню рівня правової культури та правосвідомості населення, студентської молоді, державних службовців (акт впровадження у практичну діяльність Департаменту зв’язків з громадськістю МВС України від 23 березня 2010р.);
- у навчальному процесі результати роботи можуть бути використані при підготовці підручників, навчальних посібників, навчальних програм, рекомендацій з курсів «Філософія права», «Юридична деонтологія», «Теорія держави і права», «Культурологія» (акт впровадження в навчальний процес КНУВС від 18 грудня 2009р.; акт впровадження в навчальний процес Української академії бізнесу та підприємництва від 20 вересня 2009р.);
- у правотворчій діяльності – як теоретичний матеріал при розробці законів України, що регламентують правовий статус особи.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення дисертації обговорювалися на міжнародних та всеукраїнських конференціях: «Філософські, методологічні та психологічні проблеми права» (м. Київ, 26 січня 2008р., 28 січня 2009р., 24 квітня 2010р.), «Актуальні проблеми формування громадянського суспільства та становлення правової держави» (м.Черкаси, 3-4 травня 2008р.).
Публікації. Основні результати дослідження, висновки та пропозиції відображено у семи наукових працях: у чотирьох статтях, три з яких опубліковані у фахових виданнях ВАК України, та трьох тезах доповідей, виданих за матеріалами науково-теоретичних конференцій.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У висновках, на основі проведеного комплексного й системного дослідження проблем правової стратифікації, сформульовані теоретичні положення, які відповідають вимогам наукової новизни і мають значення для науки, зокрема:
Право як соціальна система є складноструктурованим та ієрархізованим явищем. Функціональні та онтологічні особливості права зумовлюють існування розгалуженої системи правових статусно-ролевих стандартів та моделей, які є різновидом соціальної статусно-ролевої визначеності особи.
Правовий статус особистості є суспільно-усвідомленою та легітимною еталонно-інституціалізованою позицією індивіда в сучасному структуровано-ієрархізованому правовому просторі, він є специфічною формою відображення правової структури суспільства та окремих інституцій, а також формою відтворення відповідних очікувань і домагань індивідів.
Статусно-ролева визначеність особи в правовому просторі є її сутнісною характеристикою як соціальної істоти, оскільки вона характеризує рівень інтегрованості особи в соціальне середовище. Соціальна інтеграція і всі її різновиди (економічна, правова, політична тощо) визначає міру входження особи в систему соціальних потреб, норм, прав, обов’язків та очікувань, які пов’язані із певним статусом і різними сферами життєдіяльності.
Правові статуси й правові ролі виступають засобом пристосування до «навколишнього правового середовища», вони є своєрідним інструментом входження в соціально-правові відносини. Правові статуси та правові ролі утворюють специфічний механізм, завдяки якому кожна особа стає частиною правової реальності. Враховуючи ту обставину, що положення особи в соціумі визначається не тільки тим, яку правову позицію вона здатна зайняти в силу своїх особистісних якостей, але й тим, якими є ці позиції у всій правовій системі, до якої вона належить. При врахуванні того, що особа має свободу вибору соціальних позицій та їх заміщення, йдеться про двосторонній процес, і соціально значимі наміри людей для свого здійснення повинні одержати згоду суспільства.
Одним із основних правових статусів сьогодні є юридичний статус. Якісне дослідження вказаного феномену з філософсько-правових позицій можливе лише у чіткому розмежуванні явищ правового статусу та юридичного статусу особи. Під правовим статусом особи розуміється таке її положення у всій соціальній системі, яке притаманне всім людям як вільним та рівним індивідам в той час, як юридичний статус відображає лише соціальне положення індивіда-громадянина. Тобто, юридичний статус особи охоплює загальні для всіх громадян суб’єктивні права та обов’язки і не включає ті права та обов’язки, які виникають в особи залежно від її участі у конкретних правовідносинах. Загальний юридичний статус в Україні - це формально визнані та юридично гарантовані можливості користування соціальними благами, це офіційна міра можливої поведінки в державно організованому суспільстві і у своєму предметному бутті є системою юридичних гарантій основних прав і свобод громадянина.
Юридичний статус є засобом правової регламентації, яка виражається в абстрагуванні від індивідуальних особливостей конкретної людини та закріпленні загальної міри у відношенні конкретних осіб у формі владно-наказових розпоряджень держави. Юридичний статус має уніфікуючий і системоутворювальний характер, але разом з цим він означає особисту позицію індивіда в межах індивідно-правової взаємодії і служить оціночним феноменом правової дистанції між особами, оскільки є засадничим для індивідуальних ієрархій.
Правові ролі є динамічною персоніфікацією правового статусу особи. Поняття правової ролі виражає правовий статус у термінах соціально-правової дії, і репрезентує його динамічний аспект. Для ефективного функціонування права як соціальної системи необхідною є наявність «усталених» або основних правових ролей, зокрема такими є роль правового конформіста та роль правового девіантна. В залежності від соціокультурного контексту можливі процеси диференціації правових ролей. Так, зокрема, для сучасності характерним є існування широко розробленої та чітко визначеної професійної ролі. В правовому вимірі професійні ролі характеризуються такими ознаками як добровільність вибору, чітка деонтологічна демаркація, епійдектичність тощо.
Поняття правового статусу та правової ролі поєднані із комплексом прав і обов’язків, легітимуються через звичай або через спеціальну процедуру і знаходять вираз у явищі правової посади. Посада як роль в межах чинного права України передбачає уповноваження її виконавця на вчинення організаційно-розпорядчих функцій і службові юридичні дії, а також наділення її функціональною владою, яка спрямована на виконання спеціальних повноважень, наданих їй у встановленому законом порядку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексеев А. А. Право : Азбука. Теория. Философия. Опыт комплексного исследования / Алексеев А. А. – М. : Статут, 1999. – 712 с.
2. Алексеев Н. Н. Основы философии права : [учебник для вузов по юрид. специальности] / Алексеев Н. Н. ; [вступ. ст. Г. Г. Бернацкого, В. Г. Соболева] ; МВД России, С.-Петербург. ун-т. – СПб. : Лань, 1999. – 251 с.
3. Алексеев С. С. Тайна права : Его понимание, назначение, социальная ценность: Резюме с претензией / Алексеев С. С. – М. : НОРМА, 2001. – 161 с.
4. Алєксєєва Ж.М. Образ юриста в сучасній європейській культурі: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.12 «Філософія права» [Електронний ресурс] / Ж.М. Алєксєєва; Київ. нац. ун-т внутр. справ. – К., 2008. – 16 с.
5. Андрущенко В. П. Сучасна соціальна філософія : курс лекцій / В. П. Андрущенко, М. І. Михальченко ; голов. ред. Малюк М. М. — [2-ге вид., випр. й доп.]. – К. : Генеза, 1996. – 368 с.
6. Андрущенко В. П. Сучасна соціальна філософія : курс лекцій : [у 2 т.] / В. П. Андрущенко, М. І. Михальченко. – К. : Генеза, 1993. –
Т.1. – 1993. – 245 с.
7. Антонович И. И. Толкотт Парсонс – основатель функционализма, создатель теории социальной системы / И. И. Антонович // Современная американская социология. – М. : Наука, 1994. – С. 71 – 72.
8. Ануфриев Е. А. Социальная роль и активность личности / Ануфриев Е. А. – М. : МГУ, 1971. – 152 с.
9. Архипов С. И. Субъект права: теоретическое исследование / Архипов С. И. – СПб. : Издательство Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2004. – 469 с.
10. Баглай М. В. Конституционное право Российской Федерации : [учебник для юрид. вузов] / Баглай М. В. – [2-е изд. изм. и доп.]. – М. : НОРМА – ИНФРА-М, 1999. – 760 с.
11. Баландьє Ж. Політична антропологія / Баландье Ж. ; [пер. з фр. О. Хоми]. – К. : «Альтерпрес», 2002. – 252 с.
12. Балинська О. М. Герменевтика і філософія правової комунікації / О. М. Балинська // Філософські і методологічні проблеми права. – К. : Атіка, 2009. – Вип. 1. – С. 101 – 106.
13. Бандура О. О. Єдність цінностей та істини в праві : [монографія] / Бандура О. О. ; Національна академія внутрішніх справ України. – К. : НАВСУ, 2000. – 199 с.
14. Барков В. Людська гідність та соціальний престиж / В. Барков // Філософська думка. – 1989. – № 1-2. – С. 254 – 274.
15. Баткин Л. М. К спорам о логико-историческом определении индивидуальности / Л. М. Баткин // Одиссей. Человек в культуре. – М. : Наука, 1990. – С. 59 – 76.
16. Бацалай И. Конституция и конституциональность в правовом государстве / И. Бацалай // Закон и жизнь. – 2009. – №1. – С. 51 – 54.
17. Бачинин А. Антитеза естественного и позитивного права: философско-культурологический анализ / А. Бачинин // Общественные науки и современность. – 1999. – №6. – С. 76 – 87.
18. Бачинин В. Морально-правовая философия / Бачинин В. – Харьков : Консум, 2000. – 206 с.
19. Бачинин В. Природа правовой реальности / В. Бачинин // Право и политика. – 2004. – № 2. – С. 4 – 8.
20. Бачинін В. А. Філософія права: [підручник для юрид. спец. вищих навч. закладів] / В. А. Бачинін, М. І. Панов ; Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. – К. : Ін Юре, 2002. – 468 с.
21. Безносов С. П. Профессиональная деформация личности / Безносов С. П. – СПб. : Речь, 2004. – 271с.
22. Белкин А. А. Избранные работы 90-х годов по конституционному праву / Белкин А. А. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2003. – 321 с.
23. Бергер П. Социальное конструирование реальности : Трактат по социологии знания : / Питер Бергер, Томас Лукман ; [пер. с англ.]. – М. : Медиум, 1995. – 333 с.
24. Бергер П. Л. Общество и человек / П. Л. Бергер // Социологический журнал. – 1996. – №2. – С. 162 – 180.
25. Бігун В. С. Антропологія, аксіологія та соціологія права. До питання про праворозуміння / В. С. Бігун // Часопис Київського університету права. – К., 2005. – №4. – С. 23 – 32.
26. Бринчук М.М. Права человека и процессы глобализации современного мира / [Бринчук М. М., Воронина Н. А., Карташкин В. А., Колесова Н. С., Колотова Н. В.] ; отв. ред. Е. А. Лукашева ; Институт государства и права РАН. – М. : НОРМА, 2005. – 462 с.
27. Бурдье П. Социология политики / Бурдье Пьер ; [сост., общ. ред. и предисл. Н. А. Шматко ; пер. с фр. Е.Д. Вознесенская и др.]. – М. : Socio-Logos, 1993. – 335 с.
28. Варламова Н. В. Права человека как предмет юридической интерпретации / Н. В. Варламова // Государство и право. – 2009. – №2. – С. 24 – 29.
29. Вебер М. Избранные произведения / Вебер М. ; общ. ред. Ю. Н. Давыдова ; [пер. с нем.]. – М. : Прогресс, 1990. – 808 с.
30. Витрук Н. В. Общая теория правового положення личности : [монография] / Витрук Н. В. ; Российская академия правосудия. – М. : Норма, 2008. – 448 с.
31. Витрук Н. В. Правовой модус личности : содержание и виды / Н. В. Витрук // Проблемы государства и права: труды научных сотрудников и аспирантов Института государства и права АН СССР. – М., 1974. – Вып. 9. – С. 43 – 49.
32. Витрук Н. В. Статус личности в политической системе общества. Лекция 19 / Н. В. Витрук // Политология: курс лекций / под. ред. М. Н. Марченко. – М., 1993. – С. 312 – 333.
33. Витрук Н. И. Роль института советского гражданства в формировании и развитии новой исторической общности – советского народа / Н. И. Витрук // Актуальные проблемы истории государства и права. – М., 1976. – С. 34 – 46.
34. Вовк В.М. Професійна етика силовика / В.М.Вовк // Професійна етика працівника державної податкової служби як складова етики державного службовця України: матеріали науково-практичної конференції. – Ірпінь, 2006. – С. 64 – 67.
35. Воеводин Л.Д. Юридический статус личности в России : [учебное пособие] / Воеводин Л. Д. ; отв. ред. Н. А. Богданова. – М. : МГУ ; ИНФРА-М-НОРМА, 1997. – 298 с.
36. Воротилин Е.А. Естественное право и формирование юридического позитивизма / Е.А. Воротилин // Государство и право. – 2008. – № 9. – С. 67–72.
37. Габермас Ю. До легітимації через права людини / Юрген Габермас.– К., 1999. – 145 с.
38. Гвоздік О. І. Онтологія розуму та раціональність філософського світогляду / О. І. Гвоздік // Філософські проблеми гуманітарних наук. – К., 2006. – № 8-9. – С. 134 – 141.
39. Гегель Г.В.Ф. Система наук / Георг Вильгельм Фридрих Гегель ; ред. Н. А. Никитина ; [пер. Г. Шпета]. – СПб. : Наука, 1999. – (Слово о сущем).
Ч.1 : Феноменология духа. – 1999. – ХLVII, 441, [2] с.
40. Гегель Г.В.Ф. Философия права / Гегель Георг Вильгельм Фридрих ; [пер. с нем.]. – М. : Мысль, 1990. – 524 с.
41. Гессен В. М. Подданство, его установление и прекращение / Гессен В. М. – СПб., 1909. –
Т1.– 1909. – 342 с.
42. Гидденс Э. Устроение общества : Очерк теории структурации / Гидденс Э. ; [ пер. И. Тюрина]. – М. : Академический Проект, 2003. – 525 с.
43. Гоббс Т. Сочинения: [в 2 т.] / Томас Гоббс ; [пер. с латин. и англ.] ; АН СССР. Ин-т философии. – М. : Мысль, 1989-1991. – (Философское наследие : Т. 115).
Т.1 – 1989. – 622 с.
44. Гоббс Т. Левіафан, або Суть, будова і повноваження держави церковної та цивільної / Тамара Польська (наук.ред.), Ростислав... Димерець (пер.з англ.). – К. : Дух і Літера, 2000. – 600 с.
45. Горностай П.П. Личность и роль в социальной психологи личности / Горностай П.П. – К. : Интерпресс ЛТД, 2007. – 312 с.
46. Готтфредсон М. Загальна теория злочину / Майкл Готтфредсон, Тревіс Герші ; [пер. з анг. Н. Бордукової]. – Х. : Акта, 2000. – 323 с.
47. Гранат Н. Л. Конституционные основы положения человека и гражданина / Н. Л. Гранат // Конституционное право: [учебник] / отв. ред. А. Е. Козлов. – М., 1997. – С. 70 – 71.
48. Гукасян Р.Е. Концепция слияния прав и обязанностей и командно-административные методы управления / Р.Е. Гукасян // Советское государство и право. – 1989. – № 7. – С. 26 – 35.
49. Гукасян Р. Е. Правовые и охраняемые законом интересы / Р. Е. Гукасян // Советское государство и право. – 1973. – № 7. – С. 113 – 116.
50. Гуревич А. Я. Категории средневековой культуры / Гуревич А. Я. – Вильнюс : Минтис, 1989. – 289 с.
51. Гьофе О. Розум і право. Складові інтеркультурного правового дискурсу / Гьофе О. ; [пер. з нім. Л. А. Ситниченко, М. Д. Култаєвої]. – К. : Альтпрес, 2003. – 264 с. – («Сучасна гуманітарна бібліотека»).
52. Дювернуа Н. Л. Чтения по гражданскому праву : [в 2 т.] / Дювернуа Н. Л. ; под ред. и с предисл. В. А. Томсинова ; МГУ им. М. В. Ломоносова. – М. : Зерцало ; Система Гарант, 2004. – (Русское юридическое наследие).
Т.1 : Введение. Учение о лице. – 2004. – ХХVІ, 538 с.
53. Дюмон А. Эссе об индивидуализме / Дюмон А. – Дубна : Феникс, 1997. – 302 с.
54. Дюркгейм Э. О разделении общественного труда / Дюркгейм Э. – Одесса, 1900. – 302 с.
55. Еллинек Г. Общее учение о праве / Елленик Г. – СПб., 1908. – 453 с.
56. Еллинек Г. Декларация прав человека и гражданина / Георг Еллинек ; сост. Ю. Н. Оборотов. – [репринт. воспроизведение издания 1906 г.]. – Одесса : Юрид. лит., 2006. – 135 с.
57. Замошкин В. А. За новый подход к проблеме индивидуализма / В.А. Замошкин // Вопросы философии. – 1989. – № 6. – С. 123 – 135.
58. Игнатов В. Г., Белипецкий В. Г. Профессиональная культура и профессионализм государственной службы: контекст истории и современность. – Ростов-на-Дону: издательский центр “Март”, 2000. – 256 с.
59. Кант И. К вечному миру / И. Кант // Кант И. Сочинения : [в 6 т.] – М., 1966. –
Т. 6. – С. 45.
60. Кант И. Собрание сочинений : [в 8 т.] / под. общ. ред. А. В. Гулыги. – [юбил. издание. 1794-1994]. – М. : ЧОРО, 1994. – (Мировая философская мысль).
Т.1 : «Докритические» произведения. – 1994. – 543 с.
61. Карбонье Ж. Юридическая социология / [пер. с фр. В. А. Туманова]. – М. : Прогресс, 1986. – 351 с.
62. Катлип Скотт М. Паблик рилейшенз: Теория и практика : [учебное пособие] / Катлип Скотт М., Центер Аллен Х., Брум Глен М. ; пер с англ. – [8-е изд.]. – М. : Издательский дом «Вильямс», 2001. – 624 с.
63. Кистяковский Б.А. Идея равенства с социологической точки зрения // Мир Божий. – 1900. – №4. – С. 160 – 169.
64. Коваленко Є. Г. Кримінальний процес України : [навчальний посібник] / Коваленко Є. Г. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 576 с.
65. Ковалишин І.Г. Правовий статус біженців в Україні: проблеми теорії та практики : Автореф. дис... канд. юрид. наук : 12.00.02 «Конституційне право» [Електронний ресурс] / І. Г. Ковалишин ; Ін-т законодавства Верхов. Ради України. – К., 2005. – 20 с.
66. Кокорев Л. Д. Участники правосудия по уголовным делам / Кокорев Л. Д. – Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1971. – 160 с.
67. Колесников В. В. Основы экономической криминологии / В. В. Колесников // Преступность среди социальных подсистем. Новая концепция и отрасли криминологии / под ред. Д. А. Шестакова. – СПб., 2003. – С. 65–78.
68. Комаров С. Л. Личность в политической системе российского общества (политико-правовые исследования) / Комаров С. Л. – Саранск : Изд-во Мордовского ун-та. 1995. – 230 с.
69. Кон И. Люди и роли / И. Кон // Новый мир. – 1970. – №12. – С. 168 –191.
70. Кон И. С. В поисках себя : Личность и ее самосознание / Кон И. С. – М. : Политиздат, 1984. – 335 с.
71. Конституційне право України : [підручник для студ. ВНЗ] / за ред. В. П. Колісника та Ю. Г. Барабаша. – Х. : Право, 2008. – 416 с.
72. Конституція України. Коментар законодавства України про права та свободи людини і громадянина: Офіц. текст : [навчальний посібник] / авт. упоряд. М. І. Хавронюк. – К. : Парламентське видавництво, 1999. – 544 с. – (Нормативні документи та коментарі).
73. Конституція України : Офіційний текст; Коментар законодавства України про права та свободи людини і громадянина : [навчальний посібник] / М. І. Хавронюк (авт.-уклад.). – [2-ге вид., перероб. і доп.]. – К. : Видавництво А.С.К., 2003. – 384 с. – (Серія «Нормативні документи та коментарі»).
74. Контарев А. А. Феномен западноевропейского гуманизма: универсализм, рационализм, глобализм / А. А. Контарев // Философия права. – 2002. – №1 (5). – С. 67 – 75.
75. Копейчиков В. В. Охрана прав граждан в деятельности местных Советов депутатов трудящихся / В. В. Копейчиков // Ученые записки Харьк. юрид. ин-та. – Харьков, 1958. – Вып. 12. – С. 65 – 78.
76. Корабльова Н. С. Багатомірність рольової реальності: ролі-маски, лик і личина / Корабльова Н. С. – Х. : ХНУ, 2000. – 288 с.
77. Костицький М. В. Філософські та психологічні проблеми юриспруденції: вибр. наук. пр. Кн.1 / Михайло Костицький; [передм. І. А. Тимченка]. – Чернівці : Рута, 2009. – 580 с.
78. Кремень В. Г. Индивидуальное и коллективное: антиподы или стороны одной медали / Кремень В. Г. – М. : Знание, 1990. – 64 с.
79. Кримінально-процесуальний кодекс України. – К. : Атіка, 2002. – 206 с.
80. Кримінально-процесуальний кодекс України [Електронний ресурс]: Проект від 13.12.2007 року № 1233 / [Мойсик В., Вернидубов І., Ківалов С., Кармазін Ю.]. – Режим доступу : http: // zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1001-05.
81. Кудрявцев В. Н. Правовое поведение: норма и патология / Кудрявцев В. Н. ; АН СССР. Ин-т государства и права. – М. : Наука, 1982. – 287 с.
82. Лазарев В. Социально-психологические аспекты применения права / Лазарев В. – Казань : Казан. ун-т, 1982. – 144 с.
83. Летнянчин Л. І. Становлення конституційно-правового статусу громадян в дорадянський період // Проблеми законності: респ. міжвід. наук. зб. / відп. ред. В. Я. Тацій. – Харків, 2000. – Вип. 41. – С. 62 – 66.
84. Липтон Р.О социальной роли и поведении личности / Липтон Р. // Полис. – 1990. – №3. – С. 122 – 123.
85. Лобода Ю. П. Правова традиція українського народу (Феномен та об’єкт загальнотеоретичного дискурсу) / Лобода Ю. П. – Львів : Світ, 2009. – 280 с.
86. Локк Д. Сочинения : [в 3 т.] / Джон Локк ; ред. И. С. Нарский, А. Л. Субботин ; [пер. с нем.] ; АН СССР. Ин-т философии. – М. : Мысль, 1985. – 1988. – (Философское наследие).
– Т.1. – 1985. – 622 с.
87. Луазо. Трактат о сословиях. 1610 / Луазо // Омельченко О. А. Всеобщая история государства и права : [в 2 т.] : [учебник]. – М., 1998. – Т.2. – С. 100–101.
88. Лукашева Е. А. Права человека. Учебник для вузов / Лукашева Е. А. – М. : Издательство НОРМА, 2001. – 316 с.
89. Лунеев В. В. Преступность ХХ века. Мировые, региональные и российские тенденции. (Мировой криминологический анализ) / В. В. Лунев. – М. : НОРМА, 1999. – 498 с.
90. Люшер Ф. Конституционная защита прав и свобод личности / Франсуа Люшер ; [пер. с фр. С. В. Боботова, Д. И. Васильева] ; под ред. и вступ. ст. С. В. Боботова. – М. : Прогресс : Универс, 1993. – 383 с.
91. Ляшенко В. М. (Вовк В. М.) Європейське право як феномен духовно-практичного освоєння дійсності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : 12.00.12 «Філософія права» / В. М. Ляшенко (В. М. Вовк). – К., 1999. – 16 с.
92. Ляшенко В.М. (Вовк В. М.). Право як соціальний інститут / В. М. Ляшенко (В. М. Вовк ) // Мультиверсум. Філософський альманах : зб. наук. праць / відп. ред. В. В. Лях. – К., 1999. – Вип.6. – С. 98 – 110.
93. Мадіссон В. Основи філософії приватного права : [навчальний посібник] / Мадіссон В. – К. : Школа, 2004. – 144 с.
94. Максимов С.И. Правовая реальность: опыт философского осмысления / Максимов С.И. ; Национальная юридическая академия Украины им. Ярослава Мудрого. – Х. : Право, 2002. – 328 с.
95. Малько А. В. Правовое стимулирование: проблемы теории и практики / А. В. Малько // Изв. вузов. Правоведение. – 1994. – № 3. – С. 110 – 112.
96. Маноха О. Є. Системний аналіз як метод / О. Є. Маноха // Філософські і методологічні проблеми права. – К., 2009. – Вип.1. – С. 87 – 95.
97. Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. – [2-е изд.]. – М. : Госполитиздат, 1955 – 1981. –
Т.8. – 1957. – 709 с.
98. Мартышин О. В. Теория государства и права в постсоветское десятилетие. Некоторые итоги / О. В. Мартышин // Право и политика. – 2000. – № 7. – С. 6 – 15.
99. Матузов Н.И. Правовая система и личность / Матузов Н.И. – Саратов : Сарат. ун-т, 1987. – 293 с.
100. Международное сотрудничество в области прав человека: Документы и материалы. – М. : Международные отношения, 1993. – 260 с.
101. Мертон Р. К. Социальная структура и аномия / Р. К. Мертон // Социология преступности (Современные буржуазные теории). – М. : Прогресс, 1966. – С. 299 – 313.
102. Миронов О. О. Гражданин России / Миронов О. О., Горовцов Д. Е. ; под. ред. Г. Г. Касарова. – М. : Ин-т гуманит. исслед., 2006. – 130 с.
103. Мицкевич А. В. Некоторые вопросы учения о субъективных правах личности / А. В. Мицкевич // Изв. вузов. Правоведение. – 1958. – №1. – С. 28–36.
104. Недбайло П. Е. Применение советских социалистических правовых норм : автореф. дис. на соискание ученой степени доктора юрид. наук / П.Е. Недбайло. – М., 1956. – 28 с.
105. Нерсесянц В. С. Наш путь к праву : От социализма к цивилизму / Нерсесянц В. С. – М. : Рос. право, 1992. – 349 с.
106. Нерсесянц В. С. Право – математика свободы : Опыт прошлого и перспективы / Нерсесянц В. С. – М. : Юрист, 1996. – 157 с.
107. Нерсесянц В. С. Философия права: [учебник для вузов] / В. С. Нерсесянц ; РАН. Институт государства и права (Москва). – М. : Инфра-М-Норма, 1997. – 652 с.
108. Никредин Г. Д. Технологическое управление социальными процесами / Никредин Г. Д., [ и др.]. – Уфа : БГУ, 1997. – 296 с.
109. Нікітін А. Вплив аномії на нормативну поведінку суспільства / А. Нікітін // Право України. – 2003. – № 9. – С. 44 – 47.
110. Оболонский А. В. Драма российской политической истории: система против личности / Оболонский А. В. ; РАН. Ин-т государства и права. – М. : ИГПАН, 1994. – 352 с.
111. Общая теория государства и права : Академический курс : [в 2-х т.] / под ред. М. Н. Марченко. – М. : Зерцало, 1998. –
Т.1 : Теория государства . – 1998. – 416 с.
112. Оксамытный В. В. Правомерное поведение личности / В.В.Оксамытный ; АН УССР. Ин-т государства и права. – Киев : Наукова думка, 1985. – 175 с.
113. Парсонс Т. Система современных обществ / Парсонс Т ; [пер. англ. Л. А. Седова, А. Д. Ковалева]. – М. : Аспект Пресс, 1998. – 270 с.
114. Патюлин В. А. Субъективные права граждан: основные черты, стадии, гарантии реализации / В. А. Патюлин // Советское государство и право. – 1971. – №6. – С. 24 – 32.
115. Петрова Г. М. Професійна і моральнісна самоідентифікація працівника ОВС : спільні і відмінні риси / Г. М. Петрова // Філософські і методологічні проблеми права. – К., 2009. – Вип.1. – С. 131– 138.
116. Петрухин И. Л. Человек как социально-правовая ценность / И. Л. Петрухин // Государство и право. – 1999. – №10. – С. 83 – 91.
117. Піча В. Соціологія : [підручник] / Піча В. – Львів : «Світ», 1999. – 221 с.
118. Плеханов Г.К вопросу о роли личности в истории / Г. Плеханов // Избранные философские произведения : в 6 т. / Плеханов Г. – М., 1956. – Т.2. – С. 300 – 334.
119. Подойницына И. И. Общество открытых классов. Очерки о моделях социальной структуры / Подойницына И. И. ; ред. А.О. Бороноев ; АН Республики Саха (Якутия). Институт гуманитарных исследований. Новосибирск : Наука. Сибирская издательская фирма РАН, 1999. – 175 с.
120. Поздняков Э. А. Философия преступления / Поздняков Э.А. – М. : Интурреклама, 2001. – 346 с.
121. Покровский И. А. Абстрактный и конкретный человек перед лицом гражданского права / И. А. Покровский. – СПб. : Типография т-ва «Общественная Польза», 1913. – 24 с.
122. Покровский И. А. Основные проблемы гражданского права / Покровский И. А. – [3-е изд.стереотип.]. – М. : Статут, 2001. – 353 с.
123. Поляков А. В. Российская теоретико-правовая мысль: опыт прошлого и перспективы на будущее / А. В. Поляков // Наш трудный путь к праву : материалы философско-правовых чтений памяти академика В. С. Нерсесянца. – М., 2006. – С. 67– 88.
124. Популярна юридична енциклопедія / [кол. авт. : В. Г. Гіжевський, В. В. Головченко, В. С. Ковальський (кер.) та ін.]. – К. : Юрінком Інтер, 2002. – 528 с.
125. Потерпілий від злочину (міждисциплінарне дослідження) / [кол. авторів] ; за заг. ред. Ю. В. Бауліна, В. І. Борисова. – Х. : Кроссроуд, 2008. – 364 с.
126. Працко Г. С. Порядок и человек: опыт социально-философского анализа / Г. С. Працко // Философия права. – 2002. – №1 (5). – С. 61 – 66.
127. Проблеми влади і права в умовах посттоталітарних трансформацій: міждисциплінарний аналіз [монографія] / [М. І. Панов, О. Г. Данильян, С. І. Максимов та ін.] ; за заг. ред. акад. АПрН України М.І. Панова, проф. О.Г. Данильяна. – Х. : Право, 2004. – 360 с.
128. Про адвокатуру: Закон України від 19 грудня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 9. – С. 62.
129. Про громадянство України: Закон України від 18 січня 2001 року № 2235-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 13. – С. 65.
130. Про нотаріат: Закон України від 2 вересня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №39. – с. 383.
131. Про статус суддів : Закон України від 15 грудня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №8. – С. 57.
132. Райгородский В. Л. Система глобальной и национальной безопасности: вызовы современности / В. Л. Райгородский // Философия права. – 2004. – № 2 (10). – С. 65– 73.
133. Рикер П. Торжество языка над насилием. Герменевтический поход к философии права / П. Рикер // Вопросы философии. – 1996. – №4. – С. 27– 36.
134. Рикер П. Человек как предмет философии / П. Рикер // Вопросы философии. – 1989. – № 2. – С. 41– 50.
135. Рікер П. Право і справедливість / Рікер П. ; [пер. з фр.]. – К. : Дух і літера, 2002. – 216 с.
136. Рішення у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частини першої статті 105, частини першої статті 111 Конституції України (справа щодо недоторканості та імпічменту Президента України). Справа №1-17/ 2003 : Рішення Конституційного Суду України №19-рп / 2003 від 10.12.2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 51. – С. 2704.
137. Русинов Я.Я. Сознание и правомерное поведение личности // Государство и право. – 1993. – № 5. – С. 89 – 96.
138. Руссо Ж.-Ж. Об общественном договоре, или Принципы политического права / Ж.-Ж. Руссо // Руссо Ж.-Ж. Трактаты. – М., 1969. – с. 151 – 256.
139. Скворцов А. В. Культура самосознания : Человек в поисках истины своего бытия. / Скворцов А.В. – М. : Политиздат, 1989. – 317 с.
140. Слюсаренко А. Г. Історія української конституції / А. Г. Слюсаренко, М. В. Томенко. – К. : Знання України, 1993. – 192 с.
141. Смышляев А. Л. Няня-кормилица в суде римского наместника / А. Л. Смышляев // Вестник древней истории. – 2001. – № 3. – С. 36 – 58.
142. Современная западная социология: словарь. – М. : Политиздат, 1990. – 432 с.
143. Соколов Н. Я. Юридическая профессия : понятие, сущность и содержание / Н. Я. Соколов // Государство и право. – 2004. – №9. – с. 22 – 30.
144. Соловьев Э. Ю. Юридический нигилизм и гуманитарный смысл права / Э. Ю. Соловьев // Квинтэссенция. Философский альманах / сост. : В. Мудрагей, В. И. Усанов. – М., 1990. – С. 162 – 235.
145. Сорокин П. А. Социальная и культурная динамика. Исследование изменений в больших системах искусства, истины, этики, права и общественных отношений / Сорокин П. А. ; [пер. с англ. В. В. Сапов] ; Институт социологии РАН. Международный ин-т Н. Кондратьева – П. Сорокина. – СПб. : Изд-во Русского Христианского гуманитарного ин-та, 2000. – 1056 с.
146. Сорокин П. А. Общедоступный учебник социологии ; Статьи разных лет / Сорокин П. А. – М. : Наука, 1994. – 560 с. – (Социологическое наследие).
147. Сорокин П. А. Система социологии: [в 2 т.] / Сорокин П. А. ; РАН. Ин-т социологии. – М. : Наука, 1993. – (Социологическое наследие). –
Т.1 : Социальная аналитика : учение о строении простейшего (родового) социального явления. – 1993. – 447 с.
148. Сорокин П.А. Система социологии : [в 2 т.] / Сорокин П.А. ; РАН. Ин-т социологии. – М. : Наука, 1993. – (Социологическое наследие).
Т.2 : Социальная аналитика : учение о строении сложных социальных агрегатов. – 1993. – 688 с.
149. Сорокин П.А. Человек. Цивилизация. Общество / Сорокин П.А. – М. : Политиздат, 1992. – 542 с. – (Мыслители ХХ века.)
150. Сорокин П. А. Система социологии : [в 2 т.] / Сорокин П.А. - Пг, 1920. –
Т. 1 : Социальная аналитика : учение о строении простейшего (родового) социального явления. – 1920. – 447 с.
151. Социальная активность специалиста: стоки и механизм формирования : (Социологический аспект) / [Е.А. Якуба, В.А. Правотворов и др.]. – Х. : Вища школа, 1993. – 216 с.
152. Спиридонов Л.И. Социология уголовного права / Спиридонов Л.И. – М. : Юрид. лит., 1986. – 236 с.
153. Страус А.Л. Униполярность (Концентрическая структура нового мирового порядка и позиция России) / А.Л. Страус // Полис: политические исследования. – 1997. – №2. – С. 27 – 44.
154. Тадэвосян Э. В. Словарь-справочник по социологии и политологии / Талевосян Э. В. – М. : Знание, 1996. – 272 с.
155. Тарнавська А.-Н. До питання про юридичний статус особи / А.-Н. Тарнавська // Адвокат. – 2009. – №3(12). – С. 26 – 30.
156. Теория государства и права: курс лекций / под ред. Н. И. Матузова и А. В. Малько. – М. : Юристь, 1997. – 627 с.
157. Тодыка Ю.Н. Конституционно-правовой статус человека и гражданина в Украине / Ю. Н. Тодыка, О. Ю. Тодыка. – К. : Концерн «Видавничий Дім» «Ін Юре», 2004. – 368 с.
158. Тодыка Ю. Н. Гражданство Украины : конституционно-правовой аспект : [учебное пособие] / Тодыка Ю. Н. ; Нац. юрид. акад. им. Ярослава Мудрого ; Академия правовых наук Украины. – Х. : Факт, 1996. – 254 с.
159. Тодыка Ю. Н. Президент Украины: конституционно-правовой статус / Ю. Н. Тодыка, В. Д. Яворский ; отв. ред. М. В. Цвик, В. Ф. Погорилко ; Нац. юрид. акад. им. Ярослава Мудрого ; Академия правовых наук Украины. – Харьков: Факт, 1999. – 256 с.
160. Токарська А. С. Правові аспекти суспільної комунікації : [монографія] / Токарська А. С. – Львів: РВК ЛДУВС, 2008. – 114 с.
161. Урванцев Б. А. Порядок и нормы / Б. А. Урванцев. – М. : Изд-во стандартов, 1991. – 240 с.
162. Утченко С. Л. Цицерон и его время / Утченко С. Л. Порядок и нормы - М.: Изд-во стандартов, 1991. – 240 с.
163. Федоров Г. Юридическая сила закона / Г. Федоров // Закон и жизнь. – 2009. – № 2. – С. 4 – 10.
164. Феофанов К. Л. Социальная аномия: обзор подходов в американской социологии / К. Л. Феофанов // Социологические исследования. – 1992. – № 5. – С. 88 – 91.
165. Феофанов К. А. Николас Луман и функционалистская идея ценностно-нормативной интеграции: конец вековой дискуссии / К. А. Феофанов // Социологические исследования – 1997. – №3. – С. 48 – 60.
166. Філософія права : [навчальний посібник] / [О.О. Бандура, С.А.Бублик, М. Л. Заінчковський та ін.] ; за заг. ред. М. В. Костицького, Б. Ф. Чміля. – К. : Юрінком Інтер, 2000. – 336 с.
167. Хайек Ф. Индивидуализм – истинный и ложный / Ф. Хайек // О свободе. Антология мировой либеральной мысли (І половина ХХ века) /Под ред. Абрамова М. А. – М. : Прогресс-Традиция, 2000.
168. Харченко О. В. Особистісні чинники вияву та видозміни соціального статусу / О. В. Харченко // Мультиверсум. Філософський альманах : зб. наук. праць / відп. ред. В. В. Лях. – К., 2000. – Вип.18. – С. 174 – 180.
169. Харченко О. В. Соціальний статус як системно-функціональне утворення: проблеми структури і детермінації / О. В. Харченко // Мультиверсум. Філософський альманах : зб. наук. праць / відп. ред. В. В. Лях. – К., 2001. – Вип.19. – С. 208 – 214.
170. Цицерон М.Т. Об обязанностях / Марк Туллий Цицерон ; [пер. с лат. В.Горштейна]. – М. : ООО «Издательство АСТ», 2003. – 300 с.
171. Черниченко С. В. Права человека и гуманитарная проблематика в современной дипломатии / С. В. Черниченко // Московский журнал международного права. –1992. – № 3. – С. 33 – 48.
172. Стеценко С. Г. Адміністративне право України: Навчальний посібник / Стеценко С. Г. – К. : Атіка, 2007. – 624 с.
173. Черносвистов П. Ю. Корни преступности и плоды героизма / П. Ю. Черносвистов // Человек. – 2003. – № 2. – С. 52 – 63.
174. Четвернин В. А. Современные концепции естественного права / Четвернин В. А. – М. : Наука, 1988. – 143 с.
175. Чиркин В. Е. Основы конституционного права : [учебное пособие] / Чиркин В. Е. – М. : Манускрипт, 1996. – 271 с.
176. Шевченко А. К. Культура. История. Личность : Введение в философию поступка / Шевченко А .К. ; АН УССР. Ин-т философии. – К. : Наукова думка, 1991. – 192 с.
177. Шевченко О. О., Самохвалов В. О., Шевченко М. О., Капелюшний В. П. Історія держави і права України : Курс лекцій / В. Г. Гончаренко (ред.). — К. : Вентурі, 1996. — 288с.
178. Штаммлер Р. Сущность и задачи права и правоведения / Рудольф Штаммлер ; [пер. с нем. В. А. Краснокутский]. – М., 1908. – 144 с.– (Библиотека для самообразования).
179. Штомпка П. Роберт Мертон: динамический функционализм / П. Штомпка // Современная американская социология: [Сб. ст.] / Под ред. В. И. Добренькова – М. : Изд-во МГУ, 1994. – 293 с.
180. Щегорцов А. В. Социология правосознания / Щегорцов А.В. – М. : Мысль, 1981. – 174 с.
181. Эбзеев Б.С. Конституция. Демократия. Права человека / Эбзеев Б. С. – М. : Черкесск, 1992. – С. 118 – 120.
182. Яковлев А. И. Конституционный строй : социальный и правовой аспект / А. И. Яковлев // Вопросы философии. – 1995. – №10. – 1995. – С. 3 –14.
183. Янюк Н. В. Адміністративно-правовий статус посадової особи : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Н. В. Янюк. – К., 2003. – 17 с.
184. Ямпольская Ц. А. О субъективных правах советских граждан и их гарантиях / Ц. А. Ямпольская // Вопросы советского государственного права. – М., 1959. – С. 145 – 226.
185. Gallie W.B. Essentially Contested Concepts // Proceedings of the Aristotelian Societi. – 1955. – Vol. 56.
186. Kelleu D. R. The human measure: Social thought in the Western legal tradition. – Gambridge, Massachusetts, London: Harvard Univ. Press, 1990. – X1V. – 358 р.
187. Tausku K. Work organisation. Major theoretical perspectives. – N. Y. – 1971. – 344 р.