РОЗУМІННЯ У ЗДІЙСНЕННІ ПРАВА: ГЕРМЕНЕВТИЧНИЙ ПІДХІД

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ
імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО

На правах рукопису

САТОХІНА НАТАЛІЯ ІВАНІВНА

УДК 340.12

РОЗУМІННЯ У ЗДІЙСНЕННІ ПРАВА:
ГЕРМЕНЕВТИЧНИЙ ПІДХІД

Спеціальність: 12.00.12 – філософія права

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
Максимов Сергій Іванович,
доктор юридичних наук,
професор

Харків – 2010
ЗМІСТ

Стор.
Вступ…………………………..…………………………………………………. 3
Розділ 1. Реконструкція проблемного горизонту герменевтики………... 10
1.1. Проблема розуміння на тлі
історичного розвитку герменевтики...…………………………...………. 10
1.2. Експлікація проблеми розуміння
в сучасній філософії права……………………………………………...… 40

Висновки до Розділу 1………………….……………………………………... 72

Розділ 2. Здійснення права як сфера розуміння………….……………….. 74
2.1. Концепція здійснення права
в контексті проблеми розуміння…………………………….……………. 74
2.2. Онтологія розуміння в антропологічній перспективі……………...……. 84
2.3. Епістемологія розуміння у здійсненні права………………………...…. 114
2.4. Розуміння у здійсненні права в етико-практичному вимірі………….... 139

Висновки до Розділу 2………………………….……………………………. 155

Висновки……………………………………………………………………… 157
Список використаних джерел……………………..……………………….. 164

ВСТУП

Актуальність дослідження розуміння як складного феномену правової реальності зумовлена основоположним впливом останнього на здійснення права, особливо в ситуації юридичного конфлікту. Розуміння як спосіб буття людини уможливлює та опосередковує втілення права в правопорядку, пов’язуючи рівні правової реальності між собою. У зв’язку з цим виникає необхідність дослідження онтологічного, антропологічного, ціннісного та етичного вимірів цього феномену. Актуальність теми зумовлена і практичними завданнями щодо підвищення ефективності правових рішень з точки зору сприяння суспільному миру, вдосконалення існуючого досвіду вирішення юридичних конфліктів і гуманізації юридичної практики в цілому.
При цьому герменевтичний підхід заслуговує не тільки бути пріоритетним в осмисленні феномену розуміння, а й бути самостійною парадигмою правового мислення в силу таких обставин: 1) саме в герменевтиці розуміння заявлено як центральна проблема і об’єкт дослідження; 2) герменевтичний підхід містить критичне ставлення до сцієнтизму традиційного правового мислення і механіцизму у прийнятті правового рішення; 3) актуалізація герменевтики права зумовлена об’єктивними тенденціями розвитку вітчизняної і світової юриспруденції: визнання людини найвищою цінністю, посилення ролі міжнародного права, зближення правових систем, розширення кола джерел права, в тому числі за рахунок судової правотворчості, посилення ролі творчого аспекту здійснення права; 4) герменевтика права здатна найбільш адекватно вирішити проблему примирення і відновлення співбуття з іншими, оскільки тільки в межах герменевтики розуміння може бути виведено в онтологічну площину і осмислено як спосіб існування самого розуміючого. Водночас в контексті герменевтичної філософії права можуть бути осмислені окремі питання загального значення, які в інших регіональних герменевтиках залишаються поза увагою.
Теоретичною базою дослідження стали роботи класиків філософської герменевтичної думки, зокрема: Е. Бетті, М. Гайдеґґера, Е. Гуссерля, В. Дільтея, Ф. Шлейєрмахера, Г. Шпета. Осмислення феномену розуміння в межах правової реальності здійснювалось в роботах: Р. Алексі, А. Барака, Г.-Г. Гадамера, П. Рікера, Ю. Габермаса, К.-О. Апеля, А. Кауфмана, Р. Дворкіна, Й. Тонтті. До герменевтичної проблематики в юриспруденції на пострадянському просторі звертались: О. Атарщикова, А. Бернюков, Т. Дудаш, А. Козловський, С. Максимов, І. Малинова, О. Марченко, О. Мережко, Ю. Оборотов, О. Овчинніков, О. Писаревський, А. Поляков, О. Пичева, П. Рабінович, О. Стовба, В. Суслов, О. Юркевич та інші. Хоча проблема розуміння в цих працях не завжди заявлена в експліцитному вигляді, але підлягає реконструкції.
Разом з тим, існуючі герменевтичні правові дослідження: 1) переважно зосереджені на методологічному напрямку герменевтики права, в той час як онтологічні аспекти залишаються поза увагою; 2) базуються на моделі реалізації права, яка, на відміну від концепції здійснення права, не враховує новітніх тенденцій філософсько-правової думки; 3) оперують поняттям «праворозуміння», натомість «розуміння у здійсненні права» має ширший зміст і, відповідно, більший евристичний потенціал. Тож є всі підстави вважати, що комплексне осмислення феномену розуміння в контексті концепції здійснення права на основі герменевтичного підходу – актуальна проблема, успішне розв’язання якої буде вагомим внеском у розвиток сучасної герменевтики права як перспективного напрямку філософсько-правових досліджень, а також сприятиме уточненню деяких положень філософської герменевтики, удосконаленню концепції здійснення права, теоретичній концептуалізації теми розуміння у здійсненні права.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до напрямку комплексної цільової програми НДР «Філософські та культурологічні проблеми духовного життя суспільства та розвитку особистості», яку здійснює кафедра філософії Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (державний реєстраційний номер 0106u002286) та пов’язано з НДР на замовлення Міністерства освіти і науки України «Правосвідомість і правова культура як базові чинники державотворчого процесу в Україні», яку здійснювала Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого (державний реєстраційний номер 0209u001709).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка базових положень концепції розуміння у здійсненні права і стратегії її побудови на основі герменевтики права, а також удосконалення концепції здійснення права.
Для досягнення поставленої мети необхідно розв’язати такі завдання:
1) дослідити еволюцію проблеми розуміння в межах герменевтичної думки взагалі та герменевтики права зокрема і розробити стратегію її подальшого осмислення;
2) розкрити концепцію здійснення права як простір осмислення проблеми розуміння та уточнити основні її положення в контексті цієї проблеми;
3) виявити умови можливості розуміння у здійсненні права через аналіз базових характеристик розуміючого;
4) визначити предмет і критерій розуміння у здійсненні права;
5) виявити мету і результат розуміння у здійсненні права на прикладі моделей розуміння в цивільному та кримінальному судочинстві.
Об’єктом дослідження є феномен розуміння як спосіб буття людини, що опосередковує здійснення права.
Предметом дослідження виступає герменевтичний вимір ключових аспектів розуміння у здійсненні права та їх евристичний потенціал.
Методи дослідження. В основу дослідження був покладений герменевтичний підхід інтерсуб’єктивістського напрямку осмислення права. Положення філософської герменевтики використовувались при розробці стратегії дослідження, яка передбачає:
1) дослідження еволюції осмислення проблеми розуміння в межах герменевтичної думки з метою виявлення власного «горизонту розуміння», обумовленого герменевтичною традицією;
2) визначення в контексті концепції здійснення права запитань, відповіді на які можуть бути отримані в ході осмислення проблеми розуміння;
3) відшукання відповідей на ці запитання за логікою розширення кола зрозумілого смислу в кожному наступному аспекті проблеми;
4) формулювання в результаті проведеного дослідження нових запитань відповідно до логіки «рухомого обрію розуміння». Таким чином, дослідження має герменевтичну структуру «питання – відповіді».
Герменевтичний підхід використовувся також в ході осмислення предмету дослідження з акцентом на логіці «герменевтичного кола (спіралі)», «рухомого обрію розуміння» та «історії впливу», на підґрунті яких формується ідея відтворення правової традиції через ситуативні судження. Положення герменевтики застосовувалися у співвідношенні з діалектикою на основі принципу доповнюваності, зокрема, при встановленні взаємозв’язків між правовою традицією та рішенням у справі, а також при експлікації теми конфліктності розуміння.
З-поміж загальнонаукових методів використовувалися насамперед такі: системно-структурний (при аналізі динамічної структури правової реальності), метод термінологічного аналізу (при уточненні поняттєвого апарату концепції здійснення права), метод типологізації (при побудові типології герменевтичних концепцій), порівняльно-історичний (для того, щоб простежити еволюцію герменевтичної думки), порівняльно-правовий та метод моделювання (при порівнянні моделей розуміння в цивільному та кримінальному судочинстві), формально-логічні – дедукція, індукція (при визначенні критерію та мети розуміння у здійсненні права, при формулюванні тенденцій сучасної герменевтичної думки), аналіз і синтез (при визначенні предмету розуміння як комплексу явищ).
Наукова новизна одержаних результатів. Дана робота є першим у вітчизняній філософії права комплексним дослідженням феномену розуміння в контексті концепції здійснення права, здійсненим на основі герменевтичного підходу.
Наукова новизна вбачається у тому, що:
вперше:
- розроблено стратегію дослідження проблеми розуміння у здійсненні права на основі відтворення проблемного поля філософської герменевтики і герменевтики права;
- визначено місце розуміння в динамічній структурі правової реальності: розуміння постає як спосіб буття людини, що опосередковує здійснення права;
- виявлено умови можливості розуміння у здійсненні права (інтерсуб’єктивність, історичність, конфліктність) через проблематизацію фігури розуміючого;
- визначено предмет розуміння у здійсненні права як комплекс феноменів, які підлягають осмисленню (правова ситуація, правова традиція та особистість розуміючого), а також відмінний від гносеологічного критерій розуміння (справедливість);
- виявлено мету і результат розуміння у здійсненні права на прикладі моделей розуміння в кримінальному та цивільному судочинстві;
- розкрито евристичний потенціал осмислення проблеми розуміння у здійсненні права як для регіональних досліджень, так і для філософської герменевтики в цілому;
удосконалено:
- положення концепції здійснення права, пов’язані з проблемою розуміння, та відповідний поняттєвий апарат;
дістала подальшого розвитку:
- концепція здійснення права шляхом виведення результуючої характеристики останнього за межі правових інститутів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що низка положень та висновків дисертації може бути використана:
- у науково-дослідній сфері – для подальшої теоретичної концептуалізації проблеми розуміння у здійсненні права, що сприятиме розвитку герменевтики права як перспективного напрямку філософсько-правових досліджень, а також удосконаленню концепції здійснення права;
- в експертно-аналітичній роботі – як теоретичний матеріал при критичній оцінці та обґрунтуванні концепції реформування й розвитку судової влади в Україні;
- у правотворчій діяльності – при опрацюванні й прийнятті законів та інших нормативно-правових актів, що визначають та регламентують різні аспекти правозастосовної діяльності;
- у правозастосовній діяльності – для більш глибокого розуміння сутності здійснення права, підвищення ефективності правових рішень з точки зору сприяння суспільному миру, вдосконалення існуючого досвіду вирішення юридичних конфліктів і гуманізації юридичної практики в цілому;
- у навчально-методичній сфері – при викладанні у вищих навчальних закладах курсів з філософії права та теорії держави і права і при підготовці відповідних підручників і навчальних посібників, а також при розробці спецкурсів з герменевтики права для аспірантів, магістрів і студентів в рамках Болонського процесу;
- у правовиховній сфері, зокрема: а) в галузі правової освіти – для уточнення змісту правової освіти в напрямку зміщення акцентів з вивчення існуючого законодавчого масиву на комплексне осмислення і засвоєння загальних принципів права як критеріїв розуміння у здійсненні права, відповідного розширення філософської складової юридичної освіти; б) для підвищення правової культури правозастосовців через переосмислення ролі людини у здійсненні права та ступеню її відповідальності за прийняте рішення.
Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертації обговорювались на засіданнях кафедри філософії Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Основні положення та висновки дослідження оприлюднені у доповідях на 10 наукових конференціях, зокрема міжнародних: «Четверті харківські студентські філософські читання» (м. Харків, 2007 р.), «Правова держава: сьогодення і перспективи» (м. Суми, 29 березня 2008 р.), «Реформування сучасної правової системи» (м. Донецьк, 10-11 квітня 2009 р.), «Восьмі осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 4-5 грудня 2009 р.), Міжнародний круглий стіл «Антропологія права: філософський та юридичний виміри (стан, проблеми, перспективи)» (м. Львів, 4-5 грудня 2009 р.), а також всеукраїнських: «Філософія і право» (м. Харків, 25 грудня 2006 р.), «Осінні юридичні читання» (м. Харків, 13 листопада 2008 р.), Четвертий всеукраїнський круглий стіл «Антропологія права: філософський та юридичний виміри (стан, проблеми, перспективи)» (м. Львів, 28-29 листопада 2008 р.), Другий всеукраїнський круглий стіл «Актуальні проблеми філософії права: юридична герменевтика» (м. Одеса, 12-13 грудня 2008 р.), «Філософські, методологічні та психологічні проблеми права» (м. Київ, 31 січня 2009 р.). Всі тези і матеріали доповідей на цих конференціях опубліковано.
Публікації. За темою дисертації опубліковано 13 друкованих праць, у тому числі 4 статті у виданнях, що визнані ВАК України фаховими з юридичних наук, 2 статті в інших виданнях та тези 7 доповідей.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації розв’язане актуальне наукове завдання розробки базових положень концепції розуміння у здійсненні права і стратегії її побудови на основі герменевтики права, а також удосконалення концепції здійснення права.
За результатами дослідження зроблено такі основні висновки.
1. Дослідження еволюції осмислення проблеми розуміння в межах герменевтичної думки дозволяє виявити власний «горизонт розуміння», обумовлений герменевтичною традицією. Осмислення проблеми розуміння пройшло розвиток від екзегетики через герменевтику як загальну методологію гуманітарних наук до філософської герменевтики як онтології. В межах останньої феномен розуміння опинився в центрі всієї філософської рефлексії як фундаментальний спосіб існування людини. Основні поняття і концепції філософської герменевтики володіють значним евристичним потенціалом для осмислення розуміння у здійсненні права (йдеться, насамперед, про поняття «передрозуміння», «передсудження», «традиція», «горизонт розуміння», «смисл», «смислотворення», а також ідеї «герменевтичного кола», «злиття горизонтів», «конфлікту інтерпретацій», «історії впливу»).
Разом з тим, мета концептуалізації розуміння в якості окремого предмету дослідження в межах філософії права передбачає залучення положень не тільки загальної, а й регіональної герменевтики – герменевтики права, в межах якої окреслюється простір для осмислення проблеми розуміння у здійсненні права. Герменевтика права постає як сукупність досить різноманітних за спрямуванням типів осмислення розуміння, серед яких: вузькі (орієнтовані на розуміння правових норм, зафіксованих у текстах) та широкі (спрямовані на осмислення правової реальності в цілому) герменевтичні концепції; методологічний (що дозволяє прояснити методи практичної інтерпретаційної роботи) та онтологічний (спрямований на експлікацію умов можливості розуміння) напрямки; «герменевтика довіри» (яка не задається питанням про основи інтерпретаційних традицій, а прагне продовжити їх), «герменевтика підозри» (що виходить з методологічної позиції недовіри до об’єктів розуміння та виявити внутрішні конфлікти традиції) та «критична герменевтика» (як результат діалектичної взаємодії попередніх двох напрямків) тощо. У цілому, герменевтика права відображає основні тенденції осмислення проблеми розуміння в сучасній філософській герменевтиці, серед яких: актуалізація праксеологічного виміру дослідження як засобу подолання розриву між онтологічною і методологічною герменевтикою, аксіологізація герменевтичної проблематики та регіоналізація герменевтичних досліджень.
З урахуванням проблемного горизонту філософської герменевтики і герменевтики права стратегія дослідження розуміння у здійсненні права охоплює такі аспекти: визначення місця розуміння в динамічній структурі правової реальності; виявлення умов можливості розуміння, представлених в герменевтичній традиції концепціями історичності, інтерсуб’єктивності та конфлікту інтерпретацій; осмислення антропологічного виміру феномену розуміння, який включає базові характеристики розуміючого; визначення предмету та критерію розуміння; осмислення мети і результату розуміння на прикладі моделей розуміння в цивільному і кримінальному судочинстві.
2. Для мети визначення місця розуміння в динамічній структурі правової реальності концепція здійснення права має більший евристичний потенціал, ніж концепція реалізації права, оскільки виявляє активний, творчий характер становлення права. Останній пов’язаний вже не з пізнанням норми шляхом відшукання закладеного в ній смислу, а з розумінням як смислотворенням або відтворенням смислу. Відповідно, і термін «правозастосовець» доцільно змінити на «здійснювач права», який точніше характеризує особистість як джерело правових смислів та розширює коло таких суб’єктів.
Розуміння як осмислення опосередковує всі етапи здійснення права і орієнтоване в напрямку справедливості. В межах останнього етапу здійснення права, результуючого у правовому рішенні, розуміння являє собою осмислення правової ситуації в світлі правової традиції. Право виникає як результуюча характеристика осмислення правової традиції стосовно конкретної правової ситуації через особистість розуміючого (як результат розуміння у здійсненні права). Отже, у своєму завершеному вигляді воно завжди конкретне. Оскільки ж кожне конкретне рішення в силу унікальності ситуації містить новий смисловий нюанс загального значення, то воно одночасно являє собою розширення смислу правової традиції, онтологічний статус якої, таким чином, не може бути стабілізованим і «схопленим» у своїй визначеності.
Таким чином, у контексті концепції здійснення права, розуміння – це спосіб буття людини, який уможливлює здійснення нею права. Дослідження природи розуміння як ланки, що пов’язує рівні правової реальності між собою, сприяє удосконаленню і подальшому розвитку концепції здійснення права.
3. Умови можливості розуміння як способу буття людини в правовій реальності представлені такими специфічними рисами людського існування як інтерсуб’єктивність, темпоральність і конфліктність. Інтерсуб’єктивність як первинна включеність людини в мережу відносин з іншими людьми як ко-суб’єктами досвіду та взаємодія з ними, темпоральність у модусі історичності та конфлікт, як в аспекті конфліктності буття, так і в сенсі конфлікту інтерпретацій, є невід’ємними елементами, що обумовлюють будь-яке розуміння.
В свою чергу, ситуація винесення правового рішення є парадигмальним прикладом герменевтичної практики, в якому умови можливості розуміння можуть бути не тільки проілюстровані, а й розкриті в додаткових аспектах. Зокрема, екзистенціально-онтологічне осмислення феномену розуміння у здійсненні права дозволяє зробити висновки як на рівні правової ситуації, так і в більш загальному аспекті існування права як цілісності. Так, неможливість стабілізації онтологічного статусу права змушує відмовитись від гіпостазування його як чогось завершеного та раз і назавжди встановленого, що доповнює можливість висловлювати судження щодо «істинного» Права і свободу говорити прийняттям відповідальності за власне місце в цьому «говорінні». Таким чином, продуктивний і творчий характер правозастосування як «написання нової глави до нескінченного оповідання право» не надає судді необмежену свободу розсуду, а навпаки, покладає на нього відповідальність за смисл Права, або правової традиції, відтворюваної у ситуативних моральних судженнях.
Отже, в екзистенціально-онтологічному вимірі, розуміння у здійснені права – це спосіб буття людини в правовій реальності, заснований у таких характеристиках розуміючого як інтерсуб’єктивність, історичність та конфліктність.
4. З точки зору його предмета, розуміння у здійснені права являє собою осмислення правової ситуації в світлі правової традиції через особистість розуміючого. При цьому якщо у випадку осмислення правової ситуації йдеться про смислотворення та становлення норми права в кожному окремому випадку, то стосовно права як цілісної традиції більш доречно вести мову про постійне відтворення смислу в конфлікті конкуруючих інтерпретацій. І, нарешті, інтерсуб’єктивний характер права обумовлює екзистенційний аспект його здійснення як можливість кожного в ході осмислення права реалізувати власний буттєвий проект. Отже, визначення предмета розуміння як комплексу феноменів, які мають можливість власного становлення смислом, дозволяє актуалізувати такі аспекти здійснення права як відтворення традиції та самореалізація особистості в праві і через право, що зазвичай опинялись у затінку проблеми вирішення конкретного спору.
Разом з тим, запропонований підхід доповнює зроблений вище висновок про неможливість стабілізації онтологічного статусу права констатацією його епістемологічної невизначеності не тільки в контексті правової ситуації, а й в загальному проекті права та особистому екзистенціальному проекті кожного. Така епістемологічна невизначеність права з необхідністю призводить до першості етики як останнього критерію виправданості розуміння.
5. У контексті здійснення права слід говорити саме про розуміння як відкриття нових горизонтів, оскільки правова ситуація в силу своєї унікальності потребує герменевтичного осмислення, на відміну від гносеологічного пізнання, яке працює із вже осмисленими горизонтами. При цьому розуміння отримує специфічний орієнтир, який вже не може бути виражений через ціннісно-нейтральний концепт істини, а пов’язаний з ідеєю справедливості. І в цьому сенсі приклад правозастосування, як жоден інший, актуалізує критерій справедливості та проблему його співвідношення з критерієм істинності. Отже, з точки зору його критерію, розуміння у здійсненні права являє собою спосіб буття людини в напрямку справедливості.
6. Оскільки право призначене уможливити мирне співіснування людей, то здійснення права передбачає в якості кінцевої мети примирення конфліктуючих сторін. В цьому контексті ані «вирішення справи» як припинення юридичної невизначеності шляхом винесення правового судження, ані «прояснення ситуації» як встановлення істини у справі не гарантують примирення, хоча й становлять обов’язкові його передумови. Об’єднати «вирішення» і «прояснення» здатне лише «розуміння» як таке осмислення правової ситуації, що відкриває можливості для примирення конфліктуючих сторін.
Разом з тим, змістовне наповнення цих можливостей залежить від моделі юридичного спору. Так, осмислення правових ситуацій, пов’язаних з розподілом співрозмірних благ, досягає мети відновлення нормального співіснування людей через поновлення у правах за принципом еквівалентності. У кримінальному ж конфлікті у зв’язку з відсутністю еквіваленту, відповідного порушеним правам, примирення опосередковане моральним актом прощення, що виконує роль пов’язуючої ланки між порушенням і відновленням умов співіснування людей. Отже, метою розуміння в цій моделі конфлікту є прощення як сходинка на шляху до примирення. Про утопічність такої мети можна говорити лише в сенсі неможливості втілення її в правових інститутах. Проте в цьому і полягає парадокс здійснення права: для того, щоб прийти до себе, воно має постійно виходити за власні межі, і якщо не охоплювати примирення в якості акту, то принаймні мати його на увазі в якості регулятивної ідеї.
7. У цілому осмислення проблеми розуміння у здійсненні права має значний евристичний потенціал.
По-перше, йдеться про можливість уточнення і подальшого розвитку концепції здійснення права шляхом розкриття природи зв’язку між рівнями правової реальності.
По-друге, сформульовані висновки є внеском у розвиток герменевтики права в напрямку інтеграції її методологічного та онтологічного аспектів.
Разом з тим, регіональне дослідження в межах правової реальності виявляється актуальним не тільки в аспекті вирішення регіональних завдань, але й в сенсі збагачення філософської герменевтики. Так, у герменевтиці права, як в жодній іншій регіональній герменевтиці, найповніше розкривається конфліктна природа розуміння, його аплікативність та продуктивний творчий характер. Особливість розуміння у здійсненні права, на відміну від інших герменевтичних практик, полягає також в комплексному характері його предмета, який дозволяє, крім таких традиційних аспектів осмислення як смислотворення і смисловідшукання, розкрити специфічну структуру відтворення смислу. У герменевтиці права найбільшою мірою виявляється критерій справедливості розуміння, відмінний від гносеологічного критерію істинності, що сприяє остаточному розмежуванню розуміння і пізнання, герменевтики та епістемології. Отже, розуміння у здійсненні права не просто являє собою парадигмальний приклад розуміння, а й дозволяє додатково акцентувати деякі смислові нюанси загального значення, які в інших сферах дослідження залишаються поза увагою.
І, насамкінець, проблема розуміння здатна стати вихідним пунктом для побудови самостійної концепції розуміння у здійсненні права, яка передбачає подальший розвиток положень даного дослідження і розкриття нових аспектів проблеми, зокрема, виявлення модусів існування розуміння в онтологічному вимірі та відтворення механізму розуміння – в методологічному, а також побудову і осмислення окремих моделей розуміння у правовій реальності та їх типологізацію.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Августин (Святий). Сповідь / Августин (Святий) ; пер. з лат. Ю. Мушак. – К. : Основи, 1999. – 319 с.
2. Августин. Об учителе / Августин // Творения Блаженного Августина. – К. : Тип. Г. Т. Корчак-Новицкого, 1879. – (Библиотека творений святых отцев и учителей церкви западных, издаваемая при Киевской духовной академии). – Ч. 2. – С. 419 – 473.
3. Августин (Блаженный). Христианская наука, или Основания св. герменевтики и церковного красноречия / Августин (Блаженный). – К. : Тип. Киево-печерской Лавры, 1835. – 355 с.
4. Автономова, Н. С. Понимание как логико-гносеологическая проблема / Н. С. Автономова, В. П. Филатов // Вопросы философии. – 1981. – № 5. – С. 164 – 169.
5. Агафонов, А. Ю. Человек как смысловая модель мира. Пролегомены к психологической теории смысла / А. Ю. Агафонов. – Самара : Издательский дом «БАХРАХ-М», 2000. – 336 с.
6. Алекси, Р. Природа философии права / Р. Алекси ; пер. с англ. С. И. Максимова // Проблеми філософії права. – 2004. – Т. ІІ. – С. 19 – 25.
7. Алекси, Р. Юридическая аргументация как рациональный дискурс / Р. Алекси ; пер. с нем. М. В. Антонова // Российский ежегодник теории права. – 2008. – № 1. – С. 446 – 456.
8. Апель, К.-О. Дискурсивна етика: політика і право / К.-О. Апель. – К. : Український філософський фонд, 1999. – 74 с.
9. Апель, К.-О. Дискурсивна етика як політична етика відповідальності у ситуації сучасного світу / К.-О. Апель ; пер. з нім. А. М. Єрмоленка // Єрмоленко, А. М. Комунікативна практична філософія. Підручник. – К. : Лібра, 1999. – С. 395 – 412.
10. Апель, К.-О. Ситуація людини як етична проблема / К.-О. Апель ; пер. з нім. А. М. Єрмоленка // Єрмоленко, А. М. Комунікативна практична філософія. – К. : Лібра, 1999. – С. 231 – 254.
11. Апель, К.-О. Априори коммуникативного сообщества и основания этики / К.-О. Апель ; пер. с нем. В. Куренного, Б. Скуратова // Апель, К.-О. Трансформация философии. – М. : Логос, 2001. – С. 263 – 337.
12. Арендт, Г. Становище людини / Г. Арендт ; пер. з англ. М. Зубрицької. – Львів : Літопис, 1999. – 255 с.
13. Аристотель. Никомахова этика / Аристотель, А. И. Доватур, Ф. Х. Кессиди // Аристотель. Сочинения: в 4-х т. – М. : Мысль, 1976 – 1984. – (Философское наследие). – Т. 4, 1983. – С. 53 – 293.
14. Аристотель. Об истолковании / Аристотель, З. Н. Микеладзе // Аристотель. Сочинения : в 4-х т. – М. : Мысль, 1976 – 1984. – (Философское наследие). – Т. 2, 1978. – С. 91 – 116.
15. Артамонова, Ю. Д. Современная философская герменевтика: основные стратегии исследования и диалога с другими школами / Ю. Д. Артамонова // Герменевтика в России : сб. науч. трудов / под ред. : А. С. Кравеца, В. Г. Кузнецова, Б. В. Маркова. – Воронеж : Изд-во Воронежского гос. ун-та – МИОН, 2002. – Вып. 1. – С. 69 – 85.
16. Архипов, С. И. Субъект права в центре правовой системы / С. И. Архипов // Государство и право. – 2005. – № 7. – С. 13 – 23.
17. Атарщикова, Е. Н. Герменевтика в праве: История и современность / Е. Н. Атарщикова. – СПб. : Санкт-Петербугский ун-т МВД России, 1998. – 296 с.
18. Бабайцев, А. Ю. Смысл и значение / А. Ю. Бабайцев // Постмодернизм. Энциклопедия. – Минск : Интерпрессервис ; Книжный Дом, 2001. – С. 776 – 777.
19. Барак, А. Судейское усмотрение : пер. с англ. / А. Барак, В. А. Кикоть, Б. А. Страшун. – М. : Норма, 1999. – 376 с.
20. Барковский, П. В. Феномены понимания. Контуры современной герменевтической философии / П. В. Барковский. – Минск : Экономпресс, 2008. – 176 с.
21. Бернюков, А. М. Здійснення правосуддя: герменевтичний підхід / А. М. Бернюков // Правосуддя: філософське та теоретичне осмислення / А. М. Бернюков [та ін.] ; відп. ред. В. С. Бігун. – К., 2009. – (Бібліотека Міжнародного часопису «Проблеми філософії права»). – С. 148 – 206.
22. Бернюков, А. М. Юридична герменевтика як методологія здійснення правосуддя (філософсько-теоретичний аналіз) : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.12 / А. М. Бернюков ; Львівський державний університет внутрішніх справ. – Львів, 2008. – 16 с.
23. Бігун, В. С. Філософія правосуддя як прикладна філософія права / В. С. Бігун // Правосуддя: філософське та теоретичне осмислення / А. М. Бернюков [та ін.] ; відп. ред. В. С. Бігун. – К., 2009. – (Бібліотека Міжнародного часопису «Проблеми філософії права»). – С. 18 – 45.
24. Бірюков, Р. М. Теорія метафори, герменевтика та проблеми методології правової науки / Р. М. Бірюков // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. праць / М-во освіти і науки України ; редкол. : С. В. Ківалов та ін. – Одеса : Юридична література, 2009. – Вип. 50. – С. 54 – 60.
25. Боргош, Ю. Фома Аквинский / Ю. Боргош ; пер. с пол. М. Гуренко. – М. : Мысль, 1975. – 183 с.
26. Бурлай, Е. В. К вопросу о возможном семантико-этимологическом значении слова «право» / Е. В. Бурлай // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия «Юридические науки». – Симферополь, 2006. – Т. 19 (58), № 2. – С. 14 – 28.
27. Бурлачук, В. Феноменологическая социология и опыт меняющегося мира [Электронный ресурс] / В. Бурлачук // Феноменология и гуманитарное знание : материалы междунар. науч. конф. – К. : Тандем, 1998. – Режим доступа : http://www.philosophy.ua/ua/lib/regular/ups/?doc:int=193.
28. Витгенштейн, Л. Логико-философский трактат : пер. с нем. / Л. Витгенштейн, М. С. Козлов, Ю. А. Асеев // Философские работы. – М. : Гнозис, 1994. – Ч. 1. – 520 с.
29. Власов, Ю. Л. Проблеми тлумачення норм права / Ю. Л. Власов. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. – 180 с.
30. Вольский, А. Л. Фридрих Шлейермахер и его герменевтическая теория / А. Л. Вольский // Шлейермахер, Ф. Герменевтика / Ф. Шлейермахер ; пер. с нем. А. Л. Вольского. – СПб. : Европейский Дом, 2004. – С. 5 – 40.
31. Гадамер, Х.-Г. Актуальность прекрасного / Х.-Г. Гадамер ; пер. с нем. под ред. В. С. Малахова. – М. : Искусство, 1991. – (История эстетики в памятниках и документах). – 367 с.
32. Гадамер, Х.-Г. Истина и метод : Основы философской герменевтики : пер. с нем. / Х.-Г. Гадамер, М. А. Журинская, С. Н. Земляной, А. А. Рыбаков, И. Н. Буров. – М. : Прогресс, 1988. – 700 с.
33. Гадамер, Х.-Г. Пути Хайдеггера : исследования позднего творчества / Х.-Г. Гадамер ; пер. с нем. А. В. Лаврухина. – Минск : Пропилеи, 2007. – 240 с.
34. Гайденко, П. П. Научная рациональность и философский разум в интерпретации Эдмунда Гуссерля / П. П. Гайденко // Вопросы философии. – 1992. – № 7. – С. 116 – 135.
35. Герменевтика в России : сб. науч. трудов / под ред. : А. С. Кравеца, В. Г. Кузнецова, Б. В. Маркова. – Воронеж : Изд-во Воронежского гос. ун-та – МИОН, 2002. – Вып. 1. – 272 с.
36. Герменевтика: история и современность : критические очерки / редкол. : Б. Н. Бессонов, И. С. Нарский. – М. : Мысль, 1985. – 303 с.
37. Гревцов, Ю. И. Правовые отношения и осуществление права / Ю. И. Гревцов. – Ленинград : Изд-во Ленингр. ун-та, 1987. – 129 с.
38. Гредескул, Н. А. К учению об осуществлении права / М. А. Гредескул // Антологія української юридичної думки : в 6 т. / ред. Ю. С. Шемшученко та ін. – К. : Видавничий Дім «Юридична книга», 2002. – Т. 1 : Загальна теорія держави і права, філософія та енциклопедія права. – С. 305 – 319.
39. Гусев, С. С. Проблема понимания в философии : Философско-гносеологический анализ / С. С. Гусев, Г. Л. Тульчинский. – М. : Политиздат, 1985. – 192 с.
40. Гуссерль, Э. Идеи к чистой феноменологии и феноменологической философии / Э. Гуссерль ; пер. с нем. А. В. Михайлова. – М. : Дом интеллектуальной книги, 1999. – Т. 1 : Общее введение в чистую феноменологию. – 336 с.
41. Гуссерль, Э. Картезианские размышления : пер. с нем. / Э. Гуссерль, Д. В. Скляднев, Я. А. Слинин. – СПб. : Наука, 2001. – 316 с.
42. Гуссерль, Э. Философия как строгая наука : пер. с нем. / Э. Гуссерль // Гуссерль Э. Логические исследования. Картезианские размышления. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология. Кризис европейского человечества и философии. Философия как строгая наука. – Минск : Харвест, М. : АСТ, 2000. – (Классическая философская мысль). – С. 668 – 743.
43. Гьосле, В. Трансцендентальна прагматика як фіхтеанство інтерсуб’єктивності / В. Гьосле ; пер. з нім. А. М. Єрмоленка // Єрмоленко, А. М. Комунікативна практична філософія. Підручник. – К. : Лібра, 1999. – С. 455 – 478.
44. Дамірлі, М. А. Специфіка компаративістсько-правової герменевтики / М. А. Дамірлі // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. праць / М-во освіти і науки України ; редкол. : С. В. Ківалов та ін. – Одеса : Юридична література, 2009. – Вип. 50. – С. 31 – 36.
45. Дворкін, Р. Серйозний погляд на права / Р. Дворкін ; пер. з англ. А. Фролкіна. – К. : Основи, 2000. – 520 с.
46. Деррида, Ж. Структура, знак и игра в дискурсе гуманитарных наук / Ж. Деррида ; пер. с фр. Г. К. Косикова // Вестник Московского университета. Серия 9. Филология. – 1995. – № 5. – С. 180 – 182.
47. Дильтей, В. Наброски к критике исторического разума / В. Дильтей ; пер. с нем. А. П. Огурцова // Вопросы философии. – 1988. – № 4. – С. 135 – 152.
48. Дильтей, В. Описательная психология / В. Дильтей. – СПб. : Алетейя, 1996. – 160 с.
49. Дудаш, Т. І. Праворозуміння крізь призму герменевтики / Т. І. Дудаш. – Львів : Край, 2010. – 248 с.
50. Дудаш, Т. І. Практика Європейського суду з прав людини: герменевтичний аналіз / Т. І. Дудаш // Практика Європейського суду з прав людини: загальнотеоретичні дослідження : праці Львівської лабораторії прав людини і громадянина Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Академії правових наук України ; редкол. : П. М. Рабінович та ін. – Львів : Край, 2009. – Серія І. Дослідження та реферати. – Вип. 21. – С. 26 – 40.
51. Дудаш, Т. І. Розуміння та пояснення в юриспруденції та у правовому регулюванні / Т. І. Дудаш // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. праць / М-во освіти і науки України ; редкол. : С. В. Ківалов та ін. – Одеса : Юридична література, 2009. – Вип. 50. – С. 146 – 152.
52. Дудченко, В. В. Герменевтика права як проблема (методологічний аспект) / В. В. Дудченко // Актуальні проблеми політики : зб. наук. праць / М-во освіти і науки України. – Одеса : Юридична література, 2003. – Вип. 17. – С. 42 – 50.
53. Європейський словник філософій: Лексикон неперекладностей. – К. : ДУХ І ЛІТЕРА, 2009. – Т. 1. – 576 с.
54. Єрмоленко, А. М. Комунікативна практична філософія. Підручник / А. М. Єрмоленко. – К. : Лібра, 1999. – 488 с.
55. Жирар, Р. Насилие и священное / Р. Жирар ; пер. с фр. Г. Дашевского. – М. : Новое литературное обозрение, 2000. – 397 с.
56. Завальнюк, В. В. Антрополого-герменевтичний підхід до характеристики правової реальності: становлення концепцій / В. В. Завальнюк // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. праць / М-во освіти і науки України ; редкол. : С. В. Ківалов та ін. – Одеса : Юридична література, 2009. – Вип. 50. – С. 7 – 14.
57. Загальна теорія держави і права / за ред. М. В. Цвіка, В. Д. Ткаченка, О. В. Петришина. – Харків : Право, 2002. – 432с.
58. Івакін, О. А. Роль герменевтики М. Гайдеггера у розумінні предмета і методу філософії / О. А. Івакін // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. праць / М-во освіти і науки України ; редкол. : С. В. Ківалов та ін. – Одеса : Юридична література, 2009. – Вип. 50. – С. 14 – 18.
59. Ивин, А. А. Ценности и понимание / А. А. Ивин // Вопросы философии. – 1987. – № 8. – С. 31 – 43.
60. Иконникова, Г. И. Философия права : учебник / Г. И. Иконникова, В. П. Ляшенко. – М. : Гардарики, 2007. – 303 с.
61. Ищенко, Е. Н. Интерпретация в герменевтическом и постмодерном дискурсе / Е. Н. Ищенко // Герменевтика в России : сб. науч. трудов / под ред. : А. С. Кравеца, В. Г. Кузнецова, Б. В. Маркова. – Воронеж : Изд-во Воронежского гос. ун-та – МИОН, 2002. – Вып. 1. – С. 167 – 183.
62. Кант, И. Метафизика нравов / И. Кант ; пер. с нем. под ред. В. Ф. Асмуса // Кант, И. Собр. соч. : в 6-ти т. – М. : Мысль, 1966. – Т. 4. – Ч. 2. – С. 107 – 438.
63. Капліна, О. В. Правозастосовне тлумачення норм кримінально-процесуального права / О. В. Капліна. – Х. : Право, 2008. – 296 с.
64. Кассен, Б. Пробачати / Б. Кассен ; пер. з фр. О. Сігова за ред. К. Сігова і А. Баумейстра // Європейський словник філософій: Лексикон неперекладностей. – К. : ДУХ І ЛІТЕРА, 2009. – Т. 1. – С. 464 – 467.
65. Кауфман, А. Онтологическая структура права / А. Кауфман ; пер. с нем. А. В. Стовбы // Российский ежегодник теории права. – 2008. – № 1. – СПб. : ООО «Университетский издательский консорциум «Юридическая книга»», 2009. – С. 151 – 174.
66. Квіт, С. М. Основи герменевтики / С. М. Квіт. – К. : Вид. Дім «КМ Академія», 2003. – 192 с.
67. Кельзен, Г. Чисте правознавство / Г. Кельзен ; пер. з нім. О. Мокровольського. – К. : Юніверс, 2004. – 496 с.
68. Козловський, А. А. Право як пізнання : Вступ до гносеології права / А. А. Козловський. – Чернівці : Рута, 1999. – 295 с.
69. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_004.
70. Корнев, Г. П. Идеонормативная концепция истины. Философия и правоприменение / Г. П. Корнев. – М. : Академический проект, 2006. – 350 с.
71. Кошарний, С. О. Біля джерел філософської герменевтики (В. Дільтей і Е. Гуссерль) / С. О. Кошарний. – К. : Наукова думка, 1992. – 124 с.
72. Кримінальний кодекс України : Закон України від 05.04.2001 р. № 2341-ІІІ // Відом. Верхов. Ради України. – 2001. – № 25 – 26. – Ст. 131.
73. Кримінально-процесуальний кодекс України : Закон України від 28.12.1960 р. № 1000-05 // Відом. Верхов. Ради України. – 1961. – № 2. – Ст. 15.
74. Кузнецов, В. Г. Гносеологическая функция герменевтического понимания / В. Г. Кузнецов, А. П. Алексеев // Познане и язык. Крит. анализ герменевтических концепций / АН СССР, Ин-т философии. Отв. ред. А. Л. Никифоров. – М., 1984. – С. 23 – 36.
75. Кузнецов, В. Г. Герменевтика и гуманитарное познание / В. Г. Кузнецов. – М. : Изд-во МГУ, 1991. – 192 с.
76. Кузнецов, В. Г. Герменевтика и ее путь от конкретной методики до философского направления / В. Г. Кузнецов // Герменевтика в России : сб. науч. трудов / под ред. : А. С. Кравеца, В. Г. Кузнецова, Б. В. Маркова. – Воронеж : Изд-во Воронежского гос. ун-та – МИОН, 2002. – Вып. 1. – С. 6 – 69.
77. Лейбниц, Г. В. Монадология / Г. В. Лейбниц ; пер. с фр. Е. Н. Боброва // Лейбниц, Г. В. Сочинения : в 4-х т. – Т. 1. – М. : Мысль, 1982. – (Философское наследие). – С. 413 – 429.
78. Лекторский, В. А. Эпистемология классическая и неклассическая / В. А. Лекторский. – М. : Эдиториал УРСС, 2001. – 256 с.
79. Лой, А. Н. Проблема интерсубъективности в современной философской герменевтике / А. Н. Лой // Герменевтика: история и современность : критические очерки / редкол. : Б. Н. Бессонов, И. С. Нарский. – М. : Мысль, 1985. – С. 121 – 142.
80. Лютер, М. К христианскому дворянству немецкой нации об улучшении христианского состояния : пер. с нем. / М. Лютер, И. Каркалайнен, И. Фокин // Лютер, М. 95 тезисов. – СПб. : Роза мира, 2002. – С. 17 – 86.
81. Максимов, С. И. Правовая реальность как предмет философского осмысления : дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.12 / С. И. Максимов ; Нац. юрид. акад. Украины им. Ярослава Мудрого. – Х., 2002. – 435 с.
82. Максимов, С. И. Правовая реальность: опыт философского осмысления / С. И. Максимов. – Х. : Право, 2002. – 328 с.
83. Малинова, И. П. Философия права (от метафизики к герменевтике) / И. П. Малинова. – Екатеринбург : УрГЮА, 1995. – 128 с.
84. Малышев, Б. В. Правосуддя і судова правотворчість / Б. В. Малишев // Правосуддя: філософське та теоретичне осмислення. – К., 2009. – (Бібліотека Міжнародного часопису «Проблеми філософії права»). – С. 238 – 265.
85. Маляренко, В. Т. Актуальні проблеми становлення судової влади в Україні / В. Т. Маляренко // Право України. – 1996. – № 1. – С. 31 – 36.
86. Мамардашвили, М. К. Стрела познания. Набросок естественноисторической гносеологии / М. К. Мамардашвили / под ред. Ю. П. Сенокосова. – М. : Шк. «Яз. рус. культуры», 1996. – 303 с.
87. Мамич, М. В. Проблеми юридичної герменевтики в працях Г.-Г. Гадамера / М. В. Мамич // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. праць / М-во освіти і науки України ; редкол. : С. В. Ківалов та ін. – Одеса : Юридична література, 2009. – Вип. 50. – С. 19 – 22.
88. Манукян, В. И. Европейский суд по правам человека: право, прецеденты, комментарии / В. И. Манукян. – К. : Истина, 2006. – 368 с.
89. Марков, Б. М. В поисках другого / Б. М. Марков // Хабермас, Ю. Вовлечение другого. Очерки политической теории. – СПб. : Наука, 2001. – С. 5 – 44.
90. Марков, Б. М. Мораль и разум / Б. М. Марков // Хабермас, Ю. Моральное сознание и коммуникативное действие. – СПб. : Наука, 2006. – С. 287 – 377.
91. Маркс, К. К критике гегелевской «Философии права» / К. Маркс // Маркс, К. Энгельс, Ф. Сочинения. – Изд. 2-е. – Т. 1. – М. : Гос. изд-во полит. литературы, 1955. – С. 237 – 368.
92. Маркс, К. Тезисы о Фейербахе / К. Маркс // Энгельс, Ф. Людвиг Фейербах и конец классической немецкой философии. С прил. : Маркс, К. Тезисы о Фейербахе. – М. : Политиздат, 1986. – 64 с.
93. Марченко, О. Ю. Правовая герменевтика как методологическая основа толкования юридических текстов / О. Ю. Марченко // Проблеми законності : республ. міжвідом. наук. зб. / М-во освіти і науки України, Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого ; відп. ред. В. Я. Тацій. – Х. : Нац. юрид. акад. України, 1998. – Вип. 35. – С. 18 – 22.
94. Мережко, А. А. Юридическая герменевтика и методология права / А. А. Мережко // Проблеми філософії права. – 2003. – Т. 1. – С. 159 – 162.
95. Мережко, А. А. Юридическая семиотика и юридическая герменевтика / А. А. Мережко // Юридическая практика. – 2002. – 20 февраля (№ 8). – С. 6.
96. Микешина, Л. А. Теория познания и герменевтика / Л. А. Микешина // Вест. Рос. гуманит. науч. фонда. – 1998. – № 4. – С. 100 – 108.
97. Микешина, Л. А. Философия познания. Полемические главы / Л. А. Микешина. – М. : Прогресс-Традиция, 2002. – 624 с.
98. Мифы народов мира. Энциклопедия : в 2-х т. / под ред. С. А. Токарева. – М. : Рос. Энциклопедия, 1994. – Т. 1. – 671 с.
99. Михайлов, А. А. Современная философская герменевтика: Критический анализ / А. А. Михайлов. – Минск : Изд-во «Университетское», 1984. – 191 с.
100. Мурадьян, Э. М. Истина как проблема судебного права / Э. М. Мурадьян. – М. : Юристъ, 2004. – 312 с.
101. Невельська-Гордєєва, О. П. Герменевтика нормативного поля / О. П. Невельська-Гордєєва // Проблеми законності : республ. міжвідом. наук. зб. / М-во освіти і науки України, Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого ; відп. ред. В. Я. Тацій. – Харків : Нац. юрид. акад. України, 2006. – Вип. 79. – С. 149 – 155.
102. Неретина, С. С. Августин : вещь, знак, смысл / С. С. Неретина // Герменевтика в России : сб. науч. трудов. Вып. 1. – Воронеж : Изд-во Воронежского гос. ун-та – МИОН, 2002. – С. 102 – 119.
103. Оборотов, Ю. М. Традиції та оновлення у правовій сфері: питання теорії (від пізнання до розуміння права) / Ю. М. Оборотов. – Одеса : Юридична література, 2002. – 280 с.
104. Овчинников, А. И. Антиномия понимания и объяснения в юридической науке / А. И. Овчинников // Философия права. – 2003. – № 1. – С. 41 – 46.
105. Овчинников, А. И. Правовое мышление в герменевтической парадигме / А. И. Овчинников. – Ростов н/Д : Изд-во Рост. ун-та, 2002. – 288 с.
106. Овчинников, А. И. Правовое мышление в правоприменительном процессе: опыт герменевтической методологии / А. И. Овчинников // Философия права. – 2003. – № 2. – С. 75 – 83.
107. Овчинников, А. И. Юридическая герменевтика как правопонимание / А. И. Овчинников // Известия вузов. Правоведение. – 2004. – № 4. – С. 160 – 169.
108. Пивоев, В. М. Философия смысла, или Телеология / В. М. Пивоев. – Петрозаводск, 2004. – 114 с.
109. Писаревский, А. Е. Юридическая герменевтика: социально-философская методология интерпретации и толкования правовых норм : автореф. дис. … канд. филос. наук : 09.00.11 / А. Е. Писаревский ; Краснодарская академия МВД России. – Краснодар, 2004. – 29 с.
110. Платон. Ион : пер. с греч. / Платон, А. Ф. Лосев, А. А. Тахо-Годи // Платон. Собр. соч. : в 4-х т. – М. : Мысль, 1990 – 1994. – Т. 1, 1990. – С. 372 – 385.
111. Платон. Кратил : пер. с греч. / Платон, А. Ф. Лосев, А. А. Тахо-Годи // Платон. Собр. соч. : в 4-х т. – М. : Мысль, 1990 – 1994. – Т. 1, 1990. – С. 613 – 681.
112. Погребняк, С. П. Правосуддя як справедливе судочинство / С. П. Погребняк // Правосуддя: філософське та теоретичне осмислення / А. М. Бернюков [та ін.] ; відп. ред. В. С. Бігун. – К., 2009. – (Бібліотека Міжнародного часопису «Проблеми філософії права»). – С. 90 – 114.
113. Поляков, А. В. Общая теория права: Проблемы интерпретации в контексте коммуникативного подхода / А. В. Поляков. – СПб. : Изд. дом С.-Петерб. гос. ун-та, 2004. – 864 с.
114. Понимание как философско-методологическая проблема : мат-лы «Круглого стола» : в 3 ч. // Вопросы философии. – 1986. – № 7 (Ч. 1. – С. 65 – 81). – № 8 (Ч. 2 – С. 46 – 63). – № 9 (Ч. 3 – С. 49 – 64).
115. Попова, Н. В. Герменевтичні практики і проблема їх філософського осмислення : автореф. дис. … канд. філос. наук : 09.00.04 / Н. В. Попова ; Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна. – Харків, 2001. – 20 с.
116. Правосуддя: філософське та теоретичне осмислення / А. М. Бернюков [та ін.] ; відп. ред. В. С. Бігун. – К., 2009. – (Бібліотека Міжнародного часопису «Проблеми філософії права»). – 316 с.
117. Проблемы философской герменевтики : сб. статей / Ин-т философии АН СССР ; под ред. А. М. Руткевича. – М. : ИФАН, 1990. – 119 с.
118. Пычева, О. В. Герменевтика уголовного закона : автореф. дис. ... канд. юр. наук : 12.00.08 / О. В. Пычева ; Московская государственная юридическая академия. – М., 2005. – 30 с.
119. Рабінович, П. М. Герменевтика і правове регулювання / П. М. Рабінович // Вісник Академії правових наук України. – 1999. – № 2. – С. 61–71.
120. Рабінович, П. М. Правотлумачення і герменевтика (за матеріалами практики Конституційного Суду України) / П. М. Рабінович // Вісник Академії правових наук України. – 2006. – № 4. – С. 13 – 22.
121. Радбрух, Г. Елементарний курс філософії права : пер. з нім. / Г. Радбрух, Є. Причепій, В. Приходько, Л. Ситниченко // Радбрух, Г. Філософія права. – К. : Тандем, 2006. – С. 137 – 247.
122. Ракитов, А. И. Опыт реконструкции концепции понимания Фридриха Шлейермехера / А. И. Ракитов // Историко-философский ежегодник. – М. : Наука, 1988. – С. 150 – 165.
123. Рижкова, С. Ідеї Александрійської, Антіохійської, Пергамської шкіл в герменевтиці Нового часу / С. Рижкова // Філософська думка. – 2007. – № 5. – С. 59 – 71.
124. Рікер, П. Від психоаналізу до питання про «Я», або тридцять років філософської праці / П. Рікер ; пер. з фр. О. Сирцової // Філософська думка. – 2008. – № 2. – C. 94 – 123.
125. Рікер, П. Істина і брехня / П. Рікер ; пер. з фр. В. Й. Шовкуна // Рікер, П. Історія та істина. – К. : КМ Akademia ; Пульсари, 2001. – С. 171 – 204.
126. Рикер, П. Конфликт интерпретаций. Очерки о герменевтике / П. Рикер ; пер. с фр. И. С. Вдовиной. – М. : КАНОН-пресс-Ц, Кучково поле, 2002. – 624 с.
127. Рикер, П. Мораль, этика и политика / П. Рикер // Герменевтика. Этика. Политика. Московские лекции и интервью. – М. : Изд. Центр «Academia», 1995. – С. 37 – 58.
128. Рикёр, П. Память, история, забвение / П. Рикер ; пер. с фр. И. И. Блауберг и др. – М. : Издательство гуманитарной литературы, 2004. – (Французская философия ХХ века). – 728 с.
129. Рікер, П. Право і справедливість / П. Рікер. – К. : Дух і літера, 2002. – 216 с.
130. Рікер, П. Сам як інший : пер. з фр. / П. Рікер, В. Андрушко, О. Сирцова. – К. : Дух і літера, 2000. – 458 с.
131. Рикер, П. Торжество языка над насилием. Герменевтический подход к философии права / П. Рикер ; пер. с фр. О. И. Шульмана // Вопросы философии. – 1996. – № 4. – С. 27 – 36.
132. Рішення Конституційного Суду України № 3-рп / 2003 від 30.01.2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 6. – Ст. 245.
133. Рішення Конституційного Суду України № 15-рп / 2004 від 02.11.2004 р. // Офіційний вісник України. – 2004. – № 45. – Ст. 2975.
134. Рорти, Р. Философия и зеркало природы / Р. Рорти ; пер. с англ. В. В. Целищева. – Новосибирск : Изд-во Новосибирского ун-та, 1997. – 320 с.
135. Рузавин, Г. И. Проблема понимания и герменевтика / Г. И. Рузавин // Герменевтика: история и современность : критические очерки / редкол. : Б. Н. Бессонов, И. С. Нарский. – М. : Мысль, 1985. – С. 162 – 178.
136. Самчук, З. Конкретизація понятійного інструментарію, покликаного витлумачувати суспільну дійсність: розуміння, інтерпретація, герменевтика, екзегетика / З. Самчук // Вища освіта України. – 2007. – № 4. – С. 25 – 31.
137. Свасьян, К. А. Феноменологическое познание. Пропедевтика и критика / К. А. Свасьян. – Єреван : Изд-во АН Арм. ССР, 1987. – 199 с.
138. Семенов, В. Е. Трансцендентальные основы понимания (И. Кант и неокантианство) / В. Е. Семенов. – Владимир : Изд-во Владим. гос. ун-та, 2008. – 228 с.
139. Sens / Б. Кассен [та ін.] ; пер. з фр. В. Артюха за ред. О. Панича та В. Котусенка // Європейський словник філософій: Лексикон неперекладностей. – К. : ДУХ І ЛІТЕРА, 2009. – Т. 1. – С. 205 – 226.
140. Серретти, Массимо. Интерсубъективность и интерперсональность [Электронный ресурс] / Массимо Серретти // Феноменология и гуманитарное знание : материалы междунар. науч. конф. – К. : Тандем, 1998. – Режим доступа : http://www.philosophy.ua/ua/lib/regular/ups/?doc:int=193.
141. Сігов, К. Легітимність і правда : до порівняльного аналізу двох концептів / К. Сігов // Філософсько-антропологічні студії’2000. – К. : Стилос, 2000. – С. 115 – 122.
142. Ситніченко, Л. А. Дискурсивна концепція справедливості Ю. Габермаса / Л. А. Ситніченко // Філософська думка. – 2007. – № 3. – С. 24 – 37.
143. Слинин, Я. А. Феноменология интерсубъективности / Я. А. Слинин. – М. : Наука, 2004. – 355 с.
144. Соловьев, Э. Ю. Переосмысление талиона. Карательная справедливость и юридический гумани