УКРАЇНСЬКЕ ПИТАННЯ В ЗОВНІШНІЙ ПОЛІТИЦІ ПОЛЬЩІ І РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ. 1938 – 1939 РР.

Короткий опис

Національна академія наук України
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича

На правах рукопису

Трофимович Лілія Володимирівна

УДК 94 (100) : 327 ”1938/1939”

Українське питання в зовнішній політиці Польщі і
Радянського Союзу. 1938 – 1939 рр.

Спеціальність 07.00.02 – Всесвітня історія
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук

Науковий керівник
Зашкільняк Леонід Опанасович,
доктор історичних наук,
професор

Львів – 2011

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 3
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛА ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1. Стан наукової розробки теми
9
1.2. Джерельна база дослідження 26
РОЗДІЛ 2. КАРПАТСЬКА УКРАЇНА В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОЛІТИКИ ПОЛЬЩІ ТА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ
35
РОЗДІЛ 3. РАДЯНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВІДНОСИНИ ТА УКРАЇНСЬКА ПРОБЛЕМА. 1938 – СЕРПЕНЬ 1939 РР.
3.1. Польща в стратегічних планах СРСР і українське питання

72
3.2. Український сюжет в англо-франко-радянських переговорах і пакті Ріббентропа-Молотова
94
РОЗДІЛ 4. ВТОРГНЕННЯ СРСР В ПОЛЬЩУ ТА УКРАЇНСЬКЕ ПИТАННЯ
4.1. «Визвольний похід» Червоної армії на західноукраїнські землі у вересні 1939 р.

107
4.2. Українська проблема у зовнішній політиці СРСР восени 1939 року 127
РОЗДІЛ 5. УКРАЇНСЬКЕ ПИТАННЯ В ПОЛІТИЦІ ПОЛЬСЬКОГО ЕМІГРАЦІЙНОГО УРЯДУ. ЖОВТЕНЬ – ГРУДЕНЬ 1939 РОКУ
149
ВИСНОВКИ 172
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 179

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

БРСР – Білоруська Радянська Соціалістична Республіка.
ВКП(б) – Всесоюзна комуністична партія (більшовиків).
ГДА СБУ – Галузевий державний архів Служби безпеки України.
ДПУ – Державне політичне управління.
ЗС – Збройні Сили.
КМСК – Комітет міністрів зі справ країни.
КОВО – Київський Особливий військовий округ.
КОП – Корпус охорони прикордоння.
КП(б)У – Комуністична партія (більшовиків) України.
МЗС – Міністерство закордонних справ.
НКВС – Народний комісаріат внутрішніх справ.
НКЗС – Народний комісаріат закордонних справ.
ОУН – Організація українських націоналістів.
ПНР – Польська Народна Республіка.
Повпред – повноважний представник.
ППС – Польська соціалістична партія.
ПУН – Провід українських націоналістів.
РНК – Рада народних комісарів.
РСЧА – Робітничо-селянська Червона армія.
УНДО – Українське національно-демократичне об’єднання.
УНР – Українська Народна Республіка.
УРСР – Українська Радянська Соціалістична Республіка.
УСРП – Українська соціалістично-радикальна партія.
ФНЄ – Фронт національної єдності.
ЦК – Центральний комітет.
ЦК ВКП(б) – Центральний комітет Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків).
ЧА – Червона армія.

ВСТУП

Актуальність теми дисертації зумовлена потребою ґрунтовного вивчення зовнішньої політики Польської Республіки і Радянського Союзу крізь призму їхнього ставлення до українського питання в період 1938–1939 рр. – один з найсуперечливіших і найдраматичніших епізодів у світовій історії ХХ століття.
За останні два десятиліття вітчизняні та зарубіжні науковці доклали чимало зусиль з метою неупередженого вивчення міжнародної політичної кризи, що переросла у світову війну, в тому числі й досліджуваної нами проблеми. Разом з тим, поза межами ґрунтовних наукових узагальнень залишилося чимало її аспектів, які і надалі постають сумішшю об’єктивних знань та історичних міфів, свідчать про наявність рудиментів радянської історичної науки, включно з її стереотипами та звичками свідомості дослідників, породжують пристрасні суперечки і дискусії.
Доцільність вивчення представленої теми зумовлена не лише потребами історичної науки, але й геополітичною ситуацією навколо України, Польщі, Росії та інших держав. У цьому руслі слушною видається думка одного з видатних поляків ХХ століття Є. Гедройця: «Нашою головною метою має бути нормалізація польсько-російських і польсько-німецьких стосунків, з одночасним захистом незалежності України, Білорусі та балтійських країн, а також тісною співпрацею з іншими країнами. Ми повинні усвідомити, що чим міцнішою буде наша позиція на Сході, тим більше ми важитимемо на Заході Європи» [215, s.247].
Усе це підтверджує доречність актуалізації проблеми висвітлення місця та ролі українського питання у зовнішній політиці Польщі та СРСР у 1938–1939 рр. і осмислення її на рівні сучасних підходів до історіописання.
Наукове завдання дисертації полягає у розкритті сутності і значення українського питання в зовнішній політиці Польщі та СРСР, з’ясуванні його особливості та спроб розв’язання з врахуванням конкретно-історичних обставин.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах наукової теми «Українці – поляки: взаємовпливи, протистояння, співпраця (друга половина ХІХ – початок ХХІ ст.» (державний реєстраційний номер 010740005411), яка розробляється Центром дослідження українсько-польських відносин Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України.
Метою роботи є комплексне висвітлення українського питання в зовнішній політиці Польщі та СРСР у 1938–1939 рр.
Для реалізації визначеної мети поставлено завдання дослідити:
• стан наукової розробки теми та інформативні можливості основних видів джерел;
• карпато-українське питання в контексті європейської політики Польщі та Радянського Союзу;
• українську проблему в радянсько-польських відносинах в 1938 – серпні 1939 рр.;
• українське питання у зовнішній політиці СРСР восени 1939 р.;
• реакцію населення західноукраїнських земель і УРСР на військові та зовнішньополітичні акції Радянського Союзу у вересні 1939 р.;
• українське питання в польському емігрантському середовищі.
Об’єктом дослідження є зовнішня політика Польщі та СРСР у 1938–1939 рр., а його предметом – українське питання в зовнішній політиці цих країн.
Хронологічні рамки дисертації охоплюють 1938–1939 рр. Нижня межа зумовлена початком чехословацької кризи та її українською складовою, верхня – визначається спробами розв’язання Радянським Союзом українського питання та налагодження польським еміграційним урядом контактів з українським національним рухом.
Територіальні межі включають тогочасні Польщу, СРСР і Чехословаччину з врахуванням адміністративно-територіальних змін й особливостей українських земель в умовах перебування їх у складі різних державних організмів.
Методологічну основу праці становлять найважливіші принципи наукового дослідження: історизму, системності, об’єктивності, усебічності. Вони стали головними умовами для досягнення неупередженості і достовірності інтерпретації історичних фактів, дали змогу розкрити роль і значення українського питання в зовнішній політиці Польщі та СРСР з врахуванням конкретно-історичних обставин.
У дисертації використано низку загальнонаукових і спеціальних методів: проблемно-хронологічний; порівняльно-історичний; ретроспективний. Зокрема, перший метод застосовувався для виокремлення у розглядуваній проблемі низки напрямів, кожен з яких розглядався у хронологічній послідовності. Порівняльно-історичний – дав можливість простежити основні тенденції тогочасного розвитку міжнародних відносин, їх особливості стосовно інших періодів, порівняти ставлення Варшави і Москви до українського питання впродовж наростання міжнародної політичної кризи. Ретроспективний – дозволив побачити причинно-наслідкові зв’язки у зовнішній політиці Польщі та СРСР. Їх поєднання та комплексне використання дало змогу зреалізувати сформульовані в дисертації дослідницькі завдання і досягти поставленої мети.
Наукова новизна одержаних результатів визначається відсутністю у вітчизняній історіографії спеціальних узагальнюючих праць з вказаної тематики у запропонованих хронологічних рамках. Вона полягає у спробі вперше комплексно дослідити зовнішню політику Польщі і СРСР крізь призму їхнього ставлення до українського питання у зазначений період.
У рамках виконання поставлених завдань автором уперше:
• з’ясовано стан розробки теми у контексті компаративного переосмислення напрацювань як вітчизняних, так і зарубіжних авторів, окреслено основні історіографічні напрями її вивчення; віднайдено та введено до наукового обігу низку раніше невідомих або маловідомих джерельних матеріалів польських архівосховищ, проведено аналіз джерельної бази;
• здійснено цілісний аналіз проблеми Карпатської України у зовнішньополітичних розрахунках Варшави та Москви;
• простежено радянсько-польські відносини та виокремлено у них український аспект;
• показано використання Радянським Союзом українського питання під час вересневої кампанії 1939 р.
Отримали подальший науковий розвиток відомості про:
• місце Другої Речіпосполитої в стратегічних планах СРСР;
• реакцію населення західноукраїнських земель і УРСР на військові та зовнішньополітичні акції Радянського Союзу у вересні 1939 р.;
• позицію західних союзників Польщі стосовно вторгнення Червоної армії на її територію, приналежності Західної України, східних кордонів Польської Республіки.
Удосконалено і доповнено знання про:
• дії польської дипломатії у період чехословацької кризи;
• підготовку «визвольного походу» Червоної армії;
• спроби налагодження контактів польського емігрантського середовища з українським національним рухом.
Переосмислено низку оцінок, стереотипних тверджень, висновків, концептуальних підходів, які домінували в історіографії СРСР і ПНР, або ще зустрічаються в працях сучасних дослідників. Представлено нові й уточнено окремі історичні факти, хронологію деяких подій і явищ, цифрові дані.
Практичне значення роботи полягає в тому, що її результати можуть бути використані під час написання узагальнюючих праць з історії зовнішньої політики Польщі та СРСР, у процесі проведення лекцій і семінарських занять у вузах. Дисертація також містить цінний матеріал для розробки відповідних навчальних курсів у вищій школі, методичних праць, використання у краєзнавчій роботі. Опрацьовані дисертантом різноманітні джерела, насамперед раніше неопубліковані архівні матеріали, можуть бути залучені під час укладання збірників документів і матеріалів з історії України розглядуваного періоду.
Апробація результатів дослідження. Дисертацію було обговорено на засіданнях Центру дослідження українсько-польських відносин Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Основні наукові результати апробовані у доповідях і повідомленнях на: Міжнародній науковій конференції «Україна і Польща в ХХ ст.: проблеми історії і політології» (Київ, 16–18 травня 2002 р.); Міжнародній науковій конференції «Українсько-польський конфлікт на Волині в роки Другої світової війни: генезис, характер, перебіг і наслідки» (Луцьк, 20–23 травня 2003 р.); Міжнародній науковій конференції «Західний регіон України у Другій світовій війні 1939–1945 рр.» (Луцьк, 6–7 травня 2005 р.); Міжнародній науковій конференції «Українсько-польське-білоруське суспільство: ХХ століття» (Дрогобич, 19–20 вересня 2008 р.); Всеукраїнській науковій конференції «Український національний рух: історія та сучасність» (Острог, 30 січня 2009 р.); Всеукраїнській науковій військово-історичній конференції «Воєнна історія Галичини та Закарпаття» (Львів, 15 квітня 2010 р.); Міжнародній науковій конференції «Україна у Другій світовій війні: джерела та інтерпретації (до 65-річчя Великої Перемоги)» (Київ, 27 квітня 2010 р.); Всеукраїнській науковій конференції «Друга світова війна в історичному вимірі» (Житомир, 21–22 травня 2010 р.); Міжнародній науковій конференції «Українська діаспора: проблеми дослідження» (Острог, 22–23 вересня 2010 р.); Міжнародній науковій конференції «Україна – геополітичний і воєнний фактор Другої світової війни (до 65-ї річниці завершення Другої світової війни)» (Черкаси, 15–16 жовтня 2010 р.); Регіональній науковій конференції «Актуальні питання модерної історії України. Україна і світ» (Острог, 20 травня 2011 р.).
Публікації. Основні положення та висновки дисертації відображені у 9 статтях, опублікованих у фахових виданнях, а також у 6 публікаціях матеріалів конференцій.
Структура дисертації побудована за проблемно-хронологічним принципом та складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел.
Загальний обсяг дисертації – 218 сторінок, основний текст займає – 178 сторінок, список використаних джерел – 40 сторінок (440 позицій).

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми, що виражається в комплексному аналізі українського питання в зовнішній політиці Польщі та СРСР.
Основні результати проведеного дослідження є такими:
1. Незважаючи на суспільно-політичну і науково-пізнавальну актуальність теми дисертаційної роботи, вона не стала предметом спеціального вивчення у вітчизняній та зарубіжній історичній науці. Її комплексне та повне розкриття можливе тільки завдяки використанню максимальної видової гами джерел з історії зовнішньої політики Польщі і Радянського Союзу та місця і ролі в ній українського питання в 1938–1939 рр.
2. У період чехословацької кризи 1938 р., будучи впевненими, що Англія і Франція не воюватимуть за Чехословаччину, польські лідери і, насамперед, міністр закордонних справ Ю. Бек, вирішили скористатись сприятливим, як їм здавалося, моментом для розв’язання давньої суперечки з останньою за Тешинську Сілезію. Тодішні дії польської дипломатії, що значною мірою грала за «гітлерівськими» правилами, носили реваншистський характер, були спрямовані на здобуття великодержавного статусу, свідчили про неадекватність сприйняття дійсності, істотно погіршили її міжнародне становище, створили враження про союзницькі відносини з Німеччиною, довели країну до міжнародної ізоляції. В підсумку воєнно-стратегічне становище Другої Речіпосполитої катастрофічно погіршилось.
3. Після проголошення автономії Підкарпатської Русі польська дипломатія здійснювала кроки, спрямовані на приєднання краю до Угорщини з метою встановити з останньою спільний кордон, який би ліквідував у зародку небезпеку появи «українського П’ємонту», відрізав Чехословаччину від її союзника по Малій Антанті – Румунію, створив бар’єр для ймовірної німецької агресії у вигляді «нейтрального блоку».
Активна підготовка й участь Польщі у ліквідації державності Карпатської України, розрекламоване в пресі задоволення з приводу встановлення спільного кордону з угорцями, інформація про жорстокі розправи її військовиків і поліцейських над захисниками краю – усе це сприяло наростанню ворожнечі до цієї держави з боку української спільноти. Особливо на фоні різкого загострення німецько-польських і, навпаки, поліпшення німецько-радянських відносин.
Карпатська Україна стала розмінною монетою в дипломатичному торзі Москви і Берліна. Маніпулюючи стурбованістю Кремля планами «Великої України», нацистське керівництво дало згоду на окупацію краю угорцями, продемонструвавши першому свою незацікавленість українським питанням і розчищаючи тим самим шлях для німецько-радянського зближення.
4. Відносини між Радянським Союзом і Польською Республікою у розглядуваний період були складними, суперечливими, відображали специфіку їхніх недемократичних політичних систем, свавілля керманичів, своєрідність уявлень останніх, породжених тривалим історичним протистоянням, упередженнями, минулими конфліктами. Винятково негативне ставлення Польщі до пропозицій СРСР стосовно організації системи колективної безпеки на континенті, наявність антирадянського комплексу в її зовнішній політиці, амбіційні плани стати фундатором «третьої Європи», потурання анексії Третім райхом Австрії, участь у розчленуванні Чехословаччини, обіцянки виступити на боці Німеччини в поході на Радянську Україну, ультимативні вимоги до Литви, наростаюча напруга у відносинах з Берліном сформували в кремлівської верхівки тривкий антипольський синдром, привели врешті-решт до катастрофічного погіршення воєнно-стратегічного становища Другої Речіпосполитої.
У ході радянсько-німецького зближення, ймовірність якого з огляду на ідеологічні розходження між більшовизмом і націонал-соціалізмом категорично заперечувалася офіційною Варшавою, українське і польське питання розглядалися лише в площині реалізації геополітичних планів обидвох її сусідів.
5. Англо-франко-радянські переговори у Москві у серпні 1939 р. про укладення військового союзу, спрямованого проти гітлерівської загрози, були приречені на невдачу через низку причин. Вони відбувалися в атмосфері глибокої взаємної недовіри, обопільних підозр у прагненні нав‘язати партнерові небезпечні військові зобов‘язання, відсутності компромісних пропозицій, свідомо затягувались і були своєрідним тиском трьох їхніх учасників на Німеччину. Сталінське керівництво було зацікавлене не у підписанні угоди з Великобританією та Францією, а отже в захисті суверенітету Польщі, Румунії, статус-кво у Європі, відверненні збройного конфлікту, а навпаки, у зламі ненависної йому Версальської системи, розв‘язуванні світової війни, поверненні територій, які колись належали царській Росії, що стало б можливим при укладенні пакту про ненапад з Німеччиною і розчищення їй шляху для агресії проти Польської Республіки. Виходячи з цього, радянська сторона поставила ультимативну вимогу стосовно пропуску, зокрема через Галичину, частин Червоної армії, заздалегідь знаючи, що керівництво цієї країни буде категорично проти цього. Остання небезпідставно вважала, що СРСР має намір окупувати західноукраїнські землі, взявши таким чином реванш за програну у 1920 р. польсько-радянську війну, а в подальшому, не виключено, спробує надати сусідньому народові «братерську допомогу» для зміни існуючого державного ладу.
6. Шлях до пакту Ріббентропа-Молотова і таємного протоколу до нього пролягав через міжвоєнне радянсько-німецьке зближення, невід‘ємною складовою якого було узгодження позицій в українському питанні, зокрема в запевненні Берліна, що він жодним чином не претендує на західноукраїнські землі, «не кажучи вже про Україну».
У підписаному таємному додатковому протоколі до радянсько-німецького пакту про ненапад від 23 серпня 1939 р. передбачалося входження західноукраїнських земель до сфери інтересів СРСР, що вносило суттєві зміни у зовнішньополітичні аспекти української справи.
7. Уклавши пакт про ненапад з нацистською Німеччиною, радянське керівництво розпочало приховану практичну підготовку до можливого вторгнення на територію Польщі. Після нападу на неї Третього райху був розроблений детальний план військової операції, спрямований на розгром її збройних сил, ліквідацію державності, захоплення і приєднання окреслених таємним договором територій, а також проведена потужна пропагандистська кампанія відносно її обґрунтування. Водночас, у відповідь на наполегливі заклики Берліна розпочати інтервенцію проти Речіпосполитої Москва не поспішала, оскільки побоювалась виглядати в очах світової спільноти співагресором і отримати оголошення війни з боку Великобританії та Франції. Зреагувавши на використання нацистами «української карти» і відшукавши привід для вторгнення у формі «визвольного походу», СРСР здійснив агресію проти сусідньої держави, з якою мав договір про ненапад, порушивши низку міжнародних правових актів, і при цьому прагнув переконати Лондон і Париж у тому, що залишився на позиції нейтралітету.
8. Перехід кордону Червоною армією супроводжувався розпалюванням серед її особового складу антипольських настроїв, підштовхуванням західних українців до зведення рахунків з «експлуататорами», боротьбою з українським національним рухом. Це призвело до незаконних розстрілів, масових убивств військовополонених і цивільних осіб, спалаху національної ворожнечі між українцями та поляками, на яку, крім того, здійснювала істотний вплив міжвоєнна політика польських урядів стосовно української меншини.
Переважна більшість українського населення Польщі вбачала, на відміну від поляків, у вересневій кампанії 1939 р. шанс звільнення від національного і соціального гніту з боку цієї держави, реалізації своїх соборницьких прагнень, а тому бажала її поразки. Члени націоналістичних організацій, українська політична еліта, національно свідомі українці загалом негативно зустріли «визвольний похід» Червоної армії, сприйнявши його як смертельну небезпеку їхнім державницьким устремлінням. Одна частина населення УРСР схвалювала військові і зовнішньополітичні акції Радянського Союзу, спрямовані на приєднання західноукраїнських земель, інша – засуджувала, вбачаючи у них «четвертий поділ» Польщі, прояви «червоного імперіалізму», загрозу вирішенню українського питання.
9. Вступивши у злочинну змову з нацистською верхівкою, більшовицький режим розглядав Західну Україну як нове володіння імперії, зону безпеки на її західних кордонах, можливість якомога швидше покласти край ненависному йому національно-визвольному рухові українського населення. Гасла возз’єднання українських земель були використані при цьому як прикриття таких злочинних намірів.
Логіка «визвольного походу» вимагала об’єднання західноукраїнських земель з УРСР у складі СРСР. Їх приєднання здійснювалося силовими методами, всупереч міжнародному праву, хоча здобуття територіальної цілісності України об’єктивно відповідало інтересам і прагненням українського народу. У зазначений період Москва і Берлін активно розігрували «українську карту» як предмет торгу, шантажу і маскування своїх дій.
Німецько-радянський договір про дружбу і кордон завершив ліквідацію Польської держави, а фактично – її черговий поділ. Кордон між СРСР і Третім райхом мав пролягати по «лінії Керзона». При цьому на німецькій стороні залишилися давні етнічні українські землі: Холмщина, Підляшшя, Посяння, Лемківщина. Український народ став об’єктом змови Москви і Берліна, для яких його національні інтереси служили лише ширмою їхніх політичних намірів. На західноукраїнських землях розгорталося впровадження радянської суспільно-політичної системи.
10. У жовтні–грудні 1939 р. у польському емігрантському середовищі з’явилися деякі ознаки готовності до співпраці, правда на його умовах, з українським національно-визвольним рухом, яка, проте, розглядалася лише в руслі залучення останнього до спільного фронту боротьби з окупантами і використання його для досягнення головної мети – відновлення будь-якою ціною незалежності Польщі в кордонах до вересня 1939 р., не пропонуючи натомість жодної реальної поступки українцям.
Уряд В. Сікорського спирався на політичні постулати, вироблені у міжвоєнний період, які полягали у збереженні за Польщею західноукраїнських земель, традиційному розгляді українського питання, як цілковито внутрішньої справи, до того ж винятково територіальної, а не національної, недооцінці потенційних можливостей українського фактора, ігноруванні наростаючого українсько-польського протистояння.
Така позиція польських діячів перешкодила у розглядуваний, безперечно, вельми короткий період виробити єдину концепцію порозуміння з українським національно-визвольним рухом і, зрозуміло, була цілком неприйнятною для нього.
Негативно зреагувавши на агресію Радянського Союзу проти Польської Республіки, її західні союзники, водночас, заявили, що не будуть воювати за повернення їй захоплених ним територій, намагаючись втримати його на нейтральних позиціях в їхньому протиборстві з Німеччиною. Політичні діячі Великобританії та Франції вже тоді схилялися до думки, що післявоєнна Польща постане в етнографічних межах, а радянсько-польський кордон проходитиме по «лінії Керзона».
Узагальнення результатів дослідження дало можливість сформулювати наступне концептуальне положення: упродовж 1938–1939 рр. українське питання відігравало важливу роль у зовнішній політиці Польської Республіки та Радянського Союзу, було постійним подразником їхніх взаємин, викликало значний інтерес з боку інших європейських держав, перетворилося в актуальну проблему на міжнародній арені. Наповнюючи сутність українського питання винятково власним змістом і баченням шляхів розв‘язання, Польща та СРСР докладали значних зусиль, аби поставити нездоланний бар‘єр державницьким і соборницьким прагненням національно-свідомих українців, намагалися використати його у своїх геополітичних розрахунках.
Зазначено, що перспективними напрямками подальших досліджень є такі: розгляд різних аспектів українського питання на засіданнях політбюро ЦК ВКП(б) і ЦК КП(б)У з питань зовнішньої політики, в інструкціях Й. Сталіна народним комісарам закордонних справ М. Литвинову, В. Молотову та радянським дипломатам; Карпатська Україна в діяльності радянської дипломатії досліджуваного періоду; українське питання в радянсько-німецьких відносинах восени 1939 р.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДЖЕРЕЛА
I. АРХІВНІ МАТЕРІАЛИ
Archiwum Akt Nowych w Warszawie
Zespół 322. Ministerstwo Spraw Zagranicznych. Departament Polityczno-Ekonomiczny. Wydział Wschodni. 1918–1939.
1. Sygnatura akt 1472c – Ambasada RP w Moskwie i konsulaty RP w ZSRR – sprawy organizacyjne, wizowe i personalne. Raporty, korespondencja, notatki, szkice.1934, 1936–1939, 284 k.
2. Sygnatura akt 2224 – Mniejszości w różnych krajach, w tym polska w Gdańsku. Raporty, memoriały, nota, korespondencja, druki, broszura, 378 k.
3. Sygnatura akt 5199 – Emigracja czeska w Polsce – sytuacja i działalność. Korespondencja, raporty, notatki.1939 r., 114 k.
4. Sygnatura akt 5319 – Ukraińcy w Czechosłowacji i Rumunii – działalność polityczna. Raporty, korespondencja. 1938 r., 35 k.
5. Sygnatura akt 5320 – Mniejszość ukraińska w Polsce – polityka narodowościowa na Ziemi Czerwieńskiej. Opracowanie.1938 r., 105 k.
6. Sygnatura akt 5321 – Ukraińcy. Działalność prof. Smal-Stockiego i „Prometeusza”. Ukraiński Instytut Naukowy. Korespondencja, notatki. 1935–1939 rr., 143 k.
7. Sygnatura akt 5324 – Działalność Ukraińców w związku z likwidacją Rusi Zakarpackiej. Raporty, korespondencja. 1939 r., 21 k.
8. Sygnatura akt 5325 – Mniejszość ukraińska w Polsce i sprawy z nią związane za granicą. Fragmenty notatek, 11 k.
9. Sygnatura akt 5436 – Czechosłowacja. Stosunki polityczne z zagranicą, też z Polską. Konflikt węgiersko-rumuński. Telegramy, notatki. Tom I. 1939 r., 46 k.
10. Sygnatura akt 5461 – Czechosłowacja. Ruch narodowościowy i separatystyczny na Rusi Zakarpackiej i popieranie go przez Polskę. Korespondencja, raporty, prasa. Tom V. 1939 r., 177 k.
11. Sygnatura akt 5462 – Czechosłowacja. Ruch narodowościowy i separatystyczny na Rusi Zakarpackiej i popieranie go przez Polskę. Korespondencja, raporty, prasa. Tom VI. 1939 r., 184 k.
12. Sygnatura akt 5463 – Czechosłowacja. Ruch narodowościowy i separatystyczny na Rusi Zakarpackiej i popieranie go przez Polskę. Korespondencja, raporty, prasa. Tom VII. 1939 r., 301 k.
13. Sygnatura akt 6484 – Słowacja. Obserwacja przez Poselstwo RP w Bratysławie działalności Ukraińców. Notatka. 1939 r., 1 k.
14. Sygnatura akt 6577 – Węgry. Sytuacja wewnętrzna na Rusi Zakarpackiej. Raporty. 1939 r., 110 k.
15. Sygnatura akt 6593 – Instrukcja MSZ dla posła RP w Budapeszcie. 1938 r., 5 k.
16. Sygnatura akt 6655 – ZSRR. Pakt o nieagresji z Niemcami. 1939 r., 92 k.
17. Sygnatura akt 6711 – ZSRR. Ukraina. Sytuacja wewnętrzna. Raporty. 1939 r., 170 k.
18. Sygnatura akt 6756 – ZSRR. Stosunki polityczne z Polską. Raporty, korespondencja.1939 r., 24 k.
Zespół 135. Ministerstwo Informacji i Dokumentacji Rządu Emigracyjnego w Londynie. 1939–1946.
19. Sygnatura akt 35 – Sprawozdania z grudnia 1939 r. Wspólne stanowisko Anglii i Polski wobec zajęcia przez Związek Radziecki polskich terytoriów, 315 k.
20. Sygnatura akt 36 – Sprawozdania ze stycznia 1940 r. Jednostki sowieckie w Polsce. Lwów pod władzą Rad, 255 k.
21. Sygnatura akt 40 – Wydania własne oraz inne. Przeglądy prasowe 1939–1945 rr., 169 k.
22. Sygnatura akt 222/4 – Wywiady oraz materiały prasowe, 167 k.
Zespół 474. Ambasada Rzeczypospolitej w Berlinie. 1920–1939.
23. Sygnatura akt 388 – Prasa niemiecka, 156 k.
24. Sygnatura akt 3935 – Korespondencja ambasadora J. Lipskiego z Centralą MSZ i z konsulami RP na terytorium Rzeszy Niemieckiej. 1937–1939 rr., 300 k.
Archiwum Zakładu Historii Ruchu Ludowego, Archiwum profesora St. Kota
Zespół. Polacy w ZSRR. 1939–1945.
25. Sygnatura akt 89 – Relacja jeńca Nr 4331.1.PMS.KOL 12/5, 15 k.
Zespół. Ukraina w czasie II wojny światowej. 1939–1945.
26. Sygnatura akt 394 – Sytuacja polityczna Ukrainy po wybuchu II wojny światowej, 112 k.
27. Sygnatura akt 396 – Referat „Obecny stan spraw ukraińskich” prof. Górki z 4.ІІ.1940, k. 109 –117.
28. Sygnatura akt 397 – Działalność polityczna Ukraińców we Francji, głównie OUN, 20 k.
29. Sygnatura akt 399 – Działalność polityczna Ukraińców w Kanadzie, powołanie UKC, 15 k.
30. Sygnatura akt 400 – Działalność polityczna Ukraińców w St. Zjednoczonych, 213 k.
31. Sygnatura akt 402 – Stosunki polsko-ukraińskie po 01.09.1939 r., 213 k.
32. Sygnatura akt 404 – Stosunki niemiecko-ukraińskie w Polsce, 16 k.
Centralne Archiwum Wojskowe w Rembertowie
Zespół. Oddział II Sztab Główny.1938–1939.
33. Sygnatura akt 1.303.4.3228. – Komunikat nr.19 n.t. sytuacji wewnętrznej w ZSRR za październik – grudzień 1938 r. 28.01.1939, 42 k.
34. Sygnatura akt 1.303.4.5470. – Korespondencja, prasa o Rusi Zakarpackiej, 45 k.
Zespół. VIII.800.3. Zarząd polityczny Armii Czerwonej. 1939.
35. Sygnatura akt t.2. – Wytyczne szefa Zarządu dot. Prowadzenia pracy propagandowo-politycznej w jednostkach Armii Czerwonej. 2–17.09.1939 r., 30 k.
36. Sygnatura akt t.3. – Wytyczne szefa Zarządu dot. Prowadzenia pracy propagandowo-politycznej w jednostkach Armii Czerwonej. 29.09 – 2.11. 1939 r., 46 k.
37. Sygnatura akt t.7. – Sprawozdanie polityczne jednostek Frontu Białoruskiego i Ukraińskiego. 18.09. – 29.10.1939 r., 20 k.
38. Sygnatura akt t.9. – Sprawozdanie do szefa Zarządu od szefa zarządu politycznego Frontu Ukraińskiego dot. pracy partyjno-politycznej w jednostkach frontowych, 59 k.
39. Sygnatura akt t.15. – Sprawozdanie szefa zarządu politycznego Frontu Ukraińskiego do L. Mechlisa dot. pracy wśród ludności na Ukrainie Zachodniej oraz o wypadkach nadzwyczajnych i stanie moralnym jednostek KSOW, 98 k.
Zespół VIII.800.7. Sztab Frontu Ukraińskiego.1939.
40. Sygnatura akt t.19. – Sprawozdanie sztabu 5 armii z przeprowadzonej operacji wyzwolenia Ukrainy Zachodniej. 17 – 30.09.1939 r., 104 k.
41. Sygnatura akt t.24. – Sprawozdanie z wypełnienia zadań przez korpusy południowe FU – rozgromienia wojsk polskich i wyzwolenia Ukrainy Zachodniej, 17 k.

II. ПУБЛІКАЦІЇ ДОКУМЕНТІВ І МАТЕРІАЛІВ
42. Боротьба за возз‘єднання Західної України з Українською РСР. 1917 – 1939 : збірник документів і матеріалів / упоряд. М. Г. Вавричин. – К. : Наукова думка, 1979. – 557 с.
43. Венгрия и Вторая мировая война: секретные дипломатические документы из истории кануна и периода войны / сост. М. Адам и др. – М. : Иностранная литература, 1962. – 367 с.
44. Внеочередная пятая сессия Верховного Совета СССР. 31 октября – 2 ноября 1939 : стенографический отчет. – М. : ОГИЗ. Госполитиздат, 1939. – 96 с.
45. Внешняя политика Советского Союза в период Отечественной войны : в 3 т. Т. 3. 1 января – 3 сентября 1945 г. / ред. С. Майоров. – М. : Госполитиздат, 1947. – 791 с.
46. Внешняя политика СССР: сб. документов для служебного пользования : в 5 т. Т. 4. 1935 – июль 1941 гг. / отв. ред. С. А. Лозовский. – М. : Высш. парт. школа при ЦК ВКП(б), 1946. – 647 с.
47. Военная разведка информирует. Документы разведуправления Красной армии. Январь 1939 – июнь 1941 гг. / сост. М. Гаврилов. – М. : МФД, 2008. – 786 с.
48. Возз‘єднання українського народу в єдиній Українській Радянській державі. 1939–1949 рр. : зб. док. і матеріалів / упоряд. П. Павлюк та ін. – К. : Держполітвидав УРСР, 1949. – 212 с.
49. Вокруг пакта о ненападении (документы о советско-германских отношениях 1939 года) // Международная жизнь. – 1989. – № 9. – С. 90–123.
50. XVIII съезд Всесоюзной коммунистической партии (б) : стенографический отчет. – М. : ОГИЗ, 1939. – 742 с.
51. Год кризиса, 1938–1939: документы и материалы : в 2 т. Т. 1. (29 сентября 1938 г. – 31 мая 1939 г.) / под ред. Л.Ф. Ильичева. – М. : Политиздат, 1990. – 555 с.
52. Год кризиса, 1938–1939: документы и материалы : в 2 т. Т. 2. (2 июня 1939г. – 4 сентября 1939г.) / под ред. Л.Ф. Ильичева. – М. : Политиздат, 1990. – 431 с.
53. Документи // Сергійчук В. Правда про «золотий вересень» 1939-го. – К. : Українська Видавнича Спілка, 1999. – С. 33–128.
54. Документи // Сивіцький М. Історія польсько-українських конфліктів / пер. з пол. Є. Петренка. – К. : Вид-во імені Олени Теліги, 2005. – Т. 1. – С. 101–340.
55. Документи // Сивіцький М. Історія польсько-українських конфліктів / пер. з пол. Є.Петренка. – К. : Вид-во імені Олени Теліги, 2005. – Т. 2. – С. 32–353.
56. Документы // Петров Н. Первый председатель КГБ Иван Серов. – М. : Материк, 2005. – С. 203–339.
57. Документы внешней политики СССР. Т. ХХІ / ред. колл.: Г. К. Деев, И. Н. Жуковский и др. – М. : Госполитиздат, 1977. – 792 с.
58. Документы внешней политики СССР. 1939. Т. ХХІІ : в 2 кн. Кн. 1. Январь – август / под ред. В. Г. Комплектова. – М. : Международные отношения, 1992. – 712 с.
59. Документы внешней политики СССР. 1939. – Т. ХХІІ : в 2 кн. Кн. 2. 1 сентября – 31 декабря 1939 / под ред. В. Г. Комплектова. – М. : Международные отношения, 1992. – 688 с.
60. Документы и материалы кануна Второй мировой войны. Т. 2. Архив Дирксена (1938–1939 гг.). – М. : Госполитиздат, 1948. – 287 с.
61. Документы и материалы кануна Второй мировой войны. 1937–1939 : в 2 т. Т. 1. (ноябрь 1937 – декабрь 1938 гг.) / под ред. А. П. Бондаренко, И. Н. Земскова и др. – М. : Политиздат, 1981.– 302 с.
62. Документы и материалы кануна Второй мировой войны. 1937–1939 : в 2 т. Т. 2. (январь – август 1939 г.) / под ред. А. П. Бондаренко, И. Н. Земскова и др. – М. : Политиздат, 1982. – 415 с.
63. Документы и материалы по истории советско-польских отношений. Т. 6 : 1933 – декабрь 1938 / редкол.: И. А. Хренов и др. – М. : Наука, 1969. – 432 с.
64. Документы и материалы по истории советско-польских отношений. Т. 7. 1939 – декабрь 1943 / редкол.: И. А. Хренов и др. – М. : Наука, 1973. – 509 с.
65. Документы и материалы по истории советско-чехословацких отношений. Т. 3. июнь 1934 – март 1939 гг. / под ред. П. Н. Поспелова, В. Краля. – М. : Наука, 1978. – 320 с.
66. Документы по истории мюнхенского сговора. 1937–1938 / под ред. В. Ф. Мальцева, Д. Спачил. – М.: Политиздат, 1979. – 471 с.
67. Звітна доповідь тов. М. С. Хрущова XIV з‘їздові КП(б)У про роботу ЦК КП(б)У // Більшовик України. – 1938. – Липень. – Ч. 6. – С. 1–9.
68. Из истории оперативной деятельности органов государственной безопасности в предвоенные годы (октябрь 1938 – июнь 1941г.) : сб. документов. – М. : Политиздат, 1962. – 448 с.
69. Катынь. Пленники необъявленной войны. Документы и материалы / под ред. Р. Г. Пихои, А. Гейштора. – М. : Международный Фонд «Демократия», 1999. – 608 с.
70. Коминтерн и Вторая мировая война: (документы) : в 2 ч. Ч. 1. До 22 июня 1941 / сост. Н. С. Лебедева, М. М. Наринский. – М. : Памятники исторической мысли, 1994. – 555 с.
71. Культурне життя в Україні. Західні землі: документи і матеріали. Т. 1. 1939–1953 / упоряд. Т. Галайчак та ін. – К. : Наукова думка, 1995. – 749 с.
72. Ленин В. О политической деятельности ЦК РКП(б). 8 марта. / В.И. Ленин // Полное собрание сочинений. – Т. 43. – С. 7–33.
73. Мировые войны ХХ века : в 4 кн. Кн. 4. Вторая мировая война: документы и материалы / отв. ред. Ю. А. Никифоров – М. : Наука, 2005. – 677 с.
74. На роковом пороге (из архивных материалов 1939 года) // Вопросы истории. – 1989. – № 11. – С. 87–112.
75. На роковом пороге (из архивных материалов 1939 года) // Вопросы истории. – 1990. – № 3. – С. 18–39.
76. Накануне. 1931–1939. Как мир был ввергнут в войну : краткая история в документах, воспоминаниях и комментариях / сост. Н. Яковлев и др. – М. : Политиздат, 1991. – 272 с.
77. Нюрнбергский процесс над главными немецкими военными преступниками: сб. материалов : в 3 т. / под общей ред. Р. Д. Руденко. – М. : Юридическая литература, 1958. – Т. 2. – 864 с.
78. Оглашению подлежит: СССР – Германия. 1939–1941 г.: документы и материалы / сост. Ю. Г. Фельштинский. – М. : Терра – книжный клуб, 2004. – 400 с.
79. Органы государственной безопасности СССР в Великой Отечественной войне: сб. документов. Т. 1. Накануне. Кн. 1. (ноябрь 1938 – декабрь 1940) / сост. В. П. Ямпольский и др. – М. : АО «Книга и бизнес», 1995. – 451 с.
80. Партийно-политическая работа в боевой обстановке: сб. документов, изданный во время освободительного похода в Западную Украину и Западную Белоруссию – М. : Воениздат, 1940. – 181с.
81. Партийно-политическая работа в Красной армии: документы. Июль 1929 – май 1941 гг. / сост. Т. Ф. Каряева. – М. : Воениздат, 1985. – 535 с.
82. Переписка председателя Совета Министров СССР с президентами США и премьер-министрами Великобритании во время Великой Отечественной войны 1941–1945 гг. / пред. комис. по изд. дипломат. док. при МИД СССР А. А. Громыко и др. – М. : Государственное изд-во политической литературы, 1957. – Т. 1. – 408 с.
83. Пограничные войска СССР. 1939 – июнь 1941: сб. документов и материалов / сост. Е. В. Цибульский, А. И. Чугунов, А. И. Юхт. – М. : Наука, 1970. – 813 с.
84. Позачергова третя сесія Верховної Ради УРСР. 13–14 листопада 1939 р.: стенографічний звіт. – К., 1940. – 70 с.
85. Политбюро ЦК РКП(б) – ВКП(б) и Европа. Решения «Особой папки». 1923–1939 / редкол.: Г. Адибеков и др. – М. : РОССПЭН, 2001. – 400 с.
86. Политбюро ЦК РКП(б)–ВКП(б) и Коминтерн. 1919–1943: документы / сост. Г. М. Адибеков и др. – М. : РОССПЭН, 2004. – 960 с.
87. Полпреды сообщают… Сборник документов об отношениях СССР с Латвией, Литвой и Эстонией. Август 1939 г. – август 1940 г. / под ред. В.Г. Комплектова. – М., 1990. – 120 с.
88. Польское подполье на территории Западной Украины и Западной Белоруссии. 1939–1941 гг. / сост. и ред.: В. Виноградов, З. Гайовничек и др. – Варшава ; М., 2001. – Т. 1. – 724 с.
89. Протокол узгоджень і розбіжностей, занотованих в ході роботи IV міжнародного наукового семінару «Українсько-польські відносини під час Другої світової війни», Варшава, 8–10 квітня 1998р. // Україна – Польща : важкі питання. – Варшава, 1999. – Т . 4. – С. 311–312.
90. Радянські органи державної безпеки у 1939 – червні 1941 р.: документи ГДА СБУ України / упоряд.: В. Даниленко, С. Кокін. – К. : Вид. дім «Києво-Могилянська Академія», 2009. – 1311 с.
91. Рассекреченные документы Второй мировой войны // «Завтра может быть уже поздно…». Вестник МГИМО–Университета». – М., 2009. – С. 405–598. – Спецвыпуск.
92. Секреты польской политики: сборник документов (1935–1945) / сост. Л. Ф. Соцков. – М. : Служба внешней разведки РФ, Архив СВР России, 2009. – 383 с.
93. Советско-германские документы 1939–1941 гг. Из архива ЦК КПСС // Новая и новейшая история. – 1993. – № 1. – С. 83–95.
94. СССР – Германия. 1939: документы и материалы о советско-германских отношениях в апреле–сентябре 1939 г. / сост. Ю. Фельштинский. – Нью-Йорк : Телекс, 1983. – 128 с.
95. СССР в борьбе за мир накануне Второй мировой войны (сентябрь 1938 – август 1939 гг.): документы и материалы / редкол.: А. А. Громыко и др. – М. : Политиздат, 1971. – 671 с.
96. Сталин И. В. Речь на пленуме ЦК РКП(б) 19 января 1925 г. / И. В. Сталин // Сочинения. – М. : Государственное изд-во политической литературы, 1952. – Т.7. – С. 11–14.
97. Текст речи Сталина на заседании политбюро ЦК ВКП(б) 19 августа 1939 года // Другая война: 1939–1945 / сост. В. Г. Бушуев – М. : РГГУ, 1996. – С. 73–75.
98. Тернистий шлях до України: зб. документів і архівних матеріалів «Закарпаття в європейській політиці 1918–1919, 1938–1939, 1944–1946 рр.» / упоряд. О. Д. Довганич та О. М. Корсун – Ужгород : ВАТ «Вид-во «Закарпаття», 2007. – 749 с.
99. 1941 год: документы : в 2 кн. / сост. Л. Е. Решин и др. – М. : Международный Фонд «Демократия», 1998. – Кн. 2. – 752 с.
100. Agresja sowiecka na Polskę w świеtle dokumentów. 17 września 1939 : 3 t. T. 1. Geneza i skutki agresji / wybór i oprac. Cz. Grzelak, S. Jaczyński, E. Kozłowski. – Warszawa : Bellona, 1994. – 416 s.
101. Agresja sowiecka na Polskę w świеtle dokumentów. 17 września 1939 : 3 t. T. 2. Działania wojsk Frontu Ukraińskiego / wybór i oprac. Cz. Grzelak, S. Jaczyński, E. Kozłowski. – Warszawa : Bellona, 1996. – 387 s.
102. Akten zur deutschen auswärtigen Politik. 1918–1945. Serie D (1937–1945). Bd.IV : Die Nachwirkung von München (1938–1939). – Baden-Baden, 1951. – 645 S.
103. Akten zur deutschen auswärtigen Politik. 1918–1945. Serie D (1937–1945). Bd.V : Polen Südosteuropa Lateinamerika Klein–und Mittelstaaten. (Juni 1937 – März 1939). – Baden-Baden, 1953. – 831 S.
104. Akten zur deutschen auswärtigen Politik. 1918–1945. Serie D (1937-1945). Bd.VIII : Die Kriegsjahre, erster Band : 4 September 1939 bis 18 März 1940. – Baden-Baden, 1961. – 783 S.
105. Armia Krajowa w dokumentach. 1939–1945. T. 6. Uzupełnienia / red. Kazimierz Iranek-Osmecki. – 2-gie wyd. – Londyn : Studium Polski Podziemnej, 1984. – 524 s.
106. Biała Księga. Fakty i dokumenty z okresu dwóch wojen światowych / zebrał, częściowo przełożył i w przypisy zaopatrzył Wiktor Sukiennicki. – Kraków : NSZW «Jagiellonia», 1981. – 174 s.
107. Documents Diplomatiques Français. (1932–1939). 2-e serie (1936–1939). T. XII (3 Octobre – 30 Novembre 1938). – Paris : 1978. – 937 p.
108. Documents Diplomatiques Français. (1932–1939). 2-e serie (1936–1939). T. XVII (25 Juin – 12 Aout 1939). – Paris : 1984. – 922 p.
109. Documents of British Foreign Policy, 1919–1939. Ser. III. Vol. IV. (1939). – London, 1951. – 647 p.
110. Documents of British Foreign Policy, 1919–1939. Ser. III. Vol. VI. (1939). – London, 1955. – 789 p.
111. Documents of German Foreign Policy 1918–1945. Ser. D (1937–1945). Vol. V. June, 1937 to March, 1938. Germany’s Relations with Poland; the Balkans; Latin America; Small Powers. – London : His Majesty’s Stationery Office, 1953. – LXXXIII, – 958 p., Appendices.
112. Documents of German Foreign Policy 1918–1945. Ser. D (1937–1945). Vol. VI. The Last Months of Peace. March – August 1939. – London : Her Majesty’s Stationery Office, 1956. – XCIII, – 1149 p.
113. Documents of German Foreign Policy, 1918–1945. Ser. D (1937–1945). Vol. VII. The Last Days of Peace. August 9 – September 3, 1939. – London : Her Majesty’s Stationery Office, 1956 – LXXVI, – 670 p.
114. Dokumenty // Polska polityka zagraniczna w latach 1926–1932 / na podstawie tekstów min. Józefa Becka opracowała A. Ciencała – Paryż : Instytut literacki, 1990. – 447 s.
115. Druga Rzeczpospolita: wybór dokumentów / pod red. Aleksandrа Łuczakа. – Warszawa : Ludowa Spółdzielnia Wydawnicza, 1988. – 485 s.
116. Foreign Relations of the United States. Diplomatic Papers. 1939. In Five Volumes. Vol. I. General. – Washington : United States Government Printing Office, 1956. – 1059 p.
117. Hass G. 23 August 1939. Der Hitler-Stalin-Pakt. Dokumentation / Gerhart Hass. – Berlin : Dietz Verlag, 1990 – 320 S.
118. Międzynarodowe tło agresji Rzeszy Niemieckiej na Polskę w 1939 roku / wybór dokumentów i wstęp R. Nazarewicz. – Warszawa, 1986. – 201 s.
119. Nazi-Soviet relations, 1939–1941. Documents from the archives of the German Foreign Office / ed. J. Beddie, R. Sontag – Washington, 1948. – 362 p.
120. Okupacja sowiecka 1939–1941 w świetle tajnych dokumentów. Obywatele polscy na Kresach północno-wschodnich II Rzeczypospolitej pod okupacją sowiecką w latach 1939–1941. Wybór źródeł / pod red. Tomasza Strzembosza. – Warszawa : ISP, 1996. – 288 s.
121. Polska w polityce międzynarodowej (1939–1945): zbiór dokumentów / wybrał, przedmową i przypisami opatrzył Włodzimierz T. Kowalski. – Warszawa : Państwowy Instytut Wydawniczy, 1989. – 670 s.
122. Polskie aktу dyplomatyczne odnoszące się do rokowań brytyjsko-francusko-sowieckich w okresie przed wybuchem Drugiej wojny światowej. – Londyn : Instytut Historyczny im. Generała Sikorskiego, 1955. – 205 s.
123. Polskie dokumenty dyplomatyczne. 1938 / red. Marek Kornat. – Warszawa : Polski instytut spraw międzynarodowych, 2007. – 894 s.
124. Polskie dokumenty dyplomatyczne. 1939. Styczeń – sierpień / red. Stanisław Żerko, współpr. Piotr Długołęcki. – Warszawa : Polski instytut spraw międzynarodowych, 2005. – 896 s.
125. Prawdziwa historia Polaków. Ilustrowane wypisy źródłowe. 1939–1945. T. 1. (1939–1942) / oprac. D. Baliszewski, A. Kunert. – Warszawa : Rytm, 1999. – 830 s.
126. Protokoły z posiedzeń Rady ministrów Rzeczypospolitej Polskiej. T. 1. (październik 1939 – czerwiec 1940) / oprac. W. Rojek. – Kraków : Secesia, 1994. – 347 s.
127. Sprawa polska w czasie Drugiej wojny światowej na arenie międzynarodowej. Zbiór dokumentόw / red. nauk. Stefania Stanisławska.– Warszawa : Polski instytut spraw międzynarodowych, 1965. – 837 s.
128. Szawłowski R. (Liszewski K.) Wojna polsko-sowiecka 1939. Tło polityczne, prawnomiędzynarodowe i psychologiczne. Agresja sowiecka i рolska obrona: sowieckie zbrodnie wojenne i przeciw ludzkości oraz zbrodnie ukraińskie. T. 2. Dokumenty / Ryszard Szawłowski. – Warszawa : Neriton, 1995. – 353 s.
129. Wojna Obronna Polski 1939 r. Wybór źródeł / red. E. J. Kozłowski. – Warszawa : Wojskowy instytut historyczny, 1968. – 670 s.
130. Wrzesień 1939 na kresach w relacjach / wybór i oprac. Cz. Grzelak. – Warszawa : Neriton, 1999. – 468 s.
131. Wrzesień 1939 w relacjach dyplomatów / wybór i oprac. S. Skrzypek – Warszawa : PWN, 1989. – 355 s.
132. Źródła do historii powszechnej okresu międzywojennego. T. 3. 1935–1939 / oprac. S. Sierpkowski. – Poznań : Wyd-wo naukowe UAM, 1992. – 520 s.

III. ПЕРІОДИЧНА ПРЕСА
133. Батьківщина. – 1939. – 9 липня.
134. Я.З. Міжнародне положення й українська справа / Я.З. // Батьківщина. – 1939. – 20 серпня.
135. Гальянов В. Куда идет Польша / В. Гальянов // Большевик. – 1938. – №8. – С. 61–68.
136. Міжнародня пливкість та український політичний наказ // Діло. – 1939. – 13 серпня.
137. Мінхен і Москва // Діло. – 1939. – 25 серпня.
138. Історичне засідання польського сойму // Діло. – 1939. – 5 вересня.
139. Из истории Карпатской Украины // Известия. – 1938. – 21 ноября.
140. СССР и Польша // Известия. – 1938. – 28 ноября.
141. Известия. – 1939. – 11 марта.
142. Нота народного комиссара иностранных дел СССР М. М. Литвинова послу Германии в СССР Ф. Шуленбургу. 18 марта 1939 г. // Известия. – 1939. – 20 марта.
143. К международному положению // Известия. – 1939. – 11 мая.
144. СССР и Польша // Известия. – 1938. – 28 ноября.
145. Львівські вісті. – 1943. – 29 квітня.
146. Красная армия. – 1939. – 16 ноября.
147. Красная звезда (Газета Украинского военного округа). – 1939. – 20 сентября.
148. Національна політика. – 1939. – 26 березня.
149. Національна політика. – 1939. – 3 вересня.
150. Нова Свобода. – 1938. – 11 жовтня.
151. Масюкевич М. Карпатська Україна та німецька преса / М. Масюкевич // Новий час (Львів). – 1938. – 29 листопада.
152. Правда. – 1938. – 10 октября.
153. Правда. – 1939. – 5 марта.
154. Английское и французское правительства не хотят договора с Советским Союзом на основе равенства // Правда. – 1939. – 29 июня.
155. Правда. – 1939. – 30 августа.
156. Нота правительства СССР, врученная утром 17 сентября 1939 г. послам и посланникам государств, имеющих дипломатические отношения с СССР // Правда. – 1939. – 18 сентября.
157. Речь по радио Председателя Совета Народных Комиссаров тов. В. М. Молотова 17 сентября // Правда. – 1939. – 18 сентября.
158. Германо-советское коммюнике. 18 сентября // Правда. – 1939. – 19 сентября.
159. Исторические решения // Правда. – 1939. – 19 сентября.
160. Германо-советское коммюнике. 22 сентября // Правда. – 1939. – 23 сентября.
161. Правда. – 1939. – 30 сентября.
162. Крушков Н. «Минин и Пожарский»: новая картина фабрики Мосфильм / Н. Крушков // Правда. – 1939. – 23 октября.
163. Молотов В. XXII годовщина Октябрьской революции: доклад на торжественном заседании Московского Совета 6 ноября 1939 г. / В.Молотов // Правда. – 1939. – 7 ноября.
164. Министру иностранных дел Германии господину Иоахиму фон Риббентропу. Берлин // Правда. – 1939. – 25 декабря.
165. Тиждень у політиці // Свобода (Львів). – 1938. – 4 вересня.
166. Свобода. – 1938. – 12 жовтня.
167. Свобода. – 1938. – 16 жовтня.
168. Свобода. – 1938. – 23 жовтня.
169. Тризуб. – 1939. – 1 вересня.
170. Тризуб. – 1939. – 26 листопада.
171. Основна сила Карпатської України ненарушена // Свобода. Український щоденник. – 1938. – 3 грудня.
172. Dywersja «Ukraińców» // Dobry wieczór. – 1938. – 26 października.
173. 200 młodych Węgrów walczą na Rusi Podkarpackiej // Dobry wieczór. – 1938. – 27 października.
174. Prowokacje przybyłych elementów ukraińskich // Gazeta Polska. – 1938. – 19 października.
175. Ruś Podkarpacka bazą Związku Sowieckiego w Europie (sensacyjna instrukcja Kominternu dla czeskich komunistów // Gazeta Polska. – 1938. – 20 października.
176. Monitor Polski. – 1939. – 19 grudnia.
177. Wiek Nowy. – 1938. – 11 października.

IV. ДЖЕРЕЛА ОСОБОВОГО ПОХОДЖЕННЯ
178. Білас Л. Оглядаючись назад: Пережите 1922–2000 і передумане / Л. Білас. – Львів : Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича, 2005. – 204 с.
179. В Западной Белоруссии [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу : http://hvylya.org/analytics/4-2009-04-12-12-01-18/1268----1939---.html
180. Волчук Р. Спомини з передвоєнного Львова та воєнного Відня / Р. Волчук. – К. : Критика, 2002. – 175 с.
181. Гальдер Ф. Военный дневник. Ежедневные записи начальника генерального штаба Сухопутных войск 1939–1942 гг. : в 3 т. / Ф. Гальдер. – М. : Воениздат, 1968. – Т. 1. – 509 с.
182. Димитров Г. Дневник (9 март 1933 – 6 февруари 1949) / Г. Димитров – София : Университетско изд-во «Св. Климент Охридски», 1997. – 794 с.
183. Захаров М. Генеральный штаб в предвоенные годы / М. Захаров. – М. : Воениздат, 1989. – 318 с.
184. Козій М. За чужу справу (Літературний запис З. Книша) / М. Козій. – К. : Основи, 1995. – 259 с.
185. Книш 3. Перед походом на Схід: Спогади й матеріали до діяння Організації Українських Націоналістів у 1939–1941 роках / З. Книш. – Торонто : Срібна сурма, (б.р.). – Ч. 1. – 187 с.
186. Кубійович В. Українці у Генеральній губернії. 1939–1941. Історія Українського Центрального Комітету / В. Кубійович. – Чикаго, 1975. – 664 с.
187. Куп‘як Д. Спогади не розстріляного / Д. Куп’як. – Торонто ; Нью-Йорк, 1991. – 431 с.
188. Курдидик Я. «Бо війна війною» (Оборона Львова і участь в ній українців. Фрагменти з польсько-німецької війни в 1939 році) / Я. Курдидик // Визвольний шлях. – 1970. – Кн. 7–8. – C. 891–907.
189. Листи М. Грушевського до Е. Фариняка: Від 18 березня 1924 до 12 лютого 1927 / до друку підготував М. Антонович // Український історик. – 1977. – № 3–4. – С. 106–112.
190. Майский И. Воспоминания советского дипломата / И. Майский. – М. : Международные отношения, 1987. – 784 с.
191. Назарук О. Зі Львова до Варшави: утеча перед совітами в пам‘ятних днях 2–13 жовтня 1939 року / О. Назарук ; упор. М. Швагуляк. – Львів, 1995. – 96 с.
192. Паньківський К. Від Держави до Комітету: літо 1941 р. у Львові / К. Паньківський. – Нью-Йорк ; Торонто : Ключі, 1957. – 157 с.
193. Риббентроп И. фон. Между Лондоном и Москвой: Воспоминания и последние записи : Из его наследия, изданного Анелией фон Риббентроп / И. фон Риббентроп ; пер. с нем. Рудого Г. – М. : Мысль, 1996. – 331 с.
194. Розенберг А. «Далеко идущее решение с непредсказуемыми последствиями» / А. Розенберг // Откровения и признания: нацистская верхушка о войне «Третьего рейха» против СССР. Секретные речи. Дневники. Воспоминания : пер. с нем. – Смоленск : Русич, 2000. – С. 37–46.
195. Симонов К. Глазами человека моего поколения / К. Симонов. – М. : Изд-во Агентства печати Новости, 1988. – 480 с.
196. Татарський В. Під чужими прапорами / В. Татарський. – Мюнхен, 1959. – 143 с.
197. Тюленев И. Через три войны. 1941–1945 / И.Тюленев. – М. : Военное издательство Министерства обороны СССР, 1960. – 256 с.
198. Хильгер Г. 1939-й: свидетельство очевидца / Г. Хильгер // Дипломатический ежегодник: 1989. – М. : Международные отношения, 1990. – С. 299–342.
199. Хрущев Н. Время. Люди. Власть (Воспоминания : в 4 кн.) / Н. Хрущев. – М. : ИИК «Московские новости», 1999. – Кн.1. – 846 с.
200. Черчилль У. Англия в войне / У.Черчилль // Вторая мировая война в воспоминаниях У. Черчилля, Ш. де Голля, К. Хэлла, У. Леги, Д. Эйзенхауэра. – М. : Политиздат, 1990. – С. 3–181.
201. Черчилль У. Вторая мировая война : сокр. пер. с англ. / У. Черчилль. – М. : Воениздат, 1991. – Кн.1. – Т. 1–2. – 592 с.
202. Чуев Ф. Молотов: Полудержавный властелин / Ф. Чуев. – М. : ОЛМА-ПРЕСС, 1999. – 736 с.
203. Шандор В. Спомини. Карпатська Україна. 1938–1939 / В. Шандор. – Ужгород : ММП «Ґражда», 1996. – Т. 1. – 388 с.
204. Штеменко С. Генеральний штаб у роки війни / С. Штеменко. – К. : Політвидав України, 1968. – 398 с.
205. Шухевич С. Моє життя: Спогади / С. Шухевич. – Лондон : Видання Української видавничої спілки, 1991. – 619 с.
206. Anders W. Bez ostatniego rozdziału. Wspomnienia z lat 1939–1946. – Wydanie trzecie, poprawione / Władysław Anders. – Londyn : Gryf Publishers, 1959. – 408 s.
207. Beck J. Przemówienia, deklaracje, wywiady. 1931–1939 / Józef Beck. – Warszawa : Nakład Gebethnera i Walta, 1939. – 446 s.
208. Beck J. Ostatni raport / J. Beck ; oprac. Skrzypek A. – Warszawa : Państwowy Instytut Wydawniczy, 1987. – 240 s.
209. Burkhardt C. J. Meine Danziger Mission. 1937–1939. Dokumente / Carl Jacob Burkhardt. – München : Callwey, 1960. – 366 S.
210. Churchill W. The second world war / Winston Churchill. – London : Mariner books, 1988. – Vol. 1. – 752 p.
211. Coulondre R. De Staline á Hitler. Souvenirs de deux ambassades 1936–1939 / Robert Coulondre. – Paris : Hashette, 1950. – 534 p.
212. Diariusz i teki Jana Szembeka (1935 – 1945). T. IV. (1938–1939) / oprac. Zarański J. – London : Orbis Limited, 1972. – 804 s.
213. Drohojowskiego Jana wspomnienia dyplomatyczne / Jan Drohojowski. – Kraków : Wyd-wo literackie, 1972. – 415 s.
214. Eden A. Pamiętniki : T. 2. Obrachunki / Anthony Eden. – Warszawa : Instytut wydawniczy PAX, 1972. – 444 s.
215. Giedroyć J. Autobiografia na cztery ręce / Jerzy Giedroyć. – Warszawa : Towarzystwo opieki nad archiwum Instytutu Literackiego w Paryżu, 2006. – 388 s.
216. Jaz A. We Lwowie za Sowietów / Adam Jaz // Lwowskie pod okupacją sowiecką (1939–1941) / wstęp i redakcja T. Berezy. – Rzeszów : Instytut Pamięci Narodowej, Komisja Ścigania Zbrodni przeciwko Narodowi Polskiemu, 2006. – S. 150–171.
217. Kasparek J. Przepust Karpacki. Tajna akcja polskiego wywiadu / Józef Kasparek. – Warszawa : Sigma NOT, 1992. – 121 s.
218. Łubieński L. Dziennik: wrzesień – grudzień 1939 / Ludwik Łubieński // Przed Wrześniem i po Wrześniu – ze wspomnień młodych dyplomatów II Rzeczypospolitej. – Warszawa : PWN, 1998. – S. 71–100.
219. Łukasiewicz J. Dyplomata w Paryżu 1936–1939 / Juliusz Łukasiewicz. – Warszawa : WOW Gryf i Instytut Historii PAN, 1995. – 498 s.
220. Meystowicz J. Wspomnienia ze służby zagranicznej / Jan Meystowicz // Przed Wrześniem i po Wrześniu. Ze wspomnień młodych dyplomatów II Rzeczpospolitej. – Warszawa : PWN, 1998. – S. 11–70.
221. Mitkiewicz L. Wspomnienia Kowieńskie / Leon Mitkiewicz. – London : Biblioteka Polska, 1968. – 294 s.
222. Mitkiewicz L. Z gen. Sikorskim na obczyźnie (fragmenty wspomnień) / Leon Mitkiewicz. – Paryż : Instytut Literacki, 1968. – 398 s.
223. Noёl L. Une Ambassade A Varsovie. 1935 – 1939. L’agression Allemande Contre La Pologne / Léon Noёl. – Paris : Flammarion, 1946. – 509 p.
224. Noёl L. Agresja niemiecka na Polskę / Léon Noёl ; oprac. Zabiełło S. – Warszawa : Instytut wydawniczy PAX, 1966. – 418 s.
225. Noёl L. Polonia Restituta. La Pologne entre deux mondes / Léon Noёl. – Paris : Publications de la Sorbonne : Institut d’études slaves, 1984. – 288 p.
226. Od Genewy do Jałty. Rozmowy radiowe / oprac. Edward Raczyński, Tadeusz Żenczykowski. – Lublin : Towarzystwo Naukowe KUL. – 1988. – 152 s.
227. Rydz-Śmigły E. Czy Polska mogła uniknąć wojny / Edward Rydz-Śmigły // Wrzesień w relacjach i wspomnieniach. – Warszawa : Wyd-wo Ministerstwa Obrony Narodowej, 1989. – S. 31–51.
228. Schimitzek S. Drogi i bezdroża minionej epoki. Wspomnienia z lat pracy w MSZ (1920–1939) / Stanisław Schimitzek. –