РЕГІОНАЛЬНИЙ ТУРИЗМ У ПОЛЬСЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД: ВОЛИНСЬКЕ ВОЄВОДСТВО

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ, МОЛОДІ І СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ОСТРОЗЬКА АКАДЕМІЯ»

На правах рукопису

КОВАЛЬЧУК ТЕТЯНА ВОЛОДИМИРІВНА
УДК : 94(438) ″1921/1939″ : 379.85

РЕГІОНАЛЬНИЙ ТУРИЗМ У ПОЛЬСЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД: ВОЛИНСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
07.00.02 – Всесвітня історія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата історичних наук

Науковий керівник:
КУЛАКОВСЬКИЙ Петро Михайлович
доктор історичних наук, доцент

Острог – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………....... 4

РОЗДІЛ 1. СТАН НАУКОВОЇ РОЗРОБКИ ТЕМИ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ…………………………..………………………..
12
1.1. Стан наукової розробки теми.………………………………………… 12
1.2. Джерельна база дослідження………………………………………... 31
Висновки до розділу 1……………………………………………………….. 42

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ТУРИСТИЧНОЇ СПРАВИ У РЕГІОНІ ТА ЇЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ…………………
44
2.1. Державне регулювання туристичної діяльності……………………….. 44
2.2. Діяльність польських організацій і товариств у галузі туризму……… 62
2.3. Форми та методи пропаганди туристичної справи……………………. 77
Висновки до розділу 2……………………………………………………….. 86

РОЗДІЛ 3. ТУРИСТИЧНА ІНФРАСТРУКТУРА ВОЛИНСЬКОГО ВОЄВОДСТВА……………………………………………………………….
89
3.1. Заклади розміщення та харчування туристів…………………………... 89
3.2. Транспортна система Волині……………………………………………. 101
3.3. Діяльність закладів дозвілля туристів…...…………………..……….… 109
Висновки до розділу 3………………………………………………………… 117

РОЗДІЛ 4. РОЗВИТОК ТУРИЗМУ У РЕГІОНІ........................................ 119
4.1. Види та об’єкти туризму у Волинському воєводстві.............................. 119
4.1.1. Культурно-історичні об’єкти………………............................... 119
4.1.2. Релігійні об’єкти..………………………………………………… 129
4.1.3. Лікувально-оздоровчий туризм………………………………….. 134
4.1.4. Шкільний туризм…………………………………………………. 141
4.1.5. Спортивний туризм……………………………………………… 144
4.2. Туристичні маршрути регіону……...………………................................ 147
Висновки до розділу 4………………………………………………………… 155

ВИСНОВКИ………………………………………………………………….. 157

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………. 162

ДОДАТКИ…………………………………………………………………….. 200

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ДАВО – Державний архів Волинської області
ДАРО – Державний архів Рівненської області
ЄКТ – Єврейське краєзнавче товариство
ОДІКЗ – Острозький державний історико-культурний заповідник
ПTKТ – Польське туристично-краєзнавче товариство
ПКТ – Польське краєзнавче товариство
ПТТ – Польське товариство татранське
AAN – Archiwum Akt Nowych w Warszawie
PAN – Polska Akademii Nauk
PAU – Polska Akademii Umiejętności

ВСТУП
Актуальність теми. Туризм є одним із найбільш масових та наочних методів пізнання історії та культури будь-якого регіону. Дослідження туристичної галузі дає змогу показати рівень економічного розвитку, становище культури, принципи державної політики, особливості світогляду та національної свідомості населення.
Міжвоєнний період в історії розвитку туристичного руху Польщі має особливе значення, адже саме тоді розпочалось становлення туризму як окремої галузі. Окрім того, в окреслений період туристична справа перейшла у підпорядкування державних органів влади, що спричинило виникнення нових установ, які займались її опікою та контролем. До того часу справи туризму входили у відомство лише громадських організацій та товариств.
Західноукраїнські землі у міжвоєнний період входили до складу Польської республіки. Державна влада проводила різнобічні заходи для виховання у населення окреслених територій польського патріотизму, насадження твердження про те, що Західна Україна є одвічною складовою Польщі. Для цього використовувались різноманітні методи. Одним із них був саме туризм. Тому питанню розвитку туристичного руху, особливо на приєднаних територіях, керівництво Польської республіки приділяло особливу увагу.
За умовами Ризького договору 1921 р. Західна Волинь увійшла до складу Польської республіки, а на її території було утворено нову адміністративно-територіальну одиницю – Волинське воєводство, що визначило особливий характер соціально-економічного, суспільно-політичного та культурного життя цих земель упродовж майже двох десятиліть.
Після проголошення незалежності України, розпочався процес зняття ідеологічних обмежень і відкриття доступу до низки архівних фондів, збільшення можливостей ознайомлення з доробком польських науковців, зрештою, важливість спільної, відвертої польсько-української історичної дискусії визначили зацікавленість українських дослідників історією міжвоєнного часу. Насамперед, у центрі уваги вчених опинилися питання політичної історії. Водночас, увага питанням зародженню та розвитку туристичного руху не приділялась. Окремі роботи присвячені лише краєзнавству та пам’яткоохоронній справі, які були дотичними до туризму. Виходячи з цього, а також наявності численних неопрацьованих джерельних комплексів із даної проблематики, дослідження історії розвитку регіонального туризму у міжвоєнній Польщі набуває наукової актуальності. Особливий інтерес викликає діяльність польських громадських туристичних організацій і товариств у сфері популяризації туристичного руху, а також участь у ньому органів державної адміністрації.
Обрана тема є також одним із аспектів історичного зрізу українсько-польських взаємин. Дослідження цієї проблеми сприятиме більш виваженому висвітленню українсько-польських стосунків міжвоєнного двадцятиліття, а також дасть змогу використати досвід організації туристичної справи Польської республіки міжвоєнного періоду при співпраці Польщі та України у цій галузі на сучасному етапі.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у межах науково-дослідної теми кафедри країнознавства Національного університету «Острозька академія» «Інтеграційні та інкорпораційні процеси у Центрально-Східній Європі ХVІ – ХХІ ст.» (номер державної реєстрації 0110U002652). Тема дисертації затверджена рішенням кафедри міжнародних відносин та країнознавства (протокол № 4 від 01 грудня 2008 р.) та Вченої ради Національного університету «Острозька академія» (протокол № 5 від 23 грудня 2008 р.).
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є комплексний аналіз розвитку регіонального туризму в Польській республіці у міжвоєнний період на прикладі Волинського воєводства.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких дослідницьких завдань, постановка і вирішення яких обумовлюються станом і рівнем вивчення цієї проблеми в науковій літературі, а саме:
– проаналізувати державне регулювання туристичної діяльності у Польській республіці;
– висвітлити діяльність польських організацій і товариств у галузі туризму;
– визначити форми та методи пропаганди туристичної справи у регіоні;
– простежити розвиток закладів розміщення та харчування туристів;
– з’ясувати стан транспортної системи воєводства;
– дослідити діяльність закладів дозвілля туристів;
– виокремити види та охарактеризувати об’єкти туризму, які існували на території Волинського воєводства;
– проаналізувати туристичні маршрути регіону;
– показати значення туризму для розвитку економіки воєводства та держави в цілому.
Об’єктом дослідження є туристична сфера Польської республіки у міжвоєнний період.
Предметом – розвиток туризму в Польщі на регіональному рівні, зокрема у Волинському воєводстві.
Методологічні засади дисертації ґрунтуються на принципах історизму, наукового об’єктивного підходу до висвітлення теми, системності, діалектичного розуміння історичного процесу.
Методи дослідження. Відповідно до мети і завдань дисертаційної роботи використовувались загальнонаукові та спеціальні історичні методи. З числа міждисциплінарних застосовано структурно-системний та культурологічний методи. За їх допомогою вдалось проаналізувати зв’язок реалій суспільно-політичного і соціально-економічного життя із розвитком туристичної справи на території Волинського воєводства. Універсальним інструментарієм дослідження стали хронологічний, порівняльно-історичний та просторово-порівняльний методи – для аналізу подій та процесів, пов’язаних із зародженням та розвитком туризму на території Волині у міжвоєнний період. Проведення ґрунтовного дослідження стало можливим завдяки поєднанню вказаних методів із ретроспективним. Крім того застосовувались історико-системний – для теоретичного осмислення державної політики у галузі туризму та методів її реалізації у Волинському воєводстві, розгляду туризму на Волині в контексті його розвитку у Польській республіці, функціональний – для аналізу структурних компонентів діяльності відділів туристичних товариств, державних органів влади.
Пошук та опрацювання архівних матеріалів проводились на основі методів історичного джерелознавства: наукової евристики, класифікації та критики джерел. При написані роботи також використовувалися статистичний метод, методи аналізу, синтезу та узагальнення.
У своїй сукупності всі вищезазначені методи сприяли вивченню маловідомих аспектів проблеми та досягненню поставлених мети і завдань дослідження.
Хронологічні рамки дослідження охоплюють період із 1921 по 1939 рр. Нижня межа – 1921 р. – обумовлена створенням адміністративно-територіальної одиниці – Волинського воєводства у межах Польської держави, верхня – 1939 р. – початком Другої світової війни та ліквідацією на території Західної Волині польської адміністрації.
Територіальні межі окреслюються територією Волинського воєводства, утвореного у зв’язку із адміністративною реформою, що проводилась після приєднання західноукраїнських земель до Польської республіки за умовами Ризького мирного договору. Центр воєводства знаходився у м. Луцьк. До складу воєводства входило 11 повітів: Володимирський, Горохівський, Дубенський, Ковельський, Костопільський, Кременецький, Луцький, Любомльський, Острозький (з 1925 р. Здолбунівський), Рівненський та Сарненський. Сьогодні на цій території розташовані Волинська (не враховуючи Камінь-Каширського та Любешівського районів) та Рівненська області, а також Кременецький, Лановецький та Шумський райони Тернопільської області (див. Додаток Б).
Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає у виборі теми та розробці актуальної проблеми, яка на цей час ще не отримала належного висвітлення у вітчизняній історичній науці. Дисертаційна робота є першим комплексним науковим дослідженням регіонального туризму в Польській республіці у міжвоєнний період на прикладі Волинського воєводства. Значний масив неопублікованих джерел вводиться до наукового обігу вперше.
На основі проведеного дослідження було сформовано нові наукові положення, які виносяться на захист.
Вперше:
– встановлено, що туризм був одним із методів колонізації та інтеграції українських земель, у тому числі й волинського регіону до складу Польської держави;
– здійснено класифікацію видів туризму Волинського воєводства. Залежно від мети подорожей та відвідин певних туристичних об’єктів туризм поділено на такі види: культурно-історичний, релігійний, лікувально-оздоровчий, шкільний та спортивний;
– доведено, що найбільший внесок у розвиток туристичної справи на території Волинського воєводства здійснили Волинське краєзнавче товариство і опіки над пам’ятками старовини, Волинське товариство приятелів наук, Товариство розвитку Східних земель та Польське краєзнавче товариство;
– визначено, що найдієвішими формами та методами пропаганди і популяризації туризму в досліджуваному регіоні були видавництво путівників, буклетів, фотоальбомів, поштових листівок із краєвидами Волині та проведення туристичних акцій та заходів;
– з’ясовано, що рівень розвитку та стан забезпечення закладів розміщення і харчування туристів у більшості міст Волинського воєводства був задовільний, що дало змогу активно розвиватися туризму у цьому регіоні.
Удосконалено:
– попередні наукові судження про діяльність туристсько-краєзнавчих товариств та організацій Волинського воєводства;
– періодизацію розвитку туристичного руху в Польській республіці у міжвоєнний період і виокремлено два його етапи залежно від проведення державою туристичної політики. Перший етап, який тривав з 1919 по 1932 р., характеризується «прохолодним» ставлення вищого державного керівництва до розвитку сфери туризму, яка щойно формувалася. На другому етапі, що тривав впродовж 1932–1939 рр., держава активно зацікавилась розвитком та популяризацією туристичного руху, збільшила фінансування, сприяла розбудові туристичної інфраструктури. Це дало змогу туристичній справі виокремитись у окрему галузь.
Отримали подальший розвиток:
– положення, що завдяки заходам державної влади Польщі було покращено функціонування складових туристичної інфраструктури;
– судження, що туристична справа здійснила значний вплив на розвиток економіки як Волинського регіону, так і Польської республіки в цілому.
Теоретичне і практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що матеріали, положення та висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані при підготовці узагальнюючих праць з новітньої історії Польщі та України, історії туризму обох держав, підручників і навчальних посібників з історичного краєзнавства, історії Волині міжвоєнного періоду, а також при викладанні програмних курсів «Історія світового туризму», «Історія туризму в Україні», «Історичне краєзнавство» та ін. у вищих навчальних закладах. Матеріали дисертації стануть у нагоді краєзнавцям, педагогам, іншим працівникам культурно-освітньої сфери при написанні історії окремих населених пунктів, підготовці науково-популярних видань про туристичні об’єкти Волині. Крім того, матеріали дисертації можуть бути використані для створення нових туристичних маршрутів досліджуваним регіоном.
Використання досвіду організації туризму Польщі на регіональному рівні буде корисним працівникам туристичних, культурно-освітніх організацій, державному керівництву, а також сприятиме поглибленню культурних зв’язків на державному та регіональному (транскордонне співробітництво) рівнях між обома державами.
Результати дослідження використовувались під час розробки лекційних курсів з навчальних дисциплін «Історія світового туризму» та «Вступ до міжнародного туризму» для студентів Національного університету «Острозька академія».
Апробація основних положень і результатів дослідження здійснена шляхом обговорення на міжкафедральному семінарі факультету міжнародних відносин Національного університету «Острозька академія». Головні положення та результати дисертації апробовані автором під час виступів на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема: І Міжнародній науково-практичній конференції молодих дослідників, аспірантів, магістрантів «Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії» (Рівне, 9–10 грудня 2009 р.), LXIII Міжнародній науковій конференції «Каразінські читання» (Харків, 23 квітня 2010 р.), ІV Міжнародній науково-практичній конференції аспірантів і студентів «Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє» (Луцьк, 12–13 травня 2010 р.), ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Релігійні фактори в контексті суспільних та світоглядних трансформацій» (Острог, 25 червня 2010 р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Краєзнавство: історичний досвід та перспективи розвитку» (Вінниця 13–15 жовтня 2010 р.), ІІІ Волинській міжнародній історико-краєзнавчої конференції (Житомир, 12–13 листопада 2010 р.), щорічних викладацько-студентських конференціях НаУОА «Дні науки» (Острог, 19–20 березня 2009 р., 23–24 березня 2010 р., 22–23 березня 2011 р.), ІІІ Міжнародній науковій конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Одеські читання: актуальні проблеми історії, археології та етнології» (Одеса, 28–29 квітня 2011 р.), 65-ій Міжнародній науковій конференції «Каразінські читання» (Харків, 23 квітня 2011 р.), ІІІ Міжнародному науковому семінарі пам’яті В’ячеслава Липинського «Роль еліти у процесах політичної трансформації Польщі та України: історія і сучасність» (Житомир, 26 листопада 2011 р.).
Результати дослідження знайшли відображення у 10 публікаціях, із них 5 статей надруковано у наукових фахових виданнях, що входять до переліку ВАК України з історичних наук.
Автор була учасницею трьохмісячної стипендіальної програми Міністра культури і національної спадщини Польщі «Thesaurus Poloniae», реалізованої через Міжнародний центр культури у Кракові та отримала необхідні наукові консультації від спеціалістів з історії туризму і культури Польщі.
Структура дисертації обумовлена поставленою метою і завданнями. Відповідно до цього робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел (409 позицій) та додатків. Загальний обсяг роботи становить 202 сторінки, основний текст – 161 сторінку.

Список літератури

ВИСНОВКИ
Відповідно до поставлених у дисертаційному дослідженні мети та завдань, на основі аналізу архівних документів та наукової літератури, було зроблено наступні висновки.
Державне регулювання туристичної діяльності у Польській республіці здійснювалось на загальнодержавному та регіональному рівнях. Державна туристична політика упродовж 1919–1932 рр. полягала у видимості втручання держави у галузь туризму, особливих кроків для його розвитку не здійснювалось. Починаючи з 1932 р. відбувається посилення державного зацікавлення та сприяння розвитку туристичного руху в регіонах Польської республіки.
Упродовж досліджуваного періоду в Польщі не існувало єдиної спеціалізованої установи, котра б регулювала галузь туризму. Майже при кожному міністерстві паралельно існували відділи або департаменти, що займались одними і тими ж справами. Для координації їх роботи протягом 1925–1931 рр. працювали дві міжміністерські комісії.
Найбільш плідною серед державних установ, які опікувались туризмом, була робота Департаменту туризму Міністерства публічних робіт, що діяв впродовж 1919–1932 рр. під керівництвом досвідченого діяча у галузі туризму М. Орловича. Втім, зазначена установа не змогла досягти бажаних результатів з огляду на брак коштів та працівників: спочатку там працював лише сам М. Орлович, згодом з’явились посади секретаря та заступника. З 1932 р. туристична сфера перейшла у відомство Міністерства комунікації, де нею опікувався Відділ туризму, перейменований згодом на Департамент туризму. Очолювали його Є. Грябянський, С. Подворський, Г. Шатковський та С. Каліцький. Цей відділ у своєму штатному розписі налічував більше двадцяти осіб, а його бюджет перевищував бюджет Департаменту туризму Міністерства публічних робіт у 5-6 разів.
Значний особистий внесок у розвиток туристичної сфери у 30-х рр. ХХ ст. зробив віце-міністер комунікації О. Бобковський. Він сприяв виділенню значних державних коштів та ініціював знижки на залізничні квитки для туристів. Недоліком та упущенням державної влади була відсутність Закону про туризм, проект якого розробили ще на початку першого міжвоєнного десятиліття, однак він постійно зазнавав гострої критики і впродовж досліджуваного періоду так і не був схвалений.
На регіональному рівні туризмом опікувались референти з питань туризму та воєводські туристичні комісії. У Волинському воєводстві така посада була введена у 1924 р. при Дирекції публічних робіт, а через рік розпочала свою роботу Волинська туристична комісія. Саме після введення цих державних інстанцій можна говорити про туризм у регіоні як окрему галузь.
Вагомий внесок у розвиток туризму зробили різного роду польські туристичні товариства та організації. За сферою територіального впливу вони поділялися на загальнодержавні та регіональні. Серед загальнодержавних найбільш плідною у галузі туризму була діяльність Товариства розвитку Східних земель та Польського краєзнавчого товариства. Певний внесок зробили Польський туристичний клуб, Польський автоклуб, Робітниче туристичне товариство. Провідна роль у популяризації та поширені туристичного руху у досліджуваному регіоні належала регіональним товариствам – Волинському краєзнавчому товариству і опіки над пам’ятками старовини та Волинському товариству приятелів науки, які займались розробкою та організацією туристичних маршрутів, проводили краєзнавчі екскурсії, готували екскурсоводів тощо.
На території Волинського воєводства пропаганда та популяризація туризму проводилась більш активно ніж у інших регіонах Польської республіки. Тут туризм був одним із засобів полонізації та інтеграції земель до складу Польської республіки. Основними формами та методами пропаганди туризму у Волинському воєводстві були: видавництво літератури туристичного характеру, карт туристичних маршрутів, проведення туристичних виставок та ярмарок, на яких представлялась інформація про Волинь як туристичний регіон, організація дискусійних клубів, вечорів на туристичну тематику, проведення різноманітних туристичних акцій тощо.
Туристична інфраструктура Волинського воєводства упродовж міжвоєнного періоду зазнавала еволюції та змін. На час приєднання до Польської республіки тут не функціонувало жодного закладу розміщення туристів. Тому насамперед вирішувалося питання формування туристичної інфраструктури.
Заклади розміщення туристів на Волині були представлені готелями, пансіонатами, мебльованими кімнатами, молодіжними базами та шкільними таборами. Окреме місце серед закладів розміщення туристів на Волині, на відміну від інших регіонів, належало туристичним будинкам, розміщеним на берегах річок. Лише тут вони мали законний характер, усі були зареєстровані.
Транспортна система Волинського воєводства була представлена залізничними, автобусними та автомобільними, повітряними, водними засобами пересування. Найбільшим попитом серед туристів користувались залізниця та маршрутні автобуси. Усі види транспорту у Польській республіці підпорядковувались Міністерству комунікації, що сприяло запровадженню з 1932 р. системи пільг на проїзд транспортними засобами для туристів.
Головними закладами проведення дозвілля туристів були музеї. Музейна справа Волинського воєводства, як і Польської республіки в цілому, розвивалась під жорстким контролем влади. Робилося це в першу чергу із метою поширення польської культури та історії серед місцевого населення. Якщо туризм та краєзнавство були методами, якими населення Волині виховувалось у дусі польського патріотизму, насаджувалось твердження, що Волинська земля є одвічною складовою Польщі і т.д., то музейна справа була одним із головних інструментів їх реалізації. В основному музейна мережа створювалася впродовж 1929–1939 рр. Тоді ж упроваджувалася їх фінансова підтримка на державному рівні. На території Волині діяли два типи музеїв: окружний – у Луцьку та регіональні – у Кременці, Острозі, Дубно, Рівному, Володимирі, Сарнах, Любомлі, Здолбунові, Горохові та Ковелі.
Відповідно до специфіки наявних туристичних ресурсів та об’єктів регіону, а також мети та цілей подорожей, у Волинському воєводстві розвивалися культурно-історичний, релігійний, лікувально-оздоровчий, шкільний та спортивний види туризму. Культурно-історичний туризм передбачав відвідини замково-фортифікаційних споруд, палацово-паркових ансамблів та меморіальних об’єктів. Найбільшу кількість туристів приваблювали замки Луцька, Острога та Дубно, палац у Вишнівці. У Волинському воєводстві постійно організовувались тури до найбільших святинь католицизму, іудаїзму, православ’я та протестантизму. Саме це стало передумовою виокремлення та зародження релігійного туризму. Центрами цього виду туризму на Волині були Почаїв, Корець, Дермань, Острог, Межирічі, Дубно, Луцьк, Рівне, Кременець, Луцьк, Володимир-Волинський, Олика. Наявність на території регіону природно-рекреаційних ресурсів дала підстави для активного розвитку лікувально-оздоровчого туризму, профільні заклади якого функціонували у Гуті Степанській, Журавичах, Маневичах, у передмісті Острога, Яновій Долині та на Шацьких озерах. У Польщі в середині 1920-х рр. виникає новий вид туризму – шкільний, що також знайшов поширення на Волині. Тут, починаючи із 1930 р., виникають шкільні туристичні будинки та бази, у яких відпочивала чимала кількість школярів із міст воєводства та гостей. Спортивний туризм на території досліджуваного краю був представлений головним чином гірськолижним, центром якого став Кременець.
Територією Волинського воєводства було розроблено чималу кількість туристичних маршрутів. Частина із них була розрахована на гостей регіону і термін проведення їх становив від 5 до 14 днів. Найбільш популярними серед туристів були маршрути – «Шляхами польських легіонів Волині» і «Кременець та його околиці». Перший мав загальнодержавне значення. На його організацію та проведення виділялися значні кошти із державної скарбниці. Існувало багато туристичних маршрутів, подорож якими була розрахована на невеликий термін – від одного до трьох днів. Вони були популярні серед жителів самого воєводства.
Туризм мав значний вплив на економічне становище та розвиток як Волинського воєводства так і Польської держави в цілому. Якщо у 1920-х р. туризм не давав жодних прибутків, а лише потребував фінансових ресурсів з державної казни, то наприкінці 30-х рр. ХХ ст. витрачені кошти принесли перші плоди. Так, чистий дохід секції туризму Товариства розвитку Східних земель від проведених туристичних акцій у 1936 р. становив 9 920 082 злотих, у 1938 р. – 8 202 020 злотих. Цьому сприяло створення належних умов для розвитку туристичної галузі – розбудова інфраструктури, вдалий вибір напрямів розвитку туризму з урахуванням наявних туристичних ресурсів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Неопубліковані
Державний архів Волинської області
Ф. 36 Луцьке повітове староство, м. Луцьк Волинського воєводства
оп. 24
1. Спр. 7. Дані гмінних управлінь про наявність пам’яток старовини в Луцькому і горохівському повітах, 33 арк.
Оп. 6
2. Спр. 139. Список гмінних доріг повіту, 8 арк.

Ф. 46 Волинське воєводське управління, м.Луцьк
оп. 1
3. Спр. 3331. Накази і розпорядження міністерства внутрішніх справ і волинського воєводи про краєзнавчу виставку у Познані, 96 арк.
4. Спр. 3337. Розпорядження міністерства освіти і релігійних култьтів про складання квартальних звітів у формі рапортів і оголошень про екскурсії до історичних пам’яток, 6 арк.
5. Спр. 3463. Списки старовиних об’єктів, придатних для відвідування екскурсантів, 26 арк.
6. Спр. 6437. План на будівництво готелю в Кременці, 1 арк.
7. Спр. 6440. Розпорядження міністра внутрішніх справ про надання експонатів на краєзнавчу виставку у Познань, 26 арк.
оп. 2
8. Спр. 96. Протокол засідання воєводського відділу, 20 арк.
9. Спр. 126. Бюджет магістрату Луцька на 1931 – 1932 рр., 30 арк.
10. Спр. 127. Бюджет магістрату Луцька на 1931 – 1932 рр., 32 арк.
11. Спр. 1033. Повідомлення Волинського краєзнавчого товариства і опіки над пам’ятками старовини про діяльність в лютому1932 р.
12. Спр. 961. Листування з краєзнавчим товариством про оргазіцію екскурсій в Польшу і за кордон, 70 арк.
13. Спр. 1032. Звіт про діяльність Волинського краєзнавчого музею за 1931 р. і протокол засідання комісії при музеї від 5 квітня 1932 р., 8 аркю
14. Спр. 1035. Sprawozdanie Wołyńskiego Towarzystwa krajoznawczego i opieki nad zabytkami Przesłości, 6 арк.
оп. 4
15. Спр. 629. Наказ Волинського воєводського управління про виготовлення карт повітів в масштабі 1: 300 000 для відділу державної безпеки, 17 арк.
оп. 6
16. Спр. 50. Звіт волинського воєводи про загальний стан воєводства за 1936 р., 108 арк.
17. Спр. 52. Звіт волинського воєводи про загальний стан воєводства за 1936 – 1937 р., 108 арк.
18. Спр. 2393. Розпорядження, циркуляри і програми воєводського управління про будівництво доріг на Волині, 33 арк.
19. Спр. 2404. Рішення воєводи про затвердження проектів будівництва доріг у воєводстві в 1937 р. і переписка з повітовими дорожними управліннями каменоломні в «Яновій Долині» про доставку каміння на будівництво доріг, 77 арк.
20. Спр. 2405. Протоколи засідання туристичної комісії та переписка з повітовими відділами і іншими установами по обліку місцевосці, пригодної для туристів, 74 арк.
оп. 8
21. Спр. 707. Sprawozdanie Zarząndu Wołyńskiego Towarzystwa krajoznawczego i opieki nad zabytkami Przesłości z działności za rok 1931 (12.04.1932), 10 арк.
оп. 9
22. Спр. 42. Листування з повітовими староствами про реєстрацію товариств і союзів воєводства, 403 арк.
23. Спр. 39. Статистичні звіти старост повітових про роботу товариств і організацій, 168 арк.
24. Спр. 42. Переписка з повітовими староствами про реєстрацію товариств і організацій на території воєводства, 403 арк.
25. Спр. 153. Переписка з повітовими староствами про реєстрацію статуту Товариства власників готелів і будинків для приїзжих, 49 арк.
26. Спр. 159. Списки громадських організацій на Волині, 50 арк.
27. Спр. 1842. Sprawozdanie Wołyńskiego Towarzystwa krajoznawczego i opieki nad zabytkami Przesłości za rok 1932, 12 арк.

Ф. 158 Луцький магістрат Волинського воєводства
оп. 1
28. Спр. 49. Переписка з установами Луцька і приватними особами про ремонт і збереження замку Любарта, 239 арк.
29. Спр. 99. Статут літніх таборів і переписка із Союзом польських таборів та іншими підприємиствами про оздоровлення дітей, 58 арк.
30. Спр. 376. Дерективні накази Міністерства внутрішніх справ по організації туристичної екскурсії на виставку в Познань та переписка з воєводським комітетом про кількість бажаючиї прийняти участь в екскурсії, 23 арк.
31. Спр. 566. Інструкція та переписка з Волинським воєводським управлінням про туристичну роботу, 9 арк.
32. Спр. 739. Протоколи засідань міської ради за 1936 – 1937 рр., 93 арк.
33. Спр. 705. Інформаційний бюдетень та переписка з Волинським воєводським управлінням про організацію туристичної роботи, 38 арк.

Державний архів Рівненської області
Ф. 30 Рівненське повітове староство
оп. 18
34. Спр. 2125. Списки товариств і спілок, які існують на території Рівненського повіту, 265 арк.

оп. 12
35. Спр. 4309. Список готелів, ресторанів Рівненського повіту, 21 арк.
36. Спр. 4666. Список ресторанів у Рівненському повіті, 4 арк.
37. Спр. 4996. Список готелів, пансіонатів і заїзжих дворів, 15 арк.
38. Спр. 7161. Прейскуранти і калькуляція цін рівненських ресторанів, 23 арк.
39. Спр. 7327. Дозвіл на утримання готелю / Гільдбург Е., 18 арк.
40. Спр. 8645. Дозвіл на утримання готелю / Кіперман А., 9 арк.
41. Спр. 9832. Про стан готелів і ресторанів на території Рівненського повіту, 48 арк.
оп. 26
42. Спр. 35. Відомості гмінних управ про синагоги та будинки молитв, які знаходились на території повіту, 28 арк.

Ф. 31 Магістрат м. Рівного (1919 – 1939)
оп. 1
43. Спр. 1742. Протоколи засідань організаційного комітету Волинських торгів, 30 арк.
44. Спр. 3275. Матеріали про VІІ і ІХ Волинські торги (департамент директора, огляд преси, привітання і т.д.), 76 арк.

Ф. 160 Особистий фонд Якуба Гофмана
оп. 1
45. Спр. 70. План лекцій по історії Волині, розроблений Волинським товариством приятелів науки, арк.
Ф. 193 Рівненський повітовий відділ (відділ самоуправління), м.Рівне (1921 – 1939)
оп. 1
46. Спр. 80. Protokol Zjazdu Delegatów Okregu Wołyńskiego Polskiego Towarzystwa Krajoznawczego. 1932 rok, арк.
Archiwum Akt Nowych w Warszawie (AAN)
Zespoł 3 Kancelaria Cywilna Naczelnika Państwa w Warszawie
47. Sygn. 117. Nominacje i dymisje w Ministerstwie Sztuki i Kultury, 14 s.
48. Sygn. 38. Umowy międzynarodowe i ratyfikacje, tom 1, 180 s.
49. Sygn. 102. Nominacje i dymisje w Ministerstwie Robót Publicznych. 1919 – 1922, 36 s.
50. Sygn. 103. Nominacje i dymisje w Ministerstwie Robót Publicznych w urzędach podległych. 1920 – 1922, 9 s.

Zespoł 4 Kancelaria Cywilna Prezydenta RP w Warszawie. 1922 – 1929
51. Sygn. 20. Traktaty z państwami obcymi. 1923 – 1934, 31 s.
52. Sygn. 80. Pierwszy powszechny spis Pzeczypospolitej Polski z roku 1921, 111 s.
53. Sygn. 117. Ustawa Konstytucijna z dnia 23.06.1935 r., 26 s.

Zespoł 8 Prezydium Rady Ministrów w Warszawie
54. Sygn. 13/1. Dzienniki Wojewódzkie Pzeczypospolitej Polski, 298 s.
55. Rektyfikat 2. Statystyka pracowników państwowych. 1921 – 1930, t. 14 Wykazy ilościowe pracowników Ministerstwa Robót Publicznych oraz urzędów podleglych, 4 s.
56. Rektyfikat 25. Organizacja i zakres działenia władz naczelnych. 1919 – 1926, t. 17 Ministerstwo Robót Publicznych organizacja i zakres działania oraz memoriał, 23 s.
57. Rektyfikat 26. Sprawozdanie ministerstw. 1923 – 1930, t. 13 Województwo Wołyńskie – materiały dotyczące spraw urzędów ziemskich, inspekcji pracy, opieki społecznej, stany skarbowości, 302 s.
58. Rektyfikat 39. Komunikaty prasowe ministerstw i urzędów centralnych. 1919 – 1921, t. 12 Komunikaty prasowe Ministerstwa Robót Publicznych, 15 s.
59. Rektyfikat 59. Organizacj kolej. 1919 – 1930, t. 5 Sprawozdania Ministerstwa Komunikacji. 1926, 1927, 46 s.
Cz. VI
60. Sygn. 148. Komisja Naukowych Badań Ziem Wshodnich, 4 s.
61. Sygn. 127. Stowarzyszenia, związki, zrzeszenia i t.p. – przepisy ogólne, 7 s.
62. Sygn. 107. Turystyka – administracja, 409 s.
63. Sygn. 94. Drogi – administracja, 145 s.
64. Sygn. 56/9. Znicsienie Ministerstwa Robót Publicznych i rozopiał jego agend, 43 s.
65. Sygn. 56/10. Organizacja Ministerstwa Robót Publicznych, 1921 – 1932, 203 s.

Zespoł 9 Ministerstwo Spraw Wewnętrznych w Warszawie
66. Sygn. 10. Obrady wojewód Ziem Wschodnich w dn. 19 – 20.10.1926 r., 527 s.
67. Sygn. 26. Organizacj wlad administracijnych II instancji. Rozporządzienia, statuty urędów wojewódzkich i sraróstw, 279 s.

Zespoł 14 Ministerstwo Wyznań Religijnych i Oświecenia Publicznego w Warszawie
68. Sygn. 6998. Wydział Sztuki – muzea – sprawy ogólne – muzea i zbiory artystyczne w Polsce, organizacja muzeów regionalnych, muzea diecezjalne i wojskowe, projekty muzeów, 1919 – 1938, 161 s.
69. Sygn. 6999. Wydział Sztuki – muzea – Związek Muzeów w Polsce, 1935 – 1938, 25 s.
70. Sygn. 7001. Wydział Sztuki – muzea – Państwowa Rada Muzealna, 1932 – 1938, t.2, 312 s.
71. Sygn. 7028. Wydział Sztuki – konserwatorzy wojewósczy – sprawozdania oddziałów sztuki w urzędach wojewódzkich, 1930 – 1933, 371 s.

Zespoł 88/3 Zbior zespołów szczątkowzch. Towarzystwo Opieki nad Zabutkami Przeszłości w Warszawie
72. Sygn. 7. Protokóły walnych zgramadzeń Towarzystwa, 28 s.

Zespoł 88/16 Zbior zespołów szczątkowzch. Towarzystwo Rozwoju Ziem Wchodnich
73. Sygn. 67. Program wykładów «Studium o Ziemiach Wschodnich Rzceczypospolitej Polskiej», 3 s.
74. Sygn. 66. Biuletetyny Towarzystwa Rozwoju Ziem Wchodnich, 62 s.
75. Sygn. 68. Korespondencja z Tawarzystwem Handlu Kompensacyjnego, 5 s.

Zespoł 88/93 Zbior zespołów szczątkowzch. Zarząd Cywilny Ziem Wschodnich
76. Sygn. 327. Rozporządzenie komisrza generalnego Ziem Wschodnich o stawarzyszeniach i związkach z 25.09.191 r., 4 s.

Zespoł 311 Ministerstwo Spraw Zagranicznych w Warszawie
77. Sygn. 2925. Referat kongresowy (międzynarodowe: biura, instytuty, kongresy i zjazdy 1931–1939, 12 s.

Zespoł 1048 Ministerstwo Robót Publichych w Warzsawie
78. Sygn. 1. Okólniki, komunikaty, zawiadomienia. 1922 – 1923, 142 s.
79. Sygn. 2. Ogólnie warrunki budowy zatwierdzone przez Mininistra Robót Publicznych rozporządzeniem z dnia 24.04.1928 r. i uzupełnione rozporządzeniem Mininistra z dnia 28.05.1929 r. oraz okólnikem Ministerstwa z dnia 21.06.1932, 46 s.

Zespoł 1181 Urząd wojewódzki w Łucku 1920 – 1939
80. Sygn. 24. Sprawozdanie kwartalnie z źycia polskich związków i stowarzyszeń za I – IV kw. 1934 r., 32 s.
81. Sygn. 30. Sprawozdanie kwartalnie z źycia polskich związków i stowarzyszeń za I – IV kw. 1935 r., i I – III kw. 1936 r., 63 s.
82. Sygn. 42. Przepisy wojewódy wołyńskiego. 1929 r., lata1931 – 1932, 1936 – 1937, 57 s.
83. Sygn. 83. Ogólne sprawozdanie sytuacyjne wojewódy wołyńskiego za 1933/1934, 52 s.
84. Sygn. 95. Sprawozdanie połroczne z źycia polskich związków i stowarzyszeń za okres 1.10.1936 – 31.03.1937, 6 s.
85. Sygn. 106. Dziłalność organizacji ukraińskich na Wołyniu (pisma, informacje), 28 s.

Zespoł 2455 Stowarzyszenie Miłośników Wołynia i Polesia
86. Sygn. 2. Stowarzyszenie Miłośników Wołynia i Polesia – protokoly i materialy z zebrań, teksty wystąpień, korespondencja, oświadczenia, statuty, historyczna ikonografia, 18 s.

Archiwum Polskiej Akademii Nauk i Polskiej Akademii Umiejętności w Krakowie
Dział I. Materiały PAU, towarzystw naukowych oraz innych instytucji naukowych, Zespoł K I – 6 Państwowa Rada Ochorony Przyrody
Sygn. II. Ustawodawstwo ochrowne
Inwentarz B. Ustawy
87. T. 28. Ustawa z dnia 23 marca 1922 r. o uzdrowiskach, 10 s.
88. T. 31. Rozporządzenie Prezydenta Rzeczypospolitej z dnia 6 marca 1928 r. o opiece nad zabytkami, 6 s.
89. T.35. Ustawa z dnia 10 marca 1934 r. o ochronie przyrody, 6 s.
Sygn. III. Ochrona krajobrazy i przyrody nieożywionej
Inwentarz A. Krajobraz
90. T. 39. Budowa scronisk poza obrębem, 49 s.
91. T. 40. Budownictwo zabutkowe, 32 s.
Inwentarz C. Rezerwaty
92. T. 176. Rezerwaty projektowane, 21 s.
93. T. 177. Kartkowy inwentarz rezerwatów województw wschodnich, 4 s.
Inwentarz D. Zabytki przyrody
94. T. 194. Województwo Wołyńskie, 27 s.
95. T. 195. Kartkowy inwentarz zabytków przyrody województw wschodnich, 8 s.
Sygn. IV. Wspołpraca z wladzami oraz organizacjami i instytucjami społecznymi i naukowymi
96. T. 271. Międzyministerialna komisja do badania potrzeb uzdrowisk, 1922 – 1923, 13 s.
97. T. 287. Wojewódzkie komisje turystyczne i referaty turystyki, 1926 – 1938, 98 s.
98. T. 289. Zjazdy turystyczne, 1930 – 1938, 34 s.

Dział III. Spuścizny (archiwa osobiste) ludzi nauki i kultury, Zespoł 88 Goetel Walery (1889 – 1972)
99. Sygn. 1.(2a). Artykuły prof. W. Goetla, 29 s.

Archiwum Polskiej Akademii Nauk w Warszawie
Zespoł 210 Mieczysław Orłowicz (1881–1959; krajoznawsto)
100. Sygn. 1. Działacz społeczny, pracownik Głównego Komitetu Kultury Fizycznej i Turystyki, Ministerstwa Robót Publicznych, Ministerstwa Komunikacji, 211 s.

Archiwum Państwowe w Bydgoszczy
Zespoł Urząd Wojewódzki Pomorski w Toruniu 1920 – 1939
101. Sygn. 24419. Wydział Robót Publicznych. Turystyka (1927 – 1935), 312 s.
102. Sygn. 24435. Pismo Wydziału Turystyki Ministerstwa Komunikacji z dnia 10.09.1935 r., 3 s.

Опубліковані
Нормативно-правові документи
103. Dekret o utworzeniu Ministerstwa Robót Publicznych // Dziennik Praw Państwa Polskiego. – 1919. – Nr. 8. – Poz. 118. – 2 s.
104. Dekret w przedmiocie rozszerzenia kompetencji Ministerstwa Robót Publicznych // Dziennik Praw Państwa Polskiego. – 1919. – Nr. 14. – Poz. 172. – 1 s.
105. Dekret w przedmiocie tymczasowych przepisów o zarządzie drogami kołowemi // Dziennik Ustaw. – 1919. – Nr. 14.– Poz. 149. – 2 s.
106. Okólnik Ministerstwa Skarbu z dnia 7 czerwca 1933 r. L.D. IV. 12219/1/33 o zwalnianiu od cła druków, dotyczących zagranicznej propagandy turystycznej // Monitor Polski. – 1933. – Nr. 139.– Poz. 181. – 1 s.
107. Rozporządzenie Ministra Opieki Społecznej z dnia 15 marca 1934 r. w sprawie powołania do życia Państwowej Rady do Spraw Uzdrowisk // Dziennik Ustaw. – 1934. – Nr. 33.– Poz. 304. – S. 559–560.
108. Rozporządzenie Ministra Przemysłu i Handlu z dnia 15 września 1938 r. wydane w porozumieniu z Ministrami Komunikacji i Opieki Społecznej w sprawie prowadzenia przemysłu gospodniego // Dziennik Ustaw. – 1938. – Nr. 80.– Poz. 540. – 2 s.
109. Rozporządzenie Ministra Przemysłu i Handlu z dnia 17 marca 1938 r. o przyznaniu ulg w sprawie ochrony wynalazków, wzorów i znaków towarowych XVII Międzynarodowym Targom w Poznaniu, X Targom Katowickim, Targom Meblowym w Nowem, Targom Gdyńskim, XVIII Międzynarodowym Targom Wschodnim organizowanym przez Izbę Przemysłowo-Handlową we Lwowie, Targom Pałuckim w Żninie i Targom Wołyńskim w Równem // Dziennik Ustaw. – 1938. – Nr. 23.– Poz. 204. – 1 s.
110. Rozporządzenie Ministra Przemysłu i Handlu z dnia 6 czerwca 1930 r. o przyznaniu Międzynarodowej Wystawie Komunikacji i Turystyki, mającej się odbyć w Poznaniu w czasie od dnia 6 lipca do dnia 10 sierpnia 1930 r. włącznie, ulg w sprawie ochrony wynalazków, wzorów i znaków towarowych // Dziennik Ustaw. – 1930. – Nr. 45.– Poz. 385. – 1 s.
111. Rozporządzenie Ministra Robót Publicznych w przedmiocie regulaminu Komitetu drogowego przy Ministerstwie Robót Publicznych // Dziennik Praw Państwa Polskiego. – 1919. – Nr. 39. – Poz. 286. – 2 s.
112. Rozporządzenie Prezydenta Rzeczypospolitej z dnia 21 maja 1932 r. w sprawie zniesienia urzędu Ministra Robót Publicznych // Dziennik Ustaw. – 1932. – Nr. 51.– Poz. 479. – 2 s.
113. Rozporządzenie Prezydenta Rzeczypospolitej z dnia 6 marca 1928 r. o opiece nad zabytkami // Dziennik Ustaw. – 1928. – Nr. 29.– Poz. 265. – 6 s.
114. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 23 lipca 1930 r. w sprawie specjalnych odznaczeń państwowych, nadawanych na Międzynarodowej Wystawie Komunikacji i Turystyki w 1930 r. w Poznaniu // Dziennik Ustaw. – 1930. – Nr. 53.– Poz. 443. – 1 s.
115. Rozporządzenie Wojewody Wołyńskiego z dnia 3 listopada 1931 r. o ruchu autobusów na obszarze Województwa Wołyńskiego // Dziennik Wojewódzki Wołyński. – 1931. – № 18. – Poz. 189. – S. 423–424.
116. Spis zabutków Województwa Wołyńskiego // Dziennik Wojewódzki Wołyński. – 1929. – № 12. – S. 184–190.
117. Traktat pokoju między Polską a Rosją i Ukrainą podpisany w Rydze dnia 18 marca 1921 roku // Dziennik Ustaw. – 1921. – Nr. 49.– Poz. 300. – 108 s.
118. Ustawa z dnia 10 marca 1934 r. o ochronie przyrody // Dziennik Ustaw. – 1934. – Nr. 31.– Poz. 274. – 6 s.
119. Ustawa z dnia 17 marca 1921 r. – Konstytucja Rzeczypospolitej Polskiej // Dziennik Ustaw. – 1921. – Nr. 44.– Poz. 267. – 26 s.
120. Ustawa z dnia 23 marca 1922 r. o uzdrowiskach // Dziennik Ustaw. – 1922. – Nr. 31.– Poz. 254. – 10 s.
121. Ustawa z dnia 28 lipca 1922 r. w przedmiocie uzupełnienia ustawy z dnia 23 marca 1922 r. o uzdrowiskach // Dziennik Ustaw. – 1922. – Nr. 67.– Poz. 605. –1 s.
122. Ustawa z dnia 28 marca 1933 r. o opiece nad muzeami publicznemi // Dziennik Ustaw. – 1933. – Nr. 32.– Poz. 279. – 1 s.
123. Ustawa z dnia 29 kwietnia 1919 r. o organizacji i zakresie działania Ministerstwa Robót Publicznych // Dziennik Praw Państwa Polskiego. – 1919. – Nr. 39. – Poz. 283. – 2 s.
124. Zarządzenie Wojewody Wołyńskiego z dnia 15 grudnia 1931 r. w sprawie ustalenia statutu organizacyjnego i szczegółowego podziału czynnści Urzędu Wojewódzkiego Wołyńskiego // Dziennik Wojewódzki Wołyński. – 1931. – № 21. – Poz. 222. – S. 455–490.

Інформаційно-статистичні джерела
125. Czasopisma turystyczne // Wierchy. Rocznik poświęcony górom i góralszczyźnie. – Kraków : Nakładem Polskiego Tow. Tatrzańskiego, 1929. – S. 214.
126. Drugi powszechny spis ludności z dnia 7 grudnia 1931 roku. Mieszkania. Ludność. Stosunki zawodowe. Województwo Wołyńskie, Statystyka Polski. – Warszawa : Nakładem Głównego Urzędu Statystycznego, 1938. – 381 s.
127. Dwa lata Ligi Popierania Turystyki. Sprawozdanie z działalności za okres od 15 czerwca 1935 do 30 października 1937. – Warszawa : Zarząd Główny Ligi Popierania Turystyki, 1937. – 143 s.
128. Dwudziestopi¬ciolecie Sekcji Turystycznej P. T. T. // Wierchy. Rocznik poświęcony górom i góralszczyźnie. – Kraków : Nakładem Polskiego Tow. Tatrzańskiego, 1928. – S. 180–182.
129. Dyrekcja Robót Publicznych // Przegląd Wołyński. – 1929. – № 25. – S. 26.
130. Działalność referatu turystyki Mln. Rob. Publ. w r.1931. // Wierchy. Rocznik poświęcony górom i góralszczyźnie. – Kraków : Nakładem Polskiego Tow. Tatrzańskiego, 1932. – S. 182–183.
131. Gumiński, T. Dziesięciolecie ruchu krajoznawczo-turystycznego na Wołyniu / T. Gumiński // Ziemia Wołyńska. – 1938. – № 1. – S. 1–2.
132. Gumiński, T. Stacja turystyczna Polskiego Towarzystwa Krajoznawczego nad Świtizią / T. Gumiński // Ziemia Wołyńska. – 1938. – № 11. – S. 144–145.
133. Informator turystyczny. – Warszawa : Nakładem Związku Polshkih Towarzystw Turystycznyh w Polsce, 1932. – 265 s.
134. Janowski, A. Polskie Towarzystwo Krajoznawcze / A. Janowski // Ziemia. – 1927. – № 11. – S. 180–182.
135. Janowski, A. Sprawozdanie z działalności / A. Janowski // Ziemia. – 1926. – № 23–24.– S. 385–392.
136. Kalendarz Propagandowo-Turystyczny na 1933 rok // Wierchy. Rocznik poświęcony górom i góralszczyźnie. – Kraków : Nakładem Polskiego Tow. Tatrzańskiego, 1933. – S. 256–257.
137. Kalendarz Ziem Wschodnich na rok 1935 / W. Wasunga. – Warzawa : Wydawniactwo zarządu głównego T. R. Ziem W., 1934. – 400 s.
138. Kalendarz Ziem Wschodnich na rok 1936. – Warzawa : Wydawniactwo zarządu głównego T. R. Ziem W., 1935. – 400 s.
139. Kolejowo-autobusowe bezpośrednie bilety uzlrowisk // Jedziemy. – 1939. – № 17. – S. 1.
140. Kronika turystyczna // Wiadomości Z.T.K. – 1933. – № 7. – S. 9–10.
141. Kronika turystyczna // Wiadomości Z.T.K. – 1933. – № 8. – S. 14.
142. Kronika turystyczna // Wiadomości Z.T.K. – 1934. – № 2. – S. 9–10.
143. Księga adresowa Polski [wraz z W. M. Gdańskiem dla handlu, przemysłu i turystyky]. – Warszawa : Wydawnictwo Towarzystwa reklamy międzynarodowe, 1930. – S. 2114–2273.
144. Kurs przewodników po Łucku // Ziemia Wołyńska. – 1938. – № 8–9. – S. 124.
145. Likwidacja Związku Pol. Tow. Turystycznych // Wierchy. Rocznik poświęcony górom i góralszczyźnie. – Kraków : Nakładem Polskiego Tow. Tatrzańskiego, 1938. – S. 196.
146. Mały Rocznik Statystyczny 1939. – Warszawa : [b.n.w.], 1939. – 98 s.
147. Na marginesie rozporządzenia o ograniczeniach ulg turystycznych // Wiadomości Z.T.K. – 1933. – № 7.– S. 1–2.
148. Ogłoszenie o zarejestrowanych stowarzyszeniach i związkach // Dziennik Wojewódzki Wołyński. – 1931. – № 2. – Poz. 15. – S. 18.
149. Ogłoszenie o zarejestrowanych stowarzyszeniach i związkach // Dziennik Wojewódzki Wołyński. – 1930. – № 2. – Poz. 16. – S. 13.
150. Orłowicz, M. Domy wycieczkowe dla młodzieży w Polsce i zagranicą / M. Orłowicz // Wychowanie Fizyczne. – 1934. – № 6–8. – S. 368–380.
151. Orlowicz, M. Działalność rządu na polu popierania turystyki / M. Orlowicz // Wierchy. Rocznik poświęcony górom i góralszczyźnie. – Lwow : Księgarnia wydawnicza H. Altenberga, 1926. – S. 167–169.
152. Orłowicz, M. Moje wspomnienia turystyczne / M. Orłowicz. – Wrocław– Warszawa–Kraków : Ossolineum, 1970. – 398 s.
153. Orłowicz, M. Organizacja opieki państwowej nad turystyką i przemysłem turystycznym w Pоlsce / M. Orłowicz // Wychowanie Fizyczne. – 1932. – № 1–4. – S. 20–27.
154. Orłowicz, M. Organizacja opieki państwowej nad turystyką w Polsce / M. Orłowicz // Ziemia. – 1926. – № 9. – S. 135–137.
155. Orłowicz, M. Organizacja opieki państwowej nad turystyką w Polsce / M. Orłowicz // Ziemia. – 1926. – № 8. – S. 114–116.
156. Orłowicz, M. Organizacja turystyki w Polsce / M. Orłowicz // Wychowanie Fizyczne. – 1932. – № 1–4. – S. 20–27.
157. Orłowicz, M. Organizacja turystyki w Polsce / M. Orłowicz // Wychowanie Fizyczne. – 1920. – № 3–4. – S. 70–74.
158. Orłowicz, M. Organizacja turystyki w Polsce / M. Orłowicz. // Wychowanie Fizyczne. – 1933. – № 10. – S.361–369.
159. Orłowicz, M. Turystyka w Polsce w 1921 roku / M. Orłowicz // Ziemia. – 1922. – № 3. – S. 94–100.
160. Orłowicz, M. Zjazd towarzystw turystycznych w Warzawie / M. Orłowicz // Ziemia. – 1927. – № 10. – S. 158–159.
161. Państwowa Komisja Ochrony przyrody // Wierchy. Rocznik poświęcony górom i góralszczyźnie. – Lwow : Księgarnia wydawnicza H. Altenberga, 1923. – S. 280–281.
162. Państwowa Rada Ochrony Przyrody (w r. 1925 i 1926) // Wierchy. Rocznik poświęcony górom i góralszczyźnie. – Lwow : Księgarnia wydawnicza H. Altenberga, 1926. – S. 160–162.
163. Pierwszy Ogólnopolski Kongres Krajoznawczy w Poznaniu, 12 i 13 lipca 1929 roku. – Warszawa : Polskie Towarzystwo Krajoznawcze, Touring Klub, 1929. – 40 s.
164. Pierwszy Powszechny Spis Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 30 września 1921 roku: mieszkania, ludność, stosunki zawodowe. Województwo Wołyńskie. – Warszawa : Nakładem Głównego Urzędu Statystycznego, 1926. – 214 s.
165. Piętnastolecie Polskiego Towarzystwa Krajoznawczego // Ziemia. – 1922. – № 1. – S. 2–8.
166. Podział administracyjny województwa Wołyńskiego na powiaty i gminy w-g stanu na 1.04.1931 r. // Dziennik Wojewódzki Wołyński. – 1931. – № 8. – S. 145–146.
167. Podział administracyjny województwa Wołyńskiego na powiaty i gminy // Dziennik Wojewódzki Wołyński. – 1929. – № 14. – S. 213–214.
168. Polska wyprawa naukowa na Polesia i Wołyń w 1921 roku // Ziemia. – 1922. – № 1. – S. 32.
169. Regjonalistyczno-Krajoznawcza działalność władz administracyjnych // Ziemia. – 1928. – № 4. – S. 58.
170. Rocznik Statystyki Rzeczypospolitej Polskiej. 1920/1921. – Cz. 1. – Warszawa : [b.n.w.], 1921. – 310 s.
171. Rocznik Ziem Wschodnich / pod. red. E. Ruhlego. – Warzawa : Wydawniactwo zarządu głównego Towarzystwa Rozwoju Ziem Wschodnich, 1938. – 265 s.
172. Rocznik ziem wschodnich 1939 / pod. red. E. Ruhlego. – Warzawa : Wydawniactwo zarządu głównego Towarzystwa Rozwoju Ziem Wschodnich, 1939. – 255 s.
173. Rocznik Ziem Wschodnich. Kalendarz na rok 1937 / pod. red. L. Grodzickiego. – Warzawa : Wydawniactwo zarządu głównego Towarzystwa Rozwoju Ziem Wschodnich, 1936. – 327 s.
174. Ruch turystyczno-krajoznawczy // Ziemia Wołyńska. – 1938. – № 8–9. – S. 123–124.
175. Ruch turystyczno-krajoznawczy // Ziemia Wołyńska. – 1939. – № 6–7. – S. 102–105.
176. Schronisko nad Świtiazią // Ziemia Wołyńska. – 1939. – № 2. – S. 32.
177. Sekcja turystyczna P. T. T. // Wierchy. Rocznik poświęcony górom i góralszczyźnie. – Lwow : Księgarnia wydawnicza H. Altenberga, 1923. – S. 276.
178. Skorowidz Hotelowy Rzeczpospolitej Polskiej. Spis hoteli, pansjonatów, zajazdów, sanatoriów, lecznic itd. – Kraków : [b.n.w.], 1930. – 98 s.
179. Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej. Województwo Wołyńskie. – T. VIII. – Warszawa : [b.n.w.], 1923. – 34 s.
180. Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej. Województwo Wołyńskie. – T. IX. – Warszawa : [b.n.w.], 1924. – 112 s.
181. Słowikowski, S. Proekt schroniska turystycznego nad Świtiazią / S. Słowikowski // Ziemia Wołyńska. – 1939. – № 4. – S. 51–52.
182. Spis ziemian Rzeczypospolitej Polskiej w roku 1930: województwo poleskie, województwo wołyńskie / T. Epsztein, S. Górzyński. – Warszawa : DiG, 1996. – 76 s.
183. Sprawozdanie Komisji Międzyministerialnej do zbadania zagadnień turystyki, 1928 – 1931. – Warszawa : Wydawnictwo Ministerstwa Skarbu, 1931. – 62 s.
184. Sprawozdanie Komisji Studiów Ligi Popierania Turystyki za okres od czerwca 1936 do 30 lipca 1937 // Biuletyn Komisji Studiów Ligi Popierania Turystyki. – T. 1. – Kraków : [b.n.w], 1937. – S. 9–18.
185. Sprawozdanie Min. W.R. i O.P. z ruchu wycieczek w szkolnych schroniskach wucieczkowych w 1933 r. // Wychowanie Fizyczne. – 1934. – № 6–8. – S. 381–386.
186. Sprawozdanie Towarzystwa Rozwoju Ziem Wschodnich. – Warszawa : [b.n.w], 1938. – 156 s.
187. Sprawozdanie Wojewody Wołyńskiego o ogolnym stanie województwa Wołyńskiego, działalności administracji państwowej na obszarze województwa i ważniejszych zamierzeniach na przyszłość. Za 1937/38 r. – 225 s.
188. Sprawozdanie z działalności Polskiego Tow. Krajoznawczego w 1935 r. // Ziemia. – 1936. – № . – S. 278
189. Sprawozdanie z działalności Studium Turyzmu Uniwersytetu Jagiellońskiego za okres 1. V. 1936 – 30. IX. 1937. – Kraków : [b.n.w.], 1937. – 32 s.
190. Sprawozdanie z działalności Zarządu Okregu Wołyńskiego PTK w Łucku za rok 1938 // Ziemia Wołyńska. – 1939. – № 4. – S. 62–63.
191. Sprawozdanie z działalności Związku Polskich Towarzystw Turystycznych za rok 1930. – Warszawa : [b.n.w.], 1931. – 121 s.
192. Sprawy towarzystwa // Ziemia. – 1928. – № 8. – S. 127.
193. Statut Polskiego Touring Klubu. – Warszawa : [b.n.w.], 1933 – 12 s.
194. Statut Towarzystwa Rozwoju Ziem Wschodnich. – Warszawa : Nakładem Towarzystwa Rozwoju Ziem Wschodnich, 1938. – 16 s.
195. Statut Wołyńskiego Towarzystwa Przyjaciol Nauk w Łucku. – Łuck : druk Państwowy,1935. – 9 s.
196. Statystyka turystyczna Wołynia // Ziemia Wołyńska. – 1938. – № 2. – S. 14.
197. Studjum turyzmu U. J. // Wierchy. Rocznik poświęcony górom i góralszczyźnie. – Kraków : Nakładem Polskiego Tow. Tatrzańskiego, 1936. – S. 210.
198. Tablice turystyczne // Ziemia Wołyńska. – 1938. – № 10. – S. 140.
199. Tetniska Ziem Wschodnich propagandowy Tydzień Towarzystwa Rozwoju Ziem Wschodnich // Jedziemy. – 1939. – № 20. – S. 3.
200. Traktat pokoju między Polską z Rosie i Ukraine. – Warszawa–Lwów : Drukarnia w Gywińskiego w Warszawie, 1921. – 95 s.
201. Turystyka // Wiadomości krajoznawcze i turystyczne. –1933. – № 8–9. – S. 3–5.
202. Turystyka Komisji sejmowej // Wierchy. Rocznik poświęcony górom i góralszczyźnie. – Lwow : Księgarnia wydawnicza H. Altenberga, 1923. – S. 287–288.
203. Ulgowe przejazdy autobusami // Ziemia Wołyńska. – 1939. – № 3. – S. 48.
204. Urządzenia turystyczne w Łucku // Ziemia Wołyńska. – 1938. – № 4. – S. 63.
205. Wiadomości turystyczne: Województwo Wołyńskie. – 1932. – №. 1. – Styczeń – 25 s.
206. Województwo Wołyńskie // Kalendarz Ziem Wschodnich na rok 1935. – Warzawa : Wydawniactwo zarządu głównego T. R. Ziem W., 1934. – S.225–227.
207. Wołoszynowsky J. Województwo Wołyńskie w swietle liczb i faktow / J. Wołoszynowsky. – Luck : [b.n.w.], 1929. – 249 s.
208. Wołyń jako teren turystyczny i jego potrzeby w dziele wzmożenia nasilenia ruchu turystycznego. – Łuck : Nakł. Wydz. Komunikacyjno-budowlanego W. U. W., 1939. – 34 s.
209. Wołyńskie Towarzystwo Krajoznawcze i Opeki nad Zabytkami Przesłości w Łucku // Ziemia. – 1928. – № 12. – S. 187.
210. Wyciecka na pola azaliowe Wołyńskiego Klubu Automobilowego // Ziemia Wołyńska. – 1939. – № 6–7. – S. 102.
211. Wycieczki Polsk. Tow. Krajozn. // Głos Polski. – 1934. – 24 cerwca. – S. 6.
212. Wycieczki wagonami campingowymi nową formą turystyki // Jedziemy. –1939. – № 21. – S. 3–4.
213. Z piśmienistwa // Ziemia. – 1928. – № 9. –S. 143–144.
214. Z sekretariatu wojewody // Dziennik Wojewódzki Wołyński. – 1938. – № 18. – S. 209–213.
215. Z turystyki // Ziemia. – 1928. – № 11. – S. 173–174.
216. Z turystyki // Ziemia. – 1928. – № 5. – S. 75–78.
217. Z turystyki // Ziemia. – 1929. – № 1. – S. 12–14.
218. Z życia okregow i oddziałow P. T. K. // Ziemia. –1932. – № 4–5. – S. 155.
219. Ziemia Wołyńska // Ziemia. – 1938. – № 10. – S. 250
220. Zjazd okręgowy P. S. L. w Łucku // Ziemia. – 1939. – № 5–6. – S. 180.
221. Uchwały pierwszego ogólnopolskiego kongresu krajoznawczego w Poznaniu // Ziemia. – 1929. – № 15–16. – S. 271–273.
222. Konferencja w sprawie wycieczek po Polsce // Ziemia. – 1929. – № 7. – S. 107–108.
Автореферати дисертацій
223. Завадська, О. Діяльність краєзнавчих товариств у Волинському воєводстві (1921 – 1939). [Текст] : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: спец. 07.00.01. «Історія України» / О. Завадська. – Луцьк, 2010. – 20 с.
224. Заставецька, Н. Збереження пам’яток історії та культури в Західній Україні (1920–1939 рр.). [Текст] : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: спец. 07.00.01. «Історія України» / Н. Заставецька. – Львів, 2010. – 20 с.
225. Кінд-Войтюк, Н. Історико-краєзнавчі дослідження і пам’яткоохоронна робота на Волині у 1920-х – 1930-х роках. [Текст] : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: спец. 07.00.01. «Історія України» / Н. Кінд-Войтюк. – Чернівці, 2007. – 20 с.
226. Крамар, Ю. Політика державної асиміляції на Волині (1928 – 1938 роки) [Текст] : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: спец. 07.00.02. «Всесвітня історія» / Ю. Крамар. – Львів, 1998. – 16 с.
227. Пономаренко, С. Культурно-освітні організації Волині у 1921–1939 рр. [Текст] : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: спец. 07.00.01. «Історія України» / С. Пономаренко. – Львів, 2001. – 20 с.

Монографії, статті, брошури
228. Баженов, Л. Основні етапи регіональних і краєзнавчих досліджень України істориками західної української діаспори (1921 – 2000 рр.) [Текст] / Л. Баженов // Міжнародний науковий конгрес «Українська історична наука на порозі ХХ століття», Чернівці, 16 – 18 травня 2000 р. Доповіді та повідомлення. Українське історичне товариство, Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича. У 4 т. – Чернівці : Рута, 2001. – Т.1. – С. 161–165.
229. Бондаренко, Г. Історичне краєзнавство Волині [Текст] / Г. Бондаренко. – Луцьк : Вежа, 2003. – Кн. 1. – 238 с.
230. Верменич, Я. Теоретико-методологічні проблеми історичної регіоналістики в Україні [Текст] / Я. Верменич. – К. : Ін-т історії України НАН України, 2003. – 516 с.
231. Віднянський, С. Українське питання в міжвоєнній Польщі: основні проблеми і напрямки наукових досліджень у сучасній вітчизняній історичній науці [Текст] / С. Віднянський // УІЖ, 2003. – № 2. – С. 39–55.
232. Дмитрук, В. Зародження туристичного руху на Волині [Текст] / В. Дмитрук. // Минуле та сучасне Волині та Полісся: Ковель та ковельчани в історії України та Волині. Матеріали ХІІ Всеукраїнської науково-історичної конференції, присвяченої 12-й річниці Незалежності України та 485-й річниці надання Ковелю Магдебурзького права. – Луцьк : [б.н.в.], 2003. – С. 24–25.
233. Завадська, О. Видавнича робота польських краєзнавчих товариств Волинського воєводства у міжвоєнний період [Текст] / О. Завадська. // Наукові записки. Серія «Історичні науки». – Острог : Вид-во Національного університету «Острозька академія», 2008. – Вип. 10. – С. 410–422.
234. Завадська, О. Діяльність музеїв на території Волинського воєводства в 1918–1939 рр. [Текст] / О. Завадська // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Історичні науки». – Випуск 6. – Острог : Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2006. – С. 26–31.
235. Завадська, О. Напрямки краєзнавчої діяльності на Острожчині в 1918–1939 рр. [Текст] / О. Завадська // Історія музейництва та пам’яткоохоронної спрадщини на Волині і в Острозі. – Острог : [б.н.в.], 2006. – С. 114–123.
236. Завадська, О. Туризм як один із напрямків діяльності краєзнавчих товариств у 1921–1939 рр. на території Волинського воєводства [Текст] / О. Завадська // Волинь: Історія і сучасність. Жидичин крізь віки. Матеріали ІV науково-практичної, історико-краєзнавчої конференції, присвяченої 780-ти річчю села Жидичина Ківерцівського району. – Луцьк : [б.н.в.], 2007. – С. 82–89.
237. Заставецька, Н. Діяльність Польського товариства краєзнавчого у сфері збереження пам’яток історії та культури на західноукраїнських землях (1920–1930-ті рр.) [Текст] / Н. Заставецька // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. – Львів : Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України, 2008. – № 17. – С. 275–281.
238. Заставецька, Н. Дослідження пам’яткохоронного руху 1920 – 1930-х рр. на території Західної України в сучасній українській історіографії [Текст] / Н. Заставецька // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія. – Тернопіль : Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2009. – Вип. 4. – С. 300–309.
239. Заставецька, Н. Пам’яткоохоронний аспект діяльності польських громадських організацій і товариств на західноукраїнських землях [Текст] / Н. Заставецька // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія. – Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2008. – Вип. 3. – С. 240–246.
240. Зашкільняк, Л. Історія Польщі: від найдавніших часів до наших днів [Текст] / Л. Зашкільняк, М. Крикун – Львів : Львів. національний ун-тет ім. І. Франка, 2002. – 752 с.
241. Киричук, М. Волинь – земля українська: Історичний нарис [Текст] / М. Киричук. – Луцьк : Надстир’я, 1997. – 56 с.
242. Кінд-Войтюк, Н. Дослідження краєзнавчої та пам’яткоохоронної роботи на Західній Волині 1920 – 1930-х рр.: джерела з вивчення [Текст] / Н. Кінд-Войтюк // Історичні студії Волинського національного університету імені Лесі Українки. – Вип. 3. – Луцьк : Вид-во ВНУ, 2010. – С. 69.–74.
243. Кінд-Войтюк, Н. Історія Волинського музею (1929 – 1939) [Текст] / Н. Кінд-Войтюк // Збірник навчально-методичних матеріалів і наукових статей історичного факультету Волинського державного університету імені Лесі Українки. – Луцьк : Вид-во ВНУ, 2008. – Вип. 1. – С. 138–143.
244. Кінд-Войтюк, Н. Наукові товариства Другої Речі Поосполитої у дослідженні історії та пам’яток Волинського воєводства (1921–1939 рр.) [Текст] / Н. Кінд-Войтюк // Краєзнавство. – К. : Телесик, 2008. – Вип. 1–4. – С. 22–27.
245. Кінд-Войтюк, Н. Опис сакральних пам’яток Волині у краєзнавчих працях 1930-х років [Текст] / Н. Кінд-Войтюк // Історія релігій в Україні. Науковий щорічник. – Кига ІІ. – Львів : Логос, 2007. – С. 689–695.
246. Кінд-Войтюк, Н. Участь науково-громадських товариств Другої Речі Посполитої у дослідженні історії та пам’яток Волинського воєводства (1921–1939) [Текст] / Н. Кінд-Войтюк // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки: Історичні науки. – Луцьк : Вид-во ВДУ, 2001. – Вип. 5. – С. 136–140.
247. Ковальський, М. Варшавський часопис «Воскресное чтение» (1924–1939 рр.) про минуле і тогочасне м. Острога і Волині [Текст] / М. Ковальський // Матеріали ІV науково-краєзнавчої конференції «Остріг на порозі 900-річчя». – Остріг : [б.н.в.], 1993. – С.74–86.
248. Ковальський, М. Етюди з історії Острога: нариси [Текст] / М. Ковальський. – Острог : [б.н.в.], 1999. – 286 с.
249. Ковальчук, Т. Внесок Волинського краєзнавчого товариства і Опіки над пам’ятками старовини у розвиток туризму на Волині у міжвоєнний період [Текст] / Т. Ковальчук // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету: Збірник наукових праць. – Рівне : РДГУ, 2008. – Вип. 15. – С. 180–183.
250. Ковальчук, Т. Внесок польських організацій і товариств у розвиток туризму на території Волинського воєводства у міжвоєнний період [Текст] / Т. Ковальчук // Каразінські читання (історичні науки). Матеріали LXIII Міжнародної наукової конференції 23 квітня 2010 р. – Харків : [б.н.в.], 2010. – С. 149–151.
251. Ковальчук, Т. Туристична інфраструктура Острожчини у міжвоєнний період [Текст] / Т. Ковальчук // Історичні студії Волинського національного університету імені Лесі Українки. – Вип. 1. – Луцьк : Вид-во ВНУ, 2009. – С. 94.–99.
252. Колесник, В. Народонаселення Волинського воєводства (1921 – 1939 рр.) [Текст] / В. Колесник, А. Супрунюк // За матеріалами переписів і в сучасних українських і польських дослідженнях: тези доповідей та повідомлень ІІ регіональної «Велика Волинь» і ІV обласної історико-краєзнавчої конференції «Минуле і сучаcне Волині. Краєзнавство: історія, здобутки, перспективи», 8 – 10 жовтня 1992 р. – Луцьк : [б.н.в.], 1992. – С. 119 – 120.
253. Крамар, Ю. Національні меншини в політиці воєводської адміністрації Г. Юзевського на Волині (1928 – 1938 рр.) [Текст] / Ю. Крамар // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки Серія: Історичні науки. – Луцьк : Вид-во ВДУ, 2000. – № 1. – С. 83–88.
254. Крамар, Ю. Організація, структура та принципи функціонування польського адміністративного апарату на Волині у міжвоєнний період [Текст] / Ю. Крамар // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Серія: Історичні науки. – Луцьк : Вид-во ВНУ, 2010. – № 22. – С. 95–100.
255. Кучерепа, М. Волинь у міжвоєнний період (1921 – 1939) [Текст] / М. Кучерепа, В. Дмитрук, В. Прокопчук // Методичний матеріал на допомогу викладачам, вчителям, студентам вищих навчальних закладів. – Луцьк : Редакційно-видавни