СТРІЛЬЧУК ВІТАЛІЙ ВАСИЛЬОВИЧ УКРАЇНА – ПОЛЬЩА: ТРАНСКОРДОННЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У КУЛЬТУРНІЙ СФЕРІ (90-ТІ РОКИ ХХ – ПОЧАТОК ХХІ СТОЛІТТЯ)

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ На правах рукопису СТРІЛЬЧУК ВІТАЛІЙ ВАСИЛЬОВИЧ УДК 94:304.4(477+438) «19/2» УКРАЇНА ПОЛЬЩА: ТРАНСКОРДОННЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У КУЛЬТУРНІЙ СФЕРІ (90-ТІ РОКИ ХХ ПОЧАТОК ХХІ СТОЛІТТЯ) 07.00.01 історія України Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Науковий керівник: Добржанський Олександр Володимирович, доктор історичних наук, професор Луцьк 2015 2 З М І С Т ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4 5 ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6 13 РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14 40 1.1. Стан наукового вивчення проблеми . . . . . . . . . . . . . . 14 28 1.2. Джерельна база . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28 40 РОЗДІЛ 2. ПРАВОВІ ТА ІНСТИТУЦІЙНІ ЗАСАДИ ТРАНСКОРДОННОГО СПІВРОБІТНИЦТВА УКРАЇНИ ТА РЕСПУБЛІКИ ПОЛЬЩА У КУЛЬТУРНІЙ СФЕРІ . . . . . . . . . . 41 67 2.1. Юридично-правове забезпечення . . . . . . . . . . . . . . . . 41 52 2.2. Інституційні складові транскордонної співпраці . . . . . . . 53 67 РОЗДІЛ 3. РЕАЛІЗАЦІЯ ОСНОВНИХ НАПРЯМКІВ КУЛЬТУРНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 68 113 3.1. Наука та освіта . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 68 84 3.2. Молодіжна політика і спорт . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 84 97 3.3. Культура та мистецтво . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 97 112 РОЗДІЛ 4. МІЖНАЦІОНАЛЬНІ ТА МІЖЛЮДСЬКІ ВЗАЄМИНИ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКОГО ПРИКОРДОННЯ . . . . . . . . . .113 171 4.1. Туризм, як засіб зближення народів та культур . . . . . . .113 129 4.2. Проблеми узгодження трактування спільної історії, опіки над місцями національної пам’яті та еволюція суспільних стереотипів у свідомості українців та поляків . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 129 153 3 4.3. Українська меншина в Польщі та польська меншина в Україні у культурному транскордонному співробітництві . . . . . . . . . . . 153 170 ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .171 179 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . 180 219 ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .220 236

Список літератури

В И С Н О В К И Аналіз сучасного українсько-польського співробітництва 90-х років ХХ початку ХХІ століття засвідчує, що на сучасному етапі обома державами здійснено багато кроків щодо культурного зближення на шляху подолання взаємних негативних стереотипів, що склалися історично і тривалий час слугували певним бар’єром міждержавних відносин. Сьогодення визначає нові реальні можливості для розвитку міждержавних взаємин. Важливою складовою цього процесу є транскордонна співпраця між державами у сфері культури, яка, у свою чергу, виступає чи не найважливішою зв’язуючою ланкою між обома націями, народами, врешті, пересічними громадянами. Саме останні і є тими соціо-культурними складниками гуманітарних взаємин, без участі яких неможливо здійснювати репрезентацію національної культури, історії, освіти, морально-етичних цінностей, власне усього того, що підводиться під поняття національної ідентичності та ментальності. З’ясовано, що становлення та розвиток українсько-польського ТКС у культурній сфері в досліджуваний період мало всезростаючу позитивну динаміку. З моменту постання Республіки Польща та України як незалежних держав і до утворення у 1993 році першого спільного єврорегіону «Карпати» проходить активний підготовчий процес, який виявився у переговорах, узгодженні позицій та законодавства сусідніх країн, налагодженні співробітництва на міждержавному рівні. Якісно новим етапом двостороннього культурного ТКС став період з 1993 до 2004 років, коли на практиці було реалізовано сотні проектів культурного співробітництва. Завдяки активному ТКС було подолано негативні суспільно-історичні стереотипи минувшини у свідомості обох народів, відбулося міжнаціональне примирення і зближення. Після набуття Польщею членства у Євросоюзі двостороннє транскордонне співробітництво продовжило динамічно розвиватися, набувши при цьому нових рис, притаманних європейській спільноті, що наблизило Україну до інтеграції у загальноєвропейський культурний простір. Саме через Республіку Польщу 172 найбільш активно було репрезентовано українську культуру та національні особливості для Заходу. Діалог польської та української політичної еліти, що розпочався в умовах радикальних змін позитивно позначився на подальшому розвитку двосторонніх стосунків на міждержавному рівні. Було переглянуто концептуальні засади здійснення зовнішньої політики. Важлива роль у міждержавній співпраці стала відводитися прикордонним регіонам. Після тривалого періоду ігнорування важливості прикордонних регіонів, 90-ті роки ХХ століття ознаменувалися якісно новим баченням ролі та розвитку прикордоння. Поняття периферійності, що довгий час слугувало синонімом прикордонним регіонам, поступово змінюється терміном «транскордонне співробітництво», що в нових геополітичних умовах виступає як інструмент подолання негативних проблем цих регіонів [314, 170]. Співробітництво між Україною та Республікою Польща у сфері культури особливо активними і дієвим є у транскордонному регіоні, адже саме порубіжні території взаємоувібрали в себе особливості культури обох народів, що століттями спільно тут співіснували, саме на прикордонні проживає чимало представників національних меншин, які є однією і з рушійних сил культурної взаємодії, і саме тому транскордонний регіон найбільш чутливо і показово реагує на найменші зміни у культурній політиці сусідніх держав. Можна із впевненістю стверджувати, що культурне транскордонне співробітництво між державами є одним із головних напрямів сучасної системи міжнародних відносин, відіграючи ключову роль у розбудові добросусідських, партнерських українсько-польських взаємин. Окрім того, культурна співпраця у транскордонному регіоні здійснює активний вплив на розвиток політичного та економічного співробітництва між країнами. Культура, традиції українців та поляків мають спільні корені і тісно переплелися, іноді, навіть, взаємодоповнюючи одними одного. Саме тому культурне зближення та інтеграція є невід’ємним складником розбудови українсько-польських міждержавних відносин. Адже, історично склалося так, 173 шо Україна та Польща мають багато сторінок спільної історії, які досить часто залишали гіркий осадок у міжнаціональних відносинах. Сьогодні ми можемо із впевненістю стверджувати, що за останні двадцять років зроблено вирішальні кроки на шляху подолання негативного історичного спадку та стереотипів, і в цьому процесі однаково визначальною є роль обох держав. У проведеному дослідженні з’ясовано, що саме на початку 90-х років ХХ століття створюються передумови для формування якісно нової моделі польсько-українських взаємовідносин, формується, законодавчо закріплюється та узгоджується їх інституційне забезпечення. Протягом досліджуваного періоду між Україною та Республікою Польща було сформовано договірноправову базу, яка сприяла становленню та розвитку українсько-польських взаємин у сфері культури як на загальнодержавному рівні, так і у транскордонному регіоні, зокрема. Аналіз нормативних документів, що регулюють культурну співпрацю, дозволяє зробити висновок, що сучасні двосторонні взаємини відповідають більшості критеріїв міждержавної європейської традиції співробітництва. Проте, існують і певні проблеми, зокрема, найбільшою, на наш погляд, продовжує залишатися перехід до контролю виконання відповідних механізмів і реалізації досягнутих домовленостей. Міждержавна співпраця України та РП у культурній сфері повинна постійно підсилюватися взаємодією у межах постійно діючих міждержавних механізмів, подальшим розширенням та вдосконаленням договірно-правової бази двостороннього співробітництва тощо. Західні прикордонні регіони нашої держави та східні регіони Республіки Польща володіють потужним геополітичним потенціалом, який дає реальну підставу очікувати подальшого розширення їх міжнародних контактів на довготривалій, стабільній і взаємовигідній основі. В перспективі вони повинні стати важливим геополітичним вузлом, через який будуть здійснюватися зв’язки країн Західної, Східної та Північної Європи. Спільне геополітичне положення та відлагоджені, напрацьовані протягом тривалого часу економічні зв’язки, культурна та інформаційна інтеграція розкривають надзвичайно 174 широкі можливості для співпраці у різноманітних сферах суспільного життя, реалізації політичних інтересів нашої держави, розробки конкретних методів міжрегіональної співпраці, які уможливлять і прискорять інтеграцію України до європейського і світового простору. Динамічний розвиток транскордонного співробітництва у культурній сфері між Україною та Польщею неможливий без активної участі у ньому органів місцевого самоврядування. Сьогодні у кожній обласній державній адміністрації створено відповідні структурні підрозділи, наділені повноваженнями самостійно заключати угоди про співпрацю на транскордонній основі, координувати культурні взаємини та сприяти їх розвитку. Позитивним є той факт, що в останні роки в Україні помітно активізувалися процеси формування організаційної діяльності ОМСВ в галузі міжнародного співробітництва залежно від її самоврядності і мети, складові, що утворюють систему становлення організаційно-правової діяльності ОМСВ в галузі міжнародного співробітництва. Отримавши своє закріплення у договорах та угодах про встановлення різнорівневих контактів та співробітництва, у додаткових протоколах до них вони є організаційно-правовими формами співпраці органів місцевого самоврядування, утворюючи систему якісно нових відносин місцевої влади на транскордонному рівні, а також стають суттєвим доповненням міждержавних відносини Польщі та України, надаючи їм більш стабільного та динамічного характеру