ДІАГНОСТИКА І МЕТОДИ ПАТОГЕНЕТИЧНОЇ ТЕРАПІЇ СОБАК ПОРОДИ НІМЕЦЬКА ВІВЧАРКА за ГОСТРОГО І ХРОНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ НИРКОВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

На правах рукопису

Шестопалка Роман Іванович

УДК 619: 616.61 07/ 8 : 636.7.043

ДІАГНОСТИКА І МЕТОДИ ПАТОГЕНЕТИЧНОЇ ТЕРАПІЇ СОБАК ПОРОДИ НІМЕЦЬКА ВІВЧАРКА за ГОСТРОГО І ХРОНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ НИРКОВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ

16.00.01 діагностика і терапія тварин

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник:
доктор біологічних наук,
професор, академік УААН
Цвіліховський М.І.

Київ 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ .....

3

ВСТУП ..

4

Розділ 1 Огляд літератури .

9

1.1. Етіологія та патогенез ниркової недостатності у собак .

9

1.2. Діагностика хвороб нирок у собак ...

22

1.3. Лікування собак за патології нирок ...................

32

Розділ 2 Матеріал і методика досліджень ..

42

Розділ 3 Результати власних досліджень ...

46

3.1. Діагностика гострої та хронічної ниркової недостатності у собак ...

46

3.2. Патогенетична терапія собак з гострою нирковою недостатністю ..

65

3.3 Патогенетична терапія собак з хронічною нирковою недостатністю

90

Розділ 4 Аналіз і узагальнення результатів досліджень

120

Висновки .........................................................

148

Пропозиції виробництву

151

Додатки ...

153

Список використаних джерел ...

172

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ААП аланінамінополіпептидаза
АК амінокислоти
АлАТ аланінамінотрансфераза
АсАТ аспартатамінотрансфераза
АТ артеріальний тиск
ГГТ гаммаглутамілтранcфераза
ГНК гострий некроз канальців
ГНН гостра ниркова недостатність
ДХНН декомпенсована хронічна ниркова недостатність
КФ клубочкова фільтрація
ЛАП лейцинамінопептидаза
ЛДГ лактатдегідрогеназа
ЛФ лужна фосфатаза
МДГ малатдегідрогеназа
НАГ N-ацетил-β-D-гексозамінідаза
НГ ниркова гіпертензія
НН ниркова недостатність
НС нефротичний синдром
ПАПД постійний амбулаторний перитонеальний діаліз
ПД перитонеальний діаліз
РКР рентгеноконтрастні речовини
СМП середньомолекулярні пептиди
УС уремічний синдром
УТ уремічні токсини
ХЕ холінестераза
ХНН хронічна ниркова недостатність
ШГФ швидкість гломерулярної фільтрації
ШКФ швидкість клубочкової фільтрації
рН водневий показник
NO оксид нітрогену
NOS оскид нітрогену синтаза

ВСТУП
Патологія нирок у тварин має значне розповсюдження, через особливість кровообігу, специфічність функцій та регуляції роботи нирок. Упродовж останніх років в Україні відмічається стійка тенденція зростання кількості хворих собак з патологією нирок.
Актуальність теми. Ниркова недостатність (НН) є однією з найбільш розповсюджених патологій собак, яка призводить до значної смертності цих тварин внаслідок пізньої діагностики та лікування. Причиною значної розповсюдженості НН є комплекс факторів, серед яких важливе місце займає невідповідність кормів реальним потребам собак за вмістом у них протеїну, фосфору, кальцію, стрес-фактори, хвороби печінки та інших органів [3334, 50, 55, 86].
Діагностика НН неможлива без урахування біохімічного дослідження крові та сечі. проте досі не існує чітких тестів, за допомогою яких можна при одноразовому дослідженні встановити ступінь та характер перебігу хвороби, від якого залежить вибір лікувальних засобів [103, 198].
Нині методичні підходи до лікування собак з гострою нирковою недостатністю (ГНН) є досить різнобічним і не дають конкретного вирішення проблеми. Тому, постає необхідність щодо розробки нових патогенетичних схем лікування ГНН, які були б спрямовані не тільки на відновлення ниркової гемодинаміки (традиційне лікування ГНН), а й на попередження виникнення вторинної патології з боку інших органів та систем організму тварин [75, 198]. Останнім часом показана провідна роль дисбалансу обміну амінокислот при ГНН та значні зміни фізіолого-біохімічних показників, що характеризують відновлення ниркової функції при застосуванні собакам ряду амінокислот [75, 112, 198].
Хронічна ниркова недостатність (ХНН) часто є наслідком прогресуючої ГНН у собак і призводить до значної смертності цих тварин внаслідок несвоєчасної діагностики та неефективності лікувальних заходів. Традиційним і найбільш ефективним засобом терапії ХНН є перитонеальний діаліз. Проте його застосування спрямоване на підтримку життєдіяльності тварин шляхом виведення з їх організму продуктів азотового обміну. Тому, актуальним питанням є розробка засобів терапії ХНН, які мають бути спрямовані як на відновлення функцій нирок, так і на попередження виникнення вторинної патології з боку інших органів та систем. За аналогією з ГНН, при ХНН у собак є також висока ймовірність ефективного застосування амінокислот з терапевтичною метою. Але, зважаючи на порушення процесів всмоктування поживних речовин у порожнині травного каналу при ХНН у собак, актуальним питанням є розробка шляхів введення амінокислот тваринам. Вищевказане свідчить про необхідність дослідження впливу суміші амінокислот та мікроелементів на організм собак з метою ефективної терапії ГНН та ХНН у цих тварин.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є розділом наукової теми Рання діагностика та профілактика патології обміну речовин у дрібних домашніх тварин” (номер державної реєстрації 0105U005936) (20052014 рр.) кафедри терапії і клінічної діагностики Національного університету біоресурсів і природокористування України.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи було дослідити гостру і хронічну ниркову недостатність у собак службової породи німецька вівчарка та розробити нові методи їх діагностики, диференціальної діагностики і лікування.
Для досягнення мети були поставленні такі завдання:
- дослідити клінічний стан та визначити найбільш інформативні біохімічні показники крові собак породи німецька вівчарка з метою діагностики ниркової недостатності;
- встановити найбільш інформативні біохімічні показники крові для диференціальної діагностики гострої від хронічної ниркової недостатності у собак породи німецька вівчарка;
- розробити засоби патогенетичної терапії собак породи німецька вівчарка за гострого перебігу ниркової недостатності та обґрунтувати ефективні схеми їх застосування із використанням амінокислот та мікроелементів;
- розробити засоби патогенетичної терапії собак породи німецька вівчарка за хронічного перебігу ниркової недостатності та обґрунтувати ефективні схеми їх застосування із використанням амінокислот та мікроелементів;
- встановити особливості патогенетичної терапії собак породи німецька вівчарка при гострій і хронічній нирковій недостатності.
Об’єкт дослідження ниркова недостатність у собак.
Предмет дослідження методи діагностики і терапії собак породи німецька вівчарка з нирковою недостатністю.
Методи дослідження - клінічні, статистичні, біохімічні.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше науково обґрунтовано методи діагностики і диференціальної діагностики гострої та хронічної ниркової недостатності у собак службової породи німецька вівчарка за зміною біохімічних показників крові. встановлені зміни активності субстратних ферментів та запропоновані для використання з метою діагностики і диференціальної діагностики гострої і хронічної ниркової недостатності показники змін індексів аспартатамінотрансфераза+аланінамінотрансфераза/гаммаглутамілтрансфе-раза, азотовий коефіцієнт/білковий коефіцієнт, креатинін/загальний білок, креатинін/альбуміни, креатинін/глобуліни, аланінамінотрансфераза/ гаммаглутамілтрансфераза, α-амілаза/гаммаглутамілтрансфераза. Вперше досліджено вплив амінокислот у комплексі з мікроелементами на організм собак службової породи німецька вівчарка при гострій та хронічній нирковій недостатності. Розроблено та експериментально обґрунтовано схеми ефективної терапії собак з гострою і хронічною нирковою недостатністю із використанням препаратів Амінодіал” та CV”, виготовлених на основі амінокислот і мікроелементів, за умов різних шляхів їх введення. Встановлено важливу роль функціонального стану печінки та травного каналу у лікуванні собак з різними формами ниркової недостатності.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблені та науково обґрунтовані біохімічні індекси крові дозволяють проводити ефективну диференціальну діагностику гострого і хронічного перебігу ниркової недостатності в собак службової породи німецька вівчарка та здійснювати контроль за фізіологічним станом тварин при їх лікуванні. Розроблені на основі амінокислот та мікроелементів препарати Амінодіал” та CV” дозволяють проводити високоефективне лікування собак службової породи німецька вівчарка з гострою та хронічною нирковою недостатністю.
Результати досліджень впроваджені у практику клінік ветеринарної медицини міст Києва, Дніпропетровська та Луганська, в навчальний процес для підготовки студентів вищих навчальних закладів IIIIV рівнів акредитації при викладанні дисциплін Клінічна діагностика хвороб тварин”, ”Внутрішні хвороби тварин”, Клінічна ветеринарна біохімія”, Хвороби дрібних тварин”, а також у наукові дослідження кафедр Білоцерківського національного аграрного університету, Дніпропетровського державного аграрного університету, Житомирського національного агроекологічного університету, Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького, Луганського національного аграрного університету, Полтавської державної аграрної академії, Сумського національного аграрного університету, Одеського державного аграрного університету, Харківської державної зооветеринарної академії.
Особистий внесок здобувача. Здобувач самостійно опрацював літературні першоджерела, освоїв методики досліджень, організував і провів експериментальні дослідження та статистичну обробку одержаних результатів. Ним здійснено інтерпретацію результатів досліджень за методичної та консультативної допомоги наукового керівника професора М.І. Цвіліховського сформулював висновки і пропозиції виробництву.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались, обговорювались та отримали загальну позитивну оцінку на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу і аспірантів Національного аграрного університету (нині Національний університет біоресурсів і природокористування України ) (2004 2009 рр.); Всеукраїнській науковій конференції (м. Львів, 2004 р.); XIV Міжнародному московському конгресі з хвороб дрібних домашніх тварин (м. Москва, Російська Федерація, 2006 р.); IV Міжнародному конгресі спеціалістів ветеринарної медицини України (м. Київ, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (м. Львів, 2008 р.); VI Міжнародній науково-практичній конференції Проблеми неінфекційної патології тварин” (м. Біла Церква, 2008 р.); VI Міжнародному конгресі спеціалістів ветеринарної медицини України (м. Київ, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції Біохімія у вирішені актуальних питань біології, ветеринарії та тваринництва” (м. Біла Церква, 2009 р.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 16 наукових праць, з яких 7 статей (з них 3 одноосібні) у фахових виданнях, що входять до переліку ВАК України, 9 тез доповідей на наукових конференціях і з’їздах.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене експериментальне і теоретичне обґрунтування та нове вирішення наукової проблеми з діагностики, диференціальної діагностики, засобів патогенетичної терапії та ефективних схем їх застосування за гострого і хронічного перебігу ниркової недостатності у службових собак породи німецька вівчарка.
1. У собак породи німецька вівчарка з гострою нирковою недостатністю встановлені зміни біохімічних показників плазми крові, які порівняно з клінічно здоровими собаками, характеризуються вірогідно вищим умістом залишкового азоту, сечовини та креатиніну в 1,3; 1,7 і 2,0 рази, відповідно, вищою активністю АлАт, ГГТ та α-амілази в 1,5; 1,6 і 1,7 раза, відповідно, вищими індексами: азотовий коефіцієнт/білковий коефіцієнт, креатинін/загальний білок, креатинін/альбуміни, креатинін/глобуліни, АлАТ/ГГТ, α-амілаза/ГГТ та α-амілаза/лужна фосфатаза в 2,0; 1,7; 2,0; 1,6; 1,3; 2,5 і в 6,0 разів, відповідно, та вірогідно нижчим (в 2,0 рази) індексом креатинін/α-амілаза.
2. Біохімічні показники крові собак породи німецька вівчарка з хронічною нирковою недостатністю характеризуються вірогідно вищим умістом глобулінів, залишкового азоту, сечовини, креатиніну, холестеролу та неорганічного фосфору в 1,5; 6,6; 9,6; 11,0; 1,7 та в 4,0 рази, відповідно, вищими індексами Urea ratio, азотовий коефіцієнт/білковий коефіцієнт, креатинін/загальний білок, креатинін/альбуміни, креатинін/глобуліни, α-амілаза/лужна фосфатаза та креатинін/α-амілаза в 1,4; 3,0; 9,0; 14,0; 7,0; 2,0 і в 4,0 рази, відповідно, вищими активностями аланінамінотранферази, гаммаглутамілтранферази, α-амілази та лужної фосфатази у 2,0; 11,0; 2,7 і в 4,0 рази, відповідно, а також нижчим умістом альбумінів, нижчими індексами АсАТ/ГГТ, АлАТ/ГГТ, (АсАТ+АлАТ)/ГГТ, α-амілаза/ГГТ, загальний кальцій/неорганічний фосфор 1,3; 8,0; 7,0; 7,4; 2,0 і в 2,6 раза, відповідно, (Р < 0,05) порівняно з клінічно здоровими собаками.
3. Найбільш інформативними біохімічними показниками плазми крові собак для ефективної диференціальної діагностики хронічного від гострого перебігу ниркової недостатності є: вірогідно вищий вміст глобулінів, залишкового азоту, сечовини, креатиніну та неорганічного фосфору в 1,3; 5,2; 5,6; 6,3 і в 4,4 раза, відповідно, вірогідно вища активність ГГТ, ЛФ та α-амілази в 7,0; 6,2 та 1,6 раза, відповідно, вищі коефіцієнти креатинін/загальний білок, креатинін/альбуміни, креатинін/глобуліни, азотовий коефіцієнт/білковий коефіцієнт та загальний кальцій/неорганічний фосфор в 5,0; 7,0; 4,5; 1,7 і в 3,3 раза, відповідно, і нижчі білковий коефіцієнт, коефіцієнти АсАТ/ГГТ, АлАТ/ГГТ, (АсАТ+АлАТ)/ГГТ, α-амілаза/ГГТ та α-амілаза/лужна фосфатаза в 1,4; 7,3; 8,7; 8,0; 5,0 і в 3,3 раза, відповідно (Р < 0,05).
4. розроблено і науково обґрунтовано схему патогенетичної терапії собак з гострою нирковою недостатністю, суть якої полягає у пероральному введенні тваринам суміші амінокислот та мікроелементів. Ця схема є більш ефективною порівняно з традиційним лікуванням собак з гострою нирковою недостатністю з використанням внутрішньовенних ін’єкцій фуросеміду та допаміну, а також із внутрішньовенним введенням суміші амінокислот і мікроелементів.
5. Лікування собак з гострою нирковою недостатністю, передбачає пероральне застосування таблеток амінокислот аргініну, серину, гістидину, метіоніну, в кількості 60 мг кожна, та експериментального препарату CV (суміші мікроелементів Zn, Mn, Cu, Mo а також S у дозі 5,65 мг + 10,85 мкг селену, один раз на добу), щодобово, упродовж 21-ї доби.
6. Розроблено і науково обґрунтовано схему патогенетичної терапії собак з хронічною нирковою недостатністю, суть якої полягає у застосуванні тваринам розчину суміші амінокислот і мікроелементів методом перитонеального діалізу. Ця схема є більш ефективною порівняно із застосуванням собакам з хронічною нирковою недостатністю стандартного перитонеального діалізу та із пероральним введенням препарату Кетостерил”.
7. Лікування собак з хронічною нирковою недостатністю передбачає проведення тваринам перитонеального діалізу розчином експериментального препарату Амінодіал”, який містить 132 мекв/л натрію, 2,5 мекв/л кальцію, 0,5 мекв/л магнію, 40 мекв/л молочної кислоти та 0,4 %-го розчину амінокислот (аргінін, серин, гістидин, метіонін у кількості 60 мг кожна) і суміші мікроелементів (Zn, Mn, Cu, Mo) та сірки - у дозі 5,65 мг + 10,85 мкг селену, розчинених у вказаному розчині амінокислот. Осмолярність розчину 344 мосм/л, рН 7,0. Експозиція діалізної рідини в черевній порожнині собаки 1 година.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. З метою діагностики і диференціальної діагностики за гострого і хронічного перебігу ниркової недостатності у собак породи німецька вівчарка рекомендується використовувати такі індекси біохімічних показників крові: креатинін/загальний білок, креатинін/альбуміни, креатинін/глобуліни,аспартатамінотрансфераза+аланінамінотрансфраза/ гаммаглутамілтрансфе-раза, азотовий коефіцієнт/білковий коефіцієнт, аланінамінотрансфераза/гаммаглутамілтрансфераза,α-амілаза/гаммаглу-тамілтрансфераза.
2. Для ефективного лікування собак породи німецька вівчарка з гострою нирковою недостатністю рекомендується застосовувати тваринам перорально, у вигляді таблеток, суміш амінокислот аргінін, серин, гістидин, метіонін у кількості 60 мг кожна та експериментальний препарат CV (суміш мікроелементів Zn, Mn, Cu, Mo та S - у дозі 5,65 мг + 10,85 мкг селену, один раз на добу), щодобово, протягом 21-ї доби.
3. З метою ефективного лікування собак породи німецька вівчарка за хронічного перебігу ниркової недостатності рекомендується проводити перитонеальний діаліз із застосуванням розчину експериментального препарату Амінодіал”, який містить 132 мекв/л натрію, 2,5 мекв/л кальцію, 0,5 мекв/л магнію, 40 мекв/л молочної кислоти, 0,4 %-й розчин амінокислот (аргінін, серин, гістидин, метіонін у кількості 60 мг кожна) та суміш мікроелементів (Zn, Mn, Cu, Mo та S - у дозі 5,65 мг + 10,85 мкг селену), розчинених у вказаному розчині амінокислот. Осмолярність розчину 344 мосм/л, рН 7,0. Експозиція діалізної рідини в черевній порожнині собаки 1 година.

4. Результати досліджень рекомендується використовувати в навчальному процесі для підготовки студентів вищих навчальних закладів IIIIV рівнів акредитації при викладанні дисциплін Клінічна діагностика хвороб тварин”, ”Внутрішні хвороби тварин”, Клінічна ветеринарна біохімія”, Хвороби дрібних тварин”, а також у наукових дослідженнях при вивченні хвороб сечовидільної системи у тварин.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ангельські Стефан. Клінічна біохімія / С Ангельські., З. Якубовські, М.Г. Домінічак // Підручник. Сопот. [Пер. з пол.] 1998. 451 с.
2. Бакалюк О. Вибрані питання нефрології в клініці внутрішніх хвороб / О. Бакалюк Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. 344 с.
3. Влізло В.В. Дослідження сечової системи / Клінічна діагностика внутрішніх хвороб тварин // В.І.Левченко, В.В. Влізло, І.П.Кондрахін [та ін.]; За ред. В.І. Левченка. К.: Урожай, 2004. С. 324377.
4. Вовкотруб Н.В. Нефротичний синдром у високопродуктивних корів і новонароджених телят (патогенез, діагностика, лікування): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. вет. наук: спец. 16.00.01 Діагностика і терапія тварин” / Н.В. Вовкотруб. Біла Церква, 2005. 20 с.
5. Гонський І.Я. Біохімія людини / І.Я. Гонський, Т.П. Максимчук Тернопіль : Укрмедкнига, 2001. 736 с.
6. Дядик О.І. Роль дослідження сечового синдрому в клінічній практиці / О.І. Дядик // Лаборат. диагностика. 2000. - № 2. С. 6168.
7. Дядик І.О. Первинний мембранозний гломерулонефрит: клініка, діагностика, лікування / І.О. Дядик // Актуальні проблеми нефрології: Зб. наук. пр. К.: Задруга, 2001. Вип. 6. С. 217220.
8. Екологія і диспансерне обстеження дітей / О.С.Копилов, М.В.Курик, В.І.Лимар, Л.Р.Овражко // Педіатрія, акушерство, гінекологія. 1995. - № 4. С. 1921.
9. Зміни з боку сечовидільної системи у дітей з хронічним гастродуоденітом / В.Ф. Лобода, О.Р. Боярчук, О.Р. Ясній та ін.// Педіатрія, акушерство, гінекологія. 2000. - № 6. С. 70.
10. Клінічна біохімія / підручник [О.П. Тимошенко, Л.М. Вороніна, В.М. Кравченко та ін.]; За ред. О.П. Тимошенко. Харків: МФаУ; Золоті сторінки, 2003. 239 с.
11. Крот В. Причини ниркової недостатності / В. Крот // Будьмо здорові. 2001. - № 7. С. 1213.
12. Левченко В.І. Внутрішні хвороби тварин / В.І. Левченко, І.П. Кондрахін, В.В. Влізло, [та ін.] ч.2. Біла Церква, 2001. 543 с.
13. Левченко В.І. Ветеринарна клінічна біохімія / В.І. Левченко, В.В Влізло., І.П. Кондрахін [та ін.] Біла Церква, 2002. 400 с.
14. Левченко В.І. Поліморбідність патології у високопродуктивних тварин / В.І. Левченко, В.В. Сахнюк // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Вип. 3, ч.1. Біла Церква, 1997. С. 8992.
15. Левченко В.І. Хвороби нирок і сечових шляхів / В кн.: Внутрішні хвороби тварин / В.І. Левченко, А.М. Стадник, Й.Л. Мельник [та ін.]; За ред. В.І. Левченка. Біла Церква, 2001. Ч. 2. С. 13-57.
16. Левченко В.І. Клінічна діагностика хвороб тварин / В.І. Левченко, М.О Судаков., Й.Л Мельник., [та ін.] К.: Урожай, 1995. 368 с.
17. Нефрологія / [Л.А.Пиріг, О.І.Дядик, Ж.Д.Семідоцька та ін.]; За ред. Л.А.Пирога. К.: Здоров’я, 1995. 280 с.
18. Нирки. Лабораторні методи дослідження / М.Р. Гжегоцький, О.Г. Мисаковець, Ю.С.Петришин [та ін.] Львів: Світ, 2002. 86 с.
19. Пиріг Л.А. Нирки й ліки, ліки й нирки / Л.А. Пиріг // Ліки. 1996. - № 5. С. 3 10.
20. Приховане ушкодження проксимального відділу нефрону / А.І.Гоженко, Ю.Є.Роговий, О.С.Федорук [та ін.] // Одеський мед. журнал: наук.- практ. журнал. Одеса. - 2001. - № 5. С. 16 19.
21. Прус М.П. Клініко-функціональні та патолого-морфологічні зміни в нирках собак, хворих на бабезіоз / М.П. Прус // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Вип. 21. Біла Церква, 2002. С. 179 182.
22. Саричев А.П. Епідеміологічні, патогенетичні, клініко-діагностичні та лікувальні аспекти гострих гнійно-запальних захворювань нирок: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук: спец. 14.01.06 Урологія”. / А.П. Саричев. К., 2000. 32 с.
23. Саричев А.П. Можливості лабораторної діагностики окремих форм гострого обструктивного пієлонефриту / А.П. Саричев // Лаборат. Диагностика. 2000. - № 1. С. 5053.
24. Сміян І.С. Критерії діагностики основа визначення патологічного процесу в сечовидільній системі / І.С. Сміян // Педіатрія, акушерство, гінекологія. 2000. - № 6. С. 69.
25. Факторні хвороби сільськогосподарських тварин / В.П. Литвин, Л.В. Олійник [та ін.]; За ред. В.П. Литвина. - К.: Аграрна наука, 2002. - 400 с.
26. Федорук О.С. Патогенетичне обгрунтування удосконалення шляхів попередження, діагностики та лікування синдрому гострої ниркової недостатності у хворих урологічного профілю: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук: спец. 14.01.06 Урологія”. / О.С. Федорук - К., 2002. 36 с.
27. Бабичев А.В. Некоторые вопросы патогенеза и морфогенеза диффузного гломерулонефрита / А.В. Бабичев // Сб. статей к 70-летию Засл. деятеля науки РСФСР, д-ра мед. наук, проф. В.Г.Молоткова. Смоленск, 1974. С. 17 22.
28. Базарнова М.А. Исследование мочи / М.А. Базарнова, Е.А. Захария / Руководство по клинической лабораторной диагностике // [Под ред. М.А.Базарновой]. К.: Вища школа, 1981. С. 4492.
29. Бергхоф П.К. Мелкие домашние животные. Болезни и лечение. / П.К. Бергхоф, М.: Аквариум, 2000. 224 с.
30. Березов Т.Т. Современные взгляды на процессы образования мочевины в организме животных / Т.Т. Березов // Успехи современной биологии. 1955. Т. 39, вып. 3. С. 257273.
31. Березов Т.Т. Биологическая химия / Т.Т. Березов, Б.Ф. Коровкин / Учебник. [3-е изд., перераб. и доп.] М.: Медицина, 1998. С.446447.
32. Береснев А.В. Функциональное состояние почек при острой патологии органов брюшной полости / А.В. Береснев К.: Здоров’я, 1985. 85 с.
33. Берхин Е.Б. Секреция органических веществ в почке / Е.Б. Берхин Л.: Наука, 1979. 156 с.
34. Бикхарт К. Клиническая ветеринарная патофизиология / К. Бикхарт / [Пер. с нем. В. Пулинец]. М.: ООО Аквариум-Принт”. - 2005 400 с. и
35. Бонне Ж.М. Патофизиология почечной недостаточности / Ж.М. Бонне, Ж.М. Кадоре // Ветеринар. 1998. № 9. С.413.
36. Бурневич Э.З. Поражение почек при первичном билиарном циррозе / Э.З. Бурневич, Т.Н. Лопаткина // Терапевт. архив. 2000. Т. 72, № 6. С. 6971.
37. Бюро С. Острая почечная недостаточность / С. Бюро, Ж-Ф. Барде // Ветеринар. 2001. № 1. С. 1721.
38. Валентик М.Ф., Тов Н.Л. Длительная ремиссия нефротического синдрома при амилоидозе почек / М.Ф. Валентик, Н.Л. Тов // Терапевт. архив. 1986. - № 8. С. 101102.
39. Васильченко В.А. Фармакология почек / В.А. Васильченко Оренбург, 1987. С.8.
40. Вейн Е. Вингфилд. Секреты неотложной ветеринарной помощи / Вейн Е. Вингфилд. СПб: Невский диалект, 2000. 606 с.
41. Витворт Дж.А. Руководство по нефрологии / Дж.А. Витворт, Дж.Р Лоренс. М.: Медицина. 2000. С. 325327.
42. Внутренние незаразные болезни сельскохозяйственных животных / Б.М. Анохин, В.М. Данилевский, Л.Г. Замарин [и др.]; Под ред. В.М.Данилевского. М.: Агропромиздат, 1991. 575 с.
43. Всеволодов Б.П. Патологическая морфология болезней мочеполовой системы / Патологическая анатомия сельскохозяйственных животных / В.П. Шишков, Н.А. Налетов, А.В.Жаров [и др.]; Под ред. В.П. Шишкова. М.: Колос, 1980. С. 2057.
44. Гааль О. Электрофорез в разделении биологических молекул / О. Гааль, Г. Медьеши, Л. Верецкен М.: Мир, 1982. 448 с.
45. Гертман А.М. Этиология, патогенез и лечебно-профилактические мероприятия при мочекаменной болезни крупного рогатого скота: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. вет. наук: спец. 16.00.01 диагностика болезней и терапия животных ” / А.М. Гертман. Казань, 1990. 26 с.
46. Гусев Г.П. Роль почек в регуляции кислотно-щелочного баланса / Г.П. Гусев // Физиология почки. Л., 1972. С. 142168.
47. Данилова Л.А. Анализы крови и мочи / Л.А. Данилова / С-Пб, 1999. 128 с.
48. Дегтярев В.В. Динамика кровеносных сосудов почек собак в постнатальном периоде онтогенеза //Матер. Междунар. науч. прак. конфер. морфологов, посвященной памяти академика Ю.Ф. Юдичева (12-14 сентября). // В.В. Дегтярев, О.А. Матвеев. Омск, 2001. С. 5556.
49. Дегтярова О.А. Гемодинамика почек при нефротическом синдроме // 8-я Всес. кофер. по физиологии почек и водно-солевого обмена. (Харьков, 13-15 сент. 1989) // О.А. Дегтярова Харьков, 1989 С. 6165
50. Джон Байнбридж / Дж. Байнбридж, Д. Элиот Нефрология и урология собак и кошек. М. Изд-во Аквариум ЛТД. 2003. 272 с.
51. Дзгоева Ф.И., Кутырина И.М. Эндотелин в механизмах нефротоксического действия рентгеноконтрастных веществ / Ф.И. Дзгоева, И.М. Кутырина // Тер. архив. 1997. Том 69. № 8. С. 3943.
52. Дикий О.А. Гепатодистрофія у собак службових порід (етіологія, патогенез, діагностика, лікування та профілактика: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. вет. наук: спец. 16.00.01 Діагностика і терапія тварин” / О.А. Дикий. Біла Церква. 2000. 17 с.
53. Ермоленко В.М. Острая почечная недостаточность // Руководство по нефрологии / В.М Ермоленко // [под ред. И.Е. Тареева]. М. 1995. С. 304321.
54. Ерохин А.С. Диетотерапия при болезнях почек у собак / А.С. Ерохин // Ветеринария. - 1997. - № 9. С. 49.
55. Зайчик А.Ш. Чурилов Л.П. Основы общей патологии. Основы патохимии / А.Ш. Зайчик, Л.П. Чурилов. СПб: ЭЛБИ, 2000. Ч. 2. 688 с.
56. Зайчик А.Ш., Чурилов Л.П. Общая патофизиология: учебник для медицинских ВУЗов / А.Ш. Зайчик, Л.П. Чурилов. СПб., 2001. ЭЛБИ СПб. 624 с.
57. Зиадетдинова Г.А. Острая почечная недостаточность у собак: автореф. дис. на соиск. уч. степ. канд. ветеринарных наук: специальность 16.00.02 Патология, онкология и морфология животных” / Г.А. Зиадетдинова М., 2005. 16 с.
58. Иванов В.Л. Изменение активности сукцинатдегидрогеназы в почках собак при надплевральной новокаиновой блокаде симпатической иннервации / В.Л. Иванов, И.А. Пахмутов, Е.Н. Павловский // Уч. записи Казан. вет. ин-та. - Казань, 1973. Т. 114. С. 1822.
59. Иванов Ю.И. Патологическая физиология почек // Патологическая физиология / Ю.И. Иванов. К.: Вища школа, 1977. С. 492512.
60. Иванова Л.Н. Регуляция почкой кислотно-основного состояния организма / Л.Н. Иванова // [В кн.: Физиология водно-солевого обмена и почки] / Ред. Ю.В. Наточин. СПб., Наука, 1993. С. 417446.
61. Игнатова М.С. Функциональное состояние почек при нефропатиях у детей и проблема почечной недостаточности / М.С Игнатова, Ю.Е. Вельтищев // Педиатрия. - 1977. - № 2. С. 4752.
62. К проблеме нефритов у лиц пожилого и старческого возрастов / И.А. Борисов, В.В. Сура, Л.П. Попова, Е.А. Маркина // Терапевт. архив. 1995. - № 5. С. 59.
63. Калугина Г.В. / Г.В. Калугина, М.С. Клушанцева, Л.Ф. Шехаб Хронический гломерулонефрит. / М.: Медицина, 1993. 239 с.
64. Камышников В.С. Справочник по клинико-биохимическим иссследованиям и лабораторной диагностике / В.С. Камышников. М.: МЕДпресс-информ. 2004. 920 с.
65. Камышников В.С. Справочник по клинико-биохимической лабораторной диагностике / В.С. Камышников. Мн.: Беларусь, 2000. 495 с.
66. Кардаш В.А. Некоторые вопросы диагностики и лечения больных с патологией почек: О реабилитации нарушенных функций организма человека / В.А. Кардаш, А.С. Чиж, А.П. Жлоба. Минск, 1974. С. 9293.
67. Козинец Г.И. Интерпретация анализов крови и мочи и их клиническое значение. / Г.И. Козинец М.: Триада Х. 1998. С. 8090.
68. Кулаков Г.Н. Острая почечная недостаточность / Г.Н. Кулаков // [В книге: Болезни почек; под ред. С.И. Рябова] Л.: Медицина. 1982. С. 291305.
69. Куценко С.А. Основы токсикологии / С.А. Куценко СПб. 2004. 716 с.
70. Лабораторные методы исследования в клинике / [В.В. Меньшиков, Л.Н. Делекторская, Р.П. Золотницкая и др.]; под ред. В.В. Меньшикова. М.: Медицина, 1987. С. 4851.
71. Лукичев Б.Г. Острая почечная недостаточность: современное состояние проблемы / Б.Г. Лукичев, И.В. Федотова // Нефрология. 1999. Том 3. №1. С. 2227.
72. Любарская А.Б. Хроническая почечная недостаточность у кошек и собак / А.Б. Любарская, О.А. Любарская // Ветеринарный центр. Владивосток, 2001. С. 4448.
73. Морозова В.Т. Мочевые синдромы. Лабораторная диагностика: учеб. пособ. / В.Т. Морозова, И.И. Миронова, Р.Л. Марцишевская. М., Росс. мед. акад. последип. обр. 88 с.
74. Малахова М.Я. Метод регистрации эндогенной интоксикации: метод рекомендации / М.Я. Малахова. СПб., 1995. 67 с.
75. Маршалл В.Дж. Клиническая биохимия / В.Дж. Маршалл [Пер. с англ.] М.СПб., 2000. 368 с.
76. Мельман Н.Я. Методы исследования почек / Н.Я. Мельман // Практическая нефрология. К.; 1973. С. 544.
77. Мельник М.В. Ранняя диагностика хронической почечной недостаточности / М.В. Мельник, Ю.П. Земченков // Материалы конф. Калинин, 1978. С. 5052.
78. Минкин Р.Б. Болезни почек / Р.Б. Минкин Л. Изд-во Медицина. 1990. 160 с.
79. Наточин Ю. В. Основы физиологии почки / Ю.В. Наточин // [в кн. Физиология водно-солевого обмена и почки]. Спб.: Наука, 1993. С. 202416.
80. Наточин Ю.В. Физиология почки: формулы и расчеты / Ю.В. Наточин СПб., 1994. 58 с.
81. Некоторые ошибки в диагностике нефротической патологии / В.П. Крылов, В.С. Пилотович, Т.М. Буравская [и др.] // Здравоохранение Белоруссии. - 1978. - № 10. С. 4345.
82. Нефрология: руководство для врачей [Под ред. И.Е.Тареевой] М.: Медицина, 2000. 688 с.
83. Ниманд Х.Г. Практическое руководство для ветеринарных врачей / Х.Г. Ниманд, П.Ф. Сутер. М.: Аквариум. 2000. С. 590594.
84. Новикова В.Г. Лабораторная ди