Іщук Наталія Михайлівна ДЕМАСИФІКАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ПОТОКІВ УКРАЇНСЬКИХ МЕРЕЖЕВИХ МАС-МЕДІЙ

Короткий опис

У вступі обґрунтовано вибір наукової теми, її актуальність, зв'язок з
науковими темами, що розробляються в Інституті журналістики Київського
національного університету імені Тараса Шевченка, де виконувалася
пропонована робота, визначено мету, завдання, об’єкт і предмет
дослідження, окреслено наукову новизну, теоретичне та практичне значення
одержаних результатів, зазначено особистий внесок здобувача, підтверджено
апробацію результатів наукового пошуку, зокрема участь у конференціях, та
подано список публікацій.
У першому розділі «Теоретико-методологічні засади формування
демасифікації інформаційно-комунікаційних потоків» розглядається
феномен демасифікації, його місце серед сучасних тенденцій розвитку
інформаційно-комунікаційної системи мережевих мас-медій,
встановлюються структура та чинники цього явища, визначаються ключові
поняття. Ознайомившись із науковими джерелами за темою дослідження, ми
визначили, що процес демасифікації малодосліджений у вітчизняній науці,
однак цьому явищу приділяють достатньо уваги закордонні вчені.
Узагальнивши найхарактерніші тенденції розвитку інформаційно-
комунікаційної системи, притаманні нинішнім мережевим виданням,
актуальність яких не викликає сумнівів (дигіталізацію (цифровізацію),
конвергенцію, глобалізацію), також додаємо явище демасифікації як
складний багатовекторний процес, в якому функціонують інтернет-медії. Для
того, щоб з’ясувати значення ключових термінів дослідження, виокремлюємо
поняття демасифікації, диверсифікації та диференціації, які згадуються у
різних наукових розвідках. Систематизувавши інформацію, доходимо
висновку, що ці терміни не можуть використовуватися як синоніми, але
диверсифікація та диференціація – одні з чинників, що сприяють
трансформації мережевих мас-медій, зокрема демасифікації (запропонована
нами структурна схема чинників демасифікації подається у першому розділі).
Оскільки інтернет-медії функціонують у глобальному середовищі, їм
притаманні конкуренція, а також активне застосування маркетингових
підходів, що стимулюють до пошуку інформаційної ніші, диверсифікації
медіапродукції й, відповідно, диференціації інтернет-аудиторії. Паралельно з
цими процесами відбувається демасифікація індивідів, їх посилена
індивідуалізація, яка впливає на культуру та суспільство.
Демасифікація розвивається під впливом багатьох чинників:
глобалізації, конкурентного медіасередовища, диверсифікації та
диференціації аудиторії. Цей процес залежить від індивідуалізованості осіб,
які створюють медіапродукт, і тих, хто його сприймає. Демасифікація як
полярний бік масифікації перебуває в тісному взаємозв’язку з нею, не може
бути витіснена масифікацією і лише доповнює уявлення про світ як дуальну
систему. З урахуванням вищесказаного доходимо висновку, що
демасифікація інформаційно-комунікаційних потоків – це процес, що нині
виявляється в диверсифікації, глокалізації контенту внаслідок глобальної
конкуренції та підживлюється різнотипною медіаповедінкою суб’єктів,
індивідуалізацією особистостей (зокрема їх інмутацією в комунікативних
стратегіях діалогу, полілогу) та потребою отримувати персоналізовану
інформацію, девальвуючи час, місце, спосіб.
Ми також виокремлюємо підходи і процеси у масовій комунікації
інформаційного інтернет-простору, що не набули ознак тенденційності, та
вводимо поняття «немасові явища». До таких підходів належать стратегічний
маркетинг, персоналізація інформації, платні інформаційні послуги та
сервіси, сегментація ринку; до процесів – глокалізація, диверсифікація,
дивергенція як противага конвергенції, енафізм (антиконсюмеризм) та
мобільний блогінг. Висновку щодо немасовості цих явищ доходимо після
проведення моніторингу українських мережевих мас-медій і допускаємо
можливість трансформації зазначених підходів чи процесів із немасових у
масові. Детально розглядаються явища стратифікації суспільства, посиленої
індивідуалізації особистостей, яка виявляється у суспільній взаємодії,
залежить від їх освіченості та рівня інформаційних потреб і впливає на їхню
інтернет-поведінку та медіауподобання. З огляду на це на основі трьох
споживацьких течій виокремлюємо три типи медіаспоживачів (консюмер,
антиконсюмер (енафіст), просюмер) та надаємо їм відповідних
характеристик.
Беручи за основу піраміду потреб А. Маслоу, екстраполюємо ознаки
різних рівнів на інформаційно-комунікаційну галузь і пропонуємо піраміду
інформаційно-комунікаційних потреб:
I рівень – пошук інформації про стосунки, характеристики харчових
продуктів, а також рецептів; інмутаційна поведінка виявляється у перегляді
фото, відео порнографічного змісту;
II рівень – використання вигаданих прізвиськ, логінів, чужих фотографій
чи графіки (або ігнорування додавання ілюстрації) задля власної безпеки,
приховування особистої інформації;
III рівень – бажання спілкуватися, долучатися до соціальних мереж та
їхніх груп за інтересами;
IV рівень – оприлюднення особистих здобутків для досягнення
суспільного визнання;
V рівень – самореалізація у мережевому просторі шляхом
консультування, написання інформаційних повідомлень чи їх інтерпретації.
У другому розділі «Теорії, концепції, моделі демасифікованої
мережевої комунікації» розглянуто теорію Е. Тоффлера про демасифікацію
як соціальну трансформацію, проведено паралелі між ідеями американського
науковця та сучасними реаліями. Встановлено таку ознаку мережевої
комунікації, як множинність, що створює підґрунтя для демасифікації
інтернет-простору. З’ясовано природу, характер, форми та формати
демасифікованої комунікації у мережі, її основні відмінності від традиційної.
Після теоретичного осмислення наукових даних запропоновано чотири
моделі демасифікованої мережевої комунікації: класичну, модель глокальної,
персональної та інформальної комунікацій.
Зародження демасифікації виробництва, економіки, часу, особистості,
соціуму, культури тощо спостерігається не лише за кордоном, а й в Україні.
На основі аналізу концепцій американського футуролога констатуємо
очевидне: перехід до принципів індивідуалізації та персоналізації інформації,
девальвацію часу і місця отримання й поширення інформаційних
повідомлень, фрагментацію суспільства, диверсифікацію продукції, зокрема
й інформаційної.
Мережеве середовище створює підґрунтя для розмаїття мас-медій,
реакцій на повідомлення, а також диференціації медіаповедінки.
Множинність як характерна ознака інтернету нині не є структурованою і
часом дає змогу перетнути межу закону, порушити принципи достовірності
та об’єктивності інформації, а журналістика тим часом переходить на
інформальний режим роботи (стає аматорською). Множинність виникає
внаслідок сегментації та заповнення різних інформаційних ніш: створення
вузькоспеціалізованих блогів, тематичних ресурсів за інтересами. У такому
інформаційно гіпертрофованому мережевому середовищі простежується
діалектична єдність масового та демасифікованого. Різноманітна
множинність підживлює демасифікацію та уможливлює для споживача
глобальний вибір інформаційних потоків, а масовість виявляється у
постійному збільшенні кількості інтернет-аудиторії.
Комунікаційні потоки набувають актуальності у роботі веб-редакцій, що
посилюють діалог з інтернет-користувачами, які можуть залишити коментар
під текстом, проголосувати, оцінити журналістський матеріал, вступити до
груп мас-медій у соціальних мережах тощо. Отже, констатуємо діалогічність
і полілогічність віртуального спілкування, що змінює принципи класичної
моделі масової комунікації. У результаті моніторингу українських мережевих
мас-медій доходимо висновку про необхідність створення нових моделей
інформаційно-комунікаційної взаємодії та пропонуємо розроблені нами
чотири моделі демасифікованої мережевої комунікації (рис.1–4).