МОРФОСТРУКТУРА, НОВІТНЯ І СУЧАСНА ГЕОДИНАМІКА ЗОНИ ВЗАЄМОДІЇ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ І ПЛАТФОРМНИХ РІВНИН

Короткий опис

Національна Академія Наук України
Інститут географії

на правах рукопису

Спиця Роман Олександрович

УДК 551.4:582.87

Морфоструктура, новітня і сучасна геодинаміка зони взаємодії Українських Карпат і платформних рівнин

11.00.04 - геоморфологія та палеогеографія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук

Науковий керівник
Палієнко Валентина Петрівна
доктор географічних наук

Київ - 2003

ЗМІСТ

· Вступ

· 4-9

· Розділ 1 Теоретико-методичні засади дослідження морфоструктурно-неогеодинамічних умов перехідних геоморфологічних зон

· 10-44

1.1. Загальні уявлення про перехідні геоморфологічні зони

· 10-13

1.2. Проблеми перехідних геоморфологічних зон

· 13-18

1.3. Принципи та пріоритетні підходи до вивчення зони взаємодії між Українськими Карпатами та прилеглими платформними рівнинами

· 19-22

1.4. Методи аналізу морфоструктури, неотектоніки та сучасної геодинаміки зони взаємодії Українських Карпат і платформних рівнин

· 22-44

1.4.1. Методи аналізу морфології та морфометрії рельєфу

· 23-27

1.4.2. Методи оцінки активності неотектонічних вертикальних та горизонтальних рухів земної кори

· 27-32

1.4.3. Методи оцінки сучасних тектонічних рухів земної кори.

· 33-34

1.4.4. Обґрунтування структури бази даних морфоструктурно-неотектонічної ГІС.

· 34-44

Розділ 2. Загальна характеристика геолого-геоморфологічних умов зони взаємодії Українських Карпат і прилеглих платформних рівнин.

· 45-70

2.1. Формування регіональних геолого-геоморфологічних уявлень

· 45-51

2.2. Головні риси геологічної будови

· 51-59

2.3. Загальна характеристика рельєфу

· 59-70

Розділ 3. Неогеодинаміка та новітня тектоніка зони взаємодії Українських Карпат і структур крайових частин платформ

· 71-126

3.1. Основні геодинамічні події донеотектонічної історії розвитку структур зони взаємодії

· 71-76

3.2. Неогеодинаміка та неоструктури

· 76-126

3.2.1. Вертикальні неотектонічні рухи земної кори

· 76-86

3.2.2. Горизонтальні неотектонічні рухи земної кори

· 86-101

3.2.3. Типи площових неоструктур

· 101-109

3.2.4. Типи лінійних неоструктур

· 109-126

Розділ 4. Морфоструктури зони взаємодії Українських Карпат і прилеглих платформних рівнин.

· 127-205

4.1. Типи геоморфогенезу та етапність формування морфоструктур

· 127-144

4.2. Морфоструктурно-неогеодинамічне районування

· 145-205

4.2.1. Підзона орогенних покривно-складчастих морфоструктур з денудаційно-тектонічним рельєфом

· 145-157

4.2.2. Підзона передгірних покривно-складчастих і обернених брилових морфоструктур з пластово-денудаційним та пластово-акумулятивним рельєфом

· 158-172

4.2.3. Підзона рівнинно-платформних обернених брилово-блокових морфоструктур з пластово-денудаційним і пластово-акумулятивним рельєфом

· 172-181

4.2.4. Підзона рівнинно-платформних обернених брилових морфоструктур з пластово-денудаційним рельєфом

· 181-205

Розділ 5. Морфоструктурно-неогеодинамічна обумовленість просторової диференціації сучасних тектонічних рухів земної кори в зоні взаємодії Українських Карпат і платформних рівнин

· 206-225

Розділ 6. Деякі прикладні аспекти морфоструктурно-неогеодинамічних досліджень зони взаємодії Українських Карпат і платформних рівнин

· 226-230

Висновки

· 231-233

Список використаних джерел

· 234-262

·

ЗМІСТ

· Вступ

· 4-9

· Розділ 1 Теоретико-методичні засади дослідження морфоструктурно-неогеодинамічних умов перехідних геоморфологічних зон

· 10-44

1.1. Загальні уявлення про перехідні геоморфологічні зони

· 10-13

1.2. Проблеми перехідних геоморфологічних зон

· 13-18

1.3. Принципи та пріоритетні підходи до вивчення зони взаємодії між Українськими Карпатами та прилеглими платформними рівнинами

· 19-22

1.4. Методи аналізу морфоструктури, неотектоніки та сучасної геодинаміки зони взаємодії Українських Карпат і платформних рівнин

· 22-44

1.4.1. Методи аналізу морфології та морфометрії рельєфу

· 23-27

1.4.2. Методи оцінки активності неотектонічних вертикальних та горизонтальних рухів земної кори

· 27-32

1.4.3. Методи оцінки сучасних тектонічних рухів земної кори.

· 33-34

1.4.4. Обґрунтування структури бази даних морфоструктурно-неотектонічної ГІС.

· 34-44

Розділ 2. Загальна характеристика геолого-геоморфологічних умов зони взаємодії Українських Карпат і прилеглих платформних рівнин.

· 45-70

2.1. Формування регіональних геолого-геоморфологічних уявлень

· 45-51

2.2. Головні риси геологічної будови

· 51-59

2.3. Загальна характеристика рельєфу

· 59-70

Розділ 3. Неогеодинаміка та новітня тектоніка зони взаємодії Українських Карпат і структур крайових частин платформ

· 71-126

3.1. Основні геодинамічні події донеотектонічної історії розвитку структур зони взаємодії

· 71-76

3.2. Неогеодинаміка та неоструктури

· 76-126

3.2.1. Вертикальні неотектонічні рухи земної кори

· 76-86

3.2.2. Горизонтальні неотектонічні рухи земної кори

· 86-101

3.2.3. Типи площових неоструктур

· 101-109

3.2.4. Типи лінійних неоструктур

· 109-126

Розділ 4. Морфоструктури зони взаємодії Українських Карпат і прилеглих платформних рівнин.

· 127-205

4.1. Типи геоморфогенезу та етапність формування морфоструктур

· 127-144

4.2. Морфоструктурно-неогеодинамічне районування

· 145-205

4.2.1. Підзона орогенних покривно-складчастих морфоструктур з денудаційно-тектонічним рельєфом

· 145-157

4.2.2. Підзона передгірних покривно-складчастих і обернених брилових морфоструктур з пластово-денудаційним та пластово-акумулятивним рельєфом

· 158-172

4.2.3. Підзона рівнинно-платформних обернених брилово-блокових морфоструктур з пластово-денудаційним і пластово-акумулятивним рельєфом

· 172-181

4.2.4. Підзона рівнинно-платформних обернених брилових морфоструктур з пластово-денудаційним рельєфом

· 181-205

Розділ 5. Морфоструктурно-неогеодинамічна обумовленість просторової диференціації сучасних тектонічних рухів земної кори в зоні взаємодії Українських Карпат і платформних рівнин

· 206-225

Розділ 6. Деякі прикладні аспекти морфоструктурно-неогеодинамічних досліджень зони взаємодії Українських Карпат і платформних рівнин

· 226-230

Висновки

· 231-233

Список використаних джерел

· 234-262

Вступ

Актуальність теми. Серед пріоритетів сучасної фундаментальної геоморфології чільне місце посідають геоморфодинамічні дослідження, що спрямовані на вивчення просторово-часових закономірностей формування гетерогенного рельєфу.
Останнім часом усе більше уваги звертається на необхідність удосконалення уявлень про формування рельєфу перехідних зон різних типів і рангів, для яких притаманним є, з одного боку, поєднання комплексу ознак, що характерні для суміжних генетично різних геоморфологічних об’єктів, з другого формування індивідуальних ознак перехідних об’єктів.
Важливе значення в такому контексті надається перехідним зонам, які формуються на межі орогенів і платформних рівнин. Численні публікації теоретичного, методичного, регіонального змісту свідчать про багатоаспектність дослідження перехідних зон у зв’язку з великим значенням їх результатів для поглиблення наукових засад фундаментальної геоморфології, створення нових регіональних геодинамічних, морфоструктурних та геоморфодинамічних моделей (зокрема, для перехідних зон між альпійськими орогенами та суміжними рівнинно-платформними областями), а також для визначення напрямів практичного використання результатів наукових досліджень.
Дискусійність деяких теоретичних положень, особливо стосовно механізмів взаємодії геоморфологічних об’єктів різних типів, необхідність обґрунтування критеріїв виділення та меж перехідних зон, важливість визначення неотектонічної та морфоструктурної позиції на різних етапах їх розвитку підтверджують доцільність та актуальність подальшого вивчення зон зчленування орогенів і платформ.
На території України існують виражені в рельєфі перехідні зони різних типів, однак їх аналізу в якості цілісних геоморфологічних і геоморфодинамічних об’єктів надавалось недостатньо уваги.
Зона зчленування Українських Карпат і прилеглих платформних рівнин привертає увагу, перш за все, завдяки тому, що на її прикладі є можливим проаналізувати більшість існуючих загальних проблем перехідних геоморфологічних зон у системі ороген-платформна рівнина”. Названа зона є унікальною територією для всебічного вивчення морфоструктурної неоднорідності, змінності в просторі та часі активності неотектонічних і більш давніх тектонічних структур, для поглиблення уявлень про успадкованість або неуспадкованість неогеодинамічних процесів, про вертикальні і горизонтальні рухи земної кори та їх вплив на формування рельєфу.
Актуальність проведення досліджень у зоні взаємодії Українських Карпат і прилеглих частин платформ підкреслюється також необхідністю деталізації уявлень про диференційовану неотектонічну активність розломів, закономірності прояву сучасних тектонічних рухів земної кори в неоднорідних морфоструктурно-неотектонічних умовах, обґрунтування зон неогеодинамічного ризику в районах Рівненської та Хмельницької АЕС (у радіусі 150 км) у зв’язку з довивченням сейсмічності території та визначенням підходів до оцінки неогеодинамічного ризику для цілей екологічної безпеки України. Крім того, важливе значення має використання результатів дослідження для комплексного вивчення та прогнозування розвитку небезпечних екзогенних процесів у районах неотектонічно активних структур, а також для обґрунтування пошукових критеріїв деяких видів корисних копалин.
Зв’язок роботи з науковими програмами та темами. Дисертаційне дослідження тісно пов’язане з науково-дослідними роботами відділу геоморфології Інституту географії НАН України. У період з 1995 по 2002 рр. автор був безпосереднім співвиконавцем наступних науково-дослідних робіт: бюджетних НДР по темах Визначення критеріїв та зон неогеодинамічного ризику в районах розташування АЕС для цілей екологічної безпеки України” (Державна науково-технічна програма Екологічна безпека України” (№ держ. реєстрації 0197U013839), Просторово-часові закономірності морфолітогенезу та геоморфодинаміки України” (№ держ. реєстрації 0195U019503), Сучасний геоморфогенез території України” (№ держ. реєстрації 0199U000477), а також госпдоговірних робіт, під час яких було вивчено геоморфологічні та неотектонічні умови районів і пунктів Рівненської та Хмельницької АЕС у зв’язку з довивченням сейсмічності.
Мета й завдання дослідження. Мета роботи виявити просторово-часові закономірності та особливості новітньої, сучасної геодинаміки та морфоструктурної диференціації території перехідної геоморфодинамічної зони типу ороген-платформна рівнина” на прикладі зони взаємодії Українських Карпат і прилеглих платформних рівнин.
Для досягнення поставленої мети визначено наступні головні завдання:
- поглибити концептуальні засади дослідження морфоструктурно-неогеодина­мічних і сучасних геодинамічних умов в зоні зчленування орогену та платформних рівнин;
- визначити критерії виділення та параметри перехідної геоморфодинамічної зони на межі орогену та рівнин;
- визначити кількісні показники неотектонічної активності площових і лінійних структур; виявити ознаки вертикальних і горизонтальних неотектонічних рухів земної кори, зокрема, в зонах активних розломів для визначення їх кінематичних типів;
- виявити просторово-часові закономірності формування й розвитку морфоструктур і неоструктур, обґрунтувати їх динамічну типізацію;
- виявити геодинамічні тенденції сучасного етапу; дослідити просторову впорядкованість сучасних тектонічних рухів земної кори у відповідності з морфоструктурно-неотектонічною диференціацією території;
- визначити напрями застосування морфоструктурно-неогеодинамічних даних для вирішення прикладних завдань, зокрема, у зв’язку з довивченням сейсмічності території.
Об’єкт і предмет дослідження. Об’єктами дослідження є: рельєф, рельєфоутворюючі відклади та процеси, площові та лінійні неоструктури Скибових Карпат, Передкарпатської, Подільської височин та Малополіської рівнини, що входять у зону зчленування Українських Карпат, Східно-Європейської та Західно-Європейської платформ.
Предметом дослідження є: взаємозв’язки між рельєфом та новітніми структурами, просторово-часові закономірності формування та розвитку неоструктур і морфоструктур, новітня та сучасна геодинаміка перехідної геоморфологічної зони.
Методи досліджень і інформаційно-фактологічне забезпечення. У процесі дисертаційного дослідження застосовано загальногеоморфологічні методи досліджень, морфоструктурний, неотектонічний аналіз, здійснено кореляцію геоморфологічних, структурно-тектонічних, геодинамічних даних. Виконано морфометричне, морфоструктурне, неотектонічне картографування, гіпсометричне профілювання у різних масштабах із застосуванням ГІС-технологій. Проведено аналіз та узагальнення літературних та фондових матеріалів із геологічної будови неогенових і четвертинних відкладів, неотектоніки та морфоструктури регіону. Проаналізовано розрізи понад 2000 свердловин, а також тематичні тектонічні, геоморфологічні, морфоструктурні карти. Проведено верифікацію отриманих результатів морфоструктурних і неотектонічних побудов у процесі польових досліджень.
Наукова новизна:
1. Обґрунтовано виділення в якості цілісного перехідного геоморфодинамічного об’єкта зони взаємодії Українських Карпат і прилеглих мобільних крайових частин платформ;
2. удосконалено методику спряженого аналізу неотектонічних вертикальних і горизонтальних рухів земної кори, а також методику розрахунку середнього градієнта швидкостей неотектонічних рухів земної кори;
3. досліджено просторово-часові закономірності динаміки неоструктур і морфоструктур зони взаємодії на ранньоновітньому (доколізійному), середньоновітньому (колізійному) та пізньоновітньому (післяколізійному) підетапах неотектонічного етапу;
4. виявлено зональність у розташуванні неоструктур і морфоструктур у межах зони взаємодії в залежності від співвідношення та контрастності вертикальних і горизонтальних неотектонічних рухів земної кори, тісноти динамічних зв’язків та взаємовпливів між орогенними та платформними структурами;
5. оцінено роль горизонтальних новітніх і сучасних рухів земної кори у формуванні морфоструктур платформної частини території;
6. виявлено просторові закономірності диференціації активності сучасних тек­тонічних рухів земної кори у сформованих морфоструктурно-неотектоніч­них умовах;
7. уперше визначено рейтинг найголовніших розломів з урахуванням їх неотектонічної та сучасної тектонічної активності.
Практичне значення отриманих результатів. Результати виконаного дисертаційного дослідження були використані при підготовці заключних звітів про науково-дослідні держбюджетні роботи, присвячені вивченню просторово-часових закономірностей пізньокайнозойського та сучасного морфолітогенезу та морфодинаміки; при обґрунтуванні морфоструктурно-неотектонічної ГІС; при вивченні неотектоніки та неогеодинаміки районів і пунктів Рівненської та Хмельницької АЕС у зв’язку з довивченням сейсмічності території. Результати досліджень впроваджено в практику робіт Київського державного інституту інженерних вишукувань і досліджень "Енергопроект" Міністерства енергетики України.
Особистий внесок автора. Дисертаційна робота виконана на основі результатів, отриманих автором в процесі науково-дослідних, у тому числі польових, робіт. Особистий внесок автора полягає в: обґрунтуванні критеріїв виділення перехідної геоморфодинамічної зони взаємодії Українських Карпат та прилеглих платформних рівнин, виявленні особливостей та закономірностей геоморфогенезу і неотектогенезу у цій зоні; визначенні впливу морфоструктурно-неотектонічної диференціації території на просторові закономірності сучасної геодинаміки; здійсненні тематичного морфоструктурного та неотектонічного картографування із застосуванням ГІС-технологій.
Апробація роботи. Основні результати роботи доповідались на Міжнародній науково-практичній конференції Українська геоморфологія: стан і перспективи” (м. Львів, 1997), ІІІ Міжнародному науково-технічному симпозіумі Геоінформаційний моніторинг навколишнього середовища” (м. Львів, 1998 р.), науково-практичній конференції Геоморфологія в Україні: новітні напрямки і завдання” (м. Київ, 1999 р.), VІІІ з’їзді Українського географічного товариства (м. Луцьк, 2000 р.), XXV Пленумі Геоморфологічної комісії РАН "Проблемы экологической геоморфологии" (м. Бєлгород, 2000 р.), Першому семінарі Ради молодих вчених та спеціалістів Інституту географії НАНУ Сучасні проблеми розвитку географії: погляд молодих учених” (м. Київ, 2000 р.), Третьому науково-практичному семінарі Ради молодих учених та аспірантів Інституту географії НАНУ Актуальні проблеми географії очима молодих учених” (м. Київ, 2002 р.).
Публікації: Результати дисертаційного дослідження опубліковано у 14 наукових працях (у т.ч. 5 - у співавторстві), із них 5 у рекомендованих ВАК України виданнях, 3 - у міжнародних виданнях. Загальний обсяг публікацій 3,2 д.а.
У публікаціях, виконаних із співавторами, дисертанту належить авторська інтерпретація регіональних емпіричних даних, обґрунтування структури бази даних для морфоструктурно-неотектонічної ГІС.
Обсяг і структура роботи: Дисертація складається з вступу, шести розділів, висновків та списку використаних джерел (314 найменувань). Основний зміст роботи викладено на 262 сторінках, з яких текст складає 143 сторінки. Робота містить 45 рисунків і 11 таблиць загальним об’ємом 87 сторінок.

Список літератури

Висновки

Особливості будови та розвитку рельєфу в зоні зчленування Українських Карпат і прилеглих платформних рівнин свідчать про правомірність виділення у якості окремої таксономічної одиниці вищого рангу перехідної геоморфодинамічної зони з властивими для неї типами геоморфогенезу, парагенетично пов’язаними комплексами рельєфу, неогеодинамічними та сучасними тектонічними умовами, що одночасно відображають взаємопов’язані події розвитку орогенної споруди та прилеглих платформних рівнин.
Визначальну роль у формуванні перехідної геоморфологічної зони між Українськими Карпатами і платформними рівнинами відіграли активні неогеодинамічні процеси, які проявилися під час взаємодії літосферних плит у межах Альпійсько-Середземноморського рухливого поясу. В розвитку неогеодинамічних подій виділяються ранньонеотектонічний (пізній еоцен-середній олігоцен) доколізійний, середньонеотектонічний, (пізній олігоцен-середній міоцен) колізійний та пізньонеотектонічний (пізній міоцен-четвертинний період) післяколізійний підетапи. На формування неоструктурного та морфоструктурного плану зони взаємодії найбільший вплив мали події колізійного підетапу, коли були сформовані головні площові покривно-складчасті та брилово-блокові структури субкарпатського простягання, а також події післяколізійного підетапу, коли був остаточно оформлений брилово-блоковий каркас зони взаємодії Українських Карпат і прилеглих платформ у його сучасному вигляді.
Неогеодинамічний вплив Карпатського орогену на крайові ділянки різновікових платформ був диференційований за інтенсивністю, тривалістю прояву та просторовим охопленням території. Інверсія неотектонічних рухів у Карпатах (олігоцен-ранній міоцен) обумовила спряжені загальні підняття в межах зони взаємодії та формування денудаційних платформних рівнин. Реалізація напруг тангенційного стискання, що виникли в результаті колізії літосферних плит у ранньому-середньому міоцені, викликала інтенсивні вертикальні та горизонтальні рухи в Карпатському орогені з одночасним формуванням компенсаційних опускань, що хвилеподібно поширилися далеко вглиб платформ. Північно-східна межа впливу орогену на прилеглі частини платформ на різних етапах змінювала положення в просторі та узгоджувалася з простяганням крупних неотектонічно активних розломів.
Важлива роль у формуванні неоструктурного та морфоструктурного планів території належить неотектонічно активним розломним порушенням, які характеризуються нерівномірністю поширення, різноорієнтованістю, а також дискретністю у просторі та часі показників активності. Внаслідок аналізу просторових змін середніх градієнтів швидкостей неотектонічних рухів земної кори в межах зони взаємодії виділено кілька високоградієнтних лінійних зон, що відповідають розломам субкарпатського простягання, які на певних етапах розвитку визначали положення структурних і геоморфологічних меж різних рангів, локалізацію неоструктур і морфоструктур різних типів, а також їх геодинамічну позицію.
На сучасному етапі зона взаємодії Українських Карпат і платформних рівнин характеризується проявом вертикальних і горизонтальних тектонічних рухів земної кори, що зафіксовано інструментальними методами. За допомогою ГІС-технологій виконано нову інтерполяцію даних повторних нівелювань. Внаслідок цього виділено декілька підзон субкарпатського простягання, що характеризуються різними кількісними показниками сучасної тектонічної активності та виявляють тісний зв’язок із морфоструктурно-неотектонічними підзонами. Характерною ознакою зони взаємодії на сучасному етапі є підвищена сейсмічність, диференційована активність розломів і морфоструктурно-неотектонічних вузлів. За результатами рейтингової оцінки найголовніших розломів встановлено, що активними та помірно активними на сучасному етапі є трансрегіональні й субрегіональні розломні порушення субкарпатського, субширотного та більшість крупних розломів поперечнокарпатського простягання у південно-західній частині зони взаємодії, а найменш активними - субмеридіональні та діагональні розломи субкарпатського простягання у північно-східній частині зони взаємодії. Виявлено високоактивні морфоструктурно-неотектонічні вузли з проявами сейсмічності, підвищеними швидкостями сучасних повільних рухів земної кори та аномаліями щільності лінеаментів, а також помірно активні вузли без проявів сейсмічності.
Одержані результати щодо морфоструктурної, неотектонічної та сучасної тектонічної позиції зони взаємодії Українських Карпат і прилеглих частин платформних рівнин дозволяють визначити досить широкий спектр прикладного застосування морфоструктурно-неогеодинамічних даних, зокрема, для удосконалення сейсмічного районування території, обґрунтування напрямів інженерно-геоморфологічних і пошуково-геоморфологічних досліджень, оцінки неогеодинамічного та сучасного геодинамічного ризику у зв’язку з вирішенням екологічних проблем тощо.

Список Використаних Джерел
1. Адаменко О.М. Предалтайская впадина и проблемы формирования предгорных опусканий. - Новосибирск: Наука, 1976. - 184 с.

2. Адаменко О.М. Геоморфологические особенности зоны сочленения Карпатского орогена и Восточно-Европейской платформы // Геоморфологическое строение и развитие зон перехода от континента к океанам. Тез. докл. Всесоюзного совещания - ХХ Пленума Геоморфологической комиссии АН СССР (9-14 октября 1989). Владивосток. 1989. - С. 145.

3. Александров С.М. Геоморфологические индикаторы тектонической активности на границах литосферных плит // Геоморфология. 1983. - №3. - С. 22-34.

4. Александров С.М. Морфоструктурная эволюция континентально-океанической и внутриконтинентальной шовных зон // Геоморфология. 1986. - №4. С. 3-15.

5. Александров. С.М. Нелинейность рельефообразующих процессов и экстремальные ситуации. М., 1996. 112 с.

6. Арманд Д.Л. Наука о ландшафтах. М.: Мысль, 1975. 287 с.

7. Асеев А.А. О планетарных геоморфологических системах // Геоморфология. - 1984. - №2. С. 3-14.

8. Асеев А.А., Никифоров Л.Г., Тимофеев Д.А. Объект, предмет, цели и задачи геоморфологии // Проблемы теоретической геоморфологии. М.: Наука, 1988. С.5-32

9. Атлас палеогеографічних карт Української і Молдавської РСР (з елементами літофацій). Масштаб 1: 2 500 000. К., 1960.

10. Барышников Г.Я. Развитие рельефа переходных зон горных стран в кайнозое. Томск: изд-во ТГУ, 1992. 182 с.

11. Белоусов В.М. Периорогенные зоны гор юга Сибири // Геоморфология гор и равнин: взаимосвязи и взаимодействие. Тез. докл. междунар. совещания XXIV Пленума Геоморфологической комиссии РАН (6-10 октября 1998). Краснодар, 1998. - С. 231-233.

12. Белоусов Т.П., Никонов А.А., Энман С.В. Новейшая и современная геодинамика зоны сочленения Большого Кавказа и Скифской плиты // Геоморфология гор и равнин: взаимосвязи и взаимодействие. Тез. докл. междунар. совещания XXIV Пленума Геоморфологической комиссии РАН (6-10 октября 1998). Краснодар, 1998. С. 224-226.

13. Билинкис Г.М. Геодинамика крайнего юго-запада Восточно-Европейской платформы в эпоху морфогенеза. Кишинев: Штиинца, 1992. 180 с.

14. Благоволин Н.С. Применение геоморфологических методов для изучения современных тектонических движений // Геоморфология. 1982. - №3. С. 3-12.

15. Благоволин Н.С. Черты сходства и различия в морфоструктуре молодых и древних платформ // Геоморфология. 1988. - №4. С. 8-20.

16. Богданов А.А. Основные черты тектоники Восточных Карпат // Сов. геология. 1949. - №40. С.9-22

17. Богданов А.А., Гуревич Б.Л., Шершевская С.Я. Аномалии силы тяжести и их связь с главнейшими тектоническими элементами западных областей Украинской ССР // Изв. АН СССР. Сер. географ и геофиз. - 1950. - №3. С. 223-231.

18. Богуцький А.Б., Свинко Й.М. Антропогенові денудаційні поверхні вирівнювання північного краю Подільської височини // Доп. АН УРСР. Сер. Б. 1975. - №6. С. 433-435.

19. Бондаренко А.П. О строении астеносферы по данным геомагнитного профилирования // Структура земной коры Центральной и Восточной Европы по данным геофизических исследований. К.: Наук. думка, 1980. С. 134-139.

20. Бондарчук В.Г. Геоморфологія УРСР (геологічний розвиток рельєфу УРСР). К.: Радянська школа, 1949. 241 с.

21. Бондарчук В.Г. Очерки по региональной тектоорогении. К.: Наук.думка, 1972. 259 с.

22. Бортник С.Ю. Проблема класифікації морфоструктур центрального типу // Український географічний журнал - 2002.- №2.-С.16-19

23. Бортник С.Ю. Співвідношення понять рельєф і морфоструктура у геоморфологічному аналізі // Регіональні екологічні проблеми: Зб. наук. праць. - Київ: ВГЛ Обрії, 2002. - С. 71-73.

24. Бронгулеев В.Вад., Жидков М.П., Трифонов В.Г. Активные разломы и интенсивность экзогенных процессов на Русской равнине // Геоморфология. 1998. - №2. С. 3-13.

25. Бронгулеев В.В., Грачев А.Ф., Калашникова И.В., Магницкий В.А. Современные движения земной коры, новейшая тектоника и физические поля Карпато-Балканского региона. Корреляционный анализ // Изв. АН СССР. Физика Земли.- 1984. - №7. С. 3-12.

26. Буланов С.А. Геоморфологические механизмы: разработка понятийного аппарата и опыт его применения // Геоморфология.- 2001.- №2.-С.3-12

27. Великанов В.А. Подольский докембрийский поперечный выступ // Геотектоника Волыно-Подолии. К.: Наук. думка, 1990. С. 152-159.

28. Веліканов В.А. Про прояв зворотних рухів у розвитку осадочного покриву Подільської окраїни Руської платформи // Доп. АН УРСР. Сер. Б. 1970. - №10. С. 374-377.

29. Верховцев В.Г. Выделение геотектонических элементов Волыно-Подолии по материалам структурно-геоморфологических и аэрокосмических исследований // Геотектоника Волыно-Подолии. К.: Наук. думка, 1990. С. 209-215.

30. Визначення критеріїв та зон неогеодинамічного ризику в районах розташування АЕС для цілей екологічної безпеки України: Звіт про НДР (заключний) / Інститут географії НАНУ. - № ДР 0197U013839. К., 2000. 95 с.

31. Виржиківський Р.Р. Геологічна мапа України. Наддністрянщина: Могилів-Ямпіль. К.: Укр. геол-розвід. трест, 1932. 226 с.

32. Вишняков И.Б. Мазовецко-Львовский меловый прогиб // Геотектоника Волыно-Подолии. К.: Наук. думка, 1990. С. 185-187.

33. Вишняков И.Б. Стрыйский юрский прогиб // Геотектоника Волыно-Подолии. К.: Наук. думка, 1990. С. 181-185.

34. Вишняков И.Б., Помяновская Г.М. Морская терригенная формация. Палеоген // Геотектоника Волыно-Подолии. К.: Наук. думка, 1990. С. 128-132.

35. Вишняков И.Б., Помяновская Г.М. Структурно-формационные связи платформы и ее геосинклинального обрамления // Геотектоника Волыно-Подолии. К.: Наук. думка, 1990. С. 136-145.

36. Вишняков И.Б., Помяновская Г.М., Фильштинский Л.Е. Днестровский перикратонный прогиб // Геотектоника Волыно-Подолии. К.: Наук. думка, 1990. С. 159-169.

37. Вишняков И.Б., Помяновская Г.М., Фильштинский Л.Е. Львовско-Люблинский палеозойский прогиб // Геотектоника Волыно-Подолии. К.: Наук. думка, 1990. С. 169-177.

38. Вишняков І.Б., Гаврилко Г.А. Структура мезозойського чохла Волино-Поділля і зовнішнього Передкарпаття // Нові дані з геології та нафтогазоносності України. Львів: Укр ДГРІ, 1999. С. 29-41.

39. Власов Б.И. Волыно-Полесский рифейский прогиб // Геотектоника Волыно-Подолии. К.: Наук. думка, 1990. С. 147-152.

40. Власов Б.И. Волынское палеозойское поднятие // Геотектоника Волыно-Подолии. К.: Наук. думка, 1990. С. 178-180.

41. Волков Н.Г. Неотектонические движения земной коры юго-запада Рус­ской платформы на последнем этапе ее развития // Тек­тонические движения и новейшие структуры земной коры. М.: Недра, 1967. С. 177-179.

42. Волков Н.Г., Палиенко В.П., Соколовский И.Л. Морфоструктурный анализ нефтегазоносных областей Украины. К.: Наук. думка, 1981. 218 с.

43. Вялов О.С. Глубинные разломы и тектоника Карпат // Геол сб. Льв. геол. об-ва. - 1965. - №9. С.21-40

44. Вялов О.С. Стратиграфия неогеновых моласс Предкарпатского прогиба. К.: Наук. думка, 1965. 192 с.

45. Гаврилов А.А. Геоморфологическая система с позиций принципа геолого-геоморфологической конформности // Основные проблемы теоретической геоморфологии. - Новосибирск: Наука, 1985. С. 66-70.

46. Геодинамика Карпат / Круглов С.С., Смирнов С.Е., Спитковская С.М., Фильштинский Л.Е., Хижняков А.В. / Под ред. В.В. Глушко, С.С. Круглова. К.: Наук.думка, 1985. 136 с.

47. Геоморфодинамічний аналіз території України з метою природокористування: 3віт про НДР (заключний) / Інститут географії НАНУ. - № ДР 0193010618. К., 1994. 206 с.

48. Геотектоника Волыно-Подолии / Чебаненко И.И., Вишняков И.Б., Власов Б. и др. / Отв. ред. И.И. Чебаненко. - Киев: Наук. думка, 1990. 244 с.

49. Герасимов И.П. Архитектура Земли (геотектуры) в свете теории глобальной тектоники плит // Геоморфология. 1976. - №3. С. 3-14.

50. Герасимов И.П. Геодинамика современного рельефа земной поверхности и ее проявления // Современные движения земной коры. Теория, методы, прогноз. - М.: Наука, 1980. С.14-18.

51. Герасимов И.П. Проблемы глобальной геоморфологии: современная геоморфология и теория мобилизма в геологической истории Земли. М.: Наука, 1986. 207 с.

52. Герасимов И.П., Мещеряков Ю.А. Геоморфологический этап в истории Земли // Изв. АН СССР. Сер. геогр. 1964. - №6. С. 3-13.

53. Герасимов И.П., Ранцман Е.Я. Морфоструктура горных стран и их сейсмичность // Геоморфология. 1973. - №1. С. 3-13.

54. Геренчук К.И. Геоморфология Подолии // Учен. зап. Черн. ун-та. 1950. Вып. 2. - №8. С. 89-111.

55. Геренчук К.И. Тектонические закономерности в орографии и речной сети Русской равнины. Львов: Изд-во Льв. ун-та, 1960. 242 с.

56. Гзовский М.В. Основы тектонофизики. М.: Наука, 1975. 535 с.

57. Гзовский М.В., Крестников В.Н., Рейснер Г.И. Геологические методы количественной характеристики среднего градиента скорости вертикальных тектонических движений (изменений наклона) земной коры и некоторые результаты их применения // Изв. АН СССР. Сер.геофиз. 1959. - №8. С. 1147-1156.

58. Глушко В.В. Тектоника и нефтегазоносность Карпат и прилегающих прогибов. М.: Недра, 1963. 264 с.

59. Гнатюк Р.М. Головні складчасті структури у верхньокрейдових відкладах Південного Розточчя та їхнє відображення у рельєфі // Вісник Львів. Ун-ту. Сер. Географ. 2001. Вип. 28. С. 56-62.

60. Гнатюк Р.М. Структурний рельєф Південного Розточчя: Автореф.дисканд. геогр. наук: 11.00.04. / Львівський національний університет імені Івана Франка. Львів, 2002. 18 с.

61. Горелов С.К. Генетические типы горных сооружений СССР как показатели ведущей роли крупных неоднородностей земной коры в процессе новейших тектонических движений // Неотектоника и динамика подвижных областей территории СССР. М-лы Всесоюз.совещ. по пробл. неотектоники и динамики литосферы. Таллинн-Ташкент, 1983. С. 43-48.

62. Горелов С.К. О блоково-геосинклинальной гипотезе формирования рельефа горных стран (на примере центрального пояса Евразии и смежных областей) // Геоморфология. 1996. - №3. С. 3-19.

63. Горелов С.К. Морфоструктурные особенности переходных горно-равнинных территорий как показатель ведущей роли процесса кратонизации в формировании основных черт структуры и рельефа Земли // Геоморфология гор и равнин: взаимосвязи и взаимодействие. Тез. докл. междунар. совещания XXIV Пленума Геоморфологической комиссии РАН (6-10 октября 1998). Краснодар, 1998. С. 13-15.

64. Горы шовных зон СССР и тектоника плит. М.: Наука, 1990. 217 с.

65. Гофштейн И.Д. О террасах Днестра и новейших движениях в Придне­стровье // Бюл. комис. по изуч. четв. периода. 1960. - № 25. С. 20-24.

66. Гофштейн І.Д. Неотектоніка і геоморфогенез Верхнього Придністров’я. К.: В-во АН УРСР, 1962. 132 с.

67. Гофштейн І.Д. Тектонічне походження височини Бердо (Північна Буковина) // Геол. журн. 1963. Т. 23. Вип. 5. С. 51-56.

68. Гофштейн И.Д. Неотектоника Карпат. К.: Изд-во АН УССР, 1964. 183 с.

69. Гофштейн И.Д. Классификация современных движений земной коры // Геол. сб. Львовского ун-та. 1971. - №13. С. 158-163.

70. Гофштейн И.Д. Карта градиентов скоростей современных вертикальных движений Европейской части СССР // Геоморфология. 1975. - № 2. С. 33-36.

71. Гофштейн И.Д. Карпаты как островная дуга // Геология и геохимия горючих ископаемых. 1975. Вып. 42. С.14-19.

72. Гофштейн И.Д. Неотектоника Западной Волыно-Подолии. К.: Наук. думка. 1979. 153 с.

73. Гофштейн И.Д. Современные движения земной коры и рельеф Восточных Карпат // Современные движения земной коры. К.: Наук.думка. 1980. С. 149-154.

74. Гофштейн И.Д. О педиментах в Польско-Словацких и Украинских Карпатах // Геоморфология. 1985. - №2. С. 70-77.

75. Гофштейн И.Д. О высшей точке Русской равнины // Геоморфология. 1987. - №1. С. 66-68.

76. Гофштейн И.Д. Геоморфологический очерк Украинских Карпат. К.: Наук.думка, 1995. 85 с.

77. Гофштейн И.Д. Древний горный массив Слорунг в Пракарпатах (По данным анализа коррелятных отложений) // Геоморфология. 2001. - №1. С. 41-45.

78. Гофштейн И.Д., Помяновская Г.М. Пелчанская дислокация в свете но­вых данных // Материалы по региональной тектонике СССР. М.: Недра, 1964. С. 24-29.

79. Гофштейн И.Д., Сомов В.И. Карта современных вертикальных движений земной коры западной части Украины // Современные движения земной коры. 1973. - №5. С. 89-93.

80. Данилович Л.Г. Магматизм Карпат и вопросы геодинамики // Геология и геохимия горючих ископаемых. 1975. Вып. 42. С. 3-13

81. Данилович Л.Г. О положении зон субдукции в Украинских Карпатах // Геология и геохимия горючих ископаемых // Геология и геохимия горючих ископаемых. 1976. Вып. 47. С. 53-68

82. Демедюк Н.С. Древние поверхности выравнивания Украинских Карпат // Геоморфология. 1982. - №3. С. 36-44.

83. Джеррард А.Дж. Почвы и формы рельефа: пер. с англ. Л.: Недра, 1984. 208 с.

84. Доленко Г.Н. Геологія нафти та газу Карпат. К.: вид-во АН УРСР, 1962. 368 с.

85. Доленко Г.Н., Данилович Л.Г. Новое в учении о геосинклиналях и его приложение в Украинских Карпатах // Геологический журнал. 1975. - №5. С. 3-9.

86. Ефремов Ю.В. Где проводить границы Кавказа? // Геоморфология гор и равнин: взаимосвязи и взаимодействие. Тез. докл. междунар. совещания XXIV Пленума Геоморфологической комиссии РАН (6-10 октября 1998). Краснодар, 1998. С. 259-261.

87. Євдощук М.І., Чебаненко І.І., Гавриш В.К., Галабуда М.І. та ін. Теоретичні основи нетрадиційних геологічних методів пошуку вуглеводнів. К.: УДГРУ, 2001. 284 с.

88. Жидков М.П., Лихачева Э.А. Трифонов В.Г. Активные разломы Русской равнины и городское население // Геоморфология гор и равнин: взаимосвязи и взаимодействие. Тез. докл. междунар. совещания XXIV Пленума Геоморфологической комиссии РАН (6-10 октября 1998). Краснодар, 1998. С. 163-165.

89. Заика-Новацкий В.С., Чекунов А.В. Основные особенности сочленения Восточно-Европейской платформы с Галицийской складчатой областью байкалид // Сов. Геология. 1980. - № 12. С. 3-15.

90. Заморій П.К. Рухи земної кори в четвертинному періоді на території УРСР // Вч. зап. Київськ. ун-ту. 1950. Т.9. вип.3. С. 17-65.

91. Заморій П.К. Четвертинні відклади Української РСР. К.: Вид-во Київськ. ун-ту, 1961. 549 с.

92. Захаров Ф.В. Морфоструктура как основная геоморфологическая система // Основные проблемы теоретической геоморфологии. Новосибирск: Наука, 1985. С. 76-78.

93. Знаменская Т.А. Толтровый кряж и его место в структуре юго-западной окраины Восточно-Европейской платформы // Геол. журн. 1976. Вып. 5. - №36. С. 57-66.

94. Знаменская Т.А. Основные элементы разломно-блоковой структуры фундамента // Геотектоника Волыно-Подолии. К.: Наук. думка, 1990. С. 46-56.

95. Знаменская Т.А. Структурные проявления сдвиговой тектоники на Волыно-Подолии // Тектоника и стратиграфия. 1992. - Вып. 32. С. 8-14.

96. Знаменская Т.А., Чебаненко И. И. Блоковая тектоника Волыно-Подолии. К.: Наук. думка, 1985. 157 с.

97. Золотарев А.Г. Переходные морфоструктурные зоны на границах орогенных и платформенных областей // Структурная геоморфология горных стран. Фрунзе: Илим, 1972. С. 42-43.

98. Золотарев А.Г. Переходный рельеф между орогенными и равнинно-платформенными областями // Геоморфология. 1976. - №2. С. 26-35.

99. Золотарев А.Г. Периорогенные территории Советского Союза // Геоморфология. 1989. - №2. С. 26-35.

100. Золотарев А.Г. Влияние новейшего внутриконтинентального орогенеза на платформы // Геодинамика внутриконтинентальных горных областей. Новосибирск: Наука. Сибирское отделение, 1990. С. 103-112.

101. Зоненштайн Л.П., Кузьмин М.И., Натанов Л.М. Тектоника литосферных плит территории СССР. Книга 2.- М.: Недра, 1990. 334 с.

102. Зыков Д.З. К методике детальных геодинамических реконструкций новейшего этапа по геоморфологическим признакам. // Геоморфология. - №2. 1999. С.34-42.

103. До проблеми оцінки геодинамічної небезпеки стосовно об’єктів атомної енергетики України / Палієнко В.П., Барщевський М.Є., Швидкий Ю.М., Спиця Р.О. // Український географічний журнал. - 2000. - №1. С. 39-44.

104. Карабанов А.К. Неотектоника Беларуси: Автореф. Дис д-ра геол.-мин. Наук: 25.00.03 / Институт геологических наук НАН Беларуси. Минск, 2002. 44 с.

105. Карта гипсометрии подошвы плитных комплексов юго-запада СССР (с использованием материалов космической съемки) (М-б 1: 1 000 000) / Под ред. Н.А. Крылова. К.: Мин. геол. УССР, 1988.

106. Карта градиентов скоростей вертикальных движений вдоль линий повторного нивелирования Восточной Европы (М-б 1: 2 500 000) / Под ред. Ю.Г. Кузнецова. М.: Федеральная служба геодезии и картографии России, 1993.

107. Карта неотектоники юго-запада СССР. (М-б 1: 1 000 000) / Под ред. А.М.Маринича. К., 1997.

108. Карта разрывных нарушений и основных зон линеаментов юго-запада СССР (с использованием материалов космической съемки) (М-б 1:1 000 000) / Под ред. Н.А. Крылова. К.: Мин. геол. УССР, 1988.

109. Карта современных вертикальных движений земной коры Восточной Европы (М-б 1: 1 000 000) / Под ред. Ю.А. Мещерякова. М.: ГУГК, 1971.

110. Карта современных вертикальных движений земной коры Восточной Европы (М-б 1: 2 500 000) / Под ред. Ю.А. Мещерякова. М.: ГУГК, 1973.

111. Карта современных вертикальных движений земной коры на территории Болгарии, Венгрии, ГДР, Польши, Румынии, СССР (европейская часть), Чехословакии (М-б 1: 2 500 000). М.: ГУГК, 1986.

112. Кац Я.Г., Полетаев А.И., Румянцева Э.Ф. Основы линеаментной тектоники. М.: Недра, 1986. 140 с.

113. Кашменская О.В. Теория систем и геоморфология. Новосибирск: Наука, 1980. 120 с.

114. Ковальчук І.П. Регіональний еколого-геоморфологічний аналіз. - Львів: Інститут українознавства, 1997. - 440 с.

115. Комлев О.О. Планетарний геоморфогенез та геоморфолітосфера // Укр. геоморфологія: стан і перспективи. - Львів: Меркатор, 1997. - С. 41-45.

116. Кореневский С.М., Захарова В.М., Шамахова В.А. Миоценовые галогенные формации предгорных Карпат. Л.: Недра, 1977. 248 с.

117. Коржуев С.С. Морфотектоника и рельеф земной поверхности. М.: Недра, 1974. 539 с.

118. Коржуев С.С. Глобальная геоморфология и современный мобилизм // Изв. АН СССР. Сер.геогр. 1985. - №6. С. 43-50.