Поп’юк Яна Анатоліївна Палеогеографічні умови формування низьких терас Середнього Подністер’я та Верхнього Попруття (за фауною молюсків)

Короткий опис

Поп’юк Яна Анатоліївна, зберігач фондів Природничого музею, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича МОН України. Назва дисертації: «Палеогеографічні умови формування низьких терас Середнього Подністер’я та Верхнього Попруття (за фауною молюсків)». Шифр та назва спеціальності 11.00.04 геоморфологія та палеогеографія. Спецрада К26.001.22 Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Міністерствo освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерствo освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
ПОП’ЮК ЯНА АНАТОЛІЇВНА
УДК 551.435.13: [56:594 (477.8:282.247.314.-192.2)]
ДИСЕРТАЦІЯ
ПАЛЕОГЕОГРАФІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ НИЗЬКИХ ТЕРАС
СЕРЕДНЬОГО ПОДНІСТЕР’Я ТА ВЕРХНЬОГО ПОПРУТТЯ
(ЗА ФАУНОЮ МОЛЮСКІВ)
11.00.04 – геоморфологія та палеогеографія
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук.
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
____________ /Я. А. Поп’юк
Науковий керівник – Рідуш Богдан Тарасович,
доктор географічних наук, професор
Київ – 2021

ЗМІСТ
ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ
ВИВЧЕННЯ ЧЕТВЕРТИННИХ ВІДКЛАДІВ РІЧКОВИХ ТЕРАС
ДОЛИН СЕРЕДНЬОГО ДНІСТРА ТА ВЕРХНЬОГО ПРУТУ 26
1.1 Теоретичні засади генетичної та морфологічної типізації річкових
терас . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
1.2 Основні підходи до виділення терас та палеогеографічних
реконструкцій природних умов долин Середнього Дністра та
передкарпатської частини Верхнього Пруту. . . . . . . . . . . . . . . . .
1.3 Огляд підходів до хронології та кореляції етапів пізнього
плейстоцену . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
1.4 Методологічні засади вивчення палеобіогеографії молюсків
плейстоцену . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Висновки до Розділу 1 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
26
28
51
54
59
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
ПАЛЕОГЕОГРАФІЧНИХ УМОВ ПЛЕЙСТОЦЕНУ ЗА ФАУНОЮ
МОЛЮСКІВ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 62
2.1 Методика відбору палеонтологічних матеріалів . . . . . . . . . . . . .
2.2 Обробка результатів та матеріалів досліджень . . . . . . . . . . . . . . .
2.3 Методика палеоекологічних та палеогеографічних реконструкцій
Висновки до Розділу 2 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
62
65
68
73
РОЗДІЛ 3. СУЧАСНІ ПРИРОДНІ УМОВИ ТЕРИТОРІЇ
ДОСЛІДЖЕННЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 76
3.1 Геологічна будова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
3.2 Рельєф . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
3.3 Особливості кліматичних умов у річкових долинах Середнього
Дністра та передкарпатської частини Верхнього Пруту . . . . . . . . .
3.4 Гідрологічний режим та стік твердих наносів . . . . . . . . . . . . . . . . . .
3.5 Ґрунтовий, рослинний покриви та ландшафтні комплекси . . . . . . .
Висновки до Розділу 3 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
77
80
83
86
87
90
18
РОЗДІЛ 4. СКЛАД ФАУНИ МОЛЮСКІВ У КЛЮЧОВИХ
РОЗРІЗАХ ТЕРАСОВИХ ВІДКЛАДІВ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 92
4.1 Опис ключових розрізів терасових відкладів . . . . . . . . . . . . . . . . . .
4.1.1 Розріз стоянки Непоротове 7 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
4.1.2 Розріз руслового алювію в с. Дорошівці . . . . . . . . . . . . . . . . .
4.1.3 Розріз верхньопалеолітичної стоянки Дорошівці ІІІ . . . . . . .
4.1.4 Розріз стоянки Кормань 9 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
4.1.5 Розріз терасових відкладів в с. Зеленів . . . . . . . . . . . . . . . . . .
4.2 Таксономічний склад малакофауни у відкладах верхнього
плейстоцену . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
4.2.1 Розріз стоянки Непоротове 7 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
4.2.2 Розріз руслового алювію в с. Дорошівці . . . . . . . . . . . . . . . . .
4.2.3 Розріз верхньопалеолітичної стоянки Дорошівці ІІІ . . . . . . .
4.2.4 Розріз стоянки Кормань 9 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
4.2.5 Розріз терасових відкладів в с. Зеленів . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Висновки до Розділу 4 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
92
92
93
97
99
101
105
105
107
111
133
134
146
РОЗДІЛ 5. ПАЛЕОГЕОГРАФІЧНІ РЕКОНСТРУКЦІЇ УМОВ
ФОРМУВАННЯ НИЗЬКИХ ТЕРАС ТА БІОСТРАТИГРАФІЧНЕ
ЗНАЧЕННЯ МАЛАКОКОМПЛЕКСІВ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 150
5.1 Палеоекологічні умови формування низьких терас регіону
дослідження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
5.1.1 Розріз стоянки Непоротове 7 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
5.1.2 Розріз руслового алювію в с. Дорошівці . . . . . . . . . . . . . . . . .
5.1.3 Розріз верхньопалеолітичної стоянки Дорошівці ІІІ . . . . . . .
5.1.4 Розріз стоянки Кормань 9 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
5.1.5 Розріз терасових відкладів в с. Зеленів . . . . . . . . . . . . . . . . . .
5.2 Біостратиграфічне значення малакокомплексів плейстоцену . . . . .
5.2.1 Малакофауна холодних етапів плейстоцену . . . . . . . . . . . . . .
5.2.2 Малакофауна теплих етапів плейстоцену . . . . . . . . . . . . . . . . .
Висновки до Розділу 5 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
150
150
151
154
160
163
167
172
178
190
ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 192
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
195
233
19
ВСТУП
Актуальність теми дисертаційного дослідження. Циклічність кліматичних
змін минулого на регіональному та місцевому рівнях добре фіксується у відкладах
річкових терас. У регіоні Середнього Подністер’я розрізи низьких терас (першоїчетвертої, верхньоплейстоценових) є найбільш вивченими, тому їхнє подальше
дослідження дозволяє розширити і деталізувати наші знання про розвиток
природи регіону, простежити циклічність змін природних умов утворення
відкладів, з’ясувати їхній генезис. Водночас, низькі тераси долини Дністра
розташовані у її внутрішньоканьйонній частині, мезо- та мікрокліматичні
особливості якої істотно відрізняються від широтно-зональних, що мало вплив на
біоту в минулому. Особливо це стосується холодних етапів плейстоцену, коли
мікрокліматична диференціація різних частин долини була ще більш виразною.
Тому для порівняння досліджено й суміжну передгірську ділянку долини
Верхнього Пруту, де краще проявлялися регіональні кліматичні умови.
Серед палеофауністичних решток у континентальних відкладах квартеру
найчастіше зустрічаються саме черепашки молюсків. Вони присутні у більшості
генетичних типів відкладів. Оскільки ареали молюсків є екологічно
лімітованими, вони є палеоекологічними індикаторами, а іноді можуть мати й
біостратиграфічне значення.
Молюски плейстоцену в Україні та в регіоні зокрема досліджуються вже
досить тривалий час, проте у більшості попередніх досліджень увага
приділялася насамперед видовому та екологічному складу малакофаун, а от
біорізноманіття та мінливість малакокомплексів на різних етапах плейстоцену
практично не висвітлювались. Виняткову цінність для палеогеографічних
реконструкцій плейстоцену становить колекція молюсків Природничого музею
Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича, зібрана
М. Куницею на розрізах, частина яких зараз затоплена водами Дністровського
водосховища та більше недоступна для вивчення.
За останні роки реконструкції природних умов плейстоцену на підставі різних
індикаторів набули значного розвитку. Істотно розширились наші уявлення про
20
четвертинний період в цілому. У зв’язку зі зміною поглядів на вік та етапність
цього часу, відкриттям нових розрізів, зокрема й опорних, прогресом методик
визначення відносного та абсолютного віку відкладів, удосконаленням методів
малакофауністичних досліджень тощо, назріла необхідність перегляду
закономірностей поширення молюсків у плейстоцені, що й зумовило необхідність
проведення цього дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана в рамках наукової тематики кафедри фізичної географії,
геоморфології та палеогеографії географічного факультету Чернівецького
національного університету імені Юрія Федьковича і є частиною наукових тем
«Еволюція та антропогенізація ландшафтів передгірських та гірських територій
(2011–2015р.р.)» (№ державної реєстрації 0111U002505) та «Динаміка та
трансформація ландшафтів регіонів Західної України (2015–2020р.р.)»
(№ державної реєстрації 0116U003678); учасник проекту «Ховрахи на марші:
поширення і видоутворення протягом квартеру в Циркум-Понтичному регіоні та
його околицях», INQUA 1606P, 2018; учасник проекту «Середовище та культура
граветських та епіграветських збирачів та мисливців в Середньому Подністров’ї»,
2018/31/B/HS3/03125 (грант Національного наукового центру Польщі; керівник
М. Полтович-Бобак» (2019-2022); учасник проекту «Палеосайти Подніпров’я в
контексті розвитку місцевих музеїв» (грант Палеонтологічного товариства
США, 2020; керівники: Л. Попова, Б. Рідуш та ін.). Внесок здобувача полягає у
дослідженні динаміки та еволюції плейстоценових ландшафтів річкових долин за
фауною молюсків як керівним методом.
Метою дисертаційного дослідження є реконструкції умов формування
низьких терас Середнього Подністер’я та Верхнього Попруття за фауною
молюсків.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:
 охарактеризувати теоретико-методологічні засади вивчення річкових
терас та розглянути основні підходи до виділення терас долини Середнього
Дністра та передкарпатської частини Верхнього Пруту;
21
 окреслити методико-методологічні засади вивчення палеобіогеографії
молюсків плейстоцену;
 розкрити особливості сучасних природних умов території дослідження;
 описати ключові розрізи терасових відкладів;
 встановити таксономічний склад малакофауни у плейстоценових
відкладах низьких терас;
 здійснити реконструкції екологічних умов пізнього плейстоцену в
досліджуваних річкових долинах;
 дослідити біостратиграфічне значення малакокомплексів плейстоцену.
Об’єктом дослідження є низькі тераси долин Середнього Дністра та
Верхнього Пруту, їхня будова, відклади та малакофауністичні рештки у них.
Предметом дослідження є природні умови пізнього плейстоцену
Середнього Подністер’я та Верхнього Попруття за результатами вивчення
відкладів та малакокомплексів низьких терас.
Матеріали і методи дослідження. У роботі використано комплекс
польових експедиційних методів, а також таких загально- та конкретнонаукових методів: актуалістичний, порівняння, систематизації, статистичний,
картографічний, моделювання, геоморфологічний, стратиграфічний,
гранулометричний, літолого-петрографічний, малакологічний, кореляційний,
археологічний. При обробці матеріалів важлива роль відводилася дослідженню
конхіологічних ознак черепашок молюсків за визначниками.
Матеріали дослідження: 1) основою дисертаційного дослідження є
результати аналізу 109 проб з відкладів ключових розрізів (понад
61 780 черепашок наземних та прісноводних молюсків); 2) 458 зразків зі зборів
проф. М.О. Куниці (фонди Природничого музею Чернівецького національного
університету імені Ю. Федьковича); 3) неопубліковані проф. М.О. Куницею
дані за окремими розрізами, які зберігаються у фондах кафедри фізичної
географії, геоморфології та палеогеографії. Отримана інформація з перелічених
фондів (останні два пункти) використана для уточнення біостратиграфії
молюсків плейстоцену.
22
Наукова новизна отриманих результатів:
Вперше:
- реконструйовано короткоперіодичну етапність зміни фауни молюсків
впродовж пізнього плейстоцену;
- виконано аналіз біорізноманіття малакокомплексів для холодних та
теплих кліматолітів середнього та пізнього плейстоцену регіону дослідження,
встановлено ряд їхніх специфічних рис;
- встановлено, що фауни молюсків теплих етапів мають більше
відмінностей між собою, ніж такі холодних етапів, але біорізноманіття
молюсків впродовж холодних етапів було більшим;
- запропоновано віднести зональні ландшафти бузького часу
досліджуваних теренів до «перигляціальних напівпустельних і пустельних»;
- проведено детальні дослідження алювію витачівсько-бузької
дністровської тераси та запропоновано біостратиграфічний підхід до датування
руслової фації даної тераси.
Удосконалено та деталізовано:
- підходи до польового відбору проб – закцентовано увагу та доведено
необхідність врахування мікростратиграфії та фаціальної мінливості відкладів;
- реконструкції локальних та регіональних особливостей природних умов
досліджуваного району впродовж пізнього плейстоцену.
Набуло подальшого розвитку:
- уточнення таксономічного складу малакофауністичних комплексів
відкладів низьких терас Середнього Дністра та Верхнього Пруту;
- розчленування верхніх горизонтів терасових відкладів за генетичним
принципом на алювіальні лесоподібні суглинки та власне субаеральні леси;
- палеоекологічна інтерпретація «змішаної» фауни молюсків плейстоцену.
Практичне значення отриманих результатів. Отримані дані, разом із
результатами інших методів, можуть бути використані: для стратиграфічного
поділу відкладів лесово–ґрунтової серії досліджуваної території; для здійснення
23
реконструкцій природних умов плейстоцену; для удосконалення методики
палеонтологічних досліджень.
Результати дисертаційного дослідження впроваджені у наукові розробки
відділу «Археологічний музей» Інституту археології НАНУ (довідка № 125/01-
14-50, Додаток А), використовуються в навчальному процесі (курси
«Палеогеографія квартеру», «Геоморфологія», «Біогеографія»), описана
методика досліджень використовується при навчальних геологічних,
геоморфологічних, гідрологічних та виробничих практиках для студентів
географічного факультету Чернівецького національного університету імені
Юрія Федьковича (довідка № 11/17.195, Додаток Б).
Практичним результатом роботи над дисертаційним дослідженням є також
впорядкування колекції плейстоценових молюсків зборів проф. М. Куниці у
фондах Природничого музею Чернівецького національного університету імені
Юрія Федьковича; оновлення експозиції плейстоценових молюсків у його
палеонтологічному відділі; включення її до екскурсійних об’єктів Музею.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою
працею, виконаною на основі власних польових досліджень та аналізі фондових
матеріалів. Авторкою визначений таксономічний та екологічний склад
малакофауни у відкладах низьких терас; здійснені реконструкції
палеоекологічних умов за фауною молюсків. На основі власних
малакофауністичних матеріалів, неопублікованих даних проф. М. Куниці, за
результатами попередніх досліджень визначені зміни видового складу
малакокомплексів кліматолітів, здійснений аналіз біорізноманіття фауни
молюсків на холодних і теплих етапах плейстоцену.
Апробація результатів дисертації. Матеріали та результати
дисертаційного дослідження представлені на 19 всеукраїнських і міжнародних
конференціях, семінарах, симпозіумах та воркшопах: VІІІ міжнародній
науковій конференції студентів, аспірантів і молодих вчених «Географія,
геоекологія, геологія: досвід наукових досліджень» (Київ, 2011); Міжнародній
науковій конференції «Еволюція та антропогенізація ландшафтів
24
передгірських і гірських територій» (Чернівці, 2012); Міжнародному
науковому симпозіумі «Рельєф і клімат» (Чернівці, 2014); 2 міжнародному
воркшопі «Late Pleistocene and Holocene climatic variability in the CarpathianBalkan region» (Клуж-Напока, 2014); ХІХ українсько-польського семінару
«Леси і палеоліт Поділля» (Тернопіль, 2015); ХІІ з`їзді Українського
географічного товариства «Українська географія: сучасні виклики»
(Вінниця, 2016); Міжнародному симпозіумі «Central and Eastern Europe
Paleoscience Symposium: From Local to Global» (Клуж-Напока, 2016);
Міжнародному вокршопі «Populations in the Non-optimal environment»
(Чернівці, 2017); Міжнародній науково-практичній конференції «Географія в
Київському національному університеті імені Тараса Шевченка: 85 років –
досягнення та перспективи (GTSNU)», присвяченій 85-річчю географічного
факультету Київського національного університету імені Т. Шевченка
(Київ, 2018); Міжнародній науково-практичній конференції «Регіональні
аспекти флористичних і фауністичних досліджень» (Чернівці, 2018);
Міжнародна конференція, INQUA SEQS «Quarternary Stratigraphy in Karst and
Cave Sediments» (Постойна, 2018); ІІ міжнародна конференція «Рельєф і
клімат» (Чернівці, 2018); Міжнародній науковій конференції «Per aspera as
astra: До 100-літнього ювілею відомого археолога Бориса Тимощука» (Чернівці,
2019); Міжнародній науково-практичній конференції «Міждисциплінарні
інтеграційні процеси у системі географічної та екологічної науки»
(Тернопіль, 2019); 25 міжнародному симпозіумі, присвяченому дослідженню
печерних ведмедів (2019); Міжнародному науковому семінарі «Археологія
Буковини: здобутки та перспективи», присвяченому 100-літтю від дня
народження відомого науковця Бориса Тимощука (Чернівці, 2019); Міжнародна
конференція, INQUA SEQS «Quaternary Stratigraphy – palaeoenvironment,
sediments, palaeofauna and human migrations across Central Europe» (Вроцлав,
2020); Міжнародному науковому семінарі «Археологія Буковини: здобутки та
перспективи» (Чернівці, 2020).
25
Публікації. Основні наукові положення і результати дисертації
опубліковані в 27 наукових працях, загальним обсягом 6,5 д.а.: 8 наукових
статей у фахових виданнях, дві із них у журналах, індексованих у Scopus і WoS.
19 матеріалів і тез доповідей на наукових всеукраїнських та міжнародних
конференціях, симпозіумах та семінарах (7 із них зарубіжних).
Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, 5 розділів,
висновків та списку використаних джерел (369 найменувань). Загальний обсяг
роботи становить 266 ст., із них – 169 ст. основного тексту, 103 рисунки,
13 таблиць.

Список літератури

ВИСНОВКИ
Виконані в дисертаційному дослідженні реконструкції природних умов
часу формування низьких терас Середнього Подністер’я та Верхнього
Попруття за фауною молюсків дають підстави сформулювати такі висновки:
1. Попередніми дослідженнями встановлені морфологічні та
морфометричні характеристики терас, особливості їхньої будови, генезису,
віку, геолого-геоморфологічних та палеогеографічних умов формування тощо.
Однак досі серед науковців не досягнуто єдиного погляду щодо визначення
кількості терас в долинах Середнього Дністра та Верхнього Пруту та критеріїв
їх виділення. На основі аналізу основних підходів ми склали схему узгодження
висоти та кількості терас за різними авторами. У наших дослідженнях ми
дотримувалися підходу до виділення терас за М. Векличем (1982).
За результатами досліджень викопних ґрунтів, рослинності та
малакофауни визначені основні особливості просторово-часової динаміки
природних умов річкових долин Середнього Дністра та Верхнього Пруту в
плейстоцені. Проте досі не приділялась увага вивченню реакції фауни молюсків
на короткоперіодичні зміни природних умов у плейстоцені.
2. Подібність ландшафтно-екологічних умов проживання плейстоценової
фауни молюсків до сучасних дозволила встановити природні обстановки на
різних етапах плейстоцену та простежити еволюцію палеоландшафтів. Завдяки
тому, що наземні молюски мають обмежені можливості до дисперсії і вразливі
до змін природних умов, вони є однією з найбільш показових груп організмів
для біоіндикаційних цілей.
3. Нами застосований удосконалений комплекс методів та підходів до
досліджень палеогеографічних умов плейстоцену за фауною молюсків, суть якого
полягає у: відборі проб з лесово-ґрунтових товщ монолітним способом; точній
стратиграфічній прив’язці проб до окремих фацій відкладів та до підрозділів
кліматолітів; врахуванні тафономічних умов залягання відкладів. Це дозволило
уникнути змішування тафоценозів молюсків з різних геологічних фацій.
193
4. На основі аналізу сучасних природних умов регіонів Середнього
Подністер’я та Верхнього Попруття встановлені спільні та відмінні риси:
розташування на різних геоструктурних одиницях; відмінні за складом та віком
геологічні породи, які складають цоколі терас та днища долин; різний характер
прояву неотектонічних рухів; мезо- та мікрокліматичні відмінності як між
середньодністерською та верхньопрутською долинами, так і внутрішньо- та
надканьйонними ділянками долини Середнього Дністра, які відображають
особливості формування низьких терас та специфічні риси ландшафтнокліматичних умов у пізньому плейстоцені.
5. Реконструкції природних умов формування низьких терас Середнього
Подністер’я та Верхнього Попруття здійснено за ключовими розрізами
верхньоплейстоценових терасових відкладів: розрізи багатошарових
палеолітичних стоянок Непоротове 7 та Дорошівці ІІІ; розріз палеолітичної
стоянки Кормань 9, розріз руслового алювію біля стоянки Дорошівці ІІІ;
розріз Зеленів. Для кайдацького, прилуцького, витачівського, бузького,
дофінівського та причорноморського кліматолітів встановлено варіації фауни
молюсків у різних фаціальних відмінах. З’ясовано, що навіть в сусідніх пробах
з одного кліматоліту не лише змінюється частка окремих видів, але види
можуть з’являтися чи зникати.
6. У природних умовах досліджуваних річкових долин під час бузького
кліматоліту існували значні відмінності. Ми пропонуємо вважати ландшафти
бузького часу в долині Середнього Дністра близькими до перигляціальних
степових та лісостепових, а в долині Верхнього Пруту – перигляціальних
напівпустельних чи пустельних. Відповідно, внутрішньоканьйонна частина
долини Дністра навіть під час екстремально холодних етапів була рефугіумом
існування наземних молюсків.
7. Здійснені реконструкції палеоекологічних умов пізнього плейстоцену
показують, що кожен етап має свій індивідуальний видовий та екологічний
набір молюсків. Простежені зміни видового різноманіття молюсків впродовж
холодних та теплих етапів плейстоцену. Встановлена домінантність окремих
194
видів (Succinea oblonga для всіх етапів; для холодних –Columella columella,
Vallonia tenuilabris, Xerolenta obvia; для теплих найбільш характерними є такі
таксони як Pupilla sterri, Vallonia pulchella, Chondrula tridens, Clausilia dubia,
Xerolenta obvia, Helicopsis striata, Trichia hispida), визначені найбільш
характерні види, а також такі, що зустрічаються рідко. Найвища видова
різноманітність спостерігається у другій половині пізнього плейстоцену.
У видовому складі простежується більше відмінностей між фаунами теплих
етапів, ніж між фаунами холодних. Фактори, що впливали на диференціацію
груп молюсків: ландшафтно-кліматичні умови; мінливість клімату впродовж
окремих етапів; особливості мезо- та мікрорельєфу. Низьке видове різноманіття
може свідчити не лише про несприятливі природні умови для проживання
наземних молюсків, але і про короткотривалість існування угруповань.
8. Індивідуальні особливості видового та екологічного складу,
домінантність окремих таксонів в наземних малакокомплексах плейстоцену
можуть мати біостратиграфічне значення. На підставі проведеного аналізу
фауни молюсків у відкладах руслової фації ІІ надзаплавної тераси Дністра
підтверджено вік алювію та здійснено її стратиграфічне розчленування.
9. Виходячи із сучасних уявлень про короткоперіодичні зміни природних
умов у межах окремих етапів плейстоцену (підетапи, стадії, підстадії, фази),
показано, що «змішані малакокомплекси» є тафоценозами.