Територіальна організація соціальної сфери черкаської області та основні напрямки її вдосконалення

Короткий опис

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

На правах рукопису

УДК 911. 3:30(477.46)

Запотоцька ірина василівна

Територіальна організація соціальної сфери черкаської області та основні напрямки її вдосконалення

Спеціальність 11.00.02 економічна та соціальна географія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук

Науковий керівник:
доктор економічних наук, професор, член-кореспондент АПН України, Заслужений діяч науки і техніки України
Олійник
Ярослав Богданович,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, декан географічного факультету, завідувач кафедри економічної та соціальної географії

Київ ‑ 2007

ВСТУП

Актуальність теми. Трансформаційні прояви сучасних економічних перетворень покликані забезпечити сталий розвиток України та її регіонів. Головним завданням за таких умов є забезпечення якісних характеристик соціальної сфери. Мова йде про необхідність гарантування соціальної захищеності людини, підвищення рівня її життя, мінімізації різноманітних соціальних диспропорцій. Соціальній сфері в даних процесах відводиться провідна роль. Вона є частиною суспільно-географічної системи, функціональне призначення якої полягає в наданні послуг соціального характеру, що, з одного боку, забезпечує зайнятість населення, зростання ВВП та наповнення бюджету, з іншого, ‑ визначає освітній та культурний рівень, стан здоров’я особи, формуючи людський капітал держави.
Економічне піднесення останніх років в країні не спричинило істотного поліпшення соціальної сфери. Водночас продовжують поглиблюватися регіональні відмінності соціального розвитку. Регіон, як частина країни, є центральною ланкою соціально-економічного зростання, що потребує ґрунтовних наукових суспільно-географічних досліджень, і, зокрема, в соціальній сфері. Такі дослідження передбачають забезпечення раціональної територіальної організації соціальної сфери регіону та її комплексно пропорційного розвитку.
Вивченням проблем вдосконалення територіальної організації соціальної сфери на сучасному етапі займаються в Міністерстві праці та соціальної політики, Інституті соціальних досліджень, Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України, Національному Інституті стратегічних досліджень, Інституті прогнозування НАН України, Інституті регіональних досліджень та на кафедрах вузів України. Значний внесок в дослідження вище зазначених проблем зробили вчені економіко-географи та економісти Б.Данилишин, В.Дорошенко, І.Дудник, С.Важенін, Н.Вітренко, С.Ковальов, В.Козак, О.Кочерга, В.Куценко, С.Лавров, О.Любіцева, А.Мазаракі, Л.Нємець, Я.Олійник, М.Орлатий, Я.Остафійчук, В.Покшишевеький, В.Проскуряков, М.Руткевич, В.Рутгайзер, Ю.Саєнко, Ю.Саушкін, А.Самоукін, А.Степаненко, Ж.Тощенко, В.Удовиченко, Б.Хомелянський, Б.Хорев, В.Юрківський, А.Ягодка та інші.
Враховуючи трансформаційні процеси соціально-економічного розвитку та соціальну орієнтованість економіки, високий динамізм, територіальну сегментацію і локальний характер елементів соціальної сфери, необхідно вдосконалити методичні підходи до оцінки ефективності її функціонування та територіальної організації. Зокрема, дискусійним є питання про визначення сутності соціальної сфери та споріднених з нею понять, основних її складових. Недостатньо розробленими і висвітленими залишаються питання вдосконалення територіальної організації соціальної сфери на рівні області, зокрема пріоритетних напрямків її розвитку, ефективності функціонування основних елементів, їх територіальної локалізації, що й зумовило вибір теми дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою науково-дослідних робіт, що проводяться у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка на кафедрі економічної та соціальної географії, зокрема, з науково-дослідними темами: «Суспільно-географічні основи регіонального природокористування» (№ державної реєстрації 0101U001568) та «Суспільно-географічні основи дослідження регіональної екологічної безпеки» (№ державної реєстрації 0106U005754).
Потреба вирішення перелічених проблем задля забезпечення сталого економічного зростання і соціального добробуту вказує на актуальність тематики та визначила мету і завдання дослідження.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є комплексне дослідження територіальної організації соціальної сфери Черкаської області та обґрунтування перспективних напрямків її вдосконалення.
Для досягнення поставленої мети розв’язувалися такі завдання:
- поглиблення теоретико-методичних основ територіальної організації соціальної сфери області;
- систематизація методичних підходів та розробка методики оцінки територіальної організації соціальної сфери області;
- оцінка чинників формування та розвитку соціальної сфери Черкаської області та виявлення механізмів їх впливу;
- аналіз функціональних структур (компонентної, територіальної, управлінської) соціальної сфери Черкаської області;
- визначення проблем та основних напрямків вдосконалення територіальної організації соціальної сфери Черкаської області.
Об’єктом дослідження обрано соціальну сферу Черкаської області.
Предмет дослідження - територіальна організація соціальної сфери Черкаської області.
Методи дослідження. Методологічну і теоретичну основу дисертаційної роботи склав синтез результатів фундаментальних і прикладних досліджень соціальної сфери; праці вчених різних галузей знань, в яких висвітлено фундаментальні теорії соціального розвитку. У дисертації були використані загальнонаукові та спеціальні методи. Головними загальнонауковими методами є системний підхід, структурний аналіз, синтез, ідеалізації, індукції, дедукції, історичний, літературний, експедиційний тощо. Серед спеціальних методів застосовані методи математичної статистики, зокрема, побудови статистичних поверхонь для виявлення ядер районоутворення та диспропорцій територіального розвитку соціальної сфери; математичного прогнозування (трендові та декомпозиційні моделі) - для прогнозування чисельності населення; ранжування для визначення рангів територіальних одиниць соціальної сфери, типізації для виявлення територіальних відмінностей у галузевій структурі соціальної сфери та типів структурних одиниць соціальної сфери; експертних оцінок; картографування; районування з метою визначення соціально-географічних районів області; балансовий - для співставлення балансів доходів і витрат населення, фінансування і витрат на соціальну сферу; нормативний метод для співставлення фактичних показників з нормативами тощо.
Інформаційну базу дисертаційної роботи становлять результати наукових досліджень регіонального розвитку в Україні, систематизовані та оброблені автором дані офіційної статистики (Державного комітету статистики України, Головного управління статистики у Черкаській області, статистичних щорічників України та Черкаської області за 1995-2005 роки), нормативно-правові документи.
Наукова новизна одержаних результатів. У результаті дисертаційного дослідження:
‑ вперше:
- розроблено методичні основи суспільно-географічного дослідження соціальної сфери регіону в умовах ринкових трансформацій;
- обґрунтовано систему показників та методику бальної оцінки рівня розвитку соціальної сфери регіону;
- виявлено історико-географічні особливості становлення та розвитку соціальної сфери Черкаської області;
- проведено системно-структурний аналіз соціальної сфери Черкаської області і виявлено територіальні пропорції її розвитку;
- проведено кластеризацію адміністративних районів Черкаської області за рівнем розвитку соціально-культурної та соціально-побутової сфер.
- виділено типи адміністративних районів Черкаської області за рівнем розвитку соціальної сфери;
- визначено основні напрямки вдосконалення територіальної організації соціальної сфери Черкаської області.
‑ вдосконалено:
- систему чинників, які впливають на територіальну організацію соціальної сфери Черкаської області;
‑ набуло подальшого розвитку:
- поглиблено теоретико-методологічні положення суспільно-географічної сутності соціальної сфери регіону;
- уточнено сутність принципів формування соціальної сфери регіону;
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що матеріали наукових розробок щодо перспектив соціальної сфери Черкаської області використовуються в практичній діяльності Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України (довідка № 01-11/392 від 30.05. 2007).
Результати дисертаційного дослідження використовуються при викладанні курсів «Географія сфери обслуговування» і «Економічна та соціальна географія України» в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (довідка № 050/453-30 від 11.06.2007).
Особистий внесок здобувача. Виконане дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею, в якій наведено результати власних досліджень автора щодо розробки теоретико-методологічних та методичних основ суспільно-географічного дослідження соціальної сфери. Із наукових праць, надрукованих у співавторстві, використані лише ті ідеї та розробки, які належать автору особисто.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження, викладені у дисертації, доповідалися на 5 наукових з’їздах, конференціях: Третій Всеукраїнській науково-практичній конференції «Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України» (Київ, 2004); Міжнародній конференції молодих вчених «Молоді науковці географічній науці» (Київ, 2004); Міжнародній науково-практичній конференції «Регіональні проблеми України: географічний аналіз та пошук шляхів вирішення» (Херсон, 2005); Міжнародній конференції «Молоді науковці географічній науці» (Київ, 2006), ІV Всеукраїнській науковій конференції «Географічні проблеми розвитку продуктивних сил України» (Київ, 2007).
Публікації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження викладені в 9 наукових працях загальним обсягом 2,3 д.а. (1,4 д.а. - авторські), в тому числі у фахових виданнях - 4 статті, обсягом 1,8 д.а. (1,2 д.а. авторські).
Обсяг та структура дисертації Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків (загальним обсягом 167 сторінок машинописного тексту), списку використаних джерел (192 найменуванння) та додатків (28). У роботі вміщено 39 рисунків.

Список літератури

ВИСНОВКИ

1. Соціальна сфера регіону це система галузей господарства відповідної території, основним призначенням яких є задоволення соціальних потреб населення, забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людей, фізичне та духовне вдосконалення особистості, підвищення ефективності суспільного виробництва. За своїм складом соціальна сфера це багатогалузева багаторівнева система, основними системоутворюючими зв'язками якої, є функціонально-компонентні, функціонально-територіальні та функціонально‑ управлінські.
2. Для суспільно-географічного вивчення соціальної сфери головним є дослідження її територіальної організації. Функціонування даної сфери підпорядковується дії закономірностей територіального розміщення соціальної сфери: залежність рівня розвитку та структури соціальної сфери від рівня розвитку та розміщення продуктивних сил суспільства; територіальна диференціація розвитку соціальної сфери; територіальна концентрація підприємств соціальної сфери та територіальна інтеграція соціальної сфери в структуру регіонального господарського комплексу. Принципами територіальної організації соціальної сфери є такі: регіональної цілісності, збалансованості й пропорційності, принцип комплексності, соціальної ефективності, оптимальної доступності. Використання об’єктивних закономірностей та суб’єктивних принципів територіального розміщення соціальної сфери на певній території буде сприяти формуванню територіальної організації соціальної сфери регіону, що являє собою таке науково-обгрунтоване розміщення взаємопов’язаних підприємств та установ соціальної сфери регіону і управлінських структур, яке дає значний соціальний та економічний ефект внаслідок комплексування життєдіяльності людей й оптимального використання території. В основі територіальної організації соціальної сфери лежить системно-структурний аналіз з виділенням галузевої, територіальної та управлінської структур.
3. При дослідженні територіальної організації соціальної сфери головними загальнонауковими методами є системний підхід, структурний аналіз, синтез, моделювання, ідеалізації, індукції, дедукції, історичний, літературний, експедиційний тощо; серед спеціальних методів застосовуються методи математичної статистики, математичного прогнозування, побудови статистичних поверхонь, ранжування, типізації, експертних оцінок, картографування, районування, моделювання, балансовий, нормативний тощо. Основними етапами суспільно-географічного дослідження соціальної сфери регіону є: концептуально-методичний, оцінковий, аналітичний та синтетичний.
4. Вся сукупність чинників, що впливають на формування територіальної організації соціальної сфери області об’єднано у 4 групи: суспільно-географічні, економічні, історико-географічні та еколого-географічні чинники. Визначальний вплив на формування та розвиток соціальної сфери області має група суспільно-географічних чинників за рахунок прямого впливу системи розселення та значного впливу демографічної ситуації. Важливими є історико-географічні чинники, вплив яких виявляється через визначення чотирьох етапів становлення та розвитку соціальної сфери Черкаської області: етап зародження соціального простору Черкащини; етап виникнення і розвитку перших міст Черкаської області - центрів ремесла, торгівлі і культури; етап формування і розвитку сучасної територіальної організації соціальної сфери Черкаської області; сучасний етап розвитку соціальної сфери Черкаської області.
5. В результаті системно-структурного аналізу соціальної сфери та кластеризації адміністративних районів Черкаської області за рівнем розвитку соціально-культурної та соціально-побутової сфер, а також за показниками реалізації послуг на 1 особу та кількості зайнятих в соціальній сфері на 1 тис. жителів виділено типи адміністративних районів за рівнем розвитку соціальної сфери: з найвищим розвитком соціальної сфери - Черкаський район; з вищим за середній - Уманський, Смілянський та Золотоніський; з середнім - Звенигородський та Чорнобаївський; з нижчим від середнього - Жашківський та Канівський; з найнижчим - Тальнівський, Христинівський, Кам’янський, Катеринопільський, Городищенський, Лисянський, Монастирищенський, Корсунь-Шевченківський, Шполянський, Маньківський, Чигиринський та Драбівський райони.
6. Основними локальними елементами функціонально-територіальної структури соціальної сфери Черкаської області є: райноформуючий вузол м. Черкаси; райноформуючий центр м. Умань; центри - Сміла, Золотоноша, Канів, Звенигородка та інші адміністративні центри; пункти всі інші поселення, які надають хоча б один вид послуг. Регіональні елементи функціонально-територіальної структури соціальної сфери Черкаської області представлені двома соціально-географічними підрайонами: Східним та Західним.
7. Дослідження функціонально-управлінської структури соціальної сфери Черкаської області полягало в аналізі сучасної системи органів управління даної сфери, які представлені Черкаською обласною державною адміністрацією та її підрозділами
8. Для прогнозування зміни показників забезпеченості населення об’єктами соціальної сфери до 2010 року і порівняння з нормативами здійснено прогноз чисельності населення Черкаської області методами згладжування та аналітичного вирівнювання. Прогнозні розрахунки передбачають зменшення чисельності населення області на 8%.
9. Вдосконалення галузевої структури соціальної сфери Черкаської області передбачає: оптимізацію мережі закладів соціальної сфери відповідно до основних потреб населення; доведення показників забезпеченості закладами соціальної інфраструктури до нормативів; оновлення матеріально-технічної бази закладів соціальної інфраструктури; забезпечення зростання витрат на соціальну сферу; максимальне розширення мережі об'єктів для повноцінного задоволення потреб населення; покращення якості та збільшення асортименту та обсягів послуг, які надаються населенню. Адміністративними районами Черкаської області, які потребують першочергового втручання і вдосконалення функціонально-галузевої структури є: Тальнівський, Христинівський, Кам’янський, Катеринопільський, Городищенський, Лисянський, Монастирищенський, Корсунь-Шевченківський, Шполянський, Маньківський, Чигиринський та Драбівський.
10. На основі методу побудови статистичних поверхонь виявлено проблеми функціонально-територіальної структури соціальної сфери Черкаської області, які полягають у периферійності розміщення районоформуючого вузла м. Черкаси (що спричиняє складну територіальну доступність жителів західних та центральних адміністративних районів області до послуг вищого рангу) та незначний вплив Уманського районоформуючого центру. Все це спричиняє формування в межах області буферної зони (Лисянський, Звенигородський, Катеринопільський та Шполянський райони) та периферійних територій (Монастирищенський та Жашківський райони).
11. Вдосконалення функціонально-територіальної структури Черкаської області потребує цілеспрямованого формування ще одного районоформуючого центра соціальної сфери Звенигородсько-Ватутінського. Проблему периферійності Монастирищенського та Жашківського районів необхідно вирішувати шляхом збільшення зони впливу Уманського центру та покращенню транспортної інфраструктури даних районів. Вдосконалення соціальної інфраструктури вузла, центрів та пунктів обслуговування полягає в оновленні існуючих її об’єктів та створенні нових відповідно до потреб населення, розширенні асортименту та покращенні якості надання послуг. Найбільшої уваги серед центрів соціальної сфери потребують селища міського типу центри адміністративних районів, що мають найнижчий рівень розвитку соціальної інфраструктури внаслідок недостатнього фінансування. Значного вдосконалення потребують сільські населені пункти, інфраструктура яких має високий ступінь зношеності.