ТЕРИТОРІАЛЬНО-РЕКРЕАЦІЙНИЙ КОМПЛЕКС ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)

Короткий опис

Київський національний університет
імені Тараса Шевченка

На правах рукопису

ФІЛОНЕНКО ІРИНА МИКОЛАЇВНА

УДК 913(477.51)/Ф55

ТЕРИТОРІАЛЬНО-РЕКРЕАЦІЙНИЙ КОМПЛЕКС ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)

Спеціальність 11.00.02 економічна та соціальна географія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук

Науковий керівник
доктор географічних наук, професор
Іщук Степан Іванович

КИЇВ 2004

ЗМІСТ
ВСТУП....................................................................................................... 3
РОЗДІЛ I. НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНОГО АНАЛІЗУ ТЕРИТОРІАЛЬНО-РЕКРЕАЦІЙНИХ КОМПЛЕКСІВ (ТРК) 9
1.1. Обласний територіально-рекреаційний комплекс як об’єкт суспільно-географічного дослідження........................................................ 9
1.2. Наукові підходи до класифікації і типології ТРК обласного
рівня............................................................................................ 15
1.3. Науково-методичні основи структурного аналізу ТРК............ 21
1.4. Основи методики суспільно-географічного аналізу територіально-рекреаційних комплексів............................................................ 28
Висновки до розділу І ....................................................................... 41
РОЗДІЛ II. СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ ФАКТОРІВ ФОРМУВАННЯ І ФУНКЦІОНУВАННЯ ТРК ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ...................... 43
2.1. Суспільно-географічне положення ............................................ 43
2.2. Природно-ресурсний потенціал ................................................ 46
2.3. Суспільно-історичні рекреаційно-туристські ресурси ............. 65
2.4. Система розселення і трудові ресурси ...................................... 75
2.5. Рівень соціально-економічного розвитку території і регіональної інфраструктури .......................................................................... 82
2.6. Екологічна ситуація як фактор формування ТРК .................... 99
Висновки до розділу II ...................................................................... 113
РОЗДІЛ III. СТРУКТУРА І ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТРК ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ..................................................................... 116
3.1.Функціонально-компонентна структура ТРК Чернігівської бласті 116
3.2. Територіальна структура ТРК і її елементи ............................. 127
3.3. Система управління об’єктами ТРК і управлінська структура 137
3.4. Напрямки перспективного розвитку і вдосконалення територіальної організації ТРК .......................................................................... 141
Висновки до розділу ІІІ .................................................................... 153
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ............................................................... 155
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ........................................... 159
ДОДАТКИ ................................................................................................. 175

ВСТУП
Актуальність теми. У світлі національного і культурного відродження України розвиток рекреації і туризму набуває сьогодні особливого значення. Рекреаційна галузь, сформована як самостійна складова економічної системи, набуває дедалі більшого значення для розвитку економіки і стрімко інтегрується у світову туристичну індустрію. Вона об’єднує комплекс галузей та їх підрозділів, функції яких полягають у задоволенні різноманітного і складного попиту на відпочинок, оздоровлення та розваги. Разом з тим це і важлива стаття надходжень коштів до бюджету країни, в т.ч. валютних. Унікальний комплекс історичних, культурних та природних пам’яток, значні рекреаційні можливості України приваблюють туристів. Впродовж 2003 року спостерігалось збільшення обсягів в’їзного туризму на 8% і нарощування обсягів внутрішнього туризму на 5%; зростання кількості підприємств, задіяних у сфері туризму, склало 3,1%; на 1,3% збільшилось число зайнятих. Сукупний обсяг наданих турпослуг становив близько 3,3 млрд. грн. (з приростом 8,3%). Все це робить рекреацію одним із важливих чинників виходу економіки країни з кризи, стабільного і динамічного збільшення надходжень до бюджету, позитивного впливу на стан справ у багатьох галузях господарства. Загальновідома роль рекреації і туризму у підвищенні рівня зайнятості населення (собівартість створення робочих місць тут є однією з найнижчих серед інших галузей економіки). З оптимізацією цієї сфери діяльності суспільства тісно пов’язане виявлення ресурсів і можливостей території кожної адміністративної області для рекреаційної діяльності. Розробка науково-теоретичних основ і реалізація на практиці шляхом створення обласних територіально-рекреаційних комплексів (ТРК) сприяла б зниженню надмірних навантажень на ландшафти традиційних рекреаційних місцевостей, дала б змогу заохотити більше працівників у рекреаційну сферу.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов’язана з тематикою науково-дослідних робіт кафедри географії Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя (тема Еколого-економічне районування України”), номер державної реєстрації 0194U001566 та кафедри країнознавства і туризму Київського національного університету імені Тараса Шевченка (тема Суспільно-географічні основи регіонального природокористування”), номер державної реєстрації 0101U002601.
Об’єктом дослідження обрано територіально-рекреаційний комплекс (ТРК) Чернігівської області України, який є важливою регіональною ланкою в загальнодержавній системі територіальної організації рекреаційної діяльності населення.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні та практичні засади формування і функціонування територіально-рекреаційного комплексу як підсистеми суспільно-географічного комплексу Чернігівської області.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування науково-методичних основ формування і функціонування територіально-рекреаційного комплексу Чернігівської області в контексті територіальної організації і комплексно-пропорційного розвитку обласного регіону і господарства України.
Для досягнення поставленої мети ставились такі наукові завдання:
- розкрити наукову сутність територіально-рекреаційного комплексу адміністративної області як об’єкту дослідження суспільної географії;
- доповнити класифікацію і типологію ТРК обласного рівня;
- систематизувати і вдосконалити методику дослідження ТРК в адміністативних областях;
- оцінити вплив природно-ресурсного потенціалу і соціально-економічних факторів на формування ТРК Чернігівської області;
- на основі аналізу комплексної оцінки рекреаційних територій встановити для них коефіцієнти рекреаційної цінності;
- проаналізувати структуру ТРК Чернігівської області і виявити ефективність функціонування всіх її компонентів;
- обґрунтувати напрямки територіальної і комплексно-пропорційної організації ТРК на найближчу перспективу.
Теоретико-методологічною основою дослідження слугували наукові положення публікацій в галузі рекреаційної географії вчених В.С.Преоб­раженського, Ю.А.Веденіна, І.В.Зоріна, І.Т.Твердохлєбова, Крачила Н.П., Ма­цоли В.І.; а також роботи, присвячені вивченню рекреаційних систем і комплексів адміністративних областей і регіонів України (Багров М.В., Недаш­ківська Н.Ю., Шаблій О.І., Долішній М.І., Кравців В.С., ІгнатенкоО.М. та ін).
У процесі дослідження використовувались науково-методологічні розробки українських вчених-географів, присвячені вивченню рекреаційних ресурсів Чернігівської області. Це роботи О.О.Бейдика, Руденка В.П., СмаляІ.В., Жученко В.Г. та ін.
Методи дослідження, використані матеріали. В процесі дослідження використовувались як загальнонаукові (системний підхід, структурний аналіз і синтез, порівняльно-географічний), так і спеціальні методи (картогра­фічний, районування, графічний, статистичний тощо). Джерелами інформації служили первинні статистичні матеріали Чернігівського обласного управ­ління статистики; ДЛГО «Чернігівліс»; обласного управління земельних ресурсів; відділу контролю водних, земельних ресурсів і надр Державного управління екології та природних ресурсів у Чернігівській області; туристично-екскурсійного виробничого об’єднання Чернігівтурист”; Управління з питань молоді та туризму при Облдержадміністрації; результати візуальних спостережень автора і зібрані ним первинні матеріали на об’єктах рекреації.
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у наступному:
- доповнено визначення територіально-рекреаційного комплексу як специфічного суспільно-географічного утворення в межах облас­ного регіону;
- узагальнено наукові підходи до класифікації і типології терито­ріально-рекреаційних комплексів;
- проведено аналіз факторів формування ТРК адміністративної області, визначено коефіцієнти рекреаційної цінності для адмініст­ра­тивних районів області;
- розроблено серію картосхем забезпеченості адміністративних райо­нів Чернігівської області рекреаційними ресурсами;
- на основі структурного аналізу проаналізовано компонентний, територіальний і управлінський аспекти функціональної структури ТРК Чернігівської області;
- розроблено основні напрямки і конкретні рекомендації для поліп­шення рекреаційної діяльності на території Чернігівської області в умовах трансформації економіки України.
Теоретичне і практичне значення роботи. Теоретичні узагальнення та методичні прийоми, викладені в дисертації можуть бути використані для суспільно-географічних досліджень територіально-рекреаційних комплексів адміністративних областей України. Наукові розробки з обґрунтування системи заходів, необхідних для ефективності функціонування ТРК Чернігівської області в умовах трансформації економіки України були використані Управлінням з питань молоді і туризму облдержадміністрації.
Одержані наукові результати використовуються у навчально-методичному процесі при викладанні дисциплін Краєзнавство і туризм”, Туристична робота”, Рекреаційна географія” на природничо-географічному та соціально-гуманітарному факультетах Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя.
Особистий внесок здобувача. Конкретизовано сутність поняття територіально-рекреаційний комплекс адміністративної області”. Обґрунтовано та доповнено науково-методичні основи суспільно-географіч­ного аналізу територіально-рекреаційних комплексів (ТРК). Вперше зроблена комплексна оцінка рекреаційно-ресурсного потенціалу Чернігівської області. Розроблено практичні рекомендації щодо раціоналізації використання рекреаційно-ресурсного потенціалу у розрізі адміністративних районів області, визначені напрямки і перспективи подальшого розвитку ТРК. Сукупність отриманих науково-практичних результатів належить особисто автору і є його науковим доробком.
Апробація результатів дослідження. Теоретичні та методичні поло­жен­ня дисертаційної роботи доповідались на Міжнародній науково-практич­ній конференції Проблеми розвитку спортивно-оздоровчого туризму і краєзнавства в закладах освіти”, (Переяслав-Хмельницький, 2002); на II Міжнародній науково-практичній конференції Географічна освіта і наука в Україні”, (Київ, 2003); на Другому Всеукраїнському семінарі, присвяченому 125-річчю з дня народження фундатора української національної географії С.Л.Рудницького та 10-річчю заснування кафедри географії України Тернопіль­ського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (Тернопіль, 2002); на Всеукраїнській науково-практичній конфе­ренції Географічна наука і освіта в Україні: погляд у XXI століття”, присвяченій 100-річчю від дня народження українського географа і організа­тора освіти професора Івана Теслі (Тернопіль 2002).
Публікації результатів наукових досліджень. Основні положення дисертації опубліковані у 9 наукових працях, загальним обсягом 3,1 д.а., у тому числі 6 наукових статтях у фахових виданнях обсягом 2,3 д.а., трьох матеріалах і тезах доповідей на наукових конференціях обсягом 0,8 д.а. Особисто автору належить 2,6 д.а.
Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Дисертація викладена на 158 сторінках комп’ютерного тексту. Основна частина дисертації вміщує 10 таблиць, 11 рисунків. Додатки складають 8 картосхем, 3 рисунки та 16 таблиць. Список використаних джерел літератури включає 190 найменувань.

Список літератури

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Суспільно-географічне дослідження територіально-рекреаційного ком­плек­су Чернігівської області дозволяє сформулювати такі наукові висновки:
1. ТРК обласного рангу розглядається як складне суспільно-географічне утворення системного характеру, яке формується і функціонує за наявності певної кількості елементів: рекреантів, природних та історико-культурних об’єктів, рекреаційних закладів та допоміжних установ, пов’язаних прямими та зворотніми зв’язками, структура та інтенсивність яких залежить від рекреаційного попиту та стану суспільно-гоподарських комплексів адміністративної області. ТРК формується на основі рекреаційно-географічного процесу і задовольняє об’єктивну потребу населення у відтворенні духовних і фізичних сил, втрачених в процесі навчання, праці, творчості. Основними напрямками формування ТРК є вертикальний (своєрідна інтеграція рекреаційних підприємств у значні рекреаційні утворення комплекси) і горизонтальний (визначальною ознакою виступає територія). Розроблені класифікаційні ознаки ТРК, провідною з яких є спеціалізація. Це дозволило виділити в межах Чернігівської області такі основні типи рекреаційних комплексів як лікувальний, оздоровчо-спортивний та пізнавальний. Умовами нормального функціонування ТРК є наявність внутрікомплексних зв’язків, що виступають як безпосередні, допоміжні, інфраструктурні та управлінські рекреаційні.
2. Формування ТРК Чернігівської області перебуває під впливом двох основних груп чинників природно-географічних та суспільно-географічних. Це, зокрема, суспільно-географічне положення, естетичні якості території, забезпеченість кліматичними, лісовими, водними рекреаційними ресурсами, природоохоронними, історико-культурними об’єктами, санаторно-курортними закладами, закладами торгівлі та громадського харчування, підприємствами готельного господарства, а також показники рекреаційного навантаження та транспортна доступність території.
3. В результаті проведеного дослідження здійснена комплексна бальна оцінка рекреаційно-ресурсного потенціалу, яка покладена в основу розрахунків коефіцієнта рекреаційної цінності території області та її адміністративних районів. Створена картографічна модель комплексної бальної оцінки, яка відображає порайонні відмінності рівня рекреаційно-ресурсного забезпечення та показники коефіцієнта рекреаційної цінності адміністративних районів області.
4. ТРК Чернігівської області це структурне утворення, функціо­нально-компонентна структура якого представлена матеріально-речовими компо­нентами, серед яких переважають оздоровчо-рекреаційні заклади, які спеціалізуються на оздоровчому відпочинку (бази та будинки відпочинку, дитячі оздоровчі табори). Їх розподіл по території області є нерівномірним, що ускладнює використання в рекреаційній діяльності. Важливе значення також має розвиток лікувальної та пізнавальної рекреації, чому сприяє наявність лікувальних закладів (в основному, санаторіїв) та великої кількості туристичних маршрутів з використанням історико-культурних та природних пам’яток. Таким чином на території Чернігівської області формується оздоровчо-пізнавальний територіально-рекреаційний комплекс з великою питомою вагою лікувальних закладів. Елементами територіальної структури виступають 6 рекреаційних районів Верхньодеснянський, Середньодеснян­ський, Остерсько-Нижньодеснянський, Приудайський, Остерсько-Сейм­ський, Північно-Поліський; Чернігівський рекреаційний вузол; 6 невеликих рекреаційних центрів Ніжинський, Прилуцький, Новгород-Сіверський, Бахмацький, Щорський, Остерський; 34 самостійні рекреаційні пункти. Рекреаційні пункти, як основні структурні елементи, сформувались навколо р.Десни. Найпотужнішими рекреаційними центрами області виступають міста Ніжин, Прилуки та Новгород-Сіверський. Серед рекреаційних районів області найбільше значення має Середньодеснянський багатофункціональ­ний, на який припадає найбільша частка оздоровлених в області (близько 75%); 35% санаторно-курортних закладів та близько 20% усіх історико-культурних пам’яток. В структурі управління ТРК Чернігівської області можна виділити кілька рівнів: обласний, представлений Управлінням з питань молоді та туризму Чернігівської облдержадміністрації; районний (органи управління аналогічні обласному). Спостерігається роздрібненість управління, відсутність єдиного управлінського органу, що негативно відбивається на розвитку ТРК та його прогнозуванні. Тому в системі обласного ТРК необхідно мінімізувати управлінські ланки та сконструювати однотипні рекреаційні підцикли; переходити до програмно-цільового управління рекреаційною діяльністю.
5. В ході досліджень встановлено, що в Чернігівській області є значні потенціальні можливості для розвитку туризму. Однак сучасний рівень розвитку туристської сфери дуже низький і не відповідає ні потребам населення в його послугах, ні потребам економіки. По-перше, на сьогодні недостатньо вивчені властивості лікувальних грязей та мінеральних вод, що ускладнює можливість їх рекреаційної оцінки; по-друге, несприятлива екологічна ситуація в найбільш промислово розвинених районах області; потретє, частина цінних історико-культурних пам’яток перебувають у занедбаному стані через відсутність коштів для їх відновлення, утримання в належному стані та охорони; по-четверте, населення регіону недостатньо підготовлене до рекреаційного підприємництва; по-п’яте, відмічається низький рівень розвитку інфраструктури і дефіцит висококваліфікованих менеджерів в сфері рекреаційного бізнесу.
6. Для подолання існуючих диспропорцій у розвитку ТРК Чернігівської області сформульовані основні напрямки його розвитку на найближчу перспективу. Передбачається використання передового вітчизняного і зарубіж­ного досвіду організації рекреаційної діяльності та її правового забезпечення; широке впровадження ринкових відносин в сфері рекреації; збільшення фінансування рекреаційної сфери; збереження і відновлення історичних міст та їх активне залучення в рекреаційний процес; розвиток популярного останнім часом екологічного туризму на базі національних природних парків, сільського зеленого” туризму та розвитку молодіжно-юнацького екологічного туризму; підвищення рівня інфраструктурного забезпечення рекреаційного процесу шляхом підготовки кваліфікованих кадрів для рекреаційної галузі з метою поліпшення рекреаційного обслуговування; проведення подальших наукових досліджень щодо виявлення і оцінки рекреаційних ресурсів та створення порайонного рекреаційного кадастру.
7. Чернігівщина впродовж всієї історії завжди була одним з духовних центрів України. З нею пов’язане ім’я визначного просвітителя Лазаря Барановича, розвиток книгодрукування, духовне відродження України в XVII XVIII століттях тощо. Значний рекреаційно-ресурсний потенціал, який може забезпечити розвиток усіх рекреаційних підгалузей це важлива умова найбільш раціонального рекреаційного освоєння територій, побудови нових рекреаційних закладів, розширення існуючих та формування нових рекреаційних районів.
8. Рекреаційна галузь одна з найперспективніших галузей сучасності і майбутнього. Її розвитку на території області сприятиме комплексна оцінка рекреаційно-ресурсного потенціалу, застосування нових методів господарювання і управління, створення оптимальної територіальної організації як усього ТРК, так і окремих його спеціалізованих ланок, максимальне освоєння рекреаційних ресурсів та їх охорона, що в умовах вільної конкуренції забезпечить насичення ринку високоякісними послугами і сприятиме комплексному соціально-економічному розвитку Чернігівської області.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Агафонова Л.Г. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: ціноутворення, конкуренція, державне регулювання: Навч. посіб. К.: Знання України, 2002. 352 с.
2. Адаменко В.Н., Хайруллин К.Ш. Проблемы биоклиматической оценки суровости погоды и мелиорация микроклимата застройки. Тр. глав. геофиз. обсерватории. 1973. Вып. 303. С.3-18.
3. Азар Э.Б. Экономика и организация туризма: Методол. вопр. М.: Экономика, 1972. 184 с.
4. Айзенштат Б.А. Радиационное влияние элементов окружающей среды на тепловой режим человека // Физика атмосферы и вопросы биометеорологии. Ташкент, 1971 С.12-17.
5. Алейникова Г.М. Организация и управление турбизнесом: Учеб. пособие. Донецк, 2002. 184 с.
6. Алымов А.И., Заставный Ф.Д. Региональные проблемы экономического и социального развития. К.: Наукова думка, 1982. 300с.
7. Астаф’єва М., Астаф’єв О. Докором і болем... Про сучасний стан соборів і монастирів у Ніжині// Комсомольський гарт. 1989. 15 квітня. С.6-7.
8. Байлик С.И. Гостиничное хозяйство: проблемы, перспективы, сертификация: Учеб. пособие. К.: Вира-Р, 2001. 208 с.
9. Балабанов И.Т., Балабанов А.И. Экономика туризма: Учеб. пособие.- М.: Финансы и статистика, 2003. 176 с.
10. Багрова Л.А., Багров Н.В. Преображенський В.С. Рекреационные ресурсы (подходы к анализу понятия). Изв. АН СССР. Сер. Геогр. 1977. №2. С.6-10.
11. Багрова Л.А., Подгорецкий П.Д. Физико-географические природоведчес­кие основы рекреационной географии. Учебное пособие. Симферополь: СГУ, 1982.
12. Барановська О.В., Барановський М.О., Смаль В.В., Смаль І.В. Чернігівщина: природа, населення, господарство (комплексне географічне дослідження). Ніжин: «Наука Сервіс», 2000. 180 с.
13. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України. К.: ВПЦ Київський ун-тет”, 2001. 396 с.
14. Бейдик О.О. Тлумачний словник термінів з рекреаційної географії (географії туризму). К.: ВПЦ Київський університет”, 1993. 56 с.
15. Букин Н.И., Гусев Н.Н. О рекреационном лесопользовании // Лесное хозяйство. 1984. №5. С.44-46.
16. Бобкова А.Г. Правовое обеспечение рекреационной деятельности. Донецк: Юго-Восток, 2000. 308 с.
17. Бовсуновская А.Я. География туризма: Учеб. пособие. Донецк, 2002. 411 с.
18. Бутко М. Розв’язання проблем регіонального розвитку // Економіка України. 2000. №1. С.12-16.
19. Бутко М. Соціально-економічні проблеми розвитку продуктивних сил Чернігівської області в умовах формування ринкових відносин. Чернігів, 1997. 222с.
20. Бюлетень туристичної інформації К., 1994. №1, 2. 44 с.
21. Васильев Ю.С., Кукушкин В.А. Использование водоемов и рек в целях рекреации. Л.: Гидрометеоиздат, 1988. 232 с.
22. Веденин Ю.А. Динамика территориально-рекреационных систем. М.: Наука, 1982. 260 с.
23. Веденин Ю.А. Рекреационные ресурсы СССР: проблемы рационального использования / АН СССР, Ин-т географии; Отв. Ред. Ю.А.Веденин. М.: Наука, 1990. 168 с.
24. Веденин Ю.А., Зорин И.В. Специальные аспекты изучения территориальных рекреационных систем // Вопр. Географии. 1973. Вып. 93 С.21-39.
25. Веденин Ю.А., Мирошниченко К.П. Оценка природных условий для организации отдыха // Изв. АН СССР. Сер. Географ... 1969. №4.
26. Верес М. Відповідальність, помножена на вимогливість: Стиль і форми державного управління в області // Деснянська правда. 2001. 15 лютого. С.3
27. Внутрішній туризм в Україні: окремі аспекти / О.І.Лугова (ред.). К., 2002. 162 с.
28. Волобой П.В., Бекирова Г.О. Перспективы развития рекреационных ресурсов УССР// Орг. и планир. отраслей нар. хоз-ва. 1984. № 75. С.26-32.
29. Генсирук С.А., Нижник М.С. Рекреационная эксплуатация лесов. К.: Урожай, 1987. 198 с.
30. Географический энциклопедический словарь. Понятия и термины / Гл. Ред. А.Ф. Трешников: Ред.кол.: Э.В.Алаев, А.Г.Воронов и др. М.: Сов. энциклопедия, 1988. С. 264, 805.
31. Географічна енциклопедія України: В 3-х т. К.: Вид-во Українська радянська енциклопедія ім. М.П.Бажана”, 1989 1994.
32. Геоэкологические основы охраны архитектурно-исторических памятников и рекреационных объектов / Л.В.Бахирева, Е.А.Киселева, В.Н.Коломенская и др. М.: Наука, 1991. 159 с.
33. Гетьман В. Рекреаційні послуги установ природно-заповідного фонду // Географія та основи економіки в школі. 2002. № 3. С. 44-47.
34. Гетьман В. Туризм і збереження довкілля Українських Карпат// Географія та основи економіки в школі. 2000. №3. С. 48-52.
35. Грабар І. Над часом величаво возвелись: Пам’ятки культури й архітектури на Чернігівщині // Десн. правда. 1995. 21 вересня. С.3.
36. Гринів Л.С. Методологія і методика визначення нормативної ціни природних курортних ресурсів та платежів за їх використанння// Препринт наук. доп. Львів, 1992. 26 с.
37. Гудзь П.В. Економічні проблеми розвитку курортно-рекреаційних територій. Донецьк, 2001. 269 с.
38. Гуляев В.Г. Туризм: экономика и социальное развитие. М.: Финансы и статистика, 2003. 304 с.
39. Дадашева Т. Марш парків 2001 // Сіверщина, 2001. 13 квітня. С.4.
40. Данилишин Б.М., Дорогунцов С.І., Міщенко В.С., Коваль Я.В., Новоторов О.С., Паламарчук М.М.. Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України., К., 1999. 716 с. с.501.
41. Дарг В.А., Щербина О.А. Динамическая модель развития и размещения рекреац. системы // Управление в системе: транспортировка, переработка, хранение материальных ресурсов. К.: Наук. думка, 1981. С. 31-36.
42. Дергачев В., Живицкий А. Формирование зон свободного предпринимательства транспортного и курортно-рекреационного назначения // Экономика Украины. 1992. № 11. С.60-64.
43. Державний реєстр національного культурного надбання (пам’ятки містобудування і архітектури України): Перелік по областях // Пам’ятки України. 1999. № 2-3. С.167-174.
44. Деснянське регіональне управління водних ресурсів. Довідкове видання. Чернігів: ДРУВР. Ч 03, 2003. 12 с.
45. Дідик Я.М. Економічні методи стимулювання комплексного використання рекреаційних ресурсів лісу (на прикладі Карпатського району): Автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.08.01. Львів, 1995. 24 с.
46. Дмитрук О.Ю. Урбанізація та екологічний туризм: теорія і практика конструктивно-географічного дослідження: Навч. посібник. К., 2002. 76 с.
47. Долішній М.І., Євдокименко В.К. Регіональна політика, методи її реалізації // Проблеми економічної політики у вільних економічних зонах: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. Чернівці, 1995. Ч.1.
48. Долишний М.И., Нудельман М.С., Ткаченко К.К. и др. // Карпатский рекреационный комплекс. К.: Наук. думка, 1984.
49. Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Чернігівській області за 2002 р. Чернігів, 2003. 62 с.
50. Економіка Чернігівської області у I кварталі 2002 року: Повідомл. обл. управл. статистики // Деснянська правда. 2002. 25 квітня. С. 2.
51. Євдокименко В.К. Регіональна політика розвитку туризму (Методологія формування. Механізм реалізації). Чернівці: Прут, 1996. 288 с.
52. Ємельянов В. Ніжинщина на рубежі століть: Пишемо історію рідного краю // Ніжинський вісник. 1999. 31 липня. 4 с.
53. Желудківський І.О. До стратегії Кримського рекреаційного територіального комплексу // Укр. геогр. журнал. 1993. №4. С.53-57.
54. Живицкий А.В. Проблемы развития предпринимательства в курортно-рекреацинном хозяйстве, сферах отечественного и иностарнного туризма / Ан Украины. Ин-т проблем рынка и экономико-эколог. исследований. О., 1993. 29 с.
55. Живицький О.В., Медяна А.М., Борисов М.Ю. та ін. Регіональні економіко-екологічні проблеми комплексного використання, охорони і резервування рекреаційних ресурсів і територій в курортних, приморських, гірських та адміністративних регіонах україни // Регіональна політика України: науков. основи, методи, механізми. Зб. наук. пр. Частина III Львів, 1998. С.9-14.
56. Жуков М.А. Индустрия туризма: менеджмент организации. М.: Финансы и статистика, 2002. 200 с.
57. Жученко В.Г. Територіальна організація рекреаційного комплексу Поліського регіону України. Автореф. канд. економ. наук. 08.10.01. К:, Рада по вивченню продуктивних сил України, 1996 19 с.
58. Заставний Ф.Д. Економічна і соціальна географія України. К.: Вища школа”, 1999. 215 с.
59. Зберегти для нащадків (пам’ятки архітектури Чернігівщини) // Деснянська правда. 2000. 18 квітня. С 3.
60. Здравницы профсоюзов СССР: курорты, санатории, пансионаты, дома отдыха / Под ред. Козлова И.И. М.: Профиздат, 1986. 704 с.
61. Земні скарби України / За ред. С.А.Генсірука. К.: Урожай, 1991. 192 с.
62. Иваницкий В.Ю. Экономическая оценка природных ресурсов. К., 1984. 38 с.
63. Иванов В.В., Невреев Б.Н. Классификация подземных минеральных вод. М.: Недра, 1964. 256 с.
64. Іванух Р., Данилишин Б. Природно-ресурсний потенціал України і шляхи підвищення ефективності його використання // Економіка України. 1995. №11. С.39-45.
65. Игнатенко А.М. Территориально-рекреационный комплекс Черновицкой области // Автореферат диссертации канд. эконом. наук. К.: КГУ, 1985. С.8-9.
66. Іноземні інвестиції в економіку Чернігівської області: Стат. збірник. Чернігів, 1999. 15 с.
67. Інформатизація рекреаційної та туристичної діяльності: перспек­тиви культурного та економічного розвитку: Праці Другого Міжнародного Конгресу, Трускавець, 6-9 жовт. 2003 р. Трускавець, 2003. 235 с.
68. Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил і територіальна організація виробництва. К., 2002. 260 с.
69. Іщук С.І. Промислові комплекси України. К., 2003. С. 6-38.
70. Іщук С.І., Філоненко І.М. Золоте кільце України: Ніжин історико-культурний заповідник // Матеріали Другого Всеукраїнського семінару, присвяченого 125-річчю з дня народження фундатора українськоїнаціональної географії Степана Львовича Рудницького та 10-річчю заснування кафедри географії Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Тернопіль, 2003. Ч.2. С.74-81.
71. Кабушкин Н.И. Маркетинг в туризме: Учеб. пособие. Миск: Новое знание, 2003. 496 с.
72. Кабушкин Н.И. Менеджмент туризма: Учебник для вузов. Минск: Новое знание, 2002. 409 с.
73. Каранда О. Інвестиційну діяльність до рівня вимог економіки розвитку // Деснянська правда. 2001. 30 червня. С.1-2.
74. Карнобед А. Аліпієві (Нові) печери в Чернігові підземний музей народного мистецтва: Де Болдині дрімають тихі гори // Гарт. 1992. 11грудня. С.4-5.
75. Карнобед А. Підземні палаци Чернігова // Комсомольський гарт. 1968. 17 жовтня. С.2-3.
76. Карнобед А. Таємниці Болдиних гір (нарис перший) // Сіверянський літопис. 1995. №3. С.33-40.
77. Карпатский рекреационный компелкс // Ред. Долишнего М.И., Нудельмана М.С., Ткаченко К.В. К.: Наук. Думка, 1984. 148 с.
78. Квартальнов В.А. Туризм: Учебник. М.: Финансы и статистика, 2003. 320 с.
79. Кіяшко Л. Батуринські церкви доби Івана Мазепи // Сіверянський літопис. 2002. №1. С.23 24.
80. Киряк В. Розвиток міжнародного туризму як один з факторів становлення економіки України// Економіка України. 1995. №7. С.85-88.
81. Кислый В.Н. Экономическая оценка природных рекреационных ресурсов в условиях совершенствования хозяйственного механизма рекреационного природопользования. Автореф. дис.... канд. эконом. наук. Одесса. 1989. 17 с.
82. Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні: Навч. посіб. Чернівці: Книги XXI, 2003 298 с.
83. Клименко А, Клименко Ю. Стародавні парки Чернігівщини. К., 2001. 54 с.
84. Котляров Е.А. География отдыха и туризма. Формирование и развитие территориальных туристских комплексов. М., 1978.
85. Кравців В.С., Євдокименко В.К., Габрель М.М., Копач М.В. Рекреаційна політика в Карпатському регіоні: принципи формування, шляхи реалізації. Чернівці: Прут, 1995. С.5 14.
86. Кравченко М. Час відновити екологічну рівновагу: Екологія і виробництво на Чернігівщині // Деснянська правда. 2001. 31 травня. С.3.
87. Крачило Н.П. География туризма. К.: Вища школа, 1987. 208с.
88. Крачило Н.П. Краєзнавство і туризм: Навчальний посібник. К.: Вища школа, 1994. 191 с.
89. Крачило Н.П. Основы туризмоведения. К.: Вища школа, 1980. 117 с.
90. Кронинова Е.Г. Рекреационный комплекс Калининградского побережья Балтики // Изв. РГО. 1999. - Вып. 6. С.46-49.
91. Кузик С.П., Касянчук З.О. Оцінка туристської придатності території Карпат // Карпати. Український міст в Європу: проблеми і перспективи: Тези доп. міжн. наук.-практ. конф. Львів, 1993.
92. Кузнецов Ю, Микитенко Ю. Чи бути українському золотому кільцю? / Літературна Україна. 1990. 15 листопада. С. 4.
93. Кузнецова В. Українські троглодити: Підземні храми та печери на Чернігівщині // Політика і культура. 2002. №12. С.40-42.
94. Лажнік В.Й. Методика кількісної оцінки економіко-географічного положення географічних об’єктів на мікрорівні: Автореф. дис.... канд. геогр. наук. К., 1995 С.7.
95. Лапай І., Гальченко Т., Коросташовець І. Мінеральні води Чернігівщини // Деснянська правда. 1968. 2 квітня. С.4.
96. Лебо Г. Седнів [Пам’ятки історії та культури Чернігівщини] // Деснянська правда. 1968. 27 серпня. С.4.
97. Лесик А.В. Охрана и рациональное использование памятников архитектуры. Львов: Вища школа, 1987. 125 с.
98. Лукінов І. Концептуальні основи регіональної економічної політики // Економіка України. 1993. №1. С. 3-8.
99. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти). К.: Альтерпрес, 2002. 436 с.
100. Мамутов В.К., Амоша А.И., Дементьева Т.Н. и др. Рекреация : социально-экономические и правовые аспекты. К.: Наукова думка, 1882.
101. Масляк П.О., Шищенко П.Г. Географія України. К.: «Зодіак-ЕКО», 2000. 430 с.
102. Максименко С.В. Туристическая деятельность: международно-правовые аспекты. О.: Латстар, 2001. 173 с.
103. Мацола В.І. Рекреаційні ресурси Закарпатської облаті та їх економічна оцінка. Ужгород, 1996. 62 с.
104. Мацола В.І. Рекреаційно-туристичний комплекс України. Львів: 1997. 259 с.
105. Менеджмент туристичної індустрії: Навчальний посібник для вузів / І.М. Школа, Т.М.Ореховська, І.Д.Кузьменко та ін. Чернівці: Книги XXI, 2003. 596 с.
106. Методология оценки рекреационных территорий / Донец. ин-т тур. бизнеса; В.Ф.Данильчук, Г.М.Алейникова, А.Я.Бовсуновская, С.Н.Голубни­чая. Донецк: ДИТБ, 2003. 197 с.
107. Менеджмент туризма. Экономика туризма / Под. ред. В.А.Кварта­льнова: Учебник. М.: Финансы и статистика, 2003. 320 с.
108. Міжнародний туризм. 2003. №6. С.125-116.
109. Минц А.А. Естественные ресурсы: содержание понятия и некоторые вопросы классификации // Природа и наука. 1968. С.165-181.
110. Мироненко М.С., Твердохлебов И.Т. Рекреационная география. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. 208 с.
111. Мухина Л. Принципы и методы технологической оценки природных комплексов. М.: Знание, 1982. С. 12.
112. Моделирование территориально-производственных комплексов/ Под ред. А.Г.Ващенко. Вища школа, 1981. С. 4-16.
113. Морозов О., Костенко І. Брати Зосими: Ніжин Яніна: Історія греків у Ніжині // Вісті. 1995. 15 грудня. С.6.
114. Недашковская Н.Ю. Рекреационная система Советских Карпат. К.: Вища школа, 1983. 117 с.
115. Новиков В., Корягін Ю. Економічні проблеми іноземного туризму в Україні // Економіка України. 1992. №7.
116. Нудельман М.С. Управление развитием рекреационного комплекса. М., 1999. 34 с.
117. Организация туризма: Учеб. пособие / Под общ. ред. И.И.Кабушкина. Минск: Новое знание, 2003. 632 с.
118. Охрана важнейших ботанических объектов Украины, Белоруссии, Молдавии. К.: Наукова думка, 1980. 387 с.
119. Павлов В.І., Черчик Л.М. Рекреаційний комплекс Волині: теорія, практика, перспективи / НАН України, Інститут регіональних досліджень. Луцьк: Надстир’я, 1998. 122 с.
120. Паламарчук М.М., Тащук К.О. Територіальна структура промислового комплексу економічного району. К.: Нак. думка, 1974. 127с.
121. Памятники истории и культуры Украинской ССР. К.: Наук. думка, 1987. 756 с.
122. Панкова Є.В. Туристичне краєзнавство. Навч. посібник. К.: «Альтерпрес», 2003. 104 с.
123. Панченко Т.Ф. Архитектурно-планировочная организация и рациональное использование курортно-рекреационных зон.: Автореф. дис. ... д-ра арх. наук. М., 1989. 41 с.
124. Пирожник И.И. Основы географиии туризма и экскурсион